У статті досліджуються основні пріоритети, ідеї та приховані наміри провідних американських ЗМІ; розкриваються ймовірні перспективи зовнішньої політики країни у вигляді представлених скриптів. Здійснюються спроби пояснити особливості медійного висвітлення питання протиракетної оборони та ядерного озброєння США.
In this article attempts to describe principal features of media coverage of anti-missile defense and nuclear armament are analyzed. The major priorities, ideas and concealed intentions of leading American mass-media are discovered. Supposed perspectives of foreign policy of the country are presented as scripts in this paper.
Суспільство впродовж своєї історії винайшло лише три основних способи впливу на людину – примус, маніпуляцію та співробітництво. У контексті дослідження сфери зовнішньої політики та можливостей застосування різноманітних технологій впливу вказані методи досить часто використовуються на міжнародній арені. Не є винятком такі світові лідери як Росія та США, які здійснюють безпосередній вплив на процес висвітлення їхньої діяльності провідними ЗМІ.
Аналіз останніх досліджень. Так як проблематика медійного висвітлення є надзвичайно широкою, підходи, погляди та різні аспекти надзвичайно активно вивчаються науковцями. На сьогодні представлено багато праць та статей, які присвячені саме специфіці висвітлення ЗМІ важливих суспільних питань зокрема. Серед науковців та дослідників, які вивчали цю проблему, а також розглядали її різні аспекти, слід відзначити таких вітчизняних та зарубіжних фахівців як Доценко [1], Засєкіна [2], Мангейм [3], Ньюман [4] та Юськів [5]. Але зараз дуже важко виділити вітчизняних чи зарубіжних дослідників, які б конкретно займалися питанням інформаційного висвітлення питання протиракетної оборони та ядерного озброєння розвинених країн. Тому за доцільне вважаю продовжувати дослідження цієї тематики, адже вона є надзвичайно перспективною та актуальною у наш час.
Метою статті є інтерпретація характерних рис медійного висвітлення питання протиракетної оборони та ядерного озброєння США. Однак в першу чергу потрібно виявити і проаналізувати певні патерни, закономірності і залежності провідних американських ЗМІ. Це дасть змогу розкрити приховану мету, справжні наміри та головну ідею поданої інформації, що у свою чергу дозволить краще зрозуміти особливості зовнішньої політики Сполучених Штатів.
Виклад основного матеріалу. Для дослідження особливостей медійного висвітлення проблеми протиракетної оборони та ядерного озброєння було використано контент-аналіз. Крім того, здійснювався фреймовий аналіз як допоміжний і взаємодоповнюючий метод вивчення тексту, який не лише дозволяв виявити певні патерни, закономірності і залежності у статті, але й представляв цілу картину, давав загальне уявлення про повідомлення , при цьому розкриваючи приховану мету автора, його справжні наміри та головну ідею поданої інформації.
Процедура здійснення контент та фреймового аналізів здійснювався за наступним планом:
1) детальне вивчення статті (уважне перечитування, ознайомлення із автором та часто використовуваними техніками та особливостями написання текстів, дослідження інших його статей);
2) виділення ключових тем або категорій досліджуваної статті (наприклад, політика, суспільство, релігія, економіка, спорт, бізнес, освіта, тощо);
3) вибір основних одиниць аналізу та їх групування у поточні категорії, фрейми (зазвичай це слова, які виражені іменниками, прикметниками);
4) визначення коефіцієнту частотності одиниці аналізу у межах фрейму (частка кількості використання кожного поняття від загальної кількості понять, що належать до цієї категорії);
5) аналіз дослідження показника частотності понять у межах визначеного фрейму дає змогу визначити прототипи – слова із найвищим коефіцієнтом повторюваності ;
6) на основі детермінованих прототипів створюється сценарій – це структура, на основі якої визначається загальний ракурс думок, уявлень та інтенцій автора тексту;
7) для більш деталізованого аналізу прихованих мотивів чи намірів автора досліджуваної статті здійснюється конструювання скрипту, який представлений структурою Передподія-Подія-Постподія, тобто це основна причина, суб’єкт, проблема – дія чи процес – очікування, наслідок, результат досліджуваного повідомлення [2, с. 78-86].
Для аналізу було відібрано дві статті провідних газет Сполучених Штатів («The New York Times», «The Washington Post»), а також промову Бараки Обами із офіційного сайту Білого Дому. Моніторинг вищезазначених джерел масової інформації здійснювався із січня по квітень 2013 року включно.
Першою піддавалася вивченню стаття «The Kremlin’s World» щоденної американської газети «The New York Times» [6]. У процесі дослідження враховувалися такі одиниці аналізу як іменники, прикметники, що володіють сильним емоційним забарвленням, та дієслова.
Основними фреймами аналізу було визначено 6 наступних категорій: «країни», «озброєння», «процеси», «влада», «взаємодія» та «часові і просторові поняття». За результатами групування слів було досліджено, що класифікатор «країни» містить 73 слів, «озброєння» – 29; «процеси» – 37; «влада» – 79; «взаємодія» – 55; «часові і просторові поняття» – 14 слів. Після чого підраховувалася кількість слів у виділених категоріях. Для тих, що найчастіше повторювалися, виділявся коефіцієнт їх частотності.
Слова, які повторюються найбільшу кількість разів, утворюють прототипи для кожного фрейму. Так, найчастотнішими поняттями категорії «країни» є Russia, U.S., U.N., neighbors; для «озброєння» – defense, nuclear, arms, warn; для «процеси» – protect, reveal, improve; для «влада» – foreign policy, Putin, Moscow; для «взаємодія» – Doctrine, Concept, link; для «часові і просторові поняття» – future, years, reality відповідно.
Відібрані слова у кожному фреймі дають можливість побудувати сценарій досліджуваної статті, тобто демонструють основні пріоритети та головну ідею тексту, яку хоче донести автор.
Для того, щоб правильно і максимально об’єктивно сконструювати скрипт газетної статті, потрібно відібрати із прототипів ті мовні одиниці, які часто використовуються, містять значну частку дієслівності і розміщуються у ланцюзі Передподія-Подія-Постподія:
Russia-defense/nuclear-future
На основі зробленого аналізу можна спробувати здійснити інтерпретацію отриманих результатів. Автор статті вбачає, що майбутнє США залежить безпосередньо від Росії, її зовнішнього курсу розвитку, а також державної політики у сфері протиракетної оборони та ядерного озброєння. Не останню роль у моделюванні цієї ситуації відіграє політика Америки, а саме орієнтація на власний захист.
Наступною аналізувалася досить впливова ділова газета «The Washington post», а саме її стаття «Obama reaches out to a repressive Putin» [7]. Розподіл основних мовних одиниць аналізу представлений наступним чином: фрейм «країни» містить 21 слово, «озброєння» – 43; «процеси» – 29; «влада» – 53; «взаємодія» – 19; «часові і просторові поняття» – 14 слів.
У категорії «країни» найчастіше вживалися такі поняття як Russia (10 повторів), U.S. (9 повторів), тобто основні фігуранти статті; у класифікаторі «озброєння» – nuclear (6 повторів), campaign, demonstrations, weapons; у фреймі «процеси» – reduction, charged, movement; у категорії «влада» – Putin (10 повторів), Obama (6 повторів), president, regime; у класифікаторі «взаємодія» – agreement, initiative, reach out, regard; у часових і просторових поняттях – middle, way, context, status quo.
Із розглянутого сценарію можна помітити деяку закономірність – часте вживання слів «Росія», «Путін» та «США», «Обама». Майже однакове представлення одиниць аналізу говорить про рівність країн-партнерів та їх лідерів. Цієї маніпуляцією автор статті хоче зосередити увагу на ключових персонажах повідомлення, підсилити їхню важливість, авторитетність і впливовість. Цікаво те, що провідну роль тут відіграє російська сторона. Крім того, переважаючою тематикою статті «Obama reaches out to a repressive Putin» є озброєння та влада. Скриптом обраної статті є:
Russia-agreement/initiative-way
Як висновок, США намагається налагодити вигідну взаємодію із Росією шляхом прояву власної ініціативи та спільного узгодження найбільш болючих і критичних питань, а саме питання ядерного озброєння та розгорнення кампаній із протиракетної оборони. На думку вищого керівництва Сполучених Штатів налагодження діалогу із Президентом Російської Федерації є єдиним можливим способом вирішення цієї дилеми.
Доволі цікавою для дослідження є Ізраїльська промова Бараки Обами, яка була виголошена 2013 року [8]. Цей закордонний візит американського президента є одним із останніх його виступів, що має пряме відношення до зовнішньої політики держави, реалізації основних пріоритетів США.
У своїй промові Барак Обама найчастіше апелює до категорії «взаємодія»: слово peace вживається 26 разів; слово rights – 12; слово friendship – 10; promise – 6 разів. Крім того, дуже часто президент звертається до фрейму «країни»: поняття Israel згадується 82 рази; поняття people – 45; поняття world – 29; поняття Palestinians – 21 раз. У промові також присутні такі словосполучення, свого роду штучні кліше – Israeli people (3), Israel’s rights (4), Jewish people (9), global economy.
Також було досліджено кількість вживання мовної конструкції We та I. Перша одиниця була використана 40 разів, а друга – 64 рази. Цей незначний аспект свідчить про те, що Барак Обама як офіційний керівник США усвідомлює свою важливу роль і бере на себе одноосібну відповідальність за представлення інтересів свого народу. Проте він очікує, що громадяни Америки також братимуть колективну участь у творенні історії своєї країни. Тому на основі вищесказаного був побудований скрипт, представлений наступними поняттями:
Israel-security-peace
Крім того, Обама звертає увагу на такі країни і наддержавні об’єднання як Болгарія, Ефіопія, Радянський Союз, Сирія, Іран, Південна Африка, Близьким Схід, США та ООН. Цим самим президент хотів продемонструвати готовність до налагодження комунікації, відкритість, повагу, високий рівень співпраці Америки з іншими державами. Можна припустити, що у такий спосіб була здійснена спроба переконати на несвідомому рівні правління та зокрема жителів Ізраїлю у тому, що США керується принципами демократичності, ліберальності, рівності прав, що вона може стати вигідним союзником і захисником у разі виникнення нових непорозумінь із іншими країнами, зокрема із Іраном.
Підтвердженням цього припущення є результати здійсненого контент та фреймового аналізів, які вираженні у відсотковому відношенні: 27% слів із категорії «країни»; 17% слів із категорії «процеси»; по 16% слів фреймів «влада» і «взаємодія». Більш менш рівномірний розподіл мовних одиниць свідчить про високий рівень ефективності і впливу цих статей на свідомість читачів, а також це є показником того, що маніпуляція здійснюється більш завуальовано.
Висновки. Отже, проаналізувавши провідні друковані видання та Інтернет-джерела Сполучених Штатів Америки можна побачити і ще раз переконатися у достовірності і незмінності зовнішньополітичних пріоритетів країни. Барак Обама, будучи вдруге президентом, логічно продовжує свій політичний курс на глибоку інтеграцію із країнами Тихоокеанського та Азіатського регіонів. Особливе місце у цій стратегії посідає «перезавантаження» відносин із Росією та забезпечення глобального миру шляхом згорнення власної системи ПРО, інших країн, а також утилізації ядерної зброї, активних боєголовок та установок.
Список використаних джерел та літератури
1. Дoцeнкo, E.Л. Пcиxoлoгия мaнипуляции: фeнoмeны и мexaнизмы [Текст] / E.Л. Дoцeнкo. – CПб. : Peчь, 2004. – 304 c.
2. Зacєкiнa, Л.В. Пcиxoлiнгвicтичнa дiaгнocтикa [Текст] : навч. посіб. / Л.В. Зacєкiнa, C.В. Зacєкiн. – Луцьк. Вeжa, 2008. – 188 c.
3. Мангейм, Д. Политология. Методы исследования [Текст] / Д. Мангейм, Р. Рич. – М., 1997. – 209 с.
4. Ньюман, Л. Неопросные методы исследования [Текст] / Л. Ньюман // Социологические исследования. – 1998. – № 6. – С. 119–129.
5. Юськів, Б. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід [Текст] / Б. Юськів. – Рівне.: Перспектива, 2006. – 203 с.
6. Cohen, A. The Kremlin’s World [Electronic resource] / A. Cohen // The New York Times. – [1998?]. – Mode of access : http://www.nytimes.com/2013/04/06/opinion/global/the-kremlins-world.html?pagewanted=all. – Title from the screen.
7. Obama reaches out to a repressive Putin [Electronic resource] // The Washington Post. – [1996?]. – Mode of access : http://www.washingtonpost.com/opinions/obama-reaches-out-to-a-repressive-putin/2013/02/15/c734c71e-761e-11e2-aa12-e6cf1d31106b_story.html. – Title from the screen.
8. Text: Obama’s Speech in Cairo [Electronic resource] // The New York Times. – [1998?]. – Mode of access : http://www.nytimes.com/2009/06/04/us/politics/04obama.text.html?pagewanted=all&_r=0. – Title from the screen.