Анотація: Стаття присвячена аналізу формування іншомовної комунікативної компетентності як передумова булінгу. Розкрито причини булінгу. Представлено результати соціологічного дослідження школярів щодо їх поінформованості про явище булінгу та зустрічі у шкільному середовищі. Розкрито потенціал іноземної мови для запобігання булінгу у середніх та старших середніх закладів освіти.
Ключові слова: булінг, англійська мова, комунікативна компетенція.
Annotation. The article is devoted to the analysis of the formation of foreign language communicative competence as a bullying prevention. The reasons for bullying are disclosed. The results of a sociological study of schoolchildren by their awareness of the phenomenon of bullying and meeting with this in the school environment are presented. The potential of a foreign language to prevent bullying in secondary and high schools has been revealed.
Key words: bullying, English language, communicative competence.
Актуальність проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності школярів як передумова запобігання булінгуобумовлена тим, що школа була і надалі залишається однією з основних навчально-вихованих інституцій у житті і соціалізації особистості. У школі учні проводять значну частину свого часу, вчаться взаємодіяти і спілкуватися одне з одним. Один з шкільних навчальних предметів – іноземна мова має значний навчально-виховний потенціал, який можна успішно використати для розвитку культури спілкування і побудови належних міжособистісних взаємин. Іноземна мова не лише допомагає учням певним чином задовольняти потребу у спілкуванні, але й знайомить з основами культури спілкування носіїв мови.
Метою статті є розкриття комунікативного потенціалу англійської мови для формування культури міжособистісного спілкування школярів як передумови та засобу запобігання булінгу.
Досягнення поставленої мети передбачало розв’язання низки завдань:
- аналіз булінгу в середніх та старших класах школи на прикладі шкільного середовища м. Нетішина Хмельницької області;
- використання комунікативного та виховного потенціалу англійської мови для розвитку культури спілкування як передумови та засобу запобігання булінгу серед школярів середніх закладів освіти.
Стан дослідженості проблеми. Проблема запобігання булінгу (навчання мовлення в умовах спілкування, комунікативний підхід) та використання для цієї мети потенціалу іноземної мови знайшла своє відображення у працях з психології та методики навчання іноземних мов вітчизняних і зарубіжних науковців та педагогів-практиків. Зокрема, О.О. Леонтьєва [6], І.О. Зимньої [7], М.В. Ляховицького [9], І.В. Зайцевої [4], Воронцової Е.В. [2], Лушпай Л.І. [8], та інших. Комунікативний підхід є досить ефективним, тому він потребує подальшого вивчення та розвитку
Виклад основного матеріалу. Створення безпечного освітнього середовища – необхідна умова для успішної роботи навчального закладу. Мова йде про головних учасників навчально-виховного процесу в школі – учителів та учнів. Від їхнього ставлення одне до одного значною мірою залежить атмосфера, працездатність та результативність навчально-виховного процесу. На жаль, результати соціологічних досліджень свідчать про те, що з кожним роком у вітчизняних навчальних закладах все більшого поширення набуває булінг, конфліктність, невміння учнів належним чином спілкуватись з однолітками. В результаті нерідко виникають конфлікти, які часто ототожнюють з булінгом. Термін «булінг» відносно новий для українського суспільства, а от булінг як явище – поняття знайоме.У західному суспільстві явище булінгу спостерігається давно, і сам термін виник походить від англійського слова «bully», що означає хуліган, забіяка, людина яка використовує свою силу і владу, щоб налякати, або заподіяти шкоду слабшим людям [8, с.1]
Головною відмінністю булінгу від конфлікту є систематичність та тривалість. Слід значи, що поняття «булінг» застосовують лише у тому випадку, коли однією зі сторін є неповнолітня особа, як правило, школяр.
Булінг у вітчизняному суспільстві набрав такого розмаху, що для його запобігання та покарання винних був прийнятий відповідний закон, а 18 грудня 2018 року Верховна Рада України внесла зміни до закону про булінг, визначивши поняття булінгу та окресливши чіткі алгоритми дій у випадках цькування та відповідальність за це [1].
Головним досягненням законотворців є введення покарання не тільки для булера (особи, хяка вчиняє насильство), а й для усіх учасників освітнього процесу, котрі навмисно замовчують проблему. Каратимуть шьрафами: за перший випадок оштрафують на суму від 340 до 850 грн. Повторна агресія збільшить суму штрафу удвічі. Якщо булеру немає 16 років, відповідальність лягає на плечі батьків. Для освітян, котрі знають про булінг і замовчують, загрожує штраф від 850 до 1700 грн. [10, с. 8].
Не дивлячись на великий інтерес учених до проблеми булінгу, а також їхні різноманітні дослідження, булінг залишається одним із найбільш суперечливих психологічних феноменів і потребує побудови принципово нових підходів до його вивчення. Вибір методів дослідження зумовлювався потребою дослідження булерів та жертв булінгу як соціально-психологічної проблеми безпеки особистості в освітньому просторі. Враховувались теоретичні положення розвитку булінгу в сучасному суспільстві [5, с. 125].
Для вивчення явища булінгу у шкільному середовищі було проведено соціологічне дослідження серед старшокласників Нетішинських шкіл методом анкетування та інтерв’ ювання, а також з допомогою опитувальника Кеннета Томаса (Kenneth Thomas) «Визначення способів регулювання конфліктів» [12, с. 2]. Для дослідження було обрано по одному класу з паралелей від 5 по 11 класи ЗОШ № 2, 4. М. Нетішина Хмельницької області. Всього вибірка становила 390 учнів. Думки учнів в розрізі вікових категорій суттєво не відрізнялися, тому в цьому дослідженні представлено аналіз анкетування в цілому.
У процесі розв’язання конфлікту більшість респондентів виступили прихильниками компромісу – 37%. На другому місці опинилася співпраця між конфліктуючими сторонами – 32%. Взагалі не йти на конфлікт виявили бажання 18% респондентів. Прагнення до суперництва мають 9% школярів. Тенденції до прояву пристосування – відповідно у 4% опитаних (Див. малюнок 1).
Малюнок 1.
Поведінкова модель учнів середнього та старшого шкільного віку м.Нетішина в конфліктній ситуації
Слід зазначити, що згідно з ученим К. Томасом, при уникненні конфлікту жодна зі сторін не досягне успіху. При таких формах поведінки, як суперництво, пристосування і компроміс, можливі два варіанти: або один з учасників у виграші, а інший програє, або обидва програють, тому що йдуть на поступки один одному. Тільки одна стратегія – співпраця – приносить виграш обом сторонам.
Досліджуючи проблему булінгу в школах м. Нетішина було виявилено поширення цього явища в учнівському середовищі. Про це засвідчило соціологічне дослідження. На запитання «Чи знають школярі, що таке «булінг»? Чи стикалися учні з цькуванням у своїй школі? Чи знають учні, куди звертатися за допомогою? Було виявлено, що з-поміж 390 опитаних школярів 63% знають, що таке булінг (але переважно це учні від 7 класу і старші), 67% учнів стикалися з випадками булінгу через помилки у мовленні у своїй школі (більшість ствердних відповідей у кожному класі), 83% дітей знають, куди звертатися за допомогою (найменше знають у 8 і 11 класах) (Див малюнки 2, 3, 4).
Малюнок 2
Поінформованість школярів про булінг та їхній досвід булінгу
| Проінформованість у питаннях булінгу |
Малюнок 3
| Відсоток учнів, які стикались із булінгом |
Малюнок 4
Поінформованість учнів про можливості отримання допомоги у випадках булінгу
Шкільні психологи констатують, що жертви булінгу до них не звертаються, хоча їх у колективі видно відразу. За ініціативи психолога звернутися за допомогою саме до нього, такі діти майже ніколи не визнають проблеми. Для учнів, що стикалися з випадками булінгу у своїй школі, було підготовлено запитання, увагу в яких було зосереджено саме на тих моментах з біографічної анкети й інтерв’ювання, які свідчать про існування певних подвійних переживань респондентів у різних ситуаціях.
Для подальшого дослідження проблеми булінгу розкривалися поняття булер, жертва булінгу; види булінгу. У цій частині дослідження, взяли участь 174 учні із 390 віком від 10 до 16 років, що стикалися з випадками булінгу у своїй школі. Розглянемо результати дослідження. На запитання «Що змушує людину стати булером (агресором)?» 55% учнів назвали бажання показати, хто «головний», тобто особисті якості. 35 % респондентів назвали непорозуміння з іншими. Ще 10 % з усіх респондентів вказали на власний негативний досвід (Див. малюнок 5).
Малюнок 5
Чинники, які змушують людину стати булером (агресором)
Розглянемо питання щодо «Жертви булінгу». На запитання «Коли дитина може стати причиною агресії і приниження ?» 40 %
опитаних посилалися на дратівливі особливості характеру однолітків (спокійний, повільний), їх окремі фізичні особливості відмітили 15% респондентів (зріст, вага), а поведінка – 35% (успішний, неуспішний, відмінник); 10% називали й інші причини – соціальний статус, матеріальне становище тощо (див. малюнок 6)
Малюнок 6
Чинники, які стали причиною агресії і третирування
При відповіді на запитання «У яких формах може проявлятися агресія?» 20% респондентів вказали на фізичний булінг (проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки, а також псування майна. Цей вид шкільного насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії). 45% опитаних відмітили вербальний (психологічний) булінг: образи, погрози, непристойні епітети соціального, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви. 30% респондентів розпізнали прихований булінг. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини. Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви. За кібербулінг згадали 5% опитаних. Як приклади цього виду булінгу наводили зображення, аудіо- чи відеозаписи, розміщені у різних інформаційних мережах Інтернет і спрямовані на приниження жертви. До кібербулінгу можна віднести імітування чужих профілів у соціальних мережах, що псує репутацію жертви та шкодить її соціальному статусу. Новий різновид шкільного кібербулінгу – жертва отримує образи на телефон, електронну адресу або через інші електронні пристрої (Див. малюнок 7).
Малюнок 7.
Форми прояву агресії
Отже, проблема булінгу в нетішинських школах існує. Е. Воронцова у праці «Профілактика та подолання булінгу у закладах освіти» стверджує, що близько 20% дітей, серед яких досліджувалася проблема булінгу, не усвідомлювали, що таким чином вони завдають шкоди своїм одноліткам [3]. Згідно з даними, отриманими при обстеженні популяції нетішинських школярів, ця цифра вчетверо більша. На запитання: «Чи усвідомлювали ви, що цькуванням завдаєте шкоди своїм одноліткам?» 80% булерів дали негативну відповідь (Див. малюнок 8)
Малюнок 8.
Усвідомлення булерами шкоди, нанесеної своїм одноліткам
Коли дитині погано, вона переносить свої емоції на інших, часто навіть не розуміючи, що насправді зумовило таку ситуацію. Тож виходить, що дитина-агресор, по-перше, не усвідомлює, чому поводиться саме так; по-друге, не вміє контролювати власні емоції та їй байдуже, що відчувають ті, кого вона кривдить. Відповідно у неї не розвинуті ключові ознаки емоційного інтелекту.
На думку вчених, булінг – результат низького рівня сформованості емоційного інтелекту. Коли дитина йде в перший клас, вона вже є особистістю з певними уявленнями, стандартами поведінки та пріоритетами, які формуються в сім’ї. Відповідно, надзвичайно важливим є те, яка модель взаємовідносин плекається у сім’ї. А переважна більшість наразі обирає модель дитиноцентризму [11, с. 1]. Як і будь-яке явище, дитиноцентризм має як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивне те, що така дитина зростає волелюбною і творчою, але зворотнім боком є егоїзм у найрізноманітніших його проявах. А плекаючи «Ти в мене найрозумніший/найрозумніша!», «Найкращий/найкраща!», закладаючи високу самооцінку, батьки формують у своєї дитини перфекціонізм. Це, в свою чергу, може мати низку негативних наслідків, коли дитина потрапляє у шкільне середовище і з’ясовується, що вона не завжди і не у всьому дійсно найкраща. Так формуються особисті комплекси [11, с. 1].
Коли дитині погано, вона переносить свої емоції на інших, часто навіть не розуміючи, що насправді зумовило таку ситуацію, як уже було зазначено вище. Відповідно, в неї не розвинуті ключові ознаки емоційного інтелекту. Для того, щоб розвивати емоційний інтелект, існують спеціальні ігри та вправи, за допомогою яких можна виховати зі своїх учнів емоційно розвинутих особистостей та запобігти появі булінгу.
Отже, ефективним інструментом для попередження конфліктів і, як наслідок, превенцією булінгу, є також вправи для розвитку емоційного інтелекту, які можуть бути цікавими і вчителям англійської мови.
Наведемо приклад гри для розвитку емоційного інтелекту учнів.
Гра для розвитку емоційного інтелекту учнів
«Передача відчуттів».
Вік: 1-11 класи.
Хід гри
Наприклад, тема «Дозвілля». Діти сідають колом, вчитель загадує певний вид дозвілля англійською мовою (….) та пошепки називає його певній дитині, далі необхідно «ланцюжком» передати цей стан за допомогою міміки, жестів, дотиків один до одного. Коли діти передали свої ідеї по колу, можна обговорити, яке саме дозвілля було загадано. Потім ведучим може стати будь-який бажаючий.
Допоможіть своїм учням під час уроків у школі не тільки опанувати навчальний матеріал з англійської мови, а й розвивати у собі такі важливі якості, як розуміння емоцій інших, здатність до співчуття, вміння слухати та допомагати. Розвиток емоційного інтелекту допоможе з кожного сьогоднішнього школяра виховати не лідера-егоїста, а особистість, яка здатна об’єднувати навколо себе інших завдяки своїм людським якостям. Цю ж гру можна адаптувати і до інших тем шкільної програми.
Вправа «Дружня історія».
Мета – формування навичок взаємодії, терпіння, спокою, спільного виконання завдання.
Крок 1. Поділитися на групи по 5-7 осіб.
Крок 2. Всім учасникам взяти по одному олівцю різного кольору.
Крок 3. Всі учасники встають навколо листа і пишуть речення на одному аркуші по черзі. (Речення на тему, що вивчається в класі, наприклад будинок моєї мрії).
Крок 4. По черзі учасники роздивляються лист і дописують свої речення так, щоб вийшов осмислений текст. Текст мандрує по колу до тих пір, доки черговий учасник не може знайти, що ще дописати.
Крок 5. Обговорення результатів роботи і вкладу кожного у спільну справу.
Крок 6. Презентація робіт малих груп і обговорення почуттів від текстів.
Також ефективним інструментом запобігання булінгу є навчання дітей культури спілкування. Значний потенціал для цього є в іноземній мові. Низка тем з навчальної програми іноземної мови для 1-11 класів володіють належним комунікативним та виховним потенціалом для спілкування, встановлення контактів, запобігання булінгу. Це насамперед теми з особистісної сфери спілкування (Я, моя сім’я і друзі. Відпочинок і дозвілля. Людина. Природа. Помешкання (На кухні). Природа і навколишнє середовище (Пори року). Одяг. Харчування. Охорона здоров’я. Стиль життя тощо).
Зокрема, ввічливі слова, діалоги, монологи тощо володіють високим виховним потенціалом. Деякі з них представлено в таблиці 1.
Таблиця 1
Фрази загального вжитку для розвитку культури спілкування і запробігання булінгу
Привітання
| Hello | Привіт! |
| Hi | Привіт (неформальне) |
| Good morning | Доброго ранку |
| Good afternoon | Доброго дня |
| Good evening | Доброго вечора |
Пробачення
| I’m sorry / Sorry | Пробачте |
| I am sorry about/for | Я вибачаюсь за… |
| I’m incredibly sorry | Мені дуже шкода… |
| Excuse me | Перепрошую |
| My apologies | Мої вибачення |
| I had that wrong | Я був/була не правий(а) |
| Pardon (me) | Вибачте (мене) |
Прохання
| Could / would you …,please? | Чи не могли б ви … будь ласка? |
| May I… ? | Чи можу я… ? |
| Can I…? | Чи можу я… ? |
Подяка
| Thank you / Thanks | Дякую |
| Thank you very much | Велике дякую |
| Thanks a million! | Дякую мільйон разів |
| I am really grateful for… | Я дуже вдячний(а) за… |
| I really appreciate your help! | Я дуже ціную вашу допомогу! |
Відповідь на подяку
| Please | Будь ласка |
| You’re welcome | Будь ласка, звертайтесь |
| Don’t mention it | Нема за що |
| Not at all | Нема за що |
| No problem | Без проблем |
| It’s ok / That’s ok | Все нормально |
| Don’t worry about it | Не хвилюйтеся за це |
Як справи?
| How are you? | Як справи? |
| How are you doing? | Як справи? |
| How is it going? | Як справи? |
| How are you keeping? | Як самопочуття? |
| How is it getting on? | Як успіхи? |
| What’s new? | Що нового? |
| How’s (your) life? | Як твоє життя? |
Прощання
| Goodbye | До побачення |
| Bye | Бувайте! |
| Good night | Добраніч |
| See you | Побачимось |
| Have a nice day | Гарного дня |
Приклади діалогів для формування культури спілкування і запобігання агресії серед підлітків.
Діалог привітання:
Mary: Good morning, Anna! Nice to meet you!
Anna: Good morning, Mary! Nice to meet you too! How are you?
Mary: Thank you, I’m fine. What about you?
Anna: I’m very well!
Діалог прохання та подяка:
Mary: Good evening, Anna! Can you help me?
Anna: Good evening, Mary! How can I help you?
Mary: Can you lend me your book?
Anna: Yes of course!
Mary: Thanks a million!
Anna: You’re welcome.
Діалог пробачення та прощання:
Mary: Hello, Anna! I am incredibly sorry, but I forgot your book at home.
Anna: Hello, Mary! Don’t worry about it, bring the book tomorrow.
Mary: Ok. Have a nice day! Good bye!
Anna: Thank’s, you too, bye!
ВИСНОВКИ. Булінг все більше поширюється у вітчизняній школі. Результати соціологічного дослідження чітко показали необхідність спільних зусиль учителів та учнів для запобігання і розв’язання цієї проблеми. Значний потенціал для запобігання булінгу має процес вивчення іноземної мови, зокрема діалогічне мовлення. Використання комунікативного та виховного потенціалу англійської мови для розвитку культури спілкування як передумови та засобу запобігання булінгу серед школярів середніх закладів освіти є життєво необхідним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, С. 33)
- Войтенко В. 10 типових помилок які роблять усі [Електронний ресурс] / режим доступу: https://greenforest.com.ua/journal/read/10-tipovih-pomilok-v-anglijskij-movi-yaki-roblyat-vsi
- Воронцова Е.В., Профілактика та подолання булінгу у закладах освіти [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://студенти. kiev.ua/2017/08/24/profilaktika-ta-podolannya-bulingu-u-zakladah-osviti/
- Зайцева І. В. Принципи відбору та тематика проблемних ситуацій для формування у майбутніх вчителів іноземної мови компетенції в англійському діалогічному мовленні / І. В. Зайцева // Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка та психологія». – К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. –
Вип. 19. – С. 85–93
- Закалик Г.М., Войцеховська О.В., Шувар Н.М., Булери та жертви булінгу як соціально-психологічна проблема безпеки особистості в освітньому просторі [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://pj.kherson. ua/file/2018/psychology_01/ukr/part_2/24.pdf
- Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности / И.А. Зимняя.−М.: Модэк, 2001. − С.432.
- Леонтьев А.А. Основы психолингвистики / А.А. Леонтьев.− М.: Смысл, 1997. − С.287.
- Лушпай Л.І. Булінг як соціально-педагогічна проблема та шляхи її вирішення. https://eprints.oa.edu.ua/761/1/buling.pdf
- Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков : − М. : Высш. школа, 1981. − 159 с.
- Сергієва М. Булінг − систематичне знущання у школі, за яке каратимуть // «Нетішинський вісник», №2 лютий 2019 р. С. 8.
- Скажи булінгу «Ні!»: ігри та вправи для розвитку емоційного інтелекту [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://naurok.com.ua/post/skazhi-bulingu-ni-igri-ta-vpravi-dlya-rozvitku-emociynogo-intelektu
- Тест Томаса [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://psychologis.com.ua/test_tomasa_-_tipy_povedeniya_v_konflikte.htm