У статті досліджено фінансові аспекти формування та використання майна підприємства на прикладі функціонуючих підприємств хімічної промисловості України. Визначено поняття майна підприємства та викладено принципи його формування. На основі оцінки структури активів, джерел їх формування, фінансової стійкості та ліквідності встановлено недоліки у формуванні та використанні майна вказаних суб`єктів господарювання і запропоновано ряд методів для їхнього усунення.
Ключові слова: майно, активи, принципи формування активів, моделі фінансування активів, фінансова стійкість, ліквідність, оборотність, рентабельність.

This article explores financial aspects of formation and use of company`s property on the example of operating Ukrainian chemical industry companies. The concept of companies property and Principles of its formation are defined. There are problems are found in the formation and use of company`s property due to assessing structure of assets and sources of their formation, financial stability, liquidity and some methods are proposed to solve the problems.
Key words: property, assets, principles of asset formation, models of asset financing, financial stability, liquidity. turnover, profitability.

Постановка проблеми. В умовах обмеженості ресурсів та постійно зростаючої конкуренції підприємства мають вживати відповідні заходи, які б забезпечували їм можливості нормального функціонування, отримання прибутку та розвитку в динамічному середовищі. Проблеми ефективного формування та використання ресурсів стають першочерговими. Дослідження принципів формування майна підприємства, визначення найоптимальніших шляхів його використання та вивчення його структури спричинено необхідністю підприємства оцінювати якою економічною базою воно володіє і чи наявні ресурси здатні забезпечити розширення діяльності та подальший розвиток конкретного суб’єкта господарювання.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливості формування майна підприємства вивчалися вітчизняними науковцями, такими як І.О. Бланк [1], C.В. Мочерний [2], Г.О. Партин [3], М.М. Шеремета [4] та багатьма іншими. Проте практичні аспекти формування та використання майна потребують більш детального дослідження для пристосування до застосування на конкретних підприємствах.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів покращення формування та використання майна підприємства. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: визначення поняття майна підприємства та принципів його формування; аналіз формування та використання майна на прикладі конкретних підприємств; виявлення проблем та помилок у формуванні та використанні майна цих підприємств.
Виклад основного матеріалу. Майно підприємства часто утотожнюють з активами. Згідно з НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому [1].
Відтак до складу майна підприємства належать основні засоби підприємства, нематеріальні активи, незавершене будівництво, запаси, цінні папери, грошові кошти, дебіторська заборгованість. Вужчий підхід передбачає включення до складу майна підприємства довгострокових активів і запасів підприємства чи тільки обсягів його довгострокових активів [3, 297].
Отже, майно – це активи підприємства, це його економічні ресурси [4, 296]. Основною метою формування майна підприємства є виявлення і задоволення потреби в окремих видах активів для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їхнього складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності. З урахуванням цієї мети, процес формування активів створюваного підприємства будується на основі наступних принципів:
1. Урахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності і форм її диверсифікації, формування активів підприємства при його створенні підлягає в першу чергу задачам розвитку його операційної діяльності.
2. Забезпечення відповідності обсягу і структури активів, що формуються, до обсягу, структури виробництва і збуту продукції.
3. Забезпечення оптимальності складу активів з позицій ефективності господарської діяльності. Така оптимізація складу активів підприємства спрямована, з одного боку, на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих їх видів, а з іншого боку, – на підвищення сукупної потенційної їх спроможності генерувати операційний прибуток.
4. Забезпечення умов прискорення обороту активів у процесі їхнього використання. Необхідність реалізації даного принципу пов’язана з тим, що прискорення обороту активів прямо і непрямо впливає на розмір операційного прибутку підприємства.
5. Вибір найбільш прогресивних видів активів з позицій забезпечення росту ринкової вартості підприємства. У процесі їх конкретного вибору слід за інших рівних умов враховувати їх перспективність, багатофункціональність, спроможність генерувати прибуток у різноманітних господарських ситуаціях і, відповідно, підвищувати ринкову вартість підприємства [2].
На основі різних типів співвідношень джерел фінансування виділяють наступні моделі фінансування активів: ідеальна, агресивна, консервативна та компромісна, які відрізняються одна від одної ступенем ліквідності та фінансової стійкості. Тож дослідимо, які моделі фінансування притаманні для ПАТ «Львівський хімічний завод», ПАТ «Азот» та ПАТ «Дніпроазот».
Згідно з рисунком 1, ПАТ «Львівський хімічний завод» протягом останніх трьох років використовував таку політику фінансування активів, яка є найбільш близькою до помірної. Довгострокові пасиви повністю покривали необоротні активи підприємства і частину оборотних, при тому частка оборотних активів у структурі ПАТ «Львівський хімічний завод» становила 27-32 %. Економічна рентабельність активів, ризик неплатоспроможності і період оборотних коштів підприємства при застосуванні помірної моделі фінансування активів знаходяться на середніх рівнях (рис. 1).

Рис. 1. Модель фінансування активів ПАТ «Львівський хімічний завод» у 2011-2013 роках, тис. грн

У зв`язку із незначною кількістю власного капіталу, порівняно із сумами зобов’язань, та внаслідок збиткової діяльності і нестачі власного капіталу, ПАТ «Азот» за 2011-2013 роки повністю перейшло на боргове фінансування (рис. 2).

Рис. 2. Модель фінансування активів ПАТ «Азот» у 2011-2013 роках, тис. грн

Зміна структури пасиву ПАТ «Азот» свідчить про втрату фінансової стійкості підприємства, що становить значну загрозу його функціонуванню.
У 2011 році на ПАТ «Дніпроазот» використовувалась ідеальна модель фінансування активів, а у наступних роках вона стала більш подібною до агресивної. З позиції ліквідності ці моделі є найбільш ризикованими (рис. 3).

Рис. 3. Модель фінансування активів ПАТ «Дніпроазот» у 2011-2013 роках, тис. грн

Також співвідношення власного та позикового капіталу, як джерел формування оборотних та необоротних активів підприємства, визначає рівень його фінансової стійкості. За результатами оцінки абсолютних показників фінансової стійкості ПАТ «ЛХЗ», ПАТ «Азот» та ПАТ «Дніпроазот» у 2011-2013 роках складено таблицю 1.

Таблиця 1
Фінансовий стан ПАТ «Львівський хімічний завод», ПАТ «Азот» та ПАТ «Дніпроазот» у 2011-2013 роках

Таким чином, найбільш фінансово стійким у 2013 році є ПАТ «Львівський хімічний завод», а найменш стійким – ПАТ «Азот».

Ліквідність підприємства залежить від наявності у нього достаніх ресурсів для вчасних та повних розрахунків за зобов`язаннями. Найвищі значення коефіцієнтів ліквідності спостерігаються на ПАТ «Львівський хімічний завод», а найнижчі – на ПАТ «Азот» (табл. 2).

Таблиця 2
Динаміка основних показників ліквідності ПАТ «Львівський хімічний завод», ПАТ «Азот» та ПАТ «Дніпроазот» у 2011-2013 роках

Жоден показник ліквідності ПАТ «Азот» протягом 2011-2013 років не досяг рекомендованих значень, оскільки у підприємства недостатньо ліквідних поточних активів для погашення боргів. У ПАТ «Дніпроазот» та ПАТ «ЛХЗ» достатньо поточних активів для проведення розрахунків за поточними зобов’язаннями. Проте частка боргів, які ці підприємства можуть погасити негайно є досить малою – лише 0,02 у 2013 році.
Таким чином, жодне з досліджуваних підприємств не досягає рекомендованого значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, оскільки вони не володіють грошовими коштами в достатній мірі для негайного покриття 20 % поточних зобов`язань, що несе загрозу для платоспроможності та ліквідності підприємств.

Таблиця 3
Динаміка основних показників ефективності використання майна ПАТ «Львівський хімічний завод», ПАТ «Азот» та ПАТ «Дніпроазот» у 2011-2013 роках

Цикл виробництва, судячи із коефіцієнта оборотності активів, з року в рік пришвидшувався у ПАТ “Львівський хімічний завод» та ПАТ «Дніпроазот», що мало б принести відповідний ефект у вигляді зростання прибутку. Отже, така зміна є позитивною. Оборотність оборотних засобів зменшувалась на ПАТ «ЛХЗ» та ПАТ «Азот», коли на ПАТ «Дніпроазот» спостерігалась позитивна тенденція до зростання цього показника протягом 2012-2013 років. Спільним для всіх підприємств є уповільнення оборотності дебіторської заборгованості.
Рентабельність ПАТ «Львівський хімічний завод» зменшувалась протягом досліджуваного періоду і у 2013 році була досить низькою – лише 3 %. ПАТ «Дніпроазот» характеризується ще нижчим рівнем рентабельності – 0,06 % у 2013 році, а ПАТ «Азот» систематично зазнає значних збитків, які у 2013 році становили 25 % від всіх активів підприємства.
Висновки. Правильний підхід до формування та використання майна забезпечує підприємству достатній рівень фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності, оборотності та рентабельності. Проте судячи із структури джерел фінансування ПАТ «Азот» та ПАТ «Дніпроазот», ці підприємства занадто покладаються на позиковий капітал при фінансуванні активів, через що знижується їх фінансова стійкість. Тож цим підприємствам варто збільшити частку власного капіталу у структурі пасиву, що дозволить підняти рівень фінансової стійкості і стати більш незалежними від зовнішніх джерел фінансування. Також для всіх досліджуваних підприємств є характерна невідповідність показників ліквідності встановленим нормативам, а у найскладнішому становищі знаходиться ПАТ «Азот», яке протягом останніх років зазнавало значних збитків, що повністю поглинули власний капітал підприємства у 2013 році. Отже, на ПАТ «Азот» необхідно вживати заходи для підвищення прибутковості та рентабельності, з метою відновлення нормальної структури пасиву, відповідного рівня фінансової стійкості та ліквідності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Наказ МФУ «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1» «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 р. № 73 [Електронний ресурс]. Режим доступу: – http://www.minfin.gow.ua/
2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента : в 2-х т. Т. 1 / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 1999. – 592 с.
3. Партин Г.О. Економічна сутність майнового потенціалу підприємства /Г.О. Партин, С.Я. Фаріон // Науковий журнал «Бізнес інформ». – 2013. – №6 (145). – С.296-301.
4. Шеремета М. М. Майно підприємства: сутність, класифікація та принципи його формування / М.М. Шеремета // Економічний аналіз : зб. наук. праць каф. екон. аналізу Терноп. нац. екон. ун-ту. – Тернопіль, 2008. – Вип. 2. – С. 295-298.