ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ОЗБРОЄННЯМИ

Зрум Олександр Сергійович,

студент 2 курсу другого (магістерського) рівня, спеціальності 291

«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»,

Науковий керівник:

Матвійчук Наталія Володимирівна,

старший викладач кафедри міжнародних відносин НаУОА,

кандидат історичних наук

 

ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ОЗБРОЄННЯМИ

 

Стаття розглядає експортний контроль як важливий інструмент регулювання міжнародної торгівлі озброєннями, що забезпечує глобальну безпеку. Описано основні міжнародні угоди, механізми контролю та виклики, такі як неоднорідність стандартів і труднощі з виконанням санкцій. Підкреслюється необхідність посилення міжнародного співробітництва для ефективного контролю за постачаннями зброї.

Ключові слова: експортний контроль, міжнародна торгівля озброєннями, міжнародні угоди, контроль за зброєю, санкції, національна безпека, міжнародна стабільність, моніторинг, військові технології, регулювання торгівлі.

 

EXPORT CONTROL AS A TOOL FOR REGULATING INTERNATIONAL ARMS TRADE

 

The article discusses export control as a crucial tool for regulating international arms trade, ensuring global security. It outlines key international agreements, control mechanisms, and challenges such as the lack of uniform standards and difficulties in enforcing sanctions. The article emphasizes the need for enhanced international cooperation to effectively monitor arms shipments.

Keywords: export control, international arms trade, international agreements, arms control, sanctions, national security, international stability, monitoring, military technologies, trade regulation.

 

Постановка проблеми. Міжнародна торгівля озброєннями є однією з найбільш чутливих сфер глобальних економічних і політичних відносин. Вона безпосередньо впливає на міжнародну безпеку, стабільність держав і регіонів, а також на хід глобальних конфліктів. В умовах постійних геополітичних змін і зростаючої військової напруженості роль ефективного експортного контролю стає головним. Це питання набуває особливої актуальності, оскільки неправомірне або неконтрольоване постачання озброєнь може сприяти ескалації насильства, порушенню прав людини та міжнародного гуманітарного права [6].

Експортний контроль — це система заходів, що застосовуються для обмеження або заборони продажу та транспортування зброї до країн чи організацій, які можуть використати її на шкоду міжнародній безпеці. Цей інструмент тісно пов’язаний з проблемами національної безпеки та глобальної стабільності, а також має головне значення для забезпечення дотримання міжнародних правових норм. Завдяки експортному контролю держави можуть не лише мінімізувати ризики потрапляння зброї до терористичних організацій або країн-агресорів, але й підтримувати механізми контролю за використанням зброї після її передачі [7].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження у сфері експортного контролю озброєнь за останні роки значно розширили наше розуміння цього процесу, оскільки міжнародні виклики та загрози змінюються. У роботах Бортнікова М., Вакульчика А.  та інших авторів висвітлюються основні міжнародні угоди та механізми контролю, які визначають принципи та правила експортного контролю на глобальному рівні. Серед таких угод — Угода про торгівлю звичайними озброєннями (ATT), Режим контрольованого експорту озброєнь (Wassenaar Arrangement) та інші багатосторонні ініціативи [1, 2].

Одним з головних аспектів цих досліджень є аналіз ефективності контролю за кінцевим використанням зброї, а також проблеми забезпечення прозорості та узгодження національних підходів. Дослідження також зосереджуються на розв’язанні проблеми зловживань і обходу санкцій, особливо у випадках, коли зброя поставляється через посередників чи країни з непередбачуваними наслідками для глобальної безпеки. Попри значний прогрес у сфері міжнародного експортного контролю, залишається чимало невирішених проблем, які потребують подальшого вивчення. Однією з основних проблем є відсутність єдиного глобального стандарту експортного контролю, що ускладнює координацію між державами і дозволяє країнам обходити міжнародні обмеження. У деяких випадках національні інтереси чи економічні вигоди можуть призводити до послаблення чи ігнорування контролю над експортом зброї, що створює можливості для її незаконного постачання.

Крім того, головною проблемою залишається моніторинг кінцевих користувачів озброєнь. Після передачі зброї контроль за її використанням часто стає складним, оскільки постачання можуть потрапляти до несанкціонованих груп або країн, де вона буде використана для порушення прав людини чи підриву міжнародної безпеки. Ці проблеми потребують більш детального розгляду в рамках нових наукових досліджень та вдосконалення міжнародних механізмів [5].

Метою статті є комплексний аналіз експортного контролю як інструменту регулювання міжнародної торгівлі озброєннями, зокрема вивчення основних механізмів, що використовуються для контролю за торгівлею зброєю, а також викликів і проблем, з якими стикаються держави при застосуванні цих механізмів. Задача цієї роботи полягає у визначенні основних недоліків і прогалин у сучасній системі експортного контролю та розробці рекомендацій щодо їх усунення.

Крім того, у статті буде досліджено роль міжнародних угод, таких як Угода про торгівлю звичайними озброєннями (ATT) і Режим контрольованого експорту озброєнь, а також запропоновано шляхи вдосконалення механізмів моніторингу і контролю за кінцевими користувачами зброї. Метою також є розробка рекомендацій щодо удосконалення системи співпраці між державами для запобігання незаконному постачанню зброї та зміцнення міжнародної стабільності.

Виклад основного матеріалу. Експортний контроль у сфері озброєнь є одним із основних інструментів, що сприяють забезпеченню міжнародної безпеки, збереженню балансу сил між державами та мінімізації ризиків розповсюдження зброї до країн чи організацій, які можуть використовувати її з порушенням міжнародного гуманітарного права або для загрози мирному співіснуванню. Необхідно зазначити, що експортний контроль охоплює широкий спектр заходів, серед яких національні законодавчі ініціативи, міжнародні угоди, регуляторні стандарти та механізми співпраці між державами. Цей контроль має на меті обмежити або повністю заборонити незаконну торгівлю зброєю, а також запобігти її потраплянню до терористичних груп чи країн, що порушують міжнародні норми.

Першим рівнем експортного контролю є національні законодавчі ініціативи, які визначають правила для ліцензування експорту зброї та технічних засобів. Кожна країна розробляє свою систему контролю відповідно до національних інтересів і безпекових потреб, що, однак, призводить до значних відмінностей у підходах до експортного контролю. Як правило, національні системи включають кілька основних елементів.  По-перше, ліцензування та сертифікація є обов’язковими умовами для експортних операцій. Країна-експортер повинна видати ліцензію на постачання зброї, що передбачає оцінку ризиків для національної безпеки, а також перевірку кінцевих користувачів і умов використання зброї. Це гарантує, що зброя не потрапить до ненадійних або небажаних отримувачів. По-друге, головним аспектом є контроль кінцевих користувачів. Держави зобов’язані перевіряти, хто є кінцевим користувачем озброєнь, щоб уникнути передачі зброї терористичним групам або організаціям, що діють поза правовими рамками. Цей контроль допомагає уникнути ситуацій, коли зброя використовується з порушенням міжнародного гуманітарного права. По-третє, є моніторинг після експорту [3, 4].

Контроль за використанням зброї після її передачі є надзвичайно складним завданням, особливо коли постачання здійснюються через посередників або треті країни. Зброя може бути перепродана, або потрапити до нових рук, що ускладнює здійснення ефективного контролю. Крім того, держави можуть застосовувати національні санкції до порушників експортного контролю. Це може бути санкції за недотримання умов ліцензії або за передачу зброї до небажаних кінцевих користувачів. Однак, незважаючи на всі ці заходи, різниця в підходах між країнами знижує ефективність цієї системи, коли йдеться про міжнародну співпрацю.

На міжнародному рівні основним завданням є стандартизація експортного контролю та забезпечення прозорості й ефективності в торгівлі зброєю. Одним із головних інструментів у цій сфері є Угода про торгівлю звичайними озброєннями (ATT), прийнята під егідою ООН у 2013 році. Метою цієї угоди є встановлення глобальних стандартів для регулювання міжнародної торгівлі звичайними озброєннями та технічними засобами. Угода передбачає, що країни-учасники повинні відмовлятися від експорту зброї, якщо є ризик, що вона буде використана для порушення міжнародного гуманітарного права або прав людини [8].

Іншим механізмом є режим контрольованого експорту озброєнь (Wassenaar Arrangement), заснований у 1996 році. Його метою є обмеження торгівлі озброєннями та військовими технологіями серед держав-учасниць, а також координація експортної політики з єдиними стандартами ліцензування. Однак цей механізм має обмежену географічну охопленість і не є обов’язковим для всіх держав, що створює певні прогалини у глобальному експортному контролі. Проте існують серйозні проблеми, пов’язані з реалізацією цих угод. Наприклад, не всі держави дотримуються зобов’язань, що можуть призвести до порушень міжнародних норм. Більше того, існує проблема обходу угод через третіх осіб або посередників, що ускладнює забезпечення міжнародної безпеки. Треті країни можуть стати посередниками, через яких зброя потрапляє до небажаних кінцевих користувачів, що значно знижує ефективність глобального контролю.

Однією з найбільших проблем, що існують на сучасному етапі, є відсутність уніфікації стандартів експортного контролю між різними країнами. Кожна держава розробляє свої правила контролю, що створює можливості для обходу санкцій. Наприклад, одна країна може дозволяти експорт певних видів зброї, у той час як інша накладає на них заборону. Це призводить до того, що зброя може переміщуватись між державами з більш лояльними нормами контролю, що знижує ефективність глобальної системи безпеки. Обхід санкцій також залишається серйозною проблемою. Існують численні способи уникнути експортного контролю, наприклад, через постачання зброї третіми особами або країнами-посередниками. Такі практики дозволяють терористичним організаціям та режимам, що порушують міжнародні норми, продовжувати постачання зброї та нарощувати свій арсенал. Наприклад, розвинені країни можуть використовувати менш строгі національні законодавства для експорту зброї, що ускладнює виявлення порушників [6].

Крім того, існує значна проблема, пов’язана з моніторингом кінцевих користувачів. Після того, як зброя потрапляє в іншу країну, контроль за її подальшим використанням стає значно складнішим. Зброя може бути перепродана або потрапити в руки організацій, які не були вказані в ліцензії. Це ускладнює забезпечення ефективного контролю, і навіть у випадках, коли зброя була експортована для мирних цілей, вона може бути використана у конфліктах, що порушують міжнародне гуманітарне право.

Для вирішення вищезгаданих проблем необхідно вдосконалення системи експортного контролю. Головним напрямком є розвиток міжнародних правових норм і впровадження новітніх технологій. Одним із таких інноваційних підходів є використання блокчейн-технологій для відстеження постачання зброї, що може підвищити прозорість та ефективність експортного контролю. Також потрібно посилити міжнародне співробітництво в обміні інформацією про кінцевих користувачів і можливі ризики. Розширення участі в таких міжнародних механізмах, як ATT і Режим контрольованого експорту озброєнь, а також вдосконалення стандартів у рамках міжнародних угод допоможе створити більш єдину та ефективну систему регулювання торгівлі озброєннями. Це дозволить підвищити прозорість і контроль за постачаннями зброї на світовому рівні, що має певне значення для забезпечення міжнародної безпеки.

Висновки. Експортний контроль є необхідним елементом міжнародної безпеки та гарантує, що озброєння та військові технології не потрапляють до терористичних угруповань, країн-агресорів або інших акторів, які можуть порушувати міжнародні норми. Водночас існує ряд проблем, які потребують подальшого вирішення: необхідність гармонізації національних стандартів, вдосконалення механізмів моніторингу кінцевих користувачів та посилення співпраці між державами. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці нових інструментів і технологій для відстеження постачання зброї та контролю за її використанням, а також у вдосконаленні міжнародних угод і підвищенні ефективності санкцій. Враховуючи стрімкий розвиток новітніх технологій та зростання глобальних безпекових загроз, удосконалення механізмів експортного контролю залишається головним завданням для міжнародної спільноти.

 

Джерела та література:

  1. Бортнікова М., Чиркова Ю. Митний контроль в Україні: проблемні аспекти та напрямки розвитку. Економіка і суспільство, 2022. URL:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-44-55.
  2. Вакульчик А. М. Використання досвіду ЄС у побудові системи законодавчого та методологічного забезпечення постмитного контролю в Україні. Економіка. №2 в 2012 році. 11-22. URL:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vamsue_2013_2_4.pdf.
  3. Вакульчик О. М., Книшек А. А. Концептуальні засади діяльності митних органів під час здійснення подальшого контролю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зв’язок Академії митної справи України. Ред.: Економіка. № 2, 46-54. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2009_2_7.
  4. Митний кодекс України: за станом на 10 квітня 2023 р. Верховна Рада України. Офіц. вид. Офіційний Вісник України. 2023. № 3020-IX.
  5. Білуха М.Т. Митний контроль: організація і методологія. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). № 1(64). С. 181–187.
  6. Годованець О. В. Митний контроль: сутність та економічний зміст.Науковий вісник Херсонського державного університету. Економічні науки. Вип. 20, ч. 1. Херсон, 2016. С. 159-163/.
  7. Про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів. Постанова КМУ від 22 серпня 1996 №1005. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1005-96-%D0%BF#Text.
  8. Міжнародний Договір про торгівлю зброєю набув чинності. URL: https://lb.ua/world/2014/12/24/290386_mezhdunarodniy_dogovor_torgovle.html.

Залишити відповідь