Дослідження територіальних аспектів економічної безпеки

Ірина Миколаївна Рогульчик Студентські публікації, Економічний No Comments

Рогульчик Ірина Миколаївна
студентка 4  курсу, спеціальності «Економічна кібернетика»

Науковий керівник:
Аверкина М. Ф., д.е.н.,
професор кафедри економіко-математичного
моделювання та інформаційних технологій
Національний університет «Острозька академія»

Постановка проблеми. Економічна безпека держави залежить від рівня  безпеки регіонів. На рівень економічної безпеки регіонів впливають різноманітні чинники. Дослідження впливу чинників на рівень економічної безпеки регіонів є важливим, оскільки дозволяє виявити позитивні, негативні чинники та нейтралізувати їх.

Аналіз останніх досліджень та публікацій Методичним підходам до оцінювання рівня економічної безпеки систем різного рівня складності та ієрархії присвячено роботи С. Глазьєва, В. Гейця, І. Губенко, М. Єрмоленка, Б. Кваснюка, О. Коваленка, В. Лойко, С. Наконечного, Е. Олейнікова, М. Павловського, А. Сухорукова, Ю. Харазашвілі, Г. Чеховича, В. Шлемка, О. Якименко та інших. У  працях досліджуються основні чинники економічної безпеки держави та пропонуються підходи до її оцінки. Разом з тим, питанням оцінки рівня економічної безпеки регіону в розрізі територіальних систем присвячена значно менша кількість наукових праць.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є висвітлення результатів проведених досліджень, спрямованих на аналіз територіальних аспектів економічної безпеки. Для досягнення поставленої мети необхідно визначити ключові індикатори економічної безпеки, окреслити тенденції, оцінити показники безпеки.

Виклад основного матеріалу. Оцінювання рівня економічної безпеки регіону пропонуємо здійснювати на прикладі Поліського економічного регіону (ПЕР). ПЕР має особливу структуру природно-ресурсного потенціалу, в якій переважає частка сільськогосподарських ресурсів, та тривалу аграрно-переробну спеціалізацію господарства регіону. На регіональному рівні узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону є валовий регіональний продукт (ВРП), він визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти.

Таблиця 1

Валовий регіональний продукт Поліського економічного району

  Показник Валовий регіональний продукт (млн. грн) Частка регіону у ВРП, %
2013 2014 2015 2013 2014 2015
Україна 1522657 1586915 1988544 100.0 100.0 100.0
Волинська 20622 24195 31688 1.4 1.5 1.6
Житомирська 25676 29815 38425 1.7 1.9 1.9
Рівненська 22004 28724 35252 1.4 1.8 1.8
Чернігівська 24237 28156 36966 1.6 1.8 1.9

Джерело: [5]

В цілому за 3 роки не відбулося значних відхилень щодо внеску областей у Валовий регіональний продукт. Відповідно до даних у табл. 1, у більшості випадків таке відхилення становить 0,1 – 0,4 %. За період дослідження в досліджуваних регіонах України відбулося збільшення валового регіонального виробництва у грошовому вираженні. Найбільший внесок у валове регіональне виробництво у 2015 р. зробили Житомирська (1,9 %), та Чернігівська (1,9 %) області. Досить значною є частка Рівненської (1,8 %). Найменший внесок у валове регіональне виробництво робить Волинська  (1,6%) область.

Не менш важливим показником валового виробництва на регіональному рівні є виробництво ВРП в розрахунку на душу населення. За останні роки спостерігається тенденція зростання ВРП.

Таблиця 2

Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України у 2015 році

 Показник Експорт Імпорт Сальдо
тис.дол. США у % до загального обсягу тис.дол. США у % до загального обсягу
Україна 36361711.2 100.0 39249797,2 100.0 -2888086.0
Волинська 611874.2 1.7 1130757.2  2.9 -518883.0
Житомирська  484674.8  1.3  336693.0  0.9  147981.8
Рiвненська  318252.0  0.9  254974.3  0.6  63277.7
Чернігівська  432794.5  1.2  473944.1  1.2 -41149.6

Джерело: [5]

У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. Як видно з табл. 2, у 2015 р. експорт складав 1847595.5 тис. дол. – 5,08% від загального експорту з України, імпорт – 2196368.6 тис. дол. – 5,6% від загального по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від’ємним –2888086.0 тис. дол.).

Таблиця 3

Індикатори оцінювання стану економічної безпеки регіону

Умовне позначення показника Показник
ЕБ1 Коефіцієт покриття імпорту експортом
ЕБ2 Відношення обсягу експорту до ВДВ,%
ЕБ3 Відношення обсягу імпорту до ВДВ,%
ЕБ4 Відношення обсягу інвестицій в основний капітал до ВДВ,%
ЕБ5 Частка підприємств, що впроваджує інновації, в загальній кількості промислових підприємств, %
ЕБ6 Рентабельність  операційної діяльності промислових підприємств, %
ЕБ7 Рівень інфляції (до грудня попереднього року), %

Джерело: [3]

Для визначення кількісних параметрів рівня економічної безпеки  використовуємо «Методичні рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України», яка затверджена наказом Міністерства економіки України від 29 жовтня 2013 року №1277. Герасимчук З.В. та Аверкина М.Ф пропонують наступні індикатори для оцінювання економічної безпеки (табл. 3).

Для визначення рівня економічної безпеки Поліського економічного району нами розраховано індикатори, використовуючи статистичні дані, та отримали динаміку показників економічної безпеки ПЕР, яку наведено на рис.1.

Рис.1 Динаміка показників економічної безпеки ПЕР

Відповідно до даних представлених рисунку 1 виявлено, що у 2010 році рівень економічної безпеки перебуває у зоні «небезпека-загроза». Найгіршою економічна ситуація була у Житомирській області (0.176), а найкращою – Рівненська (0.455). У 2011-2014 роках рівень економічної безпеки коливався у межах зон «небезпека-загроза». У 2015 році рівень економічної безпеки погіршився, і знаходився у зоні «небезпека».  Найгіршою економічна ситуація була у Рівненській області (0.171), а найкращою – у Волинській (0.336).

Висновки. На основі представлених результатів дослідження виявлено, що розрахунки свідчать про негативну тенденцію зниження рівня економічної безпеки Поліського економічного району.  Низькі значення показників покриття експорту імпортом (ЕБ1) мають місце у Волинській, Житомирській, та Чернігівській областях. Таку ж ситуацію можна відстежити  у показників відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ (ЕБ4) та рентабельність операційної діяльності промислових підприємств ( ЕБ6 ). Рівень інфляції (ЕБ7) в переважній більшості перевищував своє граничне значення, що також негативно впливало на рівень економічної безпеки.

Література:

  1. Буркальцева Д.Д. Інституціональне забезпечення економічної безпеки України: [монографія] / Д.Д. Буркальцева. – К.: Знання України, 2012. – 347 с.
  2. Геєць В.М. Моделювання економічної безпеки: держави, регіону, підприємства : монографія./ Геєць В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк О.І. та інш. – Х. : ВД «Інжек», 2006. – 240 с.
  3. Герасимчук З.В. Оцінювання стану та регулювання економіко-екологічної безпеки регіону: теорія, методологія, практика: Монографія./ Герасимчук З.В., Аверкина М.Ф. – Луцьк:ЛНТУ,2012.- 240 с.
  4. Державний комітет статистики наказ від 14.11.2006р №519 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/metod_polog/metod_doc/2006/519/519.htm
  5. Державна служба статистики [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
  6. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки; За ред. А.І. Сухорукова. – К., 2003. – 64 с. Система економічної безпеки держави / Під заг. ред. д.е.н., проф. Сухорукова А.І. / Нац. ін.-т проблем міжнародної безпеки при РНБО України. – К.: ВД «Стилос», 2010. – 685 с.
  7. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: наказ Президента України № 1277 від 29.10.2013 р. [Електронний ресурс]: URL: http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME131588.html
  8. Стеценко С. П. Закономірності формування мезоекономічного рівня економічної безпеки/ С. П.Стеценко// Ефективна економіка. – 2013. – №3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2495.
  9. Шлемко В.Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення : монографія./ Шлемко В.Т. Бінько І.Ф. – К. : НІСД, 1997. – 144 с.

Залишити відповідь