В статті проаналізовані основні проблеми, які виникають при здійсненні бюджетного контролю. Також досліджено, як ці проблеми впливають на ефективність здійснення контролю. Запропоновано шляхи подолання цих проблем
Ключові слова: бюджетний контроль, бюджетні відносини, Бюджетний кодекс України, органи державної влади, ефективність здійснення контролю
В статье проанализированы основные проблемы, возникающие при осуществлении бюджетного контроля. Также исследованы, как эти проблемы влияют на эффективность осуществления контроля. Предложены пути преодоления этих проблем
Ключевые слова: бюджетный контроль, бюджетные отношения, Бюджетный кодекс Украины, органы государственной власти, эффективность осуществления контроля
It has been analyzed the main problems that arise in the implementation of budgetary control in the article. It also investigated how these problems affect the efficiency of control. The ways of overcoming these problems were also showed
Key words: budgetary control, budgetary relations, the Budget Code of Ukraine, the authorities, the effectiveness of control
Метою статті є дослідження проблем бюджетного контролю а також знаходження напрямків їх подолання
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Даній проблематиці присвячено багато праць як вітчизняних так і зарубіжних науковців. Зокрема серед них: О. Молодцова. , Р. Моторин , А. Нікітін, В. Опришко, Ф. Шульженко, Г. Мумінова-Савіна. Проте їхні дослідження основ фінансовго контролю проводилися комплексно і практично не досліджено такий його вид –бюджетний контроль.
На сучасному етапі розвитку економічних відносин дуже важливим залишається питання контролю фінансової діяльності держави. Відповідно однією з найважливіших ланок даної сфери та її невідємною частиною є бюджетний контроль. Розмаїття проблем в даній галузі є досить широким та неоднозначним в плані вирішення цих проблем. Тому зазначена тема є такою актуальною.
На перший погляд можна сказати, що норми Бюджетного кодексу України охоплюють весь спектр питань, пов’язаних з бюджетним контролем так як в Розділі 5 «Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за порушення бюджетного законодавста» передбачено повноваження вищих органів державної влади в сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства[1, c. 127-130]. Проте варто зазначити, що ці норми лише частково охоплюють особливості відносин у сфері контрольної діяльності. Вони лише частково розкривають механізм та сутність контролю.
Багато правопорушень у сфері бюджетних відносин здійснюються через недосконалість чинного законодавства а також через обмежений вплив на розроблення проблем бюджетного контролю. З огляду на стан економіки та рівень розвитку бюджетних відносин бюджетний контроль є дуже важливим для нашої держави, так як змістом бюджетного процесу є формування, розгляд, затвердження, та виконання бюджетів. На всіх цих стадіях необхідний контроль як з боку держави так і з боку громадськості.
Дослідженням різних аспектів проблеми фінансового контролю займалося багато дослідників та науковців як вітчизняних так і зарубіжних. Серед них варто зазначити: О. Гетманця, М. Гупаловську, Л. Клець, В. Бескровну, А. Кириченко та інших. Звісно, що в їх працях відображено багато ключових питань в сфері фінансового контролю, проте не було розкриту суть та проблеми такої важливої складової як бюджетний контроль, які постали перед нами сьогодні. Було лише поверхнево окреслено певні характеристики його прояву. Не було охарактеризовано та вивчено проблеми бюджетного контролю, які сформувалися на сучасному етапі розвитку бюджетних відносин, в зв’язку з недосконалою законодавчою базою та організацією контрольної діяльності. Не було досліджено як реалізовується на практиці такі принципи бюджетного процесу як принцип самостійності та принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Варто звернути увагу саме на ці складові проблеми бюджетного контролю, адже вони є основоположними у сфері контрольної діяльності, і правильне їх застосування є запорукою належного регулювання бюджетних відносин.
В частині 2 статті 19 Конституції України хоч і поверхнево проте закріплені вимоги, яким повинні відповідати організаційні форми бюджетного контролю: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»[4, С. 9]. В цілому мета бюджетного контролю зводиться до того, щоб сприяти реалізації фінансової політики, а також для підвищення ефективності процесів мобілізації, розподілу та використання наявних у держави фінансових ресурсів. Проведення бюджетного контролю спрямоване на дотримання трьох основних принципів бюджетних та й загалом фінансових відносин: законності, доцільності та ефективності діяльності у сфері розпорядження та використання коштів органами державної влади.
Проаналізувавши практику яка склалася на стадії виконання бюджетів, можна зробити висновок про те, що бюджети здійснються відповідно до наповнення та своєчасності надходження доходів, кошти використовуються відповідно до поставлених завдань і цілей, всі процедури здійснюються з дотриманням законодавства, тільки от на ефективність ніхто не звертає уваги[6, c. 13-14]. Адже, проаналізувавши законодавство, можна зробити висновок, що норми спрямовані в основному на дотримання законності, хоча показник ефективності є не менш важливим. В законодавстві не закріплено критеріїв ефективності, за допомогою яких можна було б визначити наскільки ефективно використовувались кошти, тому відповідно в даному аспекті виникає складність в проведенні бюджетного контролю.
Ця ситуація зумовлена не лише прогалинами в законодавстві, а також і тим що на практиці в Україні не повною мірою використовується така форма контролю як аудит ефективності. Натомість дуже велику увага приділяється інспектуванню. Хоча така форма бюджетного контролю спрямована на виявлення правопорушення та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили ці правопорушення. Дана форма ніяк не забезпечує контроль за ефективністю використання коштів і не дає змогу оцінити результати управлінської діяльності відповідних органів[2, C. 16].
Звісно що ніхто не виключає необхідність існування такого методу бюджетного контролю як інспектування, проте коли його проводять через значний проміжок часу після прийняття рішень та виконання певних дій (операцій) над бюджетними коштами це ускладнює або в більшості випадків унеможливлює усунення порушень.
Ще однією важливою проблемою бюджетного контролю є недостатня спланованість та координація взаємодії органами, які здійснюють фінансовий контроль. Насамперед йдеться про взаємодію органів, які здійснюють бюджетний контроль та органів внутрішніх справ. Діяльність цих органів має якось координуватись з діяльністю огранів, що здійснюють бюджетний контроль в тій частині, яка стосується попередження та виявлення правопорушень повязаних з бюджетними відносинами. При співпраці, діяльність цих органів позитивно вплинула б на ефективність використання бюджетних коштів. Адже ці суб’єкти займаються певним контролем бюджетної діяльності просто в різних її аспектах. Також потреба у поєднанні зусиль цих двох органів зумовлена реальною можливістю успішного використання оперативно-розшукових заходів, що б утвердило та зміцнило на практиці принцип законності дій органів, які володіють правом розпорядження та використання державних коштів.
Проте, така співпраця потребувала б додаткового врегулювання на законодавчому рівні, адже в процесі спільної діяльності виникли б певні розбіжності стосовно критеріїв перевірок. Адже законом не передбачено відповідальність за низьку ефективність використання бюджетних коштів. Так само виникає питання стосовно впливу на ефективність використання бюджетних коштів того факту, що було виявлено правопорушення в сфері бюджетних відносин за яке передбачається певна відповідальність, так як кошти уже були розподілені та використані[5, c. 31- 32].
Також на нашу думку було б доцільно по іншому врегулювати правовий статус такого органу як Рахункова палата України. Згідно з законодавством Рахункова палата є самостійним та незалежним органом бюджетного контролю, але підпорядкованим та підзвітним Верховній Раді України. Виходячи з вищезгаданого Рахункова палата не такий вже незалежний орган. Для того щоб Рахункова палата могла здійснювати свою діяльність неупереджено та на належному рівні, потрібно надати даному органу відокремлений правовий статус – а саме статус, при якому Рахункова палата не залежала б від жодної гілки влади. Дана зміна є необхідна для проведення дійсно незалежного бюджетного контролю, так як тоді даний орган буде діяти лише в інтересах народу та від його імені.
Також нагальною проблемою, яка потребує негайного вирішення це відсутність єдиної інформаційної бази. Така база необхідна для доступу до інформації органів, які також здійснюють контроль у сфері бюджетних відносин. Створення бази дасть змогу встановити більш дієвіший контроль за всіма напрямками витрачання бюджетних коштів. Для більшої економії часу потрібно комп’ютеризувти базу, що дасть змогу зекономити також ресурси і не доведеться турбувати дані органи постійними запитами.
Однією з важливих проблем що знижує ефективність діяльності органів які здійснюють бюджетний контроль є не приділення достатньої уваги на аналітичну роботу. Адже основними завданнями органів які здійснюють контроль є перевірка органів які здійснюють розподіл та використання бюджетних коштів, а якщо б сюди включити ще й аналітичну роботу то діяльність органів бюджетного контролю була б більш ефективною, так як на основі аналізу дані органи могли б виділити основні чинники, які негативно впливають на ефективність використання та розподілу коштів. Відповідно до цього органи при здійсненні контролю звертали б більшу4 увагу саме на ці чинники. При цьому бюджетні установи почали б більш ефективно рентабельно розподіляти та використовувати кошти.
Ще однією проблемою бюджетного контролю, яка негативно впливає на ефективність контрольної діяльності органів – це наявність великої кількості нормативно правових актів, які в певній мірі дублюють функції органів державної влади по здійсненню контролю. Також ці акти містять колізії, які по різному трактують тотожні поняття, в яких пропонуються різні класифікації форм здійснення контролю.
На думку Бурдонової О. саме відсутність єдиного нормативного акта з послідовно врегульованими нормами права порядком проведення бюджетного контролю перешкоджає завершенню створення правових засад функціонування цілісної системи бюджетного контролю в Україні[3].
На даний час виникла гостра потреба у прийнятті закону про бюджетний контроль. Так як це б виключило будь-яку плутанину у трактуванні, а також спростило б використання норм в сфері бюджетного контролю.
Звісно що у Бюджетному кодексі України визначено певні повноваження різних органів державної влади, а також певні контрольні функції закріплені в Конституції України та законах чи положеннях про дані органи проте для зручності застросування було б доцільніше систематизувати дані положення в один акт.
Діяльність Верховної Ради, до прикладу, визначається Законом України «Про регламент Верховної Ради України» в якому передбачено всі функції даного органу, проте в Бюджетному кодексі вирішили додатково вказати певні функції, такі як:
1)заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;
2) контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету.
Також є закріплені повноваження Рахункової палати у сфері контролю за дотриманням законодавства в Бюджетному кодексі України, які по суті включаєются у функції передбачені в Законі України «Про Рахункову палату». Зокрема такі:
Здійснення контролю за:
1)використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;
2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;
3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;
4) використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.
Отже, з огляду на вище зазначені проблеми здійснення бюджетного контролю, можна зробити такі висновки:
- На сучасному етапі розвитку економічних відносин дуже важливим залишається питання контролю фінансової діяльності держави при здійсненні якої виникає ряд проблем;
- Багато правопорушень у сфері бюджетних відносин здійснюються через недосконалість чинного законодавства а також через обмежений вплив на розроблення проблем бюджетного контролю;
- Бюджети здійснються відповідно до наповнення та і своєчасністю надходження доходів, кошти використовуються відповідно до поставлених завдань і цілей, все процедури здійснюються з дотриманням законодавства, тільки от на ефективність ніхто не звертає уваги;
- Важливою проблемою бюджетного контролю є недостатня спланованість та координація взаємодії органами, які здійснюють фінансовий контроль;
- Також нагальною потребою, яка потребує негайного вирішення це відсутність єдиної інформаційної бази. Дана база необхідна для доступу до інформації органів, які також здійснюють контроль у сфері бюджетних відносин. Створення даної бази дасть змогу встановити більш дієві ший контроль за всіма напрямками витрачання бюджетних коштів;
- Для того щоб Рахункова палата могла здійснювати свою діяльність неупереджено та на належному рівні, потрібно надати даному органу відокремлений правовий статус – а саме статус, при якому Рахункова палата не залежала б від жодної гілки влади. Дана зміна є необхідна для проведення дійсно незалежного бюджетного контролю, так як тоді даний орган буде діяти лише в інтересах народу та від його імені;
- Однією з важливих проблем що знижує ефективність діяльності органів які здійснюють бюджетний контроль є не приділення достатньої уваги на аналітичну роботу;
- Наявність великої кількості нормативно правових актів, які в певній мірі дублюють функції органів державної влади по здійсненню контролю негативно впливає на ефективність контрольної діяльності;
- На даний час виникла гостра потреба у прийнятті закону про бюджетний контроль. Так як це б виключило будь-яку плутанину у трактуванні, а також спростило б використання норм в сфері бюджетного контролю
Список використаної літератури
1.Бюджетний кодекс України// Відомості Верховної Ради – 2010. – 148 с.
2. Гупаловська М. Сучасні світові тенденції і моделі організації бюджетного контролю та можливості їх використання в України/ М.Гупаловська // Формування ринкових відносин. – 2009. – № 11. –102 c.
3.Гетманець О. Принципи бюджетного контролю/ О.Гетьманець. – 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ndi-fp.asta.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=215:2012-07-06-10-35-39&catid=13:-3-&Itemid=128. – назва з екрана.
4. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – 141 с.
5.Лихитський О. Від “де-факто” до “де-юре”/ О.Лихитський // Фінансовий контроль. – 2004. – № 1. – С. 243.
6. Стефанюк І. Формування системи фінансового контролю/ І.Стефанюк // Економіка. Фінанси. Право. –1999. – № 12. – С. 198.