Ніверчук Ніна Андріївна

науковий керівник: канд. іст. наук, доц.

Плевако Ігор Григорович

 

Бразилія як лідер бірегіонального співробітництва між Латинською Америкою та Африкою

Анотація

У статті розглядається співробітництво Бразилії з африканським континентом на двосторонньому рівні, зокрема з Анголою та Мозамбіком. Окрім  двостороннього співробітництва досліджується співробітництво в форумі ІБСА (IBSA), що виходить за рамки співробітництва двох регіонів завдяки включенню у форум Індії. Важливим для співпраці двох регіонів є участь у проекті «Південь-Південь». Співробітництво Бразилії з Африкою забезпечує перетворення її на глобального гравця міжнародних відносин і через створення програм для африканських країн дозволяє брати активну участь у діяльності ООН.

Ключові слова: співробітництво «Південь-Південь», форум ІБСА, бірегіональна співпраця, МЕРКОСУР.

The article describes the Brazilian African cooperation at the bilateral level, particularly with Angola and Mozambique. In addition to bilateral cooperation, it shows the cooperation in the IBSA Forum, beyond the cooperation between the two regions because of including to cooperation of India. Important for cooperation between the two regions is the participation in the “South-South” cooperation. Cooperation with Africa converts Brazil to became a global player international relations through the establishment of programs which help to allow African countries to actively participate in UN activities.

Keywords: “South-South”cooperation, IBSA forum, biregional cooperation, Mercosur.

Співпраця Бразилії з Африкою є наочним прикладом того, як Бразилія прагне у співпраці вийти за межі свого регіону, особливо помітним це було за уряду президента Луїса Ігнасіо Лула да Сілва (Luiz Inasiu Lula da Silva), під час перебування його на посту президента у 2003-2011 роках, коли торгові відносини з африканськими країнами були сприятливими. Бразилія — це країна Латинської Америки, з  глибокими історичними та культурними зв’язками з країнами Африки, що почали розвиватись  з 1960-х років.

Спроба Бразилії зберегти за собою  постійне місце в Раді Безпеки ООН спонукала її розробити конкретні дипломатичні дії в напрямку африканського континенту, на основі численних інтересів. Це було, наприклад, основним фактором  поштовху для розробки переговорів порядку денного «МЕРКОСУР для африканських країн». До цих пір, обидва регіони уклали дві угоди у 2000 та 2004 роках, одну з Єгиптом і  одну з Південно-африканським митним союзом (SACU) [14].

Бразилія також збільшила потік своїх інвестицій в Африку через великі приватні і державні компанії, а також сприяла просуванню своєї кредитної лінії через «Бразильський банк розвитку». Країна зміцнила свою присутність в Африці за рахунок відкриття нових дипломатичних місій в регіоні.              У 2006 році була співголовою першого саміту Африка-Південна Америка (ASA) на вищому рівні (в Абуджі, Нігерія) також існують розроблені проекти координації дій з Індією та Південною Африкою [1].

Бразилія має важливу «культурну перевагу» у порівнянні з Китаєм, Росією чи Індією, які є конкурентами у співробітництві з африканськими країнами. Важливим цей чинник є у співпраці з  португаломовними країнами Африки. Таким чином це проявляється у відносинах з  Анголою та Мозамбіком, але португальська є й офіційною мовою Кабо-Верде, Гвінеї-Бісау, Сан-Томе і Принсіпі, що означає те, що співробітництво має перспективи для розвитку. Бразилія часто організовує зустрічі, семінари та інші заходи навчання з країнами Спільноти португаломовних країн (CPLP).

В останні кілька років, Бразилія реалізувала близько 200 проектів співробітництва з африканськими країнами в різних сферах, починаючи від сільськогосподарських досліджень в медицині до технічного співробітництва. Ці заходи в основному спрямовані на співпрацю з португаломовними країнами.

Бразилія має особливо сильні позиції в Анголі, де такі компанії, як «Odebrecht» активно беруть  участь в житлових проектах, організованих урядом Анголи [11]. Важливу роль у співробітництві відіграє компанія «Vale», що  уже у 2013 році  інвестувала більше 2 млрд. дол. у вугільну шахту в Мозамбіку [18].

Багато бразильських чиновників відвідали португаломовні  країни Африки в останні роки. Міністр закордонних справ Селсу Аморім (Celso Luiz Nunes Amorim) відправився в Луанду (Ангола) в 2003 році, у супроводі підприємців. Президент Лула да Сільва (Luiz Inácio Lula da Silva)  також відвідав Анголу в тому ж році, і незабаром після цього «Бразильський Національний банк» відкрив філію у 2011році.[2] Бразильська компанія «Petrobras» збільшила свої операції в Анголі і разом із «Бразильським банком розвитку» підписали додаткові кредити. У 2007 році президент Лула да Сільва  (Luiz Inácio Lula da Silva)знову відвідав  Анголу також делегація Бразилії сенаторів наслідували його приклад рік по тому.

Незважаючи на ці ініціативи, китайські інвестиції в Анголі та Мозамбіку все ще прагнуть випередити комерційні зусилля Бразилії. За даними Банку розвитку Китаю, інвестиції країни в Анголі (третій за розмірами виробник нафти в Африці), вже налічували 10 млрд. дол. станом на 2010 рік [11].

Для боротьби зі зростаючим економічним впливом Китаю на континенті, Бразилія робить ставку на культурний зв’язок з Африкою, особливо в країнах португаломовного населення.

Бразилія також прагне розглядати проекти про захист навколишнього середовища, намагаючись водночас забезпечити прозорість міжнародних заявок і ліцензій в Африці, де спостерігається високий рівень корупції та відсутність прозорості складають найнебезпечнішу загрозу для розвитку.

У спробі відділитись від практики китайських підприємств, які  часто критикуються за нехтування навколишнього середовища і трудового законодавства африканських країн, бразильські компанії підписані під кодексом поведінки та етики. Вони також роблять ставку на забезпечення робочими місцями африканських робітників в той час, коли більшість китайських компаній, що працюють на континенті все частіше прагнуть завозити робочу силу безпосередньо з Китаю. Незважаючи на ці зусилля, деякі бразильські проекти зіткнулися з критикою щодо їх впровадження [17].

ІБСА (IBSA) — це форум, який об’єднує Індію, Бразилію і Південно- Африканську Республіку, три великих демократичних держави відповідно створює умови для економічного співробітництва на трьох різних континентах, які стикаються з аналогічними проблемами [8, p.23].

Форум ІБСА (IBSA) був офіційно оформлений у вересні 2003 року на Основі Бразильської декларації (2003 рік) під час зустрічі прем’єр-міністра Південно-Африканської Республіки Ахтала Ваджпаї (Ahtal Bikhari Vajpai)президентів Лули да Сільва (Luiz Inácio Lula da Silva) та Табо Мбекі (Thabo Mvuyelwa Mbeki)в ході 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН. Завданнями форуму є:

– контроль за дотриманням верховенства міжнародного права у підтримці міжнародного мирк та безпеки;

– реформування ООН, зокрема пропонується збільшення кількості постійних і непостійних членів щоб забезпечити безпеку країнам, що розвиваються;

– боротьба з злочинністю та тероризмом;

– боротьба з бідністю та забезпечення соціальних потреб для населення. [4]

Співробітництво в рамках ІБСА розвивається  на трьох фронтах:

– як  форум для консультацій і координації в глобальному і регіональних політичних питань, таких як, реформа світової установи політичного і економічного управління, СОТ / Доха порядку денного в галузі розвитку, зміни клімату, тероризм і т.д.;

– тристороння взаємодія в конкретних напрямках за допомогою  проектів, для загального блага трьох країнах;

– допомага іншим країнам, що розвиваються, створюючи проекти  через сприяння фонду ІБСА (IBSA Found) [6].

На глобальному рівні мету створення ІБСА (IBSA) прийнято розглядати як протиставлення впливу США як наддержави на країни, що розвиваються. Діяльність ІБСА (IBSA) у міжнародних відносинах розвиває стратегію «м’якого балансування» між політикою США та власними iнтересами держав-учасниць.

Головною складовою  гегемонії США є військова потужність, адже значну частину бюджету США виділяють на забезпечення військових потреб. На сучасному етапі, як стверджує Джозеф Най (Joseph S. Nye), для забезпечення гегемонії в міжнародній системі важливими складовими впливу є домінування на двох додаткових ігрових полях: у світовій економіці і вплив у подоланні транснаціональних проблем [12]. Співробітництво в рамках ІБСА (IBSA)  охоплює ці дві важливі складові сучасних міжнародних відносин.

Важливим чинником постає розвиток економічних відносин, що на відміну від двостороннього співробітництва є важчими у побудові, проте перевага полягає у тому, що тристоронні відносини більше синергетичні.

Важливо також звернути увагу на ще одну важливу складову сучасної системи міжнародних відносин таку як інформаційний простір. Роль медіа у «м’якій силі» досліджує  Паул Міхель Бреніганан (Paul Brannigan) [12]. Беручи до уваги співробітництво в інформаційній сфері учасники форуму ІБСА (IBSA) розвивають не лише діалог між трьома країнами-членами форуму, але й формують свою систему у світовому інформаційному просторі.

На першому саміті ІБСА (IBSA), що відбувся 13 вересня 2006 року була підписана спільна декларація, що підтвердила створення форуму.

У декларації йдеться про те, що форум покликаний забезпечувати сприяння розвитку відносин між країнами Азії, Африки та Південної Америки, а також поглибити співробітництво та консолідованість між Індією, Південною Африкою та Бразилією. Погоджено розвивати співробітництво на глобальному рівні через ООН, СОТ.

Йдеться також про те, що держави прагнуть взяти участь у вдосконаленні ООН та системи світової безпеки. Увага також приділяється проблемам запровадження технологій та подоланню ресурсних  проблем та проблем навколишнього середовища.

Члени ІБСА (IBSA)  ставлять за мету боротьбу з голодом та хворобами. До 2015 року планується зробити список країн, що страждають від голоду для того щоб прийняти заходи для подолання даної проблеми.

Також пріоритетами є боротьба за права людей, боротьба з тероризмом та виробленням ядерної зброї. Також у декларації йдеться про те, щоб прийняти міри щоб сприяти миру в арабо-ізраїльському конфлікті [6].

Після другого саміту, що відбувся у 2007році, було підписано декларацію Тсване (Tshwane Declaration), у якій серед проблем пов’язаних з подоланням проблем клімату та економічного співробітництва зокрема розглядалися проблеми Зімбабве (заворушення опозиції проти правлячої партії), а також перспективи співробітництва в рамках «Південь-Південь» [9].

Третій саміт у Нью-Делі  у 2008 році закінчився підписанням ще однієї декларації, яка зафіксувала цілі у подальшому співробітництві такі як: співпраця над змінами до ООН, співробітництво з адаптації господарства до кліматичних змін, підвищення ефективності співробітництва в рамках «Південь-Південь», також розглянуті  регіональні проблеми [10]

Четвертий саміт 2010 року був присвячений проблемам Близького Сходу. У підписаному документі йшлось про те, щоб досягти всеосяжного мирного процесу арабо-ізраїльського протистояння, в тому числі між Ізраїлем і Палестиною, докласти конкретних зусиль у збереження миру на всіх етапах і  було надано підтримку зусиллям, спрямованим на відновлення переговорів між Ізраїлем, Сирією та Ліваном. Учасники ІБСА також закликали спільноту підтримати дану ініціативу [17]. На п’ятому саміті 2011року йшлось про економічні проблеми, проблеми збереження миру та безпеки у світі [5].

У той час як ІБСА (IBSA) форум-діалог має великий потенціал, перед країнами постають серйозні завдання та  невирішені проблеми:

– відсутність узгодженого плану дій. У той час як ІБСА (IBSA)  може похвалитися чіткими позиціями з цілої низки питань, вони повинні приймати форму декларацій і заяв, а не прийняття заходів лише в усній формі.

– стратегічний аналіз для фінансування та надання екологічно чистих технологій країнам, що розвиваються, і фонд для допомоги постраждалим від кліматичних катастроф. Ці сфери потребують комплесного підходу до вирішення питань.

– ризик оскаржування іншими країнами членів форуму  як «лідерів Півдня». Це виражається у стурбованості єгипетського посла Південно-Африканської Республіки. Проблема виникає, коли Південна Африка хоче вирішити питання розвитку усього світу.

– різні точки зору з приводу діяльності форуму, боротьба за вплив серед держав. Існують також різноманітні інтереси і погляди серед трьох країн, так і погляди інших держав щодо ролі країн ІБСА (IBSA).

Один з основних напрямків співпраці ІБСА просуває внутрішньо регіональну  торгівлю. Основним пріоритетом для Бразилії є доступ до ринку США для експорту  власної продукції сільського господарства. Крім того, Індія не бажає відкрити свої внутрішні ринки для не імпортерів сільськогосподарської продукції, в той час як Південна Африка і Бразилія не мають жодних проблем з даним співробітництвом.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Africa – South America Summit [Електронний ресурс]. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://asasummit.itamaraty.gov.br/asa-ingles/summit-of-south-american-africa .
2. Bank of Brazil and Angola’s BIC interested in buying Portugal’s BPN [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://www.macauhub.com.mo/en/2011/06/15/bank-of-brazil-and-angola%E2%80%99s-bic-interested-in-buying-portugal%E2%80%99s-bpn/.
3. Brazil’s biggest builder accused of using ‘slave labour’ [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.bbc.com/news/world-latin-america-2790713 .
4. Brasilia Declaration. – Brasilia, 2003 [Електронний ресурс] // IBSA Trilateral Official Website. – Режим доступу : http://www.ibsatrilateral.org/index.php?option=com_content&view=article&id=154&Itemid=86.
5. Fifth Summit of Heads of State and Government Tshwane Declaration [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступудо  ресурсу:

http://www.ibsatrilateral.org/images/stories/documents/declarations/FINAL_Tshwane_Declaration_18Oct_12h23.pdf .

6. IBSA Dialogue Forum: An Assessment Ruchita Beri [Електронний ресурс]. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ipcundp.org/conference/ibsa/papers/ibsapdf .
7. IBSA Summit Meeting Joint Declaration [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/%D0%9D%D0%B8%D0%BD%D0%B0/Downloads/1st.summit.declaration.pdf .
8. Chenoy К. M. IBSA, Plurilateralism and the Global South / K. M. Chenoy // International Policy Centre for Inclusive Growth. Poverty in Focus. – August 2010. – Number 21:What can IBSA Offer to the Global Community ? – P. 23-25
9. India-Brazil-South Africa Dialogue Forum Second Summit of Heads of State/Government Tshwane Declaration [Електроннийресурс]. – 2007. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ibsa-trilateral.org/images/stories/documents/declarations/2nd_IBSA_Summit_Declaration_-_Tshwane_2007.pdf .
10. India-Brazil-South Africa Dialogue Forum Third Summit of Heads of State/Government New Delhi Declaration [Електроннийресурс]. –  2008.  –  Режим  доступу до  ресурсу:  http://www.ibsa-trilateral.org/images/stories/documents/declarations/3rd_IBSA_Summit_Declaration_-_New_Delhi_2008.pdf .
11. Investment in Angola [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.banking-awards-2012.worldfinance.com/investment-in-angola.
12. Joseph Nye on Soft Power Maxime Gomichon [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://www.e-ir.info/2013/03/08/joseph-nye-on-soft-power/ .
13. MERCOSUR-Southern African Customs Union [Електронний ресурс]. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://www.sice.oas.org/tpd/MER_SACU/MER_SACU_e.asp .
14. MERCOSUR-Southern African Customs Union [Електронний ресурс]. – 2004. – Режим доступу до ресурсу: http://www.sice.oas.org/tpd/MER_SACU/MER_SACU_e.asp .
15. Gorjão P. Is oil Angola’s goose that lays golden eggs? [Електронний ресурс] / Paulo Gorjão. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/%D0%9D%D0%B8%D0%BD%D0%B0/Downloads/122009_ilcb.pdf .
16. Soft Power and the Role of Media A Case Study of PKU African Tele-Info [Електронний ресурс]. – 1998. – Режим доступу до ресурсу: http://www.iese.ac.mz/lib/publication/TheVoiceofChina/SoftPower_LiAnshan.pdf .
17. The Situation in the Middle East [Електронний ресурс]. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: http://www.un.org/en/ga/62/plenary/middleeast/bkg.shtml .
18. Why Mozambique’s future looks promising [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://www.howwemadeitinafrica.com/why-mozambiques-future-looks-promising/25500/ .