Анотація. У статті досліджено сутність та особливості боргової безпеки, проаналізовано сучасний стан боргової безпеки в Україні та запропоновано шляхи підвищення рівня боргової безпеки України.

Ключові слова: боргова безпека, державний борг, дефіцит бюджету, індикатори боргової безпеки, оптимізація.

В статье рассмотрены современные особенности долговой безопасности Украины и предложены пути повышения уровня долговой безопасности Украины.

Ключевые слова: долговая безопасность, государственный долг, дефицит бюджета, индикаторы долговой безопасности, оптимизация.

The article describes the modern features of debt security in Ukraine and ways of increasing the level of debt security in Ukraine.

Key words: debts security, state debt, budget deficit, indicators of debt security, optimization.

Постановка проблеми. У сучасних умовах державний борг є невід’ємною складовою фінансової системи будь-якої країни світу. Проте  зростання обсягів світового валового боргу та платежів з його обслуговування створює значні проблеми не лише країнам-боржникам, але і світовій економіці в цілому.

Залучення державою коштів у вигляді кредиту може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, залучення додаткових коштів здійснює  вплив на економічне зростання та економічну активність, стимулюючи споживання або інвестиції у виробництво. Проте, з іншого боку, негативний вплив державного боргу проявляється у тому, що витрати на його обслуговування депресивно позначаються на економічному становищі в країні, оскільки  відбувається відплив ресурсів.

В Україні формування державного боргу почалося з моменту отримання нею незалежності. Однак, утворення державного боргу було більшою мірою хаотичним, безсистемним та проводилося без провадження раціональної боргової політики.

Зростання розміру державного боргу призводить до зниження рівня боргової безпеки держави та спричиняє низку негативних наслідків, серед яких варто виділити підвищення відсоткових ставок на ринку державних запозичень, зростання податкового навантаження на суб’єктів господарювання, зменшення споживчих витрат населення, відтік з країни коштів на обслуговування боргу, зниження міжнародного престижу країни.

На нашу думку, для зменшення обсягів та негативних наслідків боргового навантаження в країні та оптимізації використання залучених коштів уряд повинен, враховуючи показники та тенденції боргових зобов’язань держави, проводити раціональну боргову політику, суть якої має полягати у збалансуванні структури державних запозичень, зменшенні дефіциту державного бюджету, покращенні управління державним боргом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчення питань державного боргу, боргової політики а також боргової безпеки держави проведено у працях таких вітчизняних вчених, як Андрущенко В., Барановський І., Борзенко Н., Василик О., Мних А., Олійник О., Федосов В.,  Царук О., Юрій С.,  Ярошевич Н. та інші.

Проте, у працях перерахованих науковців та в дослідженнях інших вчених, присвячених подібній тематиці, не всі аспекти боргової безпеки є достатньо вивченими. Обрана тема дослідження є особливо актуальною у питаннях оптимізації боргової безпеки і зменшенні дефіциту бюджету як основного фактора впливу на здійснення державою як внутрішніх, так і зовнішніх запозичень.

Мета і завдання дослідження. Метою даної статті є аналіз боргової безпеки, як однієї з основних складових у системі фінансової безпеки країни, на основі теоретичних і практичних аспектів обраної проблематики.

В процесі дослідження для досягнення поставленої мети виконано наступні завдання:

–  з’ясовано сутність поняття боргової безпеки держави;

–  проаналізовано тенденції індикаторів боргової безпеки України протягом 2010-2012 рр.;

–  запропоновано способи зменшення дефіциту державного бюджету України а також шляхи оптимізації боргової безпеки.

Виклад основного матеріалу. Згідно чинного законодавства, під поняттям боргової безпеки розуміється такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості, який є достатнім для вирішення нагальних соціально-економічних проблем, що не загрожують втратою суверенності і руйнуванням вітчизняної фінансової системи [1].

У вузькому розумінні під даним терміном в економічній літературі більшість дослідників розуміє оптимальне співвідношення між зовнішнім і внутрішнім боргом з врахуванням загальної величини державного боргу і вартості обслуговування його складових [3, 34].

На нашу думку, під поняттям боргової безпеки слід розуміти певний рівень заборгованості (як перед внутрішніми, так і перед зовнішніми кредиторами), перевищення якого змушуватиме країну-позичальника знову залучати нові кредити для покриття попередніх зобов’язань.

Основними факторами, які впливають на рівень боргової безпеки України, на нашу думку, є:

–  загальний обсяг, динаміка і структура державного боргу (за джерелами запозичень, видами валют, умовами емісії, обслуговуванням боргових зобов’язань), а також строки його погашення;

–  стабільність параметрів монетарної політики, зокрема, стабільність валютного курсу;

–  рівень соціально-економічного розвитку;

–  політична і економічна стабільність в країні.

Аналіз боргової безпеки України протягом 2010-2012 рр. показував поступове погіршення показників стану боргової безпеки і їх наближення до нормативних значень (табл. 1) [2].

Таблиця 1

Показники індикаторів стану боргової безпеки України та їх відхилення від нормативних значень протягом 2010-2012 років

Найгіршою за період з 2010 р. до 2012 р. є ситуація з рівнем зовнішньої заборгованості на одну особу – при нормі 200 дол. США показник перевищував норматив на 559,2 дол. США (2010 р.), 621,8 дол. США (2011 р.) та на 650,23 дол. США (2012 р.), що пояснюється зростанням зовнішнього боргу та зменшенням чисельності населення України.

В загальному відбулося зростання всіх індикаторів, котрі пов’язані з зовнішнім боргом, оскільки останній за аналізований період виріс з 32,5 млрд. дол. США до 36,23 млрд. дол. США. Також зріс внутрішній борг України – з 18,7 млрд. дол. США до 25,4 млрд. дол. США, що пояснюється активною політикою держави щодо здійснення позик не лише на зовнішньому, але і на внутрішньому ринку. З цього приводу варто відзначити, що переважає зростання внутрішніх запозичень, оскільки на відміну від зовнішніх позик, які чутливі до змін валютного курсу, внутрішні запозичення здійснюються у національній валюті.

Проте, незважаючи на зростання боргу, індикатори відношення заборгованості до ВВП в цілому за аналізований період зменшились, що, на нашу думку, можна пояснити тим, що ВВП зростало більшими темпами, ніж рівень заборгованості.

Через активну політику здійснення запозичень спостерігалось негативне явище щодо зростання платежів з обслуговування боргу по відношенню до доходів державного бюджету, що пояснюється настанням періоду сплати по боргам попередніх періодів, а особливо 2008-2009 рр.

Для того, щоб кошти, залучені в борг, стали додатковим ресурсом подальшого економічного росту, необхідно ефективно використовувати запозичені кошти. Так, ефективне використання зовнішнього фінансування для покриття дефіциту державного бюджету у поєднанні з іншими заходами допомагає значно скоротити рівень інфляції та створити сприятливі умови для відродження національного виробництва, поліпшення інвестиційного клімату, оскільки не відвертає дефіцитні кошти внутрішніх інвесторів на покриття бюджетного дефіциту.

Оптимізація боргової політики України вимагає не лише розробки, але і впровадження цілісної стратегії, яка поєднуватиме завдання удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення боргової політики, короткострокові та середньострокові орієнтири управління державним боргом [7].

З метою оптимізації структури державного боргу та зменшення видатків на його обслуговування потрібна активна політика управління державним боргом:

– проведення операцій довгострокового викупу;

– запровадження практики використання деривативів при емісії боргових зобов’язань;

– використання інструментів хеджування та сек’юритизації боргу.

Разом з цим Уряд повинен послідовно вживати заходів щодо підвищення суверенного кредитного рейтингу України [4].

Для вирішення проблем накопичення державного боргу України та подолання негативних тенденцій боргової ситуації потрібно, в першу чергу, скоротити обсяги дефіциту державного бюджету України, оскільки саме він є основною причиною зростання державного боргу.

Скорочення дефіциту державного бюджету України можна досягти за допомогою низки заходів, основними з яких є:

–  встановлення жорсткої системи контролю та звітності за надходженням і витрачанням коштів для підвищення ефективності державних видатків;

–  скорочення видатків на утримання органів державної влади;

–  зменшення видатків на соціальний захист шляхом здійснення пенсійної реформи, зокрема запровадження другого рівня пенсійної системи;

–  розширення бази оподаткування шляхом скорочення податкових пільг;

–  більш ефективне використання коштів від приватизації державного майна [5, 215].

Для оптимізації боргової безпеки України ми пропонуємо здійснити ряд заходів, які зможуть покращити управління державним боргом:

–  вдосконалення нормативно-правової бази шляхом прийняття базового закону про зовнішній державний борг, що сприятиме усуненню суперечностей між положеннями окремих нормативних актів з питань погашення і обслуговування зовнішнього боргу та визначатиме основні пріоритети та напрямки боргової політики;

–  залучення фінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституційного та інвестиційного розвитку країни, а не на статті споживчого спрямування;

–  зменшення частки зовнішньої заборгованості в загальній частці боргу країни, оскільки зовнішні запозичення являють собою фактичне вивезення капіталу з країни, тому що, по-перше, є за своєю суттю продажем нерезидентам права на отримання частини прибутку резидентів України, тобто декапіталізацію національної економіки, а по-друге, збільшить кредитні ризики країни, бо залежать від коливань курсів іноземних валют;

–  структура і розмір державного боргу мають прогнозуватися на часовому інтервалі в декілька років та навіть десятиріч з тим, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему [8, 195].

У процесі оптимізації доцільним є використання системи моніторингу боргової безпеки, суть якої полягає у ідентифікації ризиків, що загрожують борговій безпеці, та умов (факторів), які визначають загострення цих ризиків, або ж можуть пом’якшити їх вплив на стан боргової безпеки. Метою системи моніторингу боргової безпеки є:

–  комплексний аналіз індикаторів боргової безпеки з виявленням потенційно можливих загроз для динамічного і стабільного розвитку фінансової системи України;

–  постійний моніторинг впливу на боргову безпеку процесів внутрішнього і зовнішнього характерів, що відбуваються в економічній, політичній, фінансовій та інших сферах;

–  прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз і дестабілізуючих чинників для боргової безпеки, причин їх виникнення та наслідків прояву;

–  оцінка результативності дій основних суб’єктів у сфері гарантування боргової безпеки.

Оскільки впродовж всього періоду незалежності боргова політика формувалася безсистемно, то в майбутньому ми пропонуємо формувати політику державних запозичень з врахуванням наступних принципів:

–  необхідність забезпечення цілковитої відповідності національним інтересам;

–  координації політики державних запозичень з організацією бюджетоутворення в країні;

–  запровадження методики розрахунку державного боргу України згідно з нормами Міжнародної асоціації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI);

–  неприпустимості безконтрольного збільшення обсягу державного боргу з метою недопущення розвитку кризових ситуацій; вжиття необхідних заходів щодо поліпшення структури державного боргу для оптимізації боргового навантаження на економіку країни, її фінансову систему;

–  оптимізації співвідношення валютної та гривневої дохідності боргових зобов’язань;

–  необхідності попередження кризових ситуацій із погашення та обслуговування державного боргу;

–  забезпечення належного рівня обліку, повноти, об’єктивності та прозорості інформації щодо обсягу та структури державного боргу;

–  жорсткого підходу до управління діями всіх учасників ринку державних запозичень, особливо нерезидентів [6, 46-47].

Висновки. Боргова безпека являє собою рівень зовнішньої та внутрішньої заборгованості, що дозволяє для держави здійснювати покладені на неї повноваження без залучення нових додаткових позик.

В Україні протягом 2010-2012 рр. боргова безпека характеризується зростанням обсягів як зовнішнього, так і внутрішнього боргу, причому внутрішній борг зріс більшими обсягами, ніж зовнішній. Разом з зростанням заборгованості зросли і індикатори боргової безпеки, проте порогового рівня по показниках не досягнуто за винятком рівня заборгованості на одну особу.

Для оптимізації боргової безпеки доцільно застосовувати систему моніторингу боргової безпеки, збалансувати дохідність за зовнішніми і внутрішніми позиками а також зменшити видатки бюджету, зростання яких є основною причиною збільшення дефіциту бюджету, який змушує здійснювати запозичення.

Загалом управління державним боргом і оптимізація боргової безпеки повинно стати одним з ключових завдань економічної політики держави, оскільки зменшення боргу держави означає зменшення залежності від кредиторів, що в свою чергу означає зростання не лише економічної, але і політичної незалежності.

 

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про основи національної безпеки України”; від 19.06.2003 № 964-IV (поточна редакція від 18.05.2013) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15
2. Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2010-2012 рр. [Електронний ресурс]  — Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article
3. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні(методологія оцінки та механізми забезпечення)/О.І. Барановський; Київ. Нац. Торг.-екон.ун-т. – К., 2004. – 759 с.
4. Борзенко Н.А. Боргова безпека України / Н.А. Борзенко // Ак­туаль­ні проблеми економіки. – 2009. – № 15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_NPN_2009/Economics/46506.doc.htm
5. Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.9 // Економіка, планування і управління галузі.
6. Олійник О.В. Боргова безпека України: стан, проблеми, перспективи / О.В. Олійник // Вісник Національної юридичної академії ім.. Я. Мудрого. – 2011. – №2(5). – С.41 -48
7. Царук О. В.  Концептуальні основи та статичні індикатори оцінки боргової безпеки держави / О. Царук // Світ фінансів. – 2009. – № 1 (10). – С. 46-50.
8. Ярошевич Н. Б. Ретроспектива та перспектива управління державним боргом України / Н. Б. Ярошевич, І. А. Хайдукова // НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ України : Збірник науково-технічних праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.7. – С. 192–197.