Мова як вербальний засіб спілкування та невід’ємний елемент фактично будь-якої сфери діяльності людини на постійній основі зазнає регулярних змін. Ці зміни можуть характеризуватися певними модифікаціями синтаксису, хоча такі є дуже нечастими з огляду на усталеність сформованих віками норм, певними перетвореннями на рівні фраз і виразів, як от запозичення різноманітних конструкцій шляхом калькування, крім того зустрічається певна «гібридизація» лексичних елементів, яку можна ще назвати адаптивним транскодуванням [2, 282-283]. Але найширше пласт мови видозмінюється на лексичному рівні, як на рівні окремих лексем так і словосполучень. В цьому розумінні однією з найдинамічніших мов світу виступає саме англійська мова. Причинами такої ситуації є низка факторів сучасного періоду розвитку людства:

• США, як основний носій і популяризатор англійської мови та як одна з передових країн в галузі технологій та інших нововведень, роблять значний внесок;
• англійська мова є міжнародною мовою спілкування і найпоширенішою в світі мультинаціональною мовою;
• первинною мовою програмування, комп’ютерних технологій та мережі Інтернет є теж англійська мова.

При безпосередньому контакті мови та Інтернету з обома відбуваються певні зміни. З одного боку, мова всередині самої всесвітньої павутини міняється. Наприклад, в мову проникають різноманітні елементи, в яких сучасна людина вже не бачить чогось особливого чи нестандартного. Найпростішим прикладом таких елементів є так звані «смайлики» (від англ. smile – посмішка). Їх виникнення і широке застосування можна легко пояснити простою економією часу, місця і повним розумінням їх семантики, адже за зовнішніми ознаками легко визначити, що хотів повідомити автор.

Взаємне проникнення мови в Інтернет і навпаки є набагато глибшим, ніж звикли сприймати це носії мови і користувачі всесвітньої мережі. За словами доктора філології Романа Григоровича Лейбова, доцента кафедри російської літератури Тартуського університету (Естонія), Інтернет проник у мову навіть на рівні метафори. На основі його спостережень, мова мережі є живою і цікавою з точки зору образності. Не можна просто викинути різні стилістичні засоби і отримати суху технічну мову, таку собі «інтермову». «Якщо спробувати очистити мовлення від метафор, ми отримаємо звичайну сюжетну схему: люди вчиняють певні дії з великою кількістю залізяк, з’єднаних між собою нудними проводами». [6].

Можна з упевненістю стверджувати, що на сьогодні новітні технології, так звані ІТ-технології, а також всесвітня мережа Інтернет є найбільшими джерелами розширення меж лексичного складу будь-якої мови країн цивілізованого світу, які мають доступ до таких благ, а особливо англійської. Узагальнювати мережу Інтернет як єдино цілісне джерело новотворів англійської мови було б неправильно, оскільки он-лайн сервіси характеризуються не тільки «прогулянками по світу» в реальному часі  за допомогою так званих «браузерів» (програмного забезпечення для комп’ютера або іншого електронного пристрою, як правило під’єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці). Можна виокремити пошукові системи, електронну пошту, он-лайн ресурси корпоративного плану (тобто веб-сторінки комерційних структур та інших об’єктів господарювання), ресурси тематичного спрямування та ін. Перелік вищезазначених джерел є далеко не вичерпним, оскільки не виключено, що широкий загал користувачів всесвітньої мережі бачить лише верхівку айсберга. Більша частина можливостей Інтернету ще перебуває на стадії ознайомлення, а деякі окремі елементи лише зараз набувають поширення серед користувачів, серед яких можна назвати блоги (і загалом блогосферу) [9, іх].

Проблема місця, ролі та важливості блогів і блогосфери у формуванні новітнього словникового запасу мов світу та англійської мови зокрема дуже мало досліджена науковцями-лінгвістами. Мова йде як про вітчизняних мовознавців, так і закордонних фахівців. На разі поки напевне єдиним представником української лінгвістичної школи, який згадує про цей феномен, є Ю.А. Зацний. У своїй книзі «Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу» підводить Інтернет і блогосферу, включно з їх чинниками впливу на збагачення словникового складу сучасної мови, під так звану «інтернетизацію» суспільства [1, 7].

Таким чином, блогосфера як невід’ємний елемент культури та й побуту глобального суспільства, а також внесок блогів (а точніше громади блогерів) у творення неологізмів англійської мови є надзвичайно актуальними.

Встановлення значення блогосфери у системі наповнення англійської мови новими лексичними одиницями постало метою цієї роботи.

Об’єктом дослідження є блогосфера як окрема категорія сучасних мас-медіа, що протиставляється так званим Mainstream Media (традиційним, класичним ЗМІ), основною невід’ємною рисою якої є безмежність та нецензурованість та її роль джерела поповнення словникового запасу англійської мови.

Предметом дослідження є способи та шляхи збільшення лексичного складу сучасної англійської мови під впливом блогосфери як громади користувачів-блогерів та блогів як феномена і причини формування новотворів на позначення самої блогосфери, а також пов’язаних із нею суспільно-політичних, культурних та технологічних явищ.

Мета та предмет дослідження вимагають виконання таких завдань:

1. визначити роль блогосфери у системі суспільно-політичних явищ глобального людства;
2. розглянути шляхи, якими утворені у блогосфері неологізми проникають у мову.

Методи дослідження. У роботі використовуються дескриптивний, структурно-семантичний методи та вивчення документальних джерел.

Перш за все необхідно встановити, що означають ці два слова: блог (англ. blog) і блогосфера (англ. blogosphere,blogspace,blogistan). Посилаючись на словник Oxford American Dictionary, отримаємо таке визначення блога: вебсайт, що містить у собі щоденник або журнал на певну тематику. А, наприклад, словник Collins Cobuild Advanced Dictionary визначає блог як вебсайт, на якому окрема особа чи група користувачів здійснює постійно триваючий виклад інформації.

Перші блоги з’явилися приблизно у 1999 році. На сьогоднішній день в мережі Інтернет працюють понад 4 мільйони блогів. Дописувачем у блогах зазвичай є одна особа, інколи дві-три, зрідка – більше трьох. Вперше блоги потрапили у поле зору, коли впевнено увійшли у сферу політичного життя так званими poliblogs (політичними блогами) [9, іх], де будь-хто мав змогу залишати власні коментарі про політику та обов’язково про засоби масової інформації.

За словами Х’ю Х’юїтта, професора юридичного факультету університету Чепмена, а також провідного журналіста Нью-Йорк Таймс, Лайф едн Таймс, Зе Дейлі Стендарт та ін., політичні блоги у 2004 році кардинально поміняли перебіг передвиборчої кампанії у США. Так само суспільство вилило свій гнів у словах після теракту 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку і як наслідок з’явилися так звані warblogs(воєнні блоги) [9, x].

На жаль, сьогоднішня ситуація не може давати підстави говорити про широке застосування блогів у повсякденному житті середньостатистичного користувача Інтернету в Україні. Дещо негативним фактом є те, що самі слова «блог» і «блогосфера» не є закріпленими у найбільших, найбільш популярних та навіть найновіших друкованих перекладних англо-українських словниках. Більше того, англо-український електронний словник всесвітньо відомого пакету ABBYY Lingvo останньої (Х3) версії не містить жодних варіантів перекладу або хоча б дефініції цих двох явищ українською мовою. Здавалося б електронні версії словників є динамічнішими і простішими в укладанні і повинні були б містити новинки словникового запасу, але поки це не так.

Однак, не зважаючи на відсутність конкретного роз’яснення змісту і значення блогосфери, вона не лише живе, а й розвивається і стверджується завдяки своїй вседоступності і всеохопності. Яким же чином блогосфера справляє свій вплив на словниковий склад мов світу взагалі і англійської мови зокрема? По перше, характерними рисами блогів через призму лінгвістичних досліджень у галузі лексикології є фактично безмежний простір для творчості. Іншими словами, будь-хто може створити довільне слово (звичайно, зі змістом) і за наявності хорошої підтримки і популяризації його може стати автором новітньої лексичної одиниці.

Найпростішим поясненням такої ситуації є реальна, а не уявна як у випадку із традиційними ЗМІ, відсутність будь-якої цензури, зарозумілих зауважень, коректив та інших недоброзичливих дій, які можуть стати перешкодою на шляху народження нової одиниці. По-друге, у блогосфері не існує редакторів та коректорів (на відміну від адміністраторів та модераторів форумів, основними функціями яких є цензурування та безапеляційність у підході до повідомлень користувачів), що обумовлює відсутність побоювань блогерів творити.

Блогосфера є унікальним явищем, оскільки є одним із найновіших веб-сервісів, які перетворилися із сховища інформації у платформу, тобто в засіб вирішення цілої низки завдань, оскільки за допомогою них можна спілкуватися між собою, записувати думки і коментарі, розміщувати фотографій, мультимедійні файли, таблиці, графіки та багато іншого [1, 209].

Корисність блогів і блогосфери виглядає ще більшою через те, що зараз їх часто використовують в навчальних цілях, особливо, якщо зважати на те, що сьогодні винятковий акцент робиться на впровадженні новітніх технологій навчання. Простота у користуванні блогами дає змогу будь-якому школяреві чи студентові брати участь у групових проектах і блог допомагає засвідчити внесок кожного окремого учасника. Таким чином всі можуть на сторінках блога висловлювати свої критичні зауваження, вносити пропозиції і розвиватися.

Демократичність блогосфери навіть сприяла створенню дуже цікавого терміну blogocracy («блогократія»), який найкращим чином відображає її цінність для суспільства. Ця демократичність дала поштовх створенню різноманітних видів блогів, через які, і через характер інформації в яких, у мову проникають нові лексичні одиниці. Візьмемо хоча б назви видів самих блогів: edublog – освітній блог, milblog – військовий блог, moblog – мобільний блог (можливо, можна перекласти як «мобіблог»), multiblog – багато-, мультитематичний блог, photoblog,photolog,phlog – фотоблог, videoblog,vidlog,vlog – відеоблог, warblog – воєнний блог та ін.

Характеризуючи процес і способи проникнення нових слів із блогосфери як джерела їх творення, варто перш за все диференціювати такі одиниці за загальними семантичними ознаками. Умовно всі слова і словосполучення блогосфери, які ще на сьогодні не закріплені у друкованих і більшості електронних перекладних і тлумачних словниках, можна поділити на дві групи. До першої групи, яка є ближчою в семантичному плані до джерела походження, віднесемо лексичні одиниці, які умовно назвемо «блоготермінами», іншими словами – це слова і словосполучення, які:

1. є дериватами лексем blog і log (значення яких є абсолютно ідентичними у блогосфері) і:

• виконують функцію деномінації осіб, які створюють, обслуговують або будь-яким іншим чином причетні до блогосфери (наприклад, blogger (інколи weblogger), blogger–candidate, bloggerette, blogoholic, blogophile, gophlogger, problogger, vidblogger / videoblogger / vlogger, тощо);

• позначають дії, пов’язані з веденням блогів (gophlogging, vidblogging / videoblogging / vlogging, weblogging, тощо);

• використовуються для позначення блогів за тематикою повідомлень (bloggernacle (утворено шляхом об’єднання слів blog та Tabernacle), edublog, milblog, warblog,тощо);

• характеризують блоги за їх внутрішніми ознаками (blogette, blogroll, flog, gophlog/gopherlog, moblog, multiblog, phlog, serialblog, splog,qlog, tumblelog / tlog, linklog тощо);

• характеризують суспільні події, пов’язані з блогами та блогосферою (BlogavisionSongContest, Bloggies, тощо);

• служать для позначення блогів, особливістю яких є певний спосіб викладу інформації (photoblog / photolog, vlog, тощо);

• служать для позначення збірних назв того шару всесвітньої мережі Інтернет, де самі блоги і знаходять своє застосування: blogosphere / blogistan / blogspace, edublogosphere, тощо);

• позначають програмне забезпечення, необхідне для роботи блогів (blogware, blog / weblogsoftware).

2. є словоформами, в основному утвореними за допомогою одного із морфологічних способів словотворення, а найчастіше за допомогою поєднання двох і більше таких способів, і за своїми функціями обслуговують блогосферу в деномінації її внутрішніх явищ і характеристик, осіб, залучених до створення та ведення блогів, інших елементів, що безпосередньо стосуються блогінгу (blog–adpeople / world / strip,Instalanche,Hughicane,design–savvybloggersта ін.)

3. є існуючими лексичними одиницями у мові, але внаслідок відбору і легкості вживання набули порівняно із традиційним нового додаткового семантичного змісту, який стосується безпосередньо блогосфери, і таким чином належать до категорії блоготермінів (blogswarm / swarming,blogstrategy,blogstorm,innerblog,leadershipblog,managementblogging,employeeblogging,blogbuzz,blogads,bloggerconvention,carblogger,high–techblogger,blogentrepreneur,blognichés,bloggingintervention,blogtraffic та ін.)

Друга група включає семантично непов’язані або частково пов’язані із блогосферою нові лексичні одиниці (словоформи або словосполучення із метафоричним чи іншим змістом), які з’явилися у блогосфері чи були спонукані блогосферою і слугують для зображення подій, явищ, осіб, тощо у світовій політиці, економіці, освіті, культурі, громадському житті та інших сферах діяльності глобального суспільства (dotcommunism,cybermob,web–scrum,high–informationconsumers,onlinefriends,communitydiscussionboard,communitysupportspace,creativeoutlet,prosumer,produser,publishingonline,intercreate,knowledgebase та ін.)

«Канали» поповнення словникового складу англійської мови (та і зрештою інших мов, які існують у всесвітній павутині) можна умовно обмежити таким переліком:

а) економіка та фінанси та інші споріднені з ними сфери діяльності людини;
б) політика;
в) освіта;
г) суспільно-культурні явища.

Оскільки за останні півтора-два десятиріччя традиційні сфери діяльності людини швидкими наростаючими темпами «кібернетизувалися», то і блогосфера знаходиться далеко не на останньому місці серед чинників, які дали змогу оновити лексичний склад спеціалізованої мови та терміносистем конкретних галузей. Зокрема, останнім часом можна спостерігати підвищену активність професіоналів у своїй сфері як новоутверджених блогерів. Серед найпопулярніших і найбільш рейтингових економічних блогів є:

• econlog.econlib.org;
• www.argmax.com;
• www.knowledgeproblem.blogspot.com;
• www.winterspeak.com;
• www.institutional-economics.com та ін.

Ці та інші фінансово-економічні блоги сприяли появі у мові таких одиниць як EconTalk, EconLog, economics podcasts, dotcommerce,e–commerceblogentrepreneur,blogmarket,blog–adrevenue/allocation/people/world/strip,managementblogging,employeeblogging та ін.

Масова поява і проникнення у мову новотворів сфери діяльності політики яскраво виразилася у 2004 році під час президентських виборів у США, коли політичні програми кандидатів з’явилися на їх особистих блогах. До теперішнього часу блогосфера є місцем творення цікавих лексичних новоутворень, які безпосередньо стосуються політичних блогів, а також з легкої руки блогерів з’явилися у мові для позначення політичних явищ. Цікавими з цієї точки зору є такі: centerrightblog,politicalbloguniverse, blogocracy, black blog operations, lobbying blog, blog strategy, pro-PRC blogs, leadership blog та ін.

Блоги також стають популярними у соціальних мережах освітян, оскільки з кожним новим освітнім блогом стає зрозуміло, що така форма взаємодії є дуже важливою в дидактичних цілях, адже так можна зберігати і класифікувати необхідну і надлишкову навчальну інформацію в будь-якій цифровій формі, створювати онлайн-дискусіїї та багато іншого [3, 22-23]. Із включенням блогів у процес навчання неминучим є процес появи нових лексичних одиниць на позначення певних явищ в освіті: e-learning,teachlog,teachblog, blog exercise, тощо.

Оскільки блогосфера як громада блогерів не може залишатися осторонь суспільних та культурних явищ фізичного світу, то за аналогією у віртуальному «блогосвіті» з’являються схожі та аналогічні явища. Серед них певні конкурси серед блогерів, рейтинги блогів. Крім цього, блогосфера породила нові одиниці, які не лише деномінують вище зазначені суспільно-культурні події та явища у ній, а й новотвори, що є унікальними і незалежними від традиційних культурних та соціальних явищ фізичного світу: cybermob,bloggingscene,Bloggies,BlogavisionSongContest,infotainment,churnalism,photojournalism, fashion blog, project blog, niche blog, classical music blog,socialblogging, The BOBs та ін.

Розглянуті лексичні одиниці, а також аналіз потенціалу блогосфери для подальшого поповнення словникового складу англійської мови, свідчить про те, що вона є одним із сучасних найвпливовіших чинників щодо інновацій на лексико-семантичному та фразовому рівні сучасної англійської мови. Інтегрованість блогосфери у фактично всі рівні професійної та позапрофесійної діяльності людини у сучасному інформатизованому суспільстві є ключовим фактором для постійної появи новотворів та їх стабільного функціонування і закріплення у мові.

Література

1. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Ю. А. Зацний – Л.: ПАІС, 2007. – 228 с.
2. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В. І. Карабан – Вінниця: Нова книга, 2002. – 564 с.
3. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е.Д. Патаракин – М: Интуит.ру, 2007. – 64 с.
4. Сергиенко П. И. К вопросу об использовании гипертекста в энциклопедическом и информационно-развлекательном электронных изданиях / П. И. Сергиенко // Вестник Московского университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2008. – № 4. – С. 166–172.
5. Титова С. В. Интеграция социальных сетей  и сервисов Интернета 2.0 в процесс преподавания иностранных языков: необходимость или блажь? / С. В. Титова // Вестник Московского университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2008. – № 3. – С. 208–212.
6. Язык рисует Интернет [Електронний ресурс] / Р.Г. Лейбов // Internet – 1997. – Режим доступу до журн.: http://www.gagin.ru/internet/4/9.html
7. Blogs and Wikis: Environment for Online Collaboration [Електронний ресурс] / B. Godwin-Jones // Language Learning and Technology. – 2003. – N 7: http:/llt.msu.edu/vol7num2/emerging/default.html
8. Bruns A. Uses of Blogs (Digital Formations) / Bruns A., Jacobs J. – New York: Peter Lang Publishing, 2006. – 267 p.
9. 9. Hewitt H. Blog: Understanding the information reformation that’s changing your world / Hugh Hewitt. – Nashville: Thomas Nelson, Inc., 2005. – 256 p.