Авторська символіка гепталогії «Гаррі Поттер» Джоан Кетлін Роулінг

Kateryna Basiuk Романо-германських мов, Студентські публікації No Comments

Басюк Катерина Володимирівна

Національний дослідницький університет «Острозька Академія»

Студентка факультету романо-германських мов

Науковий керівник: доцент Зелінська Лідія Володимирівна

Анотація

Стаття присвячена аналізу символів у семикнижжі про Гаррі Поттера Дж.К. Роулінг, а саме системі авторських символів. Також розглядається роль символів у контексті культурного коду та міжкультурної комунікації. 

Ключові слова: символ, семантика, культурний код, комунікація, гепталогія, інтерпретація.

 

Annotation

The article focuses on the symbols in the heptalogy about Harry Potter by J.K Rowling, particularly on the symbol system invented by the author. The symbols are also discussed in the context of cultural code and intercultural communication.

 

Key words: symbol, semantics, cultural code, communication, heptalogy, interpretation.

 

Актуальність теми: письменники й інші митці розробляють власні системи персонажів, синтезуючи міфи, легенди, науку з культурним сприйняттям реципієнтів задля створення нових образів та символів для репрезентації «вічних» проблем та явищ.

Мета дослідження: висвітлити мережу авторських символів у контексті британської культури на основі семикнижжя Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер».

Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

  • розглянути концепцію символу;
  • визначити зв’язок між семантикою та символікою;
  • дослідити авторську символіку Дж.К. Роулінг у гепталогії про Гаррі Поттера.

Предметом дослідження є авторська символіка та її семантика у романах про Гаррі Поттера Дж.К. Роулінг.

Об’єктом є гепталогія Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер».

 

Проблема вибору, боротьба доброго і злого начал особистості, теми смерті, дружби і любові є актуальними повсякчас. Через гепталогію «Гаррі Поттер» Джоан Кетлін Роулінг можна простежити психічний розвиток особистості в суспільно-культурних умовах, тобто стати на шлях розуміння культурного коду британців. Саме через літературу пізнається кожна культура, що є наразі необхідним, оскільки існує проблема міжкультурної комунікації.

Розглянувши тенденції розвитку сучасного британського фентезі та історію символіки, її походження і втілення у романах Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь», «Гаррі Поттер і таємна кімната», «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану», «Гаррі Поттер і Келих вогню», «Гаррі Поттер і Орден фенікса», «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц», «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії», маємо глибше розуміння конотативного значення конкретних груп символів. За допомогою додаткових матеріалів, «Казки Барда Бідла», «Квідич крізь віки» Дж.К. Роулінг, а також праць вітчизняних і зарубіжних дослідників (К. Гуменюк, Д. Дроздовський, Т. Вовкодав, О. Січ, І. Шпак, М. Ковальова, В.Індик, Л. Кінг, Ф. Морріс, М. Ванг) творчості ДЖ.К. Роулінг, сайтів Harry Potter Wiki, Pottermore вдалося зібрати теоретично-контекстуальну базу та створити нову класифікацію символіки гепталогії.

При розгляді впливу символу на психіку, у своїй статті «Символ без значення» Дж. Кемпбелл пропонує наступне визначення: «символ — це енерговикликаючий, і режисуючий агент/…/символ, як і все інше, показує подвійний аспект. Ми повинні розрізняти «сенс» і «значення» символу».

Г. Циммер дає короткий огляд природи і багатовікової актуальності символів. «Концепції та слова є символами, так само, як видіння, ритуали і образи, так само, як манери і звичаї у повсякденному житті. Через все це віддзеркалюється трансцендентність реальності. Існує так багато метафор, що відображають і передбачають невимовне, що при цьому по-різному виражається, незбагненне, хоча при цьому виявлене у багатьох формах. Символи ведуть розум до істини, але самі по собі неправдиві, отже, ілюзорно їх запозичувати. Кожна цивілізація, кожна вікова група повинна принести свій власний символ» )[1].

К. Юнг вважав, що «елементарний образ, або архетип, є фігура – чи то є вона демоном, людиною або подією, – яка в процесі історії повторюється там, де вільно виявляється людська фантазія». «Будь-який зв’язок із архетипом, – писав він, – вивільняє в нас голос більш могутній, ніж наш власний. Той, хто розмовляє прототипами, розмовляє тисячею голосів» [1].

Необхідно відзначити, що романи про Гаррі Поттера – своєрідні збірки універсалїй із багатьох дитячих сюжетів: чарівники, ельфи, поштові сови, дракони, гобліни, персонажі кельтської, скандинавської міфології. Також авторка широко використовує імена з грецької та римської міфологій: імена пов’язані із астрологією (Sirius, Narcissa), імена богів та богинь (Marcus, Minerva, Nymphadora), назви міфічних створінь (Argus, Cassandra, Griffin, Hippogriff, Penelope, Phoenix, Remus)[3,4, 17].

Джоан Роулінг також розробила систему власних символів, які грають важливу роль у дослідженні культурного коду гепталогії. Головними з них є наступні:

  1. Тестрал (Thestral) — це порода крилатих коней з скелетоподібним тілом і широкими шкірястими крилами, що нагадують крила кажана. Тестрали незаслужено відомі як ознака нещастя і агресії, тому що їх можуть бачити тільки ті, хто були свідками смерті, принаймні один раз (прийнявши саму концепцію). Тестралів можна приручити, тому вони використовуються в якості альтернативи мітли (основний із засобів пересування чарівників). Крім того, їх може заманити запах крові. За легендою чарівна паличка Смерть(Жезл Смерті, бузинова паличка) мала волосину тестрала за серцевину[7, 12].

Луна Лавґуд: «Вони звуться тестралами. Вони досить ніжні, насправді… Але люди уникають їх, бо вони трохи …»

Гаррі Поттер: «Інші, але чому решта не може їх бачити?»

Луна Лавґуд: «Їх можуть побачити тільки люди, які бачили смерть.»[12]

  1. Створіння під назвою Ховчик (Boggart), істота, що змінює власну форму, та живе у темних, замкнутих приміщеннях. Коли його ніхто не бачить, не відомо, якої форми він набуває, проте, коли людина, чи істота натрапляє на ховчика, то він перетворюється на об’єкт найпотаємнішого страху цієї людини чи істоти. Ховчик Гаррі перетворився на дементора, що означає (як казав Дамблдор) Гаррі боїться боятися[2, 14].
  2. Дементори — це істоти в довгих темних плащах, що висмоктують радість. Єдиним рятунком є патронус, викликаний чарівником за допомогою щасливих спогадів. Дементори можуть висмоктати душу (Цілунок дементора), що вважається гіршим за смерть[14].
  3. Патронус набуває форм відповідно до особливостей особистості. Наприклад батьки Гіррі, Лілі та Джеймс мали лань та оленя за патрону сів. Гарріний патротус теж був оленем, оскільки батьки — найдорожче для нього. Патронус професора Снейпа був ланню через любов до Лілі. Патронусом Дамблдора був фенікс як символ довговічності [9, 14].
  4. Доксі(Doxies) – наче маленькі ельфи з додатковим набором рук та ніг. Вони вкриті густим чорним волоссям та мають блискучі жукоподібні крильця. Їх укуси злегка отруйні. Близнюки Візлі використовували їхню отруту для солодощів (батончиків-блювончиків, пампушечок-зносаюшечок, завиванців-зомліванців), які дозволяли б прогулувати пари [12].
  5. Жаборості(Gillyweed) — сіро-зелені рослини, що нагадують слизькі щурячі хвости. Їх застосовують для того, щоб отримати можливість довгий час залишатися під водою. Якщо чарівник з’їдає жабо рості в нього на певний час виростають жабри. Строк дії жаборостей приблизно півтори години[10].
  6. Квідич(Quidditch) – магічна гра в світі Гаррі Поттера, яка певним чином нагадує регбі на мітлах. У квідич грають чотирма м’ячами: квафл (Quaffle), два бладжери (Bludger)  та найцінніший з точки зору правил грі снич (Snitch) — надзвичайно маленький м’ячик розміром з кульку для пінг-понга, котрий літає самостійно. Через його маленький розмір та пруткість зловити його надзвичайно важко. Коли снича ловлять, гра зупиняється. Роулінг написала окрему книгу «Квідич крізь віки»[1, 5, 13].
  7. Сортувальний Капелюх(Sorting Hat) — гостроверхий капелюх, який колись належав Ґодріку Ґрифіндору, одному з засновників школи чарів Хогвартс. Годрік створив цей Капелюх для того, щоб після смерті засновників хтось міг розподіляти студентів по факультетах згідно з їх рисами та характерами. Більшу частину всього часу Сортувальний Капелюх проводить в кабінеті директора школа, таким чином маючи доступ до інформації[1, 8].
  8. Часоворот— магічний предмет, який допомає повернутися в нещодавнє минуле. Виглядає він, як піщаний годинник, що закріплений на осі, від якої йде золотий ланцюжок. Часоворот не може вносити кардинальних змін в хід подій. Наприклад, він не може воскресити людину, проте з його допомогою можна зробити можливе реальним.[2]
  9. Смертельні реліквії: бузинова паличка, що символізує могутність, воскресальний камінь, що дозволяє певною мірою повернути мертвих та плащ-невидимка, що дозволяє сховатися. у «Казках Барда Бідла» є найрозповсюдженіша версія казки про трьох братів Певерелів. Згодом стає відомо, що це правдива історія про те, як брати зустріли Смерть. Смерть подарувала їм три дарунки відповідно їхніх бажань: старший брат хотів наймогутнішу чарівну паличку, середній хотів принизити смерть і воскресити кохану, а молодший бажав піти від Смерті непоміченим. В кінці Смерть отримала життя перших двох братів, а менший, коли його час настав, пішов у потойбіччя зі Смертю на рівних, як двоє старих приятелів[9,15].
  10. Горокракс — це темний могутній магічний об’єкт, що дозволяє розщепити душу, вкласти частинку в обраний предмет чи істоту і, таким чином, відтягнути смерть. Лорд Волдеморт мав на меті створити 6 горокраксів, тобто розділити душу насемеро, що було небачено в історії. Щоб створити горокракс, потрібно здійснити убивство та знати необхідне закляття для розщеплення. Волдеморт використав свій перший щоденник, перстень (реліквію сім’ї), діадему Ровіни Рейвенков, чашу Хельги Гафлпаф, медальйон Салазара Слизерина, свою змію Наджіні та ненароком Гаррі, розщепивши душу навосьмеро. З кожним разом він дедалі менше ставав схожим на людину, а все більше на змію, сутність якої відображав[9, 11].

Культурний код «Гаррі Поттера» є ключем до розуміння британського типу культури, її особливостей, інтерпретацій, переконань, закодованих у символах, які можна розшифрувати керуючись історично-суспільним контекстом. Культурний код пов’язаний з набором стереотипів у свідомості, підсвідомих переконання та «закладених», успадкованих вірувань [6, 16].

Отже, у статті було розглянуто концепцію символу, висвітлено взаємозв’язок між семантикою та символікою, а також досліджено авторську символіку семикнижжя Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер». Представлена у статті мережа авторських символів не є абсолютно повною і може бути предметом для подальших досліджень. Тим не менш зазначені символи є основою системи авторської символіки, оскільки описані істоти, рослини та явища або істотно впливають на розвиток подій, або репрезентують сутність особистості й суспільства. У семикнижжі представлені як абсолютно негативні створіння (дементори), так і цілком позитивні істоти (патронуси), протиставлення яких символізує рівновагу сил добра і зла.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вовкодав Т. Структурно-типологічні та лексико-семантичні параметри літературної казки Дж Роулінг і ресурси – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидатафілологічних наук – Краснодар – 2006.
  2. Гуменюк К. Ономастичний простір твору Джоан Роулінг «Гаррі Поттер та в’язень Азкабану». Студентські наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип. 3. – 2010. – 160 с.
  3. Дроздовський Д. Спроба структурно-семіотичного аналізу твору Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер» і наративних творів-близнят у стилі фан-фікшн [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ruthenia.info/c/r.pl?c_=not&c_=!2616
  4. Ковалёва М.Ю. Символизм романа Дж. К. Роулинг «Гарри Поттер» // Гуманитарные научные исследования. 2013 – Вип. 5 – [Электронный ресурс] Режим доступу: http://human.snauka.ru/2013/05/3074
  5. Мельникова Е. Г. Рецептивный анализ символов в эпопее Дж. Роулинг «Гарри Поттер» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sociosphera.com/conference/2012/mezhdunarodnaya_nauchnoprakticheskaya_konferenciya_tekst_proizvedenie_chitatel/
  6. Indick, William. Ancient Symbology in Fantasy Literature: A Psychological Study. Jefferson: McFarland &, 2012.
  7. Rowling J. K. Fantastic Beasts and Where to Find Them. London: Bloomsbury, 2010 – 42 p.
  8. Rowling J. K. Harry Potter and the Chamber of Secrets. London: Bloomsbury, 1998 – 251p.
  9. Rowling J. K. Harry Potter and the Deathly Hallows. London: Bloomsbury, 2007 – 607p.
  10. Rowling J. K. Harry Potter and the Goblet of Fire. London: Bloomsbury, 2000 – 636p.
  11. Rowling J. K. Harry Potter and the Half-blood Prince. London: Bloomsbury, 2005 – 607p.
  12. Rowling J. K. Harry Potter and the Order of the Phoenix. London: Bloomsbury, 2003 – 766 p.
  13. Rowling J. K. Harry Potter and the Philosopher’s Stone. London: Bloomsbury, 1997 – 223 p.
  14. Rowling J. K. Harry Potter and the Prisoner of Azkaban. London: Bloomsbury, 1999 – 317p.
  15. Rowling J. K. The Tales of Beedle the Bard. London: Children’s High Level Group, 2008– 157 p.
  16. Wang, Miaomiao. A Study on Semantic and Communicative Translation of Magical Things in Harry Potter [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cscanada.net/index.php/sll/article/view/4353
  17. Етимологічний онлайн-словник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.etymonline.com
, , , , , ,

Залишити відповідь