Боцюн Л.І. 

                                            студентка, Національний університет «Острозька академія»                                                                   Науковий керівник:       

 кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту Дем’янчук О.І.

АНАЛІЗ ДОХОДІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Протягом останніх років актуальними є питання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, зокрема порушення принципу економічної залежності видатків на споживання від отриманих доходів і ВВП, дисбаланс розвитку пенсійної системи в рамках його дохідної і видаткової частин. За таких умов особливої уваги потребують питання збалансованості бюджету Пенсійного фонду України, а також пошук резервів зростання дохідної частини бюджету Пенсійного фонду України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання функціонування системи пенсійного забезпечення широко представлені в дослідженнях таких вітчизняних науковців та практиків, Б. Зайчук, Б. Надточій, В. Шамрай, В. Скуратівський, О. Романюк, С. Тютюнникова, М. Лазебна, А. Таран, Н. Ковальова, О. Корніюк. Пенсійному забезпеченню присвятили свої праці такі закордонні спеціалісти, як А. Карімуллін, С. Клейн, В. Логінова, О. Михаленко, Г. Патлер, О. Руф-Фідлер.

Мета та завдання дослідження. Основна мета дослідження полягає у розробці заходів щодо  зростання доходів Пенсійного фонду на основі структурно-динамічного аналізу доходної частини бюджету Пенсійного фонду України.

Виклад основного матеріалу. Пенсійний фонд України – центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво й управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії і готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування і виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення і соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

У процесі своєї діяльності Пенсійний фонд формує доходи, за рахунок яких він покриває свої витрати. Доходи Пенсійного фонду являють собою ту основну складову складного механізму функціонування Фонду, без якої неможлива його діяльність.         Визначивши значимість та необхідність формування доходів Пенсійного фонду України, проведемо аналіз доходів ПФУ за 2012-2015 роки (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка доходів Пенсійного фонду України за 2012-2015 рр., млн. грн.

За даними рисунку 1, можна спостерігати збільшення доходів Пенсійного фонду України впродовж 2012-2013 років .Так, у 2013 році доходи ПФУ збільшились на 12,82%. Це є позитивним явищем у кризовий період, оскільки доходи збільшуються за рахунок відрахувань із Державного бюджету і внесків роботодавців та працівників. Також збільшення доходів в певній мірі зменшує дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Проте, вже у 2014 році доходи ПФУ дещо зменшились і становили 244,3 млрд. грн. Подібна ситуація спостерігається і у 2015 році, коли доходи зменшились на 3,34 % порівняно з попереднім роком і, відповідно, становили 236,1 млрд. грн.

Щоб визначити, яка саме складова доходів Пенсійного фонду впливає на його збільшення, необхідно проаналізувати склад доходів Пенсійного Фонду (табл. 1.)

Дані таблиці свідчать про те, що домінуючим інструментом у формуванні доходів Пенсійного фонду виступають  власні надходження фонду, і за останній рік відбулось збільшення даного виду надходжень  на 5 % до позначки 174,2 млрд. грн. Зокрема це пов’язано  з підвищенням темпів зростання фонду оплати праці, а отже, і збільшенням надходжень єдиного внеску.

Кошти Державного бюджету України протягом 2013-2015 років мають тенденцію до щорічного зменшення. Зокрема, у 2013 році надходження з державного бюджету суттєво зросли і становили 83,2 млрд. грн. Однак, вже в наступному році даний вид надходжень зменшився на 8,89 % і становив 75,8 млрд. грн. У 2015 році  також спостерігається зменшення надходжень з Державного бюджету до Пенсійного фонду України. Так, зменшившись на 18,47 %, кошти, які надійшли з Державного бюджету становили 61,8 млрд. грн.

Відповідно до прийнятого Верховною  Радою антикризового  законопроекту “Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні”, пенсійні виплати, які перевищують 10 тис. гривень, оподатковуватимуться на 15%. Фактично «під ніж» потрапили  і пенсії держслужбовців, суддів, прокурорів, слідчих, працівників місцевого самоврядування, дипломатів та ін. Законом також передбачається переведення їх на загальний принцип нарахування пенсій у розмірі 70% від зарплати. Таке рішення, в сукупності з іншими заходами, дозволило вже в 2014 році знизити витрати Пенсійного фонду на 1,358 млрд грн.

Таблиця 1

Динаміка складу доходів Пенсійного фонду України       у 2012-2015 рр.

Показник	Роки, млрд.грн				Абсолютний приріст, млрд.грн.			Темп приросту, %
	2012	2013	2014	2015	2013-2012	2014-2013	2015-2014	2013-1012	2014-2013	2015-2014
Власні надходження	158,00	166,90	165,90	174,2	8,90	-1,00	8,30	5,63	-0,60	5,00
Кошти Державного бюджету	64,50	83,20	75,80	61,8	18,70	-7,40	-14,00	28,99	-8,89	-18,47
Інше	1,6	2,7	2,5	0,08	1,10	-0,20	-2,42	68,75	-7,41	-96,80
Всього	224,10	253	244,20	236	28,70	-8,60	-8,10	12,81	-3,40	-3,32

*Джерело: розраховано автором на основі Звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України

Інші надходження Пенсійного фонду є незначними і складають  1,6 млрд. грн. у 2012 році, 2,7 млрд. грн. у 2013 році, 2,5 млрд. грн. у 2014 році та 0,08 млрд. грн. у 2015 році.

Порівняльна структура доходів Пенсійного фонду України за 2012-2015 роки представлена на рисунку 2, відображає у 2013 році скорочення власних

Рис. 2. Зміна структури дохідної частини бюджету Пенсійного фонду України за 2012-2015 рр., %

надходжень спричинено втратою цих надходжень із анексованих територій України, тому в цьому році суттєво зросли кошти з Державного бюджету на покриття дефіциту (табл. 2). В 2014 році ситуація з зростанням власних надходжень частково покращилась, проте у зв’язку із замороженням рівня мінімальної заробітної плати не можливо було очікувати значного росту.

Таблиця 2

Динаміка надходження коштів до Пенсійного фонду України за 2012-2014 рр.

Показник	Роки, млрд. грн.			Абсолютний приріст, млрд. грн.		Темп приросту, %
	2012	2013	2014	2013-2012	2014-2013	2013-2012	2014-2013
Залишок коштів на початок року	1,40	2,2	2,4	0,80	0,2	57,14	9,09
Власні надходження	158,00	166,90	165,9	8,90	-1	5,63	-0,60
Кошти Державного бюджету:	64,50	83,20	75,8	18,70	-7,4	28,99	-8,89
на виплату пенсій	49,20	61,50	61,1	12,30	-0,4	25,00	-0,65
на покриття дефіциту	15,30	21,80	14,70	6,50	-7,1	42,48	-32,57
Кошти Фонду соціального страхування на випадок безробіття	0,08	0,06	0,07	-0,02	0,01	-25,00	16,67
Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві	0,08	0,08	0,07	0,00	-0,01	0,00	-12,50
Разом	224,03	253	244,30	28,77	-8,7	12,84	-3,36

*Джерело:розраховано автором на основі Звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Аналізуючи структуру доходів Пенсійного фонду, можна зробити висновок, що найбільшу частку в загальному обсязі займають власні надходження. За 2013 рік питома вага власних надходжень зменшилась на 4,5% і, відповідно, становила 66,02 %. Протягом наступних років спостерігається збільшення частки даного виду надходжень у структурі доходної частини Пенсійного фонду. У 2014 році даний показник становив 67,92 %, а в 2015 році , збільшився на 5,85 % і становив 73,77%. Слідом за ними слід відзначити кошти Державного бюджету України, що займають значну частку у структурі доходів. Питома вага коштів Державного бюджету збільшується у 2013 році на 4,14  % і дорівнює 32,93  0 %.  У 2014-2015 роках  частки надходжень з Державного бюджету зменшуються і становлять 31,04% та 26,2 % відповідно. Найменша часка припадає на інші надходження –близько  1 % у структурі доходів Пенсійного фонду. Таким чином, у структурі доходів Пенсійного фонду України основну частку складають власні кошти, але питома вага коштів Державного бюджету України теж досить висока, що є негативним фактом і показує фінансову неспроможність до самофінансування.

Розглянемо детальніше виконання бюджету Пенсійного фонду протягом 2012-2014 років, що забезпечувалося відповідно до планових показників із надходження коштів (табл. 2.).

Доходи Пенсійного фонду України за 2012-2013 роки  збільшилися на 12, 93 %, що відбулося за рахунок зростання власних надходжень на 5,6 % та зростання коштів з державного бюджету на 28,99 % .  Протягом даних років спостерігається зменшення внесків  Фонду соціального страхування на випадок безробіття на 25 %. Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві залишаються незмінними і становлять 0,08 млрд. грн.

Протягом 2013-2014 років   доходи Пенсійного фонду зменшились на 3,44%, що відбулося за рахунок зменшення  як власних надходжень так і коштів з Державного бюджету.

Надходження коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття збільшились на 16,67%, а для  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зросли на 12,5 %.

Темпи приросту за 2014-2013 роки  свідчать про зменшення власних доходів та доходів,які надійшли з Державного бюджету на 0,6 % та 8,89 % відповідно. Це пояснюється негативними тенденціями, що притаманні нашій економіці в даний період. Різке падіння доходів від Фондів соціального страхування означає, що Пенсійний фонд має орієнтуватися лише на свої надходження.

Важливим фактором, що має прямий вплив на стабільні надходження до Пенсійного фонду є рівень оплати праці зайнятих працівників і співвідношення росту заробітної плати та зростання пенсійних виплат (рис. 3).

За період з 2012–2015 років   розмір середньої заробітної плати зріс на 43,15  %, а пенсії – на 46,85 %. Такий випереджаючий темп зростання розмірів пенсійних виплат, звичайно, призводить до створення великого розриву між доходами і видатками Пенсійного фонду.

Крім того, у сучасних умовах значна кількість суб’єктів господарювання мають зменшення обсягів виробництва, що, безумовно, негативно впливає на розмір заробітної плати та обсяги платежів до Пенсійного фонду.

Чинне пенсійне законодавство визначає пряму залежність розміру пенсій від відповідної середньої заробітної плати особи за весь (або певний) період її трудової діяльності та тривалості страхового стажу. Таким чином, можна констатувати, що безпосередній і значний вплив на матеріальне становище у майбутньому визначатиме самостійно кожна працездатна особа за період своєї трудової діяльності: чим більший трудовий внесок, тим краще фінансове забезпечення на старість. Збільшення ж рівня заробітної плати позитивно

Рис. 3. Динаміка показників середньої заробітної плати та пенсії в  Україні протягом 2012-2015 рр.

впливатиме не тільки на купівельну спроможність населення та стимулювання розвитку виробництва, а й на формування бюджету Пенсійного фонду.

Реалізація основного завдання пенсійної реформи, що полягає в підвищенні рівня соціальної захищеності громадян, потребує значних обсягів фінансових ресурсів та збалансованості бюджету Пенсійного фонду. Враховуючи, що основним джерелом бюджету ПФУ є відрахування від фонду оплати праці, то від його зростання залежить і фінансова стійкість Фонду.

Тінізація доходів та зайнятості негативно впливає на стан надходження коштів у бюджет Фонду. Тіньова, або “сіра” заробітна плата, яку маскують за офіційними трудовими відносинами й виплачують на рівні мінімальної або нижче за неї, приховує в собі великі фінансові резерви для надходжень у пенсійний бюджет [4, с.16].

За експертними оцінками, сьогодні до 200 млрд. грн. виплачують у конвертах, а отже, аналізуючи дані персоніфікованого обліку, Пенсійний фонд, як ніхто інший, бачить ті негативні наслідки, до яких призводить тінізація економіки. Тобто тіньові зарплати в кінцевому підсумку невигідні самим працівникам, адже негативно впливають на рівень їх соціального забезпечення.

Нині на 1 платника пенсійних внесків в Україні припадає в середньому 3 пенсіонери, що зумовлено розвитком тіньової економіки, а також швидким старінням нації.  За 2014 рік кількість зайнятого населення зменшилась на 1,2 млн. оіб , при цьому кількість пенсіонерів зросла до 13,5 млн. чоловік ( + 60 тис. чоловік). З такою тенденцією до 2050 року кількість пенсіонерів перевищить кількість платників внесків на 25%. Це спричинить додатковий тиск на бюджет Пенсійного фонду та Державний бюджет України. За таких обставинах нашу країну в найближчому майбутньому чекає криза не тільки пенсійного забезпечення, а передусім ще більше ускладнення демографічної ситуації і погіршення макроекономічних показників розвитку, адже значна частина державного бюджету буде спрямована на покриття дефіциту солідарної системи пенсійного забезпечення. За умови збереження існуючої системи дефіцит власних надходжень до Пенсійного фонду України становитиме 12% у 2025 році та 30%  у 2050.

Запобігання тінізації економіки, зокрема заробітних плат, є одним із найголовніших завдань для держави, оскільки досягнення цієї мети не лише забезпечить додаткові надходження соціально-пенсійних внесків та податку з доходів фізичних осіб, але й свідчитиме про суттєву декриміналізацію суспільства та буде реальним показником ефективності боротьби не лише з тінізацією доходів громадян, але й з корупцією. В Україні 35% зарплати знаходиться в тіні, тобто з неї не платять податки і пенсійні внески. За даними розрахунків Федерації профспілок було виявлено, що 120 млрд. грн на заробітну плату робітникам в Україні виплачується без відрахування податків і внесків. Щоб схилити роботодавців до сплати внесків, потрібно застосовувати жорсткі санкції [1].

Значний вплив на доходи Пенсійного фонду мають демографічні фактори (вік виходу на пенсію, рівень смертності у ві­кових групах тощо). На сьогодні пенсійний вік в Україні для чоловіків і жінок становить 60 років. Збільшення пенсійного віку призведе до зростання доходів Пенсійного фонду у майбутньому за рахунок внесків від працівників.

Резервами збільшення доходів Пенсійного фонду може бути впровадження наступних заходів: виведення заробітної плати з тіні; створення додаткових робочих місць; прийняття законодавства щодо правового регулювання органів Пенсійного фонду до можливостей стягувати існуючу заборгованість напряму без втручання Державної виконавчої служби;  створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва;  оптимізація управлінських видатків Фонду, які здійснюються за рахунок власних коштів; скасування мінімальних гарантованих пенсій, що стимулюватиме громадян відмовлятись від нелегальних зарплат; подальший розвиток системи недержавного пенсійного страхування як додаткової форми пенсійного забезпечення. Отже, запропоновані шляхи збільшення дохідної бази ПФУ при одночасному введенні їх в дію значно підвищить розмір доходів та зменшить обсяг дефіциту бюджету Фонду.

Висновки. На підставі аналізу доходів Пенсійного фонду України встановлено, що вони відіграють першочергову роль у забезпеченні соціальних потреб населення. Таким чином, з метою оптимізації управління процесами формуванням доходів необхідним є  виконання комплексу взаємоузгоджених заходів, що, на нашу думку, неможливо без подальшого реформування пенсійної системи України.

 

Література:

1. Заєць Є.РПроблеми формування доходної бази Пенсійного фонду України /Є.Р.Заєць. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=75942.
2. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, прийнятий ВР України 9 липня 2003 р. № 1058 – IV [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14.
3. Нарожна Н.І. Доходи пенсійного фонду : оптимізація формування та резерви зростання/ Нарожна Н.І.// Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля – 2013 р. № 16 (205) С.145-149.
4. Пенсійний фонд україни –офіційний веб-сайт [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua/.
5. Стожок Л. Напрями вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні : [розгляд основних напрямів подальшого вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні] / Л. Стожок // Україна: аспекти праці. – 2012. – № 1. – С. 13-18.
6. Ткаченко Л. Резерви збільшення доходів пенсійної системи України / Л. Ткаченко // Україна : аспекти праці. – 2009. – № 5. – С. 15-19.