Постановка проблеми. Роль держави в регулюванні соціально-економічних процесів при переході до ринкових відносин зазнає істотних змін. На відміну від командно-адміністративних методів регулювання, в умовах ринкової економіки державне втручання в економіку повинно мати досить обмежений характер і бути спрямованим насамперед на вирішення загальнодержавних проблем таких як: створення правової основи для забезпечення функціонування ринкового механізму, розвиток продуктивних сил, економічна підтримка і соціальний захист  населення  тощо.

Найважливішим інструментом державного регулювання економічних процесів,  вирішення   соціальних,   політичних,   виробничих та інших завдань є державний бюджет. На формування державного бюджету впливає багато факторів, проте основним з них є бюджетна політика. Бюджетна політика є ефективним інструментом впливу на соціально-економічний розвиток як держави в цілому, так і її регіонів, вагомою складовою фінансової та економічної політики.

У кризовому періоді особливо гостро, постає проблема ефективності бюджетної політики та її впливу на держбюджет.

Дослідження проблематики ефективності бюджетної політики та її впливу на формування державного бюджету за таких умов набуває значної актуальності, так як саме бюджетна політика покликана здійснювати перерозподіл результатів економічного зростання і використання національного багатства, тим самим створюючи стимули для подальшого сталого розвитку суспільства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням ефективності бюджетної політики та її впливу на державний бюджет присвячено багато фундаментальних досліджень. Теоретичні засади державного регулювання економіки за допомогою ефективної бюджетної політики та її інструментів викладені у працях О.І. Барановського, Ю.Я. Вавилова, М. М. Єрмошенка, О. В. Величка, О. Кириленко, В.В. Кравченко, І.П. Луніної, Л.В. Лисяк, В.О. Опаріна, К.М. Павлюк, В.М. Федосова, І.С. Чугунова, С.І. Юрія та багатьох інших. Проте аналіз існуючих наукових праць в бюджетній сфері дає змогу визначити, що проблеми ефективності бюджетної політики та її впливу на державний бюджет України залишаються гостро актуальними, а тому вимагають визначення стратегічних напрямків і завдань бюджетної політики щодо стабілізації і розвитку держави, а також методів досягнення високого рівня ефективності такої політики та її впливу на державний бюджет.

Постановка завдання. Мета статті полягає у визначенні шляхів забезпечення та підвищення ефективності бюджетної політики та її впливу на державний бюджет на основі дослідження теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.

Виклад основного матеріалу. Ефективність бюджетної політики є важливим питанням сьогодення, оскільки вона прямо впливає на формування Державного бюджету, а це ключовий елемент державних фінансів. З огляду на це, ефективність бюджетної політики на сьогодні розглядається, по-перше, з точки зору виконання державного бюджету, а саме х точки зору його дефіциту (профіциту), і по-друге – з точки зору впливу на соціально-економічну ситуацію в країні.

Задля кількісної оцінки впливу бюджетної політики доцільно використовувати економічні показники, а саме – індикатори бюджетної безпеки держави.

Як свідчать дані таблиці 1, валовий внутрішній продукт України зростав протягом досліджуваного періоду. Так, у 2009 році його розмір становив 914,72 млрд. грн., а у 2010 році ВВП зріс на 179,88 млрд. грн. або 19,67 %. Зростання цього показника продовжилось також і у 2011 році. При цьому обсяг ВВП збільшився на 219,4 млрд. грн., тобто темп приросту склав 20,04 % і в підсумку ВВП у 2011 році склав 1314 млрд. грн.

Таблиця 1

Динаміка вихідних показників для обчислення індикаторів бюджетної безпеки України протягом 2009-2011 років

Наступним показником, що використовується для обчислення індикаторів бюджетної безпеки є доходи зведеного бюджету України. Характерною рисою динаміки даного показника є зростання протягом 2009-2011 років. У 2009 році доходи зведеного бюджету складали 272,97 млрд. грн., а в 2010 році – вже 320,1 млрд. грн., тобто на 17,27 % більше ніж в попередньому році. Ще більший темп приросту спостерігався у 2011 році – 24,43 %, при цьому сума доходів становила 398,3 млрд. грн.

Одним із основних показників бюджетної безпеки є дефіцит Держбюджету. Динаміка бюджетного дефіциту України за 2009-2011 роки не мала чіткої тенденції. Так, у 2010 році його розмір становив 62,97 млрд. грн. проти 32,74 млрд. грн. у 2009 році, тобто дефіцит зріс майже вдвічі. Проте вже у 2011 році відбулось скорочення дефіциту бюджету на 44,13 млрд. грн. або на 70,08 %, що свідчить про позитивні зрушення в економіці та поступове відновлення фінансової системи держави після світової кризи.

Подібно до обсягу дефіциту бюджету змінювалась і сума зовнішніх запозичень України. Спочатку, у 2010 році, їх сума зросла на 81,13 % і склала 34,07 млрд. грн. проти 18,81 млрд. грн. у 2009 році. Вже у 2011 році зовнішні запозичення держави скоротились на 6,82 млрд. грн. або на 20,02 % і за підсумками року склали 27,25 млрд. грн.

Торговельний баланс (різниця між експортом та імпортом) мав негативні значення протягом 2009-2011 років. При цьому негативне сальдо зростало за вказаний період. Так, у 2009 році торговельний баланс складав 1,95 млрд. дол. США, а в 2010 році він знизився до позначки 3,85 млрд. дол. США. Погіршення балансу мало місце також у 2011 році, при цьому значення торговельного балансу зменшилось майже вдвічі порівняно з попереднім роком і становило 6,75 млрд. дол. США.

Обсяг зовнішньої торгівлі України зростав протягом усього досліджуваного періоду. У 2009 році він становив 110,46 млрд. дол. США, а темпи його приросту становили 28,88 % та 20,42 % у 2010 та 2011 роках відповідно. Як результат, обсяг зовнішньої торгівлі у 2011 році склав 171,43 млрд. дол. США.

Одним із показників, необхідних для обчислення індикаторів бюджетної безпеки є також видатки зведеного бюджету. Сума видатків у 2009 році складала 307,4 млрд. грн., при цьому вона зростала протягом досліджуваного періоду. У 2010 році зростання відбулось на 22,9 % і видатки становили, відповідно, 377,8 млрд. грн. Дещо менші темпи збільшення розміру видатків зведеного бюджету спостерігались у 2011 році – 10,27 %, сума видатків при цьому склала 416,61 млрд. грн.

Дефіцит зведеного бюджету змінювався аналогічно з дефіцитом державного бюджету – спочатку збільшився у 2010 році (на 67,59 %), а потім скоротився у 2011 році (на 68,28). Скорочення дефіциту як зведеного, так і державного бюджету є позитивним аспектом, який забезпечився за рахунок ефективнішої політики акумулювання доходів та здійснення видатків у 2011 році.

Також важливим показником що використовується для обчислення індикаторів бюджетної безпеки є обсяг трансфертів з Держбюджету. При цьому слід зауважити, що у 2009-2010 роках трансферти з бюджету зростали (на 24,62 %), а у 2011 році вони досить суттєво знизились – на 42,73 %, що, безперечно, є позитивним фактом.

Динаміку основних показників бюджетної безпеки ілюстративно зображено на рисунку 1.

Отже, бачимо, що майже для всіх показників характерна зростаюча динаміка протягом досліджуваного періоду. Скорочення ж сум відбулось щодо зовнішніх запозичень та трансфертів з Держбюджету, що є позитивним фактом.

Оцінивши динаміку основних показників, що використовується для обчислення індикаторів бюджетної безпеки, можна перейти безпосередньо до розрахунку та аналізу цих індикаторів, який подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники індикаторів стану бюджетної безпеки України та їх відхилення від нормативних значень за 2009-2011 роки

З таблиці 2 бачимо, що протягом досліджуваного періоду не всі показники утримувались в межах встановлених нормативів. Так, рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет протягом 2009-2010 років максимально наближувався до свого порогового значення проте не перевищував його, складаючи 29,84 % у 2009 році та 29,24 % у 2010 році відповідно. Однак у 2011 році рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет перевищив позначку у 30 % на 0,31 %, що свідчить про можливі загрози у бюджетній системі та прорахунки в бюджетній політиці.

Ще одним індикатором, який не відповідав встановленим граничним значенням було відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП. За стандартами, прийнятими країнами Євросоюзу, позитивним вважається значення, яке б не перевищувало 3 %. Проте у 2009-2010 роках відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП становило 3,58 % та 5,75 % відповідно, що свідчить про значні розміри бюджетного дефіциту та відсутність ефективних джерел його покриття. Хоча вже у 2011 році значення даного індикатора зменшилось і зупинилось на позначці 1,43 %. Отже, у 2011 році бюджетна політика держави реалізовувалась у правильних напрямках, що й принесло відповідний результат.

Найгірша ситуація у 2009-2011 роках стосувалась покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень. Незважена бюджетна політика України на міжнародні арені призвела до того, що відхилення індикатора від нормативу становило 27,45 % у 2009 році, 24,11 % у 2010-му та 114,62 % у 2011 році відповідно.

Також незначне відхилення від порогового значення (0,13 %) мало місце і щодо обсягу трансфертів з державного бюджету у відсотках до ВВП, проте в інших роках досліджуваного періоду значення даного індикатора утримувалось на безпечному рівні.

Отже, можна зробити висновок, що бюджетна політика України є недостатньо ефективною, оскільки її вплив на Держбюджет не забезпечує нормативного рівня бюджетної безпеки держави, а отже потребує детального аналізу та оптимізації.

Ще однією групою показників ефективності бюджетної політики та її впливу на формування державного бюджету є індикатори боргової безпеки.

Таблиця 3

Показники індикаторів стану боргової безпеки України та їх відхилення від нормативних значень протягом 2009-2011 роки

Як свідчать дані таблиці, лише три індикатори боргової безпеки держави відхилялись від свого нормативного значення протягом досліджуваного періоду, а саме: відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, рівень зовнішньої заборгованості на одну особу та відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг. При цьому показник відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП перевищив порогове значення лише у 2010 році на 0,28 %, а тому це не дає приводу вважати стан боргової безпеки загрозливим.

Досить негативні тенденції чітко спостерігались лише по індикаторах рівня зовнішньої заборгованості на одну особу та відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг. Так, значення першого індикатора перевищували норматив у 2-3 рази протягом 2009-2011 років, що свідчить про неефективність бюджетної політики держави щодо зовнішніх запозичень. Ще більші відхилення спостерігались щодо показника відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг – нормативи було перевищено у 3-5 разів.

Висновки. Можна стверджувати, що економіці України загалом притаманний достатній рівень боргової безпеки, про що свідчить утримання п’яти індикаторів з восьми в межах нормативів. Проте державі варто було б привернути більшу увагу на формування та реалізацію бюджетної політики щодо зовнішнього сектору аби не допустити зростання обсягів заборгованості та скорочення сальдо платіжного балансу.

Загалом підсумовуючи результати оцінки ефективності бюджетної політики та її впливу на державний бюджет, можна сказати, що в останні роки (а саме у 2011 році) має місце тенденція до покращення основних результативних показників. До таких показників передусім належать індикатори бюджетної та боргової безпеки держави, значення яких у 2011 році дають привід стверджувати, що бюджетна політика держави спрямована в правильне русло, хоча і має ряд недоліків. Такими недоліками є: порушення строків прийняття основних документів, що регулюють бюджетний процес; неефективна політика щодо зовнішньої співпраці держави; високий рівень дефіцитності бюджету та ін.

Отже, державно бюджетна політика повинна бути спрямована на збалансування бюджету, підвищення якості його виконання, дотримання строків бюджетного процесу та забезпечення соціально-економічного зростання як результат.

ЛІТЕРАТУРА

1. Запатріна І. В. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації / І. В. Запатріна, Т. Б. Лебеда // Фінанси України. — 2006. — № 4. — С. 44–52.
2. Лисяк Л. В. Бюджетна політика у системі державного регулювання соціально-економічного розвитку України : монографія / Л. В. Лисяк. — К. : ДННУ АФУ, 2009. — 600 с.
3. Піхоцький В.Ф. Ефективність бюджетної політики як інструмент соціально-економічного розвитку України / В.Ф. Піхоцький // Фінанси України. – 2010. – № 3. – С. 30-37.
4. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. – К.: КНТЕУ, 2004. – 759 с.
5. Бабич Л. М. Бюджетна політика держави: суть основних засад та напрями щодо розвитку [Текст] / Л. М. Бабич // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 2(21).