Стаття розкриває поняття «інформаційний аналітик» та особливості його діяльності. Також у статті висвітлено роль інформаційного аналітика у сучасному інформаційному просторі.

Ключові слова: інформаційний аналітик, інформаційний простір, інформаційно-аналітична робота.

З кожним роком, від початку незалежності України, розвиток інформаційної сфери має тенденцію до зростання.  Це насамперед стосується усіх сфер життя і діяльності держави та суспільства результатом цієї діяльності є отримання, поширення, використання і зберігання інформації. На сьогодні інформаційно–аналітична діяльність сьогодні характеризується як сфера, в якій збираються та функціонують великі потоки інформації, а наслідки цієї діяльності є важливими для функціонування суспільства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливостями діяльності інформаційного аналітика, найважливіші практичні та теоретичні питання з інформаційно-аналітичної діяльності, принципи та методи застосування аналітичних технологій для прийняття управлінських рішень займалися такі дослідники як Варенко В. [1], І. Захарова [4], Сілкова Г [3], О. Чекмишев [5] та ін.

Метою статті є розкрити основні засади діяльності інформаційного аналітика у сучасному інформаційному просторі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасна інформаційна аналітика – складна комплексна діяльність, що спирається як на природний інтелект, так і на комп’ютерні технології оперування інформаційними масивами, методи математичного моделювання процесів тощо [1, с. 153]. Інформація вже давно стала невід’ємним продуктом ринкових відносин. Її наявність або відсутність буває вирішальним у ході ділових переговорів або угоди. Але отримання інформації – це тільки перший етап. Важливим етапом є аналіз отриманих фактів та есенція з них необхідних даних. Така робота є досить складним процесом. З нею впорається тільки кваліфікований фахівець.

Інформаційний аналітик – це:

• професіонал, який може забезпечити якісне та змістовне перетворення інформації;
• спеціаліст, який може генерувати, використовувати та розповсюджувати інформацію.

Поняття інформаційний аналітик придумали Джеффрі Хаммербахер і доктор Патіл, не бажаючи називати співробітників, що працюють з великими даними, бізнес-аналітиками або вченими-дослідниками. З тих пір термін набув величезну популярність Аналітик – це спеціаліст який логічно та послідовно намагається зрозуміти та описати процеси, що відбувається навколо, явища в різних сферах життя, для того, щоб надати свої рекомендації та поради для їх удосконалення [2].

Інформаційні аналітики – люди, що не позбавлені допитливості і вміють визначати тенденції на основі даних. Вони не просто «просівають» і структурують дані для фірми-замовника, а є частиною крос-функціональної команди, забезпечуючи різні відділи компанії інформацією, необхідною для оптимізації трудового процесу і впровадження інновацій.

Давайте розглянемо, якими якостями і навичками повинен володіти інформаційний аналітик. У сучасному світі незамінними стають ІТ-технології, тому інформаційний аналітик, безумовно, повинен бути на «ти» з відкритими програмними платформами та інструментами такими, як Hadoop, Java, Python, C + +, ECL і т.д. Крім того, потрібно мати уявлення про бази даних NoSQL, HBase, CouchDB [2].

Інформаційному аналітику необхідні знання статистики, алгоритмів аналізу даних, а також математики. Тому для нього важливі є математичні навички. Для справжнього інформаційного аналітика звичайні комп’ютерні науки – давно пройдений рівень в IT-квесті. Так що експерт у цій галузі – далеко не звичайний інформатик. Він, з одного боку, знавець в області масштабного машинного навчання, з іншого – статистик.

Крім іншого, інформаційному аналітику необхідно мати ділові навички. Тому навички у сфері бізнесу . Він повинен спілкуватися з різними людьми в організації, розуміти бізнес-вимоги, вміти інтерпретувати закономірності, бачити взаємозв’язки, коректно доносити інформацію, взаємодіяти з розробниками і керівниками компанії. Все це вимагає реальних навичок ведення бізнесу [2].

Важливий навик для інформаційного аналітика – вміння зосереджуватися на реальних продуктах і робити дані доступними для користувачів. Візуалізація – ще одна з характеристик, яка має бути приманна для інформаційного аналітика. Іншими словами, інформаційний аналітик повинен бачити, коли і як дані можуть підвищити рівень доходів підприємства. Потім важливо наочно представити інформацію. Також необхідно вміти працювати з інструментами візуалізації даних – Tableau, Flare, D3.js, Google Visualization API, і Raphael.js.

Інформаційний аналітик не просто вміє працювати з великими обсягами інформації. Це справжній ентузіаст – людина творча, що прагне до пізнання нового ,застосовувати інноваційні технології [2].

Такий навик як уміння вирішувати проблеми може здатися вельми очевидним, однак, слід ще раз зробити акцент на тому, що інформаційний аналітик повинен не просто докладати всіх зусиль для вирішення поставлених завдань, а й ретельно продумувати, яку користь принесе результат його роботи, ким і як він буде використаний.

Ключем до ефективної роботи з іншими членами функціональної команди, а також з керівництвом та клієнтами являються комунікативні навички. Іншими словами, хоч сто разів будьте експертом у всіх перерахованих вище сферах, без уміння знаходити спільну мову з людьми вам ніколи не стати хорошим інформаційним аналітиком [5, с. 28].

Серед інших особистих якостей, що потрібні сучасному аналітику, можна відзначити і такі, як уміння швидко вслухатись в суть подій ,обережність у прийнятті рішень, почуття гумору, здатність до самостійного навчання, розширення кругозору. Воно знадобиться і при обговоренні деталей проекту із замовниками. і при спілкуванні з користувачами, і при вирішенні технічних проблем [5, с. 30]. В ході обговорення швидко входити в курс справи, уловлювати суть і оптимізувати об’єм робіт (іноді завдання виявляється значно простішим, ніж припускає замовник).

В сучасних аналітичних структурах функції аналітика визначені подвійно: з одного боку, він повинен здійснити процес ефективного стиснення інформації, а з іншого боку – повинен здійснити апробацію створеної ним в результаті аналітичної роботи моделі та запропонувати систему способів для її перевірки в майбутньому. В рамках виконання першої функції, він повинен «відкинути» зайву інформацію, виділити тільки ті головні закономірності, які виявляються на тих ієрархічних рівнях, що цікавлять клієнта – підвищити рівень абстракції описів, вийти на рівень узагальнень в ієрархії описів системи, що розглядається ним.

При реалізації ж другої функції він повинен бути здатним критично оцінити результати своєї роботи, яку він виконав на першому етапі, перейти від вищих рівнів абстракції до більш конкретних описів, тобто «спуститися» по ієрархії способів опису системи, що розглядається.

З вище сказаного випливає, що аналітик повинен вміти «працювати» як в напрямі «руху вверх» по східцях ієрархічних рівнів смислового змісту матеріалу, такі в напрямку «руху вниз»,до конкретизації змісту. У певному розумінні це описує два протилежних напрями здійснення ним інформаційно-аналітичної роботи [4, с. 208]. Зазначимо, що важливу роль в підготовці спеціалістів-аналітиків належить самоосвіті, саморозвитку та самовдосконаленню, самостійній праці з підвищенням методологічно-теоретичного рівня, розвитку практичних навичок інформаційно-аналітичної роботи, засвоєнню нових технологічних засобів і інструментів ІАР [2].

Ми живемо в світі, де дані надходять у величезних обсягах і з величезною швидкістю – від соцмереж і інтернет-магазинів до датчиків в лабораторіях і смарт-лічильників. Для того, щоб систематизувати ці дані і витягти з них максимальну користь світу потрібні фахівці з їх обробці.

Вся робота аналітика – це послідовний ланцюжок дій. Так, спочатку він детально опрацьовує отримані дані. Потім висуває тези і припущення, за допомогою яких буде вестися подальша робота. Далі, йде ретельна перевірка, підкріплена обґрунтуванням та проектними, методичними роботами. В результаті роботи аналітик приходить до певного висновку, який відповідно оформляється на папір і узгоджується з керівництвом.

Основні методи аналітики, яких повинен дотримуватися аналітик. На сьогодні серед практиків немає узагальненого погляду на систему методів аналітики. Але серед цього всього можна виділити можна виокремити ті, які найчастіше використовуються.

Метод аналізу. Характеризується поділом об’єкта на частини з метою їх детального вивчення. Цей метод необхідний на етапі пізнання об`єкта. Ще з давніх часів він застосовувався для розкладання на частини деяких речовин.

Історичний метод. Розглядає процес становлення об’єкта точки зору історичних аспектів, хронологічних послідовностей та їхніх характеристик [3, с. 15].

Метод синтезу. Процес синтезу передбачає поєднання в єдине ціле його складових частин, ознак, властивостей об`єкта який досліджується. На основі цього вивчається подальше вивчення об’єкта, але вже як єдиного цілого. Цей метод розкриває роль та місце кожного елемента в цілому [4, с. 142].

Метод аналогії. Даний метод означає перенесення ознаки одного предмета на інший. Мають бути визначені ознаки до яких можна застосувати аналогію , важливі зв’язки та відмінності які існують між предметами. Аналогія вивчає схожі та відмінні якості предмета.

Метод порівняння. Цей метод ефективний, якщо при його використанні виконується такі вимоги: можуть порівнюватися лише ті явища, між якими може існувати певна спільна ознака, порівняння здійснюється тільки за найважливішими ознаками [4, с. 143].

Метод узагальнення. Цей метод передбачає перехід від одиничного до загального, також це продукт розумової діяльності, форма відображення якостей і ознак певних явищ.

Метод спостереження. Передбачає цілеспрямоване та спеціально організоване сприймання явищ та предметів дійсності, які виступають об’єктами дослідження [4, с.141].

Метод виключення. Базується на послідовному виключенні групи складових на підставі закону виключення третього. Метод слідує закону логіки: є тільки два, а третього не дано.

Метод пошуку закономірностей. Це пошук одної постійної та невипадкової характеристики яка пов’язує явища.

Метод класифікації. Передбачає впорядкування об’єктів за істотними ознаками, які поділені на класи [4, с. 142].

Метод моделювання. Є одним із найважливіших в аналітичній діяльності. Він передбачає побудову моделі , яка відображає істотні сторони об`єкта, який аналізується.

Системний метод. Перетворення даних в систему, яку можна пояснити з тверджень системного підходу.

Метод екстраполяції. Формування висновків, які сформувалися із спостереження.

Метод ідеалізації. Передбачає уявну процедуру, яка пов’язана з уявленням ідеального об’єкта з уявним.

Метод емпатії. Аналітик вживається в роль обраного об’єкта, вивчає його з середини.

Висновки. Поняття «інформаційний аналітик» включає в себе ширше значення ніж просто експерт в певній галузі діяльності людини, його інтелектуальний апарат і досвід практичної діяльності набагато об’ємніший та не зупиняється лиш на певній предметній сфері. Професійний аналітик має володіти комплексом інтелектуальних технологій, що дозволить йому об’єктивно оцінювати та відтворювати суть явищ та процесів, тенденції їхнього розвитку, створювати та прогнозувати наукову основу для ефективного застосування управлінських рішень. Поки існує залежність суспільства від інформації, затребуваність на таких фахівців буде зберігатися.

Список використаних джерел та літератури

1. Варенко В.М. Інформаційно-аналітична діяльність [Текст] / В.М. Варенко. – К.: Університет «Україна», 2014. – 417 с.

2. Кто он – информационный аналитик? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://datareview.info/article/kto-on-spetsialist-po-obrabotke-dann/

3. Сілкова Г. Інформаційно-аналітична діяльність як напрям інформаційної діяльності [Текст] / Г. Сілкова // Вісн. кн. палати. – 1999. – № 3. – С. 15–16.

4. Основи інформаційно-аналітичної діяльності [Текст] : навч. посіб. [Текст] / В. І. Захарова, Л. Я. Філіпова. – К., 2013. – 336 с.

5. Чекмишев О. В. Основи професійної комунікації [Текст] / О. В. Чекмишев. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. – С. 28–31.