У роботі розглянуто доцільність використання соціальних мереж органами місцевого самоврядування. З’ясовано вплив соціальних мереж на формування іміджу та репутації муніципальних  органів.

The paper examined the feasibility of using social networks by local governments. It is shown the influence of social networks to create the image and reputation of the municipal authorities.

Впровадження інформаційних технологій в діяльність органів місцевого самоврядування є одним із сучасних пріоритетних напрямів. Це здійснюється з метою забезпечення відкритості і прозорості функціонування органів місцевого самоврядування. Саме тому актуальним є дослідження використання соціальних мереж у роботі органів місцевого самоврядування. Адже технології не стоять на місці, а популяризація, створення позитивного іміджу серед населення, яке користується соціальними мережами буде лише розвиватись.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед вітчизняних науковців, що займались вивченням інформаційних процесів, варто виокремити: В. Авер’янова, Г. Атаманчука, В. Афанасьєва, М. Баймуратова, В. Вакуленко, Б. Кравченка, І. Надольного, Н. Нижник, А. Оболенського, М. Орлатого, С. Серьогіна та ін.

Метою статті є визначення ступінь використання соціальних мереж у роботі органів місцевого самоврядування в Рівненській області.

Виклад основного матеріалу дослідження. За законодавством України місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Відповідно, орган місцевого самоврядування – виборний орган, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення [1].

Пряма взаємозалежність відкритості місцевої влади та довіри до неї є вагомою причиною для того, щоб приділяти постійну увагу інформаційному складникові у діяльності місцевої влади. Для того, щоб владі довіряли, громадськість повинна знати те, що робиться сьогодні й те, що планується на майбутнє. Такі передумови для довіри ставить перед владою громада. Від цього залежить комфорт пересічного члена громади, його впевненість, а відтак, стабільність та передбачуваність його стосунків з владою.

Участь громадян у прийнятті рішень породжує взаємну відповідальність за прийняті рішення. У ряді випадків є потреба в тому, щоб громада виступила співавтором рішення влади. Найприроднішими є прояви громадської участі у прийнятті владних рішень саме на рівні громади [2].

Залучення громади до прийняття рішень має носити характер не сумнозвісного «одностайного схвалення», а справжнього свідомого «співавторства», коли і влада, і громада, розуміють проблеми, виклики та перспективи, зважують альтернативи та чесно говорять про ризики. Свідома громада не лише приймає участь у виробленні рішення – вона здатна розділити також відповідальність за це рішення.

Громада, окрім співучасника прийняття рішень, може також виступити порадником та генератором ідей. Практика ефективного врядування, в тому числі в Україні, знає чимало прикладів, коли оптимальне рішення під час публічного обговорення походило з середовища незалежних фахівців, громадських організацій, просто розумних людей. Річ у тім, що вирішення проблеми не завжди вдається розгледіти з висоти виконкомівського кабінету – може заважати завантаженість іншими справами, а іноді – просто певна специфіка мислення, певні шаблони та стереотипи [3].

Відтак, місцева влада повинна бути готовою не лише доносити та пояснювати свою позицію – вона також має вміти слухати й коригувати свою позицію, якщо в процесі публічного діалогу виникла нова слушна ідея. В цьому запорука розумного врядування. Особливо нівелювати різного виду повідомленнями в соціальній мережі. Соціальна мережа – це соціальна структура, яка утворена індивідами або організаціями для відображення різноманітних зв’язків між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами [4]. Також, під соціальною мережею розуміють соціальну структуру, утворена індивідами або організаціями, що відображає розмаїття зв’язків між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини [5].

Для простеження доцільності використання соціальних мереж у роботі органів місцевого самоврядування Рівненщини, нами було проведене соціологічне дослідження шляхом анкетування громадян вищевказаної області. Генеральна сукупність дорівнювала усім зареєстрованим користувачам популярних соціальних мереж, які є жителями Рівненської області. Вибіркова сукупність опитуваних склала 271 (двісті сімдесят один) респондент, максимально підібраних для того, аби відобразити думку респондентів, про доцільність використання соціальних мереж органом місцевого самоврядування.

Для дослідження було створено анкету у якій сформульовано запитання, які відображають суб’єктивне ставлення респондентів до створення офіційної сторінки в соціальній мережі та висвітлення на ній інформації про роботу органу місцевої влади.

Експрес-дослідження показало, що в опитуванні прийняло 271 особа участь: чоловіків – 121, жінок – 150, з яких 50% це особи від 20 до 29 років, в основному студенти або ж вже працевлаштовані особи. Також, варто звернути увагу на те, що 64% респондентів з м. Рівного або області, 8% зі м. Здолбунова або області, 7% з м. Острога або області та 21% з інших міст та областей Рівненщини.

В результаті аналізу можна зазначити наступне. Кожного дня мережею Інтернет користується 87% (233) респондентів. Основною метою користування мережею Інтернет є перевірка власних сторінок в соціальних мережах (219 респондентів), окрім того, 166 респондентів зазначили, що користуються мережею для перегляду новин на інформаційних сайтах, 133 респонденти користуються для перевірки електронної поштової скриньки.

В соціальних мережах зареєстровано 262 респонденти, з яких: 39% користується соціальною мережею Вконтакті, 19% ­ зареєстровані на Facebook, 12% на Однокласниках, та 11% – Google+. А це має значення, в яких соціальних мережах варто саме створювати офіційну сторінку для подальшого розповсюдження інформації для населення.

Основною ціллю використання соціальних мереж 26% респондентів вважає необхідним для зв’язку із родичами, друзями та знайомими, 24% ­ для обміну інформацією і 10% ­для опублікування, висвітлення новин. З цього випливає, що 34% респондентів обмінюються інформацією  та публікують новини, що в свою чергу, прискорює поширення необхідної для ОМС інформації.

Новинами власного регіону в соціальних мережах цікавиться 57% респондентів, 32% час від часу цікавиться та 5% не цікавиться, а це вказує на доцільності створення сторінки в соціальних мережах.

72% респондентів вважає доцільним висвітлювати інформацію про роботу органів місцевого самоврядування в соціальних  мережах, 19% ­ респондентів байдуже, останні не вважають доцільним висвітлення інформації.

105 респондентів вважає, що соціальні мережі мають вплив на роботу органів місцевого самоврядування, 101 – затруднявся у відповіді, 65 – не погодились з твердженням. 123 респонденти вважають, що цілком ймовірно, що соціальні мережі мають вплив на репутацію органів місцевого самоврядування, цілком впевнені у твердженні 74 респондента, для 42 було важко відповісти на дане питання.

Респонденти вважають, що органи місцевого самоврядування повинні використовувати соціальні мережі з метою інформування населення про події в місті та області – 184, 113 – для зворотного зв’язку і 58 респондентів вважає, з метою популяризації місцевого самоврядування.

Найбільше респондентів цікавлять наступні теми для висвітлення в соціальних мережах (в порядку спадання): культурне життя (163), молодь,спорт, туризм (152), громадські обговорення (125), освіта та наука (123), економіка і соціальних розвиток (87), соціальний захист (81) та інші.

Повністю або частково погоджується 141 респондент про те, що необхідним є запровадження он-лайн обговорень з представниками органу місцевого самоврядування, 9 респондентів не вважають доцільним таке впровадження, 61 респонденту важко відповісти. Також, двоє респондентів висловили пропозиції, щодо розміщення в соціальних мережах завдань, які ставлять перед собою представники органу місцевого самоврядування і висвітлення звіту про виконану роботу.

Основною метою використання мережі Інтернет населенням Рівненської області згідно соціологічного дослідження є перевірка власних сторінок в соціальних мережах, перегляд новин на інформаційних сайтах та перевірка власних електронних скриньок. Тоді як респонденти зазначили, що основною ціллю використання соціальних мереж є, окрім зворотного зв’язку зі знайомими та близькими, ще й висвітлення новин та обмін інформацією. Що вказує на можливість впливу формування репутації органу місцевого самоврядування при висвітленні роботи в соціальних мережах.

Отже, варто зауважити, що загальна картина результатів дослідження доцільності використання соціальних мереж у роботі органів місцевого самоврядування є доволі позитивною, адже респонденти позитивно налаштовані на взаємозв’язок та комунікацію з місцевою владою. Саме тому, можна виділити наступні переваги, щодо роботи органів місцевого самоврядування, які надає використання соціальних мереж:

1. Уможливлення оперативного обміну інформацією між співробітниками в режимі он-лайн. Це особливо актуально на фірмах з великою чисельністю працівників та значною кількістю філій.
2. Підвищення лояльності до адміністрації через моніторинг і ведення обговорень про події, які мають місце в житті громадян. Внаслідок чого, учасники дискусії розцінюють таку інформацію як повністю незалежну, котрій можна довіряти.
3. Своєчасне нівелювання негативних думок в режимі он-лайн, захист репутації.
4. Підвищення популярності установи. До того ж, сторінки в соціальних мережах відвідуються користувачами значно частіше, ніж офіційні сайти.
5. Оповіщення користувачів про новини які відбуваються в місті та області.
6. Використання даних зворотного зв’язку в режимі он-лайн, оперативний моніторинг і опитування, статистика. Як зазначалось вище, відвідуваність соціальних мереж значно перевищує відвідуваність офіційних сайтів.
7. Отримання корисних порад.

В цей же час аналітики попереджають, що при використанні соціальних мереж існують певні бар’єри та застороги, які варто враховувати.

1. Існування потреби в інструктажі персоналу для обмеження публікацій корпоративної інформації. Крім цього доцільно проводити дії щодо запобігання витоку інформації, нагадуванні працівникам про збереження пильності в довірчій атмосфері спілкування.
2. Здійснення контролю часу і якості відвідування працівниками соціальних мереж для збереження продуктивності їх праці.
3. Прослідковування коректності контенту, який завантажується на сторінку.
4. Здійснення захисту від вірусів, атак зловмисників тощо.
5. Підтримка спілкування між учасниками мережі.
6. Жорстке відслідковування спілкування користувачів. Люди висловлюють будь-які думки, в тому числі негативні і неможливо передбачити реакцію населення, але основне – швидко відреагувати і вміло направляти дискусію. В деяких випадках виправити хибні думки допомагає пояснення експерта.
7. Існування можливості створення підставного аналогу сторінки недоброзичливцями. На такій сторінці може бути написано все, що завгодно, в тому числі і негативні, неправдиві дані, в результаті чого може мати місце розповсюдження негативної репутації про місцевий орган самоврядування.

Охарактеризувавши переваги та недоліки соціальних мереж як новітньої моделі комунікації, можна зробити загальний висновок про їх сутність та надати практичні пропозиції та рекомендації для покращення функціонування даної моделі комунікації.

Задля зацікавлення населення Рівненського регіону, варто висвітлювати наступну інформацію в соціальних мережах:

• про культурне життя регіону;
• про спорт, молодь та туризм;
• зробити рубрику «Громадські обговорення»;
• про освіту та науку;
• про економіку та соціальний розвиток;
• соціальний захист.

Соціальні мережі дають можливість зворотного зв’язку із громадянами, що має ймовірність, підвищення репутації та довіри до органу місцевого самоврядування, тому не варто ігнорувати питання та надавати вичерпну відповідь на них.

З урахуванням того, що було охоплено молоду неповнолітню категорію респондентів, таку, як школярі, то варто зазначити, що якщо респонденти у молодому віці цікавляться новинами регіону, то відповідно, при їх залученні до створеної групи у соціальній мережі, вони будуть сприяти розповсюджуванні інформації як в мережі, так і серед населення їхнього віку та старшого, котре не користується послугами Інтернет. Студенти, котрі зацікавленні в новинах власного регіону – це активна молодь, котра впливає на формування думки громадськості і є свого роду рушійною силою, що може сприяти підвищенню репутації місцевої влади.

Необхідно оперативно реагувати на повідомлення громадян, а також керувати інформацією, яка розміщується в мережі, при необхідності нівелювати неправдивою інформацією. Також, рекомендовано робити посилання на офіційні сайти місцевої влади, що в свою чергу збільшить їх відвідуваність.

Обов’язково при створенні в соціальній мережі офіційної сторінки місцевої влади необхідним є жорсткий контроль контенту, як і в достовірності, так і на коректність розміщення даної інформації.

Головним завдання діяльності органів місцевого самоврядування є ефективна реалізація функцій і задач у нових економічних і ринкових умовах. Слід запроваджувати використання нових інформаційних напрямів розповсюдження інформації, які забезпечуватимуть підвищення рівня та ефективності прийняття управлінських рішень, інформування населення,  формування репутації та іміджу, використання необхідних ресурсів для сприяння проведенню адміністративної реформи в Україні.

На жаль, управлінські структури, передусім органи місцевого самоврядування, недостатньо забезпечуються сучасною технікою високого класу. Слід зазначити, що впровадження використання соціальних мереж у інформатизації міста є неможливою без сучасних комп’ютерних технологій та відповідних фахівців. Безумовно, впровадження та успішне використання можливих послуг інформування населення за допомогою соціальних мереж є ефективнішим порівняно з паперовим інформуванням чи розміщенням інформації на офіційних сайтах.

Важливим є розуміння того, що використання соціальних мереж набуває все більшого та більшого значення. Сьогодні майже кожен зареєстрований в певній соціальній мережі. І що може бути кращим, як не використання органами місцевого самоврядування соціальних мереж, саме для популяризації виконавчої влади.

Висновки. Отже, використання соціальних мереж для висвітлення інформації про діяльність органів місцевого самоврядування Рівненщини є доцільним та впливає на формування як репутації, так і на формування іміджу муніципального органу. Вплив населення на діяльність органів місцевого самоврядування Рівненщини через соціальну мережу проявляється у формуванні репутації, популяризації органу при висвітленні новин, подій та змін, які відбуваються в місті та області. Особливого значення набуває можливість використання зворотного зв’язку в соціальних мережах, що в свою чергу, збільшує довіру громадян та надає можливість нівелювати чутками, або ж загрозливими новинами розповсюдженими в мережі Інтернет. Тому, слід звернути увагу, на можливі перспективи розвитку співпраці між населенням та органами місцевого самоврядування.

Список використаних джерел та літератури

1. Про місцеве самоврядування в Україні [Текст] : закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – К., 1997. – № 24. – С. 170.
2. Серант, А.Й. Зв’язки з громадськістю в системі місцевих органів влади (державно-управлінський аспект) [Текст] / А.Й. Серант // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. Управління 25.00.01. – Л., 2006. – 18 с.
3. Про порядок висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації [Текст] : Закон України від 23.09.1997 р. № 2658-XII / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – К., 1992. – № 48. – С. 50.
4. Соціальна інформатика. Соціальні мережі [Електронний ресурс]. – Електронні дані – Блог. – Режим доступу: http://soсіlnаіnformаtіса.blogspot.сom/p/blog-pаge_1049.html. – Назва з екрану. – Мова укр.
5. Соціальні мережі. Вступ [Електронний ресурс]. – Електронні дані – Блог. – Режим доступу: http://money.bloх.uа/2012/03/Sotsіаlnі-merezhі-Vstup.html – Назва з екрану. – Мова укр.
6. Про інформацію [Текст] : закон України від 02.10.1992 р. № 2658-XII / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – К., 1992. – № 48. – С. 650.