Гаврильчик Леонід Сергійович
студент 4 курсу, спеціальність «Економічна кібернетика»
Науковий керівник:
Аверкина Марина Федорівна,
доктор економічних наук, професор кафедри
економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій
Виробничі функції у дослідженні поведінки витрат вітчизняних та закордонних сільсько-господарських підприємств
Стаття присвячена виробничим функціям та функції виробничих витрат, а саме їх застосуванню на практиці при дослідженнях та аналізі підприємств. В статті буде розкрито економічний зміст виробничої функції, її етапи побудови та види. Побудовано моделі за трьома найпоширенішими виробничими функціями для перевірки українських та закордонних (а саме польських) підприємств. На основі результатів моделі проведено дослідження, аналіз та порівняння отриманих даних. Розглянуті напрямки впровадження виробничих функцій у діяльності підприємств.
Ключові слова: Виробничі функції, функції виробничих витрат, діяльність підприємства, результативність виробничих функцій.
The article is devoted to the production functions and functions of production costs, namely, their application in practice, research and analysis of enterprises. The article will reveal the economic content of the production function, its stages of construction and types. Models for the three most common production functions for testing Ukrainian and foreign (namely, Polish) enterprises have been constructed. Based on the results of the model, research was conducted, analysis and comparison of the obtained data. The directions of introduction of production functions in the activity of enterprises are considered.
Keywords: production functions, functions of production costs, enterprise activity, productivity of production functions.
Статья посвящена производственным функциям и функции производственных затрат, а именно их применению на практике при исследованиях и анализе предприятий. В статье будет раскрыто экономическое содержание производственной функции, ее этапы построения и виды. Построены модели по трем наиболее распространенными производственными функциями для проверки украинских и зарубежных (а именно польских) предприятий. На основе результатов модели проведено исследование, анализ и сравнение полученных данных. Рассмотрены направления внедрения производственных функций в деятельности предприятий.
Ключевые слова: Производственные функции, функции производственных затрат, деятельность предприятия, результативность производственных функций.
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку економіки майже усі суспільні продукти отримуються в результаті здійснення виробничої діяльності. Для забезпечення процесу виробництва створюються виробничі системи, які об’єднують всі необхідні фактори виробництва, що протягом виробничого циклу трансформуються у вихідну продукцію. Для оцінки впливу виробничих ресурсів на обсяги випуску продукції, а також розв’язання задач прогнозування та планування, необхідно кількісно виразити співвідношення між випуском продукції та рівнем вхідних факторів виробництва. З цією метою будуються виробничі функції – математичні функції, які кількісним характеристикам використання факторів виробництва в межах деякої господарської одиниці ставлять у відповідність кількісні характеристики випуску продукції. В даний час виробничі функції мають широке застосування і дають можливість проаналізувати динаміку ефективності виробничих факторів (продуктивності праці, фондовіддачі), визначити фактори економічного зростання, оцінити вклад кожного виробничого фактора в загальний приріст виробництва.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Виробничим функціям були присвячені праці таких видатних вчених як Р. Солоу, Ч. Кобб, П. Дуглас, В. Леонтієв, В. Вітлінський, С. Шумська та Г. Клейнер. У дослідженнях вище зазначених науковців розкриті питання та проблеми виробничих функцій, та поряд з тим наведені основні етапи побудови, економічний зміст та їх види і модифікації. В певній мірі наведені конкретні приклади широкого застосування виробничих функцій на практиці та дослідженнях.
Мета статті. Мета статті полягає в дослідженні закордонних та українських підприємств на основі виробничих функцій – оцінюванні їхньої діяльності, порівнянні та виявленні відмінностей.
Виклад змісту досліджень. Виробнича функція є економіко-статистичною моделлю процесу виробництва продукції в економічній системі й виражає стійку закономірну кількісну залежність між об’ємними показниками ресурсів і випуску продукції. Сюди ж уточнюючи можна зазначити що в будь-якій виробничій системі основним елементом процесу виробництва є праця (як свідома цілеспрямована діяльність людини) та предмети й засоби праці. Кількість та якість виробленої продукції визначаються обсягом та структурою цих чинників, а також способом організації їх взаємодії. [1]
Потрібно зауважити, що в складі предметів праці виокремлюють сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектувальні складові — усі ті елементи, які ввійдуть у готову продукцію. Засоби праці, у свою чергу, поділяються на знаряддя праці (обладнання, машини, двигуни, інструменти, оснащення тощо), будівлі та споруди, засоби комунікації й транспорту. Неоднорідною за своїм складом є й сама праця: розрізняють окремі професійно-кваліфікаційні групи персоналу тощо. Продукція, як правило, теж не є однорідною як за функціональними характеристиками, так і за способом виробництва.
Оскільки виробнича функція будується в результаті використання обчислювального методу та оптимізації V, етапом у цій побудові є використання так званих пробних функцій та областей їх визначення, тобто вибір бінарного відношення ρτ на множині обчислюваних функцій. Вибір цього відношення відіграє визначальну роль у побудові ВФ, оскільки в нього входить і визначення виду функції, і формування принципів оцінювання параметрів. Для цього потрібно зібрати, опрацювати й використати необхідну інформацію щодо виробничого процесу та впливу на нього зовнішніх умов, сформулювати цілі й завдання, для розв’язання яких будується ВФ, проаналізувати засади існування та властивості економіко-технологічної функції τ; як правило, попередньо фіксується система показників оцінки ресурсів і випуску (µ, ν).
В загалом можна виділити десять етапів побудови виробничих функцій — на першому й другому етапі проводиться формулювання цілей побудови ВФ та системний аналіз об’єкта, що моделюється. На наступному етапі проводиться економічний якісний аналіз об’єкта, і слідом за ним же потрібно визначити систему показників виробничої функції (µ, ν). Далі іде формування інформаційної бази для аналізу технології та для побудови ВФ. Наступним чином потрібно проаналізувати існування та властивості економічної технології та визначити принципи порівняння функцій щодо їх наближення до технології τ (формування відношення) ρ = ρτ. Далі потрібно, безпосередньо, скласти обчислювальний алгоритм V для оптимізації самого відношення. На заключному етапі ми обираємо (або займаємося підготовкою уже обраного) програмного забезпечення для реалізації алгоритму на комп’ютері. І уже в кінці ми проводимо обчислення виробничої функції та використовуємо отримані дані.
Варто зауважити що існують різні види виробничих функцій, і для кожного з видів функцій можна вказати одну чи кілька систем умов для характеристики функцій даного виду, що однозначно виокремлюють цей вид з-поміж інших. Ці умови являють собою чи співвідношення між різними характеристиками функції, чи опис поведінки окремих характеристик на різних під областях області її визначення.
Отже, розпочнемо опис двофакторних виробничих. Функції розташовуються в порядку зростаючої складності їх у запису й, відповідно, збільшення кількості необхідних для цього параметрів. Усі ці функції допускають можливість їх подальшої модифікації:
1.Функція з фіксованими пропорціями чинників (функція Леонтьєва).
(1)
де а1, а2— параметри.
Функція Леонтьєва призначена в основному для моделювання строго детермінованих технологій, які не допускають відхилення від технологічних норм і нормативів щодо використання ресурсів на одиницю продукції. Як правило, вона використовується для формалізованого опису дрібномасштабних або цілком автоматизованих об’єктів.
2. Функція Кобба-Дугласа
(2)
Функція Кобба—Дугласа найчастіше використовується для формалізованого опису середньомасштабних господарських об’єктів та економіки країни.
3. Лінійна функція
(3)
Лінійна функція застосовується для моделювання великомасштабних систем (велика галузь, народне господарство в цілому), у яких випуск продукції є результатом одночасного функціонування великої кількості різноманітних технологій. Особливу роль відіграє гіпотеза постійності граничних виробничих чинників чи їх необмеженого заміщення.[1]
4. Функція Аллена:
(4)
Визначається за такими умовами: швидкості зростання граничних продуктивностей є постійними, і функція є однорідною. Функція Аллена за , > 0 призначається для формалізованого опису виробничих процесів, у яких надмірне зростання будь-якого з чинників негативно впливає на обсяг випуску продукції. Зазвичай така функція використовується для формалізованого опису дрібномасштабних виробничих систем з обмеженими можливостями переробки ресурсів.
5. Функція постійної еластичності заміщення чинників (функція CES):
(5)
Передумови та гіпотези: Функція є однорідною, й еластичність заміщення чинників є постійною. Функція CES застосовується у разі відсутності точної інформації щодо рівня взаємозаміни виробничих чинників, і разом з тим є підстави вважати, що цей рівень суттєво не зміниться за зміни обсягів залучених ресурсів, тобто коли економічна технологія має властивість певної стійкості щодо певних пропорцій чинників. Функція CES (за наявності засобів оцінки її параметрів) може використовуватись для моделювання систем будь-якого рівня.
6. Функція Солоу:
(6)
Характеризується тим, що величина відсоткової зміни граничної норми заміщення чинників, що пов’язане зі зміною одного з чинників на один відсоток, не залежить від початкового рівня чинників. Дана функція може використовуватись приблизно в тих самих ситуаціях, що й функція CES. Функція Солоу може використовуватись у моделюванні системи різних масштабів.
7. Багаторежимна функція:
(7)
Функція є однорідною, еластичність функції за першим аргументом є згладженою k-рівневою спадною ступінчастою функцією.
Отож, ознайомившись із різними видами виробничих і взявши до уваги уже вище сказане можна висунути ствердження що виробництво — це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг. Виробничі послуги праці, капіталу, землі та підприємницьких здібностей називаються факторами виробництва.
Здатність виробництва продукувати товари при відповідних затратах факторів виробництва визначається передусім технологією, що використовується у ньому (зазначимо, що саме під впливом технології формуються насамперед організаційно-виробничі відносини). Технологія — це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів і послуг. Вона матеріалізується:
- у нових зразках обладнання;
- у нових методах виробництва;
- у новій організації праці;
- у підвищенні загальноосвітнього та професійного рівня підготовки працівників.
У реальному житті технологія постійно вдосконалюється, що приводить до змін у виробничому процесі. За умови, коли технологія залишається незмінною, то можна обгрунтовано припустити, що існує стійка залежність між певною кількістю ресурсів, що використовується у виробничому процесі, та тим максимальним обсягом товару, який може бути вироблений за даних умов. Таку залежність і демонструє виробнича функція.
І в цьому випадку виробничу функцію можна описати як відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:
Q = f (L,K, M) (8)
де Q — обсяг виробництва; L — затрати праці; К — затрати капіталу; М — матеріали.
Перейшовши безпосередньо до самого дослідження для перевірки підприємств виробничими функціями, використаємо три найпоширеніших їх види, а саме: виробничу функції Коба-Дугласа, мультиплікативну функцію (або як її часто називають — сучасну виробничу функцію) та виробничу функцію без вільного члена.
Спочатку перевіримо українські підприємства виробничою функцією Коба-Дугласа. Для цього сформуємо репрезентативну вибірку з 48 підприємств, яку склали переважно сільськогосподарські підприємства задіяні у виробництві продукції.
Таблиця 1
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,021293 |
| R-квадрат | 0,000453 |
| Нормований R-квадрат | -0,02128 |
| Стандартна похибка | 1,487472 |
| Спостереження | 48 |
Таблиця 2
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 1 | 0,046166 | 0,046166 | 0,020865 | 0,885777 |
| Залишки | 46 | 101,7784 | 2,212574 | – | – |
| Всього | 47 | 101,8246 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 5,539849 | 0,215001 | 25,76661 | 5,59E-29 | 5,107075 | 5,972624 |
| K/L | 3,98E-06 | 2,75E-05 | 0,144449 | 0,885777 | -5,1E-05 | 5,94E-05 |
З даних таблиці 1 не можна робити висновки, оскільки показник детермінації низький, що говорить про низьку пояснюючу здатність моделі. В загальному наша модель виглядала б так:
(9)
Оскільки
константа дуже велика, капітал та робоча сила слабко впливають, збільшуючи
помилки моделі. Отже, робимо висновок, що українські підприємства не
користуються даною функцією.
Наступна на черзі мультиплікативна функція. Для перевірки нею, вибірку довелось скоротити до 40 спостережень в силу аномалій. Проведемо регресію:
Таблиця 3
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,927335 |
| R-квадрат | 0,85995 |
| Нормований R-квадрат | 0,852379 |
| Стандартна похибка | 0,965897 |
| Спостереження | 40 |
Таблиця 4
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 2 | 211,9592 | 105,9796 | 113,5953 | 1,61E-16 |
| Залишки | 37 | 34,51942 | 0,932957 | – | – |
| Всього | 39 | 246,4786 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 3,577094 | 0,699831 | 5,111367 | 9,99E-06 | 2,159102 | 4,995087 |
| LN(K) | 0,276054 | 0,101483 | 2,720209 | 0,00988 | 0,070431 | 0,481678 |
| LN(L) | 0,914859 | 0,115248 | 7,938173 | 1,66E-09 | 0,681344 | 1,148374 |
На підставі проведеного аналізу, мультиплікативна функція набагато краще описує залежність між витратами та доходами. Можна зробити припущення, що саме цією функцією варто послуговуватися українським підприємствам. В загальному функція виглядає так:
(10)
Перевіримо удосконалену версію мультиплікативної
функції – функцію без константи:
Таблиця 5
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,991334 |
| R-квадрат | 0,982742 |
| Нормований R-квадрат | 0,955972 |
| Стандартна похибка | 1,244926 |
| Спостереження | 40 |
Таблиця 6
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 2 | 3353,73 | 1676,865 | 1081,96 | 1,49E-33 |
| Залишки | 38 | 58,89394 | 1,549841 | – | – |
| Всього | 40 | 3412,624 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 0 | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д |
| LN(K) | 0,749531 | 0,053423 | 14,02999 | 1,31E-16 | 0,641381 | 0,857681 |
| LN(L) | 0,652936 | 0,13305 | 4,907451 | 1,77E-05 | 0,383591 | 0,922282 |
Отже, функція без константи ще краще описує доходи підприємств. Високе значення коефіцієнта детермінації та значима t-статистика. Загальний вигляд моделі:
(11)
Припускаємо, що українську підприємства
користуються мультиплікативною функцією з константою або без. Далі перевіряємо закордонні підприємства, розпочнемо з виробничої
функції Коба-Дугласа. Для цього сформуємо репрезентативну вибірку з 49
підприємств, задіяних у виробництві продукції.
Таблиця 7
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,600643539 |
| R-квадрат | 0,360772661 |
| Нормований R-квадрат | 0,347172079 |
| Стандартна похибка | 5787,345915 |
| Спостереження | 49 |
Таблиця 8
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 1 | 8,88E+08 | 8,88E+08 | 26,52627 | 5,05E-06 |
| Залишки | 47 | 1,57E+09 | 33493373 | – | – |
| Всього | 48 | 2,46E+09 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | -124,564951 | 1017,578 | -0,12241 | 0,903094 | -2171,67 | 1922,538 |
| Z | 2,732857117 | 0,530614 | 5,150366 | 5,05E-06 | 1,665399 | 3,800315 |
З отриманих даних в таблиці 4, можна підкреслити, що коефіцієнт детермінації нижчий ніж очікувалось, але модель вказує на те що наші змінні вірні і гарно пояснюють факторну ознаку. В загальному наша функція виглядає ось так:
(12)
Відносно
українських підприємств, функція Коба-Дугласа для іноземних підприємств працює
краще, оскільки коефіцієнт детермінації на порядок вищий, ніж для українських
підприємств. Отже, можна робити висновок, що за кордоном окремі підприємства
частково або повністю при плануванні майбутніх доходів використовують саме
функцію Коба-Дугласа.
Проаналізуємо використану мультиплікативну функуцію. Вибірка залишилась не змінною. Результат проведеного систематичного аналізу представлено в табличці 9 та 10.
Таблиця 9
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,877831 |
| R-квадрат | 0,770588 |
| Нормований R-квадрат | 0,760614 |
| Стандартна похибка | 0,882425 |
| Спостереження | 49 |
Таблиця 10
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 2 | 120,3151 | 60,15754 | 77,25636 | 1,97E-15 |
| Залишки | 46 | 35,81902 | 0,778674 | – | – |
| Всього | 48 | 156,1341 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 0,660828 | 0,854872 | 0,773014 | 0,443468 | -1,05994 | 2,381597 |
| LN(K) | 0,946885 | 0,101795 | 9,30185 | 3,86E-12 | 0,741981 | 1,151788 |
| LN(L) | 0,037509 | 0,119502 | 0,313873 | 0,755036 | -0,20304 | 0,278055 |
Отже, з отриманих результатів ми спостерігаємо високе значення коефіцієнту детермінації, ми не можемо робити висновків що до впливу факторів на модель зважаючи на низьку t-статистику, можна лиш підкреслити що у порівнянні з українськими підприємствами, мультиплікативна виробнича функція менше пояснює доходи за допомогою капіталу та робочої сили. Зокрема регресія дозволяє нам робити висновок, що робоча сила дуже слабко впливає на доходи. Це може пояснюватись механізацією виробництва в закордонних фірмах. Тобто, ми можемо зробити припущення мультиплікативна функція застосовується на іноземних підприємствах, проте швидше за все в модифікованому вигляді. Загальний вигляд моделі:
(13)
Перевіримо
удосконалену версію мультиплікативної функції – функцію без константи:
Таблиця 11
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,996941 |
| R-квадрат | 0,993891 |
| Нормований R-квадрат | 0,972484 |
| Стандартна похибка | 0,878639 |
| Спостереження | 49 |
Таблиця 12
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 2 | 5902,729 | 2951,365 | 3822,978 | 7,32E-52 |
| Залишки | 47 | 36,28431 | 0,772007 | – | – |
| Всього | 49 | 5939,014 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 0 | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д |
| LN(K) | 1,015817 | 0,048886 | 20,77951 | 2,49E-25 | 0,917472 | 1,114162 |
| LN(L) | 0,01782 | 0,116256 | 0,153282 | 0,878832 | -0,21606 | 0,251696 |
Ситуація не змінилась, робоча сила дуже мало впливає на модель і наша модель пояснюється тільки показником капіталу. Наша модель має наступний вигляд:
(14)
Перевіривши іноземні
підприємства виробничою функцією без константи, проглядається залежність, що
іноземні компанії не використовують робочу силу при плануванні майбутніх
доходів, на відміну від українських компаній, які активно користуються робочою
силою при плануванні. Найймовірніше, що закордонні організації користуються
складнішими виробничими функціями, ніж українські.
Настала черга перевірити підприємства за допомогою функції витрат, у своїй роботі ми будемо використовувати функцію загальних (сукупних) витрат. Розпочнемо ми з українських підприємств:
Таблиця 13
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,991439 |
| R-квадрат | 0,982951 |
| Нормований R-квадрат | 0,961762 |
| Стандартна похибка | 59745,79 |
| Спостереження | 50 |
Таблиця 14
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 2 | 9,88E+12 | 4,94E+12 | 1383,68 | 1,71E-42 |
| Залишки | 48 | 1,71E+11 | 3,57E+09 | – | – |
| Всього | 50 | 1E+13 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 0 | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д |
| K | 0,44699 | 0,016004 | 27,92971 | 2,44E-31 | 0,414811 | 0,479168 |
| L | 423,6557 | 67,52424 | 6,274128 | 9,55E-08 | 287,8891 | 559,4223 |
Функція загальних витрат добре опису витрати підприємства. Високе значення коефіцієнта детермінації та значима t-статистика. Ціна одиниці капіталу складає — 0,447, а ціна робочої сили — 423,66. Загалом наша модель має наступний вигляд:
(15)
Проаналізуємо закордонні
підприємства за допомогою функції загальних витрат:
Таблиця 15
Регресійна статистика
| Множинний R | 0,647681 |
| R-квадрат | 0,419491 |
| Нормований R-квадрат | 0,385863 |
| Стандартна похибка | 942752,7 |
| Спостереження | 49 |
Таблиця 16
Дисперсійний аналіз
| df | SS | MS | F | Значимість F | |
| Регресія | 2 | 3,02E+13 | 1,51E+13 | 16,98172 | 3E-06 |
| Залишки | 47 | 4,18E+13 | 8,89E+11 | – | – |
| Всього | 49 | 7,2E+13 | – | – | – |
| Коефіцієнти | Стандартна похибка | t-статистика | P-Значення | Нижні 95% | Верхні 95% | |
| Y- перетин | 0 | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д | #Н/Д |
| K | 2,720593 | 0,477895 | 5,692872 | 7,83E-07 | 1,759193 | 3,681993 |
| L | -3967,85 | 706,561 | -5,61572 | 1,02E-06 | -5389,26 | -2546,43 |
Отже, з отриманих результатів ми можемо стверджувати що коефіцієнт детермінації занизький для того щоб робити якісь висновки, вочевидь через те що ми не включили якусь змінну. І тому наша модель мала б мати наступний вигляд:
(16)
В загалом ми можемо
підбити короткий підсумок що закордонні компанії не піддаються моделюванню
нашими виробничими функціями які використовуються в нашій країні. Як і
говорилось трохи вище можна лиш висунути здогадку про те що закордонні компанії
використовують модифіковані виробничі функції та функції виробничих витрат.
Після проведеного дослідження українських та закордонних підприємств можна зробити висновок що українські сільськогосподарські підприємства користуються мультиплікативною функцією з константою або нівелюють її, а їх закордонні колеги частково (або можливо навіть і повністю) використовують функцію Кобба-Дугласа. При повторній ж побудові моделей мультиплікативних функцій для закордонних підприємств ми не змогли отримати більш конкретного результату, оскільки в регресії спостерігали занизьку t-статистику для робочої сили в обох моделях, але притому це супроводжувалося доволі високим коефіцієнтом детермінації, що все таки вказує на те що обидві функції застосовуються підприємствами переважно у модифікованому вигляді.
Це пояснюється значною механізацією процесу виробництва на закордонних підприємствах, і зокрема частковою відмовою від людської праці, про що говорить сама регресія, що також в подальшому вказує на те що іноземні компанії не використовують робочу силу при плануванні майбутніх доходів, на відміну від українських компаній, які активно користуються робочою силою при плануванні. Як було уже зазначено трохи вище ймовірний варіант, що закордонні організації користуються складнішими виробничими функціями, або дещо модифікованими. На мікроекономічному рівні кожна фірма має свої, відмінні від інших суб’єктів господарювання параметри виробничої функції. Це означає, що кожне підприємство має визначені особливості характеру використання ресурсного потенціалу. Тому що, час здійснення виробничо-господарської діяльності досить важливими є урахування таких особливостей, що сприятимуть не менш оптимальному використанню ресурсів, але й обґрунтовують необхідні обсяги виробництва продукції у короткостроковій та довгостроковій перспективі.
З параметрів рівнянь регресії можна зробити висновок що українські підприємства покладаються здебільшого на робочу силу, при плануванні. Це вказує у вибірці на значну частку господарств які в теорії користуються найманими робітниками для задіяння їх праці у виробничих процесах самих підприємств тим часом як закордонні підприємства пішли набагато далі, провівши механізацію власних процесів виробництва, що в подальшому наштовхує на висновок про високий технічний рівень самого виробництва. Українські ж підприємства в цьому плані відстають, а тому, необхідно переглянути підходи до управління виробничими процесами.
Висновок. Побудувавши моделі на основі виробничих функцій і провівши різного роду дослідження й аналіз, можна стверджувати що в плані виробництва зокрема в технічному рівні забезпечення та побудові виробничих функцій закордонні підприємства, значно змінили підходи до управління виробничими процесами. І для того щоб підвищити технічний розвиток виробництва потрібно щоб кожне підприємство дотримувалось власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку. Також необхідно переглянути власну інвестиційну політику та спрямувати її на максимальне технічне переобладнання. Це все має паралельно супроводжуватись вилученням з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування. Поточна практика повинна стимулюватись на державному рівні для того щоб розвивати вітчизняні підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навчальний посібник. / В. В. Вітлінський — К.: КНЕУ, 2003. — 408 с.
- Клейнер Г. Б. Производственные функции: Теория, методы, применение. — М.: Финансы и статистика, 1986.
- Основи економічної теорії: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. та доп. / Дзюбик С.Д., Ривак О.С. — К., 2014. — 423 с.
- Скрипник А. В – Вплив варіативності окремих факторів на аграрне виробництво./ Скрипник А. В, Яра Т. Ю.
URL: http://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2014-4_0-pages-161_169.pdf (дата звернення 11.02.19) - В. Т. Гаврилюк – Сучасний стан і перспективи розвитку технічного рівня виробництва./ В. Т. Гаврилюк.
URL: http://www.vestnikdnu.com.ua/archive/201371/3.html (дата звернення 12.02.19) - В. М. Кошельник – Матеріально-технічне забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств. / В. М. Кошельник
URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2920 (дата звернення 12.02.19) - Єлець О.П. – Роль технічного переоснащення в діяльності підприємства/Єлець О.П., Рибченко С.Л.
URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_8_140.pdf (дата звернення 13.02.19) - Головченко І.В. – Застосування виробничої функції Кобба-Дугласа та її модифікації для аналізу та моделювання діяльності підприємств/Головченко.
URL:https://eprints.oa.edu.ua/1744/1/12.pdf (дата звернення 14.02.19) - Б.Є. Грабовецький – Виробничі функції в економічних дослідженнях /Б.Є. Грабовецький, І. В. Шварц.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_ekon_2013_1_10
(дата звернення 12.02.19) - Вільчинська О.М. – Визначення можливосте затосування виробничої функції Кобба-Дугласа як інструменту управління виробничими ресурсами регіону/Вільчинська О.М., Паночишин Ю.М., Кушнір Т.О.
URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vchnu_ekon_2016_2(1)__35.pdf
(дата звернення 12.02.19)