УДК 338.46:330.46
Долгова Дарія Олександрівна
спеціальність «Економічна кібернетика»
Науковий керівник: Аверкина Марина Федорівна,
доктор економічних наук, професор
професор кафедри економіко-математичного
моделювання та інформаційних технологій
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ КУЛЬТУРИ НА ЕКОНОМІЧНУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ
Стаття присвячена моделюванню впливу культурного чинника на стан економіки України. В статті визначено основні аспекти функціонування сфери культури та основні перспективи її розвитку для економіки України. Проаналізовано погляди вчених України та зарубіжжя на важливість ролі культури в економічному розвитку країни. На основі досліджень побудовано відповідні економетричні моделі. Доведено, що чинники культурної сфери суттєво впливають на економічне зростання та економічний розвиток країни.
Ключові слова: Культура, економічне зростання, культурна діяльність, економічний розвиток, економічна система.
MODELING THE INFLUENCE OF CULTURE ON THE ECONOMIC SYSTEM OF UKRAINE
The article is devoted to modeling the influence of the cultural factor on the state of the economy of Ukraine. The article outlines the main aspects of the functioning of the sphere of culture and the main prospects for its development for the Ukrainian economy. The views of scientists of Ukraine and abroad on the importance of the role of culture in economic development of the country are analyzed. Based on the research, constructed responsive econometric models. It is proved that factors of the cultural sphere have a significant influence on economic growth and economic development of the country.
Key words: Culture, economic growth, cultural activity, economic development, economic system.
МОДЕЛИРОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ КУЛЬТУРЫ НА ЭКОНОМИЧЕСКУЮ СИСТЕМУ УКРАИНЫ
Статья посвящена моделированию влияния культурного фактора на состояние экономики Украины. В статье определены основные аспекты функционирования сферы культуры и основные перспективы ее развития для экономики Украины. Проанализированы взгляды ученых Украины и зарубежья на важность роли культуры в развитии страны. На основе исследований построено соответствующие эконометрические модели. Доказано, что факторы культурной сферы существенно влияют на экономический рост и экономическое развитие страны.
Ключевые слова: Культура, экономический рост, культурная деятельность, экономическое развитие, экономическая система.
Постановка проблеми. Поява, розвиток та діяльність економічної системи і економічна поведінка самого населення країни тісно корелює із його духовним життям, зокрема з культурними цінностями, що закладені або ж сформовані впродовж існування суспільства. Врахування впливу культурних факторів та вагомості культурної сфери як одного із рушійних чинників у розвитку економіки країни є невід’ємною складовою її успішного функціонування, що потребує детального дослідження. Впродовж існування України як самостійної та незалежної держави питання культури мало неабияку роль. Спочатку це виявлялось, насамперед, в забезпеченні самобутності та ідентифікації українців, визначення їхнього менталітету, установ та цінностей, що складали базис для формування України. Варто зазначити, що культуру доцільно розглядати через призму застосування її як економічного чинника впливу на розвиток країни за рахунок використання “культурних ресурсів” в частині фінансового зміцнення її економіки. Відтак, доцільно оцінювати, яким є вплив щодо ефективного використання ресурсів, що дозволить зацікавити не лише інвестора, а й саме населення в руслі збільшення економічного потенціалу країни.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема важливості культури для економіки глибоко досліджувалась не лише вітчизняними, але й зарубіжними вченими, як от: Дж.Мокір [1], Л.Харрісон [2], Д.Ландес [3], М.Портер [4], Д.Сакс [5]. У дослідженнях означених науковців розкрито основні проблеми та питання розвитку сфери культури, запропоновано основні методи та концепції та представлено оцінювання впливу культури на рівень економічної системи.
Мета статті. Мета статті полягає у дослідженні впливу культури з точки зору окремого сектора та сукупності інструментів культури на економічне зростання та економічний розвиток України.
Виклад змісту досліджень. Протягом багатьох років людство намагалося виявити конкретні фактори та чинники впливу, які б сприяли кращому розумінню принципів функціонування економічної системи країни. Проте, як показує досвід, протягом багатьох років в Україні оцінювались не всі фактори. Значна група чинників, як-от культура, нівелювалась у відображенні її впливу на розвиток економічної системи. Також варто зазначити, що культура зазнала значних утисків, а саме – неналежного рівня фінансування за принципом кінцевого залишку.
Економічний ефект культурної сфери проявляється у двох її складових:
1. Розвиток туризму, діяльності підприємств у сфері культури та працівників і створення на основі цього унікального іміджу території.
Як відомо, країни з високим культурно-історичним потенціалом є більш привабливими з точки зору залучення ними іноземних інвестицій. Кількість туристів в такі країни неухильно зростає, і, відповідно, й доходи від такої діяльності, що дадуть змогу покращити фінансове становище держави та підвищити свій імідж на фоні інших країн. Саме така діяльність покликана з метою створення тісних зв’язків різних країн, налагодження між ними ділових стосунків, створення партнерських угод щодо культурного розвитку. Сюди ж можна віднести й виконання таких важливих соціально-економічних завдань як створення нових робочих місць та зниження рівня бідності в країні, розробка нових культурно-просвітницьких робіт та програм як всередині своєї країни так і за участі інших іноземними партнерами.
2. Розвиток культурної діяльності. Згідно Закону України про культуру :”Діяльність у сфері культури (культурна діяльність) – це творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, культурно-дозвільна та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян [6].
Щодо музейної та бібліотечної діяльності, то ситуація в Україні не зовсім сприятлива. Українські музеї наразі не мають можливості функціонування в повній мірі. Перш за все така ситуація склалася у зв’язку з чинним законодавством, котре не дозволяє повне ознайомлення з фондами та відсутністю достатньої кількості експозиційних територій. Наразі, головна проблема постає в тому, що тільки найбільш популярні та масштабні музеї мають доступ до мережі Інтернет, можливість рекламувати власний заклад, надавати користувачу повну інформацію про власні фонди з метою залучення його в культурний процес [7][8].
Театральна діяльність в Україні зазнала значних змін, особливо з розвитком мас-медіа. Проте, вона є невід’ємною складовою культурного сектору, що дає змогу створити ще одну точку відліку в сучасній економіці. Як правило, діяльність сучасних українських театрів діє на підставі підтримки збоку держави, однак , як показує практика останніх років ці культурні заклади все ж намагаються зменшити свою залежність від державного фінансування та перейти до залучення інвесторів , зокрема для забезпечення театрів необхідним сценічним обладнанням та апаратурою. Слід зазначити той факт, що в Україні рушійною силою в театральній діяльності є укладення угод про співпрацю, що надасть змогу краще регулювати їхню діяльність, реалізовувати спільні творчі проекти та культурні програми і, як наслідок, максимізувати доходи.
Наразі, популярним способом розкрутки культури є організація та проведення фестивалів, так як це є одним із варіантів залучення коштів як власного споживача так і іноземних туристів.
Невід’ємною складовою культурного сектору є книгодрукування та видавництво. Проте, в Україні у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією не кожен може дозволити собі купувати дану продукцію, так як ціни на книги швидко ростуть, що не можна сказати про доходи населення. Також спостерігається недостатня забезпеченість приміщеннями, обладнанням, відсутністю освічених кадрів з книго просування тощо. Слід зазначити, що позитивним, але поки що не дуже значним є факт популяризації вітчизняного виробника та експорт книжної продукції закордон, за рахунок чого країна може отримати додаткові прибутки. На основі вище сказаного, для першої моделі, що ілюструватиме вплив культури як сфери на економіку України, було використано наступні показники (табл.1)
Таблиця 1
Вихідні показники для моделювання, 2002-2017рр.
| ВВП, млн. грн. (Y) | GDP |
| Інвестиції в культуру, млн.грн. (х1) | Investment |
| Кількість туристів по культурному обміну,ос. (х2) | Culttourism |
| Кількість працюючих в сфері культури, тис.ос. (х3) | Count of workers |
| Кількість активних підприємств у сфері культури, од.(х4) | Count of enterprices |
| Обсяг послуг,реалізованих у сфері культури, млн.грн. (х5) | Count of cultservices |
| Роки | Y | x1 | x2 | x3 | x4 | x5 |
| 2002 | 225810 | 630,7 | 1890370 | 210 | 5467 | 1325,5 |
| 2003 | 267344 | 609,03 | 1825649 | 210 | 5678 | 1187,4 |
| 2004 | 345113 | 634,94 | 2206498 | 212 | 5800 | 1200,4 |
| 2005 | 441452 | 719,95 | 2863820 | 218 | 5890 | 1211,2 |
| 2006 | 544153 | 713,9 | 96567 | 219 | 5489 | 1670,6 |
| 2007 | 720731 | 934,8 | 123860 | 219,1 | 6100 | 2314,7 |
| 2008 | 948056 | 974,3 | 311332 | 219,3 | 6380 | 3869,2 |
| 2009 | 913345 | 1044,582 | 214150 | 220,4 | 6890 | 4269,8 |
| 2010 | 1082569 | 1240,08 | 206106 | 220,3 | 6357 | 2783,8 |
| 2011 | 1316600 | 1249,823 | 224071 | 221,5 | 6678 | 2576,6 |
| 2012 | 1408889 | 2593,64 | 4853973 | 224,3 | 7279 | 3626,2 |
| 2013 | 1453931 | 3589,86 | 5841872 | 225,6 | 8802 | 3723,3 |
| 2014 | 1566728 | 3815,125 | 2814021 | 226,5 | 8579 | 4101,2 |
| 2015 | 1979458 | 37678,3 | 720253 | 221,2 | 6026 | 3997,3 |
| 2016 | 2383182 | 35654,3 | 167891 | 207,9 | 5842 | 4203,3 |
| 2017 | 2982920 | 31220,4 | 348867 | 201,6 | 6265 | 4221,4 |
Джерело: розроблено автором,[9]
В процесі перетворень та усунення наслідків мультиколінеарності, отримуємо відповідну модель та результати тестів (табл.2):
GDP=-1136335,3+513,46*investment+233,89*countofenterprices (1)
Таблиця 2
Результати тестування моделі
| Результати тестів | Висновки | |
| R^2 | 0,957(96%) | Модель адекватна |
| Reset-test | F(r=-0,47)<F(c=7,8) | Функціональна форма обрана вірно |
| F-test | F(c=3,86)<F(r=47,5) | Модель адекватна |
| JB-test | JB(0,35)<X^2(0,83) | Залишки розподілені за нормальним законом |
| BP-test | LM(12,78)<X^2(22,36) | Наявна гомоскедастичність |
| DW-test | DW(1,35)>du(1,25) | Автокореляція відсутня |
| VIF-test | VIF(1,03)<VIF(4) | Мультиколінеарність відсутня |
| t1 | 14,48>2,1(t) | х1 значимий для Y |
| t2 | 5,92>2,1(t) | х2 значимий для Y |
Джерело: розроблено автором
Для першої моделі результати дослідження вказують, що з рівнем значимості 95%, можна зробити висновок, що зі зростанням такого фактору, як інвестиції на розвиток культури на 1 млн. грн., ВВП зростає на 513,46 млн. грн. Також, з рівнем значимості 95% зі збільшенням фактору кількості активних підприємств на 1 одиницю, ВВП зросте в середньому на 233,89 млн. грн. Результати першої економіко-математичної моделі стверджують про необхідність розвитку культурної сфери. Проте, варто також оцінити взаємозв’язок між культурним чинником, поведінкою людини та економічним розвитком.
Варто зазначити, що економічна поведінка людини тісно пов’язана з її культурою, що являє собою “специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений продуктами матеріальної й духовної праці, системою соціальних норм й настанов, духовними цінностями, сукупністю відносин людей з природою, між собою та ставленням до власної особистості, з життєвими орієнтаціями суб’єкта.” [10]. Дане явище розглядається на рівні розроблених суспільством духовних інструментів виробничої діяльності, їхньої здатності діяти та приймати рішення щодо виробництва, обміну, розподілу та споживання в конкретних умовах, показує їхні економічні навички в цілому. Такими установками і визначаються специфічні вподобання та життєві потреби соціальних груп. Тобто, саме через культуру зі своїми нормами та звичаями, які закарбовані в поведінці народу, вона функціонує, викорінює уже застаріле, або передає новому поколінню необхідні для їхнього життя цінності, надає їм новий спосіб поведінки. В результаті такої діяльності створюється конкретний тип мислення, що надає змогу прийняти рішення та пристосуватися до нових економічних умов, формуються різні види людських особистостей.
Оскільки, для суб’єктів, котрі орієнтовані на самоствердження за рахунок створення та розвитку кар’єри необхідною та ключовою одиницею є висока цінність праці, і навпаки, для людей, котрі надають перевагу споживацькому способу життя, за рахунок використання благ, такому показнику увага не надається. Нестандартні ходи, високий рівень пристосування до умов, універсальність, широкий кругозір, швидкі реакція та вирішення складних ситуацій – все це дає можливість пожвавити діяльність, покращити міжнародні зв’язки, зарекомендувати себе як конкуруючу державу, здатну швидко реагувати на будь-які виклики чи ситуації, що складаються в країні у зв’язку з тими чи іншими причинами. Відповідно інструментами культури, що забезпечують виконання даних функцій є театри, музеї, кінотеатри, бібліотеки, різноманітні концертні організації, клубні організації тощо, що створюють в першу чергу вплив на індивіда, а він, в свою чергу, вплив на економічний розвиток, адже чим раціональніше індивід буде діяти, тим кращим буде його рівень життя. Згідно з цим, наступна модель описуватиме взаємозв’язок між культурним чинником та економічною поведінкою індивіда через систему показників, представлених у таблиці 3.
Таблиця 3
Вихідні показники для моделювання, 2002-2017рр.
| ВВП на душу населення, грн. (Y) | GDP per capita |
| Кількість глядачів на виставах, млн. ос. (х1) | viewers on performances |
| Кількість слухачів на концертах, млн. ос. (х2) | listeners at concerts |
| Кількість відвідувачів музеїв, млн. ос. (х3) | museums visitors |
| Кількість бібліотек, тис.од. (х4) | count of libraries |
| Бібліотечний фонд, млн. прим. (х5) | library fund |
| Кількість клубних закладів, тис. од. (х6) | number of clubs |
| Кількість місць у них, млн. од. (х7) | number of places in clubs |
| Кількість глядачів на сеансах, млн. ос. (х8) | viewers in cinema |
| Кількість книг друкованих, од. (х9) | count of books |
| Кількість газет друкованих, од. (х10) | count of maganizes |
| Кількість концертних організацій, од. (х11) | number of concert organizations |
| Роки | Y | x1 | x2 | x3 | x4 | x5 | x6 | x7 | x8 | x9 | x10 | x11 |
| 2002 | 4681,9 | 6,2 | 6,6 | 17,5 | 20,4 | 339 | 19,9 | 5,2 | 9 | 12444 | 3045 | 67 |
| 2003 | 5591,5 | 6,1 | 4 | 17,6 | 20,3 | 336 | 19,6 | 5,1 | 10 | 13805 | 2891 | 71 |
| 2004 | 7272,9 | 6 | 4,9 | 18,5 | 20 | 333 | 19,4 | 5,1 | 10 | 14790 | 3041 | 77 |
| 2005 | 9371,6 | 6,2 | 4,4 | 18,9 | 19,8 | 330 | 19,1 | 5 | 10 | 15720 | 2974 | 78 |
| 2006 | 11630 | 6,3 | 4,1 | 20,2 | 19,8 | 324 | 19 | 4,9 | 12 | 15867 | 2918 | 81 |
| 2007 | 15497 | 6,3 | 4,2 | 21,1 | 20,8 | 345 | 18,9 | 4,8 | 18 | 17987 | 2885 | 79 |
| 2008 | 20495 | 7 | 4 | 21,9 | 20,6 | 352 | 18,8 | 4,8 | 11 | 24040 | 2647 | 77 |
| 2009 | 19832 | 6,2 | 3,8 | 20,8 | 20,1 | 338 | 18,7 | 4,8 | 11 | 22491 | 2499 | 77 |
| 2010 | 23600 | 6,6 | 4,2 | 21,7 | 19,5 | 326 | 8,6 | 4,7 | 9 | 22557 | 2347 | 83 |
| 2011 | 28814 | 6,7 | 4,1 | 21,8 | 19,3 | 318 | 18,5 | 4,7 | 15 | 22826 | 2266 | 82 |
| 2012 | 30913 | 6,7 | 4,6 | 22,4 | 19,2 | 315 | 18,5 | 4,7 | 16 | 26036 | 2343 | 88 |
| 2013 | 31989 | 6,9 | 4,6 | 22,3 | 19,1 | 311 | 18,5 | 4,7 | 14 | 26323 | 2270 | 85 |
| 2014 | 35834 | 5,4 | 2,4 | 14,2 | 16,9 | 258 | 16,8 | 4,2 | 11 | 21796 | 2129 | 73 |
| 2015 | 46210 | 5,6 | 2,5 | 15,2 | 17,3 | 266 | 17,2 | 4,3 | 11 | 19958 | 1846 | 73 |
| 2016 | 55854 | 5,8 | 2,6 | 15,8 | 17 | 255 | 17,1 | 4,2 | 12 | 21330 | 1656 | 76 |
| 2017 | 70224 | 6,2 | 2,8 | 16,4 | 16,8 | 236 | 17,1 | 4,2 | 13 | 22047 | 1666 | 76 |
Джерело: розроблено автором,[9]
В процесі перетворень та усунення негативних наслідків, отримуємо модель впливу інструментів культури на економічний розвиток вигляду та відповідні результати її тестування, що представлені у таблиці 4.
lGDPpercapit=14,224+1,33*lviewersonperfomances-0,164*numberofplacesinclubs_2+1,268*lnumbersofconcertorganizations-1,17*lcountofmagazines+0,0000248*countofbooks (2)
Таблиця 4
Результати тестування моделі
| Результати тестів | Висновки | |
| R^2 | 0,99(99%) | Модель адекватна |
| Reset-test | (Prob>chi2)>0,05=0,53 | Функціональна форма обрана вірно |
| F-test | F(c=5,05)<F(r=207,8) | Модель адекватна |
| JB-test | (Prob>chi2)>0,05=0,86 | Залишки розподілені за нормальним законом |
| BP-test | (Prob>chi2)>0,05=0,96 | Наявна гомоскедастичність |
| DW-test | DW(1,38)>du(1,25) | Автокореляція відсутня |
| VIF-test | VIF(6,28)<VIF(10) | Мультиколінеарність відсутня |
| t1 | 2,01>1,74(t) | х1 значимий для Y |
| t7 | -5,85>1,74(t) | х7 значимий для Y |
| t11 | 2,2>1,74(t) | х11 значимий для Y |
| t10 | 3,34>1,74(t) | х10 значимий для Y |
| t9 | 1,89>1,74(t) | х9 значимий для Y |
Джерело: розроблено автором
Отже, згідно з наведеними даними, модель відповідає всім зазначеним критеріям, відповідно до цього можна зробити наступні висновки: з рівнем значимості 95% при збільшенні кількості глядачів на виставах на 1%, ВВП на душу населення зросте на 0,013%. З рівнем значимості 95%, при збільшенні клубних місць на 1 млн. од , ВВП на душу населення спаде на 0,0328%. З рівнем значимості 95%, при збільшенні концертних організацій на 1%, ВВП на душу населення зросте на 0,013%. З рівнем значимості 95%, при збільшенні друкованих газет на 1%, ВВП на душу населення спаде на 0,017%. З рівнем значимості 95%, при збільшенні друкованих книг на 1 од., ВВП на душу населення зросте на 0,00000248 %.
Висновки. Отже, в процесі дослідження було виявлено, що культура має подвійний вплив та тісно переплітається з економікою. З одного боку культура діє як одна зі сфер в економіці країни, з іншого боку демонструє впливовість за допомогою відповідних інструментів на економічний розвиток країни. Продемонстровані економетричні моделі дадуть змогу покращити економічну ситуацію України, та покажуть, на які саме аспекти слід звернути увагу, перша модель ілюструє, що впливовими є показники інвестицій та активних підприємств у сфері культури, друга модель показала позитивний вплив таких чинників як кількість глядачів на виставах, кількість концертних організацій та кількість друкованих книг, проте, такі показники як кількість місць в клубних закладах та кількість друкованих газет чинять негативний вплив на економічний розвиток країни, тому, в даній ситуації необхідно провадити ефективну економічну політику.
Список використаних джерел
- Мокир Дж. Культура институты и экономический рост. URL: https://archive.econ.msu.ru/ext/lib/Category/x0c/xe4/3300/file/2_Mokyr_rus.pdf (дата звернення:8.01.2019)
- Харрисон Л. В чем значение культуры. Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу. Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. (Lawrence Harrison, Samuel Huntington (eds.) Culture Matters: How Values Shape Human Progress. — New York: Basic Books, 2000.) — M.: Московская школа политических исследований, 2002. — с. 15-36
- Ландес Д. Культура объясняет почти все. Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу. Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. (Lawrence Harrison, Samuel Huntington (eds.) Culture Matters: How Values Shape Human Progress. — New York: Basic Books, 2000.) — M.: Московская школа политических исследований, 2002. — с. 38-55
- Портер М. Установки, ценности, убеждения и микроэкономика процветания. Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу. Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. (Lawrence Harrison, Samuel Huntington (eds.) Culture Matters: How Values Shape Human Progress. New York: Basic Books, 2000.). M.: Московская школа политических исследований, 2002. — с. 55-75
- Сакс Дж. Заметки о новой социологии экономического развития. Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу. Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. (Lawrence Harrison, Samuel Huntington (eds.) Culture Matters: How Values Shape Human Progress. — New York: Basic Books, 2000.). M.: Московская школа политических исследований, 2002. — с. 75-94
- Закон України про культуру. Офіційний вісник України. 2011р., №2, стор. 13, стаття 91, код акта 54400/2011
- Чупрій Л.В. Журнал «Музеї України». 29.05.2010 р. URL: http://tourlib.net/statti_ukr/chuprij.htm (дата звернення:9.01.2019)
- Кузьмук О. Роль музеїв у культурному та соціально-економічному розвитку країни: зарубіжний досвід. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/270 (дата звернення: 9.01.2019)
- Сайт Держстату України. Статистична інформація/Демографічна та соціальна статистика/Культура. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення:7.01.2019)
- Культура як предмет культурології. Культурологія: Навчальний посібник За ред. Т.Б.Гриценко. Київ: Центр навчальної літератури, 2008. URL: http://studentbooks.com.ua/content/view/129/46/1/3/ (дата звернення: 8.01.2019)