<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Зіставний аналіз &#8211; Науковий блоґ</title>
	<atom:link href="https://naub.oa.edu.ua/tag/zistavnyj-analiz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://naub.oa.edu.ua</link>
	<description>Науковий блоґ НаУ «Острозька Академія»</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 May 2019 20:58:41 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.8.2</generator>

<image>
	<url>https://naub.oa.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/logoo.png</url>
	<title>Зіставний аналіз &#8211; Науковий блоґ</title>
	<link>https://naub.oa.edu.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Фразеологічні одиниці з колоронімом у новинах культури інтернет-видань “The Guardian” та „Die Welt“: зіставний аспект</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/frazeolohichni-odynytsi-z-koloronimom/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/frazeolohichni-odynytsi-z-koloronimom/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Юлія Леонідівна Сидлецька]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 07 May 2019 20:58:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Факультети/інститути]]></category>
		<category><![CDATA[Романо-германських мов]]></category>
		<category><![CDATA[Студентські публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Лінгвокультурологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інтернет-новинний дискурс]]></category>
		<category><![CDATA[Зіставний аналіз]]></category>
		<category><![CDATA[Фразеологія]]></category>
		<category><![CDATA[Колороніміка]]></category>
		<category><![CDATA[Онлайн-видання]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naub.oa.edu.ua/?p=24492</guid>

					<description><![CDATA[Анотація: У зіставно-лінгвокультурологічному аспекті розглядається функціонування англійських і німецьких фразеологічних одиниць (ФО) із колоронімом у публікаціях інтернет-видань&#160;“The&#160;Guardian” &#160;та „Die Welt“, де висвітлюються новини культури. У результаті дослідження було виявлено, що в&#160;обох&#160;онлайн-виданнях концепт «культура»&#160;репрезентується у двох тематичних групах – власне мистецькі&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: left"><em><strong>Анотація</strong><strong>:</strong> У зіставно-лінгвокультурологічному аспекті розглядається функціонування англійських і німецьких фразеологічних одиниць (ФО)</em> <em>із колоронімом </em><em>у </em><em>публікаціях інтернет-видань&nbsp;</em><em>“</em><em>The</em><em>&nbsp;</em><em>Guardian” </em><em>&nbsp;</em><em>та „</em><em>Die</em> <em>Welt</em><em>“, </em><em>де </em><em>висвітлюються новини культури. У результаті дослідження було виявлено, що </em><em>в&nbsp;обох&nbsp;онлайн-виданнях концепт «культура»&nbsp;репрезентується у двох тематичних групах – власне мистецькі події/</em><em>об</em><em>’</em><em>єкти культурного простору</em><em>, а також </em><em>враження від них.</em></p>
<p style="text-align: left"><strong><em>Ключові слова:&nbsp;</em></strong><em>колоронім, фразеологічна одиниця (ФО),</em>&nbsp;<em>лінгвокультурологія, інтернет-новинний дискурс, зіставний аспект.</em><span id="more-24492"></span></p>
<p style="text-align: left"><em><strong>Annotation:</strong> The article presents a comparative linguo-cultural analysis of phraseological units with a color term functioning in</em> <em>“The Guardian” and „Die Welt“&nbsp;online publications that cover cultural news. It has been revealed that in both editions, the&nbsp;“culture”</em> <em>concept is represented by two thematic groups </em><em>– </em><em>art events and objects as</em><em>&nbsp;</em><em>well</em><em>&nbsp;</em><em>as</em> <em>impressions of them.</em></p>
<p style="text-align: left"><strong><em>Key words</em></strong><em>: color term, phraseological unit, linguo-cultural studies, Internet news discourse, comparative aspect.</em></p>
<p style="text-align: left"><strong>Постановка проблеми.</strong> Передача та сприймання кольорів неоднаково здійснюється в різних, навіть генетично споріднених культурах, та, відповідно, по-різному відображається в системі мови, особливо у фразеології, адже фразеологічна одиниця є особливим мовним знаком. Як зазначає В. А. Маслова, у семантику фразеологічної одиниці (далі – ФО) «вплетена» культурна семaнтика, або культурна конотація, що зумовлює певні труднощі при перекладі кольороназв та навіть непорозуміння між учасниками міжкультурної комунікації [3,&nbsp;с. 115].</p>
<p style="text-align: left"><strong>Аналіз досліджень і публікацій.</strong> На сьогодні відомі наступні філологічні напрямки дослідження колористики: концептуалізація колоронімів із позицій лінгвістичного універсалізму (B. Berlin, P. Kay); семантичний аналіз (А. П. Кириченко) та когнітивний аналіз кольоропозначень (А. Х. Мерзлякова); кольоропозначення у художньому мовленні (Д. Ален, Г. Еліс); психолінгвістичний аспект (О. П. Василевич) та лінгвокультурологічний аспект категорії кольору (В. В. Краснянський). Що стосується лінгвокультурологічного зіставного аспекту, саме він є <strong>недостатньо дослідженим</strong> попри те, що власне категорія кольору становить важливу частину соціоментальної картини англомовного та німецькомовного світу [2, c. 126].</p>
<p style="text-align: left">У рамках сучасного лінгвокультурологічного підходу до вивчення мовних явищ особливо&nbsp;<strong>актуальним</strong> виявляється дослідження інтернет-новинного&nbsp;дискурсу,&nbsp;оскільки&nbsp;медіа-публіцистика, будучи максимально відкритою та доступною для великої аудиторії читачів сферою, являє собою відображення мовних та соціальних процесів,&nbsp;що&nbsp;відбуваються в конкретній лінгвокультурній спільноті [1, с. 207].</p>
<p style="text-align: left"><strong>Метою </strong><strong>дослідження </strong>є виявлення лінгвокультурних особливостей функціонування англійських та німецьких ФО із колоронімом у&nbsp;&nbsp;новинних&nbsp;публікаціях інтернет-видання&nbsp;“The&nbsp;Guardian” та „Die Welt“, де висвітлюються новини культури.</p>
<p style="text-align: left"><strong>Об’єктом </strong><strong>дослідження</strong> є англійські та німецькі ФО із колоронімом, що вживаються у новинних контекстах рубрик „Kultur“ та “Culture”.</p>
<p style="text-align: left"><strong>Матеріалом для дослідження </strong>слугують контексти з новинами культури за період 2011-2018 рр., у яких вживаються ФО із колоронімом. Для відбору матеріалу&nbsp;нами&nbsp;був&nbsp;використаний&nbsp;Інтернет-ресурс <em>WebCorp</em> <em>Live</em> [5], що являє собою лінгвістичний корпус для пошуку в онлайн-виданні “The Guardian”, та пошуковий ресурс <em>Qwant</em> інтернет-видання „Die Welt” [6].</p>
<p style="text-align: left"><strong>Виклад основного матеріалу дослідження.</strong> У ході дослідження з’ясувалося, що в обох онлайн-виданнях концепт «культура» репрезентується <strong>у двох тематичних групах</strong>, присвячених різноманітним аспектам культурного життя. <strong>Перша тематична група</strong>, яка налічує 23 німецьких та 28 англійських контекстів, характеризує різні <strong>компоненти мистецьких подій та творів</strong>, зокрема їх учасників/глядачів. Наприклад, ФО <em>black</em> <em>as</em> <em>coal</em> вказує&nbsp;на&nbsp;те, що лише безсердечні глядачі не були б захоплені театральною виставою: <em>Through</em> <em>it</em> <em>all</em><em>, </em><em>though</em><em>, </em><em>anyone</em> <em>without</em> <em>a</em> <em>heart</em> <em><u>black</u></em> <em><u>as</u></em> <em><u>coal</u></em> <em>will</em> <em>sit</em> <em>in</em> <em>the</em> <em>theater</em> <em>transforming</em> <em>into</em> <em>human</em> <em>mush</em> <em>and</em> <em>mumbling</em><em> “</em><em>aww</em><em>”</em> [5]. Інша ФО увиразнює&nbsp;характеристику художника, котрий постійно перебуває у поганому настрої:&nbsp;<em>Convention</em> <em>has</em> <em>him</em> <em>as</em> <em>an</em> <em>artist</em> <em>perpetually</em> <em>alone</em> <em><u>in</u></em> <em><u>a</u></em> <em><u>brown</u></em> <em><u>study</u></em><em><u>,</u></em> <em>but</em> <em>even</em> <em>at</em> <em>his</em> <em>death&nbsp;Rembrandt</em>’<em>s&nbsp;much</em><em>&#8211;</em><em>forgotten</em> <em>daughter</em> <em>Cornelia</em> <em>was</em> <em>with</em> <em>him</em> [5]. Кардинально&nbsp;протилежну&nbsp;оцінку митця-представника східної культури створює ФО із компонентом <em>rosy</em>: <em>No</em> <em>wonder&nbsp;this</em> <em>young</em> <em>Chinese</em> <em>artist</em> <em>and</em> <em>writer</em> <em>is</em> <em>such</em> <em>a</em> <em>darling</em> <em>of</em> <em>the</em> <em>west</em><em>. </em><em>There is no doubt he views the west through particularly <u>rosy spectacles</u>. They can</em>’<em>t make spectacles any rosier</em> [5]. Автор наголошує, що китайський художник бачить європейську&nbsp;культуру в рожевому світлі, надмірно її ідеалізуючи. Позитивне ставлення публіки до митців, котрі на піку&nbsp;своєї кар’єри стали її улюбленцями, описується за допомогою ФО <em>blue-eyed boy</em>: <em>As for Grills: “He was an absolute gentleman, and the most accomplished of their singers, with a pure tenor voice. He was their star and <u>blue-eyed boy,</u> and they were all proud of him”</em> [5]. Натомість, німецькі ФО вербалізують лише імідж митців та персонажів мистецьких явищ: <em>rot wie Blut</em> – червоний колір помади епатажного співака М. Менсона, <em>braun gebrannt</em> – засмагле обличчя іспанського письменника, <em>blaue Jungs</em> &#8211; хор моряків, одягнених у блакитну уніформу. Водночас, ФО із базовими колоронімами <em>blau</em>, <em>schwarz</em>, <em>wei</em><em>ß </em>надають негативну оцінку людям мистецького світу, характеризуючи нежіночність письменниці (<em>der Blaustrumpf</em>), актора-невдаху (<em>das schwarze Schaf</em>) та неординарну особистість письменника-«білого ворона» літературної спільноти (<em>der weiβe Rabe</em>): <em>Dann kam das Urteil des Altmeisters unseres Geschichtsvereins, Dr. Bernhard Willems:„Dieser Mann ist ein ‘corvus albus’, <u>ein weiβer Rabe</u>“ </em>[6].</p>
<p style="text-align: left">У дискурсах обох видань традиційно позитивна символіка колороніма <em>golden</em> увиразнює вербалізанти концептів «нагорода» і «визнання». Так, найпрестижнішими у Німеччині є <em>Goldener Bär</em> – премія на Берлінському кінофестивалі, <em>Goldene Kamera</em> – щорічна кіно- та телевізійна нагорода. Окрім того, шанованих митців у цій країні прийнято заносити до Книги пошани міста – <em>das Goldene Buch. </em>Проте англійська ФО із цим колоронімом набуває цілковитого переосмислення у статті про популярну американську премію за найгірший фільм року і передає іронічне ставлення американців до невдалих спроб створення кіношедевру: <em>The</em> <em>man</em> <em>behind</em> <em>the</em><em>&nbsp;</em><em>Razzies</em><em>: ‘</em><em>Brian</em> <em>de</em> <em>Palma</em> <em>had</em> <em>no</em> <em>talent</em>’<em>. </em><em>For 35 years, <u>the Golden Raspberry awards&nbsp;</u>have existed to annoy film-makers – but do they really recognise the year</em>’<em>s worst movies or simply follow the herd? </em>[5].</p>
<p style="text-align: left">Найменше семантичне мікрополе складають емоційно-марковані англійські та німецькі ФО-унікалії, що трапляються лише в одній мові та зумовлені її національними особливостями [4, c. 176]. Так, нечасті випуски дитячої телепередачі представлені ФО <em>once</em> <em>in</em> <em>a</em> <em>blue</em> <em>moon</em> (надзвичайно рідкісне явище): <em>“</em><em>Once</em><em>, </em><em>in</em> <em>a</em> <em>blue</em> <em>moon</em><em>, </em><em>wishes</em> <em>come</em> <em>true</em><em>. </em><em>This</em> <em>is</em> <em><u>once</u></em> <em><u>in</u></em> <em><u>a</u></em> <em><u>blue</u></em> <em><u>moon</u></em><em>”</em> [5]. У свою чергу, культурний колірний символ Німеччини «блакитна квітка», яка є символом романтизму, вербалізується ФО <em>die blaue Blume</em> у статті про найвідоміші культурні феномени цієї країни: <em>Zu</em> <em>Deutschland</em> <em>geh</em><em>ö</em><em>rt</em> <em>nicht</em> <em>nur</em> <em>die</em> <em>Aufkl</em><em>ä</em><em>rung</em><em>, </em><em>nicht</em> <em>nur</em> <em><u>die</u></em><em><u> „</u></em><em><u>blaue</u></em> <em><u>Blume</u></em><em>“, </em><em>Goethe</em><em>, </em><em>Heine</em> <em>und</em> <em>Thomas</em> <em>Mann</em><em>, </em><em>sondern</em> <em>auch</em> <em>Karl</em> <em>Marx</em><em>, </em><em>Friedrich</em> <em>Engels</em><em>, </em><em>Oswald</em> <em>Spengler</em><em>, </em><em>Carl</em> <em>Schmitt</em><em>, </em><em>Martin</em> <em>Heidegger</em> <em>und</em> <em>viele</em> <em>andere</em> [6]. Іще одна німецька ФО-унікалія <em>eine weiße Maus</em> метонімічно позначає регулювальника вуличного руху: <em>Zu</em><em>&nbsp;</em><em>DDR-Zeiten wurden die Verkehrspolizisten „<u>Weiße Mäuse</u>“ genannt, weil ihr Uniform-Oberteil samt Mütze weiß war</em> [6].</p>
<p style="text-align: left">Hайчисельнішими репрезентантами концепту «культура» у дискурсах видань „Die Welt“ і “The Guardian” є артефакти: полотна, фільми, музичні твори, театральні вистави, музеї. Для експліцитної характеристики об’єктів арт-простору, автори німецькомовних контекстів уживають позитивно марковані ФО <em>ins Blaue </em>(тематика виставки полотен епохи романтизму «Загадково-романтична далечінь») та <em>weißes Gold </em>(антична порцеляна на виставці). Натомість, негативними конотаціями володіють німецькі ФО <em>der schwarze Humor</em> (жанрова приналежність серіалу) і <em>graue Vorzeit</em> (тематика документального фільму про доісторичне полювання). Автори англомовних статей також уживають базові колороніми для опису героїв картин Пікассо (<em>black</em> <em>as</em> <em>coal</em> &#8211; колір волосся повій), чорно-білого формату фільму (<em>in</em> <em>black</em> <em>and</em> <em>white</em>) та &nbsp;позитивного образу персонажа кінострічки (<em>white</em><em>&#8211;</em><em>hat</em>). На відміну від героя-лиходія вестерну у традиційно чорному капелюсі, позитивний персонаж популярного серіалу носить білий капелюх : <em>We</em> <em>got</em> <em>a</em> <em>bit</em> <em>of</em> <em>back</em> <em>story</em> <em>on</em> <em>two</em> <em>main</em> <em>characters</em> <em>that</em> <em>hint</em> <em>at</em> <em>a</em> <em>potential</em> <em>bigger</em> <em>picture</em> <em>outside</em> <em>the</em> <em>park</em><em>. </em><em>Massive scumbag Logan reveals that his family, which <u>white-hat</u> William is marrying into, have some financial involvement in Westworld</em> [5].</p>
<p style="text-align: left">Настрій музичних творів/напрямів передається у британському виданні ФО із базовими&nbsp;колоронімами <em>the</em> <em>blues</em><em>, </em><em>black</em> <em>despair</em><em>, </em><em>black</em> <em>dog</em>. Цікавий творчий експеримент відомого лондонського диригента виразно представляє ФО <em>to</em> <em>take&nbsp;off</em><em>&nbsp;</em><em>into</em><em>&nbsp;</em><em>the</em><em>&nbsp;</em><em>blue</em>,&nbsp;де прослідковується асоціативне значення синього кольору&nbsp;&#8211;&nbsp;«безкінечність»,&nbsp;«небуття» (йдеться про обмеження сольних партій у&nbsp;популярному&nbsp;джазовому&nbsp;оркестрі, які іноді просто зникають): <em>But</em> <em>solos</em><em>&nbsp;</em><em>were</em><em>&nbsp;</em><em>distributed</em><em>,</em><em>&nbsp;</em><em>too</em><em>,&nbsp;</em><em>throughout</em> <em>the</em> <em>LSO</em>’<em>s</em> <em>principals</em><em>, </em><em>with</em> <em>Rattle</em> <em>motivating</em> <em>a</em> <em>highly</em> <em>interactive</em> <em>scheme</em><em>,&nbsp;</em><em>while</em> <em>allowing</em> <em>the</em> <em>JLCO</em> <em>soloists</em><em>, </em><em>regularly</em> <em>treated</em> <em>as</em> <em>an</em> <em>orchestra</em> <em>within</em> <em>an</em> <em>orchestra</em><em>, </em><em>maximum</em> <em>freedom</em> <em>to</em> <em><u>take</u></em> <em><u>off</u></em> <em><u>into</u></em> <em><u>the</u></em> <em><u>blue</u></em> <em>– </em><em>which</em> <em>they</em> <em>duly</em> <em>did</em> [5]. У свою чергу, виключно негативними конотаціями володіють німецькі ФО на позначення відбитку темного нацистського минулого у &nbsp;музичному мистецтві: <em>die braune Vergangenheit</em> (відбиток нацизму в історії Віденської філармонії), <em>braun sein</em> (музичні гурти неонацистського спрямування): <em>Die Zahl der Neonazi-Liederabende hat sich fast verdoppelt.</em> <em>Die Szene hat Schwierigkeiten, Bühnen für Konzerte zu finden. Doch selbst <u>braune Großveranstaltungen</u> überraschen zuweilen die Polizei </em>[6].</p>
<p style="text-align: left">Для позначення елементів театрального мистецтва вживаються базові колороніми <em>green</em><em>, </em><em>white</em> та <em>wei</em><em>ß</em>, вказуючи на змістово-тематичне спрямування театральних вистав (<em>white</em> <em>magic</em>), гримерну для артистів (<em>green</em> <em>room</em>), традиції місцевого карнавалу (<em>weiße Fahne schwenken</em> – театралізована здача фортеці). Окрім того, німецька ФО <em>das Grüne Gewölbe</em> вербалізує славнозвісний музей «Зелене склепіння» у Дрездені, назва якого походить від кольору склепінь.</p>
<p style="text-align: left"><strong>Друга тематична група</strong> в обох виданнях відображає емотивний аспект, вербалізуючи <strong>враження </strong>від мистецьких явищ, подій та об’єктів світу культури. Вона представлена ФО із базовими (<em>black</em><em>, </em><em>blue</em><em>, </em><em>red</em>/<em>rot</em>) та відтінковими колоронімами (<em>golden</em>, <em>silbern</em>, <em>scarlet</em>) у 6 англомовних та 4 німецькомовних контекстах. Так, у виданні&nbsp; “The Guardian” автори надають схвальні відгуки новому документальному фільмові (<em>golden</em> <em>opinions</em>) та Единбурзькому міжнародному фестивалю мистецтв, на якому глядачі заливаються рум’янцем від радощів: <em>My</em> <em>love</em> <em>of</em> <em>Edinburgh</em><em>, </em><em>coupled</em> <em>with</em> <em>the</em> <em>intense</em> <em>heat</em> <em>of</em> <em>the</em> <em>fire</em><em>, </em><em>made</em> <em>my</em> <em>face</em> <em><u>go</u></em> <em><u>scarlet</u></em> [5]. У подібний спосіб, німецькі ФО увиразнюють контексти, де йдеться про позитивні очікування від нового серіалу (<em>sich</em> <em>rot</em> <em>im</em> <em>Kalender</em> <em>anstreichen</em>). Моралізаторська приказка <em>Reden ist Silber, Schweigen ist Gold </em>&nbsp;набуває нового значення у наступному контексті, адже німецький коментатор пісенного конкурсу «Євробачення» порівнюється із золотом: <em>„The Voice of ESC“ wird 70: „<u>Reden ist Silber, Peter Urban ist Gold</u>“</em> [5].</p>
<p style="text-align: left">&nbsp;Негативною конотацією наділені як німецькі, так і англійські ФО, котрі використовуються у контекстах про сприйняття громадськістю комерціалізованих німецьких реаліті-шоу (<em>eine Goldgrube sein</em> – джерело легкого збагачення), медійної діяльності письменниці (<em>black</em> <em>magic</em>), привабливість головного героя одіозного еротичного роману, одна лише думка про якого бентежить читачку (<em>blue</em> <em>funk</em><em>).</em></p>
<p style="text-align: left"><strong>Висновки</strong>. Таким чином, вербалізуючи концепт «культура» в інтернет-новинному дискурсі, більшість англійських (22) та німецьких (15) ФО із переважно базовими колоронімами <em>black</em><em>/</em><em>schwarz</em>, <em>white</em><em>/</em><em>wei</em><em>ß</em>, <em>blue</em><em>/</em><em>blau</em>, <em>rot</em><em>/</em><em>red</em> вживаються у репрезентативній функції з метою характеристики компонентів мистецьких подій. Лише незначна група емоційно-маркованих англійських та німецьких ФО із превалюючими відтінковими кольороназвами (<em>golden</em><em>/</em><em>golden</em>, <em>silbern</em>, <em>scarlet</em>) виконує емотивну функцію, апелюючи до почуттів глядача та виражаючи ставлення учасників світу культури до мистецьких явищ. При цьому, у порівнянні з дискурсом британського видання, менша кількість німецькомовних контекстів репрезентує концепт «культура». У цілому ж, завдяки генетичній спорідненості англійської й німецької мов, їх лінгвоколірні картини світу та інтернет-новинні дискурси володіють великою кількістю спільних рис.</p>
<p><strong>ЛІТЕРАТУРА</strong></p>
<ol>
<li>Васильева С. Л. Особенности жанра комментария в русском и английском газетно-публицистическом дискурсе: сопоставительный аспект / С. Л. Васильева // Молодой ученый. &#8211; 2013. &#8211; № 2. &#8211; С. 207-210.</li>
<li>Клименко О. Культурний компонент семантики кольору в індивідуально-авторській картині світу / О. Клименко // Мова і культура. – 2013. – Т. VI (168), № 16. – С. 125-129.</li>
<li>Маслова В. А. Лингвокультурология: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В. А. Маслова. &#8211; М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 208&nbsp;с.</li>
<li>Heinemann M. Grundlagen der Textlinguistik: Interaktion &#8211; Text &#8211; Diskurs / M. Heinemann, W. Heinemann. – Berlin: Walter de Gruyter GmbH &amp; Co KG, 2012. – 294 с.</li>
<li>WebCorp Live: Concordance the Web in Real Time [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу: http://www.webcorp.org.uk/live/index.jsp. – Назва з екрану.</li>
<li>WELT &#8211; Nachrichten, Hintergründe, News &amp; Videos [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.welt.de/. – Назва з екрану.</li>
</ol>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/frazeolohichni-odynytsi-z-koloronimom/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
