Ключові слова: гендер, гендерний стереотип, гендерна роль, дитяча художня література, засоби масової комунікації.

Під час усіх етапів життя саме твори художньої літератури супроводжують процеси розвитку та соціалізації особистості. І незважаючи на те, що останніми десятиліттями комп’ютерна та аудіовізуальна культура стабільно посуває книги на другий план, все одно дошкільне соціальне виховання не може бути повноцінним без літературних доробків, які залишаються такими ж затребуваними і найбільш розповсюдженими.

Свідченнями цього є шкільні навчальні програми, які вимагають вивчення школярами творів сучасної дитячої літератури, а також те, що незмінно великими тиражами продаються та видаються різні книги та хрестоматії для хлопчиків і дівчаток, які рекомендуються вчителям та батькам.

Аналіз художньої літератури для дитячої аудиторії у контексті системи гендерного мислення дає можливість отримати та поглибити знання про функціонування у художніх творах гендерно маркованих ідей та смислів, які закріплюються у свідомості дітей, а також краще зрозуміти зміст творів літератури, які транслюють символи чоловічого та жіночого досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Внаслідок розповсюдження по Західній Європі ідей фемінізму, до мережі наук, пов’язаних із дослідженнями гендеру, увійшла гендерна лінгвістика. Дедалі більше вчених зайнялися аналізом поняття гендеру в системі соціальних комунікацій і мови. Значний внесок у цю область наукових пошуків зробили: С. О. Філоненко [1], Є. І. Горошко [2], Ю. П. Маслова [3], А. В. Кириліна [4] та ін.

Варто зазначити, що у як вітчизняній, так і в зарубіжній лінгвістиці існує чимало досліджень, які аналізують особливості жіночої та чоловічої літературної творчості, однак в цих працях досліджуються здебільшого твори, пов’язані із науковою роботою, а не мистецькою.

Свій вклад у дослідження ролі масових комунікацій у процесі функціонування гендерних стереотипів зробили такі науковці як І. К. Буличев [5], В. П. Агеєва [6], Н. М. Губанова [7], О. Р. Кісь [8] та інші. У працях цих вчених йдеться про загальні поняття гендеру, а також описано проблему гендерної нерівності, зосереджено увагу на джерелах створення гендерних норм, стереотипів, а також соціальних ролей. Загалом, ця тема є лише частково досліджена та потребує подальших більш ґрунтовних напрацювань.

Мета статті: аналіз та узагальнення проблеми гендерних стереотипів у процесі соціальної комунікації на матеріалі художніх творів сучасної української дитячої літератури.

Виклад основного матеріалу дослідження. Утворення певного стилю життя дітей та молоді, в тому числі і такого, невіддільним елементом якого є хороший рівень гендерного виховання, забезпечується тими ж законами росту індивідів, які беруть участь у процесі соціалізації людини та визначаються гендерні стереотипи під час виховання цих індивідів. Саме тому, участь стереотипів у процесі гендерного виховання варто розглядати у системі соціалізації молоді загалом, та участі в цьому процесі гендерних стереотипів зокрема.

Будь-який художній текст є частиною певного культурного простору, а культура – це один із визначальних чинників формування гендерного компонента, тому саме у художньому творі відображаються гендерні стереотипи певного етапу історії.

Оскільки художня література вважається віддзеркаленням сьогочасних соціальних процесів, то проблема шаблонних уявлень про фемінність та маскулінність набула значного розвитку саме в літературі. Це, у свою чергу, сприяє продукуванню гендерних стереотипів. Більше того, вони активно формуються та поширюються у суспільстві за допомогою художніх творів, адже вважається, що текст саме художньої літератури має найбільший вплив на особистість, який залежить не лише від когнітивної компетенції читача, його емоційного досвіду, а й від емотивного змісту.

Засобом створення стереотипів у письменництві є використання словосполучень, фразеологічних зворотів, субтекстів і лексем, які вживаються стосовно осіб чоловічої та жіночої статі [9].

Аналізуючи зміст гендерних стереотипів стає зрозуміло, що згідно із ними чоловіки прагнуть бути визнаними, компетентними, завжди досягати поставлених цілей та основну ставку робити на кар’єру, а не на сім’ю. Для жінок ж на першому місці є орієнтація на сім’ю, прагнення розділити з кимось свої почуття і тому подібні цінності.

Усі ці явища досить чітко можна простежити у художній літературі. Більше того, вони активно формуються та поширюються у суспільстві за допомогою художніх творів, адже вважається, що саме художній текст найефективніше впливає на особистість, що пов’язано із когнітивною компетенцією читача, його емоційним досвідом та емотивним змістом тексту.

Не є винятком і художні твори для дітей, ознайомлення з якими є основою літературного виховання в період дитинства. Так, відомий гендерний соціолог М. Кіммел стверджує, що книги, як і ЗМК, напряму не впливають на гендерну поведінку дітей, однак їх репрезентація є важливим аспектом у процесі формування в дітей власного розуміння понять «стать» та «гендер» [9]. До того ж, враховуючи думку психологів, про те, що улюблені дитячі казки впливають на майбутній спосіб життя людини, можна припустити, що діти починають сприймати себе через призму гендерних образів літературних персонажів. Тобто читання або прослуховування творів літератури безпосередньо бере участь у процесі творення гендерної особистості. Виходить, що через книги відбувається впровадження дитини в культуру того суспільства, де вона живе та розвивається.

Саме дитяча література вважається засобом формування особистості, який формує уявлення про оточуючий світ, ознайомлює з природою та навколишнім середовищем, допомагає розвивати та засвоювати мовлення, а також морально та естетично виховує. В текстах та ілюстраціях художньої літератури відбувається втілення гендерної приналежності героїв через наділення їх сталими моделями поведінки та установками, які і визначають їх статеву ідентифікацію. Також це проявляється у їх способах мовлення, манері одягатися, поводитись, вчинках та жестах.

І хоча сучасне суспільство є досить динамічним, процес зміни існуючих настанов та шаблонів, щодо соціальних груп чоловіків та жінок, є доволі повільним. Це явище пояснюють тим, що соціум завжди вимагає стабілізації суспільних процесів.

Виділяють такі причини закріплення стереотипів у творах для дітей:

– обмеження в часі видавництв для глибинного вивчення місту творів;

– бажання соціуму спрощувати, структурувати та схематизувати усі суспільні процеси. Як наслідок, створюються різноманітні алгоритми та шаблони, щоб кожного разу діяти уже за відомою схемою, адже це не вимагає додаткової напруги та зміни життєвих орієнтирів.

– більшість соціальних інститутів (школи, дитячі садки, громадські установи тощо) зацікавлені в тому, щоб підтримувати сталі норми суспільних відносин, через що і поширюють стереотипне мислення [10].

Усі ці стереотипні уявлення діти засвоюють з перших років життя в ході процесу гендерної ідентифікації.

Варто зазначити, що дитяча література – це сукупність видань, призначених для загального розвитку, здобуття нових знань та духовного росту дітей віком до 18 років. Враховуючи особливості читацької аудиторії, подібна література вимагає специфічного художнього оформлення, формату та покращеної поліграфії – папір для друку, шрифти, ілюстрації.

В Україні існує така стандартна класифікація дитячої літератури, відповідно до вікової приналежності читачів.

– І група – видання для дітей віком до 5 років включно;

– ІІ група – видання для дітей віком від 6 до 10 років включно;

– ІІІ група – видання для дітей віком від 11 до 14 років включно;

– ІV група – видання для дітей віком від 15 до 18 років включно [11].

Хоча ця класифікація є досить узагальненою, адже нерідко діти молодшого шкільного віку можуть цілком розуміти та сприймати твори, призначені для старшої вікової групи.

Психологи вважають, що діти готові сприймати книги та контактувати з ними вже у віці двох років. Хоча цей процес і відбувається у формі гри та за посередництва – батьків або інших осіб.

Науковець І. С. Кльоцина усі гендерні стереотипи поділяє на кілька груп:

1) стереотипи фемінності-маскулінності. Маскулінні ознаки відносять до активно-творчих, сюди належать інструментальні характеристики особистостей – впевненість у собі, активність, жорсткість, логічний тип мислення, лідерство тощо. До фемінних ж рис відносять ніжність, турботливість, вразливість, емоційність тощо. Усі ці якості постійно протиставляються та вважаються взаємодоповнюючими.

2) Стереотипи, щодо розподілу професійних та сімейних ролей між жінками і чоловіками. Так, найважливішою жіночою соціальною функцією вважається роль матері та домогосподарки. А сфера життя обмежується домом, сім’єю і народженням дітей. Чоловіки ж активні у суспільному житті, професійній діяльності, а також вони повинні турбуватися про матеріальне забезпечення сім’ї.

3) Особливості змісту праці – традиційно вважається, що жіночі професії повинні бути у сфері обслуговування та лише виконавчі посади, чоловіки ж можуть посідати керівні посади та лідерські позиції [12].

Саме такий поділ гендерних стереотипів і був взятий в основу під час дискурсивного аналізу.

Провівши гендерний дискурсивний аналіз певних творів дитячої художньої літератури та взявши в основу їх поділ на групи, описаний вище, варто виділити такі гендерні стереотипи, присутні у текстах.

До першої групи – стереотипи фемінності-маскулінності – належать такі стереотипи:

– справжній чоловік має бути сильним та сміливим;

– усі жінки надзвичайно емоційні та співчутливі, чоловіки ж навпаки – повинні приховувати свої емоції;

– жінкам завжди все цікаво;

– героями-бешкетниками в більшості випадків виступають саме хлопчики

До стереотипів, щодо розподілу професійних та сімейних ролей було віднесено:

– чоловік – захисник;

– жінки слухняні та потребують контролю;

– обов’язок жінок – ведення домашнього господарства, батько ж може займатися технікою.

Природно, що хлопчики прагнуть бути сміливими героями, а дівчатка – красивими принцесами, бо саме такі схеми поведінки вони отримують ще із раннього віку, читаючи художню літературу: «Сашкові хотілося виглядати в очах Мушки справжнім героєм, тому якби він сам розповідав їй, то зміг би щось підкреслити, а щось і викреслити!» або «– А про це я не подумав! – розхвилювався Сашко. Дуже вже йому хотілося Марічці догодити. В уяві він уже був тим самим принцом, який надівав туфельку на струнку ніжку своїй Попелюшці» [13, с. 138] тощо.

Якщо ж говорити про третю групу стереотипів, то згідно і стереотипними уявленнями, роботою для жінок є та, що вимагає прийняття рішень, а інноваційна, яка потребує лідерських якостей – для чоловіків. Не є виключенням і уявлення про те, що хорошими стратегами можуть були чоловіки, а жінки – лише виконавцями.

Як бачимо, більшість професій, що у книгах належать чоловікам, стосуються фізичної праці та керівних посад, адже вважається, що сила – це виключно чоловіча ознака. Більшість же жіночих професій є виконавчими.

Також поширеною ознакою багатьох літературних текстів є те, що сленгом, просторічною лексикою та жаргоном користуються здебільшого герої чоловічої статі, адже жінкам такий стиль мовлення «не личить». Тому, у лексиці героїнь жіночої статті подібні слова зустрічаються вкрай рідко.

Отже, дитяча художня література є одним із засобів продукування гендерних стереотипів та невід’ємним елементом впливу на процес гендерної ідентифікації особистості.

Досліджуючи процес стереотипізації художньої літератури, доцільно звернути увагу на взаємодію жанру твору та гендеру. Нерідко гендерну адресацію художнього твору можна простежити досить легко. Так, усталено «жіночими» вважаються такі жанри як мелодрама або романс, а трилер, вестерн чи пригодницький текст адресуються здебільшого чоловікам [1, с. 101]. Попри те фентезі або наукова фантастика є порівняно незалежними від гендерної ідентифікації.

У літературі, яка традиційно вважається спрямованою на чоловічу читацьку аудиторію, завжди характерна наявність маскулінних рис, в той час як жіночі витісняються на другий план. У сентиментальних ж творах присутні як риси фемінності (чисто жіночі якості в образах головних героїнь), так і маскулінності (типові чоловічі якості в образах головних героїв). Разом, герой та героїня, втілюючи стереотипні образи фемінності та маскулінності, створюють образ ідеальної пари, чим і заслуговують суспільне схвалення та підтримку.

У більшості «чоловічих» жанрів особистість жінки описується досить лаконічно. Найчастіше вони виступали в образах злочинців та жертв, причому майже завжди це другорядні ролі. Чоловікам ж дістаються першопланові ролі шпигунів, детективів, солдатів, мандрівників, головним завданням яких є порятунок світу, боротьба з різноманітним труднощами, перешкодами та як результат самоствердження як особистості

Однак, такий висновок не можна повністю екстраполювати і на творчість для дітей, адже нерідко героями пригодницьких творів для молодшої аудиторії є дівчатка.

Висновки. Очевидно, що навіть дитяча література сприяє формуванню у суспільстві чітких гендерних ролей – окремо для чоловіків та окремо для жінок. Адже діти дуже органічно та легко сприймають і сортують отриману інформацію.

Таким чином, тексти художньої літератури, як для дорослої, так і для дитячої аудиторії, беруть участь у процес формування та, рідше, нівелювання гендерних стереотипів у сучасному суспільстві. Саме тому батькам, обираючи книгу для своїх дітей, потрібно звертати увагу на її зміст та ідейні засади, а не лише на зовнішній вигляд чи жанр і тим самим уникати стереотипної заангажованості.

Список використаних джерел та літератури

1. Філоненко, С. О. Масова література в Україні: дискурс / гендер / жанр. [Текст] / С. О. Філоненко. – Донецьк: ЛАНДОН–ХХІ, 2011. – 432 с.

2. Горошко, Е. И. Гендерная проблематика в языкознании [Электронный ресурс] / Е. И. Горошко. – Режим доступа: Http://www.owl.ru /win/books/articles/goroshko.htm. – Название с экрана.

3. Маслова, Ю. П. Моделі гендерної ідентичності жінки на сторінках друкованих ЗМІ [Електронний ресурс] / Ю. П. Маслова. – Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/1301/1/maslova1_120412.pdf. – Назва з екрану.

4. Кирилина, А. В. Гендерные аспекты массовой коммуникации [Электронный ресурс] / А. В. Кирилина. – Режим доступа: http://www.owl.ru /win/books/articles/kirilina.htm. – Название с экрана.

5. Булычев, И. К. Образы маскулинности и феминности в формате гендерной картины мира [Электронный ресурс] / И. К. Булычев. – Режим доступа: http://credonew.ru/content/view/384/29/. – Название с экрана.

6. Агєєва, В. П. Основи теорії гендеру [Текст] / В. П. Агєєва, Л. К. Кобилянська, М. О. Скорик. – К.: «К. І. С.», 2006. – 536 с.

7. Губанова, Н. М. Маскулинность и феминность как категории гендерного анализа [Текст] / Н. М. Губанова. – Ставрополь: Радуга. – 2008. – 45 с.

8. Кісь, О. Р. Сексизм у ЗМІ: протидіючи комунікативному потоці [Електронний ресурс] / О. Р. Кісь. – Режим доступу: http://www.genderstudies -ukraine.org/ukr/F14ukr.html. – Назва з екрану.

9. Методология изучения искусства как области гендерных исследований [Электронный ресурс] / И. В. Перельман. – Режим доступа: http://www.gramota.net/materials/3/2013/9-2/31.html. – Название с экрана.

10. Дитячий світ крізь ґендерні окуляри. Про літературу. (Гендерний понеділок) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rozvitok.org/detskij-mir-skvoz-gendernye-ochki-o-literature-gendernyj-ponedelnik/. – Назва з екрану.

11. Вернигора, О. М. Книжкові видання для найменших читачів: проблеми і перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2288. – Назва з екрану.

12. Методи дослідження тексту в сучасній лінгвістиці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lecture.in.ua/metodi-doslidjennya-tekstu-v-suchasnij-lngvistici.html. – Назва з екрану.

13. Гридін, С. В. Федько у віртуальному місті [Текст] / С. В. Гридін. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2012. – 208 с.

1. Кирилинa A. Лингвистические гендерные исследoвaния / A. Кирилинa, М. Тoмскaя // Oтечественные зaписки. – 2005. – № 2. – С. 89–101.
2. Кривцун К. Мaнипуляции сoзнaнием в СМИ. [Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу: http://zhurnal.lib.ru/k/kriwcun_k_a/smidoc.shtml
3. Курдюкoвa В.С. Гендернi мaркери aнглoмoвнoгo публiцистичнoгo тексту. [Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vduep_fn/2011_1/29.pdf
4. Лебoн Г. Психoлoгия нaрoдoв и мaсс / Гюстaв Лебoн. – М.: AСТ, 2000. – 238с.
5. Мoскoвичи С. Сoциaльнaя психoлoгия [Текст] / С. Мoскoвичи. – Питер, 2007. – 542с.
6. Пoдa O. Рoзвитoк типoлoгiчнoї пaрaдигми гендернo-мaркoвaних журнaлiв в Укрaїнi. [Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psyholing/2008_2/statti/08poymjy.pdf
7. Тaрнaвськa М. Жiнoчa пресa в Aмерицi // Сучaснiсть. – 1974. – № 7 – 8 (163-164). – С. 133 – 138.

Ключові слова:маніпуляція, маніпулятивні стратегії i тактики, лінгвістичні засоби, медіатекст, суспільна свідомість,засоби масової комунікації, жіночі англомовні журнали.

This article is devoted to the problem of manipulation in English magazines for women by means of language sources.

Key words: manipulation, manipulative strategies and tactics, language means, social consciousness, mass media, English magazines for women.

У сучаснoму суспільстві спoстеpігається стpімкий  poзвитoк нoвих засoбів масoвoї кoмунікації, та збільшення їх впливу на масoву свідoмість.  Oднак, oснoву всіх фаз poзвитку ЗМК, пoчинаючи від уснoї, являють мoва (система знаків) та мoвлення(мoва в дії) [1]. Мoва, будучи унікальнoю знакoвoю системoю, пoстає як важливий інстpумент і чинник сoціалізації та навіть, oпoсеpедкoвує сoціальне спpийняття і мислення. Тoму пpавдивим буде твеpдження пpo те, щo мoва і мoвлення є oднoчаснo і засoбами, і pезультатами твopення фенoмена масoвoї свідoмoсті. Вплив мoви на людину, її пoведінку і спoсіб мислення безпoсеpедньo пoв’ язаний із ЗМК. Oскільки ЗМК, інфopмуючи людину пpo стан світу, запoвнюючи її дoзвілля, впливають не лише на склад мислення, стиль світoспpиймання, а й  на тип культуpи сьoгoдення. Тoму, актуальність статті oбумoвлена загальним інтеpесoм дo пoшуку мoделей і механізмів мoвленнєвoгo впливу на адpесата, а такoж шиpoким викopистанням маніпулятивних стpатегій сучасними англoмoвними жінoчими жуpналами з залученням нoвітніх інфopмаційних технoлoгій. Метoю статті є дoслідження oснoвних маніпулятивних стpатегій і тактик; виділення найбільш poзпoвсюджених засoбів впливу на свідoмість pеципієнта в англoмoвних жуpналах для жінoк.

Дoслідженням цьoгo питання займалися такі відомі вчені: Дoценкo Є.Л., Кoпніна Г.А., Дoбpoсклoнська Т.Г., Сидopенкo Є.В., Бoйкo С.Т.  та чимало інших. Завданнями статті є: пpoаналізувати пoняття маніпуляції;визначити засoби і метoди її здійснення.

З’явившись спoчатку як суто технічні засoби пеpедачі інфopмації, ЗМК швидкo пеpетвopились у мoгутній засіб впливу на масoву свідoмість. М. Бугайські, аналізуючи вплив ЗМК на мoву, виділяє унівеpсальний pізнoвид мoви, який мoжна назвати “медійним”, хаpактеpнoю pисoю якoгo є пpистoсування мoвнoї системи дo суспільних пoтpеб її нoсіїв [2]. Дoсить вагoмим є oсмислення змісту і poлі саме веpбальнoгo медіатексту.

Маніпулятивний вплив медіатекстів на свідoмість людини здійснюється за рахунок використання різноманітних мoвних засoбів. А oтже, спpаву маємo уже з явищем мoвнoї маніпуляції, яка за визначенням Г.А. Кoпнінoї – є pізнoвидoм маніпулятивнoгo впливу, кoтpий здійснюється шляхoм вмілoгo викopистання певних мoвних pесуpсів, з метoю пpихoванoгo впливу на кoгнітивну та пoведінкoву діяльність адpесата [3] .

Саме лінгвістичні засoби слугують інстpументoм маніпулятивнoгo впливу. Вoни разом з екстралінгвістичними засoбами, спеціальними пpийoмами opганізації тексту, стpуктуpування та пoдання інфopмації використовуються у суспільнo-пoлітичних пpoцесах за пoсеpедництвoм ЗМК та утворюють  маніпулятивні стpатегії. У статті Куpажoвoї А.С. пpoпoнується таке тpактування цьoгo пoняття – стpатегія як система  пoбудoваних «за пpинципoм ієpаpхії кoмпoнентів», «кoгнітивний план спілкування», «загальний план», абo «вектop», мoвленнєвoї пoведінки; система як  деяка інваpіантна схема, яка складається з oднієї абo декількoх дій, спpямoваних на poзв’язання якoїсь пpoблемнoї ситуації [5]. Маніпулятивні стpатегії pеалізуються за pахунoк pізнoманітних маніпулятивних тактик. Скoвopoднікoв А.П. пoдає таку дефініцію: «тактика – це чіткий мoвленнєвий хід (кpoк, oбеpт, етап) у пpoцесі здійснення мoвленнєвoї стpатегії, це oдна абo декілька дій, щo пpивoдять дo pеалізації стpатегії»[7].

Для pеалізації маніпулятивних стpатегій, найчастіше викopистoвуваних ЗМК, Пoчепцoв Г. виділяє наступні тактики:1) стpатегія ухиляння від істини – включає тактики навішування яpликів, «сяючих узагальнень», пеpенесення та вживання неoлoгізмів; 2) стpатегія викpивлення інфopмації – тактики пoвтopення, гіпеpбoлізації та пpименшення, спpoщення пoнять, замoвчування, підтасoвки та фабpикації фактів, а такoж пoдpібнення ціліснoї каpтини; 3) стpатегія імунізації вислoвлювань – тактики пoсилання на автopитети та вживання унівеpсальних вислoвлювань; 4) стpатегія мoдифікації іллoкутивнoї сили вислoвлювань – тактики категopичнoї та некатегopичнoї нoмінації; 5) стpатегія гpупoвoї ідентифікації – тактики інклюзивнoсті та дистанціювання; 6) стpатегія стpуктуpування за пpинципoм pелевантнoсті – тактики надання важливoї інфopмації на пoчатку й у кінці пoвідoмлення та викopистання стpуктуp з імплікативним пoтенціалoм [6].

Спільнoю oзнакoю для зазначених стpатегій є те, щo заснoвані вoни на  непpавдивoсті вислoвлювання. Цілкoм oчевидним є те щo, непpавда у медіатексті спpиймається як така, щo пopoджена навмисними діями відпpавника інфopмації. Секpетність хаpактеpизується як легальний засіб пpихoвування інфopмації, надання їй oсoбливoгo значення,  як тo дoступнoї не для шиpoкoгo загалу. Ще oдна стpатегія маніпулювання – це пеpенавантаження адpесатів пoвідoмлення за визначеними паpаметpами: затpатами на oтpимання інфopмації, затpатами на її пеpеpoбку, абo ж неспpoмoжністю її викopистoвування, і як pезультат, pеципієнт сам вимушений відмoвитись від пoсягання на її oтpимання. Такoж важливе значення має ствopення пpoпаганди, для того щoб люди були пеpекoнані у тoму, щo інфopмація їм не пoтpібна, чи вoна небезпечна абo занадтo ускладнена для їх спpийняття. Кpивцун К. виділяє наступні метoдичні прийоми, щo слугують для підвищення ефективності пpеси при маніпуляції суспільною свідoмістю: фабpикація фактів абo безпoсеpедня бpехня; підбір пoдій pеальнoсті для пoвідoмлень; заміна значення слів та пoнять; спpoщення; стеpеoтипізація; ствеpдження і пoвтopення; дpібнення і теpмінoвість; сенсаційність[4].

Oтже, маніпулятивний вплив в сучаснoму медіатексті здійснюється за дoпoмoгoю маніпулятивних стpатегій і тактик, чеpез викopистання pізнoманітних мoвних засoбів. Лінгвістичний poзгляд маніпулятивних стpатегій і тактик є мoжливим за умoв уpахування низки екстpалінгвістичних чинників, oскільки вoни є невід’ємними складниками маніпулятивних пpoцесів в англoмoвних жуpналах для жінoк. У цілoму слід зазначити, щo гoлoвнoю метoю маніпулятивних стpатегій і тактик, які викopистoвуються у жінoчих жуpналах, є фopмування пoзитивнoгo чи негативнoгo спpийняття інфopмації, і як наслідoк спpияння викoнанню адpесатoм тих дій, дo яких йoгo спoнукає адpесант.

Списoк викopистаних джеpел:

1.      Бoйкo Т.Г. Вплив веpбальнoгo медіа тексту на масoву свідoмість: істopичний аспект. [Електpoнний pесуpс] – Pежим дoступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc…/boiko.pdf

2.      Бугайски М. Язык  кoммуникации. – Х.: Гуманитаpный центp, 2010. – 544с.

3.      Кoпнина, Г.А. Pечевoе манипулиpoвание. – М.: Флинта: Наука, 2007. – 176 с.

4.      Кpивцун К. Манипуляции сoзнанием в СМИ. [ Електpoний pесуpс]. – Pежим дoступу : http://zhurnal.lib.ru/k/kriwcun_k_a/smidoc.shtml

5.      Куpажoва А.С. Веpбальні засoби фopмування пoзитивнoгo іміджу жінки-пoлітика в меpежі інтеpнет. [Електpoнний pесуpс]. – Pежим дoступу : http://conference.nuos.edu.ua/catalog/lectureDetail?conferenceId=8&lectureId=1562

6.      Пoчепцoв Г. Имидж: oт фаpаoна дo пpезидента. – К.: Адеф-Укpаина, 1997. – 328 с.

7.      Скoвopoдникoв А. П. O неoбхoдимoсти pазгpаничения пoнятий «pитopический пpием», «стилистическая фигуpа», «pечевая тактика», «pечевoй жанp» в пpактике теpминoлoгическoй лексикoгpафии // Pитopика-Лингвистика: сб. статей. Смoленск: СГПУ, 2004. Вып. 5. С. 5–11.

Перелік ключових слів: політична реальність, виборчий процес, засоби масової комунікації, символізація політики.

The article considers the impact of mass media on the political reality of Ukraine during the presidential campaign of 2010. On the basis of articles on political subjects with the newspaper «Day» and «Today.» Analysis of the investigated media by means of monitoring. In so way author proves the thesis that the national media of communication are influence the formation of citizenship.

List of keywords: political reality, the electoral process, mass communication, symbolization policy.

На сучасному етапі вагому роль у розбудові суспільства відіграють засоби масової інформації. Це пов’язано з науково-технологічним процесом та глобалізацією. Наявність розвинутої мережі засобів масової комунікації (ЗМК), які подають якісну інформацію свідчить про стан розвитку країни та процеси свободи слова і демократії. ЗМК стають не лише індикатором розвитку суспільства, а й потужним засобом для впливу на всю політичну систему, створюючи своєрідну політичну реальність.

В Україні, як і всіх розвинених країнах світу та країнах, що розвиваються діє широка мережа засобів масової комунікації для забезпечення потреб суспільства. Вони мають значний вплив на політичне життя, особливо під час виборів.

Мета дослідження: з’ясувати вплив засобів масової комунікації на розбудову української політичної реальності  під час президентської виборчої кампанії 2010 року.

Завдання дослідження:

– визначити роль ЗМК під час виборчого процесу 2010 року на прикладі аналізу публікацій газети «День» та «Сегодня»;

– проаналізувати вплив ЗМК на громадянську позицію.

Виборчий процес один із основних атрибутів демократичної держави. Всю інформацію про кандидатів громадяни дізнаються із ЗМК. Від того, що пишуть ЗМК про певного кандидата, які події виборчий процес супроводжують, залежить вибір людини. ЗМК створюють політичну реальність про перебіг виборчого процесу, імідж кандидата. Люди голосують за кандидата і обирають ту політичну реальність, яку він пропонує в ЗМК. Останні президенські вибори, які відбувалися 2010 року проходили без революційних подій та масових виступів на відміну від попередніх. Гостра боротьба розгорнулася між двома найвпливовішими кандидатами Ю. Тимошенко та В. Януковичем. На виборах 2010 на посаду президента України претендувало 18 кандидатів. Серед них були В. Ющенко, В. Янукович. Також балотувалася на цих виборах чинний прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко. В першому турі виборів населення віддало значну кількість голосів за кількох кандидатів. 25 січня ЦВК оприлюднила офіційні результати першого туру виборів президента України. За підрахунком 100% оригіналів протоколів, 35,32% виборців проголосували за Януковича, 25,05% − за Тимошенко. При цьому 13,05% виборців проголосували за кандидата в Президенти Сергія Тігіпка, 6,96% − за Арсенія Яценюка, 5,45% − за Віктора Ющенка, 3,54% − за Петра Симоненка, 2,35% − за Володимира Литвина, 1,43% − за Олега Тягнибока, 1,20% − за Анатолія Гриценка [1]. В. Ющенко, чинний президент на той час, не мав помітного впливу на виборців в порівнянні з минулими виборами. За даними отриманими в результаті дослідження публікацій з газет «День» та «Сегодня» була помічена певна тенденція щодо висвітлення кандидатів та подій під час виборів 2010 року, що мали вплив на політичний вибір громадян.

Таблиця 1.1

Тональність поданої інформації про трьох кандидатів в президенти 2010 року в газеті «День» (у%)

Кількість різних згадок про конкретного політика у кожному окремому ЗМК зводилися в єдиний числовий індекс подання (ІП) за формулою I = 100 (N + – N-)/(N + + N-+ N0), де N +, N-і N0 – відповідно число позитивних, негативних і нейтральних згадок. Індекс подання характеризує вплив конкретного телеканалу або друкованого видання на свою аудиторію по формуванню в цієї аудиторії відповідного відношення до політика [2].

За числовим індексом подання (ІП) інформації про кандидата за даним досліджуваними досліджуваної газети «День» вплив на аудиторію поданої інформації про Ющенка був нейтральним І=100*(0/64,29)=0%, а Януковича в значній мірі негативним І=100*(10,72/28,57)=-17,85%, про нового фаворита у президенти Тимошенко теж пропонувалася більше негативна інформація, але індекс значно нижчий за показники Януковича І=100*(-7,14/85,72)=-8%.

Була помічена тенденція до негативного висвітлення провладних кандидатів в президенти, про що свідчать дані з таблиці 1. 2. Позитивна тенденція теж наявна. Тональність позитивних та негативних тенденцій свідчить, про те, що за допомогою даного виду ЗМК, конструювався образ певного політика. Позитивним є те, що нейтральні згадування про політиків теж наявні в значній мірі. Загалом образ (можливо кандидатура?) Януковича на 28,57-17,86=10,71% частіше негативно висвітлювався від образу Ющенка. Образ Тимошенко на 25-17,86=7,14% від Ющенка. Тобто статті в газетах створювали образ Ющенка найбільш позитивно.

Дані з дослідження статей газети «Сегодня» дещо відрізняються. Це видно з таблиці 1. 2.

Таблиця 1. 2

Тональність поданої інформації про трьох кандидатів в президенти 2010 року в газеті «Сегодня» (у %)

За числовим індексом подання (ІП). Інформація що пропонувалася аудиторії про кандидта Ющенка була переважно негативною І=100*(-34,15/70,73)=-48%, також ще більш негативно висвітлювалась ТимошенкоІ=100*(-65,9/90,24)=-73%, і позитивно Янукович І=100*(26,83/63,41)=42%.

Тому була помічена наступна тенденція: переважно негативно конструювалися образи кандидатів Ющенка та Тимошенко таблиця 1. 7. Позитивно найчастіше згадувався Янукович на 26,83% більше від Ющенка, а Тимошенко взагалі позитивно не висвітлювалася. Найчастіше згадувалася в досліджуваних статтях Тимошенко і переважно негативно та в меншій мірі нейтрально.

З рисунку 1. 1 видно непропорційну тональність згадувань в статтях газети «День» та «Сегодня» кандидатів в президенти. З проведеного дослідження видно, що газета «Сегодня» більш негативно подавала інформацію про Тимошенко та Ющенка ніж газета «День» та більш позитивно про Януковича. Газета «День» в цьому порівнянні є більш нейтральним та об’єктивним виданням ніж газета «Сегодня».

Рис. 1. 1 Тональність висвітлення трьох кандидатів в президенти 2010 року в газетах «День» та «Сегодня»

                На цих виборах важливою стороною інформаційної діяльності ЗМК та політиків було використання досягнень чи прорахунків діючої влади. Також піднімалося питання фальсифікацій.

Таблиця 1. 3

Кількість згадувань у статтях газети «День» про можливість фальсифікацій на виборах 2010 року, політичну діяльність провладних кандидатів,про загальні рейтинги та згадування про інших кандидатів (у%)

Як видно із таблиці в газеті «День» зазначалось про фальсифікації на виборах, але без вказівки з боку кого вони відбувалися. Значна кількість статей присвячена рейтингам кандидатів, як результатів виборів так і попереднім опитуванням. В досліджуваних стаття про кандидатів в президенти згадувалась діяльність президента Ющенка на посту президента та Тимошенко на посту прем’єр-міністра. Діяльність Ющенка в однаковій мірі, критикувалась і було показано позитивні сторони. Діяльність Ю. Тимошенко піддавалась критиці на 17,85% від загальної кількості статей. Позитивні оцінки отримало 7,14% статей, що на 10,71% менше за негативне висвітлення діяльності. Часто у досліджуваних статтях згадувалися усі кандидати 25% статей, найчастіше Яценюк. Також використовувалися рейтинги для інформування громадян про результати турів виборів та попередні опитування.

В газеті «Сегодня» часто критикувалась діяльність влади. Негативно оцінювалась діяльність Ющенка та Тимошенко (таблиця 1. 4). Наявні аналітичні статті з рейтингами кандидатів, що часто несли в собі суб’єктивний характер. Згадувалися інші кандидати частіше ніж в газеті «День» 21,95%. Негативно оцінювалася пропагандистка діяльність Ю. Тимошенко, зокрема зазначалось про можливість повторення майдану 2004 року.

Таблиця 1. 4

Кількість згадувань у статтях газети «Сегодня» про можливість фальсифікацій на виборах 2010 року, політичну діяльність провладних кандидатів,про загальні рейтинги та згадування про інших кандидатів (у%)

Спільним у досліджуваних статтях з газет було, те що інформація подавалася з певним забарвлення про певного кандидата, тобто очевидний факт впливу на свідомість читача за допомогою створення певного позитивного чи негативного образу. Також використовувалась тональність для характеристики провладної діяльності Ющенка та Тимошенко. Відмінним є те, що газета «Сегодня» більш прихильно висвітлювала інформацію про Януковича, а газета «День» про Ющенка. Хоча загалом статті з газети «День» є більш нейтральними та об’єктивним. Очевидна інформаційна асиметрія. Також були помічені такі ефекти як: ефект довіри, який був присутній в досліджуваній газеті «Сегодня», де формувався повністю позитивний портрет Януковича, щоб викликати довіру у населення та збільшити підтримку данного кандидата. Частково він був присутній у газеті «День» щодо Ющенка. Ефект праймiнгу був помічений у газеті «Сегодня», де зазначалося про можливість повторення ефекту «майдану». Оскільки революційні події 2004 року не принесли очікуваного результату, цей ефект впливав на виборців таким чином, що вони могли негативно сприйняти кандидата через якого могли б повторитися події минулого. Використовувались міфи, які ефективно використовувались опозицією, що формувала думку, а саме, «лише вони і тільки вони спроможні вивести країну з кризи», «покінчити з казнокрадством, корупцією і тіньовою економікою», «вирішити проблему безробіття» та ін. [3]. Міф про політика, який вирішить всі нагальні проблем як тільки прийде до влади. Стереотип про виключно негативну діяльність провладних кандидатів Ющенка та Тимошенко формувала газета «Сегодня». Газета «День» подавала інформації і про позитивні і про негативні моменти діяльності.

Інформаційна асиметрія свідчить про те, що цей вид ЗМК спрямований на різні аудиторії – електорат заходу та сходу. Про що свідчать результати другого туру виборів, де найбільший рівень підтримки у відсотковому вираженні отримала Юлія Тимошенко в Івано-Франківській області (88,89%), Тернопільській (88,39%) та Львівській (86,21%), хоча в абсолютному чисельному вираженні саме Львівська область віддала Юлії Тимошенко найбільшу кількість голосів. Що стосується Віктора Януковича, то в «біло-голубому» пасі регіонів найбільший рівень розриву між регіональним лідером В.Януковичем і його опонентом становив 71,72 % в Донецькій області, а найменший 20,96 % − в Херсонській. Подібно тому, як у 2004 році, у 2010 р. домінуючою областю за кількістю відданих на підтримку В.Януковича, була Донецька. Також в «помаранчевому» В.Янукович зумів вийти на перше місце в Закарпатській області (29,65 % проти 26,23 % Ю.Тимошенко), в Житомирській, Кіровоградській та Полтавській областях рівень розриву між «власним» лідером і його опонентом склав менше 10 %, при тому, що найбільший розрив склав лише 29,03 % у Львівській області [4]. Це пов’язано з втратою довіри громадян до політики влади минулих років та активною діяльністю ЗМК в цьому напрямку.

За даними проведеного соціологічного опитування Національного інституту стратегічних дослідження при Президентові України із динаміки 2010 року (таблиця 1. 5) видно, що створена політична реальність навколо певного кандидата під час виборчого процесу є короткотривалою. Після перемоги на виборах В. Януковича рівень підтримки населенням його дій почав падати. Оскільки він не відповідав сконструйованому образу під час виборів. У відповідь на запитання в соціологічному опитуванні респонденти дали такі відповіді (див. Табл 1.5)

Таблиця 1. 5

Чи виправдали дії нової влади ваші сподівання? (динаміка, 2010), % [5]

Велика кількість інформаційних джерел зазначають про падіння підтримки населенням В. Януковича. Зокрема український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова провів дослідження 2011 року і визначив, що громадяни як «Політика року» найчастіше називали Ю.Тимошенко (16,1%), В. Януковича (9,2%), А.Яценюка (8,8%); як «Розчарування року» — В. Януковича (32,3%), С. Тігіпка (11,7%), М.Азарова (8,3%) [6].

На основі дослідження статей загальноукраїнських газет «День» та «Сегодня», що за період виборів 2010 року політична реальність розбудовується та конструюється за допомогою значної символізації інформації. Ця символізація створюється в Україні свідомо. Переважна більшість політичної інформації формується навколо основних кандидатів на посаду президента. Якість цієї інформації впливає на формування громадянської позиції населення. Значний рівень символізації політики в ЗМК заважає раціональному вибору громадян і призводить до часткової трансформації політичних позицій відносно основних політиків. Це виявляється у падінні підтримки провладних сил і зниженні легітимності їх політики. Важливу роль тут відіграє діяльність ЗМК у між виборчий період. Під час між виборчого періоду в Україні спостерігався зниження довіри до президента В. Януковича. Зміна громадської думки відбулася через зміну політичної реальності. Діяльність В. Януковича не відповідає тій політичній реальності стосовно його образу, яка сформувалася під час виборчої кампанії. За умови зниження символізації політики в ЗМК та адекватному поданні реальності можливий раціональний вибір громадян та легітимна влада.

Список використаних джерел:

1. Центральна виборча комісія призначила другий тур виборів президента України на 7 лютого.  [Електронний ресурс] : матеріали. – Режим доступу :  http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=9020 − Назва з екрану.

2. Політична свідомість. Вплив ЗМІ на політичну свідомість громадян Росії [Електронний ресурс] : матеріали. – Режим доступу :  http://ua-referat.com/Політична_свідомість_Вплив_ЗМІ_на_політичну_свідомість_громадян − Назва з екрану.

3. Політична психологія [Електронний ресурс] : матеріали. – Режим доступу :  http://pulib.if.ua/part/10174 − Назва з екрану.

4. Електоральна карта Львівщини у міжрегіональному зрізі. Президентські вибори 2010 року [ Електронний ресурс] : / А.С. Романюк, Л.С. Скочиляс та ін. –  Львів: ЦПД, 2010. – 168 с. – Режим доступу : http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/El_karta_knyzka/el_hystory_ukraine-2010.htm. − Назва з екрану.

5. «Щодо формування конструктивного сприйняття громадянами України політичних процесів у державі». Аналітична записка [Електронний ресурс] : Режим доступу :  http://www.niss.gov.ua/articles/400/− Назва з екрану.

6. Громадська думка про підсумки 2011 року 27 грудня 2011 року [Електронний ресурс] : український центр економічних і політичних дослідженнь ім.. О. Разумкова. – 27 грудня  −2011. – Режим доступу :  http://razumkov.org.ua/ukr/news.php?news_id=386. − Назва з екрану.

]]> https://naub.oa.edu.ua/formuvannya-politychnoji-realnosti-ukrajiny-zasobamy-masovoji-komunikatsiji-na-prykladi-informatsiji-scho-podavalasya-v-stattyah-zahalnoukrajinskyh-hazet-den-ta-sehodnya-pid-chas-prezydentskoji-kamp/feed/ 0