Список ключових слів: заголовок, функції заголовків, війна в Україні, онлайн-видання BBC.

The article investigates the functional characteristics of headlines about the war in Ukraine (using the BBC online publication). The study analyzes literary sources exploring the concept of “headline” and its functions. A pragmatic classification of headlines about the war in Ukraine is provided.  In addition, the relevance of this study and the potential applications of the obtained results are described.

Keywords: headline, headline functions, war in Ukraine, BBC online publication.

Війна, яка наразі триває в Україні, має важливе міжнародне значення. Вона впливає не лише на українців, але й на жителів багатьох іноземних держав, як у культурному, так і в політичному аспекті. З цієї причини безліч засобів масової інформації різноманітних країн висвітлюють події в Україні в газетах, журналах або ж електронних ресурсах, які транслюють новини у світі.

Художні твори, публіцистичні тексти, наукові роботи – здебільшого усі вони мають заголовки, не винятком є й газетні статті, на початку яких також часто зазначається назва, тому їх аналіз є важливим для правильного розуміння основної частини інформації, яка подається у статті. Варто помітити, що вже існують дослідження на тему заголовків. Зокрема поняття про заголовок вивчали такі вчені, як Мовчан О. В. [2] та Дерпі Дерпс (Derpy Derps) [3], а їхні функції досліджували Зайцева В. В. [1] та Мілінд Туллу (Milind Tullu) [4]. Тобто, як помічаємо, це дослідження не є новим. Проте важливо, що тема цієї статті не надто поширена, адже під час її написання нам ще не траплялося спеціалізованих досліджень присвячених вивченню заголовків саме про війну в Україні, зокрема їхніх прагматичних характеристик. З цієї причини, актуальність дослідження функціональних особливостей заголовків англомовних статей про війну в Україні на прикладі онлайн-видання BBC [5] полягає у недостатньому вивченні того, як іноземні засоби масової інформації подають новини на цю тему, що безпосередньо впливає на формування загального враження про події в Україні. Детальний аналіз допоможе прослідкувати тенденції висвітлення війни з боку англомовних засобів масової інформації та зрозуміти ставлення іноземців до цих подій та України взагалі.

Мета цієї роботи – дослідити функціональні особливості заголовків англомовних статей про війну в Україні (на прикладі онлайн-видання BBC [5]).

Для досягнення мети дослідження варто виконати такі завдання:

1. Сформулювати загальне поняття про заголовок;
2. Опрацювати інформацію про функції заголовків та визначити аспекти практичного аналізу назв;
3. Описати функції, які виконують заголовки про війну в Україні.

Для дослідження функцій заголовків слід, перш за все, з’ясувати, що називають заголовком. Це поняття досліджували й англомовні, й україномовні вчені. Українська дослідниця Мовчан О. В. у праці “Жанрово-стилістичні особливості англомовних заголовків” [2] вважає, що заголовки ‒ це стислі одиниці тексту, які за допомогою кількох слів, використаних для передачі основної інформації, можуть зацікавити читача та спонукати його прочитати весь поданий матеріал. Слід зауважити, що для формулювання заголовків використовуються особливі стилістичні засоби [2]. Мовчан О. В. не лише згадує основне призначення заголовків, але й зауважує, що існує, так би мовити, стиль побудови назв, саме тому вони значно вирізняються серед інших частин тексту. Дерпі Дерпс (Derpy Derps) у статті “Які слова писати з великої літери у заголовку” [3] висловив думку про те, що заголовок можна також розглядати як одиницю, основне призначення якої – привернути увагу читача, тобто після її прочитання людина або ще більше зацікавиться порушеною проблемою, або навпаки втратить інтерес до тексту [3]. Підсумовуючи подані визначення, було сформульовано таке тлумачення поняття “заголовок” ‒ це одна з найголовніших одиниць тексту, яку автори використовують для короткого опису матеріалу в основній частині, а найголовніше ‒ для зосередження уваги читача, тобто назва спонукає його прочитати подану інформацію повністю.

Дізнавшись, що називають заголовком, варто визначити функції, які вони виконують, адже опрацювання цього аспекту назв впливає на правильність сприйняття як заголовка, так і основного тексту взагалі. Інформацію про функції заголовків знаходимо в дослідженнях англомовних та україномовних лінгвістів. Однією з таких є праця української дослідниці Зайцевої В. В. “Функції газетного заголовка” [1], у якій вона описала три основні функції назв, а саме:

1) Композиційності – назва допомагає структурувати матеріал, вона розділяє інформацію за темою, ідеєю, але водночас об’єднує її в єдине ціле, тобто з кількох окремих частин формується твір, стаття, у яких порушується спільна важлива проблема, або ж вони поєднані за змістом. Заголовки, які виконують цю функцію, допомагають читачу краще орієнтуватися в матеріалі та полегшують його сприйняття.

2) Інформативна – такі назви повідомляють нам, про що йдеться в основній частині. Прочитавши її, ми вже частково розуміємо зміст написаного. Заголовки, які виконують інформативну функцію, є словами або словосполученнями, які влучно описують увесь поданий матеріал.

3) Атрактивності – вона полягає у зацікавленні читача. Назва повинна бути такою, щоб після ознайомлення з нею, людина захотіла прочитати всю статтю або твір. Для досягнення атрактивності нерідко журналісти формулюють заголовок так, щоб у ній була якась гучна заява, інтрига, вони використовують мовні конструкції, які точно привернуть увагу читача [1].

Зайцева В. В. розглядає функції, які є більш властиві газетним заголовкам, саме це нам важливо з’ясувати, оскільки ця стаття присвячена саме назвам в англомовних ЗМІ.

Англомовний науковець Мілінд Туллу (Milind Tullu) у статті “Написання заголовка та анотації для дослідницької роботи: лаконічність, точність та прискіпливість ‒ це головна умова” [4] також описав функції назв і з точки зору цього аспекту виділяє три типи заголовків:

1) Описовий – у ньому йдеться про зміст дослідження, розкриваються головні проблеми, називаються важливі ситуації, об’єкти, але у ньому немає висновку, підсумку для певного питання, читач може лише самостійно припускати, який буде результат, із заголовка він дізнається тільки зміст написаного.

2) Декларативний – у такій назві, на відміну від описової, подається висновок того, про що написано в основній частині. Такі заголовки не є дуже поширеними, оскільки вони можуть відштовхувати нас від прочитання матеріалу. Коли ми ознайомлюємося з певною інформацією, то хочемо припускати, який же буде результат, хочемо відчути себе дослідниками, а декларативні заголовки вже на початку статті заявляють про результат, що не є цікаво.

3) Питальний – це заголовок, який подається у формі питання. Здебільшого це і є головна проблема, порушена у тексті. Такі назви хоч і зацікавлюють читача, спонукають його шукати відповіді, але й водночас відволікають, оскільки він може зосередитися на конкретному питанні та не звернути увагу на інші важливі факти [4].

Класифікація Мілінда Туллу (Milind Tullu) є лаконічною, дослідник конкретно визначає головні особливості кожного типу заголовків, тому не виникає жодної плутанини під час практичної роботи із назвами. Оскільки будь-яка теоретична інформація краще сприймається на конкретних прикладах, для дослідження функцій заголовків про війну в Україні ми використовуватимемо класифікацію цього дослідника, адже вона є простою, але водночас допомагає розкрити різні функціональні характеристики назв.

Узагальнюючи матеріал про прагматичні тип заголовків, вважаємо, що вони найчастіше використовуються з такою метою:

• Для структурування великих за обсягом текстів;
• Для короткого опису того, про що йдеться у творі;
• Для підсумування інформації, яка подається в основній частині;
• Для запитання про основну проблему, порушену у тексті.

Слід зауважити, що кожна з функцій, крім конкретних характеристик, полягає й у приверненні уваги читача, адже заголовок ‒ це перше з чим він ознайомлюється, тому ця частина тексту повинна спонукати до прочитання всієї статті або твору.

Для аналізу заголовків про війну в Україні матеріал було відібрано з онлайн-видання BBC [5]. Детально опрацювавши назви за характеристиками, які описав Мілінд Туллу (Milind Tullu) [4], було створено 3 групи заголовків:

а) питальні:

1. “Ukraine war: What Russia’s escalating air attacks mean”
2. “What do Vladimir Putin and Tucker Carlson gain from Moscow interview?”
3. “Ukraine war: Is Avdiivka’s fall a sign Russia is turning the tide?”
4. “Rosenberg: How two years of war in Ukraine changed Russia”
5. “Moscow drone attack: What we know about the strikes”

Після аналізу питальних заголовків, ми з’ясували, що у них дійсно зазначається головне питання статті та вони привертають увагу читача. Питання у таких заголовках виражається різними засобами: за допомогою питальних часток й з використанням модальних та допоміжних дієслів; незважаючи на структуру, кожен зі способів формулювання питання все ж спонукає замислитись і шукати відповідь в основній частині тексту.

б) описові:

1. “Macron says Russian defeat in Ukraine vital for security in Europe”
2. “Putin warns West against sending troops to Ukraine”
3. “Ukraine war: Eastern residents brace for Russian advance”
4. “Ukraine war: Dorset man fundraising for military equipment”
5. “Valerii Zaluzhnyi: Ukraine to appoint ex-army chief as UK ambassador”

Описові заголовки чітко передають зміст написаного, а головне – привертають увагу читача і до тексту, і, зокрема, до проблеми війни в Україні, вони коротко окреслюють головне питання, порушене в основній частині.

в) декларативні:

1. “Ukraine war: Wave of drone strikes hits several Russian regions”
2. “Poland says Russian missile entered airspace then went into Ukraine”
3. “Ukraine war: Missiles fired at Russian city Belgorod and occupied Crimea”
4. “Putin breaks silence over Prigozhin’s reported death”
5. “Ukraine war: Russian missiles wreck Kharkiv hotel – governor”

Декларативні заголовки здебільшого констатують факти або ж підсумовують події, які вже відбулись. Зважаючи на описані характеристики, було б логічно стверджувати, що у таких заголовках необхідно використовувати дієслова у формі минулого часу, проте під час аналізу ми помітили, що частіше такі назви виражаються реченнями, у яких дієслова вжито в теперішньому часі, а конструкції у формі минулого трапляються рідше.

Загалом, для дослідження функціональних особливостей заголовків було детально опрацьовано визначення цього поняття та сформульовано власне тлумачення, проаналізовано наявні прагматичні класифікації назв та укладено перелік найпоширеніших функцій, а найголовніше ‒ здійснено практичний поділ заголовків про війну в Україні за функціональним аспектом. Прагматичний аналіз показав, що найпоширенішими назвами є описові, вони коротко розповідають про головну проблему, питання, про яке йдеться в основній частині повідомлення, тобто лиш анонсують подію або явище. Часто трапляються й декларативні заголовки, які передають висновок, результат події, яка описується. Питальні заголовки рідко зустрічаються, вони, як і описові, дійсно зацікавлюють читача і спонукають його до прочитання тексту, але подаються у формі питального речення. Питальних назв навіть менше, ніж декларативних, які хоч і привертають увагу до події, але певною мірою відштовхують читача, адже відразу повідомляють результат того, що описується в основній частині.

Дослідження функціональних характеристик заголовків є важливим етапом правильного сприйняття інформації, яку вони передають. Проте варто зауважити, що для повного розуміння назв, важливо й проаналізувати інші їхні особливості, наприклад, лексичне наповнення та будову. В сукупності кожен з аспектів відіграє неабияку роль під час ознайомлення із заголовком. Зокрема, результати такого детального аналізу назв про війну в Україні можуть бути корисними для тих, хто вивчає інформацію про війну в Україні на основі англомовних ЗМІ – журналістів, соціологів, політологів, культурологів та істориків, які хочуть дізнатися про те, яку позицію займають іноземці у питанні війни в Україні. Не менш важливим є й той факт, що ознайомлення з функціями, які виконують відповідні заголовки, допомагає дізнатися, як англомовні ЗМІ (а саме, BBC [5]) висвітлюють війну в Україні та як британці ставляться до цих подій.

Список використаної літератури

1. Зайцева В. В. Функції газетного заголовка. Дніпропетровський національний університет. URL: https://www.rusnauka.com/SND/Philologia/8_zayceva9999%20v.doc.htm (Дата звернення: 24.11.2024).
2. Мовчан О. В. Жанрово-стилістичні особливості англомовних заголовків. VI Всеукраїнська науково-методична конференція “Східні слов’яни: історія, мова, культура, переклад”. Дніпродзержинськ, 2013.
3. Derps D. Which Words to Capitalize in a Title. Writing Simplified. URL: http://www.writingsimplified.com/2009/04/which-words-to-capitalize-in-title.html?m=1 (Дата звернення: 24.11.2024).
4. Tullu M. Writing the title and abstract for a research paper: Being concise, precise, and meticulous is the key. PubMed Central (PMC). URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6398294/ (Дата звернення: 24.11.2024).

Список використаних джерел

5. Ukraine War | Latest News & Updates| BBC News. BBC Home – Breaking News, World News, US News, Sports, Business, Innovation, Climate, Culture, Travel, Video & Audio. URL:https://www.bbc.com/news/war-in-ukraine (Дата звернення: 24.11.2024).

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Професійна англійська для немовних спеціальностей

ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГАЗЕТНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЖУРНАЛІСТИКА» НА ПРИКЛАДІ АНГЛОМОВНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

У статті подано основні особливості лексики заголовків англомовних періодичних видань та вказано необхідність їх вивчення студентами спеціальності «Журналістика» .

Ключові слова: заголовок, лексика, термін.

 В статье представлены особенности лексики заголовков англоязычных периодических изданий и обозначено необходимость их изучения студентами специальности «Журналистика».

Ключевые слова: заголовок, лексика, термин.

 The article deals with the peculiarities of the vocabulary of the headlines in English and defines the necessity of their analysis by the students of the journalism department. 

Key words: headline, vocabulary, term.

      Заголовок є чи не найважливішою частиною як газетної структури, так і будь-якого твору будь-якого стилю. Завдяки своїй «сильній» позиції саме заголовок привертає увагу читача, формує його думку про те, що написане далі, тоді вже свою роль відіграє стаття, фотографія чи цитата. Заголовок визначає характер роботи, він є її своєрідною рекламою. В газетах заголовок відіграє особливу роль. Він покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час назва статті актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем.

      Студентам, які в майбутньому стануть журналістами, необхідно вивчати особливості заголовків не лише українською, а й англійською мовою, тим самим покращуючи свої знання як у медіа-галузі, так і в галузі філології. Назви статей необхідно активно застосовувати для опанування мови, адже в них використовують найновішу, найактуальнішу та найбільш вживану лексику. Здобуті знання згодяться не лише в професійній діяльності, а й у всьому, що потребуватиме обізнаності в англійській мові.

      Мова газетних публікацій є, в основному, стилістично нейтральною, оскільки переважна більшість слів відповідають встановленим літературним нормам та є неемоційними. Однак, в області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду «заголовний жаргон»або«заголовні кліше»:

ban – Ban On Cell Use By Drivers Urged

bid – THE CHAMPIONS; Mining Companies Back Friend’s Bid for Senate

claim – Islamists Claim Egypt’s Mandate In Early Voting

crack – U.S. Pressing Its Crackdown Against Leaks

crash – Carnage on Highway in Bronx After Crash Tears a Bus Apart

cut – WISCONSIN SENATE CUTS BARGAINING BY PUBLIC SECTOR

dash – The Debt Deal That Wasn’t: A Bit of Hope, Quickly Dashed

hit – A Metropolitan Opera High Note, as Donations Hit $182 Million

move – Putin Once More Moves to Assume Russia’s Top Job

pact – In Greek Pact, Compromises And Intrigues

plea – EX-N.S.A. OFFICIAL TAKES PLEA DEAL; SETBACK FOR U.S.

quit – NBC Executive Who Delivered Olympics Quits

rush – In Rush To Assist A Solar Company, U.S. Missed Signs

slash – Polemicist Who Slashed All, Freely, With Wit

credit – Markets Expected Credit Ruling, But Risks Remain, Analysts Say

та ін. Особливістю такої «заголовкової лексики» є не лише частота її вжитку, але й універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише «пакт», але й «договір», «угоду», «операцію» і тому подібне. Дієслово hit може бути вжите у зв’язку з будь-яким критичним виступом. Вid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д. [7; с.130].

     Ці нескладні на перший погляд слова є багатозначними, і досить часто незнання можливих українських еквівалентів може призвести до помилкової інтерпретації як назви, так і всієї публікації.

      Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким «модним» словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість «indepth investigation», slam замість «criticize severely», slash замість «make sweeping or random cuts», is set to замість «is preparing to»: NHO Slammed [5]. Журналісти за допомогою таких слів намагаються привернути увагу читачів, зацікавити їх. Длястудентів, які, можливо, матимуть справу із англомовними виданнями, знання такої лексики буде дуже доречним.

       Газетний стиль має специфічні риси словникового запасу, в якому часто вживаються:

1) Спеціалізованіполітичнітаекономічнітерміни: confederation, senate, workforce, national election, Prime Minister, referendum, liberal, democracy, election campaign, premier [3].

2) Політичніслова, якінеєтермінами: business, politics, champion, motion, people, power, defender [3].

3) Скорочення. Середнихчастовикористовуютьсяназвиприватнихтадержавнихустанов, політичнихорганізацій, промисловихорганізаційтаін.: CNRL (Canadian Natural Resources Ltd.), CEPA (Canadian Environmental Protection Agency), CT (Canada Trust) [4] таін.

4) Неологізми. Публіцистичний стиль швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства шляхом поповнення словникового запасу словами на їх позначення. Наприклад, To muse on how we might do things better – для позначення непевності суспільства; Canadians were not exactly Obamaed by any of the party leaders – неологізм, утворений дериваційним шляхом від власного імені політичного діяча [2].

      У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізмиталексичні елементи розмовного стилю, наприклад,  Cops Guilty Of Shooting Six In New Orleans. Уміння журналіста відрізнити навіть загальновживаний жаргонізм від стилістично нейтральної лексики і вдало його використати допоможе дуже влучно підібрати заголовок або ж уникнути небажаних непорозумінь між автором і читацькою аудиторією.

      Вивчення англійської мови за допомогою заголовків англомовних періодичних видань сприяє поглибленню знань як в іноземній мові (оскільки не лише збільшується словниковий запас, а й досліджується семантика слів), так і у сфері мас-медіа (використання широковживаної і разом з тим характерної саме для газетної мови лексики під час дослідження заголовків), що є особливо корисним для студентів спеціальності «Журналістика».

Література:

1.Longman Exams Dictionary, Pearson Education, 2006.

2.The Edmonton Journal. October 25, 2008.

3.Vegreville Observer. November 28, 2007.

4.Vegreville Observer. October 17, 2007

5.The Wahsington Post, January, 26, 2010

6.Зененко Н.В. Лексико-грамматическая специфика газетно-публицистического стиля речи: Автореф. дис. …канд. фил. наук. – М., 2004. –16 c.

7.Малюга Е.Н. Роль заголовков и подзаголовков в англо-американской прессе // Язык, сознание, коммуникация. – Москва. – 2005. – № 21. – С. 129–138.

Відомості про авторів: Ковч Аліна Миколаївна — студентка магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Ключові слова: реклама, рекламне повідомлення, рекламний текст, заголовок, слоган, основний текст, фраза-відлуння, лінгвістика.

The article is devoted to the description of linguistic peculiarities of English advertising.

Keywords: advertising, advertising message, advertising text, title, slogan, main text, phrase-echo linguistics.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства реклама – невід’ємна частина економічного, соціального та навіть культурного життя, тому саме реклама стала об’єктом аналізу багатьох дослідників. Так, вивченню лінгвістичних аспектів реклами, мовних особливостей рекламного тексту приділяється належна увага у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Дослідженням мовних особливостей рекламних текстів займались такі науковці: Дридзе Т.М., Булигіна Т.В., Верещагін Е.М., Степанов Ю.С., Алексеєва І.С., Зильберт Б.А., Медведєва Е.В., Кохтев Н.Н., Cohen D., Crystal та ін.

Мета нашої роботи – визначити та описати мовні особливості  англомовного рекламного тексту. Реалізація мети дослідження передбачає виконання наступних завдань:

–          дослідити поняття, структуру та функції рекламного тексту;

–          визначити та описати особливості вживання англомовної рекламної лексики.

Сьогодні суспільство знаходиться в процесі безперервного розвитку та змін, які зачіпають абсолютно всі сфери діяльності людини. Реклама, як невід’ємний атрибут будь-якої підприємницької діяльності, також змінюється відповідно до розвитку суспільства. Ефективність рекламної кампанії залежить від мовного оформлення рекламного тексту. З плином часу у текстах реклами виділилася своя структурна організація. Можна встановити наступну схему тексту: заголовок, салоган, основний текст, фраза-відлуння.

Зрозуміло, що дана схема умовна, тому що її окремі частини можуть бити взаємозамінними або відсутні зовсім.

У заголовку повинна бути відображена ідея реклами, яка більш докладно розкривається в наступному текстовому ряді або підтверджується візуальним змістом (фотографією, малюнком).

Слоган – рекламне гасло, коротка фраза, яка легко запам’ятовується. Слоган – це словосполучення чи речення, що відображає суть рекламного повідомлення.

Основний текст являє собою  розповідь або опис і містить в собі основну інформацію рекламного повідомлення. Він може бути представлений у формі монологу чи діалогу. Рекламний текст складається з інформаційного блоку і довідкового матеріалу.

Існують і загальні вимоги до тексту реклами. Так, наприклад, він повинен бути легким для сприйняття, не містити перебільшень, представляти факти, а не голослівні твердження. Загальновизнаним вважається, що довіра споживача до реклами підвищується, якщо зображення і текст відображають картину реального життя, думки авторитетних фахівців. Рекомендується також уникати використання негативних слів, тому що в пам’яті споживача можуть збегігатися негативні емоції.

Фраза-відлуння – заключна вербальна частина в рекламі. Поряд із заголовком вона є найважливішим елементом рекламного повідомлення. Фраза-відлуння розташована в кінці оголошення і повторює основну ідею рекламного слогану або заголовка. Як правило, фраза-відлуння служить для того, щоб повторити основну думку реклами або надати її закінченого вигляду.

Таким чином, розглядаючи рекламу з точки зору лінгвістики виникає природна зацікавленість до мовних особливостей рекламного тексту. Дослідивши англомовний рекламний текст  ми дійшли до висновку, що в основі створення рекламних текстів лежать дві тенденції: стислість, лаконічність вираження та виразність, ємність інформації. Важливо зберегти початкову свіжість інформації, донести її «вибуховий» потенціал, зосередивши текст у декількох легких для засвоювання та простих для запам’ятовування словах. Текст реклами відноситься до тих видів текстів, які призначені здійснити за можливістю більш прямий і безпосередній вплив на аудиторію.

Тому для рекламного повідомлення властиве використання конкретних іменників, а також якісних прикметників, що передають інформацію про якість товару чи послуги: accessіble, economіc, complete, easy, rapіd (доступний, економний, повний, легкий, швидкий). Також, іменники використовуються в основному для називання предметної дійсності.

За допомогою прикметника виражається пасивна ознака предмета чи явища, прагнення до посилення оцінюючої функції висловлення пояснює використання в текстах прикметників оцінки approachable, new, nіce, perfect, відповідно: бездоганний, новий, чудовий, ідеальний, прикметників та прислівників зі значенням часу, прислівників найвищого ступеня, тощо [3, с.107], наприклад:

Incredibly Swiss. Incredibly international. (Credit Suisse)

Надзвичайно швейцарський. Надзвичайно міжнародний. (Credit Suisse)

Прислівники зі значенням часу мають у тексті прагматичне значення: вони функціонують як аргументативні сигнали, що стосуються мовного акту. Звороти виділення і презентативи привертають увагу адресата реклами. Прагматично важливим є вживання категорій особи і числа – “І” – «Я» – втілює потенційного адресата, “we” – «Ми» – свідчить про присутність адресанта реклами [1, с.154], наприклад:

We think banks need people as much as people need banks. (Key bank) – Ми вважаємо, що банки потребують людей настільки, наскільки люди потребують банки.

Прийменники for, wіth орієнтують адресата на покупку, привертають його увагу до повідомлення. Використання префіксів інтенсивності:  suрer-, extra-, ultra-, megaвідповідно: супер-, екстра-, ультра-, мега-, підкреслюють позитивну оцінку в тексті додають емоційності, наприклад:

“Extraordіnary food for extraordіnary dogs” – “Надзвичайна їжа для надзвичайних собак ” [4, с.143].

За допомогою негативних префіксів аntі-, non-, створюються слова з яскраво вираженою позитивною оцінкою, що привертають увагу і підкреслюють якісні характеристики об’єкта реклами.

В рекламних текстах широко представлені імперативні форми дієслова та конотативні прикметники, емоціонально-піднесена лексика, алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різноманітні види повторів, алітерація, ономатопея [2, с.24].

Е.В. Медведєва в свою чергу зазначає, що багатозначні слова, емоційно-піднесена лексика, лексика з молодіжного жаргону, товарний знак, що виконують комунікативну функцію, викликають в адресата уявлення про товар. Прагматичну інформацію несуть у тексті запозичення, що впливають на оптимальне сприйняття тексту. Особливо активно функціонують у текстах слова: lock –жмут (волосся), cіty-style – міський стиль,  best of – кращий за щось. Сполучення назви товару з абстрактними поняттями зазвичай привертають увагу адресата до реклами. Вдалим засобом передачі інформації про якості товару є оксиморон – сполучення слів з антонімічними поняттями: horrіbly beautіful – страшенно гарна , sweet poіson – солодка отрута, soft coffee – лагідна кава. Досягненню більшої емоційності, виразності і переконливості в цілому сприяє вживання антонімів, синонімів і омонімів.

Основна функція омонімії в текстах реклами – створення каламбуру: The frіend of my frіend іs my frіend. – Друг мого друга є моїм другом. Досягнення прагматичної мети тексту забезпечують також фразеологізми, приказки і прислів’я, кліше. Ефективним засобом створення експресивності тексту є модифікація клішованої фрази, зміна її лексичного наповнення “Sіmplісіty іs the best Polіcy “. – «Простота – найкраща стратегія» [4, с.98].

Отже, як показують дослідження загальними для всіх рекламних текстів є простота мови, позбавлена пишноти і вульгарності, інформативність, оригінальність та неповторність.

Список використаних джерел та літератури.

1.         Егорова А.М. Теория и практика перевода экономических текстов с английского языка на русский. – М.: Международные отношения, 1974. – 192с.

2.         Княжева Е.А., Крупина И.А. Предварительный анализ и перевод специального текста: Учебное пособие. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 2005. – 32с.

3.          Лившиц Т.Н. Реклама в прагмалингвистическом аспекте. – Таганрог, 1999. – 177с.

4.          Медведева Е.В. Рекламная коммуникация.- М.: Едиториал УРСС, 2003. – 174 с

Ковальчук Наталія Юріївна

Факультет романо-германських мов

Спеціальність Офіс-менеджмент

Група 5

Ковальчук Інна В’ячеславівна

Кандидат психологічних наук, доцент

Факультет романо-германських мов