Ключові слова: Омбудсман, права людини, воєнний стан, внутрішньо переміщені особи, воєнні злочини, правозахисна діяльність, міжнародне співробітництво, війна в Україні

Жуковська Вікторія Олександрівна,

студентка 4 курсу, спеціальності “Право”

Науковий керівник: Герасимчук О. П., к.ю.н, доц.,

директор ННІ права ім. І. Малиновського

The article is dedicated to the study of the activities of the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights during the full-scale war with the Russian Federation. The key areas of the ombudsman’s work are examined: human rights activities during martial law, mechanisms for documenting war crimes, protection of internally displaced persons’ rights, restoration of violated citizens’ rights, and international cooperation in the human rights sphere. The complexity and multifaceted nature of the institution’s work in extreme war conditions are highlighted, emphasizing its role in ensuring the protection of citizens’ rights and freedoms, documenting war crimes, and forming international solidarity.

Keywords: Ombudsman, human rights, martial law, internally displaced persons, war crimes, human rights activities, international cooperation, war in Ukraine

ОМБУДСМАН УКРАЇНИ: ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ

У вогні безпрецедентної війни, розв’язаної росією проти України, інституція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини постає як ключовий захисник людської гідності та основоположних прав громадян. Ця війна, що принесла не лише фізичні руйнування, а й безліч моральних та правових викликів, перевіряє міцність правозахисних механізмів та їхню здатність забезпечувати дотримання міжнародного права і гуманітарних стандартів в умовах хаосу.

Омбудсмен України постає не просто посередником між громадянином і державою, а живим механізмом відновлення справедливості, захисту найважливіших прав та свобод людини в умовах воєнного часу. Його діяльність перетворюється на місію, спрямовану на збереження цінностей демократичного суспільства та захист прав тих, хто опинився в найуразливіших умовах. Це боротьба не лише за права окремих осіб, але й за принципи, що лежать в основі цивілізованого світу. Щоденна робота цієї інституції – це виклик, який вимагає рішучості, професійності та людяності, адже вона намагається повернути віру в справедливість серед руйнувань, страждань та невизначеності, які несе війна.

Діяльність Омбудсмана під час війни можна поділити на декілька напрямків:

1. Правозахисна діяльність Омбудсмана в умовах воєнного стану

Правозахисна діяльність Омбудсмана в період воєнного стану набуває особливої гостроти та значимості. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини стає ключовою фігурою в системі захисту конституційних прав громадян в екстремальних умовах збройної агресії. Щоденна робота передбачає негайне реагування на численні виклики, які постають перед українським суспільством внаслідок військових дій.

Основним напрямком діяльності стає оперативний моніторинг дотримання прав людини в умовах воєнного стану. Це включає системне спостереження за станом забезпечення базових прав громадян, аналіз можливих обмежень та їх відповідність міжнародним стандартам. Омбудсман здійснює постійну комунікацію з органами державної влади, місцевого самоврядування, силовими структурами для негайного реагування на потенційні порушення прав людини.

Особливої уваги потребує захист прав осіб, які перебувають у найбільш вразливому становищі: військовослужбовців, членів їхніх сімей, переселенців, осіб з інвалідністю, дітей та літніх людей. Омбудсман розробляє спеціальні механізми підтримки та захисту цих категорій населення, створює спеціальні комунікаційні канали для термінового вирішення проблемних питань, надає безоплатну правову допомогу.

2. Механізми фіксації воєнних злочинів

Фіксація воєнних злочинів – надзвичайно складний і важливий напрямок роботи Омбудсмана в умовах війни. Створюється цілісна система документування протиправних дій, які містять ознаки воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Ця робота передбачає ретельний збір, систематизацію та верифікацію доказів протиправних дій російських окупаційних військ.

Механізм фіксації включає кілька взаємопов’язаних напрямків: польові дослідження, опитування свідків, збір речових доказів, супутникові зображення, відеоматеріали, медичні висновки. Створюються спеціальні мобільні групи, які оперативно виїжджають на місця можливих злочинів, проводять фіксацію пошкоджень, опитування постраждалих, збирають максимально повну доказову базу.

Важливим складником є міжнародна співпраця у документуванні воєнних злочинів. Омбудсман тісно співпрацює з міжнародними правозахисними організаціями, Міжнародним кримінальним судом, дипломатичними представництвами для забезпечення максимальної прозорості та неупередженості в зібранні доказів. Кожен задокументований випадок проходить ретельну перевірку та має бути придатним для подальшого судового переслідування винуватців.

3. Захист прав внутрішньо переміщених осіб

Захист прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) став одним із пріоритетних напрямків роботи Омбудсмана з початку повномасштабної війни. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки через бойові дії, що створило безпрецедентну гуманітарну кризу. Уповноважений розробляє комплексні механізми підтримки та захисту прав переселенців на всіх рівнях.

Практична діяльність включає створення спеціальних комунікаційних каналів для ВПО, розгалужену систему консультування, допомогу в отриманні статусу, соціальних виплат, тимчасового житла. Омбудсмен активно працює над забезпеченням прав переселенців на освіту, медичне обслуговування, працевлаштування, соціальну адаптацію в нових умовах.

Особлива увага приділяється найбільш вразливим групам серед переселенців: багатодітним сім’ям, особам з інвалідністю, дітям-сиротам, літнім людям. Створюються спеціальні програми психологічної підтримки, соціальної реабілітації, забезпечення базових потреб. Омбудсман координує зусилля різних державних та громадських інституцій для комплексного вирішення проблем ВПО.

4. Відновлення порушених прав громадян

Відновлення порушених прав громадян в умовах війни є складним і багатогранним процесом, який вимагає системного підходу та оперативного реагування. Уповноважений з прав людини розробляє та впроваджує спеціальні механізми компенсації та відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок бойових дій, окупації, терористичних актів.

Практичні інструменти включають створення спеціальних реєстрів пошкодженого майна, механізмів його обліку та компенсації, юридичного супроводу постраждалих. Омбудсман тісно співпрацює з місцевими органами влади, страховими компаніями, міжнародними організаціями для забезпечення максимально повної та справедливої компенсації.

Важливим напрямком є також правова допомога громадянам у відновленні документів, втрачених або пошкоджених під час бойових дій. Створюються спеціальні мобільні групи, які допомагають людям оформити необхідні папери, отримати довідки, забезпечити юридичний захист їхніх прав та інтересів.

5. Міжнародне співробітництво у правозахисній сфері

Міжнародне співробітництво стає критично важливим інструментом правозахисної діяльності в умовах війни. Омбудсман перетворюється на ключову комунікаційну платформу між Україною та міжнародними правозахисними інституціями. Головною метою такої співпраці є максимальне висвітлення правдивої інформації про порушення прав людини під час російської агресії.

Співпраця реалізується через низку каналів: офіційні дипломатичні комунікації, участь у міжнародних правозахисних конференціях, підготовку спеціальних доповідей для ООН, Ради Європи, ОБСЄ. Омбудсмен забезпечує системне інформування світової спільноти про масштаби та характер порушень прав людини в Україні.

Важливим результатом міжнародного співробітництва є не лише фіксація воєнних злочинів, а й формування міжнародної солідарності, запровадження санкційних механізмів проти держави-агресора, забезпечення міжнародної підтримки України. Омбудсман перетворюється на потужний голос українського народу на міжнародній арені, який послідовно домагається справедливості та захисту прав людини.

Отже, діяльність Омбудсмана України в умовах воєнного стану є надзвичайно важливим інструментом захисту прав та свобод громадян. Через складні випробування війни інституція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини демонструє системну здатність протистояти масштабним порушенням міжнародного права, забезпечувати гідність та основоположні права українців. Робота Омбудсмана виходить далеко за межі традиційних правозахисних функцій, перетворюючись на потужний механізм збереження людяності, справедливості та правопорядку в екстремальних умовах війни.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Oksana Shcherbanyuk, Jurgita Paužaitė- Kulvinskienė. Systemof HumanRights Protection and Judicial Protection in Ukraine during the War andItsCompatibility Problems in the context of EU Integration. The ChallengesandOpportunities in Law Ukrainian Case under the Conditions of War. Kraków2023.P.787-859 https://books.akademicka.pl/publishing/catalog/view/554/1790/2225.
2. Омбудсман України. СПЕЦІАЛЬНА ДОПОВІДЬ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо дотримання прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України. 2024. 156 с.
3. Шевчук О. В. ІНСТИТУТ ОМБУДСМАНА В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУДОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ : VІІ Міжнар. науково-практ. конф., м. Чернівці, 27 жовт. 2023 р. 2023. С. 663–666.
4. ЩОРІЧНА ДОПОВІДЬ про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2023 році. Омбудсман України. URL: https://ombudsman.gov.ua/report-2023/images/documents/annual-report-2023.pdf (дата звернення: 20.11.2024).

Список ключових слів: заголовок, функції заголовків, війна в Україні, онлайн-видання BBC.

The article investigates the functional characteristics of headlines about the war in Ukraine (using the BBC online publication). The study analyzes literary sources exploring the concept of “headline” and its functions. A pragmatic classification of headlines about the war in Ukraine is provided.  In addition, the relevance of this study and the potential applications of the obtained results are described.

Keywords: headline, headline functions, war in Ukraine, BBC online publication.

Війна, яка наразі триває в Україні, має важливе міжнародне значення. Вона впливає не лише на українців, але й на жителів багатьох іноземних держав, як у культурному, так і в політичному аспекті. З цієї причини безліч засобів масової інформації різноманітних країн висвітлюють події в Україні в газетах, журналах або ж електронних ресурсах, які транслюють новини у світі.

Художні твори, публіцистичні тексти, наукові роботи – здебільшого усі вони мають заголовки, не винятком є й газетні статті, на початку яких також часто зазначається назва, тому їх аналіз є важливим для правильного розуміння основної частини інформації, яка подається у статті. Варто помітити, що вже існують дослідження на тему заголовків. Зокрема поняття про заголовок вивчали такі вчені, як Мовчан О. В. [2] та Дерпі Дерпс (Derpy Derps) [3], а їхні функції досліджували Зайцева В. В. [1] та Мілінд Туллу (Milind Tullu) [4]. Тобто, як помічаємо, це дослідження не є новим. Проте важливо, що тема цієї статті не надто поширена, адже під час її написання нам ще не траплялося спеціалізованих досліджень присвячених вивченню заголовків саме про війну в Україні, зокрема їхніх прагматичних характеристик. З цієї причини, актуальність дослідження функціональних особливостей заголовків англомовних статей про війну в Україні на прикладі онлайн-видання BBC [5] полягає у недостатньому вивченні того, як іноземні засоби масової інформації подають новини на цю тему, що безпосередньо впливає на формування загального враження про події в Україні. Детальний аналіз допоможе прослідкувати тенденції висвітлення війни з боку англомовних засобів масової інформації та зрозуміти ставлення іноземців до цих подій та України взагалі.

Мета цієї роботи – дослідити функціональні особливості заголовків англомовних статей про війну в Україні (на прикладі онлайн-видання BBC [5]).

Для досягнення мети дослідження варто виконати такі завдання:

1. Сформулювати загальне поняття про заголовок;
2. Опрацювати інформацію про функції заголовків та визначити аспекти практичного аналізу назв;
3. Описати функції, які виконують заголовки про війну в Україні.

Для дослідження функцій заголовків слід, перш за все, з’ясувати, що називають заголовком. Це поняття досліджували й англомовні, й україномовні вчені. Українська дослідниця Мовчан О. В. у праці “Жанрово-стилістичні особливості англомовних заголовків” [2] вважає, що заголовки ‒ це стислі одиниці тексту, які за допомогою кількох слів, використаних для передачі основної інформації, можуть зацікавити читача та спонукати його прочитати весь поданий матеріал. Слід зауважити, що для формулювання заголовків використовуються особливі стилістичні засоби [2]. Мовчан О. В. не лише згадує основне призначення заголовків, але й зауважує, що існує, так би мовити, стиль побудови назв, саме тому вони значно вирізняються серед інших частин тексту. Дерпі Дерпс (Derpy Derps) у статті “Які слова писати з великої літери у заголовку” [3] висловив думку про те, що заголовок можна також розглядати як одиницю, основне призначення якої – привернути увагу читача, тобто після її прочитання людина або ще більше зацікавиться порушеною проблемою, або навпаки втратить інтерес до тексту [3]. Підсумовуючи подані визначення, було сформульовано таке тлумачення поняття “заголовок” ‒ це одна з найголовніших одиниць тексту, яку автори використовують для короткого опису матеріалу в основній частині, а найголовніше ‒ для зосередження уваги читача, тобто назва спонукає його прочитати подану інформацію повністю.

Дізнавшись, що називають заголовком, варто визначити функції, які вони виконують, адже опрацювання цього аспекту назв впливає на правильність сприйняття як заголовка, так і основного тексту взагалі. Інформацію про функції заголовків знаходимо в дослідженнях англомовних та україномовних лінгвістів. Однією з таких є праця української дослідниці Зайцевої В. В. “Функції газетного заголовка” [1], у якій вона описала три основні функції назв, а саме:

1) Композиційності – назва допомагає структурувати матеріал, вона розділяє інформацію за темою, ідеєю, але водночас об’єднує її в єдине ціле, тобто з кількох окремих частин формується твір, стаття, у яких порушується спільна важлива проблема, або ж вони поєднані за змістом. Заголовки, які виконують цю функцію, допомагають читачу краще орієнтуватися в матеріалі та полегшують його сприйняття.

2) Інформативна – такі назви повідомляють нам, про що йдеться в основній частині. Прочитавши її, ми вже частково розуміємо зміст написаного. Заголовки, які виконують інформативну функцію, є словами або словосполученнями, які влучно описують увесь поданий матеріал.

3) Атрактивності – вона полягає у зацікавленні читача. Назва повинна бути такою, щоб після ознайомлення з нею, людина захотіла прочитати всю статтю або твір. Для досягнення атрактивності нерідко журналісти формулюють заголовок так, щоб у ній була якась гучна заява, інтрига, вони використовують мовні конструкції, які точно привернуть увагу читача [1].

Зайцева В. В. розглядає функції, які є більш властиві газетним заголовкам, саме це нам важливо з’ясувати, оскільки ця стаття присвячена саме назвам в англомовних ЗМІ.

Англомовний науковець Мілінд Туллу (Milind Tullu) у статті “Написання заголовка та анотації для дослідницької роботи: лаконічність, точність та прискіпливість ‒ це головна умова” [4] також описав функції назв і з точки зору цього аспекту виділяє три типи заголовків:

1) Описовий – у ньому йдеться про зміст дослідження, розкриваються головні проблеми, називаються важливі ситуації, об’єкти, але у ньому немає висновку, підсумку для певного питання, читач може лише самостійно припускати, який буде результат, із заголовка він дізнається тільки зміст написаного.

2) Декларативний – у такій назві, на відміну від описової, подається висновок того, про що написано в основній частині. Такі заголовки не є дуже поширеними, оскільки вони можуть відштовхувати нас від прочитання матеріалу. Коли ми ознайомлюємося з певною інформацією, то хочемо припускати, який же буде результат, хочемо відчути себе дослідниками, а декларативні заголовки вже на початку статті заявляють про результат, що не є цікаво.

3) Питальний – це заголовок, який подається у формі питання. Здебільшого це і є головна проблема, порушена у тексті. Такі назви хоч і зацікавлюють читача, спонукають його шукати відповіді, але й водночас відволікають, оскільки він може зосередитися на конкретному питанні та не звернути увагу на інші важливі факти [4].

Класифікація Мілінда Туллу (Milind Tullu) є лаконічною, дослідник конкретно визначає головні особливості кожного типу заголовків, тому не виникає жодної плутанини під час практичної роботи із назвами. Оскільки будь-яка теоретична інформація краще сприймається на конкретних прикладах, для дослідження функцій заголовків про війну в Україні ми використовуватимемо класифікацію цього дослідника, адже вона є простою, але водночас допомагає розкрити різні функціональні характеристики назв.

Узагальнюючи матеріал про прагматичні тип заголовків, вважаємо, що вони найчастіше використовуються з такою метою:

• Для структурування великих за обсягом текстів;
• Для короткого опису того, про що йдеться у творі;
• Для підсумування інформації, яка подається в основній частині;
• Для запитання про основну проблему, порушену у тексті.

Слід зауважити, що кожна з функцій, крім конкретних характеристик, полягає й у приверненні уваги читача, адже заголовок ‒ це перше з чим він ознайомлюється, тому ця частина тексту повинна спонукати до прочитання всієї статті або твору.

Для аналізу заголовків про війну в Україні матеріал було відібрано з онлайн-видання BBC [5]. Детально опрацювавши назви за характеристиками, які описав Мілінд Туллу (Milind Tullu) [4], було створено 3 групи заголовків:

а) питальні:

1. “Ukraine war: What Russia’s escalating air attacks mean”
2. “What do Vladimir Putin and Tucker Carlson gain from Moscow interview?”
3. “Ukraine war: Is Avdiivka’s fall a sign Russia is turning the tide?”
4. “Rosenberg: How two years of war in Ukraine changed Russia”
5. “Moscow drone attack: What we know about the strikes”

Після аналізу питальних заголовків, ми з’ясували, що у них дійсно зазначається головне питання статті та вони привертають увагу читача. Питання у таких заголовках виражається різними засобами: за допомогою питальних часток й з використанням модальних та допоміжних дієслів; незважаючи на структуру, кожен зі способів формулювання питання все ж спонукає замислитись і шукати відповідь в основній частині тексту.

б) описові:

1. “Macron says Russian defeat in Ukraine vital for security in Europe”
2. “Putin warns West against sending troops to Ukraine”
3. “Ukraine war: Eastern residents brace for Russian advance”
4. “Ukraine war: Dorset man fundraising for military equipment”
5. “Valerii Zaluzhnyi: Ukraine to appoint ex-army chief as UK ambassador”

Описові заголовки чітко передають зміст написаного, а головне – привертають увагу читача і до тексту, і, зокрема, до проблеми війни в Україні, вони коротко окреслюють головне питання, порушене в основній частині.

в) декларативні:

1. “Ukraine war: Wave of drone strikes hits several Russian regions”
2. “Poland says Russian missile entered airspace then went into Ukraine”
3. “Ukraine war: Missiles fired at Russian city Belgorod and occupied Crimea”
4. “Putin breaks silence over Prigozhin’s reported death”
5. “Ukraine war: Russian missiles wreck Kharkiv hotel – governor”

Декларативні заголовки здебільшого констатують факти або ж підсумовують події, які вже відбулись. Зважаючи на описані характеристики, було б логічно стверджувати, що у таких заголовках необхідно використовувати дієслова у формі минулого часу, проте під час аналізу ми помітили, що частіше такі назви виражаються реченнями, у яких дієслова вжито в теперішньому часі, а конструкції у формі минулого трапляються рідше.

Загалом, для дослідження функціональних особливостей заголовків було детально опрацьовано визначення цього поняття та сформульовано власне тлумачення, проаналізовано наявні прагматичні класифікації назв та укладено перелік найпоширеніших функцій, а найголовніше ‒ здійснено практичний поділ заголовків про війну в Україні за функціональним аспектом. Прагматичний аналіз показав, що найпоширенішими назвами є описові, вони коротко розповідають про головну проблему, питання, про яке йдеться в основній частині повідомлення, тобто лиш анонсують подію або явище. Часто трапляються й декларативні заголовки, які передають висновок, результат події, яка описується. Питальні заголовки рідко зустрічаються, вони, як і описові, дійсно зацікавлюють читача і спонукають його до прочитання тексту, але подаються у формі питального речення. Питальних назв навіть менше, ніж декларативних, які хоч і привертають увагу до події, але певною мірою відштовхують читача, адже відразу повідомляють результат того, що описується в основній частині.

Дослідження функціональних характеристик заголовків є важливим етапом правильного сприйняття інформації, яку вони передають. Проте варто зауважити, що для повного розуміння назв, важливо й проаналізувати інші їхні особливості, наприклад, лексичне наповнення та будову. В сукупності кожен з аспектів відіграє неабияку роль під час ознайомлення із заголовком. Зокрема, результати такого детального аналізу назв про війну в Україні можуть бути корисними для тих, хто вивчає інформацію про війну в Україні на основі англомовних ЗМІ – журналістів, соціологів, політологів, культурологів та істориків, які хочуть дізнатися про те, яку позицію займають іноземці у питанні війни в Україні. Не менш важливим є й той факт, що ознайомлення з функціями, які виконують відповідні заголовки, допомагає дізнатися, як англомовні ЗМІ (а саме, BBC [5]) висвітлюють війну в Україні та як британці ставляться до цих подій.

Список використаної літератури

1. Зайцева В. В. Функції газетного заголовка. Дніпропетровський національний університет. URL: https://www.rusnauka.com/SND/Philologia/8_zayceva9999%20v.doc.htm (Дата звернення: 24.11.2024).
2. Мовчан О. В. Жанрово-стилістичні особливості англомовних заголовків. VI Всеукраїнська науково-методична конференція “Східні слов’яни: історія, мова, культура, переклад”. Дніпродзержинськ, 2013.
3. Derps D. Which Words to Capitalize in a Title. Writing Simplified. URL: http://www.writingsimplified.com/2009/04/which-words-to-capitalize-in-title.html?m=1 (Дата звернення: 24.11.2024).
4. Tullu M. Writing the title and abstract for a research paper: Being concise, precise, and meticulous is the key. PubMed Central (PMC). URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6398294/ (Дата звернення: 24.11.2024).

Список використаних джерел

5. Ukraine War | Latest News & Updates| BBC News. BBC Home – Breaking News, World News, US News, Sports, Business, Innovation, Climate, Culture, Travel, Video & Audio. URL:https://www.bbc.com/news/war-in-ukraine (Дата звернення: 24.11.2024).