В статті здійснюється спроба розгляду нормативно-правових засад розвитку туристичної сфери в малих містах на прикладі Рівненської області. Особлива увага приділяється визначенню регіональних нормативних актів, що сприяють розвитку різних видів туризму в області.

Туризм як вид соціально-економічної діяльності здійснює вплив на створення і розвиток культурного потенціалу, призводить до гармонізації відносин між різними країнами і народами, змушує уряди, громадські організації і комерційні структури активно брати участь у справі збереження і оздоровлення оточуючого середовища. Тому вдосконалення законодавчої бази розвитку туризму національному та нормативно-правових засад на регіональному рівнях, відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем міст та регіонів їх розташування. У багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується рівень життя населення, створюються передумови для покращення платіжного балансу країни. Розвиток туризму сприяє підвищенню рівня освіти, удосконаленню системи медичного обслуговування населення, втіленню нових засобів розповсюдження інформації тощо.

На сьогодні актуальним постає розгляд нормативно-правових засад розвитку регіональної туристичної сфери в малих містах України. Адже малі міста є найчисленнішою за кількісним складом групою міст, значна частина їх – це адміністративні центри районів. З малими містами безпосередньо пов’язане життя майже 22 млн. міських та сільських жителів. Ці міста відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі та розвитку і розміщенні продуктивних сил України [3].

На сьогодні питаннями нормативно-правового забезпечення туристичної діяльності України зацікавлена значна кількість дослідників, зокрема С.В. Максименко, А.Г. Бобкова, Г.М. Долматов тощо. Аналізуючи видані праці та наукові публікації останнього часу, слід зазначити, що сучасних комплексних досліджень / аналізу нормативно-правової бази на регіональному рівні є незначна кількість, як приклад, О. Шаптала розробляє питання нормативно-правової бази функціонування і розвитку сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим, О.Б. Василів займається дослідженням туристично-рекреаційної сфери Івано-Франківщини та Карпатського регіону та ін.

Однак праць, які б стосувались комплексного аналізу регіонального правового забезпечення туристично-рекреаційної сфери в Рівненській області не існує. Тому метою статті постає аналіз регіональної нормативно-правової бази розвитку туристичної сфери в малих містах Рівненщини.

Відтак, до основної національної нормативної бази, що регулюють розвиток туризму та туристичної інфраструктури в малих містах України доцільно віднести: Закони України “Про внесення змін до Закону України „Про туризм”” № 1281-IV від 18 листопада 2003 року, “Про курорти” № 2026-III від 5 жовтня 2000 року, “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” № 1580-IV від 4 березня 2004 року, “Про охорону культурної спадщини” № 1805-III від 25 липня 2000 року тощо; Постанову Верховної Ради України “Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів” № 1359 від 24 грудня 1999 року та Постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки” № 583 від 29 квітня 2002 року, а також інші нормативно-правові акти, видані Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Президентом України.

Зокрема, відповідно до Указу Президента України № 136/ 2007 від 21 лютого 2007 року “Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні” [9], 2008 рік проголошено Роком туризму та курортів в Україні. Цим самим було визнано перспективність туристичної діяльності для України.

В Програмі діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків”, затвердженої Постановою КМ України № 14 від 16 січня 2008 року [7], визначено, що збереження та актуалізація національної культурної спадщини повинні передбачати створення належної нормативно-правової бази та відповідне матеріально-технічне забезпечення. Для реалізації цієї мети одним із кроків необхідно розробити та реалізувати Державну програму популяризації національної культурної спадщини серед учнівської та студентської молоді, Державну програму збереження та використання замків України, Державну програму реставрації та розвитку національних історико-культурних заповідників. Також означено, що з метою ефективного використання унікального культурного потенціалу України, піднесення її іміджу в світі Уряд сприятиме розвитку туристично-курортної сфери, створенню конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту.

Щодо основних заходів з реалізації державної політики щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів (до яких безперечно відносяться міста, чисельністю населення до 50 тис. осіб – малі міста), то для раціонального використання рекреаційних ресурсів:

1. Проводиться інвентаризація рекреаційного фонду України з визначенням його частини, яка може підлягати сертифікації за міжнародними вимогами і використовуватися для вітчизняного та іноземного туризму (у тому числі сільського);

2. Визначаються території земель історико-культурного призначення, цінних джерел мінеральних вод, ропи озер та покладів лікувальних грязей, цінних ландшафтів, рекреаційні ресурси в межах населених пунктів і на прилеглих до них територіях, інші цінні природні території та об’єкти; встановлюється та забезпечується відповідний режим їх використання. Адже одним із завдань соціального розвитку малих міст та територій їх розташування є охорона культурної спадщини відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини” [11] шляхом реконструкції та реставрації пам’яток культурної спадщини в малих містах, формування мережі будинків ремесел з відродженням національної культури та народних ремесел;

3. Створюються округи санітарної охорони в межах курортів для забезпечення збереження курортологічних ресурсів, їх охорони від забруднення, пошкодження та передчасного виснаження;

4. Розширюється система приміських природоохоронних територій з подвійною функцією: як легенів міст та зон короткочасового відпочинку;

5. Враховуються вимоги та умови щодо розвитку і охорони рекреаційних ресурсів під час планування і забудови населених пунктів [10].

Основним нормативним актом, що регулює розвиток малих міст України є Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” № 1580-IV від 4 березня 2004 року [3]. В ньому визначено, що малі міста, які належать до категорії історичних, історико-культурних та туристичних центрів, будуть включені до системи туристичних маршрутів держави. Одночасно з розвитком туризму та рекреації розвиватимуться пов’язані з ними галузі та види діяльності. Крім забезпечення розвитку туризму стимулюватимуться: розвиток науки, підготовка кадрів (для екскурсійної справи, перекладачів тощо), фестивальна, театрально-концертна, спортивно-видовищна діяльність.

Виконання Загальнодержавної програми розвитку малих міст сприятиме:

збереженню історичного середовища малих міст, розвитку малих міст, що є рекреаційними і туристичними центрами, пожвавленню туристичної галузі як однієї з найперспективніших в економіці;

забезпеченню сталого розвитку економіки та соціальної сфери малих міст, збільшенню ресурсних можливостей територій та підвищенню якості управлінських рішень з цих питань;

залученню коштів державного і місцевих бюджетів, фізичних та юридичних осіб України та інших держав до виконання заходів соціально-економічного розвитку малих міст, значному скороченню централізованих державних видатків, їх ефективному використанню [3].

Відповідно до чинних національних нормативно-правових актів на регіональному рівні створюються документи, в яких визначаються основні практичні кроки для реалізації державної регіональної політики та розвитку туризму на рівні області. Зокрема, Регіональна програма розвитку туризму до 2010 року в Рівненській області [12] покликана стимулювати розвиток ринкових відносин, в’їзного і внутрішнього туризму як важливих чинників підвищення рівня життя населення, утворення додаткових робочих місць, поповнення обласного і районних бюджетів та ефективне використання рекреаційного потенціалу Рівненщини, визначити перспективи подальшого розвитку туристичної сфери в регіоні. Також передбачається здійснення комплексу заходів щодо удосконалення системи управління туристичною галуззю, зміцнення існуючої матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів, розвитку туристичної інфраструктури, задоволення потреб галузі у висококваліфікованих кадрах, здійснення заходів державної підтримки рекламно-інформаційної діяльності, участі в розробленні інноваційних проектів.

Основною метою програми є створення конкурентоспроможного туристичного продукту області, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення Рівненщини, забезпечення на цій основі комплексного розвитку районів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.

Основними завданнями регіональної програми розвитку туризму до 2010 року є: забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в економічних показниках області; підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць; збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у бюджетах всіх рівнів; утвердження туристичного продукту області на всеукраїнському та міжнародному рівні.

Відповідно Регіональною програмою визначаються такі напрями розвитку туризму:

удосконалення системи управління галуззю;

зміцнення матеріальної бази туризму;

підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;

підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів культурної спадщини;

поліпшення інформаційного (створення та постійне оновлення інформаційного банку даних про засоби розміщення на території області всіх форм власності; створення і ведення єдиного автоматизованого реєстру об’єктів туристично-рекреаційного комплексу Рівненщини всіх форм власності тощо) та рекламного забезпечення (зокрема виготовлення кіно- та відеопродукцї, яка представлятиме Рівненщину як туристичний регіон, та забезпечення її участі у Міжнародному фестивалі туристичних фільмів “Вітер мандрів”);

поліпшення кадрового забезпечення (зокрема на державному рівні одним із нормативно-організаційних кроків регулювання практичного функціонування туристичного бізнесу та його кадрового потенціалу в Україні постали Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності, затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства культури і туризму України від 11 вересня 2007 року № 111/55, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2007 року за № 1123/14390).

Аналізуючи стан виконання Регіональної програми розвитку туризму до 2010 року в Рівненській області, можна визначити, що на сьогодні відбулось удосконалення структури управління у туристичній галузі на обласному рівні, визначено конкретних осіб, відповідальних за розвиток галузі туризму на місцях.

На стадії розробки знаходяться комплексні програми розвитку та збереження туристичних регіонів і об’єктів області: мм. Острога, Дубно, Корця, державного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви”, територій навколо Хрінницького водосховища, озера Білого, вітряних млинів в с. Витків, Красносілля, с. Шекичин Гощанського р-ну, водяного млина в с. Городок Рівненського р-ну, парку та палацу-садиби Валевських в Гощі, Юзефінського парку Рокитнівського р-ну, регіональних ландшафтних парків “Прип’ять-Стохід”, “Надслучанський”, “Дермансько- Мостівський” тощо.

Рівненська обласна державна адміністрація, зокрема Сектор туризму і курортів, активно сприяє проведенню в області Всеукраїнського фестивалю гумору „Нобельська премія”, міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури „Древлянські джерела”, Всеукраїнського молодіжного еколого-мистецького фестивалю „Біле озеро”, молодіжного рок-фестивалю „Тарас Бульба” та інших. Територією Рівненщини постійно проводяться прес-тури для журналістів всеукраїнських засобів масової інформації.

З метою виконання регіональної програми розвитку туризму до 2010 року та додаткових заходів щодо її реалізації, схвалених відповідно розпорядженнями голови Рівненської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2002 року № 662 [12], від 14 грудня 2004 року № 647 [1], від 20 грудня 2007 року № 607 [2] в області здійснюється робота щодо розвитку туристичної інфраструктури області, сприяння розвитку перспективних напрямів туризму, зокрема сільського, популяризації місцевого туристичного продукту та просування його на всеукраїнський і міжнародний туристичні ринки.

Відтак, Розпорядженнями голови Рівненської ОДА № 331 від 2 серпня 2003 року [5], № 394 від 1 серпня 2003 року [6], № 306 від 21 червня 2004 року [4] відповідно затверджено заходи щодо державної підтримки розвитку сільського туризму в Рівненській області на 2006-2010 роки, щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму та щодо підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму в області.

Відповідно до Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 334 від 5 липня 2004 року “Про заходи щодо виконання в області програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках” [8] розвиток транспорту та інженерно-технічної інфраструктури малих містах області здійснюватиметься шляхом технічного переоснащення підприємств автомобільного та залізничного транспорту, зв’язку, аеропортів, річкових портів, реабілітації дорожніх мостів, вулиць за рахунок виділення централізованих коштів та використання позик.

Реалізація зазначених заходів поряд із розвитком і реконструкцією дорожньої мережі сприятиме створенню ефективної індустрії туризму, удосконаленню готельного господарства, максимальному використанню діючих зон відпочинку та лікування.

Проаналізовані регіональні документи є лише загальними маркерами розвитку туристичної діяльності Рівненщини. Доцільним є розроблення Комплексної стратегії розвитку туристичної інфраструктури області (включаючи суміжні сфери) на період до 2015-2020 років, на основі якої розробляти конкретні кроки по кожному із попередньо визначених перспективних видів туризму в регіоні в цілому та в малих містах зокрема. Розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації № 607 від 20 грудня 2007 року “Про додаткові заходи щодо реалізації регіональної програми розвитку туризму до 2010 року” [2] визначено головні напрями розвитку туризму на Рівненщині:

1. Історично-культурний туризм – в малих містах Острог, Дубно, Корець, Гоща та селах Рівненщини;

2. Рекреаційний туризм – як приклад проект “Рівненщина – озерний край”;

3. Релігійний туризм, зокрема орієнтований на місця, пов’язані з розвитком Православ’я;

4. Військово-патріотичний туризм, з орієнтацією на місця, пов’язані з історією Української Повстанської Армії та партизанського руху на Рівненщині – “Рівненська область – Область Партизанської Слави”;

5. Екстремальний туризм, мисливство, рибальство;

6. Зелений туризм.

Додатково попередній маркетинговий аналіз регіональної специфіки та можливостей інфраструктури малих міст Рівненщини свідчить, що перспективними видами туризму є: культурно-мистецький, маршрутно-пізнавальний (маршрути екологічних стежок на територіях регіональних ландшафтних парків “Надслучанський” та “Дермансько- Мостівський” тощо), фестивальний (“Нобельська премія”, „Древлянські джерела”, „Біле озеро”, „Тарас Бульба” тощо), спортивний (зокрема: сплави річками області; перспективним є створення туристсько-спортивної бази в зоні стаціонарної рекреації на території регіонального ландшафтного парку “Надслучанський” Березнівського району; на базі Мирогощанського аграрного коледжу доцільно організувати центр кінного туризму з відповідною інфраструктурою) тощо.

На сьогодні існує проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні”, за яким нормативно-правове забезпечення сталого розвитку туризму і курортів потребує вирішення комплексу організаційно-правових питань щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів, передбачених Законами України “Про туризм” та “Про курорти”, розроблення Державної програми розвитку туризму до 2015 року та сприяння у розробці відповідних місцевих програм. Тому в подальшому очікується удосконалення регіональної нормативної бази кожного з малих міст та Рівненщини як регіону в цілому.

Звичайно, стимулювання розвитку малих міст, зокрема за рахунок сприяння туристичній активності, забезпечуватиметься на засадах концентрації державних та місцевих ресурсів у регіонах з метою досягнення найбільшої ефективності їх використання, конкурентності, партнерства [3], яке передбачає співпрацю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з недержавними організаціями та суб’єктами господарювання в питаннях розвитку малих міст.

Отже, виконання Програми розвитку туризму на Рівненщині до 2010 року та допоміжних нормативно-правових актів в сфері туристичної діяльності на рівні регіону дасть змогу відновити і зміцнити існуючу матеріально-технічну базу туризму, створити якісний туристичний продукт, що здатний максимально задовольнити потреби населення, забезпечити комплексний розвиток регіонів області, здійснити реконструкцію діючих рекреаційних об’єктів, провести відновлення, реставрацію та збереження пам’яток історії, культури і архітектури, заповідних зон і природних ландшафтів, створити передумови для залучення іноземних інвестицій, забезпечить створення високоприбуткової галузі економіки, яка задовольнить потреби внутрішнього та іноземного туризму.

Джерела:

1. Про додаткові заходи щодо реалізації регіональної програми розвитку туризму до 2010 року: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 647, 14 грудня 2004 року. – Рівне, 2004.
2. Про додаткові заходи щодо реалізації регіональної програми розвитку туризму до 2010 року: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 607, 20 грудня 2007 року. – Рівне, 2007.
3. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст: Закон України № 1580-IV, 4 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 24. – С. 332.
4. Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 306, 21 червня 2004 року. – Рівне, 2004.
5. Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму в Рівненській області на 2006-2010 роки: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 331, 2 серпня 2003 року. – Рівне, 2003.
6. Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 394, 1 серпня 2003 року. – Рівне, 2003.
7. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків”: Постанова Кабінету Міністрів України № 14, 16 січня 2008 року // http://www.kmu.gov.ua.
8. Про заходи щодо виконання в області програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 334, 5 липня 2004 року . – Рівне, 2004.
9. Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні: Указ Президента України № 136/2007, 21 лютого 2007 року // http://www.president.gov.ua/documents/5780.html.
10. Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ради України № 1359, 24 грудня 1999 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 52. – С. 781.
11. Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III, 25 липня 2000 року// Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 39. – С. 333.
12. Про регіональну програму розвитку туризму до 2010 року: Розпорядження голови Рівненської ОДА № 662, 15 листопада 2002 року. – Рівне, 2002.

Інші записи:

Не знайдено

Інші записи:

Не знайдено

Законом України “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” визначено: стимулювання розвитку малих міст забезпечуватиметься на засадах концентрації державних та місцевих ресурсів у регіонах з метою досягнення найбільшої ефективності їх використання, конкурентності, партнерства, яке передбачає співпрацю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з недержавними організаціями та суб’єктами господарювання в питаннях розвитку малих міст .

З огляду на це, доцільно розглянути основні проблемні точки та перспективні напрямки діяльності громадських організацій Острожчини щодо розвитку міста Острога та регіону його розташування.

Перш за все, слід зазначити, що Острог займає 47/48 місце в рейтингу “Краще місто країни” серед 50 міст України який було проведено щотижневиком Фокус. За індексом Фокуса (який виведено на основі експертної оцінки: Державний комітет з туризму, журнал “Міжнародний туризм”, Українська туристична газета, туроператори “Кандагар”, “Клуб мандрівників”, “Лик-тур”, “Нью Лоджик”, “Проланд”, “САМ”, Tez Tour, Sky Travel BTI Ukraine, портал Turne.com.ua) туристична привабливість міста Острога складає 13 . Цей факт сам собою вказує на реальні можливості міста та регіону в сфері туристичної діяльності.

З огляду на те, що переважна більшість малих, особливо історичних, міст втратила основні джерела прибутків, після розпаду Радянського Союзу, доцільно здійснювати пошук останніх з альтернативних джерел фінансування (“виживання”). Так, для молодіжних організацій Острожчини цілком перспективною є проектна діяльність.

Закордоном поняття “файдрайзинг” або “файндрейзинг” (технологія залучення ресурсів, здебільшого позабюджетних, для розвитку організації) є усталеним та досить поширеним. Для України ж ці процеси є достатньо новими та невідомими.

В умовах трансформації соціально-економічних інститутів, які відбуваються в нашій країні за останні півтора десятка років, суттєвого значення набуває проблема ефективного менеджменту чи управління як молодіжними громадськими організаціями (їх докладний перелік можна знайти в мережі Інтернет , цей факт – дійсно радує!), так і організаціями культури (для Острожчини це – окрім, установ Державного історико-культурного заповідника Острога, що охороняє значну історико-культурну спадщину міста, бібліотеки, будинки культури тощо).

Цікавим є написання так званих “культурних проектів” . Вони засновуються на комплексному підході до питання розвитку.

При розв’язанні будь-якої проектної проблеми необхідно вирішити два основних питання: Що потрібно робити? (зміст?) та Як це робити? (процес?). Відповідно до змістового наповнення культурних проектів відноситься розвиток культури, мистецькі заходи, збереження історико-культурної спадщини, розвиток туристичної та екскурсійної діяльності. До першого кола питань доцільно створювати “карту думок”, це полегшить початок подальшої роботи. Стосовно другого кола питань “Як це зробити?” перед постають питання, темою яких є процес проекту:

Хто що робить в проекті? Які функції кожен з учасників проекту повинен взяти на себе? Як працюють проектна і лінійна організації разом? Хто підходить до ролі співпрацівника проекту? Хто ще задіяний у проекті?

Як орієнтуватися кожному з учасників проекту? Запланована і фактична затрата часу? Заплановані та фактичні витрати? Просування роботи?

Як структурувати проект? На які окремі завдання можна розбити проект? Хто відпрацьовує окремі завдання?

Як звучать мета і завдання проекту? Скільки коштує проект? Скільки часу потрібно на реалізацію проекту? Як виглядає план термінів?

Роль інформації між учасниками проекту? Досьє про загальний проект? Завдання і протоколи? Адже добре функціонуюча інформаційна мережа є основою успішного ведення проекту. Чим більш повноцінно і швидше протікають потоки інформації між учасниками проекту, тим впевненіше при труднощах будуть діяти відповідальні за проект і тим більшим є задоволення працівників роботою, а з ним і мотивація. Жвавий інформаційний обмін думками (горизонтальний і вертикальний) між усіма задіяними у проекті може тільки позитивно впливати на вирішення проблем, і тому йому потрібно всіляко сприяти (розмови у кафетерії, інтердисцеплінарні зустрічі поза організацією проекту і т. д.).

Які можна застосувати інструменти? Наявне програмне забезпечення ПК? Наявні формуляри?

Всі ці попередні кроки є дуже важливими для правильного створення малих проектів, наприклад, в сфері розвитку туристичної діяльності чи збереження культурної спадщини.

На сьогодні досить часто формування сучасної економічної політики регіональними органами влади має два зустрічних напрямки:

ініціатива громад, яка ґрунтується на єднанні трьох секторів – влади, бізнесу і громадськості;

підтримка громад на загальнодержавному рівні, формування сприятливого законодавчого підґрунтя для реалізації їх ініціатив .

В розвитку такої взаємодії зацікавлені як органи публічної влади, так і молодіжні громадські організації. Діяльність, спрямована на реалізацію цього завдання, може здійснюватись на таких рівнях:

взаємне інформування про свою діяльність: на сьогодні в ресурсах мережі Інтернет можна знайти досить багато інформаційних повідомлень про діяльність молодіжних громадських організацій на Острожчині.

Як приклад, “11 січня 2007 року з ініціативи Острозької районної організації Молодіжного Націоналістичного Конгресу було створено Коаліцію “Молодь Острожчини”. Того ж дня голови організацій підписали декларацію про створення КМО та прийняли її Статут. В коаліцію увійшли районні організації „Молодіжний Націоналістичний Конгрес”, „Молодий Рух”, „Українська народна молодь Рівненщини”, „Українська студентська спілка”, „Спілка української молоді”. Метою об’єднання є консолідація активної молоді Острожчини для вирішення основних проблем молодого покоління” . Однак такі заходи спрямовані виключно на вирішення питань співпраці. Питання, які потрібно було б розвивати, такі, як: розвиток національної свідомості, збереження історико-культурного надбання Острожчини, участь в процесах розвитку регіону, залишаються відкритими.

надання он-лайн-послуг та консультацій: досить часто такою діяльністю займаються фонди регіонального розвитку та інші неприбуткові організації. Так, 18 травня 2007 року в Рівному відбувся „Форум сталого розвитку”. На ньому були обговорені шляхи та перспективи діяльності в напрямку розвитку місцевих громад, розглянутий досвід впровадження методик сталого розвитку польськими та українськими організаціями й реалізації проектів, направлених на активізацію місцевих громад .

Або ж ще, як приклад, в рамках проекту „Популяризація діяльності громадських організацій Рівненської області” за підтримки Фонду ім. Стефана Баторія та з метою підвищення рівня поінформованості місцевих громад про діяльністю громадських організацій розміщено сторінки громадських організацій Рівненщини .

Звичайно, ці практичні кроки громадських організацій Рівненщини не повинні бути сліпим прикладом для наслідування молодіжними організаціями Острожчини, однак можуть слугувати приблизними орієнтирами на майбутнє.

інтерактивна участь громадських організацій у процесах прийняття рішень органами влади: одним із ефективних методів інтерактивної взаємодії громадських організацій та органів державної влади є відкриті обговорення, зокрема круглі столи та дискусії.

Так, 20 вересня 2007 року було проведено круглий стіл „Стан та перспективи розвитку туризму в малих містах Рівненщини” за участі представників владний, громадських та бізнесових структур. Його метою постало здійснення аналізу сучасного стану туристичної інфраструктури та окреслити основні шляхи розвитку цієї галузі в малих містах Рівненщини.

Усвідомлюючи нагальні проблеми та перспективи розвитку туристичної діяльності, учасниками круглого столу було визначено, що пріоритетними напрямками роботи щодо становлення туризму в регіоні повинні стати:

розробка, затвердження та постійний контроль за впровадженням Стратегії сталого розвитку туризму та курортів регіону, а також спеціальної Стратегії розвитку туризму в малих містах Рівненщини;

удосконалення Регіональної програми розвитку туризму до 2010 року та доповнення її заходами щодо святкування Року туризму та курортів на регіональному рівні, адже відповідно до Указу Президента України № 136/2007 від 21 лютого 2007 року „Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні” 2008 рік оголошено Роком туризму та курортів в Україні;

створення сприятливого інвестиційного клімату в регіоні для розвитку сфери туризму і діяльності курортів;

запровадження дієвих механізмів стимулювання для будівництва нових та реконструкції наявних об’єктів туристичної та курортної інфраструктури Рівненської області;

створення наскрізної інформаційної бази даних, яка б містила інформацію аналітичного та довідкового характеру про історико-культурний, рекреаційний, інвестиційний тощо потенціал регіону;

стимулювання творчої активності представників творчих та аматорських колективів регіону;

активна участь у розвитку туризму, особливо в малих міста Рівненщини, молодіжних та громадських організацій творчого, спортивного та культурного спрямування;

сприяння та заохочення створення громадськими організаціями проектів, які спрямовані на розвиток туристичної інфраструктури малих міст Рівненщини (можуть, вміють та хочуть писати культурні проекти). Як зауважив Олександр Осовець, на круглому столі, якщо будуть цікаві проекти, що інвестори обов’язково знайдуться .

створення розвиненої мережі інформування потенційних туристів через засоби масової інформації, засоби Internet;

розвиток регіонального кадрового та наукового потенціалу з розвитку туристичної діяльності;

створення постійно обновлюваних web-сайтів та web-сторінок малих міст Рівненщини в мережі Internet, які б містили інформацію довідкового та позиційного характеру;

активне сприяння розвитку Туристичних інформаційних центрів в малих містах Рівненщини, які стануть координаційними пунктами розвитку туризму на місцях.

На жаль, рішення дискусій, круглих столів та інших різновидів відкритих обговорень мають лише дорадчий та рекомендаційний характер.

громадський контроль за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування : може здійснюватись як безпосередньо, так і опосередковано громадськими організаціями.

Отже, перспективною діяльністю молодіжних організацій Острожчини може стали історико-культурна та туристична. Адже, молодь – це локомотив, який спрямовує основні сили на досягнення поставлених цілей. Головне на сьогодні правильно визначити цілі та доцільно розставити акценти в стратегічних планах молоді.

Список використаних джерел та літератури:

1. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст: Закон України № 1101-IV, 10 липня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. – К., 2003. – № 33.
2. Глазкова Е. Лучший город страны// Фокус: Еженедельник. – 2007. – № 23 (36). – 8 июня. – С.44-49.
3. Перелік громадських організацій міста Острога// http://www.ostroh.rv.ua/society_of_city/public_organazation.
4. Культурные проекты: привлечение ресурсов: Методическое пособие/ Ю.О.Бардун, И.О.Дементьев, М.В.Сергеев, Л.В.Сыроватко, В.А.Чалый. – Калининград: Центр “Молодёжь за свободу слова”, 2001. – 84 с.
5. Пустовіт Т.О. Основа сучасної економічної політики на регіональному рівні// Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (22 березня 2007 року): У 2 ч. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч.2. – С.372.
6. Острозькі націоналісти об’єднали молодь// http://www.fri.net.ua/loadnews.php?id=678&page=23.
7. У Рівному обговорили перспективи сталого розвитку місцевих громад// http://www.vrc.rv.ua/ua/forum/press/.
8. Сторінки громадських організацій Рівненщини// http://www.vrc.rv.ua/ua/ngo/.
9. Через брак реклами Рівненщину обминають турити// http://mynews-in.net/news/society/2007/09/23/1196362.html.
10. Кулініч О.В. Актуальні проблеми взаємодії органів публічної влади та молодіжних громадських організацій в контексті розбудови інформаційного суспільства// Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (22 березня 2007 року): У 2 ч. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч.2. – С.331.

Інші записи:

Не знайдено