КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНОСИСТЕМИ БІАТЛОНУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ОСОБЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ПІДМОВИ СПОРТУ

У статті йдеться про ключові концептуальні та семантичні особливості біатлонних термінів у складі терміносистеми спорту сучасної англійської мови .

Ключові слова: біатлон, концепт, лексико-семантичне поле, термін, термінологія, термінологічна одиниця.

The article deals with the key conceptual and semantic features of biathlon terms that comprise an integral part of sport terminology system of modern English language.

Key words: biathlon, concept, lexics-semantics field, term, terminology, terminology unit.   

         Проведення комплексних досліджень термінологічної лексики біатлону є досить перспективними у зв’язку з посиленням інтересу до сфери спорту загалом, та біатлону зокрема. Терміни біатлону сучасної англійської мови утворюють розгалужену терміносистему, яка є досить молодою в порівнянні з іншими терміносистемами спорту Недостатній рівень дослідження біатлонних термінів у обраній терміносистемі спонукає до детальнішого вивчення концептуального наповнення апарату цієї терміносистеми, кращої диференціації семантично близьких терміносполук та ретельнішого аналізу системних зв’язків між лексичними одиницями, що і зумовлює актуальність та доцільність наукового дослідження на цю тему. Об’єктом дослідження є термінолексика біатлону англійської мови як особлива складова терміносистеми спорту. Предмет дослідження: особливості термінологічних одиниць біатлону, що впливають на їхні понятійно-семантичні відношення і визначають їхню приналежність до певних концептів.

Дослідженню питань спортивної термінології присвятили свої наукові праці українські вчені І. Янків, В. Осінчук, Л. Бардіна, Н. Назаренко, О.  Боровська, Н. Юрко, О. Матвіяс та ін. До зарубіжних науковців, що досліджували цю проблему належать: З. Буляж, Д. Вуковіц, Р. Попов, А.  Рилов, А. Рум, У. Свінкс, Ф. Суслов, Д. Тишлер, Є.  Птушкіна, І.  Юрковський та ін. Незважаючи на певну кількість доступної літератури, що стосується обраної теми, термінологічні одиниці цієї терміносистеми не було систематизовано та проаналізовано з огляду на їх концептуальну та семантичну складову.

Вивчення концептуальних та семантичних особливостей певної галузевої підмови є важливим критерієм вивчення самих мовних одиниць для проведення подальшого аналізу термінів, удосконалення їх перекладу та формування загального уявлення про термінологічну мережу.       Терміносистема біатлону – це складна система пов’язаних між собою термінів, які знаходяться у різнорівневих зв’язках та відношеннях, що надають терміносистемі особливостей, її розгалуженість, рівень розвитку та наповненості. Ця терміносистема є достатньо добре сформованою і у той же час відкритою, оскільки характеризується мобільністю, розвитком та постійними змінами. У термінології біатлону більшість термінів іншомовного походження, хоча паралельно з популяризацією цього виду спорту розростається і відповідний прошарок лексики в українській мові – запозичуються і закріплюються у постійному вжитку іноземні та виокремлюються власне українські терміни, з’являються біатлонні сленг і жаргон.

У наших інших наукових розвідках завдяки корпусно-базованому підходу до вивчення термінології біатлону і використанню напрацювань комп’ютерної лінгвістики, наша вибірка термінів збільшилася від 400 до 511 лексичних одиниць. Також, у порівнянні з результатами вибірки підготовленої вручну та з програмою AntConc, поділ на концепти і підконцепти у межах досліджуваної терміносистеми був.

Маючи у своєму розпорядженні розгалужену ієрархією термінів біатлону [4], можна переходити до аналізу концептуальних та структурних характеристик досліджуваної терміносистеми. Як можна побачити у таблиці ієрархії терміносистеми біатлону (див. табл. 1), найбільшим лексико-семантичним полем (далі ЛСП) є концепт EQUIPMENT, що нараховує 160 лексичних одиниць (ЛО) і це становить 31.3% від загальної кількості термінів вибірки. Сюди відносяться термінологічні одиниці, які позначають біатлонний спортінвентар як-от лижі та кріплення, гвинтівки та їхні складові частини, патрони, інше обладнання необхідне приміром на стрільбі чи на трасі під час проведення гонки (step-in binding, gliding wax, spike (of the pole), basket, goggles, gloves, small-bore rifle, adjustable front sight, breechblock, bolt handle/lever, breechblock, prone targets, shooting lane, electric start signal, kilometer sign та ін.). У межах цього концепту було виокремлено такі підконцепти: a. Skis/Poles, b. Outfit Details, c. Gun/Rounds, d. Other Equipment on Shooting та e. Other Appurtenances.

Таблиця 1

Ієрархія терміносистеми біатлону

Другим за наповненістю є концепт PROCESSES/ACTIVITIES, що об’єднує номени, які переважно характеризують техніки катання на лижах, особливості проходження дистанції та різноманітні дії і процеси. Цей концепт складається з трьох підконцептів: a. Skiing Techniques, b. Shooting і c. Race та налічує 125 ЛО, що становить 24.4%. Розглянемо такі приклади: skating technique, free technique, gliding step, side-stepping, herringbone, shooting range procedure, prone shooting, standing position, clicks, cross-firing, loading of the rifle, unloading of ammunition, release impulse, high-intensity skiing, drafting, cancellation of the race, disqualification, course homologation та ін.

На третьому місці знаходиться концепт INDEXES/NOTIONS, який описує загальні показники щодо стану траси і спортсменів, а також характеристики процесу стрільби. Тут виділяємо такі 4 семантичних мікрополя: a. Course, b. Shooting, c. General Notions і d. Sportsmen-Related Characteristics, що нараховує 118 ЛО – 23% від усіх термінів. Наприклад, height difference, minimum gradient, trajectory, wind speed, shooting range time, start number, start-list time, muzzle velocity, heart rate, velocity, breathing frequency та ін.

Наступним концептом у нашій терміносистемі є COURSE, до складу якої входить 31 ЛО – 6% від вибірки. Всередині цього порівняно невеликого ЛСП, що містить терміни для характеристики траси або на позначення її ділянок, виділяємо підкатегорії a. Areas і b. Route (9). Приміром, ski course, packed track, snow-covered terrain, finish line, feeding station, control point, steep section, uphill section і uphill traverse і т. п.

П’ятим за величиною є концепт PEOPLE, який об’єднує терміни на позначення спортсменів, організаторів змагань і глядачів і поділяється на такі категорії: a. Competitors, b. Organizers і c. Audience. Відсоткове співвідношення щодо усієї терміносистеми становить 5.8%, це 30 ЛО. Візьмемо до уваги такі терміни: participant, athlete, winner, cross-country racer, shooter, skier, finish line steward, competition armourer, exchange zone pre-caller, chief of the course, coach, viewers і ін.

Наступною категорією нашої ієрархії є COMPETITION, що охоплює лексеми на позначення видів біатлону, різновидів біатлонних дисциплін і чемпіонатів. Концепт поділяється на 3 підконцепти: a. Types of Biathlon, b. Biathlon Events і c. Championships; всього вміщує 26 понять і це складає 5%. Для прикладу назвемо biathlon individual, biathlon mass start, biathlon pursuit, biathlon sprint, Olympic Games, World Cup, summer biathlon, paintball biathlon, rollerblade biathlon, duathlon і т. п.

На сьомій позиції за чисельністю термінів розташовується концепт SPORT всього з 12 ЛО і часткою 2.3%. Виокремлено 2 категорії a. Winter Sports і b. Other. Терміни: biathlon, skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS), parallel slalom, downhill slalom, pentathlon, Nordic skiing та ін.

Найменшою термінологічною ланкою нашої ієрархії є ЛСП ORGANIZATIONS, що вміщує назви різних організацій – переважно абревіатури. До складу концепту входить лише 9 ЛО, що становить лише 1.7% від загальної сукупності термінів. Наприклад, International Biathlon Union (IBU), International Ski Federation (FIS), Ski Racing Suppliers (SRC), Union Internationale de Pentathlon Moderne et Biathlon (UIPMB), Biathlon Association, Ski Club.

У результаті укладання ручної вибірки термінів з доступних нашій увазі джерел та вибірки частотних термінів текстового корпусу [3] з допомогою програми AntConc, а також здійснення спроби категоризації термінів, можна дійти до висновку, що чималий пласт термінології біатлону залишається суміжним, оскільки як самостійний, так і комп’ютерний відбір термінів з допомогою програми AntConc базувався на спільних бібліографічних джерелах. Тим не менше, варто зазначити, що попередній схематичний поділ концептів зазнав видозмін у процесі категоризації термінів. Наприклад, виникла потреба виокремити новий концепт SPORT, що хоча є гіперонімом до ключового терміна нашого дослідження biathlon, але наочно демонструє його місце у термінології спорту (належність до концепту-мікрополя WINTER SPORTS). На додачу, деякі терміни на кшталт pentathlon, skiing, Nordic skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS) (та його підвиди super combined, super-G, parallel slalom, downhill slalom і super giant slalom) хоча і мають низку спільних ознак з біатлоном, але все ж не належать до його підвидів, оскільки є самостійними спортивними дисциплінами. Концепт ЗАГАЛЬНІ НАЙМЕНУВАННЯ був розподілений по новоутворених категоріях, переважно до найчисельнішого концепту EQUIPMENT, підконцепту a. SKIS/POLES або e. OTHER APPURTENANCES; до INDEXES/NOTIONS, підконцептів a. COURSE, c. GENERAL NOTIONS чи d. SPORTSMEN-RELATED CHARACTERISTICS; до PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту c. RACE тощо. Концепт СТРІЛЬБИЩЕ у поглибленій класифікації частково був розмежований до категорії EQUIPMENT, підконцептів c. GUN/ROUNDS, d. OTHER EQUIPMENT ON SHOOTING і e. OTHER APPURTENANCES; до категорії PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту b. SHOOTING; а також до категорії INDEXES/NOTIONS підконцепту b. SHOOTING.

Цікавим відкриттям нашого дослідження стало те, що попри той факт, що терміни здебільшого є моносемантичними у межах однієї терміносистеми [2] у нашій мережі термінів було виявлено приклади полісемантичності, а отже належності терміна різним концептам водночас. Наприклад, термін butt у біатлонній лексиці може мати такі значення:

1)  затвор (the thick end of a rifle (gun) handle) [1];

2) стрільбище (shooting range).

Відповідно до першого значення вищезгаданий термін класифікуємо до концепту EQUIPMENT, підконцепту – GUN/ROUNDS. Зважаючи на іншу дефініцію, номен butt належатиме концепту PROCESSES/ACTIVITIES, підконцепту – SHOOTING. Однак необхідно також зважати на стилі мовлення і сфери вживання термінів, оскільки наш приклад у значенні стрільбище вживається виключно у неофіційному стилі. Тобто цей термін є прийнятним у повсякденному спілкуванні і може вживатися наприклад вболівальниками біатлону на онлайн-форумах, у різних обговореннях чи інтерв’ю, що носять неофіційний характер, але не допускається для наукового чи ділового стилю. Також заслуговує уваги таке явище як варіативність  термінологічних одиниць, тобто існування паралельно вживаних форм, що  ідентифікують один і той самий термін. У нашому контексті доречним буде і термін «синонімія». Наприклад, лексичні варіанти spare rounds, spare ammunition і spare cartridges, що у перекладі означають «запасні/резервні патрони»; bolt handle і bolt lever – «рукоятку затвору»; arm sling і arm loop – «плечовий ремінь»; bore, calibre (caliber) і gauge (gage) – «калібр»; start(ing) time і start-list time – «стартовий інтервал»; relay exchange, hand-over і switchover – «передача естафети» та багато інших. У терміносистемі біатлону було виявлено випадки існування альтернатив написання термінологічних одиниць, що найчастіше були зумовлені особливостями морфології англійської мови або ж відмінностями між британською та американською англійською. Розглянемо такі приклади: foresight і fore sight – «приціл, мушка», step in binding і step-in binding – «кріплення з автоматичною засувкою», penalty loop і penalty lap – «штрафне коло» і т. д. [1].

Подібні приклади наочно демонструють доцільність укладання категоріального апарату будь-якої терміносистеми. Це сприятиме кращому розумінню взаємозв’язків лексичних елементів, сфери їх використання та потенційної можливості утворення нових термінів на основі існуючих понять.

Таким чином, концептуальна карта наповнення термінології біатлону є невід’ємною складовою терміносистеми спорту зі своїми характерними особливостями. Завдяки різносторонньому підходу до класифікації номенів було підтверджено імовірну полісемантичність та варіативність окремих термінологічних одиниць. ЛСП «BIATHLON» є достатньо рухливою мовною підсистемою, яка постійно поповнюється великою кількістю термінологічних одиниць, однак потребує подальших розвідок у даному напрямку, зокрема детальнішого вивчення і систематизації у лексикографічних джерелах.

Література:

1. Англо-русский общий терминологический глоссарий спортивных терминов: Библиотека «Сочи 2014» Оргкомитет “Сочи-14”. – Москва, 2012. – 1050с.
2. Кошкина Е. А. Педагогическая терминология как объект междисциплинарного исследования// Вестник Томского государственного университета. – – № 339. – С.155-160.
3. Термінологічний менеджмент. Корпус текстів СПОРТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/data/view.php?id=3650. – Назва з екрана.
4. Термінологічний менеджмент. СПОРТ. Ієрархія категорій термінології BIATHLON (BT) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/wiki/view.php?id=5838. – Назва з екрана.
5. American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. (2011).

Ключові слова: лексичний аналіз, лексичні засоби, емотивність, конотація.

Статья посвящена исследованию лексических средств используемых в речи действующего премьер-министра Великобритании Дэвида Кэмэрона. Осуществлен анализ контекста использования конкретного лексического средства и его эмотивность.  

Ключевые слова: лексический анализ, лексические средства, эмотивность, коннотация.

The article is devoted to investigation of lexical means used in the speeches of current prime minister  of Great Britain David Cameron. Context of usage of certain lexical mean and its emotiveness are analyzed. 

Key words: lexical analysis, lexical means, emotiveness, connotation.

Політичний текст відрізняється тим, що «політична лексика» у ньому є термінологічною, а звичні для нас, неспеціальні «політичні» мовні знаки використовуються не завжди так, як у звичайній мові. Специфічна структура дискурсу є результатом доволі своєрідних мовних засобів. Специфічною є і реалізація дискурсу – його звукове чи письмове оформлення [2].

На думку Репіної К.А., політичний текст – це :

1)    текст, що функціонує у сфері політики;

2)    текст певної тематики, пов’язаної з різноманітними політичними питаннями;

3)    текст, що створений людиною, яка займається політичною діяльністю;

4)    текст, що має, як правило, колективного автора і множинного адресата;

5)    текст, котрий є орієнтованим на вплив на людей задля отримання цілком конкретного результату [4].

Характерними рисами політичного дискурсу в межах лексики є доволі широке використання професійної політичної термінології; частотність використання книжних слів (to corroborate a statement – підтвердити заяву, proponents – підтримуючі, a vision – концепція, heterogeneous – неоднорідний), кліше і штампів (last but not least – не менш важливе , boom and bust – цикл «бум і спад» , apart from the fact that – окрім того , by the same token – аналогічно цьому, to bear in mind – мати на увазі).

В політичній мові часто фігурують необразні стійкі фрази (to take something for granted – вважати щось не потребуючим доказів; to lay foundations of – закладати  основу; to go hand in hand – бути нерозривно пов’язаним з; to break new grounds – розкривати нові можливості; to set in motion – змусити запрацювати).

D. Crystal в книзі «English As a Global Language» порівнює англійську мову з порохотягом: «English is a kind of vacuum cleaner of languages – it sucks in vocabulary from any language it can get» [8, 89]. Справді, можна відмітити чисельні запозичення в словнику англійської мови, котрі головним чином ввійшли в нього з латинської та французької мов.

Кореляція глибини семантичного об’єму лексем, точності і приблизності номінації, а також широти і вузькості десигнанта лексичних одиниць сприяє утвердженню того, що лексична одиниця здатна володіти різним рівнем інформативної насиченості [3, 275]. Слова високого стилю в англійській мові – це зазвичай довгі, багатоскладові слова часто негерманського походження, іноді не повністю асимільовані, з присмаком книжності і архаїчності. Часто вони мають в нейтральному стилі більш прості і короткі синоніми [1, 341].

Актуальність дослідження роботи полягає в тому, що текст публіцистичної спрямованості як об’єкт лінгвістичних досліджень постає малодослідженим пластом, оскільки, подекуди ігнорується його значимість в контексті дослідження лексичних показників.

Метою даної статті є дослідження лексичних засобів використовуваних у промовах чинного прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

–         виокремити лексичні засоби використовувані у промовах британського політика;

–         визначити здійснюваний окремими лексичними засобами ефект скерований на  загальне лексичне тло промови та емотивні складові твореного ефекту.

Наукова новизна полягає у систематизованій обробці матеріалу, детальному описі відібраних та проаналізованих лексичних засобів, визначенні їх емотивної насиченості.

Нами було здійснено аналіз лексики текстів промов прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона, що дозволило виокремити пласти найбільш застосованої лексики, а також дало змогу здійснити контекстуальний аналіз вжитку певних лексичних одиниць та їх емотивного забарвлення та стилістичного впливу.

Здійснивши аналіз лексики текстів промов політика, нам вдалось виокремити наступні групи лексики (термінів):

1)    економічні терміни;

2)    політичні терміни;

3)    терміни зі сфери юриспруденції;

4)    медичні терміни;

5)    терміни освітньої сфери;

6)    культурологічні терміни;

7)    терміни технічного спрямування;

8)    військово-воєнна термінологія.

Вагомим у аналізі пластів лексики є частотність використання тих чи інших

лексичних одиниць. Цю частотність у кількісному та відсотковому співвідношенні подано у таблиці.

Таблиця 1

         Проаналізовані нами групи політичної термінології систематизуємо у наведеній нижче класифікації:

1)    загальнозначущі терміни (referendum, government, power, parties);

2)    спеціальні політичні терміни, що володіють особливим політологічним змістом (democracy, red tape);

3)    спеціально-технічні терміни, що слугують позначенню сфери спеціальних знань – техніки, економіки, медицини і т.д. (construction project, education).

Усі політичні терміни за своєю будовою поділяються на:

1)     прості, які складаються з одного слова: summit, negotiations, debate, corruption, reform;

2)    складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: national interest, Coalition government, sovereign countries, political freedom, global partnership;

3)    терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: national selection procedures [6].

Найбільш поширеними в політичній термінології є такі синтаксичні типи:

1)  Двокомпонентні:

• “прикметник + іменник у Н. в. однини”: constitutional monarchy, parliamentary democracy, progressive conservatism;
•  “прикметник + іменник у Н. в. множини”: political issues, political institutions;
•  “іменник у Н.в. + іменниково-прийменникова конструкція”: the abolition of slavery, crimes of the Assad regime [7];

2)    Трикомпонентні синтаксичні типи:

• “прикметник + прикметник + іменник”: open transparent institutions, inclusive political institutions, mass uncontrolled immigration;
• “іменник у Н.в. + прикметник + іменник у Р.в.”: legacy of political power;
• “іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.”: intimidation of human rights defenders;

3) Полікомпонентні терміни можуть включати чотири, п’ять, шість і більше одиниць: general freedom of expression and the media, the civil war and the defeat of the “Tamil Tigers”, the Council of Europe’s own Human Rights Trust Fund [6].  

Стверджуємо, що більшість політичних термінів виконує номінативну функцію. Таким чином досить багато лексичних одиниць у текстах промов означають посади зайняті у політикумі: Foreign Secretary, Prime Minister, Northern Ireland Executive, President, Deputy First Minister, the Executive, Chief Commoner, the Chancellor of the Exchequer, the UN Secretary General. Досить часто мовець звертається до використання лексичних одиниць на позначення органів влади: House of Commons, Parliament, government, White House, the Ministry of Defense. Цікавим є залучення синонімів для означення певних лексичних одиниць. Наприклад, UK government зустрічається в наступних варіаціях: Number 10 Downing Street, Number 10, the Whitehall [5].

Досить використовуваними є і лексичні одиниці на позначення політичних організацій, інституцій, партій, об’єднань (тут переважно спостерігаємо використання абревіатур для надання висловлюванню лаконічності): EU (European Union), UN (United Nations), NATO (The North Atlantic Treaty Organization), Tory, Conservatives, Labor Party [9].

Здебільшого використовувані політичні терміни є нейтральним пластом лексики і стилістично не означають висловлювання. Виконувана ними функція номінації не є емотивною і сприяє виключно об’ємності мовлення, його змістовній насиченості, однак стилістичне тло висловлювання не піддається при цьому жодним метаморфозам.

Проте, використання прикметників з первинно позитивною конотацією поліпшує емотивне означення тексту. Наприклад, з політичними термінами використовуються такі прикметники як strong, competent, successful, mass [11].

Підсумуємо, що терміни політичного спрямування здебільшого слугують для номінації владних органів, структур, політичних об’єднань та інституцій. Проте, зрідка констатуємо і емотивне означення певної лексичної одиниці завдяки прикметникам первинно позитивної конотації.

Серед економічних термінів проведено розподіл пластів лексики на макроекономічну термінологію та мікроекономічну термінологію. Стверджуємо значне використання економічних термінів першого різновиду, що слугують позначенню закономірностей функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки в цілому (або її частини, галузі), таких загальних процесів і явищ як інфляція (inflation), безробіття (unemployment), бюджетний дефіцит (budget deficit), економічне зростання (economic growth), державне регулювання тощо. Серед макроекономічних термінів зустрічаємо і такі поняття як Gross Domestic Product (GDP), Gross National Product (GNP), aggregate demand, aggregate supply, balance of payments [10]. Здебільшого макроекономічними термінами виступають іменники загальнонаукового та вузькоспеціалізованого характеру.

Серед економічної термінології зустрічаємо також пласт мікроекономічних термінів. Ці терміни слугують позначенню основних закономірностей функціонування ринкової економіки на рівні товаровиробника та споживача, а також означають механізми прийняття рішень господарюючими суб’єктами, які прагнуть досягти максимального задоволення потреб в умовах використання обмежених ресурсів.  Найбільш використовуваними є такі мікроекономічні терміни: marginal utility (гранична корисність), household (домашнє господарство, суб’єкт економічної діяльності), company (підприємство, самостійний суб’єкт господарювання), natural resources (природні ресурси), capital (капітал, один із факторів виробництва), market (ринок, місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни і необхідної кількості товару) [14].

Загалом, економічні терміни за будовою поділяємо на:

1)     прості, які складаються з одного слова: investment, deficit, business, taxpayer, poverty, enterprise;

2)    складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: public spending, work benefits, manufacturing benefits, family budgets, property rights;

3)    терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: reforming the welfare system, the credit union movement, the membership of credit unions, disruptive business models, engineering and manufacturing expertise [12].

Найбільш поширеними в політичній термінології є такі синтаксичні типи:

1)  Двокомпонентні:

• “прикметник + іменник у Н. в. однини”: sales pitch, state sector, private sector;
•  “прикметник + іменник у Н. в. множини”: extra hours, fiscal plans, manufacturing exports ;
•  “іменник у Н.в. + іменниково-прийменникова конструкція”: the power of business, standard of living, the cost of living;

3)    Трикомпонентні синтаксичні типи:

• “прикметник + прикметник + іменник”: global stock markets, engineering and manufacturing expertise;
• “іменник у Н.в. + прикметник + іменник у Р.в.”: destination for inward investment;
• “іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.”: creating the climate for enterprise [13].

Характерною особливістю синтаксичної будови пласту економічної термінології є відсутність полікомпонентних термінів, що можуть складатись з чотирьох, п’яти, шести і більше лексичних одиниць, що в свою чергу свідчить про намагання мовця надати своєму висловлюванню якомога більшої лаконічності.

Відносною  частотністю характеризується і використання економічних термінів з виключно номінативною функцією. Такими здебільшого є лексичні одиниці на позначення компаній, фірм, економічних інституцій: New York Stock Exchange, Chicago Mercantile Exchange, Regeneration Investment Organization [15].

Третє місце за частотністю використання посідають терміни зі сфери юриспруденції. Здебільшого юридичні терміни слугують позначенню юридичних інстанцій, судів, правозахисних організацій: the European Court of Human Rights, the Court, the Council, UN Human Rights Council, the Council of Europe, the Council of Europe’s own Human Rights Trust Fund, a supreme or constitutional court, Joint Committee on Human Rights, domestic courts [6]. Решта юридичних термінів означають сферу судочинства, процедурні особливості та суб’єкти права: case, trivial case, important cases, urgent cases, inadmissible cases, prison, protocol, the applicant, judges, police, to arrest, to charge, to prosecute, police officers, criminals, major police operations, to convict, thuggery, a hit-and-run, penalty [10]. Досить частотним є використання слів іменників загального характеру на позначення прав та свобод людини, а також лексичних одиниць на позначення юридичної документації: the rule of law, property rights, equality for all before the law, inequality, birth right, discrimination, human rights, open and fair rules, justice, the abuse of human rights, specific rights, the right to freedom from unlawful detention, the Petition of Right, the Bill of Rights, Magna Carta, citizens’ human rights, fundamental human rights, human freedom and dignity, the right of an individual petition, violations of human rights тощо [12].

Класифікацію юридичних термінів використовуваних британським політиком подано у таблиці.

Таблиця 2

Підсумуємо, що використовувана у промовах британського політика Девіда Кемерона лексика має здебільшого нейтральний характер, оскільки виконує номінативну функцію означуючи певні явища, феномени, процеси у сфері політики, економіки, юриспруденції, медицини, культури, освіти, військово-воєнної та технічної сфер. Найбільш використовуваними пластами лексики у текстах промов прем’єр-міністра Великобританії є політична термінологія (35,4%), економічна термінологія (34,3%) та термінологія правової сфери вжитку (17,1%). Аналіз наведених вище терміносистем дає змогу констатувати ймовірність емотивного означення певних лексичних одиниць за наявності прикметників з яскраво вираженою позитивною конотацією. Проте, здебільшого серед термінів переважають іменники нейтрального характеру.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык / Арнольд И.В. – Москва: 2002. – 341 с.
2. Демьянов В.З. Интерпретация политического дискурса в СМИ [Електронний ресурс] // Evartist.narod.ru – [2003]. Режим доступу: http://evartist.narod.ru/text12/09.htm
3. Попова Т.Г. Категория информативной насыщенности юридического дискурса // Профессионально ориентированное обучение иностранному языку и переводу в вузе/ Попова Т.Г. – М.: 2011. – С. 273-285.
4. Репина Е.А.Политический текст как средство речевого воздействия [Електронний ресурс] // Psyh-portret.ru – [2003]. Режим доступу: http://www.psyh-portret.ru/collection/ repina.html
5. Armed Forces charities reception: David Cameron’s speech [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // UK government. – [2013]. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/armed-forces-charities-reception-david-camerons-speech –  Назва з екрану.
6. Commonwealth Heads of Government Meeting 2013: article by David Cameron [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // UK government. – [2013]. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/pm-on-commonwealth-heads-of-government-meeting –  Назва з екрану.
7. Conservative Party Conference: David Cameron’s speech in full [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // The Telegraph. – [2013]. – Режим доступу: http://www.telegraph.co.uk/news/politics/david-cameron/10349712/Conservative-Party-Conference-David-Camerons-speech-in-full.html – Назва з екрану.
8. Crystal David. English as a Global Language / D. Crystal – Cambridge: Cambridge University Press, 1997.
9. David Cameron’s speech at the Northern Ireland Investment Conference [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // UK government. – [2013]. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/david-camerons-speech-at-the-northern-ireland-investment-conference –  Назва з екрану.
10. David Cameron’s speech to the UN [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // UK government. – [2013]. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/david-camerons-speech-to-un –  Назва з екрану.
11. Diwali 2013: David Cameron’s speech at reception [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // UK government. – [2013]. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/diwali-2013-david-camerons-speech-at-reception–  Назва з екрану.
12. Full transcript | David Cameron | Speech on Scottish independence | Edinburgh | 16 February 2012 [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // New Statesman. – [2012]. Режим доступу: http://www.newstatesman.com/uk-politics/2012/02/united-kingdom-scotland-world –  Назва з екрану.
13. Full transcript | David Cameron | Speech on the European Court of Human Rights | Strasbourg | 25 January 2012 [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // New Statesman. – [2012]. Режим доступу: http://www.newstatesman.com/politics/2012/01/human-rights-court-national –  Назва з екрану.
14. Lord Mayor’s Banquet 2013: Prime Minister’s speech [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // UK government. – [2013]. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/lord-mayors-banquet-2013-prime-ministers-speech –  Назва з екрану.
15. UK riots: David Cameron’s statement in full [Електронний ресурс] / [D. Cameron] // The Telegraph. – [2011]. Режим доступу: http://www.telegraph.co.uk/news/uknews/crime/8693134/UK-riots-David-Camerons-statement-in-full.html –  Назва з екрану.

Стаття присвячена семантичному аналізу політичних промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон. У статті запропоновано класифікації концептуальних метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика.

Ключові слова: політична промова, метафора, термінологія, семантика, лексика.

The article is devoted to the semantic analysis of the political speeches delivered by the U.S. Secretary of State Hillary Clinton. It provides with the classification of conceptual metaphors found in the public discourse of the American politician.

Key words: political speech, conceptual metaphor, terminology, semantics, vocabulary.

Метафори утворюють значну кількість словникового складу сучасної англійської мови, яка є не тільки гнучкою, а й мінливою. Постійне поповнення лексики сучасної американської політичної публіцистики за рахунок метафор слугує придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства.

Політична промова належить до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Проблему лексико-стилістичних особливостей політичних промов досліджували такі науковці І.В. Арнольд, А.М. Баранов, М.В. Блажевич, А.Ф. Селіванов, Г.В. Колшанський, Л.Г. Павлова, Г.Г. Почепцов, І.Г. Чередниченко та ін. Питання метафоризації політичних текстів розглядали у своїх наукових дослідженнях Дж. Лаккоф, А.О. Худолій, А. П. Чудинов.

Метафора приваблювала та приваблює дослідників, оскільки її розглядають як процес і результат дії складних мовних і когнітивних механізмів та засіб концептуалізації емпіричних знань. Ґрунтовне дослідження метафори пов’язане з вивченням особливостей її функціонування у мовленні, де в повному обсязі відбувається реалізація її синтагматичних зв’язків.

Метою дослідження є семантичний аналіз політичних промов колишнього Державного секретаря США Гіларі Клінтон, який передбачає класифікацію концептуальних метафор, їхній поділ на тематичні групи, визначення їхніх лексичних та семантичних характеристик, особливості використання у промовах політика.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• здійснити аналіз концептуальних метафор, виявлених у промовах Гіларі Клінтон та класифікувати їх відповідно до тематичних груп;
• виявити ефект впливу метафор на аудиторію.

Промови вважаються найголовнішим вербальним втіленням риторики. Під промовою розуміють публічний виступ з певного приводу, що має чітку логічну структуру, смислове навантаження та мету.

Процедурним механізмом сугестії у політичних промовах є використання метафоризації, тобто перенесення якостей одних об’єктів дійсності на якості інших. Варіювання різних семантичних наслідків метафор у різних контекстах визначає ефект цього механізму інтерпретації дійсності. Метафори широко застосовуються в політичних промовах та аргументації. Вони слугують засобами схиляння аудиторії до прийняття певного рішення, спонукають до очікуваної мовцем поведінки аудиторії [2, 190].

За словами А. О. Худолія, метафора виступає результатом когніції людини з семантичними параметрами, властивими англійській мові, а самі явища мови, зокрема значення та референція, переломлюються через призму когніції людини [4, 183].

Дж. Лаккоф у когнітивній теорії стверджує, що коли промовець використовує метафори, то він трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», тобто ту, яка сформує думку реципієнта. Тема цієї «кінцевої» інформації незнайома йому, а метафора порівнює незвичну інформацію із чимось уже відомим. Теоретично, кожне метафоричне висловлювання – це мовленнєвий акт: він встановлює або найчастіше сприяє встановленню зв’язку між знайомими і незнайомими темами для реципієнта інформації. Ця теорія стверджує, що коли державні лідери намагаються донести будь-яку інформацію, аудиторія спостерігає за їхніми відносинами із слухачами, думає про метафоричне вираження категорії «висоти» та «відстані», які їх відділяють від державних діячів. Вони усвідомлюють себе окремо від них [3, 245].

У політичній мові існують такі види метафор: розміру, особистої зверхності, відстані, субординації, а також метафори вибору [1, 260].

Метафори розміру охоплюють поняття «що більше – то краще». У промовах політичних діячів завдяки цьому виду метафори досягається ефект кращої перцепції інформації реципієнтом, особливо пов’язаної із розмірами та обсягом. Вони сприяють формуванню образу у свідомості та закладають початкове ставлення до тих чи інших понять [1, 262]. Так, наприклад, у промовах Гіларі Клітон, трапляється лексична конструкція the scope and scale of a problem, яка підсилює значення проблеми у свідомості аудиторії та безпосередньо виконує функцію афектації:

Concrete action is possible when we understand the scope and scale of a problem [13]. Наведений приклад підтверджує, що вдало дібраний метафоричний вираз підсилює важливість та значення тієї чи іншої проблеми, сприяє її детальному та скрупульозному вивченню.

У промовах Гіларі Клінтон досить часто трапляється лексема «force», яка у сполученні з іншими семантичними одиницями створює ефект контамінованої метафори:

And we thank Senegal for contributing troops to the ECOWAS stabilization force there [12]. Лексична конструкція «stabilization force» має як денотативне, оскільки все-таки йдеться про всі військові сили, що діяли в регіоні, так і конотативне значення, позаяк мовець говорить водночас і про мету та результат їх діяльності – стабілізацію конфліктної ситуації в регіоні.

Іншого семантичного наповнення набуває лексема у висловлюванні держсекретаря США під час проголошення заключної частини тієї ж промови:

Thank you for being a model in this region, a champion of democracy, a force for peace, prosperity, and progress [12]. Тут лексема «force» не виступає військовим терміном, а швидше передає потенціал країни та її напрацювання у сфері миротворчої діяльності та прогресивного поступу.

Наступним видом є метафора зверхності. Приклади таких метафор частіше трапляються в тоталітарних промовах і слугують для відділення правлячої верхівки від звичайних груп населення. У демократичних промовах ця межа зникає й усі класи та групи зближуються [1, 263].

Цей тип метафор не є типовим для текстів політичних промов Гіларі Клінтон. Тим не менше можемо виокремити декілька прикладів: «to lift your own people out», «takes leadership from the top», «preserving their grip on power», «at the bottom of a list of rankings».

That means a nation’s own efforts to lift your own people out of poverty… [12]. Ця метафора відображає намагання Гіларі Клінтон максимально наблизити владу до пересічних громадян і показати, що всі дії політичних діячів спрямовані на добробут громадян.

Метафори відстані, зазвичай, використовуються для того, щоб дати уявлення про певне явище у порівнянні з минулим чи майбутнім, чи в певних територіальних рамках, і щоб запевнити аудиторію, що буде вжито наступних заходів [1, 263].

Цей тип метафор є домінуючим у промовах Гіларі Клінтон, що підтверджується такими прикладами:

And we’ve seen very clearly that parliamentary elections go hand-in-hand with greater economic opportunity. 2. Anyone who doubts that political openness and prosperity go hand-in-hand only have to look to South Korea, Japan, Indonesia, Taiwan – democratic societies that have delivered tremendous economic benefits [7]. Метафора «hand-in-hand» створює враження близькості та взаємопов’язаності двох процесів – парламентських виборів та економічного поступу.

У промовах Гіларі Клінтон ми можемо виокремити такі метафори відстані: «erase old dividing lines in global politic», «starts in the small places close to home», «having a black hole at the center of our data-driven universe», «in the vanguard of the struggle for justice».

You will decide whether South Africa seeks to erase old dividing lines in global politics [16]. Тут метафора створює враження близькості та тісної співпраці у світовому просторі, вказує на відсутність і необхідність стирання кордонів у глобалізованому світі.

Метафора субординації особливо характерна для диктаторського суспільства. Вона, як правило, вказує на те, що адресати промови не можуть змінити ситуацію, тому що існує непорушна встановлена зверху централізована ієрархічна система суспільного устрою та державного управління. Демократія ж сама по собі передбачає рух, вибір, відсутність чітких імперативів, тому політики-демократи за допомогою метафор субординації намагаються підкреслити основне правило демократії – право вибору [1, 264].

Метафори субординації практично відсутня у промовах Гіларі Клінтон. Однак, можемо виокремити певні лексичні конструкції, які за своєю семантикою наближаються до метафор субординації. У промові Гіларі Клінтон трапляються метафори субординації: «stand up for democracy and universal human rights», «to fight off a serious threat to democracy», «to stand on the side of freedom»[16].

So the United States will stand up for democracy and universal human rights, even when it might be easier or more profitable to look the other way, to keep the resources flowing. Наведена у контексті метафора свідчить про готовність Сполучених Штатів відстоювати демократію та загальні людські права у всьому світі.

Як ми переконалися, метафори субординації у промовах Гіларі Клінтон мають демократичне спрямування і є закликами до боротьби із загрозами демократії та свободи. Вони спрямовані на захист свободи як одного із ключових понять серед цінностей американського народу.

Метафори вибору – це знову ж таки метафори демократії. Вони використовуються політиками для того, щоб показати виборцям наявність альтернативи [1, 265].

Наприклад, у промовах Гіларі Клінтон ми почуємо: «our foreign policy priorities», «separating wheat from the chaff», «to keep economic engine going» [11]. Вищезазначені метафори створюють уявлення, що майбутнє держави завжди знаходиться в руках її громадян, і що їх свідомий вибір допомагає у встановленні демократичних ідеалів та засад, що стануть запорукою успіху їх Батьківщини.

У політичних промовах також трапляються метафори вибору, що пов’язані із пошуком: «everyone has to find their own path», «to find the truth»:

As we look at the unique strengths, challenges, and histories of individual nations, we know everyone has to find their own path [7]. Лексична сполука «to find their own path» у цьому контексті має значення «знайти свій шлях розвитку», тобто Гіларі Клінтон говорить, що не існує універсальної моделі розвитку, яка підходитиме усім країнам без винятку. Відтак, кожна нація повинна віднайти стратегію розвитку, що відповідатиме її реаліям.

Особливістю у промовах Гіларі Клінтон є використання метафор, що містять елементи або ж цілі лексичні конструкції з військовими термінами або транстермінологізованими одиницями військового семантичного забарвлення з ознаками метафоричності на позначення явищ суспільного та політичного життя.

But whether you’re a veteran of these efforts or someone new to what we are trying to do together, the United States will stand with you as your partner on the basis of mutual respect in order to make sure that the benefits that we see as so potentially achievable are available for you and particularly for the next generation [6]. Під метафорою veteran of these efforts Гіларі Клінтон має на увазі досвідченого борця за ідеї, які поділяють громадяни США.

Неодноразово у політичних промовах Гіларі Клінтон трапляються метафоричні вирази, до складу яких входять лексичні одиниці, запозичені із ділової, економічної та фінансової сфер: «…extract the wealth of Africa…» [12], «…to build a new partnership…» [12], «…launching a new partnership [16], «…to unlock global financing for long-delayed infrastructure projects…» [12], «…export-driven model …» [12], «…to keep economic engine going…» [11], «…reaping the economic rewards…» [12].

As certainly as America lies over the horizon behind me, so I pledge to the people of Africa that we will reach over this ocean to build a new partnership based on friendship and respect [12]. Метафора to build a new partnership вживається на позначення налагодження дипломатичних відносин, що базуються на напрацюванні і зусиллях з обох боків, відтак встановлення такого «партнерства» (лексема із ділового мовлення) прирівнюється до будівництва.

Гіларі Клінтон неодноразово використовує спортивні метафори у своїх політичних промовах. Наприклад: «…Jim Clifton and his team…», «…a race between hope and fear…», «…champion of democracy….». Спортивні метафори створюють враження гри, позбавляють ситуацію серйозності, вказують на переможців та тих, хто зазнав поразки. Наведені лексеми роблять інформацію емоційно забарвленою, внаслідок чого вона легше сприймається реципієнтом як зрозумілий і знайомий варіант, позаяк політика справді нагадує спортивні ігри, перегони, а політичні діячі подібні до учасників цих змагань.

So it’s great that we’re back here today, and I am grateful to Jim Clifton and his team for joining us to highlight the urgent need for more and better information about women and gender equality around the world [13]. У цьому реченні наведено приклад використання спортивної метафори team, яка підсилює враження гри, командного духу, згуртованості довкола вирішення поставленого завдання.

It is a race, a race between hope and fear, a race between potential realized and despair imbued in every pore of one’s body [12]. Гіларі Клінтон використовує метафору race, адже лексема із спортивної термінології про перегони найбільш релевантна, коли йдеться про протистояння двох антиподів – чи то ідеологій, чи двох антонімічних понять, що виражають полярні опозиції.

Ще однією групою метафор є метафори із сфери будівництва: «economic ruin», «a key building block», «four pillars», «to build a new partnership», «to build strong institutions», «we are building on the progress», «a global economic architecture», «to reinforce an architecture of rights-based rule». Розглянемо детальніше деякі із них:

In the late 1990s, this country was emerging out of years of war and economic ruin [15]. Автор використовує метафору economic ruin, що має значення «занепад в економічній сфері», період застою та стагнації в економіці держави. Використовуючи досить сильне за емоційним впливом слово «руїна», Гіларі Клінтон створює враження критичності ситуації, висловлюючи думку, що економічна система знаходиться у кризі. А поєднання виразу зі словом war передає реципієнту усю повноту критичної ситуації та занедбаного стану. У цьому контексті лексема war вжита у значенні конфлікту, гострого непорозуміння, суперечності. Проте зважаючи на попередні військові дії, можна говорити і про дещо буквальне значення семеми, її денотативність, позаяк лексема використана на позначення стану воєнних дій. Використання лексеми створює ефект напруження та додає змістової ваги і серйозності висловлюваному.

Іноді у промовах Гіларі Клінтон трапляються медичні та біологічні метафори. Зокрема у промовах держсекретаря примітні у складі метафоричних конструкцій лексеми на позначення частин тіла людини: «at the heart of our foreign policy priorities», «despair imbued in every pore of one’s body», «falling into the hands of terrorists», «extra-judicial killings at the hands of the mutineers», «heads of state», «heads of delegations», «back down in the face of threats».

That’s one of the reasons we have put women at the heart of our foreign policy priorities at the State Department [13]. Метафора at the heart of our foreign policy використана держсекретарем для того, аби акцентувати на важливості питання жінок – і поставити його в центрі, в серці політики закордонних відносин.

Медична сфера: «an anemic global economy», «economic recovery», «weak economy is collapsing», «healthy trade».

Consider some of the problems we face today – an anemic global economy, transnational crime and terrorism, climate change, disease, famine, nuclear proliferation [16]. Означення anemic (лексема із медичної галузі) використано у цьому контексті на позначення слабкої, недостатньо викристалізованої, не досить стабільної економічної системи світового масштабу. Термін і його використання у переносному значенні створюють стилістичний ефект, вираз легко розуміється реципієнтом та запам’ятовується, позаяк використання аналогії із загальновідомими концептами та поняттями досягають поставленої мовцем мети.

Також у політичних промовах Гіларі Клінтон можемо виокремити контаміновані метафоричні конструкти з лексичними одиницями запозиченими зі сфери мистецтва: «African renaissance», «paint a picture», «rich mosaic of democracy».

And here in Senegal, Bill talked about an African renaissance [12]. Для президента США renaissance (відродження) держави передусім полягає у встановленні демократичних цінностей, прав і свобод людини. Тобто у цьому контексті культурологічна лексема renaissance означає оновлення держави, декларація її ціннісних засад, ініціювання стабілізації усіх сфер суспільно-політичного життя.

Таким чином, транстермінологізовані лексичні одиниці у контамінації з іншою лексикою, у тому числі узуальною, створюють метафоричність висловлюваного. Такі лексичні конструкції вживаються у публіцистичних текстах як прагматично-експресивні компоненти імпліцитної сугестії на читача з метою зрозумілості, експресивності, проведення аналогії із сферою терміносистеми, у якій вони побутують.

Державний секретар США Гіларі Клінтон у своїх політичних виступах нерідко використовує метафори, що до своєї семантичної структури включають лексеми на позначення вогню. Наприклад, «before the wood is stacked or the match is struck», «when the fire is at full blaze», «might reignite the flames of conflict», «stacking dry firewood before striking the match».

The United States and our partners must act before the wood is stacked or the match is struck, because when the fire is at full blaze, our options for responding are considerably costlier and more difficult [10]. У цьому контексті йдеться про необхідність вжиття негайних заходів з метою запобігти загостренню критичної ситуації, оскільки боротися із викликами краще на ранніх стадіях їх появи. Гіларі Клінтон пояснює план дій метафоричними засобами: «…треба діяти, доки не закладені дрова і не запалений сірник, бо коли полум’я розгориться, тоді заходи боротьби з ним обійдуться значно дорожче…».

Отже, метафори, ретранслюючи властивості та ознаки предметів реального життя на політичні явища, створюють у свідомості людей образи та конструкти, які стають шаблонами у їхніх політичних поглядах, поведінці. Образність та метафоричність висловлювань Гіларі Клінтон під час публічних виступів створює дружню атмосферу, сприяючи аудиторії осмислити серйозні теми, розтлумачити глобальні процеси простою мовою, яка апелює не лише до логіки, а й до емоцій та відчуттів реципієнтів. Такий підхід є досить ефективним у політиці.

Література:

1. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой комуникации / Зарецкая Е. Н.  — Санкт-Петербург, 1998. — 345 с.
2. Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації / Федатов Л. Н. — К. : Наукова думка, 2003. — 289 с.
3. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Фрумкина Р. М.  — М. : Academia, 2001. — 320 с.
4. Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX- початку XXI століття : монографія / А. О. Худолій. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006.– 384 с.
5. Clinton H. R. Remarks at the 2012 International AIDS Conference: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm
6. Clinton H. R. Remarks at the African Growth and Opportunity Act Forum to Mark Global Economic Statecraft Day: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm.
7. Clinton H. R. Remarks at the APEC Women and the Economy Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm
8. Clinton H. R. Remarks at the Child Survival Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192325.htm
9. Clinton H. R. Remarks at the Climate Clean Air Coalition and Green Embassy Event: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm
10. Clinton H. R. Remarks at the U.S. Holocaust Memorial Museum Forward-Looking Symposium on Genocide Prevention: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm
11. Clinton H. R. Remarks at the U.S.-India Higher Education Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу : http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm.
12. Clinton H. R. Remarks on Building Sustainable Partnerships in Africa: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm
13. Clinton H. R. Remarks on Evidence and Impact: Closing the Gender Data Gap: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm.
14. Clinton H. R. Remarks to the International Women’s Leadership Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm.
15. Clinton H. R. Remarks to the Lower Mekong Initiative Women’s Gender Equality and Empowerment Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195001.htm
16. Clinton H. R. The United States – South Africa Partnership: Going Global: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm

Стаття присвячена семантичному аналізу юридичної термінології книги Джона Тіллотсона «Закон Європейської Спільноти», де розкривається сутність міжнародного права, становлення економічних та політичних зв’язків країн-союзників, проблеми в ході цього інтегративного процесу та шляхи їх подолання.

Ключові слова: термін, термінологія, юридична термінологія.

The article deals with semantic analysis of legal terminology of John Tillotson’s book European Community Law, which reveals the nature of international law, formation of economic and political relations among union states, problems and solutions during this process of integration.

Key words: term, terminology, legal terminology.

Кожна наука формує свою термінологічну систему, яка має у своєму складі низку термінів. Термін, як поняття, яке існує у всіх наукових дисциплінах, має здебільшого однакове тлумачення. Зазвичай поняття «термін» трактують як слово чи словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі виробництва. Терміни мають спеціалізовані і окреслені значення, через що ними користується менша частина населення [3, 191].

         Як і інші дисципліни, право налічує у своїй ієрархії сукупність термінологічних одиниць, які різняться за своєю структурою. У межах загальної категорії номінації виділяється три види термінів: 1) номінація через слово; 2) номінація через речення або словосполучення (пропозитивна); 3) номінація через висловлення (дискурсивна) [4, 190].

Детальний аналіз юридичної системи не можливий без формування її термінології базових правових понять, які є складовою частиною правової науки вцілому. Система правової термінології є складовою частиною юридичної техніки, яка є об’єднанням методів та прийомів у процесі юридичної діяльності. Як і кожна інша наука, правознавство формує свою  термінологічну базу, яка слугує для вираження системи правових понять і призначена забезпечувати потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики [1, 192].

У процесі свого становлення та еволюції юридична термінологія збагачується новими термінами та поняттями, постійно поглиблюється та вдосконалюється її усталений понятійний апарат і його словесне вираження. Характерною рисою термінології правової науки є те, що кожному історичному періоду розвитку людської цивілізації відповідає своя системність, а також  змістовність понять та термінів, які адекватно та належним чином віддзеркалюють певний етап розвитку правових явищ разом із  способами та моделями термінотворення [5, 478-479].

Загальновідомим  фактом є те, що кожна система термінів формується під постійним зовнішнім впливом, оскільки не є ізольованою та перебуває у тісних контактах із навколишньою дійсністю. Не винятком є і правова термінологія, на розвиток якої впливали міжнародні, й, відповідно, міжмовні зв’язки, а отже інтерференція, яку можна класифікувати як за екстралінгвістичним, так і за інтралінгвістичним принципом є важливим чинником термінотворчого процесу.  Такі  поняття як норма, нормалізація в правничій термінології тісно пов’язані з проблемою мовних інтерференцій, тобто з впливом інших мов задля впорядкування міжмовних контактів, які теж віддзеркалюють різні прояви суспільного розвитку [2, 8].

Сучасна юридична термінологія є розгалуженою та динамічною системою найменувань правових явищ, понять, інститутів та категорій. Вона ієрархічно структурована на підсистеми (галузі, підгалузі) та групи термінів (родо-видові та синонімічні), які формуються на основі логіко-змістових зв’язків між поняттями. Вона має своє ядро, що виражається у основному термінологічному правовому фонді, та периферію – суміжні з правом ділянки, в яких під впливом екстралінгвістичних та власне мовних чинників постійно відбуваються певні лексико-семантичні зміни, процеси термінологізації та детермінологізації [4, 479].

Під час аналізу лексики була зроблена вибірка юридичних термінів, що налічує 470 структурних одиниць. Всі терміні були поділені на класифікації за структурою, семантичною ознакою, сферою вжитку та тематичним показником.Розглянемо поділ юридичної лексики за тематичним показником.

Як і кожна інша наука, юридична дисципліна взаємодіє з багатьма іншими науками, внаслідок чого і виникають так-звані «міжпредметні зв’язки». Книга Джона Тіллотсона «Закон європейської спільноти» налічує величезну кількість не тільки юридичних, а й  економічних термінів. Головним чином це пов’язане із самою тематикою тексту, в якій переважає  міжнародне право, зокрема, договори, укладені між країнами, їх відносини на міжнародній арені, забезпечення  належного виконання норм та правил, визначених у економічних договорах.  Зважаючи на те, що центральне місце у книзі займає економіко-правові відносини між державами, термінологічна система книги є ієрархічно структурованою, тобто ядром лексики є все-таки правова база, а інший структурний компонент – економічні терміни.

Юридичну лексику даної книги ми поділили на підвиди за відповідними тематичними показниками. Слід відзначити те, що межі даної класифікації, на відміну від попередніх трьох, є відносні  та можуть мати варіації, оскільки деякі терміни можуть бути структурними компонентами різних тематичних груп, а приналежність до певної категорії є умовною. Дане явище має своє логічне пояснення. Якщо ж у класифікації за структурою ми чітко могли встановити приналежність до конкретного виду, оперуючи даними із юридичних словників, то у даному випадку класифікація є єдиною у своєму роді, сформована нами на основі лексики Джона Тіллотсона.

Перший підвид даної класифікації має назву «Судовий процес». Назва вибрана не випадково, оскільки Джоном Тіллотсоном неодноразово розглядаються cудові справи із залученням багатьох європейських країн. Крім цього, автор часто наводить цитати  із вироків міжнародних судів з питань економічної політики стосовно конкретних проблем у міжнародних суперечках:

Court of Justice charged with the duty of ensuring the observance of the law in the interpretation and application of the Treaty [6,8]. Наведений приклад безсумнівно має відношення до суду, оскільки йдеться мова про зобов’язання судом виконання повинностей дотримання закону із пунктів угоди.

До наступного великого підрозділу класифікації належить угрупування юридичних термінів під назвою «Теорія держави та права». Слід відзначити, що дана категорія є однією із фундаментальних, оскільки налічує вагому кількість термінів порівняно із іншими підрозділами. Більшість термінів цієї групи носять риси державотворчого характеру, тобто представляться організації, посади, принципи, які беруть участь у формуванні держав чи необхідних структур:

Represented though they were in the Council of Ministers, the Member States nevertheless relinquished and transferred a large measure of their national identity [6, 8]. Дані словосполучення, які перекладаються як «рада міністрів», «держава-учасник», «національна ідентичність» входять до підрозділу «Теорія держави та права», оскільки пов’язані із функціонуванням держави та її керівництвом органами влади. Автором використані ці термінологічні словосполучення для позначення термінів конституційного права, де розглядається держава в цілому та її юридичні особи.

Підрозділ під назвою «Злочин» є незначною. Автором декілька раз згадується про боротьбу держав та організацій із шахрайством, контрабандою, наркозалежними, злочинністю та пропонується об’єднати зусилля держав для їх більшої ефективності. Автор закликає до спільної роботи, оскільки боротьба на рівні багатьох країн буде набагато продуктивніша ніж всередині однієї країни. Ми можемо переконатися у цьому на прикладі таких речень:

Among these, for instance, pollution, disease, crime and terrorism, know no frontiers and can no longer be tackled by individual countries in isolation… [6, 49].Автор використав передові проблеми кожної країни, яка бореться, передусім, із рівнем злочинності та тероризмом. Тіллотсон зазначає, що ці проблеми повинні виноситись на міжнародну арену та співробітництво різних країн дозволить ефективніше боротися із ними.

Наступною такою ж невеликою категорією слів є підрозділ «Документи». Даний підрозділ налічує мало чисельне угрупування юридичних термінів, оскільки переважна кількість тексту наводить численні приклади із поодиноких документів та майже на кожній сторінці ми бачимо цитати та положення. Всі приклади взяті із протоколів, декларацій, конституцій, в чому ми можемо пересвідчитися на прикладі:

The Treaty  of Rome therefore indicates that European integration has many dimensions [6, 5]. Слово «договір», яке використав автор, саме по собі передбачає певного виду документ, оскільки договори ще й на міжнародному рівні найчастіше у обов’язковому порядку переносяться із усної форми на папір членами переговорів.

Чисельне угрупування термінів ми виокремили під назвою «Міжнародні відносини», оскільки Джон Тіллотсон показує нам співробітництво між багатьма європейськими країнами  протягом останніх десятиліть, основними темами яких є вирішення економічних соціальних та політичних проблем. Навіть сама назва книги «Закон європейської спільноти» передбачає угрупування країн та відображення відносин між ними:

 Foreign Policy Co–operation under Article 30 of the Single European Act… [6, 40].Дана полікомпонентна одиниця, яка перекладається як «співробітництво у сфері міжнародної політики» прогнозує як мінімум дві країни-учасника, а тому відноситься до сфери закордонних справ. Автор використав полі компонентну структуру задля передачі співпраці країн, робота яких передбачає Єдиний Європейський Акт.

Найчисельнішою групою згрупованих слів є терміни під назвою «Політика». Питання політики є ключовим на протязі всієї книги, оскільки вона керує як економічними процесами, соціальними та ін., тобто всі сфери розвитку держав підпорядковані саме політиці. У цьому легко переконатися, оскільки ні економіка, ні інша сфера не існують окремо, а взаємодіють між собою. Тому навіть політику можна назвати так-званою «законодавчою владою», а інші сфери «виконавчою», про що навіть свідчать такі номінативні одиниці, як: commoncommercialpolicy, securitypolicy, foreignpolicy, socialpolicy, economicpolicyetc. Терміни з питань політики наявні майже у всіх реченнях книги:

…termsofco–operationinthefieldsofjusticeandhomeaffairsincludeasylumandimmigrationpolicy, thecombatingofdrugaddictionandinternationalfraud, judicialcooperation[6, 19].Підкреслені терміни такі як «внутрішні справи», «політичний притулок», «імміграційна політика», «міжнародне шахрайство» показують політику європейської спільноти, що зазначено у положеннях спільної угоди.

Наступною групою є «Посади, особи», яка налічує такі терміни: Prime minister, conservative leader, federalist, minister, President, governor, representative, delegate, upholder etc.  Ці термінологічні одиниці вживаються для позначення осіб, які є верхньою ланкою в управлінні державами та показується їх безпосередня участь у роботі європейської спільноти:

In 1955, the Foreign Minister of the six members of the ECSC declared their intention… [6, 10]. У даному реченні автором використаний такий термін, як «Міністр закордонних справ»,  який позначає посаду уповноваженого представляти певну країну або ж угрупування країн, як наприклад  EuropeanCoalandSteelCommunity(ECSC).

Слідуючи за посадами людей, виділяється наступна група – «Організації, об’єднання», що позначає угрупування людей у певне товариство, спільноту у різних сферах життя. Даний підрозділ налічує терміни, що позначають конкретні угрупування, як: European Court of Justice, Commonwealth, European economic Federation, Council of Ministers, Assembly, Parliament etc.  Всі приклади демонструють угрупування людей  як в середині конкретної країни, так і участь осіб у міжнародних організаціях різного типу:

Nevertheless,  tentative first steps were taken in this period in several fields including Economic and Monetary Union and European Political Co–operation [6, 14]. У наведеному прикладі  автором використаний термін  об’єднання чи союзу  держав в «Економічну та Валютна Спілку», що передбачає розгляд питань політики та, зокрема, валютного фонду країн-учасників та прийняття спільних рішень стосовно економічних проблем.

Останньою групою, яку виокремлено нами під час аналізу книги Джона Тіллотсона є група під назвою «Економіка». Слід зазначити, що вона є однією з найчисельніших, оскільки навіть судячи із вище наведених прикладів, економічна політика є ключовим питанням у міжнародному праві книги. Серед термінологічних одиниць, виділених в процесі групування вибірки, є: trading account, monetary barriers, tariff, import duty, purchaser, producer, consumer, single market, budgetary resources, inflation etc. Автором використана велика кількість економічних термінів на фоні юридичної термінології:

 However, many non–tariff barriers and national tax differentials remained to hinder the free movement of goods[6, 15]. Автор використав терміни  «нетарифні обмеження» та «податок», які входять до термінологічної бази економіки, а саме до сфери торгівлі. Тіллотсон хотів позначити ними головні чинники, які перешкоджають нормальному розвитку ринкового господарства.

In other words, that a zone of monetary stability must be created, which will encourage economic growth and investment [6, 22].  Приклади наведених термінів, які в українській мові мають переклад «зона валютної стабільності», «економічний ріст»  та «капіталовкладення», використані автором задля позначення необхідних кроків для реалізації задля нормального розвитку економіки країн європейської спільноти.

Таблиця 1

Співвідношення юридичних термінів за тематикою

Аналізуючи  таблицю термінів за тематичним показником, ми можемо побачити, що основну кількість термінів становлять терміни із підрозділу «Теорія держави і права», «Політика» та «Економіка». Це знаходить свого пояснення в тому, що Джон Тіллотсон показує нам міжнародне право та проблеми економіки  та їх розв’язки багатьох країн, тому тематика термінів і відповідає їх відсотковому співвідношенню.

В результаті роботи над книгою Джона Тіллотсона «Закон європейської спільноти» нами було проаналізовані тексти міжнародного права та зроблено вибірку юридичних термінів. Аналізовані терміни, були перевірені за відношенням до системи термінів правової науки, після чого були укладені в класифікації за своїми показниками структури, семантики, сферою вжитку. Після обробки даних за допомогою статистичного методу було підраховане відсоткове співвідношення частотності вживання термінів за відповідними критеріями. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.       Головченко В.В. Юридична термінологія: Довідник / В.В. Головченко, В.С. Ковальський. – К: Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.

2.       Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: Синтагматичні та парадигматичні взаємини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук : спец. 10.02.04  – «Германські мови». –  Львів, 2003. – 23 с.

3.       Мостовий М.І.  Лексикологія англійської мови: [Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови] / М.І. Мостовий. –  Харків : «Основа», 1993. –  255 с.

4.       Худолій А.О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX – початку XXI століття. Монографія. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006. –  384с.

5.       Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). – К.: Українська енциклопедія. – Т.4: Н-П, 2002. – 720 с.

6.       Tillotson J.European Community Law: Texts, Cases & Materials – 2 edn/ John Tillotson.–  London: Cavendish Publishing Limited, 1996. –512 p. 

span