КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНОСИСТЕМИ БІАТЛОНУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ОСОБЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ПІДМОВИ СПОРТУ

У статті йдеться про ключові концептуальні та семантичні особливості біатлонних термінів у складі терміносистеми спорту сучасної англійської мови .

Ключові слова: біатлон, концепт, лексико-семантичне поле, термін, термінологія, термінологічна одиниця.

The article deals with the key conceptual and semantic features of biathlon terms that comprise an integral part of sport terminology system of modern English language.

Key words: biathlon, concept, lexics-semantics field, term, terminology, terminology unit.   

         Проведення комплексних досліджень термінологічної лексики біатлону є досить перспективними у зв’язку з посиленням інтересу до сфери спорту загалом, та біатлону зокрема. Терміни біатлону сучасної англійської мови утворюють розгалужену терміносистему, яка є досить молодою в порівнянні з іншими терміносистемами спорту Недостатній рівень дослідження біатлонних термінів у обраній терміносистемі спонукає до детальнішого вивчення концептуального наповнення апарату цієї терміносистеми, кращої диференціації семантично близьких терміносполук та ретельнішого аналізу системних зв’язків між лексичними одиницями, що і зумовлює актуальність та доцільність наукового дослідження на цю тему. Об’єктом дослідження є термінолексика біатлону англійської мови як особлива складова терміносистеми спорту. Предмет дослідження: особливості термінологічних одиниць біатлону, що впливають на їхні понятійно-семантичні відношення і визначають їхню приналежність до певних концептів.

Дослідженню питань спортивної термінології присвятили свої наукові праці українські вчені І. Янків, В. Осінчук, Л. Бардіна, Н. Назаренко, О.  Боровська, Н. Юрко, О. Матвіяс та ін. До зарубіжних науковців, що досліджували цю проблему належать: З. Буляж, Д. Вуковіц, Р. Попов, А.  Рилов, А. Рум, У. Свінкс, Ф. Суслов, Д. Тишлер, Є.  Птушкіна, І.  Юрковський та ін. Незважаючи на певну кількість доступної літератури, що стосується обраної теми, термінологічні одиниці цієї терміносистеми не було систематизовано та проаналізовано з огляду на їх концептуальну та семантичну складову.

Вивчення концептуальних та семантичних особливостей певної галузевої підмови є важливим критерієм вивчення самих мовних одиниць для проведення подальшого аналізу термінів, удосконалення їх перекладу та формування загального уявлення про термінологічну мережу.       Терміносистема біатлону – це складна система пов’язаних між собою термінів, які знаходяться у різнорівневих зв’язках та відношеннях, що надають терміносистемі особливостей, її розгалуженість, рівень розвитку та наповненості. Ця терміносистема є достатньо добре сформованою і у той же час відкритою, оскільки характеризується мобільністю, розвитком та постійними змінами. У термінології біатлону більшість термінів іншомовного походження, хоча паралельно з популяризацією цього виду спорту розростається і відповідний прошарок лексики в українській мові – запозичуються і закріплюються у постійному вжитку іноземні та виокремлюються власне українські терміни, з’являються біатлонні сленг і жаргон.

У наших інших наукових розвідках завдяки корпусно-базованому підходу до вивчення термінології біатлону і використанню напрацювань комп’ютерної лінгвістики, наша вибірка термінів збільшилася від 400 до 511 лексичних одиниць. Також, у порівнянні з результатами вибірки підготовленої вручну та з програмою AntConc, поділ на концепти і підконцепти у межах досліджуваної терміносистеми був.

Маючи у своєму розпорядженні розгалужену ієрархією термінів біатлону [4], можна переходити до аналізу концептуальних та структурних характеристик досліджуваної терміносистеми. Як можна побачити у таблиці ієрархії терміносистеми біатлону (див. табл. 1), найбільшим лексико-семантичним полем (далі ЛСП) є концепт EQUIPMENT, що нараховує 160 лексичних одиниць (ЛО) і це становить 31.3% від загальної кількості термінів вибірки. Сюди відносяться термінологічні одиниці, які позначають біатлонний спортінвентар як-от лижі та кріплення, гвинтівки та їхні складові частини, патрони, інше обладнання необхідне приміром на стрільбі чи на трасі під час проведення гонки (step-in binding, gliding wax, spike (of the pole), basket, goggles, gloves, small-bore rifle, adjustable front sight, breechblock, bolt handle/lever, breechblock, prone targets, shooting lane, electric start signal, kilometer sign та ін.). У межах цього концепту було виокремлено такі підконцепти: a. Skis/Poles, b. Outfit Details, c. Gun/Rounds, d. Other Equipment on Shooting та e. Other Appurtenances.

Таблиця 1

Ієрархія терміносистеми біатлону

Другим за наповненістю є концепт PROCESSES/ACTIVITIES, що об’єднує номени, які переважно характеризують техніки катання на лижах, особливості проходження дистанції та різноманітні дії і процеси. Цей концепт складається з трьох підконцептів: a. Skiing Techniques, b. Shooting і c. Race та налічує 125 ЛО, що становить 24.4%. Розглянемо такі приклади: skating technique, free technique, gliding step, side-stepping, herringbone, shooting range procedure, prone shooting, standing position, clicks, cross-firing, loading of the rifle, unloading of ammunition, release impulse, high-intensity skiing, drafting, cancellation of the race, disqualification, course homologation та ін.

На третьому місці знаходиться концепт INDEXES/NOTIONS, який описує загальні показники щодо стану траси і спортсменів, а також характеристики процесу стрільби. Тут виділяємо такі 4 семантичних мікрополя: a. Course, b. Shooting, c. General Notions і d. Sportsmen-Related Characteristics, що нараховує 118 ЛО – 23% від усіх термінів. Наприклад, height difference, minimum gradient, trajectory, wind speed, shooting range time, start number, start-list time, muzzle velocity, heart rate, velocity, breathing frequency та ін.

Наступним концептом у нашій терміносистемі є COURSE, до складу якої входить 31 ЛО – 6% від вибірки. Всередині цього порівняно невеликого ЛСП, що містить терміни для характеристики траси або на позначення її ділянок, виділяємо підкатегорії a. Areas і b. Route (9). Приміром, ski course, packed track, snow-covered terrain, finish line, feeding station, control point, steep section, uphill section і uphill traverse і т. п.

П’ятим за величиною є концепт PEOPLE, який об’єднує терміни на позначення спортсменів, організаторів змагань і глядачів і поділяється на такі категорії: a. Competitors, b. Organizers і c. Audience. Відсоткове співвідношення щодо усієї терміносистеми становить 5.8%, це 30 ЛО. Візьмемо до уваги такі терміни: participant, athlete, winner, cross-country racer, shooter, skier, finish line steward, competition armourer, exchange zone pre-caller, chief of the course, coach, viewers і ін.

Наступною категорією нашої ієрархії є COMPETITION, що охоплює лексеми на позначення видів біатлону, різновидів біатлонних дисциплін і чемпіонатів. Концепт поділяється на 3 підконцепти: a. Types of Biathlon, b. Biathlon Events і c. Championships; всього вміщує 26 понять і це складає 5%. Для прикладу назвемо biathlon individual, biathlon mass start, biathlon pursuit, biathlon sprint, Olympic Games, World Cup, summer biathlon, paintball biathlon, rollerblade biathlon, duathlon і т. п.

На сьомій позиції за чисельністю термінів розташовується концепт SPORT всього з 12 ЛО і часткою 2.3%. Виокремлено 2 категорії a. Winter Sports і b. Other. Терміни: biathlon, skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS), parallel slalom, downhill slalom, pentathlon, Nordic skiing та ін.

Найменшою термінологічною ланкою нашої ієрархії є ЛСП ORGANIZATIONS, що вміщує назви різних організацій – переважно абревіатури. До складу концепту входить лише 9 ЛО, що становить лише 1.7% від загальної сукупності термінів. Наприклад, International Biathlon Union (IBU), International Ski Federation (FIS), Ski Racing Suppliers (SRC), Union Internationale de Pentathlon Moderne et Biathlon (UIPMB), Biathlon Association, Ski Club.

У результаті укладання ручної вибірки термінів з доступних нашій увазі джерел та вибірки частотних термінів текстового корпусу [3] з допомогою програми AntConc, а також здійснення спроби категоризації термінів, можна дійти до висновку, що чималий пласт термінології біатлону залишається суміжним, оскільки як самостійний, так і комп’ютерний відбір термінів з допомогою програми AntConc базувався на спільних бібліографічних джерелах. Тим не менше, варто зазначити, що попередній схематичний поділ концептів зазнав видозмін у процесі категоризації термінів. Наприклад, виникла потреба виокремити новий концепт SPORT, що хоча є гіперонімом до ключового терміна нашого дослідження biathlon, але наочно демонструє його місце у термінології спорту (належність до концепту-мікрополя WINTER SPORTS). На додачу, деякі терміни на кшталт pentathlon, skiing, Nordic skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS) (та його підвиди super combined, super-G, parallel slalom, downhill slalom і super giant slalom) хоча і мають низку спільних ознак з біатлоном, але все ж не належать до його підвидів, оскільки є самостійними спортивними дисциплінами. Концепт ЗАГАЛЬНІ НАЙМЕНУВАННЯ був розподілений по новоутворених категоріях, переважно до найчисельнішого концепту EQUIPMENT, підконцепту a. SKIS/POLES або e. OTHER APPURTENANCES; до INDEXES/NOTIONS, підконцептів a. COURSE, c. GENERAL NOTIONS чи d. SPORTSMEN-RELATED CHARACTERISTICS; до PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту c. RACE тощо. Концепт СТРІЛЬБИЩЕ у поглибленій класифікації частково був розмежований до категорії EQUIPMENT, підконцептів c. GUN/ROUNDS, d. OTHER EQUIPMENT ON SHOOTING і e. OTHER APPURTENANCES; до категорії PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту b. SHOOTING; а також до категорії INDEXES/NOTIONS підконцепту b. SHOOTING.

Цікавим відкриттям нашого дослідження стало те, що попри той факт, що терміни здебільшого є моносемантичними у межах однієї терміносистеми [2] у нашій мережі термінів було виявлено приклади полісемантичності, а отже належності терміна різним концептам водночас. Наприклад, термін butt у біатлонній лексиці може мати такі значення:

1)  затвор (the thick end of a rifle (gun) handle) [1];

2) стрільбище (shooting range).

Відповідно до першого значення вищезгаданий термін класифікуємо до концепту EQUIPMENT, підконцепту – GUN/ROUNDS. Зважаючи на іншу дефініцію, номен butt належатиме концепту PROCESSES/ACTIVITIES, підконцепту – SHOOTING. Однак необхідно також зважати на стилі мовлення і сфери вживання термінів, оскільки наш приклад у значенні стрільбище вживається виключно у неофіційному стилі. Тобто цей термін є прийнятним у повсякденному спілкуванні і може вживатися наприклад вболівальниками біатлону на онлайн-форумах, у різних обговореннях чи інтерв’ю, що носять неофіційний характер, але не допускається для наукового чи ділового стилю. Також заслуговує уваги таке явище як варіативність  термінологічних одиниць, тобто існування паралельно вживаних форм, що  ідентифікують один і той самий термін. У нашому контексті доречним буде і термін «синонімія». Наприклад, лексичні варіанти spare rounds, spare ammunition і spare cartridges, що у перекладі означають «запасні/резервні патрони»; bolt handle і bolt lever – «рукоятку затвору»; arm sling і arm loop – «плечовий ремінь»; bore, calibre (caliber) і gauge (gage) – «калібр»; start(ing) time і start-list time – «стартовий інтервал»; relay exchange, hand-over і switchover – «передача естафети» та багато інших. У терміносистемі біатлону було виявлено випадки існування альтернатив написання термінологічних одиниць, що найчастіше були зумовлені особливостями морфології англійської мови або ж відмінностями між британською та американською англійською. Розглянемо такі приклади: foresight і fore sight – «приціл, мушка», step in binding і step-in binding – «кріплення з автоматичною засувкою», penalty loop і penalty lap – «штрафне коло» і т. д. [1].

Подібні приклади наочно демонструють доцільність укладання категоріального апарату будь-якої терміносистеми. Це сприятиме кращому розумінню взаємозв’язків лексичних елементів, сфери їх використання та потенційної можливості утворення нових термінів на основі існуючих понять.

Таким чином, концептуальна карта наповнення термінології біатлону є невід’ємною складовою терміносистеми спорту зі своїми характерними особливостями. Завдяки різносторонньому підходу до класифікації номенів було підтверджено імовірну полісемантичність та варіативність окремих термінологічних одиниць. ЛСП «BIATHLON» є достатньо рухливою мовною підсистемою, яка постійно поповнюється великою кількістю термінологічних одиниць, однак потребує подальших розвідок у даному напрямку, зокрема детальнішого вивчення і систематизації у лексикографічних джерелах.

Література:

1. Англо-русский общий терминологический глоссарий спортивных терминов: Библиотека «Сочи 2014» Оргкомитет “Сочи-14”. – Москва, 2012. – 1050с.
2. Кошкина Е. А. Педагогическая терминология как объект междисциплинарного исследования// Вестник Томского государственного университета. – – № 339. – С.155-160.
3. Термінологічний менеджмент. Корпус текстів СПОРТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/data/view.php?id=3650. – Назва з екрана.
4. Термінологічний менеджмент. СПОРТ. Ієрархія категорій термінології BIATHLON (BT) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/wiki/view.php?id=5838. – Назва з екрана.
5. American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. (2011).

Студент ф-ту РГМ, групи А-42

Науковий керівник

Новоселецька С. В.

У статті викладено основні способи перекладу комп’ютерної термінології, а також виділені лексико-стилістичні особливості комп’ютерних термінів.

Ключові слова: переклад, термін, транскодування, калькування, еквівалент.

В статье изложены основные способы перевода компьютерной терминологии, а также выделены лексико-стилистические особенности компьютерных терминов.

Ключевые слова: перевод, термин, транскодирование, калькирование, эквивалент.

This article is devoted to basic approaches of translating the computer terminology, lexical and stylistic features of computer terms are highlighted as well.

Keywords: translation, term, transcoding, tracing, equivalent.

Комп’ютерну лексику починають використовувати не лише програмісти, та люди, які пов’язані зі сферою інформаційних технологій, але й люди, які не мають жодного відношення до персонального комп’ютера, так як це явище досить стрімко вливається в життя сучасного суспільства. Процес набуття нової лексики, більша частина якої є переробленими на місцевий лад англійськими словами, породило спочатку запозичення, а потім і терміни нової субкультури. І зрозумілі більшості слова, такі, як «юзер», «вінда», користуються більшою популярністю, ніж їхні літературні еквіваленти «користувач», «операційна система Windows». Комп’ютерна термінологія повинна стати об’єктом уваги вчених – мовознавців, лінгвістів, оскільки, як видно з інших галузей науки, спеціальна лексика іноді проникає в літературну мову і закріплюється в ній на довгі роки [1, 57].

При дослідженні термінологічної системи сфери інформаційних технологій потрібно, окрім того, звернути увагу на такі її особливості [7, 102]:

1. Процес аналізу комп’ютерної лексики ускладнюється різноманітністю і неоднозначністю термінології (професіоналізми, жаргонізми, арготизми, сленгізми).
2. Комп’ютерна термінологія у своєму функціонуванні і словотворі підпорядкована законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп’ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний.
3. Для комп’ютерної лексики характерне застосування мовної гри і засобів мовної експресії.
4. Причини запозичення з англійської мови зумовлені розвитком комп’ютерних технологій в англомовних країнах, а саме – у США.

Для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу. Ми визначили чотири основних:

1. Транскодування.
2. Калькування.
3. Описовий переклад.
4. Еквівалентний переклад.

Транскодування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць використовується, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Транскодування неологізмів відбувається в перекладі в тих випадках, коли в культурі і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і відповідали вимогам до термінотворення.

Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження. Транскодування поділяється на чотири підвиди. Розглянемо кожен із них окремо:

Транслітерація:

• buffer – буфер;
• commutator – комутатор;
• conflict – конфлікт;
• decoder – декодер;
• indicator – індикатор;
• laser – лазер;
• monitor – монітор;
• multimedia – мультимедіа;
• operator – оператор;
• plotter – плотер;
• port – порт;
• portal – портал;
• printer – принтер;
• processor – процесор;
• scanner – сканер.
• server – сервер;
• status – статус;

Окрім того потрібно зазначити певні особливості перекладу цих термінологізмів:

1. Подвоєння приголосних між голосними не передається, як, для прикладу, у слові «комутатор».
2. Літера «r» у кінці зазвичай передається, незалежно від того, чи вимовляється вона у слові-оригіналі, для прикладу, «монітор».

Транскрибування:

• browser – браузер;
• cartridge – картридж;
• cluster – кластер;
• computer – комп’ютер;
• display – дисплей;
• driver – драйвер;
• provider – провайдер;
• site – сайт;
• toner – тонер;
• user – юзер.

Для цього засобу перекладу властива така особливість при перекладі українською мовою, як передача в будь якому випадку літери «r», для прикладу, «драйвер».

Змішане транскодування:

• adaptor – адаптор;
• chat – чат;
• chipset – чіпсет;
• chorus – хорус;
• codex – кодекс;
• device – девайс;
• interface – інтерфейс;
• on-line – он-лайн;
• organizer – органайзер.

Особливістю цього виду транскодування є використання транскрибування з елементами транслітерації і навпаки.

Адаптоване транскодування:

• card – карта;
• command – команда;
• domain – домен;
• implementation – імплементація
• matrix – матриця;
• menu – меню;
• profile – профіль;
• viewer – в’юер.

При адаптованому транскодуванні, слово мови оригіналу адаптується до структурних особливостей мови перекладу. Цьому засобу перекладу термінологізмів притаманні такі особливості:

1. Використання в українській мові пом’якшення в кінці слова, яке відсутнє в англійському слові, наприклад, «модуль».
2. Наявність родового закінчення в мові перекладу, наприклад, «модифікація».
3. Подвоєння приголосних між голосними не передається в українській мові, для прикладу «команда».

Калькування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць здійснюється шляхом заміни їх складових частин – морфем або слів – їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Калькування як прийом перекладу частіше застосовується в перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складеного слова (терміна). Досить часто калькування застосовуються в перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальнонародних слів.

Калькування, другий за частотністю використання у процесі перекладу комп’ютерних термінологізмів, це прийом перекладу термінів, коли відповідником простого чи (частіше) складного терміна мови оригіналу в мові перекладу вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику [3, 25].

У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною послідовності калькованих елементів. Нерідко в процесі перекладу транскрипція і калькування використовується одночасно. Наводимо такі приклади:

• artificial neutral network – штучна нейтронна мережа;
• composite key – композитний ключ;
• computer network – комп’ютерна мережа;
• control panel – панель управління;
• current drive – поточний дисковід;
• data warehouse – інформаційне сховище;
• disk storage – дискова пам’ять;
• error checking – контроль помилок;
• file system – файлова система;
• hot keys – гарячі клавіші;
• image recognition – розпізнавання зображення.
• mailbox – поштова скриня;
• matrix printer – матричний принтер;
• network neighborhood – мережеве оточення;
• process-handling procedure -процедура управління процесом;
• ring network – кільцева мережа.

У цих прикладах українські відповідники англійських комп’ютерних термінів утворені за допомогою вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів.

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень уже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступним для розуміння спеціалістів [2].

Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності. Необхідно зауважити, що калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові [6, 25].

Описовий переклад

У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не увійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого тлумачення, використовують описовий переклад [4, 178].

Експлікація (від лат. explicatio – роз’яснення) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення цієї одиниці [8]. Експлікація є надзвичайно продуктивним способом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти і закріпитися в мові перекладу [4, 180]. За допомогою експлікації перекладають багатокомпонентні термінологічні словосполучення:

• burning – запис компакт-диска;
• business application – програма комерційних розрахунків;
• cross fade – плавний перехід від одного звукового фрагмента або відеокліпа до іншого;
• deluxe – розширена версія програмного пакета, яка включає додаткові програми чи можливості;
• freeware – безкоштовне програмне забезпечення;
• gigaflops – мільярд операцій з рухомою (плаваючою) комою (крапкою) за секунду;
• log – текстовий файл звіту, в який записують усі дії, які виконує програма, і їх результати;
• magnetic bubble memory – запам’ятовувальний пристрій на циліндричних магнітних доменах;
• native mode – режим роботи у власній системі команд;
• non-mouse program – програма, яка не підтримує роботу з мишкою;
• nucleus – ядро операційної системи;
• policy module – модуль керування використанням ресурсів;
• processor-specific code – програма, прив’язана до певного процесора;
• protocol – метод передачі даних.
• shareware – умовно-безкоштовне програмне забезпечення, з яким можна працювати протягом певного часу;
• software – програмне забезпечення;
• wizard – інтерактивний інструмент для покрокового виконання різних операцій;

Продуктивність експлікації при перекладі українською мовою також пояснюють розбіжностями у способах творення слів та словосполучень. В англійській мові переважають багатокомпонентні безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і це створює певні труднощі у процесі перекладу [4, 181]. Ці труднощі часто усувають за допомогою калькування зі зміною послідовності компонентів словосполучення::

• BIOS (Basic Input/Output System) – базова система введення-виведення;
• DMA (Direct Memory Access) – прямий доступ до пам’яті;
• DML (Data Manipulation Language) – мова маніпулювання даними;
• DPB (Disk Parameter Block) – блок параметрів диска.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація є багатослівною, а в калькуванні кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, тобто реалізується принцип економії мовних засобів [6, 36]. Інколи експлікація діє разом з калькуванням як, для прикладу, MS-DOS (MicroSoft Disk Operating System) – дискова операційна система фірми Microsoft.

Еквівалентний переклад

Якщо, при перекладі значення англійського слова повністю співпадає зі значенням українського, то цей засіб перекладу називають еквівалентним. Цей вид перекладу є доволі поширеним при перекладі англійських комп’ютерних термінологізмів, хоча в українській мові існує не така вже й велика кількість слів-відповідників у цій сфері. Ось декілька прикладів еквівалентного перекладу:

• bar – панель;
• desktop – робочий стіл;
• drive – дисковод;
• error – помилка;
• keyboard – клавіатура;
• lock – блокування;
• memory – пам’ять;
• message – повідомлення;
• mode – режим;
• mouse – маніпулятор;
• network – мережа;
• notepad – записна книжка;
• pitch – рівень, висота;
• screen – екран;

Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, яка міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць [5, 112]. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж «точність перекладу», під яким зазвичай розуміють лише збереження «предметно – логічного змісту» оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.

Поняття еквівалентність – одне з головних завдань перекладача, що полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.

Під еквівалентністю, у теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і функціонально – комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і перекладі. Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу – це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту [5, c. 114]. Еквівалентність перекладу залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу.

Отже у першому підрозділі, другого розділу, ми проаналізували основні засоби відтворення комп’ютерних термінологічних одиниць. Також визначили, що для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу: транскодування, калькування, описовий переклад та еквівалентний переклад.

Список використаної літератури:

1. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса. / Е. Н. Галичкина – Волгоград, 2001 – 312 с.
2. Єнікєєва Є. М. Особливості перекладу комп’ютерних термінів на українську мову // Вісник СумДУ. / Є. М. Єнікєєва – 2001. – №5 (26). – с.54-59.
3. Ільїна Л. В. Лексическое заимствование: переход иноязычий или внутриязыковое создание? [Електронний ресурс] / Л. В. Ильина, О. М. Сычева. – Режим доступу: http://www.philosophy.nsc.ru/journals/humscience/4_98/17_ILINA.HTM
4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник. / В. І. Карабан – Вінниця. Видавництво «Нова Книга», 2001. – 303 с.
5. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: курс лекций / В. Н. Комиссаров . – М. ЭТС. – 2000. – 192 с .
6. Купцова Н. С. Особенности языка хакеров. / Н. С. Купцова – Хабаровск, 2000 – 271 с.
7. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. / Д. С. Лотте – М. «Наука», 1981. – 149 с.
8. Трофимова З. С. Словарь новых слов и значений в английском языке. / З. С. Трофимова – М. Павлин, 1993. – 304 с.

У тезах визнано поняття й типи англомовного медичного дискурсу, а також проаналіовано дискурсивні особливості вживання медичних термінів.
Ключові слова: медичний дискурс, термін, адресантно-адресатні відносини.
В тезисах изучается понятие и типы англоязычного медицинского дискурса, а также анализируются дискурсивные особенности употребления медицинских терминов.
Ключевые слова: медицинский дискурс, термин, адресантно-адресатные отношения.
The thesis deals with the notion and types of medical discourse. Discursive peculiarities of medical term usage are also analyzed.
Key words: medical discourse, term, addresser-and-addressee relationship.

Медичний дискурс (МД) уважають однією з найдавніших життєво важливих сфер людської діяльності, хоча саме поняття «дискурс» з’явилося лише у другій половині ХХ століття. МД – це тип інституційного дискурсу, основним концептом якого є «здоров’я». Він відображає специфіку спілкування фахівців у медичній галузі з проблем професійної тематики. Як і будь-який інший тип інституційного дискурсу, він характеризується розгалуженою системою термінів, що виконують інформативну, гносеологічну та орієнтуючу функції. [4, с. 92]. Тому вивчення особливостей уживання термінів у МД з урахуванням статутно-рольових відносин його учасників не втрачає своєї актуальності й сприяє ефективному засвоєнню студентами-медиками основних стратегій успішної іншомовної комунікації у професійній сфері діяльності.
Аналіз теоретичних і практичних досліджень щодо МД доводить, що функціонування та вживання термінів у його межах визначається комбінацією таких факторів, як адресантно-адресатні відношення учасників спілкування, а також тип і форма МД. Учасниками МД є медики, пацієнти або широкий загал; при цьому слід врахувати розгалужену спеціалізацію медпрацівників як по горизонталі за спеціальністю (терапевти, стоматологи, кардіологи тощо), так і по вертикалі за «ієрархією» (лікарі, медсестри тощо). З огляду на це МД найчастіше поділяють на професійний і професійно-непрофесійний [3, с. 69].
У професійно-непрофесійному МД один із комунікантів виконує роль безпосереднього чи опосередкованого представника або агента сфери охорони здоров’я (лікар, аптекар, фармацевт тощо), а інший є клієнтом, який користується послугами цієї сфери (пацієнт, родич пацієнта, клієнт аптеки тощо). Специфіка такого виду статутних відносин полягає в асиметрії спілкування лікаря й пацієнта, що, безумовно, провокує проблеми порозуміння між ними. У таких умовах стратегії мовленнєвої поведінки лікаря переважають над стратегіями мовленнєвої поведінки пацієнта і зводяться, в основному, до діагностики, лікування й рекомендацій з боку лікаря [4, с. 92]. Крім того, спілкування в площині «лікар-пацієнт/родич пацієнта» проходить у формі питання-відповіді і містять здебільшого мовленнєві дії таких «директив», як порада, рекомендація, інструкція, заборона, наказ тощо [2, с. 218]. Відображаючи особливості спілкування між лікарем і пацієнтом, професійно-непрофесійний МД може мати як усну, так і писемну форми, де прикладом першої здебільшого є діалогічне спілкування лікаря з пацієнтом або його родичами, а другим – науково-популярна література для широкого загалу, що має інформативний характер.
Статутно-рольові відносини між учасниками професійно-непрофесійного МД безпосередньо впливають на вживання термінології. Узагальнюючи функціонування медичних термінів у дискурсивних межах, варто зауважити, що вибір спеціальної лексики залежить від професійного досвіду його учасників, адже термінологічний простір медиків часто корелюється з досвідом пацієнта, його кругозором, інтелектом. Спочатку, наприклад, мовна картина хворого на діабет базується на мінімальних знаннях й обмеженій загальновживаній лексиці для детермінування симптомів, які викликають певні незручності: thirst, fatigue, high blood pressure. Згодом мовна картина пацієнта змінюється завдяки розширенню знань про хворобу, а отже, розширенню термінологічного запасу – glucose, insulin, glucosimeter, diabetes mellitus [4, с. 93]. З іншого боку, під час спілкування з пацієнтом лікар, володіючи й оперуючи у свої діяльності медичною термінологією, змушений трансформувати великий обсяг термінів із наукового стилю в науково-популярний або розмовний. Це призводить до використання системи побутових термінів з метою полегшення спілкування: xerostomia – dry mouth, laryngeal prominence – Adam’s apple, singultus – hiccup [1]. Отже, знання спеціалізованої термінології дозволяє лікарю та пацієнту спілкуватись, взаємодіяти і боротись із хворобою.
На відміну від професійно-непрофесійного, у професійному МД адресантом і потенційним реципієнтом є медичні фахівці, які володіють необхідним обсягом спеціальних знань для розуміння й обробки інформації зі спеціальності, представленої в текстовому масиві: медичних статтях, монографіях, інструкціях до медичного обладнання, рецептах лікаря, анамнезах тощо. З огляду на це, прагматичні цілі адресанта спрямовані на узагальнення й нагромадження професійного досвіду, фіксування наукового знання, повідомлення результатів дослідження, пояснення отриманих даних або стимулювання реципієнта до подальшого пошуку ще нерозв’язаних завдань [3, с. 70]. Як наслідок, професійний МД здебільшого має писемну форму вираження, хоча усна форма не виключена і представлена доповідями на медичних науко-практичних конференціях чи лекціями студентам-медикам.
Аналіз особливостей професійного спілкування медпрацівників дозволяє зробити висновок, що вживання медичної термінології у професійному МД носить інформативний характер, адже у науковій літератури терміни дозволяють коротко й достатньо точно сформувати думку, назвати захворювання, поставити діагноз тощо. Ступінь термінологізації професійного спілкування неоднаковий і залежить від характеру висловлювань, адресації тексту, від професіоналізму й наукового досвіду його учасників. Дослідження медичної термінології у професійному МД дозволяє виділити декілька аспектів її вживання. По-перше, англійські медичні терміни у професійному спілкуванні є стандартизовані, оскільки здебільшого утворені за допомогою греко-латинських терміноелементів, що мають інтернаціональний характер: hepatitis, carcinogen, testosterone, anemia [1]. По-друге, професійна лексика є досить динамічною, оскільки нові явища і відкриття в медицині потребують утворення нових термінів для їх номінації – неологізмів (voice lift – косметична операція на голосових зв’язка, щоб голос звучав молодшим, flexitarian – вегетаріанець, який час від часу їсть м’ясо) тощо [5, с. 235]. По-третє, динамізм і варіативність медичної термінології можна спостерігати також у синонімії, де поряд із науковими термінами вживаються їх загальновживані еквіваленти: cephalalgia – headache, heamorrhage – bleeding [6; с. 80].
Отже, термін у МД є результатом професійного мислення, служить лінгвістичним засобом орієнтації у професійній сфері й елементом фахової комунікації. Уживання медичних термінів у межах аналізованого інституційного типу дискурсу визначається статутно-рольовими відносинами між його учасниками, тому вивчення дискурсивних особливостей вживання медичної термінології студентами-медиками повинне бути важливим компонентом формування культури професійної комунікації під час викладання курсу іноземної мови за професійним спрямуванням у вищих медичних навчальних закладах освіти.

Література:
1. Англо-Український ілюстративний медичний словник Дорланда. У двох томах. – Львів : НАУТІЛІУС, 2002. – 2688 с.
2. Кудоярова О. В. Варіювання змістових параметрів англомовного медичного конфліктного дискурсу за зміни адресантно-адресатних конфігурацій / О. В. Кудоярова // Вісник Житомирського державного університету ім. І.Франка. – 2010. – Вип. 50. – С. 216–220.
3. Литвиненко Н. П. Медичний дискурс як предмет вивчення у процесі мовної підготовки лікаря / Н. П. Литвиненко // Научные исследования. Теория и практика. Педагогические науки. – Вроцлав, 2012. – С. 68–70.
4. Маджаева С. И. Термины в медицинском дискурсе / С. И. Маджаева // Вестник Челябинского государственного университета. Филология. Исскуствоведения. – 2011. – Вып. 60. – № 33(248). – С. 92–94.
5. Томілова О. Б. Англійські неологізми в субмові медицини та парамедицини / О. Б. Томілова // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної : Матеріали сьомої міжнародної науково-практичної конференції (Редколегія : Зернова В.К. та ін.). – Ч.1. – Полтава, 2008. – С. 233–236.
6. Vicent Montalt Medical Translation and Interpreting // Handbook of Translation Studies : Edited by Yves Gambier and Luc Van Doorslaer. – Vol. 2. – John Benjamin Publishing Company, 2011 – P. 79–84.

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Професійна англійська для немовних спеціальностей

ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГАЗЕТНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЖУРНАЛІСТИКА» НА ПРИКЛАДІ АНГЛОМОВНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

У статті подано основні особливості лексики заголовків англомовних періодичних видань та вказано необхідність їх вивчення студентами спеціальності «Журналістика» .

Ключові слова: заголовок, лексика, термін.

 В статье представлены особенности лексики заголовков англоязычных периодических изданий и обозначено необходимость их изучения студентами специальности «Журналистика».

Ключевые слова: заголовок, лексика, термин.

 The article deals with the peculiarities of the vocabulary of the headlines in English and defines the necessity of their analysis by the students of the journalism department. 

Key words: headline, vocabulary, term.

      Заголовок є чи не найважливішою частиною як газетної структури, так і будь-якого твору будь-якого стилю. Завдяки своїй «сильній» позиції саме заголовок привертає увагу читача, формує його думку про те, що написане далі, тоді вже свою роль відіграє стаття, фотографія чи цитата. Заголовок визначає характер роботи, він є її своєрідною рекламою. В газетах заголовок відіграє особливу роль. Він покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час назва статті актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем.

      Студентам, які в майбутньому стануть журналістами, необхідно вивчати особливості заголовків не лише українською, а й англійською мовою, тим самим покращуючи свої знання як у медіа-галузі, так і в галузі філології. Назви статей необхідно активно застосовувати для опанування мови, адже в них використовують найновішу, найактуальнішу та найбільш вживану лексику. Здобуті знання згодяться не лише в професійній діяльності, а й у всьому, що потребуватиме обізнаності в англійській мові.

      Мова газетних публікацій є, в основному, стилістично нейтральною, оскільки переважна більшість слів відповідають встановленим літературним нормам та є неемоційними. Однак, в області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду «заголовний жаргон»або«заголовні кліше»:

ban – Ban On Cell Use By Drivers Urged

bid – THE CHAMPIONS; Mining Companies Back Friend’s Bid for Senate

claim – Islamists Claim Egypt’s Mandate In Early Voting

crack – U.S. Pressing Its Crackdown Against Leaks

crash – Carnage on Highway in Bronx After Crash Tears a Bus Apart

cut – WISCONSIN SENATE CUTS BARGAINING BY PUBLIC SECTOR

dash – The Debt Deal That Wasn’t: A Bit of Hope, Quickly Dashed

hit – A Metropolitan Opera High Note, as Donations Hit $182 Million

move – Putin Once More Moves to Assume Russia’s Top Job

pact – In Greek Pact, Compromises And Intrigues

plea – EX-N.S.A. OFFICIAL TAKES PLEA DEAL; SETBACK FOR U.S.

quit – NBC Executive Who Delivered Olympics Quits

rush – In Rush To Assist A Solar Company, U.S. Missed Signs

slash – Polemicist Who Slashed All, Freely, With Wit

credit – Markets Expected Credit Ruling, But Risks Remain, Analysts Say

та ін. Особливістю такої «заголовкової лексики» є не лише частота її вжитку, але й універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише «пакт», але й «договір», «угоду», «операцію» і тому подібне. Дієслово hit може бути вжите у зв’язку з будь-яким критичним виступом. Вid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д. [7; с.130].

     Ці нескладні на перший погляд слова є багатозначними, і досить часто незнання можливих українських еквівалентів може призвести до помилкової інтерпретації як назви, так і всієї публікації.

      Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким «модним» словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість «indepth investigation», slam замість «criticize severely», slash замість «make sweeping or random cuts», is set to замість «is preparing to»: NHO Slammed [5]. Журналісти за допомогою таких слів намагаються привернути увагу читачів, зацікавити їх. Длястудентів, які, можливо, матимуть справу із англомовними виданнями, знання такої лексики буде дуже доречним.

       Газетний стиль має специфічні риси словникового запасу, в якому часто вживаються:

1) Спеціалізованіполітичнітаекономічнітерміни: confederation, senate, workforce, national election, Prime Minister, referendum, liberal, democracy, election campaign, premier [3].

2) Політичніслова, якінеєтермінами: business, politics, champion, motion, people, power, defender [3].

3) Скорочення. Середнихчастовикористовуютьсяназвиприватнихтадержавнихустанов, політичнихорганізацій, промисловихорганізаційтаін.: CNRL (Canadian Natural Resources Ltd.), CEPA (Canadian Environmental Protection Agency), CT (Canada Trust) [4] таін.

4) Неологізми. Публіцистичний стиль швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства шляхом поповнення словникового запасу словами на їх позначення. Наприклад, To muse on how we might do things better – для позначення непевності суспільства; Canadians were not exactly Obamaed by any of the party leaders – неологізм, утворений дериваційним шляхом від власного імені політичного діяча [2].

      У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізмиталексичні елементи розмовного стилю, наприклад,  Cops Guilty Of Shooting Six In New Orleans. Уміння журналіста відрізнити навіть загальновживаний жаргонізм від стилістично нейтральної лексики і вдало його використати допоможе дуже влучно підібрати заголовок або ж уникнути небажаних непорозумінь між автором і читацькою аудиторією.

      Вивчення англійської мови за допомогою заголовків англомовних періодичних видань сприяє поглибленню знань як в іноземній мові (оскільки не лише збільшується словниковий запас, а й досліджується семантика слів), так і у сфері мас-медіа (використання широковживаної і разом з тим характерної саме для газетної мови лексики під час дослідження заголовків), що є особливо корисним для студентів спеціальності «Журналістика».

Література:

1.Longman Exams Dictionary, Pearson Education, 2006.

2.The Edmonton Journal. October 25, 2008.

3.Vegreville Observer. November 28, 2007.

4.Vegreville Observer. October 17, 2007

5.The Wahsington Post, January, 26, 2010

6.Зененко Н.В. Лексико-грамматическая специфика газетно-публицистического стиля речи: Автореф. дис. …канд. фил. наук. – М., 2004. –16 c.

7.Малюга Е.Н. Роль заголовков и подзаголовков в англо-американской прессе // Язык, сознание, коммуникация. – Москва. – 2005. – № 21. – С. 129–138.

Відомості про авторів: Ковч Аліна Миколаївна — студентка магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Стаття присвячена семантичному аналізу юридичної термінології книги Джона Тіллотсона «Закон Європейської Спільноти», де розкривається сутність міжнародного права, становлення економічних та політичних зв’язків країн-союзників, проблеми в ході цього інтегративного процесу та шляхи їх подолання.

Ключові слова: термін, термінологія, юридична термінологія.

The article deals with semantic analysis of legal terminology of John Tillotson’s book European Community Law, which reveals the nature of international law, formation of economic and political relations among union states, problems and solutions during this process of integration.

Key words: term, terminology, legal terminology.

Кожна наука формує свою термінологічну систему, яка має у своєму складі низку термінів. Термін, як поняття, яке існує у всіх наукових дисциплінах, має здебільшого однакове тлумачення. Зазвичай поняття «термін» трактують як слово чи словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі виробництва. Терміни мають спеціалізовані і окреслені значення, через що ними користується менша частина населення [3, 191].

         Як і інші дисципліни, право налічує у своїй ієрархії сукупність термінологічних одиниць, які різняться за своєю структурою. У межах загальної категорії номінації виділяється три види термінів: 1) номінація через слово; 2) номінація через речення або словосполучення (пропозитивна); 3) номінація через висловлення (дискурсивна) [4, 190].

Детальний аналіз юридичної системи не можливий без формування її термінології базових правових понять, які є складовою частиною правової науки вцілому. Система правової термінології є складовою частиною юридичної техніки, яка є об’єднанням методів та прийомів у процесі юридичної діяльності. Як і кожна інша наука, правознавство формує свою  термінологічну базу, яка слугує для вираження системи правових понять і призначена забезпечувати потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики [1, 192].

У процесі свого становлення та еволюції юридична термінологія збагачується новими термінами та поняттями, постійно поглиблюється та вдосконалюється її усталений понятійний апарат і його словесне вираження. Характерною рисою термінології правової науки є те, що кожному історичному періоду розвитку людської цивілізації відповідає своя системність, а також  змістовність понять та термінів, які адекватно та належним чином віддзеркалюють певний етап розвитку правових явищ разом із  способами та моделями термінотворення [5, 478-479].

Загальновідомим  фактом є те, що кожна система термінів формується під постійним зовнішнім впливом, оскільки не є ізольованою та перебуває у тісних контактах із навколишньою дійсністю. Не винятком є і правова термінологія, на розвиток якої впливали міжнародні, й, відповідно, міжмовні зв’язки, а отже інтерференція, яку можна класифікувати як за екстралінгвістичним, так і за інтралінгвістичним принципом є важливим чинником термінотворчого процесу.  Такі  поняття як норма, нормалізація в правничій термінології тісно пов’язані з проблемою мовних інтерференцій, тобто з впливом інших мов задля впорядкування міжмовних контактів, які теж віддзеркалюють різні прояви суспільного розвитку [2, 8].

Сучасна юридична термінологія є розгалуженою та динамічною системою найменувань правових явищ, понять, інститутів та категорій. Вона ієрархічно структурована на підсистеми (галузі, підгалузі) та групи термінів (родо-видові та синонімічні), які формуються на основі логіко-змістових зв’язків між поняттями. Вона має своє ядро, що виражається у основному термінологічному правовому фонді, та периферію – суміжні з правом ділянки, в яких під впливом екстралінгвістичних та власне мовних чинників постійно відбуваються певні лексико-семантичні зміни, процеси термінологізації та детермінологізації [4, 479].

Під час аналізу лексики була зроблена вибірка юридичних термінів, що налічує 470 структурних одиниць. Всі терміні були поділені на класифікації за структурою, семантичною ознакою, сферою вжитку та тематичним показником.Розглянемо поділ юридичної лексики за тематичним показником.

Як і кожна інша наука, юридична дисципліна взаємодіє з багатьма іншими науками, внаслідок чого і виникають так-звані «міжпредметні зв’язки». Книга Джона Тіллотсона «Закон європейської спільноти» налічує величезну кількість не тільки юридичних, а й  економічних термінів. Головним чином це пов’язане із самою тематикою тексту, в якій переважає  міжнародне право, зокрема, договори, укладені між країнами, їх відносини на міжнародній арені, забезпечення  належного виконання норм та правил, визначених у економічних договорах.  Зважаючи на те, що центральне місце у книзі займає економіко-правові відносини між державами, термінологічна система книги є ієрархічно структурованою, тобто ядром лексики є все-таки правова база, а інший структурний компонент – економічні терміни.

Юридичну лексику даної книги ми поділили на підвиди за відповідними тематичними показниками. Слід відзначити те, що межі даної класифікації, на відміну від попередніх трьох, є відносні  та можуть мати варіації, оскільки деякі терміни можуть бути структурними компонентами різних тематичних груп, а приналежність до певної категорії є умовною. Дане явище має своє логічне пояснення. Якщо ж у класифікації за структурою ми чітко могли встановити приналежність до конкретного виду, оперуючи даними із юридичних словників, то у даному випадку класифікація є єдиною у своєму роді, сформована нами на основі лексики Джона Тіллотсона.

Перший підвид даної класифікації має назву «Судовий процес». Назва вибрана не випадково, оскільки Джоном Тіллотсоном неодноразово розглядаються cудові справи із залученням багатьох європейських країн. Крім цього, автор часто наводить цитати  із вироків міжнародних судів з питань економічної політики стосовно конкретних проблем у міжнародних суперечках:

Court of Justice charged with the duty of ensuring the observance of the law in the interpretation and application of the Treaty [6,8]. Наведений приклад безсумнівно має відношення до суду, оскільки йдеться мова про зобов’язання судом виконання повинностей дотримання закону із пунктів угоди.

До наступного великого підрозділу класифікації належить угрупування юридичних термінів під назвою «Теорія держави та права». Слід відзначити, що дана категорія є однією із фундаментальних, оскільки налічує вагому кількість термінів порівняно із іншими підрозділами. Більшість термінів цієї групи носять риси державотворчого характеру, тобто представляться організації, посади, принципи, які беруть участь у формуванні держав чи необхідних структур:

Represented though they were in the Council of Ministers, the Member States nevertheless relinquished and transferred a large measure of their national identity [6, 8]. Дані словосполучення, які перекладаються як «рада міністрів», «держава-учасник», «національна ідентичність» входять до підрозділу «Теорія держави та права», оскільки пов’язані із функціонуванням держави та її керівництвом органами влади. Автором використані ці термінологічні словосполучення для позначення термінів конституційного права, де розглядається держава в цілому та її юридичні особи.

Підрозділ під назвою «Злочин» є незначною. Автором декілька раз згадується про боротьбу держав та організацій із шахрайством, контрабандою, наркозалежними, злочинністю та пропонується об’єднати зусилля держав для їх більшої ефективності. Автор закликає до спільної роботи, оскільки боротьба на рівні багатьох країн буде набагато продуктивніша ніж всередині однієї країни. Ми можемо переконатися у цьому на прикладі таких речень:

Among these, for instance, pollution, disease, crime and terrorism, know no frontiers and can no longer be tackled by individual countries in isolation… [6, 49].Автор використав передові проблеми кожної країни, яка бореться, передусім, із рівнем злочинності та тероризмом. Тіллотсон зазначає, що ці проблеми повинні виноситись на міжнародну арену та співробітництво різних країн дозволить ефективніше боротися із ними.

Наступною такою ж невеликою категорією слів є підрозділ «Документи». Даний підрозділ налічує мало чисельне угрупування юридичних термінів, оскільки переважна кількість тексту наводить численні приклади із поодиноких документів та майже на кожній сторінці ми бачимо цитати та положення. Всі приклади взяті із протоколів, декларацій, конституцій, в чому ми можемо пересвідчитися на прикладі:

The Treaty  of Rome therefore indicates that European integration has many dimensions [6, 5]. Слово «договір», яке використав автор, саме по собі передбачає певного виду документ, оскільки договори ще й на міжнародному рівні найчастіше у обов’язковому порядку переносяться із усної форми на папір членами переговорів.

Чисельне угрупування термінів ми виокремили під назвою «Міжнародні відносини», оскільки Джон Тіллотсон показує нам співробітництво між багатьма європейськими країнами  протягом останніх десятиліть, основними темами яких є вирішення економічних соціальних та політичних проблем. Навіть сама назва книги «Закон європейської спільноти» передбачає угрупування країн та відображення відносин між ними:

 Foreign Policy Co–operation under Article 30 of the Single European Act… [6, 40].Дана полікомпонентна одиниця, яка перекладається як «співробітництво у сфері міжнародної політики» прогнозує як мінімум дві країни-учасника, а тому відноситься до сфери закордонних справ. Автор використав полі компонентну структуру задля передачі співпраці країн, робота яких передбачає Єдиний Європейський Акт.

Найчисельнішою групою згрупованих слів є терміни під назвою «Політика». Питання політики є ключовим на протязі всієї книги, оскільки вона керує як економічними процесами, соціальними та ін., тобто всі сфери розвитку держав підпорядковані саме політиці. У цьому легко переконатися, оскільки ні економіка, ні інша сфера не існують окремо, а взаємодіють між собою. Тому навіть політику можна назвати так-званою «законодавчою владою», а інші сфери «виконавчою», про що навіть свідчать такі номінативні одиниці, як: commoncommercialpolicy, securitypolicy, foreignpolicy, socialpolicy, economicpolicyetc. Терміни з питань політики наявні майже у всіх реченнях книги:

…termsofco–operationinthefieldsofjusticeandhomeaffairsincludeasylumandimmigrationpolicy, thecombatingofdrugaddictionandinternationalfraud, judicialcooperation[6, 19].Підкреслені терміни такі як «внутрішні справи», «політичний притулок», «імміграційна політика», «міжнародне шахрайство» показують політику європейської спільноти, що зазначено у положеннях спільної угоди.

Наступною групою є «Посади, особи», яка налічує такі терміни: Prime minister, conservative leader, federalist, minister, President, governor, representative, delegate, upholder etc.  Ці термінологічні одиниці вживаються для позначення осіб, які є верхньою ланкою в управлінні державами та показується їх безпосередня участь у роботі європейської спільноти:

In 1955, the Foreign Minister of the six members of the ECSC declared their intention… [6, 10]. У даному реченні автором використаний такий термін, як «Міністр закордонних справ»,  який позначає посаду уповноваженого представляти певну країну або ж угрупування країн, як наприклад  EuropeanCoalandSteelCommunity(ECSC).

Слідуючи за посадами людей, виділяється наступна група – «Організації, об’єднання», що позначає угрупування людей у певне товариство, спільноту у різних сферах життя. Даний підрозділ налічує терміни, що позначають конкретні угрупування, як: European Court of Justice, Commonwealth, European economic Federation, Council of Ministers, Assembly, Parliament etc.  Всі приклади демонструють угрупування людей  як в середині конкретної країни, так і участь осіб у міжнародних організаціях різного типу:

Nevertheless,  tentative first steps were taken in this period in several fields including Economic and Monetary Union and European Political Co–operation [6, 14]. У наведеному прикладі  автором використаний термін  об’єднання чи союзу  держав в «Економічну та Валютна Спілку», що передбачає розгляд питань політики та, зокрема, валютного фонду країн-учасників та прийняття спільних рішень стосовно економічних проблем.

Останньою групою, яку виокремлено нами під час аналізу книги Джона Тіллотсона є група під назвою «Економіка». Слід зазначити, що вона є однією з найчисельніших, оскільки навіть судячи із вище наведених прикладів, економічна політика є ключовим питанням у міжнародному праві книги. Серед термінологічних одиниць, виділених в процесі групування вибірки, є: trading account, monetary barriers, tariff, import duty, purchaser, producer, consumer, single market, budgetary resources, inflation etc. Автором використана велика кількість економічних термінів на фоні юридичної термінології:

 However, many non–tariff barriers and national tax differentials remained to hinder the free movement of goods[6, 15]. Автор використав терміни  «нетарифні обмеження» та «податок», які входять до термінологічної бази економіки, а саме до сфери торгівлі. Тіллотсон хотів позначити ними головні чинники, які перешкоджають нормальному розвитку ринкового господарства.

In other words, that a zone of monetary stability must be created, which will encourage economic growth and investment [6, 22].  Приклади наведених термінів, які в українській мові мають переклад «зона валютної стабільності», «економічний ріст»  та «капіталовкладення», використані автором задля позначення необхідних кроків для реалізації задля нормального розвитку економіки країн європейської спільноти.

Таблиця 1

Співвідношення юридичних термінів за тематикою

Аналізуючи  таблицю термінів за тематичним показником, ми можемо побачити, що основну кількість термінів становлять терміни із підрозділу «Теорія держави і права», «Політика» та «Економіка». Це знаходить свого пояснення в тому, що Джон Тіллотсон показує нам міжнародне право та проблеми економіки  та їх розв’язки багатьох країн, тому тематика термінів і відповідає їх відсотковому співвідношенню.

В результаті роботи над книгою Джона Тіллотсона «Закон європейської спільноти» нами було проаналізовані тексти міжнародного права та зроблено вибірку юридичних термінів. Аналізовані терміни, були перевірені за відношенням до системи термінів правової науки, після чого були укладені в класифікації за своїми показниками структури, семантики, сферою вжитку. Після обробки даних за допомогою статистичного методу було підраховане відсоткове співвідношення частотності вживання термінів за відповідними критеріями. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.       Головченко В.В. Юридична термінологія: Довідник / В.В. Головченко, В.С. Ковальський. – К: Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.

2.       Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: Синтагматичні та парадигматичні взаємини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук : спец. 10.02.04  – «Германські мови». –  Львів, 2003. – 23 с.

3.       Мостовий М.І.  Лексикологія англійської мови: [Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови] / М.І. Мостовий. –  Харків : «Основа», 1993. –  255 с.

4.       Худолій А.О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX – початку XXI століття. Монографія. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006. –  384с.

5.       Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). – К.: Українська енциклопедія. – Т.4: Н-П, 2002. – 720 с.

6.       Tillotson J.European Community Law: Texts, Cases & Materials – 2 edn/ John Tillotson.–  London: Cavendish Publishing Limited, 1996. –512 p. 

span