В сучасних засобах масової інформації (ЗМІ) використовується значна кількість маніпулятивних прийомів, технік та методів, проте найбільш вони характерні для телевізійних інформаційно-аналітичних новинних програм. Наразі не існує єдиної уніфікованої системи маніпулятивних прийомів як і для зарубіжних, так і для українських новин. Відповідно, найбільшою проблемою постає відсутність певної системи маніпулятивних прийомів, що допомогло б класифікувати маніпулятивні методи для інформаційно-аналітичних програм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед авторів, які займаються проблемою маніпуляції свідомістю за допомогою ЗМІ варто виділити напрацювання Е. Аронсона, С. Кара-Мурзи, С. Лісової, Г. Мельника, Е. Пратканіса, В. Сороченко, які заклали базу для подальшого вивчення питань маніпуляції. Важливоє є праця І. М. Дзялошинського, в якій автор подає власну систему маніпулятивних прийомів, що ґрунтується на основі групи визначених параметрів.

Метою статті є розробка системи маніпулятивних прийомів для українських телевізійних новинних програм на основі методу сценарію.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні випуски новин доволі часто насичені маніпулятивними прийомами, техніками та методами, що дозволяє маніпулювати думками людей через їх підсвідоме сприйняття навколишнього світу. У глобальному сенсі маніпулятивність у представленні реальності природнім чином закладена як в самій людській комунікації та тих завданнях, яким вона служить, як в особливостях інформаційного суспільства, так і в природі самих засобів масової інформації, а надто – електронних [1, c. 191].

Перспектива розробки системи маніпулятивних прийомів є досить розмитою та відносною до певних подій, що можуть відбутися. Таким чином, розробити дану систему для української новинної програми варто за допомогою методу сценарію, адже він є найбільш ефективним при аналізі політичних та довгострокових варіантів прогнозування майбутнього.

Система маніпулятивних прийомів для українських новин полягає у чіткому, послідовному представленні різних варіантів технологій, які можуть бути застосовані в майбутньому. Написання сценарію повинно відбуватися на основній специфіці верстки телевізійних новин, а отже їх тематичного різноманіття, адже такий варіант допоможе краще спрогнозувати використання системи маніпулятивних прийомів.

Процес розробки системи маніпулятивних прийомів для українських новин включає в себе декілька етапів:

1. Формулювання проблеми (збір та аналіз наявних маніпулятивних прийомів);
2. Визначення сфер впливу ЗМІ та оцінка ймовірного їх впливу на майбутнє;
3. Визначення показників категорій, що використовуються в новинних програмах (економічні, політичні, соціальні тощо);
4. Виявлення критеріїв відповідно до видів маніпулятивних прийомів, що застосовуються в телевізійних інформаційно-аналітичних програмах;
5. Визначення тих маніпулятивних прийомів, які є найбільш відповідними українським новинам;
6. Прогнозування ймовірних позитивних та негативних аспектів даної системи в майбутньому.

Формулювання проблеми полягає у відсутності чіткої системи маніпулятивних прийомів для новинних програм українського телебачення. Така перспектива спонукає до розробки власного інформаційно-аналітичного продукту, який би відповідав міжнародній практиці та створив цілісну систему маніпуляцій.

Перший етап включає в себе аналіз маніпулятивних прийомів, що використовуються на українському телебаченні. Зокрема, найбільш поширеними є метод «білого шуму», метод «відволікання уваги», прийом «напівправда», техніка «класифікатори», прийом «ефект присутності». Відповідно до найбільш вживаних технік можна виділити два напрямки – це маніпуляція інформаційною складовою новин та маніпуляція візуальної складовою новин.

На другому етапі визначаються сфери впливу ЗМІ. Чинниками, що найбільше впливають на діяльність ЗМІ на сучасному етапі є: правова регламентація їх статусу, комерційний характер їх діяльності, політика власників та вплив з боку держави [3]. В такій ситуації чітко простежується картина залежності ЗМІ від певних осіб, а відповідно висвітлюються лише ті новини, які відповідають інтересам не громадськості, а владних або комерційних структур.

Варто зазначити, що політична ситуація в країні є досить нестабільною і може змінюватися протягом найближчого часу, те ж саме відбувається і в економічній сфері. Всі ці події відбивають високий рівень напруження у населення та можуть знову виникнути в результаті невідповідності державної політики національним інтересам. Щодо ЗМІ, то вони намагаються відповідати споживацьким потребам, але це не відміняє необхідності застосування маніпулятивних прийомів. Залежність ЗМІ від провладних структур навряд чи зміниться, адже для цього потрібно створити законодавчу базу, яка б більш конкретніше регулювала їх діяльність.

Третій етап – визначення категорій, які застосовуються у телевізійних новинах – це переважно політика, економіка, соціальні проблеми, культура, міжнародні новини. Якщо ж проаналізувати новинні програми, то стає очевидно, що вони більш апелюють до соціальних проблем у суспільстві, рідше показуються новини про політичний чи економічний стан в Україні. В результаті цього, люди більш обізнані в напрямку кримінальних справ, побутових проблем громадян, аварій та катастроф, а це все представляє негативний формат новин.

Якщо ж повернутися до критеріїв, які мають бути визначені на четвертому етапі, то варто керуватися тими маніпулятивними прийомами, які застосовуються українськими новинними програмами. Як було зазначено вище, новини переважно несуть маніпуляцію інформаційною та візуальною складовою. Враховуючи масштабність застосування цих категорій, варто виділити більш конкретні, які б відповідали цільовому забезпеченню телеканалів.

Аналізуючи маніпулятивні прийоми та їх вплив на масову свідомість можна виділити такі критерії: психологічно-емоційне маніпулювання, інформаційно-раціональне маніпулювання, маніпуляція відсутністю обізнаності глядачів у ситуації. Такі критерії формують три основні напрямки створення необхідного системного вектору маніпулятивних прийомів.

На п’ятому етапі потрібно розподілити приналежність маніпулятивних прийомів, які застосовують в інформаційно-аналітичних програмах до критеріїв маніпулювання. Поділ маніпулятивних прийомів відбуватиметься відповідно до їх поширеного використання, смислового значення, що визначено провідними науковцями та дослідниками в даній сфері.

Психологічно-емоційне маніпулювання включатиме в себе ті прийоми, як впливають на свідомість та психіку людей за допомогою візуальної інформації та сенсаційності представленої новини. До цього критерію варто включити такі маніпулятивні прийоми: метод «відволікання уваги» або метод «копченого оселедця», прийом «сенсаційність», техніка «інсценованих заходів», прийом «створення загрози», прийом «використання або створення контрасту», прийом «буденна розповідь», прийом «фактор гумору». Ці всі маніпулятивні прийоми ґрунтуються на психологічно-емоційному впливі за допомогою подання інформації в сенсаційній формі, щоб відвернути увагу від важливого повідомлення.

Інформаційно-раціональне маніпулювання передбачає концентрацію на логічному співставленні фактів та їх поєднанні, що супроводжується доводом та висновками журналістів та кореспондентів. Фактично, такий критерій надає глядачам уже визначене вирішення проблеми чи пояснення ситуації. До них можна віднести метод «створення фактів», метод «об’єктивного підходу» або «ефект Едіпа», техніка «класифікатори», техніка «коментарі», прийом «ядовитий сандвіч», метод «білого шуму», прийом «використання протиставлення», прийом «ствердження». Ці техніки полягають у такому форматуванні інформації, при якому відбувається форматування, приховування або ж доручення певних фактів, які спотворюють новини та дезінформують населення.

З інформаційними маніпуляціями межують маніпуляції мовні. Від обраного стилю подачі залежатиме ставлення громадськості до події. У ситуації існування багатьох альтернативних джерел інформації розпізнати мовні маніпуляції неважко. Проблема в тому, що споживачі переважно користуються інформацією лише з одного-двох джерел і не порівнюють сутність повідомлень. Таким чином вони і потрапляють під вплив маніпуляторів [4].

Третій критерій маніпулювання рівнем ерудованості може включати в собі як процес впливу на глядачів відповідно до їх освіченості. Тобто, телеканали будуть показувати такі новини, які з одного боку задовольняють особисті інтереси та підвищують самооцінку, а з іншого користуються необізнаністю населення в різних питання як державного, так і міжнародного значення. Зокрема, до цього критерію варто віднести метод «історичних аналогій», метод «закидання брудом», прийом «напівправда», прийом «використання штампів», прийом «узагальнення», прийом «висмикування із контексту», прийом «навішування ярликів». Фактично ці методи використовуються аби привернути увагу аудиторії, апелюючи до її ерудованості або висвітленню тих новин, які б не мали складного пояснення ситуації.

На останньому етапі передбачається виявлення позитивних та негативних сторін функціонування даної системи в майбутньому. Мабуть, позитивних факторів в даному питанні досить мало, адже маніпуляція є деструктивним впливом в сучасному світі. Негативність такої системи може виявитися у частому та постійному використанні маніпулятивних прийомів та технік, а як наслідок масового контролю свідомістю людей щодо подій, які відбуваються в навколишньому світі.

Руйнівна сила й небезпека маніпулювань свідомістю людини містить глобальні загрози для суспільства. Але парадокс у тому, що це проблемне питання обговорюється переважно в колах фахівців. Держава не займається розв’язанням цієї серйозної проблеми [2].

Характер застосування маніпулятивних прийомів залежить від розуміння функцій ЗМІ в суспільстві. Запропоновані чотири моделі «створення новин»: дзеркальну, професійну, організаційну і політичну. В чистому вигляді, як правило, не одна із цих моделей не реалізується. В певному сенсі, ЗМІ відображають особливості суспільного укладу тієї чи іншої країни, рівень політичної культури громадськості [6].

Висновки. На основі аналізу використання маніпулятивних прийомів українськими новинними програмами було розроблено систему маніпулятивних прийомів за допомогою методу сценарію. Система маніпулятивних прийомів включала в себе декілька етапів, зокрема формулювання проблеми, визначення сфер впливу на ЗМІ, визначення показників категорії, виявлення критеріїв відповідно до видів маніпулятивних прийомів, висунення маніпулятивних прийомів, а також прогнозування ймовірних позитивних та негативних аспектів даної системи в майбутньому. Виділено такі критерії: психологічно-емоційне маніпулювання, інформаційно-раціональне маніпулювання, маніпуляція відсутністю обізнаності глядачів, а також на основі їх представлено види маніпулятивних прийомів, методів та технік. Така система допоможе зрозуміти схему використання маніпуляцій для українських інформаційно-аналітичних програм.

 Список використаних джерел та літератури

1. Маніпуляції на ТБ [Текст] / Н. Лігачова, С. Черненко, В. Іванов, С. Дацюк та ін. – К., 2003. – 218 с.
2. Нестеренко О. Є Маніпуляції у англомовних ЗМІ при висвітленні подій на Близькому Сході та у Північній Африці [Електронний ресурс] / О.Є. Нестеренко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – 2011. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37867/25-Nesterenko.pdf?sequence=1. – Заголовок з екрану.
3. Остроухов В. В. Інформаційна безпека: соціально-правові аспекти [Електронний ресурс] / В. В. Остроухов. – К., 2010. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1800010237011/politologiya/telebachennya#112. – Заголовок з екрану.
4. Стельмашов А. ЗМІ: засоби маніпулювання інформацією [Електронний ресурс] / А. Стельмашов. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/1416. – Заголовок з екрану.
5. Сугестивні технології маніпулятивного впливу [Текст] : навч. посіб. / [В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш, О. Д. Бойко, В. В. Остроухов]; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – К: ЗАТ «ВІПОЛ», 2011. – 248 с.
6. Цуладзе А. М. Политические манипуляции, или Покорение толпы [Электронный ресурс] / А. М. Цуладзе. – Режим доступа: http://sharpened.ucoz.ru/lib/politicheskie_manipuljacii-ili_pokorenie_tolpy.doc. – Оглавление с экрана.

]]> https://naub.oa.edu.ua/rozrobka-systemy-manipulyatyvnyh-pryjomiv-dlya-ukrajinskoji-informatsijno-analitychnoji-novynnoji-televizijnoji-prohramy-za-dopomohoyu-metodu-stsenariyu/feed/ 0 https://naub.oa.edu.ua/psyholohichni-osoblyvosti-efektyvnoho-komunikatsijnoho-vplyvu-telenovyn-na-audytoriyu/ https://naub.oa.edu.ua/psyholohichni-osoblyvosti-efektyvnoho-komunikatsijnoho-vplyvu-telenovyn-na-audytoriyu/#respond Tue, 11 Jun 2013 10:18:55 +0000 http://naub.oa.edu.ua/?p=10228 В статті проаналізовано психологічні особливості ефективного комунікаційного впливу телевізійних новин на аудиторію. Проведено емпіричне дослідження та надано методичні рекомендації щодо проблем застосування ефективного комунікаційного впливу як виду психологічного впливу.

In this article consider psychological characteristics of effective communication influence of television news on audience. Empirical research was conducted and provided methodical reference regarding problems of the use effective communication influence as a form of psychological influence.

Основна роль ведучих полягає в тому, щоб  сприяти хороше враження у публіки, адже вони як представники багатьох лідерів переважно серед народу, мають втілювати свої інтереси, володіти такими рисами, які здатні виявити загальну позитивну характеристику телеведучого. Ці особливості стають основою для подальшого ефективного комунікаційного впливу телеведучого не певну цільову аудиторію. В загальному актуальність статті обумовлена необхідністю вдосконалення підготовки професійних телеведучих в межах питань пов’язаних з вміннями та навичками ефективно впливати на глядачів за допомогою комунікаційних засобів як частини психологічного впливу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науковці Дж. Брайант і С. Томпсон в своїй книзі «Основы воздействия СМИ» аналізують феномен впливу ЗМІ на масову аудиторію і наукові дослідження даного явища. В. Ф. Петренко в праці «Основы психосемантики» описує методи експериментальної психосемантики; викладаються результати досліджень категоріальних структур індивідуальної та масової свідомості; описується поняття «ефективного комунікаційного впливу» його види та характеристики. У науковій статті Т. Шальман «Телеведучий і аудиторія телепрограми: взаємодія і взаємовплив» розглянуто аспекти взаємовпливу та взаємодії аудиторії і телеведучого та його вплив на формування в аудиторії певних думок та переконань.

Метою статті є вивчення психологічних особливостей ефективного комунікаційного впливу на цільову аудиторію за допомогою телевізійних новин.

Виклад основного матеріалу. Новина як жанр ЗМІ являється історично складеним універсальним фактором представлення інформації про оточуючу нас дійсність. Новини являються основним інструментом, який пов’язує різноманітні комунікаційні  системи в єдину світову систему масових комунікацій. Теленовини – частина переданих телевізійною системою матеріалів, що містять відображені через передавальний канал відомості про актуальні, суспільно значущі події, факти і процеси нашого життя [5, c.77].

Комунікативна поведінка людей опосередкована великою кількістю соціальних і психологічних факторів. При перегляді будь-яких телевізійних новин чи програм реакція телеглядача буде залежати від його особистих характеристик, соціального становища, психологічного стану і т. д. Вплив ЗМІ на аудиторію доречний лише в тому випадку, коли індивід споживає медіа інформацію [1, c. 147].

Для визначення поняття «ефективного комунікаційного впливу» варто ознайомитись із  проблематикою комунікаційного впливу.  Комунікаційний вплив, в загальному розумінні слова – вплив на індивідуальну чи колективну свідомість і поведінку, здійснюваний різноманітними мовними засобами, іншими словами – з допомогою повідомлень на природній мові. Інколи під поняттям  комунікаційного впливу приписують використання повідомлень, збудованих засобами так званих паралінгвістичних семіотичних систем, до яких відносяться, перш всього, жести, міміка і пози; естетичні коди словесної творчості; а також у випадку письмової комунікації засоби графічного оформлення тексту (метаграфеміка) [4].

Під ефектом комунікативного впливу може розумітися безпосередня зміна поведінки суб’єкта впливу або його емоціонального стану, а також його знань просвіт, відношення до тих чи інших подій, зміна внутрішніх переконань та думок. Комунікативний  вплив може бути:

• монологічним як форма впливу на іншу людину або групу людей
• діалогічним як форма спонукання до спілкування важливого іншого – носія знань, цінностей, деякої унікальної картини світу і можливостей перебудови не тільки свідомості іншої людини, але й власного усвідомлення.

Текст може впливати на різні рівні людської свідомості, здійснюючи різні форми зміни образу світу людини. В межах психосемантичної моделі свідомості можна виділити три форми таких змін, розуміючи, що в реальному  процесі мовного впливу вони існують єдино, але відрізняються степенем їх вираженості. Виділяють 3 види ефективного комунікативного впливу:

1. перший тип комунікативного впливу
2. другий тип комунікативного впливу
3. третій тип комунікативного впливу [6, c.273].

Фактично, комунікаційний вплив означає не тільки вплив на свідомість людей за допомогою усного мовлення, але й оціночне ставлення до оповідача, що виражається емоційно. Ці два фактори тісно взаємодіють між собою та допомагають встановити певне ставлення до тієї чи іншої людини за допомогою  стереотипів, асоціацій та оціночних суджень.

При дослідженні  впливу новин на аудиторію варто встановити кількість інформації, яку люди дізнаються із новин, фактори, що сприяють або перешкоджають їм в цьому, і врешті-решт, який ефект виникає в людей в результаті сприйняття певної новини. Основний акцент варто поставити на враження, яке отримують люди після ознайомлення із новиною.

Психологічний вплив на аудиторію телебачення може здійснюватися в сфері знань  (інформування, навчання), в сфері навичок та вмінь тієї чи іншої діяльності (навчання, наприклад іноземної мови), в сфері власне діяльності в її реальному здійсненні (навіювання, переконання; мова йде про повідомлення безпосередньо використовуваної інформації типу погоди на завтра), в сфері мотивів і потреб, установок, ціннісних орієнтацій (переконання) і т. д. [3, с.156].

Властивістю телевізійної комунікації є часова та просторова розірваність партнерів по спілкуванню, безпосередня «зустріч» суб’єктів не відбувається (окрім прямого ефіру), ключовою ланкою контакту стає телевізійне повідомлення. Воно залучає аудиторію до комунікації, що відбувається вже в іншому часі та просторі. Телевізійне повідомлення завжди містить інформацію, за якою телеглядач реконструює образ телекомунікатора. Водночас і телекомунікатор, зазвичай, має узагальнений образ своєї аудиторії, інакше повідомлення буде безадресним [8, с. 263].

Для дослідження застосування особливостей ефективного комунікативного впливу телевізійних новин на аудиторію був вибраний телевізійний канал «Інтер», а його об’єктами стали ведучі щоденного випуску телевізійних новин – Анастасія Даугулє та Володимир Андрієвський. Підгрунттям вибору саме телеканалу «Інтер» стали показники телеканалів за 26 листопада по 2 грудня. Ці дані надані Індустріальним Телевізійним Комітетом (професійне галузеве обєднання провідних телеканалів та медійних агенцій, що представляє інтереси телевізійної галузі України), і розміщені в інтернет-ресурсі «Телекритика». За цими даними телеканал «Інтер» є лідером переглядів серед населення України віком від 18 років [7].

У дослідженні був заснований метод семантичного диференціалу який запропонував Ч. Осгуд. Процедура семантичного диференціалу зводиться до оцінки стимулів (ними можуть бути поняття, образи, дії, ситуації й інші об’єкти) за біполярними шкалами. Популярність методу зумовлена тим, що він дозволяє провести непряму експертну оцінку різних об’єктів і явищ, визначити приховане ставлення до них, структури неусвідомлюваних змістів, виявити особливості категоріального аналізу [2, c.419].

Вибіркою дослідження стали студенти Національного університету «Острозька академія». Ним було запропоновано випуски телевізійних новин із участю А. Даугулє та В. Андрієвського. Учасники дослідження повинні були переглянути новини і проаналізувати текст новини і телеведучого цієї новини за шкалам від -3 до 3 (наприклад, -3 не цікаво, а 3 цікаво) за різними критеріями, які були відібрані окремо для повідомлення та ведучого.

Отже, за результатами дослідження можна  сказати те, що Анастасія Даугулє та Володимир Андрієвський телеведучі телеканалу «Інтер» мають доволі високі оцінки за факторами: оцінка (загальна привабливість), сила особистості, компетентність, емоційність та соціальний статус. Відповідно до них трохи нижчі, проте теж добрі оцінки отримали характеристики змісту новини за факторами: оцінка, сила, активність, зрозумілість викладу та ступінь спеціалізації тексту.

В загальному, результати досліджень мають такий вигляд:

1. Характеристики телеведучого як особистості, включаючи зовнішній вигляд, манери і освіченість впливають на сприйняттями  змісту повідомлень;
2. Аудиторія оцінює телеведучого, і відповідно зміст повідомлення відповідно до своїх суб’єктивних думок, таких як переконання, стереотипи, настанови і т. д.
3. Характеристики телеведучого мають більші показники (1,74 і 1,75), ніж показники характеристик змісту новини (1,28 і 1,52), очевидно телеведучі викликають більшу довіру до глядачів, ніж самі новини, які вони представляють.
4. В загальному результати досліджень виявилися доволі високими, про що свідчать показники: для характеристики змісту новини більші за 1,28, а для характеристики телеведучого більше 1,74. Ці результати є високими, враховуючи те, що вони оцінювалися по шкалі від -3 до 3.

На основі результатів дослідження, що стосується психологічних особливостей ефективного комунікаційного впливу телевізійних новин на аудиторію можна надати низку рекомендацій, які б значно покращили процес передачі інформаційного повідомлення чітко визначеній аудиторії:

1.  Важливо пам’ятати про структуру повідомлення, а саме враховувати об’єм, форму інформації, яка має передаватися публіці. В даному питання важливо охопити загальні особистісні характеристики глядачів.
2. Наявність потрібної та вагомої інформації, адже більшість телеканалів заповнюють інформаційний простір повідомленнями, які не несуть для людей ніякої цінності.
3. Для того, щоб передане повідомлення було максимально ефективним, варто пам’ятати про такі умови, як оригінальність, доступність повідомлення, цінність та значимість для аудиторії повідомлених відомостей, відповідність їх потребам і інтересам глядача.
4. Чим якісніше ведучий подасть новину аудиторії, тим більше аудиторія оцінить та найкраще сприйме її, враховуючи безпосередню роль самого ведучого.

В телевізійних новинах глядач скоріш всього зверне увагу на зображення, аніж на текст повідомлення. Це можна пояснити тим, що візуальні образи більш підпорядковуються маніпулятивному впливу на аудиторію, оскільки вони являють собою інформацію естетичного плану. Проте аудиторії важче розуміються аудіальні потоки інформації, тим більше відповідні ним закони логіки, такі як послідовність, аргументація, осмислений контекст. Фактично, будь-якому телеглядачу легше запам’ятати візуальну інформацію, ніж аудіальну. А в телевізійних новинах, у яких поєднується візуально-аудіальний спосіб передачі інформації, люди більшу увагу звертають на зорові образи, картинки, які частіше всього являються відображенням реального життя.

Висновки. Сучасні комунікаційні технології зобов’язані своїм впливом на масову аудиторію візуальним образам телебачення. Образ телевізійних новин розгортається на екрані у вигляді символів, що презентативно виглядають. Ці символи не свідчать про достовірну чи неправдиву інформацію, проте являються основним джерелом інформації про події в навколишньому середовищі. Вплив на публіку здійснюється на підсвідомому рівні, проте його причинами стає багато факторів, зокрема зовнішній вигляд телеведучого, який формує перше враження, його комунікативні здібності, які визначають привабливість переданого повідомлення і т. д.

 Список використаних джерел та літератури

1. Брайант, Дж. Основы воздействия СМИ [Текст]/ Дж. Брайант, С. Томпсон.- М.: Издательський дом «Вильяме», 2004. – 432 ст
2. Варій, М. Й. Загальна психологія [Текст] : навч. посібник / М. Й. Варій. – К.: «Центр учбової літератури», 2007. – 968 c.
3. Леонтьев, А. А. Психология общения: учебное пособие [Текст] / А. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2007. – 368 с.
4. Паршин, П. Речевое воздействие  [Електронний ресурс] / П. Паршин. – Режим доступа : http://files.school-collection.edu.ru/dlrstore/4be4c290-3db5-c4ef-05a5-6aac5078c5b3/1009689A.htm. – Оглавление с экрана.
5. Пенчук І. Л. Телевізійна журналістика [Текст] : метод. матеріали до вивчення курсу для студентів спеціальності журналістика / І. Л. Пенчук. – Запоріжжя, 2004. – 164 с.
6. Петренко, В. Ф. Основы психосемантики [Текст] / В. Ф. Петренко. – СПб, 2005. – 408 с. : ил. – (Серия «Мастера психологии»).
7. Середні показники телеканалів за 26 листопада – 2 грудня [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.telekritika.ua/ratings/2012-12-03/77170. – Заголовок з екрану.
8. Татенко, В. О. Соціально-психологічні механізми впливу людини на людину [Електронний ресурс] / В. О. Татенко. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=15&c=84. – Заголовок з екрану.