Ключові слова: соціальна мережа, інтернет, спілкування, комунікативний процес, технологія.

В данной статье рассматриваются психологические особенности использования социальных сетей как важного средства коммуникации.

Ключевые слова: социальная сеть, интернет, общение, коммуникативный процесс,
технология.

In this article we take a view of psychological characteristics of social networks as an important means of communication.

Keywords: social network, internet, communication, communicative process, technology.

В останні роки соціальні мережі набули великої популярності як на території України, так і в усьому світі. З кожним днем все більше і більше користувачів мережі Інтернет реєструються і починають свою активну діяльність у все нових соціальних мережах, які міцно увійшли до списку найвідвідуваніших українськими користувачами сайтів.

Все це пов’язано із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій,  соціальні мережі почали відігравати надзвичайно важливу роль в житті будь-якого суспільства. До таких мереж залучено дуже велику кількість людей. У найбільших соціальних мережах кількість користувачів перевищує населення держав.

Актуальність роботи полягає у тому, що соціальні мережі об’єднують мільйони людей, які спілкуються між собою використовуючи їх. Тому є важливим дослідити соціальні мережі як особливий засіб комунікації та зробити припущення щодо їх розвитку найближчим часом. Це зумовлено тим, що сучасна людина не уявляє себе без Інтернету, все більша частина життя її є віртуальною, така ситуація відкриває величезний простір для дослідження, запровадження нових ідей, пошуку нових рішень.

Метою роботи є висвітлення потенційних можливостей соціальних мереж та їх вплив на мовленнєву діяльність людей.

Основне  завдання дослідження – простежити вплив соціальних мереж на здоров’я людини та її мовленнєву діяльність.

Соціальна мережа – це спільнота людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями, або тих, що мають інші причини для безпосереднього спілкування між собою. Сучасні Інтернет-сервіси забезпечують користувачів усіма можливими інструментами для спілкування одне з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги, форуми тощо. Для бізнесу ж соціальні мережі виступають новим каналом комунікації із споживачем, та інструментом дослідження уподобань аудиторії.

Як відомо, метою створення соціальних мереж є, передусім, спілкування людей, але сьогодні ми спостерігаємо зовсім іншу картину: мережі наповнені непотрібною рекламою та  непристойним матеріалом. Та і самі засновники мереж створюють їх, перш за все, з комерційною метою (адже усім відомо, що рекламодавці платять величезні гроші, щоб саме їх реклама „запускалась” у тій чи іншій мережі), а вже потім для спілкування людей. Ще один недолік соціальних мереж – це створення ефекту „затягування”. Якщо розібрати цей недолік, то і тут простежується комерційна ціль. Адже відомо: чим більше людей знаходяться на якомусь соціальному сайті, тим більша грошова маса йде в кишеню її засновнику[3].

Більшість українських активних користувачів Інтернету мають хоча б один обліковий запис в різних соціальних мережах. Досі домінуючою причиною приєднаня до мереж було спілкування з друзями та знайомими, а не реалізація певних професійних завдань.

Як же соціальні мережі впливають на здоров’я? Існує велика кількість різних думок з цього приводу. Наприклад, науковці з Університету ім. Стірлінга з Великобританії, провели дослідження згідно якого участь у таких мережах як Facebook, Vkontakte та Odnoklassniki нарощують інтелект людини та активно тренують робочу пам’ять. Користування такими сервісами як Twitter, YouTube, ICQ погіршують пам’ять людини. Пояснюють вчені це тим, що на мікроблогах на людину спрямований потік дуже лаконічних повідомлень, над яким не потрібно думати, що скорочує об’єм уваги. Інтенсивний обмін повідомленнями знижує рівень IQ людини, а довготривалий перегляд відео роликів розвиває синдром порушення уваги з гіперактивністю [2:78].

Біолог з Великої Британії АрікСігман опублікував в журналі британського Інституту біології «Biologist» результати дослідження впливу соціальних мереж на здоров’я людини. На його думку, надмірне захоплення соціальними мережами в Інтернеті може пошкодити здоров’ю через скорочення спілкування з реальними людьми. Зокрема, брак спілкування може негативно впливати на роботу імунної системи, гормональний дисбаланс, роботу артерій і процеси мислення, що в довгостроковій перспективі підвищує ризик появи таких хвороб, як рак, серцево-судинні захворювання і недоумство.

Для нашої держави усі ці загрози є особливо актуальними на шляху до встановлення інформаційного суспільства, формування свідомого громадянина. Згідно досліджень «MiniwattsMarketingGroup – InternetWorldStats» складено рейтинг 20 країн Європи із найбільшої кількістю користувачів Інтернет. У рейтингу наша країна займає 14 місце. Але цікавим фактом є те, що показник рівня зростання ринку Інтернет послуг протягом 2000-2008 років в Україні 3233,3 %, що є найбільшим. Для порівняння в Німеччині цей показник 118,9%, Великобританії 171,5%, Франції 325,3%. Дане дослідження свідчить, що для наша держава широко використовує технології Інтернет і суспільство активно поглинає надані послуги, як корисні, так і не потрібні [1:5].

Найчастіше комунікативний процес в соціальних мережах підтримується в текстовій формі. Значення текстового компонента в Інтернеті виходить на перший план. На даний момент вже можна говорити про виникнення поряд з усною та письмовою особливої третьої форми – електронної мови.

Довгий час знаходження в Інтернеті розвиває у людини примітивний дитячий нарцисизм. Вирази My yahoo, My windows, my-email стали вже слоганами індивідуалістичного мережного світу. В людей змінюється ставлення до часу і простору, моделі комунікації, пріоритети. Посилюються тенденції індивідуалізму, а також агресивність, оскільки агресивні (напористі) мовні тактики будуть скоріше почутими в Мережі.

Наявність всіляких перевірок граматики тексту, знижує розвиток навичок грамотного написання у дітей і знижує загальний рівень культури володіння письмовою мовою.

Граничне спрощення комунікації в Інтернеті веде до спрощення мовної, а з часом і фізичної (реальної) особистості, викликаючи незворотні зміни в психіці. Візуалізація комунікації призводить до зниження здатності вербального вираження і сприйняття, що позначається на спілкуванні різних вікових поколінь, знижуючи його ефективність і взаєморозуміння в цілому.

Вплив соціальних мереж на здоров’я та мовленнєву діяльність людини є дуже сильним. Нажаль цей вплив є негативним, тому не варто захоплюватись проведенням часу в соціальних мережах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Занько Т. Соціальні мережі як новітні медіа: провокативний вплив на масову свідомість. Виникнення мови ворожнечі: [ХайВей]. – Режим доступу: http://h.ua/story/187673/ .
2. Зарицка Ю. Ігри і соціальні мережі покращують інтелект: [Ранок]. – Режим доступу: http://www.utro.ua/ua/zhizn/igry_i_sotsialnye_seti_uluchshayut_intellekt1252386899 , 2009.
3. Тетяна Руденко// Діти в Інтернеті: реальні загрози віртуального світу: Асоціація підприємств інформаційних технологій України – режим доступу: http://apitu.org.ua/node/1336
4. Халявка Ю. Новина тижня: Соціальні мережі шкодять здоров’ю!? – режим доступу: http://usw.com.ua/profiles/blogs/novina-tizhnya-socialni
5. Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. – N.Y.: Psychology Press, 2008. – 602 p.
6. Nicholas A. Christakis / Connected: The Surprising Power of Our Social Networks and How They Shape Our Lives N.Y.: Psychology Press, 2011. – 311р.

br /

В статье рассмотрено понятие, информационная технология, представлена классификация информации, а также структура информационного обеспечения АПК, разработаны предложению для эффективной работы АПК.

In the article a concept is considered information technology, resulted classification of information, the structure of the informative providing is presented APK, developed suggestion for effective work of APK.

 Постановка проблеми. В умовах ринку питання розвитку інформаційних технологій дуже актуальні для агропромислового комплексу, оскільки володіння інформацією і використання її в організації виробничого процесу безпосередньо пов’язані із забезпеченням продовольчої безпеки країни. Сільськогосподарське виробництво, як особлива галузь народного господарства, характеризується сезонністю основних видів продукції, відносно тривалим періодом виробничого циклу, коротким і обмеженим періодом часу заготівки продовольчих запасів, а також специфічністю зберігання сільськогосподарської продукції.

Здійснюваний перехід до інформаційного суспільства, заснованого на виробництві, розповсюдженні і споживанні інформації, викликає значні зміни у сфері управління агропромисловим виробництвом. Сьогодні інформація стає одним з основних чинників, що визначають ефективність управлінської праці. Збільшення об’ємів інформації, що поступає в органи управління і безпосередньо до керівників підприємств і організацій, ускладнення вирішуваних ними завдань, необхідність обліку великого числа взаємозв’язаних чинників і швидко змінної обстановки настійно вимагають застосування найбільш перспективних комп’ютерних технологій в процесі ухвалення управлінських рішень.

Аналіз основних дослідженні і публікацій. Дослідженням інформаційного забезпечення займалися такі провідні вчені: Амбросова В.Я., Мазнєва Г.Є., Огійчука М.Ф., Познаховського В.А., Саблука П.Т. [1-3], але в їх роботах не зазначено чіткого висвітлення проблеми інформаційного забезпечення АПК. Тому актуальним залишається дослідження інформаційних ресурсів, системи управління процесами у сфері агропромислового комплексу.

Метою статті є дослідження інформаційного забезпечення агропромислового комплексу, та розробка рекомендації щодо його удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Інформаційна технологія – процес, що використовує сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення і обробки інформації на базі програмно-апаратного забезпечення для вирішення управлінських завдань економічного об’єкту.

Також дослідники трактують, що інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, об’єднаних в технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, вихід і розповсюдження інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення їх надійності і оперативності.

Сільське господарство – ідеальне середовище для застосування інформаційних технологій. Але недостатність фінансових коштів у сфері аграрної науки не дає можливості для широкого застосування сучасних інформаційних технологій.

У агропромисловому комплексі (АПК) в цьому напрямі поки недостатньо позначена роль держави. Потрібна окрема національна програма по інформатизації і автоматизації сільського господарства. При цьому повинні бути чітко сформульовані етапи роботи і визначені орієнтири і результати. Важливий розгляд питання в комплексі, важливо створити систему, яка б враховувала широкий круг розвитку інформатизації агробізнесу у всіх професійних групах.

Аналізуючи систему управління сільськогосподарським виробництвом, що склалася на сьогоднішній день, практично на всіх рівнях, можна зробити висновок, що в порівнянні з іншими галузями народного господарства в даній галузі має помітне місце відставання в плані використання сучасних інформаційних технологій на підприємствах АПК. Це можна пояснити наступними основними моментами: відсутністю в більшості господарств сучасних засобів обчислювальної техніки; непідготовленістю або відсутністю кваліфікованих фахівців в області інформаційних технологій; відсутністю відповідного інформаційного і програмного забезпечення, що дозволяє в максимальному ступені автоматизувати процес управління підприємствами АПК.

Зі всіх перерахованих причин остання є найбільш значущою. Це пояснюється тим, що питання придбання засобів обчислювальної техніки і підготовки відповідних фахівців з її використання в даний час не викликає особливих утруднень. Що стосується розробки і створення програмного і інформаційного забезпечення, то тут мають місце певні складнощі, зв’язані, перш за все, з відсутністю відповідних методик, що дозволяють повною мірою використовувати можливості обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення при вирішенні завдань управління сільськогосподарським виробництвом незалежно від того, на якому рівні ієрархічного ступеня воно знаходиться, і від специфіки вирішуваних завдань.

Ефективність процесу управління всіма підрозділами АПК залежить від безлічі різних чинників, які умовно можна розділити на: об’єктивні, визначувані в основному природно-кліматичними умовами; суб’єктивні, в яких головну роль грають інформаційний і людський чинники.

Класифікація інформації, циркулюючої в агропромисловому комплексі, представлена на рисунку 1.

Рис. 1 Класифікація інформації, циркулюючої в агропромисловому комплексі

Як видно з приведеної класифікації, інформація, циркулююча на підприємствах АПК, окрім розділення за ознакою приналежності до різних служб, ділиться по ступеню актуальності і значущості (першорядна, другорядна або така, що взагалі не має відношення до даного виробництва). Це спричиняє за собою рішення питання про її сортування по вибраних або найбільш важливим в певний момент ознакам.

Одна з головних завдань в організації інформаційного забезпечення в структурах АПК є перебудова і вдосконалення системи збору, зберігання, обробки і передачі інформації у всіх підрозділах АПК.

Залучення інформаційних ресурсів у всіх підрозділах підприємств АПК сприяє підвищенню якості; схвалюваних рішень і скороченню витрат в порівнянні із застосуванням методу проб і помилок.

Таким чином проведений аналіз основних напрямів підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції дозволяє зробити висновок про необхідність вирішувати конкретні завдання по створенню інформаційного забезпечення, компонентної інформаційної системи, що є, і що є сукупністю єдиної системи класифікації і кодування інформації, уніфікованих систем документообігу, схем інформаційних потоків, циркулюючих в організації, а також методології побудови баз даних і баз знань.

Укрупнена схема структури інформаційного забезпечення АПК представлена на рисунку 2.

 Рис. 2 Склад інформаційного забезпечення агропромислового комплексу

Кожна з вказаних складових має велику кількість підрозділів і служб, в яких також необхідно вирішувати завдання інформаційного забезпечення.

Треба відзначити, що аналогічні завдання по інформаційному забезпеченню вирішуються і в решті підрозділів АПК.

Узагальнена структура організації інформаційного забезпечення представлена на рисунку 3.

 Рис. 3 Структура системи інформаційного забезпечення агропромислового комплексу

Структура включає систему засобів отримання, обробки, використання, зберігання і передачі інформації.

У досліджуваних сільськогосподарських підрозділах інформація існує в основному в двох формах. Значна її частина функціонує в документованому вигляді (положення, рекомендації, вказівки, методична допомога, звіти, довідки), менша – в усній формі, але та і інша мають важливе значення в управлінні, оскільки є для нього таким же ресурсом, як матеріальне, фінансове і інше забезпечення для виробництва.

Процес раціонального використання інформації неможливий без оптимізації самого інформаційного забезпечення.

Розглядаючи підходи до процесу оптимізації інформаційних потоків, слід зазначити, що в них відсутня методика оцінки інформації з урахуванням її репрезентативності, а також методи розрахунку впливу якісної оцінки інформації, що поступає для ухвалення необхідного рішення.

У зв’язку з цим виникає необхідність в організації процесів оптимізації інформаційного забезпечення, оскільки це спричиняє за собою вирішення проблеми поліпшення характеристик переробки інформації при вирішенні поставлених завдань. При цьому необхідно враховувати також, що використовувана інформація відображає величини чинників, що визначають оптимальне використання ресурсів керованого об’єкту, і несе конкретне смислове навантаження.

Висновки. Таким чином, для ефективної роботи агропромислового комплексу України доцільно створити інформаційно-консультаційну службу.

Основна мета інформаційно-консультаційної служби в сільськогосподарському виробництві полягає в тому, щоб допомогти сільським товаровиробникам ухвалювати кращі рішення, тобто ті рішення, які допоможуть їм як найкращим способом досягти власних цілей. Проте для розвитку виробництва сільські товаровиробники повинні ухвалювати абсолютно різні рішення, враховуючи при цьому навколишню ситуацію. При цьому розвиток сільськогосподарського виробництва приводить до збільшення виходу продукції на одиницю: землі, праці, капіталу або інших ресурсів, використовуваних у виробництві. Таке збільшення можливе при допомозі:

 вибору продуктивніших технологій, таких як насіння, добрива, інші агрохімікати і механізація;

ефективнішого застосування цих технологій, наприклад, своєчасне внесення хімікатів;

повного використання трудових ресурсів;

оптимального поєднання ресурсів, що є в наявності, наприклад, вибір найбільш ефективного способу механізації;

зміни системи господарювання, тобто перехід на виробництво ефективніших культур;

зміни зовнішніх чинників, тобто поліпшення організація маркетингу, безвідходній технології при переробці продукції, збільшення частки у вартості реалізованою кінцевому споживачеві сільськогосподарської продукції фермерських господарств, поліпшення транспортування, осушення і зрошування земель, зміна сільськогосподарської політики уряду.

Таким чином, задачі, які вирішуються інформаційно-консультаційною

службою, допоможуть:

орієнтуватися в ситуації, що склалася, і сприяти організації конкурентоздатного виробництва;

в рамках прийнятих перспективних планів знайти сучасні технології і методи їх реалізації;

сприяти в розробці бізнес-планів, що дозволяють розкрити проблеми виробництва і обґрунтувати методи їх подолання;

обґрунтовувати доцільність розробки інвестиційних проектів бізнес-планів, можливість повернення кредиту .

Специфіка методичного підходу до системи информационно- консультаційного обслуговування полягає у виявленні проблем галузей АПК, пошуку інформації, пов’язаної з їх рішенням, в підготовці найбільш відповідного технологічного рішення, видачі рекомендацій для впровадження, навчання і використання нових технологій організаціям системи АПК, найбільш важливим значення у всій технології інформаційно-консультаційного обслуговування набуває необхідна інформація.

 Список літератури

 Огійчук М.Ф. Принцип обачності – запорука об’єктивності суспільної інформації / М.Ф. Огійчук // Збірник наукових праць Міжнародної науково- практичної конференції Луганського державного аграрного університету (Ювілейний випуск). Т.II, № 14 (26). – Луганськ: ЛДАУ, 2002. – С. 3-6.

1. Познаховський В.А. Системний підхід у дослідженні інформаційного середовища господарських товариств / В.А. Познаховський // Вісник Рівненського державного технічного університету. Економіка. Вип. 5(12). – Рівне: РДТУ, 2001. – С. 212-218.
2. Ринкова трансформація економіки АПК: колективна монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 4. Стабілізація доходів сільських товаровиробників. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 228-230.

The main technologies of the political image creation using the various technics and methods were studied in the article. There were also analysed the works of many researchers in the sphere of political imagiology and there were determined the main methods to use for the competitor image falling in the activity of the politicians.

Постановка проблеми. Сучасний світ активного кар’єрного зростання і виправданого успіху, як ніколи раніше залежить від того, в якому образі людина постає в очах свого оточення. І тут не обійтись без такого поняття як імідж.

Імідж є наслідком прямого сприйняття тих або інших зовнішніх або внутрішніх характеристик даного об’єкту або явища, або непрямого – через сприйняття образу, думки про цей образ, що виникла в психіці інших людей про цей об’єкт, явище.

В сучасних умовах політичної самоорганізації українського суспільства гостро постала проблема формування нової генерації високопрофесійної, патріотично налаштованої і по-європейському інтегрованої еліти. Розгортання цього процесу збіглося за часом з навальним поширенням в Україні політичних технологій та методів сучасної іміджелогії, що значно активізувало політичне життя, загострило суперництво між політичними силами. Відтак для кожного з нас, хто цікавиться політикою, важливим стає аналіз найважливіших аспектів формування і становлення іміджу політиків в Україні. Знання основних технологій формування політичного іміджу дозволяють орієнтуватися в будь-якій політичній ситуації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В даній роботі було використано доробки таких науковців, як Бебика В. М., Почєпцова Г. Г., Сергієнка Н. О. та Шаркова Ф. І.

Метою дослідження є визначення основних технологій формування політичного іміджу, а завданням – виокремлення конкретних методів побудови іміджу політика чи політичної партії.

Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній зібрана і систематизована інформація з різних наукових джерел, що дало можливість з’ясувати та виділити головні технології формування політичного іміджу. В роботі простежено процес моделювання політичного іміджу з використанням різноманітних технік та прийомів, виділено психологічні методики, що використовуються при побудові політичного іміджу, а також визначено їх роль у функціонуванні різних суб’єктів політики.

Для початку потрібно виділити основні функції іміджу, оскільки від них безпосередньо залежить технологічний аспект його створення. Імідж є багатофункціональною категорією, але науковці виділяють три основні функції: ідентифікації, ідеалізації і протиставлення.

Функція ідентифікації полягає в тому, що імідж задає певні шляхи ідентифікації об’єкта, який в результаті стає відомим і не несе за собою ніякої небезпеки. Функція ідеалізації проявляється в тому, що імідж намагається видати бажане за дійсне. І в першому, і в другому випадку імідж має функцію протиставлення, оскільки він будується системно, виходячи уже з наявних інших іміджів. Позитивні якості пізнаються тільки на фоні негативних [15, с. 47].

При моделюванні політичного іміджу використовуються різні способи, техніки та прийоми. Розглянемо їх докладніше.

Декларація причетності. В ситуації, коли декларується причетність, особистісні характеристики політика відходять на другий план, на передній виступає магічний вплив іміджу певної партії або організації. Спосіб декларації причетності кандидата може використовуватися не лише стосовно партії, організації чи руху. Ефективним способом є використання іміджу популярної чи впливової особи. В політичній практиці часто використовують плакати, листівки, відео матеріали, в яких подається інформація про підтримку кандидата якоюсь визначною особою, наприклад, Президентом.

Виборчі кампанії останніх років продемонстрували більшу структурованість українського суспільства і значну поляризацію суспільної свідомості, що, в свою чергу, сприяло значно ширшому використанні декларації причетності, але не лише до певної партії. Цей підхід застосовували і під час декларування прихильності до певної ідеї (самостійність України – об’єднання з Росією; підтримка державної української мови – надання державного статусу і російській мові та ін.).

Структуризація політичного вибору електорату мала свій політико-психологічний контекст і зумовлювалася не стільки зростанням популярності окремих політичних партій і блоків, скільки обмеженістю інформації про кандидатів унаслідок падіння тиражів газет і журналів. Саме тому виборці, висуваючи на певний план в особистості парламентарія морально-етичні й професійні якості, не маючи ніяких даних саме про ці характеристики більшості претендентів на мандати, голосували здебільшого за партійно-блоковими параметрами [2].

Створення міжособистісного контрасту. Цей суто психологічний спосіб побудований на порівнянні кандидатів, їх особистісних характеристик, соціально-психологічних і професійних статусів, віку, зовнішності, статі, походження та інших. Використовуючи метод створення міжособистісного контрасту, головне завдання полягає в розміщенні різних акцентів порівняння кандидатів за вигідними параметрами, а саме: рисами характеру, зовнішньою привабливістю, комунікабельністю, родинним станом, статтю, відношенням до найактуальніших проблем виборчого округу тощо. За умови, якщо передвиборні програми і біографії кандидатів принципово не відрізняються, на перший план виходить порівняння особистостей.

Створення ідеологічного контрасту. Цей спосіб за принципом використання аналогічний попередньому. Відрізняється лише тим, що побудований винятково на ідеологічних чинниках, наприклад, комунізм проти капіталізму.

Виділення головної проблеми. У політичній практиці є чимало прикладів, коли об’єктивно слабші кандидати перемагали своїх конкурентів, виокремивши одну головну проблему, кандидат має перетворити вибори на своєрідний референдум цієї проблеми. Якщо це питання турбує переважну більшість виборців округу, треба зробити так, щоб воно «перекрило» всі інші, при цьому різниця в позиціях кандидатів має бути дуже чіткою. І хоча дана стратегія є складною в реалізації, досвід показує, що подібні дії можуть бути ефективними там, де позиції конкурентів найсильніші [4 , c. 112].

При моделюванні політичного іміджу ніяк не обійтися без певних психологічних аспектів.

Виходячи з визначення поняття «іміджу» як образу, певного уявлення про певну особу, що склалося у свідомості інших людей, не можна не звернути увагу на психологічні аспекти, що безпосередньо впливають на формування іміджу. Вони відіграють важливу для створення іміджу будь-якого виду. Не є винятком і політичний імідж.

Сучасні соціально-психологічні методики допомагають створити зрозумілу мову образів, що легко сприймається, не вимагає великої інтелектуальної напруги, має значний емоційний потенціал. Стратегія іміджу політичного суб’єкта виступає в ролі раціонального механізму перетворення ірраціональних потенцій виборців на історично обумовлений політичний вибір суспільства. Тобто іміджеві методики можна вважати одним з найважливіших і найбільш дієвих засобів у сучасній практиці політичної самоорганізації суспільства. Іміджмейкери, створюючи, аналізуючи і впроваджуючи політичний імідж лідера в суспільну свідомість, насамперед звертають увагу на фізичні, комунікативні, політико-психологічні дані лідера, оскільки особистісні характеристики мають значну емоційну прихильність до аудиторії, легше проникають у масову свідомість і міцно засвоюються виборцями. Багато дослідників підкреслюють, що для всіх типів іміджу дуже важливим його елементом є наявність аури комунікації, фундаментальною ознакою якої можна вважати посмішку політика. Тому іміджмейкери рекомендують своїм клієнтам обов’язково посміхатися, якщо вони хочуть сподобатися виборцям. Тим більше, що цьому мистецтву, як запевняють психологи, неважко навчитися [5 , с. 37].

Останнім часом значно зросла роль особистості політичного лідера, його ділових і моральних якостей, рівень його популярності. З урахуванням маркетингової термінології можна сказати, що спостерігається підвищення ролі іміджевого фактора політичного лідера, зростає його вплив на електоральну поведінку. Особливо актуальним стало питання про імідж харизматичного лідера, що впливає на громадську думку і політичні процеси в суспільстві. Фахівці твердять, що вчинки таких політиків найчастіше суперечать раціональній логіці, їх неможливо «прорахувати», вгадати, однак ефективність діяльності харизматичного лідера завжди надзвичайно висока [1, с. 231].

В сучасній практиці політичного суперництва великого значення набуває використання технологій дискредитації конкурента або, як говорять політтехнологи, «зниження іміджу конкурента». Ця робота ґрунтується на таких підходах: ненав’язлива інформація про відомі й невідомі електоратові деталі негативного іміджу, порівняння поведінки конкурента з «нормальними» або «ненормальними» зразками поведінки, докази залежності його від певних осіб чи організацій, його підпорядкованість, залежність від зовнішніх впливів. Нарешті, антигероя порівнюють з негативними для виборців образами.

Політичні технології, що створюють негативний образ конкурента, спрямовані на те, щоб продемонструвати виборцям слабкі сторони опонентів. Нагодою для антиреклами можуть стати певні реальні вчинки та якості конкурента, що, звичайно, відповідним чином обігруються і доводяться до рівня переконливого викривального документа, принаймні для пересічного електорату. Серед них, наприклад, може бути недостатній досвід претендента; його певні негативні особисті якості, невдалі висловлювання; невиконання колишніх обіцянок чи негативні результати роботи на попередньому місці; прорахунки й помилки, що демонструють некомпетентність тощо.

Для зниження іміджу конкурента і створення негативної реклами використовуються різні методи, що у зарубіжних країнах одержали вже значне поширення і певне теоретичне осмислення. Найефективніше і, відповідно, найчастіше використовуються такі методи:

• метод «клапана», тобто переведення громадської думки з позитиву на негатив. Навіть найсильніші кандидати при вмілій атаці на них можуть виявитися в програші;

• метод «живої мішені», тобто перенесення (трансферу) негативу з одного об’єкта на іншій;

• метод «краплі», при якому постійна, систематична подача критичного матеріалу поступово створює у споживача інформації відповідний негативний образ.

• метод «підказки» як спосіб роботи з масовою аудиторією: демонстрація в явній формі знаків, що підтверджують вірність обраної інтерпретації для конкретної ситуації. Підказка ніби виводить розуміння ситуації на заздалегідь заданий рівень;

• «резонансна технологія»: використання раптового інтересу масової свідомості до чогось. У цьому випадку мають на увазі два можливі варіанти розвитку ситуації: коли приходить підтвердження чуткам, що довго були присутніми в суспільстві, або коли реальна політична кон’юнктура вступає в протиріччя з образом лідера.

Для зниження іміджу конкурента широко використовуються й інші методи й технології, у тому числі й методи побічного інформаційного впливу, і нав’язування критеріїв оцінки, і впливу на громадську думку при проведенні соціологічних досліджень тощо, багато з яких мають суто маніпулятивний характер [5 , с. 59].

Висновоки:

Отже, імідж є дуже важливим для будь-якого політика, адже від якості цього іміджу залежатиме успішність політичного діяча серед. Імідж відіграє значну роль у розстановці політичних сил у суспільстві, нерідко він є визначальним фактором при виборі того чи іншого кандидата на певні політичні, державні пости, ролі у країні. При цьому симпатії до особистості кандидата мають істотний вплив на електоральну поведінку, а ці симпатії залежать саме від іміджу політика. Вміле створення такого іміджу часто відіграє вирішальну роль і стає визначальним у політиці.

Імідж політика створюється з реально властивих певній особі характеристик і свідомо збагачується тими характеристиками, які потрібні для посилення значущості особи, але представлені лише потенційно. Формування іміджу спирається не тільки на політичні реалії, а й на ті, що постійно супроводжують їх (сім’я, хобі, минуле тощо).

Важливе значення для формування політичного іміджу відіграють психологічні аспекти, які визначають принципи побудови і шляхи здійснення певних дій, що в майбутньому визначають якість політичного іміджу.

Нами розглянуто різні техніки моделювання політичного іміджу, а саме – декларація причетності, створення міжособистісного контрасту, створення ідеологічного контрасту і виділення головної проблеми, які обов’язково враховуються при розробці іміджу.

Список використаних джерел та літератури:

1.Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика [Текст] / В.М.Бебик. – К.: МАУП, 2000. – 384с.

2.Політичний маркетинг і політичний менеджмент [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://st.zu.edu.ua/polit/lekciya_17(13).htm. – Заголовок з екрану.

3.Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии XX века [Текст] / Г.Г.Почепцов. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2001. – 352с.

4.Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці: навч. посіб.[Текст] / Н.О. Сергієнко. – К.: МАУП,2006.

– 112 с.

5.Шарков Ф.И. Политический консалтинг (специализация курса «Консалтинг в связях с общественностью») [Текст]: учеб. пособ./Ф.И. Шарков. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2004. – 460с.