Т. М. Бичківська,

НВК « ЗШЛ №23 ПНУ ім. В. Стефаника», м. Івано-Франківськ

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглядається суть інтерактивного навчання, його актуальність і практична цінність, що характеризуються постійною, активною взаємодією всіх учасників навчально-виховного процесу, де і учень, і вчитель – рівноправні суб’єкти навчання, моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; переваги перед традиційними методами, які передбачають повну зайнятість учнів класу, роботу в команді, доброзичливе ставлення до опонентів, можливості висловлювати свою думку, створення «ситуації успіху», опанування великого обсягу матеріалу за короткий час тощо. Зокрема досліджується питання ефективності використання інтерактивних методів у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови – на початку, в основній частині та рефлексії; основних принципів інтерактивного навчання писемного мовлення – активності, розвитку особистості, інтегративному взаємозв’язку; акцентується увага на проблеми, які можуть виникнути під час використання інтерактивних технологій .

В процесі написання статті чітко зроблено висновки щодо вмілого застосування інтерактивних методів навчання, їхньої провідної ролі в особистісно-орієнтованому підході у навчально-виховному процесі.

Ключові слова: іноземна мова, англійська мова, інтерактивне навчання,  інтерактивні методи, прийоми, технології, форми, взаємодія учнів та вчителя, навчально-виховний процес, комунікативна компетенція, інтерактивне навчання писемного мовлення, етапи уроку, партнерство, взаємна довіра.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ  ИНТЕРАКТИВНЫХ  МЕТОДОВ  ОБУЧЕНИЯ В   ПРОЦЕССЕ  ФОРМИРОВАНИЯ  КОММУНИКАТИВНОЙ 

КОМПЕТЕНЦИИ  УЧЕНИКОВ  НА  УРОКАХ  АНГЛИЙСКОГО  ЯЗИКА

В статье рассматривается суть интерактивного обучения, его актуальность и практическая ценность, характеризующихся постоянным, активным взаимодействием всех участников учебно-воспитательного процесса, где и ученик, и учитель – равноправные субъекты обучения, моделированием жизненных ситуаций, использованием ролевых игр, общим решением проблемы на основе анализа обстоятельств и соответствующей ситуации; преимущества перед традиционными методами, которые предусматривают полную занятость учащихся класса, работу в команде, доброжелательное отношение к оппонентам, возможности выражать свое мнение, создание «ситуации успеха», овладение большого объема материала за короткое время и тому подобное. В частности исследуется вопрос эффективности использования интерактивных методов в процессе формирования коммуникативной компетенции учащихся на уроках английского языка – в начале, в основной части и рефлексии; основных принципов интерактивного обучения письменной речи – активности, развития личности, интегративной взаимосвязи; акцентируется внимание на проблемы, которые могут возникнуть при использовании интерактивных технологий.

В процессе написания статьи сделаны выводы относительно умелого применения интерактивных методов обучения, их ведущей роли в личностно-ориентированном подходе в учебно-воспитательном процессе.

Ключевые слова: иностранный язык, английский язык, интерактивное обучение, интерактивные методы, прийомы, технологии, формы, взаимодействие учеников и учителя, учебно-воспитательный процесс, коммуникативная компетенция, интерактивное обучение письменной речи, этапы урока, партнерство, взаимное доверие.

USING INTERACTIVE METHODS OF TEACHING IN THE PROCESS OF STUDENTS’ COMMUNICATIVE COMPETENCE FORMATION AT THE ENGLISH LESSONS

The article discusses the main points of interactive teaching, its actuality and practical value characterized by constant, active interaction of all participants in the educational process, where a student and a teacher are equal individuals in the process of study, modelling live situations, using role-playing games, mutual solution of different problems based on the analysis of the relevant circumstances and situations; advantages over traditional methods that involve full activity of the class, teamwork, friendly attitude to opponents, the opportunity to express own points of view, create a “situation of success”, learning a big amount of the material in a short period of time and so on. In particular considerable attention is paid to the efficiency of using interactive methods in the process of students’ communicative competence formation at the different stages of an English lesson that’s introduction, developments and conclusion (reflection); basic principles of interactive techniques of teaching writing that’s active cooperation, personal development and its integrative connection with reading, listening and speaking; problems that can arise when using these methods.

In the process of writing the article conclusions about skilful use of interactive teaching methods, their leading role in providing a personality-oriented approach in the educational process have been made clearly.

Key words: foreign language, the English language, interactive teaching, interactive methods, techniques, forms, pupils and teachers’ cooperation, educational process, communicative competence, interactive methods of teaching writing, lesson stages, partnership, mutual trust.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Конфуцій

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку нашої держави вимагає від підростаючого покоління гнучкості, комунікабельності, швидкої адаптації до різноманітних життєвих ситуацій, критичного мислення, вміння долати конфлікти та бути готовими до міжкультурного та міжособистісного спілкування і співробітництва. Значно змінився і статус іноземної мови в українському суспільстві. Стрімке входження України у світове співтовариство забезпечило величезний попит на знання іноземних мов. Володіння навичками іншомовної мовленнєвої компетенції стало розглядатися як засіб соціалізації, засіб, що об’єднує держави і народи. Саме тому сьогодні необхідно приділяти серйозну увагу ефективності та якості процесу навчання іноземних мов. І першочерговим завданням учителя є створення таких умов для навчання, де школярі,  без шкоди для себе, могли б «потренуватися», «спробувати» себе у дорослих  життєвих ситуаціях.

У наш час існує чимало методів і технологій викладання англійської мови – як традиційних, так і новітніх. Вибір новітніх методів навчання зумовлюється знанням інноваційних технологій. Ефективність їх застосування залежить від того, чи підібрані вони відповідно до тих завдань, які можуть успішно розв‘язуватися з їх допомогою. Оскільки учням необхідно ово­лодіти іноземною мовою, як засобом спілкування, вмі­ти користуватися нею в усній та письмовій формі, підтримувати розмову, запропонувати свою тему, ви­словлювати свої побажання, ділитись думками, обмінюва­тись поглядами, на уроках англійської мови важливо створювати ситуації, в яких і вчитель, і учень стануть повноправними суб’єктами системи освіти, а основою навчання буде рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається [8,с.28].

Метою даної статті є дослідити можливості ефективного використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови.

Працюючи з учнями  початкових класів, середньої чи старшої ланки, можна зробити простий висновок –  дитина, сідаючи за шкільну парту, чекає чогось цікавого і незвичайного. Вона щира і відкрита, з великим бажанням творити, тому на уроках варто використовувати методи, що стимулюють учнів до творчої, продуктивної праці, викликають прагнення до активних дій, спілкування і висловлювання власних думок англійською мовою. Саме такими є інтерактивні методи навчання.

Низка вчених визначають інтерактивне навчання як одну з форм діалогового навчання: інтерактивність (від англ. interaction – взаємодія) – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною).

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів; це –  співнавчання, взаємонавчання  (колективне, групове навчання в співпраці) [9, с. 5], де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати лідером колективу.

Важливий внесок у розробку та впровадження інтерактивних методів зробили німецькі вчені ще на початку 90-х років – Арнольд Р., Шелтен A., Швейтцер И., Стус Ф., Вейдиг І. Аналіз наукових джерел з досліджуваного питання свідчить про те, що головна увага приділяється взаємодії учасників інтерактивного спілкування.

Проблемам застосування в навчальному процесі інтерактивних методик присвячені роботи О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Сиротенко та ін.

Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:

• у роботі задіяні усі учні класу;
• учні навчаються працювати у команді;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється «ситуація успіху»;
• за короткий час опановується велика кількість матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування;
• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи -4–6 осіб.

Риси інтерактивного навчання:

• двобічний характер;
• спільна діяльність учителя й учнів;
• керівництво процесу вчителем;
• спеціальна організація та різноманітність форм;
• інформаційна прогалина;
• цілісність та єдність;
• мотивація та зв’язок з реальним життям;
• виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

Процес оволодіння учнями іноземною мовою, на відміну від оволодіння рідною, цілеспрямований, оскільки вчитель самостійно вибудовує його за навчальним планом та реалізує під час спілкування на уроках. Навчати учнів спілкуватися іноземною мовою необхідно з перших уроків, коли у школярів ще не накопичений запас мовних засобів.

Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, яка передбачає вміння використовувати іноземну мову як засіб спілкування у різноманітних сферах життя.

На уроках англійської мови варто використовувати методи, що стимулюють учнів до творчої, продуктивної праці, викликають прагнення до активних дій, спілкування і висловлювання власних думок англійською мовою. Означеним вимогам найкраще відповідають саме інтерактивні методи навчання, які можна розглядати як творчі види діяльності, що дозволяють створювати ситуації мовленнєвої взаємодії, сприяють удосконаленню комунікативного досвіду учнів. Творчі комунікативні завдання можуть виконуватись у різних формах, зокрема індивідуально та колективно (парна, групова робота). Найбільш повно це виявляється під час проведення рольових тематичних ігор, проектної роботи, у процесі вирішення навчальних мовленнєвих ситуацій, змістом  яких передбачається монологічне, діалогічне й полілогічне спілкування учасників навчального процесу. Види діяльності, що активно впроваджуються у процес навчання іноземних мов сучасної середньої школи, переконливо свідчать про наявність тенденцій до використання розвиваючого навчання, переорієнтації його видів з предметного на процесуальний і мотиваційний аспекти [8,с. 31].

Під час вивчення англійської мови, на мій погляд, ефективними інтерактивними технологіями навчання, що сприяють формуванню комунікативної компетенції учнів, є робота в парах, трійках, змінювані трійки, «карусель», «акваріум», «велике коло», «мікрофон», незакінчені речення, «мозковий  штурм»,  аналіз проблеми,  «мозаїка»,  коло ідей,  розігрування ситуації в ролях (рольова гра, імітація), дискусія, ток-шоу тощо. Запропоновані методи та їх складові можна результативно використовувати як на уроках засвоєння, так і застосування знань, умінь і навичок. Крім того, елементи інтерактивних технологій можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на уроках, які присвячені застосуванню знань, умінь і навичок.

Використання на уроці запропонованих інтерактивних технологій сприятиме: ефективному повторенню вивченої лексики, поповненню словникового запасу; глибокому засвоєнню навичок правильної артикуляції; розвиткові уваги, пам’яті, мислення; формуванню вмінь працювати в парах, групах тощо.

У ході навчання писемного мовлення інтерактивні форми роботи застосовують у поодиноких випадках. Інтерактивне навчання писемного  мовлення у середній школі повинно формувати і розвивати уміння обговорення, аналізу, взаємоперевірки і взаємооцінювання [4, с.4]. Аналіз творів свідчить, що учні зазвичай будують зв’язні висловлювання, спираючись на мовний досвід, а не на знання про побудову тексту, і тому не вміють упорядкувати  текст  у  відповідності  до  структурно-смислових  і  комунікативних особливостей, не роблять вступу, своєрідного фонового компоненту тексту, або пишуть занадто довгий вступ, кінцівку зв’язного висловлювання не співвідносять  із  його  початком.

Методика організації інтерактивного навчання писемного мовлення керується  основними  принципами  навчання  англійської  мови:

а) активність – усі учні залучені до участі у кожному етапі  навчання писемного мовлення та відповідають за розвиток своїх умінь. Використання інтерактивних методів навчання при цьому передбачає активну взаємодію між учнями, взаємодопомогу і участь у груповій роботі, що дозволяє  зменшити кількість помилок при написанні тексту; б) розвиток особистості – учні мають усі умови для особистісного розвитку, пізнавальної активності і творчої самостійності, набувають найважливіших соціальних навичок; в) інтегративний взаємозв’язок розвитку писемного мовлення з іншими видами мовленнєвої діяльності: аудіюванням, читанням і усним мовленням [5, с.48-52]. Інтерактивне навчання максимально сприяє досягненню однієї з основних цілей навчання англійської мови в середній школі – розвитку вмінь висловлювати думки англійської мовою як в усній, так і письмовій формі. Необхідно зауважити, що при інтерактивному навчанні писемного мовлення відбувається і вдосконалення вмінь читання: читання написаної творчої роботи вголос у групі для подальшого її обговорення, читання тексту про себе для само- і взаєморедагування. При цьому удосконалюються уміння сприймати, осмислювати й розуміти мовлення співрозмовників.

Багаточисленні прийоми інтерактивного навчання забезпечують можливість їх вибору для вчителя. Проте, варто підкреслити необхідність ретельної підготовки до кожного уроку, на якому використовуються інтерактивні види робіт. Адже необхідно, по-перше, чергувати їх з традиційними завданнями і, таким чином, передбачити та уникнути стомлюваності учнів, а, по-друге, треба, щоб інноваційні завдання допомагали  створити ситуації успіху для кожного школяра. Отже, використання інтерактивних технологій вимагає детального аналізу  діяльності учня та вчителя, з одного боку, та ретельного планування уроку, з іншого.

Інтерактивні технології можна використовувати на різних етапах уроку в залежності від його типу, рівня підготовленості учнів, їх кількості у класі. Необхідно зауважити, що урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою (1-2 методи за урок). Важливо поєднувати новітні технології з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Наведу приклади інтерактивних завдань на кожному з етапів уроку. Для створення мотивації до навчання учням пропоную заповнити схему з ключовим словом чи питанням, підібрати асоціації до слова,  продовжити  думку.

                             Reading

    Watching TV                                         Travelling

Gardening                                                  Fishing

 Photography                                 Swimming 

                                           Dancing

Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність. Саме на цьому етапі уроку учитель має зацікавити дітей, стимулювати їх інтерес для кращого усвідомлення ними їх діяльності на уроці. Наприклад, на основі ряду слів чи малюнків учням слід відгадати тему уроку, обговорити її, визначити цілі.

В основній частині уроку вирішуються його головні завдання. Це може бути подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація або узагальнення засвоєного і контроль мовленнєвих навичок та вмінь. Саме на  етапі усвідомлення учнями зв’язку між вивченим та новим матеріалом, та формування  вміння застосувати навчальний матеріал на практиці можна запропонувати виконання тренувальних вправ на закріплення матеріалу: 1) замініть малюнок на слово, використовуючи структуру «I’ve got»; 2) знайдіть минулі форми дієслова «бути» у тексті та доповніть таблицю; 3) доповніть речення, використовуючи нові лексичні одиниці; 4) прослухайте розмову по телефону  та доповніть діалог питаннями у таблиці; 5) прочитайте розповідь та знайдіть неправдиві речення; в групах обговоріть питання, наприклад «Rules of Behaviour at school. All dos and don’ts». Учні працюють у парі чи групі однолітків, де мобілізують свої знання, дискутують, обмінюються думками та аргументами; шукають додаткову інформацію в журналах, газетах з метою створення індивідуальної чи групової доповіді, презентації).

На етапі «рефлексія результатів та підведення підсумків» для учнів важливо розуміти для чого вони виконували певні завдання на уроці, а головне, яких результатів вони досягли в процесі навчання. Зважаючи на рівень підготовки учнів, пропоную школярам підготувати творчу роботу або груповий проект «The school of my dream», «Travelling broadens our mind», «The best place to relax». Для аналізу своєї роботи на уроці учні можуть використати  схеми, в яких визначають рівень своїх досягнень, можливі труднощі (Мені найбільше сподобалось…  Найважче мені вдавалося … .)

Варто зазначити, що використання інтерактивних технологій передбачає й виникнення певних проблем: 

• для вивчення навіть невеликого за обсягом матеріалу витрачається багато часу;
• учні часто не мають власної думки, а якщо і мають, то соромляться висловлювати її на весь клас;
• часто учні не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їхню думку;
• деяким учням важко прийняти чужу думку, йти на компроміс;
• учням важко змінювати методи роботи;
• лідери малих групах зазвичай беруть ініціативу у свої руки, а слабші учні      відразу стають пасивними;
• учні, які не володіють достатнім лексичним запасом, мають труднощі з висловлюванням власної думки англійською мовою;
• результати роботи учнів не завжди виявляються ефективними, і їх складно передбачити;
• часто виникає необхідність подальшої корекції знань, умінь та навичок.

З вищесказаного слідує, що введення інтерактивних методів та прийомів навчання має бути поступовим, починатися з простіших,  паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи, враховуючи вікові особливості учнів. Щоб залучити учнів до активної мовленнєвої взаємодії, їм слід завжди пояснювати, що кожна думка є важливою, що всі вони є партнерами спілкування.

Вміле застосування інтерактивних прийомів у навчанні  сприяє формуванню навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. Діти починають почувати себе впевнено, вільно висловлювати свої думки і спокійно сприймати зауваження, вважати себе активними учасниками навчального процесу.

Інтерактивні методи сприяють ефективності та якості навчального процесу. На інтерактивних уроках учні мають змогу:

• розширити свої пізнавальні можливості;
• засвоювати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу;
• взаємодіяти з учителем як рівноправним учасником ситуації;
• працювати у команді;
• висловлювати власну думку;
• створювати «ситуації успіху».

Використання інтерактивних технологій навчання на різних етапах уроку іноземної мови – це не лише спосіб підвищити мотивацію учнів до вивчення мови, але й  покращити атмосферу у класі, яка сприятиме співробітництву та порозумінню між учнями та вчителем. Взаємна довіра, рівноправність, партнерство у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Однак, потрібно постійно контролювати процес досягнення поставлених цілей, а у випадку невдачі змінювати тактику роботи, шукати та виправляти недоліки.

Інтерактивні методи не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні.

Список використаної літератури

1. Інноваційні технології навчання від А до Я / упор. В. Волкова. – К. :

Шкільний світ, 2011. – 96 с.

2. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у

контексті трансформації іншомовної освіти / О. Коваленко // Іноземні мови в

навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2003. – С. 4-10.

3. Комунікативні методи та матеріал для викладання англійської мови;

перекл. з англ. мови та адаптація Л. В. Биркун. – Oxford University Press, 1998. – С.20-48.

4. Литвин С. В. Система вправ для навчання писемного спілкування учнів

старших класів середньої загальноосвітньої школи / С. В. Литвин // Іноземні

мови. – 2001. – № 1. – С. 4-9.

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах /

кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – Вид. 2-ге, випр. і перероб. – К. :

Ленвіт, 2002. – 328 с.

6. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,

практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. – С. 135.

7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – С. 192.

8. Редько В. Інтерактивні технології навчання іноземної мови / В. Редько

// Рідна школа. – 2011. – № 8-9. – С. 28-36.

9. Шевченко Є. Використання інтерактивних технологій для розвитку пізнавального інтересу на уроках англійської мови / Є. Шевченко // Англійська мова та література. – 2005. – № 24. – С. 4–6.

Сьогодні використання маніпулятивних технологій стало досить звичним явищем в повсякденному житті. У Російській Федерації з 2013 року, розпочався процес найбільш масового використання прийомів лінгвістичної маніпуляцій у політичних ток-шоу, з метою приховати небажану інформацію, так як саме прийоми лінгвістичної маніпуляції, дозволяють досягнути бажаних результатів при мінімальних затратах зусиль.
Велике значення має те, що громадяни не знаю основних механізмів захисту від маніпулятивний впливу. Тому, більшість з них вірять в те, про що говорить ЗМІ. Російські політичні ток-шоу – це «масова школа психозу та хамства під прапором духовності» [11]. З 2013 року політичні ток-шоу Російської Федерації, зображують демократію та свободу слова, туди почали запрошувати якихось щодо проукраїнських людей, тому, що політичні ток-шоу на даний момент є про Україну, і вся увага приділена темі про Україну. Саме тому, особливої значущості сьогодні набуває аналіз використання лінгвістичної маніпуляції в такого роду політичних ток-шоу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань суспільством з проблематики мовної маніпуляції, зокрема, таких авторів, як Г. Андреєва, М. Бабюк, Д. Волконогов, И. Горелов, Г. Грачев, С. Кара-Мурза та ін.
Метою статті є простежити використання технологій лінгвістичної маніпуляції з класом та параметрами порівняння, використовуючи матеріали політичних ток-шоу у Російській Федерації у 2013-2014 рр.
Виклад основного матеріалу дослідження. Лінгвістичне (мовне) маніпулювання – це використання особливостей мови і правил її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для виконавця напрямі [4, с. 45]. Журналісти, досить часто користуються прийомами мовного маніпулювання, часом інтуїтивно, часом цілком усвідомлено [2, с. 97]. Про лінгвістичне маніпулювання можна говорити в тих випадках, коли людина з множини можливих мовних описів деякого стану справ, обирає саме ті способи опису, які мають необхідні їй відтінки значення, що представляють ситуацію у вигідному для неї світлі.[6].
Однак треба зазначити, що лінгвістичне маніпулювання є також необхідною ознакою повсякденного спілкування людей [3, с. 74]. На думку американської дослідниці Р. Лакофф, «усі ми маніпулюємо мовою, причому робимо це постійно. [1, с. 34]. Будь-яка наша взаємодія політична, хочемо ми того чи ні», причому «від самого інтимного тет-а-тет (мікрополітика) до промови, яка звернена до мільйонів (макрополітика), цілі є тими самими, а прийоми – близькими один до одного» [5, с. 69].
У Російській Федерації з 2013 року розпочався процес найбільш масового використання прийомів лінгвістичної маніпуляцій у політичних ток-шоу з метою приховати небажану інформацію, так як саме прийоми лінгвістичної маніпуляції дозволяють досягнути бажаних результатів при мінімальних затратах зусиль. Саме тому дослідження використання лінгвістичних маніпуляцій з класом та параметрами порівняння у політичних ток-шоу Російської Федерації є актуальним. Для визначення прийомів лінгвістичної маніпуляції, які використовують російських ток-шоу Російської Федерації, нами було використано метод моніторингу який поєднувався з методами спостереження та контент-аналізу.
Хронологічні межі дослідження – сезон 2013-2014 років (з грудня 2013 року по грудень 2014 року).
Для визначення основної вибірки був проведений інформаційний моніторинг російських політичних ток-шоу Російської Федерації за рейтингом компанії TNS [7], а також проведений в межах даного дослідженні інформаційний моніторинг показали, що найбільш найвідомішими є такі політичні ток-шоу Російської Федерації:
Відтак, основу вибірки склали 3 політичні ток-шоу, матеріали для дослідження яких було використано з офіційних сайтів телеканалів:
• «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим», сайту телеканалу «Росія 1» [11];
• «Політика» Петра Толстого, сайт телеканалу «Перший» [10];
• «Список Норкина», сайт телеканалу «НТВ» [9].
З огляду на хронологічні межі дослідження, одиницями аналізу постали 3 політичні ток-шоу у період з грудня 2013 року по грудень 2014 року:
1. Політичне ток-шоу «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим», яке виходить кожної неділі на каналі («Росія 1»), тривалість даного політичного ток-шоу 2 години. Дане політичне ток-шоу служить для обговорення актуальних тем в різних форматах від інтерв’ю до круглого столу (30 одиниць аналізу).
2. Політичне ток-шоу «Політика» Петра Толстого, яке виходить що четверга на «Першому» національному каналі Росії, тривалість даного політичного ток-шоу 60-90 хвилин. Дане політичне ток-шоу представлене представниками влади, опозиціонерами, депутатами, запрошеними експертами, які сперечаються між собою (21 одиниця аналізу).
3. Політичне ток-шоу «Список Норкина», яке виходить кожної п’ятниці на каналі «НТВ», тривалість даного політичного ток-шоу 60 хвилин. У кожному випуску ток-шоу «Список Норкина» глядачам належить безліч голосувань. На початку і в кінці програми глядачі в студії відповідають на головне питання з «Список Норкина» Крім того, студія безпосередньо може впливати на зміст програми, відкидаючи або змінюючи порядок запланованих питань, щоб дискусія залишалася максимально гострою і стосувалася саме тих питань, які цікаві глядачам (16 одиниць аналізу).
Загальна кількість одиниць аналізу становить – 67 випусків політичних ток-шоу. Подальший інформаційний моніторинг з використання прийомів лінгвістичного маніпулювання, які найчастіше за період 2013-2014 років використовувались одиницях аналізу показав, що попередньо обрані політичні ток-шоу Російської Федерації починаючи з грудня 2013 року, починають показувати і висвітлювати інформацію, зовсім не з побутовими проблемами політичного життя росіян, а велика увага приділена саме Україні. Особливо, некоректності дій «київської хунти» (технологія лінгвістичної маніпуляції з класом) та подіям на Сході України. Відтак, одиницями спостереження доцільно виокремити технології лінгвістичної маніпуляції в попередньо виділених одиницях аналізу.
Застосування прийомів лінгвістичної маніпуляції приблизно здійснюється за одною і тією ж самою схемою (Рис.1).
1. Створення інформаційного приводу – тобто подання якоїсь конкретної або вигаданої інформації, яка використовується для подання її на політичному ток-шоу;
2. «Розкрутка» інформаційного повідомлення, тобто поступає зростання напруженості (тобто повторення тих самих негативних слів, висловів, якихось сенсаційних новин, емоційності і як правило недостовірність інформації) ;
3. Загострення напруженості є основною частиною політичних ток-шоу, їх суть полягає у досягненні цілей.
4. Останнім і головним є закріплення інформації – це забезпечення поставленої мети політичного ток-шоу, після завершення ток-шоу.

Рис.1 Крива збільшення використання прийомів лінгвістичної маніпуляції протягом ток-шоу (середні значення) [власні напрацювання]

Як бачимо, на даному рис. 1 відображено як застосовуються прийоми лінгвістичної маніпуляції. Починаючи вже з перших хвилин політичного ток-шоу, починають застосовувати прийоми лінгвістичної маніпуляції, спочатку ці прийоми застосовуються не значною мірою, закладаються для аудиторії, а вже під кінець політичного ток-шоу, аудиторія повністю піддається прийомам лінгвістичної маніпуляції. І під кінець самого ток-шоу вірить у все, що сказано у студії.
За даними дослідження було використано 15 найбільш відомих прийомів лінгвістичної маніпуляції з класом та параметрами які застосовують політичні ток-шоу Російської Федерації такі як: прийом «Вікна Овертона», прийом «Навіювання», прийом «Приклеювання чи навішування ярликів», прийом «Свої хлопці», або «Гра в простонародність», прийом «Перетасування», або «Підтасування карт», прийом «Негативних груп віднесення», прийом «Повторення шаблонних фраз чи закликів», прийом «Просування через медіаторів», прийом «Уявний вибір», прийом «Дезінформація», прийом «Буденна розповідь», прийом «Емоційний вплив», прийом «Ефект присутності», прийом «Ілюзію бойової обстановки», прийом «Сендвіч».
За результатами спостереження політичні ток-шоу Російської Федерації присвячені темам не російських новин, а виключно темі про Україну, особливо велику увагу приділено подіям на сході Україні. Причому події висвітленні у такому руслі, що події на території України, здійснюються вкрай однобічно, що характерні для маніпулюванню свідомістю: якщо беруть інтерв’ю у когось з наших політиків, то виключно у тих хто зневажає українську владу, хто завжди починає критикувати українську владу, тих хто починає говорить про «фатальну кризу, яка наростає в Україні», та про те, що на Сході країни відбувається «геноцид нації», не розуміючи, мабуть, поняття «нація» та його сутності.
Під час дослідження було виявлено, що всі три політичні ток-шоу Російської Федерації, найбільш масово застосовують прийом «вікна Овертона», це свідчить про те, що за допомогою цього прийому здійснюється маніпуляція громадською думкою, за рахунок «просування» неприйнятною теми в ЗМІ. Говорячи про те, що якась неприйнятна тема, постійно на слуху і перед очима, і люди про неї постійно говорять, як кажуть, «звикають». Так як всі три політичні ток-шоу Російської Федерації, починаючи з грудня 2013 року, говорять про Україну, цей прийом є найбільш застосований політичними ток-шоу Російської Федерації.
Також найбільш застосованими прийомами лінгвістичної маніпуляції, які використовують всі три проаналізовані нами політичні ток-шоу Російської Федерації є: прийом «Навіювання», за допомогою цього прийому, гості та ведучі політичних ток-шоу розповідають неправдиву, викривлену інформацію, таким чином, що всі глядачі телеекранів вірять все те, про що говориться.
Також прийом «Приклеювання чи навішування ярликів», свідчить про те, що майже з кожним виходом на екрани політичних ток-шоу ми чуємо такі вигуки як: «Фашисти» або «Нацисти», «… якщо сьогоднішня влада в Києві це зробить, то це є хунта …», прийом слугує для назв, так званих ярликів.
Прийом «свої хлопці», або «гра в простонародність» свідчить про те, що коли на політичному ток-шоу виступає хтось з відомих політиків, який є «близьким по духу» з глядачами, то глядачі починаю вірити всій інформації, яку говорить цей спікер.
Прийом «Перетасування», або «підтасування карт» свідчить про те, що майже у кожному ефірі політичних ток-шоу, застосовується цей прийом, в ток-шоу починають розповідати тільки позитивні або тільки негативні факти й докази, водночас замовчуючи протилежні.
«Прийом негативних груп віднесення» ґрунтується на тому, все те, про, що говориться на ток-шоу, є правдою і тільки правдою.
Прийом «Повторення шаблонних фраз чи закликів» служить для того, як нами було підмічено, є слова або словосполучення які є найбільш вживаними, наприклад: «Хохли», «Кацапи», «Кацапляндія», «Хохлов давити
треба!» і багато інших.
Прийом «Просування через медіаторів» свідчить про те, що враження на глядачів, здійснюється через вплив політиків, які є авторитетом для населення.
Прийом «Уявний вибір» свідчить про те, що інформацію висвітлюють у найсприятливішому світлі, і хочуть щоб вона була прийнятою глядачами.
Не існує ні одного політичного ток-шоу, які не використовують так званий прийом «Дезінформація» з 2013 року, цей прийом застосовується у політичних ток-шоу дуже часто, інформація яка подається на екрани вводить глядачів в оману.
Прийом «Буденна розповідь» застосовується тоді, коли потрібно «привчити» людей до насильства, крові, вбивств тощо, коли на екрани виходить політичне ток-шоу, повідомляється про найтяжчі з них.
Прийом «емоційний вплив» застосовується тоді, коли потрібно викликати у глядачів певні якісь емоції, почуття, переживання. Політичні ток-шоу Російської Федерації, застосовують цей прийом у негативному світлі, тобто показують новини з Україні в такому світлі, щоб подавити глядача на емоціях і переживаннях.
Прийом «Ефект присутності» включає в себе низку трюків, які імітують реальність, даний прийом використовують як «репортажах з місця подій», фабрикуючи заднім числом зйомку «реального».
Прийом «Ілюзію бойової обстановки» свідчить про те, що створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу. При цьому все виглядає так, ніби оператор в страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність. Ілюзія достовірності, надає сильного емоційного впливу і створює відчуття автентичності подій, ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк.
Прийом «сендвіч» полягає у протиставленні позитивних і негативних образів. В нашому випадку політичні ток-шоу Російської Федерації висвітлюють новини у негативному образі, тим самим маніпулюють глядачами, які вірять все, про що говориться у ток-шоу.
Висновки. Отже, існує багато прийомів лінгвістичної маніпуляцій, іноді їх дуже важко навіть помітити. Прийоми лінгвістичної маніпуляції використовуються і будуть використовуватись завжди, будуть створюватись нові прийоми лінгвістичної маніпуляції, яким ми просто не зможемо протидіяти. Застосуванням політичних ток-шоу Російської Федерації прийомів лінгвістичної маніпуляції – це зброя боротьби проти України. За допомогою прийомів лінгвістичної маніпуляції політичні ток-шоу, в першу чергу, впливають на велику аудиторію тому і використовують дані прийоми, щоб вести аудиторію, глядачів в оману. Більшість прийомів лінгвістичної маніпуляції старі як світ, а отже й широко відомі, тим не менше перед їх силою не здатна встояти жодна аудиторія. Політичні ток-шоу дають можливість використовувати прийоми лінгвістичної маніпуляції саме такі які потрібні Росії.

Списoк викoристaних джерел тa літерaтури

1. Бабюк, М. И. Социальная манипуляция: философский анализ [Текст] / М. И. Бабюк. – М., 2004 . – 126 с.
2. Волкогонов, Д. А. Психологическая война: подрывные действия в обл. обществ. сознания [Текст] / Д. А. Волкогонов. – М. : Воениздат, 1983. – 288 с.
3. Горелов, И. Н. Основы психолингвистики [Текст] : учебное пособие / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. – Москва : Лабиринт, 1997. – 224 с.
4. Грачев, Г.В., Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия [Текст] / Г.В. Грачев, И.К. Мельник. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Алгоритм, 2002. – 288 с.
5. Кара-Мурза, С. Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Г. Кара-Мурза. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 832 с.
6. Використання мовного впливу як засобу маніпуляції в політичній діяльності [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://referats.allbest.ru/languages/8700305926.html – Назва з екрану. – Дата доступу: 16.02.2015.
7. Лінгвістичні засоби мовленнєвого маніпулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/leksichni-zasobi-movlennyevogo-manipulyuvannya/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 10.02.2015.
8. Лінгвістичні засоби мовленнєвого маніпулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/leksichni-zasobi-movlennyevogo-manipulyuvannya/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 10.02.2015.
9. Метод лінгвістичного маніпулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.readbook.com.ua/book/37/956/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.02.2015.
10. Рейтингом компанії TNS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tns-global.ru – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.
11. Російські політичні ток-шоу – це «масова школа психозу та хамства під прапором духовності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yakushef.livejournal.com/ – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.02.2015.
12. Телеканал «НТВ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ntv.ru/tv – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.
13. Телеканал «Перший» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.1tv.ru – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.
14. Телеканал «Росія 1» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://russia.tv/brand/show/brand_id/21385 – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.

Нижче ми наведемо деякі дані щодо проектних пропозицій місцевих рад усіх рівнів з тематики впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що характеризують спрямованість, активність і зацікавленість українських органів місцевого самоврядування (ОМС) у запровадженні ІКТ у повсякденну практику діяльності місцевих рад та їх виконавчих органів у 2003 -2011 роках. Забігаючи дещо вперед, зауважимо, що проектні пропозиції ОМС щодо запровадження ІКТ охоплювали всі напрямки їх діяльності ОМС. Тут і охорона здоров’я, і освіта, і культура, і взаємодія з громадянами та бізнесом, і геоінформаційні системи, і створення кадастрів, і мережі для комунікації місцевої ради з її виконавчими органами та мережі для інформаційного обміну районних чи обласних центрів із місцевими радами на підопічній території, і транспорт, і системи управління на об’єктах технологічної інфраструктури населених пунктів і т.д.

 Для прикладу подамо перелік проектних пропозицій на Конкурс у 2003 році з врахуванням регіонального розподілу.

Динаміку підготовки органами місцевого самоврядування проектів з ІКТ тематики по роках видно із таблиці.

 Як бачимо, після 2005 року спостерігається поступовий спад інтересу ОМС до напрямку ІКТ. Причин є декілька. Перша з них, це певне насичення ОМС засобами ІКТ, зняття ефекту новизни, певне розчарування ефектом застосування ІКТ, труднощі застосування і підтримання у робочому стані при відсутності фахівців на місцях. Це підтверджується тим, що Інтерес до ІКТ зберігся переважно у містах, де є фахівці належного рівня. Друга причина, це зміна пріоритетів. Більш нагальним стало енергозбереження і енергоефективність. Передбачається, що у найближчий період новим напрямком застосування ІКТ у найближчій період стане організація комунікацій керівників ОМС різних рівнів та їх виконавчих органів через скайп, оскільки ця технологія суттєво економить час керівників і кошти на поїздки для зустрічей і на наради. Крім того, жорсткі вимоги закону «Про доступ до публічної інформації» щодо якості і кількості інформації та термінів її надання змусять ОМС більш системно підходити до використання ІКТ задля задоволення інформаційних потреб громадян. Операції із землею також вимагатимуть створення електронних кадастрів землі.