Ключові слова: гендер, гендерні маркери, політична промова, книжна лексика, стилістичні прийоми.

Статья посвящена исследованию гендерных маркеров, свойственных женщинам в современном англоязычном политическом дискурсе. В статье рассмариваються гендерные особенности политических речей генерал-губернатора Австралии Квэнтин Брайс, а также приведены примеры и статистические данные лексических и стилистических средств, с помощью которых гендерные маркеры реализовывают.

Ключевые слова: гендер, гендерные маркеры, политическая речь, книжная лексика, стилистические приемы.

The article is dedicated to the study of gender “colouring” peculiar to women in modern English political discourse. The article deals with gender peculiarities in political speeches of Governor-General of Australia Quentin Bryce, as well as with the examples and statistical data of lexical and stylistic devices with the help of which gender “colouring” is realized.

Key words: gender, gender “colouring”, political speech, bookish vocabulary, stylistic devices.

У статті розглядаються гендерні маркери, що використовуються у промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс. Актуальність даного дослідження полягає у тому, що гендерні маркери у політичних текстах загалом мало досліджені, а у текстах австралійського політичного дискурсу – тим більше.

    Метою цієї статті є аналіз використання гендерних маркерів та опис їх особливостей у промовах Квентін Брайс, яка наразі є генерал-губернатором Австралії. Для досягнення поставленої мети слід виконати низку завдань:

–                     розкрити зміст поняття гендерної маркованості;

–                     описати типові гендерні маркери, характерні мовленню жінок;

–                     подати приклади вживання типових гендерних маркерів Квентін Брайс;

–                     виявити найбільш уживані генерал-губернатором гендерні маркери.

    Об’єктом дослідження є гендерно маркований мовний матеріал у політичній комунікації. Предмет дослідження – особливості функціонування лексичних та синтаксичних структур у фемінно “завуальованих” політичних промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс.

Теоретичною основою статті є праці А. Кіріліної та М. Томської, О.Л. Бессонової та О.І. Горошко. Для аналізу та дослідження гендерних маркерів, притаманних жінкам ми використовували промови генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а саме: Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show (Victoria, 20 July 2012), Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day (Sydney, 7 March 2012), Speech on the occasion of  Book launch of The Forgotten Holocaust (Canberra, 2 August 2012), Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns (Canberra, 8 May 2012), Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day (London, 6 June 2012).

На сучасному етапі в лінгвістиці особливої актуальності набуває гендерний підхід до вивчення різних мовних явищ та процесів. Цей підхід став поштовхом для виникнення гендерної лінгвістики –  напряму лінгвістики, що сформувався у самостійну течію в останні десятиліття XX ст. і що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи фемінності й маскулінності, а з іншого боку — особливості мовної поведінки чоловіків і жінок [5].

Історія вивчення гендеру у лінгвістиці пов’язана з працями таких вітчизняних та зарубіжних вчених: В.О. Борисенко, О.Л. Бессонова, Е.А. Земская, А.П. Мартинюк, А.В. Кіріліна, М.Р. Кей, Р. Лакофф та ін.

Дослідники по-різному трактують значення поняття гендеру. На думку дослідниці О.І. Горошко, гендерні відносини фіксуються в мові у вигляді культурно обумовлених стереотипів, накладаючи відбиток на мовленнєву поведінку особистості і на процеси її мовної соціалізації [3]. Російська дослідниця А.В. Кіріліна вказує на те, що гендер виявляє поведінкові норми мовлення чоловіків та жінок у текстах різного типу, стильові особливості, які можуть бути класифіковані як ті, що притаманні мовленню чоловіків або жінок, а також осмислення мужності та жіночності у різних культурах та мовах [4]. Н.Л. Пушкарьова розуміє під гендером “систематичну характеристику соціального порядку, якої неможливо позбутися або відмовитись” [6, 166].

Загальновизнаного визначення поняття гендерної маркованості на сьогодні, на жаль, теж не існує.  Ті визначення і пояснення, які наводяться у сучасній лінгвістиці, не є всеохоплюючими і не пропонують повної класифікації гендерно маркованої лексики і синтаксичних конструкцій. Нам імпонує таке визначення гендерної маркованості: “це суттєві прояви пізнання світу через призму чоловічої чи жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної і комунікативної діяльності чоловіків і жінок, визначені статтю особливості мовної діяльності та мовної поведінки” [7, 8]. Гендерна маркованість може бути формальною (такою, що відноситься до плану виразу, зафіксованої у формі мовної одиниці) і семантичною (що відноситься до плану змісту, вираженої в значенні мовної одиниці).

Незважаючи на те, що кардинальної відмінності у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок, згідно з О. Бессоновою, не існує, проте відмінності є на всіх рівнях мови: більшою мірою – на фонологічному та дискурсивному рівнях, меншою – на лексичному та синтаксичному [1, 7]. З одного боку, можна говорити про існування ситуативно зумовлених та незумовлених (за теорією гендерної асиметрії мозку) відмінностей у жіночому та чоловічому усному й писемному мовленні. Але, з іншого боку, безумовним також є існування стереотипних уявлень про мовленнєву поведінку чоловіків та жінок, які втілюються носіями мови в різноманітних формах комунікації (при свідомому чи підсвідомому бажанні ідентифікувати себе в гендерному полі) [2, 7]. Для того, аби досягнути бажаної цілі як чоловіки, так і жінки використовують відмінні мовні засоби. В англійській мові сформовані свої гендерні маркери, притаманні мовленню чоловіків та жінок.

Оскільки нашою метою є проаналізувати вживання гендерних маркерів генерал-губернатором Австралії Квентін Брайс, то ми зосередимось на описі типових гендерних маркерів, характерних мовленню жінок. Власне на класифікацію особливостей мовлення жінок у праці А. Кіріліної та М. Томської “Лингвистические гендерные исследования” ми вирішили спиратися у нашому дослідженні [4]. Дослідниці виокремлюють наступні особливості мовлення жінок:

1. Значна кількість вставних слів, обставин та додатків (наприклад, додатки – mothers, wifes, sisters, daughters; означення – access, health care, jobs, credit; вводні слова – however тощо).

Прикладами використання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами є такі: I admire your capacity to set aside other urgent tasks– either in the home or the workplace – to put your hands and backs into the mustering; the mulesing; the marking; the vaccinations; and, of course, the 12 hour days that shearing bring [10]. У поданому реченні К. Брайс перелічує обов’язки, з якими працівниці щодня мають справу на вівчарських станціях, показуючи таким чином, що їй відомий і близький процес виготовлення вовни.    

    Загалом у проаналізованих промовах нами було знайдено 35 випадків вживання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами, що становить  5.8% від усіх виокремлених стилістичних засобів та прийомів, використаних у її промовах. Наведемо ще приклад:

    And that’s one of the aspects of Older Women’s Network that I love – the sense of fun, joie de vivre, the warmth and friendship that abounds – always underpinned by vision, strategy, a practical approach, solving problems with intellectual rigour [11]. Використовуючи вставні компоненти та перелік, Брайс акцентує позитивні сторони Організації Старших Жінок, захоплюється теплотою дружньої атмосфери, що панує серед членів цієї організації.

2. Схильність до використання “престижних”, стилістично підвищених форм, кліше, книжної лексики.

В аналізованих промовах австралійського генерал-губернатора нами було виявлено 341 випадок вживання “елітних, престижних” завищених форм слів, тобто книжної лексики, а також кліше.

Наприклад: It’s always a great compliment to be invited to launch a book, but I have to confess on this occasion it was an invitation I extended to myself – not in a contrived way I hasten to add – rather as a spontaneous gesture of delight in Caroline’s stunning achievement [12]. Використання таких завищених форм є особливою рисою, притаманною промовам Квентін Брайс. За допомогою них політик висловлює вдячність за запрошення її на важливу подію з нагоди презентації книги про Голокост, вихваляє авторку видання. Кліше на кшталт an invitation I extended to myself, I have to confess, I hasten to add додають мовленню генерал-губернатора тону ввічливості та навіть благородності.

У промовах використана також значна кількість й інших сталих виразів, для прикладу: “My father kept me in touch with…”, “childhood stands me in great stead”, “the highs and lows”, “it goes without saying”, “in every sense of the word”, “have the hide to think”, “a great debt of gratitude is owed…” і т. д.

3.Використання модальних конструкцій (наприклад, can, may, must, ought, shall etc.).

У п’яти проаналізованих промовах Квентін Брайс нами було виявлено 11 випадків вживання модальних дієслів. Наприклад:

    Can you ever truly escape past nightmares that dog your footsteps?[12] Брайс задає риторичне запитання про те, чи можливо взагалі по-справжньому втекти від кошмарів, що невідступно слідують за нами, маючи на увазі Голокост. Використане модальне дієслово can володіє дуже слабким ступенем припущення, ймовірність становить приблизно 25% зі 100%. Таким чином, бачимо, що сама генерал-губернатор не вірить у те, що людство може коли-небудь забути про такі страшні події, як Голокост.

My friends, I’m delighted you could join me for this important occasion to announce the overall winner of the Australian Tidy Towns 2012 Awards [8]. Модальне дієслово could використовується з метою ввічливості у звертанні до аудиторії. Брайс радіє з того, що її слухачі змогли приєднатись до неї і відвідати захід, де буде оголошений переможець конкурсу Australian Tidy Towns.

4.Використання конотативно нейтральних слів та фраз, евфемізмів.

У проаналізованих промовах була виокремлена невелика кількість евфемізмів, що, на нашу думку, може пояснюватись тематикою вибраних промов. Загалом, було виявлено 6 випадків вживання нейтральних слів та виразів на позначення “делікатних” понять. Наприклад:

She has worked in government circles, as private secretary to a Minister and a Prime Minister…[12] Брайс коротко розповідає біографію Керолайн Купер – авторки книги «Забутий Голокост». Не бажаючи поставити Керолайн у незручне становище, Брайс не вказує конкретно посаду, яку займала жінка, а просто каже, що вона працювала в урядових колах.

5.Велика образність мовлення під час описування почуттів. Крім того, жінки схильні до використання означень, що передають позитивні емоції.

Вибірка означень з позитивною конотацією у промовах Квентін Брайс становить 123 одиниці. Наведемо приклади їхнього вживання у реченнях:

    Your friends and colleagues take enormous pleasure and pride in what you have done in bringing to us: “The Forgotten Holocaust” [12]. Брайс вживає прикметник з позитивною конотацією emormous, щоб підкреслити наскільки вона задоволена і горда від того, що її співвітчизниця написала таку важливу працю.

My friends, itisagreathonour to serve our country in this office and a privilege to represent my fellow Australians overseas [9].

Прикметник great також підсилює щирість та позитивну налаштованість генерал-губернатора, коли вона говорить про те, що це для неї честь служити Австралії та представляти її співгромадян закордоном.

6.Вживання складних речень, довгих синтаксичних конструкцій, а також використання великої кількості  знаків пунктуації.

Зокрема, нами було виокремлено 9 прикладів вживання такого синтаксично-стилістичного засобу як асиндетон, що має будову багатокомпонентного безсполучникового речення. Наприклад:

A day for the world community to acknowledge the contributions that women make in every aspect of life. In the home, on the job, in their neighbourhood, as mothers, wives, sisters, daughters, learners, workers, citizens, leaders [11]. Квентін Брайс, послуговуючись асиндетоном, перелічує сфери діяльності жінок в суспільстві, експресивно наголошуючи на їх беззаперечній важливості та незамінності.

7.Мова жінок набагато більш емоційна в цілому, ніж мова чоловіків. Про це свідчить використання таких стилістичних засобів та прийомів як  епітет, перелік, гіпербола і т.д.

Вибірка епітетів у проаналізованих промовах становить 15 одиниць. Найчастіше в якості епітета використовується слово warm, наприклад, warm welcome, warm folds of family, warm thanks, warm hospitality.

Крім того, генерал-губернатор вживає стилістичний засіб переліку 48 разів, що є найчастотнішим порівняно з усіма іншими засобами та прийомами. Наприклад:

Occasions to pay tribute to Her Majesty’s devotion to duty, commitment to service, steadfastness, compassion in leadership [9]. На прийомі з нагоди Діамантового ювілею королеви Єлизавети ІІ генерал-губернатор, використовуючи стилістичний засіб переліку, називає позитивні риси Її Величності, що посилює імідж королеви як мудрого правителя. Брайс захоплюється її посвятою обов’язку, службі, витриманістю, співчуттям у керівництві.

    You are highly regarded for your talents, workethic, can–doproblemsolving[9]. Генерал-губернатор підтримує репутацію своїх співвітчизників як добросовісних кваліфікованих працівників, застосовуючи перелік. Австралійців, які працюють закордоном, зокрема, у Великобританії, цінують за їх здібності, трудову етику та готовність до вирішення проблем.

Ще одним важливим стилістичним засобом, яким нерідко послуговується Квентін Брайс у своїх промовах, є гіпербола. Політик вживає її 19 разів.

    ThereisnothingIlovebetter than a sheep show…[10] Брайс гіперболізує, коли каже, що немає нічого, що б вона любила більше за шоу овець. Таким чином, генерал-губернатор хоче пояснити, що цей захід дуже важливий у житті австралійського суспільства і що для неї особисто він багато чого означає.

У таблиці нижче наведено перелік проаналізованих вище гендерних маркерів, уживаних Квентін Брайс, а також їх процентне співвідношення.

Таблиця 1

Кількісні показники вживання гендерних маркерів у політичних промовах Квентін Брайс

–         епітетами;

–         переліками;

–         гіперболами.

15

48

19

2.5%

7.9%

3.1%

Всього

607

100%

Незважаючи на те, що деякі дослідники вважають, що різниця в моделях чоловічої та жіночої мовної поведінки проявляється нерегулярно і гендер не є визначальним фактором комунікації, все ж в деяких ситуаціях мовного спілкування вплив гендеру проявляється в наданні переваги одним прийомам мовного спілкування і блокуванні інших [4].

Таким чином, ми бачимо з таблиці поданої вище, що Квентін Брайс, яка на сьогодні займає посаду генерал-губернатора Австралії, з усіх гендерних маркерів, притаманних, на думку вчених, жінкам у комунікації, найбільшу перевагу надає використанню книжної лексики, що вносить у тон її промов деяку офіційність та урочистість. На другому місці за частотою використання – означення з позитивним забарвленням, що використовуються в основному для похвали і відзначення якостей австралійської нації та окремих її представників зокрема. Використання експресивних засобів, таких як епітет, перелік та гіпербола свідчить про бажання Квентін Брайс запевнити аудиторію у правдивості своїх слів, висловити свої переконання й установки так, щоб це звучало щиро і переконливо та спонукати слухачів до тієї суспільно-політичної реакції, що є вигідною для керівництва Австралії.

Зрідка використовуються модальні конструкції. Оскільки первинна функція модальних дієслів полягає у маркуванні психологічного емоційного стану мовця, відношення до комунікативної ситуації та її складових, пом’якшенні категоричності функціональних дієслів, то можемо припустити, що з вищезгаданими цілями були застосовані інші лексико-семантичні засоби чи  синтактико-стилістичні прийоми, тому не було потреби у надмірному використанні модальних дієслів. Незначна кількість застосованих евфемізмів свідчить про відсутність необхідності завуальовувати слова та вирази з непристойним змістом чи неприємним забарвленням. Тематика вибраних промов не передбачає використання таких лексичних одиниць.

На нашу думку, подальше дослідження варто зосередити на порівняльному аналізі гендерних маркерів у політичних промовах керівників колишніх домініонів Великобританії, наприклад, генерал-губернатора Австралії (жінки) Квентін Брайс і генерал-губернатора Нової Зеландії (чоловіка) Джері Матепараі. Слід виявити доцільність чи недоцільність виокремлення гендерних маркерів, характерних суто мовленню жінок чи мовленню чоловіків.

Список використаної літератури

1. Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04  “Германські         мови”  / О.Л. Бессонова. — К., 2003. — 39 с.
2. Волинчик О.С. Мовні технології гендерної психографії в російських публіцистичних текстах мас-медіа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук: спец. 10.02.02 “Російська мова” / Ольга Сергіївна Волинчик. – К., 2007. – 13 с.
3. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского речового поведения (психолингвистический анализ): автореф. дис. … канд. филол. наук [Електронний ресурс] / Е.И. Горошко. – М.: МГУ, 1996. – 21 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/osobennosti-muzhskogo-i-zhenskogo-verbalnogo-povedeniya-psikholingvist-analiz
4. Кирилина А. Лингвистические гендерные исследования [Електронний ресурс] / А. Кирилина, М.  Томcкая // Отечественные записки. – 2005. – № 2. – С. 89–101.
5. Миронова Н.В. Становлення гендерної лінгвістики [Електронний ресурс] / Н.В. Миронова // Наук. вісник Волинського націон. університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – С. 44-46. –– Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filolog/2009_17/R1/Myronоva.pdf
6. Пушкарева Н.Л. Гендерные исследования и исторические науки  / Н.Л. Пушкарева  // Гендерные исследования, Харьков, ХУГИ: 1999, №3.- С.166-186.
7. Синельникова Л. Н. Введение в лингвистическую гендерологию / Л.Н. Синельникова, Г. Ю. Богданович. – Луганск; Симферополь, 2001. – 190 с.
8. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/reception-keep-australia-beautiful-tidy-towns
9. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/reception-celebrate-queensland-day
10. Bryce Q. Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/4th-women-wool-lunch-australian-sheep-and-wool-show
11. Bryce Q. Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/afternoon-tea-older-womens-network-members-mark-international-womens-day
12. Bryce Q. Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/book-launch-forgotten-holocaust

Національний університет «Острозька академія»

 ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ФІГУР У ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКИХ ПОЕТІВ МОДЕРНІСТІВ)

Дана стаття присвячена дослідженню особливостей вживання синтаксичних фігур, як засобів вираження думок, у поетичних творах.

Ключові слова: мова художньої літератури, поетичний синтаксис, стилістичні фігури, ідіолект, стиль письменника, риторичні фігури, риторичне питання, риторичний оклик.

Даная статья посвящена исследованию особенностей применение синтаксических фигур, как средств выражения мыслей в поэтических сочинениях.

Ключевые слова: язык художественной литературы, поэтический синтаксис, стилистические фигуры, идиолект, стиль писателя, риторические фигури, риторический вопрос, риторический оклик.

This paper is dedicated to the research of the peculiarities of use of of the syntactic figures as means of expressing thoughts in poetry.

Key words: the language of belletristic literature, poetic syntax, stylistic devices, idiolect, writer’s style, rhetorical question, rhetorical call.

      Актуальність вибраної темизумовлена загальною спрямованістю сучасних досліджень на виявлення взаємодії між мовою і мисленням, що дозволяє з’ясувати, як парадоксальна думка об’єктивується в образних засобах. Актуальність дослідження також визначається необхідністю систематизації поглядів щодо синтаксичних фігур і визначення характеру взаємодії між видами поетичного мислення й способами його втілення у стилістичних прийомах.

    Метою написання даної статті ­­є виявлення специфіки вживання стилістичних фігур в англійських поетичних текстах епохи модернізму. Для досягнення поставленої мети було розглянуто як теоретичні, так і практичні сторони синтаксичної організації поетичних творів, поетичну мову, та синтаксичні фігури. Нашим завданням є проаналізувати поетичні твори на предмет особливостей вживання синтаксичних фігур, систематизувати і проаналізувати найуживаніші синтаксичні фігури та проаналізувати фактори, що визначають вживання тих чи інших фігур.Об’єктом дослідження є синтаксичні фігури в англійській поезії епохи модернізму. Предмет вивчення становлять особливості вживання стилістичних фігур, як форм образного вираження думок в англійських поетичних текстах.

    Словник літературознавчих термінів подає визначення мови художньої літератури, як мовна система, яка функціонує в художній літературі як засіб створення естетичної реальності та найповніше виявляє творчі можливості кожної національної мови [6].

    Академік В.В. Виноградов писав, що поетичний  синтаксис, підкорений  загальним  законам  сенсу,  поетичній  логіці, органічно вплітається у цілість мови художньої літератури,  сприяє  єдності форми  і  змісту. На його думку митець має право на відхилення від усталених норм, тому і поетичний синтаксис дає широку  варіантність  засобів  висловлювання,  які  не  відповідають  традиційним  нормам [2]. Найчастіше  відхилення  зустрічаються  в  інверсії,  у  зв’язках  між  словами,  хіазмах, синтаксичному паралелізмі, у зіткненнях, переносах тощо.

     Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур, тобто своєрідних відмінних форм синтаксичного впорядкування фрази: «стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини» [8].

    Ми можемо узагальнити визначення «фігури», вказавши, що в точному розумінні слова вона визначається як свідоме відхилення в думці або мовленні від звичайної та простої форми. Таким чином, «фігурою» будемо вважати оновлення форми мови за допомогою певного мистецтва [1].

     Стилістичні фігури художнього мовлення завжди є наслідком свідомого вибору, спеціального розрахунку письменника з метою вплинути на свого читача, і, можуть виконувати різноманітні, не пов’язані виключно з комунікативною, художні функції, зокрема, індивідуалізації та типізації мовлення, виділення окремих слів та частин фрази, особливо важливих у смисловому відношенні, композиційну, функцію емоційного увиразнення [3, с. 167–169].

    Ми визначили, що стиль письменника залежить передусім від ідіолекту (від грецьких слів – світ та розмова, говір, наріччя), тобто від сукупності індивідуальних рис мови певної людини, котра зумовлена національністю, місцем її проживання, віком, фахом, соціальним станом тощо. Авторська своєрідність у використанні мовних засобів створює індивідуальний стиль (ідіостиль) письменника або поета. Стиль поета – це сукупність особливостей його творчості, якими його твори відрізняються від творів інших митців [1].

     Хоча усі проаналізовані нами твори мають свій особистий стиль, у них є спільна риса – найпоширенішими фігурами у їхній поезії виявилися риторичні фігури (45%), тобто засоби художньої виразності мовлення, що являють собою мовні звороти, утворені шляхом своєрідного сполучення слів і синтаксичної побудови фрази чи речення [4, c. 240–242]. Ми визначили, що на відміну від узвичаєного даною мовою порядку слів вони підсилюють значеннєвий, емоційний чи ритмічний бік мовлення [7, c. 25–31].

    Можливо, вживання саме риторичних фігур, пояснюється становищем тогочасного суспільства, адже саме на цей період припадають дві світових війни.

    Нашу увагу привернув вірш “ATerre” (WilfredOwen), в якому ми помітили  дуже багато риторичних окликів і питань, проте більше автор використовує оклики [9, c. 942–944]. Наприклад :

–    «Sit on the bed. I’m blind, and three parts shell.

Be careful; can’t shake hands now; never shall…» (риторичний оклик)

–          «Your fifty years ahead seem none too many?

Tell me how long I’ve got? God! For one year
To help myself to nothing more than air!
One Spring! Is one too good to spare, too long?»(риторичне питання)

       На нашу думку, автор звертається саме до цієї фігури, щоб закликати читача до певних дій, задуматися над подіями, що сталися, закликає змінити наше ставлення до життя.

      Проте CraigRaine (“AnAttemptAtJealousy”), більше використовує риторичні питання, можна навіть сказати, що цей вірш є майже повністю побудованим на риторичних питаннях, лише з деякими елементами риторичних окликів. З допомогою питань поет мотивує подальше розгортання художнього викладу, розкриває смислові аспекти [5, c. 60–65].

      В загальному, усі поети, твори яких ми аналізували, використовують риторичні фігури з метою зосередити увагу читачів на певних проблемах, часто проблемах війни, або щоб дати поштовх до боротьби. Загальною характеристикою усіх риторичних питань  використаних поетами (17,3%), є те, що автори звертаються до нас з такими питаннями, що не залишать байдужими жодного, або змушують обдумати вчинки людства.

  Риторичні оклики (27,7%) мають зазвичай дуже емоційно піднесений характер, посилюють увагу на аспектах зображуваного. Цікавим виявився так званий «принцип щирості», який автори використовують, для переконливості звучання. Проте, ми зауважили, що інколи автор висловлює окликом своє захоплення чимось, проте сам цього не поділяє.

    У проаналізованих нами творах було також знайдено  фігури повтору (44,65%), фігури зіставлення (8,34%), і набагато менше фігур протиставлення (2,4%).

    Варто зазначити, що після проведення дослідження стало зрозуміло, що синтаксичні фігури, що нагадують за своєю формою стилістичні, досить часто вживаються й у повсякден­ному, побутовому мовленні, проте там їх використання пояснюється або наслідком випадкового збігу слів, або ж прагненням уникнути одноманітності словесно-синтаксичної форми вираження думок [7, c. 134–139].

      Крім того, синтаксичні фігури є проявами парадоксального поетичного мислення в словесній тканині поетичного тексту. Проблема різноманітності цих засобів у творах зумовлюється взаємодією мовних і позамовних чинників.

    Отже, сучасна англійська поетична мова є дуже багатогранною і для кращого розуміння текстів її вивчення потрібно продовжити, можливо також дослідити її розвиток.

Література:

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. [2–е изд.]. – М. : Советская энциклопедия, 1969. – 608 с.
2. Виноградов В. В.  Основные вопросы синтаксиса предложения[Електронний ресурс] / Виктор Владимирович Виноградов. – Режим доступу : http://project.phil.spbu.ru/lib/data/ru/vinogradov/syntax.html
3. Гром’як  Р. С. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ “Академія”, 1997. – С. 522.
4. Лесин В.М. Словник  літературознавчих термінів  / В. М. Лесин, О. С. Пулинець – К. : Радянська школа, 1965. – 486 с.
5.  Скребнев Ю.М. Тропы и фигуры как объект классификации / Юрий Максимович Скребнев – Ростов н/Д., 1987. – С. 60-65.
6.  Словник літературознавчих термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/index.html
7.  Смирницкий А. И. Синтаксис английского языка / Александр Иванович Смирницкий. – М. : Литературы на иностранных языках, 1957. – 284 с.
8. Теорія літератури // Синтаксичні засоби увиразнення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/info/criticism/syntactic.html
9. Critical survey of poetry. – 4th ed. / editor, Rosemary M. Canfield Reisman. – New Jersey. : Salem Press, 2003. – 1312 p.
10. Andrew Motion. Poems [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poetseers.org/contemporary_poets/poet_laureates/andrew_motion/
11.  Carol Ann Duffy. Poems [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://famouspoetsandpoems.com/poets/carol_ann_duffy/poems/8116
12.  Liz Lochhead. [Електронний ресурс]: Режим доступу :http://www.scottishpoetrylibrary.org.uk/poetry/poets/liz-lochhead
13.  Poems of Craig Raine [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poemhunter.com/craig-raine/poems/
14. Poems of James Fenton [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poemhunter.com/james-fenton/poems/
15.  Poems of Wilfred Owen [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poemhunter.com/wilfred-owen/poems/page-2/?a=a&l=1&y=
16. Two uncollected poems by Blake Morrison[Електроннийресурс]: Режимдоступу : http://www.blakemorrison.com/poetry.htm
17. Wendy Cope’s light–hearted, comical poems [Електроннийресурс]: Режимдоступу : http://www.dailymail.co.uk/home/you/article-1022230/Love–Poems-straight-heart-Wendy-Cope.html

 Відомості про авторів: Семенюк Марія Михайлівна — студентка бакалавріату факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Ключові слова: політичний дискурс, ліберальна лексика, політична термінологія, економічна термінологія, суспільна термінологія, науково-технічна термінологія, ідіома, стилістичні засоби

The article is devoted to the lexical analysis of the political discourse of the Secretary of State Hillary Clinton. It deals with the analysis of the liberal terminology with the key-elements freedom and liberty. Stylistics peculiarities of Hillary Clinton’s political discourse were distinguished.

Key words: political discourse, liberal terminology, political terminology, economic terminology, social terminology, scientific and technological terminology, idiom, stylistic devices

За останні роки політичний дискурс став активним об’єктом лінгвістичних досліджень. У зв’язку з глобалізацією соціальних змін, технологізацією політичного дискурсу, соціологи, лінгвісти та інші спеціалісти, доходять висновку, що мова – це влада [1:60]. Як багатожанровий різновид публічного мовлення, політичний дискурс характеризується цілою низкою специфічних засобів. І суть тут не лише у вживанні специфічної детермінованої політичною діяльністю лексики, а й у своєрідному відборі й організації певних структур вираження відповідно до прагматичних настанов, цілей і умов спілкування, що склалися в процесі професійної діяльності політиків [4:51].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням політичних текстів як частини політичного дискурсу займається велика кількість науковців, серед яких варто виділити таких як Серажим К. «Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність» [3], Кусько К.Я. «Проблеми дискурсної лінгвістики», Петренко В.В. «Політична мова як засіб маніпулятивного впливу» [2], Т.В.Юдіна, яка вивчає промови політичних діячів, систему аргументації.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є лексико-стилістичний аналіз політичного дискурсу Державного секретаря США Гіларі Клінтон, що полягає у класифікації лексичних одиниць на тематичні групи, а також в аналізі лексичних та стилістичних засобів, використаних у промовах політика.

Досягнення мети наукового дослідження зумовило постановку і вирішення кола питань, що склали його основні завдання:

–               дослідити підходи до тлумачення поняття «політичний дискурс»;

–               визначити основні характеристики політичного дискурсу;

–               дати визначення поняттю «політична промова» та дослідити основні лексико-стилістичні ознаки політичних промов;

–               проаналізувати термінологію політичного дискурсу Гіларі Клінтон, та класифікувати отримані терміни у тематичні групи;

–               здійснити лексико-стилістичний аналіз обраних лексичних одиниць;

–               визначити функції лексичних та стилістичних одиниць у промовах Гіларі Клінтон.

Мета і завдання дослідження

В результаті аналізу політичних промов державного секретаря США Гіларі Клінтон, ми помітили, що вона використовує багато словосполучень та виразів на позначення сводоби, рівності та захисту прав населення.

На основі аналізу п’яти промов ми підрахували, що слово freedom вживалося 43 рази, а слово liberty – 10 разів. Група ліберальної лексики політичного дискурсу Держсекретаря США Гіларі Клінтон налічує 53 лексичні одиниці.

Загалом ліберальну лексику політичного дискурсу Гіларі Клінтон ми поділити на дві великі групи:

•              лексика, яка характеризує досягнення та захист свободи;

•              лексика, яка характеризує обмеження свободи.

Прикладом першої групи лексики на позначення досягнення та захисту свободи є наступне речення:

What happened in Egypt and what happened in Iran, which this week is once again using violence against protestors seeking basic freedoms (Hilary Clinton, Remarks on the Food Crisis in the Horn of Africa, The International Food Policy Research Institute, Washington, DC, August 11, 2011). Дана лексична одиниця використана для позначення прагнення громадян здобути для себе основні громадянські права, які вони добувають шляхом протестів та масових заворушень.

У своїх промовах держсекретар США Гіларі Клінтон багато говорить про обмеження прав та свобод людини у сучасному суспільстві. Отже, до другої групи ліберальної лексики державного секретаря США Гіларі Клінтон ми віднесли групу лексичних одиниць на позначення обмеження прав та свобод громадян:

Those who clamp down on internet freedom may be able to hold back the full expression of their people’s yearnings for a while, but not forever (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011). Вираз clamp down on internet freedom означає припинити, покласти край свободі в Інтернеті, що означає, що люди не зможуть вільно висловлювати свої думки та отримувати необхідну інформація, оскільки всі їхні дії будуть прослідковуватися.

У ході дослідження лексичного наповнення промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон ми проаналізували 177 лексичних одиниць (ЛО). В результаті проаналізовану лексику було поділено на чотири категорії: політичні терміни, економічні терміни, суспільні терміни, науково-технічна термінологія та ідіоми.

Проаналізувавши частоту вживання вищезгаданих ЛО у промовах Державного секретаря, ми визначили їх загальне відсоткове відношення та отримали наступні результати:

Таблиця 1          

Категорія політичних термінів є найчисельнішою і складає 35,6 % від загальної кількості проаналізованих ЛО. Політичну термінологію дискурсу Гіларі Клінтон ми також поділили на підгрупи:

• загальнополітична термінологія;
• політичні терміни на позначення урядових проектів, самітів, офіційних документів;
• політичні терміни, що позначають роботу уряду.

До першої ми віднесли загальні політичні терміни, до яких належать наступні ЛО: United States Government, Deputy Secretary of Defense (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011), Obama Administration, State Department (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech at Addis Ababa, Ethiopia – African Union, June 13, 2011). Як бачимо до загальних політичних термінів відносяться ЛО на позначення політичних посад, організацій та департаментів.

The Obama Administration has also launched an unprecedented initiative to put government data online, to encourage citizen participation, and to generally increase the openness of government (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011).  Дана ЛО слугує для позначення уряду чинного президента США Барака Обами, таке поєднання слів вказує на те, що президент активно керує роботою свого уряду, а той в свою черву виступає від його імені.

Наступна підгрупа політичної термінології дискурсу Гіларі Клінтон, об’єднала ЛО на позначення:

• міжнародних документів та договорів 2009 Global Integrity Report (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011);
• організацій Asian-Pacific Economic Cooperation (Hillary Clinton’s APEC Speech: Women Are Key to Global Economy, September 16, 2011);
• урядових проектів Global Entrepreneurship Program (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011);
• самітів та зібрань міжнародного рівня Budapest Cybercrime Convention, U.S. – Islamic World Forum (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011).

According to the 2009 Global Integrity Report, Arab countries, almost without exception, have some of the weakest anti-corruption systems in the world (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011). У промові держсекретар робить посилання на офіційні документи, що додає її висловлюванню точності  та переконливості, та допомагає наголосити на проблемі, яка обговорюється.

До третьої підгрупи політичної термінології ми віднесли політичні терміни на позначення роботи уряду. До цієї підгрупи відносяться такі ЛО: inaugurated, referendum on its new constitution (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech at Addis Ababa, Ethiopia – African Union, June 13, 2011), anti-corruption systems (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011).

In Nigeria, President Jonathan was inaugurated 15 days ago after what many have called the fairest election in Nigeria’s recent history (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech at Addis Ababa, Ethiopia – African Union, June 13, 2011). Даний термін позначає діяльність політичної влади пов’язану  з церемонією інавгурації нового президента країни.

До другої групи термінології політичного дискурсу Держсекретаря Гіларі Клінтон ми віднесли економічну термінологію.

Дана група термінів посідає друге місце за кількістю вживання в аналізованих статтях, вона налічує 21 термінів, та  становить 11,9 % від загальної кількості аналізованої лексики.

До цієї групи ми віднесли такі терміни: job growth, national debt, GNP (Hillary Clinton’s APEC Speech: Women Are Key to Global Economy, September 16, 2011), emergency founding (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011), investment plans, national budget, free trade (Hilary Clinton, Remarks on the Food Crisis in the Horn of Africa, The International Food Policy Research Institute, Washington, DC, August 11, 2011).

At the governmental level, we routinely measure unemployment, job growth, our national debt, GNP and our balance of trade (Hillary Clinton’s APEC Speech: Women Are Key to Global Economy, September 16, 2011). Обраний термін позначає валовий національний продукт, тобто сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.

Третім видом термінології у промовах Гіларі Клінтон ми виділили суспільну термінологію, що виявилася другою групою термінів за кількість ЛО.

До групи суспільної термінології належать 45 ЛО, що становлять 25,4 % від усіх проаналізованих термінів, сюди ми віднесли наступні ЛО: citizens, protectors, generals (Hilary Clinton, Remarks on the Food Crisis in the Horn of Africa, The International Food Policy Research Institute, Washington, DC, August 11, 2011), business leaders, bureaucrats (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011), protestor, college student, the small business owner in Kenya, the philosopher in China, the scientist in Brazil (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011).

We want to keep the Internet open for the protestor using social media to organize a march in Egypt; the college student emailing her family photos of her semester abroad; the lawyer in Vietnam blogging to expose corruption; the teenager in the United States who is bullied and finds words of support online; for the small business owner in Kenya using mobile banking to manage her profits; the philosopher in China reading academic journals for her dissertation; the scientist in Brazil sharing data in real time with colleagues overseas (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011).  Дані терміни є прикладом позначення людей різних соціальних класів та верств населення, різних професій, політичних переконань, та релігійних поглядів.  Проте незважаючи на всі ці відмінності Держсекретар США не розділяє їх, а навпаки за допомогою створеного контрасту показує, що вони всі є рівними для неї, і мають право на рівні права.

Третя група термінологічних одиниць включає терміни на позначення здобутків науково-технічного прогресу. Загалом ми розглядатимемо вузькогалузеву термінологію на позначення Інтернет технологій та ресурсів. За кількість ЛО ця група є також численною і  включає в себе 33 термінів, що складає 18,6 % загальної кількості проаналізованих термінів.

Усі терміни групи науково-технічної термінології ми поділили на три підгрупи:

• терміни на позначення технологій за допомогою яких здійснюється робота в мережі Інтернет;
• терміни на позначення роботи в мережі Інтернет;
• терміни на позначення людей, які працюють у мережі Інтернет.

До першої підгрупи термінів, які позначають технологічні засоби за допомогою який здійснюється робота в мережі Інтернет, ми віднесли наступні ЛО: laptops, cell phones, smart phones, mobile network, dial-up modems, fax machines, connection technologies (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011).

До другої підгрупи термінів науково-технічного спрямування належать ЛО на позначення роботи та дій, які виконуються в мережі Інтернет. До цієї групи ми віднесли на ступні ЛО: posted on-line reports, Internet access, track online profiles, subscribe to system, individual blog, email account, cyber-security, real-time two-way connection, share data in real time, social networking (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011).

До третьої групи науково-технічної термінології належать терміни на позначення людей, які працюють у мережі Інтернет. До цієї групи ми виділили наступні ЛО: hackers, bloggers, users, subscriber (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011). Ця підгрупа є найменш чисельною серед аналізованих, оскільки позначає людей, які працюють в Інтернеті, а словник термінів такої специфіки не є дуже обширним.

Помітним є використання ідіоматичних виразів у політичних промовах Держсекретаря Гіларі Клінтон. На основі проаналізованих статей ви визначили 15 ідіом, що зустрічалися у промовах, вони становлять 8,8 % від загальної кількості проаналізованої лексики.

До даної групи ми віднесли наступні ЛО: pull the plug, silver bullet, (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011), cutting-edge (Hillary Clinton’s APEC Speech: Women Are Key to Global Economy, September 16, 2011), bottom line, ground-breaking (Secretary of State Hillary Rodham Clinton’s Speech at the Gala Dinner, April 12, 2011), ear to the ground (Hilary Clinton, Remarks on the Food Crisis in the Horn of Africa, The International Food Policy Research Institute, Washington, DC, August 11, 2011).

Then the government pulled the plug, as cell phone service was cut off, TV satellite signals were jammed, and internet access was blocked for nearly the entire population (Secretary of State Hillary Clinton’s Speech on Internet Freedom, The Newseum, Washington, DC, January 21, 2011). Ідіома pull the plug означає зупинити підтримку, перекрити кисень, не допустити, щоб щось відбулося. У даному контексті вона означає перекрити кисень, тобто відітрати в людей найголовніше на той момент – можливість спілкуватися з навколишнім світом, їх залишили у так званій «інформаційній ізоляції».

Однією з основних функцій політичного дискурсу є безпосередній вплив на свідомість слухача, оскільки політичні промови мають на мені висвітлити певні події та переконати людей у їх важливості. Необхідним засобом досягнення переконання є використання стилістичних засобів та тропів у текстах політичних промов.

Метафори, якими оперує у своєму мовленні Держсекретар США Гіларі Клінтон ми поділили на шість груп:

• метафори розміру myriad of ways
• метафори труднощів the hardest hit
• метафори переваги та влади a strong voice
• метафори відстані within reach
• метафори дії the steps we are taking
• метафори часу a decades-long

Можна зробити висновок, що метафори відіграють важливу роль у політичному мовленні, оскільки вони є засобом впливу на слухача, так як вони передбачають і підсилюють близькість стосунків, офіційність або ворожість між мовцем і слухачем.

Висновки

В результаті аналізу політичного дискурсу Державного секретаря США Гіларі Клінтон, ми дійшли до висновку, що вона оперує великою кількістю політичної термінології, також використовує багато термінів соціального характеру, що пояснюється тематикою її промов, оскільки Гіларі Клінтон особливу увагу приділяє проблемах економічного розвитку малозабезпечених країн, та дбає про добробут суспільства у її промовах присутня велика кількість економічної  термінології. Також поряд з цими групами термінів вона широко вживає науково-технічну термінологію, що вказує на різнобічність її політики та діяльності. Крім того, у лексичному складі промов Держсекретаря США було помічено вживання ідіоматичних виразів, що також налічувало чималу кількість лексичних одиниць. Стосовно використання стилістичних засобів, то варто зазначити, що вона оперує великою кількість стилістичних фігур та засобів задля досягнення максимальної експресивності та виразності свого висловлювання. Велика кількість використаних метафор, синонімічних рядів, перерахувань, протиставлень свідчить про те, що Гіларі Клінтон чітко висловлює свою думку, намагається максимально донести до слухачів свої суспільно-політичні погляди та переконання.

Література

1. Ван Дейк. Анализ новостей как дискурса / Язык. Познание. Коммуникация / Т.А. Ванн Дейк. – М.: Прогресс, 1989. – 245с.
2. Петренко В.В. Політична мова як засіб маніпулятивного впливу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ, наук: спец. 23.00.02 / Київський національний ун-т ім.. Т. Шевченка. / В.В. Колесник – К., 2003. – 17 с.
3. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність: [монографія] / Серажим К. / за ред. В.Різуна. – К.: КНУ, 2002. – 392с.
4. Фоменко О. С. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки століття): дис. …кандидата філол.наук : 10.02.04 / Фоменко О. С. – К., 1998. – 195с.

Марковська Ольга Ярославівна

Факультет романо-германських мов

Спеціальність «Англійська мова та література»

Група А-5

Науковий керівник: Худолій Анатолій Олексійович

Кандидат філологічних наук, доцент

Факультет романо-германських мов

Сфера досліджень: семантика

]]> https://naub.oa.edu.ua/leksychnyj-analiz-politychnoho-dyskursu-derzhavnoho-sekretarya-ssha-hilari-klinton/feed/ 0