Пам’ять є одним із найбільш потужних механізмів пізнання. Контроль та управління різними аспектами нашої пам’яті залежить від метакогнітивних процесів. Тому важко переоцінити їх вагомість у навчальній діяльності студентів та й у повсякденному житті загалом. Метапам’ять є сукупністю механізмів, що допомагають індивіду отримати знання про функціонування власної пам’яті.

Термін «метапам’ять» був запропонований у 1979 році Джоном Флейвелом, який визначив її як знання, моніторинг, та контроль людиною власного запам’ятовування. Метапам’ять включає в себе такі процеси:

– аналіз поставленого завдання та виділення інформації, яку потрібно запам’ятати;

–                    вибір стратегії запам’ятовування в залежності від поставленого завдання;

–                    постійна оцінка ефективності виконання завдання;

–                    зміна стратегій в залежності від результату.

Моніторинг пов’язаний із первинною обробкою інформації та підготовки її до засвоєння, відповідає за перехід інформації від об’єктивного до мета-рівня, та становить собою переважно спостереження та оцінку отримуваної інформації.

Моніторинг метапам’яті особистості визначається як процес структурування та збору інформації щодо репродуктивних можливостей нашої пам’яті у формі метакогнітивних думок (метапам’яттєвих суджень), які  стосуються обізнаності людей про можливості власної пам’яті. Отже, метакогнітивні судження по суті своїй є оцінкою індивіда власної здатності засвоїти певну інформацію.

Увага нашого дослідження зосереджена на таких метапам’яттєвих судженнях як судження про легкість вивчення (EOL) та відстрочених судженнях про вивчене (dJOL).

Судження про легкість вивчення (EOL) – це судження, які людина робить перед безпосереднім вивченням матеріалу. Відстрочені судження про вивчене (dJOL) є різновидом JOL і є передбаченням майбутнього відтворення через деякий проміжок часу після безпосереднього вивчення інформації, що більшою мірою спираються на діагностичні спроби пошуку уже збереженої інформації.

Студенти використовують різні стратегії запам’ятовування задля досягнення максимальної ефективності навчання.

У Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти термін “стратегія” розглядається у широкому та вузькому значеннях. У широкому значенні стратегія розглядається стосовно будь-якої діяльності, пов’язаної з вивченням мови, і визначається як певним чином організована та керована лінія поведінки, обрана індивідом для виконання завдання, яке він ставить собі сам, або з яким він стикається. У більш вузькому значенні, у межах вирішення комунікативних завдань, стратегії – це мовленнєві засоби, які користувач мовою застосовує для мобілізації і балансу своїх ресурсів, активізації вмінь та навичок, щоб задовольнити комунікативні потреби у певному контексті й успішно виконати поставлене завдання у найбільш зрозумілий або найбільш економно можливий спосіб залежно від мети.

В основу нашого дослідження лягли стратегії запам’ятовування запропоновані Брауном, а саме: категоризація (categorization), що передбачає прив’язку нової інформації до попереднього досвіду та реорганізація (еlaboration) – створення нового змісту. Також, ми визначили доцільним вивчення стратегії вибору часу (speeded strategy decisions) виокремлену Шварцом, адже будь-яке запам’ятовування вимагає раціональне використання часу для вивчення того чи іншого матеріалу.

Вибір стратегії запам’ятовування є важливим в контексті ефективності затраченого часу на запам’ятовування. Адже стратегію можна вважати продуктивною тоді, коли при меншій затраті часу продуктивність відтворення є вищою. Тож наше дослідження також покликане внести ясність у вирішення питання щодо зв’язку стратегії вибору часу із продутивністю відтворення та результативністю моніторингу метапам’яті (що в свою чергу дає можливість виявити помилки і змінити стратегію в процесі запам’ятовування).

В основу дослідження покладено такі основні гіпотези: відтворення буде кращим у випадку коли студенти використовуватимуть стратегію реорганізації матеріалу, що запам’ятовується, аніж у випадку використання стратегії категоризації; вибір стратегії запам’ятовування (реорганізації або категоризації) є взаємозалежним із результативністю моніторингу метапам’яті (прогностична валідність метапам’яттєвих суджень); стратегія вибору часу взаємопов’язана із продутивністю відтворення та результативністю моніторингу метапамяті, у наступній відповідності: найменше часу витрачатиметься на запам’ятовування та повторення у випадку високого показника прогностичної валідності метапам’яттєвих суджень, найбільше часу витрачатиметься на запам’ятовування та повторення у випадку низького показника прогностичної валідності метапам’яттєвих суджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Величковский Б. Когнитивная наука: Основы психологии познания. Том 1. Москва: 2006.
2. Волошина В. О. Особливості метакогнітивних суджень студентів та їхній взаємозв’язок із самооцінкою / Студентські наукові записки. Серія “Соціально-політичні науки” / [укл. А. І. Рибак]. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2011. – Вип.3. -С. 241-255.
3. Волошина В. О., Джонсон Ф.У., Каламаж Р. В. Метапам’яттєві судження та когнітивні процеси, що лежать в їх основі / Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка”. Тематичний випуск “Актуальні проблеми когнітивної психології – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. – Вип. 20. – C. 58 – 77.
4. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / перекл. з англ.; [наук. ред. укр. видання докт. пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва.] – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
5. Карпов А.В., Скитяева И.М. Психология метакогнитивных процессов личности. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. – 352 с.
6. Король С. В. Доцільність використання стратегій запам’ятовування під час опанування іншомовної лексики: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2011_5/11ksvoil.pdf
7. Сігінішина А. С. Метакогнітивні судження як засіб моніторингу пам’яті основі / Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка”. Тематичний випуск “Актуальні проблеми когнітивної психології – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. – Вип. 20. – C. 254 – 263.
8. Соломко З. К. Зміст і структура лексичної компетенції як складника фахової компетенції фахової компетенції майбутніх юристів: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vknlu/Ptp/2011_20/Solomko.pdf
9. Brown A. L. (1980) Learning to learn:on training students to learn from texts. Reading Technical Report No. 189
10. Schwartz B. L. (1994) Sources of information in metamemory: Judgments of learning and feelings of knowing. Psychonomic Bulletin & Review, 1 (3), 357-375

Ключові слова: стратегії запам’ятовування, моніторинг метапам’яті, судження про легкість вивчення (EOL), судження про вивчене (JOL), прогностична валiдність метапам’яттєвих суджень.

This paper describes the concept of categorization, reorganization, speeded strategy decisions like memory strategies. Carried out a review of different metamemory judgments, namely ease of learning judgments (EOL), aggregate (aJOL) and delayed judgments of learning (dJOL). The paper presents the results of an experimental study features selection strategy memorizing (categorization, reorganization, speeded strategy decisions) depending on predictive validity metamemory judgments as a means of monitoring metamemory.

Keywords: memory strategies, monitoring metamemory, judgments about the ease of learning judgments (EOL), aggregate (aJOL) and delayed judgments of learning (dJOL), predictive validity metamemory judgments.

Опрацювання і вивчення значної кiлькостi iнформацiї є невiд’ємною частиною навчальної дiяльностi студентiв ВНЗ.

Пам’ять є одним iз найбiльш потужних механiзмiв пiзнання. Вдосконалення роботи своєї пам’яті передбачає, насамперед, активну позицію людини у напрямку  поглиблення знань щодо її особливостей,  використання ефективних стратегій запам’ятовування. Контроль та управлiння рiзними аспектами нашої пам’ятi залежить вiд метакогнiтивних процесiв. Тому важко переоцiнити їх вагомiсть у навчальнiй дiяльностi студентiв та й у повсякденному життi загалом.

Найвищим щаблем самоорганiзацiї процесiв пам’ятi Ляудiс В. Я. називає метапам’ять. Клюв Р., Флейвел Дж, Холодна М.О. метапам’ять визначають як знання про пам’ять i контроль за реалiзацiєю її функцій. Загалом, метапам’ять є сукупнiстю механiзмiв, що допомагають iндивiду отримати знання про функцiонування власної пам’ятi.

При вивченнi нового матерiалу ми зазвичай здiйснюємо монiторинг нашого розумiння цього матерiалу i вiдповiдно до цих знань регулюємо розподiл навчальних ресурсiв.

Студенти використовують рiзнi стратегiї запам’ятовування задля досягнення максимальної ефективностi навчання. В основу нашого дослiдження лягли стратегiї запам’ятовування запропонованi Брауном А. Л., що передбачають осмислення матеріалу, що вивчається. Зокрема, категоризацiя (categorization), що передбачає прив’язку нової iнформацiї до попереднього досвiду та реорганiзацiя (еlaboration) – створення нового змiсту. Також, ми визначили доцiльним вивчення стратегiї вибору часу (speeded strategy decisions) виокремлену Шварцом Б. Л., адже будь-яке запам’ятовування вимагає рацiонального використання часу для вивчення того чи iншого матерiалу.

Для осмислення даної тематики велике значення мають працi вiтчизняних та зарубiжних науковцiв, компетентних в питаннях дослiдження метапам’ятi та метапам’яттєвих суджень, а саме Волошиної В. О., Джонсон Ф. У., Зiнченко Т. П., Каламаж Р. В., Карпов А. В., Пасiчник I. Д., Смирнов А. О., Андервуд Б., Бйорк А., Коріат А., Меткалфе Дж., Нельсон Т., Наренс Л., Редер Л., та iн. В питаннях дослідження стратегій запам’ятовування ми опиралися на праці Король С. В., Петренко Л. М., Циганової Л. В., Щерби Н. С., Браун А., Сон Л., Шварц Б..

Метою статті є теоретико – експериментальне обґрунтування зв’язків між вибором стратегiї запам’ятовування студентами ВНЗ та результативністю монiторингу метапам’ятi.

Теоретичний аналіз поняття стратегій запам’ятовування дав нам можливість узагальнити різні підходи до їх визначення у наступному: стратегії запам’ятовування – це способи переробки iнформацiї, якi є необхідними для прискорення процесу навчання або збереження iнформацiї задля досягнення поставленої мети.

У дослідженнях метапам’яті стратегії запам’ятовування розглядаються в контексті процесів моніторингу та контролю. Адже пiд час поточного вивчення окремих елементiв, людина може вiдслiдковувати, наскiльки добре їх було вивчено [4, 252].

Проблема використання ефективних стратегiй запам’ятовування пiд час навчання є надзвичайно актуальною, оскiльки вони сприяють свiдомому, самостiйному та незалежному опануванню знань.

В нашому дослiдженні увага була зосереджена на стратегiях запам’ятовування запропонованих Брауном, які покращують розумiння, прискорюють процес навчання або збереження інформації, а саме: категоризацiя (categorization), що передбачає прив’язку нової iнформацiї до попереднього досвiду та реорганiзацiя (еlaboration) – створення нового змiсту. Відповідно уточнюючи поняття вищезазначених стратегій, варто підкреслити, що обидві вони передбачають осмислення матеріалу, що вивчається і утворення зв’язків. Проте, при використанні стратегії категоризації зв’язки утворюються між матеріалом, що вивчається і попереднім досвідом, а при використанні стратегії реорганізації зв’язки утворюються в межах самого матеріалу, що вивчається. Також, ми визначили доцiльним вивчення стратегiї вибору часу (speeded strategy decisions) виокремлену Шварцом,  адже будь-яке запам’ятовування вимагає рацiональне використання часу для вивчення того чи iншого матерiалу. Дана стратегія визначається кількісно (часовий показник, зокрема секунди).

Моніторинг метапам’ятi є багатофункціональним процесом збору інформації щодо того, яким чином діє система пам’яті особистості в цілому. Найбільш оптимальним методом аналізу моніторингу метапам’ятi є аналіз його складових, а саме – метапам’яттєвих суджень. Метапам’яттєві судження є суб’єктивною оцінкою індивіда щодо власної здатності запам’ятовувати та відтворювати інформацію.

Увага нашого дослідження зосереджена на розгляді таких метапам’яттєвих суджень,  як судження про легкiсть вивчення (EOL), загальні судження про вивчене (aJOL) та вiдстрочені судження про вивчене (dJOL).

Судження про легкiсть вивчення (ЕОL) – це судження, якi людина робить перед безпосереднiм запам’ятовуванням матерiалу, оцiнюючи легкiсть/важкiсть  вивчення рiзних його частин, але не вникаючи в смислове наповнення самого матерiалу.

Загальні судження про вивчене (aJOL) – це передбачення щодо здатності пам’яті відтворити загальний об’єм вивченої інформації, що здійснюються після її запам’ятовування [2].

Вiдкладенi судження про вивчене (dJOL) – це перспективнi судження, що включають пророкування майбутньої продуктивностi пам’ятi [5] та ґрунтуються насамперед на спробi витягнення iнформацiї з довготривалої пам’ятi [6; 7].

Дослідники в сфері когнітивної психології показником ефективності здійснення метапам’яттєвих суджень визначають їх прогностичну валідність.

Прогностична валiднiсть монiторингу метапам’ятi (метапам’яттєвих суджень) вiдображає максимальну вiдповiднiсть суб’єктивних знань щодо функцiонування пам’ятi та об’єктивного результату вiдтворення, тобто є характеристикою, що вiдображає спiввiдношення рiвня суб’єктивної впевненостi щодо коректностi вiдтворення та рiвня об’єктивного показника вiдтворення [2;1].

В результаті проведеного експериментального дослідження ми з’ясували, що вибiр стратегiї запам’ятовування (реорганiзацiї; категоризації) не має статистично значимих відмінностей iз результативнiстю монiторингу метапам’ятi (прогностична валiднiсть метапам’яттєвих суджень). Проте ці дані не варто розповсюджувати на все студентство, адже кількість валідних спостережень у даному випадку мав не рівномірний розподіл.

У показниках стратегії вибору часу та прогностичної валідності суджень EOL (t=0,19; p=0,30), aJOL, dJOL (t=0,27; p=0,15) статистично значимих відмінностей виявлено не було. Отриманий результат вказує на те, що досліджувані нами студенти при розподілі часу запам’ятовування інформації не орієнтувалися на результативність (прогностичну валiдність) метапам’яттєвих суджень.

Проте варто відмітити, що стратегiя вибору часу взаємопов’язана iз продуктивнiстю вiдтворення у наступній відповідності: час запам’ятовування інформації прямопропорційний показнику її відтворення.

Продуктивність вiдтворення буде вищою у випадку використання студентами стратегiї реорганiзацiї матерiалу, що запам’ятовується (пошук і встановлення зв’язків у межах матеріалу, що вивчається) (М=0,54; SD=0,05), анiж у випадку використання стратегiї категоризації (опора на попередній досвід, прив’язка матеріалу, що вивчається до вже наявних знань) (М=0,32; SD=0,02).

Дане дослiдження дає змогу збагатити надбання, здобуті у сфері вивчення особливостей ефективностi метапам’ятi студентiв ВНЗ щодо принципiв органiзацiї успiшного опрацювання, вивчення та засвоєння iнформацiї. Отриманi результати даного наукового дослiдження можуть бути використанi для покращення навчального процесу. Адже,  формування у студентів уміння здiйснювати більш точний прогноз власних можливостей пам’яті щодо або збереженої, або лише майбутньої перспективи запам’ятовування навчального матеріалу забезпечить самостійність у вивченні інформації та надасть можливість обрати найбільш ефективну стратегію запам’ятовування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зинченко В. П., Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь / В. П.Зинченко, Б. Г. Мещеряков. – М.: АСТ; АСТ-Москва; Прайм-Еврознак, 2008. – 409 с.

2. Психологічні особливості впливу моніторингу метапам’яті особистості на прогностичну валідність засвоєння, відтворення та зберігання навчального матеріалу у студентів ВНЗ [звіт про науково – дослідну роботу] / Пасічник І. Д., Каламаж Р. В., Волошина В. О. – Острог: Видавництво Нацiонального унiверситету “Острозька академiя”, 2012. – 30 с.

3. Brown A. L. (1980) Learning to learn: on training students to learn from texts. Reading Technical Report No. 189

4. Dunlosky, L, & Hertzog, C. (1998). Training programs to improve learning in later adulthood: Helping older adults educate them­selves. In D. J. Hacker, J. Dunlosky, & A. C. Graesser (Eds.), Metacognition in educational theory and practice,Mahwah, NJ: Erlbaum.

5. Koriat, A. (in press). Metacognition and consciousness. To appear in P. D. Zelazo, M. Moscovitch, & E. Thompson (Eds.), Cambridge handbook of consciousness. New York, USA: Cambridge University Press. 2007

6. Nelson, T. O., & Dunlosky, J. (1991). When people’s judgments of learning (JOLs) are extremely accurate at predicting subsequent recall: The “delayed-JOL effect.” Psychological Science, 2, 267-270.

7. Schwartz, B. L. (1994). Sources of information in metamemory: Judgments of learning and feeling of knowing. Psychonomic Bulletin and Review, 1, 357-375.