Статья раскрывает результаты исследования финансовых потоков страховой компании. Определены базовые понятия, осуществлен вывод интегрального показателя уровня финансового потока на основе применения методов дискриминантного анализа. С целью конкретизации были использованы данные отдельной страховой компании для определения уровня ее финансового потока и разработки рекомендаций по его оптимизации.
Ключевые слова: финансовый поток; страховая компания; моделирования финансовых потоков; дискриминантная модель финансового потока.

The article deals with the financial flows of the insurance company and the results of the research are presented here. We defined the basic notions and used the integral indicator of financial flows, which based on application of discriminant analysis. Research was concretized using data from a specific insurance company to determine the level of financial flows and development of recommendations for improvement.
Key words: cash flow; insurance company; modeling financial flows; discriminant model of financial flow.
Постановка проблеми.  У сучасних ринкових умовах аналіз та моделювання фінансових потоків страхової компанії є особливо актуальним, оскільки саме страхова компанія є базовим компонентом страхового ринку і оптимізація її фінансових потоків є не лише визначальним фактором зростання та процвітання страхового ринку, але й дозволяє виробити ефективний механізм інвестування коштів в національну економіку. Також, варто зазначити, що саме діяльність страхових компаній, зокрема, що визначає розвиток вітчизняного страхового ринку загалом є необхідною умовою сталого економічного розвитку держави.  Саме тому, дослідження та моделювання фінансових потоків страхової компанії дасть змогу конкретизувати проблеми, що існують в сферах операційної, фінансової та інвестиційної  діяльності страхової компанії та оптимізувати сам процес формування, ідентифікації та класифікації її фінансових потоків. Важливим є дослідження фінансових потоків і з точки зору руху фінансових ресурсів страхової компанії. Адже, саме фінансові ресурси є ключовим джерелом потенціалу страхових компаній, що спрямовуються на досягнення оптимального господарювання, а значить – надійного страхового захисту у процесі надання послуг. Отож, їх рух опосередковує операційну, інвестиційну та фінансову діяльність страхових компаній, трансформуючись у своєрідні фінансові потоки. Для забезпечення економічного зростання на різних економічних рівнях, у страховій компанії варто зважено управляти фінансовими потоками, тобто, перш за все, ефективно формувати і використовувати фінансові ресурси. У зв’язку з цим постає нагальна потреба у дослідженні фінансових потоків страхових компаній як самостійного об’єкта фінансового управління та розширенні практичних рекомендацій щодо їх оптимізації.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням фінансових потоків на сучасному етапі займаються вітчизняні та зарубіжні науковці. Зокрема, С. І. Крилов, В. В. Майборода створили ґрунтовну теоретичну базу для дослідження фінансових потоків, вивчаючи основні засади, принципи та фактори їх формування. Належне місце у вивчені методичного інструментарію для аналізу фінансових потоків займають роботи зарубіжних вчених Д. Бленда, Дж. Кілбі, Р. Кілна, Дж. Мішеля та інших. У працях науковців Г. М. Азаренкової, Т. М. Ісакової, О. В. Хавтур акцентована увага на фінансових потоках страхових організацій, а саме  – на розробці напрямків їх оптимізації шляхом застосування методів економіко-математичного моделювання.
Мета та завдання статті полягають у дослідженні фінансових потоків страхової компанії та їх кількісній оцінці на основі методів економіко-математичного моделювання шляхом вивчення теоретичних та практичних аспектів даної проблематики.
Виклад основного матеріалу. У результаті вивчення теоретичних аспектів дослідження фінансових потоків можна визначити, що у науковій літературі сформувалися три основні підходи до трактування економічної категорії «фінансовий потік»:
–  фінансовий потік як складова логістичної системи, тобто це є спрямований рух фінансових ресурсів, який обумовлений необхідністю забезпечити переміщення відповідного товарного потоку [5];
– ототожнення фінансового потоку з грошовим, тобто його визначають як сукупність розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів, що формуються в процесі господарської діяльності [3];
– визначення фінансового потоку як специфічного грошового, що розглядається як впорядкований рух фінансових ресурсів за певний період, який спрямований на досягнення ефективного господарювання [2].
Варто зазначити, що для дослідження фінансових потоків страхової компанії ми робимо припущення про ототожнення фінансового потоку з грошовим, відповідно до другого проаналізованого підходу.
Оцінка та контроль функціонування страхової компанії повинні здійснюватись на основі відповідних показників, які, характеризуючи різні сторони діяльності страховика, можуть бути надійним інструментом управління. Саме тому моделювання фінансових потоків, як показників ефективності діяльності страхової компанії є дуже важливим, адже дозволяє не лише побачити процес їх формування, але й визначити фактори, що впливають на фінансові потоки, а також певні закономірності, що їм характерні.
Шляхом детального вивчення критичної області було визначено доцільність використання дискримінантної моделі для моделювання фінансових потоків страхової діяльності, адже саме даний метод дає змогу вивести інтегральний показник, що дозволить  оперативно діагностувати поточний стан фінансового потоку компанії.
Під дискримінантним аналізом розуміють комплекс методів математичної статистики з допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних одиниць (підприємств) в залежності від значень обраної сукупності показників у відповідності до побудованої математичної шкали [4].
Отже, об’єктами даного дослідження є страхові компанії України, а змінними – коефіцієнти, за якими оцінюються їх фінансові потоки.
Шляхом аналізу фінансової звітності страховиків та досліджень науковців у відповідній галузі було вибрано три показники, які можна включити як незалежні змінні до дискримінантної функції, адже на їх основі можна оцінити рівень фінансового потоку страхової компанії. Це є наступні змінні:
1) КОД – коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від операційної діяльності;
2) КІД – коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від інвестиційної діяльності;
3) КФД – коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від фінансової діяльності.
Виходячи з вищезазначеного, лінійна багатофакторна дискримінантна функція фінансового потоку страхової компанії відображатиметься наступною формулою:
Z=α_0+α_1 x_1+α_2 x_2+α_3 x_3                                        (1),
де Z – рівень фінансового потоку страхової компанії; x_1- коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від операційної діяльності; x_2   – коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від інвестиційної діяльності; x_3- коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від фінансової діяльності; α_0 – константа;  α_1,α_2,α_3 – параметри при відповідних змінних.
Варто зазначити, що побудова моделі оцінки фінансового потоку здійснена для страхових компаній України. Для дослідження  сформовано навчальну вибірку з 45 страхових компаній, звітність яких наявна у вільному доступі на офіційному сайті державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» [1]. Щоб дані відповідали базовому припущенню дискримінантного аналізу, здійснено їх нормалізацію на основі середньоквадратичного відхилення. Це дало змогу привести їх до вигляду з нульовим математичним сподіванням та одиничною дисперсією, що забезпечить отримання  об’єктивних результатів дослідження.
Відповідно до результатів кластеризації страхових компаній, що входять до нашої вибірки за методом k-means усі страхові компанії поділені на 6 груп: до першої віднесено компанії з високим від’ємним рівнем фінансового потоку,  до другої групи – з середнім від’ємним  рівнем фінансового потоку, до третьої  – з низьким від’ємним рівнем фінансового потоку, до четвертої – з низьким додатнім рівнем фінансового потоку, до п’ятої – з середнім додатнім рівнем фінансового потоку, а до шостої – з високим додатнім рівнем фінансового потоку.
У якості групуючої змінної виступає показник рівня чистого грошового потоку, а у якості незалежних – коефіцієнти співвідношень надходжень та видатків від основних видів діяльності страхової компанії.
Щоб оцінити суттєвість внеску в модель кожної із змінних використовується метод  Forward stepwise, тобто з покроковим включенням показників. Нульова гіпотеза: групові середні для класів є рівними. Покрокове включення змінних до моделі відбувалося таким чином:
1-й крок: включена зміна КФД, апроксимоване значення F-статистики дорівнює 77,0088, лямбда Вілкса -0,1348 , часткова Лямбда Вілкса – 0,0866.
2-й крок: включена зміна КІД, апроксимоване значення F-статистики дорівнює 39,1255, лямбда Вілкса – 0,0368, часткова Лямбда Вілкса -0,3174.
3-й крок: включена зміна КОД, апроксимоване значення F-статистики дорівнює 27,4326, лямбда Вілкса – 0,0265, часткова Лямбда Вілкса – 0,4414.
Першою у дискримінантну модель включається змінна, що робить найбільший вклад у розрізнення навчаючих вибірок, істотність вкладу змінної зменшується з кожним кроком, про це свідчить збільшення часткової  Лямбди Вілкса. Щодо самого значення Лямбди Вілкса, яке має належати проміжку [0;1], то з кожним наступним кроком воно зменшується, а це означає, що якість дискримінації підвищується. Оскільки апроксимоване до лямбди значення    F-статистики перевищує критичне значення, то з ймовірністю допущення помилки 0,0001 можна зробити висновок про те, що спостереження не належать до одного класу, тому дискримінантний аналіз є можливим. Показник міри надлишковості змінних, тобто їх толерантності свідчить про те, що жодна зі змінних не є надлишковою по відношенню до раніше включених. Оскільки загальна Лямбда Вілкса для моделі становить 0,0265, то гіпотеза про рівність групових середніх для різних класів приймається. Отже, модель є надійною та може бути використана в подальшому для оцінки фінансових потоків страхових компаній України.
Варто зазначити, що для того, щоб побачити, як вибрані змінні розділяють  на групи, обраховано значення коефіцієнтів для канонічних змінних функції. Розрахована модель має вигляд:
Z=-1,0378КФД+0,01609КІД-0,30601КОД                         (2)
Власне значення функції становить 10,68, а кумулятивна доля поясненої дисперсії майже рівна одиниці, таким чином, функція відповідає за 100% поясненої дисперсії.
Розглянемо безпосередньо функції класифікації. Вони обраховуються для кожної групи і можуть застосовуватися безпосередньо для класифікації об’єктів вибірки.  Варто додати, що об’єкт буде відноситися до тієї групи, для якої обрахований інтегральний показник є найвищим.
Отож, для першої групи страхових компаній, що має високий від’ємний рівень фінансового потоку характерна така функція класифікації:
Z_ВВ=-8,5029-5,2509*КФД+5,3114*КІД-2,2505*КОД             (3)
Для групи страхових компаній з середнім від’ємним рівнем фінансового потоку розрахована наступна функція класифікації:
Z_СВ=-4,6798-4,0727*КФД-1,5935*КІД+2,2165*КОД             (4)
Щодо групи страхових компаній з низьким  від’ємним рівнем фінансового потоку, то її функція класифікації має наступний вигляд:
Z_НВ=-5,1450+7,8816*КФД-0,6243*КІД+0,1062*КОД            (5)
Для четвертої групи страхових компаній, що має низький додатній рівень фінансового потоку характерна така функція класифікації:
Z_НД=-2,9185-5,6716*КФД-1,6425*КІД-1,1856*КОД           (6)
Для групи страхових компаній з середнім додатнім рівнем фінансового потоку розрахована наступна функція класифікації:
Z_СД=-55,0302+32,8300*КФД+0,2901*КІД+3,2062*КОД       (7)
Щодо групи страхових компаній з високим додатнім рівнем фінансового потоку, то її функція класифікації має наступний вигляд:
Z_ВД=-17,4112+16,7251*КФД+0,6565*КІД+4,4241*КОД       (8)
Практичною реалізацією отриманої моделі є оцінка фінансового потоку конкретної страхової компанії на основі розрахованих дискримінантних функцій. Отож,з цією метою використовуємо дані такої  страхової компанії як ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» за 2012 рік.
Варто зазначати, що перш за все, ми проаналізували основні показники та коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан страхової компанії ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в 2010-2012 роках. Загалом, можна говорити про нестабільність у функціонуванні даної страхової компанії протягом аналізованого періоду. Адже у 2010 році у неї був наявний чистий збиток та від’ємний грошовий потік, наступного року ситуація покращилася і ці дві результативні характеристики перейшли у додатну площину, проте у 2012 році чистий прибуток знову значно знизився, а чистий грошовий потік став від’ємний.
Така нестабільна ситуація потребує детальнішого дослідження показників діяльності даної страхової компанії, а саме її фінансових потоків,  із застосуванням методів моделювання, що буде здійснено далі.
Значення змінних х1-х3 для даної страхової компанії безпосередньо підставлені у класифікаційні функції, які обраховані нижче.
1) Z_ВВ=-8,5029-5,2509*0+5,3114*1,11-2,2505*0,92=-4,6778
2) Z_СВ=-4,6798-4,0727*0-1,5935*1,11+2,2165*0,92=-4,4094
3) Z_НВ=-5,1450+7,8816*0-0,6243*1,11+0,1062*0,92=-5,7402
4) Z_НД=-2,9185-5,6716*0-1,6425*1,11-1,1856*0,92=-5,8324
5) Z_СД=-55,0302+32,8300*0+0,2901*1,11+3,2062*0,92=-51,7585
6) Z_ВД=-17,4112+16,7251*0+0,6565*1,11+4,4241*0,92=-12,6122
Оскільки, серед обрахованих значень дискримінантних функцій найбільшим є значення ZСВ, що дорівнює -4,4094, то це значить, що ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» має середній від’ємний рівень фінансового потоку. Так, за даними 2012 року досліджувана страхова компанія належить до групи страхових компаній, що мають від’ємний фінансовий потік в межах від -15000 до  -7000 тис.грн. Характерною особливістю цієї групи є те, що страхові компанії, які до неї входять не ведуть фінансової діяльності, надходження від операційної діяльності в них більш як в півтора рази перевищують видатки, проте щодо інвестиційної діяльності, то тут все навпаки – надходження покривають трохи більше половини витрачених грошових коштів на інвестиційну діяльність.
Здійснивши оцінку фінансових потоків страхової компанії важливим є визначення шляхів їх оптимізації. Останні були розглянуті у розрізі двох найважливіших видів діяльності: операційної (тобто власне надання страхових послуг) та  інвестиційної. Зокрема, визначено, що оптимізація фінансових потоків страхової компанії базується на покращенні структури її страхового та інвестиційного портфеля, що забезпечить оптимальне співвідношення ризику та доходності.  Для досліджуваної страхової компаній актуальним є саме останнє.
Отож, для досягнення оптимальної структури портфеля інвестицій страховика запропоновано три різні методи:
– зменшувати частку інвестиційних операцій з цінними паперами та збільшувати при цьому питому вагу операцій за депозитними вкладеннями;
– знижувати питому вагу таких активів, як нерухоме майно, розрахунковий рахунок, права вимоги до перестраховиків та збільшувати частку інвестиційних операцій за банківськими депозитами і цінними паперами;
– включення до портфеля ризикового активу, наприклад –  валютних вкладень.
Вибір конкретного методу залежить від фінансового стану конкретної страхової компанії, рівня інвестиційної культури її керівників та загальної економічної ситуації в країні.
Висновки. Загалом, проведене дослідження дало змогу визначити та оцінити рівень фінансового потоку страхової компанії методами моделювання. В якості методу дослідження було обрано дискримінантну модель, що дала змогу вивести інтегральний показник,  який дозволяє оперативно діагностувати поточний стан фінансового потоку страхової компанії. Дана модель набула практичного використання, тобто була інструментом дослідження фінансових потоків конкретної компанії та показала адекватні результати, що свідчить про її ефективність.

Список використаних джерел та літератури
Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://smida.gov.ua/
Азаренкова Г. М. Фінансові потоки економічних агентів : методологія та організація управління : дис. д-ра екон. наук : спец. 08.00. 08 – Гроші, фінанси і кредит / Г. М. Азаренкова ; УАБС НБУ. – Суми : [ Б. В. ], 2007 – 383 с.
Исакова Т.М.  Управление финансовыми потоками страховой компании // Автореф. дис. канд.эк.наук: 08.00.10. / Российская экономическая академия им. Г.В. Плеханова. – Москва, 2009. – 24с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://magistr.rea.ru/portal/Departments.nsf/departments.nsf/
Кальченко Д. Дискриминантный  анализ в економических системах / КомпьютерПресс – 2009.-N1. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.compr.ru/
Мороз Л. І. Моделювання матеріально-фінансових потоків внутрішньовиробничих логістичних систем з регенерацією / Л. І. Мороз // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».

Ключові слова: фінансова стійкість, платоспроможність, страхова компанія, забезпечення фінансової стійкості.

 The аrticle deаls with the аpproаch to the definition of “finаnciаl stаbility” аnd defines directions of ensuring finаnciаl stаbility of the insurer.

Key words: finаnciаl stаbility, solvency, insurаnce compаny, finаnciаl stаbility ensuring.

Постановка проблеми. Фінансова стійкість страхових компаній є основною умовою, за допомогою якої інститут страхування може повноцінно виконувати свою багатопланову роль у процесі суспільного відтворення. Оскільки, кошти які залучаються у цей сектор є коштами переважно приватних та корпоративних клієнтів, то вагомим фактором вкладення цих ресурсів є фінансова стійкість страхової компанії, а саме методи та механізми її забезпечення, підтримки та постійного моніторингу задля формування надійного інвестиційного іміджу, гарантування безпеки коштів та контроль за ефективним їх використанням та інвестуванням.

Проте результати проведених досліджень не можуть повною мірою задовольнити потреби теорії і практики забезпечення фінансової стійкості страховика. Аналіз напрацювань у цій сфері дає змогу зробити висновок про те, що дослідження концентруються переважно на окремих напрямах фінансової діяльності страхових компаній, в той час як належний синтез даних, отриманих внаслідок цих досліджень, системно не здійснюється. Залишається невпорядкованим понятійний апарат, потребує доопрацювання та систематизації визначення зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на фінансову стійкість страховиків, недостатньо опрацьовані та вимагають додаткового дослідження методологічні підходи до забезпечення фінансової стійкості страхових компаній.

Висока значимість розробки концептуальних підходів до забезпечення фінансової стійкості страхової компанії, необхідність обґрунтування шляхів удосконалення методів оцінки фінансової стійкості та механізмів забезпечення фінансово стійкого функціонування страховиків визначили напрям дослідження. До того ж в умовах постійно змінюваного макросередовища, особливо в періоди економічних криз, проблема забезпечення фінансової стійкості страхових компаній ще більш актуалізується. Отже, проблематика забезпечення фінансової стійкості страховика, відсутність методології  її оцінки та недостатня ефективність механізмів її забезпечення визначають актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичні основи фінансової стійкості страховика та умови забезпечення цього параметру їх діяльності розглядали у своїх працях багато вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема даній проблематиці присвячені роботи наступних авторів: Александрова М. М., Базилевич В. Д., Барановський О. І., Бойко А. О., Внукова Н. М., Заруба О. Д., Кириллова Н., Кнейслер О. В., Кудрявцев А. А., Орланюк-Малицька Л. А., Осадець С. С., Рейтман Л. І., Шірінян Л. В. та інші дослідники.

Потрібно зазначити, що теоретичні основи визначення поняття «фінансова стійкість страхової компанії» розглянута недостатньо і тому, що у вітчизняній економічній літературі ми спостерігаємо використання понять «фінансова стійкість», «фінансова надійність» та «платоспроможність», і все частіше  відбувається їх заміна або ж ототожнення. Серед дослідників сфери страхування досі ведуться суперечки щодо відмінності або подібності категорій «платоспроможність» і «фінансова стійкість».

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні напрямків забезпечення фінансової стійкості страхової компанії на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів обраної проблематики.

Виклад основного матеріалу. Більшість науковців у своїх дослідженнях виокремлюють два підходи до розкриття сутності поняття «фінансова стійкість страховика». Згідно з першим підходом, поняття фінансової стійкості фактично ототожнюється з платоспроможністю та зосереджене на здатності виконання страховиком, взятих на себе страхових зобов’язань. З погляду другого підходу, в основі фінансової стійкості лежить ознака якісної характеристики здатності страховика мобілізувати фінансові ресурси для виконання своїх функцій на страховому ринку [1].

У методиці визначення рейтингу надійності страхових компаній російського агентства «Эксперт Ра» під платоспроможністю страхової компанії розглядається її здатність виконати страхові зобов’язання перед клієнтами, виходячи з наявних у неї активів із використанням додаткових засобів перестраховиків при розрахунках за ризиками, переданими у перестрахування. Тим часом, фінансова стійкість страховика визначається як його здатність зберігати рівень платоспроможності протягом певного відрізку часу при можливих несприятливих зовнішніх і внутрішніх впливах на фінансові потоки страхової компанії [3].

Багато українських і російських науковців взагалі не використовують категорії «фінансова стійкість», а лише говорять саме про фінансову надійність страхової компанії. Так, російські науковці Є. Іноземцева і М. Щукіна під надійністю страховика мають на увазі його здатність виконати поточні зобов’язання; ця надійність проявляється у вигляді відповідності власних коштів, що перебувають у розпорядженні компанії, її зобов’язанням [8, c.175].

Найбільш вдалим визначенням фінансової стійкості страхової компанії, що розкриває суть поняття, є визначення Л. О. Орланюк-Малицької, в якому сказано, що фінансова стійкість страхової компанії – це такий стан фінансових ресурсів страхової компанії, який забезпечує платоспроможність і подальший розвиток організації в умовах ризику, пов’язаного із страховим захистом суб’єктів ринку [4, c.33].

Зважаючи на характерні особливості діяльності страхових компаній розрізняють два види їх фінансової стійкості, як і дві сторони з яких її можна оцінити, а саме:

–     фінансова стійкість страхової компанії як юридичної особи, що займається господарською діяльністю з надання послуг;

–     фінансова стійкість страхової компанії за вимогами, що ставляться до страхових компаній як до суб’єктів фінансового ринку.

Фінансова стійкість страхової компанії як юридичної особи полягає у ефективному співвідношенні власного і позикового капіталу у структурі фінансових ресурсів страхової компанії, що здатне забезпечити необхідний рівень платоспроможності і ліквідності.

Фінансова стійкість страхової компанії за вимогами, що ставляться до страхових компаній як до суб’єктів фінансового ринку полягає у створенні такої структури фінансових ресурсів страхової компанії, яка б забезпечила формування відповідного співвідношення нормативного і фактичного запасів платоспроможності, необхідних резервів, статутного капіталу та слідування іншим вимогам законодавства, що ставляться до цього виду фінансової діяльності.

Аналіз фінансової стійкості страхової компанії, як суб’єкта господарювання здійснюється з допомогою абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, а оцінка фінансової стійкості страхової компанії як суб’єкта фінансового ринку здійснюється на основі дотримання належного фактичного рівня статутного капіталу та запасу платоспроможності страховика. [2, c.209].

На фінансову стійкість страхової компанії впливає ряд факторів, різних як за характером, так і за ступенем впливу. Так, до факторів, які впливають на фінансову стійкість страхової компанії як суб’єкта господарювання можна віднести: склад і структура витрат, стратегія компанії щодо витрат; інфляція, час, тривалість звітного періоду; маркетингова політика і менеджмент страхової компанії;кон’юнктура ринку [7].

Чинники фінансової стійкості страхової компанії як суб’єкта ринку фінансових послуг можна об’єднати наступним чином:

– політика щодо централізованих страхових резервних фондів;

-формування суми фактичного запасу платоспроможності;

-формування нормативного запасу платоспроможності;

-державний нагляд у сфері страхування [6, c.305].

Якщо розглядати джерела формування фінансової стійкості страхової компанії як суб’єкта господарювання, то варто виділити такі:

–     обсяг власного капіталу в таких статтях як статутний капітал, резервний капітал, обсяг нерозподіленого прибутку, додатково вкладений капітал;

–     обсяг залученого капітал, а саме обсяг залучених довгострокових та поточних зобов’язань;

–     загальна величина прибутку компанії, який формує нерозподілений прибуток;

–     обсяг необоротних активів, що впливає на ліквідність та фінансову стійкість страховика;

–     обсяг запасів, що характеризує значну частину обсягу оборотного капіталу, які першочергово потребують фінансування;

–     загальний обсяг валюти балансу, тобто загальний обсяг фінансових ресурсів організації, що характеризує величину самого страховика і обсяг коштів який обертається [5, c.140].

Забезпечення фінансової стійкості страхової компанії за наявними двома видами було досліджено на основі даних п’яти страхових компаній, які є лідерами на ринку страхування життя, зокрема: ПрАТ «Аліко Україна», ПрАТ «СК «Граве Україна», ПрАТ «СК «ТАС», ПрАТ «Фідем Лайф», ПрАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя».

Згідно даних абсолютних показників фінансової стійкості, кризовий тип фінансової стійкості мали ті компанії, в яких позиковий капітал значно перевищував власний капітал у період 2009-2011 рр., про що свідчили і значення показників фінансової стійкості відповідних страхових компаній, а саме СК «Аліко Україна», СК «Граве Україна», СК «ТАС» та СК «ПЗУ страхування життя у 2011 році. Ця тенденція була спричинена наявним обсягом сформованих страхових резервів та віднесення їх, при обрахунку абсолютних показників фінансової стійкості страхових компаній, до обсягу зобов’язань. Відносні показники фінансової стійкості, обраховані для досліджуваних компаній за 2009-2011 рр., підтвердили тенденцію що була проілюстрована абсолютними показниками фінансової стійкості, і додатково ідентифікували недостатню ефективність використання фінансових ресурсів досліджуваних страхових компаній з абсолютною фінансовою стійкістю.

При аналізі фінансової стійкості ПрАТ «Аліко Україна», ПрАТ «СК «Граве Україна», ПрАТ «СК «ТАС», ПрАТ «Фідем Лайф», ПрАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя» за 2009-2011 рр. як суб’єктів ринку фінансових послуг зі сторони відповідності забезпечення фінансової страхових компаній встановленим нормам можна зробити висновок, що всі досліджувані страхові компанії чітко слідували встановленим нормам фінансової стійкості, про що свідчили показники нормативного і фактичного запасів платоспроможності та обсягу статутного капіталу і сформованих страхових резервів, та значно перевищували мінімально встановлений рівень, що є позитивним аспектом. Проте, була виявлена тенденція до зменшення абсолютного обсягу фактичного запасу платоспроможності у 2011 році, і як результат різниці між фактичним та нормативним запасом платоспроможності досліджуваних компаній зі страхування життя.

Для підвищення фактичного запасу платоспроможності страховика та маржі між фактичним і нормативним запасом платоспроможності варто застосувати наступні заходи:

-при розрахунку фактичного запасу платоспроможності враховується обсяг довгострокових та поточних зобов’язань, які здатні зменшувати цей запас, а тому варто буде змінити структуру джерел формування активів у частині збільшення власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат і платежів. Це врахування дасть змогу значно зменшити використання поточних та довгострокових зобов’язань для фінансування активів;

-збільшення обсягів страхових резервів, використання яких зможе збільшити нерозподілений прибуток і ліквідувати непокриті збитки;

-у структурі активів варто перерозподілити кошти із статті «грошові кошти та їх еквіваленти» на статтю «довгострокові фінансові інвестиції» та «поточні фінансові інвестиції».

Висновки. Отже, фінансова стійкість страхової компанії – це такий стан організації  її грошових потоків (вхідних і вихідних), при якому страхова компанія здатна своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов’язання   (не   тільки поточні, але  й ті, що виникають за негативного впливу як зовнішніх, так і внутрішніх  чинників) відносно всіх суб’єктів ринку протягом визначеного часу за рахунок  залучених  і  власних ресурсів,забезпечувати відновлення своїх фінансових показників за будь-якого несприятливого впливу до бажаного і/або оптимального рівня, адаптуватися  до постійного змінюваного економічного середовища, використовувати нові обставини, властивості та відносини для цілеспрямованого і динамічного розвитку страховика на основі зростання прибутку й капіталу в даний час і в прогнозованій перспективі

Забезпечення фінансової стійкості страховими компаніями уможливлює повноцінне виконання інститутом страхування своєї багатопланової ролі у процесі суспільного відтворення та успішне залучення страховиками інвестицій на міжнародних ринках капіталу для розширення та модернізації власного бізнесу. Забезпечення фінансової стійкості страховика, як суб’єкта господарювання, полягає у забезпеченні правильного та ефективного співвідношення власного і позикового капіталу для забезпечення фінансової стійкості.

Підвищення фактичного запасу платоспроможності компаній зі страхування життя, зокрема СК «Аліко Україна», СК «Граве Україна», СК «ТАС», СК «Фідем Лайф» та СК «ПЗУ страхування життя» можливе як із зовнішньої, так і внутрішньої сторони діяльності. Що до внутрішньої сторони, то це стосується насамперед зміни структури формування капіталу, шляхом збільшення обсягу власних ресурсів та страхових резервів компанії. Зовнішня сторона являє собою вдосконалення державного регулювання стосовно коригування методики визначення як нормативного, так і фактичного запасу платоспроможності страховиків.

Аналіз забезпечення фінансової стійкості страхових компаній як суб’єктів господарювання виявив, що основною уніфікованою проблемою є визначення та впровадження ефективної структури капіталу. Вирішенням даної проблеми може стати запровадження рекомендацій щодо зберігання співвідношення капіталу в рамках рівності власного та позикового капіталу.

Література:

1. Бойко А. О. Теоретичні основи та практичний досвід забезпечення фінансової стійкості страхової компанії [Електронний ресурс] / А. О. Бойко // «Економічні науки». – 2010. – №7. – Режим доступу: www.nbuv.gоv. Uа/pоrtаl/sос_gum/еn_оіf/2010_7_4/4.pdf
2. Добош Н. Оцінка фінансової стійкості страховика / Н. Добош // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – №19. – С. 207 – 212.
3. Електронна версія (Рі)-Рейтингу фінансової стійкості страхових компаній [Електронний ресурс]. – 2011. – С. 2 – Режим доступу: http://еxpеrt-rаtіng.соm/dаtа/uplоаd/PІ-rаtіngs/Pі-rаtіng_оf_Іns-2011.pdf.
4. Орланюк-Малицкая Л. А. О понятиях и факторах финансовой устойчивости страховых компаний  / Л. А. Орланюк-Малицкая // Вестник финансовой академии. – 1998. – № 1. – С. 33.
5. Плиса В. Й. Управління фінансовою стійкістю страховика / В. Й. Плиса // Фінанси України. – 2001. – № 9. – C. 136–143.
6. Сисоєва Л. В. Аналіз фінансових ресурсів та достатності власного капіталу, як рівень фінансової надійності страховика / Л. В. Сисоєва // Економічний простір. – 2010. – №43. – С. 301-312.
7. Ткаченко Н.В. Взаємозв’язок факторів і показників фінансової стійкості страховика [Електронний ресурс] / Н. В. Ткаченко // Фінанси України. – Режим доступу:http://dspасе.uаbs.еdu.uа/bіtstrеаm/123456789/4858/1/47_2010.pdf
8. Шірінян Л. В. Фінансова надійність і фінансова стійкість страховиків / Л. В. Шірінян // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 9(75). – С. 173-178.