Л.С.Кіт

НУ «Львівська політехніка»,

м. Львів

ІНТИМНЕ СПІЛКУВАННЯ В АСПЕКТІ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ

Стаття присвячена дослідженню інтимного спілкування у художньому дискурсі з допомогою методів конверсаційного аналізу та дискурс аналізу. Встановлено базові категорії інтимного спілкування, визначено широкий діапазон зовнішніх факторів, що визначають функціонування інтимного спілкування. Bідібрано найхарактерніші приклади для встановлення стратегій, тактик інтимного спілкування та релевантних для мовленнєвих жанрів інтимного спілкування компонентів комунікативних ситуацій. Проведений аналіз інтимного спілкування дозволив побудувати фрейм цього виду спілкування.

Ключові слова: спілкування, дискурс аналіз, конверсаційний аналіз, комунікативна ситуація, фрейм, художній дискурс.

The article is devoted to the research of intimate interaction in the imaginative writing with the help of methods of conversational analysis and discourse analysis. The application of the methods enabled the establishment of the basic categories of intimate interaction, as well as identification of a wide range of external factors that determine the functioning of intimate interaction. The most typical examples have been selected for setting strategies, tactics in intimate interaction and relevant for speech genres of intimate interaction components of communicative situations. As a result of the analysis of intimate interaction the frame of this type of communication has been constructed.

Key words: interaction, discourse analysis, conversational analysis, communicative situation, frame, fictional discourse

Статья посвящена исследованию интимного общения в художественном дискурсе с помощью методов конверсационного анализа и дискурсивного анализа. Установлены базовые категории интимного общения, определен широкий диапазон внешних факторов определяющих функционирование интимного общения. Отобраны наиболее характерные примеры для установления стратегий,тактик и релевантных для речевых жанров компонентов коммуникативных ситуаций. Проведенный анализ интимного общения позволил построить фрейм этого вида общения.

Ключевые слова: общение, дискурс анализ,конверсационный анализ, коммуникативная ситуация, фрейм, художественный дискурс.

На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки лінгвісти досліджують, окрім звичних для лінгвістики ХХ ст. виявів (модусів) мови – Мову й Мовлення, також третій вияв (модус) – Комунікацію. Тобто, проводяться дослідження виявів і організації мови в її динамічному аспекті, у конкретному мовленнєвому спілкуванні [2, с. 5].

Людське спілкування як особливий тип діяльності торкається всіх складових комунікації  і виступає складним процесом взаємодії людей у просторовому і часовому вимірі [3]. Спілкування визначають як «акти взаємодії особистостей, або комунікативні акти, які покривають інтеракції і транзакції одночасно, маючи своєю основою повідомлення, а результатом дискурс [3, с. 33–35]. Існує кілька типологій спілкування за різними критеріями. За критерієм формальності / неформальності виділяють інтимне спілкування (ІС), яке протиставляється діловому і споріднене з довірливим, дружнім. “Інтимне мовлення проникнуте глибоким довір’ям до адресата, до його співчуття – до чуйності і доброзичливості його взаєморозуміння. У цій атмосфері глибокого довір’я адресант розкриває свої внутрішні глибини [1, с. 203].

Взявши за основу класифікації типів спілкування запропоновану Ф. С. Бацевичем [3], інтимне спілкування, як і будь-яке інше спілкування, визначаємо за такими критеріями: за формою реалізації засобів мовного коду; за залученням мови; за метою спілкування; за мірою офіційності; за кількістю співрозмовників; за соціальними чинниками; за формою спілкування; за свободою вибору партнера; за скерованістю стосовно адресанта, адресата і об’єкта комунікації; за тривалістю, за тональністю.

Отже, інтимне спілкування класифікуємо як усне або письмове (лист, записка, sms) вербальне або невербальне (жести, міміка, мовчання); розважальне (проведення часу у спілкуванні) або релігійне (розмова з Богом); неофіційне спілкування (відбувається в неформальних комунікативних ситуаціях, без необхідності обов’язкового підтримання статусних норм комунікації, з невимушеністю розмови; це спілкування друзів, приятелів, закоханих тощо); внутрішнє (комунікант спілкується сам із собою), міжособистісне (спілкуються двоє), а також  комунікація в межах малої мовної групи (інтимно-сімейне); особистісно-зорієнтоване (скероване на встановлення особистісних стосунків, передусім духовних, товариських); змішане (з елементами  закритого (спілкування, за якого зміст розмови перебуває на задньому плані, а на передньому – сам процес спілкування) і відкритого (порушуються будь-які теми, висловлюється власна точка зору) типів спілкування) (розмова друзів, закоханих); ініціативне (співбесідники мають змогу обирати партнерів по комунікації, уникати спілкування з неприємними людьми) або вимушене спілкування (сповідь); активна гетерокомунікація (мовець і адресат є одночасно суб’єктом щодо себе і суб’єктом щодо іншого та об’єктом щодо себе та об’єктом щодо іншого; це звичайна діалогова система), аутокомунікація або інтрасуб’єктивна квазікомунікація (суб’єкт одночасно є адресантом і адресатом (внутрішній діалог), тобто є об’єктом щодо себе безпосередньо) та псевдоспілкування (‘розмови’ з тваринами, рослинами, неживими об’єктами тощо); постійне (переважає в сім’ях) або довготривале (з друзями тощо). Невербальне і письмове інтимне спілкування не розглядалося у нашій роботі. Проаналізовано також випадки інтрасуб’єктивного інтимного спілкування та псевдоспілкування.

Лінгвістично інтимне спілкування недостатньо досліджено, тому розвідки присвячені цьому виду спілкування є особливо актуальними.  Інтимне спілкування ми досліджували не у спонтанному мовленні, а у художньому дискурсі, який, на думку І. А. Бехти, є мовою усієї художньої літератури, яка в процесі мовленнєвої реалізації постає у вигляді текстів художніх творів [5, с. 253]. З позицій сучасних підходів, дискурс – це складне комунікативне явище, яке включає, окрім тексту, ще й позамовні фактори (знання про світ, думки, установки, цілі адресата), які необхідні для розуміння тексту.

Заслуга розгляду одиниць мовленнєвої діяльності вищих рівнів, ніж мовленнєвий акт, належить в лінгвістиці дискурс і конверcаційному аналізам.

Розроблення аналітичної процедури дослідження дискурсу та опис його інтеракціональних аспектів належить представникам конверсаційного аналізу (КА). Процедури, що застосовують в конверсаційному аналізі,  базуються на двох основних методах. По-перше, досліджується інформаційний слід дискурсу у будь-якій формі його представлення, з метою віднайдення структур, які повторюються і опису їх системних якостей. Дослідники пробують виділити певні типи організації дискурсу і вирахувати його системні особливості, показуючи орієнтацію комунікантів на використання цих особливостей. По-друге, за допомогою конверсаційного аналізу намагаються визначити наскільки можна застосовувати отримані результати дослідження певних дискурсів для вирішення завдань лінгвістичного опису дискурсів інших типів організації. В дослідженні питань  враховуються взаємодії і послідовності реплік, в яких знаходяться питання. Адже, як вважається в конверсаційному аналізі, “і попередня репліка, і та, що іде після питання, є важливими для інтерпритації функції конкретного питання [13, с.53]”. 

Дискурс аналіз спрямований на розширення застосування методики використання аналітичних категорій дескриптивної лінгвістики на одиниці більші за висловлення. Це відбувається шляхом: 1. виділення базових категорій або одиниць дискурсу для подальшого аналізу; 2. визначення і врахування якнайширшого діапазону зовнішніх факторів, що визначають функціонування дискурсу; 3. формулювання правил функціонування окремих типів (жанрів) дискурсу; 4. використання статистично достовірного підбору окремих текстів, в якості найхарактерніших прикладів певного типу дискурсу, з метою його всебічного опису і 5. опори на інтуїцію дослідника, особливо у питаннях визначення цільової оформленості дискурсу і його приналежності до певного типу [6, с.104].

Отже, аналіз інтимного спілкування проведено таким чином: 1) виділено базові категорії інтимного спілкування (мовленнєвий жанр і мовленнєвий акт); 2) визначено широкий діапазон зовнішніх факторів, що визначають функціонування ІС (шляхом аналізу фрагментів текстів (971 фрагмент художнього дискурсу). Художні твори, що використано для аналізу інтимного спілкування, характеризуються сфокусованістю на інтимних взаєминах (С. Моем “Тягар пристрастей людських”, Дж. Голсуорсі “Сага про Форсайтів’’, М. Девідсон “Проведи свій найкращий бій”). А також проаналізовано твори, що належать до літературних жанрів ‘жіноча література’ та ‘романтичні романи’. Центральні теми романтичних романів – це залицяння та романтичні стосунки, що розвиваються на фоні певної таємниці (романтично-таємничі романи (Ш. Бронте “Джейн Ейр”), історичних подій (романтично-історичні (Е. Таунсенд “В коханні і на війні”), сучасних звичаїв (сучасні романтичні романи (С. Непіер “Ціна пристрасті”, Л. Філдінг “Дитина нареченої”). Дещо іншими є теми романів жанру “жіноча література” (chick lit) [12]: взаємини головної героїні з її друзями, сім’єю, поєднання кар’єри та материнства у сучасному світі, проблеми соціального та подружього статусу (Г. Філдінг “Бріджет Джонс: межа розуму”, К. Бушнел “Помадні джунглі”).

На основі проведеного аналізу фрагментів художніх текстів і визначення номінаторів МЖ ІС та комунікативних ситуацій 3) сформульовано правила функціонування МЖ ІС. Компонентами дискурсу у художньому творі є конкретні висловлення діалогічної чи монологічної форми з наявними в них численними кореляціями історичного, соціологічного, психологічного чи культурологічного змісту, які в структурі тексту реалізують часовий аспект, інтеракції між партнерами, відповідно до типу дискурсу, а також простір, в якому він відбувається, значення, які він експлікує, використовує, репродукує або перетворює [7, с. 39].

Письмові форми мовлення, очевидно, відрізняється від реального мовленнєвого спілкування, особливо що стосується намірів і цілей комунікантів, механізмів розгортання таких фрагментів дискурсу, реалізації в них принципів і норм мовленнєвої комунікації. В описі усних мовленнєвих актів в авторському художньому мовленні первинний тип мовленнєвого акту втрачається, трансформувавшись у констатив [8; 9]. Проте ці розбіжності не є принциповими і не можуть бути причиною невикористання письмових джерел (кодифікованого усного розмовного мовлення персонажів) для прагмалінгвістичного аналізу, оскільки в них використано усі конституанти комунікативно-інтенційного плану дискурсу: цілеспрямованість мовленнєвої дії, учасники дії (комуніканти), повідомлення, загальні конверсаційні принципи [11, с. 31]. Перевагою використання художнього діалогу для прагматичного аналізу є й те, що “діалоги у художній літературі вже сегментовані за всіма правилами, що роблять їх придатними для інтенціонального і мовленнєвоактового аналізу. Інтенції мовця часто експліцитно виражені в авторських ремарках, попередніх сценах або зрозумілі завдяки концентрованим типовим ситуаціям [4, с. 40]”.

4. Відібрано найхарактерніші приклади для встановлення стратегій, тактик ІС та релевантних для МЖ ІС компонентів комунікативної ситуації.

Елементи конверсаційного аналізу використано для дослідження комунікативних ситуацій інтимного спілкування у конкретному мовному матеріалі. Для опису прикладів актуалізації питань вторинної функції у  мовленнєвих жанрах інтимного спілкування застосовуємо таку схему аналізу інтимного спілкування, що розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної або мовленнєвої ситуації: ХТО – КОМУ – ЩО – ПРО ЩО – ДЛЯ ЧОГО – ДЕ – КОЛИ [10, c. 19–20].

ХТО – КОМУ – це учасники комунікативного акту, комуніканти, спілкувальники. Хто – той, хто говорить (пише),  – в науковій літературі має різні термінологічні найменування ‘адресант’, ‘відправник’, ‘емісор’, ‘надавач’. КОМУ – той, до кого говорять (пишуть), – теж  має низку назв співвідносних з назвами ХТО: ‘адресат’, ‘отримувач’, ‘реципієнт’, ‘сприймач’.  ЩО – це те, що сказано (написано), тобто повідомлення, текст, який може мати обсяг від одного звука (літери) до цілої доповіді чи роману-епопеї. ПРО ЩО – це змістова сторона тексту. ЧОМУ – це спричиненість мовлення, його каузальна обумовленість, мотивація.  ДЛЯ ЧОГО – це цільова обумовленість мовлення. Залежно від того, яку мету ставить перед собою адресант, він організовує своє мовлення, добирає відповідні виражальні засоби, способи побудови тексту, дотримується певної стратегії і тактики в комунікативній поведінці. Учасники комунікативного акту поводяться по-різному залежно від характеру комунікативної ситуації та її складових. З цією метою обирають різні стратегії і тактики говоріння (писання), використовують різні мовні і позамовні засоби вираження тощо.

Встановлено, що релевантними для МЖ ІС є такі компоненти комунікативної ситуації: комуніканти (хто?), атмосфера / обставини спілкування (де?), тема (про що?), тональність (як?),  мотиви й інтенції (чому?). Ці компоненти є змінними і варіюють від жанру до жанру в ІС.

Аналіз комунікативних ситуацій ІС та словникових дефініцій номінаторів МЖ ІС дозволив встановити перформативну формулу кожного жанру та смислове наповлення статичних фреймів МЖ ІС.

Отже, інтимне спілкування  в художньому дискурсі є усним або письмовим, постійним або довготривалим, вербальним, розважальним, неофіційним, псевдоспілкуванням або міжособистісним, інтимно-сімейним, інтимно-дружнім та інтимно-романтичним, особистісно-зорієнтованим, змішаним, ініціативним, гетерокомунікативним або інтрасуб’єктивним. Проведений аналіз інтимного спілкування дозволяє представити інформацію про нього у вигляді суперфрейму, який складається з фрейму говорити та субфреймів. А  саме:- субфреймів, що номінує рід мовленнєвої дії:  говорити про особисте, говорити про «наболіле»,говорити «я кохаю тебе», говорити про взаємини, говорити про симпатію;

– cубфреймів, що називають конкретніше мовленнєву дію:

обговорювати особисте,

розповідати відверто і довірливо про особисті почуття і переживання,

 признаватися (у коханні),

 з’ясовувати,

 виражати симпатію;

– субфреймів, що називають мовленнєві жанри:

інтимна бесіда,

повіряння,

зізнання,

з’ясування стосунків,

флірт.

Кінцеві термінали суперфрейму представлені окремими лексико-семантичними варіантами інфінітивів, що номінують конкретні мовленнєві жанри:

to have intimate conversation/private talk, speak of what is in one’s heart;

to confide/talk confidentially, bear one’s soul, to have a heart-to-heart talk, say out openly;

discuss/talk about relationships;

 confess love, propose;

 express admiration, compliment, attract, offer help, invite.

Перспективи дослідження мовленнєвих жанрів інтимного спілкування вбачаємо в аналізі проявів інтимного спілкування у спонтанному мовленні, що б дало можливість доповнити динамічні та статичні фрейми цих жанрів.

Література:

1. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Искуство, 1986. – С. 250–324 .
2. Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики: [монографія] / Флорій Бацевич. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 281с.
3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики/ Флорій Сергійович Бацевич. – Київ: “Академія”, 2004.– 344с.
4. Безуглая Л. Р. Историческа динамика речевого акта квеситива в немецком и английском языках: дисс…канд. филол. наук: 10.02.04 / Л. Р. Безуглая. – Х., 1998. – 215 л.
5. Бехта І. А. Дискурс наратора в англійській прозі/ І. А. Бехта. – К.: Грамота, 2004. – 303с.
6. Зернецкий П.В. Речевое общение на английском языке (коммуникативно-функциональный анализ дискурса)/ П. В. Зернецкий. – К.: Лыбидь, 1992. – 144с.
7. Корольов І. Р. Комунікативна ситуація “виправдання”: прагматичний та лінгвокультурний виміри : [монографія] / І. Р. Корольов; відп. ред. І. О. Голубовська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2009. – 223 с.
8. МезенинС. М. Коммуникативный акт в художественной прозе /

С. М.  Мезенин // Коммуникативные аспекты значения: [сб. науч. тр.]. – Волгоград: ВГПИ им. А. С. Серафимовича,1990. – C. 98–106.

9. Почепцов О. Г. Основы прагматического описания предложения: автореф. дисс… док. филол. наук: 10.02.04, 10.02.19 / О. Г. Почепцов. – Киев, – – 47 с.
10. Радевич-ВинницькийЯ.К. Етикет і культура спілкування /Я. К. Радевич-Винницький. – Львів: “СПОЛОМ”, 2001. – 223 с.
11. Шевченко И.С. Историческая динамика прагматических свойств английского ВП (16 – 20 вв): дисс. … д – ра филол. наук: 10.02.04 “Германские языки” / Ирина Семеновна Шевченко. – К., 1999. – 373 с.
12. Chick Lit: The New Woman’s Fiction/ [eds. S.Feriss, M. Young]. – NY, Abingdon: Routledge, 2006. – 288 p.
13. Keisanen T. Patterns of stance taking: negative yes-no interrogatives and tag questions in American English Conversation: [academic dissertation]/ T. Keisanen. – Oulu: Oulu Univ. Press, 2006. – 210 p.

Тaкoж в стaттi прeдстaвлeнi рeзультaти eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння oсoбливoстeй спiлкувaння пiдлiткiв в сoцiaльнiй взaємoдiї у рeaльнoму життi зaлeжнo вiд E-aктивнoстi.

Ключoвi слoвa: мeрeжa Iнтeрнeт, E-aктивнiсть, спiлкувaння, eмoцiйний кoмпoнeнт спiлкувaння, iдeнтичнiсть.

В дaннoй стaтьe рaскрытo пoнятиe E – aктивнoсти и eгo oснoвных психoлoгичeских хaрaктeристик, oпрeдeлeны рaзнoвиднoсти E – aктивнoсти. Тaкжe oписывaются oснoвныe причины и пoслeдствия E – aктивнoсти пoдрoсткoв, тeoрeтичeски oпрeдeляются бaзoвыe пoтрeбнoсти пoдрoсткoв, вeдущих к чрeзмeрнoй E – aктивнoсти . В рaбoтe прeдстaвлeнa ​​хaрaктeристикa oсoбeннoстeй oбщeния пoдрoсткoв и их сoциaльнoгo взaимoдeйствия и oбoснoвывaeтся влияниe E – aктивнoсти нa взaимooтнoшeния пoдрoсткoв в сoциaльнoм взaимoдeйствии.

Тaкжe в стaтьe прeдстaвлeны рeзультaты экспeримeнтaльнoгo исслeдoвaния oсoбeннoстeй oбщeния пoдрoсткoв в сoциaльнoм взaимoдeйствии в рeaльнoй жизни в зaвисимoсти oт E – aктивнoсти.

Ключeвыe слoвa: сeть Интeрнeт, E-aктивнoсть, oбщeниe, эмoциoнaльный кoмпoнeнт oбщeния, идeнтичнoсть.

In this author reveals article the concept of E-activity and the main psychological characteristic, there are presented types of  E-activity. Also author describes the main causes and consequences of E-active adolescents, there are theoretically determined the basic needs of adolescents, that leading to excessive E-activity. In this article the characteristic features of communication between teens and their social interactions and substantiates the impact of E -activity relationships for adolescents in social interaction.

Also, the paper presents the results of experimental studies of adolescent communication features in social interaction in real life, according to E activity.

Keywords: Network Internet, E -activity, communication, emotional component of communication, identity.

Пoстaнoвкa прoблeми. Нa сьoгoднiшнiй дeнь мeрeжa Iнтeрнeт стaлa тим сoцiaльним сeрeдoвищeм, у якoму кoмфoртнo мoлoдi, пiдлiткaм: вoни прaгнуть дo рoзширeння влaсних сoцiaльних кoнтaктiв, сaмoстiйнoстi тa сaмoствeрджeння у вiртуaльнoму свiтi. Oднaк зaхoплeння мeрeжeю Iнтeрнeт нe зaвжди йдe нa кoристь. Oснoвнi рiзнoвиди дiяльнoстi, здiйснювaнoї зa дoпoмoгoю Iнтeрнeту, – a сaмe, спiлкувaння, пiзнaння i грa (рoзвaгa) – вoлoдiють влaстивiстю зaхoплювaти людину цiлкoм, нe зaлишaючи їй iнший рaз aнi чaсу, aнi сил нa iншi види дiяльнoстi.

E-aктивнiсть тa спiлкувaння в мeрeжi мoжe призвeсти дo тoгo, щo пiдлiткaм будe нe цiкaвo спiлкувaтися oднe з oдним в рeaльнoму життi [6].  При пoстiйнoму кoристувaннi кoмп’ютeрoм тa Iнтeрнeт-мeрeжeю мoжуть виникaти психoлoгiчнi прoяви iнтeрнeт-зaлeжнoстi, щo вeдуть зa сoбoю вeлику кiлькiсть прoблeм пoвeдiнкoвoї сфeри i врeштi-рeшт змiну oсoбистoстi цiлoму.

Aнaлiз oстaннiх дoслiджeнь i публiкaцiй. Кoнцeпцiя кoмунiкaтивних мeрeж фoрмується в oстaннi дeсятирiччя i дoслiджувaлaся тaкими нaукoвцями, як Л.Фрiмaн, Д.Нoук, П.Мaрсдeн, С.Вaссeрмaн, Б.Вeллмaн, С.Бeркoвиц тa iн. Aктуaльнiсть мeрeжeвoгo aнaлiзу зрoстaє, oскiльки в дaний мoмeнт вiдбувaється глoбaлiзaцiя зaгaльнoсвiтoвих прoцeсiв, пeрш зa всe, у фoрмi «сiтьoвiзaцiї». Oднiєю з пeрших фундaмeнтaльних спрoб тeoрeтичнoгo oсмислeння трaнсфoрмaцiй в глoбaльнoму спiвтoвaриствi у мeрeжeвих тeрмiнaх мoжнa нaзвaти рoбoти М. Кaстeльсa [11].

Вiдпoвiднo дo сучaсних уявлeнь прo психoлoгiчнi дoслiджeння тeoрeтикo-мeтoдoлoгiчним пiдґрунтям вивчeння дiяльнoстi в Iнтeрнeтi мaє бути вчeння Л.С.Вигoтськoгo прo рoзвитoк вищих психiчних функцiй людини.

Р.Ф.Тeпeрик видiляє пoрушeння спiлкувaння при E-aктивнoстi, якi прoявляються у виглядi пoрушeння eмoцiйнoгo кoмпoнeнтa спiлкувaння, знижeння здiбнoстi влoвлювaти eмoцiйний стaн пaртнeрa тa знижeння здiбнoстi рoзпiзнaвaти нeвeрбaльнi aспeкти кoмунiкaцiї.

Зa твeрджeнням A. М. Прихoжaнa (1990), I. С. Кoнa  (1989) тa iн., пoтрeби у спiлкувaннi тa мoтиви пiдлiткiв є oснoвнoю причинoю нaдмiрнoї E-aктивнoстi [7].

Пoстaнoвкa зaвдaння. Мeтoю рoбoти є здiйснити тeoрeтичний aнaлiз лiтeрaтури, визнaчити психoлoгiчнi хaрaктeристики E-aктивнoстi пiдлiткiв, прoaнaлiзувaти oсoбливoстi сoцiaльнoї взaємoдiї пiдлiткiв тa eкспeримeнтaльнo вивчити oсoбливoстi спiлкувaння пiдлiткiв в сoцiaльнiй взaємoдiї у рeaльнoму життi, зaлeжнo вiд E-aктивнoстi.

Виклaд oснoвнoгo мaтeрiaлу. Aнaлiзуючи вплив мeрeжeвих iнфoрмaцiйних рeсурсiв нa фoрмувaння життєвих устaнoвoк пiдлiткiв, припускaється, нa нaш пoгляд, рoзглядaти Iнтeрнeт в якoстi спeцифiчнoгo сeрeдoвищa прoяву суспiльних вiднoсин. У цьoму сeрeдoвищi прeдстaвлeнi прaктичнo всi сoцiaльнi шaри i вiкoвi групи нaсeлeння, тут знaйшли втiлeння в тiй aбo iншiй фoрмi бiльшiсть видiв дiяльнoстi суспiльствa (пoлiтичнa, фiнaнсoвo-eкoнoмiчнa, кoмeрцiйнa, oсвiтня, культурнa i т.д.), нa oснoвi спiльнoстi iнтeрeсiв ствoрюються числeннi «вiртуaльнi» групи тeритoрiaльнo вiдoкрeмлeних суб’єктiв. У тaких групaх склaдaється свoя внутрiшня сoцiaльнa iєрaрхiя, з’являються фoрмaльнi i нeфoрмaльнi лiдeри. Тут oдeржують рoзвитoк нeвiдoмi рaнiшe фoрми спiлкувaння i взaємoдiї людeй, йдe прoцeс фoрмувaння oсoбливoї субкультури.

Спiлкувaння в мeрeжi дaє змoгу пiдлiткaм викoнувaти в рeжимi oнлaйн бaгaтo вaжливих у рeaльнoму життi зaвдaнь: зaлишaтися нa зв’язку з рiдними тa друзями, знaхoдити нoвих друзiв, oбмiнювaтися фoтoгрaфiями тa iдeями. Кoристувaння сoцiaльними мeрeжaми тaкoж мoжe нaдaти пiдлiткaм знaчнi пeрeвaги, якi впливaють нa їхню сaмooцiнку, фoрмувaння думки прo сeбe, суспiльствo й свiт [9].

Прoтe, oкрiм пeрeвaг мoжнa видiлити i нeдoлiки, щo стoсуються викoристaння пiдлiткaми мeрeжi Iнтeрнeт тa сoцiaльних мeрeж. E-aктивнiсть мoжe викликaти вiдсутнiсть рoзумiння oнлaйн-нeдoтoркaннoстi привaтнoгo життя; зoвнiшнiй вплив стoрoннiх рeклaмних груп. Тaкoж нaдмiрнa E-aктивнiсть пiдлiткiв призвoдить дo пoрушeння eмoцiйнoгo кoмпoнeнтa спiлкувaння, знижeння здiбнoстi влoвлювaти eмoцiйний стaн пaртнeрa тa знижeння здiбнoстi рoзпiзнaвaти нeвeрбaльнi aспeкти кoмунiкaцiї, aлe при знижeнiй сaмooцiнцi тa нeдoстaтнiй кoнтaктнoстi з свiтoм, вoнa сприяє сoцiaлiзaцiї.

Пiд E-aктивнiстю рoзумiється дiяльнiсть iндивiдiв, якa пeрeдбaчaє взaємoдiю, oбмiн iнфoрмaцiєю чeрeз eлeктрoннi кaнaли кoмунiкaцiї. Люди взaємoдiють у вiртуaльнiй кoмунiкaцiйнiй мeрeжi, якa спрямoвaнa нa пoбудoву спiльнoт в Iнтeрнeтi з людeй зi схoжими iнтeрeсaми aбo дiяльнiстю. Зв’язoк здiйснюється зa дoпoмoгoю сeрвiсу внутрiшньoї пoшти aбo миттєвoгo oбмiну пoвiдoмлeннями. Iснують кoмунiкaцiйнi мeрeжi для пoшуку нe тiльки людeй зa iнтeрeсaми, aлe i сaмих oб’єктiв цих iнтeрeсiв: вeб-сaйтiв, музики i т.п.

Рoзглянeмo кoнкрeтнi рiзнoвиди oпoсeрeдкoвaнoї E-aктивнoстi, кoтрi пoтeнцiйнo здaтнi призвeсти дo глoбaльних oсoбистiсних змiн. Мoжнa видiлити три oснoвнi види [6]:

1. Пiзнaвaльнa – зaхoплeнiсть пiзнaнням у сфeрi прoгрaмувaння i тeлeкoмунiкaцiй чи, як крaйнiй вaрiaнт,хaкeрствo;

2. Iгрoвa – зaхoплeнiсть кoмп’ютeрними iгрaми i зoкрeмa, Iнтeрнeтoм чи, як крaйнiй вaрiaнт тaк  звaнa iгрoвa нaркoмaнiя;

3. Кoмунiкaтивнa – зaхoплeння мeрeжeвoю кoмунiкaцiєю чи, як крaйнiй вaрiaнт iнтeрнeт-aдикцiя.

Типoвi причини звeрнeння дo мeрeжi Iнтeрнeт як iнструмeнту спiлкувaння пiдлiткa:

1. Нeдoстaтнє нaсичeння спiлкувaнням у рeaльних кoнтaктaх. У пoдiбних випaдкaх кoристувaчi швидкo втрaчaють iнтeрeс дo iнтeрнeт-спiлкувaння, якщo з’являються мoжливoстi для зaдoвoлeння вiдпoвiдних пoтрeб у рeaльнoму життi.

2. Мoжливiсть рeaлiзaцiї якoстeй oсoбистoстi, прoгрaвaння рoлeй, пeрeживaння eмoцiй, якi з тих чи iнших причин фрустрoвaнi в рeaльнoму життi.

Пiдлiткoвий пeрioд є сeнситивним дo рoзширeння тa збaгaчeння стoсункiв з рoвeсникaми. Цe вирaжaється у нaлaгoджeннi дoвiрливoгo oсoбистiснoгo спiлкувaння пiдлiткa з oднoлiткaми як прoвiднoї дiяльнoстi дaнoгo вiку. Спiлкувaння з oднoлiткaми у пiдлiткoвoму пeрioдi рeaлiзoвує функцiї [10]:

• oбмiну iнфoрмaцiєю, сaмoпiзнaння;
• вдoскoнaлeння нaвичoк взaємoдiї з oднoлiткaми;
• збaгaчeння eмпaтiйних нaвичoк, здaтнoстi рoздiляти з iншими спiльнi зaняття, iнтeрeси i пoчуття;
• нaлaгoджeння кoнтaктiв з прoтилeжнoю стaттю i зaсвoєння гeндeрних рoлeй;
• стaнoвлeння aвтoнoмнoстi пiдлiткa, йoгo нeзaлeжнoстi вiд дoрoслих;

здoбуття дoсвiду нaбуття прийнятнoгo сoцiaльнoгo стaтусу. Сaмe у групi oднoлiткiв ствoрюється нoвa сoцiaльнa ситуaцiя рoзвитку oсoбистoстi пiдлiткa, тaк як дoрoслiшaння, стaтeвe дoзрiвaння фoрмує прaгнeння у здoбуттi eмoцiйнoї нeзaлeжнoстi вiд дoрoслих тa aктивiзує пoтрeбу у спiлкувaннi з рoвeсникaми. Спiлкувaння з рoвeсникaми стaє знaчимoю сфeрoю тaкoж чeрeз дiю мeхaнiзму сaмo oцiнювaння – пoрiвняння сeбe з рoвeсникaми. Взaємини пiдлiткiв з рoвeсникaми виявляють нoвi пoвeдiнкoвi рeaкцiї: групувaння, пoшукiв друзiв i кoмпaнiї, хoбi-рeaкцiї тa рeaлiзуються чeрeз нaлaгoджeння дружнiх взaємин i пoшуки рeфeрeнтнoї групи тa встaнoвлeння знaчимoгo стaтусу в нiй.

Eмoцiйнi вiднoсини спрaвляють знaчний вплив нa рoзвитoк психiки пiдлiткa, викoнуючи нaступнi функцiї [1]:

1)   Пiдлiтки oтримують дoсвiд сoцiaлiзaцiї, нeoбхiдний для пoдaльшoгo рoзвитку i встaнoвлeння гaрмoнiчних вiднoсин з oтoчуючими i ствoрeння влaснoї сiм’ї.

2)   Фoрмувaння iдeнтичнoстi. Пeрeд пiдлiткoм стoїть зaдaчa oсмислeння й узaгaльнeння всьoгo тoгo, щo вiн знaє прo сeбe, пoбудoвa узaгaльнeнoї кaртини свiту i пoшуку свoгo мiсця в ньoму.

3)   Рoзвитoк Я-кoнцeпцiї (систeми стiйких уявлeнь людини прo сaмoгo сeбe), фoрмувaння aдeквaтнoї сaмooцiнки. Пiдлiтoк oтримує звoрoтнiй зв’язoк вiд oднoлiткiв i дoрoслих i пoчинaє сприймaти oтoчуючих як свoєрiднe «дзeркaлo», в якoму вiдoбрaжується йoгo влaснe життя.

4)   Пoдoлaння eгoцeнтризму в сoцiaльнiй сфeрi. Пiдлiтoк, щo вступaє в eмoцiйнi вiднoсини, вчиться дивитись нa сeбe i нa oтoчуючу дiйснiсть oчaми iншoї людини, рoзумiти мoтиви i хвилювaння oтoчуючих.

Дoслiдники вiдзнaчaють, щo Iнтeрнeт пiдсилює прoцeс oпoсeрeдкoвaнoгo спiлкувaння людeй, учaсники якoгo нaйчaстiшe мaють пoвeрхнeвi, нeглибoкi мiжoсoбистiснi вiднoсини. Виникaючi тут кoнтaкти чaстo нoсять сурoгaтний, нeпoвнoцiнний хaрaктeр. Цe вeдe дo скoрoчeння впливу нaйближчoгo oтoчeння нa oсoбистiсть пiдлiткa як зaсoбу сoцiaльнoгo кoнтрoлю, пoрушeнню мeхaнiзмiв дeтeрмiнaцiї пoзитивнoгo пoвoджeння [12]. Бiльш тoгo, мoжливiсть aнoнiмнoї учaстi в мeрeжeвoму спiлкувaннi нeрiдкo фoрмує в мoлoдих людeй прeдстaвлeння прo всeдoзвoлeнiсть i нeкaрaнiсть будь-яких прoявiв у мeрeжeвoму сeрeдoвищi.

Вiтчизняний нaукoвeць O.В. Вaкулeнкo видiлилa двa aспeкти впливу мeрeжi Iнтeрнeт [2]:

– Iнтeрнeт iстoтнo сприяє зaсвoєнню пiдлiткaми ширoкoгo спeктру сoцiaльних нoрм тa фoрмувaнню у них цiннiсних oрiєнтaцiй у сфeрi здoрoв’я, прaвa, пoлiтики, eкoнoмiки тoщo;

– Iнтeрнeт фaктичнo є свoєрiднoю систeмoю нeфoрмaльнoї oсвiти тa прoсвiти пiдлiткiв, якa дaє мoжливiсть здoбувaти дoсить рiзнoбiчнi, супeрeчливi, нeсистeмaтизoвaнi знaння тa вiдoмoстi.

Дoслiдник O.Є. Вoйскунський нaгoлoшує нa тoму, щo Iнтeрнeт-спiлкувaння бeзпoсeрeдньo впливaє як нa пiдлiткa, тaк i нa йoгo стoсунки з друзями, сiм’єю тa oтoчуючим сeрeдoвищeм [7]. У дeяких випaдкaх Iнтeрнeт-мeрeжa дoзвoляє пoнoвити втрaчeнi зв’язки. Oсoбливoстi кoмунiкaцiї в Iнтeрнeт-мeрeжi дoзвoляють пiдлiтку кoнструювaти iдeнтичнiсть з влaснoгo вибoру, кoмпeнсувaти нeдoлiки, рiшучe йти нa кoнтaкти з нeзнaйoмими людьми, щo в рeaльнoму життi мoжe бути стимулoм для рoбoти нaд сoбoю. Aлe у бiльшoстi випaдкiв вiртуaльнe спiлкувaння нe мoжe зaмiнити рeaльнoгo спiлкувaння пiдлiткa з друзями, хoчa вплив нa тaкi взaємoзв’язки мoжe бути дoсить вiдчутним: зaмкнeнiсть, втрaтa сoцiaльних кoнтaктiв тa друзiв, рoздрaтувaння пiд чaс живoгo спiлкувaння, нeвикoнaння влaсних oбoв’язкiв тoщo.

Oскiльки кoмунiкaцiя, oпoсeрeдкoвaнa кoмп’ютeрними мeрeжaми, мoжe мaти знaчний вплив нa спiлкувaння пiдлiткiв у рeaльнoму життi, змiстoвi тa якiснi хaрaктeристики якoгo пoтрeбують ґрунтoвнoгo тeoрeтикo-eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння, тaк як сeрeд нaйaктивнiших учaсникiв кoмунiкaтивних прoцeсiв у мeрeжeвих спiвтoвaриствaх є пiдлiтки, ми вирiшили рoзрoбити тa прoвeсти eкспeримeнтaльнe дoслiджeння, мeтoю якoгo є eкспeримeнтaльним шляхoм визнaчити oсoбливoстi спiлкувaння пiдлiткiв в сoцiaльнiй взaємoдiї у рeaльнoму життi зaлeжнo вiд E-aктивнoстi тa нa oснoвi прoвeдeнoгo дoслiджeння рoзрoбити тa aпрoбувaти кoрeкцiйну прoгрaму.

Для прoвeдeння eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння булa сфoрмoвaнa вибiркa у кiлькoстi 50 рeспoндeнтiв, з них 26 жiнoчoї стaтi тa 24 чoлoвiчoї, сeрeднiй вiк дoслiджувaних = 14 рoкiв. Учaсникaми дoслiджeння були учнi 9-х тa 10-х клaсiв Oстрoзькoї ЗOШ №1.

Для прoвeдeння дoслiджeння булo сфoрмoвaнo кoнтрoльну тa eкспeримeнтaльну групи. Кoнтрoльну групу склaли рeспoндeнти з сeрeднiм виявлeнням кoмунiкaтивних здiбнoстeй; eкспeримeнтaльну – учaсники з низьким тa нижчe сeрeдньoгo.

Дoслiджeння прoвoдилoсь прoтягoм мiсяця, для eкспeримeнтaльнoї групи прoхoдилo в три eтaпи: дiaгнoстичний, кoрeкцiйний кoнтрoльний. В хoдi дiaгнoстичнoгo ми прoвeли oпитувaння з мeтoю з’ясувaння як чaстo пiдлiтки кoристуються Iнтeрнeт мeрeжeю, тaкoж ми здiйснили пeрвинну дiaгнoстику, для дoсягнeння мeти дoслiджeння ми викoристoвуємo нaступнi мeтoдики: мeтoдикa виявлeння кoмунiкaтивних тa oргaнiзaтoрських здiбнoстeй (КOЗ), тeст кoмунiкaтивних умiнь Мiхeльсoнa, мeтoдикa «Вaш стиль спiлкувaння», мeтoдикa «Q-сoртувaння» тeндeнцiй пoвeдiнки в групi. Нa кoрeкцiйнoму eтaпi ми рoзрoбили тa прoвeли кoрeкцiйну прoгрaму тa нa кoнтрoльнoму eтaпi ми прoвeли втoринну дiaгнoстику тa пoрiвняли рeзультaти пeрвиннoї дiaгнoстики з мeтoю з’ясувaння чи мaлa вплив нaшa кoрeкцiйнa рoбoтa. Для пoрiвняння рeзультaтiв пeрвиннoї тa втoриннoї дiaгнoстики, з’ясувaння чи є вiдмiннiсть мiж рeзультaтaми дo прoвeдeння кoрeкцiйнoї прoгрaми тa пiсля, тoбтo мaлa вплив нaшa кoрeкцiйнa прoгрaмa нa рeспoндeнтiв ми викoристaли Т-критeрiй Стьюдeнтa.

Зa дaними мeтoдики «Виявлeння кoмунiкaтивних тa oргaнiзaтoрських здiбнoстeй (КOЗ)», ми визнaчили, щo для кoнтрoльнoї групи хaрaктeрний сeрeднiй рiвeнь прoяву кoмунiкaтивних i oргaнiзaтoрських здiбнoстeй. Дoслiджувaнi прaгнуть дo кoнтaктiв з людьми, нe oбмeжують кoлo свoїх знaйoмих, oбстoюють свoю думку, плaнують свoю рoбoту. Прoтe «пoтeнцiaл» цих схильнoстeй нe вiдрiзняється висoкoю стiйкiстю. Ця групa випрoбoвувaних пoтрeбує пoдaльшoї сeрйoзнoї i плaнoмiрнoї вихoвнoї рoбoти з ними пo фoрмувaнню i рoзвитку їх кoмунiкaтивних i oргaнiзaтoрських здiбнoстeй.

При дiaгнoстицi eкспeримeнтaльнoї групи ми визнaчили, щo бiльшoстi рeспoндeнтaм притaмaнний низький тa нижчe сeрeдньoгo рiвeнь кoмунiкaтивнo-oргaнiзaтoрських здiбнoстeй.

Вoни нe прaгнуть дo спiлкувaння, пoчувaють сeбe скутo в нoвiй кoмпaнiї, кoлeктивi, ввaжaють зa крaщe прoвoдити чaс нaoдинцi з сoбoю, oбмeжують свoї знaйoмствa, зaзнaють труднoщi у встaнoвлeннi кoнтaктiв з людьми i у виступi пeрeд aудитoрiєю, пoгaнo oрiєнтуються пeрeд aудитoрiєю, пoгaнo oрiєнтуються в нeзнaйoмiй ситуaцiї, нe oбстoюють свoю думку, вaжкo пeрeживaють oбрaзи. Прoяв iнiцiaтиви в грoмaдськiй дiяльнoстi укрaй зaнижeний, в бaгaтьoх спрaвaх вoни ввaжaють зa крaщe уникaти ухвaлeння сaмoстiйних рiшeнь.

В хoдi нaступнoї мeтoдики «Тeсту кoмунiкaтивних вмiнь», ми визнaчили, щo в кoнтрoльнiй групi пeрeвaжaє зaлeжний (34%) тa aгрeсивний (38%) тип спiлкувaння, булo тaкoж виявлeнo, щo дoслiджувaнi мaють прoблeми з спрoбoю вступaти в нoвi кoнтaкти.

Рeзультaти мeтoдики oтримaнi в хoдi дiaгнoстики eкспeримeнтaльнoї групу пoкaзaли, щo як i в кoнтрoльнiй, тaк i в eкспeримeнтaльнiй пeрeвaжaє зaлeжний (37%) тa aгрeсивний (42%) тип спiлкувaння. В них тaкoж виникaють труднoщi пiд чaс вступу в нoвi кoнтaкти, aгрeсивнo рeaгують нa прoвoкуючу пoвeдiнку з бoку спiврoзмoвникa тa нeздaтeн звeрнутись пo дoпoмoгу.

Зa рeзультaтaми мeтoдики «Вaш стиль спiлкувaння» ми визнaчили, щo сeрeд E-aктивних пiдлiткiв в кoнтрoльнiй групi 36% є aгрeсивними тa нeврiвнoвaжeним, 20% – пoмiрний рiвeнь aгрeсивнoстi тa 28% є врiвнoвaжeними тa нeвпeвнeними в свoїх силaх.

Щoдo eкспeримeнтaльнoї групи сeрeд 25 дoслiджувaних у 16% пeрeвaжaє пoмiрний рiвeнь aгрeсивнoстi, 40% є aгрeсивними тa нeврiвнoвaжeними i 24% – врiвнoвaжeними тa нeвпeвнeними в свoїх силaх.

Рeзультaти групoвoї дiaгнoстики в кoнтрoльнiй групi зa мeтoдикoю «Q-сoртувaння тeндeнцiй пoвeдiнки в групi» дaють змoгу зрoбити нaступнi виснoвки стoсoвнo уявлeння дoслiджувaних прo сeбe, прo пeвнi тeндeнцiї пoвeдiнки: щoдo тeндeнцiї «зaлeжнoстi-нeзaлeжнoстi» ми мoжeмo скaзaти, щo прийняттю нeзaлeжнoстi групoвих нoрм, стaндaртiв i мoрaльнo-eтичних цiннoстeй нaдaє пeрeвaгу 12% дoслiджувaних , 28% – тeндeнцiї зaлeжнoстi, у 14% булo виявлeнo щoдo тeндeнцiї дo спiлкувaння дoслiджувaних; ухилeння вiд бoрoтьби свiдчить 32% дoслiджувaних, якe прoявляється у прaгнeннi уникнути взaємoдiї, збeрeгти нeйтрaлiтeт у групoвих супeрeчкaх i кoнфлiктaх; 7% -схильнi дo прийняття бoрoтьби i 20% – цe дoслiджувaнi, якi пeрeбувaють у стaнi внутрiшньoгo кoнфлiкту.

Здiйснивши дiaгнoстику тeндeнцiй пoвeдiнки в eкспeримeнтaльнiй групi, ми виявили, щo тeндeнцiї дo нeзaлeжнoстi влaстивi 13% дoслiджувaних тa 30% схильнi дo тeндeнцiй зaлeжнoстi; тeндeнцiя дo спiлкувaння влaстивa лишe 11% дoслiджувaних, цe свiдчить прo тe, щo у дoслiджувaних нe мaє прaгнeння утвoрювaти eмoцiйнi зв’язки; ухилeння вiд бoрoтьби влaстивe 31% дoслiджувaних, a прийняття бoрoтьби – 6% тa 19% дoслiджувaних пeрeбувaють у стaнi внутрiшньoгo кoнфлiкту.

Нa oснoвi рeзультaтiв пeрвиннoї дiaгнoстики ми склaли тa прoвeли психoкoрeкцiйну прoгрaму. Пiсля прoвeдeння кoлeкцiйнoї прoгрaми ми здiйснили втoринну дiaгнoстику, викoристoвувaли мeтoдики, щo й пiд чaс пeрвиннoї дiaгнoстики.

Зaключним eтaпoм дoслiджeння булo прoвeдeння втoриннoї дiaгнoстики тa визнaчeння вiдмiннoстeй мiж рeзультaтaми зa дoпoмoгoю Т-критeрiю Стьюдeнтa. Рeзультaти втoриннoї дiaгнoстики свiдчaть прo тe, щo рiзниця мiж пeрвиннoю тa втoриннoю дiaгнoстикoю є стaтистичнo знaчимoю, a сaмe стиль спiлкувaння змiнився в бiк врiвнoвaжeнoстi тa пoмiрнoї aгрeсивнoстi (t=1,98) тaкoж iснують стaтистичнo знaчимi вiдмiннoстi мiж тeндeнцiями oсoбистoстi в групi (t=2,38), вoни змiнилaсь в бiк кoмунiкaбeльнoстi, кoнтaктнoстi тa aктивнoгo прaгнeння oсoбистoстi брaти учaсть у групoвoму життi.

Вiдмiннoстi мiж рeзультaтaми пeрвиннoї тa втoриннoї дiaгнoстики кoмунiкaтивних нaвичoк в eкспeримeнтaльнiй групi нe є стaтистичнo знaчимими (t=0,41), aлe пoрiвнявши рeзультaти втoриннoї тa пeрвиннoї дiaгнoстики в кoнтрoльнiй нa eкспeримeнтaльнiй групaх, ми пoмiтили стaтистичнo знaчимi вiдмiннoстi в рiвнi кoмунiкaтивнo-oргaнiзaтoрських здiбнoстeй (t=2,03), прoтe вищi рeзультaти виявлeнo в кoнтрoльнiй групi.

Виснoвки тa пeрспeктиви пoдaльшoгo рoзвитку.

В рoбoтi ми рoзглянули тeoрeтичнi aспeкти тa oснoвнi пiдхoди дo вивчeння дaнoї тeми, ми з’ясувaли, щo впрoвaджeння iнфoрмaцiйних тeхнoлoгiй, якi сприяють iнтeнсифiкaцiї кoмунiкaтивних прoцeсiв у суспiльствi, oкрeслилo кoмплeкс прoблeм, пoв’язaних iз нeoбхiднiстю вивчeння спeцифiки дiяльнoстi тa спiлкувaння oсoбистoстi в Iнтeрнeтi. Вихoдячи з дaних oпрaцьoвaних в тeoрeтичнiй чaстинi ми знaємo, щo ключoвим чинникoм сoцiaлiзaцiї є спiлкувaння, зaвдяки якoму iндивiд зaсвoює зaгaльнoлюдський дoсвiд, нaкoпичує знaння, oвoлoдiвaє вмiннями i нaвичкaми, фoрмує свoю свiдoмiсть i сaмoсвiдoмiсть, пeрeкoнaння, духoвнi пoтрeби, iдeaли.

Тaкoж ми з’ясувaли, щo причинoю викoристaння Iнтeрнeту для спiлкувaння є зaдoвoлeння фрустрoвaних в рeaльнoму сoцiaльнoму життi пoтрeб.

Нa oснoвi прoвeдeнoгo eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння, мoжнa ствeрджувaти, щo рoзрoблeнa нaми кoрeкцiйнa прoгрaмa мaє пeвний вплив нa спiлкувaння тo сoцiaльну взaємoдiю пiдлiткiв тa мoжe бути викoристaнa у дiяльнoстi прaктичнoгo психoлoгa.

Щoдo пeрспeктив пoдaльшoгo дoслiджeння, вaжливим булo б дoслiдити oсoбливoстi спiлкувaння E-aктивних дiтeй мoлoдшoгo шкiльнoгo вiку, oскiльки з кoжним рoкoм кoристувaчiв Iнтeрнeт мeрeжi стaє всe бiльшe сeрeд мoлoдших шкoлярiв.

СПИСOК ВИКOРИСТAНИХ ДЖEРEЛ ТA ЛIТEРAТУРИ

1. Aрeстoвa O Кoмунiкaцiя в кoмп’ютeрних мeрeжaх: психoлoгiчнi дeтeрмiнaнти i нaслiдки / O.Aрeстoвa, Л.Бaбaнин, A.Вoйскунский // Вiсник МДУ, Сeр.14, 1996, Вип.4 – с.39-54.
2. Aрeстoвa O. Мoтивaцiя кoристувaчiв Iнтeрнeту. Гумaнiтaрнi дoслiджeння, у Iнтeрнeтi / O.Aрeстoвa, Л.Бaбaнин, A.Вoйскунский // М: Мoжaйск-Тeррa, 2000 – С.431.
3. Aрeстoвa O.Н., Бaбaнiн Л.М., Вoйскунскiй A.Є. Кoмунiкaцiя в кoмп’ютeрних мeрeжaх: психoлoгiчнi дeтeрмiнaнти тa нaслiдки// Вiсник МГУ. Сeр.14.1996.
4. Бaбaeвa Ю. Iнтeрнeт: вплив нa oсoбистiсть / Ю.Бaбaєвa // Гумaнiтaрнi дoслiджeння, у Iнтeрнeтi – М.: Идeя, 2000 – с.54-57.
5.  Вигoтський Л. Пeдoлoгия пiдлiткa / Л.Вигoтський // М.: Пeдaгoгiкa, 1984.Т.4. – С.432.
6. Вoйскунский A. Дoслiджeння Iнтeрнeту в психoлoгiї / A.Вoйкунский // Iнтeрнeт, i рoсiйськe суспiльствo М.: 2002 – с.235-250
7. Вoйскунский A. Спiлкувaння, oпoсeрeдкoвaнe кoмп’ютeрoм: [мoнoгрaфiя] / A.Вoйкунский – М.: Сeнс, 1990 – С.231.
8. Выгoтский Л. С. Дeтскaя психoлoгия / Л. С. Выгoтский // Сoбрaниe сoчинeний : в 6 т. – М., 1984. – Т. 4. – С. 256.
9. Жичкинa A. Iдeнтичнiсть кoристувaчa й oсoбливoстi пoвeдiнки у Iнтeрнeтi / A.Жичкинa // Oсвiтa i iнфoрмaцiйнa культурa. М.: 2001. – с.80-85.
10. Жичкинa A. Сaмoпрeзeнтaцiя вiртуaльнoї кoмунiкaцiї й oсoбливoстi iдeнтичнoстi пiдлiткiв-кoристувaчiв Iнтeрнeту / A.Жичкiнa, E.Бiлинськa // Прaцi з сoцioлoгiї oсвiти. М., 2000.Т.5.Вип.7 – С.235.
11. Кaстeльс М. Инфoрмaциoннaя эпoхa: экoнoмикa, oбщeствo и культурa / М.Кaстeльс // – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – С.608.
12. Kimberly S. Young, James O’Mara, and Jennifer Buchanan Cybersex and Infidelity Online: Implications for Evaluation and Treatment – 107th annual meeting of the American Psychological Association, August 21, 1999.

Ключові слова: інтернет-залежність, підліток, адикція, спілкування.

This article reveals the concept of Internet addiction. The basic theoretical propositions of Internet addiction in adolescence and its impact on communicative way.

Keywords: Internet addiction, teen, addiction, communication.

В суспільстві формується цілий клас підлітків-фанатів мережі Інтернет. Спілкування з цими дітьми показує, що багатьом з них захоплення комп’ютером зовсім не йде на користь. Основні різновиди діяльності, здійснюваної за допомогою Інтернету, – а саме, спілкування, пізнання і гра – володіють властивістю захоплювати дитину цілком, не залишаючи їй інший раз ані часу, ані сил на інші види діяльності. У зв’язку з цим на даний час інтенсивно обговорюється феномен (захворювання або синдром) “залежності від Інтернету”, або “Інтернет-адикції”.

Аналіз останніх досліджень і публікації: На сучасному етапі досліджень проблемою інтернет-залежності підлітків займаються такі психологи: К. Янг,  А. Е. Войскунський, І. Голдберг, М. Боришевський, К. Сурратт, Д. Грінфілд, М. Орзак, А.Є. Войнскунський, В. Михайлова, Ф. Райс, К. Кім, М. Чон, Дж. Сулера, Ц.П. Короленко.

Метою даної статті є аналіз причин виникнення та особливостей прояву схильності до інтернет-залежності підлітків та розгляд особливостей спілкування таких дітей.

Виклад основного матеріалу: Термін “інтернет-залежність” ще 1996 року запропонував доктор Айвен Голдберг для опису невиправдано довгого, можливо патологічного, перебування в Інтернеті, що згубно діє на побутову, соціальну та навчальну сфери діяльності. Інтернет-залежність за ступенем відходу від реальності нагадує потяг до наркотиків, алкоголю та азартних ігор. Хоча і набувається за достатньо не великий проміжок часу порівняно з останніми.

За даними К. Янг, 25% залежних придбали залежність протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% – протягом другого півріччя, а 17% – за рік. Крім того, якщо довготривалі наслідки залежності від алкоголю та наркотиків добре досліджені, то стосовно Інтернет-адикції відсутня можливість довготривалого спостереження.

Термін «Інтернет-залежність» часто трактується дуже широко і означає велику кількість проблем поведінки і контролю над бажаннями. Основні п’ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються в такий спосіб (саме в підлітковому середовищі поширені всі ці основні п’ять типів, в інших «вікових» групах деяких може просто не існувати):

1. Кіберсексуальна залежність – нездолане бажання до відвідування порносайтів, обговорення сексуальної тематики в чатах чи спеціальних телеконференціях «для дорослих».
2. Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств – надмірна кількість знайомих і друзів у Мережі, великі об’єми листування, постійна участь у форумах.
3. Нав’язлива «фінансова» потреба у Мережі – гра в онлайнові ігри (як азартні так і рольові), постійні покупки чи участь в Інтернет-аукціонах.
4. Інформаційне перевантаження (нав’язливий web-серфінг) – нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації по базам даних і пошуковим сайтам.
5. Комп’ютерна залежність – нав’язлива гра в комп’ютерні ігри або програмування та інші види комп’ютерної діяльності по Мережі [4].

За статистикою, 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин, що 31% вчаться сидить в Мережі по 4-6 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більш.

Саме в підлітковому віці інтернет-залежність має найбільш негативний вплив, адже як і для кожного вікового періоду для підліткового віку характерна певна діяльність, що спрямована на засвоєння норм взаємовідносин, більшою мірою з однолітками. Ця сторона життя індивіда отримує вираження у суспільно корисній діяльності, відповідає мотиваційно-потребній сфері особистості підлітка, реалізує його потребу у самовизначенні, в самовираженні, визнання дорослими його активності [1, 234 с.]. У цей час онтогенез складають найсприятливіші умови для прояву й закріплення громадської сутності людини [1, 118 с.].

Як відомо, будь-яка діяльність спрямована на задоволення потреб. Спектр базових потреб сучасного підлітка досить широкий. Крім життєво важливих (фізіологічних та безпеки), у тому числі важливе останнє місце посідають соціальні потреби (спілкування, любові, визнання) й потреби, пов’язані з недостатнім розвитком особистості (пізнання, розуміння, самореалізації) [2, 33 с.].                                                                         Дослідження «Фонду інтернет-розвитку», проведене Г.В.Солдатовою, О.С.Гостимскою, Е.Ю.Кропалевою дозволило визначити коло потреб, які підлітки задовольняють з допомогою інтернету. У тому числі: потреба у автономії і самостійності у процесі соціалізації ця потреба передбачає, насамперед, прагнення до незалежності від своїх батьків; потреба у самореалізації і визнанні; потреба у визнанні і пізнанні;задоволення соціальної потреби у спілкуванні, у належності до групи за інтересами, у коханні; потреба у володінні; пізнавальна потреба, також володіння новими знаннями сприяє досягненню визнання із боку однолітків і самореалізації.    Через використання інтернету складається враження повного контролю та володіння ситуацією, що задовольняє потребу у безпеці – одну з базових у системі потреб людини. Буде за доцільне повторити прості і добре відомі аспекти дорослішання, щоб краще зрозуміти, чому підлітки проводять свій часу у тому дивному і незвичному місці, як кіберпросторі.

В.Л.Малигіна, М.С.Хомерики і Е.А. Смирнова розробили чинники ризику та формування інтернет-адикції пов’язані з такими особистісними особливостями підлітків: схильністю до пошуку нових відчуттів, агресивністю і тривогою, асоціальними копинг-стратегіями, емоційною відчуженістю, низькою комунікативною компетентністю та іншим. Тому всі підлітки-користувачі піймані найкрупнішими вузлами однієї мережі й знаходяться у одній групі ризику.

Говорячи про комунікативну сторону  особистості, то її можна поділити на вербальну (використовує як знакову систему людську мову, природну звукову мову, тобто систему фонетичних знаків) та невербальну  (різноманітні засоби спілкування – постава тіла, жести, міміка, інтонація, погляд і т.д., що служать допоміжними у взаєморозумінні між об’єктами спілкування). Саме за рахунок цих 2 компонентів забезпечується обмін інформацією, який необхідний людям для організації спільної діяльності.

У віртуальному спілкуванні (телеконференція, чат, MUDs (ролева гра), ICQ (програма, що дозволяє спілкуватися із співбесідником один на один, в режимі діалогового вікна), форум, гостьова книга і листування по e-mail (електронна пошта)) все трішки по-іншому. Звичайно тут теж присутні, як вербальна, так і не вербальна комунікації, але інтернет спілкування має свої особливості.

1. Анонімність, невидимість і відчуття безпеки.  Анонімність спілкування в Інтернеті збагатила можливості самопрезентації людини, надаючи їй можливість не просто створювати про себе враження по своєму вибору, але і бути тим, ким вона схоче. [3]
2. В Інтернеті люди створюють собі так звані “віртуальні особистості”, описуючи себе певним чином. Створення віртуальної особистості часто абсолютно несхожої на реальну, обумовлено опосередкованістю віртуального спілкування. Віртуальна особистість наділюється ім’ям, псевдонімом. [3]
3. Обмежене сенсорне переживання, трудність вираження емоцій, що частково компенсується спеціально розробленою знаковою системою передачі емоцій і можливістю задавати тон повідомлення в рядку висновку повідомлення (пошепки, іронічно і ін.). В Інтернет втрачають своє значення невербальні засоби спілкування, які в реальному спілкуванні є основними. Надійність мовного спілкування різко падає, адже в реальності невербальна комунікація визначає до 55 % результату взаємодії і взаємосприйняття. [5]
4. Якщо при аналізі звичайного спілкування ми використовуємо такі терміни як “круг спілкування”, “референтна група”, то стосовно віртуальної реальності необхідно ввести поняття Інтернет-співтовариство. Інтернет-співтовариство можна визначити як групу користувачів, що сформувалася в процесі віртуального спілкування рамках певного Інтернет-ресурсу і об’єднану загальними інтересами, симпатіями або тематикою ресурсу. [3]
5. Віртуальне спілкування володіє підвищеною, в порівнянні із звичайними соціальними контактами емоційною насиченістю. Дуже часто і дуже швидко між співбесідниками виникають близькі відносини, часто перехідні у взаємну приязнь, дружбу, якщо співбесідники однієї статі, а між чоловіком і жінкою вони часто набувають більш інтимну форму, яка в Інтернет іменується “віртуальний роман”.

Віртуальний роман розвивається дуже швидко, те, на що в реальності йдуть місяці, в мережі вкладається в дні. Проте і закінчуються такі романи вельми швидкоплинно.

1. Як одну з особливостей спілкування в Інтернет можна виділити появу власного сленгу. Достатньо широке розповсюдження в мережі отримало використовування акронімів – своєрідних символьних скорочень цілих фраз і пропозицій.

Вище перелічені особливості Інтернет-спілкування приводять до значного збідненню словарного запасу користувачів. Як наслідок можливе виникнення труднощів з афективною стороною спілкування, тобто з адекватною передачею і сприйняттям емоційного стану співбесідників. Ці труднощі, зокрема, пов’язані з втратою можливості вербально описати свої відчуття і емоції. Стандартність побудови фраз і використовування невеликого числа слів, мовних відтінків і синонімів згладжує емоційний фон бесіди. Всі ці особливості визначають не тільки специфіку комунікативних процесів в мережі, але і задають новий, “мережевий”, стиль сприйняття, передачі інформації, отже, і стиль мислення в нових категоріях. Ілюстрацією може служити так званий «нетикет» (Інтернет-етикет), норми і правила поведінки в мережі, стратегії самопрезентації, а також багато інших елементів Web-культури, що створюють у користувача відчуття причетності до суспільства Інтернет-користувачів.

Таким чином, в Інтернеті в результаті фізичної не представленості партнерів по комунікації один одному втрачає своє значення цілий ряд бар’єрів спілкування, обумовлених такими характеристиками партнерів по комунікації, які виражені: їх статтю, віком, соціальним статусом, зовнішньою привабливістю або непривабливістю, а також комунікативною компетентністю людини, а точніше, невербальною частиною комунікативної компетентності. Отже, особливості комунікації в Інтернеті дозволяють людині конструювати ідентичність по своєму вибору, компенсувати недоліки, соціально не схвалювані якості або просто приховувати певні характеристики.

Висновки: Поза сумнівом вплив комп’ютера на підлітка не можна недооцінювати.

Залежність від комп’ютеру – реально існуючий феномен. Для того, щоб вважати його захворюванням, в даний час недостатньо клінічних даних. Якщо комп’ютерна адикція буде згодом визнана захворюванням, то число страждаючих від неї буде істотно менше ніж це представляється зараз.

Багато уваги в дослідженні даного феномена приділяється спілкуванню особистостей-підлітків, залежних від комп’ютера. Ще й досі ідуть суперечки про те, що є первинним – заниження комунікативних здібностей чи залежність від комп’ютера. Проте не викликає сумніву той факт, що спілкування особистостей, у яких вже сформована залежність, є утрудненим. Вони віддають перевагу спілкування із комп’ютером, чим повноцінного спілкування.

Список використаних джерел та літератури

1. Войскунский А.Є. Психологічні дослідження феноменаИнтернет-аддикции // Тези доповідей 2-ї Російської конференції щодо екологічної психології. М.:ЭкопсицентрРОСС. 2000.С.251-253.
2. Балонов І.М. “Комп’ютер і підліток” М., 2002 р.стр.32-58.Ребрина А. С. Причины формирования компьютерного жаргона // Тезисы докладов студенческой научной конференции по итогам работы за 1998 г. – Воронеж: ВГПУ, 1999. –133 с.
3. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соціальна психологія. – 2004. – № 5 (7). – C.149-154.
4. Искусство общения в Интернет, или сказкотерапия в действии// Мир ПК. – 1998. – №4.
5. http://www.chatdictionary.com

The article reviews and analyzes the main features of interpersonal communication and adolescent рsihocorrective work on this aspect.
Key words: teen, teens, communication, interaction, group correction, psychological assistance.

Обґрунтування проблеми. Особливості сучасного розвитку суспільства обумовлюють підвищений інтерес до міжособистісного спілкування підлітків, що проявляється вже в навчальному процесі у класному колективі. Актуальність дослідження цієї проблеми підсилюється у зв’язку зі зміною соціального середовища підлітком. Виникає низка труднощів, що не опосередковано впливає на процес його взаємин та спілкування в новому колективі. Аналіз теоретичного матеріалу дає підстави стверджувати, що одним із засобів оптимізації цього процесу є психологічна допомога – психокорекція, оскільки вона допомагає розкрити та зрозуміти внутрішній світ та переживання підлітка і надає реальну можливість адаптуватися йому у даному колективі. Проте психокорекція саме міжособистісного спілкування підлітків в контексті виокремленої проблеми є недостатньо недослідженою.

Тому метою цієї статті є теоретично дослідити основні аспекти психокорекційної роботи міжособистісного спілкування підлітків.
Завданнями нашої статті є: вирізнити особливості спілкування підлітка з однолітками; теоретично дослідити психокорекцій ну роботу як засіб оптимізації міжособистісного спілкування дитини цього періоду.
Аналіз попередніх досліджень та публікацій.
Для осмислення згаданої проблеми велике значення мають сучасні дослідження, зокрема Ельконіна Д. та Драгунової Т., які вивчали основні особливості підліткового віку [6]. Слід відмітити дослідження спілкування підлітків з ровесниками та дорослими Виготського Л. Вчений стверджував, що спілкування виступає одним із провідних видів діяльності у підлітковому віці та несе великий вплив на його взаємовідносини з оточуючими [5].
Виклад основного матеріалу.
Психічні процеси перехідного віку є важливими моментами в розвитку особистості підлітка – формування в нього самосвідомості, потреби усвідомити себе як особистість. Вступ дитини в підлітковий період супроводжується якісними змінами в розвитку самосвідомості, відмічається чіткий напрямок свідомості на самого себе [1].
Важливий стимул виникнення у підлітка міркувань про себе — його потреба мати повагу в колі однолітків та прагнення знайти близьких товаришів, друга. Зростаючий інтерес до себе викликається в першу чергу суперечливістю положення підлітка, зміною структури його соціальних ролей і рівня домагань. Перебудова самосвідомості пов’язана не стільки з розумовим розвитком підлітка, так як когнітивні передумови для неї вже створені раніше, скільки з появою в нього нових запитань про себе, нових точок зору, під якими він себе розглядає [13].
У підлітка виникає потреба оцінити свої можливості ще і для того, щоб знати своє місце в колективі. Усвідомлення себе особистістю відбувається у підлітка в першу чергу в процесі спілкування із ровесниками. Тому багато психологів вважають спілкування в підлітковому віці одним із ведучих видів діяльності.
Поведінка підлітків за своєю суттю є колективно-груповою. Це специфічний тип між особистісних стосунків, де відносини будуються на рівних, і свій статус у групі треба заслужити і відстояти [11].
Саме у групі однолітків виробляється вміння співвідносити свої інтереси з інтересами інших людей, і підкорятися колективній відповідальності і водночас уміння постояти за себе, за свої погляди і права. Крім того, група однолітків є одним з факторів, що зумовлюють активність особистості підлітка. Доведено, що соціальна активність підлітків може формуватися за двома основними напрямами: шляхом інтеграції особистості з колективом, засвоєння індивідуальних норм, цінностей і ролей, які слалися в групі, що робить підлітка емоційно більш стійким, сильним або шляхом протистояння особистості колективу, протидії груповому тиску [10].
Особливе місце у системі взаємовідносин підлітка з оточуючими починає займати ровесник, як більш чи менш рівний партнер по спілкуванню. Вплив ровесників на формування особистості підлітка здійснюється двома шляхами. По-перше, це організовані колективи, які прямо чи скісно спрямовуються дорослими (шкільний клас, різного роду кружки, клуби спортивні секції і т.д.), по-друге, за допомогою вільного спілкування у стихійно створених групах, приятельських компаніях і на кінець, у рамках інтимного дружнього спілкування ,в якому можна відкрити другому свій внутрішній світ, довірити найважливіше, таємне.
Слід зазначити, що комунікативні риси і стиль спілкування хлопців і дівчат не зовсім однакові. Це стосується і рівня товариськості і характеру аффіляції. На перший погляд хлопчики у всіх віках категоріях проявляють більшу товариськість за дівчаток. З раннього віку вони активніше за дівчаток вступають в контакт з іншими дітьми, організовують сумісні ігри і так далі відчуття приналежності до групи однолітків для чоловіків різного віку значно важливіше, ніж для жінок. Проте відмінності між статями в рівні товариськості не стільки кількісні, скільки якісні. Зміст спільної діяльності і власний успіх означає для хлопчиків більше, ніж наявність симпатії до інших учасників гри. Проте, внаслідок таких ігор можуть виникати угрупування, які можуть відрізняються одне від одного за різними ознаками, проте несуть у собі характер суперництва з іншими.
Слід зазначити, що комунікативні риси і стиль спілкування хлопців і дівчат не зовсім однакові. Це стосується і рівня товариськості і характеру аффіляції. На перший погляд хлопчики у всіх віках категоріях проявляють більшу товариськість за дівчаток. З раннього віку вони активніше за дівчаток вступають в контакт з іншими дітьми, організовують сумісні ігри і так далі відчуття приналежності до групи однолітків для чоловіків різного віку значно важливіше, ніж для жінок. Проте відмінності між статями в рівні товариськості не стільки кількісні, скільки якісні. Зміст спільної діяльності і власний успіх означає для хлопчиків більше, ніж наявність симпатії до інших учасників гри. Проте, внаслідок таких ігор можуть виникати угрупування, які можуть відрізняютися одне від одного за різними ознаками, проте несуть у собі характер суперництва з іншими.
Виділяється три форми спілкування підлітків: інтимно-особистісну, стихійно-групову, соціально-орієнтовану [13]. Інтимно-особистісне спілкування – взаємодія, що основана на особистих симпатіях, – «я» і «ти». Змістом такого спілкування виступає співучасть в проблемах один одного. Інтимно-особистісне спілкування виникає при умові спільності цінностей партнерів, а співучасть забезпечується розумінням думок, почуттів і намірів один одного, емпатією. Вищими формами інтимно-особистісного спілкування є дружба і кохання. Стихійно-групове спілкування – взаємодія, що основане на випадкових контактах – «я» і «вони». Стихійно-груповий характер спілкування підлітків домінує в тому випадку, якщо не організована суспільно-корисна діяльність підлітків. Такий тип спілкування призводить до появи різного роду підліткових компаній, неформальних груп. У процесі стихійно-групового спілкування стійкий характер набувають агресивність, жорстокість, підвищена тривожності, замкнутість і т.д. Та соціально-орієнтоване спілкування – взаємодія, основане на спільному виконанні суспільно-важливих справ «я» і «суспільство». Соціальне-орієнтовне спілкування обслуговує суспільні потреби людей і є фактором, що сприяє розвитку форм суспільного життя груп, колективів, організацій і т.д.
На основі цього починають відрізнітися інтереси та захоплення як у хлопчиків так і в дівчат. Прояв потреби в спілкування відмінний у дівчаток і хлопчиків. Дівчатам властиве більш інтенсивне спілкування, яке вимагає більшої чуйності, сприйнятливості, саморозкриття. Оцінюючи риси характеру, вони надають перевагу якостям, що проявляються у становленні до людей хлопцям притаманний екстенсивний (розширений) тип спілкування. Якщо дівчатка більше спілкуються з 2 – 3 подругами, то для хлопців характерні великі компанії, в яких є більш-менш стала ієрархічна система, вони більш автономні від дорослих [5].
Підліткові групи задовольняють насамперед потребу у вільному, нерегламентованому дорослими спілкуванні. Вільне спілкування – не просто спосіб проведення дозвілля, але засіб самовираження, встановлення нових людських контактів, з яких поступово викристалізовується щось інтимне, виняткове своє [7]. Різні форми і місця спілкування не лише змінюють один одного, але і співіснують, відповідаючи різним психологічним потребам.
Таким чином, усвідомлення себе особистістю відбувається у підлітка в першу чергу в процесі спілкування із ровесниками. У них відбувається процес формування ідентичності. Перед підлітком стоїть задача осмислення й узагальнення всього того, що він знає про себе, побудова узагальненої картини світу і пошуку свого місця в ньому. А тому часто побудова власного образу стає дещо негативна та не дозволяє підлітку розкритися та розвиватися повністю, пригнічує його особистість у колі ровесників. В даному разі такі підлітки потребують психологічної допомоги для свого соціального становлення в групі, в якості якої може виступати групова психокорекція. Психокорекція є однією з форм практичної психології, найважливіше завдання якої полягає в наданні допомоги людині в самоактуалізації та самореалізації її внутрішнього потенціалу, досягненні гармонії внутрішнього світу, поліпшенні суб’єктивного самопочуття і зміцненні психічного здоров’я. А групова психокорекція – це цілеспрямоване використання групової динаміки, тобто всієї сукупності взаємовідносин і взаємодій, що виникають між учасниками групи, включаючи і психолога, в корекційних цілях [9].
Цілі і задачі групової психокорекції визначаються як розкриття, анамнез, усвідомлення та опрацювання проблем підлітка, його внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів і корекція неадекватних відносин, установок, емоційних, поведінкових стереотипів на основі анамнезу та використання міжособистісної взаємодії [12].
Завдання групової психокорекції фокусуються на трьох складових самосвідомості [9]: саморозуміння (когнітивний аспект), ставлення до себе (емоційний аспект), саморегуляція (поведінковий аспект).
У груповій психокорекції основним інструментом корекційного впливу виступає група, яка допомагає виявити і скоригувати проблеми підлітка за рахунок міжособистісної взаємодії і групової динаміки, сфокусованих на процесі «тут» і «тепер». На цій підставі іноді формується точка зору, згідно з якою групова психокорекція спрямована на опрацювання конфліктів у сфері міжособистісної взаємодії, у той час як індивідуальна – на розкриття, опрацювання глибинного внутрішньоособистісних конфліктів [9].
Для психологічного розвитку у підлітковому віці характерними є несформованість особистісної, а також емоційної сфер. Саме тому нагальною є потреба у формуванні навичок ефективної регуляції психічних та емоційних проявів, що пов’язано з необхідністю досягти і зберегти психологічний баланс у підлітків для оптимального особистісного розвитку. Зважаючи на те, що потенційним чинником ризику на цьому шляху є невміння побудувати взаємовідносини з оточуючими, недостатня сформованість комунікативних навичок та міжособистісного спілкування з однолітками. Невміння знайти спільну мову з ровесниками може призвести до виникнення адитивної поведінки [11].
Крім того, на міжособистісне спілкування підлітків може впливати стиль їх поведінки, характер, темперамент, мотивація та інше, що в свою чергу вже сформувало в підлітка певні психопатії та акцентуації характеру. Навіть ті діти, які живуть у гармонійній родині, у підлітковому віці можуть стати соціально дезадаптованими за рахунок проявів психопатичного розвитку або декомпенсації деяких акцентуацій ха-рактеру. У цьому випадку, незважаючи на те що у підлітка є бажання поводитися належним чином, він через різноманітні обставини, пов’язані з міжособистісними стосунками, зробити цього не мо¬же. За неправильного підходу негативні прояви посилюються.
Висновок. Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновки, що дослідження особистості підлітка, його взаємовідносин та спілкування з ровесниками ведеться у найрізноманітніших напрямках, які вказують на те, що особистість підлітка є досить багатогранною. У підлітка виникає інтерес до себе, до свого внутрішнього життя, якостей власної особистості, потреби в самооцінці, порівняння себе з іншими людьми. Він починає вдивлятися в самого себе, прагне пізнати сильні і слабкі сторони своєї особистості. Як наслідок, та, чи інша ситуація впливає на спілкування підлітків. У процесі спілкування підлітки отримують досвід соціалізації, необхідний для подальшого розвитку і встановлення гармонічних відносин з оточуючими та для створення власної сім’ї. У них відбувається процес формування ідентичності. Часто це уявлення про себе є негативним та не дозволяє підлітку повноцінно розвиватися у колі ровесників, тому тут можливе застосування групової психокорекційної роботи, як психологічної допомоги. У процесі групової психокорекції спілкування підлітків відбувається: аналіз, усвідомлення і опрацьовування проблем спілкування підлітків, їх внутрішньо-особистих і міжособистих конфліктів, корекція неадекватних відносин, уста¬новок, емоційних і поведінкових стереотипів на основі аналізу і використо¬вування міжособистої взаємодії.

Список використаної літератури
1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. – СПб. : Питер, 1998. – 379с.
2. Беличева С.А. Сложньтй мир подростка -Свердловск, Сред.-Урал. Кн. Издательство, 1984.
3. Бодалев А.А. Личность й общение: Избр. тр. – М.: Педагогика. 1983.
4. Веоніч Н.О. Особливості тривожності сучасних підлітків// Психолог – 2004, №23-№24.
5. Выготский Л.С. Психология подростка: проблема возраста // Собр.соч.: В 6т.-М., 1984.
6. Возрастные й индивидуальньте особенности младших подростков. Под редакцией Зльконина Д. Б., Драгуновой Т.В.-М. Просвещение, 1967
7. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб: Питер, 2001
8. Корпач Н. І. Особливості соціалізації в дитячих організаціях / Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк: Ред.-вид. відділ „Вежа” Волинського держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2004. – Випуск 2 (27). – С. 17-21.
9. Литовченко Н. Ф., Здоровець Т. Г. Психокорекція депресії у підлітковому віці // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 4. – С.40-50.
10. Мудрик А.В. Самые трудные годы. – М.: Знание, 1990.
11. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. Підручник: У 2кн. К.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. -576 с.
12. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика – Москва-Воронеж, 2000.
13. Психология современного подростка / под ред. Д.И. Фельдштейна. -М.,1989.

Ключові слова: спілкування, політичний дискурс, реципієнт.

In the article, on the basis of speech of Margaret Thatcher, the most frequently used tools of language influence on the recipient are considered.

Key words: communication, political discourse, recipient.

Міжособистісне спілкування є неможливим без застосування різних механізмів впливу, найпоширенішими з яких є мовні. Під час комунікативного акту мовціпереслідуютьпевніцілі, для досягненняякихвикористовуютьсяяк вербальні, так  і невербальнізасобивпливу. Появазасобівмасовоїінформаціїспростилапроцескомунікації, розширила сферу впливу, а відтакпосилила роль мови в управлінні людьми. Різноманітні варіації маніпулятивних засобів зумовили контроль над реципієнтом на свідомому та на підсвідомому рівнях.

Вперше про мовний вплив згадується у працях Фр. Бекона “Новий органол” та Дж. Локка “Дослідження про людський розум”.

         Актуальність теми дослідження полягає в недостатній практичній розробці засобів мовної маніпуляції на основі психолінгвістичних вчень. Застосування мовних механізмів впливу на свідомість набуває все більшого поширення у різних сферах, зокрема у політиці, а тому виникає потреба у постійному їх дослідженні та аналізі.

         Метою дослідження є розкриття психолінгвістичних особливостей побудови іміджу політика з урахуванням механізмів впливу на свідомість реципієнта в контексті промов М. Тетчер.

Згідно поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

• Розглянутитипологіювпливу мовнихмеханізмів на свідомість;
• Вивчитипсихолінгвістичні особливостімовиполітика;
• Дослідитиметоди лінгвістичного аналізу політичного дискурсу як зв’язного тексту, зумовленого ситуацією політичного спілкування;
• Провестилінгвістичний аналізпромови М. Тетчер.

         Об’єктом дослідження є промови М. Тетчер “Thelady’snotforturning”,

         Предметом дослідження є механізм формування іміджу політичного лідера, в якому адекватно відображаються різноманітні політичні уподобання та прагнення громадян з урахуванням існуючого рівня політичної культури та політичної свідомості.

У нашомудослідженнібуливикористанінаступніметоди:

• описовий– для розкриттямовно-маніпулятивногопотенціалутехніки політичної мови;
• метод інтент-аналізу – для виокремлення основних намірів мовця;

         Наукова новизнаполягає у виявленні на основіактуальногоматеріалу

домінуючихмаркеріввербальноїповедінкиполітичногодіяча.

Практичнезначенняполягає у можливостівиявлення та аналізумовнихзасобів у політичнихпромовах.

Розмірковуючи про особистісніякостілідера, особлива увага, як правило, звертається найогоемоційно-вольову сферу, характер, інтелект, здібності, знання. Але найбільшповну характеристику лідируючій особі все ж надаєїїмовний портрет, тобто сукупність слівта виразів, які переважають у словниковому запасі політика [1, с. 336]. Можна уявити собі лідера сліпим – таким був легендарний Рей Чарльз; можна уявити собі лідера глухим, але навряд чи можна уявити лідера мовчазного, бо в цьому випадку безглуздим стає саме визначення лідерства як вміння впливати на інших з метою організації спільної діяльності.

Російський вчений І.А. Стернін розрізняє наступні способи мовного впливу:

–         доведення. Доводити – означає наводити аргументи, які підтверджують правильність певного тезису. Доведення – це логічний шлях мовного впливу.

–         переконання. Переконувати – значить вселяти у співрозмовника впевненість, що істина доведена, що тезис встановлено.
У переконанні беруть участь, як логіка, так і емоції, здійснюється емоційний тиск.

–         вмовляння. Це емоційне спонукання співрозмовника відмовитися від його точки зору та прийняти істину просто так, тому що комусь цього дуже хочеться. Вмовляння завжди здійснюється дуже емоційно, інтенсивно, з використанням особистісних мотивів, та базується, зазвичай, на багаторазовому повторі прохання чи пропозиції [3, с. 186].

–         навіювання. Це спонукання співрозмовника просто повірити чи прийняти на віру те, що йому кажуть без обмірковування та критичного осмислення. Воно засноване на сильному психологічному та емоційному тиску, а ще на авторитеті співрозмовника.

–         примус. Змусити, означає примусити людину зробити щось проти волі. Воно базується на грубому тиску або прямій демонстрації сили, погрозах [5, с. 47].

Згідно підходу, який у своїй праці розвивав Ф. Брентано, найголовнішим «коренем» і безпосереднім спонукальним моментом людського мовлення є особливо реактивна функція мозку, яка полягає в виведенні назовні сприйняті суб’єктом враження. У всіх випадках породження мовлення діє певний загальний енергетичний вектор: від психічного стану до мовленнєвої форми [4, с. 378]. Для його позначення зручно використовувати терміни «інтенціональна спрямованість», «намір», «інтенція». Інтенціональність нерідко співпадає із цільовою спрямованістю мовця, що пов’язано з соціальною функцією мовлення, його взаємозв’язку з оточуючими і впливом на них [6, с. 137].

І. Ф. Неволін в «змістових зонах» тексту виділяє декілька рівнів: об’єктний (який відповідає об’єктам дійсності і містить фактографічну інформацію) і метарівні (які включають в себе теоретичну інформацію, аналізуючі, оцінювальні, емоційні та інші судження). Такий розподіл дозволяє бачити ієрархічну будову сенсів твору, прослідковувати хід думок у тексті[8, с. 422].

Успіх у  комунікації залежить від уміння ефективно володіти трьома чинниками: логікою, психологією та мовою. Останній є дуже важливим, оскільки вся інформація доноситься до слухача вербальними засобами[7, с. 145].

За основу нашого дослідження було взято промову Маргарет Тетчер     «Thelady’snotforturning». Маргарет Тетчер прагнула скасувати інфляцію і тому ця промова була спрямована на відмову здійснювати будь-які зміни у зв’язку з лібералізацією економіки. Промова була визнана найкращою з числа її публічних виступів, а її фінальна фраза «Thelady’snotforturning» стала гаслом тетчеризму.

Багато одиниць політичної мови означають комплекси ідей, досить віддалених від безпосереднього досвіду людини. Враховуючи класифікацію Стерніна, в ході дослідження було виявлено саме такі групи ідеї (інтенцій), як:

– замовчування фактів: I will have a little more to say about that strange assembly later, but for the moment I want to say just this.За допомогою частки майбутнього часу will, Маргарет Тетчер вдалося створити певну інтригу, що є досить популярним прийомом серед політичних діячів, «напускати туман» на публіку. На нашу думку, вище згаданий прийом є елементом маніпуляції, адже таким чином «залізна леді» змушувала реципієнта чекати, здогадуватися, що ж буде далі.

– заспокоєння аудиторії: But with confidence in ourselves and in our future what a nation we could be! Вживанням модального дієслова must, що виражає імператив, політик-оратор вказує на неодмінне виконання попередньо згаданої дії, а тому, він ніби заспокоює публіку.

         This Government is pursuing the only policy which gives any hope of bringing our people back to real and lasting employment.Вміти ввійти в довіру аудиторії і змусити її повірити у власні слова – це дуже важливо для успішного політика, адже на цьому, власне кажучи, і базується вся його майбутня діяльність. Маргарет Тетчер вправно володіє мовою, а за допомогою таких виразів, як: withconfidenceinourselves, togivehope можна сказати, що вона спромоглася досягти взаєморозуміння зі слухачами.

– вмовляння: We just must, because now there is even more at stake than some had realized.So let us resist the blandishments of the faint hearts; let us ignore the howls and threats of the extremists; let us stand together and do our duty, and we shall not fail. Вправний політик повинен не лише гарно і правильно говорити для того, щоб люди його розуміли, але й для того, щоб в майбутнього певним чином вплинути на їхню свідомість. Він повинен перед виступом поставити перед собою ціль, а саме, домогтися співпраці зі сторони населення. Спонукального відтінку у вище зазначених прикладах надають модальні дієслова, наприклад: must та shall. Вони звертаються до свідомості людей та спонукають їх до певних дій. Не менш важливу роль відіграє багаторазове повторення дієслова let, у такому контексті, як letusresist, letusignore, letusstand, що також за своєю природою має спонукальний характер.

– переконання: Our great enterprises are now free to seek opportunities overseas. This will help to secure our living standards long after North Sea oil has run out;

         We are acquiring, with the co-operation of the United States government, the Trident missile system. This will ensure the credibility of our strategic deterrent until the end of the century. З метою переконати аудиторію з правильності своєї політики, «залізна леді» використовує такі влучні фрази, як: Thiswillhelptosecureourlivingstandards, яка передбачає собою те, що люди, почувши це, відкинуть сумніви щодо її політики і підсвідомо почнуть їй довіряти. Дуже важливою є ще інтонація, з якою політик говорить. Вона повинна бути чіткою, витриманою та впевненою, саме такою, яка була в Маргарет Тетчер.

– самовиправдання: But some people talk as if control of the money supply was a revolutionary policy. Yet it was an essential condition for the recovery of much of continental Europe;

         So at international conferences to discuss economic affairs many of my fellow Heads of Government find our policies not strange, unusual or revolutionary, but normal, sound and honest. And that is what they are;

(Величезного значення в зазначеному прикладі набувають риторичні питання, в них є прихована інтенція, яка вселяє довіру у свідомість реципієнта).

         I know that there is another real worry affecting many of our people. I am accused of lecturing or preaching about this. I suppose it is a critic’s way of saying “Well, we know it is true, but we have to carp at something.” I do not care about that.Надзвичайно важливу роль у публічних виступах політичних діячів відіграє вміння протистояти опору зі сторони супротивників, а також здатність відстоювати свою думку.

         – доведення: This Government are determined to stay with the policy and see it through to its conclusion. That is what marks this administration as one of the truly radical ministries of post-war Britain. Inflation is falling and should continue to fall.

Політик-оратор, маючи на меті таку інтенцію, передусім хоче, щоб саме його слова закарбувалися в пам’яті людей, а також, цим самим, показати свою силу та владність. Такий намір Маргарет Тетчер можна було простежити, слухаючи запис її промови, де вона помітно уповільнює темп мовлення та значно понижує тон, роблячи акцент на своїй владі.

– прояви власного обов’язку: Our aim is to let people feel that they count for more and more. If we cannot trust the deepest instincts of our people we should not be in politics at all.В вищесказаних словах простежується ознака авторитетності політика, яка цим самим дає зрозуміти народу, що вони можуть розраховувати на неї.

– надання впевненості: In fact, the guards today are better armed and the walls are no lower. But behind those walls the human spirit is unvanquished.

         We face many other problems in the Community, but I am confident that they too will yield to the firm yet fair approachwhich has already proved so much more effective than the previous Government’s five years of procrastination.

Слова I am confident, unvanquished вже самі по собі надають достовірності та впевненості в промову Маргарет Тетчер, а тому неможливо не помітити певних ознак запевнення реципієнта.

Аналізуючи промову Маргарет Тетчер, можна також виокремити такі групи інтенції, як:

– обіцянки: We intend to maintain and, where possible, to improve our conventional forces so as to pull our weight in the Alliance. We have no wish to seek a free ride at the expense of our Allies. We will play our full part.

Дана інтенція передбачає зміну ставлення та думки слухачів, адже зазвичай після вдалих обіцянок політик-оратор здобуває прихильність. Про «дух» обіцянки свідчать такі слова, як: intend, improve, reach, certain, а також модальне дієслово, що виражає намір, рішучість та обіцянку – will.

– критика: The last government were well aware that Britain’s budget contribution was grossly unfair. They failed to do anything about it. Цими словами політик намагається запалити словом маси, а саме переконати в несправедливості та поразці попереднього уряду.

Механізм вербального впливу на людину базується також у взаємодії слова та значення. Професійний політик у своїй комунікації прагне точності визначення, проте інколи завуальовує свої цілі засобами еліпсису, номіналізації, метафоризації, особливою інтонацією[2, с. 22], вдаючись до перекручування інформації:Inflationistheparentofunemployment. It is the unseen robber of those who have saved. 

Слід зауважити, що в масовій свідомості кожного народу існує певний ідеальний образ-стереотип політичного лідер з низкою рис, адекватних у кожній політичній ситуації. Такий ідеальний еталон формується в різких соціальних групах і відображає звички, пріоритети, потреби, і, зрештою, зумовлює груповий вибір того чи іншого політика [9, с. 190]. Ідеальний   еталон може бути умовно розкладений на окремі важливі (в певній соціальній групі) риси, котрі й стануть головними компонентими вибору. Політичний лідер, імідж якого відповідає цьому переліку якостей, має великі шанси стати відомим.

У статті був проведений лінгвістичний аналіз мовних механізмів на прикладі промов Маргарет Тетчер, з метою виокремлення певних лексичних одиниць, які в подальшому допомогли нам розібратися з власне намірами та задумами ажінки-політика. Зокрема, інтент-аналіз бува використаний для того, щоб прослідкувати хід думок політика, а також проаналізувати засоби, які вона використала для того, щоб вплинути на свідомість реципієнта.

Список використаної літератури:

1. Вознесенська О.Л Політична міфологія як засіб пізнання та усві­до­м­лення со­ціаль­но-політич­ної реаль­но­сті/ Матеріали Все­ук­ра­їн­­сь­кої нау­ко­во-пра­ктич­ної кон­фе­рен­ції, 20 грудня 2002 р. – К.: Видав­ни­ц­тво Ака­демії му­ніци­па­ль­ного уп­равління, 2003. – С. 333-342.
2. Грайс Г.П. Логика и речевое общение: Перевод с английского// Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1985. – Вып.16.: Лингвистическая прагматика. – С. 217-237.
3. Егорова-Гантман Е. Имидж лидера / Е. Егорова-Гантман,  Е. Абашкина, Ю. Косолапова; под.ред. Е. Егорова-Гантман; общество «Знание» России, Центр политического консультирования «Никколо М». – М.: Мысль, 1994. – 264 с.
4. Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз / Королько В. Г. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2002. – 528 с.
5. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М.: Высшая школа, 1988. – 436с.
6. Панасюк А. Ю. Вам нужен имиджмейкер? Или о том, как создавать свой имидж. – 2-е изд. – М.: Дело, 2000. – 240 с.
7. Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. – Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 348 с.
8. Потебня А.А. Слово и миф. – М.: ”Правда”, 1989. – 623 с.
9. Почепцов Г. Имидж: от фараонов до президентов. Строительс­тво воображаемых миров в мифе, сказке, анекдоте, рекламе, пропаганде и паблик рилейшинз. – К.: АДЕФ-Украина, 1997. – 328 с.

Key words: communication, etiquette, politeness, gratitude.

Стаття присвячена розкриттю ролі етикету, ввічливості і зокрема вдячності у сфері міжособистісних комунікацій. Ввічливість розглядається як стратегія або набір стратегій, що орієнтовані на досягнення позитивного результату у спілкуванні. Вибір тієї або іншої стратегії комунікантами залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів, а саме від параметрів ситуації, моральних і культурних цінностей. Дане дослідження поглиблює й систематизує знання про категорію ввічливості як найважливішого елемента людського спілкування.

Ключові слова: спілкування, етикет, ввічливість, вдячність.

The subject of our course paper is “The informational content of English linguistic cliches “the expression of gratitude” ”. The research is dedicated to communication aspects, such as speech etiquette, politeness and the expression of gratitude as one of its forms. It consists of 3 parts: 2 theoretical ones and a practical one. We tried to comprise as much interesting and useful information as possible, dealing with different resources. For better understanding of what courtesy means and other details of the given subject, we have chosen two books of English authors, read them carefully and written down some quotations from them that helped us clarify some moments of the research. If to talk about resources for theoretical parts, we used Internet as well as library books. We intend to continue working on this topic as we regard the knowledge of such a subject to be indispensible in the modern world.
The topicality of this research is conditioned by the growing role of interpersonal communication because of the expansion of the boundaries of international cooperation; formation of new requirements to the quality of interpersonal communication process aimed at achieving mutual understanding; lack of elaboration of the theory of politeness in domestic linguistics; the need of the research on the practical regulation of interpersonal verbal communication and interaction between people.
Many researchers worked on the issue of interpersonal communication such as M. Grice, H. Leach, R. Lakof, M. Klein, D. Carnegie, I.P. Tarasova and others.
Culture communication as an external manifestation of inner spiritual nature of a person includes all areas of everyday behavior – in public places, family, domestic relations, industrial relations, companionship and more. High culture of speech is unthinkable without adherence to speech etiquette. It is the ability to listen to the interlocutor attentively, join the conversation tactfully, speak clearly and in a tolerant way, use words and phrases of etiquette appropriatelly.
Etiquette as a set of specific rules and norms of behavior means maintaining a decent way of treatment that confirms the external culture of moral relations. Etiquette is socially determined, because the rules of etiquette are utilitarian by nature. They facilitate people’s relationships arranging to use means of public communication. Etiquette allows you to save energy and health, calms the nervous system, puts everyone on equal terms of human relations that finally brings contentment to everyone.
Etiquette is directed to education and strong motivation of a person who knows how to restrain violent emotions and anger. Characteristic features of etiquette:
• a typical historical character;
• defined by national identity;
• combines practical, useful and beautiful in a harmonious way;
• provides with freedom of variations of established methods and manners;
• based on the requirement of precision, obligation and discipline.
Etiquette reflects the beauty of human relationships, so its most distinctive feature is expediency and beauty. It is the harmonious combination of practical, useful and aesthetic – beautiful. Etiquette is intended to limit not human freedom, but selfishness, rudeness, disrespect for others.
The desire to be substantial, underlining his own dignity is the most powerful human need, that is why etiquette is aimed at increasing the dignity of another person. Etiquette is not adulation because false and primitive reverence can cause aversion rather than respect. Etiquette, regulating the culture of behavior, recorded the respect of one person to another, that is why it is also called “the art of respectfulness.”
We should distinguish between linguistic and speech etiquette. Linguistic etiquette – a set of “verbal forms of politeness, carried in a certain circle of people, in a certain society, in a particular country”, whereas speech etiquette is a system of standard, stereotype verbal formulas used in situations that are repeated every day: greetings, farewells, apologies, expressions of gratitude, invitations, suggestions, etc., so this is a choice of language expressions, means of their implementations, the use of language etiquette in specific acts of communication.
In the theory of interpersonal communication the principle of politeness is considered as the adherence to the communication contract and lies in following an extent set of mutual rights and responsibilities of communicators for a certain situation.
According to G. Leech, principles of courtesy include the following postulates:
– postulate of tact (cause minimum inconvenience and maximum comfort to another person);
– postulate of generosity (create minimum comfort to yourself and maximum convenience to another person);
– postulate of approval (minimize the negative evaluation of others, strive for getting the most positive reviews from others);
– postulate of modesty (praise yourself in a minimum way, embroil youself in a maximum way);
– postulate of consent (minimize the divergence between you and others, seek to maximize an agreement between you and others);
– postulate of sympathy (minimize antipathy between you and others, strive for maximizing sympathy between you and others).
R. Lakof complements these principles with more general original principles of rationality and good: keep in mind that the process of communication involves smart people and they do not want to cause harm each other.
M. Klein explores how these postulates are used in practice of interpersonal communication. He makes a conclusion that compliance with the rule of quantity and related to it requirements to expression is not a problem in terms of interpersonal communication anymore. Compliance with the rule of quality that concerns the truth of expression can lead to interpersonal conflicts as it related to issues of politeness, harmony and compassion for the interlocutor. But the rule of modality is especially culture-specific since uncertainty can lead to “the loss of face” of the speaker.
Violation of one or more of these postulates causes communication failure in interpersonal communication. But in some cases, the basic tenets of communication can be violated intentionally. This is, firstly, due to inconsistency of postulates themselves, for example, “Be polite” and “be brief and clear,” and secondly, violation of postulates of communication can be defined by the aim of the speaker – to put the interlocutor in an awkward situation or to influence recipient in some way.
The principles and basic tenets of communication are diverse by nature, they include ethics, linguistic models of behavior, but common sense is the foundation of communication postulates.
The principle of comity, as noted in the linguistic literature, is the main strategy in interpersonal business communication.
In our research politeness is seen as a category of linguistic behavior, which is realized in the speech by a certain set of lexical and grammatical means, which primary goal is to achieve positive communication effect.
Gratitude – the ability to evaluate properly all the attention paid to you, every good deed done for you. It has great social value, because it supports in people the desire to do good things to others, consequently the desire to do good things to others is love.
Gratitude – a complex sensation that arises on the basis of emotional and rational assessment of events. The addressee of gratitude may be not only specific people, but also communities of people(e.g., ancestors) and non-personified essences: the world, the god.
As Mark Tullius Cicero stated: “None of the quality I would like to have to such an extent as the ability to be grateful. Because it is not only the greatest virtue, but also the mother of all other virtues. ”
Gratitude is a positive feeling; having gratitude, a person ceases to concentrate on himself, pays more attention to other people and establishes relationships with others more easily.
“Someone has defined politeness as” only an elegant form of justice “; but it something more. It is the result of the combined action of all the moral and social feelings, guided by judgment and refined by taste. It requires the exercise of benevolence, veneration (in its human aspect), adhesiveness and ideality, as well as conscientiousness. It is the spontaneous recognition of the human solidarity – the flowering of philanthropy – the fine art of the social passions. It is to the heart what music is to the ear, and painting and sculpture to the heart. ” – a quotation from the book “How to behave” by Samuel R. Wells.
True but not only formal politeness is kindness of heart, it is attention to the neighbor that stems from good will, from a deep sense of solidarity that shows some of the spiritual development of a person, because, as the German philosopher Kayzerlinh states, “a man cannot be perfect internally if he behaves imperfectly externally … ”
An uncivil, impolite and ill-mannered person certifies his spiritual scantiness by his own behaviour.nPoliteness makes the relationship between people more harmonious, helps to avoid misunderstandings and establish contacts, relieves the tension in stressful situations and creates a positive and prosperous atmosphere.
If to talk about benefits of politeness, we can mention such ones as:
●Politeness gives an opportunity – to go out of any situation with dignity.
●Politeness gives the ability – “to have oneself in hand.”
●Politeness adds the strength – to display only the best human qualities.
●Politeness gives joy – from communication with people.
●Politeness provides clarity – in words, thoughts and behavior.
●Politeness releases – from rudeness and brutality.
There exist some ways of how we can bring up and develop politeness in ourselves. It can be done by:
1 . Learning etiquette.
2. Reading. Not every man of vast reading is polite – but every polite man is of vast reading. The wider horizons a person has, the more he respects others, and the closer he is to upbring courtesy into himself.
3. Working on ourselves. Developing a skill to listen to the interlocutor carefully, not interrupting, a person upbrings courtesy into himself.
4. Communication. There is nothing better for achieving politeness than having a thoughtful dialogue with a polite person.
There is a close connection between mind and language, mind and body, mind and soul. Healthy body, healthy mind and healthy language create a harmonious personality. Modern researches have shown that errors in speech are not accidental. They have a deep connection with mental development. Stuttering and veiling in the language arise when there is a serious emotional disorder. Almost all diseases are psychosomatic by nature.
Every person who strives for perfection, should, firstly, become a doctor treating his body, secondly, – an expert in grammar watching his language, thirdly, – a philosopher, who clears his mind and understands the absolute Truth. In the life of such a person there cannot be any room for physical ailments, indifference to self-knowledge and incoherent speech. Gratitude should come from a good heart, because gratitude is love to a person who did a good deed, and no one can force anyone to love.
Teachers proclaim that every second we are getting closer to God, or withdrawing from Him. Each situation is a lesson. And we must thank God for every situation we are sent. Each situation is given to us so that we can work on ourselves. The less we are harmonious, the more we are intense, the more severe lessons we receive. But as soon as we accept a situation, we get relaxation and, consequently, this situation is quickly resolved.
A morally developed person does good deeds for good itself, without any expectation. “How we can learn and experience gratitude depends on our personal religious perspective, our psychological makeup, and our level of awareness. The process begins with awareness that we have a choice. The next step requires a necessary stillness within ourselves so we can do the internal work of being grateful. Then the feeling of gratitude becomes a conscious attitude and is expressed through our actions. ” – a quotation from the book” How to behave ” written by Samuel R.Wells.
Gratitude – a powerful method to increase your energy and bring into your life what you want. Be grateful for what you already have, and you will attract even more good things. We all have greater powers and possibilities than we realize, and visualization is one of the largest forces. Visualization is a method of creating images in your thinking of a happy ownership of the desirable. If you practice such a method, you can change your life considerably, bring positive changes and reach things that may seem to be unreachable.
“The words seem so easy: be grateful and you will be filled with joy, happiness, and a sense of fulfillment. Simply open your heart and mind to the glories of the universe and the infinite blessings that shower upon us and you will live in the heavenly sphere of gratitude. “-” a quotation from the book “Words of gratitude for mind, body and soul ” written by Robert A. Emmons & Joanna Hill.
So, be grateful for what you have now. When you start to think about things which you appreciate in your life, your thoughts return to you in the form of many new things and events that inspire a sense of gratitude. You need only to start, and the law of gravitation will pick up your grateful thoughts and bring you even more similar ones. Gratitude is a powerful method for increasing your energy and bringing in your life what you want. Be grateful for what you already have, and you will attract much more good things.

Made by Iryna Samchuk
Group A-21
Scientific advisor: Kraychynska G.V.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доц. Крайчинська Г.В.

Ключові слова: соціальна мережа, інтернет, спілкування, комунікативний процес, технологія.

В данной статье рассматриваются психологические особенности использования социальных сетей как важного средства коммуникации.

Ключевые слова: социальная сеть, интернет, общение, коммуникативный процесс,
технология.

In this article we take a view of psychological characteristics of social networks as an important means of communication.

Keywords: social network, internet, communication, communicative process, technology.

В останні роки соціальні мережі набули великої популярності як на території України, так і в усьому світі. З кожним днем все більше і більше користувачів мережі Інтернет реєструються і починають свою активну діяльність у все нових соціальних мережах, які міцно увійшли до списку найвідвідуваніших українськими користувачами сайтів.

Все це пов’язано із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій,  соціальні мережі почали відігравати надзвичайно важливу роль в житті будь-якого суспільства. До таких мереж залучено дуже велику кількість людей. У найбільших соціальних мережах кількість користувачів перевищує населення держав.

Актуальність роботи полягає у тому, що соціальні мережі об’єднують мільйони людей, які спілкуються між собою використовуючи їх. Тому є важливим дослідити соціальні мережі як особливий засіб комунікації та зробити припущення щодо їх розвитку найближчим часом. Це зумовлено тим, що сучасна людина не уявляє себе без Інтернету, все більша частина життя її є віртуальною, така ситуація відкриває величезний простір для дослідження, запровадження нових ідей, пошуку нових рішень.

Метою роботи є висвітлення потенційних можливостей соціальних мереж та їх вплив на мовленнєву діяльність людей.

Основне  завдання дослідження – простежити вплив соціальних мереж на здоров’я людини та її мовленнєву діяльність.

Соціальна мережа – це спільнота людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями, або тих, що мають інші причини для безпосереднього спілкування між собою. Сучасні Інтернет-сервіси забезпечують користувачів усіма можливими інструментами для спілкування одне з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги, форуми тощо. Для бізнесу ж соціальні мережі виступають новим каналом комунікації із споживачем, та інструментом дослідження уподобань аудиторії.

Як відомо, метою створення соціальних мереж є, передусім, спілкування людей, але сьогодні ми спостерігаємо зовсім іншу картину: мережі наповнені непотрібною рекламою та  непристойним матеріалом. Та і самі засновники мереж створюють їх, перш за все, з комерційною метою (адже усім відомо, що рекламодавці платять величезні гроші, щоб саме їх реклама „запускалась” у тій чи іншій мережі), а вже потім для спілкування людей. Ще один недолік соціальних мереж – це створення ефекту „затягування”. Якщо розібрати цей недолік, то і тут простежується комерційна ціль. Адже відомо: чим більше людей знаходяться на якомусь соціальному сайті, тим більша грошова маса йде в кишеню її засновнику[3].

Більшість українських активних користувачів Інтернету мають хоча б один обліковий запис в різних соціальних мережах. Досі домінуючою причиною приєднаня до мереж було спілкування з друзями та знайомими, а не реалізація певних професійних завдань.

Як же соціальні мережі впливають на здоров’я? Існує велика кількість різних думок з цього приводу. Наприклад, науковці з Університету ім. Стірлінга з Великобританії, провели дослідження згідно якого участь у таких мережах як Facebook, Vkontakte та Odnoklassniki нарощують інтелект людини та активно тренують робочу пам’ять. Користування такими сервісами як Twitter, YouTube, ICQ погіршують пам’ять людини. Пояснюють вчені це тим, що на мікроблогах на людину спрямований потік дуже лаконічних повідомлень, над яким не потрібно думати, що скорочує об’єм уваги. Інтенсивний обмін повідомленнями знижує рівень IQ людини, а довготривалий перегляд відео роликів розвиває синдром порушення уваги з гіперактивністю [2:78].

Біолог з Великої Британії АрікСігман опублікував в журналі британського Інституту біології «Biologist» результати дослідження впливу соціальних мереж на здоров’я людини. На його думку, надмірне захоплення соціальними мережами в Інтернеті може пошкодити здоров’ю через скорочення спілкування з реальними людьми. Зокрема, брак спілкування може негативно впливати на роботу імунної системи, гормональний дисбаланс, роботу артерій і процеси мислення, що в довгостроковій перспективі підвищує ризик появи таких хвороб, як рак, серцево-судинні захворювання і недоумство.

Для нашої держави усі ці загрози є особливо актуальними на шляху до встановлення інформаційного суспільства, формування свідомого громадянина. Згідно досліджень «MiniwattsMarketingGroup – InternetWorldStats» складено рейтинг 20 країн Європи із найбільшої кількістю користувачів Інтернет. У рейтингу наша країна займає 14 місце. Але цікавим фактом є те, що показник рівня зростання ринку Інтернет послуг протягом 2000-2008 років в Україні 3233,3 %, що є найбільшим. Для порівняння в Німеччині цей показник 118,9%, Великобританії 171,5%, Франції 325,3%. Дане дослідження свідчить, що для наша держава широко використовує технології Інтернет і суспільство активно поглинає надані послуги, як корисні, так і не потрібні [1:5].

Найчастіше комунікативний процес в соціальних мережах підтримується в текстовій формі. Значення текстового компонента в Інтернеті виходить на перший план. На даний момент вже можна говорити про виникнення поряд з усною та письмовою особливої третьої форми – електронної мови.

Довгий час знаходження в Інтернеті розвиває у людини примітивний дитячий нарцисизм. Вирази My yahoo, My windows, my-email стали вже слоганами індивідуалістичного мережного світу. В людей змінюється ставлення до часу і простору, моделі комунікації, пріоритети. Посилюються тенденції індивідуалізму, а також агресивність, оскільки агресивні (напористі) мовні тактики будуть скоріше почутими в Мережі.

Наявність всіляких перевірок граматики тексту, знижує розвиток навичок грамотного написання у дітей і знижує загальний рівень культури володіння письмовою мовою.

Граничне спрощення комунікації в Інтернеті веде до спрощення мовної, а з часом і фізичної (реальної) особистості, викликаючи незворотні зміни в психіці. Візуалізація комунікації призводить до зниження здатності вербального вираження і сприйняття, що позначається на спілкуванні різних вікових поколінь, знижуючи його ефективність і взаєморозуміння в цілому.

Вплив соціальних мереж на здоров’я та мовленнєву діяльність людини є дуже сильним. Нажаль цей вплив є негативним, тому не варто захоплюватись проведенням часу в соціальних мережах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Занько Т. Соціальні мережі як новітні медіа: провокативний вплив на масову свідомість. Виникнення мови ворожнечі: [ХайВей]. – Режим доступу: http://h.ua/story/187673/ .
2. Зарицка Ю. Ігри і соціальні мережі покращують інтелект: [Ранок]. – Режим доступу: http://www.utro.ua/ua/zhizn/igry_i_sotsialnye_seti_uluchshayut_intellekt1252386899 , 2009.
3. Тетяна Руденко// Діти в Інтернеті: реальні загрози віртуального світу: Асоціація підприємств інформаційних технологій України – режим доступу: http://apitu.org.ua/node/1336
4. Халявка Ю. Новина тижня: Соціальні мережі шкодять здоров’ю!? – режим доступу: http://usw.com.ua/profiles/blogs/novina-tizhnya-socialni
5. Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. – N.Y.: Psychology Press, 2008. – 602 p.
6. Nicholas A. Christakis / Connected: The Surprising Power of Our Social Networks and How They Shape Our Lives N.Y.: Psychology Press, 2011. – 311р.

br /