Національний університет «Острозька академія»

Секція: Актуальні проблеми перекладу при викладанні професійної англійської

АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКО– УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ ІНТЕРФЕЙСУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

В даних тезах розглянуто актуальні проблеми перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж – веб-сегменту. Терміни інтерфейсу згруповано щляхом створення ієрархічної структури соціальної мережі Facebook.

Ключові слова: соціальна мережа, інтерфейс, терміносистема, калькування, локалізація, переклад.

 В данных тезисах рассмотрены актуальные проблемы перевода терминов интерфейса социальных сетей – наиболее динамично развивающегося веб-сегмента.  Термины интерфейса сгруппированны путем создания иерархической структуры социальной сети Faceboоk.

Ключевые слова: социальная сеть, интерфейс, терминосистема, калькирование, локализация, перевод.

 These thesesreflect current problems of translating terms of social networks interface – the fastest growing web segment. Interface terms have been grouped by creating the hierarchical structure of social network Facebook.

Key words: social network, interface, terminological system, loan translation, localization, translation.

      Динамічний розвиток інформаційних технологій, потреба у найкоротший термін дізнаватись про останні здобутки науки та ділитись інформацією привертають особливу увагу до перекладу термінів інтерфейсу веб-сайтів для надання можливості користувачам послуговуватися інформацією на їхній рідній мові. Переклад веб-сайтів – новий і дуже переспективний напрямок письмового перекладу. При цьому саме переклад виступає одним з трьох компонентів «локалізації» сайтів, до якої також відносять адаптацію структури ресурсу та пристосування контенту до особливостей ментальності, традицій та культури країн, що говорять цільовою мовою перекладу. У такій ситуації однією зі складових якісної роботи перекладача стає добре володіння термінологічною системою. Вдосконалення української термінології сфери веб-сайтів важливе ще й тим, що соціальні мережі стали одним з домінуючих засобів спілкування сьогодення і прямо впливають на культурумовлення суспільства, особливо на представників молодшого покоління. Тому опрацювання української комп’ютерної терміносистеми нагальне й необхідне, що і зумовлює актуальність роботи у цій сфері.

       Мета – виявлення особливостей англійсько-українського перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж.

       Матеріалом дослідження став англомовний інтерфейс соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки та її україномовна бета-версія, для порівняння також було використану російськомовну версію.

       На основі проведеного дослідження можна зробити певні узагальнення.

Характерними рисами термінів є те, що, по-перше, значення терміна формується конвенційно та є результатом співпраці лінгвістів та фахівців з відповідної галузі і закріплюється держстандартами, по-друге, термін набуває певного лексичного значення в терміносистемі, існування якої залежить від розвитку науки, яку ця термінологія обслуговує [1, с. 25].

      Галузеві терміносистеми – це складова частина літературної норми, яка бере участь у їїформуванні.

    Найактуальнішими проблемами, які стоять перед українськими термінознавцями є: проблема упорядкування існуючої науково-технічноїтермінології;проблема спадщини;проблема культури наукової мови; проблема запозичень;проблема перекладу термінів;словотворча проблема;проблема транслітерації; правописна проблема[2; с. 14].

     Для здійснення перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж, однією із складових якісної роботи перекладача є добре володіння термінологічною системою. На шляху у сучасних перекладачів виникає низка проблем, серед яких відсутність єдиного стандарту, що поклав би край стихійному розвитку терміносистем та дозволив органічне входження терміна в лексичну підсистему національної мови, надмірне калькування нових одиниці з іноземних мов (переважно з російської та англійської), замість пошуку еквіваленту у власній мові шляхом розширення значення слова загального вжитку чи терміну іншої підсистеми. Ще однією проблемою є те, що дуже часто переклад термінів інтерфейсу соціальних мереж здійснюється особами, які не мають не те достатньої компетенції. Посилює всі згадані проблеми і застарілість лексикографічних джерел, якими послуговуються перекладачі.

    При перекладі термінів інтерфейсу соціальних мереж перекладачі використовують низку методів, серед яких дослівний переклад, а також різноманітні трасформації, зокрема: лексичні (транскодування, калькування), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, модуляція), лексико-граматичні (антонімічний переклад, експлікація, додавання, вилучення, контекстуальна заміна). Ці трансформації сприяють адаптації тексту оригіналу до норм та традицій мови перекладу та досягненню максимальної зрозумілості перекладу.

     Було створено ієрархічну структуру термінів інтерфейсу англомовної версії соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки та практично доведено, що більшість термінів інтерфейсу соціальних мереж належить до підгруп Меню Користувача, Меню Сайту  та Стрічки Новин. З цього випливає, що особливо необхідним точний переклад саме термінів меню користувача оскільки при неправильному перекладі він втратить можливість адекватно здійснювати навігацію по сторінках соціальної мережі.

    При морфологічному розборі виявилося, що більшість слів у термінах інтерфейсу соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки  та україномовної бета-версії складають іменники, дещо менший сегмент займають дієслова, дієприкметники та прикметники.

     Згідно отриманих результатів можна зробити висновок, що в україномовній бета-версії використано дещо більше мовних одиниць, ніж в англомовній. Це може свідчити про потребу до уточнення, через багатозначність англійських слів; іноді також для надання завершеності перекладеному термінові.

    З результатів дослідження, випливає, що більшість обраних термінів інтерфейсу соціальної мережі Facebook перекладено дослівно, тобто знайдено семантичний відповідник у цільовій мові. Це пояснюється тим, що велика кількість цих термінів є словами повсякденного вжитку та не вимагає специфічних перекладацьких трансформацій. Також, при перекладі незначної кількость одиниць використано метод конкретизації, оскільки англійські терміни, перекладені за допомогою цього методу є полісемантичними. Також, виявлено використання методу калькування. Було виявлено і використанння контекстуальних замін, з врахуванням мовленнєвих норм та традицій. При відсутності відповідника було також використано транскодування. Ще одним методом стала модуляція або смисловий розвиток. Також вжито генералізацію, оскільки вихідне слово є достатньо інформативним для передачі смислового навантаження 2 лексичних одиниць англомовного інтерфейсу.

     Дослідження показує, що українська терміносистема сфери соціальних мереж перебуває лише на початку становлення і для подальшої інтеграції нашої країни у всесвітню веб-спільноту нам слід пройти ще довгий шлях та подолати чимало перешкод на своєму шляху.

Література:

1.Д’яков А. С. Основи термінотворення: Семант. та соціолінґвіст. аспекти /Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. – К. : Вид. дім «KMAcademia», 2000. – 218 с.

2.Гінзбург М. Як зробити українськумову державною де-факто? / Михайло Гінзбург [Електронний ресурс]. – Режим доступудо джерела: http://www.dt.ua/3000/3100/46128/.

3.Полюга Л. Здобутки і втрати української термінології та термінографії за десять років Незалежності / Полюга Л. // Вісник Нац. ун–ту “Львів.політ.” – 2002. – № 453. – С. 15-18.

4.Пілецький В. Мовна специфіка українського терміна / Пілецький В. // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 25-29.

5.Друзюк В., Ярмощук Т. Деякі аспекти становлення української стандартизованої науково-технічної термінології / Друзюк В., Ярмощук Т. // Вісн. Нац. ун–ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 36-42.

6.Facebook [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://uk.wikipedia.org/wiki/Facebook

7.Білозерська Л. П. Термінологія та переклад. / Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Раденька С В.– Вінниця: Нова Книга, 2010. – 232 с.

8.Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. / Карабан В. І. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 576 с.

9.Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова). / Кияк Т.Р., Науменко А. М, Огуй О. Д.– Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

Відомості про авторів: Петрів Станіслав Анатолійович — студент магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Ключові слова: соціальна мережа, інтернет, спілкування, комунікативний процес, технологія.

В данной статье рассматриваются психологические особенности использования социальных сетей как важного средства коммуникации.

Ключевые слова: социальная сеть, интернет, общение, коммуникативный процесс,
технология.

In this article we take a view of psychological characteristics of social networks as an important means of communication.

Keywords: social network, internet, communication, communicative process, technology.

В останні роки соціальні мережі набули великої популярності як на території України, так і в усьому світі. З кожним днем все більше і більше користувачів мережі Інтернет реєструються і починають свою активну діяльність у все нових соціальних мережах, які міцно увійшли до списку найвідвідуваніших українськими користувачами сайтів.

Все це пов’язано із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій,  соціальні мережі почали відігравати надзвичайно важливу роль в житті будь-якого суспільства. До таких мереж залучено дуже велику кількість людей. У найбільших соціальних мережах кількість користувачів перевищує населення держав.

Актуальність роботи полягає у тому, що соціальні мережі об’єднують мільйони людей, які спілкуються між собою використовуючи їх. Тому є важливим дослідити соціальні мережі як особливий засіб комунікації та зробити припущення щодо їх розвитку найближчим часом. Це зумовлено тим, що сучасна людина не уявляє себе без Інтернету, все більша частина життя її є віртуальною, така ситуація відкриває величезний простір для дослідження, запровадження нових ідей, пошуку нових рішень.

Метою роботи є висвітлення потенційних можливостей соціальних мереж та їх вплив на мовленнєву діяльність людей.

Основне  завдання дослідження – простежити вплив соціальних мереж на здоров’я людини та її мовленнєву діяльність.

Соціальна мережа – це спільнота людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями, або тих, що мають інші причини для безпосереднього спілкування між собою. Сучасні Інтернет-сервіси забезпечують користувачів усіма можливими інструментами для спілкування одне з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги, форуми тощо. Для бізнесу ж соціальні мережі виступають новим каналом комунікації із споживачем, та інструментом дослідження уподобань аудиторії.

Як відомо, метою створення соціальних мереж є, передусім, спілкування людей, але сьогодні ми спостерігаємо зовсім іншу картину: мережі наповнені непотрібною рекламою та  непристойним матеріалом. Та і самі засновники мереж створюють їх, перш за все, з комерційною метою (адже усім відомо, що рекламодавці платять величезні гроші, щоб саме їх реклама „запускалась” у тій чи іншій мережі), а вже потім для спілкування людей. Ще один недолік соціальних мереж – це створення ефекту „затягування”. Якщо розібрати цей недолік, то і тут простежується комерційна ціль. Адже відомо: чим більше людей знаходяться на якомусь соціальному сайті, тим більша грошова маса йде в кишеню її засновнику[3].

Більшість українських активних користувачів Інтернету мають хоча б один обліковий запис в різних соціальних мережах. Досі домінуючою причиною приєднаня до мереж було спілкування з друзями та знайомими, а не реалізація певних професійних завдань.

Як же соціальні мережі впливають на здоров’я? Існує велика кількість різних думок з цього приводу. Наприклад, науковці з Університету ім. Стірлінга з Великобританії, провели дослідження згідно якого участь у таких мережах як Facebook, Vkontakte та Odnoklassniki нарощують інтелект людини та активно тренують робочу пам’ять. Користування такими сервісами як Twitter, YouTube, ICQ погіршують пам’ять людини. Пояснюють вчені це тим, що на мікроблогах на людину спрямований потік дуже лаконічних повідомлень, над яким не потрібно думати, що скорочує об’єм уваги. Інтенсивний обмін повідомленнями знижує рівень IQ людини, а довготривалий перегляд відео роликів розвиває синдром порушення уваги з гіперактивністю [2:78].

Біолог з Великої Британії АрікСігман опублікував в журналі британського Інституту біології «Biologist» результати дослідження впливу соціальних мереж на здоров’я людини. На його думку, надмірне захоплення соціальними мережами в Інтернеті може пошкодити здоров’ю через скорочення спілкування з реальними людьми. Зокрема, брак спілкування може негативно впливати на роботу імунної системи, гормональний дисбаланс, роботу артерій і процеси мислення, що в довгостроковій перспективі підвищує ризик появи таких хвороб, як рак, серцево-судинні захворювання і недоумство.

Для нашої держави усі ці загрози є особливо актуальними на шляху до встановлення інформаційного суспільства, формування свідомого громадянина. Згідно досліджень «MiniwattsMarketingGroup – InternetWorldStats» складено рейтинг 20 країн Європи із найбільшої кількістю користувачів Інтернет. У рейтингу наша країна займає 14 місце. Але цікавим фактом є те, що показник рівня зростання ринку Інтернет послуг протягом 2000-2008 років в Україні 3233,3 %, що є найбільшим. Для порівняння в Німеччині цей показник 118,9%, Великобританії 171,5%, Франції 325,3%. Дане дослідження свідчить, що для наша держава широко використовує технології Інтернет і суспільство активно поглинає надані послуги, як корисні, так і не потрібні [1:5].

Найчастіше комунікативний процес в соціальних мережах підтримується в текстовій формі. Значення текстового компонента в Інтернеті виходить на перший план. На даний момент вже можна говорити про виникнення поряд з усною та письмовою особливої третьої форми – електронної мови.

Довгий час знаходження в Інтернеті розвиває у людини примітивний дитячий нарцисизм. Вирази My yahoo, My windows, my-email стали вже слоганами індивідуалістичного мережного світу. В людей змінюється ставлення до часу і простору, моделі комунікації, пріоритети. Посилюються тенденції індивідуалізму, а також агресивність, оскільки агресивні (напористі) мовні тактики будуть скоріше почутими в Мережі.

Наявність всіляких перевірок граматики тексту, знижує розвиток навичок грамотного написання у дітей і знижує загальний рівень культури володіння письмовою мовою.

Граничне спрощення комунікації в Інтернеті веде до спрощення мовної, а з часом і фізичної (реальної) особистості, викликаючи незворотні зміни в психіці. Візуалізація комунікації призводить до зниження здатності вербального вираження і сприйняття, що позначається на спілкуванні різних вікових поколінь, знижуючи його ефективність і взаєморозуміння в цілому.

Вплив соціальних мереж на здоров’я та мовленнєву діяльність людини є дуже сильним. Нажаль цей вплив є негативним, тому не варто захоплюватись проведенням часу в соціальних мережах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Занько Т. Соціальні мережі як новітні медіа: провокативний вплив на масову свідомість. Виникнення мови ворожнечі: [ХайВей]. – Режим доступу: http://h.ua/story/187673/ .
2. Зарицка Ю. Ігри і соціальні мережі покращують інтелект: [Ранок]. – Режим доступу: http://www.utro.ua/ua/zhizn/igry_i_sotsialnye_seti_uluchshayut_intellekt1252386899 , 2009.
3. Тетяна Руденко// Діти в Інтернеті: реальні загрози віртуального світу: Асоціація підприємств інформаційних технологій України – режим доступу: http://apitu.org.ua/node/1336
4. Халявка Ю. Новина тижня: Соціальні мережі шкодять здоров’ю!? – режим доступу: http://usw.com.ua/profiles/blogs/novina-tizhnya-socialni
5. Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. – N.Y.: Psychology Press, 2008. – 602 p.
6. Nicholas A. Christakis / Connected: The Surprising Power of Our Social Networks and How They Shape Our Lives N.Y.: Psychology Press, 2011. – 311р.

br /