Анотація: В статті досліджені проблеми законодавства про кримінальну відповідальність за контрабанду.

Ключові слова: контрабанда, вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність.

Annotation: The article deals with the problems of law on criminal liability for smuggling.

Keywords: Smuggling, improving legislation on criminal liability.

Постановка проблеми: На сучасному етапі розвитку української держави існує ряд чинників, які обумовлюють існування контрабандної діяльності та які потребують належної реакції законодавства та суспільства в цілому.

Завдання дослідження: Завданням цього дослідження є аналіз існуючих проблем та прогалин в законодавстві про кримінальну відповідальність за контрабанду.

Розробка проблеми: Дослідженням цієї тематики займалися: Є. П. Гайворонський, О. І. Хараберюш, С. О. Баранов, В.О. Хома та інші. Попри це проблема не є грунтовно розробленою, що створює необхідність для подальшого дослідження цієї тематики.

Виклад основного матеріалу: Контрабандна діяльність особливо посилюється в умовах високого рівня корумпованості чиновників, представників правоохоронної системи та низької правової свідомості та культури суспільства загалом. Дане явище за словами дослідника В. І. Волошина «активізує діяльність кримінальних угруповань та активізує розвиток тіньових процесів в економіці». На сучасному етапі розвитку української держави існує ряд чинників, які обумовлюють існування контрабандної діяльності та які потребують належної реакції законодавства та суспільства в цілому. Серед таких негативних чинників виділяють такі як: «низький рівень матеріальної забезпеченості населення, високий рівень безробіття і країні та особливо в прикордонних регіонах, де контрабанда для значної частини мешканців перетворилася на основне джерело доходів через високу прибутковість цього злочинного бізнесу». До основних чинників також належить недосконалість митного та податкового контролю; недосконалість державної системи контролю за походженням і реалізацією продукції та сплатою податків.

З вказаного випливає, що неабияке значення у питанні вдосконаленні системи протидії контрабанди є:

1. Належне інформаційне забезпечення.

Пріорітетною дією для держави у цій сфері є провадження цілеспрямованої послідовної інформаційної політики запобігання розвитку контрабандної діяльності, що має на меті популяризацію легального ведення бізнесу, роз’яснення серед населення антисоціального характеру контрабанди та невідворотності настання відповідальності за її вчинення. Також необхідним є роз’яснення негативних наслідків контрабанди небезпечних речовин, які несуть безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей.

2. Оптимізація міжнародного співробітництва в сфері боротьби з контрабандою.

Дана дія полягає в уніфікації норм національного законодавства про відповідальність за контрабанду, складання офіційних порівняльних коментарів до таких норм у вигляді обов’язкових додатків до конвенцій, угод і іншим міжнародним договорам з питань боротьби з транснаціональними злочинами.

3. Доповнення переліку предметів контрабанди.

4. Доповнення КК України щодо кваліфікуючих ознак контрабанди.

Зважаючи ситуацію яка склалася на сьогодні на Сході України та в Криму, буде слушним введення таких кваліфікуючих ознак контрабанди як здійснення контрабанди через митний кордон України на межі з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також АР Крим. Таке доповнення КК України відповідало б підвищеній суспільній небезпеці контрабандної діяльності на межі із окупованими територіями України.

5. Удосконалення системи координації діяльності всіх силових структур.

Основне в системі координації – це систематизація, централізація гласної і негласної інформації щодо виявлених процесів в злочинному світі. На жаль, єдиної системи оперативно-розшукової інформації щодо організованої, у тому числі транснаціональної злочинності в країні не створено. Відсутній єдиний підхід до створення інформаційних систем оперативно-розшукового призначення навіть у рамках одного відомства. В результаті різні оперативні підрозділи створюють і використовують замкнені банки і бази даних.

Висновки. Що стосується основних напрямків вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за контрабанду то слід вказати, що актуальність протидії контрабандної діяльності та намагання нашої держави вивести економіку «з тіні» вимагають від управління державою належного реформування сфери митного та прикордонного контролю за переміщенням предметів. Зокрема, доречним є уточнення переліку предметів контрабанди, законодавче визначення конкретних ознак культурних цінностей, що на практиці дозволять встановити належність конкретного предмета до культурних цінностей. Важливим напрямком розвитку кримінальної відповідальності за контрабанду є вдосконалення інформаційної політики у цій сфері, поширення інформації про суспільну небезпечність контрабанди серед населення, та серед осіб, що перетинають кордон зокрема, посилення міжнародної співпраці з метою протидії контрабанди.

Література

1. Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 19. – Ст. 789.

2. Баранов С. О. Взаємодія правоохоронних органів на державному кордоні по попередженню порушень митних правил та контрабанди / С. О. Баранов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 2. – С. 76.

3. Волошин В. І. Боротьба з контрабандою на прикордонних територіях як інструмент зміцнення економічної безпеки держави / В. І. Волошин // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2014. – Вип. 4 (108). – С. 56.

4. Гайворонський Є. П. Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. спец 12.00.08 Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право / Є. П. Гайворонський. – Харків, 2009. – 21 с.

5. Хараберюш О. І. Окремі напрямки протидії контрабанді як транснаціональному організованому злочину оперативно-розшуковими засобами / О. І. Хараберюш // Форум права. – 2014. – № 1. – С. 510-515.