Національний університет «Острозька академія»

Секція (Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської)

ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

У цій статті розглянуто влив іноземних мов, особливо англійської мови, на утворення молодіжного українського сленгу. Коротко викладено основні ідеї щодо впливу англійської мови на український сленг та важливої ролі саме цього методу утворення сленгу. Метою нашого дослідження було розглянути зв’язок англійської мови з українськими сленгізмами.

Ключові слова: сленг, жаргон, мова, англіцизм, соціолінгвістика.

 In this article we described the influence of foreign languages, particularly English, on formation of youth Ukrainian slang. Shortly, we explicated the main ideas about the influence of English language on Ukrainian slang and the important role of this method of formation slang words. The purpose of our research was to study the connection between English language and Ukrainian slang.

Key words: slang, jargon, language, Anglicism, sociolinguistic.

 В этой статье мы рассмотрели влияние иностранных языков, особенно английского, на создание украинского сленга. Кратко выложено главные идеи по поводу влияния английского языка на украинский сленг и важной роли именно этого метода создания сленга. Целью нашей работы было рассмотреть связь между английским языком и украинским сленгом.

Ключевые слова: сленг, жаргон, язык, англицизм, социолингвистика.

        Із розвитком людства, змінами в політичному та суспільному житті, демократизацією суспільства, свободою слова, поширенням інформаційних технологій спостерігаємо значне поширення соціальних діалектів у розмовну мову. Сьогодні сленг проник майже в усі сфери людського життя. Його використовують особи різних вікових категорій та професій. Тому мовознавці дедалі активніше цікавляться ненормативним мовлення як лінгвістичним явищем, воно стає об’єктом дослідження не тільки лінгвістів, але й психологів та соціологів.

        Проблемою вивчення сленгу як соціолінгвістичної одиниці займалися такі вчені як: Е. Партрідж, В. Фріман, М.М. Маковський, Т.А. Соловйова та багато інших. Існує дуже багато визначень терміну сленг. Всі вони схожі, хоча і мають певні відмінності. Отже, cленг ( від англ. slang- жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [4, c.200].

      Сленгова культура, ґрунтується на так званій «сміховій культурі». Вона притаманна групі мовців, які схильні до висміювання зовнішнього світу для зображення його вад.

Є декілька причин вживання сленгу:

1. Невдоволення традиційними словами і виразами.
2. Зіткненням з новими обставинами, для яких  наявна лексика виявляється бідною.
3. Прагнення вразити суспільство.
4. Бажання «правдивого, непідробного» спілкування.
5. Бажання досягти певного комічного ефекту.
6. Бажання створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [2, 3-5].

     Лексика сленгу поповнюється, змінюється, переосмислюється, але основні поняття та реалії, на позначення яких існують жаргонні відповідники, є відносно сталими.

      Загальновживаний молодіжний сленг, зазвичай називає найбільш загальновживані та популярні речі. Дуже часто сленгові лексику використовують у назвах нової електронної техніки, нових винаходів у галузі інформаційних технологій.

      Існує багато способів утворення сленгових слів: скорочення, складання додавання суфіксів та префіксів. Але також важливу роль в утворенні сленгу відіграють іноземні мови. Запозичення найпопулярніших слів із англійської мови постійно спостерігаються у нашій мові. Запозичені слова, тобто іншомовні слова, які прийшли до нас з інших країн відрізняються від запозичених слів, що почали використовуватися у сленгу. Навіть можна порівняти: не так давно слово «Інтернет» було іншомовним, хоч зараз і ввійшло до вжитку в літературній мові. А ось слово «Інет» є сленгом іншомовного походження. Такий вид утворення сленгу називається англіцизмом. Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [3, с.25]

     Зазвичай іншомовні слова використовуються на позначення певних явищ, які не мають відповідників в українській мові, наприклад на позначення нової техніки та ін.. Подібні іншомовні слова швидко пристосовуються до літературної мови разом із предметом, який вони позначають.

    Також іншомовні слова можуть використовуватися певною групою людей однієї професії, але такі слова є швидше термінами, які притаманні тій чи іншій професії.

     Якщо ж взяти сленг іншомовного походження, то він має зовсім іншу природу. Сленг дуже часто називає поняття, які вже мають словесне оформлення в літературній мові Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [1, c. 140].

     Зазвичай він переходить до нашої мови випадково. Такими словами дуже часто є просто смішні на звучання(для українців) слова, або ж найвідоміші та найпопулярніші слова з тої чи іншої мови, або ж відбувається процес перетворення слів іншомовного походження в сленг, за традиціями словотворення тої чи іншої мови. Не останнє місце в процесі створення сленгу замають і масмедія, оскільки  масова культура нав’язує певну лексику нашій молоді.

      Наведемо декілька прикладів використання агліцизмів а також американізмів в українській мові:

1. Man – Мен (означає особу чоловічої статі, використовується як похвала) «Ти мен!» – «Ти крутий!»
2. Girl – Гірла (дівчнина, проте вживається зневажливо)
3. One second – Ван сєк (використання літоти, означає через хвилину і т.д.)
4. Baby – Бейбі (дівчина, вживається зневажливо)
5. Parents – Перенти (батьки, вживається зневажливо) і т.д.

     Усі ці та інші слова, мають експресивне забарвлення. Вони створюються для передання вищих ступенів емоцій та почуттів людей.

     Зважаючи на природу сленгу, можна з упевненістю сказати, що він ніколи не замінить літературної мови, проте як й інші форми мови, він відіграє важливу роль у розвитку мови.

Література:

1. Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 140.
2.    Бережницька Х.Б. Молодіжний сленг як своєрідний засіб вербалізації явищ буття / Х.Б Бережницька / Студентські наукові записки. Серія «філологічна». – Острог: видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.4. – 2011. – 236 с.
3. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 25.
4. Голдованський Ярослав. [Електронний ресурс] : Словник англіцизмів. – Луцьк. – http://www.slovnyk.lutsk.ua/

Відомості про авторів:  Мельничук Юлія  Володимирівна — студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛЕНГОВОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ СТУДЕНТІВ

 Тези присвячено дослідженню вживання сленгових одиниць, виявлених в романіСесилі фон Зігесар “GossipGirl. You know you love me. All I want is everything”,сучаснимиамериканськимистудентами. Запропоновано аналіз стильових особливостей мови студентів, здійснено спробу опису характерних ознак функціонування сленгу.

Ключові слова: сленг, сленгова одиниця, лексико-семантичні прийоми, стилістичний прийом.

 Тезы посвящены исследованию употребления сленговых единиц в романе Сесили фон Зигесар “GossipGirl. You know you love me. All I want is everything”, современнымиамериканскимистудентами. Было предложено анализ стилевых особенностей языка студентов, совершено попытку описания характерных признаков функционирования сленга.

Ключевые слова: сленг, сленговая единица, лексико-семантические приёмы, стилистический приём. 

 The theses are devoted to the research on the use of slang units, discovered in Cecily von Ziegesar’s novel “Gossip Girl. You know you love me. All I want is everything”, by modern American students. It was propounded the analysis of stylistic peculiarities of students’ discourse, the functional peculiarities are concerned.

Key words: slang, slang unit, lexico-semantic modes, stylistic device.

                    У навчанні професійної англійської особливе значення надається читанню творів художньої літератури в оригіналі. Обраний нами роман сучасної американської письменниці Сесилі фон Зігесар “GossipGirl. Youknowyouloveme. AllIwantiseverything” ілюструє стилістичні особливості сленгової лексики студентів, знання яких поглиблюють уявлення про сучасну мовну картину такого суспільного прошарку як студентство, показують характерні ознаки побудови бесіди, пояснюють, з якою метою студенти застосовують різні стилістичні фігури в своєму мовленні.

         Мова героїв роману Сесилі фон Зігесар, як і героїв будь-якого іншого письменника, творить їхню соціально-психологічну характеристику. Мова художньої літератури є стилістично різноманітною та неоднорідною, саме це допомагає авторам якнайбільше проявити свою індивідуальність та реалізувати творчий потенціал. Провідною ознакою стилю художньої літератури, яка відрізняє його від решти функціональних стилів, є широке використання стилістичного потенціалу мови, що знаходить своє відображення у стилістичних засобах [1, с. 20]. Оскільки сленг – це атрибут розмовної мови, його використання в письмовій мові переслідує ціль створення певного художнього образу, який співвідноситься з тією чи іншою соціальною групою [2, с. 360].

                  Мова героївроману повна сленгових ЛО з відхиленням від граматичних норм, аби чіткіше зобразити сучасну мовну  картину: asifsheweresomekindofcelebrity [7, с. 12]; “Youandherhadathing, didn’tyou, Nate?” [7, с. 23]. Нерідко автор навмисно вживає сполучник but на початку речення для підсилення емоційності висловлювання, для показу таких почуттів як злість, здивування тощо: ButIpromisedherIwouldn’tsayanything [7, с. 7]. На синтаксичному рівні компресія є найбільш помітним та вживаним стилістичним прийомом, який виражає неформальність обстановки: where’d, don’t, I’ve, we’ll, I’m, you’d, that’s. Для економії вживають також таку конструкцію як еліпсис: “IheardshegotintoallsortsoftroubleupatHanover”. “Me too”, Anthony said [7, с. 23]. Неєвиняткомйапозіопезис: Everyone is… Everything is… I don’t know… It’s weird…[7, с. 20].Частодлязображеннянеофіційності, спонтанностітаневимушеностірозмови, письменницязастосовуєпарцеляцію: He couldn’t help looking hot, he was just born that way. Poorguy[7, с. 2]. Лексика аналізованого роману є надзвичайно багатою та різноманітною. Щоб увиразнити мову та зробити її більш піднесеною, автор використовує поетичні слова: stealsomebody’sheart, heavenly,dusk; варваризми для створення насмішкуватого, іронічного тону: bravado, femmefatale; з метою уникнення довгих пояснень широко застосовуються професіоналізми: catchoffguard, STD, vintage. Застосовуються й лексико-семантичні прийоми: метафора, синекдоха, гіпербола, мейозис, епітет, порівняння, оксиморон, антитеза, ономатопея, які роблять мовлення експресивнішим, виражають емоційний та фізичний стани мовця, його ставлення до певного предмета чи явища, якісні та кількісні характеристики об’єктів.

         Художній манері Сесилі фон Зігесар властиво те, що вона пише про підлітків, і не просто підлітків, а сучасних американських студентів, які виховувались в багатих родинах. Стилеві мови персонажів властива та універсальність, яка дає нам змогу скласти уявлення про мовну характеристику всього покоління, тому що “мова – це не тільки засіб спілкування, а ще й система, яка віддзеркалює мовний досвід певного співтовариства. Мова й культура пов’язані в комунікативних процесах”. Фон Зігесар подає прекрасний зразок сучасної студентської мови, характерними ознаками якої є: “розкутість” висловлення думки, вживання сленгу, слів-паразитів, вульгаризмів. Студенти розмовляють надзвичайно просто, створюючи власні неологізми, порушуючи правила граматики. В романі автор використовує такі стилістичні прийоми як компресія та еліпсис, які якнайвдаліше відображають неформальність обстановки та економлять час; апозіопезис (замовчування) вживається для більшої динамічності та відображення таких емоцій як страх, захоплення, сумніви, попередження; для зображення неофіційності, спонтанності та невимушеності розмови, письменниця застосовує парцеляцію; полісиндетон, надмірне вживання сполучників чи прийменників, застосовується з метою підкреслення нагромадження, надлишковості, що викликало в мовця роздратованість. При дослідженні стилістичних особливостей студентського сленгу роману Сесилі фон Зігесар “GossipGirl. YouKnowYouLoveMe. AllIWantisEverything” стає очевидним те, що сленг як ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мовна одиниця віддзеркалює загальну культуру, спосіб життя, моральні цінності, етичні пріоритети студентів, а також її ставлення до інших великих і малих соціальних, етнічних, професійних груп. Студентський американський сленг є найдинамічнішою частиною лексичної системи мови, яка безпосередньо відбиває соціокультурні зміни в суспільстві. Студенти як соціальна група суспільства завжди намагалась протиставити себе світові дорослих. Крім того, суперництво, яке завжди співіснує між окремими молодіжними групами, найяскравіше відображає характер суспільного розвитку.

         Отже, дослідивши близько 200 лексичних одиниць на основі роману Сесилі фон Зігесар “GossipGirl. YouKnowYouLoveMe. AllIWantisEverything”, можна стверджувати, що стиль художньої літератури характеризується широким використанням стилістичних засобів та прийомів на різних рівнях мови. Розглянувши мову американських студентів, бачимо, що найважливішим в їхньому спілкуванні є точна, швидка та сповнена емоцій передача інформації. Стилістично забарвлені групи лексики використовуються автором як засіб досягнення мовної виразності та демонстрації особливостей розмовного стилю.

Література:

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : [учебник для вузов] / И. В. Арнольд ; науч. ред. П. Е. Бухаркин. – [10-е изд.]. – М. : Флинта, 2010. – 384 с.

2. Захарченко Т. Е. Английский и американский сленг / Т. Е. Захарченко. – М. : АСТ, 2009. – 478 с.

3. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз : [учбово-метод. посібник] / Л. П. Єфімов, О. А. Ясінецька. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 240 с.

4. Кухаренко В. А. Практикум з стилістики англійської мови : [підручник для студентів факультетів іноз. мов] / В. А. Кухаренко. – [3-є вид., стереотипне]. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 160 с.

5. Ніколенко А. Г. Лексикологія англійської мови: теорія і практика : [навч. посібник] / А. Г. Ніколенко. – Вінниця : Нова книга, 2007. – 528 с.

6. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови / М. І. Мостовий. – Х.: Основа, 1993. – 272 с.

7. Von Ziegesar Cecily.Gossip Girl. You know You Love Me. All I want is everything [Електроннийресурс] / Cecily von Ziegesar. – UK :Little, Brown & Company, 2002. – 117 p. – Режимдоступудороману:

http://e-buks.weebly.com/uploads/6/4/3/3/6433110/u_know_u_love_me.pdf

Відомості про авторів:  Борис Богдана Олексіївна— студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Ключові слова: сленг, сленгова одиниця, лексико-семантичне поле, мікрополе.

The article is devoted to the research on the use of slang units, discovered in Cecily von Ziegesar’s novel “Gossip Girl. You know you love me. All I want is everything”, by modern American teenagers. It was propounded the classification of slang according to semantic feature, the functional peculiarities are concerned.

Key words: slang, slang unit, lexico-semantic field, microfield.

Сьогодні сленг, з одного боку, став невід’ємною частиною соціальної  сфери  і,  з іншого, – одним  з головних та найбільш проблематичних об’єктів дослідження лексикології. Різні аспекти сленгу вивчалися такими дослідниками як Е. Партрідж, Т.Е. Захарченко, С.В. Пиркало, М.М. Маковський, Г.А. Судзіловський, В.А. Хомяков. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX ст.

Метою статті є дослідити вживання сленгових лексичних одиниць американською молоддю в сучасному суспільстві, спробувати класифікувати сленг за семантичною ознакою та описати особливості його функціонування в художній прозі.

Етимологія терміну “сленг” – одне з найбільш заплутаних та спірних питань в англійській лексикології. Труднощі розкриття походження цього терміну посилюються його багатозначністю та різним трактуванням його  авторами словників і спеціальними дослідженнями за останні роки. Найширше вживаються наступні визначення: сленг – це низька і вульгарна мова вулиці, перекручена лексика і нонсенс, жаргон ремесла або фаху [1, 183].

Важливим    кроком  у   вирішенні  цього  питання    було  визначення  І.В. Арнольд: “Сленг – це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст” [1, 183].

Зовсім інакше трактування запропонував Партрідж: “Сленг – це квінтесенція розмовної мови, що пов’язана з життєвими  зручностями,  а  не  з  науковими  законами,  граматичними  правилами  чи філософськими ідеями” [4, 4].

Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Судзіловський,  до найхарактерніших відмінних ознак сленгу він зараховує наступні:

1. Сленг – це лексичне явище.
2. Сленг – це нелітературна лексика.
3. Сленг – лексика, яка виникає і вживається насамперед в усному мовленні.
4. Сленг – це емоційно-забарвлена лексика.
5. Сленг характеризується більш-менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням.
6. Фамільярне емоційне забарвлення відрізняється великою кількістю відтінків (жартівливий, іронічний, насмішкуватий, зневажливий, презирливий, грубий, вульгарний).
7. В залежності від сфери вживання сленг поділяється на загальновідомий і загальновживаний та маловідомий і вузько вживаний.
8. Сленгу характерна обмежена зрозумілість [2, 9-13].

Така кількість розходжень пояснюється в більшості випадках незрозумілістю цього терміну через його довільне та необґрунтоване трактування. Одні автори об’єднують під терміном сленг слова жаргону грабіжників, грубу лексику, професіоналізми, діалектизми та загальновживані експресивні слова розмовної лексики. Деякі автори відносять сюди взагалі всі неологізми [1, 266].

Етимологія терміну “сленг” є досить спірною і не була чітко встановленою жодним лінгвістом, який займався цим питанням. В англійській лексикології це поняття вкоренилось і почало широко розповсюджуватись приблизно на початку минулого століття. Найдоцільнішим в цьому плані є образний опис сленгу у відомій роботі Дж. Б. Гріноу та Дж. Л. Кіттріджа: “Сленг – мова-бродяга, яка скитається по околицям літературної мови і постійно намагається прокласти собі шлях в найвишуканіше суспільство”.

Молодіжний сленг вважається А.Н. Мороховським “суспільною забавкою, мовною грою, підпорядкованою принципам емоційної експресивності”. Для даного  виду сленгу характерне  вживання  емоційно-емфатичних  вигуків  (boy, damn it), слів-паразитів із широкою семантикою (and all, and stuff and crap, goddam thing), оцінних епітетів (terrific, phony, lousy), емфатичних підсилювачів (hell, heck) та цілого ряду вульгаризмів. Таким  чином, сучасний молодіжний сленг, виникаючи з потреб вербальної  самоідентифікації, посилення мовної виразності, значно розширює експресивну систему англійської мови [3, 116].

Іншою особливістю молодіжного сленгу є те, що він не залишається постійним. Зі  зміною одного модного  явища  іншим, старі  слова  забуваються й натомість приходять інші. Якщо в будь-якому іншому слензі слово може існувати протягом десятків років,  то в молодіжному, а отже й в студентському, слензі  лише за  минуле десятиліття  бурхливого світового прогресу з’явилася та  пішла в історію неймовірна кількість слів.

Відповідно до контексту, в якому вживаються сленгові лексичні одиниці, у нашому дослідженні здійснено поділ на такі лексико-семантичні поля: “Людина”, “Продукти матеріальної діяльності людини” та “Абстрактні поняття”. Кожне мікрополе складається із синонімічних рядів сленгізмів, які, позначаючи одне і те ж явище, відрізняються одне від одного відтінками значень. Мікрополе “Людина” є найбільшим, оскільки воно охоплює фізичні характеристики особи, її психологічні та фізіологічні стани, розумові здібності, вказує на належність людини до певної групи, професії. Наприклад: …and if she caught one of her girls acting like a loser, persistently calling in sick or doing poorly on the SATs, she would call in the shrinks, counselors… [5, 12]. Автор вживає дану сленгову одиницю, яка є скороченням від head-shrinker, що, відповідно до денотативного значення слова shrink, дослівно означає “мисливець, який висушує голови”. Даний сленгізм виявляє негативне та скептичне ставлення молоді до лікарів такого ґатунку.

Наступне мікрополе має назву “Продукти матеріальної діяльності” та налічує сленгові лексичні одиниці на позначення предметів щоденного вжитку студентами, таких як одяг, продукти харчування. Сленгові слова на позначення наркотичних речовин також відносяться до цієї групи і налічують в порівнянні з іншими підгрупами помітно більше одиниць. Така тенденція є наслідком культури і вихованості сучасної молоді та вседозволеності, яка панує в її кругах. Для прикладу: She holds onto it the whole time they’re talking and finally takes a little weeny bit off the tip of the slice [5, 20]. Вжитий сленг є перенесенням історичних даних щодо виготовлення хот-догів і означає хот-дог із сосискою, яка традиційно виготовлялась у Відні. Молодь використовує саме цей варіант для спрощення мовлення та швидшого донесення інформації.

Третє мікрополе, яке називається “Абстрактні поняття”, є також досить великим, оскільки в нього входять сленгізми, які позначають спілкування молоді й акти мовлення, розваги та вчинки підлітків. Наприклад: They would have cocktails at the Star Lounge in the Tribeca Star Hotel again, which always turned into sleepover parties… [5, 5]. В продемонстрованому прикладі сленгізм утворено за способом словоскладання і позначає традиційний спосіб розваг сучасних американських підлітків, розкриваючи культурні особливості нашого століття.

Отже, проведений аналіз сучасного американського сленгу доводить, що сленг – поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. До певної міри сленг можна вважати стихійною реакцією неприйняття або відторгнення кодифікованої мовної норми у ряді соціальних груп на рівні повсякденного спілкування. У живому, розмовному мовленні використання молодіжного сленгу в цілому  стимулюється: 1) бажанням молоді лишатись незрозумілою для оточуючих під час спілкування з друзями; 2) невдоволенням традиційними словами і виразами; 3) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним; 4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування; 5) бажанням досягти певного комічного ефекту.

Список використаної літератури:

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : [учебник для вузов] / И. В. Арнольд ; науч. ред. П. Е. Бухаркин. – [10-е изд.]. – М. : Флинта, 2010. – 384 с.

2. Судзиловский Г. А. Сленг – что это такое? / Г. А. Судзиловский. – Москва : Воениздат, 1973. – 182 с.

3. Тимошенко З. В. Стилистика английского языка : [учебник] / З. В. Тимошенко, А. Н. Мороховский, Н. И. Лихошерст – К. : Высшая школа, 1991. – 272 с.

4. Partridge E. Slang Today and Yesterday / Erik Partridge. – L. :  Routledge & Kegan Paul Ltd., 1979. – 476 p.

5. Von Ziegesar Cecily. Gossip Girl. You know YouLoveMe.All I want is everything [Електронний ресурс] / Cecily von Ziegesar. –UK: Little, Brown & Company, 2002. – 117 p. – Режим доступу до роману:

http://e-buks.weebly.com/uploads/6/4/3/3/6433110/u_know_u_love_me.pdf

 наук.  керівник – Крайчинська Галина Вацлавівна, к. філол.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації