У статті розглянуто особливості семантики авторських лексичних новотворів українських драматургів, проаналізовано способи і причини творення індивідуально-авторських номінацій.

The semantical peculiarities of Ukrainian dramatist’s lexical neologisms, ways and causes of creation occasional nominations are being analyzed in the article.

Ключові слова: авторський лексичний новотвір, лексико-семантична група, семантика, сема, українська драматургія.

Сьогодні активно відбувається процес вивчення і дослідження авторських лексичних новотворів, які функціюють здебільшого в поетичних творах, меншою мірою у прозових. Зокрема неологізми в українській поезії вивчали Г. Колесник (творчість П. Тичини та М. Рильського), Л. Олефіренко (поезія В. Стуса), В. Герман (поезія І. Драча), Ж. Колоїз, Г. Богуцька, Є. Регушевський, М. Разумейко (проза Олеся Гончара). Результатом вивчення інновацій є укладені лексичні словники, зокрема й індивідуально-авторської лексики.

Актуальність дослідження авторських лексичних новотворів зумовлена тим, що драматургія, як і поезія та проза, є важливим джерелом поповнення лексичного складу мови новими оригінальними утвореннями. Ґрунтовне вивчення інновацій неможливе без комплексного дослідження, тому варто аналізувати їхню семантику, що, своєю чергою, дає змогу ґрунтовніше  дослідити й теоретично проаналізувати лінгвістичну природу лексичних новотворів як потенційних одиниць словникового складу мови.

Інтерес до появи нових слів виник приблизно тоді ж як і стався так званий «неологічний вибух», тобто створення і поширення авторських новотворів. Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття почався період активного вивчення і дослідження авторських неологізмів, з’явилась нова галузь лінгвістики – неологія, головним завданням якої є виявлення критеріїв ідентифікації нових слів, значень, аналіз причин їх появи, вивчення типів і моделей творення, лексикографічне опрацювання нових номінативних одиниць [1, с. 6]. Неологія вивчає нову лексику, головна її одиниця – авторський лексичний новотвір (АЛН), на що натрапляємо в працях таких науковців, як: В. Русанівський, О. Стишов, Ж. Колоїз, Г. Вокальчук, Н. Адах, О. Жижома, К. Брітікова, А. Калєтнік, В. Максимчук, О. Тимочко та ін. За визначенням, яке подане в енциклопедії «Українська мова», неологізм – це «слово, а також його окреме значення, вислів, які з’явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора» [5, с. 348].

Дослідивши тексти драм, ми переконалися, що новотвори активно функціюють не лише в поезії та прозі. Причина їхньої появи у драматичних творах, можна припустити, та ж, що і в поезії – «наявніть у відрізку тексту оказіональної одиниці додає незвичайності, нестандартності усьому тексту, загострює увагу, сприяє запам’ятовуванню й виділенню на загальному текстуальному фоні конкретного контексту, окремої мікротеми» [3]. Галина Вокальчук зазначає, що «поява авторських новотворів зумовлюється прагненням митців по-новому, свіжо й оригінально позначити певний елемент об’єктивної дійсності, намаганням подолати мовний стандарт, штамп, потребою посилити загальний емоційний вплив на читача, збагатити образну палітру твору [2].

Сучасні українські драматурги прагнуть здивувати читача оригінальними жанровими утвореннями (майже еротична трагедія, трагіфарс, фарс-фантасмагорія, комічна казка-мюзикл, казка-шоу, спец-комедія – Неда Неждана),  які вимагають такого ж оригінального сюжету і, відповідно, незвичного героя, для зображення якого якраз і створюють авторські лексичні інновації.

Проаналізувавши п’єси українських драматургів, ми виявили понад 140 авторських лексичних новотворів. Розподіл слів за частиномовною належністю нерівномірний: найбільше засвідчено іменників – 93 одиниці (65%), дієслів – 23 (23%), прикметників – 20 (20%), прислівники – 5 одиниць (5%) та 1 дієприслівник. Складно пояснити такий частиномовний розподіл, адже дієслів, які разом з іменниками є центральними частинами мови, майже втричі менше. Припускаємо, що можливості словотворення в поезії набагато більші, ніж у драмі чи прозі. Мова поезії більш образна, емоційна, експресивна, а тому і дає кращі можливості для творення нових слів.

Для дослідження семантики усі іменникові новотвори об’єднано в лексико-семантичні групи. Виокремлюємо такі лексико-семантичні групи: іменники на позначення істот, іменники зі значенням абстрактності та іменники із загальним значенням.

У лексико-семантичній групі на позначення істот можна  ми виокремили тематичні групи, що називають осіб за родом заняття чи професією: жінка-диригентка, патефонознавець, піцист, дзвоникіст, сексоанатом, мольвіст, мольвознавець, дальтонік-художник, бос-організатор, йогиха, йожиха; за національністю: земляк-гречкосій, хохол-малорос; назви казкових та міфічних персонажів: Вертлик, Дзигус-Дзигімус, напівангел, недоангел, феїнка, дивеня; назви тварин: кицеля, пацючечка, слонопотамчик, хробаченя, чапля-шмакля.

Серед іменників, що позначають назви професій та осіб за родом діяльності є такі інновації, значення яких зрозуміле без контексту. Це такі новотвори як жінка-диригентка, патефонознавець, дружок-комуняка, революціонерка-модниця. Значення інновацій піцист, дзвоникіст, йогиха, йожка розкрито лише в контексті: Так, тепер із чого готують піцу? Та з усього. Важче сказати, з чого її не готують. Овочі й фрукти, м’ясо і не м’ясо, з яйцями і без… Чим барвистіша палітра, тим ви кращий піцець чи піцист; Цікаво, є фізіономісти, а от Марта у нас «дзвоникіст» – пізнає знайомих по дзвониках; Сподіваюсь, ви не йог? /…/ Ні, не йог, вірніше, не йогиха, чи не йожка, як правильно? (Неда Неждана).

Семою ʻвладаʼ або ʻполітикаʼ об’єднані іменники: дружок-комуняка, піддорадник, чорненя, революціонерка-модниця, президент-каратист, мамайці, бабайці. Значення більшості з цих новотворів розкрито лише з допомогою контексту: І недарма, недарма твої перефарбовані дружки-комуняки, яких ти слізно просив роздобути клятву українських патріотів, дістали тобі з архівів що?! (Я. Верещак); В кожній школі сидів поряд з директорським кабінетом піддорадник, або й цілий дорадник; Просто бабайці з мамайцями підписали довгострокове змирення…(О. Ірванець). Ці інновації означають, очевидно назви членів політичних партій. Інновація чорненя (Із чорненят його виключили, і в спецшколу запроторили, і з батьками розібралися (О. Ірванець) утворена за аналогією до «жовтеня» – назви члена групи молодших школярів при піонерських організаціях школи у часи Радянського Союзу. Новотвір президент-каратист (Бо всі троє щось там з Москвою не поділили. А з москалями, куме, ліпше не заїдатися, бо в них же нафта, газ… і президент-каратист… (Я. Верещак) співвідносимо з  конкретною і реальною людиною, а саме президентом Росії В. Путіним.

Окрему групу становлять складні слова, що стосуються осіб жіночої статі, утворені з двох і більше частин остання з яких доповнює та характеризує першу: жінка-танк, пані-білоручка, супер-пупер-віп-клієнтка, красуня-сомнамбула. Одним з найпоширеніших засобів словотворення є творення складних слів. Складні інновації створювали на всіх етапах історичного розвитку української мови, адже вони «є логічно-змістовими замінниками словосполучень, порівняльних зворотів і навіть речень, зумовлені естетичними настановами того чи іншого автора, своєрідністю його творчої манери, особливостями художнього мислення» [4, с. 33].

Інновації типка та типуля утворені  як відповідний аналог жіночого роду до слова тип. Подібно до цих інновацій утворено і новотвір людин – як аналог чоловічого роду до слова «людина».

АЛН, які називають казкових персонажів – Вертлик, Дзигус-Дзигусімус, феїнка, засвідчені у дитячих п’єсах Неди Неждани «Зачаклований ховрашок» та «Зоряна мандрівка». Джерелом творення інновації Вертлик є прикметник вертлявий, який і характеризує цього персонажа. Подібним є і творення неологізму Дзигус-Дзигусімус – від «дзиґа».

Інновацій на позначення тварин мають здебільшого незвичне словесне вираження, якого їм надають суфікси; за звучанням та за значенням вони близькі до узуальних, напр.  кицеля (Кицюня, кицеле ти моє, що ти так жалібно дивишся? (Неда Неждана) пор. з узуальним «киця»; пацючечка (Глянь, яка пацючечка…Така бридоточка…А лапчики які, так ми мотати ними вміємо!) (Неда Неждана) – зменшувально-пестлива форма жіночого роду від слова пацюк;  хробаченя (А від нього потім введуться інші хробаки, спершу –  маленькі ніжні хробаченята, я ходитиму між ними дуже-дуже обережно… (О. Ірванець) – інновація створена аналогічно до способу творення назв малих за віком істот або дитинчат тварин (слон – слоненя, хробак – хробаченя). Новотвір слонопотамчик. утворений поєднанням двох узуальних слів – слон і гіпопотамчик. (А як там у вас справи селекції? Щось новеньке не вивели? Слонопотамчика якогось? (Неда Неждана). Інновації вовцюжка, вовчишенка, вовчучка варто порівняти з узуальними відповідниками: воцюжка – воцюга, вовчишенка – вовчище, вовчучка – вовчук. Ці слова мають зменшувально-пестливе значення, якого їм надають суфікси –к, -енк, -учк.

Серед іменників зі значенням абстрактності зафіксовано одиниці, які мають узуальні відповідники, а тому і значення у них подібне: блазнівство – блазень (Або ж він розлитий у суспільстві. Без гільдії блазнів ми всі, а також ви всі… заражені блазнівством. А це гірше холери, повір мені); нудотина – нудота (Це така нудотина, що про політику й те краще. (Неда Неждана). Зазначені інновації мають негативну семантику. Абстрактний іменник пофіг слід порівняти з аналогічним за звучанням і будовою жаргонним прислівником пофіг (байдуже, все-одно). У контексті цей іменник  значення має подібне до того, що й прислівник. Подібно утворено й іменник півпупер. Компонент пупер уживають, як правило, завжди разом із лексемою супер, де вона виконує підсилювальну функцію в сленговій одиниці супер-пупер (дуже добре, чудово). Інновація півпупер у контексті зменшує це підсилення чим зумовлює комічний ефект: Я б сказала «супер», але не «пупер» – півпупера чи навіть чверть! (Неда Неждана ).

Окрім цих АЛН зафіксовано такі, семантику яких визначити важко: мультиплюндизм, мольва (Проти чого ж це вони сьогодні виступатимуть? Напевно, знову проти мольви. Мольвісти, мольвознавці у всіх газетах її торочать про вибух/…/ (О. Ірванець); У нашому суспільстві, яке зазнає в цей переломний час докорінних змін, визначились і загострилися небезпечні тенденції. Особливе занепокоєння викликає ідея так званого мультиплюндизму, що глибоко вкорінилася у свідомості певної частини населення нашої багатостраждальної держави. Деструктивний і волюнтаристичний зміст цієї ідеї сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву.. (О. Ірванець). Лише в контексті п’єси стає зрозуміло, що мольва – вибух на Чорнобильській АЕС. Значення інновації мультиплюндизм так і залишається невизначеним. Складається вона з двох частин – мульти (від лат. multum — багато), що означає множинність предметів або багаторазовість дій; плюндизм – значення не відоме, хоча частина слова плюнд подібна до англійського слова plund або plunder, що означає грабувати, грабіж. Отже, можна припускаємо, що мультиплюндизм – це  якесь масове чи масштабне пограбування. Саме це слово є темою прямого ефіру в однойменній п’єсі О. Ірванця.

Іменники із загальним значенням представлені специфічними назвами страв, причому зрозуміти це допомагає контекст, а також певні морфеми, здебільшого суфікси, додані до узуального відповідника: гієнятина – гієна (Дякую, я не буду, пийте самі вашу гієнятину. (Неда Неждана ); жучинка – жук (А підливка у вас яка до неї? Жучинка? Павучинка? Тарганівочка? (Олександр Ірванець). Такі одиниці як мепс і трик мають затемнену семантику, зрозуміти яку важко навіть з допомогою контексту: Я пила мепс без цукру – і ти пила мепс без цукру. Я гризла трик – і ти гризла трик. (О. Ірванець). Отже, зрозуміло лише, що мепс – це напій, про значення інновації трик можна лише здогадуватись.

Серед іменникових АЛН є низка слів, стилістичне забарвлення яким, надають відповідні значущі частини слова. Так, наприклад, значення згрубілості наявне в інноваціях-назвах небесних світил сончище, сонцяра (А он поглянь яке сонечко, велике, жовте-жовтюче (той наближається з мішком) сонцище таке, сонцяра… (Неда Неждана). Це значення надають їм відповідні суфікси -ищ, -ар. Зменшувально-пестливе значення мають такі новотвори: шпаклерик, тацька, скринюлечка, розмірчик, лапчик.

Отже, іменникові АЛН в українській драматургії семантично різноманітні. Основними лексико-семантичними групами є іменники на позначення істот, загальні назви та іменники зі значенням абстрактності. Значення більшості одиниць, що входять до цих груп, цілком зрозуміле без контексту. Це, здебільшого,  незвичні досі форми загальновживаних слів, утворені додаванням до узуальної лексеми суфікса, який надає інновації нового відтінку або й зовсім іншого значення. Причиною творення таких слів є, очевидно, прагнення автора зобразити точність, детальність, а часто і комічність дійової особи чи певної ситуації, яку неможливо описати існуючими у мові засобами.  Такі новотвори зафіксовано у комедійних п’єсах.

Невелика кількість інновацій має затемнену семантику, яку можна встановити лише приблизно за допомогою контексту або й зовсім неможливо. Усі вони належать одному авторові – О. Ірванцю, який завуальовано зображував у своїх п’єсах суспільні реалії минулих десятиліть. Ймовірно, автор, під час творення таких одиниць, передбачав наявність у читача власних знань про описані події, які мають реальне підґрунтя. Досі сучасна драма залишалась поза увагою неології, однак можна простежити, що мова драматургів, як і мова поетів, яку неологія не залишила без уваги, теж насичена численними новотворами, є важливим джерелом поповнення основного лексичного фонду мови.

Література

1. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки: (семантико-дериваційний та лексикографічний аспекти) / за ред. Г. М. Вокальчук. – Рівне : Видавництво Олега Зеня, 2007. – 136 с. с 6
2. Вокальчук Г. Авторські новотвори в поезії 20-30-х років [Електронний ресурс] / Галина Вокальчук – Режим доступу до ресурсу: kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine42-14.pdf.
3. Жижома О. Текстотвірна функція індивідуально-авторських новотворів (на матеріалі поетичних творів 80-90-х років ХХ століття) [Електронний ресурс] / Оксана Жижома. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://litmisto.org.ua/?p=7752.
4. Павленко Л. П. Складні іменники-оказіоналізми в поетичному контексті / Л. П. Павленко // Українська мова та література в школі. – 1983. – № 8. – С. 33–34.
5. Українська мова: Енциклопедія / Редкол. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М.П. та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 2004. – 824с. с.348

Національний дослідницький університет «Острозька Академія»

Студентка факультету романо-германських мов

Науковий керівник: доцент Зелінська Лідія Володимирівна

Анотація

Стаття присвячена аналізу символів у семикнижжі про Гаррі Поттера Дж.К. Роулінг, а саме системі авторських символів. Також розглядається роль символів у контексті культурного коду та міжкультурної комунікації. 

Ключові слова: символ, семантика, культурний код, комунікація, гепталогія, інтерпретація.

Annotation

The article focuses on the symbols in the heptalogy about Harry Potter by J.K Rowling, particularly on the symbol system invented by the author. The symbols are also discussed in the context of cultural code and intercultural communication.

Key words: symbol, semantics, cultural code, communication, heptalogy, interpretation.

Актуальність теми: письменники й інші митці розробляють власні системи персонажів, синтезуючи міфи, легенди, науку з культурним сприйняттям реципієнтів задля створення нових образів та символів для репрезентації «вічних» проблем та явищ.

Мета дослідження: висвітлити мережу авторських символів у контексті британської культури на основі семикнижжя Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер».

Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

• розглянути концепцію символу;
• визначити зв’язок між семантикою та символікою;
• дослідити авторську символіку Дж.К. Роулінг у гепталогії про Гаррі Поттера.

Предметом дослідження є авторська символіка та її семантика у романах про Гаррі Поттера Дж.К. Роулінг.

Об’єктом є гепталогія Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер».

Проблема вибору, боротьба доброго і злого начал особистості, теми смерті, дружби і любові є актуальними повсякчас. Через гепталогію «Гаррі Поттер» Джоан Кетлін Роулінг можна простежити психічний розвиток особистості в суспільно-культурних умовах, тобто стати на шлях розуміння культурного коду британців. Саме через літературу пізнається кожна культура, що є наразі необхідним, оскільки існує проблема міжкультурної комунікації.

Розглянувши тенденції розвитку сучасного британського фентезі та історію символіки, її походження і втілення у романах Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь», «Гаррі Поттер і таємна кімната», «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану», «Гаррі Поттер і Келих вогню», «Гаррі Поттер і Орден фенікса», «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц», «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії», маємо глибше розуміння конотативного значення конкретних груп символів. За допомогою додаткових матеріалів, «Казки Барда Бідла», «Квідич крізь віки» Дж.К. Роулінг, а також праць вітчизняних і зарубіжних дослідників (К. Гуменюк, Д. Дроздовський, Т. Вовкодав, О. Січ, І. Шпак, М. Ковальова, В.Індик, Л. Кінг, Ф. Морріс, М. Ванг) творчості ДЖ.К. Роулінг, сайтів Harry Potter Wiki, Pottermore вдалося зібрати теоретично-контекстуальну базу та створити нову класифікацію символіки гепталогії.

При розгляді впливу символу на психіку, у своїй статті «Символ без значення» Дж. Кемпбелл пропонує наступне визначення: «символ — це енерговикликаючий, і режисуючий агент/…/символ, як і все інше, показує подвійний аспект. Ми повинні розрізняти «сенс» і «значення» символу».

Г. Циммер дає короткий огляд природи і багатовікової актуальності символів. «Концепції та слова є символами, так само, як видіння, ритуали і образи, так само, як манери і звичаї у повсякденному житті. Через все це віддзеркалюється трансцендентність реальності. Існує так багато метафор, що відображають і передбачають невимовне, що при цьому по-різному виражається, незбагненне, хоча при цьому виявлене у багатьох формах. Символи ведуть розум до істини, але самі по собі неправдиві, отже, ілюзорно їх запозичувати. Кожна цивілізація, кожна вікова група повинна принести свій власний символ» )[1].

К. Юнг вважав, що «елементарний образ, або архетип, є фігура – чи то є вона демоном, людиною або подією, – яка в процесі історії повторюється там, де вільно виявляється людська фантазія». «Будь-який зв’язок із архетипом, – писав він, – вивільняє в нас голос більш могутній, ніж наш власний. Той, хто розмовляє прототипами, розмовляє тисячею голосів» [1].

Необхідно відзначити, що романи про Гаррі Поттера – своєрідні збірки універсалїй із багатьох дитячих сюжетів: чарівники, ельфи, поштові сови, дракони, гобліни, персонажі кельтської, скандинавської міфології. Також авторка широко використовує імена з грецької та римської міфологій: імена пов’язані із астрологією (Sirius, Narcissa), імена богів та богинь (Marcus, Minerva, Nymphadora), назви міфічних створінь (Argus, Cassandra, Griffin, Hippogriff, Penelope, Phoenix, Remus)[3,4, 17].

Джоан Роулінг також розробила систему власних символів, які грають важливу роль у дослідженні культурного коду гепталогії. Головними з них є наступні:

1. Тестрал (Thestral) — це порода крилатих коней з скелетоподібним тілом і широкими шкірястими крилами, що нагадують крила кажана. Тестрали незаслужено відомі як ознака нещастя і агресії, тому що їх можуть бачити тільки ті, хто були свідками смерті, принаймні один раз (прийнявши саму концепцію). Тестралів можна приручити, тому вони використовуються в якості альтернативи мітли (основний із засобів пересування чарівників). Крім того, їх може заманити запах крові. За легендою чарівна паличка Смерть(Жезл Смерті, бузинова паличка) мала волосину тестрала за серцевину[7, 12].

Луна Лавґуд: «Вони звуться тестралами. Вони досить ніжні, насправді… Але люди уникають їх, бо вони трохи …»

Гаррі Поттер: «Інші, але чому решта не може їх бачити?»

Луна Лавґуд: «Їх можуть побачити тільки люди, які бачили смерть.»[12]

2. Створіння під назвою Ховчик (Boggart), істота, що змінює власну форму, та живе у темних, замкнутих приміщеннях. Коли його ніхто не бачить, не відомо, якої форми він набуває, проте, коли людина, чи істота натрапляє на ховчика, то він перетворюється на об’єкт найпотаємнішого страху цієї людини чи істоти. Ховчик Гаррі перетворився на дементора, що означає (як казав Дамблдор) Гаррі боїться боятися[2, 14].
3. Дементори — це істоти в довгих темних плащах, що висмоктують радість. Єдиним рятунком є патронус, викликаний чарівником за допомогою щасливих спогадів. Дементори можуть висмоктати душу (Цілунок дементора), що вважається гіршим за смерть[14].
4. Патронус набуває форм відповідно до особливостей особистості. Наприклад батьки Гіррі, Лілі та Джеймс мали лань та оленя за патрону сів. Гарріний патротус теж був оленем, оскільки батьки — найдорожче для нього. Патронус професора Снейпа був ланню через любов до Лілі. Патронусом Дамблдора був фенікс як символ довговічності [9, 14].
5. Доксі(Doxies) – наче маленькі ельфи з додатковим набором рук та ніг. Вони вкриті густим чорним волоссям та мають блискучі жукоподібні крильця. Їх укуси злегка отруйні. Близнюки Візлі використовували їхню отруту для солодощів (батончиків-блювончиків, пампушечок-зносаюшечок, завиванців-зомліванців), які дозволяли б прогулувати пари [12].
6. Жаборості(Gillyweed) — сіро-зелені рослини, що нагадують слизькі щурячі хвости. Їх застосовують для того, щоб отримати можливість довгий час залишатися під водою. Якщо чарівник з’їдає жабо рості в нього на певний час виростають жабри. Строк дії жаборостей приблизно півтори години[10].
7. Квідич(Quidditch) – магічна гра в світі Гаррі Поттера, яка певним чином нагадує регбі на мітлах. У квідич грають чотирма м’ячами: квафл (Quaffle), два бладжери (Bludger)  та найцінніший з точки зору правил грі снич (Snitch) — надзвичайно маленький м’ячик розміром з кульку для пінг-понга, котрий літає самостійно. Через його маленький розмір та пруткість зловити його надзвичайно важко. Коли снича ловлять, гра зупиняється. Роулінг написала окрему книгу «Квідич крізь віки»[1, 5, 13].
8. Сортувальний Капелюх(Sorting Hat) — гостроверхий капелюх, який колись належав Ґодріку Ґрифіндору, одному з засновників школи чарів Хогвартс. Годрік створив цей Капелюх для того, щоб після смерті засновників хтось міг розподіляти студентів по факультетах згідно з їх рисами та характерами. Більшу частину всього часу Сортувальний Капелюх проводить в кабінеті директора школа, таким чином маючи доступ до інформації[1, 8].
9. Часоворот— магічний предмет, який допомає повернутися в нещодавнє минуле. Виглядає він, як піщаний годинник, що закріплений на осі, від якої йде золотий ланцюжок. Часоворот не може вносити кардинальних змін в хід подій. Наприклад, він не може воскресити людину, проте з його допомогою можна зробити можливе реальним.[2]
10. Смертельні реліквії: бузинова паличка, що символізує могутність, воскресальний камінь, що дозволяє певною мірою повернути мертвих та плащ-невидимка, що дозволяє сховатися. у «Казках Барда Бідла» є найрозповсюдженіша версія казки про трьох братів Певерелів. Згодом стає відомо, що це правдива історія про те, як брати зустріли Смерть. Смерть подарувала їм три дарунки відповідно їхніх бажань: старший брат хотів наймогутнішу чарівну паличку, середній хотів принизити смерть і воскресити кохану, а молодший бажав піти від Смерті непоміченим. В кінці Смерть отримала життя перших двох братів, а менший, коли його час настав, пішов у потойбіччя зі Смертю на рівних, як двоє старих приятелів[9,15].
11. Горокракс — це темний могутній магічний об’єкт, що дозволяє розщепити душу, вкласти частинку в обраний предмет чи істоту і, таким чином, відтягнути смерть. Лорд Волдеморт мав на меті створити 6 горокраксів, тобто розділити душу насемеро, що було небачено в історії. Щоб створити горокракс, потрібно здійснити убивство та знати необхідне закляття для розщеплення. Волдеморт використав свій перший щоденник, перстень (реліквію сім’ї), діадему Ровіни Рейвенков, чашу Хельги Гафлпаф, медальйон Салазара Слизерина, свою змію Наджіні та ненароком Гаррі, розщепивши душу навосьмеро. З кожним разом він дедалі менше ставав схожим на людину, а все більше на змію, сутність якої відображав[9, 11].

Культурний код «Гаррі Поттера» є ключем до розуміння британського типу культури, її особливостей, інтерпретацій, переконань, закодованих у символах, які можна розшифрувати керуючись історично-суспільним контекстом. Культурний код пов’язаний з набором стереотипів у свідомості, підсвідомих переконання та «закладених», успадкованих вірувань [6, 16].

Отже, у статті було розглянуто концепцію символу, висвітлено взаємозв’язок між семантикою та символікою, а також досліджено авторську символіку семикнижжя Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер». Представлена у статті мережа авторських символів не є абсолютно повною і може бути предметом для подальших досліджень. Тим не менш зазначені символи є основою системи авторської символіки, оскільки описані істоти, рослини та явища або істотно впливають на розвиток подій, або репрезентують сутність особистості й суспільства. У семикнижжі представлені як абсолютно негативні створіння (дементори), так і цілком позитивні істоти (патронуси), протиставлення яких символізує рівновагу сил добра і зла.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вовкодав Т. Структурно-типологічні та лексико-семантичні параметри літературної казки Дж Роулінг і ресурси – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидатафілологічних наук – Краснодар – 2006.
2. Гуменюк К. Ономастичний простір твору Джоан Роулінг «Гаррі Поттер та в’язень Азкабану». Студентські наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип. 3. – 2010. – 160 с.
3. Дроздовський Д. Спроба структурно-семіотичного аналізу твору Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер» і наративних творів-близнят у стилі фан-фікшн [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ruthenia.info/c/r.pl?c_=not&c_=!2616
4. Ковалёва М.Ю. Символизм романа Дж. К. Роулинг «Гарри Поттер» // Гуманитарные научные исследования. 2013 – Вип. 5 – [Электронный ресурс] Режим доступу: http://human.snauka.ru/2013/05/3074
5. Мельникова Е. Г. Рецептивный анализ символов в эпопее Дж. Роулинг «Гарри Поттер» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sociosphera.com/conference/2012/mezhdunarodnaya_nauchnoprakticheskaya_konferenciya_tekst_proizvedenie_chitatel/
6. Indick, William. Ancient Symbology in Fantasy Literature: A Psychological Study. Jefferson: McFarland &, 2012.
7. Rowling J. K. Fantastic Beasts and Where to Find Them. London: Bloomsbury, 2010 – 42 p.
8. Rowling J. K. Harry Potter and the Chamber of Secrets. London: Bloomsbury, 1998 – 251p.
9. Rowling J. K. Harry Potter and the Deathly Hallows. London: Bloomsbury, 2007 – 607p.
10. Rowling J. K. Harry Potter and the Goblet of Fire. London: Bloomsbury, 2000 – 636p.
11. Rowling J. K. Harry Potter and the Half-blood Prince. London: Bloomsbury, 2005 – 607p.
12. Rowling J. K. Harry Potter and the Order of the Phoenix. London: Bloomsbury, 2003 – 766 p.
13. Rowling J. K. Harry Potter and the Philosopher’s Stone. London: Bloomsbury, 1997 – 223 p.
14. Rowling J. K. Harry Potter and the Prisoner of Azkaban. London: Bloomsbury, 1999 – 317p.
15. Rowling J. K. The Tales of Beedle the Bard. London: Children’s High Level Group, 2008– 157 p.
16. Wang, Miaomiao. A Study on Semantic and Communicative Translation of Magical Things in Harry Potter [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cscanada.net/index.php/sll/article/view/4353
17. Етимологічний онлайн-словник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.etymonline.com

Стаття містить короткий огляд теорій лексико-семантичного поля на сучасному етапі розвитку лінгвістики. На базі фактичного матеріалу розглянуто питання особливостей організації та опису лексико-семантичного поля, виділено структуру та основні типи лексико-семантичного поля.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, лексичне значення слова, семантична структура поля, семантика, парадигматика.

The article provides a brief overview of lexical-semantic fields theories in the current development of linguistics. On the basis of factual material considered features of organization and description of lexical-semantic fields marked structure and main types of lexical-semantic field.

Key words: lexical-semantic field, lexical meaning, semantic field structure, semantics, paradigmatics.

Мeтою дocлiджeння є особливості організації та опису лексико-семантичного поля, рoзгляд тa aнaлiз мoжливих вaрiaнтів лексико-семантичного поля (далі – ЛСП) – термін, який застосовується в лінгвістиці найчастіше для позначення сукупності мовних одиниць, об’єднаних якимись загальними (інтегральними) лексико-семантичними ознаками.

Спочатку в ролі таких лексичних одиниць розглядали слова, але пізніше в лінгвістичних працях зявилися описи семантичних полів словосполучень [2, с.48-56]. ЛСП досліджували такі вчені як О.О.Бондарко, Л.М.Васильєв, В.Г.Гак, В.Р.Звєгінцев, І.Н.Кобозєва, І.В.Чумак-Жунь.

Проаналізувавши визначення ЛСП у працях провідних лінгвістів, можна виділити такі основні його властивості:

1)    Воно є інтуїтивно зрозумілим носію мови;

2)    Є психологічною реальністю для носія мови

3)    Є автономним і може бути виокремлено як самостійна підсистема мови;

4)    Одиниці поля позначені наявністю системних семантичних відношень;

5)    Кожне семантичне поле пов’язане з іншими семантичними полями мови і в сукупності з ними утворює мовну систему.

Підгрунтям до теорії ЛСП є уявлення про існування в мові деяких семантичних груп і про можливість входження мовних одиниць до однієї або кількох груп. Зокрема, словниковий склад мови може бути представлений як набір окремих груп слів, об’єднаних різними відношеннями: синонімічними та антонімічними.

Можливість подання лексики у вигляді обєднання багатьох окремих систем слів уперше розглядалось в лінгвістичних працях 19 ст. Перші спроби виділення семантичних полів було зроблено при створенні ідеографічних словників ( або тезаурусів). Термін «семантичне поле» було введено Г.Іпсеном та Й.Тріром. Таке уявлення про лексичну систему є у першу чергу, лінгвістичною гіпотезою, а не аксіомою, тому воно часто використовується як метод проведення мовного дослідження, а не як його мета [1, с.34-36].

Елементи окремого ЛСП пов’язані регулярними та системними відношеннями і, отже, усі слова поля взаємно протиставлені одне одному. ЛСП може перетинатися або повністю входити в інше поле. Значення кожного слова найповніше визначається тільки втому випадку, якщо відомі значення інших слів того самого поля. Окрема мовна одиниця може мати кілька значень і бути віднесена до різних семантичних полів.

Семантична ознака, що лежить в основі ЛСП, може також розглядатися як певна поняттєва категорія, яка так чи інакше співвідноситься з оточуючою людину дійсністю і її досвідом. Про відсутність різкого протиставлення семантичних і понятійних понять говориться і в роботах О.Бондарко, Л.Васильєва, Й.Тріра. [2,с.45-48].

Найпростіший різновид ЛСП – це поле парадигматичного типу, одиницями якого є лексеми, що належать до однієї частини мови та об’єднані спільною категоріальною семою в значенні. Такі поля нерідко також іменуються семантичними класами або лексико-семантичними групами.

Як зазначають І.Н.Кобозева та Л.Васильєв, зв’язки між одиницями окремого ЛСП можуть розрізнятися за широтою та специфічністю. Найбільш загальні типи зв’язків – це зв’язки парадигматичного типу (синонімічні, антонімічні та родовидові)[4, с.65].

Наприклад, група слів tree, twig, trunk, leaf і т.д. може формувати як самостійне семантичне поле, обєднане ставленням «частина-ціле», так і входити до складу ЛСП рослин. У цьому випадку лексема tree буде служити родовим поняттям для таких лексем, як, наприклад birch, oak, palm і т.д.

ЛСП дієслів мовлення може бути представлене у вигляді обєднання синонімічних рядів (to speak – to communicate; to scold – to criticize; to tease – to ridicule – to mock і т.д.).

Прикладом мінімального ЛСП парадигматичного типу може служити синонімічна група, наприклад певна група тих самих дієслів мовлення. Це поле утворюють дієслова to tell, to speak, to chat, to twaddle та ін. Елементи ЛСП дієслів мовлення об’єднані інтегральною семантичною ознакою «to communicate», але їх значення не тотожне. Одиниці цього ЛСП розрізняються диференційними ознаками, наприклад «взаємним повідомленням» (to speak)«однобічним повідомленням» (to convey, to announce). Крім того, вони розрізняються стилістичними, загальними, дериваційними, та конотативними елементами значення. Наприклад, дієслово to scold, крім семи «to communicate», має також додаткове конотативне значення – негативну експресивність.

Загальною семантичною ознакою, що поєднує елементи конкретного ЛСП, в інших ЛСП тієї ж мови може виступати диференціальна ознака. Наприклад, ЛСП «дієслів комунікації», містить поле дієслів мовлення, наприклад to telegraph, to write та ін. Інтегральною семантичною ознакою для цього поля буде ознака «передача інформації», а «канал передачі інформації» – усний та письмовий – виступить у ролі диференціальної ознаки.

Для виявлення та опису ЛСП нерідко використовуються методи компонентного аналізу та асоціативного експерименту, звуться асоціаціями полів [3, с.41-44].

В.Г.Гак розглядає семантичні зміни як загальні закони мовної семантики та ономасіології, які відображають найбільш загальні семантичні закони. В основі таких змін як розширення, звуження, перенесення лежать формально-логічні закономірності мислення. Виділяється чотири типи відношень між поняттями: відношення рівнозначності, контрадикторності, підпорядкування та перехрещення. Ці логічні відношення послужили основою успішного вивчення семантичних відношень та їхніх змін  в історичній семасіології [5,с.67].

У мовознавстві виокремлюють такі типи ЛСП:

1. Природні (назви дерев, тварин, частин тіла, чуттєве сприйняття і т.д.);

2. Штучні (назви військовий чинів, складові частини механізмів і т.д.);

3. Напівштучні (термінологія мисливців або рибалок, етичні поняття і т.д.);

Семантична структура поля складається з наступних частин:

–         Ядро поля представлене родовою семою (гіперсемою).

Гіперсема поля – семантичний компонент вищого порядку, що організовує навколо себе семантичне розтання поля;

–         Центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром диференційне значення;

–         Периферія поля включає одиниці, найбільш віддалені у своєму значенні від ядра, загальне родове поняття тут відтиснуте до розряду потенційної семантики.

Периферійні одиниці можуть мати контекстуальне значення, якщо поле будується за певним текстом твору. Зазвичай, периферійні одиниці поля можуть вступати в контакт з іншими семантичними полями, утворюючи лексико-семантичну безперервність мовної системи.

Семантичні відношення описуються семантикою як розділом мовознавства з різних точок зору. До парадигматики відносяться угруповання слів у системі мови, основою яких виступає опозиція – синонімія, антонімія, гіпонімія, паронімія, гніздо слів, сімя слів, лексико-семантична група, а також найбільш загальне угруповання слів – поле.

Розрізняють поля двох основних видів:

–         Обєднання слів по їх відношенню до однієї предметної області – предметні, або денотативні поля, наприклад, позначення кольору, найменувань рослин, тварин, часу і т.д.;

–         Оюєднання слів по їх відношенню до однієї сфери уявлень чи понять – понятійні, або сигніфікативні поля, наприклад позначення станів духу (почуття радості, горя, смутку), процесів мислення, сприйняття (бачення, нюх, слух, дотик), можливості, необхідності і т.д.

У предметних полях слова організовано переважно за принципом простору і за принципом співвідношення речей: частина і ціле, функція (призначення) та її аргументи (виробник, інструмент, результат); у понятійних полях – переважно за принципом часу і за принципом співвідношення понять (підпорядкування, гіпонімія, антонімія та ін.).

Одним з класичних прикладів семантичного поля може служити поле коліропозначення, що складається з декількох колірних рядів (red- pink- magenta і т.д.). Загальним семантичним компонентом тут є колір[7, с.24].

 Bисновки: в статті розглянуто особливості організації та опису лексико-семантичного поля, а також проаналізовано мoжливі вaрiaнти лексико-семантичного поля. Виділено існування повної, часткової та абсолютної, вмотивованості а також шкали інформативності, які впливають на вибір лексико-семантичного поля. Існують такі випадки змішаної інформативності, як: поєднання слабкою, сильною або середньою інформативністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.Гак В.Г. Мовні зміни /В.Г.Гак. – М.Вища школа, 2000. -720 с.

2.Колмакова Н.Л. Семантичні і комунікативно-функціональні особливості власних імен в сучасній англійській мові. – К., 1998.- 184 с.

3.Леонтьєв А.Н. Потреби, мотиви і емоції: конспект лекцій / А.Н.Леонтьєв. – М.: МГУ, 2001. – 40 с.

4. Coлдaтoвa Л.П. Рoзмeжувaння явищ пoвнo лeкcичнoї oмoнiмiї тa пoлiceмiї. – К – 2007 – 21 c.

5.Уфимцeвa A.A. Слoвo в лeксикo-сeмaнтичній систeмі мови.- М., 2001. – 182 с.

Стаття присвячена семантичному аналізу політичних промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон. У статті запропоновано класифікації концептуальних метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика.

Ключові слова: політична промова, метафора, термінологія, семантика, лексика.

The article is devoted to the semantic analysis of the political speeches delivered by the U.S. Secretary of State Hillary Clinton. It provides with the classification of conceptual metaphors found in the public discourse of the American politician.

Key words: political speech, conceptual metaphor, terminology, semantics, vocabulary.

Метафори утворюють значну кількість словникового складу сучасної англійської мови, яка є не тільки гнучкою, а й мінливою. Постійне поповнення лексики сучасної американської політичної публіцистики за рахунок метафор слугує придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства.

Політична промова належить до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Проблему лексико-стилістичних особливостей політичних промов досліджували такі науковці І.В. Арнольд, А.М. Баранов, М.В. Блажевич, А.Ф. Селіванов, Г.В. Колшанський, Л.Г. Павлова, Г.Г. Почепцов, І.Г. Чередниченко та ін. Питання метафоризації політичних текстів розглядали у своїх наукових дослідженнях Дж. Лаккоф, А.О. Худолій, А. П. Чудинов.

Метафора приваблювала та приваблює дослідників, оскільки її розглядають як процес і результат дії складних мовних і когнітивних механізмів та засіб концептуалізації емпіричних знань. Ґрунтовне дослідження метафори пов’язане з вивченням особливостей її функціонування у мовленні, де в повному обсязі відбувається реалізація її синтагматичних зв’язків.

Метою дослідження є семантичний аналіз політичних промов колишнього Державного секретаря США Гіларі Клінтон, який передбачає класифікацію концептуальних метафор, їхній поділ на тематичні групи, визначення їхніх лексичних та семантичних характеристик, особливості використання у промовах політика.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• здійснити аналіз концептуальних метафор, виявлених у промовах Гіларі Клінтон та класифікувати їх відповідно до тематичних груп;
• виявити ефект впливу метафор на аудиторію.

Промови вважаються найголовнішим вербальним втіленням риторики. Під промовою розуміють публічний виступ з певного приводу, що має чітку логічну структуру, смислове навантаження та мету.

Процедурним механізмом сугестії у політичних промовах є використання метафоризації, тобто перенесення якостей одних об’єктів дійсності на якості інших. Варіювання різних семантичних наслідків метафор у різних контекстах визначає ефект цього механізму інтерпретації дійсності. Метафори широко застосовуються в політичних промовах та аргументації. Вони слугують засобами схиляння аудиторії до прийняття певного рішення, спонукають до очікуваної мовцем поведінки аудиторії [2, 190].

За словами А. О. Худолія, метафора виступає результатом когніції людини з семантичними параметрами, властивими англійській мові, а самі явища мови, зокрема значення та референція, переломлюються через призму когніції людини [4, 183].

Дж. Лаккоф у когнітивній теорії стверджує, що коли промовець використовує метафори, то він трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», тобто ту, яка сформує думку реципієнта. Тема цієї «кінцевої» інформації незнайома йому, а метафора порівнює незвичну інформацію із чимось уже відомим. Теоретично, кожне метафоричне висловлювання – це мовленнєвий акт: він встановлює або найчастіше сприяє встановленню зв’язку між знайомими і незнайомими темами для реципієнта інформації. Ця теорія стверджує, що коли державні лідери намагаються донести будь-яку інформацію, аудиторія спостерігає за їхніми відносинами із слухачами, думає про метафоричне вираження категорії «висоти» та «відстані», які їх відділяють від державних діячів. Вони усвідомлюють себе окремо від них [3, 245].

У політичній мові існують такі види метафор: розміру, особистої зверхності, відстані, субординації, а також метафори вибору [1, 260].

Метафори розміру охоплюють поняття «що більше – то краще». У промовах політичних діячів завдяки цьому виду метафори досягається ефект кращої перцепції інформації реципієнтом, особливо пов’язаної із розмірами та обсягом. Вони сприяють формуванню образу у свідомості та закладають початкове ставлення до тих чи інших понять [1, 262]. Так, наприклад, у промовах Гіларі Клітон, трапляється лексична конструкція the scope and scale of a problem, яка підсилює значення проблеми у свідомості аудиторії та безпосередньо виконує функцію афектації:

Concrete action is possible when we understand the scope and scale of a problem [13]. Наведений приклад підтверджує, що вдало дібраний метафоричний вираз підсилює важливість та значення тієї чи іншої проблеми, сприяє її детальному та скрупульозному вивченню.

У промовах Гіларі Клінтон досить часто трапляється лексема «force», яка у сполученні з іншими семантичними одиницями створює ефект контамінованої метафори:

And we thank Senegal for contributing troops to the ECOWAS stabilization force there [12]. Лексична конструкція «stabilization force» має як денотативне, оскільки все-таки йдеться про всі військові сили, що діяли в регіоні, так і конотативне значення, позаяк мовець говорить водночас і про мету та результат їх діяльності – стабілізацію конфліктної ситуації в регіоні.

Іншого семантичного наповнення набуває лексема у висловлюванні держсекретаря США під час проголошення заключної частини тієї ж промови:

Thank you for being a model in this region, a champion of democracy, a force for peace, prosperity, and progress [12]. Тут лексема «force» не виступає військовим терміном, а швидше передає потенціал країни та її напрацювання у сфері миротворчої діяльності та прогресивного поступу.

Наступним видом є метафора зверхності. Приклади таких метафор частіше трапляються в тоталітарних промовах і слугують для відділення правлячої верхівки від звичайних груп населення. У демократичних промовах ця межа зникає й усі класи та групи зближуються [1, 263].

Цей тип метафор не є типовим для текстів політичних промов Гіларі Клінтон. Тим не менше можемо виокремити декілька прикладів: «to lift your own people out», «takes leadership from the top», «preserving their grip on power», «at the bottom of a list of rankings».

That means a nation’s own efforts to lift your own people out of poverty… [12]. Ця метафора відображає намагання Гіларі Клінтон максимально наблизити владу до пересічних громадян і показати, що всі дії політичних діячів спрямовані на добробут громадян.

Метафори відстані, зазвичай, використовуються для того, щоб дати уявлення про певне явище у порівнянні з минулим чи майбутнім, чи в певних територіальних рамках, і щоб запевнити аудиторію, що буде вжито наступних заходів [1, 263].

Цей тип метафор є домінуючим у промовах Гіларі Клінтон, що підтверджується такими прикладами:

And we’ve seen very clearly that parliamentary elections go hand-in-hand with greater economic opportunity. 2. Anyone who doubts that political openness and prosperity go hand-in-hand only have to look to South Korea, Japan, Indonesia, Taiwan – democratic societies that have delivered tremendous economic benefits [7]. Метафора «hand-in-hand» створює враження близькості та взаємопов’язаності двох процесів – парламентських виборів та економічного поступу.

У промовах Гіларі Клінтон ми можемо виокремити такі метафори відстані: «erase old dividing lines in global politic», «starts in the small places close to home», «having a black hole at the center of our data-driven universe», «in the vanguard of the struggle for justice».

You will decide whether South Africa seeks to erase old dividing lines in global politics [16]. Тут метафора створює враження близькості та тісної співпраці у світовому просторі, вказує на відсутність і необхідність стирання кордонів у глобалізованому світі.

Метафора субординації особливо характерна для диктаторського суспільства. Вона, як правило, вказує на те, що адресати промови не можуть змінити ситуацію, тому що існує непорушна встановлена зверху централізована ієрархічна система суспільного устрою та державного управління. Демократія ж сама по собі передбачає рух, вибір, відсутність чітких імперативів, тому політики-демократи за допомогою метафор субординації намагаються підкреслити основне правило демократії – право вибору [1, 264].

Метафори субординації практично відсутня у промовах Гіларі Клінтон. Однак, можемо виокремити певні лексичні конструкції, які за своєю семантикою наближаються до метафор субординації. У промові Гіларі Клінтон трапляються метафори субординації: «stand up for democracy and universal human rights», «to fight off a serious threat to democracy», «to stand on the side of freedom»[16].

So the United States will stand up for democracy and universal human rights, even when it might be easier or more profitable to look the other way, to keep the resources flowing. Наведена у контексті метафора свідчить про готовність Сполучених Штатів відстоювати демократію та загальні людські права у всьому світі.

Як ми переконалися, метафори субординації у промовах Гіларі Клінтон мають демократичне спрямування і є закликами до боротьби із загрозами демократії та свободи. Вони спрямовані на захист свободи як одного із ключових понять серед цінностей американського народу.

Метафори вибору – це знову ж таки метафори демократії. Вони використовуються політиками для того, щоб показати виборцям наявність альтернативи [1, 265].

Наприклад, у промовах Гіларі Клінтон ми почуємо: «our foreign policy priorities», «separating wheat from the chaff», «to keep economic engine going» [11]. Вищезазначені метафори створюють уявлення, що майбутнє держави завжди знаходиться в руках її громадян, і що їх свідомий вибір допомагає у встановленні демократичних ідеалів та засад, що стануть запорукою успіху їх Батьківщини.

У політичних промовах також трапляються метафори вибору, що пов’язані із пошуком: «everyone has to find their own path», «to find the truth»:

As we look at the unique strengths, challenges, and histories of individual nations, we know everyone has to find their own path [7]. Лексична сполука «to find their own path» у цьому контексті має значення «знайти свій шлях розвитку», тобто Гіларі Клінтон говорить, що не існує універсальної моделі розвитку, яка підходитиме усім країнам без винятку. Відтак, кожна нація повинна віднайти стратегію розвитку, що відповідатиме її реаліям.

Особливістю у промовах Гіларі Клінтон є використання метафор, що містять елементи або ж цілі лексичні конструкції з військовими термінами або транстермінологізованими одиницями військового семантичного забарвлення з ознаками метафоричності на позначення явищ суспільного та політичного життя.

But whether you’re a veteran of these efforts or someone new to what we are trying to do together, the United States will stand with you as your partner on the basis of mutual respect in order to make sure that the benefits that we see as so potentially achievable are available for you and particularly for the next generation [6]. Під метафорою veteran of these efforts Гіларі Клінтон має на увазі досвідченого борця за ідеї, які поділяють громадяни США.

Неодноразово у політичних промовах Гіларі Клінтон трапляються метафоричні вирази, до складу яких входять лексичні одиниці, запозичені із ділової, економічної та фінансової сфер: «…extract the wealth of Africa…» [12], «…to build a new partnership…» [12], «…launching a new partnership [16], «…to unlock global financing for long-delayed infrastructure projects…» [12], «…export-driven model …» [12], «…to keep economic engine going…» [11], «…reaping the economic rewards…» [12].

As certainly as America lies over the horizon behind me, so I pledge to the people of Africa that we will reach over this ocean to build a new partnership based on friendship and respect [12]. Метафора to build a new partnership вживається на позначення налагодження дипломатичних відносин, що базуються на напрацюванні і зусиллях з обох боків, відтак встановлення такого «партнерства» (лексема із ділового мовлення) прирівнюється до будівництва.

Гіларі Клінтон неодноразово використовує спортивні метафори у своїх політичних промовах. Наприклад: «…Jim Clifton and his team…», «…a race between hope and fear…», «…champion of democracy….». Спортивні метафори створюють враження гри, позбавляють ситуацію серйозності, вказують на переможців та тих, хто зазнав поразки. Наведені лексеми роблять інформацію емоційно забарвленою, внаслідок чого вона легше сприймається реципієнтом як зрозумілий і знайомий варіант, позаяк політика справді нагадує спортивні ігри, перегони, а політичні діячі подібні до учасників цих змагань.

So it’s great that we’re back here today, and I am grateful to Jim Clifton and his team for joining us to highlight the urgent need for more and better information about women and gender equality around the world [13]. У цьому реченні наведено приклад використання спортивної метафори team, яка підсилює враження гри, командного духу, згуртованості довкола вирішення поставленого завдання.

It is a race, a race between hope and fear, a race between potential realized and despair imbued in every pore of one’s body [12]. Гіларі Клінтон використовує метафору race, адже лексема із спортивної термінології про перегони найбільш релевантна, коли йдеться про протистояння двох антиподів – чи то ідеологій, чи двох антонімічних понять, що виражають полярні опозиції.

Ще однією групою метафор є метафори із сфери будівництва: «economic ruin», «a key building block», «four pillars», «to build a new partnership», «to build strong institutions», «we are building on the progress», «a global economic architecture», «to reinforce an architecture of rights-based rule». Розглянемо детальніше деякі із них:

In the late 1990s, this country was emerging out of years of war and economic ruin [15]. Автор використовує метафору economic ruin, що має значення «занепад в економічній сфері», період застою та стагнації в економіці держави. Використовуючи досить сильне за емоційним впливом слово «руїна», Гіларі Клінтон створює враження критичності ситуації, висловлюючи думку, що економічна система знаходиться у кризі. А поєднання виразу зі словом war передає реципієнту усю повноту критичної ситуації та занедбаного стану. У цьому контексті лексема war вжита у значенні конфлікту, гострого непорозуміння, суперечності. Проте зважаючи на попередні військові дії, можна говорити і про дещо буквальне значення семеми, її денотативність, позаяк лексема використана на позначення стану воєнних дій. Використання лексеми створює ефект напруження та додає змістової ваги і серйозності висловлюваному.

Іноді у промовах Гіларі Клінтон трапляються медичні та біологічні метафори. Зокрема у промовах держсекретаря примітні у складі метафоричних конструкцій лексеми на позначення частин тіла людини: «at the heart of our foreign policy priorities», «despair imbued in every pore of one’s body», «falling into the hands of terrorists», «extra-judicial killings at the hands of the mutineers», «heads of state», «heads of delegations», «back down in the face of threats».

That’s one of the reasons we have put women at the heart of our foreign policy priorities at the State Department [13]. Метафора at the heart of our foreign policy використана держсекретарем для того, аби акцентувати на важливості питання жінок – і поставити його в центрі, в серці політики закордонних відносин.

Медична сфера: «an anemic global economy», «economic recovery», «weak economy is collapsing», «healthy trade».

Consider some of the problems we face today – an anemic global economy, transnational crime and terrorism, climate change, disease, famine, nuclear proliferation [16]. Означення anemic (лексема із медичної галузі) використано у цьому контексті на позначення слабкої, недостатньо викристалізованої, не досить стабільної економічної системи світового масштабу. Термін і його використання у переносному значенні створюють стилістичний ефект, вираз легко розуміється реципієнтом та запам’ятовується, позаяк використання аналогії із загальновідомими концептами та поняттями досягають поставленої мовцем мети.

Також у політичних промовах Гіларі Клінтон можемо виокремити контаміновані метафоричні конструкти з лексичними одиницями запозиченими зі сфери мистецтва: «African renaissance», «paint a picture», «rich mosaic of democracy».

And here in Senegal, Bill talked about an African renaissance [12]. Для президента США renaissance (відродження) держави передусім полягає у встановленні демократичних цінностей, прав і свобод людини. Тобто у цьому контексті культурологічна лексема renaissance означає оновлення держави, декларація її ціннісних засад, ініціювання стабілізації усіх сфер суспільно-політичного життя.

Таким чином, транстермінологізовані лексичні одиниці у контамінації з іншою лексикою, у тому числі узуальною, створюють метафоричність висловлюваного. Такі лексичні конструкції вживаються у публіцистичних текстах як прагматично-експресивні компоненти імпліцитної сугестії на читача з метою зрозумілості, експресивності, проведення аналогії із сферою терміносистеми, у якій вони побутують.

Державний секретар США Гіларі Клінтон у своїх політичних виступах нерідко використовує метафори, що до своєї семантичної структури включають лексеми на позначення вогню. Наприклад, «before the wood is stacked or the match is struck», «when the fire is at full blaze», «might reignite the flames of conflict», «stacking dry firewood before striking the match».

The United States and our partners must act before the wood is stacked or the match is struck, because when the fire is at full blaze, our options for responding are considerably costlier and more difficult [10]. У цьому контексті йдеться про необхідність вжиття негайних заходів з метою запобігти загостренню критичної ситуації, оскільки боротися із викликами краще на ранніх стадіях їх появи. Гіларі Клінтон пояснює план дій метафоричними засобами: «…треба діяти, доки не закладені дрова і не запалений сірник, бо коли полум’я розгориться, тоді заходи боротьби з ним обійдуться значно дорожче…».

Отже, метафори, ретранслюючи властивості та ознаки предметів реального життя на політичні явища, створюють у свідомості людей образи та конструкти, які стають шаблонами у їхніх політичних поглядах, поведінці. Образність та метафоричність висловлювань Гіларі Клінтон під час публічних виступів створює дружню атмосферу, сприяючи аудиторії осмислити серйозні теми, розтлумачити глобальні процеси простою мовою, яка апелює не лише до логіки, а й до емоцій та відчуттів реципієнтів. Такий підхід є досить ефективним у політиці.

Література:

1. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой комуникации / Зарецкая Е. Н.  — Санкт-Петербург, 1998. — 345 с.
2. Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації / Федатов Л. Н. — К. : Наукова думка, 2003. — 289 с.
3. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Фрумкина Р. М.  — М. : Academia, 2001. — 320 с.
4. Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX- початку XXI століття : монографія / А. О. Худолій. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006.– 384 с.
5. Clinton H. R. Remarks at the 2012 International AIDS Conference: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm
6. Clinton H. R. Remarks at the African Growth and Opportunity Act Forum to Mark Global Economic Statecraft Day: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm.
7. Clinton H. R. Remarks at the APEC Women and the Economy Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm
8. Clinton H. R. Remarks at the Child Survival Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192325.htm
9. Clinton H. R. Remarks at the Climate Clean Air Coalition and Green Embassy Event: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm
10. Clinton H. R. Remarks at the U.S. Holocaust Memorial Museum Forward-Looking Symposium on Genocide Prevention: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm
11. Clinton H. R. Remarks at the U.S.-India Higher Education Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу : http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm.
12. Clinton H. R. Remarks on Building Sustainable Partnerships in Africa: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm
13. Clinton H. R. Remarks on Evidence and Impact: Closing the Gender Data Gap: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm.
14. Clinton H. R. Remarks to the International Women’s Leadership Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm.
15. Clinton H. R. Remarks to the Lower Mekong Initiative Women’s Gender Equality and Empowerment Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195001.htm
16. Clinton H. R. The United States – South Africa Partnership: Going Global: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm

Університет Марії Кюрі-Склодовської

 Секція: Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської мови.

АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЛО НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СФЕРИ МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ 

Дослідження присвячено аналізу англійської та української лексики на позначення загальної характеристики сфери музичної індустрії/music industry.

Ключові слова: ЛО, семантика, music, music industry.

 Исследование посвящено анализу английской и украинской лексики на обозначение общей характеристики сферы музыкальной индустрии/music industry.

Ключевые слова: ЛО, семантика, music, music industry.

The research deals with the analysis of English and Ukrainian lexical units denoting general characteristics of the music industry sphere.

Kye words: lexical units, semantics, music, music industry.

Актуальністьтеми дослідження вбачається у підвищенні зацікавленості мовознавців до вивчення германських мов, англійської зокрема, що дало поштовх для всебічного дослідження й вивчення проблем англійської філології, а разом з цим і проблем семантики лексики. Слова в мові існують не ізольовано, вони об’єднані за спільністю значень у групи та мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значущість визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зумовлений відношеннями, які формуються в сітці проти­ставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до такої перебудови, яка б не порушувала системності, що необхідно для постійної комуні­кативної придатності [3, с. 56].

Прослідкуємо функціонування словосполучення music industry, що є двозначним, полісемічним.  Двозначність у семантиці словосполучення music industry передбачає: 1) «complex system of many different organizations»; 2) «firms and individuals». Негативне забарвлення несуть словосполучення dramatic changes, the process of changes, вони є свідченням того, що музична індустрія пройшла період значних змін у ХХІ столітті, і надалі розвивається [6, с. 3–7]. Такого типу емоційно-експресивна лексика найчастіше використовується у сфері музичної індустрії для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій чи почуттів. ЛО changes, the process of changes, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків  [2, с. 57].

Серед ЛО сфери музичної індустрії/music industry характерним є часте використання так-званих «спеціальних» ЛО, що мають додаткову конотацію і складають свого роду «музичний жаргон»: pact, hit, bid, rap, move та ін. Особливістю такої лексики є універсальний характер її семантики, полісемічність, що увиразнює висловлювання. ЛО pact може означати не лише «пакт», але й «договір», «угоду». ЛО bid асоціюється у носіїв англійської мови з «закликом», «запрошенням», «спробою досягнення мети» [9, с. 112]. Аналіз лексикографічних джерел Інтернет-ресурсу дозволив виділити значну кількість фразеологічних засобів, які доповнюють лексичні засоби, що вживаються на позначення успіху у сфері музичної індустрії, як наприклад: to hitch one’s wagon to a star [9, с. 146].

Носії мови знають значення цих слів в тому випадку, якщо їм відомі ті реалії чи поняття, які ці слова позначають. Так, для встановлення значення слів першої підгрупи необхідно знати мову, тоді як для встановлення значення слів другої підгрупи необхідно знати екстралінгвістичні реалії [6, с. 5] ЛО на позначення музичної індустрії. У лексикографічній практиці це проявляється у тому, що для встановлення значення цих ЛО необхідний розгорнутий опис. Музика як невід’ємний складник культури ХХ–ХХІ століття, є віддзеркаленням менталітету, основою вирізнення морально-етичних, суспільних та політичних цінностей носіїв мови [5, с. 51].

Серед значної кількості англійської лексики сфери музичної індустрії є сім підгруп ЛО:

1) на позначення осіб, що ведуть індивідуальний бізнес (individual musicians);

2) які мають справу з музичною індустрією; музикантів, які складають і представляють музику (music organizations): Columbia Records,Crystalate, Bell;

3) компанії і професіонали, які творять і продають записану музику (наприклад: music publishers, producers, engineers, studios, record labels, retail and online music stores, performance rights organizations);

4) людей, що ведуть презентацію живої музики (promoters, booking agents,  music venues, road crew);

5) професіоналів, які асистують музикантам у досягненні їхньої кар’єри (entertainment lawyers, talent managers, business managers);

 6) установ, що поширюють музику «outspread» (satellite; on-line radio, TV, musical instrument manufacturers);

7) журналістів, музикознавців та музичних критиків «mass media»

 (journalists, critics, musicologists) [8, с. 420].

Вони становлять ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо передає історію становлення музичного мистецтва цього періоду, традиції бізнес-сфери, показують вплив на мову зовнішніх, нелінгвістичних причин [87, с. 92], показують зміни, які проходили в культурному та історичному житті країни.

Значна частина ЛО відображає історію музичної індустрії, це універсальна та етноспецифічна лексика сучасної англійської мови: sheet music, records, recording industry, live music, live music industry, Live Nation, Creative Artists Agency, Apple Inc, iTunes Store. Конкретизація, яку містять ЛО, дає носієві мови відчуття точності, достовірності і тим самим збільшує рівень його довіри до виробничої сфери музичної індустрії [7, с. 117].

Музична індустрія швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства і цей процес відображається, віддзеркалюється на лексичному складі мови шляхом поповнення словникового складу, наприклад, ЛО на позначення новітніх технічних установ ХХІ століття, що транслюють і розповсюджують музику [4, с. 7–8]. Це перш за все ЛО: satellite, on-line radio, on-line music shop, electronic shop, що містять значення «компанія, фірма, що здійснює свою комерційну діяльність через систему Інтернет» [10].

Отже, англійські ЛО на позначення сфери музичної індустрії пронизують майже всі сфери суспільного життя, про що свідчать численні інноваційні терміни, які охоплюють сферу музики: ЛО сфери музичної індустрії виступають не лише одним із вагомих постачальників неологізмів англійської мови.

У семантиці описаної лексики відобразилося культурне життя різних епох та різних народів світу, що служить засобом передачі та збереження інформації [1, с. 46]. У процесі освоєння світу людина виступає активним інтерпретатором знань та людського досвіду. Лексика на позначення музики є носієм певної концептуальної системи, вона відображає світогляд народу через систему стереотипів, які створюють мову культури і мову, через яку проходить взаємодія культурно значущої інформації та її символічне відображення  [3, с. 200].

Узагальнюючи вищезазначене, варто наголосити, що уся різноманітність англійської лексики на позначення сфери музичної індустрії дозволила торкнутись різних галузей життя англомовного суспільства. ЛО реалізують такі значення: individual musician, producer, music organization, music publisher,  record label, promoter, recording industry, live music industry, іnformational marketplace, digitalization of music industry, record companies, business relationship та.ін.

Література:

1. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування / Авксентьєв Л.Г. // Мовознавство. – 1987. – №1, С. 43–46.
2. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Гумбольдт В. – М.: Прогресс, 1985. – 320 с.
3. Кондрашов Н.А. Общее языкознание / Кондрашов Н.А. – М., 1974. – 128 с.
4. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика // Мовознавство, 1996.– № 2–3. – С. 3–12.
5. Москаленко В. До визначення поняття “Музичне мислення” // Українське музикознавство. – Вип. 28. – Музична україністика в контексті світової культури: Науково-методич. зб. – Київ: НМАУ, 2008. – С. 48–53.
6. Русанівський В.М. Мовна картина світу в етнокультурній парадигмі // Мовознавство, 2004. – № 4. – С. 3 – 7
7. Столярська, Т.О. Універсальна та етноспецифічна в сучасному лінгвокраїнознавстві. – Київ: Вища школа, 2001. – 221 с.
8. Oxford Advanced Lerner’s Dictionary of Current English / [editor Sally Wehmeier]. – Sixth edition. –Oxford:OxfordUniversityPress, 2004. – 1540 p.
9. OxfordGuide to British and American Culture. –Oxford:OxfordUniversityPress, 2000. – 600 p.
10. http://music.thefreedictionary.com/

Відомості про авторів:  Крайчинський Едуард Олексійович — аспірант  університету Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін, Польща

У даній статті розглядається семантична диференціація національних символів, що свідчать про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несуть у собі певну інформацію про ту чи іншу націю.

Ключові слова: семантика, національна символіка, лексико-семантична група, персоніфікація.

In this article we take a view of semantic differences of national symbols that suggest about vivid stylistic devices and carry some information about this or that nation.

Key words: semantics, national symbols, lexical-semantic group, personification.

Семантична диференціація національних символів свідчить про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несе в собі певну інформацію про ту чи іншу націю. Таким чином було проаналізовано символіку народів світу, я саме таких держав як Австралія, Нова Зеландія, Канада, США та Великобританія. Досліджувані одиниці символізують свободу, красу, любов, мужність, віру, гідність.

Таблиця 2.2.

Семантика національних символів

Національні символи на позначення свободи становлять переважну більшість і їх налічується 23 одиниці, що складає 26, 91%: Coat of Arms of Canada, Coat of Arms of USA, Constitution of USA, Stars and Stripes, Liberty Bell. Народ проголошує свою свободу через таку національну символіку. Історичні пам’ятки, державні прапори, гімни та герби уособлюють велич і могутність цих країн, передають історію на національний дух.

Для опису мужності було використано 17 одиниць, які займають 19, 89%: Unicorn, Bulldog, Red Kite, American Bison, Koala, Welsh Harlequin. Міць і сила передаються через тварин і птахів, які несуть в собі певне значення для кожної країни, показують її могутність. З давніх-давен народи прагнули зобразити свою велич за допомогою фауни, яка їм найбільш притаманна. Так з’явилися вірування, що саме та чи інша тварина чи птах зможе захистити від злих намірів, бути водночас оберегом і символом великої сили.

Варто відзначити, що символ віри має неабияке значення у житті народу. Такі одиниці становлять 19, 89 % від загальної кількості: Dieu et mon droit, Pluribus Unum, Advance Australia, The Anthem of NZ, The Anthem of Canada.  Кожен народ вірить у свою державу, оспівує її за допомогою гімнів, пісень, девізів.

Під час аналізу семантики національних символів було виявлено, що 17, 55 % дібраних одиниць символізують гідність, честь народу, уособлюють його значимість, достоїнство, неповторність: Zealandia, Mountie, Johnny Canuck, Mother Canada, Uncle Sam. На прикладі персоніфікацій можна зробити висновок, що саме через власні назви показується гідність народу, його особливості.

Найчастотнішими є національні символи з лексико-семантичною структурою персоніфікації (17, 55%). Це пояснюється тим, що кожен народ прагне уособити свою історію, традиції, побут через призму власних назв, певних постатей, передати особливості і цим самим вирізнитися з-поміж інших народів. Це підтверджує скраве різноманіття національної символіки, яке об’єднує в собі характеристики народів світу.

Національні символи, що втілюють любов і красу і становлять 15, 21 % від загальної кількості: Rose, The Golden Wattle, Silver Fern, Daffodil, Harebell. Як відомо, кожна нація прагне передати не тільки свою міць і велич, я також яскравість, аби привернути увагу інших народів. Для цього використовується численна символіка квітів, трав, дерев, які несуть в собі красу, пристрасть, любов і мир.

Отже, можна зробити висновок, що серед дібраних одиниць переважають одиниці на позначення свободи (26, 91 %), мужності (19, 89 %) та віри (19, 89 %). Кожен народ передає свої особливості, цінності, розповідає історію за допомогою символіки.

Література:

1. Антомонов А. Ю. Исследование структурной организации Лексико-семантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987. – 191с.

2. Багмут І. В. Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика): дис. канд. філол. наук: 10.02.01/Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2007. – 236арк. – Бібліогр.: арк. 201-231.

3. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998 – 685 с.

4. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 1 (А – О): Пер. с англ. – М.: Вече, АСТ, 1999. – 544 с.

5. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика. – М., 1990.