<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>semantics &#8211; Науковий блоґ</title>
	<atom:link href="https://naub.oa.edu.ua/tag/semantics/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://naub.oa.edu.ua</link>
	<description>Науковий блоґ НаУ «Острозька Академія»</description>
	<lastBuildDate>Tue, 18 Jun 2013 06:19:39 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.8.2</generator>

<image>
	<url>https://naub.oa.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/logoo.png</url>
	<title>semantics &#8211; Науковий блоґ</title>
	<link>https://naub.oa.edu.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОПИСУ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ПОЛІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/osoblyvosti-orhanizatsiji-ta-opysu-leksyko-semantychnyh-poliv-u-suchasnij-anhlijskij-movi/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/osoblyvosti-orhanizatsiji-ta-opysu-leksyko-semantychnyh-poliv-u-suchasnij-anhlijskij-movi/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[olia.peleshanko]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 06:19:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Романо-германських мов]]></category>
		<category><![CDATA[Студентські публікації]]></category>
		<category><![CDATA[лексико-семантичне поле]]></category>
		<category><![CDATA[семантика]]></category>
		<category><![CDATA[semantics]]></category>
		<category><![CDATA[lexical-semantic field]]></category>
		<category><![CDATA[lexical meaning]]></category>
		<category><![CDATA[semantic field structure]]></category>
		<category><![CDATA[paradigmatics]]></category>
		<category><![CDATA[лексичне значення слова]]></category>
		<category><![CDATA[семантична структура поля]]></category>
		<category><![CDATA[парадигматика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://naub.oa.edu.ua/?p=10894</guid>

					<description><![CDATA[  Стаття містить короткий огляд теорій лексико-семантичного поля на сучасному етапі розвитку лінгвістики. На базі фактичного матеріалу розглянуто питання особливостей організації та опису лексико-семантичного поля, виділено структуру та основні типи лексико-семантичного поля. Ключові слова: лексико-семантичне поле, лексичне значення слова, семантична&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><b> </b></p>
<p><i>Стаття містить короткий огляд теорій лексико-семантичного поля на сучасному етапі розвитку лінгвістики. На базі фактичного матеріалу розглянуто питання особливостей організації та опису лексико-семантичного поля, виділено структуру та основні типи лексико-семантичного поля.</i></p>
<p><b><i>Ключові слова</i></b><i>: лексико-семантичне поле, лексичне значення слова, семантична структура поля, семантика, парадигматика.</i></p>
<p><i>The article provides a brief overview of lexical-semantic fields theories in the current development of linguistics. On the basis of factual material considered features of organization and description of lexical-semantic fields marked structure and main types of lexical-semantic field.</i></p>
<p><b><i>Key words</i></b><i>: lexical-semantic field, lexical meaning, semantic field structure, semantics, paradigmatics.</i></p>
<p><span id="more-10894"></span></p>
<p><b><i>Мeтою дocлiджeння</i></b> є особливості організації та опису лексико-семантичного поля, рoзгляд тa aнaлiз мoжливих вaрiaнтів лексико-семантичного поля (далі – ЛСП) – термін, який застосовується в лінгвістиці найчастіше для позначення сукупності мовних одиниць, об’єднаних якимись загальними (інтегральними) лексико-семантичними ознаками.</p>
<p>Спочатку в ролі таких лексичних одиниць розглядали слова, але пізніше в лінгвістичних працях зявилися описи семантичних полів словосполучень [2, с.48-56]. ЛСП досліджували такі вчені як О.О.Бондарко, Л.М.Васильєв, В.Г.Гак, В.Р.Звєгінцев, І.Н.Кобозєва, І.В.Чумак-Жунь.</p>
<p>Проаналізувавши визначення ЛСП у працях провідних лінгвістів, можна виділити такі основні його властивості:</p>
<p>1)    Воно є інтуїтивно зрозумілим носію мови;</p>
<p>2)    Є психологічною реальністю для носія мови</p>
<p>3)    Є автономним і може бути виокремлено як самостійна підсистема мови;</p>
<p>4)    Одиниці поля позначені наявністю системних семантичних відношень;</p>
<p>5)    Кожне семантичне поле пов’язане з іншими семантичними полями мови і в сукупності з ними утворює мовну систему.</p>
<p>Підгрунтям до теорії ЛСП є уявлення про існування в мові деяких семантичних груп і про можливість входження мовних одиниць до однієї або кількох груп. Зокрема, словниковий склад мови може бути представлений як набір окремих груп слів, об’єднаних різними відношеннями: синонімічними та антонімічними.</p>
<p>Можливість подання лексики у вигляді обєднання багатьох окремих систем слів уперше розглядалось в лінгвістичних працях 19 ст. Перші спроби виділення семантичних полів було зроблено при створенні ідеографічних словників ( або тезаурусів). Термін «семантичне поле» було введено Г.Іпсеном та Й.Тріром. Таке уявлення про лексичну систему є у першу чергу, лінгвістичною гіпотезою, а не аксіомою, тому воно часто використовується як метод проведення мовного дослідження, а не як його мета [1, с.34-36].</p>
<p>Елементи окремого ЛСП пов’язані регулярними та системними відношеннями і, отже, усі слова поля взаємно протиставлені одне одному. ЛСП може перетинатися або повністю входити в інше поле. Значення кожного слова найповніше визначається тільки втому випадку, якщо відомі значення інших слів того самого поля. Окрема мовна одиниця може мати кілька значень і бути віднесена до різних семантичних полів.</p>
<p>Семантична ознака, що лежить в основі ЛСП, може також розглядатися як певна поняттєва категорія, яка так чи інакше співвідноситься з оточуючою людину дійсністю і її досвідом. Про відсутність різкого протиставлення семантичних і понятійних понять говориться і в роботах О.Бондарко, Л.Васильєва, Й.Тріра. [2,с.45-48].</p>
<p>Найпростіший різновид ЛСП – це поле парадигматичного типу, одиницями якого є лексеми, що належать до однієї частини мови та об’єднані спільною категоріальною семою в значенні. Такі поля нерідко також іменуються семантичними класами або лексико-семантичними групами.</p>
<p>Як зазначають І.Н.Кобозева та Л.Васильєв, зв’язки між одиницями окремого ЛСП можуть розрізнятися за широтою та специфічністю. Найбільш загальні типи зв’язків – це зв’язки парадигматичного типу (синонімічні, антонімічні та родовидові)[4, с.65].</p>
<p>Наприклад, група слів tree, twig, trunk, leaf і т.д. може формувати як самостійне семантичне поле, обєднане ставленням «частина-ціле», так і входити до складу ЛСП рослин. У цьому випадку лексема tree буде служити родовим поняттям для таких лексем, як, наприклад birch, oak, palm і т.д.</p>
<p>ЛСП дієслів мовлення може бути представлене у вигляді обєднання синонімічних рядів (to speak – to communicate; to scold – to criticize; to tease – to ridicule – to mock і т.д.).</p>
<p>Прикладом мінімального ЛСП парадигматичного типу може служити синонімічна група, наприклад певна група тих самих дієслів мовлення. Це поле утворюють дієслова to tell, to speak, to chat, to twaddle та ін. Елементи ЛСП дієслів мовлення об’єднані інтегральною семантичною ознакою «to communicate», але їх значення не тотожне. Одиниці цього ЛСП розрізняються диференційними ознаками, наприклад «взаємним повідомленням» (to speak)«однобічним повідомленням» (to convey, to announce). Крім того, вони розрізняються стилістичними, загальними, дериваційними, та конотативними елементами значення. Наприклад, дієслово to scold, крім семи «to communicate», має також додаткове конотативне значення – негативну експресивність.</p>
<p>Загальною семантичною ознакою, що поєднує елементи конкретного ЛСП, в інших ЛСП тієї ж мови може виступати диференціальна ознака. Наприклад, ЛСП «дієслів комунікації», містить поле дієслів мовлення, наприклад to telegraph, to write та ін. Інтегральною семантичною ознакою для цього поля буде ознака «передача інформації», а «канал передачі інформації» &#8211; усний та письмовий – виступить у ролі диференціальної ознаки.</p>
<p>Для виявлення та опису ЛСП нерідко використовуються методи компонентного аналізу та асоціативного експерименту, звуться асоціаціями полів [3, с.41-44].</p>
<p>В.Г.Гак розглядає семантичні зміни як загальні закони мовної семантики та ономасіології, які відображають найбільш загальні семантичні закони. В основі таких змін як розширення, звуження, перенесення лежать формально-логічні закономірності мислення. Виділяється чотири типи відношень між поняттями: відношення рівнозначності, контрадикторності, підпорядкування та перехрещення. Ці логічні відношення послужили основою успішного вивчення семантичних відношень та їхніх змін  в історичній семасіології [5,с.67].</p>
<p>У мовознавстві виокремлюють такі типи ЛСП:</p>
<p>1. Природні (назви дерев, тварин, частин тіла, чуттєве сприйняття і т.д.);</p>
<p>2. Штучні (назви військовий чинів, складові частини механізмів і т.д.);</p>
<p>3. Напівштучні (термінологія мисливців або рибалок, етичні поняття і т.д.);</p>
<p>Семантична структура поля складається з наступних частин:</p>
<p>&#8211;         Ядро поля представлене родовою семою (гіперсемою).</p>
<p>Гіперсема поля – семантичний компонент вищого порядку, що організовує навколо себе семантичне розтання поля;</p>
<p>&#8211;         Центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром диференційне значення;</p>
<p>&#8211;         Периферія поля включає одиниці, найбільш віддалені у своєму значенні від ядра, загальне родове поняття тут відтиснуте до розряду потенційної семантики.</p>
<p>Периферійні одиниці можуть мати контекстуальне значення, якщо поле будується за певним текстом твору. Зазвичай, периферійні одиниці поля можуть вступати в контакт з іншими семантичними полями, утворюючи лексико-семантичну безперервність мовної системи.</p>
<p>Семантичні відношення описуються семантикою як розділом мовознавства з різних точок зору. До парадигматики відносяться угруповання слів у системі мови, основою яких виступає опозиція – синонімія, антонімія, гіпонімія, паронімія, гніздо слів, сімя слів, лексико-семантична група, а також найбільш загальне угруповання слів – поле.</p>
<p>Розрізняють поля двох основних видів:</p>
<p>&#8211;         Обєднання слів по їх відношенню до однієї предметної області – предметні, або денотативні поля, наприклад, позначення кольору, найменувань рослин, тварин, часу і т.д.;</p>
<p>&#8211;         Оюєднання слів по їх відношенню до однієї сфери уявлень чи понять – понятійні, або сигніфікативні поля, наприклад позначення станів духу (почуття радості, горя, смутку), процесів мислення, сприйняття (бачення, нюх, слух, дотик), можливості, необхідності і т.д.</p>
<p>У предметних полях слова організовано переважно за принципом простору і за принципом співвідношення речей: частина і ціле, функція (призначення) та її аргументи (виробник, інструмент, результат); у понятійних полях – переважно за принципом часу і за принципом співвідношення понять (підпорядкування, гіпонімія, антонімія та ін.).</p>
<p>Одним з класичних прикладів семантичного поля може служити поле коліропозначення, що складається з декількох колірних рядів (red- pink- magenta і т.д.). Загальним семантичним компонентом тут є колір[7, с.24].</p>
<p><b><i> Bисновки</i></b>: в статті розглянуто особливості організації та опису лексико-семантичного поля, а також проаналізовано мoжливі вaрiaнти лексико-семантичного поля. Виділено існування повної, часткової та абсолютної, вмотивованості а також шкали інформативності, які впливають на вибір лексико-семантичного поля. Існують такі випадки змішаної інформативності, як: поєднання слабкою, сильною або середньою інформативністю.</p>
<p><b>СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:</b></p>
<p>1.Гак В.Г. Мовні зміни /В.Г.Гак. – М.Вища школа, 2000. -720 с.</p>
<p>2.Колмакова Н.Л. Семантичні і комунікативно-функціональні особливості власних імен в сучасній англійській мові. – К., 1998.- 184 с.</p>
<p>3.Леонтьєв А.Н. Потреби, мотиви і емоції: конспект лекцій / А.Н.Леонтьєв. – М.: МГУ, 2001. – 40 с.</p>
<p>4. Coлдaтoвa Л.П. Рoзмeжувaння явищ пoвнo лeкcичнoї oмoнiмiї тa пoлiceмiї. – К – 2007 – 21 c.</p>
<p>5.Уфимцeвa A.A. Слoвo в лeксикo-сeмaнтичній систeмі мови.- М., 2001. &#8211; 182 с.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/osoblyvosti-orhanizatsiji-ta-opysu-leksyko-semantychnyh-poliv-u-suchasnij-anhlijskij-movi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ У ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВАХ ЕКС-ДЕРЖСЕКРЕТАРЯ США ГІЛАРІ КЛІНТОН</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/kontseptualni-metafory-u-politychnyh-promovah-eks-derzhsekretarya-ssha-hilari-klinton/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/kontseptualni-metafory-u-politychnyh-promovah-eks-derzhsekretarya-ssha-hilari-klinton/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ліна Тимощук]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 06:16:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Романо-германських мов]]></category>
		<category><![CDATA[Студентські публікації]]></category>
		<category><![CDATA[terminology]]></category>
		<category><![CDATA[термінологія]]></category>
		<category><![CDATA[лексика]]></category>
		<category><![CDATA[vocabulary]]></category>
		<category><![CDATA[семантика]]></category>
		<category><![CDATA[semantics]]></category>
		<category><![CDATA[метафора]]></category>
		<category><![CDATA[політична промова]]></category>
		<category><![CDATA[Гіларі Клінтон]]></category>
		<category><![CDATA[political speech]]></category>
		<category><![CDATA[conceptual metaphor]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://naub.oa.edu.ua/?p=10959</guid>

					<description><![CDATA[  Стаття присвячена семантичному аналізу політичних промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон. У статті запропоновано класифікації концептуальних метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика. Ключові слова: політична промова, метафора, термінологія, семантика, лексика. The article is devoted to the semantic analysis&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><i> </i></p>
<p><i>Стаття присвячена </i><i>семантичному </i><i>аналізу політичн</i><i>их промов </i><i>Державного секретаря США Гіларі Клінтон</i><i>. У статті запропоновано</i><i> класифікації </i><i>концептуальних</i><i> </i><i>метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика.</i></p>
<p><b><i>Ключові слова:</i></b><i> політичн</i><i>а</i><i> </i><i>промова</i><i>, </i><i>метафора</i><i>, термінологія, </i><i>семантика, лексика. </i></p>
<p><i>The article is devoted to the </i><i>semantic </i><i>analysis of the political </i><i>speeches</i><i> </i><i>delivered by</i><i> the </i><i>U.S. </i><i>Secretary of State Hillary Clinton. It </i><i>provides </i><i>with the </i><i>classification of conceptual metaphors found in the public discourse of the American politician.</i></p>
<p><b><i>Key words</i></b><i>: political </i><i>speech</i><i>, </i><i>conceptual metaphor</i><i>, terminology, semantics, vocabulary.</i></p>
<p><span id="more-10959"></span></p>
<p>Метафори утворюють значну кількість словникового складу сучасної англійської мови, яка є не тільки гнучкою, а й мінливою. Постійне поповнення лексики сучасної американської політичної публіцистики за рахунок метафор слугує придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства.</p>
<p>Політична промова належить до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Проблему лексико-стилістичних особливостей політичних промов досліджували такі науковці І.В. Арнольд, А.М. Баранов, М.В. Блажевич, А.Ф. Селіванов, Г.В. Колшанський, Л.Г. Павлова, Г.Г. Почепцов, І.Г. Чередниченко та ін. Питання метафоризації політичних текстів розглядали у своїх наукових дослідженнях Дж. Лаккоф, А.О. Худолій, А. П. Чудинов.</p>
<p>Метафора приваблювала та приваблює дослідників, оскільки її розглядають як процес і результат дії складних мовних і когнітивних механізмів та засіб концептуалізації емпіричних знань. Ґрунтовне дослідження метафори пов’язане з вивченням особливостей її функціонування у мовленні, де в повному обсязі відбувається реалізація її синтагматичних зв’язків.</p>
<p>Метою дослідження є семантичний аналіз політичних промов колишнього Державного секретаря США Гіларі Клінтон, який передбачає класифікацію концептуальних метафор, їхній поділ на тематичні групи, визначення їхніх лексичних та семантичних характеристик, особливості використання у промовах політика.</p>
<p>Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:</p>
<ul>
<li>здійснити аналіз концептуальних метафор, виявлених у промовах Гіларі Клінтон та класифікувати їх відповідно до тематичних груп;</li>
<li>виявити ефект впливу метафор на аудиторію.</li>
</ul>
<p>Промови вважаються найголовнішим вербальним втіленням риторики. Під промовою розуміють публічний виступ з певного приводу, що має чітку логічну структуру, смислове навантаження та мету.</p>
<p>Процедурним механізмом сугестії у політичних промовах є використання метафоризації, тобто перенесення якостей одних об’єктів дійсності на якості інших. Варіювання різних семантичних наслідків метафор у різних контекстах визначає ефект цього механізму інтерпретації дійсності. Метафори широко застосовуються в політичних промовах та аргументації. Вони слугують засобами схиляння аудиторії до прийняття певного рішення, спонукають до очікуваної мовцем поведінки аудиторії [2, 190].</p>
<p>За словами А. О. Худолія, метафора виступає результатом когніції людини з семантичними параметрами, властивими англійській мові, а самі явища мови, зокрема значення та референція, переломлюються через призму когніції людини [4, 183].</p>
<p>Дж. Лаккоф у когнітивній теорії стверджує, що коли промовець використовує метафори, то він трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», тобто ту, яка сформує думку реципієнта. Тема цієї «кінцевої» інформації незнайома йому, а метафора порівнює незвичну інформацію із чимось уже відомим. Теоретично, кожне метафоричне висловлювання – це мовленнєвий акт: він встановлює або найчастіше сприяє встановленню зв’язку між знайомими і незнайомими темами для реципієнта інформації. Ця теорія стверджує, що коли державні лідери намагаються донести будь-яку інформацію, аудиторія спостерігає за їхніми відносинами із слухачами, думає про метафоричне вираження категорії «висоти» та «відстані», які їх відділяють від державних діячів. Вони усвідомлюють себе окремо від них [3, 245].</p>
<p>У політичній мові існують такі види метафор: розміру, особистої зверхності, відстані, субординації, а також метафори вибору [1, 260].</p>
<p><b>Метафори розміру </b>охоплюють поняття «що більше – то краще». У промовах політичних діячів завдяки цьому виду метафори досягається ефект кращої перцепції інформації реципієнтом, особливо пов’язаної із розмірами та обсягом. Вони сприяють формуванню образу у свідомості та закладають початкове ставлення до тих чи інших понять [1, 262]. Так, наприклад, у промовах Гіларі Клітон, трапляється лексична конструкція <i>the scope and scale of a problem, </i>яка підсилює значення проблеми у свідомості аудиторії та безпосередньо виконує функцію афектації:</p>
<p><i>Concrete action is possible when we understand <span style="text-decoration: underline;">the scope and scale of a problem</span></i> [13].<i> </i>Наведений приклад підтверджує, що вдало дібраний метафоричний вираз підсилює важливість та значення тієї чи іншої проблеми, сприяє її детальному та скрупульозному вивченню.</p>
<p>У промовах Гіларі Клінтон досить часто трапляється лексема «force», яка у сполученні з іншими семантичними одиницями створює ефект контамінованої метафори:</p>
<p><i>And we thank Senegal for contributing troops to the ECOWAS <span style="text-decoration: underline;">stabilization force</span> there </i>[12].<i> </i>Лексична конструкція «<i>stabilization force» </i>має як денотативне, оскільки все-таки йдеться про всі військові сили, що діяли в регіоні, так і конотативне значення, позаяк мовець говорить водночас і про мету та результат їх діяльності – стабілізацію конфліктної ситуації в регіоні<i>.</i></p>
<p>Іншого семантичного наповнення набуває лексема у висловлюванні держсекретаря США під час проголошення заключної частини тієї ж промови:</p>
<p><i>Thank you for being a model in this region, a champion of democracy, <span style="text-decoration: underline;">a force for peace, prosperity, and progress</span></i> [12]. Тут лексема «<i>force</i>» не виступає військовим терміном, а швидше передає потенціал країни та її напрацювання у сфері миротворчої діяльності та прогресивного поступу.</p>
<p>Наступним видом є <b>метафора зверхності</b>. Приклади таких метафор частіше трапляються в тоталітарних промовах і слугують для відділення правлячої верхівки від звичайних груп населення. У демократичних промовах ця межа зникає й усі класи та групи зближуються [1, 263].</p>
<p>Цей тип метафор не є типовим для текстів політичних промов Гіларі Клінтон. Тим не менше можемо виокремити декілька прикладів: <i>«to lift your own people out», «takes leadership from the top», «preserving their grip on power», «at the bottom of a list of rankings».</i><i></i></p>
<p><i>That means a nation’s own efforts <span style="text-decoration: underline;">to lift your own people out</span> of poverty&#8230;</i> [12]<i>. </i>Ця метафора відображає намагання Гіларі Клінтон максимально наблизити владу до пересічних громадян і показати, що всі дії політичних діячів спрямовані на добробут громадян.</p>
<p><b>Метафори відстані, </b>зазвичай, використовуються для того, щоб дати уявлення про певне явище у порівнянні з минулим чи майбутнім, чи в певних територіальних рамках, і щоб запевнити аудиторію, що буде вжито наступних заходів [1, 263].</p>
<p>Цей тип метафор є домінуючим у промовах Гіларі Клінтон, що підтверджується такими прикладами:</p>
<p><i>And we’ve seen very clearly that parliamentary elections <span style="text-decoration: underline;">go hand-in-hand</span> with greater economic opportunity. 2. </i><i>Anyone who doubts that political openness and prosperity <span style="text-decoration: underline;">go hand-in-hand</span> only have to look to South Korea, Japan, Indonesia, Taiwan – democratic societies that have delivered tremendous economic benefits</i><i> </i>[7]. Метафора «hand-in-hand»<i> </i>створює враження близькості та взаємопов’язаності двох процесів – парламентських виборів та економічного поступу.<i></i></p>
<p>У промовах Гіларі Клінтон ми можемо виокремити такі метафори відстані: <i>«erase old dividing lines in global politic», «starts in the small places close to home», «having a black hole at the center of our data-driven univers</i><i>e»</i><i>, «in the vanguard of the struggle for justice»</i><i>.</i></p>
<p><i>You will decide whether South Africa seeks to <span style="text-decoration: underline;">erase old dividing lines in global politics</span></i> [16]. Тут метафора створює враження близькості та тісної співпраці у світовому просторі, вказує на відсутність і необхідність стирання кордонів у глобалізованому світі.<i></i></p>
<p><b>Метафора субординації</b> особливо характерна для диктаторського суспільства. Вона, як правило, вказує на те, що адресати промови не можуть змінити ситуацію, тому що існує непорушна встановлена зверху централізована ієрархічна система суспільного устрою та державного управління. Демократія ж сама по собі передбачає рух, вибір, відсутність чітких імперативів, тому політики-демократи за допомогою метафор субординації намагаються підкреслити основне правило демократії – право вибору [1, 264].</p>
<p>Метафори субординації практично відсутня у промовах Гіларі Клінтон. Однак, можемо виокремити певні лексичні конструкції, які за своєю семантикою наближаються до метафор субординації. У промові Гіларі Клінтон трапляються метафори субординації:<i> </i><i>«stand up for democracy and universal human rights»</i><i>, «to fight off a serious threat to democracy»</i><i>, «to stand on the side of freedom»</i>[16]<i>.</i></p>
<p><i>So the United States <span style="text-decoration: underline;">will stand up for democracy and universal human rights</span>, even when it might be easier or more profitable to look the other way, to keep the resources flowing. </i>Наведена у контексті метафора свідчить про готовність Сполучених Штатів відстоювати демократію та загальні людські права у всьому світі.</p>
<p>Як ми переконалися, метафори субординації у промовах Гіларі Клінтон мають демократичне спрямування і є закликами до боротьби із загрозами демократії та свободи. Вони спрямовані на захист свободи як одного із ключових понять серед цінностей американського народу.</p>
<p><b>Метафори вибору </b>– це знову ж таки метафори демократії. Вони використовуються політиками для того, щоб показати виборцям наявність альтернативи [1, 265].</p>
<p>Наприклад, у промовах Гіларі Клінтон ми почуємо: «<i>our foreign policy priorities»</i><i>, «separating wheat from the chaff»</i><i>, «</i><i>to keep economic engine going»</i> [11]. Вищезазначені метафори створюють уявлення, що майбутнє держави завжди знаходиться в руках її громадян, і що їх свідомий вибір допомагає у встановленні демократичних ідеалів та засад, що стануть запорукою успіху їх Батьківщини.</p>
<p>У політичних промовах також трапляються метафори вибору, що пов’язані із пошуком: «<i>everyone has to find their own path»</i><i>, «</i><i>to </i><i>find </i><i>the </i><i>truth»:</i></p>
<p><i>As we look at the unique strengths, challenges, and histories of individual nations, we know everyone has <span style="text-decoration: underline;">to find their own path</span></i><i> </i>[7]. Лексична сполука «<i>to find their own path» </i>у цьому контексті має значення «знайти свій шлях розвитку», тобто Гіларі Клінтон говорить, що не існує універсальної моделі розвитку, яка підходитиме усім країнам без винятку. Відтак, кожна нація повинна віднайти стратегію розвитку, що відповідатиме її реаліям.</p>
<p>Особливістю у промовах Гіларі Клінтон є використання метафор, що містять елементи або ж цілі лексичні конструкції з <b>військовими термінами </b>або транстермінологізованими одиницями військового семантичного забарвлення з ознаками метафоричності на позначення явищ суспільного та політичного життя.</p>
<p><i>But whether you’re a <span style="text-decoration: underline;">veteran of these efforts</span> or someone new to what we are trying to do together, the United States will stand with you as your partner on the basis of mutual respect in order to make sure that the benefits that we see as so potentially achievable are available for you and particularly for the next generation </i>[6]. Під метафорою <i>veteran of these efforts </i>Гіларі Клінтон має на увазі досвідченого борця за ідеї, які поділяють громадяни США.</p>
<p>Неодноразово у політичних промовах Гіларі Клінтон трапляються метафоричні вирази, до складу яких входять лексичні одиниці, запозичені із <b>ділової, економічної та фінансової</b> сфер: «<i>&#8230;extract the <span style="text-decoration: underline;">wealth</span> of Africa&#8230;» </i>[12]<i>, «</i><i>&#8230;to build a new<span style="text-decoration: underline;"> partnership</span>&#8230;» </i>[12]<i>, «…launching a new partnership</i><i> </i>[16]<i>, «</i><i>&#8230;to unlock global <span style="text-decoration: underline;">financing</span> for long-delayed infrastructure projects</i><i>&#8230;» </i>[12]<i>, «…<span style="text-decoration: underline;">export-driven</span> model …»</i><i> </i>[12]<i>, «</i><i>…t</i><i>o keep <span style="text-decoration: underline;">economic</span> engine going</i>…<i>»</i><i> </i>[11]<i>, </i><i>«…</i><i>reaping the <span style="text-decoration: underline;">economic rewards</span>…»</i> [12]<i>. </i><i></i></p>
<p><i>As certainly as America lies over the horizon behind me, so I pledge to the people of Africa that we will reach over this ocean to <span style="text-decoration: underline;">build a new partnership</span> based on friendship and respect </i>[12]. Метафора <i>to build a new partnership </i>вживається на позначення налагодження дипломатичних відносин, що базуються на напрацюванні і зусиллях з обох боків, відтак встановлення такого «партнерства» (лексема із ділового мовлення) прирівнюється до будівництва.<i></i></p>
<p>Гіларі Клінтон неодноразово використовує <b>спортивні</b> метафори у своїх політичних промовах. Наприклад: <i>«…</i><i>Jim Clifton and his <span style="text-decoration: underline;">team</span>…»,</i><i> «</i><i>&#8230;a <span style="text-decoration: underline;">race </span>between hope and fear</i><i>&#8230;</i><i>»</i><i>, </i><i>«</i><i>&#8230;<span style="text-decoration: underline;">champion</span> of democracy&#8230;.</i><i>».</i><i> </i>Спортивні метафори створюють враження гри, позбавляють ситуацію серйозності, вказують на переможців та тих, хто зазнав поразки. Наведені лексеми роблять інформацію емоційно забарвленою, внаслідок чого вона легше сприймається реципієнтом як зрозумілий і знайомий варіант, позаяк політика справді нагадує спортивні ігри, перегони, а політичні діячі подібні до учасників цих змагань.<i></i></p>
<p><i>So it’s great that we’re back here today, and I am grateful to Jim Clifton and his <span style="text-decoration: underline;">team</span> for joining us to highlight the urgent need for more and better information about women and gender equality around the world </i>[13]. У цьому реченні наведено приклад використання спортивної метафори <i>team</i><i>, </i>яка підсилює враження гри, командного духу, згуртованості довкола вирішення поставленого завдання.</p>
<p><i>It is a <span style="text-decoration: underline;">race</span>, a <span style="text-decoration: underline;">race</span> between hope and fear, a <span style="text-decoration: underline;">race</span> between potential realized and despair imbued in every pore of one’s body </i>[12]. Гіларі Клінтон використовує метафору <i><span style="text-decoration: underline;">race</span></i><i>, </i>адже лексема із спортивної термінології про перегони найбільш релевантна, коли йдеться про протистояння двох антиподів – чи то ідеологій, чи двох антонімічних понять, що виражають полярні опозиції.</p>
<p>Ще однією групою метафор є метафори із сфери <b>будівництва</b>: <i>«</i><i>economic <span style="text-decoration: underline;">ruin</span>», «a key <span style="text-decoration: underline;">building block</span>»,</i><i> «four <span style="text-decoration: underline;">pillars</span>»</i><i>, «to <span style="text-decoration: underline;">build</span> a new partnership»,</i><i> «to <span style="text-decoration: underline;">build</span> strong institutions», «we are <span style="text-decoration: underline;">building</span> on the progress», «a global economic <span style="text-decoration: underline;">architecture</span>»</i><i>, «to reinforce an <span style="text-decoration: underline;">architecture</span> of rights-based rule». </i>Розглянемо детальніше деякі із них:</p>
<p><i>In the late 1990s, this country was emerging out of years of war and <span style="text-decoration: underline;">economic ruin</span> </i>[15]. Автор використовує метафору <i>economic ruin, </i>що має значення «занепад в економічній сфері», період застою та стагнації в економіці держави. Використовуючи досить сильне за емоційним впливом слово «руїна», Гіларі Клінтон створює враження критичності ситуації, висловлюючи думку, що економічна система знаходиться у кризі. А поєднання виразу зі словом <i>war </i>передає реципієнту усю повноту критичної ситуації та занедбаного стану. У цьому контексті лексема <i>war </i>вжита у значенні конфлікту, гострого непорозуміння, суперечності. Проте зважаючи на попередні військові дії, можна говорити і про дещо буквальне значення семеми, її денотативність, позаяк лексема використана на позначення стану воєнних дій. Використання лексеми створює ефект напруження та додає змістової ваги і серйозності висловлюваному.</p>
<p>Іноді у промовах Гіларі Клінтон трапляються <b>медичні та біологічні</b> метафори. Зокрема у промовах держсекретаря примітні у складі метафоричних конструкцій лексеми на позначення частин тіла людини: <i>«at the heart of our foreign policy priorities», «despair imbued in every pore of one’s body»</i><i>, «falling into the hands of terrorists», «extra-judicial killings at the hands of the mutineers»</i><i>, «heads of state», «heads of delegations»</i><i>, «back down in the face of threats».</i></p>
<p><i>That’s one of the reasons we have put women <span style="text-decoration: underline;">at the heart</span> of our foreign policy priorities at the State Department</i><i> </i>[13]. Метафора <i>at the heart of our foreign policy </i>використана держсекретарем для того, аби акцентувати на важливості питання жінок – і поставити його в центрі, в серці політики закордонних відносин.</p>
<p><b>Медична </b>сфера: «<i>an <span style="text-decoration: underline;">anemic</span> global economy», «economic <span style="text-decoration: underline;">recovery</span>», «weak economy is collapsing»</i><i>, «</i><i>healthy trade».</i></p>
<p><i>Consider some of the problems we face today – an <span style="text-decoration: underline;">anemic</span> global economy, transnational crime and terrorism, climate change, disease, famine, nuclear proliferation</i><i> </i>[16]. Означення <i>anemic </i>(лексема із медичної галузі) використано у цьому контексті на позначення слабкої, недостатньо викристалізованої, не досить стабільної економічної системи світового масштабу. Термін і його використання у переносному значенні створюють стилістичний ефект, вираз легко розуміється реципієнтом та запам’ятовується, позаяк використання аналогії із загальновідомими концептами та поняттями досягають поставленої мовцем мети.</p>
<p>Також у політичних промовах Гіларі Клінтон можемо виокремити контаміновані метафоричні конструкти з лексичними одиницями запозиченими зі сфери <b>мистецтва</b>: «<i>African renaissance</i>», «<i>paint a picture</i>», <i>«rich mosaic of democracy».</i></p>
<p><i>And here in Senegal, Bill talked about an <span style="text-decoration: underline;">African renaissance</span></i> [12]. Для президента США <i>renaissance </i>(відродження) держави передусім полягає у встановленні демократичних цінностей, прав і свобод людини. Тобто у цьому контексті культурологічна лексема <i>renaissance </i>означає оновлення держави, декларація її ціннісних засад, ініціювання стабілізації усіх сфер суспільно-політичного життя.</p>
<p>Таким чином, транстермінологізовані лексичні одиниці у контамінації з іншою лексикою, у тому числі узуальною, створюють метафоричність висловлюваного. Такі лексичні конструкції вживаються у публіцистичних текстах як прагматично-експресивні компоненти імпліцитної сугестії на читача з метою зрозумілості, експресивності, проведення аналогії із сферою терміносистеми, у якій вони побутують.</p>
<p>Державний секретар США Гіларі Клінтон у своїх політичних виступах нерідко використовує метафори, що до своєї семантичної структури включають лексеми на позначення вогню. Наприклад,<i> «before the wood is stacked or the match is struck», «when the fire is at full blaze», «might reignite the flames of conflict», «stacking dry firewood before striking the match».</i></p>
<p><i>The United States and our partners must act before <span style="text-decoration: underline;">the wood is stacked or the match is struck</span>, because <span style="text-decoration: underline;">when the fire is at full blaze</span>, our options for responding are considerably costlier and more difficult</i><i> </i>[10]. У цьому контексті йдеться про необхідність вжиття негайних заходів з метою запобігти загостренню критичної ситуації, оскільки боротися із викликами краще на ранніх стадіях їх появи. Гіларі Клінтон пояснює план дій метафоричними засобами: «…треба діяти, доки не закладені дрова і не запалений сірник, бо коли полум’я розгориться, тоді заходи боротьби з ним обійдуться значно дорожче…».</p>
<p>Отже, метафори, ретранслюючи властивості та ознаки предметів реального життя на політичні явища, створюють у свідомості людей образи та конструкти, які стають шаблонами у їхніх політичних поглядах, поведінці. Образність та метафоричність висловлювань Гіларі Клінтон під час публічних виступів створює дружню атмосферу, сприяючи аудиторії осмислити серйозні теми, розтлумачити глобальні процеси простою мовою, яка апелює не лише до логіки, а й до емоцій та відчуттів реципієнтів. Такий підхід є досить ефективним у політиці.</p>
<p>Література:</p>
<ol>
<li>Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой комуникации / Зарецкая Е. Н.  — Санкт-Петербург, 1998. — 345 с.</li>
<li>Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації / Федатов Л. Н. — К. : Наукова думка, 2003. — 289 с.</li>
<li>Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Фрумкина Р. М.  — М. : Academia, 2001. — 320 с.</li>
<li>Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX- початку XXI століття : монографія / А. О. Худолій. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006.– 384 с.</li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the 2012 International AIDS Conference: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm</a></li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the African Growth and Opportunity Act Forum to Mark Global Economic Statecraft Day: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm</a>.</li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the APEC Women and the Economy Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm</a></li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the Child Survival Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192325.htm</li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the Climate Clean Air Coalition and Green Embassy Event: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm</a></li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the U.S. Holocaust Memorial Museum Forward-Looking Symposium on Genocide Prevention: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm</a></li>
<li>Clinton H. R. Remarks at the U.S.-India Higher Education Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу : <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm</a>.</li>
<li>Clinton H. R. Remarks on Building Sustainable Partnerships in Africa: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm</a></li>
<li>Clinton H. R. Remarks on Evidence and Impact: Closing the Gender Data Gap: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm</a>.</li>
<li>Clinton H. R. Remarks to the International Women&#8217;s Leadership Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm</a>.</li>
<li>Clinton H. R. Remarks to the Lower Mekong Initiative Women&#8217;s Gender Equality and Empowerment Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195001.htm</li>
<li>Clinton H. R. The United States &#8211; South Africa Partnership: Going Global: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: <a href="http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm">http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm</a></li>
</ol>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/kontseptualni-metafory-u-politychnyh-promovah-eks-derzhsekretarya-ssha-hilari-klinton/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЛО НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СФЕРИ МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/anhlijski-ta-ukrajinski-lo-na-poznachennya-zahalnoji-harakterystyky-sfery-muzychnoji-industriji/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/anhlijski-ta-ukrajinski-lo-na-poznachennya-zahalnoji-harakterystyky-sfery-muzychnoji-industriji/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Кафедра міжнародної мовної комунікації]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 26 Feb 2013 18:43:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Романо-германських мов]]></category>
		<category><![CDATA[Конференції]]></category>
		<category><![CDATA[семантика]]></category>
		<category><![CDATA[semantics]]></category>
		<category><![CDATA[ЛО]]></category>
		<category><![CDATA[music]]></category>
		<category><![CDATA[music industry]]></category>
		<category><![CDATA[lexical units]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://naub.oa.edu.ua/?p=8510</guid>

					<description><![CDATA[Крайчинський Едуард (м. Люблін, Польща) Університет Марії Кюрі-Склодовської  Секція: Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської мови. АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЛО НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СФЕРИ МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ  Дослідження присвячено аналізу англійської та української лексики на позначення загальної характеристики&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="right"><strong>Крайчинський Едуард</strong><em> (м. Люблін, Польща)</em></p>
<p align="right"><em>Університет Марії Кюрі-Склодовської</em></p>
<p style="text-align: center;"> Секція: Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської мови.</p>
<p style="text-align: center;" align="right"><strong>АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЛО НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СФЕРИ МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ </strong></p>
<p style="text-align: justify;" align="center"><em>Дослідження присвячено аналізу англійської та української лексики на позначення загальної характеристики сфери</em><em> </em><em>музичної індустрії<strong>/</strong></em><em>music </em><em>industry</em><em>.</em></p>
<p><strong><em>Ключові слова: </em></strong><em>ЛО, семантика, </em><em>music</em><em>, </em><em>music</em><em> </em><em>industry</em><em>.</em></p>
<p><em></em><em> Исследование посвящено анализу английской и украинской лексики на обозначение общей характеристики сферы музыкальной индустрии<strong>/</strong></em><em>music</em><em> </em><em>industry</em><em>.</em></p>
<p><strong><em>Ключевые слова:</em></strong><em> ЛО, семантика, </em><em>music</em><em>, </em><em>music</em><em> </em><em>industry</em><em>.</em></p>
<p><em>The research deals with the analysis of English and Ukrainian lexical units denoting general characteristics of the music industry sphere.<strong></strong></em></p>
<p><strong><em>Kye words: </em></strong><em>lexical units,</em><em> </em><em>semantics, music, music industry.</em></p>
<p><strong><span id="more-8510"></span></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;">Актуальність</span><span style="text-decoration: underline;">теми</span> дослідження вбачається у підвищенні зацікавленості мовознавців до вивчення германських мов, англійської зокрема, що дало поштовх для всебічного дослідження й вивчення проблем англійської філології, а разом з цим і проблем семантики лексики. Слова в мові існують не ізольовано, вони об’єднані за спільністю значень у групи та мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значущість визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зумовлений відношеннями, які формуються в сітці проти­ставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до такої перебудови, яка б не порушувала системності, що необхідно для постійної комуні­кативної придатності [3, с. 56].</p>
<p style="text-align: justify;">Прослідкуємо функціонування словосполучення<em> </em><strong>music</strong><strong> </strong><strong>industry</strong><em>,</em> що є двозначним, полісемічним<em>.</em>  Двозначність у семантиці словосполучення <strong>music industry</strong> передбачає: 1) «complex system of many different organizations»; 2) «firms and individuals». Негативне забарвлення несуть словосполучення <strong>dramatic changes, the process of changes</strong><em>, </em>вони є свідченням того, що музична індустрія пройшла період значних змін у ХХІ столітті, і надалі розвивається [6, с. 3–7]. Такого типу емоційно-експресивна лексика найчастіше використовується у сфері музичної індустрії для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій чи почуттів. ЛО <strong>changes</strong><strong>, </strong><strong>the</strong><strong> </strong><strong>process</strong><strong> </strong><strong>of</strong><strong> </strong><strong>changes</strong><em>,</em> що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків  [2, с. 57].<strong></strong></p>
<p style="text-align: justify;">Серед ЛО сфери <strong>музичної індустрії/</strong><strong><em>music</em></strong><strong><em> </em></strong><strong><em>industry</em></strong> характерним є часте використання так-званих «спеціальних» ЛО, що мають додаткову конотацію і складають свого роду «музичний жаргон»: <strong>pact</strong><strong>, </strong><strong>hit</strong><strong>, </strong><strong>bid</strong><strong>, </strong><strong>rap</strong><strong>, </strong><strong>move</strong> та ін. Особливістю такої лексики є універсальний характер її семантики, полісемічність, що увиразнює висловлювання. ЛО <strong>pact</strong><em> </em>може означати не лише «пакт», але й «договір», «угоду». ЛО <strong>bid</strong> асоціюється у носіїв англійської мови з «закликом», «запрошенням», «спробою досягнення мети» [9, с. 112]. Аналіз лексикографічних джерел Інтернет-ресурсу дозволив виділити значну кількість фразеологічних засобів, які доповнюють лексичні засоби, що вживаються на позначення успіху у сфері музичної індустрії, як наприклад: <strong>to</strong><strong> </strong><strong>hitch</strong><strong> </strong><strong>one</strong><strong>’</strong><strong>s</strong><strong> </strong><strong>wagon</strong><strong> </strong><strong>to</strong><strong> </strong><strong>a</strong><strong> </strong><strong>star</strong><em> </em>[9, с. 146].</p>
<p style="text-align: justify;">Носії мови знають значення цих слів в тому випадку, якщо їм відомі ті реалії чи поняття, які ці слова позначають. Так, для встановлення значення слів першої підгрупи необхідно знати мову, тоді як для встановлення значення слів другої підгрупи необхідно знати екстралінгвістичні реалії [6, с. 5] ЛО на позначення музичної індустрії. У лексикографічній практиці це проявляється у тому, що для встановлення значення цих ЛО необхідний розгорнутий опис. Музика як невід’ємний складник культури ХХ–ХХІ століття, є віддзеркаленням менталітету, основою вирізнення морально-етичних, суспільних та політичних цінностей носіїв мови [5, с. 51].</p>
<p style="text-align: justify;">Серед значної кількості англійської лексики сфери музичної індустрії є <span style="text-decoration: underline;">сім підгруп ЛО:</span></p>
<p style="text-align: justify;">1) на позначення осіб, що ведуть індивідуальний бізнес<em> <strong>(</strong></em><strong><em>individual</em></strong><strong><em> </em></strong><strong><em>musicians</em></strong><strong><em>)</em></strong>;</p>
<p style="text-align: justify;">2)<em> </em>які мають справу з музичною індустрією; музикантів, які складають і представляють музику <strong>(<em>music </em></strong><strong><em>organizations</em></strong><strong><em>)</em></strong><strong>: </strong><strong><em>Columbia</em></strong><strong><em> </em></strong><strong><em>Records,</em></strong><strong><em>Crystalate</em></strong><strong><em>, </em></strong><strong><em>Bell</em></strong><strong>;</strong></p>
<p style="text-align: justify;">3) компанії і професіонали, які творять і продають записану музику (наприклад: <strong><em>music publishers, producers, engineers, studios, record labels, retail and online music stores, performance rights organizations</em>);</strong></p>
<p style="text-align: justify;">4) людей, що ведуть презентацію живої музики <strong>(<em>promoters, booking agents,  music venues, road crew</em>); </strong></p>
<p style="text-align: justify;">5) професіоналів, які асистують музикантам у досягненні їхньої кар’єри <strong>(<em>entertainment lawyers, talent managers, business managers</em>);</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong></strong> 6) установ, що поширюють музику «outspread» <strong>(<em>satellite; on-line radio, TV, musical instrument manufacturers</em>)</strong>;</p>
<p style="text-align: justify;">7) журналістів, музикознавців та музичних критиків «mass media»</p>
<p style="text-align: justify;"><em> <strong>(journalists, critics, musicologists</strong>)</em> [8, с. 420].</p>
<p style="text-align: justify;">Вони становлять ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо передає історію становлення музичного мистецтва цього періоду, традиції бізнес-сфери, показують вплив на мову зовнішніх, нелінгвістичних причин [87, с. 92], показують зміни, які проходили в культурному та історичному житті країни.<strong> </strong></p>
<p style="text-align: justify;">Значна частина ЛО відображає історію музичної індустрії, це універсальна та етноспецифічна лексика сучасної англійської мови: <strong><em>sheet music, records, recording industry, live music, live music industry, Live Nation, Creative Artists Agency, Apple Inc, iTunes Store.</em></strong> Конкретизація, яку містять ЛО, дає носієві мови відчуття точності, достовірності і тим самим збільшує рівень його довіри до виробничої сфери музичної індустрії [7, с. 117].<strong></strong></p>
<p style="text-align: justify;">Музична індустрія швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства і цей процес відображається, віддзеркалюється на лексичному складі мови шляхом поповнення словникового складу, наприклад, ЛО на позначення новітніх технічних установ ХХІ століття, що транслюють і розповсюджують музику [4, с. 7–8]. Це перш за все ЛО: <strong><em>satellite, on-line radio, on-line music shop, electronic shop,</em></strong><em> </em>що містять значення «компанія, фірма, що здійснює свою комерційну діяльність через систему Інтернет» [10].</p>
<p style="text-align: justify;">Отже, англійські ЛО на позначення сфери музичної індустрії пронизують майже всі сфери суспільного життя, про що свідчать численні інноваційні терміни, які охоплюють сферу музики: ЛО сфери музичної індустрії виступають не лише одним із вагомих постачальників неологізмів англійської мови.</p>
<p style="text-align: justify;">У семантиці описаної лексики відобразилося культурне життя різних епох та різних народів світу, що служить засобом передачі та збереження інформації [1, с. 46]. У процесі освоєння світу людина виступає активним інтерпретатором знань та людського досвіду. Лексика на позначення музики є носієм певної концептуальної системи, вона відображає світогляд народу через систему стереотипів, які створюють мову культури і мову, через яку проходить взаємодія культурно значущої інформації та її символічне відображення  [3, с. 200].</p>
<p style="text-align: justify;">Узагальнюючи вищезазначене, варто наголосити, що уся різноманітність англійської лексики на позначення сфери музичної індустрії дозволила торкнутись різних галузей життя англомовного суспільства. ЛО реалізують такі значення: <strong><em>individual musician, producer, music organization, music publisher,  record label, promoter, recording industry, live music industry, </em></strong><strong><em>і</em></strong><strong><em>nformational marketplace, digitalization of music industry, record companies, business relationship</em></strong><em> </em>та.ін<em>.</em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Література:</strong></p>
<ol>
<li>Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування / Авксентьєв Л.Г. // Мовознавство. – 1987. – №1, С. 43–46.</li>
<li>Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Гумбольдт В. – М.: Прогресс, 1985. – 320 с.</li>
<li>Кондрашов Н.А. Общее языкознание / Кондрашов Н.А. – М., 1974. – 128 с.</li>
<li>Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика // Мовознавство, 1996.– № 2–3. – С. 3–12.</li>
<li>Москаленко В. До визначення поняття “Музичне мислення” // Українське музикознавство. – Вип. 28. – Музична україністика в контексті світової культури: Науково-методич. зб. – Київ: НМАУ, 2008. – С. 48–53.</li>
<li>Русанівський В.М. Мовна картина світу в етнокультурній парадигмі // Мовознавство, 2004. – № 4. – С. 3 – 7</li>
<li>Столярська, Т.О. Універсальна та етноспецифічна в сучасному лінгвокраїнознавстві. – Київ: Вища школа, 2001. – 221 с.</li>
<li>Oxford Advanced Lerner’s Dictionary of Current English / [editor Sally Wehmeier]. – Sixth edition. –Oxford:OxfordUniversityPress, 2004. – 1540 p.</li>
<li>OxfordGuide to British and American Culture. –Oxford:OxfordUniversityPress, 2000. – 600 p.</li>
<li><a href="http://music.thefreedictionary.com/">http://music.thefreedictionary.com/</a></li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><strong>Відомості про авторів:  </strong><strong>Крайчинський Едуард Олексійович </strong>— аспірант  університету Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін, Польща</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/anhlijski-ta-ukrajinski-lo-na-poznachennya-zahalnoji-harakterystyky-sfery-muzychnoji-industriji/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Семантика національних символів ”national icons”</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/semantyka-natsionalnyh-symvoliv-national-icons/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/semantyka-natsionalnyh-symvoliv-national-icons/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ковш Ганна]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 10 May 2012 17:37:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Студентські публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Романо-германських мов]]></category>
		<category><![CDATA[семантика]]></category>
		<category><![CDATA[національна символіка]]></category>
		<category><![CDATA[лексико-семантична група]]></category>
		<category><![CDATA[персоніфікація]]></category>
		<category><![CDATA[semantics]]></category>
		<category><![CDATA[national symbols]]></category>
		<category><![CDATA[lexical-semantic group]]></category>
		<category><![CDATA[personification]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://naub.oa.edu.ua/?p=5143</guid>

					<description><![CDATA[&#160; У даній статті розглядається семантична диференціація національних символів, що свідчать про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несуть у собі певну інформацію про ту чи іншу націю. Ключові слова: семантика, національна символіка, лексико-семантична група, персоніфікація. In this article we&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;</p>
<p><em>У даній статті розглядається семантична диференціація національних символів, що свідчать про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несуть у собі певну інформацію про ту чи іншу націю.</em></p>
<p><em><strong>Ключові слова:</strong> семантика, національна символіка, лексико-семантична група, персоніфікація.</em></p>
<p><em>In this article we take a view of semantic differences of national symbols that suggest about vivid stylistic devices and carry some information about this or that nation.</em></p>
<p><em><strong>Key words:</strong> semantics, national symbols, lexical-semantic group, personification.</em></p>
<p><span id="more-5143"></span></p>
<p>Семантична диференціація національних символів свідчить про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несе в собі певну інформацію про ту чи іншу націю. Таким чином було проаналізовано символіку народів світу, я саме таких держав як Австралія, Нова Зеландія, Канада, США та Великобританія. Досліджувані одиниці символізують свободу, красу, любов, мужність, віру, гідність.</p>
<p>Таблиця 2.2.</p>
<p align="center">Семантика національних символів</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="79">№ п/п</td>
<td valign="top" width="300">
<p align="center">Семантика національних символів</p>
</td>
<td valign="top" width="132">Кількість</td>
<td valign="top" width="132">  Відсотки (%)</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="79">1.</td>
<td valign="top" width="300">Свобода</td>
<td valign="top" width="132">23</td>
<td valign="top" width="132">26, 91</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="79">2.</td>
<td valign="top" width="300">Мужність</td>
<td valign="top" width="132">17</td>
<td valign="top" width="132">19, 89</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="79">3.</td>
<td valign="top" width="300">Віра</td>
<td valign="top" width="132">17</td>
<td valign="top" width="132">19, 89</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="79">4.</td>
<td valign="top" width="300">Гідність</td>
<td valign="top" width="132">15</td>
<td valign="top" width="132">17, 55</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="79">5.</td>
<td valign="top" width="300">Любов, краса</td>
<td valign="top" width="132">13</td>
<td valign="top" width="132">15, 21</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="79"></td>
<td valign="top" width="300">Всього</td>
<td valign="top" width="132">85</td>
<td valign="top" width="132">100%</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p>Національні символи на позначення свободи становлять переважну більшість і їх налічується 23 одиниці, що складає 26, 91%: Coat of Arms of Canada, Coat of Arms of USA, Constitution of USA, Stars and Stripes, Liberty Bell. Народ проголошує свою свободу через таку національну символіку. Історичні пам’ятки, державні прапори, гімни та герби уособлюють велич і могутність цих країн, передають історію на національний дух.</p>
<p>Для опису мужності було використано 17 одиниць, які займають 19, 89%: Unicorn, Bulldog, Red Kite, American Bison, Koala, Welsh Harlequin. Міць і сила передаються через тварин і птахів, які несуть в собі певне значення для кожної країни, показують її могутність. З давніх-давен народи прагнули зобразити свою велич за допомогою фауни, яка їм найбільш притаманна. Так з’явилися вірування, що саме та чи інша тварина чи птах зможе захистити від злих намірів, бути водночас оберегом і символом великої сили.</p>
<p>Варто відзначити, що символ віри має неабияке значення у житті народу. Такі одиниці становлять 19, 89 % від загальної кількості: Dieu et mon droit, Pluribus Unum, Advance Australia, The Anthem of NZ, The Anthem of Canada.  Кожен народ вірить у свою державу, оспівує її за допомогою гімнів, пісень, девізів.</p>
<p>Під час аналізу семантики національних символів було виявлено, що 17, 55 % дібраних одиниць символізують гідність, честь народу, уособлюють його значимість, достоїнство, неповторність: Zealandia, Mountie, Johnny Canuck, Mother Canada, Uncle Sam. На прикладі персоніфікацій можна зробити висновок, що саме через власні назви показується гідність народу, його особливості.</p>
<p>Найчастотнішими є національні символи з лексико-семантичною структурою персоніфікації (17, 55%). Це пояснюється тим, що кожен народ прагне уособити свою історію, традиції, побут через призму власних назв, певних постатей, передати особливості і цим самим вирізнитися з-поміж інших народів. Це підтверджує скраве різноманіття національної символіки, яке об’єднує в собі характеристики народів світу.</p>
<p>Національні символи, що втілюють любов і красу і становлять 15, 21 % від загальної кількості: Rose, The Golden Wattle, Silver Fern, Daffodil, Harebell. Як відомо, кожна нація прагне передати не тільки свою міць і велич, я також яскравість, аби привернути увагу інших народів. Для цього використовується численна символіка квітів, трав, дерев, які несуть в собі красу, пристрасть, любов і мир.</p>
<p>Отже, можна зробити висновок, що серед дібраних одиниць переважають одиниці на позначення свободи (26, 91 %), мужності (19, 89 %) та віри (19, 89 %). Кожен народ передає свої особливості, цінності, розповідає історію за допомогою символіки.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center">Література:</p>
<p>1. Антомонов А. Ю. Исследование структурной организации Лексико-семантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. &#8211; К., 1987. &#8211; 191с.</p>
<p>2. Багмут І. В. Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика): дис. канд. філол. наук: 10.02.01/Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. &#8211; К., 2007. &#8211; 236арк. &#8211; Бібліогр.: арк. 201-231.</p>
<p>3. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл. ред. В.Н. Ярцева. &#8211; Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998 &#8211; 685 с.</p>
<p>4. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 1 (А &#8211; О): Пер. с англ. &#8211; М.: Вече, АСТ, 1999. &#8211; 544 с.</p>
<p>5. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика. &#8211; М., 1990.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/semantyka-natsionalnyh-symvoliv-national-icons/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
