І. В. П’янковська,

О. В. Тишко,

Національний університет «Острозька академія», м. Острог

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК АУДІЮВАННЯ

Стаття присвячена проблемі ефективної організації самостійної роботи студентів другого курсу мовних спеціальностей з вдосконалення навичок аудiювання. У статті проаналізовано критерії відбору аудіо й відеоматеріалів та схарактеризовано структуру завдань для самостійної роботи, зважаючи на особливості розвитку різних механізмів аудіювання. Авторками статті запропоновано детальний опис прикладів завдань для самостійної роботи за різними напрямами, розроблених відповідно до вказаних критеріїв та вимог до аудитивних текстів для студентів другого курсу.

Ключові слова: самостійна робота, студент, аудіювання, механізми аудіювання.

ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ЯЗЫКОВЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ ПО УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЮ НАВЫКОВ АУДИРОВАНИЯ

Статья посвящена проблеме эффективной организации самостоятельной работы студентов второго курса лингвистических специальностей для улучшения навыков аудирования. В статье проанализированы критерии отбора аудио- и видеоматериалов, а также дана характеристика структуры заданий для самостоятельной работы, принимая во внимание особенности развития различных механизмов аудирования. Авторы статьи предлагают детальное описание примеров заданий для самостоятельной работы по разным направлениям, которые были разработаны соответственно критериям и требованиям к аудитивным текстам для студентов второго курса.

Ключевые слова: самостоятельная работа, студент, аудирование, механизмы аудирования.

ORGANIZATION OF LANGUAGE STUDENTS’ INDEPENDENT WORK AIMED AT IMPROVEMENT OF THEIR LISTENING SKILLS

The article considers the process of efficient arrangement of students’ individual work with the purpose of improving their listening skills. Since independent work of the second-year university students comprises up to 43% of the whole learning load, special attention is placed on analyzing criteria for choosing audio and video materials for self-study. Regarding the fact that listening skills are the core skills for mastering a foreign language, the peculiarities of developing principle listening comprehension mechanisms have been presented in the article. They are: comprehension of the speech flow, prediction of information, processing mechanisms, listening memory, logical processing of the message content, inner speaking. There have been outlined peculiar features of the assignments given for individual work taking into account peculiarities of listening comprehension mechanisms. Referring to the curriculum requirements for the second-year students the authors of the article have presented a meticulous analysis and description of such task areas for enhancing listening skills as preparation for the module tests, laboratory works and home watching. A special attention is drawn to the sample tasks skillfully selected in accordance with the requirements for the listening texts for the second-year university students. Finally, the authors mention a range of difficulties encountered by students while accomplishing individual listening assignments.

Key words: individual work, student, listening comprehension, listening mechanisms.

Постановка проблеми. Відповідно до умов Болонської декларації самостійна робота студента набуває більшого значення в процесі навчання у ВНЗ, в той час як частка прямого інформування й аудиторної роботи зменшується. З огляду на це, у сучасній вищій школі виникає потреба у застосуванні інтерактивних форм самостійної роботи студента під керівництвом викладача. Така потреба обумовлена зростаючою роллю здатності до самостійної праці, самоорганізації та самоосвіти студентів, а також сучасними вимогами до фахівця з вищою освітою, здатного до засвоєння та практично застосування осмисленої інформації.

Одним із найпоширеніших способів отримання інформації сьогодні є аудіо- та відеоматеріали (подкасти, хмарні сервіси на зразок Sound Cloud, мережі Youtube, Vimeo тощо), тому проблема організації самостійної роботи з розвитку навичок аудіювання студентів є надзвичайно актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти організації самостійної роботи студентів представлено у працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Безпалька, П. Підкасистого, А. Петровського, С. Рубінштейна, О. Біляєва, Л. Паламар та інших. Проблема навчання аудіювання студентів мовних спеціальностей знайшла відображення у наукових розвідках Н. Абрамовської, Д. Агапової, І. Алексєєвої, О. Бочкарьової, І. Задорожної, Б. Ліхобабіна, Ю. Нікітіної, А. Черкашиної тощо.

Метою статті є опис та узагальнення видів самостійної роботи студентів з вдосконалення навичок аудіювання на прикладі студентів другого курсу факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія» (далі – НаУОА).

Виклад основного матеріалу. В ході аналізу наукових джерел нами виявлено, що під самостійною роботою студента розуміють сплановану разом із викладачем самостійну навчальну діяльність, яку студент виконує під методичним керівництвом і контролем викладача без його прямої участі [4, С. 249]. Метою самостійної роботи студента є отримання знань, розвиток умінь та формування навичок, а також надбання низки компетентностей, необхідних для професійної діяльності майбутнього фахівця.

Аудіювання є не лише одним з найважливіших мовних умінь, а й часто найменш розвиненим у студентів й таким, що викликає труднощі. Проте, оскільки аудіювання є передумовою для оволодіння іншими видами мовленнєвої діяльності, постає необхідність працювати над розвитком аудитивних умінь безпосередньо на занятті і у позаудиторний час. Відтак, організація самостійної роботи з цього виду діяльності набуває особливого значення.

Вивчення англійської мови на другому курсі факультету романо-германських мов НаУОА відбувається на основі комплексу Upstearm B2 Plus. Відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, цей рівень передбачає, що студенти можуть розуміти на слух:

• об’ємні висловлювання та лекції;
• складну аргументацією на знайомі теми;
• більшість ТВ новин та програм про поточні події;
• більшість фільмів літературною мовою [6].

З огляду на це важливо, щоб завдання для самостійної роботи студентів включали в себе матеріали різної тривалості, жанрової приналежності та стилістики.

І. П. Задорожна пропонує такі критерії щодо відбору аудіо- та відеоматеріалів для самостійної роботи студентів:

• автентичність, яка передбачає прослуховування носіїв мови;
• мотиваційна значущість, яка полягає в цікавому сюжеті, захоплюючому змісті;
• тематичність, що полягає у відповідності темам програми;
• інформативність, яка реалізується в забезпеченні студентів новою, цікавою, актуальною та корисною для них інформацією;
• посильність та доступність у змістовому і мовному плані, а також стосовно обсягу;
• лінгвосоціокультурна спрямованість аудіотексту (представленість лінгвосоціокультурної інформації в тексті, тобто її діапазон і різноманітність);
• варіативності текстів за: гендерною ознакою (демонстрація зразків чоловічого і жіночого мовлення); соціальним параметром (демонстрація мовлення освічених і неосвічених носіїв мови); віковими ознаками [2, С. 92].

Слідом за І. П. Задорожною, ми вважаємо, що для розвитку компетенції в аудіюванні, під час самостійній роботи студентів доцільно використовувати такі види вправ: некомунікативні, умовно-комунікативні; рецептивні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно-продуктивні; з повним, частковим, мінімальним керуванням; без ігрового компонента; без опор, із спеціально створеними опорами, з природними опорами; індивідуальні, парні [2, С. 92]. Вказані види вправ мають бути спрямовані на розвиток таких механізмів аудіювання як сприйняття мовленнєвого потоку, розвиток ймовірного прогнозування, розвиток механізму осмислення, розвиток аудитивної пам’яті, встановлення логіки смислового повідомлення, розвиток внутрішнього промовляння [2, С. 92].

Представимо деякі приклади вправ, спрямованих на розвиток кожного з цих механізмів (за І. П. Задорожною):

1. Сприйняття мовленнєвого потоку: прослуховування фрагмента і запис ключових слів; прослуховування фрагмента тексту і його переказ з використанням ключових слів.
2. Розвиток ймовірного прогнозування: прослуховування початку речення і визначення, яка граматична структура вживатиметься далі, порівняння з аудіозаписом; заповнення пропусків у поданих реченнях, перевірка правильності шляхом прослуховування аудіотексту; прослуховування початку аудіотексту і його самостійне завершення, прослуховування завершення і його порівняння з власним припущенням.
3. Розвиток механізму осмислення: визначення теми повідомлення після прослуховування фрагмента; прослуховування аудіотексту і визначення речень, які передають основну думку тексту; визначення основної ідеї аудіотексту після його прослуховування.
4. Розвиток аудитивної пам’яті: повторення фраз після їх прослуховування; повторення речень після їх прослуховування; повторення за диктором реплік діалогу, відтворення діалогу.
5. Встановлення логіки смислового повідомлення: прослуховування аудіотексту і прослуховування тверджень щодо змісту аудіотексту в правильному порядку; виправлення помилок у послідовності подій у короткому викладі змісту аудіотексту.
6. Розвиток внутрішнього промовляння: повторення аудіотексту за диктором [2, С. 94].

Під час організації самостійної роботи студентів з аудіювання, також варто брати до уваги вимоги Програми з англійської мови для університетів/інститутів [5], де значну увагу в самостійній роботі на І-ІІ курсах рекомендують приділяти ознайомлювальному і детальному аудіюванню.

Для досягнення цілей самостійної роботи, завдання з аудіювання повинні базуватися на ефективному комплексі вправ. У сучасній методиці навчання іноземних мов визначено дві групи вправ для навчання аудіювання: підготовчі та комунікативні (мовленнєві). У підготовчих вправах формуються 1) фонетичні, 2) лексичні та 3) граматичні навички аудіювання. Друга група вправ – комунікативні – виконуються з метою розвитку вмінь аудіювання на основі прослуханих текстів [3, с. 135].

Вважаємо за потрібне зазначити, що в методиці навчання ІМ визначено такі етапи роботи над текстом для аудіювання: установчий (передтекстовий), супровідний (текстовий) та післятекстовий [3, С. 135]. Отже, вправи, що передують прослуховуванню тексту (Pre-listening), мають на меті подолання труднощів перед початком прослуховування тексту, зацікавлення у слуханні тексту та полегшення процесу розуміння іншомовного мовлення. Далі викладач пропонує текст для самостійного прослуховування та надає завдання, яке сприяє активізації розумової діяльності студентів під час слухання (While-listening).

Післятекстові вправи (Comprehension Check) спрямовані на контроль розуміння прослуханого тексту, формування фонетичних, лексичних і граматичних навичок. На цьому етапі доцільним є використання тестових завдань та таких видів роботи як драматизація, дискусії, бесіди, які сприяють розвитку вмінь непідготовленого мовлення. Заключними є завдання (Speaking, Writing), пов’язані з детальним переказом тексту, а також з іншими творчими видами роботи, що реалізуються в непідготовленому мовленні.

Відповідно до навчальної програми курсу «Англійська мова» (В2+) [7] для студентів напряму Філологія Національного університету «Острозька академія» на самостійну роботу студентів припадає 43% від загальної тривалості курсу, а саме – 97 годин з 225 годин, відведених на курс. Саме тому важливим завданням викладача, який є також і методичним керівником самостійної роботи студентів, є ефективне її планування і методичне забезпечення. Вирішення цих завдань передбачає використання низки підходів: системного (самостійна робота студента розглядається у тісній співпраці з викладачем, у зв’язку аудиторної і самостійної роботи, через взаємопов’язаний розвиток різних видів мовленнєвої діяльності), діяльнісного (самостійна робота студента-філолога спрямовує його залучення до активної мовної та мовленнєвої діяльності, роботу зі словниками та довідковою літературою, на використання активних та інтерактивних методів самостійної навчальної діяльності), комунікативного (самостійна робота передбачає підготовку студента до комунікативної діяльності та її здійснення під час самостійної роботи), особистісного (покликаний враховувати мотиваційну сферу студентів та їх індивідуально-психологічні особливості при роботі з навчальними матеріалам) та культурологічного (у процесі самостійної роботи студент має глибше пізнавати культуру країни, мова якої вивчається, через використання автентичних матеріалів) [1, С. 142].

Самостійна робота студентів-філологів другого курсу з вдосконалення навичок аудіювання охоплює три напрями:

1. Підготовка до модульного контролю.
2. Лабораторні роботи, спрямовані на розвиток окремих механізмів аудіювання.
3. Перегляд фільмів з подальшим виконанням завдань та обговоренням.

Розглянемо детальніше зміст та приклади вправ до кожного з цих напрямів.

Підготовка до модульного контролю передбачає виконання завдань подібних або тотожних до тих, що вони матимуть при написанні модульного тесту. Завдання для підготовки до модульного контролю спрямовані на відпрацювання логарифму виконання завдань у форматі іспиту FCE (First Certificate in English). Під час виконання таких тестових завдань відшліфовується технічна сторона подолання труднощів, покращуються вміння прогнозування можливої інформації, зокрема, граматичних та лексичних структур, власних назв, розмовних кліше і т.п. Студенти виконують ці завдання самостійно, у зручний для них час, використовуючи навчальну платформу Moodle. На парі викладач обговорює зі студентами труднощі, які у них виникають під час самостійного прослуховування, просить обґрунтувати відповіді, звертає увагу на окремі граматичні та лексичні структури.

Вважаємо за потрібне зосередитися на чотирьох типах завдань для аудіювання, які включені у структуру модульного контролю дисципліни «Англійська мова» для студентів 2-го курсу факультету романо-германських мов НаУОА.

Завдання 1. Необхідно прослухати 8 коротких діалогів або монологів, які взяті із повсякденного життя, і відповісти на одне запитання до кожного, обравши один із 3-х запропонованих варіантів відповіді. Цей тип завдання має назву multiple choice questions. Під час тесту аудіозапис програється двічі. Природно, що студенти, виконуючи завдання вдома, мають змогу прослухати запис і більше разів, проте дослідження довели, що найпродуктивніший результат демонструється після першого чи другого пред’явлення [8, С. 137]. Труднощі, які виникають під час виконання цієї вправи, пов’язані із потребою швидко переключатися з однієї ситуації на іншу та щоразу адаптуватися до іншого акценту, тембру голосу, темпу мовлення тощо.

Завдання 2. Студенти мають прослухати монолог та заповнити словом чи коротким виразом пропуски у реченнях, які представляють основні ідеї тексту. Такий вид завдання має назву gap-filling або note completion task. Відповіді можуть містити не лише окремі слова, а й числа та власні назви. Перед прослуховуванням аудіозапису студенти вивчають оточення пропуску: попереднє і наступне слово. Це дає змогу максимально точно спрогнозувати пропущене слово чи фразу. Під час першого прослуховування запису, студенти заповнюють пропуски у реченнях, а під час другого можуть перевірити та доповнити свої відповіді. Як показує досвід, найбільше труднощів виникає при наявності власних назв: географічних об’єктів, імен людей, назв рослин, тварин тощо.

Завдання 3. Цей тип завдання має назву multiple matching, яке полягає в тому, що студенти повинні поєднати п’ять з шести чи восьми тверджень із одним з п’яти мовців. Труднощі при виконанні цього завдання викликані саме наявністю однієї чи більше зайвих опцій, а також подібними по своїй суті ідеями у переліку.

Завдання 4. Студенти мають прослухати інтерв’ю та дати відповіді на запитання, обравши один із трьох варіантів (multiple-choice questions). Цей тип слухання є детальним аудіюванням, оскільки направлений на пошук певної інформації, вказаної у запитанні. Труднощі у студентів виникають через те, що всі варіанти відповіді певним чином згадуються у тексті запису, проте лише один з них відповідає тій інформації, про яку запитується завданні.

Наступним напрямом самостійної роботи з аудіювання студенів-філологів є лабораторні роботи. Цей вид самостійної діяльності студентів спрямований на вдосконалення аудитивних вмінь за допомогою прослуховування аудіоматеріалів, їх транскрибування та інтонування, з подальшим відпрацюванням фонетичних навичок. Наведемо приклади лабораторних робіт, вказаних у Робочій програмі з дисципліни «Англійська мова» [7].

Лабораторна робота 1. У рамках теми “Modern Living” студентам запропоновано навчальний запис, що являє з себе рекламу готелю від певної туристичної агенції. Сприймаючи на слух, студентам необхідно записати почуте без помилок, інтонувати отриманий текст, відпрацювати вимову з максимальною відповідністю до оригіналу та вивчити напам’ять. Вивчений уривок має бути представлений в аудиторії.

Лабораторна робота 2. У рамках теми “Making A Living”, студентам запропоновано прослухати один із епізодів подкасту Great Lives [9], у якому відомі люди обговорюють відомих представників різних професій. Завдання студентів полягає у тому, щоб вибрати трихвилинний уривок з епізоду, записати й інтонувати його та навчитись відтворювати його максимальною відповідністю до оригіналу. Студентам рекомендовано записати своє відтворення тексту, використовуючи диктофон чи сайт Vocaroo, та надіслати викладачеві для перевірки та аналізу. Крім того, студенти мають узагальнити зміст програми у 10-15 реченнях та представити цю розповідь на занятті.

Третім напрямом самостійної роботи з аудіювання є перегляд фільмів мовою оригіналу з подальшим виконанням завдань та обговоренням. Тематика обраних фільмів відповідає матеріалу підручника для кращого засвоєння студентами лексичного матеріалу та розвитку комунікативної компетенції. Користь перегляду фільмів для вдосконалення навичок аудіювання полягає в тому, що вони містять як буденну так і складнішу, стилістично-забарвлену лексику, відображаючи культуру країн, мова яких вивчається, а також ознайомлюючи студентів із побутом, історичними та культурним реаліями середовища, у якому відбувається дія фільму. Серед завдань до фільмів зазвичай використовуються такі:

• ідентифікуйте головних героїв відповідно до фото;
• ідентифікуйте героїв відповідно до їхніх висловлювань;
• охарактеризуйте головних героїв;
• встановіть хронологію подій фільму;
• поясніть значення запропонованих слів та виразів, надайте речення з фільму, у яких їх використано;
• поясніть символічне зображення окремих явищ у фільмі;
• висловіть свою думку з приводу вчинків голових героїв тощо.

Висновки. Отже, сьогодні у вищій освіті зростає значення самостійної роботи студентів з огляду на положення Болонської угоди, відповідні зміни у системі вітчизняної освіти та все вищі вимоги до рівня підготовки майбутніх фахівців. Оволодіння навичками та вміннями аудіювання є невід’ємною складовою загальної мовленнєвої компетентності студентів мовних спеціальностей. Вирішенню цього завдання сприятиме ефективна організація самостійної роботи студентів з вдосконалення навичок аудіювання, що базуватиметься на низці наукових підходів, виборі форм, методів та засобів навчання, відборі матеріалів згідно обґрунтованих критеріїв та вимог до аудитивних текстів для студентів другого курсу. В сучасних умовах, організація позааудиторної навчальної діяльності студентів неможлива без застосування Інтернет-технологій та електронних навчальних платформ, тому результативність самостійної роботи великою мірою залежить від методичної грамотності викладача, його вміння доцільно застосовувати наявні ресурси, стимулювати пізнавальний інтерес студентів та вчасно контролювати виконання завдань.

Перспективами подальших пошуків у цьому напрямку ми вважаємо вивчення труднощів, що виникають у студентів під час самостійного аудіювання, та розробку комплексу вправ, спрямованих на більш ефективний розвиток окремих механізмів аудіювання.

Література:

1. Жуковський В. М., Сімак К. В. Роль самостійної роботи студентів першого курсу у процесі формування професійної мовленнєвої компетентності  під час підготовки бакалаврів мовних спеціальностей / В. М. Жуковський, К. В. Сімак // Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2016. – Вип. 60. – С. 141-144.
2. Задорожна І. П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів з оволодіння англомовною компетентністю в аудіюванні / І. П. Задорожна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. – 2013. – №1. – С. 89-96.
3. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах / [Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова та ін.]. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 328 с.
4. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]/ В. Л. Ортинський – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с. – С. 249.
5. Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект /С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей, Ю. В. Головач та ін.; під кер. С. Ю. Ніколаєвої, М. І. Солов’я. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2001. – 245 с.
6. Рівні володіння іноземною мовою відповідно до Рекомендацій Ради Європи (РРЄ) і українська інтерпретація цих рівнів [Електронний ресурс] – Режим доступу : umsa.edu.ua/scale.pdf
7. Робоча програма з навчальної дисципліни «Англійська мова» для студентів за напрямом підготовки Філологія, спеціальністю Мова та література (англійська, німецька/французька). – Острог, 2016. – 13 с.
8. Тарнопольський О. Б. Методика навчанняіншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти:навч. посіб. / О. Б. Тарнопольський. – К.: Фірма «ІНКОС», 2006. – 248 с.
9. Great Lives BBC Podcast [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/programmes/b006qxsb/episodes/downloads

П’янковська І.В.,

Національний університет «Острозька академія», м. Острог

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНЕНОГО НАВЧАННЯ» У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ЛЕКСИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

У статті розглянуто особливості впровадження технології «переверненого навчання» у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів спеціальності «Англійська мова та література» другого року навчання. Подано характерні ознаки цього підходу та рекомендовані кроки з його упровадження. Відзначено, що для організації переверненого навчання важливими елементами є методичне забезпечення самостійної роботи студентів, належний контроль за виконанням завдань, використання Інтернет ресурсів. Наведено приклади завдань та видів діяльності для застосування технології переверненого навчання у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент». Проаналізовано структуру блогу викладача, що містить матеріали та завдання для самостійної роботи студентів. Узагальнено низку переваг та недоліків переверненого навчання. Серед переваг виокремлено можливість гнучкого графіку роботи з матеріалами, формування у студентів відповідальності за результати навчання тощо. Серед недоліків відзначено велику кількість часу, що викладач витрачає на створення онлайн ресурсів, труднощі доступу до мережі Інтернет та інші.

Ключові слова: перевернене навчання, самостійна робота, блог, зворотній зв’язок.

Piankovska I.

USING “FLIPPED LEARNING” TECHNOLOGY IN TEACHING LEXICAL MANAGEMENT

The article considers the peculiarities of implementing “flipped learning” technology in teaching Lexical Management to the second-year students of the specialty “English Language and Literature”. The author presents characteristic features of this approach and recommended steps for its implementation. It is noted that the important elements of organization of flipped learning are methodological support of students’ independent work, proper monitoring of task fulfillment, and use of Internet resources. There have been presented task samples and activities for implementing flipped learning in teaching Lexical Management. The structure of the teacher blog containing materials and tasks for students’ independent work is analyzed as well as a number of advantages and disadvantages of flipped learning are summarized. The opportunity to have more flexible access to materials and shape students’ responsibility for learning outcomes is considered among the advantages of this approach. The disadvantages include a considerable amount of time that a teacher spends creating online resources, problems with Internet access and others.

Key words: flipped learning, independent work, blog, feedback.

Пянковская И. В.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ «ПЕРЕВЕРНУТОГО ОБУЧЕНИЯ» В ПРЕПОДАВАНИИ ДИСЦИПЛИНЫ «ЛЕКСИЧЕСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

В статье рассмотрены особенности внедрения технологии «перевернутого обучения» в преподавании дисциплины «Лексический менеджмент» для студентов специальности «Английский язык и литература» второго года обучения. Освещены характерные признаки этого подхода и рекомендуемые шаги по его внедрению. Отмечено, что для организации перевернутого обучения важными элементами являются методическое обеспечение самостоятельной работы студентов, надлежащий контроль за выполнением заданий, использование Интернет ресурсов. Приведены примеры заданий и видов деятельности для применения технологии перевернутого обучения в преподавании дисциплины «Лексический менеджмент». Проанализирована структура блога преподавателя, содержащего материалы и задания для самостоятельной работы студентов. Обобщен ряд преимуществ и недостатков перевернутого обучения. Среди преимуществ выделены возможность гибкого графика работы с материалами, формирование у студентов ответственности за результаты обучения и тому подобное. Среди недостатков отмечены большое количество времени, которое преподаватель тратит на создание онлайн ресурсов, трудности доступа к сети Интернет и другие.

Ключевые слова: перевернутое обучение, самостоятельная работа, блог, обратная связь.

Вступ. Участь України в інтеграційних процесах у галузі освіти спонукає до пошуку нових ефективних форм організації навчального процесу у вищих начальних закладах та нових форм методичного забезпечення. Сьогодні новітні технології та можливості мережі Інтернет надають вітчизняним освітянам можливість вивчення та застосування провідного міжнародного педагогічного досвіду та адаптації найефективніших методик у, зокрема, викладанні іноземної мови. «Перевернене навчання» або «перевернений клас» (англ. Flipped Learning, Flipped Classroom) є однією з таких методик, що набуває все більшої популярності як практичний підхід у навчанні, так і як предмет дослідження у наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних дослідників. Однією з причин звернення до цієї методики є необхідність правильної та ефективної організації самостійної роботи студентів, що б сприяло розвитку вмінь активного навчання, пізнавальної активності й готовності до безперервної освіти.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Самостійна робота є основним видом роботи студентів під час вивчення курсу «Лексичний менеджмент», метою якого є розвиток лексичної компетенції студентів та збільшення їхнього словникового запасу. Відтак, постає проблема ефективного методичного забезпечення самостійної роботи та організації її педагогічного супроводу для максимального досягнення цілей курсу [1]. Вважаємо, що впровадження технології переверненого навчання є одним з можливих рішень цієї проблеми.

Аналіз останніх публікацій. Питанням впровадження технології «переверненого навчання» у навчальний процес присвячено роботи Вольневича О. І., Приходькіної Н. О., Стреєра Дж. Ф. (Strayer, J. F.), Такера Б. (Tucker, B.), Бергманна Дж. (Bergmann, J.), Брейм С. (Brame, C.), Самса А. (Sams, A.), Сунга К. (Sung, K.). Особливості навчання в електронному освітньому середовищі проаналізовано в роботах таких науковців як Балик Н. Р., Гуревич Р. С., Дементієвська Н. П., Жалдак М. І., Захарова І. О., Полат Є. С., Морзе Н. В., Егберт Дж. (Egbert, J.), Джарвіс Дж. (Jarwis, H.), Тілер Д. (Teeler D.), Грей П. (Gray P.).

Метою статті розглянути можливості застосування технології перевернутого навчання для викладання дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів факультету спеціальності «Англійська мова та література» другого року навчання.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо, як визначають перевернене навчання науковці, завдяки яким цей термін набув популярності в освіті. Американські дослідниці Б. Уалвурд і В. Андерсон, які заохочували до застосування методу переверненого класу у своїй книзі «Ефективне оцінювання» [6], пропонують модель навчання, під час якої студенти знайомляться з новим матеріалом до заняття і зосереджуються на опрацюванні вивченого під час заняття, що може включати завдання, пов’язані з аналізом-синтезом інформації, а також вирішенням проблемних завдань. Для більшої ефективності такого підходу дослідниці пропонують підхід, за якого студенти виконують завдання вдома, а під час заняття відбуваються види діяльності, направлені на обговорення та забезпечення зворотного зв’язку .

Таким чином, перевернене навчання являє собою педагогічну модель, за якої типові елементи навчання – подача матеріалу та елементи домашнього завдання – міняються місцями.

Інші піонери цієї педагогічної технології А. Самс та Дж. Бергман у своїй новій книзі «Переверни свій клас: досягни кожного учня у кожному класі кожного дня» наголошують на важливості методичного забезпечення переверненого навчання, зокрема необхідності створення відео лекцій для домашнього опрацювання студентами [3]. Проте, Дж. Бергман у серії статей, присвячених цій темі, наголошує, що перевернене навчання не є тотожним відео-лекціям, які доступні в мережі Інтернет. Найголовнішим компонентом такого навчання, на його думку, є взаємодія та продумані види навчальної діяльності, які відбуваються вже під час заняття [2].

Підсумовуючи їхні визначення, можна навести ознаки занять із застосуванням переверненого навчання. Отже, такі заняття є середовищем:

• для збільшення інтеракції та часу для індивідуального спілкування між студентами та викладачами;
• де студенти несуть відповідальність за власне навчання;
• де викладач є помічником і порадником;
• де поєднуються пряме навчання і конструктивістський підхід до навчання;
• де відсутність студентів на занятті не є причиною для відставання;
• де навчальні матеріали збережено для постійного перегляду і повторення;
• де всі студенти залучені до процесу навчання;
• де всі студенти можуть отримати індивідуальний підхід до навчання 2].

Організація переверненого навчання потребує ретельної підготовки та належного методичного забезпечення. Дослідниця С. Брейм з університету Вандербільт, що в США, виділяє такі ключові елементи організації переверненого навчання:

• можливість студентів ознайомитися з матеріалами до початку заняття (механізмами ознайомлення можуть бути текст підручника, відео лекції, подкасти чи скрінкасти);
• підвищення мотивації студентів готуватися до заняття (наявність завдання на перевірку матеріалу, що оцінюється, наприклад, онлайн тест чи коротке письмове завдання, стимулюватиме студентів краще опрацьовувати матеріал);
• створення механізму оцінки розуміння студентами матеріалу (зокрема, тести, що студенти виконують до початку заняття, можуть дати викладачеві уявлення про певні аспекти теми, які є студентам менш зрозумілими);
• розробка для виконання у класі завдань, які зосереджені на когнітивних процесах вищого порядку (ознайомившись із матеріалом вдома, на занятті студенти можуть продемонструвати його розуміння через участь у дискусіях, дебатах, аналізуванні інформації; головним є те, що студенти використовують час у класі для поглиблення свого розуміння і покращення вмінь користуватися набутими знаннями) [4]

Очевидно, що найбільших переваг переверненого навчання можливо досягнути у разі ретельного планування змісту курсу, методів навчання та застосування відповідних технічних засобів. Дослідники особливостей цього підходу пропонують різні способи «перевернути» навчання. Часто йдеться про застосування цієї методики не до всього курсу, а лише до певних тем, чи навіть окремих занять [5] Американська дослідниця переверненого навчання і автор педагогічних семінарів з цієї тематики Б. Ганнікатт пропонує такі кроки для впровадження цієї педагогічної технології:

1. За необхідністю застосування технології переверненого навчання повинні стояти реальні педагогічні цілі, які його виправдовують. Студенти повинні розуміти, що в центрі навчання – мета курсу, яку необхідно досягнути, а не низка процедур для виконання.
2. Застосовуючи елементи переверненого навчання, необхідно творчим чином імплементувати їх у завдання чи проекти. Студенти мають зосередитися на змістові курсу, а перевернене навчання – лише підхід до його викладання.
3. Застосовувати елементи переверненого навчання краще почати з окремих занять і тем, щоб оцінити ефективність цього підходу як для студентів, так і для викладача.
4. Важливо ставити реалістичні цілі на початку вивчення курсу. Це допоможе студентам розвинути впевненість у своїх силах і мотивувати їх досягати кращих результатів.
5. Організація регулярного оцінювання є важливим інструментом для забезпечення мотивації і зворотного зв’язку [5].

Зупинимося на особливостях застосування елементів переверненого навчання у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів другого курсу. Необхідність звернення до цієї педагогічної моделі продиктована перш за все співвідношенням кількості годин аудиторної (34) і самостійної (144) роботи [1]. Очевидно, що за такого співвідношення, зростає значення самостійної роботи й успішність досягнення цілей курсу від ефективності її організації. Беручи до уваги попередньо зазначені позиції щодо втілення переверненого навчання у навчальному процесі, види діяльності під час викладання дисципліни «Лексичний менеджмент» було розподілено таким чином:

• вдома: опрацювання вказаних викладачем матеріалів, підготовка до словникового диктанту, підготовка презентацій (зазвичай, діалогів, рольових ігор), ведення блогів;
• на занятті: словниковий диктант, презентації студентів та їх обговорення, дискусії, обговорення завдань для блогів тощо.

З метою методичного забезпечення самостійної роботи студентів було створено блог викладача «A Lexical Notebook» (http://ln2016.blogspot.com), що являє собою інтерактивний методичній посібник з вказаного курсу. До структури блогу входять:

1) сторінки з необхідною інформацію, що стосується курсу:

• About (коротка інформація про курс та інтерактивна карта курсу);
• Course Rules and Guidelines (правила та поради для успішного проходження курсу);
• Wordlists (списки слів з кожної темі у форматі Google Docs);
• Vocabulary Videos (інформація про короткі відео для ілюстрації лексичних одиниць, що студенти мають створювати впродовж курсу, поради щодо їх створення та приклади виконання іншими студентами);
• Online Dictionaries (посилання на онлайн словники);
• Online Tools (посилання на Інтернет ресурси, що будуть корисними для вдосконалення лексичної компетентності студентів, зокрема, сайти для створення карток, інтерактивні словникові ігри та засоби, які студенти використовують під час створення дописів у блозі);
• Flashcards (створені студентами картки для вивчення та повторення слів на ресурсі quizlet.com);
• Tips on Lexical Notebooks (поради щодо ведення та використання зошита-словника, що містяться у наведених відео та статтях);
• Building Your Vocabulary (низка відео з порадами щодо того, як збільшувати свій словниковий запас);
• Tips on Using Dictionaries (відео та статті з порадами щодо найбільш ефективного використання словника);
• Your Blogs (посилання на блоги студентів);
• Recommended Reading (список рекомендованої літератури до курсу).

2) дописи із завданнями з кожної теми (кожен допис містить посилання на список слів відповідної теми, матеріал підручників для опрацювання, додаткові матеріали (статті, відео, інтерактивні вправи), завдання для допису у блозі, часто з використанням певних онлайн засобів (у такому разі додається інструкція з їх використання)).

Таким чином, студенти, за наявності доступу до мережі Інтернет, мають можливість скористатися матеріалами, запропонованими викладачем, а також, скориставшись можливістю коментування, запропонувати власні ідеї чи поставити викладачеві запитання.

У таблиці 1 (див. Табл.1) представлені деякі завдання для самостійного опрацювання та види діяльності для роботи на заняттях відповідно до теми в рамках застосування елементів перевернутого навчання. Зазначимо, що окрім вказаних видів діяльності, кожне заняття включає в себе словниковий диктант, завдання для роботи зі словником, обговорення завдання блогу. Самостійна робота студентів також включає створення коротких (15-20 секунд) відео, що ілюструють окремі лексичні одиниці зі списку слів кожної теми та груповий відео-проект у кінці курсу як демонстрацію набутих знань.

Таблиця 1. Реалізація елементів переверненого навчання у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» (обрані теми)

Безумовно, технологія переверненого навчання не є абсолютно новим підходом у педагогіці, як і не є вона універсальним рішенням для кожної дисципліни чи викладача. Проте, розглядаючи численні праці педагогів та дослідників цієї методики, вважаємо за потрібне розглянути її переваги та недоліки. До переваг можна віднести те, що:

• студенти самі обирають зручний час, місце і спосіб (індивідуально чи в групах) для опрацювання матеріалів та мають можливість працювати з ними стільки разів, скільки їм потрібно для кращого засвоєння, особливо у випадках, коли вони пропустили заняття;
• використання онлайн-ресурсів, зокрема блогів та сайтів, для методичного забезпечення самостійної роботи, надає можливість студентам залишати коментарі, питання та пропозиції, вдосконалює зворотний зв’язок;
• студенти стають більш відповідальними за результати навчання, оскільки через самостійну роботу вони мають кращі можливості опанувати матеріал, ніж просто виконати мінімум для оцінки;
• під час заняття є можливість зосередитися на більш цікавих, креативних видах діяльності, що включають когнітивні процеси вищого порядку та застосування набутих знань;
• використання інтерактивних завдань (діалогів, дискусій, дидактичних, рольових ігор тощо) на основі вивченого матеріалу заохочує студентів до кращого його опрацювання, підвищує мотивацію, дозволяє вчитися один у одного;
• спостерігаючи за виконанням завдань на заняттях і дописами у блогах, викладач має кращу змогу аналізу помилок студентів для подальшого зосередження на окремих проблемних моментах та їх подальшого попередження.

Серед недоліків переверненого навчання, варто вказати такі:

• студенти не завжди можуть мати доступ до комп’ютера чи Інтернету, а за наявності доступу, його швидкість може бути занадто низькою для перегляду відео чи виконання завдання у блозі;
• викладач повинен розробити чітку систему моніторингу за тим, чи студенти дійсно працюють з матеріалами належним чином і чи опрацьовують їх взагалі, особливо, коли система (сайту, блогу чи іншої навчальної платформи) не надає такої можливості;
• застосовування елементів переверненого навчання може займати у викладача досить багато часу, що пов’язано з необхідністю створення та організації методичного забезпечення в блогах та навчальних платформах;
• з огляду на попередній пункт, викладач повинен ефективно організовувати свій час та планувати заняття заздалегідь; проте, витрачені зусилля компенсуються, коли він/вона працюватиме з цим курсом повторно;
• деякі викладачі і студенти можуть бути не готові до використання онлайн технологій та набуття нових вмінь і навичок;
• деякі дослідники вважають, що необхідність проводити більше часу за комп’ютером може спричинити проблеми у навчанні, оскільки не всі здатні засвоювати інформацію таким чином.

Висновки. Отже, можемо стверджувати, що попри вказані недоліки, технологія переверненого навчання має досить великий потенціал до застосування у навчальному процесі вищого навчального закладу загалом і у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» зокрема. Цей підхід не є універсальним вирішенням проблем організації навчального процесу, що сьогодні постали перед освітянами, але за певних умов може стати ефективним способом організації самостійної роботи студентів із залученням можливостей новітніх технологій.

Література:

1. Робоча програма з навчальної дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів за напрямом підготовки Філологія, спеціальністю Мова та література (англійська, німецька/французька). – Острог, 2015. – 18 с
2. Bergmann J. The Flipped Class: Myths vs. Reality / Jon Bergmann, Jerry Overmyer, Brett Wilie [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.thedailyriff.com/articles/the-flipped-class-conversation-689.php

3.     Bergmann, J. Flip Your Classroom: Reach Every Student in Every Class Every Day / Jonathan Bergmann, Aaron Sams. – International Society for Technology in Education, 2012. – 120 p.

4. Brame C. Flipping the classroom. Vanderbilt University Center for Teaching [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: https://cft.vanderbilt.edu/guides-sub-pages/flipping-the-classroom/

5.     Honeycutt B. 5 Ways to Address Student Resistance in the Flipped Classroom [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.fractuslearning.com/2016/02/04/student-resistance-flipped-classroom/

6. Walvoord B. E. Effective grading: A tool for learning and assessment/ Walvoord B. E, Anderson V. – San Francisco : Jossey-Bass, 1998.

І.М.Аніщенко

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «ІНОЗЕМНА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ»

Статтю присвячено висвітленню проблеми організації самостійної роботи студентів вищого педагогічного закладу при вивченні курсу «Іноземна мова професійного спрямування». Автор пропонує вирішувати подану проблему комплексно, на трьох рівнях організації самостійної діяльності студентів: репродуктивному, реконструктивному, творчому.

Ключові слова: самостійна робота, іншомовна підготовка, самоосвіта.

И.М.Анищенко

Организация самостоятельной работы студентов высшего педагогического учреждения при изучении дисциплины «Иностранный язык профессионального направления»

Статья посвящена рассмотрению проблемы организации самостоятельной работы студентов высшего педагогического заведения при изучении курса «Иностранный язык профессионального направления».  Автор предлагает решать данную проблему комплексно, на трёх уровнях организации самостоятельной деятельности студентов: репродуктивном, реконструктивном, творческом.

Ключевые слова: самостоятельная работа, иноязычная подготовка, самообразование.

1. Anishchenko

Organization of the students’ self-study activities in a Higher Pedagogical Institution in the process of studying the course “Professionally Oriented Foreign Language”.    

 The article focuses on analyzing the problem of self-study activities organization in a Higher Pedagogical Institution while studying the course “Professionally Oriented Foreign Language”. Theoretical and methodological aspects of individual students’ work are analyzed and the attempts of its optimization within the course “Professionally Oriented Foreign Language” are carried out in the article. Student’s self-study activity is considered by the author as a purposeful process which organized and fulfilled with the specific educational tasks. Criteria, rules, factors and principles of students’ self-study activity organization are described. The author advances the idea of improving the problem by means of complex self-study activity, organized at three levels: reproductive, reconstructive and creative. Thus the scheme of self-study organization within the course “Professionally Oriented Foreign Language” is developed by the author.  Various types of individual student’s work on foreign language studying are offered in the article: preparation to class work, topic work, fiction reading work, research work. The author also develops a wide range of forms of self-study activities according to its levels (reproductive, reconstructive, creative) in the process of studying the course “Professionally Oriented Foreign Language” in a Higher Pedagogical Institution.

Key words: self-study activities, individual students’ work, foreign language training, self-education.

Сучасні реалії життя, особливо стрімкий розвиток науки і техніки, швидке накопичення й безперервне оновлення інформації, висувають нові вимоги до підготовки творчої особистості майбутнього педагога, який повинен поєднувати високоякісну фахову підготовку з вмінням мислити самостійно, нестандартно. Вища освіта сьогодні покликана озброїти майбутніх вчителів міцними знаннями та професійними вміннями й навичками діяльності зі своєї професії, а також надати досвід творчої та дослідницької діяльності вирішення нових проблем. Останній складник освіти формується саме в процесі самостійної роботи студентів (СРС).

За умовами Болонської декларації в процесі навчання у вищому навчальному закладі зменшується частка прямого інформування студента, а натомість збільшується частка його самостійної праці, самоорганізації, самоосвіти. Сучасні нормативні документи Міністерства освіти і науки України визнають СРС основним видом навчально-пізнавальної діяльності студентів. Навчальний час, відведений на СРС, регламентується навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Аналіз останніх публікацій. Проблема організації самостійної роботи студентів привертала й продовжує привертати увагу не одного покоління науковців (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, О. Мороз, П. Підкасистий, П. Сікорський, М. Скаткін та інші). Роль викладача як організатора самостійної навчальної діяльності студентів розглядається Л.Зоріною, Л.Кондрашовою, М.Корцем, М.Скаткіним, В.Сластьоніним. Водночас з переглядом норм навчального часу, що відводиться на аудиторну й самостійну роботу студентів, розвитком інформаційних технологій, вимоги до неї постійно змінюються, що призводить до розробки нових методик, форм, технологій окресленого напряму. Зокрема це відображено у працях В. Беспалько, Г. Железовскої, Ю. Карякі, В. Козакова, Т. Лободи, Л. Морської. Утім уточнення потребують теоретико-методичні аспекти організації аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студентів, що вивчають іноземну мову професійного спрямування.

Мета статті полягає у проведенні теоретичного дослідження щодо методів та форм самостійної роботи студентів при вивченні курсу «Іноземна мова професійного спілкування» та розробці алгоритму її організації, який би  сприяв можливості найбільш повної реалізації цілей дисципліни.

Виклад основного матеріалу. Самостійна робота визначається відомими педагогами як «основний спосіб освоєння студентами навчального матеріалу без участі викладача, а також час, вільний від обов’язкових навчальних занять». Ця думка висловлена в навчальному посібнику «Вища освіта України і Болонський процес» за ред. Кременя  В.Г [2, с.13].  П.Підкасистий розрізняє самостійну роботу та самостійну діяльність студентів. Самостійну роботу вчений трактує «як дидактичний засіб навчання, штучну педагогічну конструкцію» [4, 45], за допомогою якої педагог організує діяльність суб’єктів навчання як на занятті, так і під час виконання домашнього завдання. Крім того, суб’єкти навчання беруть участь у різнорівневих процесах  навчального пізнання під час виконання того чи іншого типу та виду самостійної роботи. Таким чином, самостійна робота – це «засіб організації та виконання учнями визначеної пізнавальної діяльності». Самостійна діяльність розглядається автором як «цілеспрямований процес, який організується та виконується у структурі навчання для розширення конкретних навчально-пізнавальних завдань» [4, 45].

Ми розглядаємо самостійну робота студентів з іноземної мови як важливий компонент навчальної діяльності, при якому студенти без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом виконують різного роду завдання, прикладаючи розумові зусилля та виявляючи при цьому навики самоконтролю та самокорекції.

Поняття організації самостійної роботи ми визначаємо як процес впорядкування самостійної роботи за певними вимогами (критеріями, правилами, принципами) і надання їй необхідної форми з метою найкращої реалізації поставлених цілей.

Основну мету самостійної роботи студента при вивченні курсу «Іноземна мова професійного спрямування» ми вбачаємо у спонуканні студентів до самостійного опрацювання тематичних матеріалів, поширенні та поглибленні знань, які були отримані на практичних заняттях, розвиток вмінь та навичок працювати самостійно, творчо, підвищенні загального інтересу до іноземної мови. Проте, як показує досвід, студенти не готові до здійснення самостійної роботи. Багато студентів мають труднощі у виборі прийомів самостійної роботи, не вміють розподілити свій час. Навіть за деяких умінь самостійно працювати, процес прийому, осмислення, переробки, інтерпретації і фіксування необхідної навчальної інформації викликає суттєві труднощі. За таких умов провідна роль відводиться викладачу, який повинен створювати для студентів відповідні умови та надавати допомогу в організації розвивальної навчально-пізнавальної діяльності. Викладачеві потрібно не тільки проконтролювати  виконану роботу, але й допомогти студентам організувати власне навчання. Отже, при організації самостійної роботи студента, першочергової уваги потребує її планування із чітким визначенням завдань та термінів їх виконання. Планування самостійної роботи здійснюється в рамках основної програми. Організація ж має бути спрямована на виконання запланованих завдань усіма студентами у визначений термін та з необхідним рівнем якості. Студент вже на початку курсу повинен знати про об’єм та кінцеві вимоги запропонованих завдань, тобто мати план і графік їх виконання.

Рушійним чинником самоосвіти є мотивація. Адже тільки та самостійна діяльність ефективна, яка є по-справжньому цікавою. Тому важливо у студентів сформувати усвідомлену потребу у знаннях, самоосвіті. Щоб сформувати у студентів потребу в пізнанні й самовдосконаленні, ми пропонуємо проводити бесіди про усвідомлення своєї особистості як основи самовиховання, диспути про самовиховання характеру та волі. Важливе значення має і підбір матеріалів для самостійного опрацювання.

Планування та проведення самостійної роботи потребує врахування наступних факторів [4, c.407]:

• специфіка факультету (підбір завдань, фахова спрямованість та змістове наповнення вправ);
• рівень підготовки студентів (група з додатковою спеціалізацією вчителя іноземної мови);
• індивідуальний характер допомоги, яка надається.

При організації самостійної роботи викладачу слід врахувати поступовість формування вмінь та навичок володіння іноземною мовою, починаючи з навчання роботи із словником та лексико-граматичним матеріалом підручника і закінчуючи творчими завданнями (реферування, переклад оригінальних фахових текстів та написання творів). Саме тому ми розрізняємо три рівні самостійної діяльності студентів: репродуктивний, реконструктивний та творчий.

Репродуктивні завдання виконуються за зразком. Так, вони мало сприяють розвитку мислення, але без них не обійтись при формуванні практичних умінь та навичок. Під час таких робіт викладач безпосередньо керує процесом засвоєння: виправляє помилки, аналізує якість виконання роботи, корегує її.

Реконструктивні завдання передбачають перебудову лексичного, граматичного матеріалу, його групування, складання тематичних мап,  складання усних та письмових переказів текстів, створення власних мовленнєвих зразків із даних елементів, анотування статей.

Творчі завдання – це найвищий рівень самостійності студентів. Форми її різноманітні і передбачають написання творів, перекладів, літературне реферування оригінального тексту фахового спрямування. Найбільш обдарованим та підготовленим студентам пропонується написання курсових та дипломних робіт з профільних дисциплін, укладання навчально-методичних комплектів тощо.

Самостійна робота дає можливість максимально реалізувати індивідуальний підхід до студентів з різним рівнем знань. Але слід правильно розуміти диференційованість роботи. Адже диференціація зовсім не означає, що групу слід розділити на декілька частин: «сильні», «середні», «слабкі» і роздавати завдання відповідного рівня. Диференційований підхід повинен ґрунтуватись на посиленні допомоги викладача тим студентам, які цього потребують.

Однією з умов успішної організації самостійної роботи студента, а отже й її результативності,  є чітке визначення форм звітності, які можуть бути представлені усною відповіддю на занятті, виконанням письмових контрольних завдань, творчою письмовою роботою, захистом проекту, повідомленням, доповіддю на засіданні кафедри, захистом курсової, дипломної роботи, публікацією у науковому, науково-популярному, навчальному виданні.

До традиційних та інноваційних форм організації самостійної роботи студентів належать: конспектування лекцій, виступи на семінарських заняттях, підготовка до іспитів, написання рефератів, участь в інтелектуальних іграх, дискусія з проблемних питань, прослуховування повідомлень засобів масової інформації, робота в Інтернеті, виконання проектних робіт, виконання завдань, пов’язаних із майбутньою професією та інші [7, 107].

Виходячи із всього зазначеного вище, ми пропонуємо наступний алгоритм організації самостійної роботи студентів з іноземної мови (див. табл.1.)

Табл.1

Висновки та подальші перспективи дослідження Отже, ми визначаємо такі особливості організації самостійної роботи студентів з іноземної мови професійного спрямування: планування з чітким визначенням завдань та термінів їх виконання; організація самостійної роботи на трьох рівнях (реконструктивному, репродуктивному, творчому); індивідуальний характер допомоги викладача студенту; чітке визначення форм звітності. Саме такий підхід створює можливості для оптимізації іншомовної підготовки у вищому навчальному закладі. Перспективними напрямами роботи вважаємо дослідження використанням інноваційних форм і методів навчання у поєднанні з інформаційно-комунікаційними технологіями для підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

Список використаних джерел:

1. Кремень В. Модернізація вищої школи України в контексті принципів Болонської декларації / В.Г.  Кремень // Вища школа. – 2004. – №5-6. – С.12-14.
2. Подкасистый П.И. Организация учебно-познавательной деятельности студентов: Уч. пособие / И.П.Подкасистый. – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 112 с.
3. Старовойт С.М. Проблема самостійної роботи студентів у контексті Болонського процесу / С.М. Старовойт // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Запоріжжя, 2009. – Вип. 54. – С.406-409.
4. Цюприк А. Основні підходи до проблеми організації самостійної роботи студентів / А.Цюприк // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – № 6. – С.100-108.

Л.І. Лушпай,

Національний університет«Острозька академія»,

м. Острог

ДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У статті проаналізовано чинники і фактори, які сприяють досягненню високого результату у вивченні іноземної мови і допомагають студенту ефективно організувати процес самостійної роботи над мовою.

Ключові слова: іноземна мова, самостійна робота, ефективне вивчення, мовні навички. 

The article deals with the factors that contribute greatly into achieving success in learning foreign languages and help students to organize their studies in an effective way.

Key words: foreign language, independent work, effective learning, language skills.

В статье проанализированы факторы, которые способствуют достижению высокого результата в изучении иностранных языков и помогают эффективно организовать самостоятельную  работу студента над изучением иностранного языка.

Ключевые слова: иностранный язык, самостоятельная работа, эффективное обучение, языковые навыки.

Велика кількість наукових праць з методики навчання іноземних мов (далі ІМ) присвячена методам ефективного і результативного викладання, спрямованим на формування у студентів мовної та мовленнєвої компетентності високого рівня. Ці праці адресовані викладачам і пропонують рекомендації та поради стосовно організації процесу навчання і застосування ефективних прийомів та методів. Проте, центральною фігурою цього процесу є людина, яка навчається, тобто студент (учень, слухач мовних курсів). Від того як студент організує себе і свою роботу над вивченням ІМ залежить кінцевий результат. Питання як організувати студенту роботу над вивченням ІМ – як побудувати своє навчання, як самостійно працювати над мовним матеріалом, які особистісні риси розвивати, щоб досягти успіху у вивченні ІМ – є не менш важливим, ніж сама методика навчання ІМ. Цій важливій проблемі присвячені праці відомої угорської перекладачки-поліглота Като Ломб «Як я вивчаю мови» та «Гармонія Вавилону (інтерв’ю з відомими поліглотами Європи)».

Като Ломб (08.02.1909 – 09.06.2003)– відома угорська перекладачка, письменниця і одна з перших перекладачів-синхроністів у світі. Широко відома у лінгвістичних колах завдяки своїм здібностям у галузі вивчення мов. Вона вільно говорила, читала і писала на англійській, російській, французькій та німецькій мовах; говорила і розуміла італійську, іспанську, японську, китайську та польську; зі словником читала на болгарській, данській, румунській, словацькій, українській та польській мовах. У віці 90 років Като почала вивчати іврит і планувала вивчати арабську мову.

Хімік за освітою, уже в молоді роки Като зацікавилася вивченням іноземних мов, що стало справою її життя.  Увагу привертає той факт, що більшістю мов перекладачка оволоділа працюючи з підручниками та художньою літературою на мові, яку в певний період життя вивчала. Відомі слова К. Ломб – «Ми вивчаємо мови тому, що мова – це єдине, що корисно вивчити, навіть погано», варто запам’ятати всім, хто цікавиться вивченням мов [1].

У своїй відомій праці «Як я вивчаю мови» авторка наголошує, що вивчення мови – це будівництво і цікава подорож. А мову К. Ломб порівнює з собором. Вивчаючи іноземну мову, ми відбудовуємо цей собор для себе в процесі пізнання лексики, граматики, стилістики, особливостей мови. Вивчення ІМ – це також і духовна діяльність. Через оволодіння ІМ, ми відкриваємо для себе іншу культуру, долучаємося до її надбань і цінностей. Вивчення ІМ може стати для людини джерелом невичерпної радості, яка складається і з наполегливої праці, і з задоволення від  відкриття і пізнання унікальних особливостей, притаманних кожній мові.

Свою працю «Як я вивчаю мови» К. Ломб адресує людям, які цікавляться вивченням іноземних мов і ставлять собі за мету оволодіти декількома мовами. В центрі уваги – доросла людина, яка серйозно цікавиться вивченням мов і йде цим захоплюючим і радісним шляхом впродовж життя. Практичні поради людини, яка знала 16 мов є корисними і для людей, які вивчають мови як хобі, і для студентів, які вивчають іноземні мови на філологічних факультетах і здобувають кваліфікацію перекладачів, викладачів іноземних мов. Авторка зазначає, що хоча, як показують дослідження, з віком темпи засвоєння ІМ дещо уповільнюються, порівняно з молодим віком (і особливо періодом дитинства), проте, досягнуті за більш тривалий період, результати такі ж самі стійкі, як і в молодшому віці.

Чарівної фрази «Сезам, відкрийся!» для вивчення ІМ ( і взагалі для знання) не існує, стверджує, виходячи зі свого багатого досвіду, К. Ломб. З забуванням можна боротися тільки повторенням.    Щодо можливості чи неможливості оволодіти ІМ, ми робимо висновок, виходячи з наших суб’єктивних уявлень. І все-таки за чверть століття вивчення ІМ було для авторки не важкою ношею, а невичерпним джерелом радості [1].

Сама Като Ломб почала вивчати англійську в 1933 році, почавши з читання одного з романів Дж. Голсуорсі. За тиждень, пише авторка, вона почала розуміти про що йде мова, а за два місяці вже насолоджувалася текстом. Вивчення російської мови почалося також з читання оригінального тексту – це був сентиментальний роман видавництва 1910 року, забутий кимось у готелі і знайдений Като. Зрозуміти текст допомагав російсько-англійський словник, куплений раніше в букіністичній крамниці. Цей текст забрав чимало часу і сил, і пізніше вона знала  напам’ять цілі сторінки. А уже в 1943 році, сидячи у бомбосховищі під час авіаційних бомбардувань Будапешту, Като читала  книгу «Мертві душі» М. Гоголя, сторінки якої були вклеєні в том угорської енциклопедії для маскування. Працюючи з оригінальними  іноземними текстами, Като «вираховувала» за їх допомогою граматичну систему мови, що ставало базою для подальшого вдосконалення мови [1].

К. Ломб більшу частину свого життя працювала перекладачем-синхроністом, але мала також і викладацький досвід – викладала російську мову для майбутніх інженерів. Навчання було побудоване на спеціальних знаннях і спеціальних інтересах, те, що зараз ми називаємо – іноземна мова для професійних цілей. Система читання спеціальних текстів, розроблена К. Ломб та її колегами, широко застосовувалася у вищих навчальних закладах Угорщини і давала високі результати.

Вибирати для читання іноземною мовою потрібно такі книги, які є цікаві саме вам. Чим повніше книги задовольняють вашу цікавість, тим менше енергії витрачається на подолання такої «мертвої точки» як самодисципліна. Читати книги іноземною мовою потрібно з самих перших кроків вивчення мови.

Читання іноземних текстів К. Ломб радить розділити на два етапи –  на першому етапі потрібно читати з мінімальним використанням словника,  намагаючись зрозуміти текст в основному, спираючись на свої активні знання з мови; на другому етапі приділяти увагу деталям і використовувати  того, що ми просуваємося вперед і у нас виходить. Це відчуття є основою для розвитку необхідної і корисної звички читати іноземні тексти, без якої успішне оволодіння іноземною мовою неможливе. Головним є вміння не впадати в розпач, не складати руки, коли ми попадаємо у недружелюбну атмосферу іноземного тексту, наголошує авторка.

Основним принципом вивчення ІМ є повторення моделей або зразків. Англійською мовою лінгвісти називають такі  зразки patterns. К. Ломб користується власною робочою назвою – колодки або шаблони. Для їх автоматичного засвоєння потрібно багаточисельне повторення – саме таке повторення забезпечує книга, читання різних текстів іноземною мовою. За допомогою читання книг іноземною мовою створюється «мовний мікроклімат», який є необхідним для успішного оволодіння мовою. Ми знаємо важливість створення такого мікроклімату і читаючи тексти іноземною мовою ми, певною мірою, самі створюємо його [1].

Роль читання у вивченні ІМ неможливо переоцінити, і К. Ломб переконливо показала це на власному прикладі. Читати потрібно хоча би тому, наголошує авторка, що книга пропонує нам знання у цікавій і захоплюючій формі. Людина інстинктивно шукає приємного і намагається уникати протилежного. Саме тому зазубрювання кожного дня 20-30 іноземних слів, або фраз, а також опрацювання граматичних правил, які пояснив викладач, задовольнить наше почуття обов’язку, але навряд чи стане джерелом радості. А радість – це саме той стан, який є необхідним у процесі нелегкої праці вивчення ІМ. Книга є самим надійним носієм ІМ, який не тільки навчає нас граматики, але є також і цінним джерелом поповнення словникового запасу і вивчення іноземної лексики взагалі.

Набуття словникового запасу в дорослому віці має особливості, які необхідно враховувати у процесі вивчення ІМ. Автоматичність запам’ятовування, притаманна дітям, у дорослих майже не працює, а логічність мислення, характерна для зрілого віку, мало допомагає у вивченні іноземної лексики. Більшість слів і фраз, які використовують дорослі люди у своєму мовленні, прийшли до них з книг, а не зі словників, підручників, чи занять з викладачами, стверджує К. Ломб [1].

Працюючи над поповненням словникового запасу, К.Ломб радить враховувати дві важливі речі. По-перше, запам’ятовувати слова в контексті, по-друге, обов’язково складати свій словник. Щодо першого правила питань не виникає – ми всі усвідомлюємо визначальну роль контексту. Щодо другої практичної рекомендації, К. Ломб пояснює користь укладання такого словника.  Кожне вписане до такого словника слово пов’язане з певним моментом нашої діяльності, нашими особистісними враженнями. Занотовуючи слово, фразу, речення до нашого власного словника ми вписуємо їх у контекст нашого Я, полегшуючи у такий спосіб можливість їх згадати у потрібний момент – ми фіксуємо обставини,за яких зустріли це слово, час, події, що відбувалися у цей час, а іноді навіть настрій, у якому ми перебували, опрацьовуючи це слово [1].

Людину, яка серйозно вивчає мови цікавить які особистісні риси та якості, а також які головні чинники допомагають досягти високих результатів у вивченні ІМ.  Шведські дослідники розробили опитувальник, метою якого було відтворити модель студента-поліглота, або іншими словами, набір необхідних якостей, що властиві людям, які володіють декількома мовами і для яких вивчення іноземних мов є справою життя. Англійською мовою це питання звучить коротше і влучніше – what makes the good language learner? Учасникам опитування пропонували оцінити свої власні якості і навички за 5-бальною шкалою, де А дорівнювало 5 балам (найвищий рівень), а F означало відсутність певної якості (failed).

Лише одна четверта опитуваних поставили собі найвищий бал за відмінну пам’ять; 51% вважали, що мали відмінну здібність до імітування звуків ІМ; 31% поставили собі відмінно за здатність імітувати інтонації ІМ. На питання – що є найнеобхіднішим для успішного вивчення ІМ? – 91 % опитуваних відповіли – мотивація. На питання – що є важливішим для успішного вивчення ІМ – формальне (тобто організоване у навчальному закладі) навчання чи постійна залученість у мову? – 66% опитуваних віддали найвищі бали формальному навчанню і 95% визнали визначальним чинником постійну залученість у ІМ (читання текстів, перегляд фільмів, відвідування лекцій, спілкування  з носіями мови, подорожі тощо) [2].

К. Ломб також наводить перелік особистісних якостей, завдяки яким людина досягає успіху у вивченні іноземних мов. Розглянемо і прокоментуємо цей список:

– цікавість до мов і до життя (це є базовий момент, на якому будується весь процес вивчення ІМ);

– грайливість (сама К. Ломб пише, що вона завжди якби гралася з мовами і це допомагало зробити сам процес вивчення привабливішим, захоплюючим, радісним і веселим);

– оптимізм (ця риса є необхідною для успішного виконання будь-якої творчої діяльності, а вивчення мови – це творчість);

– живий темперамент і бажання обговорювати різноманітні теми ( якщо нам цікаве життя як таке, ми не байдужі до багатьох його сфер – це значить, що ми завжди маємо про що сказати і про що запитати, ми готові і до діалогу або дискусії і до монологу, який допоможе нам поділитися тим що ми знаємо з іншими);

– здатність знайти і відчути задоволення від самого процесу вивчення мови (це є важливий момент, бо разом з навичками самодисципліни ця здатність додає радості, відчуття успіху і постійного прогресу, оживляє і наповнює енергією та позитивом нелегку працю);

– сміливість застосовувати здобуті знання у живому спілкуванні (не боятися робити помилки і усвідомлювати, що саме через виправлення помилок набувається мовна і мовленнєва компетентність, шліфуються і вдосконалюються всі навички і вміння);

– спостережливість (пов’язана з допитливістю, що є необхідним у процесі будь якого знайомства і дослідження, а вивчення ІМ – це знайомство, дослідження і засвоєння;)

– відсутність марнославства і зверхності (ця якість забезпечує бажання і здатність висловлюватися, читати, пізнавати, запитувати, шукати відповіді, адже чим більше ми навчаємося, тим глибше розуміємо, як багато ми не знаємо);

– гнучкість ( здатність відчувати мову, бути відкритими, приймати і застосовувати  різні способи вираження і відображення реальності, які існують у різних мовах);

– толерантність до невизначеності (процес вивчення ІМ є складним і успіх приходить завжди як результат важкої і тривалої роботи).

Наступні риси ми просто перерахуємо, оскільки вони деталізують вищенаведені і не потребують детальних коментарів:

– любов до читання;

– відкритість до інших культур;

– відкритість до людей;

– задоволення від вирішення складних завдань.

Свій цінний і багатий досвід вивчення ІМ К. Ломб узагальнила у десяти заповідях для тих, хто серйозно і по-справжньому хоче вивчати ІМ:

1. Вивчай мову кожного дня. Якщо зовсім немає часу, то хоча би 10 хвилин. Найкращий час для занять ІМ – ранок.
2. Якщо бажання вивчати мову дуже швидко слабне, не примушуй себе, але й не полишай розпочате. Придумай якусь іншу форму – відклади книгу і послухай радіо, залиш поки вправи з підручника і переглянь словник і т.п.
3. Ніколи не зазубрюй і не заучуй нічого окремо, у відриві від контексту.
4. Занотовуй поза чергою і запам’ятовуй «готові фрази», які можна використовувати у максимальній кількості випадків.
5. Намагайся подумки перекладати все, що тільки можна: рекламне табло, що промайнуло, надпис на афіші, уривки розмов. Це завжди відпочинок, навіть, для втомленої голови.
6. Заучувати напам’ять варто тільки те, що виправлено викладачем. Не варто перечитувати власні невиправлені вправи; коли багато разів читаєш невиправлений текст, мимоволі запам’ятовуєш його з усіма можливими помилками. Якщо вивчаєш мову один, то заучуй лише стовідсотково правильне.
7. Сталі фрази, ідіоми запам’ятовуй у першій особі однини – наприклад, I am only pulling your leg.
8. Іноземна мова – це фортеця, штурмувати яку потрібно з усіх боків одночасно – читати газети, слухати радіо, дивитися недубльовані фільми, відвідувати лекції на іноземній мові, опрацьовувати підручник, листуватися і зустрічатися з носіями мови.
9. Не бійся говорити, не бійся можливих помилок, а проси, щоб їх виправляли. І, головне, не впадай у розпач і не ображайся, коли тебе виправляють.
10. Будь твердо переконаним і впевненим, що ти досягнеш своєї мети і у тебе сильна воля і прекрасні здібності до мов. Якщо вже втратив віру і наснагу, то думай, що ти просто достатньо розумна людина, щоб оволодіти такою милістю, як іноземна мова. А якщо матеріал все-таки опирається, то свари підручники, бо їх немає ідеальних, і свари словники, бо їх немає вичерпних; можеш сварити і мову, б всі мови важкі, а найважча – твоя рідна мова. І справа піде! [1].

Таким чином, аналіз двох відомих праць К. Ломб дозволяє нам зробити висновок, що визначальними чинниками, які забезпечують успіх в оволодінні іноземними мовами є, насамперед, висока мотивація студента, вміння організувати систематичну самостійну роботу над мовним матеріалом, застосовуючи всі доступні можливості і джерела, наполегливість і позитивний, оптимістичний підхід, а також усвідомлення власної відповідальності за результат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ломб Като. Как я изучаю языки. Режим доступу: http://royallib.com/book/lomb_kato/kak_ya_izuchayu_yaziki.html
2. Lomb Kato. Harmony of Babel. Profiles of famous polyglots of Europe. Режим доступу:  http://www.tesl-ej.org/pdf/ej66/TESL-EJ_HarmonyOfBabel.pdf

У статті проаналізовано критерії та особливості контролю та оцінювання проектної роботи студентів.
Ключові слова: проектна робота, контроль, оцінювання.
В статье освещены критерии и особенности контроля и оценивания проектной работы студентов.
Ключевые слова: проектная работа, контроль, оценивание.

The article deals with criteria and specific features of control and evaluation of student project work.
Keywords: project work, control, evaluation.

У пошуках найефективніших методів організації аудиторної та самостійної роботи викладачі звертаються до навчального проектування з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Метод проекту дозволяє залучити студентство до комплексу самостійних пошукових, науково-дослідницьких видів робіт, які сприяють розширенню світогляду, підвищенню професійної спрямованості та мотивації; актуалізують пізнавальний інтерес; розвивають уміння самостійно набувати знання, досліджувати, формулювати проблему, шукати рішення, презентувати результат.
Серед основних проблем, із якими стикається викладач під час організації проекту в навчальному процесі, слід виокремити такі:
– визначення студентами ідеї, плану, сценарію вирішення завдань проекту (точність формулювань, актуальність проблем);
– відносна самостійність виконання роботи студентами;
– достовірність авторства робіт;
– нерівномірність внесків студентів у спільний проект;
– різниця в рівнях підготовки студентів творчої групи.
Вирішити подібні складності викладач має можливість під час активного й планомірного обговорення і корегування макету проекту зі студентами робочих груп; проведенні організаційних і мотиваційних бесід, оцінки й самооцінки всіх студентів групи. Включення в завдання проекту створення відеофільму «Як ми створювали проект» дає можливість оцінити залучення студентів, аналізувати етапи роботи, фіксувати успіх досягнення поставленої мети. Такий вид діяльності є достатньо значущим для суб’єктів навчального процесу. По-перше, подібна наочність знімає сумніви з питань авторства, по-друге, дозволяє проаналізувати відеоматеріал, виправити помилки у процесі попередньої презентації роботи.
В організації та проведенні проекту надзвичайно важливим є емоційний фон робочих груп. Кожен студент має відчувати особисту зацікавленість у спільній праці, усвідомлювати значущість свого внеску в розвиток проекту, розуміти, що в процесі роботи він удосконалюється, свідомо розвиває власні здібності, збагачує знання, формує нові вміння й навички. Цьому сприяє проведення рефлексії, самоаналізу діяльності у таких напрямах:
– мотивація, цілі, потреби – самомотивація, самоналаштування;
– фіксація уваги на отриманні нових знань, умінь, навичок;
– професійне спрямування діяльності;
– самозвіт, саморегуляція, фіксація уваги на досягненні поставленої мети.
Крім того, покращенню результатів організації і проведенні проекту сприяє знання студентами чітких вимог до кінцевого результату (Таблиця 1).

Таблиця 1. Структура оцінювання проекту

        Структура оцінювання передбачає отримання середньої арифметичної оцінки, яка складається із зовнішніх оцінок, що виставляють викладач і студенти групи, а також самооцінки роботи студента. Для більш ефективного проведення такої роботи може бути створена група експертів або журі, які здійснять підрахунки, оголосять результати, назвуть переможців.

Заключний етап презентації проектів передбачає проведення групової рефлексії. Кожному студенту пропонується підбити підсумки роботи, назвати найвдаліші, на його думку, презентації. Наступним кроком у проведенні групової рефлексії є аналіз власного виступу й отриманого досвіду. Відповідаючи на питання: «Що вдалося?», «Що не вдалося?», аналізуючи ефективність діяльності в ході реалізації проектів, студенти отримують безцінний досвід самоаналізу і подальшого обговорення результатів групою, визначають пункти, на які слід додатково звернути увагу під час підготовки наступних виступів.
Подібна організація проектної діяльності сприяє особистісному та професійному саморозвитку студентів. Вона ґрунтується на ідеї створення освітнього рефлексивного середовища в навчальному процесі вищих закладів освіти.

Література:

1. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / А. І. Кузьмінський. – К. : Знання, 2005. – 486 c. – (Вища освіта ХХІ століття).

2. Тарнопольський О. Б. Проектна методика навчання іноземних мов для спеціальних цілей у немовних вишах / О. Б. Тарнопольський, С. П. Кожушко // Функциональная лингвистика. – 2011. – Т. 2, № 2. – С. 220–222. 

Національний університет «Острозька академія»

УДК УДК 81’276,2(73)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРОФЕСІЙНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ

Тези присвячено висвітленню проблеми організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів при вивченні професійної англійської.

Ключові слова: самостійна робота, професійна англійська, навчальна діяльність.

Тезисы посвящены освещению проблемы организации самостоятельной работы студентов высших учебных заведений при изучении профессионального английского.

Ключевые слова: самостоятельная работа, профессиональный английский, учебная деятельность.

These theses depict the recommendations how to organize the students self education in the higher educational establishments.

Key words: self education, professional English, educational work.

 Самостійна робота студентів при вивченні професійної англійської відіграє першорядну роль. Згідно з Положенням “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних завдань. У процесі навчання засвоюється 15 відсотків інформації, що сприймається на слух, 65 відсотків – слух і зір. Якщо навчальний матеріал опрацьовується самостійно, то виконуються завдання від постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90 відсотків інформації. Метою самостійної роботи є формування самостійності студента, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів занять.

Відповідно до Європейського мовного портфеля, співвідношення часу, який відводиться на аудиторну і самостійну роботу, становить 1/3.5. Таке співвідношення базується на великому дидактичному потенціалі самостійного виду навчальної діяльності студентів. Крім того, самостійна робота при вивченні професійної англійської сприяє: поглибленню і розширенню знань; формуванню інтересу до пізнавальної діяльності; оволодінню прийомами процесу пізнання; розвитку пізнавальних здібностей студента. Власне тому самостійна робота при вивченні професійної англійської є головним резервом підвищення ефективності підготовки високо кваліфікованих спеціалістів.

Самостійна робота студентів при вивченні професійної англійської розглядається як важливий фактор засвоєння навчального матеріалу. Тому вона повинна стати основою здобуття знань з професійної англійської, важливою частиною процесу підготовки кваліфікованих фахівців рівня «спеціаліст» і «магістр». Самостійна робота студентів – це складне педагогічне явище, особлива форма навчальної діяльності, спрямована на засвоєння студентами сукупності знань, вмінь, навиків. Самостійна робота студентів необхідна не лише для оволодіння професійною англійською, але й для формування навичок самостійної роботи в учбовій, науковій та професійній діяльності, які є необхідні у вищій школі; для формування здібності приймати на себе відповідальність за володіння навчальним матеріалом, самостійно вирішувати проблему підвищення рівня володіння мовою і т. д.

Основні функції самостійної роботи студентів включають: пізнавальну, самостійну, прогностичну та коригуючи роботу. Пізнавальна функція визначається засвоєнням систематизованих знань з професійної англійської. Самостійна робота сприяє формуванню вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування. Прогностична – розвиває вміння студента передбачати й оцінювати результат виконаного самостійного завдання. Коригуюча функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність. Крім того, самостійна робота має виховну функцію: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка відіграє суттєву роль у формуванні особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації.

Самостійна робота виконує також інформаційну функцію. Тому використання комп’ютерних технологій для самостійної роботи – важлива складова ефективності навчання професійної англійської. Комп’ютеризація розвиває додаткові можливості використання інформаційних технологій та становить важливу складову навчального процесу, є елементом інформаційної структури кожного навчального закладу, а якщо враховувати доступ до Інтернет-ресурсу, то й елемент глобального інформаціойного середовища. Використання сучасних інформаційних технологій, може дати студентам, які вивчають професійну англійську, необхідну базову підготовку для грамотного використання отриманих знань.

Вирізняють такі основні види самостійної роботи студентів при вивченні професійної англійської:

1. Вивчення нового матеріалу: читання та конспектування літературних джерел інформації; перегляд відеозаписів; прослуховування лекцій магнітних записів та ін.

2. Поглиблене вивчення програмного матеріалу: підготовка до контрольних, практичних робіт; підготовка до модульного контролю та іспитів з англійської мови; виконання типових вправ на аудіювання, на розвиток лексичних навичок, на розвиток навичок діалогічного та монологічного мовлення.

3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості: підготовка домашнього читання; участь у ділових іграх; участь у розгляді навчальних проблемних ситуацій; підготовка рефератів, доповідей, інформацій з заданої тематики та ін.

4. Слухання лекцій, комунікативний підхід до участі у практичних заняттях.

5. Робота з основною та рекомендованою літературою та ін.

Перехід до модульної системи змісту навчання передбачає інтеграцію різних видів і форм навчання, які підпорядковуються загальній темі навчального предмета. Тому викладач професійної англійської для кожного змістового модуля формує набір довідкових та ілюстративних матеріалів, які студент отримує перед початком вивчення курсу. При розподілі завдань студенти отримують інструкції як їх виконувати, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури. Кожен студент переходить від одного змістового модуля до іншого в міру засвоєння матеріалу, проходячи етапи поточного контролю.

Викладачі професійної англійської повинні ознайомити студентів з актуальністю, метою і завданнями вивчення професійної англійської, її місцем, роллю і значенням у професійній підготовці, визначити загальний обсяг навчальної дисципліни та обсяг розділів і тем на поточний семестр; ознайомити з програмою навчальної дисципліни; пояснити зміст і структуру тематичного плану, послідовність вивчення тем; представити методику самостійного відпрацювання практичних занять; ознайомити з матеріалом, який винесено на модуль; подати основну і додаткову літературу до кожної теми; уточнити форми і методи контролю знань студентів; повідомити графік проведення консультацій та ін. Для самостійного опанування матеріалу з професійної англійської викладач повинен представити студентам розроблені методичні матеріали різного рівня і призначення (тобто дидактичне забезпечення), при цьому ці матеріали повинні передбачати також можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Крім того, при підготовці самостійних завдань викладачі повинні зняти навчальні труднощі, зумовлені особливостями організації самостійної роботи. Тому варто ознайомити студентів із психолого-педагогічними особливостями організації самостійного навчання у вищій школі; допомогти в оволодінні методами і прийомами самостійної роботи; дотримуватися спеціальної методики проведення практичних занять для студентів-першокурсників у перші два-три місяці, поступово збільшуючи структуру і темп; толерантно здійснювати контроль й оцінювання самостійної роботи та ін.

Самостійна робота студента – це самостійна діяльність, яку викладач планує і систематично контролює. Студент виконує її під керівництвом і контролем викладача, але без його прямої участі. Всі зазначені види самостійної роботи викладачі включають у загальний рейтинг оцінювання знань та умінь. Кожен із зазначених видів самостійної роботи є поза аудиторним і потребує від студентів наполегливої праці. Тому одним із головним завданням викладача при організації самостійної роботи студентів з професійної англійської є розробка форм і методів організації контролю за виконанням самостійної роботи. Навчальний матеріал, який пропонується для самостійного опрацювання, передбачений робочим навчальним планом, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять. Контроль самостійної роботи з боку викладача включає: відповідь на контрольні або тестові питання; перевірку рефератів, доповідей, інформацій з заданої тематики, перевірку конспекту з лексичними та граматичними вправами; перевірку домашнього читання; перевірку усних тем і т. д.

Отже, самостійна робота студентів у вищих навчальних закладах при вивченні професійної англійської становить невід’ємну складову навчального процесу. Самостійна робота входить у загальний рейтинг і призначена для розвитку навичок самостійного засвоєння мовного матеріалу.

Література:

1. Бородіна Г.І. Комунікативні завдання на базі професійно-орієнтованого тексту при навчанні ESP/ Г.І. Бородіна, А.М. Спєвак // Вісник ХНУ. – 2009. – N 14. – С. 40–45.

2. Кісіль М.В. Використання елементів теорії конструктивізму на заняттях з професійної англійської мови у ВНЗ / Кісіль М. В. // Вісник Черкаського університету. – Серія “Педагогічні науки”. – Вип. 135. – Черкаси, 2008. – С.47 –50.

3. Коновальчук, С. А. Аналіз методів навчання професійної діяльності студентів-журналістів засобами англійської мови. ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (60). – 2011. – С. 141–144.

4. Юцкевич О.П. Проблеми викладання професійно орієнтованої іноземної мови / Зб. наук. праць виклад. кафедр інозем. мов та укр. мови літ. Київського нац. економ. ун-ту. – Київ : КНЕУ, 2002. – 150–153 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ: Крайчинська Галина Вацлавівна — кандидат філологічних наук, доц., завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації Національного університету «Острозька академія».

]]> https://naub.oa.edu.ua/samostijna-robota-studentiv-pry-vyvchenni-profesijnoji-anhlijskoji/feed/ 0