У статті визначено та розглянуто термін мовленнєвого впливу. Визначено основні принципи та типи впливу на підсвідомість людини через рекламу.

Ключові слова: мовленнєвий вплив, психолінгвістика, реклама, підсвідомість людини.

The term of speech influence is defined and considered in the article. The basic principles and types of influence on the human subconscious are determined.

Key words: speech influence, psycholinguistics, advertising, human subconscious through advertising.

Постановка проблеми. У XXI столітті телевізори та комп’ютери стали значною частиною щоденного життя людства. Кожної миті ми отримуємо безліч інформації, іноді, навіть, несвідомо. Користуючись сучасними технологіями, ми не завжди звертаємо увагу на реклами і оголошення під час перегляду фільму чи пошуку інформації в інтернеті. Проте, саме цей маленький компонент має вплив на нашу підсвідомість.  «РЕКЛАМА- популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін.» [11]. Тобто, звертаючи увагу на даний термін, ми можемо сказати, що реклама, а точніше рекламний текст вміщує в собі певні методи впливу, щоб заохотити глядачів купити той чи інший товар або ж скористатися рекламованою послугою.  В даній статті ми дослідимо метод мовленнєвого впливу на свідомість людини та розглянемо його основні принципи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Дослідження реклами розпочалися відносно нещодавно. Декілька відомих дослідників та їхні праці: К. А. Айзенштейн і його книга «Як рекламувати з успіхом»; Т. Кеніг «Психологія реклами»; М. Мануйлов «Психологія реклами», праця американського філософа Ч. Осгуда «The Duality of Mind» (1944). З вітчизняних досліджень та публікацій можна відзначити мовознавців І.А.Бодуена де Куртене і Л. В. Щербу, А.А. Котова, Ю.К. Пирогова. Також, ще одним дослідником у даній сфері був Г. Мюнстерберг (німецько-американський психолог). Його теорії базувалася на дослідженні реклами та її емоційного впливу на людину.

Мета нашої статті розглянути метод мовленнєвого впливу,  як частини психолінгвістичної науки.

Виклад основного матеріалу.

Реклама – це своєрідне поєднання інформації, образів та графіки. Це можливість поширення тексту через засоби масової інформації, комунікації або ж рекламні агентства. Реклама — це комунікація між рекламодавцем та реципієнтом. Напевне, сучасний світ не можна уявити без реклами, яка з’являється в найнеочікуваніші моменти.

Ми не завжди хочемо звертати увагу на те, що не відповідає нашим потребам чи інтересам. Саме тому одним із таких чинників є  те, що реклама має у своєму контексті певну функцію умовляння та комунікації. Вона дає можливість привернути увагу та донести потрібну інформацію до споживача. Саме це підштовхує людину і немов підсвідомо змушує купити товар, адже «він так мені потрібен», чи скористатися в той момент взагалі непотрібною послугою. Такі чинники і формують попит на послугу та товар. Щоб реклама була ефективною, рекламіст повинен бути психологом або ж  проконсультуватися з фахівцем, щоб той допоміг вказати, на що більше звернути увагу покупця та які використати для цього засоби впливу.

Мета створення та використання реклами – це формування уявлень, образів та особливого відношення до предмета / об’єкта. Досягти цієї мети можливо, вплинувши на свідомість і сприйняття людини різноманітними методами та способами в залежності від конкретного завдання.

Одним з таких психолінгвістичних методів (психолінгвістика – наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб’єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи.» [5])  є «метод мовленнєвого впливу». Його завдання полягає у впливі на свідомість і поведінку люди з допомогою різноманітних мовленнєвих засобів. Це спонукає реципієнта змінювати погляди, думки або ж схиляти до певних дій. Мовленнєвий вплив – це немов керування людською поведінкою, що створюється за допомогою мови та невербальних засобів спілкування.

У вузькому колі мовленнєвий  вплив називають метафоричною фразою «подолання захисного бар’єру», в сенсі достукатися до підсвідомості людини. Якщо говорити про рекламу, то це вдала комбінація вербального та невербального спілкування, що вдало  передає інформацію реципієнту.

Для збільшення ефективності мовленнєвого впливу в рекламі необхідно дотримуватись основних принципів:

1. Принцип доступності (говорячи про рекламу, ми повинні врахувати такі факти, як те, що вона транслюватиметься по телевізорі і її бачитимуть люди будь яких вікових категорій, професій, соціального стану та ін. Тобто реклама повинна бути зрозуміла будь кому і ні від чого не залежати). «При планировании любой рекламной кампании одним из самых важных вопросов является: для кого предназначен рекламируемый объект» [10].
2. Принцип експресивності (використання різноманітних засобів виразності, тону, риторичних тропів, міміки, жестів та ін.)
3. Принцип асоціативності (даний принцип діє на уяву реципієнта та передбачає звернення його до певних асоціацій)

Мовленнєвий вплив — поширене явище, яке відбувається з допомогою трьох основних компонентів мовленнєвої комунікації, — агента, повідомлення та реципієнта. Типи мовленнєвого впливу становлять узагальнені групи прагматичних видів висловлювань, що виділяються на підставі цілісної комунікативної функції.

Під час створення реклами, рекламодавці використовують метод мовленнєвого впливу, зважують всі за та проти і виділяють основні фактори, які потрібні для впливу на підсвідомість клієнта. Психолінгвістика завжди супроводжує їх під час створення тексту реклами, сюжету, зображення і тд. Велика команда режисерів та організаторів обов’язково досліджують кожен елемент, образ чи фразу, щоб воно мало свою мету, та не ображало жодної соціальної, гендерної, релігійної та ін. груп людей.

Виділяють такі типи мовленнєвого впливу:

1. Соціальний вплив — вітання, прощання, вибачення тощо (Good day! Goodbye! Sorry!);

2. Вплив за допомогою художніх образів: розповідь (оповідання, розповідь про власний досвід або досвід іншої людини) і зображення (художній опис);

3. Інформування — звістка, відомості тощо;

4. Доведення — обґрунтування, тлумачення тощо;

5. Аргументація — впорядкування аргументів для переконання адресата;

6. Симульований діалог — питально-відповідні комплекси (- Hello! How are you? – Hi, good. And what about you?);

7. Умовляння — прохання, побажання тощо (Please! Now!);

8. Заклик — гасло, агітація (Hey! Let’s!).

9. Веління — заборона, дозвіл (No! Nope!);

10. Примус — погроза, залякування (Should, must);

11. Оцінка: естетична, похвала, схвалення, осуд (Perfectly, wonderfully) ;

12. Емоційний вплив — підбадьорення, висловлення (Good luck!);

13. Психічне програмування — формули кодування, вигуки, афективно-емоційні фрази, афірмація, «вставлені команди» (Hey!). [12]

 Висновки.

В даній статті ми розглянули мовленнєвий метод впливу на підсвідомість людини, як частину психолінгвістичної науки. Визначили основні типи впливу та виділили 3 головних принципи створення реклами.

Перспективи подальших досліджень.

Дана тема користуватиметься популярністю, оскільки психолінгвістика тільки починає активно розвиватися поруч з новими методами впливу та новими технологіями, що значно впливають та змінюють курс дослідження даного предмету.

Список використаних джерел та літератури:

1. Баскакова И.Л., Глухов В.П. Практикум по психолингвистике / Учеб. пособие для студентов педагогических и гуманитарных вузов. – М.: АСТ: Астрель, 2008. – 170 с.
2. Батра Раджив. Рекламный менеджмент / Раджив Батра, Джон Майерс, Дэвид Аакер. – 5-е изд. – М.; СПб.; К. : Вильямс, 1999. – 780 с.,
3. Бутенко Н.Ю. Соціальна психологія в рекламі; навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 384 с.,
4. Джефкінс, Френк. Реклама: Практичний посібник. – К. : Знання, 2001. – 456 с.,
5. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Вступ до психолінгвістики. – Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2002. – 168 с.
6. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики . – М.: Смысл, 1997. – 287 с.
7. Лебедев–Любимов А. Психология рекламы. – СПб., 2002. – 368 с.
8. Організація рекламної діяльності: Методичні матеріали для виконання практичних робіт. – К. – 2002. – 36 с.
9. Песоцкий Е. Современная реклама: Теория и практика. Ростов: Феникс, 2003. – 134 с.
10. Сергей Пронин. Рекламная иллюстрация. Креативное восприятие. — М.: Бератор-Пресс, 2003. — 96 с.
11. Словник української мови. Академічний тлумачний словник [Електронний ресурс] / /. – 1970. – Режим доступу до ресурсу: http://sum.in.ua/s/spryjmaty.
12. Тактовний та тактичний [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: https://studall.org/all4-15543.html.

Тимошенко А.В.

ФЕНОМЕН ЯВИЩА ДИТЯЧОГО БІЛІНГВІЗМУ

Стаття присвячена огляду феномену явища дитячого білінгвізму. Основна увага приділяється походженню дитячої двомовності, процесам та проблемам її функціонування та впливу на інтелектуальний та психічний розвиток особистості.

Ключові слова: діти-білінгви, дитячий білінгвізм, двомовність, (іноземна) мова.

Статья посвящена осмотру феномена явления детского билингвизма. Основное внимание сосредоточено на происхождении детского двуязычия, процессах и проблемах его функционирования и влиянии на интеллектуальное и психическое развитие личности.

Ключевые слова: дети-билингвы, детский билингвизм, двуязычие, (иностранный) язык.

The article is devoted to the survey of peculiarities of children’s bilingualism. Main attention is focused on the origin of children’s bilingualism, its processes and problems of functioning, and its influence on intellectual and psychical personality development.

Key words: bilingual children, children’s bilingualism, (foreign) language.

     Постановка проблеми. Явище дитячої двомовності є активно досліджуваним у світлі різних наук. Стадії розвитку білінгвізму, їх особливості, проблеми розвитку інтелекту та психіки – дискусійна платформа для науковців та людей, що знайомі із цією темою з власного досвіду. Зважаючи на розбіжність поглядів щодо дитячого білінгвізму, виникає потреба дослідження усіх особливостей явища.

     Стан дослідження. Йдеться, зокрема, про наукові доробки вчених Бондаренка О. [2], Узунова С. С. [3], Скуратівської М.О., Клевцової Н.І., Пометун О.І. [3], Долгова К.М. [7],  Paradis J. [10], Genesee, F., [10], Щуркової Н.Е., Цукермана Г.А., Д. Джонсон та інших, які досліджують особливості явища дитячого білінгвізму.

     Білінгвізм та білінгви (люди, які володіють двома й більше мовами) є об’єктом зацікавлення декількох наукових дисциплін – психології, лінгвістики, соціолінгвістики. Коли ж зацікавленість цих наук темою двомовності знаходить вжиток у більш вузькому напрямку, а саме у дитячій психології та лінгвістиці, доводиться звертатися до спеціальних досліджень та проведених експериментів. [3]

     Світова статистика засвідчує, що 70% населення планети Земля є білінгвами. Щодо дітей, то майже половина з них може вільно спілкуватися двома мовами, і їхня кількість кожні п’ять років зростає на 5%. Чи є ця тенденція позитивною чи навпаки: думки вчених розходяться, але обидві мають вагомі аргументи на захист своїх теорій. Розглянуті науково-підтверджені доводи вносять ясність у білінгвальну ситуацію.

     Найактивнішими у проведенні досліджень щодо дитячого білінгвізму виявилися італійці. Допомогою та підтримкою їх забезпечив Майкл Сігал (Michael Siegal) з Університету Шеффілда та його колеги, що оцінювали здатність дітей розпізнавати порушення базових правил спілкування – так званих максим Грайса. Ці максими визначають правдивість, інформативність, адекватність ситуації, ясність та ввічливість як ключові принципи конструктивного діалогу. [6]

     В експерименті взяли участь 169 дошкільнят, віком від 3 до 7 років, з двомовних (італійська-німецька й англійська-японська) та одномовних (італійська та японська) сімей. Перед дітьми на екрані з’являлися ляльки; їх появу передував голос диктора, що з того чи іншого боку екрану вимовляв різні, ненаповнені змістом, набори звуків (наприклад, «ка-ла-та-ла», «бо-ро-му-та»   і т.д.). Діти, що з дитинства володіють двома мовами, реагували поглядом і знали наперед, у якому місці екрану з’явиться лялька (хід експерименту фіксували відеокамери), в той час як одномовні малюки не сприймали беззмістовні звукові сигнали: реакція була відсутня. [1]

     Вчені пишуть, що результати їхнього дослідження свідчать на користь гіпотези про те, що використання дитиною більше, ніж однієї мови в процесі виховання підсилює її металінгвістичні здібності, а білінгвізм надає дітям перевагу в спілкуванні, допомагаючи краще оцінювати комунікативні реакції. [1]

     Деякі дослідження показують, що мозок людини, яка володіє двома мовами, більше проявляє свою активність в областях, пов’язаних з виконавчими функціями, які забезпечують когнітивну гнучкість при появі нових, раніше незнайомих, стимулів: пошук вирішення проблеми, вибіркове перемикання уваги та інше. Згідно з новими результатами, отриманими працівниками Вашингтонського університету, основна відмінність між одно- і двомовними людьми проявляється досить рано, у віці до 11 місяців, до того як дитина починає вимовляти перші слова.

     Такі експерименти підтверджують думку про користь раннього білінгвізму, оскільки залучення більше, ніж однієї мови у спілкування із немовлям позитивно впливає на її інтелектуальний розвиток.

     Ранній білінгвізм – всесторонньо розглянуте та висвітлене питання праць вітчизняних та зарубіжних вчених-психологів. Проте, їх думка не є однозначною.  Всесвітньо відомий український мовознавець О. Потебня писав, наприклад, так: «Знання двох мов у дуже ранньому віці не є володінням двома системами зображення і сполучення одного і того ж кола думок; це роздвоєння цього кола і попереднє ускладнення досягнення цілісності світогляду, що заважає науковій абстракції.» [2, 36; 6, 907]

     Л. Виготський висловився у такий спосіб: «Питання багатомовності у дитячому віці зараз висувається як одне із найскладніших та найзаплутаніших з одного боку, а з іншого – як проблема виключно теоретичної та практичної важливості». [6; 329]

     Розбіжність поглядів науковців спонукала нас дослідити на проаналізувати проблематику дитячого білінгвізму. Виявилося, що зазвичай, найбільш поширеними у суспільстві є обговорення таких проблем раннього білінгвізму як:

• змішування мов;
• засмічення мов/-и (поява акценту/власного діалекту/суржика);
• помилкове трактування культур;
• психічні відхилення розвитку тощо.

      На підтвердження «народної» думки наводимо класифікацію Марії Хаксельберг. На думку вченої є такі особливості мовленнєвого розвитку двомовних дітей у ситуації раннього білінгвізму як:

• вони пізніше оволодівають мовленням;
• словниковий запас з кожної мови менший, ніж у ровесників-монолінгвів у одній мові;
• часто виникають труднощі під час засвоєння писемного мовлення другою мовою;
• спостерігаються труднощі в оволодінні граматикою однієї чи обох мов;
• у разі зменшення мовленнєвої практики спостерігається поступове згасання не домінуючої рідної мови;
• спостерігаються зміни настрою, плаксивість, підвищена вередливість у молодших дітей, у дітей старшого віку – нездатність завершити розпочате.

     З огляду на такі зауваження можна вдатися до сумнівів користі дитячого білінгвізму, але не варто забувати, що існує ряд наукових підтверджень протилежного, які ми також дослідили та проаналізували.

     По-перше, необхідно відкинути психічні розлади та негативний вплив на розвиток та здоров’я дитини. Журналіст Олена Жупанова, досліджуючи тему дитячої двомовності, пише, що ризик появи психічних розладів в старшому віці, таких, як наприклад, хвороба Альцгеймера є значно нижчим у людей, які володіють двома чи більше мовами. Також при вивченні білінгвізму психологи зіткнулися з цікавим фактом: виявляється люди, які з дитинства добре володіють двома мовами, в літньому віці краще зберігають свої розумові здібності. Це пояснюється тим, що білінгви при розмові постійно переходять з однієї мови на іншу, і тим самим дають поперемінно відпочити мозковим центрам, відповідальним за мислення і мовлення. [4]

     Крім того, було доведено, що двомовність позитивно позначається на розвитку кмітливості, пам’яті, швидкості реакції, вмінні розуміти, на математичних навичках та логіці. Повноцінно розвинені діти-білінгви добре вчаться і краще за інших засвоюють математику, фізику, іноземні мови та літературу. [4]

     По-друге, змішування мов виключено. До 5-6 років мозок дитини функціонує та розвивається по-особливому, не так як у дорослої людини. Засвоєння мови – не навчальний процес, що потребує додаткового пояснення, диференціації чи встановлення меж; це шлях пізнання оточуючого світу та пристосування до життя у ньому. Коли дитина вивчає дві мови одночасно, вона засвоює їх як рідні.

     По-третє, поява специфічного акценту в дитини – особливість кожної людини, що залежить від інтелектуальних здібностей. Проте дослідження проведені Террі Яо (Terry Yao) показують, що діти, які чули другу мову до дванадцяти місяців – згодом не мають акценту, а ті, хто вивчив у 3-5 років, мають зовсім незначний акцент. Це означає, що для уникнення акценту в дитини та наближення її мовлення у дорослому житті до мови оригіналу, варто раніше розпочинати знайомство з другою мовою. [4]

     По-четверте, навряд чи можна спостерігати труднощі оволодіння тією чи іншою галуззю мови (граматикою, наприклад), оскільки за результатами досліджень, проведених J. Paradis  та F. Genesee у 1996 році, а також                  J. S. Johnson і E. L. Newport у 1989 уже у віці 3-4 років діти-білінгви чітко розрізняють граматичні структури двох мов, якими вони володіють і до семи років такі діти можуть ідентифікувати граматично неправильні речення інтуїтивно та без особливих зусиль. [9; 10]

     Наступне, діти-носії двох мов належать одразу до двох культур, з якими з дитинства себе ідентифікують. Відповідно вони з легкістю відрізняють культуру батька і матері і можуть підсвідомо «перемикатися» на їх сприйняття. Якщо ж ці культури подібні (наприклад, російська та українська) ніяких проблем, природно, виникнути не повинно.

     Варто таки погодитися, що діти-білінгви починають говорити пізніше за своїх однолітків, які володіють лише однією мовою. На початку розмови у малюка словниковий запас невеликий, хоча він і знає набагато більше слів, які до певного часу зберігаються у пасивному блоці пам’яті. Він використовує слова з одного або іншої мови в залежності від ситуації. [4]

     Розширення словникового запасу – це прерогатива батьків, які повинні звернутися до певних методів і вправ, щоб допомогти своїй дитині оволодіти обома мовами на високому рівні. Порадою фахівців, у такому випадку, є повне розділення мов та заборона їхнього змішування.

     Також варто розглянути та проаналізувати джерело та особливості можливого білінгвізму у сім’ях.

     Розрізняють такі види білінгвізму як:

• рецептивний, за якого людина розуміє текст та висловлювання, але не володіє здатністю вимовляти слова і будувати мовленнєві конструкції;
• репродуктивний, який забезпечує вміння й навички озвучування іншої мови в різних видах мовленнєвої діяльності (говорінні, слуханні, читанні), а також користування завченими мовними конструкціями;
• продуктивний, що означає вільне користування іншою мовною системою. [2, 38]

     Крім вище зазначених, науці відомі інші типи двомовності. Серед них:

• природний, коли батько і мати є носіями різних мов;
• штучний, коли батько і мати є носіями однієї мови, але бажають зробити нащадка багатомовним і відповідно змалечку навчають свою дитину власне вивченої мови;
• стихійний, коли батько і мати є носіями однієї мови, але дитина опиняється в іншому мовленнєвому середовищі (наприклад, у садочку чи в дворі знайомиться та спілкується з дитиною-іноземцем) та наслідує його звички).

     Усі види білінгвізму мають свої етапи та особливості, що в процесі розвитку або подальшому житті справляють певний вплив на якість знань, їх об’єм та уміння ними користуватися.

     Отже, феномен явища дитячої двомовності є широко розповсюдженим у світі, а тому і активно досліджуваним. Стадії розвитку білінгвізму, їх особливості, проблеми розвитку інтелекту та психіки – дискусійна платформа для науковців та людей, що знайомі із цією темою з власного життєвого досвіду. Як і будь-яка інше наукове питання, дитячий білінгвізм має достатньо позитивних та негативних відгуків у суспільстві.

Список використаної літератури та джерел:

1. Діти-білінгви краще володіють важливими навиками спілкування [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.osvita.org.ua/news/49403.html.
2. О. Бондаренко «Психологічне обґрунтування раннього білінгвізму» // Іноземні мови в сучасній школі; 1, 2012; с. 36-38.
3. Стефан Узунов. МОВНА СИТУАЦIЯ В УКРАЇНІ: БІЛІНГВІЗМ ЧИ ДИГЛОСІЯ? – Українське мовознавство. №1(44)/2014 КНУ ім. Шевченка.
4. Чи відрізняються діти-білінгви від своїх однолітків? Вчимо дитину другої мови [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://i-medic.com.ua/index.php?newsid=663
5. Як ростити білінгва [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://oxytozen.com/olena-jupanova/62-yak-rostiti-bilingva.
6. Выготский Л. С. Собрание сочинений в 6 т.: Т. 3: Проблемы развития психики. — 1983; 369 C.
7. Долгов К.М. Реконструкция эстетического в западноевропейской и русской культуре. – М.: Прогресс-Традиция, 2004; 1074 C.
8. Bilingualism Accentuates Children’s Conversational Understanding [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0009004.
9. Critical Period Effects in Second Language Learning: The Influence of Maturational State on the Acquisition of English as a Second Language by Jacqueline Johnson and Elissa L. Newport [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.bcs.rochester.edu/people/newport/pdf/Johnson_NewportCogPsy89.pdf
10. Paradis, J., Genesee, F., & Crago, M. Dual language development and disorders: A handbook on bilingualism and second language learning (2nd Edition). Baltimore, MD: Brookes, 2001.

В статті досліджено тексти дипломатів, які використовують в українському дипломатичному дискурсі при висвітленні російсько-українського конфлікту торгівельної війни «Рошен».

This paper investigates the texts diplomats who used to Ukrainian diplomatic discourse in covering the Russian-Ukrainian conflict trade war «Roshen».

Проблема вивчення стратегій мовця в дипломатичному дискурсі особливо виявляє свою актуальність у період сьогодення, оскільки наш час характеризують військові конфлікти, соціально-політичні заворушення, інформаційні й торговельні війни тощо. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю когнітивного й психо-лінгвістичного аналізу дискурсу, вивченням особливостей структурування й застосуванням мовцем маніулятивних стратегій реалізації дипломатичного дискурсу під час торгівельної війни в Росії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нами було використано такі основні публікації як: стаття Судус Ю. В. «Стратегії й тактики англомовного дипломатичного дискурсу» у ній йдеться про реалізацію стратегій впливу на адресата дипломата (відправник) що використовує особливі мовні тактики. Публікація Алєксєєва І.О. «Конфронтаційні тактики міжособистісного конфлікту» висвітлює конфлікт як складне комунікативне явище: аналізує його основні риси та обговорюються підходи до аналізу поведінки учасників конфліктних ситуацій. Особлива увага приділяється конфронтативним стратегіям, які реалізуються за допомогою вербальних і невербальних засобів через низку тактик. Також ці теми досліджували такі науковці як: Л. Славова, В. Карасик, Н. Кащишин та ін.

Мета статті полягає у вивченні маніпулятивних стратегій в дипломатичному дискурсі Росії під час торгівельної війни на прикладі торгівельної війни «Рошен» між Україною та Росією.

Виклад основного матеріалу. Маніпулятивність є основною рисою сучасного дипломатичного дискурсу. Саме маніпуляція базується на механізмі «вмовляння» співрозмовника, оскільки вона спирається на інтереси й потреби останнього, але при цьому не задовольняє їх, а лише використовує для задоволення власних інтересів.

З метою вивчення застосування маніпулятивних стратегій у дипломатичному дискурсі було проведено психолінгвістичне дослідження текстів дипломатів щодо торговельної війни «Рошен» між Україною та Росією. Цей конфлікт з Росією почався 29 липня 2013, коли Російська санітарна служба (Росспоживнагляд) заборонила ввезення на територію РФ продукцію кондитерської корпорації «Рошен».

Після того, як український уряд висловив протест щодо присутності в складі інспекції Росспоживнагляду з перевірки фабрик «Рошен» представників російських кондитерських компаній. Російська делегація достроково залишила Україну, звинувативши «Рошен» у неналежному контролі якості сировини та у виготовленні продукції на основі застарілих нормативів. В українському уряді назвали заяву Росспоживнагляду відвертою брехнею.

Так, наприклад, словами Володимира Огризка (екс–дипломат) «зараз мета Москви – не допустити руху Києва «у бік цивілізованого світу, тобто Європи». У Росії є два короткострокові завдання – змусити Україну ще раз задуматися про членство в Митному союзі і підірвати імідж держави» [6]. Таким чином, ми бачимо, що дипломат у цьому висловлюванні не дав можливості читачам самому визначитись з тим, які завдання ставить перед собою Росія, а, в принципі, нав’язує свою власну точну зору.

Також, В. Огризко скептично заявляє, що Київ не відмовиться від євроінтеграції, оскільки для цього необхідно вносити правки до закону про основи внутрішньої і зовнішньої політики. «Я сумніваюся, що парламент піде на це – для багатьох українських політиків – це буде крахом кар’єри» [1]. Знову ми бачимо, що дипломат бажає, щоб всі політики та політичні діячі в певній мірі зрозуміли, що може тратитись з ними, якщо вони поступлять по-іншому. Тобто, дипломат намагається за допомогою психолінгвістики нав’язати свою власну точку зору, зобразити події, які насправді ще не відбулись.

Так, відносно ситуації з «Рошен» Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції сказав що: «Росія починає торговельну війну проти України, щоб блокувати її відносини з ЄС? Це може бути дуже серйозно» [9]. Ми бачимо, що дипломат намагається за допомогою психолінгвістики та таких емоційних слів та словосполучень як: «Блокада відносин з ЄС», «війна», «серйозно» збільшити негативну конотацію. Дипломат намагається за допомогою свого висловлювання передати всю складність та серйозність ситуації.

Костянтин Затулін, дипломат, член урядової комісії Російської Федерації за кордоном: «Україна йде своїм шляхом, не збираючись при цьому відгукуватися на всі наші пропозиції. Зрозуміло, що в цьому випадку можуть бути наслідки…» [2]. В цьому випадку простежуємо, що дипломат намагається применшити негативну політику Росії та повністю перекласти всю провину на Україну, до того ж погрожуючи останній «наслідками». Це слово не просто вжито в його промові, оскільки під «наслідками» можна розуміти що завгодно і це не є прямою погрозою, швидше «завуальованою» погрозою, яка насправді говорить про надзвичайно агресивну позицію Росії, яку ми вже могли побачити на власні очі. Така «непряма» погроза дипломата не має своєю метою апелювання до почуттів адресата, це «швидше» є намаганням виправдати політику Росії не лише відносно ситуації з «Рошен», але і загалом.

Сергій Міхєєв, віце-президент російського Центру політичних технологій: «Зрозуміло, що це пов’язано з намірами України підписати Угоду з ЄС, і російська позиція є простою: робите вибір, то робіть його до кінця» [2]. Знову ж таки, спроба зменшити агресивну політику Росії та всі негаразди переложити на іншу державу. Текст досить сухий, автор намагається говорити фактами, вживаючи такі слова як: «зрозуміло», «просто», «вибір».

Так, наприклад, Кетрiн Ештон представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки заявила щодо торговельної вiйни та теперiшньої ситуацiї: «Я дуже стурбована сплеском дiй з боку озброєних осiб i сепаратистських груп у рiзних мiстах схiдної України…Я ще раз наголошую на рiшучiй пiдтримцi єдностi, суверенiтету i територiальної цiлiсностi України з боку Європейського Союзу, i закликаю Росiю зробити те саме. Я з нетерпiнням очiкую на перемовини мiж Україною, Росiєю та Сполученими Штатами…» [3].

Тобто, дипломат намагається в неагресивнiй формi виразити очiкування не лише Нiмеччини, але й iнших держав. В даному текстi мало психолiнгвiстичних засобiв, за допомогою яких можна здiйснювати вплив на адресата. Можна вiдзначити лише слова: «наголошую», «закликаю», «з нетерпiнням очiкую» тощо.

Втiм, радник президента РФ Сергiй Глазьєв та дипломат заявив, що: «Росiя стурбована тим, що Україна найближчим часом може пiдписати Угоду про асоцiацiю з Євросоюзом, i якщо це вiдбудеться, «Україна перестане бути для Росiї стратегiчним партнером i позбудеться статусу суб’єкта мiжнародного права» [13]. Також С. Глазьєв зазначив, що асоцiацiя з ЄС закриє Українi дверi до Митного союзу, оскiльки у ЄС i Митного союзу, за його словами, не «однаковi технiчнi регламенти». Росiя ж пiдписувати угоду з ЄС не планує. Він також використовує сухий текст із фактів, проте в ньому можна також зустрiти i вкрай негативне вiдношення до України в разi пiдписання асоцiацiї з ЄС. Про це говорять слова: «закриє дверi», «перестане бути».

26 серпня вiдбулися переговори глав урядiв Росiї i України з питань iнтеграцiї Києва з ЄС та Митним союзом. У ходi переговорiв стало ясно, що Україна не зверне зi шляху євроiнтеграцiї i пiдписання Києвом угоди про асоцiацiю з ЄС неминуча. Росiї в цьому випадку не залишиться нiчого iншого, як почати застосовувати до сусiдньої країни особливi заходи митного контролю.

Одним з авторiв версiї про можливiсть заповнення ринку країн Митного союзу дешевими європейськими товарами через Україну у разi лiбералiзацiї нею митного режиму з Євросоюзом, є саме С. Глазьєв. Висловлена ним iдея була пiдхоплена Володимиром Путiним, який нещодавно виступив фактично з ультиматумом щодо України. «Якщо нашi сусiди пiдуть на iстотну лiбералiзацiю митного режиму з Євросоюзом, то на ринок України неминуче хлинуть товари досить непоганi за якiстю i за цiною. Але це призведе до того, що вони будуть видушувати з власне українського ринку товари саме українського виробництва. Тодi країнам Митного союзу доведеться подумати про захиснi заходи», – попередив росiйський президент [13] В. Путiн такою своєю промовою намагається «вiдсторонитись» певним чином та не показати свою заiнтересованiсть, а говорити «фактами», якi мали би налякати або заставити задуматись полiтичних дiячiв України та власникiв таких торгових компанiй як «Рошен». Проте В. Путiн нi словом не обмовився про Росiю та її економiчнi та полiтичнi iнтереси. Використовуючи такi психоманiпулятивнi слова як: «неминуче», «призведе», «видушувати» тощо. Цi психолiнгвiстичнi прийоми вiн намагається застосувати для того щоб показати, що Україна, наче б то, зробить хибний економiчний крок.

Також росiйськi англомовнi видання такi як: Russia Today i The Mоscоw Times висвiтлювали тему україно-росiйських вiдносин iз позицiї Росiї. Яскравим прикладом проросiйського матерiалу є стаття, опублiкована на сайтi RussiTоdу пiд назвою «Бiлорусь i Росiя оголосили Українi шоколадну вiйну» Заангажованiсть журналiста пiдтверджується, по-перше, незбалансованiстю матерiалу i вiдсутнiстю думок двох сторiн конфлiкту.

Автор констатував висновки «Роспотребнадзора», додавши, що дипломати Бiлорусiї пiдтримали рiшення Росiї. Позицiя української сторони не була розкрита. По-друге, про те, що Казахстан i Таджикистан не виявили жодних шкiдливих речовин у продукцiї «Рошен», журналiст згадав побiжно. Цей факт не викликав у нього жодних сумнiвiв в адекватностi заходiв, вжитих росiйською i бiлоруською сторонами. По-третє, журналiст усiляко намагався вiдкинути вiрогiднiсть полiтичного тиску на Україну з боку РФ, зазначивши, що «заборона продукцiї «Рошен» на територiї Росiї є лише черговим свiдченням погiршення економiчних вiдносин мiж Україною i Росiєю». Коментарi експертiв iз приводу конфлiкту також були доволi лояльними до росiйської сторони. Поставити крапку у матерiалi автор вирiшив цитатою голови «Роспотребнадзора» Геннадiя Онищенка: «Як би вони (українцi. – Авт.) не протестували, вони все одно не знайдуть жодного полiтичного пiдтексту. Ми говоримо про якiсть, яка не вiдповiдає стандартам» [4].

Журналiст видання The Mоscоw Times також не надав слова українськiй сторонi, вказавши лише, що компанiя «Рошен» не отримувала жодних офiцiйних скарг. Можливою причиною конфлiкту, на думку автора, є введення Україною додаткового мита на iмпорт росiйських автомобiлiв, i, як у попередньому випадку, жодної згадки про полiтичне пiдґрунтя конфлiкту.

Решта англомовних видань критичнiше поставилася до аналiзу причин україно-росiйського протистояння. Кiлька медiа (Free Eurоpe, Glоbl Pоst, Finncil Times) згадали про те, що заборону на iмпорт продукцiї «Рошен» було введено одразу пiсля вiзиту Володимира Путiна до України, що не принiс жодних позитивних результатiв для росiйської сторони стосовно питань спiвпрацi мiж двома державами.

Журналiст Finncil Times Роман Олеарчик (Rоmn Оlerchуk) у матерiалi «Путiн тисне на Україну», виразивши думку американських дипломатiв, написав: «Президент Росiї Володимир Путiн фiзично покинув Україну, завершивши свiй дводенний вiзит, пiд час якого вiн хотiв змусити Київ зробити вибiр на користь Москви як найближчого економiчного партнера, а не на користь ЄС. Проте вже наступного дня українським лiдерам швидко нагадали, що станеться, якщо вони iгноруватимуть слова Путiна – ймовiрно, це буде торговельна вiйна». Якщо з одного боку автор вiдверто засуджував дiї Росiї, то з iншого – вiн згадав про можливi негативнi наслiдки для України через погiршення вiдносин iз сусiдом. Попри всi переваги європейського ринку, на його думку, економiка України суттєво постраждає у зв’язку зi скороченням торгiвлi з членами Митного союзу, очолюваного РФ.

Визначаючи причини конфлiкту, журналiсти Free Eurоpe, Glоbl Pоst i Finncil Times не обмежились лише згадкою про введення Україною мита на росiйськi автомобiлi, що могло спровокувати зворотну негативну реакцiю з боку Росiї. Журналiсти англомовних медiа погодились, що торговельний конфлiкт мiж Україною i Росiєю тiсно пов’язаний iз полiтикою, i його найбiльш вiрогiдною причиною є курс України на євроiнтеграцiю, i як наслiдок, послаблення спiвпрацi з Росiєю.

У зв’язку з «шоколадною війною» дипломати та медійники не могли не загадати Петра Порошенка, власника кондитерської компанії «Рошен». Журналістка радіо Free Eurоpe описала його як ідейного союзника Помаранчевої революції 2004 року, який має досить натягнуті відносини з Віктором Януковичем і Росією. Дипломати згадують про європейські орієнтири Петра Порошенка. Проте жоден європейський та американський дипломат не відмітив причинно-наслідкового зв’язку між європейськими пріоритетами Порошенка і «шоколадною війною» проти його компанії.

Результати аналізу текстів дипломатів відносно торговельної війни свідчить про те, що більшість дипломатів, окрім російських, сприймають дії Росії як спосіб політичного шантажу і тиску на Україну. І хоч жоден із них прямо не висловив симпатії на адресу співпраці між Україною та ЄС, проте забарвлення матеріалів можна назвати проєвропейським.

Зокрема, Петро Порошенко планує продати кондитерську фабрику «Рошен» у разі перемоги на виборах президента України: «Якщо я стану президентом, я продам Рошен. Як президент України я хочу і буду піклуватися виключно про добробут своєї країни» [9].

Говорячи про Росію, Порошенко висловив думку, що Путін ше не наважиться на вторгнення в східні регіони України. Втім, за словами політика, «велика небезпека цього залишається». «Якщо вони нападуть на схід України, то ми будемо захищатися всіма можливими військовими засобами», – підкреслив Порошенко. Також він зазначив важливість реагування Заходу на політику Росії щодо України шляхом санкцій. «Я вважаю, було б, наприклад, правильним, якщо б Нiмеччина бойкотувала iмпорт росiйського газу до тих пiр, поки Росiя не припинить вторгнення до Криму», – заявив полiтик [5].

Українська корпорацiя «Рошен» не може продовжувати дiяльнiсть в Росiї через арешт своїх рахункiв, на яких знаходиться в цiлому 2,8 мiльярда рублiв. «Грошовi кошти, що знаходяться на рахунках, призначалися виключно для здiйснення господарської дiяльностi на територiї РФ, а також на iнвестування в будiвництво нової фабрики», – йдеться в повiдомленнi УНIАН [12].

Компанiя заявляє, що арешт був накладений на всi грошовi кошти росiйських пiдприємств «Рошен» Тверським районним судом Москви в рамках кримiнальної справи за позовом «Об’єднаних кондитерів». «Корпорацiя «Рошен» на сьогоднiшнiй день може зробити один лише висновок, що на її росiйських пiдприємствах здiйснюється рейдерське захоплення, оскiльки розмiр вимог, зазначений у цивiльному позовi у кримiнальнiй справi, не вiдповiдає логiцi закону та економiки», – йдеться в заявi [8].

Вже повiдомляли про те, що американський Сенат обговорює можливiсть введення санкцiй щодо Росiї. Джен Псакi, що представляє американський Державний Департамент заявила, що «ми не просто розглядаємо санкцiї. Дуже можливо, що ми їх введемо» [7]. Таким чином, американськi дипломати намагаються також показати, що вони не будуть стояти осторонь. А приймуть участь у розв’язаннi торгівельної вiйни.

Про можливе введення санкцiй щодо Росiї заявив i Крiс Мерфi – дипломат та голова пiдкомiтету з європейських справ в сенатi Сполучених Штатiв. Дану ситуацiю прокоментував радник росiйського президента Сергiй Глазьєв, зазначивши, що Росiйська Федерацiя може вдатися до створення своєї розрахунково-платiжної системи i пiти в iншi валюти. Сергiй Глазьєв розповiв, що Росiя може вийти з таких санкцiй з вигодою для себе. Крiм того, Росiйська Федерацiя, за словами Глазьєва, знайде спосiб обнулити фiнансову залежнiсть вiд Сполучених Штатiв [8].

В iнтерв’ю «РIА Новини» радник Володимира Путiна пiдкреслив, що санкцiї є двосiчною зброєю, «…i якщо США заморожують нашi активи, то, вiдповiдно, пасиви наших органiзацiй в доларах теж будуть замороженi». Крiм того, Сергiй Глазьєв розповiв, що постраждати вiд введення санкцiй щодо Росiї можуть i самi Сполученi Штати [7].

Висновки. Отже, проведене дослiдження щодо вживання психолiнгвiстичних засобiв дипломатами у ходi торгiвельної вiйни «Рошен» мiж Україною та Росiєю дозволяють зробити такi висновки: в Українi мiж суспiльством, суб’єктами мiжнародної полiтико-економiчної iнтеграцiї й iнститутами влади немає розвинених прямих i зворотних вiдносин. Демократичнi процедури пiдмiняють справжню демократiю i, скорiше, виконують iнструментальну роль у грi полiтичних елiт та окремих груп у полiтичному полi, вiдiрваному вiд незрiлого громадянського суспiльства. Щодо стратегiй дипломатичного дискурсу, то вони мають свої особливостi, реалiзованi розмаїттям тактик. Найпоширенiшi використовують мовцi з метою впливу вмовляння та навiювання, що є одною з ключових особливостей реалiзацiї дискурсивних стратегiй дипломата й предметом подальшого наукового дослiдження.

Список використаних джерел та літератури

1. Kоrrespоndent.net [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://u.kоrrespоndent.net/business/ecоnоmics/1592982-pоterpiti-dо-smitu-eks-glv-mzs-zprоpоnuvv-shlyh-dо-peremоgi-u-mitnij-btliyi-z-rf – Заголовок з екрану. (дата достопу 14.04.2014).
2. Від демонстрації сили до двостороннього переговорного процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=299971 – Заголовок з екрану. (дата доступу 14.04.2014).
3. Євро новини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ees.eurоp.eu/delegtiоns/ukrine/press_cоrner/ll_news/news/2014/2014_04_14_01_uk.htm – Заголовок з екрану. (дата доступу 1.04.2014).
4. Освіта [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://оsvit.medispiens.u/mteril/21911 – Заголовок з екрану. (дата доступу 02.04.2014).
5. Політика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://4pоst.cоm.u/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B%D0%B0.html – Заголовок з екрану. (дата доступу 02.04.2014).
6. Потерпіти до саміту. Екс-глава МЗС запропонував шлях до перемоги у митній баталії з РФ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.bigmir.net/business/740591-Poterpiti-do-samity-Eks-glava-MZS-zaproponyvav-shlyah-do-peremogi-y-mitnii-batalii-z-RF?. – Заголовок з екрану. (дата достопу 01.05.2014).
7. Радник Путіна погрожує США відмовою від долара [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gromtv.net/25913-radnik-putina-pogrozhue-ssha-vidmovoyu-vid-dolaru : – Заголовок з екрану. (дата доступу 15.05.2014).
8. США готують санкції проти Росії, не чекаючи Європи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dt.ua/POLITICS/ssha-gotuyut-sankciyi-proti-rosiyi-ne-chekayuchi-yevropi-138849_.html: – Заголовок з екрану. (дата доступу 15.05.2014).
9. Торговельною війною Росія прагне блокувати зближення України з Євросоюзом, – Брюссель [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipress.u/news/tоrgоvelnоyu_viynоyu_rоsiy_prgne_blоkuvty_zblyzhenny_ukriny_z_yevrоsоyuzоm__bryussel_26019.html – Заголовок з екрану. (дата доступу 14.04.2014).
10. ТСН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prоspоrt.tsn.u/pоlitik/оbm-zklikv-kоngres-ssh-rоzglynuti-snkciyi-prоti-rоsiyi-i-dоpоmоgu-ukryini-337848.html – Заголовок з екрану. (дата доступу 12.03.2014).
11. Україна запідозрила Росспоживнагляд у виробничому шпигунстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dt.u/ECONOMICS/ukryin-zpidozril-rosspozhivnglyd-u-virobnichomu-shpigunstvi-130558_.html. – Заголовок з екрану. (дата достопу 08.05.2014)
12. УНІАН інформаційне агенство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unian.ua/news: – Заголовок з екрану. (дата доступу 15.05.2014).
13. Чим Росія лякає Україну. З наближенням Саміту ЄС у Вільнюсі, Москва пророкує Києву страшне майбутнє [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbnews.com.ua/ua/tema/101238/ Заголовок з екрану. (дата доступу 1.04.2014).