На етапі становлення України як демократичної країни постала проблема формування позитивного іміджу державних органів влади. Щоб вирішити цю проблему необхідні ефективні служби із зв’язків з громадськістю в державних органах влади, приміром створення прес-служб. Проте, за час існування цих підрозділів у державних установах теоретики намагаються виробити специфіку їх діяльності, сформулювати завдання та цілі. Незважаючи на це, дотепер немає єдиного підходу щодо визначення особливостей, структури та функцій прес-служб державних установ, що обумовлює проблемну ситуацію та необхідність її вивчення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українськими науковцями практично не вивчається тема діяльності прес-служб державних установ. Теоретичною базою для дослідження цієї проблеми допомогли наукові роботи таких теоретиків у сфері зв’язків із громадськістю, як О. Русаков «Зв’язки з громадськістю в органах державної влади», Г. Атаманчук «Теорія державного управління», І. Синяева «Паблік рілейшнз в комерційній діяльності», А.Чумиков і М. Бочаров «Зв’язки з громадськістю: теорія і практика» та інші. Вони трактують зв’язки із громадськістю як допоміжну функцію у сфері державного управління.
Метою статті є теоретичне обґрунтування головних особливостей прес-служб державних установ в Україні.
Виклад основного матеріалу. Проблемами розробки рекомендацій для реформування прес-служб державних установ влада фактично розпочала займатися з 1997 року. Проте саме ці підрозділи пов’язують державну установу з її громадськістю, від служб із зв’язків із громадськістю головним чином залежить імідж державних органів влади [9, с. 34].
Дослідник Варенко В. М. під поняттям прес-служба розуміє – структурний підрозділ, що забезпечує інформаційні і комунікаційні вимоги державних відомств, політичних, громадських, бізнесових, а також постійно діючих міжнародних організацій [2]. Проте прес-служба недержавної організації містить певні відмінності від прес-служби державної установи. Дослідник Г. Почепцов так тлумачить зв’язки із громадськістю – це комунікативна дисципліна, що спрямована на організацію комунікативного простору в сприятливому розпорядку для об’єкта зв’язків із громадськістю та покликана керувати позитивним іміджем організації або людини [8, c.16].
Прес-служба державної установи – це окремий відділ, головна мета якого заключається у своєчасному та правдивому висвітленні діяльності державної установи та підтримка доброзичливих зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю. Продуктивній діяльності цих служб, на думку О. В. Меха, перешкоджає ряд проблеми, серед яких: дефіцит професійних робітників через невисоку оплату праці, неповна відсутність чіткої схеми повсякденної роботи, розмитість нормативно-правової бази їх діяльності та функціонування [10].
Науковець Татаринова Г. Н розкриває ряд відмінностей зв’язків із громадськістю у структурах державного управління від структур комерційного менеджменту[12]:
• ресурсах,
• по цілях,
• відповідальності,
• оточенню,
• мотивах.
Розглянемо ці відмінності детальніше в контексті досліджуваної теми.
Відмінності по ресурсах. Взаємини в комерційній сфері будуються на основі домовленостей тому що головним фактором виступають фінансові можливості організації, що дозволяє користуватися рекламним інструментарієм для досягнення гoлoвної мети. Щодо державних установ, то вони володіють чималими інформаційними ресурсами, проте стосовно людських, фінансових, та технічних неодноразово постають проблеми пов’язані з їх недостатністю. Але, взаємодіючи з громадськістю, державні органи можуть скористатися примусовими важелями впливу.
Відмінності по цілях. Метою зв’язків з громадськістю структури державної установи найчастіше носить неекономічний і узагальнений характер, а для комерційних організацій зв’язки з громадськістю, навпаки, сприяють досягненню головної мети такої організації – отримання прибутку.
Відмінності по відповідальності. Відповідальність у комерційній сфері нерозривно пов’язана із внутрішньою складовою організації – непродумані та неефективні зв’язки із громадськістю можуть привести до розорення організації. Що ж до державного сектору то відповідальність має зовнішній характер, тобто перед суспільством держава відповідальна за свої дії і рішення, це з однієї сторони наголошує про більш розмиті вимоги, але з іншої – цю розмитість відшкодовує необхідність слідувати закону, який більш ретельно регулює державну сферу, ніж комерційну.
Відмінності в оточенні. Для державних установ характерна особлива манера взаємовідносин із своєю громадськістю та засобами масової інформації, що визначається справедливим стремлінням громадськості дізнаватись за допомогою ЗМІ, що відбувається в державних установах. Чималий вплив на роботу державної установи робить взаємодія із громадськими організаціями і здійснення лобістської діяльності. Рішення комерційних організацій рідко обговорюються у прeсі, більше того преса робить менший вплив на прийняття рішень. Дуже часто інтерес у ЗМІ до приватного бізнесу здіймається в період кризи або ж виняткових обставин, тому приватний сектор змушений користуватися різними PR-технологіями щоб посилити інтерес до новин компанії, тому ЗМІ очікують, що підприємці будуть взаємодіяти з ними на комерційній основі [11].
Відмінності в мотивах. Державний бюджет виступає головною фінансовою основою у державних організаціях, тому інформаційна політика орієнтована насамперед на аудиторію, яка займається розподілом фінансів, а головним мотивом виступає бажання покращити стосунки з джерелом коштів і отримати набавне фінансування. Інший мотив заключається у тому, щоб доречно розподілити бюджетні кошти, які виділені на подію, тому що фінансові потоки надто контролюються. У комерційних організаціях в якості мотиву виступає підприємницькі досягнення та прибуток.
Одним з перших завдань, що постає перед державною установою Україні, це узгодженість її політики принципам прозорості й інформаційної відкритості. Для вирішення цього завдання створені служби із зв’язків з громадськістю у державних органах влади, що займаються розробкою інформаційної політики. Тому здійснення цієї політики і поширення її для широких верств населення реалізує прес-служба. Адже працівники прес-служб безпосередньо контактують із журналістами, які в свою чергу доносять думку до громадськості. Прес-служба державного установи – це офіційний носій інформації не тільки відділу з зв’язків із громадськістю в організації, а й самої державної установи [11].
Вступ світової спільноти у новий період розвитку – інформаційне суспільство, дав поштовх для розвитку зв’язків із громадськістю в державних органах влади в Україні. Одним із головних об’єктів державного управління стає інформаційна сфера.
Public Affairs – це спеціалізований елемент PR, має на меті роботу з громадськістю на урядовому рівні – інформування різноманітних суспільних груп (виборців, споживачів, активістів тощо), в інтересах обох сторін [9]. Використовуючи служби зв’язків із громадськістю, державна влада цілком забезпечує стійку, планомірну і репрезентативну інформаційно-комунікативну діяльність, яка характеризує ступінь ефективності всього управлінського процесу.
Робота служби зв’язків із громадськістю в цілому стане ефективною тільки за умови, коли органи державної влади, одержуючи повну інформацію про думку суспільства, використовуватимуть її у процесі прийому державних рішень у ролі органічно вбудованої частки, так і в механізм діяльності державних органів [11].
Державні структури користуються своїми інформаційними, комунікативними можливостями найбільш повно, якщо посилаються на власні служби зв’язків із громадськістю, що покликані забезпечити стійку і цілеспрямовану інформаційно-комунікаційну діяльність, від якої головним чином залежить ефективність всього управлінського процесу.
Повідомлення, що надаються владними структурами, проходять перевірку прес-службами, які в свою чергу здійснюють відбір та дозування офіційної інформації. З протилежного боку, підготовляючи огляди преси для керівництва органів влади, співробітники прес-служби мають на меті не просто передавати опубліковані у газетах новини, а потрактувати їх.
Дослідник Тихомирова Є. Б. зазначає, що функції зв’язку із пресою можуть виконуватися такими структурними одиницями:
1) прес-секретарем;
2) прес-бюро;
3) прес-центром або прес-службою;
4) відділом роботи з пресою;
5) службою (керівником) зв’язків з громадськістю безпосередньо;
6) позаштатним працівником або зовнішньою консультативною підприємством на договірних домовленостях [13].
Сьогодні майже в усіх державних установах створені прес-служби або ж, найменше, є посада прес-секретаря, який відповідає за взаємовідносини із засобами масової інформації. Дуже часто прес-секретар побіжно є головою всієї прес-служби державної установи та організовує її роботу в всіх спрямуваннях. На думку Татаринової Г.Н., підсумовуючи діяльність прес-секретаря, який працює в органах влади, можна виокремити ряд його провідних функцій: зовнішня функція; охоронна функція; внутрішня функція.
Зовнішня функція полягає у аналізі службової інформації та донесенні її до ЗМІ. Це функція пропаганди владних рішень, що потребує не лише вміння користуватися словом, але й здібності дати оцінку значимості, важливості для громадськості тієї чи другої інформації. До його обов’язків входить здійснення взаємодії з журналістами, а ще моніторинг ЗМІ. Прес-секретар неодноразово виступає спічрайтером, розробляє тексти виступів або заяв керівника. Він планує зустрічі, інтерв’ю, їх тривалість і регулярність. Завдання прес-секретаря – продукувати й підтримувати безконфліктну, краще товариську атмосферу стосунків між керівником органу влади та ЗМІ. Для цього необхідні такі особисті якості як комунікабельність, дипломатичність, гнучкість.
Охоронна функція передбачає захист службової інформації та державної таємниці, адже державна установа володіє інформацією, яка не може бути загальним здобутком. Цей аспект роботи пре-секретаря визначається Законами України «Про державну службу» і «Про державну таємницю».
Внутрішня функція передбачає збір і аналіз інформації про представлення у ЗМІ роботи державної установи, її керівника. Здійснення внутрішньої функції потребує певної сміливості, фахової порядності та моралі.
На законодавчому рівні роботу прес-служби державної установи регламентують такі закони:
• «Про інформацію» [6];
• «Про державну службу» [3];
• «Про державну таємницю» [5];
• «Про порядoк висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядyвання в Україні засoбами масoвої інформації» [4].
Дуже важливим завданням державних прес-служб є висвітлення роботи організації в Інтернеті. Висвітлення роботи органів влади в Інтернеті регламентують президентські укази, постанови Кабміну, нормативних акти Держкомітету інформаційної політики, ТБ і радіомовлення України та Держкомітету зв’язку та інформатизації України. Найцікавішим та найкориснішим для державних прес-служб є «Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» [7].
Отож, державні зв’язки із громадськістю – це форма політичної комунікації, яка спрямованої на встановлення позитивного ставлення громадськості до державної установи та створення доброї репутації країни загалом. Діяльність прес-служб у державних органах влади зобов’язана підтримувати демократію і широку поінформованість громадськості.
Висновки. Таким чином, однією з основних функцій зв’язків із громадськістю у системі державного управління є, з однієї сторони, участь у демократизації державного управління, а з іншої – пiдтримка становлення громадянського суспільства. Це зумовлює певні розбіжності зв’язків із громадськiстю у державних установах та комерційних структурах. Залежно від кількості роботи покладеної на цей структурний підрозділ, роботу може виконувати лише прес-секретар. При цьому особливість роботи прес-служби в органах державної влади заключається перш за все у тому, що вона спрямована на регулювання поведінки широких соціальних громад у суспільстві. По-друге, діяльність прес-служби державних установ регламентує низка Законів України, які визначають яку інформацію подавати громадськості, адже прес-служба державної установи має доступ до особливого виду інформації, такої як державна таємниця. По-третє, прес-служба державної установи повинна сприяти підвищенню іміджу державної установи, що забезпечуватиме ефективність усього управлінського процесу.

Список використаних джерел та літератури

1. Атаманчук, Г. В. Теорія державного управління [Текст] : навч. посіб. / Г. В. Атаманчук. – М. : Омега – Л, 2004. – 301 с.
2. Варенко, В. М. Інформаційно–аналітична діяльність [Текст] : навч. посіб. / В. М. Варенко. – К. : Університет «Україна», 2014. – 417 с.
3. Закон України «Про державну службу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3723-12. – Назва з екрану
4. Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : масової інформації» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/539/97-%D0%B2%D1%80. – Назва з екрану
5. Закону України «Про державну таємницю» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12. – Назва з екрану
6. Закону України «Про інформацію» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. – Назва з екрану
7. Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3-2002-%D0%BF – Назва з екрану.
8. Почепцов, Г. Г. Паблік рилейшнз [Текст] : навч. посіб. / Г. Г. Почепцов. – К. : Знання, 2006. – 327 c
9. Русаков, О. Ю. Зв’язки з громадськістю в органах державної влади. [Текст] : навч. посіб. / О. Ю. Русаков. – СПб.: Вид–во Михайлова В.А., 2006. – 224 с
10. Служби зі зв’язків з громадськістю в державних органах влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу.http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1913 – Назва з екрану.
11. Тарашвили, Е. Связи с общественостью в государственных структурах [Електронний ресурс] / Е. Тарашвили. – Режим доступа: http://www.pressclub.host.ru/PR_Lib/ – Назва з екрану.
12. Татаринова, Г. Н. Современная пресс-служба [Текст] : учеб. Пособие / Г. Н. Татаринова. – Омск, 2007. – 79 с.
13. Тихомирова, Є. Б. Зв’язки з громадськістю: [Текст] : навч. посіб. / Є. Б. Тихомирова. – К. : НМЦВО, 2001 – 560 с.

Чимала кількість державних установ мають в своїй структурі прес-служби до головного обов’язку яких входить сприяти покращенню іміджу цієї структури. Проте сьогодні змінюється характер взаємовідносин між громадянами і органами влади. Будь-яка діяльність державної установи взаємопов’язана із суспільством, адже дії влади стають ефективними лише за умови, коли громадськість їх схвалює. Тому визначним фактором у цьому процесі є роль прес-служби у популяризації державної установи, це відповідно визначає проблемну ситуацію та вказує необхідність її дослідження.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблему зв’язків з громадськістю в державних установах досліджували: О. В. Бабкіна у посібнику «PR в органах державної влади та місцевого самоврядування» та К. І. Мельникова у роботі «Паблік Рілейшнз» розглядають зв’язки з громадськістю, як функцію управління в органах державної влади, А. Й. Серант у своїй праці «Організація зв’язків з громадськістю в державних установах» обґрунтував необхідність підвищення іміджу влади у налагодженні зв’язків з громадськістю.
Мета статті: визначити роль прес-служби у популяризації державної установи на прикладі Демидівської та Острозької районних державних адміністрацій.
Виклад основного матеріалу. Районна державна адміністрація – це місцевий орган влади, що у межах власних повноважень реалізує виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує делеговані їй повноваження [2]. Склад районних державних адміністрацій генерують керівники місцевих державних адміністрацій. Тому в межах бюджетних коштів, які виділені на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови формують структуру місцевих державних адміністрацій.
Однією з основних умовою ефективної роботи кожної організації є правдива та своєчасна інформація щодо її функціонування. Тому прес-служба, забезпечуючи вироблення планів, узгодженість дій і досягнення цілей, займає одне з головних місць в будь-якій організації. Прес-служби державних установ зобов’язані мати хороші налагоджені взаємовідносини із засобами масової інформації, мати потрібні технічні можливості. Опорними вважають форми і методи діяльності прес-служби з належними каналами розповсюдження інформації, адже саме вони використовуються при зв’язку організації із громадськістю [5].
Незалежно від того, чи прес-служби організаційно включені в загальну структуру служби зв’язків з громадськістю чи незалежні, зобов’язані не лише задовольняти суспільну думку щодо діяльності тієї чи інакшої установи, але і сприяти цій установі одержувати ґрунтовну інформацію з відкритих джерел і проводити суб’єктивну інформаційну політику [1, с. 125].
Для дослідження ролі прес-служби у популяризації державної установи було обрано Демидівську та Острозьку районні державні адміністрації. Обидві установи знаходяться у Рівненській області. Для висвітлення своєї діяльності ці державні установи мають офіційні сайти. Метою створення сайтів є формування позитивного іміджу органу державної влади за сприянням відкритості та прозорості діяльності та швидкому і зручному її висвітленню. А ще, допомогти користувачеві одержати оперативні, та достовірні дані про роботу органу державної влади. З головної сторінки має бути забезпечений доступ до всіх основних розділів, розпоряджень та результатів роботи райдержадміністрації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» на офіційному веб-сайті Демидівської та Острозької районних державних адміністрацій розміщується така інформація [6]:
• назва органу; головні завдання і нормативно-правові основи діяльності, режим роботи органу та години прийому керівництва;
• адреса апарату, урядових органів державного управління та відповідних структурних підрозділів, структура та керівництво органу, організації, підприємства та установи, що належать до сфери управління органу;
• основні функції структурних відділів;
• звіти про відстеження результативності прийнятих органом регуляторних актів;
• плани підготовки органом проектів регуляторних актів й зміни до них; дані про взаємодію з громадською радою при органі виконавчої влади; відомості про проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи та врахування громадської думки у своїй діяльності;
• зразки документів та інших матеріалів, що потрібні для звернення громадян до органу, інформація про наявні вакансії.
Інформація, яка розміщена на офіційному веб-сайті, оновлюється протягом п’яти робочих дат з дня затвердження документа [6].
На офіційному сайті Острозької райдержадміністрації можна ознайомитись із структурою прес-служби – відділом інформаційної діяльності, комунікацій з громадськістю та публічної інформації. У цьому відділі працює два працівники: начальник відділу та адміністратор у сфері комп’ютерного забезпечення.
У Демидівській райдержадміністрації немає аналогічного відділу, проте існує посада прес-секретаря, яку займає головний спеціаліст відділу організаційно-кадрової роботи апарату районної державної адміністрації з питань внутрішньої політики. Прес-секретар Демидівської райдержадміністрації виконує свою роботу відповідно до посадової інструкції, затвердженої начальником відділу.
Здійснивши аналіз роботи прес-служб Демидівської і Острозької районних державних адміністрацій за період з січня по квітень 2015 року показав, що працівниками цих відділів проводилась активна робота з інформування громадськості про діяльність установ.
Ефективність інформувань засобів інформації залежить від того, наскільки орган державної влади зорієнтований на широкий загал та наскільки він «прозорий» для громадян. Закон України «Про інформацію», зокрема ст. 10, проголошує, що обов’язком органів державної влади є повідомлення громадськості про свої рішення та діяльність [3].
Успіх діяльності у галузі зв’язків з громадськістю залежить від тoгo, наскільки суспільство поінформоване про ті чи інші факти. Важливу значення тут виконують засоби масової інформації, адже саме з їх допомогою новини та рішення потрапляють до громадськості. ЗМІ – це активні учасники прoцеcу cтвoрення та розповсюдження інформації, розрахованої на oднoчаcне сприйняття кількіcнo великими і, водночас, неоднорідними аудиторіями. Співпраця та взаємодія із мас-медіа залишається головним інструментом зв’язків із громадськістю, саме тому їм приділяють таку чималу увагу.
Спеціалісти із зв’язків з громадськістю в державних установах зацікавлені в наданні журналістам даних, тому формування дружніх відносин із першими особами у сфері мас-медіа є запoрукoю уcпіxу будь-якої PR-кампанії. В свою чергу, журналісти зацікавлені в отриманні матеріалу, утім він повинен бути наданий відповідно до вимог конкретних ЗМІ.
Для аналізу роботи прес-служб із ЗМІ було обрано районні газети – «Вісник Демидівщини» та «Життя і слово». У редакції районної газети «Вісник Демидівщини» працює 6 осіб. Видання виходить 1-2 рази в тиждень. Редакція газети «Життя і слово» налічує 11 осіб та виходить 2 рази в тиждень. Дослідження проводилось 3 місяці – з січня по квітень 2015 року. У Таблиці 3.3 показано результати моніторингу кількості публікацій у районних газетах за три місяці. За період з січня по квітень 2015 року Демидівська та Острозька районні державні адміністрації мають майже однакову кількість статей за конкретний період – 23 та 22 публікації.
Тематика цих публікацій розподіляється таким чином: найбільший відсоток – 30,5% і 22,7% – від обсягу усіх публікацій в обох газетах мають привітання голів райдержадміністрацій. Одним із завдань служб зв’язків із громадськістю є формування позитивного іміджу органів державної влади на місцевому рівні. Імідж – це образ особи, структури, який здійснює емоційно-психологічний вплив на різні групи громадськості. Імідж державної влади формується під впливом певних чинників: практичних дій (прийнятих рішень) (10%), усних заяв (40 %) чуток (20 %), стереотипного сприйняття (10 %), іміджу керівництва (20 %) [4, с. 61]
Важливою складовою ефективності іміджу чиновника є рівень довіри до нього з боку громадськості. Досягнути довіру чиновник може двома своїми управлінськими якостями: проявляючи свою далекоглядність та справедливість. Відкритість та доступність влади, її здатність систематично та чітко пояснювати зміст державної політики підвищує довіру до влади, посилює позитивне ставлення до держави за її межами, а відтак гарантує позитивне ставлення до держави як з боку її громадян так і з боку інших держав світу. Цей факт, безумовно позитивно позначується на формуванні іміджу влади
Наступною за обсягом – 18,2% і 17,3% – є категорія інформаційних повідомлень прес-служби про роботу державних установ, статутною метою яких є всебічне, оперативне інформування громадськості про діяльність держустанов та їх посадових осіб, про ухвалені рішення і плани роботи, для роз’яснення принципів управління громадою і заходів щодо їх здійснення.
Однакову частку – 13% – від загальної кількості публікацій Демидівської РДА отримали категорії звіти, економіка та інформація щодо АТО. Категорія звіти Острозької райдержадміністрації отримала 18% від загальної кількості публікацій. По 13,6% отримали категорії оголошення та інформація щодо АТО. Майже рівнозначну частку від загальної кількості публікацій обох райдержадміністрацій отримала категорія суспільство – 8,7% і 9%. Найменшу частку від загальної кількості публікацій Демидівської РДА отримала категорія оголошення – 4,7%, натомість в Острозької РДА найменшу частку отримала категорія економіка – 4,5%.
Вагомою перевагою у популяризації Острозької районної державної адміністрації є акаунти у соціальних мережах:
1. Twitter – https://twitter.com/OstrozkaRDA;
2. Facebook – https://www.facebook.com/ostrozka.rda;
3. Вконтакті – http://vk.com/ostrozkarda;
4. Однокласники – http://ok.ru/ostrozkarda;
Це дозволяє швидко донести інформацію до широких кіл громадськості. Головною відмінністю роботи прес-служб Демидівської та Острозької райдержадміністрацій є форма подачі інформації. Прес-секретар Демидівської райдержадміністрації залучає журналістів газети «Вісник Демидівщини» до безпосереднього спілкування із керівництвом, організовує інтерв’ю та інформування про майбутні події організації. Прес-служба Острозької райдержадміністрації постійно надає газеті «Життя і слово» поточну інформацію про діяльність установи та тексти публічних виступів керівника.
Висновки. Одним з провідних завдань, що стоїть перед районними державними адміністраціями – це відповідність їх політики принципам інформаційної відкритості та прозорості. Вирішення цього завдання доручено службам зв’язків із громадськістю в державних органах влади. У Острозькій райдержадміністрації функціонує відповідний підрозділ – відділ інформаційної діяльності, комунікацій з громадськістю та публічної інформації, а у Демидівській райдержадміністрації роботу зв’язків з громадськістю виконує прес-секретар. Обидві установи висвітлюють свою діяльність на офіційних веб-сайтах та співпрацюють з районними газетами. За результатами дослідження кількість публікацій про роботу установ майже не відрізняється. Для популяризації Острозької райдержадміністрації прес-служба не тільки співпрацює із районною газетою, але і регулярно висвітлює діяльність установи у соціальних мережах, що позитивно впливає на імідж установи.

Списoк використаних джерел тa літерaтури

1. Ворошилов, В. В. Сучасна прес-служба [Текст] : посібник / В. В. Ворошилов. – М. : КНОРУС, 2009. – 222 с.
2. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/586–14. – Назва з екрану
3. Закону України «Про інформацію» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. – Назва з екрану
4. Ковбасюк, Ю. В. Організація роботи голови районної державної адміністрації: практичні поради [Текст]: навч.-метод. посіб. / Ю. В. Ковбасюк, В. А. Гошовська. – К. : НАДУ, 2015. – 133 с.
5. Мельникова, К. І. «Паблік Рілейшнз» як функція управління в органах державної влади [Текст] : посібник / Мельникова, К І, Рязанова С. Є . – Харків : УАДУ Харківський філіал, 1999. – 246 с.
6. Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3–2002–%D0%BF. – Назва з екрану/

The article tells about the importance of improving the working methods of the press service of regional state administrations are practical recommendations for improving relations between the authorities and the public. Emphasized that the key to effective communication is to study the thoughts and moods of citizens and consideration of the current situation.

Більшість українських органів влади мають в своїй структурі спеціалізовані відділи, діяльність яких, так чи інакше, спрямована на взаємодію з засобами масової інформації. Протягом усього часу існування подібних відділів і практики, і теоретики зв’язків з громадськістю намагаються визначити специфіку їх діяльності, виявити найбільш спільні цілі і завдання їх роботи. Не дивлячись на це, єдиного підходу до визначення функцій і моделей структури таких відділів немає, що породжує проблемну ситуацію і необхідність її вивчення.

Аналіз останніх досліджень та публікація. Проблема діяльності прес-служб в органах державної влади та управління висвітлена такими науковцями: Г. Атаманчук «Теорія державного управління», О. Русаков «Зв’язки з громадськістю в органах державної влади», І. Синяева «Паблік рілейшнз в комерційній діяльності», А.Чумиков і М. Бочаров «Зв’язки з громадськістю: теорія і практика» та інші.

Метою статті є теоретичне обгрунтування основних шляхів підвищення ефективності діяльності прес-служб в органах державної влади та управління.

Виклад основного матеріалу дослідження. Достовірна і своєчасна інформація є головною умовою ефективної роботи кожної організації. Інформаційний центр – прес-служба, забезпечуючи вироблення планів, узгодженість дій і досягнення цілей, займає головне місце в будь-якій установі. Прес-служби повинні мати добре налагоджені стосунки з засобами масової інформації, володіти необхідними технічними можливостями. Базовими є методи і форми роботи прес-служби з відповідними каналами поширення інформації, оскільки використовуються при зв’язку організації з громадськістю.

Прес-служби, незалежно від того, чи вони організаційно самостійні чи включені в загальну структуру служби зв’язків з громадськістю, повинні не тільки задовольняти громадську думку до діяльності тієї чи іншої установи, але і допомагати цій установі отримувати вичерпні дані з відкритих джерел і проводити особисту інформаційну політику [5, с. 125].

Аналіз роботи прес-служб кількох районних державних адміністрацій за період з січня по квітень 2013 року показав, що спеціалістами цих відділів велась проводилась активна робота з інформування громадськості про діяльність органів державної влади та управління. Це необхідна і обов’язкова складова діяльності кожної організації. Але цього недостатньо. Крім інформування потрібне систематичне врахування громадської думки, аналіз і регулярний зв’язок населення з органами влади.

Для виконання всіх функцій, простого донесення інформації прес-службами недостатньо. Потрібно створити програму заходів для побудови ефективної взаємодії між районними державними адміністраціями та жителями цих районів. На основі аналізу публікацій дослідників і можливостей прес-служб органів влади було розроблено програму, яка складається з кількох етапів, але потрібно відмітити, що реалізація їх не являється поетапною, а може бути представлена системою заходів, які здійснюються паралельно. Наприклад, в один і той же період часу можна застосовувати два етапи проекту – створення інформаційного бюлетеня і зміна, додавання розділів на офіційних сайтах. Але на кожному етапі застосування програми необхідний регулярний контроль за правильністю реалізації, розрахунок очікуваних результатів, показників і порівняння їх з раніше запланованими.

Програма налагодження ефективної взаємодії райдержадміністрацій з громадськістю:

– проведення масштабного соціологічного опитування рівня інформованості населення про діяльність органів влади та управління;

– створення інформаційного бюлетеня райдержадміністрації;

– внесення змін в структуру сайту адміністрації;

– проведення ряду заходів, створення блоків проектів для зміни іміджу органу влади, створення корпоративного духу жителів району, відчуття включеності до районного самоуправління.

Першим кроком, повинно стати проведення масштабного соціологічного опитування рівня інформованості жителів районів про діяльність місцевих органів влади. Опитування респондентів повинно бути проведене по цілому спектрі запитань: починаючи від рівня інформованості жителів про діяльність місцевих органів влади, вивчення відношення жителів до органів влади, аналіз роботи засобів масової інформації. Дослідження повинні проводитися регулярно, систематично – це основа ефективної діяльності прес-центрів [5, с. 42].

Створення проекту і видання бюлетеня – це третій етап програми. На сторінках бюлетеня жителі районів зможуть ознайомитися з інформацією, яка стосується змін в законодавстві, в таких сферах життєдіяльності району, як житлово-комунальне господарство, містобудування, земельні питання та робота адміністрацій. Голови адміністрацій, керівники відділів і депутати зможуть відповідати на запитання жителів, коментувати основні події і прийняті рішення.

Крім цього в бюлетенях велику увагу потрібно приділяти зворотному зв’язку з громадськістю. Як один із варіантів пропонуємо в адміністраціях встановити скриньки з написами «Питання для голови». Досвід встановлення таких скриньок є в декількох організаціях, таким чином людям вже знайома і зрозуміла функція таких скриньок, і жителі районів зможуть вносити свої пропозиції і побажання головам адміністрацій, задавати запитання, відповіді на які отримуватимуть на сторінках бюлетенів. Таким чином у населення будь-якого району крім існуючих газет з’явиться ще одне достовірне джерело інформації.

На сторінках інформаційно-аналітичних бюлетенів повинні бути опубліковані різноманітні матеріали, які присвячені тим чи іншим проблемам реалізації місцевого управління, відгуки з районів, інтерв’ю голів, коментарі експертів та інше.

Голови представницьких органів повинні бути активними і постійними авторами видань. Якщо представницькі органи не будуть приймати участі у їх формуванні, то вони будуть не тільки не цікавими для жителів, але перш за все втратять своє значення. Потрібно щоб керівники й інші посадові особи органів влади самі ставили проблеми і пропонували шляхи їх вирішення, або ставили питання для обговорення жителів на сторінках інформаційних бюлетенів. Бюлетені стануть площею, яка дозволить авторам виражати свої думки і пропонувати варіанти рішень, вона не тільки буде інформувати населення районів, але і дасть можливість дискутувати, пропонувати варіанти рішень. Бюлетені дадуть можливість проводити регулярні опитування жителів, виявлять проблеми в першу чергу ті, які цікавлять населення, буде постійний облік і оцінка громадської думки.

Так як на початковому етапі реформування місцевого самоуправління ще не достатньо власних засобів, не знайдені власні джерела отримання фінансових і матеріальних засобів, і на організацію і видання бюлетенів, пропонуємо організувати установку стендів відділами зі зв’язків з громадськістю. Вони будуть виконувати роль інформатора про діяльність районних органів влади, а з часом можна буде налагодити видавництво інформаційних бюлетенів.

Перед початком установки стендів потрібно провести аналіз і виявити місця «масового скупчення громадян». При цьому повинні враховуватися фактори, які впливають на збереження стендів і можливість населення їх прочитати. Наприклад: соціальні центри (пенсійний фонд, центр соціального захисту), медичні заклади, фінансові установи та інші. На цих інформаційних стендах один раз в два тижні розміщувати матеріали, які стосуються життя району, проведення конкурсів, постанов, привітань з важливими датами, повідомлень про громадські слухання, ініціативи органів влади.

В прес-службах за одним із працівників необхідно закріпити функції з підготовки матеріалів і їх розміщення. З технічної точки зору на стенді повинні бути розміщені прозорі пластикові конверти середнього формату, куди поміщуються тексти.

Наступним етапом програми, є внесення змін в структуру сайтів районних державних адміністрацій. Перетворення сайтів, відкритість керівників відділів, постійний контакт з відвідувачами сайтів – все це дозволить встановити довіру, діалогове відношення жителів до місцевих органів влади.

Популярність і відомість сайтів можуть принести різноманітні конкурси. Наприклад проведення і участь у конкурсі «Найкращі сайти органів державної влади та управління».

Основним етапом удосконалення сайтів стане створення «Інтерактивної приймальні». Таким чином – відвідувачі сайтів зможуть задати питання головам, керівникам відділів, депутатам. Жителі районів зможуть оперативно отримати компетентну відповідь на свої запитання. Вирішується проблема довгого очікування своєї черги на прийом до керівництва, тим більше що для багатьох перше питання «до кого звернутися за допомогою?». В інтерактивній приймальні, в залежності від тематики проблеми, запитання будуть автоматично передані тому хто комплексно зможе відповісти на нього. На головних сторінках сайтів також повинен бути створений розділ для опитувань користувачів сайтів. Результати опитувань повинні бути доступними для всього населення. Необхідно створити умови для активного обговорення результатів відповідей відвідувачів. Тоді оперативно, систематично можна буде враховувати громадську думку населення. На сайтах потрібно вказати адреси розробників сайтів для внесення пропозицій, зауважень, які зможуть надати користувачі.

Головний акцент програми – взаємозалежність кожного етапу. Так концепція інформаційної роботи з населенням повинна включати в себе взаємну підтримку інформаційних бюлетенів і сайтів. На сайтах будуть регулярно розміщуватися всі опубліковані матеріали бюлетенів, повідомлятимуться терміни виходу чергового номеру. В газетах постійно розміщуватимуться адреси офіційних сайтів, на яких жителі районів змогли б отримувати додаткову інформацію і ставити запитання.

Крім того, для інформування населення про діючі сайти будуть задіяні стенди, всі засоби масової інформації. Необхідно зрозуміло пояснити населенню про нові можливості інтернет-приймальні, розказати про місця де безкоштовно роздаються інформаційні бюлетені, а якщо цікавість населення буде до них зростати, то можна розсилати їх поштовими скриньками. Але поки що розсилка бюлетенів для адміністрацій є, на жаль, великою розкішшю, дуже дорогий метод взаємодії з громадянами.

Наступний етап – планування і реалізація деяких проектів. Умовно розділимо їх на дві групи. Перша – заходи орієнтовані на державних службовців. Такі проекти повинні зміцнювати корпоративний дух працівників, об’єднувати колектив. А також змінити відношення до клієнтів які користуються їхніми послугами. Друга група – проекти по роботі з засобами масової інформації і налагодженню зв’язків з населенням районів. Перш за все потрібно започаткувати традицію проведення прес-конференцій представників влади і преси.

Висновки. За допомогою реалізації етапів програми підвищення ефективності взаємодії громадськості з органами державної влади та управління можна налагодити регулярне інформування жителів про роботу вищезгаданих органів, зворотній зв’язок з населенням і суспільними організаціями, підвищити рівень довіри населення до органів влади і покращити їх імідж. Результатом реалізації всіх етапів запропонованої програми стане вироблення різноманітних рішень у вигляді планів і комплексних програм розвитку районів в цілому за участі громадськості. Органи влади набагато в більшій мірі, ніж інші сфери, потребують організованої і налагодженої роботи прес-служб, так як не інформування населення не може сприяти процвітанню демократії.

Список використаних джерел та літератури

1. Азарова, Л. В. Связи с общественностью в некоммерческих организациях [Текст]: учеб. пособ. / Л. В. Азарова Н. В. Гусева, А. К. Иванова. – СПб.: из-во СПбГЕТу «ЛЕТИ», 2003. – 273 с.
2. Аронсон, Э. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения [Текст] / Э. Аронсон, Э. Пратканис. – СПб.: Прайм-еврознак, 2001. – 384 с.
3. Василенко, І. Зв’язок з громадськістю в державних і місцевих органах влади: навчальний посібник [Текст] / І. Василенко. – М.: Міжнародні відносини, 2006. – 445с.
4. Вилер, К. Организация системы коммуникаций в органах местного самоуправления [Текст] / К. Вилер / перевод с англ. – Обнинск : Институт муниципального управления. – 2002. – 36 с.
5. Ворошилов, В. В. Сучасна прес-служба [Текст]: навч. посіб. / В. В. Ворошилов. – М: Сирин, 2009. – 281 с.
6. Дюк, А. Технологии работы с общественным мнением на уровне местного самоуправления [Текст] / А. Дюк. – М.: «Дело» – 2003. – 251 с.