Частиною культури ділового спілкування є створення привабливого іміджу. Без цього не варто розраховувати на гідну репутацію в суспільстві. Поняття «імідж» міцно увійшло в наш побут, воно вживається як в розмовній мові так і в пресі. Проте нерідко зустрічаються ділові люди, політичні діячі та спортсмени, які не надають значення своєму іміджу або відводять цьому другорядну роль. В наш час медійні люди просто зобов’язані дбати про свій імідж, адже від цього залежить їхня подальша кар’єра.
Що ж стосується іміджу футболістів, то для нас це явище відносно нове, оскільки в Європі, дослідники почали зустрічатися з цим значно раніше. Футбол вже давно переріс із звичайних змагань у комерційну гру президентів, де одним із правил є візуальна привабливість, як окремих гравців так і команди в цілому. Тому питання дослідження впливу іміджу футболіста на його кар’єру є дуже актуальним в наш час.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогоднішній день проблема іміджу футболістів є малодослідженою. В більшості випадків з’ясуванням цього питання займалися зарубіжні науковці. Ось наприклад, в наукових роботах Е. Позднишева було детально проаналізовано імідж і його значення для спорту. Також він описав основні фактори, які впливають на імідж спортсмена та визначив роль ЗМІ у створенні іміджу як однієї персони, так і цілого футбольного клубу. Дослідженням проблеми особистісного (іміджевого) PR займалися Г.Г. Почепцов у своїй роботі «Пaблик рилейшнз для прoфессиoнaлoв» та И.П. Яковлев «Паблик Рилейшнз в организациях». Вони виділили основні інструментарії іміджелогії та дослідили зв’язок психології з іміджем знаменитих персон.
До вітчизняних науковців, які займалися цією проблемою можна віднести О. Садовник. До основних її праць належить «Персональний імідж спортсменів», «Значення та особливості формування іміджу у спорті» та ін. В цих роботах вона досліджує конкретно імідж спортсменів та вплив цього іміджу на їхнє повсякденне життя.
Мета статті: визначити характер впливу іміджу футболіста на його спортивну кар’єру.
Виклад основного матеріалу дослідження. У науці поняття «імідж» було введено тільки на початку 60-х років ХХ століття. Імідж походить від латинського слова imago – образ, яке пов’язане з іншою лексемою – imitari, тобто імітувати. Інші дослідники стверджують, що термін «імідж» має англомовні корені і найбільш часто вживається для визначення того образу, який конструюється або створюється з метою викликати бажані зміни у свідомості та поведінці людей, надати на них певний соціально-психологічний вплив. Тлумачний словник Вебстера дає наступне визначення цього поняття: «імідж» – штучна імітація або подання зовнішньої форми певного об’єкта, особливо особистості. Він є штучним уявленням про людину або товар, який створюється пропагандою, рекламою з метою формування в масовій свідомості певного ставлення до об’єкта [2].
Імідж – це штучно сконструйований за певними правилами і зі спеціальними цілями образ (політика, партії, бізнесмена, спортсмена, фірми, спортивної команди, установи, керівника і т.д.) [2]. Також імідж – це образ, який цілеспрямовано формується і надає емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, реклами і т.д. [2]. До основних типів іміджу яким притаманний функціональний підхід належать: дзеркальний, поточний, бажаний, особистісний, корпоративний, множинний, негативний.
Відповідно, імідж спортсмена – це образ, який цілеспрямовано (або стихійно) формується і надає емоційно-психологічний вплив на різні соціальні групи, пов’язані зі спортом [1]. Під іміджем футболіста слід розуміти уявний образ гравця його манер поведінки, фізичних кондицій та його популярності в очах футбольної спільноти.
Сьогодні на формування іміджу футболіста впливає безліч факторів, але якщо їх проаналізувати, то схема виявиться дуже простою. На початку своєї кар’єри спортсмен «заробляє собі ім’я», створює свій імідж, працює на нього. Після того як він показав якісь видатні, серйозні результати, імідж починає працювати на нього, дозволяючи укладати йому більш вигідні контракти і заробляти гроші на рекламі [39, с. 20].
Всі ці фактори можна розділити на 3 групи:
– фактори, які залежать від майстерності футболіста (вони визначаються його талантом, зусиллями на тренуваннях, самовіддачею в грі, силою волі, бажанням перемогти, що, безумовно, відбивається на його спортивних результатах. У футболі, наприклад, це кількість голів, результативних передач, відбори м’яча, виграні єдиноборства та інші);
– фактори, які не залежать від майстерності футболіста (вони складаються з факторів, пов’язаних з культурою поведінки та факторів, пов’язаних з його соціальним статусом. До факторів, пов’язаних з соціальним статусом, відносять вроджені (раса, вік, стать, національність, антропометричні дані) і набуті (освіта, статус в сім’ї, громадська діяльність). Фактори, які не залежать від майстерності спортсмена, формуються ЗМІ, тренерами, гравцями команд, конкурентами та зусиллями самого футболіста);
– фактори, які частково залежні від майстерності футболіста (до них відносять поведінку гравця протягом гри, після гри, травми, допінг, наркотики, алкоголь, клуб, ліга, зйомки в рекламах та спілкування зі ЗМІ).
Дані фактори можуть як позитивно так і негативно впливати на імідж футболіста. До позитивних факторів впливу можна віднести: високі спортивні результати, участь у міжнародних турнірах, високий рівень інтелекту та культурного розвитку, приваблива зовнішність, вміння спілкуватися з журналістами, відкритість до вболівальників, участь у благодійних акціях.
Факторами, що впливають на формування негативного іміджу футболіста є: негативні риси характеру, погане виховання, прийом заборонених фармацевтичних препаратів, шкідливі звички, недисциплінованість, відсутність витримки, снобізм (претензії на вишукано-витончений смак), непунктуальність, зарозумілість, систематичне порушення морально-етичних норм поведінки і законів, «зіркова хвороба» та інші [3].
Науковець Е. Позднишев у своїй науковій праці «Імідж спортсмена» провів своєрідне іміджеве дослідження. У ході досліджень ці фактори умовно були розбиті на чотири групи: 1. Результати діяльності; 2. Взаємовідносини; 3. Інтелект; 4. Зовнішність.
Аналіз результатів проведеного опитування Е. Позднишевим серед різних футбольних груп показав такі результати:
у групі чинників «Результати діяльності» дуже важливими факторами були визнані:
• спортивні досягнення – 59% опитаних;
• участь у міжнародних змаганнях – 59% опитаних;
• участь у комерційній діяльності (реклама) – 35% опитаних;
• спортивний характер – 35% опитаних.
У групі чинників «Взаємовідносини» дуже важливими факторами були визнані:
• вміння спілкуватися з представниками ЗМІ – 65% опитаних;
• культура поведінки – 47% опитаних;
• вміння спілкуватися з вболівальниками – 35% опитаних;
• комунікабельність – 35% опитаних.
У групі чинників «Інтелект» дуже важливими факторами були визнані:
• загальна культура – 41% опитаних;
• інтелект – 29% опитаних;
У групі чинників «Зовнішність» дуже важливими факторами були визнані:
• зовнішні дані (фігура, обличчя) – 29%;
• вміння одягатися – 29%;
В цілому домінуючими чинниками формування позитивного іміджу футболіста були визнані:
– вміння спілкуватися з представниками ЗМІ – 65% опитаних;
– спортивні досягнення – 59% опитаних;
– участь у міжнародних змаганнях – 59% опитаних;
– культура поведінки – 47% опитаних;
– загальна культура – 41%;
Аналіз відповідей щодо факторів, які впливають на формування негативного іміджу футболіста показав такі результати:
– Недисциплінованість – 82% опитаних;
– Систематичне порушення морально-етичних норм поведінки і законів – 76% опитаних;
– Агресивність – 76% опитаних;
– «Зіркова хвороба» – 76% опитаних;
– Зарозумілість – 53% опитаних;
– Амбітність – 47% опитаних[2, с.99].
Всі ці фактори безпосередньо пов’язані з діяльністю ЗМІ, в першу чергу з телебаченням, радіо і періодичною пресою. Ці інформаційні канали впливають на маси людей через такі фізіологічні процеси, як зір і слух. Зір і слух в свою чергу формують комплекси відповідних відчуттів і сприймань, які в подальшому реалізуються як уявлення. Тому з точки зору психології можна сказати, що імідж – це система уявлень та образів того чи іншого гравця в очах суспільства. Однозначно, що імідж в футболі представляє з себе складний феномен, що складається з комплексу чинників, серед яких одне з найважливіших місць займають соціально-психологічні.
У нових соціально-економічних умовах, діяльність з формування іміджу футболіста набуває особливої значущості, як у сфері заохочення людей різного віку до занять спортом, так і в цілях отримання максимального прибутку. Таким чином, формування іміджу неможливо без урахування його соціально-психологічних основ.
На питання про те, чим відрізняється сьогодні формування іміджу футболістів в нашій країні і за кордоном, А. Баркалов відповів, що в Україні зараз лише окремі футболісти займаються розробкою свого іміджу. В інших країнах цьому питанню приділяють серйозну увагу більшість футболістів. Але, на його погляд, це справа часу, в недалекому майбутньому як самі спортсмени, так і їхні тренери зрозуміють всю важливість і необхідність того, що називають створенням іміджу.
Отже, результати дослідження показують, що для формування позитивного іміджу в першу чергу потрібно вміти спілкуватися та гарно себе поводити з представника ЗМІ, оскільки саме завдяки мас-медіа вболівальники отримують ту необхідну порцію інформації про свого кумира, яку потребують. І саме завдяки журналістам футболіст формує свій імідж, адже вони слугують так званим інформаційним каналом між гравцем та суспільством. Також для формування іміджу дуже важливо демонструвати хороші спортивні досягнення та регулярні виступи в престижних міжнародних змаганнях (Ліга Чемпіонів, Ліга Європи, Чемпіонати Європи та світу). Ну і звісно потрібно пам’ятати про культуру поведінки та рівень освіти, адже від цих критеріїв залежить думка суспільства про рівень знань та виховання футболіста.
Висновки. Отже, ми визначили характер впливу іміджу футболіста на його спортивну кар’єру. Якщо враховувати все вище сказане, то можна зробити висновок, що імідж є невід’ємною складовою в спортивній кар’єрі футболістів і має вагомий вплив на їхнє футбольне та особисте життя. Формування іміджу футболіста може відбуватися за допомогою дії цілого комплексу різноманітних чинників: спортивних результатів, участі у міжнародних змаганнях, річного доходу гравця, участі у благодійній діяльності, участі у комерційній діяльності, менталітету, спортивного характеру, культури поведінки, уміння спілкуватися з представниками ЗМІ, вміння спілкуватися з вболівальниками, комунікабельність, етична і адекватна реакція на провокаційні питання, позитивні відносини з тренером, позитивні відносини з партнерами по команді, позитивні відносини з суддями, позитивні відносини зі спортивними менеджерами, позитивні відносини з допоміжними працівниками, загальна культура, інтелект, освіта, наукова діяльність, володіння іноземними мовами, професійні знання (спортивна фізіологія, спортивна психологія та ін.), зовнішні дані, вміння одягатися та інші. Всі ці чинники так чи інакше впливають на формування іміджу гравця.
Але попри всі фактори, все одно в кінцевому рахунку, імідж футболіста залежить від досягнутих ним результатів. Чим вище результати, тим вище його рейтинг, тим більше уваги надає йому суспільство, тим популярнішим стає його імідж.

Список використаних джерел та літератури

1. Барна, Н. В. Іміджелогія [Текст]: навч. посіб. для дистанційного навчання / Н. В. Барна; за наук. ред. В. М. Бебика. – К.: Університет Україна, 2008. – 217 с.
2. Позднышев, Е. В. Имидж спортсмена: Паблик рилейшнз в спорте [Текст]: научно-методическое издание. Часть 1. / Е. В. Позднышев. – К.: ЧПП 2003. – 106 с.
3. Позднышев, Е. В. Имидж спортсмена: Паблик рилейшнз в спорте [Текст]: научно-методическое издание. Часть 2./ Е. В. Позднышев. – К.: ЧПП 2003. – 144 с.
4. Пoчепцoв, Г. Г. Пaблик рилейшнз для прoфессиoнaлoв [Текст]: науч. изд. / Г. Г. Пoчепцoв. – М.: Рефл-бук, К.: Вaклер, 2005. – 624 с.
5. Яковлев, И. П. Паблик Рилейшнз в организациях [Текст]: науч. пособ. / И. П. Яковлев. – СПб.: «Петрополис», 1995. – 148 с.
6. Дорощук, О. В. Формування іміджу футбольного клубу в Україні (на прикладі ФК «Шахтар») [Електронний ресурс] / О. В. Дорощук. – Режим доступу: https://naub.oa.edu.ua/2014/formuvannya-imidzhu-futbolnoho-klubu-v-ukrajini-na-prykladi-fk-shahtar/ – Назва з екрану. (дата доступу 10.05.15).

In statti identifies the key steps for creating an effective PR-campaigns start up companies. The problem of studying the characteristics of an effective PR-campaign, its evaluation and the main methods of PR-campaign.

Сучасний соціально-економічний розвиток України передбачає застосування новітніх технологій ефективного управління організаціями та технологій у сфері зв’язків з громадськістю.

Компанії, виробники товарів народного вжитку, новостворені підприємства мають спільне завдання, ціль та мету – продавати, щоб їхні товари користувались попитом в українського споживача. Проте з розвитком асортименту продукції на ринку України, доступність купувати товари за кордом за прийнятною ціною та якістю, виникає ще одне важливе питання, а саме підвищення іміджу організації. У зв’язку із цим новостворені підприємства витрачають більше часу, грошей для утримання існуючої клієнтської бази, проте вони намагаються залучити й нових споживачів. І на допомогу підприємствам приходять PR-спеціалісти, PR-центри, які розробляють програму дій, ефективну PR-кампанію для підвищення іміджу фірм, особливо важливим це є для новоствореного підприємства, адже тут потрібно починати все з нуля. Результатом ефективної PR-кампанії є позитивно сформована думка споживача про компанію, до якої він дійшов нібито сам. Звісно ж якщо, людина приходить до чогось сама, то у неї виникає довіра до цієї думки, а тому її важко переконати у протилежному.

Aнaліз oстaнніх дoсліджень і публікацій. Прoблемoю ефективності PR-кампаній зaймaлися тaкі вчені: Котлер Ф., Сондерс Дж., Сміт Р., Айві Лі, Блек С., Альошина І., Мойсеєв В, Блажнов Е.,Королько В., Прохоренко К., Пасько М., Заславська К. та ін.

Мета статті: визначення основних недоліків та позитивних моментів проведеної PR-кампанії на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ».

Виклад основного матеріалу дослідження. ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» – підприємство, що працює в галузі виробництва меблів у ванну кімнату, засноване у 2011 року. У 2012 році був задіяний в процесі виробництва новий цех, укомплектований новим європейським обладнанням, який забезпечує більш точне і екологічно чисте використання сировини. Сьогодні продукція товариства представлена у всіх регіонах України, так і закордоном, незважаючи на вік підприємства та конкуренцію, що розгортається у даному населеному пункті, адже у невеликому, проте промисловому місті Славута існує близько 5 аналогових підприємств, які теж виготовляють високоякісну продукцію.

ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» в Україні співпрацює з керамічним підприємством «Будфарфор», який є частиною копорації «Санітек». Також ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» є офіційним дилером компанії «Будфарфор» у Хмельницькій області.

Асортимент продукції ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ», відіграє важливу роль, адже це основа цілого виробництва. На підприємстві затверджена політика якості, яка чітко визначає цілі підприємства та його відповідальність перед споживачем. Політика з якості підтримується керівництвом підприємства. Основна задача політики з якості – це задоволення потреб споживача в високоякісній та безпечній меблевій продукції. Регулярно проводиться зовнішній та внутрішній аудит підприємства, за результатам якого складаються плани першочергових дій.

Стратегія ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» – виробляти меблеву продукцію не лише спираючись на українського споживача, а й прагнення вийти на новий міжнародний рівень. За досить короткий час товариство змогло вийти на міжнародний рівень, зокрема це країни СНД.

Сьогодні боротьба на ринку меблів у ванну кімнату ведеться не тільки що привернути увагу нових клієнтів, але і для утримання існуючих, а це, у свою чергу, вимагає як зміцнення своїх позицій, так і вдосконалення та розвиток підприємства. Конкуренція на ринку постійно загострюється, а спектр послуг що надаються різноманітними меблевими компаніями – розширюється. Щоб втриматись в такій ситуації на ринку потрібно, крім постачання меблевої продукції, проводити PR-акції, які будуть спрямовані на якісне поліпшення іміджу компанії у свідомості потенційних клієнтів і тим самим збільшать ступінь впливу реклами підприємства на споживача, оскільки просто пропонувати якісний продукт – недостатньо. Перевага таких PR-заходів у тому, що вони майже не помітні на перший погляд – відмова від «агресивних» методів прямої реклами ніби нівелює відчуття нав’язливості і штучності.

Завданням PR-діяльності ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» є:

– збільшення обізнаності основних цільових аудиторій про підприємство і його діяльність;

– залучення потоку клієнтів ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ»;

– покращення якості та різновиду продукції, що виготовляється від конкурентів, які працюють у даній сфері виробництва;

– впровадження впізнаного позиціонування;

– формування позитивного образу ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» в сприйнятті цільових аудиторій;

– експорт продукції.

Проте не завжди люди обирають саме продукцію «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ», тому що деякі з них мають сумніви у якості, оскільки підприємство нещодавно вийшло на ринок меблевої продукції, а у даному регіоні існують підприємства, які мають позитивний імідж та виготовляють високоякісну продукцію. Тому, проведення ретельно спланованої рекламної або PR-кампанії може змінити існуючу ситуацію – перевагу отримають ті підприємства, які першими усвідомлять перспективи цілеспрямованого впливу на масову свідомість.

ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ», при нагоді використовує деякі ЗМІ для розповсюдження інформації про діяльність, а також бере активну участь у різноманітних рейтингах, тендерах та конкурсах, зокрема товариство є Лідером галузі 2012 року в Хмельницькій області. Компанія також розробила свій власний сайт, у якому міститься вся необхідна інформація про діяльність, асортимент продукції та орієнтовні ціни.

Актуальним сьогодні є розміщення реклами в соціальних мережах, тому у мережі «Вконтакте» створено офіційну сторінку ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ». На сьогодні Інтернет є найдешевшим і найбільш оперативним способом піару для компанії, проте з мережею Інтернет треба бути досить обережним: інформація розповсюджується зі швидкістю звуку, а її достовірність ніхто не відстежує. З одної сторони інформація в Інтернеті про дану компанію є перевагою, але з іншої – не береться до уваги та категорія людей, які не мають глобальної мережі або ж не знають як нею користуватися. Таким чином, певний клас людей страждає від обмеженого доступу до інформації про компанію, асортимент її продукції, акції, саме через відсутність Інтернету.

Основними проблемними моментами PR-кампанії «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» можна назвати:

1. Проблема на яку орієнтується PR-кампанія повинна бути спрямована на вирішення проблеми, яка виникла. В данному випадку, підприємство є новоствореним, а тому актуальним питанням є розробка  та проведення ефективної кампанії. Також варто попрацювати і над іміджем товариства, і привернуту увагу потенційних споживачів, адже розгорнута велика конкуренція на ринку меблевої продукції у ванну кімнату.

2. PR-кампанія повинна бути спрямована на досягнення певної мети. Метою ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» є вихід на ринок меблевої продукції у ванну кімнату, розробка нових меблевих гарнітурів, покращення асортименту товару, який буде представлено на ринку України.

3. Щоб PR-кампанія була ефективною, потрібно мати узгоджену систему етапів проведення запланованих заходів кампанії, працювати узгоджено, послідовно, не приймати поспішних висновків, потрібно заздалегідь усе переглянути та з’ясувати, якщо виникли питання. Діяти варто відповідно до розроблених положень PR-кампанії.

4. PR-кампанія має хронологічні межі, адже вона не може проводитись постійно. Потрібно визначити початок та кінець кампанії, по можливості розробити сезонні кампанії, проводити спеціальні заходи. Наприклад, відкриття магазину не повинно співпадати і з презентацією нового меблевого гарнітуру у ванну кімнату, краще провести презентацію через певний проміжок часу, що допоможе привернути увагу нових клієнтів та змусить їх зацікавитись даною продукцією.

5. Створення PR-кампанія передбачає мінімум затрат, про те, ставить за мету досягнути максимального ефекту. Важливим є питання зворотнього зв’язку та визначення оцінки ефективності PR-кампанії.

Виснoвки. Отже, проаналізувавши проведену PR-кампанію ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» можна зазначити, що визначено ряд завдань, поставлена чітка стратегія, які прагне реалізувати підприємство. Також варто зазначити, що перші етапи проведеної PR-кампанії на даний час дали перші результати, а саме про товариство вже відомо на теренах СНД та розпочато співпрацю з Казахстаном. Проте, ТОВ «ЮЛІУС ТРЕЙДИНГ» має ще не досить потужну систему PR-заходів для залучення усіх категорій людей за допомогою різноманітних засобів масової інформації, куди у першу чергу входить Інтернет. Насамперед це пов’язано з тим, що підприємство є новоствореним та на даний час намагається максимально використовує свій потенціал, щодо покращення PR‑заходів, але дані заходи потребують великих фінансових витрат.

 Список використаних джерел та літератури

1. Білоус В.С. Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності [Текст]: навч.посібник / В.С.Білоус – К.: КНЕУ, 2005. – 275 с.
2.  Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? [Текст]: / С.Блэк. – М.: Новости, 1990. – 370 с.
3. Мойсеєв В.А. Паблік рілейшнз [Текст]: навч. посіб. / В.А.Мойсеєв – К.: Академвидав, 2007. – 224 с.
4. Оценка эффективности PR [Електронний ресурс]: справочная и аналитическая информация о связях с общественностью, именуемых PR Режим доступу: http://pr.web-3.ru/effect/ . – Назва з екрану.
5. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз [Текст] / Г.Г.Почепцов – К., 2000. – 506 с.

Постановка проблеми. Один з феноменів сучасної політичної культури – це політичний PR, який є ефективним засобом формування громадської думки та здійснення влади. Як свідчить українська практика, інструментом легалізації та легітимізації влади є політичні PR-технології, які умовно можна поділити на: короткострокові та довгострокові. Однак, під час проведення виборів до Верховної Ради України 2012 року спостерігалося застосування політичних PR-технологій, проблема яких полягала у викривленні призначеності та зміни їх основних функцій (використання довгострокових технологій за допомогою інструментів маркетингу тощо), що стає репрезентантом неефективної виборчої агітації. Тому, актуальним є вивчення залежності між виборчою агітацією та ефективною оцінкою політичних PR-технологій до і після їх використання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання використання політичних PR-технологій є предметом розгляду багатьох вітчизняних дослідників. Найбільш вагомими дослідженнями в цій галузі є праці: В. Г. Королька «Основи паблік рілейшнз», де науковець розглядає теоретичні засади PR та етапи PR-кампанії [3]; Л. О. Кочубей «Виборчі технології: політичний аналіз (на прикладі виборів до парламенту сучасної України)», де проводиться аналіз використання виборчих технологій під час політичних PR-кампаній у виборчий період [4]; Г. В. Полторака «Політичний консалтинг». У своїй праці науковець досліджує основні засади політичного PR у виборчій кампанії [5]. Однак, науковці меншою мірою звертають увагу на дослідження використання політичних PR-технологій. Тому існує потреба продовжити наукові розробки щодо вивчення оцінки ефективності PR-технологій.

Метою статті є потреба з’ясувати наскільки ефективно використовують політичні PR-технології кандидати в агітаційних кампаніях, та які особливості застосування політичних PR-технологій характерні для агітаційних кампаній кандидатів.

Виклад основного матеріалу дослідження. PR в Україні, з одного боку, є нововведенням, а з іншого – це діяльність, яка на сьогоднішній день широко використовується в нашій державі у сфері комунікацій. Таке стрімке зростання популярності PR в нашій державі зумовлене як активним впровадженням західних зразків ведення бізнесу й політики, так і усвідомленням вітчизняною елітою необхідності застосування конкурентоспроможних технологій у багатьох сферах життєдіяльності суспільства [7, с. 96-99].

PR у перекладі означає «зв’язки з громадськістю». Класичне визначення цього поняття дали американські дослідники Д. Форрестол та Р. Диленшнайдер. Визначення звучить лаконічно і точно: «РR – це використання інформації для впливу на громадську думку» [6, с. 56]. У даному визначені вплив на громадську думку розуміють як донесення до свідомості людей інформації, яка відповідає дійсності. В українській практиці РR досить часто розуміють не як вплив на громадську думку, а як її викривлення. Враховуючи особливість українського РR, уважаємо, що РR – це використання інформації для викривлення громадської думки, тобто РR виступає не як донесення до свідомості громадян інформації, яка відповідає дійсності, а донесення інформації, яка не обов’язково відповідає дійсності, з метою формування позитивного іміджу, фірми, установи, організації тощо. Досить часто, таке розуміння даного поняття прослідковується в українській практиці політичного РR. У результаті чого, громадяни не розрізняють де політична реальність, а де «політичний міф» та перестають покладатися на політичну еліту та інститути державної влади, у той же час політики втрачають свій рейтинг та підтримку, саме тому вони вдаються до маніпулятивних методів, підкупу, залякування виборців, зазвичай найчастіше це відбувається під час виборчих кампаній.

На думку В. Г. Королька, «виборча кампанія – це скоординовані, цілеспрямовані, але здійснювані протягом визначеного виборчим законодавством часу публічні зусилля з метою мобілізації підтримки кандидата виборцями і забезпечення його перемоги в день виборів»[3, с. 298]. В Україні основою виборчої кампанії є: введеня в оману виборців, з метою полегшення маніпулювання їх свідомістю; застосування жорстких методів ведення кампанії (купівля голосів, прийняття на передодні виборчої кампанії суперечливих рішень владою, популістські обіцянки, використання чорного піару проти своїх суперників, контроль за інформаційним простором України). Така ситуація з виборчою кампанією може призвести до масових протестів [1, с. 130-141].

Основою виборчих кампаній є політичний PR. Політичний PR – це особлива функція політичного управління, спрямована на формування у масовій свідомості позитивного ставлення до політичних продуктів завдяки просуванню цих продуктів та поширенню сприятливої інформації про них.

Інструментом виборчої кампанії є політичні PR-технології. Політичні PR-технології – це методи або прийоми, які використовуються з метою впливу на громадську думку та зміну поведінки громадян. В Україні політичні PR-технології умовно можна поділити на два види: довгострокові та короткострокові (маркетинговий підхід). Під довгостроковими розуміють – технології, цілі яких мають стратегічний характер. Основне їх призначення підтримка вже створеного іміджу політика. Під короткостроковими розуміють – технології, які реалізують за допомогою інструментів маркетингу, які призначені для швидкого формування іміджу політиків та підвищення їх рейтингу, проте в даному випадку громадську думку не враховують. В Україні на сьогоднішній день, досить часто для реалізації довгострокових політичних PR-технологій використовують інструменти маркетингу, які за своєю суттю є короткостроковими, саме тому в даному випадку їх некоректно застосовувати. Крім цього, слід враховувати ще й такі відмінності між довгостроковими та короткостроковими політичними PR-технологіями:

1. Результати використання короткострокових технологій достатньо легко вимірюються, проте під час виборчих кампаній в Україні політики не досліджують політичний ринок, що призводить до викривленої оцінки технологій після їх застосування.
2. Довгострокові технології мають обмежений інструментарій вимірювання ефективності їх застосування, але вони є менш затратними, у нашій державі політики для того щоб не витрачати великі ресурси для оцінки ефективності технологій використовують їх без апробації.
3. Для короткострокових технологій характерне врахування демографічних та психографічних ознак виборців, однак через недослідженість громадської думки ці ознаки є узагальненими, тому політикам потрібні значні ресурси для функціонування таких технологій.
4. При довгострокових технологіях головний акцент ставиться на групи людей із специфічними інтересами, це робиться з метою стабільної підтримки громадян, які точно підтримуватимуть політика, але приn цьому політики не до кінця розуміють інтереси громадян.
5.  Дія короткострокових технологій зосереджена в межах певної території, тобто дана технологія не може бути поширена на широке коло громадян, в іншому випадку вона втратить дієвість, тому політики з обережністю відносяться до застосування таких технологій тоді коли їм потрібно отримати широку підтримку громадянами.
6. Довгострокові технології призначені для широкої аудиторії і потребують менше ресурсів, проте не враховують інтересів конкретних груп виборців [2, с. 115-123].

Враховуючи описану нами ситуацію що пов’язана з політичними PR-технологіями в Україні виникає потреба ефективної оцінки політичних PR-технологій до і після їх використання. Для оцінки технологій доцільно буде застосувати SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз – це процес встановлення зв’язків між найхарактернішими для виборчої кампанії можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкими сторонами, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій PR-кампанії кандидата [8].

Було проаналізовано виборчу кампанію 2012 року, а зокрема виборчий округ №153. У даному окрузі для подальшого аналізу відібрано 4 кандидати (Ю. Вознюка, О. Хахльова, А. Юхименка, І. Зайця), які за нашими оцінками мають найбільший рейтинг.

Використовуючи метод SWOT-аналізу було оцінено особливості використання технологій у виборчий період в агітаційній кампанії через друковані ЗМІ, зокрема листівки, газети, плакати. Також було проведено оцінку ефективності виборчої агітації щодо стратегії використання різних видів PR-технологій.

Проведення SWOT-анілізу передбачає розподіл оцінки виборчої агітації за такими критеріями як слабкі сторони агітації, сильні сторони, можливості та загрози. Проаналізуємо використання політичних PR-технологій у кампанії О. Хахльова. Слабкі сторони передбачають визначення проблем у застосування технологій. Сильні відповідно є перевагами у використанні технологій. Можливості – це перспективи та ресурси, які може дозволити на використання кандидат тих чи тих технологій. Загрози – це ризики, які передбачають перешкоди у неправильному або ситуаційному застосуванню політичних PR-технологій кандидатом. Оцінка використання PR-технологій кандидата О. Хахльова.

Таким чином, використання політичних PR-технологій у виборчій агітації О. Хахльова є неефективним як видно із таблиці, оскільки ресурси та короткостроковість дії технології, зокрема призводить не до підвищення рейтингу, а до його втрати через розпізнання громадянами реальності виконання обіцянок щодо вирішення проблем. У даному випадку технології не створюють стійкої позиції громадян щодо даного кандидата.

Проаналізуємо використання політичних PR-технологій кандидата А. Юхименка.

Отже, проаналізувавши, використання політичних PR-технологій А. Юхименком можна зробити висновки про високу оцінку виборчої агітації, проте кандидат втрачав рейтинг через членство у привладній партії, що потребувало використання технологій так, щоб у свідомості громадян формувалася асоціація без порівняння з владою, проте саме в цьому аспекті використання технологій виявилося неефективним.

Проаналізуємо особливості використання політичних PR-технологій кандидата Ю. Вознюка.

Аналіз особливостей використання політичних PR-технологій у виборчій агітації Ю. Вознюка демонструє, що технологічна насиченість не призводить до ефективної агітації. Потрібно застосовувати мінімум технологій та не змінювати їхню функціональну призначеність при цьому варто вдаватися до довгострокових технологій, а лише в певні моменти застосовувати короткодіючі технології PR.

Проведемо аналіз особливостей застосування політичних PR-технологій І. Зайцем.

Як нам показує аналіз використання технологій кандидатом І. Зайцем ми можемо зробити висновки про невідповідність між технологіями, які використовувалися та потребами громадян, які підтримували даного кандидата.

Проаналізувавши виборчу агітацію чотирьох кандидатів на рівні методу SWOT-аналізу, було виявлено особливості, які спостерігалися у виборчий період під час застосування політичних PR-технологій. З’ясовано, що оцінка ефективності використання кандидатами політичних PR-технологій демонструє, які саме особливості спостерігалися у агітаційний період, а саме: невідповідність використання технологій в певній ситуації чи момент часу, функціональна несумісність та приналежність технології до впливу на громадську думку, невміле поєднання декількох технологій. Основа застосування технологій повинна носити стабільний характер, що не посприяло ефективності у виборчій агітації та перемозі трьом із чотирьох взятих для аналізу кандидатів.

Таким чином, підтвердилась гіпотеза про залежність виборчої агітації від ефективної оцінки політичних PR-технологій до і після їх застосування. Однак, українські  політичні актори не надають належної уваги характерним рисам використання виокремлених нами технологій для агітаційних кампаній у виборчий період. Натомість вітчизняні вчені та політтехнологи також нехтують характерними рисами використання політичних PR-технологій і як свідчить світова практика у демократичних країнах це є неефективним та не сприйнятним для суспільства.

Список використаних джерел та літератури

1.  Березенко, В. В. Стан політичного PR в Україні: соціально-комунікаційний  аспект  [Текст]: / В. В. Березенко // Держава та регіони. – Запоріжжя: ГУЗІДМУ, 2012. – С. 16-31.

2. Кальна-Дубінюк, Т. П. Паблік рілейшнз [Текст]: навч. посіб. / Т. П. Кальна-Дубінюк, Р. І. Буряк. – К.: [б.в], 2010. – 204 с.

3. Королько, В. Г. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика [Текст] : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. Г. Королько, О. В. Некрасова. – 3-тє вид. доповн. i перероб. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 831 с.

4.  Кочубей, Л. О. Виборчі технології: політичний аналіз (на прикладі виборів до парламенту сучасної України) [Текст]: моногр. / Л. О. Кочубей. – К.: ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2006. – 280 с.

5. Полторак, В. А. Политический маркетинг [Текст]: учеб. пособ. / В. А. Полторак. – Днепропетровск : ДАУБП, 2001. – 96 с.

6.Тихомирова, Є. Б. Зв’язки з громадськістю [Текст]: навч. посіб. / Є. Б. Тихомирова. – К.: НМЦВО, 2001 – 560 с.

7. Зубарєва, М.  А. Робочі аспекти PR в Україні [Електронний ресурс] / М. А. Зубарова // Наукові записки Інституту журналістики. – 2010. –Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2369.– Заголовок з екрану.

8. SWOT-аналіз як основний інструмент стратегічного управління, його переваги і недоліки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/Economics/58123.doc.htm. – Назва з екрану.