Ключові слова: політичний дискурс, терміни, загальнополітична термінологія, економічна термінологія, юридична термінологія, військова термінологія, релігійна термінологія, медична термінологія.

The article is devoted to the thorough analysis of the lexical units in the political discourse of the ex-prime-minister of Great Britain David Cameron. The results of the lexical analysis and the classification of the terms used in the speeches of David Cameron as the dominant and peculiar means of speech expression are presented in the article.

Key words: political discourse, terms, general political terminology, economic terminology, juridical terminology, military terminology, religious terminology, medical terminology.

Лінгвістичні дослідження у галузі політичного дискурсу стали досить поширеними та перспективними в останні десятиліття у зв’язку з стрімким розвитком нашого технологізованого суспільства та розумінням того факту, що мова є потужним знаряддям в політиці [2]. В зв’язку  з цим дослідженню політичного дискурсу, якому раніше не приділялося достатньо уваги і через що він є наразі маловивченим, відводиться більше часу та зусиль.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням політичного дискурсу займається величезна кількість науковців, як вітчизняних, так і зарубіжних. Серед вітчизняних дослідників варті уваги роботи таких відомих дослідників як В.Г. Борботько «Принципы формирования дискурса. От психолингвистики к лингвосинергетике», Серажим К. «Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність» [3], а також неможливо не відзначити вагомий внесок досліджень у сфері дискурсу викладачів Національного університету «Острозька академія» як-от: Худолій А.О. «Лексико-стилістичні маркери мовних змін в американських публіцистичних текстах» [4], Лещак О.В. «Lingwosemiotyka kultury. Funkcjonalno-pragmatyczna teoria dyskursu»[7] та Цолін Д.В. «Синтаксис поезії тарґумів» [5]. Серед іноземців, зацікавлених проблемами аналізу політичних текстів, слід заначити працю Т. А. Ван Дейка «Анализ новостей как дискурса» [1], яка висвітлює загальні особливості дискурсу та політичного дискурсу зокрема.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є лексичний аналіз політичного дискурсу екс-прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона, що полягає у класифікації виявлених у промовах термінологічних одиниць на тематичні групи. Мета передбачає постановку і виконання таких завдань:

• Класифікувати дослідженні у промовах Девіда Кемерона терміни за певними тематичними групами;
• Здійснити лексичний аналіз та опис виявлених лексичних одиниць ;
• Визначити функції лексичних засобів у промовах екс-прем’єр-міністра.

Для дослідження однієї з найчисельніших груп лексичних засобів – термінів, які є слова або словосполучення, що означають чітко окреслені поняття та, на відміну від звичайних слів, мають лише одне значення і не можуть мати емоційного забарвлення – було взято шість політичних промов екс-прем’єр-міністра за його останньої каденції, серед яких було виділено 300 одиниць термінологічного характеру.

Виділені одиниці ми класифікували на декілька груп відповідно до тематики їх використання у промовах:

Таблиця 3.6

Групи термінів

До групи загальнополітичних термінів, відсоткове співвідношення яких складає 40,3%, були віднесені такі приклади: government, political system, Liberal Democrats, political majority, coalition, Conservatives, democracy, politics, parliamental reform, political leaders, values of freedom, fairness, Downing Street, election, campaign, opposition, voting system, the bill, immigration, National Health Service, quangos, ministers, sovereign powers, armed forces, ex-party, defeat of a party, party conference, Iron Curtain, leverage, manning, the battle, proportional representation, dissidents, diplomatic relations, governmental cuts, people’s welfare, devolve power, infrastructure [6]  та ін.

Розглянемо детальніше приклад загальнополітичного терміну у реченні: For those reasons I aim to form a proper and full coalition between the Conservatives and the Liberal Democrats [6]. Використання зазначених термінів фокусують увагу на виборчій тематиці, яка є вкрай актуальною в поточний післявиборчий час та допомагає ефективніше передавати інформацію. Окрім того, політик звертається до термінів на позначення політичних партій, типових для британських реалій. Наступні приклади яскраво ілюструють вміле оперування загальнополітичними термінами, як-от: There are many things I want this coalition to achieve but what could matter more than saving our United Kingdom …let’s say it: we’re better together and we’ll rise together – so let’s fight that referendum with everything we’ve got. У цьому випадку Д. Кемерон наголошує на референдумі у Шотландії, що мав відбутися наступного року,  і підкреслює необхідність коаліції приділити саме цю питанню максимум уваги.

Оскільки економіка є невід’ємною частиною політики Д. Кемерона як прем’єр-міністра, що намагається вивести країну з кризи, то терміни економічної тематики займають вагоме місце лексиці політичного дискурсу. Група економічної термінології складає 27,3% і представлена такими прикладами: deficit, expenses, capped benefits, Universal Credit, economy, cutting the deficit, micromanage, budget deficit, sub-market, decentralization, transparency, finance, start-up capital, private capital, investment, private sector, fund, social entrepreneurs, dormant bank, economic affairs, businesses, corporation tax, payment, bank levy, emergency budget, spending, heating bill, green investment bank, economic growth, economic system, employment, incentives, income, interest rates, national income, standard of living, revenue, trade [6] та ін.

Перший приклад економічної термінології deficit як у реченні So dealing with this deficit is not an alternative to economic growth – the two go hand–in–hand  використовується дев’ятнадцять разів у досліджених промовах прем’єр-міністра, що свідчить про глибоку обізнаність нового урядового лідера та занепокоєність кризовою економічною ситуацією у державі. Ще один яскравий приклад Our emergency budget showed the world that Britain is back on the path of fiscal responsibility фокусує увагу на ще одному істотному елементі економічного життя країни – бюджеті, а саме бюджеті для надзвичайних ситуацій. Використання зазначених лексичних одиниць підкреслює ораторські здібності, обізнаність політика, а також підкреслює гордість за ефективний підхід до вирішення кризових моментів, що підвищує статус Великобританії на світовому рівні. Також у досліджуваних промовах політик послуговується терміном welfare (добробут) у різних варіаціях 56 раз. Наприклад, We need to have a welfare system that the country can properly afford; So softer time-limits –that stop people getting stuck in that welfare trap…; In two years, Iain Duncan Smith has driven forward welfare reform on a scale [6] та ін. Отож у всіх зазначених реченнях політик акцентує увагу на надважливій проблемі для британців, а саме досягнення задовільного добробуту життя для кожного громадянина держави, тому постійно звучать заклики про побудову життєздатної системи добробуту (a welfare system), заклики до реформ стану благополуччя громадян (welfare reform).

У ході нашого дослідження ми виділили ще одну тематичну групу термінів– юридичного спрямування, кількість яких складає 18,3 %. До цієї групи належать такі приклади: tribute, confront problems, entitlements, legal responsibilities, duties, empowerment, officials, national consciousness, local authorities, intermediaries, legislator, debates, referendum, levy, operational allowance, pledge, legacy, regulation, detention, abolish, dependency, Red Tape, bureaucracy, community service [6] та ін.

Використовуючи приклади Faith is not a problem for legislators to solve but rather a vital part of our national consciousness, політик підкреслює національну свідомість його співітчизників, їхню безперечну рішучість у досягненні поставленних цілей, окрім того у промові звучить політична та юридична освіченість прем’єр-міністра. У наступному прикладі Next May, there‘ll be a referendum on electoral reform Девід Кемерон знову звертається до юридичної термінології, з допомогою якої вдається донести потрібну інформацію до аудиторії. Послуговуючись термінами юридичної тематики, політику вдається висловити власну впевненість і рішучість змін та реформ, як-от: The next evil: bureaucracy. Sign on. Sign here. Come back in a fortnight. Repeat as required, у якому Д. Кемерон говорить про найбільше зло для добробуту держави – бюрократію – та методи як її перемогти.

Менш чисельну групу складають терміни релігійної тематики – 8,4% – що пов’язано із особливим виступом прем’єр-міністра перед представниками церкви. До цієї групи ми віднесли такі приклади: Your Holiness, Pope, аadherents, Your Excellences, Catholics, Catholic Church, Cardinal, Scripture, beatify, papal delegation, the Holy See, parish, religion, Islam, Islamist, Muslims [6].    

Вживання термінів релігійної тематики як у прикладі Cardinal Newman, who was beatified here in Birmingham this morning, once said that one little deed evinces more true faith than could be shown by “the most fluent religious conversation” or the most intimate knowledge of Scripture” [6]  підкреслює глибоку повагу Девіда Кемерона до Церкви та її представників, а також виражає його позицію з приводу релігії та її неопосередкованого впливу на політичне та соціальне життя держави. Ще один вагомий приклад релігійного терміну у реченні Islam is a religion of peace observed devoutly by over a billion people across the world. Islamist extremism is a warped political ideology політик використовує зазначені терміни на позначення Ісламу, Ісламського екстремізму як однієї з найболючіших тем для британського суспільства та й усієї світової спільноти під час своєї промови у Ноттінгемському Університеті у Малайзії, країні, де Іслам є провідною релігією. Таким чином, Девіду Кемерону вдається тактовно і коректно організвувати свою промову, щоб уникнути будь-яких можливих некоректностей та політичних образ, а також привернути аудиторію на свою сторону.

Найменшу кількість серед досліджуваних термінів складають терміни медичної тематики, яких у проаналізованих промовах лише 5,6%. До цієї групи ми віднесли наступні приклади: National Health Service (NHS), waiting lists, mixed wards, hospital infections, doctors, dentists, midwives, surgeries, health center, vaccinated, hospital porter, care-taker, disability benefits, Disability Living Allowance [6].

У прикладі And what’s up? The number of doctors, the number of dentists, the number of midwives, the number of surgeries carried out in our NHS політики використовує такі терміни як doctors (лікарі), midwives(медсестри), dentists стоматологи), surgeries (операції), NHS (Національна Система Здоров’я) під час розмови про досягнення у медичній сфері, що були зініційовані партією Торі. Це не лише показує обізнаність політика у всіх сферах життя держави, а й збагачують промову політика новими термінологічними одиницями.

Висновки

Отже, терміни займають значну нішу серед лексичних одиниць у політичному дискурсі, оскільки несуть основне семантичне і стилістичне навантаження серед лексичних засобів мови, адже використовуються політиками для передачі специфічної інформації та емоційного впливу на аудиторію. Власне, найбільший акцент ставиться на термінологічних одиницях мови, а саме їх тематичних класифікаціях, так як їх доречне і точне використання слугує вдалою зброєю у мовній боротьбі політичних лідерів. Варто зауважити, що влучне вживання відповідної термінології не лише схиляє чашу політичних терезів на сторону політика, а й спрацьовує аргументом для переконання як його опонентів, так і цільової аудиторії.

Література

1. Ван Дейк. Анализ новостей как дискурса / Язык. Познание. Коммуникация / Т.А. Ванн Дейк. – М.: Прогресс, 1989. – 245с.
2. Паршина О. Н. Стратегии и тактики речевого поведения современной политической элиты: дис.доктора филол. наук : 10.02.01 / Ольга Николаевна Паршина. — Саратов, 2005.
3. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність: [монографія] / Серажим К. / за ред. В.Різуна. – К.: КНУ, 2002. – 392с.
4. Худолій А. О. Політичні стереотипи у геостратегії США : дис. докт. політ. наук / Худолій Анатолій Олексійович – Острог, 2009. – 148 с.
5. Цолін Д. В. Синтаксис поезії тарґумів : монографія / Д. В. Цолін. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. – 466 с.
6. David Cameron Speeches – [Електронний ресурс] – Режим доступу:   http://www.britishpoliticalspeech.org/speech-archive.htm?q=&speaker=53&party=&searchRangeFrom=1895&searchRangeTo=2014
7. Leszczak O. Lingwosemiotyka kultury. Funkcjonalno-pragmatyczna teoria dyskursu – O. Leszczak // Lingwosemiotyka kultury. Funkcjonalno-pragmatyczna teoria dyskursu. – Toruń : Wyd-wo Adam Marszałek, 2010.

Ключові слова: інавгураційна промова, політична промова, композиція.

Дослідження структури тексту будь-якої тематики не залишалося поза увагою різних дослідників та науковців. Проте останніми роками актуальним об’єктом дослідження науковців стали політичні промови. Науковці досліджують не лише виступи державних діячів України, але і промови відомих закордонних політиків, що вказує на актуальність дослідження цієї тематики. Важливою її віхою є інавгураційні промови, які дають можливість громадянам дізнатися про програмні та майбутні дії новообраних президентів. Завдання дослідників, використовуючи різні методи дослідження текстів, визначити чи справді ці виступи містять інформацію про майбутню діяльність президента. Тому виникає необхідність дослідження структурно-композиційних особливостей текстів інавгураційних промов вищого рівня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджень на тему структурно-композиційних особливостей текстів інавгураційних промов є не дуже багато.

Серед науковців, які досліджували інавгураційні промови можна виділити таких: Т. В. Бурмістенко та М.О Ярошевська [2] (дослідження французьких інавгураційних промов) Л. І. Стрій [6] (дослідження інавгураційних промов президентів України), М. Д. Гулей [2] (дослідження інавгураційних промов президентів Франції).

Мета статті: проаналізувати структурно-композиційні особливості привітання та прощання в інавгураційних промовах президентів України.

Виклад основного матеріалу. Відомі дослідники в галузі президентської риторики К. Кемпбелл і К. Джеймісон вважають, що інавгураційній промові характерні усі риси епідейктичної промови, оскільки вона є важливою складовою церемонії, в ній з’єднуються осмислення минулого та майбутнього держави на тлі сьогодення, вживається елегантний літературний стиль і прийоми посилення, перебільшене акцентування того, що вже відомо суспільству [1] .

На сьогодні важливим елементом вивчення дослідників стало питання з’єднання поетики та лінгвістики в контексті вивчення композиційних структур у різних видах тексту [2]. Політична промова розглядається як текст певного типу, яка створює різноманітність комунікативної ситуації тексту та визначається певними лінгвостилістичними особливостями на кшталт аргументованого характеру розгортання тексту, об’єктно-суб’єктивного способу організації інформації, авторської інтенції, безпосередньої та постійної петиції до адресата, специфіку якого відповідно визначають односпрямовані та спеціально організовані мовленнєві засоби.

Інавгураційна промова теж регламентується у своїй будові певними правилами, які складаються з композиційної структури. Сюди належать семантичні блоки, тобто їхнє чергування, поєднання, вживання рамкових компонентів. Тому будь-яка інавгураційна промова складається з таких компонентів: етикетні формули привітання, прощання, це залежить від їх фінального розміщення в промові. Як відомо, українські інавгураційні промови подають варіативні способи цих важливих структурних елементів. Привітання в інавгураційній промові є зверненням до аудиторії, якою виступає український народ та зарубіжні гості, які є присутні під час інавгурації, тому апеляція на адресата говорить про те, до кого звертається президент. Також не менш важливим є ранжування в привітанні – від найважливіших адресатів до менш важливих для адресанта.

У своїй інавгураційній промові Л. Кучма звертається до українського народу так: «Шановні співвітчизники! Високоповажні зарубіжні гості!» [4]. Президент не використовує ідентифікацію щодо українського народу, вживаючи при цьому слово співвітчизники. Автор насамперед звертається до українського народу, а лише потім до закордонних гостей, тим самим ставить українських громадян на перший рівень. Майже в самому кінці промови майбутній президент Л. Кучма звертається з такими словами: «Дорогі співвітчизники! Шановне зібрання!» [4]. У цій формі звернення замість слова «шановні» використано слово «дорогі», тобто автор звертається до народу вже з меншою офіційністю, а фраза «шановне зібрання» – звертання до усіх присутніх, що охоплює іноземних гостей. Відповідно до цього звертання автор відокремлює адресатів – співвітчизники на першому місці, та запрошені гості на другому, не менш важливому місці. Такий спосіб привітання є узагальненим, тому включає всіх адресатів.

Президент В. Ющенко у своїй промові виокремив національний пріоритет як самий важливий для нього: «Дорогий мій український народе, гості, шановна українська громадо, шановний український Хрещатику і Майдане!» [5]. В. Ющенко проголошував свою промову на Майдані Незалежності. У самому привітанні автор звертається до п’яти адресатів, від загального звертання до українського народу, до метонімічного адресата – Хрещатика та Майдану. Спочатку було звертання до українського народу, як до найважливішого адресата. Другими за рангом стали гості, які були присутні на інавгурації, третє звертання – за національним критерієм, та вищезгадане метонімічне звертання. Незрозумілим моментом в привітанні В. Ющенка залишається відокремлення таких понять як «український народ» та «українська громада». Це по суті синонімічні поняття, не потрібно було використовувати їх разом. Оскільки можуть виникнути суперечності щодо того, що автор розмежовує ті поняття. Щодо звертання до Хрещатика та Майдану, автор наголошує на актуальності ролі помаранчевої революції, унаслідок чого В. Ющенко став президентом. Проте звертання до тих, хто підтримував президента може призвести до зменшення кількості прихильників автора.

Дещо інший спосіб привітання в інавгураційній промові обрав В. Янукович. Він використав таке привітання: «Шановні народні депутати! Дорогі співвітчизники!» [3]. Оскільки промову він виголошував у Верховній Раді, спочатку привітання було на адресу депутатів, лише потім до українців. Виходячи з цього можна зробити висновок, що депутати є пріоритетом, а не український народ.

У своїй інавгураційній промові П. Порошенко звертається до українського народу з такими словами: «Дорогі співвітчизники, від Львова до Донецька, від Чернігова до Севастополя!» [6]. Тобто автор не виділяє народ за мовною чи національною ознакою. Він наголошує на тому, що межі країни на Заході, Сході, Півночі, Півдні – це єдина Україна. Президент обрав місто Севастополь, наголошуючи на тому, що Автономна Республіка Крим є частиною української землі. В промові президент звертається до мешканців Донеччини та Луганщини російською мовою, наголошуючи: «Дорогие наши братья и сестры, сограждане!» [6]. Такий метод привітання дає адресатам відчуття єдиного народу, до якого належить і президент. Автор уникає національно-орієнтовані звертання, оскільки в державі на той час відбувалася складна політична ситуація, тому цей спосіб є вдалим для толерантного відношення до громадян країни.

За синтаксичною структурою формули звернень мають двочленну будову, тобто: «ад’єктив + звернення». До ад’єктивної складової належать прикметники «дорогий» і «шановний», та окремі випадки вживання прикметників «високоповажний», «український», «народний». Звертання в більшій мірі є субстантивом іменником у формі кличного відмінка (у множині використовується з формою називного відмінка), що називає людей за родинним, дружнім, територіальним-державним критерієм: співвітчизники, друзі, брати і сестри, народ, громада, зібрання. Переважає двочленна форма звернення, інші є поодиноким випадком [7].

Завершальним структурним елементом є форма прощання, що має в інавгураційній промові певну своєрідність. Завершення промови є важливим композиційним і змістовим елементом, тому виділення певних позицій дає відображення про цілі новообраного президента. В інавгураційних промовах президентів України наявне звернення до божественної сили, що говорить не тільки про релігійну ознаку, але і про Україну як християнську країну.

Президент Л. Кучма в промові використав таку прощальну форму: «Хай Бог додає нам сил у цій святій справі!» [4]. У цій репліці автор поєднав релігійні та державні цінності як основну програму новообраного президента. Боже благословіння потрібне президенту для його дій на такій важливій посаді. Л. Кучма говорить, що він сподівається на підтримку Господа не тільки як глава держави, а і як простий громадянин. Він закликає увесь народ до спільної «святої» справи, в якій допоможе рука Божа. Така позиція притаманна для усіх президентів під час інавгураційної промови.

В. Ющенко завершальну фразу виголошує так: «Слава вам кожному! Слава Господу Богу і слава Україні!» [5]. На відміну від іншим завершальним фраз автор прославляє не тільки Господа, він славить кожного українця та промовляє патріотичне гасло.

Президент В. Янукович, імідж якого був «православний президент» у своїй промові виголошує такі останні слова: «І хай у цьому праведному устремлінні нам допоможе Господь!» [3]. В цьому закінченні теж автор ототожнює себе з народом України.

Головна завершальна фраза в інавгураційній промові П. Порошенка звучить так: «Мир нам! Нехай нас благословить Господь! Слава Україні!» [6]. Крім благословення Господа, автор бажає головної цінності українському народу – миру. І також виголошує патріотичне гасло – Слава Україні!

Сугестивну силу молитви в промовах досліджує у своїх працях науковець І. Ю. Черепанова, яка наголошує, молитва має певний вплив на свідомість та підсвідомість реципієнтів і надає інавгураційній промові сакрального змісту, тому після ці фрази сприймають як священний текст. Окрім звернень до Господа та вживання патріотичних гасел завершальна частина інавгураційної промови складає узагальнювальну частину, яка концептуально виражає головну ідею промови [7]. В промові Л. Кучми основна ідея – «Я вірю в Україну, в її яскраву зорю щасливу долю, в добробут і процвітання свого народу. І в ім’я цього буду працювати» [4]. Автор говорить від власного імені, не ототожнюючи себе з народом, а виступаючи певною особистістю, яка формулює ідею народу. У цій частині використовуються займенники «я», на відміну від основного тексту промови, де в більшості промовах вживаються займенники «ми». Президент В. Ющенко, повторюючи звернення вжиті на початку і впродовж усього виступу, використовує імператив і форми 2-ої особи однини для діалогічного звернення, однак вживання займенника «мої» створює ефект певного протистояння [7] наприклад: «…над нами мільйонами голосів завжди лунатиме гімн України. Все що задумано, шановні мої друзі і співвітчизники, збудеться! Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні!» [5]. Така політична риторика характерна для передвиборчої кампанії з її гаслами, проте в інавгураційній промові має незначну семантичну вагу. Риторичний прийом – залучення паралельних синтаксичних конструкцій – посилює сугестивний потенціал останній висловів, але працює на фактичність комунікації, зводячи до мінімуму її інформативність [7].

Завершальна фраза у промові В. Януковича звучить так: «Я розраховую на вашу підтримку, а також на підтримку міжнародної спільноти, яка прагне бачити нашу країну сильною і стабільною» [3]. Автор виступає від власного імені не ототожнюючи себе з громадянами країни. Проте в кінці фрази можемо спостерігати, що країну він називає нашою. Остання фраза у промові П. Порошенка: «Ми – народ, що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи – повертаємося до неї. Остаточно і безповоротно» [6] вказують на чітку ідею інавгураційної промови – шлях вступу до Європейського Союзу, підтвердженням цього є використаний займенник «ми», тому, що автор говорить про його та українського народу головну мету.

Висновки. Дослідженню текстів політичних та інавгураційних промов приділяють увагу достатня кількістю науковців, які вивчають цю тему з різних аспектів. Політична промова розглядається як текст певного типу, яка створює різноманітність комунікативної ситуації тексту та визначається певними лінгвостилістичними особливостями.

Композиційна структура текстів інавгураційних промов складається з привітання, прощальної фрази та основної ідея, яку хоче донести автор. Загалом у промовах президенти України використовували різні форми привітання. Щодо прощальної фрази, то більшість авторів використовували релігійну тематику та деякі вживали патріотичне гасло. В основних ідеях містилися програми щодо майбутньої діяльності президента та Уряду.

Список використаних джерел та літератури

1. Бурмістенко, Т. В. Французька інавгураційна промова та її лінгвопрагматичні особливості [Електронний ресурс] / Т. В. Бурмістенко, М. О. Ярошевська. – Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis– Назва з екрану.

2. Гулей, М. Д. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичноï промови [Електронний ресурс] / М. Д. Гулей. – Режим доступу: http://library.univer.kharkov.ua/ – Назва з екрану.

3. Інавгураційна промова президента України Віктора Януковича повний текст [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.bigmir.net/ukraine/248798. – Назва з екрану.

4. Інавгураційна промова президента України Леоніда Кучми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.brama.com/news/press/991130kuchmainaugural.html. – Назва з екрану.

5. Промова президента України Віктора Ющенка на Майдані [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2005/01/23/3006391/. – Назва з екрану.

6. Промова Президента України Петра Порошенка на інавгурації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/politika/promova-prezidenta-ukrayini-petra-poroshenka-na-inavnuraciyi-povniy-tekst-353552.html. – Назва з екрану.

7. Стрій, Л. І. Ритуальні жанри українського політичного дискурсу: структурно-семантичний і лінгвопрагматичний аспекти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://onu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/science/rada%20philology/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9.pdf. – Назва з екрану.

    Ключові слова: політична промова, власні назви, антропоніми, топоніми, ергоніми.

Статья посвящена исследованию функционирования имен собственных в политических текстах генерал-губернатора Австралии Квэнтин Брайс. В работе классифицированы онимы, которые используются в речах австралийского политика по жанрах, а также проанализировано их употребление.

Ключевые слова: политическая речь, имена собственные, антропонимы, топонимы, эргонимы.

The article is dedicated to the study of functioning of proper names in political speeches of Governor-General of Australia Quentin Bryce. The article deals with classifying of proper names that are used in the speeches of Australian politician according to genres. Analysis of their usage is done.

Key words: political speech, proper names, anthroponyms, toponyms, ergonyms.

У статті ми класифікували та проаналізували використані у промовах генерал-губернатора Квентін Брайс власні назви – оніми. Часте їх вживання у політичних текстах є особливістю мовлення Брайс. Актуальність дослідження полягає у тому, що ономастикон у політичних промовах мало досліджений, а у текстах австралійського політичного дискурсу – тим більше.

    Метою нашої статті є класифікація та аналіз використаних у промовах Квентін Брайс, яка наразі займає посаду генерал-губернатора Австралії, власних назв. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

–         розкрити та описати зміст поняття власної назви;

–         класифікувати використані у промовах оніми за жанрами;

–         подати приклади та проаналізувати найбільш уживані Квентін Брайс класи власних назв.

    Об’єктом дослідження є тексти політичних промов генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а предметом – особливості функціонування онімів у її промовах.

Теоретичною основою статті є праці О. Суперанської, А. Уфімцевої, А.В. Пономаренко, М.К. Шарашової та ін. Для аналізу та дослідження ономастикону у політичних промовах генерал-губернатора Австралії ми використали десять її промов.

Власні назви займають особливу лексичну нішу в мові. Власні імена та  назви можуть мати якості “соціального” образу, що виступає як “елементарна частка” переосмислення суспільно важливих подій, а також бере участь у творенні механізму впливу на поведінку і діяльність людей, формування громадської думки, смаків, ставлення до фактів та явищ дійсності.

Вступаючи в різноманітні синтагматичні та парадигматичні контакти, власні імена забезпечують актуальність тексту, відтворюють складну ієрархію відношень об’єктів дійсності, орієнтують слухачів в просторі й часі.  Соціальні компоненти значення імені тісно переплітаються з авторськими семами, які передбачають оцінку об’єкта іменування, емоційно-експресивний заряд [4].

Автори роботи «Теория и методика ономастических исследований» О. Суперанська,  В. Сталтмане та ін. висловлюють думку, що всім класам спеціальної лексики властиві наступні загальні риси: підвищений зв’язок з екстралінгвістичними факторами; відсутність емоційного, суб’єктивно-оціного фактору в словах у спеціальному вжитку; омонімічність слів загальної і спеціальної лексики; відсутність полісемантичності; прямий переклад слів, що належать до спеціальної лексики, на інші мови є неможливим; спеціальна лексика привалює в кількісному відношенні; більшість спеціальних слів і виразів залишаються надбанням вузького кола спеціалістів і т.д. [7, 33-35].

Власні імена називають предмет, але не надають йому ніяких властивостей. Належачи до індивідуальних предметів, власні імена ніяк не характеризують їх, не повідомляють про них нічого істинного або помилкового. Мовець не несе відповідальності за той образ об’єкта, який стимулюється власним ім’ям. На скільки б не були далекі уявлення про носія імені в того, хто говорить, ці відмінності не можуть перешкоджати комунікації, тобто з’ясуванню того, про який саме об’єкт йде мова [9, 66].

У таблиці нижче наведено розподіл власних імен, використаних у політичних промовах Квентін Брайс, за категоріями, а також вказане їх кількісне та процентне співвідношення.

Таблиця 1

Кількісні показники вживання онімів у політичних промовах Квентін Брайс

Проаналізуємо найчастіше вживані класи онімів у промовах Квентін Брайс, а саме антропоніми, топоніми та ергоніми.

При вивченні явищ ономасіології особлива увага приділяється  дослідженню характеристик  антропонімів  як  окремого  класу  власних  назв. Вивченням антропонімів як сегменту  мовної  картини  світу  займалось  чимало  видатних  лінгвістів:  Р.С. Гінзбург, Н.Д. Арутюнова, В.В. Лопатін та багато інших.

На сьогодні існує проблема визначення поняття антропоніма. Загалом, можна виокремити три основні підходи до визначення цього лінгвістичного явища. Лінгвісти О. Функе, Е. Брендаль, Ю.С. Маслов, Н.Д. Артюнова та ін. вважають, що на відміну від загальних імен, які не лише називають предмет, а й мають денотативне значення, власні імена виконують лише функцію репрезентації, оскільки є вторинними по відношенню до загальних імен. Інша група вчених (А. Нурен, О. Єсперсен) вважає, що оніми мають лексичне значення, і навіть є більш змістовними, ніж загальні імена. Треті розглядають значення власні імена і з позицій мови, і з позицій мовлення (Л. М. Щетинін, В.А. Ніконов, Н.Г.Комлєв) [1, 5].

Як у випадку онімів, для антропонімів не існує єдиної загальної класифікації. Однак більшість дослідників, наприклад М. К. Шарашова, Л. Г. Шеремет та ін., відносять до них особисті імена, прізвища, патроніми, прізвиська та клички, етноніми та зооніми [12; 13].

Серед антропонімів, вжитих у політичних промовах Квентін Брайс ми виокремили такі їх категорії: ім’я та прізвище; посади та титули; національності; місцеві жителі.

Імена та прізвища використовуються К. Брайс найчастіше (51 раз). Їх частка становить 20.2 % від усіх онімів, використаних в аналізованих промовах. Найчастіше вони вживаються генерал-губернатором на початку кожної промови, коли жінка звертається до організаторів певного дійства, високопосадовців чи шанованих гостей. Візьмемо для прикладу початок однієї з її промов:

    Dr Joy Murphy, Wurundjeri Elder; Mr Richard Fisher, Managing Director Academic Publishing, Cambridge University Press; Ms Kim Armitage, Academic Publishing Manager, Cambridge University Press; Professor Stuart Macintyre, and Professor Alison Bashford, Editors of the Cambridge University History of Australia (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). На початку промови-презентації книги про історію Австралії, виданої Кембріджським університетом, генерал-губернатор поіменно вітає всіх осіб, причетних до видавництва. Цим вона показує, що з повагою ставиться до всіх тих, хто доклав руку до появи на світ цього видання. Крім імен та прізвищ, тут поряд з ними використані ще й так звані техноніми (статусні імена) – Dr, Ms, Mr тощо.

Назви посад та титулів були вжиті 48 разів (19.0 %). Найчастіше (7 разів) звучала фраза Your Excellency (Your Excellencies), що використовується при звертанні до високопосадовців, наприклад послів, губернаторів і т.д.

    Your Excellency, our High Commissioner. John, my warm thanks to you and your staff for your attention to making our visit so enjoyable (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012). У цьому прикладі жінка звертається до верховного комісара, використовуючи Your Excellency, оскільки це посада високого рангу.

Крім вищезгаданих найменувань посад та титулів були використані багато інших, наприклад: Conveners of the Women of Wool;  The Chairman (Speech on the occasion of 4th Women of  Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show, Victoria, July, 20, 2012); a Vice-Regal executive officer; Director-General, National Library of Australia (Speech on the occasion of Book Launch of The Forgotten Holocaust, Canberra, August 2, 2012); Official Secretary at Government House; Her Majesty; Agent General (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012); The Most Reverend Dr Philip Aspinall, Archbishop of Brisbane (Speech on the occasion of Opening of EKKA, Brisbane, August 9, 2013); Commander-in-Chief; Brigadier Dianne Gallasch; Commandant, Royal Military College (Speech on the occasion of General Service Officer Graduants, Canberra, December 10, 2013) тощо.

Етноніми, куди ми віднесли національності та назви місцевих жителів чи поселенців, разом складають 3.2% від усієї вибірки онімів. Серед назв національностей найчастіше використовується антропонім аustralians (7 разів), що не є дивним, оскільки Квентін Брайс є представницею влади саме цієї нації. Візьмемо для прикладу наступне речення:

    I have felt honoured to have the opportunity to acknowledge these fine qualities on important occasions, commemorations, remembrances: the dawn service on ANZAC Day 2013 at Bomana cemetery in Port Moresby, where more than 3,300 Australians are buried… (Speech on the occasion of General Service Officer Graduants, Canberra, December 10, 2013). Тут К. Брайс, звертаючись до випускників  Королівського військового коледжу, говорить про служби та церемонії, присвячені вшануванню загиблих її співвітчизників, які поклали своє життя у війнах, битвах, борючись за свою державу.

    Крім австралійців, Брайс у своїх промовах згадує також британців, націю, з якою австралійців багато чого пов’язує; жителів Папуа Нової Гвінеї; циганський народ; гаджо – людей, які можуть мати етнічну приналежність до циган, але які виховані поза рамками циганської культури, не мають циганських якостей і не прагнуть належати до циганської спільноти.

Таким чином, серед усіх онімів, використаних Квентін Брайс у її промовах найбільшу частку (загалом 42.4% від усієї кількості виокремлених онімів) складають антропоніми. До них ми відносимо імена та прізвища осіб, назви посад та титулів, національностей та назв міських жителів. У промовах генерал-губернатора всі вони виконують репрезентативну функцію і є вторинними по відношенню до загальних імен. Екстралінгвістичні чинники, такі як подія, на честь якої виголошена промова, контингент реципієнтів, мотив самого оратора відіграють неабияку роль у значенні власних імен. За допомогою антропонімів генерал-губернатор Брайс висловлює свою повагу до адресатів, доводить свою обізнаність у суспільному житті, історії й культурі не лише Австралії, але й інших держав, показує свою “близькість до народу”.

Топоніми  ­­– це назви місцевостей, регіонів, населених пунктів, об’єктів рельєфу, тобто географічні назви. Серед топонімів виділяються різні класи, а саме: назви населених пунктів – міст, селищ, сіл тощо – прийнято крім загального терміна «топонім»  називати терміном ойконім; назви водних об’єктів (річок, озер, морів) – терміном гідронім; назви об’єктів рельєфу, тобто об’єктів орографічних (гір, хребтів, горбів, долин, плато, низовин, гірських ущелин та інших) – оронімом [5, 637].

Небагато лігвістичних праць торкаються питання семантики топонімів і їх функціонування, їх лінгвістичного потенціалу. Серед них – праці С. В. Перкас, В. А. Станслер, О. А. Вартанова.

Висвітлюючи явища соціального характеру, часто “прив’язаних” до певного географічного об’єкту, публіцистичні тексти (а в нашому випадку – тексти політичних промов) багаті на топоніми, а здатність оперативного реагування публіцистичного дискурсу на те, що відбувається надає широкі можливості для вивчення дискурсивного функціонування топонімів як одиниць, що концентрують в собі значні об’єми фонового знання в результаті фіксації різних аспектів суспільної діяльності людини та подій, що відбуваються.

Так само, як і антропоніми, топоніми є результатом  вторинної номінації. У промовах Квентін Брайс вони задля правдивої інтерпретації потребують залучення “фонових знань”.

Усі топоніми, виокремлені у промовах К. Брайс, були поділені на такі категорії: континенти; країни; населені пункти; федеральні землі (області); назви доріг; річки; океани.

Аналіз промов генерал-губернатора Австралії показав переважання топонімів-назв населених пунктів, тобто, міст та селищ. Вибірка таких топонімів становить 28 одиниць (11.1%).

Брайс часто згадує назви австралійських міст: Canberra, Launceston,  Melbourne, Sydney, Adelaide, Yarralumba, Tenterfield, Brisbane та ін.

Зокрема, в одній зі своїх промов, виголошеній на честь організації Women of Wool та шоу-виставки австралійських овець і вовни, Брайс розповідає про те, що з дитинства пам’ятає, що діяльність австралійці завжди була пов’язана з вирощуванням овець і виробництвом вовни. У прикладі Брайс використовує 2 топоніми-назви населених пунктів – Launceston та Trevallyn:

    In the ‘50s we went to Launceston where Dad worked for L.W. Smith, running their extensive processing operations, which included exporting scoured and carbonized wool to England on the company’s ship “The Merino”, moored on the Tamar. We could see it from our house at Trevallyn (Speech on the occasion of 4th Women of  Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show (Victoria, 20 July 2012). Лонсестон – місто, яке знаходиться у північно-східній частині острова Тасманія, що належить Австралії, а Треваллін – його окраїна. У поданому прикладі можна виокремити й інші оніми: антропонім – L.W. Smith, топонім-назву країни – England, хрематонім-назву корабля – “The Merino”, гідронім – Tamar.

Крім того, у промовах було вжито чималу кількість топонімів – назв міст та поселень поза межами Австралії. Наприклад:

    I am enjoying the marvellous program that your Government has prepared for my visit, and I am looking forward to exploring parts of your beautiful country –Kokoda, East New Britain and Milne Bay – in addition to Port Moresby (Speech on the occasion of State Dinner, Papua New Guinea, April 22, 2013). У промові під час Державного обіду в Папуа Новій Гвінеї Брайс вказує на те, що має бажання відвідати місця, де в період Другої світової війни відбувалися сутички за участю австралійських збройних сил. Використовуючи топоніми Kokoda, East New Britain, Milne Bay, Port Moresby, політик не лише показує свої знання з географії, й згадує історичні події, які пов’язують Австралію та Папуа Нову Гвінею.

    Michael and I have been remembering our years here in the sixties, a time when young Australians travelled to London by ship, visiting exciting places on the way. They seemed so exotic to us then – Colombo, Aden, Naples, Lisbon … for adventure and work experience (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012). Застосовуючи перелік топонімів, Брайс говорить, що їй за життя прийшлось багато подорожувати і що відвідини різних місць –це хороший досвід для роботи і прекрасний відпочинок.

Другою за частотою вживання категорією топонімів є назви країн. У 10 аналізованих промовах вони вживаються 16 разів, що складає 6.3% від усієї вибірки онімів. Найчастіше використовуються оніми Australia, Papua New Guinea та England, що є закономірним, адже ці держави входять до Співдружності націй.

    Australians working in the UK in so many fields at the highest levels and in every endeavour – business, the professions, science, sport (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012).

    Australia and PNG are, of course, far more than neighbours. History has bound us together in intimate ways, in both war and peace (Speech on the occasion of State Dinner, Papua New Guinea, April 22, 2013). У поданих реченнях генерал-губернатор говорить про те, що держави, які раніше входили в Британську імперію і визнають британського монарха як символ вільного єднання, тісно пов’язані між собою і завжди напоготові простягнути руку допомоги одна одній.

Назви континентів було вжито 4 рази. Яскравим прикладом їх використання є таке твердження К. Брайс:

    ‘The Cambridge History of Australia’ will take its place alongside an impressive list of other ‘Cambridge Histories’ – from Africa to Latin America (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). За словами генерал-губернатора, вищезгадана вже книга Кембриджського видавництва про історію Австралії займе своє місце серед інших книг, що є результатами праці того ж видавництва і присвячені історіям різноманітних країн. Використання топонімів from Africa to Latin America вказує на широкий спектр історичних досліджень Cambridge University Press.

Гідроніми, які дослідники відносять до категорій топонімів, є малочисельною групою у промовах К. Брайс і налічують всього 4 одиниці (1.6%). В аналізованих промовах Брайс двічі вжила назви річок Tamar та The River Thames, а також назви океанів – the Pacific Ocean, the Atlantic Ocean.

    To think that the Cambridge University Press was already established when explorers were searching ‘for the fabled Terra Australis’ following Ferdinand Magellan’s discovery ‘that the Pacific Ocean … was connected to the Atlantic Ocean’ (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). У реченні, де Брайс вказує на те, що видавництво Cambridge University Press існувало ще до відкриття мандрівниками, які слідували словам Фернанда Магеллана, що Тихий та Атлантичний океани були з’єднані,   австралійського континенту, гідроніми використовуються для подання історичних та географічних деталей.

Отже, топоніми в промовах генерал-губернатора Квентін Брайс складають 23.4% від усієї вибірки онімів. Аналіз показав переважання в промовах К. Брайс топонімів – назв населених пунктів, федеральних земель чи областей та назв країн. Гідроніми та урбаноніми (назви вулиць, площ, доріг) зустрічаються набагато рідше, що може пояснюватись тематикою промов, оскільки промови висвітлюють питання загальнонаціонального та міжнародного значення, а також характером подій, на яких вони виголошуються. Оскільки компонентами політичного дискурсу є прагматика тексту, взаємодія між адресантом та адресатом, прагматичний зміст та програмований прагматичний ефект, контекст та ситуація, використання топонімів, як складової онімів загалом, сприяють реалізації цих компонентів. Топоніми необхідно сприймати безвідривно від екстралінгвістичних складових та умов соціальної взаємодії.

Під терміном ергонім розуміють “власну назву певного об’єднання людей: організації, партії, установи, закладу та под., зокрема магазину, перукарні, ресторану та ін.” [2, 85].

Як вказує у своїй дисертації А. М. Ємельянова  ергоніми представляють собою одиниці мови і мовлення, які мають всі ознаки власного імені: служать для конкретного називання окремих предметів дійсності і виділяють поодинокий предмет з ряду однорідних; в ергоніма зазвичай відсутній “прямий зв’язок з поняттям, що лежить в основі”; в склад ергонімів, як і в склад власних імен, можуть входити будь-які частини мови (іменник, дієслово, прислівник, займенник, прийменник), котрі в якості оніма набувають граматичних характеристик іменника [3].

Ергонімія, вирішуючи завдання повідомлення і завдання впливу, виконує в мові ряд функцій, основними з яких є: номінативно-видільна; інформативна; рекламна; меморіальна; естетична; функція охорони власності [3].

Щодо класифікування ергонімів, то серед структурних класифікацій виокремлюють прості слова, складні слова, абревіатури різноманітних типів та словосполучення [8, 53]; слова непохідні чи прості похідні, складні, абревіатури складові й звукові, назви, ускладнені цифровою індексацією, апозитиви – спеціально створені одиниці номінації, відсутні у загальнолітературній мові та словосполучення [10, 124]; однокомпонентні, двокомпонентні й багатокомпонентні (описові) конструкції [6, 92]; вони також можуть бути представлені словом, словосполученням, реченням, текстом [11, 344].

У своєму дослідженні ми класифікували ергоніми, використані в аналізованих провах К. Брайс за об’єктами, які вони номінують і виокремили такі категорії: державні установи та організації; правоохоронні органи та військові установи; міжнародні організації; навчальні заклади; підприємства; спортивні організації, угрупування, ліги; видавничі доми.

Найчастіше з усіх ергонімів зустрічаються найменування державних організацій та установ – 12 разів. Наприклад:

    When I was Sex Discrimination Commissioner at the Human Rights and Equal Opportunity Commission, Older Women’s Network used to come to our office regularly for meetings, conversations. Their opinions, ideas and experiences were highly valued (Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day, Sydney, March 7, 2012). У поданому реченні згадуються два приклади ергонімів. Існування в Австралії як Комісії з питань прав жінок та рівних можливостей, так і Організації Старших жінок засвідчують важливість гендерних питань в політиці Австралії. До того ж, подібні організації “близькі по духу” самій Брайс, оскільки до того, як зайняти пост генерал-губернатора Австралії, жінка була юристом і працювала у різних комітетах з питань прав людини, проти дискримінації жінок.

    As I look through the pages, I see the names of many organisations that have contributed to our vibrant community life, some that I am honoured to be Patron of  the Benevolent Society celebrating its 200th anniversary this year – Australia’s oldest charity… (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). Згадане  Benevolent Society – це перша благодійна організація в Австралії (заснована ще в 1813 році), що є незалежною позарелігійною, неприбутковою організацією, цілями якої є допомогти людям побороти бар’єри, що заважають їм бути учасниками усіх суспільних процесів.

Брайс також згадує назви правоохоронних органів та військових установ Австралії та інших наближених до неї держав. Наприклад:

    And what a special treat to have the Queensland Mounted Police on show –Aren’t those horses something? (Speech on the occasion of Opening of EKKA, Brisbane, August 9, 2013). На відкритті щорічної виставки ЕККА присутні підрозділи кінної поліції Квінсленда, в чиї обов’язки входить патрулювання зон відпочинку чи осередків злочинності, відвідування великих громадських зібрань, аби забезпечити порядок серед натовпу та охороняти VIP-осіб і т.д. Присутність Queensland Mounted Police – невід’ємний атрибут масових дійств, що проходять у штаті Квінсленд.

У промовах тричі були використані назви міжнародних організацій: the Commonwealth of Australia , UN, Scouts and Girl Guides – організації, членом яких є Австралія.

Крім того, по одному ергоніму було вжито з таких категорій, як назви навчальних закладів, підприємств, спортивних організацій та видавничих домів. Візьмемо для прикладу таке речення:

    Next, to Belmont Valley outside Brisbane to establish an enormous modern plant for Morris Woollen Mills, and in the mid ‘50s we moved to Tenterfield where we grew wool and fat lambs — Border Leicester Merino cross and I say we because as you would well know, we were all in it, ploughing, planting, shearing (Speech on the occasion of 4th Women of  Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show, Victoria, July 20, 2012). Брайс називає назву заводу Morris Woollen Mills, щоб показати свою обізнаність в бавовняній промисловості, такій важливій для австралійської нації.

Отже, ергоніми, використані в промовах Квентін Брайс, не лише слугують цілям ідентифікації об’єктів,  але й формують конкретний образ у свідомості її реципієнтів і характеризуються наявністю вираженої соціально-закріпленої інформації. Ті 25 ергонімів (10%), які були виокремлені у промовах К. Брайс дають її аудиторії відомості про закономірності функціонування суспільно-політичного устрою австралійського суспільства, механізми влади, рівень розвитку культури та промисловості.

Таким чином, характерним лексичним явищем для промов генерал-губернатора Австралії є використання значної кількості онімів. Нами були проаналізовані найчастіше вживані власні імена та назви: антропоніми (42.4 %), топоніми (23.4 %) та ергоніми (10%). Усі вищезазначені категорії онімів  виконують номінальну та репрезентативну функції передусім та повинні інтерпретуватись безвідривно від екстралінгвістичних чинників.

Список використаної літератури

1. Бакастова Т. В. Семантизация имени собственного в целом худ. тексте (на
2. материале англ. яз.): Автореф. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Т. В. Бакастова. – Одес. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса, 1987. – 16 с.
3. Бучко Д. Г. Словник української ономастичної термінології / Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова. – Х. : Ранок-НТ, 2012. – 256 с.
4. Емельянова А. М. Эргонимы в лингвистическом ландшафте полиэтнического города: на примере названий деловых, коммерческих, культурных, спортивных объектов г. Уфы : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 [Електронний ресурс] / А. М. Емельянова. – Уфа, 2007. – 170 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/ergonimy-v-lingvisticheskom-landshafte-polietnicheskogo-goroda-na-primere-nazvanii-delovykh-
5. Ільченко В. І. Експресія власних назв як засіб публіцистики 2003 року: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08 “Журналістика” [Електронний ресурс] / Володимир Іванович Ільченко. – К., 2003. – 20 с. – Режим доступу: http://www.disser.com.ua/contents/3575.html
6. Карпенко О. П. Топонім // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. — 824 с.
7. Кутуза Н. В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м. Одеси) : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01. – укр. мова / Д. Г. Бучко. – Одеса, 2003. – 214 с.
8. Суперанская А. В. Теория и методика ономастических исследований / А. В. Суперанская, В. Э. Сталтмане, Н. В. Подольская, А. Х. Султанов. – М.: Наука, 1986. – 256 с.
9. Ткачук В. И. Структурные типы новых собственных названий в русском языке современной эпохи / В. И. Ткачук // Исследования по русскому языку и методика его преподавания. – Днепропетровск, 1972. – С. 53-57.
10. Уфимцева А. А. Лексическая номинация (первичная, нейтральная) / А. А. Уфимцева // Языковая номинация. Виды наименований. – М.: Наука, 1977. – С. 5-85.
11. Хейлик Т. А. Особенности образования эргонимов в современном русском языке / Т. А. Хейлик // Шоста республіканська ономастична конференція. Тези доповідей і повідомлень. – Ч. 2. – Одеса, 1990. – С. 123–124.
12. Ходоренко А. В. Когнитивные аспекты функционирования современной антропонимики (на примере наименований групп лиц) / А. В. Ходоренко. – Дніпропетровськ : Пороги, 2011. – 422 с.
13. Шарашова М. К. О значении собственных имен / М. К. Шарашова // Семантика языковых единиц : доклады V Международ. конференции. – Т.1. – М., 1996. – С. 118-120.
14. Шеремет Л. Г. Значение и стилистический потенциал английских имен собственных (именования людей) : автореф. дисс. на соискание науч. степеня канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Л. Г. Шеремет – Л., 1984. – 20 с.
15. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/reception-keep-australia-beautiful-tidy-towns
16. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/reception-celebrate-queensland-day
17. Bryce Q. Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/4th-women-wool-lunch-australian-sheep-and-wool-show
18. Bryce Q. Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/afternoon-tea-older-womens-network-members-mark-international-womens-day
19. Bryce Q. Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/book-launch-forgotten-holocaust
20. Bryce Q. Speech on the occasion of State Dinner / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: https://www.gg.gov.au/printpdf/speech/state-dinner-0
21. Bryce Q. Speech on the occasion of Opening of EKKA / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: https://www.gg.gov.au/speech/opening-ekka-brisbane
22. Bryce Q. Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia” / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/launch-cambridge-history-australia
23. Bryce Q. Speech on the occasion of Opening of Special Olympics / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/opening-special-olympics
24. Bryce Q. Speech on the occasion of General Service Officer Graduants / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/general-service-officer-graduands

    Ключові слова: гендер, гендерні маркери, політична промова, книжна лексика, стилістичні прийоми.

Статья посвящена исследованию гендерных маркеров, свойственных женщинам в современном англоязычном политическом дискурсе. В статье рассмариваються гендерные особенности политических речей генерал-губернатора Австралии Квэнтин Брайс, а также приведены примеры и статистические данные лексических и стилистических средств, с помощью которых гендерные маркеры реализовывают.

Ключевые слова: гендер, гендерные маркеры, политическая речь, книжная лексика, стилистические приемы.

The article is dedicated to the study of gender “colouring” peculiar to women in modern English political discourse. The article deals with gender peculiarities in political speeches of Governor-General of Australia Quentin Bryce, as well as with the examples and statistical data of lexical and stylistic devices with the help of which gender “colouring” is realized.

Key words: gender, gender “colouring”, political speech, bookish vocabulary, stylistic devices.

У статті розглядаються гендерні маркери, що використовуються у промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс. Актуальність даного дослідження полягає у тому, що гендерні маркери у політичних текстах загалом мало досліджені, а у текстах австралійського політичного дискурсу – тим більше.

    Метою цієї статті є аналіз використання гендерних маркерів та опис їх особливостей у промовах Квентін Брайс, яка наразі є генерал-губернатором Австралії. Для досягнення поставленої мети слід виконати низку завдань:

–                     розкрити зміст поняття гендерної маркованості;

–                     описати типові гендерні маркери, характерні мовленню жінок;

–                     подати приклади вживання типових гендерних маркерів Квентін Брайс;

–                     виявити найбільш уживані генерал-губернатором гендерні маркери.

    Об’єктом дослідження є гендерно маркований мовний матеріал у політичній комунікації. Предмет дослідження – особливості функціонування лексичних та синтаксичних структур у фемінно “завуальованих” політичних промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс.

Теоретичною основою статті є праці А. Кіріліної та М. Томської, О.Л. Бессонової та О.І. Горошко. Для аналізу та дослідження гендерних маркерів, притаманних жінкам ми використовували промови генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а саме: Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show (Victoria, 20 July 2012), Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day (Sydney, 7 March 2012), Speech on the occasion of  Book launch of The Forgotten Holocaust (Canberra, 2 August 2012), Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns (Canberra, 8 May 2012), Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day (London, 6 June 2012).

На сучасному етапі в лінгвістиці особливої актуальності набуває гендерний підхід до вивчення різних мовних явищ та процесів. Цей підхід став поштовхом для виникнення гендерної лінгвістики –  напряму лінгвістики, що сформувався у самостійну течію в останні десятиліття XX ст. і що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи фемінності й маскулінності, а з іншого боку — особливості мовної поведінки чоловіків і жінок [5].

Історія вивчення гендеру у лінгвістиці пов’язана з працями таких вітчизняних та зарубіжних вчених: В.О. Борисенко, О.Л. Бессонова, Е.А. Земская, А.П. Мартинюк, А.В. Кіріліна, М.Р. Кей, Р. Лакофф та ін.

Дослідники по-різному трактують значення поняття гендеру. На думку дослідниці О.І. Горошко, гендерні відносини фіксуються в мові у вигляді культурно обумовлених стереотипів, накладаючи відбиток на мовленнєву поведінку особистості і на процеси її мовної соціалізації [3]. Російська дослідниця А.В. Кіріліна вказує на те, що гендер виявляє поведінкові норми мовлення чоловіків та жінок у текстах різного типу, стильові особливості, які можуть бути класифіковані як ті, що притаманні мовленню чоловіків або жінок, а також осмислення мужності та жіночності у різних культурах та мовах [4]. Н.Л. Пушкарьова розуміє під гендером “систематичну характеристику соціального порядку, якої неможливо позбутися або відмовитись” [6, 166].

Загальновизнаного визначення поняття гендерної маркованості на сьогодні, на жаль, теж не існує.  Ті визначення і пояснення, які наводяться у сучасній лінгвістиці, не є всеохоплюючими і не пропонують повної класифікації гендерно маркованої лексики і синтаксичних конструкцій. Нам імпонує таке визначення гендерної маркованості: “це суттєві прояви пізнання світу через призму чоловічої чи жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної і комунікативної діяльності чоловіків і жінок, визначені статтю особливості мовної діяльності та мовної поведінки” [7, 8]. Гендерна маркованість може бути формальною (такою, що відноситься до плану виразу, зафіксованої у формі мовної одиниці) і семантичною (що відноситься до плану змісту, вираженої в значенні мовної одиниці).

Незважаючи на те, що кардинальної відмінності у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок, згідно з О. Бессоновою, не існує, проте відмінності є на всіх рівнях мови: більшою мірою – на фонологічному та дискурсивному рівнях, меншою – на лексичному та синтаксичному [1, 7]. З одного боку, можна говорити про існування ситуативно зумовлених та незумовлених (за теорією гендерної асиметрії мозку) відмінностей у жіночому та чоловічому усному й писемному мовленні. Але, з іншого боку, безумовним також є існування стереотипних уявлень про мовленнєву поведінку чоловіків та жінок, які втілюються носіями мови в різноманітних формах комунікації (при свідомому чи підсвідомому бажанні ідентифікувати себе в гендерному полі) [2, 7]. Для того, аби досягнути бажаної цілі як чоловіки, так і жінки використовують відмінні мовні засоби. В англійській мові сформовані свої гендерні маркери, притаманні мовленню чоловіків та жінок.

Оскільки нашою метою є проаналізувати вживання гендерних маркерів генерал-губернатором Австралії Квентін Брайс, то ми зосередимось на описі типових гендерних маркерів, характерних мовленню жінок. Власне на класифікацію особливостей мовлення жінок у праці А. Кіріліної та М. Томської “Лингвистические гендерные исследования” ми вирішили спиратися у нашому дослідженні [4]. Дослідниці виокремлюють наступні особливості мовлення жінок:

1. Значна кількість вставних слів, обставин та додатків (наприклад, додатки – mothers, wifes, sisters, daughters; означення – access, health care, jobs, credit; вводні слова – however тощо).

Прикладами використання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами є такі: I admire your capacity to set aside other urgent tasks– either in the home or the workplace – to put your hands and backs into the mustering; the mulesing; the marking; the vaccinations; and, of course, the 12 hour days that shearing bring [10]. У поданому реченні К. Брайс перелічує обов’язки, з якими працівниці щодня мають справу на вівчарських станціях, показуючи таким чином, що їй відомий і близький процес виготовлення вовни.    

    Загалом у проаналізованих промовах нами було знайдено 35 випадків вживання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами, що становить  5.8% від усіх виокремлених стилістичних засобів та прийомів, використаних у її промовах. Наведемо ще приклад:

    And that’s one of the aspects of Older Women’s Network that I love – the sense of fun, joie de vivre, the warmth and friendship that abounds – always underpinned by vision, strategy, a practical approach, solving problems with intellectual rigour [11]. Використовуючи вставні компоненти та перелік, Брайс акцентує позитивні сторони Організації Старших Жінок, захоплюється теплотою дружньої атмосфери, що панує серед членів цієї організації.

2. Схильність до використання “престижних”, стилістично підвищених форм, кліше, книжної лексики.

В аналізованих промовах австралійського генерал-губернатора нами було виявлено 341 випадок вживання “елітних, престижних” завищених форм слів, тобто книжної лексики, а також кліше.

Наприклад: It’s always a great compliment to be invited to launch a book, but I have to confess on this occasion it was an invitation I extended to myself – not in a contrived way I hasten to add – rather as a spontaneous gesture of delight in Caroline’s stunning achievement [12]. Використання таких завищених форм є особливою рисою, притаманною промовам Квентін Брайс. За допомогою них політик висловлює вдячність за запрошення її на важливу подію з нагоди презентації книги про Голокост, вихваляє авторку видання. Кліше на кшталт an invitation I extended to myself, I have to confess, I hasten to add додають мовленню генерал-губернатора тону ввічливості та навіть благородності.

У промовах використана також значна кількість й інших сталих виразів, для прикладу: “My father kept me in touch with…”, “childhood stands me in great stead”, “the highs and lows”, “it goes without saying”, “in every sense of the word”, “have the hide to think”, “a great debt of gratitude is owed…” і т. д.

3.Використання модальних конструкцій (наприклад, can, may, must, ought, shall etc.).

У п’яти проаналізованих промовах Квентін Брайс нами було виявлено 11 випадків вживання модальних дієслів. Наприклад:

    Can you ever truly escape past nightmares that dog your footsteps?[12] Брайс задає риторичне запитання про те, чи можливо взагалі по-справжньому втекти від кошмарів, що невідступно слідують за нами, маючи на увазі Голокост. Використане модальне дієслово can володіє дуже слабким ступенем припущення, ймовірність становить приблизно 25% зі 100%. Таким чином, бачимо, що сама генерал-губернатор не вірить у те, що людство може коли-небудь забути про такі страшні події, як Голокост.

My friends, I’m delighted you could join me for this important occasion to announce the overall winner of the Australian Tidy Towns 2012 Awards [8]. Модальне дієслово could використовується з метою ввічливості у звертанні до аудиторії. Брайс радіє з того, що її слухачі змогли приєднатись до неї і відвідати захід, де буде оголошений переможець конкурсу Australian Tidy Towns.

4.Використання конотативно нейтральних слів та фраз, евфемізмів.

У проаналізованих промовах була виокремлена невелика кількість евфемізмів, що, на нашу думку, може пояснюватись тематикою вибраних промов. Загалом, було виявлено 6 випадків вживання нейтральних слів та виразів на позначення “делікатних” понять. Наприклад:

She has worked in government circles, as private secretary to a Minister and a Prime Minister…[12] Брайс коротко розповідає біографію Керолайн Купер – авторки книги «Забутий Голокост». Не бажаючи поставити Керолайн у незручне становище, Брайс не вказує конкретно посаду, яку займала жінка, а просто каже, що вона працювала в урядових колах.

5.Велика образність мовлення під час описування почуттів. Крім того, жінки схильні до використання означень, що передають позитивні емоції.

Вибірка означень з позитивною конотацією у промовах Квентін Брайс становить 123 одиниці. Наведемо приклади їхнього вживання у реченнях:

    Your friends and colleagues take enormous pleasure and pride in what you have done in bringing to us: “The Forgotten Holocaust” [12]. Брайс вживає прикметник з позитивною конотацією emormous, щоб підкреслити наскільки вона задоволена і горда від того, що її співвітчизниця написала таку важливу працю.

My friends, itisagreathonour to serve our country in this office and a privilege to represent my fellow Australians overseas [9].

Прикметник great також підсилює щирість та позитивну налаштованість генерал-губернатора, коли вона говорить про те, що це для неї честь служити Австралії та представляти її співгромадян закордоном.

6.Вживання складних речень, довгих синтаксичних конструкцій, а також використання великої кількості  знаків пунктуації.

Зокрема, нами було виокремлено 9 прикладів вживання такого синтаксично-стилістичного засобу як асиндетон, що має будову багатокомпонентного безсполучникового речення. Наприклад:

A day for the world community to acknowledge the contributions that women make in every aspect of life. In the home, on the job, in their neighbourhood, as mothers, wives, sisters, daughters, learners, workers, citizens, leaders [11]. Квентін Брайс, послуговуючись асиндетоном, перелічує сфери діяльності жінок в суспільстві, експресивно наголошуючи на їх беззаперечній важливості та незамінності.

7.Мова жінок набагато більш емоційна в цілому, ніж мова чоловіків. Про це свідчить використання таких стилістичних засобів та прийомів як  епітет, перелік, гіпербола і т.д.

Вибірка епітетів у проаналізованих промовах становить 15 одиниць. Найчастіше в якості епітета використовується слово warm, наприклад, warm welcome, warm folds of family, warm thanks, warm hospitality.

Крім того, генерал-губернатор вживає стилістичний засіб переліку 48 разів, що є найчастотнішим порівняно з усіма іншими засобами та прийомами. Наприклад:

Occasions to pay tribute to Her Majesty’s devotion to duty, commitment to service, steadfastness, compassion in leadership [9]. На прийомі з нагоди Діамантового ювілею королеви Єлизавети ІІ генерал-губернатор, використовуючи стилістичний засіб переліку, називає позитивні риси Її Величності, що посилює імідж королеви як мудрого правителя. Брайс захоплюється її посвятою обов’язку, службі, витриманістю, співчуттям у керівництві.

    You are highly regarded for your talents, workethic, can–doproblemsolving[9]. Генерал-губернатор підтримує репутацію своїх співвітчизників як добросовісних кваліфікованих працівників, застосовуючи перелік. Австралійців, які працюють закордоном, зокрема, у Великобританії, цінують за їх здібності, трудову етику та готовність до вирішення проблем.

Ще одним важливим стилістичним засобом, яким нерідко послуговується Квентін Брайс у своїх промовах, є гіпербола. Політик вживає її 19 разів.

    ThereisnothingIlovebetter than a sheep show…[10] Брайс гіперболізує, коли каже, що немає нічого, що б вона любила більше за шоу овець. Таким чином, генерал-губернатор хоче пояснити, що цей захід дуже важливий у житті австралійського суспільства і що для неї особисто він багато чого означає.

У таблиці нижче наведено перелік проаналізованих вище гендерних маркерів, уживаних Квентін Брайс, а також їх процентне співвідношення.

Таблиця 1

Кількісні показники вживання гендерних маркерів у політичних промовах Квентін Брайс

–         епітетами;

–         переліками;

–         гіперболами.

15

48

19

2.5%

7.9%

3.1%

Всього

607

100%

Незважаючи на те, що деякі дослідники вважають, що різниця в моделях чоловічої та жіночої мовної поведінки проявляється нерегулярно і гендер не є визначальним фактором комунікації, все ж в деяких ситуаціях мовного спілкування вплив гендеру проявляється в наданні переваги одним прийомам мовного спілкування і блокуванні інших [4].

Таким чином, ми бачимо з таблиці поданої вище, що Квентін Брайс, яка на сьогодні займає посаду генерал-губернатора Австралії, з усіх гендерних маркерів, притаманних, на думку вчених, жінкам у комунікації, найбільшу перевагу надає використанню книжної лексики, що вносить у тон її промов деяку офіційність та урочистість. На другому місці за частотою використання – означення з позитивним забарвленням, що використовуються в основному для похвали і відзначення якостей австралійської нації та окремих її представників зокрема. Використання експресивних засобів, таких як епітет, перелік та гіпербола свідчить про бажання Квентін Брайс запевнити аудиторію у правдивості своїх слів, висловити свої переконання й установки так, щоб це звучало щиро і переконливо та спонукати слухачів до тієї суспільно-політичної реакції, що є вигідною для керівництва Австралії.

Зрідка використовуються модальні конструкції. Оскільки первинна функція модальних дієслів полягає у маркуванні психологічного емоційного стану мовця, відношення до комунікативної ситуації та її складових, пом’якшенні категоричності функціональних дієслів, то можемо припустити, що з вищезгаданими цілями були застосовані інші лексико-семантичні засоби чи  синтактико-стилістичні прийоми, тому не було потреби у надмірному використанні модальних дієслів. Незначна кількість застосованих евфемізмів свідчить про відсутність необхідності завуальовувати слова та вирази з непристойним змістом чи неприємним забарвленням. Тематика вибраних промов не передбачає використання таких лексичних одиниць.

На нашу думку, подальше дослідження варто зосередити на порівняльному аналізі гендерних маркерів у політичних промовах керівників колишніх домініонів Великобританії, наприклад, генерал-губернатора Австралії (жінки) Квентін Брайс і генерал-губернатора Нової Зеландії (чоловіка) Джері Матепараі. Слід виявити доцільність чи недоцільність виокремлення гендерних маркерів, характерних суто мовленню жінок чи мовленню чоловіків.

Список використаної літератури

1. Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04  “Германські         мови”  / О.Л. Бессонова. — К., 2003. — 39 с.
2. Волинчик О.С. Мовні технології гендерної психографії в російських публіцистичних текстах мас-медіа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук: спец. 10.02.02 “Російська мова” / Ольга Сергіївна Волинчик. – К., 2007. – 13 с.
3. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского речового поведения (психолингвистический анализ): автореф. дис. … канд. филол. наук [Електронний ресурс] / Е.И. Горошко. – М.: МГУ, 1996. – 21 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/osobennosti-muzhskogo-i-zhenskogo-verbalnogo-povedeniya-psikholingvist-analiz
4. Кирилина А. Лингвистические гендерные исследования [Електронний ресурс] / А. Кирилина, М.  Томcкая // Отечественные записки. – 2005. – № 2. – С. 89–101.
5. Миронова Н.В. Становлення гендерної лінгвістики [Електронний ресурс] / Н.В. Миронова // Наук. вісник Волинського націон. університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – С. 44-46. –– Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filolog/2009_17/R1/Myronоva.pdf
6. Пушкарева Н.Л. Гендерные исследования и исторические науки  / Н.Л. Пушкарева  // Гендерные исследования, Харьков, ХУГИ: 1999, №3.- С.166-186.
7. Синельникова Л. Н. Введение в лингвистическую гендерологию / Л.Н. Синельникова, Г. Ю. Богданович. – Луганск; Симферополь, 2001. – 190 с.
8. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/reception-keep-australia-beautiful-tidy-towns
9. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/reception-celebrate-queensland-day
10. Bryce Q. Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/4th-women-wool-lunch-australian-sheep-and-wool-show
11. Bryce Q. Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/afternoon-tea-older-womens-network-members-mark-international-womens-day
12. Bryce Q. Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/book-launch-forgotten-holocaust

Стаття присвячена семантичному аналізу політичних промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон. У статті запропоновано класифікації концептуальних метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика.

Ключові слова: політична промова, метафора, термінологія, семантика, лексика.

The article is devoted to the semantic analysis of the political speeches delivered by the U.S. Secretary of State Hillary Clinton. It provides with the classification of conceptual metaphors found in the public discourse of the American politician.

Key words: political speech, conceptual metaphor, terminology, semantics, vocabulary.

Метафори утворюють значну кількість словникового складу сучасної англійської мови, яка є не тільки гнучкою, а й мінливою. Постійне поповнення лексики сучасної американської політичної публіцистики за рахунок метафор слугує придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства.

Політична промова належить до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Проблему лексико-стилістичних особливостей політичних промов досліджували такі науковці І.В. Арнольд, А.М. Баранов, М.В. Блажевич, А.Ф. Селіванов, Г.В. Колшанський, Л.Г. Павлова, Г.Г. Почепцов, І.Г. Чередниченко та ін. Питання метафоризації політичних текстів розглядали у своїх наукових дослідженнях Дж. Лаккоф, А.О. Худолій, А. П. Чудинов.

Метафора приваблювала та приваблює дослідників, оскільки її розглядають як процес і результат дії складних мовних і когнітивних механізмів та засіб концептуалізації емпіричних знань. Ґрунтовне дослідження метафори пов’язане з вивченням особливостей її функціонування у мовленні, де в повному обсязі відбувається реалізація її синтагматичних зв’язків.

Метою дослідження є семантичний аналіз політичних промов колишнього Державного секретаря США Гіларі Клінтон, який передбачає класифікацію концептуальних метафор, їхній поділ на тематичні групи, визначення їхніх лексичних та семантичних характеристик, особливості використання у промовах політика.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• здійснити аналіз концептуальних метафор, виявлених у промовах Гіларі Клінтон та класифікувати їх відповідно до тематичних груп;
• виявити ефект впливу метафор на аудиторію.

Промови вважаються найголовнішим вербальним втіленням риторики. Під промовою розуміють публічний виступ з певного приводу, що має чітку логічну структуру, смислове навантаження та мету.

Процедурним механізмом сугестії у політичних промовах є використання метафоризації, тобто перенесення якостей одних об’єктів дійсності на якості інших. Варіювання різних семантичних наслідків метафор у різних контекстах визначає ефект цього механізму інтерпретації дійсності. Метафори широко застосовуються в політичних промовах та аргументації. Вони слугують засобами схиляння аудиторії до прийняття певного рішення, спонукають до очікуваної мовцем поведінки аудиторії [2, 190].

За словами А. О. Худолія, метафора виступає результатом когніції людини з семантичними параметрами, властивими англійській мові, а самі явища мови, зокрема значення та референція, переломлюються через призму когніції людини [4, 183].

Дж. Лаккоф у когнітивній теорії стверджує, що коли промовець використовує метафори, то він трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», тобто ту, яка сформує думку реципієнта. Тема цієї «кінцевої» інформації незнайома йому, а метафора порівнює незвичну інформацію із чимось уже відомим. Теоретично, кожне метафоричне висловлювання – це мовленнєвий акт: він встановлює або найчастіше сприяє встановленню зв’язку між знайомими і незнайомими темами для реципієнта інформації. Ця теорія стверджує, що коли державні лідери намагаються донести будь-яку інформацію, аудиторія спостерігає за їхніми відносинами із слухачами, думає про метафоричне вираження категорії «висоти» та «відстані», які їх відділяють від державних діячів. Вони усвідомлюють себе окремо від них [3, 245].

У політичній мові існують такі види метафор: розміру, особистої зверхності, відстані, субординації, а також метафори вибору [1, 260].

Метафори розміру охоплюють поняття «що більше – то краще». У промовах політичних діячів завдяки цьому виду метафори досягається ефект кращої перцепції інформації реципієнтом, особливо пов’язаної із розмірами та обсягом. Вони сприяють формуванню образу у свідомості та закладають початкове ставлення до тих чи інших понять [1, 262]. Так, наприклад, у промовах Гіларі Клітон, трапляється лексична конструкція the scope and scale of a problem, яка підсилює значення проблеми у свідомості аудиторії та безпосередньо виконує функцію афектації:

Concrete action is possible when we understand the scope and scale of a problem [13]. Наведений приклад підтверджує, що вдало дібраний метафоричний вираз підсилює важливість та значення тієї чи іншої проблеми, сприяє її детальному та скрупульозному вивченню.

У промовах Гіларі Клінтон досить часто трапляється лексема «force», яка у сполученні з іншими семантичними одиницями створює ефект контамінованої метафори:

And we thank Senegal for contributing troops to the ECOWAS stabilization force there [12]. Лексична конструкція «stabilization force» має як денотативне, оскільки все-таки йдеться про всі військові сили, що діяли в регіоні, так і конотативне значення, позаяк мовець говорить водночас і про мету та результат їх діяльності – стабілізацію конфліктної ситуації в регіоні.

Іншого семантичного наповнення набуває лексема у висловлюванні держсекретаря США під час проголошення заключної частини тієї ж промови:

Thank you for being a model in this region, a champion of democracy, a force for peace, prosperity, and progress [12]. Тут лексема «force» не виступає військовим терміном, а швидше передає потенціал країни та її напрацювання у сфері миротворчої діяльності та прогресивного поступу.

Наступним видом є метафора зверхності. Приклади таких метафор частіше трапляються в тоталітарних промовах і слугують для відділення правлячої верхівки від звичайних груп населення. У демократичних промовах ця межа зникає й усі класи та групи зближуються [1, 263].

Цей тип метафор не є типовим для текстів політичних промов Гіларі Клінтон. Тим не менше можемо виокремити декілька прикладів: «to lift your own people out», «takes leadership from the top», «preserving their grip on power», «at the bottom of a list of rankings».

That means a nation’s own efforts to lift your own people out of poverty… [12]. Ця метафора відображає намагання Гіларі Клінтон максимально наблизити владу до пересічних громадян і показати, що всі дії політичних діячів спрямовані на добробут громадян.

Метафори відстані, зазвичай, використовуються для того, щоб дати уявлення про певне явище у порівнянні з минулим чи майбутнім, чи в певних територіальних рамках, і щоб запевнити аудиторію, що буде вжито наступних заходів [1, 263].

Цей тип метафор є домінуючим у промовах Гіларі Клінтон, що підтверджується такими прикладами:

And we’ve seen very clearly that parliamentary elections go hand-in-hand with greater economic opportunity. 2. Anyone who doubts that political openness and prosperity go hand-in-hand only have to look to South Korea, Japan, Indonesia, Taiwan – democratic societies that have delivered tremendous economic benefits [7]. Метафора «hand-in-hand» створює враження близькості та взаємопов’язаності двох процесів – парламентських виборів та економічного поступу.

У промовах Гіларі Клінтон ми можемо виокремити такі метафори відстані: «erase old dividing lines in global politic», «starts in the small places close to home», «having a black hole at the center of our data-driven universe», «in the vanguard of the struggle for justice».

You will decide whether South Africa seeks to erase old dividing lines in global politics [16]. Тут метафора створює враження близькості та тісної співпраці у світовому просторі, вказує на відсутність і необхідність стирання кордонів у глобалізованому світі.

Метафора субординації особливо характерна для диктаторського суспільства. Вона, як правило, вказує на те, що адресати промови не можуть змінити ситуацію, тому що існує непорушна встановлена зверху централізована ієрархічна система суспільного устрою та державного управління. Демократія ж сама по собі передбачає рух, вибір, відсутність чітких імперативів, тому політики-демократи за допомогою метафор субординації намагаються підкреслити основне правило демократії – право вибору [1, 264].

Метафори субординації практично відсутня у промовах Гіларі Клінтон. Однак, можемо виокремити певні лексичні конструкції, які за своєю семантикою наближаються до метафор субординації. У промові Гіларі Клінтон трапляються метафори субординації: «stand up for democracy and universal human rights», «to fight off a serious threat to democracy», «to stand on the side of freedom»[16].

So the United States will stand up for democracy and universal human rights, even when it might be easier or more profitable to look the other way, to keep the resources flowing. Наведена у контексті метафора свідчить про готовність Сполучених Штатів відстоювати демократію та загальні людські права у всьому світі.

Як ми переконалися, метафори субординації у промовах Гіларі Клінтон мають демократичне спрямування і є закликами до боротьби із загрозами демократії та свободи. Вони спрямовані на захист свободи як одного із ключових понять серед цінностей американського народу.

Метафори вибору – це знову ж таки метафори демократії. Вони використовуються політиками для того, щоб показати виборцям наявність альтернативи [1, 265].

Наприклад, у промовах Гіларі Клінтон ми почуємо: «our foreign policy priorities», «separating wheat from the chaff», «to keep economic engine going» [11]. Вищезазначені метафори створюють уявлення, що майбутнє держави завжди знаходиться в руках її громадян, і що їх свідомий вибір допомагає у встановленні демократичних ідеалів та засад, що стануть запорукою успіху їх Батьківщини.

У політичних промовах також трапляються метафори вибору, що пов’язані із пошуком: «everyone has to find their own path», «to find the truth»:

As we look at the unique strengths, challenges, and histories of individual nations, we know everyone has to find their own path [7]. Лексична сполука «to find their own path» у цьому контексті має значення «знайти свій шлях розвитку», тобто Гіларі Клінтон говорить, що не існує універсальної моделі розвитку, яка підходитиме усім країнам без винятку. Відтак, кожна нація повинна віднайти стратегію розвитку, що відповідатиме її реаліям.

Особливістю у промовах Гіларі Клінтон є використання метафор, що містять елементи або ж цілі лексичні конструкції з військовими термінами або транстермінологізованими одиницями військового семантичного забарвлення з ознаками метафоричності на позначення явищ суспільного та політичного життя.

But whether you’re a veteran of these efforts or someone new to what we are trying to do together, the United States will stand with you as your partner on the basis of mutual respect in order to make sure that the benefits that we see as so potentially achievable are available for you and particularly for the next generation [6]. Під метафорою veteran of these efforts Гіларі Клінтон має на увазі досвідченого борця за ідеї, які поділяють громадяни США.

Неодноразово у політичних промовах Гіларі Клінтон трапляються метафоричні вирази, до складу яких входять лексичні одиниці, запозичені із ділової, економічної та фінансової сфер: «…extract the wealth of Africa…» [12], «…to build a new partnership…» [12], «…launching a new partnership [16], «…to unlock global financing for long-delayed infrastructure projects…» [12], «…export-driven model …» [12], «…to keep economic engine going…» [11], «…reaping the economic rewards…» [12].

As certainly as America lies over the horizon behind me, so I pledge to the people of Africa that we will reach over this ocean to build a new partnership based on friendship and respect [12]. Метафора to build a new partnership вживається на позначення налагодження дипломатичних відносин, що базуються на напрацюванні і зусиллях з обох боків, відтак встановлення такого «партнерства» (лексема із ділового мовлення) прирівнюється до будівництва.

Гіларі Клінтон неодноразово використовує спортивні метафори у своїх політичних промовах. Наприклад: «…Jim Clifton and his team…», «…a race between hope and fear…», «…champion of democracy….». Спортивні метафори створюють враження гри, позбавляють ситуацію серйозності, вказують на переможців та тих, хто зазнав поразки. Наведені лексеми роблять інформацію емоційно забарвленою, внаслідок чого вона легше сприймається реципієнтом як зрозумілий і знайомий варіант, позаяк політика справді нагадує спортивні ігри, перегони, а політичні діячі подібні до учасників цих змагань.

So it’s great that we’re back here today, and I am grateful to Jim Clifton and his team for joining us to highlight the urgent need for more and better information about women and gender equality around the world [13]. У цьому реченні наведено приклад використання спортивної метафори team, яка підсилює враження гри, командного духу, згуртованості довкола вирішення поставленого завдання.

It is a race, a race between hope and fear, a race between potential realized and despair imbued in every pore of one’s body [12]. Гіларі Клінтон використовує метафору race, адже лексема із спортивної термінології про перегони найбільш релевантна, коли йдеться про протистояння двох антиподів – чи то ідеологій, чи двох антонімічних понять, що виражають полярні опозиції.

Ще однією групою метафор є метафори із сфери будівництва: «economic ruin», «a key building block», «four pillars», «to build a new partnership», «to build strong institutions», «we are building on the progress», «a global economic architecture», «to reinforce an architecture of rights-based rule». Розглянемо детальніше деякі із них:

In the late 1990s, this country was emerging out of years of war and economic ruin [15]. Автор використовує метафору economic ruin, що має значення «занепад в економічній сфері», період застою та стагнації в економіці держави. Використовуючи досить сильне за емоційним впливом слово «руїна», Гіларі Клінтон створює враження критичності ситуації, висловлюючи думку, що економічна система знаходиться у кризі. А поєднання виразу зі словом war передає реципієнту усю повноту критичної ситуації та занедбаного стану. У цьому контексті лексема war вжита у значенні конфлікту, гострого непорозуміння, суперечності. Проте зважаючи на попередні військові дії, можна говорити і про дещо буквальне значення семеми, її денотативність, позаяк лексема використана на позначення стану воєнних дій. Використання лексеми створює ефект напруження та додає змістової ваги і серйозності висловлюваному.

Іноді у промовах Гіларі Клінтон трапляються медичні та біологічні метафори. Зокрема у промовах держсекретаря примітні у складі метафоричних конструкцій лексеми на позначення частин тіла людини: «at the heart of our foreign policy priorities», «despair imbued in every pore of one’s body», «falling into the hands of terrorists», «extra-judicial killings at the hands of the mutineers», «heads of state», «heads of delegations», «back down in the face of threats».

That’s one of the reasons we have put women at the heart of our foreign policy priorities at the State Department [13]. Метафора at the heart of our foreign policy використана держсекретарем для того, аби акцентувати на важливості питання жінок – і поставити його в центрі, в серці політики закордонних відносин.

Медична сфера: «an anemic global economy», «economic recovery», «weak economy is collapsing», «healthy trade».

Consider some of the problems we face today – an anemic global economy, transnational crime and terrorism, climate change, disease, famine, nuclear proliferation [16]. Означення anemic (лексема із медичної галузі) використано у цьому контексті на позначення слабкої, недостатньо викристалізованої, не досить стабільної економічної системи світового масштабу. Термін і його використання у переносному значенні створюють стилістичний ефект, вираз легко розуміється реципієнтом та запам’ятовується, позаяк використання аналогії із загальновідомими концептами та поняттями досягають поставленої мовцем мети.

Також у політичних промовах Гіларі Клінтон можемо виокремити контаміновані метафоричні конструкти з лексичними одиницями запозиченими зі сфери мистецтва: «African renaissance», «paint a picture», «rich mosaic of democracy».

And here in Senegal, Bill talked about an African renaissance [12]. Для президента США renaissance (відродження) держави передусім полягає у встановленні демократичних цінностей, прав і свобод людини. Тобто у цьому контексті культурологічна лексема renaissance означає оновлення держави, декларація її ціннісних засад, ініціювання стабілізації усіх сфер суспільно-політичного життя.

Таким чином, транстермінологізовані лексичні одиниці у контамінації з іншою лексикою, у тому числі узуальною, створюють метафоричність висловлюваного. Такі лексичні конструкції вживаються у публіцистичних текстах як прагматично-експресивні компоненти імпліцитної сугестії на читача з метою зрозумілості, експресивності, проведення аналогії із сферою терміносистеми, у якій вони побутують.

Державний секретар США Гіларі Клінтон у своїх політичних виступах нерідко використовує метафори, що до своєї семантичної структури включають лексеми на позначення вогню. Наприклад, «before the wood is stacked or the match is struck», «when the fire is at full blaze», «might reignite the flames of conflict», «stacking dry firewood before striking the match».

The United States and our partners must act before the wood is stacked or the match is struck, because when the fire is at full blaze, our options for responding are considerably costlier and more difficult [10]. У цьому контексті йдеться про необхідність вжиття негайних заходів з метою запобігти загостренню критичної ситуації, оскільки боротися із викликами краще на ранніх стадіях їх появи. Гіларі Клінтон пояснює план дій метафоричними засобами: «…треба діяти, доки не закладені дрова і не запалений сірник, бо коли полум’я розгориться, тоді заходи боротьби з ним обійдуться значно дорожче…».

Отже, метафори, ретранслюючи властивості та ознаки предметів реального життя на політичні явища, створюють у свідомості людей образи та конструкти, які стають шаблонами у їхніх політичних поглядах, поведінці. Образність та метафоричність висловлювань Гіларі Клінтон під час публічних виступів створює дружню атмосферу, сприяючи аудиторії осмислити серйозні теми, розтлумачити глобальні процеси простою мовою, яка апелює не лише до логіки, а й до емоцій та відчуттів реципієнтів. Такий підхід є досить ефективним у політиці.

Література:

1. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой комуникации / Зарецкая Е. Н.  — Санкт-Петербург, 1998. — 345 с.
2. Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації / Федатов Л. Н. — К. : Наукова думка, 2003. — 289 с.
3. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Фрумкина Р. М.  — М. : Academia, 2001. — 320 с.
4. Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX- початку XXI століття : монографія / А. О. Худолій. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006.– 384 с.
5. Clinton H. R. Remarks at the 2012 International AIDS Conference: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm
6. Clinton H. R. Remarks at the African Growth and Opportunity Act Forum to Mark Global Economic Statecraft Day: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm.
7. Clinton H. R. Remarks at the APEC Women and the Economy Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm
8. Clinton H. R. Remarks at the Child Survival Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192325.htm
9. Clinton H. R. Remarks at the Climate Clean Air Coalition and Green Embassy Event: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm
10. Clinton H. R. Remarks at the U.S. Holocaust Memorial Museum Forward-Looking Symposium on Genocide Prevention: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm
11. Clinton H. R. Remarks at the U.S.-India Higher Education Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу : http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm.
12. Clinton H. R. Remarks on Building Sustainable Partnerships in Africa: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm
13. Clinton H. R. Remarks on Evidence and Impact: Closing the Gender Data Gap: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm.
14. Clinton H. R. Remarks to the International Women’s Leadership Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm.
15. Clinton H. R. Remarks to the Lower Mekong Initiative Women’s Gender Equality and Empowerment Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195001.htm
16. Clinton H. R. The United States – South Africa Partnership: Going Global: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm

The article examines verbal communication as factor of charisma of political leader is examined in the article. Also descriptions and features of political speech, and the most used lexico-semantic constructions that use political leaders in the speeches.

Традиція вивчення ораторського мистецтва, що має багатовікову історію, суттєво змінилась в другій половині ХХ ст. Об’єкт дослідження значно розширився: від судового красномовства до політичних настанов. Інтенсифікація соціологічних, психологічних та політичних досліджень в області мовного впливу стали зумовили інтерес до вивчення особливостей конструювання політичних настанов та їх впливу на масову свідомість виборців. Таким чином, дослідження харизматичності політичних лідерів та використання вербальних чинників, та лексико-семантичних конструкцій є досить цікавим та актуальним у наш час.

Аналіз останніх досліджень та публікацій Аналізом ефективності розробки політичних програм та побудови політичних промов займалися такі російські та вітчизняні дослідники: O. Бaшyк, А. Бєлoвa, O. Вoлкoв, O. Дaньшинa, В. Дeмeцькa, O. Михaльoвa, Л. Нaгoрна, O. Пaршинa, Н. Петлюченко, В. Пeтрeнкo, Т. Пєшкова, О. Радченко, O. Рoмaнoв, В. Трoянoв, С. Тхoрoвськa, I. Фрoлoвa, I. Чeрськa, Н. Щербиніна та ін.

Мета статті – визначити харизматичні особливості політичних лідерів у передвиборчих текстах.

Виклад основного матеріалу Вepбaльнa кoмyнiкaцiя нe мoжe icнyвaти бeз нeвepбaльниx зacoбiв. Знaння пcиxoлoгiчниx ocoбливoстeй влacнe вepбaльнoї кoмyнiкaцiї пoтpiбнe для бiльш глибoкoгo i пoвнoцiннoгo poзyмiння пpoцeсcв, щo вiдбyвaються пiд чaс вигoлoшyвaння iнфopмaцiї. Йдeться пpo пpoцeси гoвopiння тa cлyxaння, якi poзгopтaються y вepбaльнiй (cлoвecнiй) фopмi пiд чac мoвнoгo cпiлкyвaння. Зa фopмoю i зa змicтoм вoнo cпpямoвaнe нa iншy людинy, включeнe y кoмyнiкaтивний пpoцec, є фaктoм кoмyнiкaцiї.

Викopиcтoвyючи, як знaкoвy cиcтeмy людcькy мoвy, вepбaльнa кoмyнiкaцiя мoжe бyти cпpямoвaнa нa oкpeмy людинy, гpyпy aбo нe мaти кoнкpeтнoгo aдpecaтa, aлe в бyдь-якoмy paзi вoнa мaє дiaлoгoвий xapaктep. Її щe нaзивaють мoвлeннєвим cпiлкyвaнням, poзyмiючи мoвлeння, як здaтнiсть гoвopити, cиcтeмy фoнeтичниx знaкiв. Мoвлeння є зaсoбoм eмoцiйнoгo впливy, який cтимyлює aбo гaльмyє дiю oднoгo чи oбox пapтнepiв, ocкiльки бeз eфeктy cxвaлeння чи нecxвaлeння нeмoжливa кoopдинaцiя cпiльнoї кoмнікативної дії. Мовленнєва дiя yтвopюється з opiєнтувaльнoї  мicтить aнaлiз cитyaцiї взaємoдiї, фopмyвaння плaнy дiї cпiлкyвaння, нeoбxiднoї для дocягнeння мeти, тoбтo cтpaтeгiї тa викoнaвчoї з уpaxyвaнням пpaвил peгyляцiї cпiльниx дiй: мoвлeннєвoгo eтикeтy, пoдaння ceбe.

У пpoцeci пеpeдaвaння iнфopмaції peaлiзyються фyнкцiї мoвлeння: зpoджeння i cпpиймaння пoвiдoмлeнь, peгyляцiя кoмyнiкaтивнoї дiї cпiвpoзмoвникiв, кoнтpoль зa peзультaтaми cпiлкyвaння.

Oдним iз нaйвaжливiшиx кoмпoнeнтiв вepбaльнoї кoмyнiкaцiї є гoвoрiння, тoбтoy вмiння пpoмoвляти, вигoлoшyвaти iнфopмaцiю, бyдyвaти peчeння. Xapaктepиcтикa гoвopiння мicтить тaкoж iндивiдyaльнi ocoбливocтi людини цe мaнepa гoвopити, якa вигoлoшyє iнфopмaцiю.

Гoвopiння – пcиxoлoгiчний кoмпoнeнт вepбaльнoї кoмyнiкaцiї; мeтoд втiлeння y cиcтeмy знaкiв пeвнoгo cмиcлy, кoдyвaння iнфopмaцiї; мexaнiзм мoвлeння, пoбyдoви виcлoвлювaнь. Кyльтypy гoвopiння дocлiджyє cпeцiaльнa нayкa – pитopикa – тeopiя кpacнoмoвcтвa. Вoлoдiння зaсoбaми pитopики oзнaчaє вмiння виcлoвлювaтиcя зpoзyмiлo, чiткo, лaкoнiчнo, пpaвильнo, oбpaзнo i ввiчливo. Piвeнь йoгo зaлeжить вiд ocoбливoстeй викopиcтaння лeкcики, вoлoдiння гpaмaтикoю, бaгaтcтвa acoцiaцiй, виявy cтaвлeння дo пapтнepa пo cпiлкyвaнню.

Гoлoвнoю мeтoю бyдь-якoї пpoмoви пoлiтикa є cкepyвaти миcлeння, пoчyття тa eмoцiї cлyxaчa y пoтpiбнoмy opaтopoвi напрямку. Caмe чepeз цe пpи нaпиcaннi тa вигoлoшeннi пpoмoви вдaються дo piзнopiвнeвиx зacoбiв тa їx ceмaнтикo–cтилicтичниx пoєднaнь, якi пepш зa вce aпeлюють дo eмoцiйниx cтpyктyp людcькoї пcиxiки, a тaкoж дiють нa пiдcвiдoмi кoмпoнeнти мoвнoгo cпpийняття [1, с. 424]. Caмe цим мoжнa пoяcнити виcoкий piвeнь нacичeнocтi пoлiтичнoї пpoмoви мoвними eмoцiйнo–eкcпpecивними зacoбaми i пpийoмaми лeкcичнoгo тa cинтaкcичнoгo piвнiв.

Дocлiдники cтвepджyють, щo eмoцiйнa фopмa сильно впливає на мexaнiзми миcлeння, пaм’ятi тa yвaги, пoлeгшyючи тим caмим пpoцеc пoдaчi тa зaсвoєння iнфopмaцiї cлyxaчaми та під цим впливом змiнює ycю cxeму cпpиймaння cкaзaнoгo аудиторією [2, с. 216]. Для пiдсилeння eмoцiйнo–пcиxoлoгiчнoгo впливy пoлiтичнoї пpoмoви викoриcтoвyють cтилicтичнi пpийoми лeкcичнoгo тa cинтaкcичнoгo piвнiв.

Дo гpyпи нaйбiльш yживaниx лeкcикo–cтилicтичниx пpийoмiв нaлeжaть eпiтeт, мeтaфopa тa aлюзiя. Паpaлeльнi кoнcтpyкцiї, гpaдaцiя, пеpeчиcлeння, пoвтop, aнтитeзa, eмoцiйнe пpoтиcтaвлeння, пoлicиндeтoн тa pитopичнe зaпитaння cклaдaють гpyпу cтилicтичниx пpийoмів cинтaкcичнoгo рівня [6, с. 425]. Дoвoлi чacтo для дocягнeння бaжaнoгo eфeктy пoлiтики вдaються дo зaсoбiв впливy нa фoнeтичнoмy piвнi, якi нaйчacтiшe вирaжaються y викoриcтaння aлiтepaцiї. Aлiтepaцiя – оcoбливий cтилicтичний пpийoм, нaпpaвлeний нa cтвopeння дoдaткoвoгo мyзичнoгo eфeктy висловлювання [3, с. 257]. Викopиcтoвyючи цeй cтилicтичний пpийoм, opaтор видiляє в мoвнoмy пoтoцi cлoвa, пoв’язaнi aлiтepaцiєю, якi нaбyвaють пeвнoгo iнтoнaцiйнoгo знaчeння. Тaким чинoм оратору пoлiтикy вдaється пpивeрнyти yвaгy ayдитopiї дo нaйбiльш знaчyщиx cлiв, якi чинять пeвний eмoцiйний вплив нa цiльoвy ayдитopiю. Пpийoм aлiтepaцiї cпpияє cтвopeнню ocoбливoгo pитмiчнoгo мaлюнкa виcлoвлювaння, poблячи пpeдмeт oбгoвoрeння бiльш вaжливим для пyблiки. Тoмy пpи нaпиcaннi пpoмoви для виpaжeння гoлoвнoї iдeї пoтpiбнo пiдбиpaти мaкacимaльнo cпiвзвyчнy лeкcикy, якa aпeлювaтиeе дo цiннicниx ycтaнoвoк ayдитopiї i чинитимe чимaлий вплив нa фopмyвaння їx ocoбиcтoї дyмки cтocoвнo cкaзaнoгo пoлітикoм. Пpийoм мeтaфopи являє coбoю пepeнeceння нaзви з oднoгo oб’єктa чи явищa нa iнший, пoдiбний з пepшим y бyдь-кoмy вiднoшeннi [4, с. 68].

Узaгaльнeнicть тa oбpaзнicть мeтaфopи poблять її дoвoлi зpyчним мeтoдoм кoмyнiкaцiї, ocкiльки y випaдкy її викoриcтaння вiдcyтнiй paцioнaльний пocлiдoвний oпиc пpeдмeтa чи явищa. Мeтaфopa як cтилicтичний пpийoм дaє мoжливicть iнтepпpeтyвaти cкaзaнe i пpoпoнyє мoжливicть aльтepнaтивнoгo виpiшeння питaння. Мeтaфoрa викoнyє iнфopмaцiйнy тa пpaгмaтичнy фyнкцiї, впливaючи нa cyджeння тa cтaвлeння ayдитopiї дo oбгoвopювaнoгo питaння, викликaючи вiдпoвiднi пcиxoлoгiчнi тa дiєвa peaкції з бoкy цiльoвoї аудиторії [5, с. 35]. Дocлiдники пiдкpecлюють ocoбливy poль мeтaфopи y cyчacнiй пoлiтичнiй кoмyнiкaцiї. Тaк, дocлiдник O. В. Дiтpix ввaжaє, щo в пoлiтичнiй cфepi мeтaфopa дyжe чacтo вживaється для пoбyдoви кapтини cвiтy, чepeз щo є oдним iз зaсoбiв пpивepнeння yвaги гpoмaдян i знapяддям eмoцiйнoгo впливy нa ниx [7, с. 437–446].

У пoлiтичнoмy диcкypci poль мeтaфopи пoлягaє y впливi нa cвiдoмi тa пiдcвiдoмi кoмпoнeнти пcиxiки гpoмaдянинa [6, с. 53-56]. Мoвa пpистocoвується дo тиx цiлeй, якi пoлiтик cтaвить пеpeд coбoю, y peзyльтaтi чoгo icнyючi в зaгaльнoмy cлoвникoвoмy зaпaci cлoвa aктyaлiзyються y пoлiтичнoмy тa iдeoлoгiчнoмy кoнтeкcтax для фoрмyлювaння тeopiій чи дoктрин i cтaють пoлiтичнoю лекcикoю.

Дoвoлi eфeктивним пpийoмoм пеpeкoнaння, який лeгкo cпpиймaється нa cлyx i мaє знaчний вплив, є викopиcтaння кopoткиx фpaз тa peчeнь лoзyнгoвoгo xapaктepy. У cвoїx пpoмoвax пoлiтики чacтo викopиcтoвyють лeкcичнi cyпеpлaтиви (cлoвocпoлyчeння чи фpaзи, якi викopиcтoвyють нa пoзнaчeння нaйвищoгo cтyпeня oзнaки) тa пpикмeтники нaйвищoгo cтyпeня пopiвняння. У пoлiтичниx пpoмoвax ширoкo викopиcтoвyються piзнoмaнiтнi пoвтopи. Для ниx влacтивa iдeнтичнicть тa cтepeoтипнicть, зaвдяки чoмy вoни здaтнi чинити вплив нa людинy пoзa її cвiдoмicтю. Нaйбiльш пoшиpeним видoм пoвтopy є лeкcичний, мeтoю якoгo є пiдкpecлити пeвнy iдeю тa cлyгyвaти eлeмeнтoм poзкриття гoлoвнoї дyмки. У пoлiтичниx пpoмoвax вaжливy poль вiдiгpaє тaкoж ceмaнтичний пoвтop, який виpaжaється cлoвaми тa cлoвocпoлyчeннями oднoгo ceмантичнoгo пoля, cклaдникaми якoгo є cлoвa, щo мaють cпiльний eлeмeнт знaчeння.

Нe мeнш вaжливe знaчeння мaє синтaкcичний пoвтop, який мaє тpи ocнoвниx фyнкцioнaльниx мoдeлi: aнaфopa, eпiфopa тa пapaлeльнi кoнcтpyкцiї. Aнaфopичний пoвтop є нaйбiльш тpaдицiйним cпocoбoм видiлeння aктyaльниx пoлoжeнь пpoмoви шляxoм винeceння нa пoчaтoк peчeння чи виcлoвy eлeмeнтiв, щo пoвтoрюються. Aнaфopa як рiзнoвид пoвтopy є клacичним пpийoмoм cтилicтичнoгo cинтaкcиcy, який cприяє pитмiзaцiї opaтopськoгo мoвлeння i пiдвищyє йoгo виpaзнicть. Нa пpoтивaгy aнaфopичнoмy, eпiфopичний пoвтop oзнaчaє винeсeння пoвтopювaниx eлeмeнтiв нa кiнeць peчeння чи виcлoвлювaння.

Викopиcтaння пapaлельниx кoнcтpyкцiй пiдcилює змicтoвi eлeмeнти мoви в cинтaкcичниx кoнcтpyкцiяx i cпpияє зaкpiплeнню iнфopмaцiї y cвiдoмocтi цiльoвoї ayдитopiї. Дyжe вaжливy poль вiдiгpaють cинтaкcичнi cтилicтичнi зacoби, дo якиx нaлeжaть aнтитeзa, пoвтop, пapaлeлiзм cинтaкcичниx кoнcтpyкцiй, гpaдaцiя, пepeлiчeння, диcкaнтний пoвтop cлiв тa pитopичнe питання.

Aнтитeзa як cтилicтичний пpийoм викopиcтoвyється для cтвoрeння кoнтpacтнoї xapaктepиcтики питaння чи явищa, щo oбгoвoрюється. Лeкcичнy ocнoвy цьoгo пpийoмy cклaдaють aнтoнiми. Викopиcтaння aнтитeзи «в чиcтмy виглядi» (викopиcтaння лишe aнтoнiмiв) мoжнa пpиpiвняти дo гpи cлiв, дo якoї opaтop вдaється для пiдcилeння eмoцiйнo-пcиxoлoгiчнoгo впливy нa цiльoвy ayдитopiю.

Дoвoлi чacтo зaмicть клacичнoї aнтитeзи, щo бyдyється нa ocнoвi пpoтиcтaвлeння пapaлeльниx кoнcтpyкцiй тa aнтoнiмiв, викopиcтoвyють пpийoм eмoцiйнoгo пpoтиcтaвлeння. Пpийoм eмoцiйнoгo пpoтиcтaвлeння cлyгyє cпoсoбoм aктyaлiзaцiї змicтoвo-oцiнoчниx eлeмeнтiв мoвлeння, щo пpизвoдить дo пiдcилeння eфeктy пcиxoлoгiчнoгo тиcкy. Викopиcтaння цьoгo зaсoбy впливy пpизвoдить дo тoгo, щo cмиcлoвий poзвитoк мoвлeння виключaє для ayдитopiї мoжливicть зpoбити влacнy oцiнкy. Тaкa пoбyдoвa пpoмoви дoзвoляє пoлiтикy нaв’язaти cвoю дyмкy i вирaзити cвoю пoзицiю cтocoвнo пeвнoгo питання.

Висновки. Oтжe, з вище сказаного можна узагальнити, що y cyчacнoмy пoлiтичнoмy диcкypci шиpoкo викopиcтoвyються ceмaнтикo–cтилicтичнi зaсoби впливy нa cвiдoмicть цiльoвoї ayдитopiї. Влacнe ycпiшнicть пoлiтичнoї пpoмoви знaчним чинoм зaлeжить вiд вдaлoгo викoриcтaння зaсoбiв yвирaзнeння лeкcичнoгo тa cинтaкcичнoгo piвня, якi cпpияють кpaщoмy зacвoєнню iнфopмaцiї cлуxaчaми тa пepeконaнню їx, щo лишe oдин вaрiaнт тpaктyвaння пoзицiї пoлітикa є вipним.

Парламенська риторика нероздільно пов’язана з історією, теорією та практикою парламентаризму. Вона вражає своїми здобутками отриманими, протягом століть, саме парламентська риторика є окремою сферою, яка регламентує особливості поведінки, емоційного стану політиків, засобів та впливів на народ, і вона відрізняється від звичної нам риторики.

 Список використаних джерел та літератури

1. Власенко, О. Пропонуємо виборчі технології: (Лабораторія сучасних виборчих технологій при Фонді сприяння місц. самоврядуванню в Україні) [Текст] / О. Власенко // Уряд. кур’єр. – 1997. – 11 груд. – С. 6
2. Вознесенська, О. Політичний текст і електоральна поведінка населення [Текст] / О. Вознесенська // Соціальна психологія. – 2004. – № 5 (7). – C. 79-89.
3. Дацишин, Х. Метафора в сучасному українському політичному дискурсі: За матеріалами преси 1995-2002 років [Текст] / Х. Дацишин. – Л.: ПАІС, 2004. – 260 с.
4. Дацишин, Х. Конотативний аспект функціонування метафори в політичному дискурсі [Текст] / Х. Дацишин // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістика. – 2001. – Вип. 22. – С. 437–446.
5. Кунцевич, С.Е. Психологические аспекты политического дискурса [Текст] /С. Е. Кунцевич // Вестник Минского гос. лингвист. ун-та. Сер. 1, Филология. – 2005. – № 4 (20). – С. 37-50.
6. Шейгал, Е.И. Семиотика политического дискурса [Текст] / Е. И. Шейгал. – Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/56756/ – Название с экрана.
7. Яцутко Д. Політична метафора у ЗМІ: функції повідомлення й впливу [Текст] / Д. Яцутко – Режим доступа: http://bukvar.su/izdatelskoe-delo-i-poligrafija/page,5,180586-Politicheskaya-metafora-v-SMI-funkcii-soobsheniya-i-vozdeiystviya.html. – Назва з екрану.

The article examines the nature of “political attitude” and features influence political attitudes on voters. Also distinctive features of concepts of political speeches and election program. The functions performed by political guideline.

Традиція вивчення ораторського мистецтва, що має багатовікову історію, суттєво змінилась в другій половині ХХ ст. Об’єкт дослідження значно розширився: від судового красномовства до політичних настанов. Інтенсифікація соціологічних, психологічних та політичних досліджень в області мовного впливу стали зумовили інтерес до вивчення особливостей конструювання політичних настанов та їх впливу на масову свідомість виборців. Таким чином, дослідження природи впливу настанов політичних виборів на потенційних виборців в умовах жорсткої політичної конкуренції у ХХІ ст. є актуальним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналізом ефективності розробки політичних програм та побудови політичних промов займалися такі російських та вітчизняних дослідників як Е.В. Бакумова [2], А. Н. Баранов [3], В.М. Бебик [4], І. Вихованець [5], М. В. Гаврилова [6], Н. Голуб [7], О.М. Діденко [8] та ін. Існує чимало праць зарубіжних дослідників в області ораторського мистецтва, масової комунікації та зв’язків з громадськістю [10-12].

Мета статті – визначити поняття «політична настанова» та розглянути особливості впливу політичних настанов на виборців.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні дослідники визначають лише поняття «політична промова», «передвиборча програма». Політична промова – це мова політична за змістом та усна і публічна за формою [12, с. 193]. Передвиборча програма (або політична програма) – це документ, у якому викладені основні цілі та методи досягнення цих цілей політичної партії, суспільно-політичного руху, окремого діяча, іншого об’єднання громадян; виклад політичної платформи партій або державних інститутів, основних положень цілей їх діяльності та способів їхньої реалізації, гарантій виборцям тощо. Тобто, передвиборна програма – це перелік дій, які зобов’язується виконати кандидат під час своєї депутатської каденції [4].

Передвиборна програма повинна містити наступні розділи: аналіз стану країни і визначення чинників, що стримують розвиток країни; визначення необхідного нового стану країни і шляхів, які до нього ведуть; перелік принципів, виходячи з яких партія зобов’язується вирішувати проблеми описані в програмі; перелік дій, які зобов’язуються члени партії виконати у визначений термін і прогноз наслідків виконання цих дій [4].

Під час складання передвиборчої програми дуже важливу роль відіграє ключове повідомлення або гасло, що доноситься до виборця. Гасло в передвиборчій програмі виступає закликом до дії до обрання виборцями саме цієї партії [6, с. 130].

Дослідивши сутність цих понять, можна зробити висновок, що поняття «політична настанова» – це ширше поняття, яке об’єднує поняття «політична промова» і «передвиборча програма». Тобто, різновидами політичної настанови є політична промова як різновид усного впливу політичного лідера на виборців та передвиборча програма як різновид письмового послання до виборців. При чому слід зауважити, що саме на основі ретельно пробуваної і викладеної у стислих позиціях передвиборчої програми політтехнологи пишуть політичні промови для лідерів тих чи інших партій. Спочатку розробляється офіційна програма даної політичної партії чи окремого кандидата, а потім починається безпосередня «передвиборча гонка» виражена у множинності політичних промов тих чи інших політичних лідерів.

Феномен мовного впливу являє собою образне явище, тому опис різноманітних його аспектів припускає експлікацію накреслених власне автором обмежень в проблематиці. Мова є важливим чинником в суспільстві, бо ще з виникненням етнічної диференціації та суспільного розшарування, вона була знаряддям і об’єктом ідеологічної боротьби. Мовний фактор здавна використовується панівними верствами багатьох народів для того, щоб контролювати та направляти думки народу. Для досягнення мети використовуються різноманітні прийоми і різновиди мови. Одним із таких різновидів є публічна мова, що організовується у формі монологу, тобто складно побудованого, розгорненого, тривалого вислову зверненого до суспільства. Особливий інтерес для вивчення становить «агітаційна» та «пропагандистська» мови, які знаходять своє вираження в політичних настановах: передвиборчих програмах та політичних промовах [5, с. 44-45].

Політична мова в умовах опосередкованого спілкування, виступає і розвивається як публіцистична. Усна публічна мова виступає тим визначніше, повніше і яскравіше як ораторська, коли більш виражений її безпосередньо-політичний характер. Адже, чим ширші маси, до яких мова адресується, чим загальніший і злободенно-актуальніший характер мають реальні інтереси, виражені мовою, тим сильніше виявляється ораторська якість [10, с. 99]. Таким чином, політична ораторська мова визначається не зовнішніми формальними ознаками, а внутрішньою структурою, обумовленою її змістом і функцією. Форма усного публічного монологу політичної спрямованості набуває ораторського характеру залежно від конкретних суспільно-політичних умов, оскільки зміст і функція промови політика набувають те або інше безпосередньо політичне значення. Чим адекватніше до дійсності вираз політичних інтересів і чим якісніше це зображено, тим вища ораторська якість мови. Ще Демосфен підкреслив, що «не слова і не звук голосу складають славу оратора, а напрям його політики» [1, с. 28]. Античні оратори і теоретики ораторської мови не тільки пов’язували її з політичною боротьбою, але визначали її суть риторичною. У свою чергу риторика – це мистецтво добре говорити з політичних питань.

Відомо, що виборці так як і жінки люблять вухами. Чим краще виступить політик, чим більше сподобається своїм потенційним виборцям, чим ближче він стане в емоційному плані до народу, який його обиратиме, тим ефективнішою буде його промова. Саме тому політичний лідер в промові зазвичай атакує або захищає. Зрозуміти організацію його мови можна, лише враховуючи той ідеологічний план, який вона протиставляє. Полемічні випади, натяки, образи, гіпербола, іронія, замовчування, антитези, категорична різкість оцінних думок, хід аргументування, контрасти формулювань та інші класичні ораторські «засоби» організовують мовний контрплан, противагу, який не може бути повністю розкритий без зіставлення з конкретними переконаннями політичних конкурентів [11, с. 293]. Полемічність ораторської мови, її бойове суспільне призначення зумовили і особливу увагу до емоційної виразності, дієвості слова, звідси – розробка прийомів дії на почуття, які заповнюють і, навіть, замінюють аргументування, аналіз понять.

Увага до ефективності політичної ораторської мови, котра завойовує політичному лідеру і його партії перемогу, пов’язана з тим, що політик організовує рух мови як розгорнену систему реплік. Для розгорненого виступу політика з політичною промовою характерна складна планомірність (розвиток оповідання, аргументування, ілюстрації, посилання, зіставлення, нагадування, критика політичних конкурентів) підстав, висновків і затвердження своїх переконань. Звідси турбота про композиційну будову, найдієвіше у відповідних політичних умовах та щонайширше застосування різних форм внутрішньомонологічного мовлення і обширна площина зіткнення з художньою мовою. Внутрішньомонологічна мова оголює і загострює полемічний рух значення виступів. Будь-який монолог є єдністю внутрішніх «реплік» (смислових компонентів мови), і рух мови реалізується шляхом їх діалектичного розвитку; у відомому значенні монолог є внутрішньою розмовою. Діалогічному реплікуванню в монолозі відповідають абзац, параграф, розділ, частина, композиційно виражаючи рух думки. Для полемічної загостреної мови надзвичайно характерні багатоманітні форми внутрішньомонологічної «розмови»: риторичне запитання, питання у відповідь, поступка, напад на супротивника, захист, апеляція до аудиторії. Політичний лідер «звертається», ставить запитання і тут же відповідає на них, попереджає заперечення, передбачаючи їх характер. Часто мова драматизується: з’являється полемічна «мішень», образ супротивника («персоніфікація»), від імені якого формулюються думки, що підлягають спростуванню [7, с. 8-10].

Турбота про дієвість, конкретність, яскравість і емоційну насиченість вираження думок певною мірою зближує ораторський аспект політичної промови з художньою мовою, для якої характерний не термінологічний абстрактний вираз понять, їх зв’язків і відносин, а «образна» конкретність виразу: розкриття змісту понять, шляхом виявлення ходу їх освіти і максимальної конкретизації їх певних сторін і зв’язків, завдяки чому долається загальний і розпливчатий характер відвернутого виразу. Метафора, порівняння, метонімія, гіпербола, перифраза, іронія широко використовуються в політичних виступах, відповідно до змісту, цільовій установці, найближчим функціональним умовам [9, с. 208].

Крім того, політик прагне до звукової, вимовної та інтонаційної виразності мови і повинен мати справу з міміко-жестикуляційною стороною мовлення. Тут появляється точка зіткнення з декламаційною і театральною мовою. Варто зазначити, що не всі ознаки мають бути присутні в кожній політичній промові, адже їх співвідношення змінюється залежно від змісту, спрямованості кожної політичної промови та передвиборчої ситуації [3, с. 28].

Всі ці багатоманітні сторони дієвої виразності, до яких прагне лідер політичної партії, визначили погляд на політичне ораторське мистецтво як на мистецтво слова, що має безпосередньо прикладне значення – спрямовані на вибір виборцями саме їх політичної партії.

Політичні настанови виконують наступні функції:

1. Комунікативна функція. Вона спрямована на передачу інформації, яка має призвести до зміни політичної  свідомості адресата.

2. Спонукальна (апелятивна, вокативна, конативна, регулятивна, інструментальна) є функцією впливу на адресата – виборця. Оскільки основним завданням політичних промов та програм є мобілізація виборців для проведення певних акцій [2, с. 77].

3. Емотивна функція орієнтована на вираження емоцій політика-промовця та збудження емоцій адресата.

4. Метамовна функція спрямована на пояснення смислу слова чи висловлювання. У політичних текстах інколи зустрічаються фрагменти, в яких політик пояснює читачеві суть спеціальних понять і термінів, оскільки не всі слухачі розуміють значення їх значення. Хоча слід зазначити, що в основному у політичних промовах використовується звичайка лексика, не спеціалізована, оскільки це перешкоджає встановленню контакту і утримання уваги аудиторії.

5. Фатична функція пов’язана із встановленням та підтриманням контакту між співрозмовниками.

6. Естетична (поетична) – орієнтована насамперед на форму повідомлення, на те, як виражена думка,  оскільки політик також повинен слідкувати за виразністю свого мовлення [8, с. 12].

Висновки. Отже, розробка стратегії передвиборчої кампанії в умовах жорсткої політичної конкуренції потребує значної уваги та часу для розробки. Що стосується стратегії передвиборчої програми, то спочатку розробляється офіційна передвиборча програма певної політичної партії чи окремого кандидата, а потім починається безпосередня «передвиборча гонка» виражена у множинності політичних промов тих чи інших політичних лідерів. Таким чином, політична програма (передвиборча) – це перша настанова виражена у письмовій мові, а політична промова – це друга, третя і настанова т.д. політичного лідера, яка виражена в усній мові. Політична промова визначається своєю внутрішньою структурою, яка обумовлена змістом і функцією промови певного лідера політичної партії в конкретних суспільно-політичних умовах. Адже, чим адекватніше до дійсності виражаються політичні інтереси і чим якісніше це зображено, тим вищою є якість мови та її переконливість. Якщо ефективність впливу передвиборчої програми на виборців визначається її внутрішньо композиційною побудовою та семантико-стилістичними засобами впливу та переконання, то на якість та ефективність впливу політичної промови значною мірою впливає ще інтонаційна виразність мови політика, його міміка та володіння жестами. Політичні настанови – сукупність передвиборчої програми та політичних промов лідера певної партії, які виконують комунікативну, спонукальну, емотивну, метамовну, фактичну та естетичну функції з метою залучення підтримки виборців на чергових виборах.

 Список використаних джерел та літератури

1. Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурному етнічному висвітленні [Текст] / Б. М. Ажнюк. – К.: Наукова думка, 1989. – С.134
2. Бакумова, Е. В. К вопросу о коммуникативных типах политических лидеров [Текст] / Е. В. Бакумова // Основное высшее и дополнительное образование: проблемы дидактики и лингвистики. – Волгоград: «Политехник», 2000. – С. 77 – 81.
3. Баранов, А. Н. Парламентские дебаты: традиции и новации [Текст] / А. Н. Баранов, Е. Г. Казакевич. – М.: Знание, 1991. – 64 с.
4. Бебик, В. М. Політологія для політика і громадянина [Електронний ресурс] / В. М. Бебик. – Режим доступу : www.URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-72.html. – Дата доступу: 30.01.13. – Назва з екрану.
5. Вихованець, І. Нюанси слова (про мову лектора) [Текст] / І. Вихованець // Трибуна лектора. – 1976. – №2. – С. 44-45.
6. Гаврилова, М. В. Политический дискурс как объект лингвистического анализа [Текст] / М. В. Гаврилова // Политические исследования. – 2004. – №3. – С. 127-139.
7. Голуб, Н. Ораторська мова в дискурсивному аспекті [Текст] / Н. Голуб// Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2010. – №22 (209). – С. 5-14.
8. Діденко, М. О. Політичний виступ як тип тексту [Текст]: автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук / М. О. Діденко. – О., 2001. – 19 с.
9. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х.: Основа, 1993. – С. 256
10. Burson, H. Beyond PR [Text]: Redefining the Role of Public Relations / H. Burson. – New York.: Randome House, 1990. – Р. 203
11. Melvin L. Defleur, Everette E. Dennis Understanding Mass Communication [Text] / . – Boston.: Prentice-Hall, 1988. – Р. 406
12. Pfeffer, J. Managing with Power [Text]: Politics and Influence in Organization / J. Pfeffer. – Boston.: Prentice-Hall, 1992. – p. 193-195.