О. О. Смольницька,

Науково-дослідний інститут українознавства

Міністерства освіти і науки України

м. Київ

ФЕМІНІННИЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ ІРЛАНДІЇ У ВИБРАНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ІРЛАНДСЬКІЙ ПОЕЗІЇ:

ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ

У статті вперше аналізується фемінінна образність Ірландії на прикладі вірша англомовної ірландської поетеси кінця ХІХ – початку ХХ ст. Етни Карбері «Мимолітний слід ірландського кельта». Пропонується зіставний аналіз емблематики Ірландії – Кетлін Ні Гуліен – у порівнянні з іншими образами кельтської культури. Залучаються приклади з ірландських саґ, поезії Вільяма Батлера Єйтса, балади «Моя маленька Чорна Троянда» тощо. Акцентується увага на українському перекладознавстві та подібності ірландської і української культур.

Ключові слова: англійська мова, переклад, поезія, ірландистика, Ірландія, кельти, фемінінність, архетип

ФЕМИНИННЫЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ ИРЛАНДИИ В ИЗБРАННОЙ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ИРЛАНДСКОЙ ПОЭЗИИ: ПРОБЛЕМА УКРАИНСКОГО ПЕРЕВОДА

В статье впервые анализируется фемининная образность Ирландии на примере стихотворения англоязычной ирландской поэтессы конца XIX – начала ХХ в. Этны Карбери «Мимолетный след ирландского кельта». Предлагается сопоставительный анализ эмблематики Ирландии – Кэтлин Ни Гулиэн – в сравнении с другими образами кельтской культуры. Используются примеры из ирландских саг, поэзии Уильяма Батлера Йейтса, баллады «Моя маленькая Черная Роза» и т. д. Акцентируется внимание на украинском переводоведении, а также общих чертах ирландской и украинской культур.

Ключевые слова: английский язык, перевод, поэзия, ирландистика, Ирландия, кельты, фемининность, архетип

FEMININE IMAGE-SYMBOL OF IRELAND IN THE SELECTED IRISH POETRY WRITTEN IN THE ENGLISH LANGUAGE:

THE PROBLEM OF THE UKRAINIAN TRANSLATION

The article at first analyzes feminine imagery of Ireland for example of the poem “The passing of the Gael” (the late 19^th – the beginning of the 20^th century) written in the English language by the famous Irish writer and journalist Ethna Carbery. The research offers the comparative analysis of the emblematics of Ireland that is the image of Kathleen Ni Houlihan mentioned by Ethna Carbery. This analysis is made in comparison with other images of Celtic culture (Welsh, Manx and so on). The experiment uses the examples from the Irish sagas (scels), the poetry by William Butler Yeats, the folk-ballad “My Little Black Rose” (“Róisín Dubh”, or “Dark Rosaleen”) which has the Irish-Gaelic and English versions, etc. The image of the Gaels (the Irish nation) in this poem is compared with the mythical clan of fairy. There are motifs of nostalgia and emigration. The Celtic literature has a lot of allusions, and this tendency is proved because of cultural analysis. Thus, the symbolic of the poetry by Ethna Carbery is implicit. The problems of word-for-word about the lines, rhymes, etc. in the Ukrainian translation are given.  The attention is paid to the Ukrainian translation studies. Also the research demonstrates the similar features of the Irish and Ukrainian cultures. The methods are: poetological, linguistic, historical, contextual and comparative.

         Key words: the English language, translation, poetry, Irish Studies, Ireland, Celts, femininity, archetype

Сучасне українське перекладознавство позначається інтересом до ірландської літератури. На подібності історії, культури, ментальності та ін. аспектів у розвитку кельтів і слов’ян уже багато акцентували увагу – зокрема, вичерпний аналіз на цю тему дає О. Бросаліна [2, с. 93 – 99], лауреатка Літературної премії ім. Григорія Кочура (2012), поетеса, теоретик і перекладачка ранньо-, середньо- і новоірландської поезії, а також інших літератур («Беовульф», лірика ваґантів та ін.). В українській ірландистиці від її джерел можна назвати буквально кілька імен: І. Франко, І. Качуровський (1918 – 2013), І. Гончарова, Л. Коломієць, О. Мокровольський, Олена О’Лір, С. Павличко (1958 – 1999), О. Подкоритова, М. Стріха, Н. Ференс (дослідниця В. Б. Єйтса) та ін. (насправді їх більше), – відомих як перекладачі, аналітики та популяризатори ірландської лірики. Зокрема, левова частка цієї діяльності – переклади з англійської мови, адже англомовна ірландська література як націєтворча (попри камерне існування ґельських творів) сприяла і сприяє підсиленню культури цього народу. Своєрідною призмою ірландського світогляду (крізь яку з кельтською специфікою знайомляться іншокультурні та іншонаціональні реципієнти) в Україні можна вважати, зокрема, англомовних В. Б. Єйтса і Дж. Джойса, а також численних ірландських новелістів (перекладачі: Р. Доценко, О. Сенюк та ін.). Звичайно, це й постать О. Вайлда, неодноразово відкритого в Україні як поета, прозаїка, драматурга (зокрема, останні два аспекти – завдяки Т. Некряч). З огляду на це, актуальне залучення текстів англомовної ірландської поезії, позначеної відбиттям національних архетипів. Через хронологічні межі та великий корпус текстів до уваги беруться твори кінця ХІХ – початку ХХ ст. Матеріалом аналізу є вірш відомої ірландської письменниці, журналістки, знавчині фольклору Етни Карбері (Ethna Carbery, 1866 – 1902, автонім Anna Johnston) “The passing of the Gael” у зіставленні з народною баладою “Róisín Dubh”, відомою в ірландсько-ґельському і англійському варіантах (цей твір можна вважати негласним національним гімном Ірландії). Вибрана лірика цієї поетеси вже перекладалась українською [3], проте для об’єктивного висвітлення ірландської літератури необхідні нові здобутки. Обидва названі твори знані в ірландському (у тому числі англомовному) світі, але не відкриті українською, попри надзвичайну славу книг Етни Карбері. Одна з проблем – відтворення історичних і міфологічних алюзій у поезії цієї письменниці (як і в інших ірландських авторів).

         Мета статті передбачає аналіз можливостей українського перекладу названого вірша Етни Карбері з урахуванням національних архетипів.

Відповідно до мети ставляться завдання:

• схарактеризувати спільну з українською фемінінність ірландської культури;
• проаналізувати згаданий поетесою образ Кетлін Ні Гуліен у зіставленні з іншими жіночими персоналіями ірландської та взагалі кельтської культури;
• простежити алюзії старовинної кельтської поезії у вірші Етни Карбері;
• дати українську рецепцію ірландистики.

Обрані методи: поетологічний, лінгвістичний, історичний, компаративний, контекстуальний.

Ірландське сприйняття, як і українське, побудоване на певній матріархальності, що зумовлено історично (жінка як лідер, королева тощо). Навіть романтична самоназва Ірландії – Ерін (Ейре та інші варіанти) – це ім’я богині з клану Туатха де Дананн (і, до речі, жіноче ім’я Ерін досі поширене). Отже, конотація Ірландії фемінінна. Жінка – це мати і земля, божество родючості (пізніше Богородиця), а ширше – Батьківщина (аналогічні асоціації – в українській, італійській, латиноамериканській та ін. культурах). Фемінінні функції поетичної Ірландії різноманітні: історична місія, надихання метафоричних дітей, дітородність, а також творче начало – або пробуджене в собі, або інспіроване в інших. Репродуктивна функція, яка містить язичницьке коріння, означає діяльність і самотворення Ірландії та її народу.

Відтак, ірландському фольклору притаманний фемінінний алегоричний образ Батьківщини у міфічних (або навмисно-буденних, на перший погляд) іпостасях. Ірландія у піснях з визвольним підтекстом найчастіше постає в образі жінки (“Róisín Dubh” – Маленької Чорної Троянди, або Чорнокосої Роуз), чи покинутої на пасовиську бурої корови (корова і бик – тотемічні священні тварини у кельтів, що не раз відображено в скелах – саґах). Зосередимося на жіночому образі, який досить багатогранний. Зокрема, це Кетлін, дочка Гуліена – Kathleen Ni Houlihan (ірл.-ґельськ. Caitlín Ní Uallacháin, носіями мови вимовляється приблизно як «Кáтін Ні Óлахайн»). Прізвище Uallacháin (англійський варіант – Houlihan) досить поширене в ірландців. Це узагальнений образ жінки, що, однак, має зрозумілий лише посвяченим підтекст.

Традиційно Кетлін Ні Гуліен змальовується як бездомна стара жінка (аналогічно – Шан Ван Вогт, sean-bhean bhocht – «бідна стара», емблема Ірландії в патріотичній пісні). Її вигнали з дому, з «чотирьох зелених піль» (тобто чотирьох провінцій Ірландії). Старість як ознака архаїчності, архетиповість – кельтська риса. Тут можна згадати численні у скелах міфологічні образи потойбічних героїнь, які перед битвою пророкують смерть, кровопролиття (звідси й відомий «бренд» Ірландії бенші), а також ірландських богинь, які часто старі й підкреслено, надприродно потворні. (Певну паралель можна простежити в слов’янській міфології: відьма та русалка мають наче дві зовнішності – молоду, привабливу та стару, потворну). Стара жінка, яка  під час блукань оплакує колишню славу рідного краю – узагальнений кельтський образ Батьківщини: схожі згадки є в піснях острова Мен. У вірші В. Б. Єйтса “The Hosting Of The Sidhe” (у різний час перекладався Оленою О’Лір – «Виправа сідів» – і Ольгою Смольницькою як «Воїнство сідів») згадується могила Clooth-na-Bare – дослівно «Стара жінка з Беррі»: фольклорна чарівниця, королева зими, інше ім’я якої – Кайлех Беррі. Вона блукала скрізь, шукаючи озера достатньо глибокого, щоб утопитися, і нарешті знайшла його в графстві Слайґо (Лох-Даґей, «озеро двох гусаків»). Таких прикладів використання образу магічно обдарованої (чи сакральної постаті) старої вигнанки в кельтській культурі досить багато. Ірландська література позначена тенденціями романтизму, символізму, магічного реалізму, неоміфологізму: сакральні місця стають профанними, і навпаки – колишня профанність топосів чи пам’яток набуває колишньої сакральності. Це треба враховувати при відтворенні ментальних особливостей у перекладі.

Проте в ХХ ст. жіноча емблема Ірландії у визвольній боротьбі зазнала певних змін. Сама Кетлін Ні Гуліен стала змальовуватись як молода великоока красуня в ірландському плащі з каптуром. Великі сумні очі натякають на трагічну долю Ірландії (меланхолія, навіть депресія, як і взагалі анормальний стан ліричного героя, популярні в кельтській міфології, скелах і баладах). Наприклад, такою іконографією позначена олійна картина ірландсько-шотландського художника сера Джона Лавері (Sir John Lavery), де в образі Кетлін Ні Гуліен – його дружина (“Lady Hazel Lavery as Cathleen ni Houlihan”, 1923 р., іл. 1). Саме така іконографія Кетлін Ні Гуліен стала популярною, причому навіть на грошових знаках (іл. 2). (Схожий прийом опису зовнішності – в оповіданні Рея Бредбері «Бенші», де привид-плакальниця – безсмертна молода ірландська красуня [1]). У графіті ІРА в Ольстері Ірландія – молода красива жінка дещо плакатної зовнішності.

Іл. 1. Sir John Lavery. Lady Hazel Lavery as Cathleen ni Houlihan, 1923

Іл. 2. Те ж саме зображення на десятифунтовій банкноті (фрагмент). Центральний Банк Ірландії

Міфічний образ Кетлін Ні Гуліен розроблявся В. Б. Єйтсом (поема 1901) та іншими ірландськими письменниками. Про цю постать згадував новеліст Френк О’Коннор (Frank O’Connor) у творі «Патріарх» (“The Patriarch”, збірка «Гості нації», “Guests of Nation”): заголовний герой, старий крамар Майкл Колленен, дещо наївний, але щирий у своєму патріотизмі, цікавиться в хлопчика (від чийого імені ведеться розповідь), чи не співала йому ґельськомовна бабуся «про Кетлін Ні Гуліген, Кейт О’Дуайєр, маленьку Чорну Троянду» [6, с. 62] (тут і далі новела цитується в перекладі Р. Доценка, відповідно, в ірландських іменах збережено правопис перекладача). Але таких пісень малий Джерімая, якого ірландською звуть Дермод (асоціація з героєм циклу про феніїв Діармайтом або Дірмедом!), не знає. «Патріарх» вишукує революційного змісту навіть у побутових або комічних піснях, які не мали такого підтексту (приклад постколоніального мислення і соціологічного аналізу). Вочевидь, у цьому соціологізмі для героя важливий образ жінки, що фігурує в переказаних хлопчиком піснях (скажімо, «лиха жінка» для Патріарха-слухача – це однозначно Англія, хоча текст не має її на увазі; відповідно, імпліцитно Англія-жінка натякає на іншу жінку, негативну для Ірландії, – королеву Єлизавету І Англійську Тюдор). Сам патріот пояснює: «…в цій пісні мусить бути якесь приховане значення… Повір мені… тут мусить бути глибший сенс, якого ні ти, ні я не бачимо. Вони повивали свої думки темними словами, щоб увести в оману ворогів» [6, с. 61]. Прикметно, що обидва герої новели англомовні й рідної мови не вивчили, проте це не завадило їхнім патріотичним поглядам, а оповідач сформувавсь як революціонер саме завдяки Патріарху і вступив до лав ІРА (тут ще й відображено долю самого автора). Цікаво, що сьогодні найбільш популярний ірландський символ, асоційований з боротьбою в Північній Ірландії, – це саме Кетлін Ні Гуліен. Наприклад, у новелі Юджина МакКейба (Eugene McCabe) «Жертви (Ферманаґська історія)» (“Victims: A Tale from Fermanagh”, 1976) ірландські революціонери-терористи звертаються до героїні-соратниці: «Диви, Mise Éire nua» [4, с. 134] («сучасна Кетлін ні Гуліен», дослівно – «сучасна Ірландія»).

Отже, і Кетлін Ні Гуліен, і Кейт О’Дуайєр (це прізвище теж поширене), і безіменні героїні в ірландському фольклорі – це начебто жінки, які – одні з багатьох, але насправді – складні міфологічні й навіть релігійні образи, які здатні трансформуватися відповідно до вимог сучасності. Це вірш Етни Карбері  “The passing of the Gael” (збірка «Чотири Вітри Ерін: вірші Етни Карбері», “The Four Winds of Eirinn: Poems by Ethna Carbery”, 1906), де згадується Кетлін Ні Гуліен (тут варіант написання – Kathaleen Ní Houlihan). Ірландсько-ґельською Éirinn – давальний відмінок «Ейре», тобто «Ірландія», а родовий (вочевидь, ужитий у заголовку збірки) – Éireann.

Поезія має кільцеву композицію (давній кельтський прийом, «кільце», що спостерігається і в орнаментах), побудована на повторах. Строфіка має три  римовані рядки (притаманний ірландській ліриці прийом, який є і в творах Шеймаса Гіні).

Символіка аналізованого вірша пов’язана з алюзіями кельтської поезії, причому ще ранньосередньовічної, анонімної, і це треба вгадувати. Так, чорний дрізд у кущі (the blackbird in the brake [1, p. 110]) – частий «гість» давньо- і середньоірландської лірики, як і баладної шотландської та давньоваллійської (алюзії останньої використовує сучасна поетеса Фіона Семпсон, Fiona Sampson). Приклади – давньоірландська анонімна поезія в перекладах Олени О’Лір – збірка «Прочанські пісні», 2006 – як-от вірші: «Ах, дрозде, добре між дерев…», VII ст., або знаменитий вірш IX ст.: «Навкруги – дерева, мов стіна, / Дрозд чарує піснею мене…» [7, с. 76]. Або інший анонімний вірш ХІІ ст., англійською умовно названий “The blackbird by Belfast Loch” (в оригіналі “Int én bec / ro léic feit”): «Птах малий / спів свій дме…» [8, с. 1] (напівсліпий переклад мій. – О.С.). Цей птах має тотемічні ознаки. Дрік (whin [1, p. 110]), який здається кельтам не гіршим золотом, аніж золота скарбниця (They may win a golden store – sure the whins were golden too [1, p. 110]), – реалія Ірландії (а також, до речі, Бретані). Як відомо, дрік яскраво-жовтий (в оригіналі його барва не названа, а для прозорості змісту в перекладі рослина названа «янтарною»). Тут золото пов’язане і з кольором, і метафорично: дрік – багатство як ознака Батьківщини. Можна знайти також імпліцитне відсилання до ірландського фольклору: смертному краще рвати верес у себе в горах, ніж збирати квіти у вічному блаженстві царства фейрі (наприклад, підводних мешканців), а безумному королю-поету Сівйнйа (герою ірландської скели «Безумство Сівйнйа» – “Buile Shuibhne”) ліпше, ніж Псалтир, дубове листя. Чотири графства, згадані у вірші (Керрі, Імал, Майо, Донеґол) – це ті чотири краї, звідки вигнано Кетлін Ні Гуліен. Предківські могили (або навіть кланові: the graves of kindred dead [1, p. 109]), полишені ґелами, – також кельтський образ, розроблений В. Б. Єйтсом у «Чорній вежі» (“The Black Tower”: воїни поховані стоячи). Верес, торф’яники, піщані пустелі, бескеття, гострі скелі, тихі озера, гірські вершини, струмки, сніги, дощове небо, туман та інші деталі ірландського пейзажу тут не штампи, а засоби, які увиразнюють епічну картину героїчного минулого.

Міфологічний підтекст вірша і тема вічного вигнання несподівано переходять у конкретну трагедію ірландського народу – еміграцію до США, перша хвиля якої була спричинена голодомором (і поетеса згадує голод, який стає символом – голодом душі, жагою=ностальгією). Звідси згадані сучасні міста і міська суєта. Ґели виразно бездомні, їхні поневіряння – це поневіряння матері-Ірландії, чий шлях тернистий (рефрен: Kathaleen Ní Houlihan, your way’s a thorny way! [1, p. 109 – 110]). Згадана в останній строфі бездомна худоба (cattle) на полях, де тепер живуть чужинці, нагадує ще один згаданий вище символ Ірландії – покинуту буру корову.

Ця поезія складна для перекладу не лише через відтворення ритму, повторів (They are going, going, going… [1, p. 109 – 110]) і те, що згадуване рефреном ім’я Kathaleen Ní Houlihan випадає з розміру (вочевидь, авторка припустила це свідомо), але й через наявність ірландизмів: colleen – «діва», «дівчина» (як шотл. lass), lad – юнак. Отже, у деяких випадках це Irish English. З огляду на це в перекладі вжито діалектизми (див. додаток) – у випадках, де оригінал це дозволяє.

Діви із соромливо-лякливим поглядом (shy–eyed colleens [1, p. 110]): і стрункі юнаки викликають асоціації з воїнством сідів, яке летить над землею (це і неодноразово перекладена українською балада “La Belle Dame sans Merci” Дж. Кітса, де в дами-фейрі «дикі очі»; це і творчість В. Б. Єйтса: коріння його методу – численна анонімна ірландська поезія – наприклад, ХІІ ст., «Воїнства сідів» у перекладі Олени О’Лір [7, с. 80]). Пізніше у фольклорі сіди (ши) стали сприйматись як клани фейрі (докладніше див. у статті: Смольницька О. Філософські засади поезії Ред’ярда Кіплінґа в українознавчому аспекті (на матеріалі малодослідженої лірики) / Ольга Смольницька // Сучасний Кіплінґ – нові акценти інтерпретації: матеріали конференції. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – С. 36 – 42). Цікаво те, що у вірші згадані глодові плоти (hawthorn hedges): глід – це сакральна рослина кельтів, пов’язана з фейрі. Навіть сама назва, “The passing of the Gael”, викликає для перекладу певні питання, бо Gael – це ґел, шотландський кельт, а рідше – ірландський. Але у даному випадку змальовуються ірландські кельти. Гнані фатумом і ворогами, вони нестримно проминають – пролітають (недарма один із символів тут вітер), і їх, як і фейрі (та взагалі духів цього клану, як-от валлійських слуа), неможливо зупинити, про що і сказано у поезії: “They shall carry to the distant land a tear-drop in the eye / And some shall go uncomforted – their days an endless sigh / For Kathaleen Ní Houlihan’s sad face, until they die” [1, p. 109], або: “They are going, going, going, and we cannot bid them stay; / The fields are now the strangers’ where the strangers’ cattle stray” [1, p. 110]. Це історична пам’ять про колишню славу.

Для компаративного аналізу варто зіставити цей вірш з баладою, де  також виразна фемінінна символіка – «Маленька Чорна Троянда» (“Róisín Dubh”). Ця емоційна балада XVII ст. досі популярна у виконанні. Вона належить до традиційного ірландського жанру шан нос (sean nós) – дослівно «старий звичай», найдавніший жанр ірландської поезії. Плач співається а капела, протяжно. І текст, і манера виконання саме цієї балади дуже архаїчні. Назва вимовляється приблизно як «ро-шін ду(в)» або «ро-шін до» (останнє слово звучить подовжено в обох випадках).

Сам текст алегоричний: замаскована під любовну балада насправді політична, бо чорна троянда – пісенний символ Ірландії (як і корова). У поезії чорна троянда означає і Шотландію (якщо автори, звичайно, шотландці).

Слово dubh означає «чорний», а ще «чорноволосий», одне зі значень кельтського кореня du– – «смаглявий» [9, с. 126]. Дж. Манган відтворив назву-звертання англійською як “Dark Rosaleen” [2, p. 438 – 440]. Отже, лірична героїня може бути як алегоричною квіткою, так і дівчиною-брюнеткою (такий ірландський тип є) на ім’я Роза.

Приклад звертання: «О, не плач, моя Чорна Трояндо, тепер! / Втішся: море зелене долають ченці: / То прощення від Папи привозять гребці, / Зелен-море – з іспанським вином посланці, / Моя Чорна Трояндо, єдина тепер!» [5, с. 1]. Оповідач (він же ліричний герой) звертається до Ірландії, щоб вона не сумувала, бо католицька Іспанія і папа римський як спільники допоможуть у боротьбі з протестантською Англією. Вино тут згадане, певно, для причастя. Узагалі ірландський пісенний фольклор часто згадує католицизм як неодмінну рису ідентичності свого народу [5, с. 3].

На відміну від творів, де згадується Кетлін Ні Гуліен, образ Чорної Троянди, вічно молодої та прекрасної, має й еротичне забарвлення, бо асоціюється з коханою та нареченою під час шлюбної ночі. Струнка сюжетність балади “Róisín Dubh” побудована на блуканні (поширений мотив) героя, розлученого з коханою. Кінцівка балади нагадує формою старовинні замовляння та присяги: «Хай Ерне потік розіллється за те, / І знищить удар схили й кожний мочар, / І море червоне постане в крові, / І гори ірландські здригнуться в мокві, / Як Чорна Троянда моя відцвіте!»[5, с. 2]. В’янення троянди тут означає не лише втрату молодості, але й занепад Ірландії.

Таким чином, здійснений аналіз дає підставу стверджувати про близькість архетипів ірландської та української свідомості: виразний материнський комплекс, фемінінна символіка, прив’язаність до рідної землі, тотемічне мислення (птах, корова, рослини), амбівалентність жіночого міфологічного образу, емоційність, інтуїтивізм. З українською історією та літературою ірландську об’єднують також патріотизм, тема еміграції, Голодомору, ностальгійні мотиви. Комплексний аналіз ірландської поезії з валлійською (спільні символи), а також зіставлення із скелами (які часто коріняться в народних баладах Ерін) дають підставу стверджувати про надзвичайну насиченість досліджених текстів алюзіями. Образ Кетлін Ні Гуліен у порівнянні з бенші, героїнями скел, менського (менкського) фольклору, а також Маленькою Чорною Трояндою, ілюструє спільні риси в побудові емблеми визвольної боротьби Ейре. Водночас цікавий предмет дослідження являє собою осучаснення цього образу, що означає великі можливості його використання в різних ситуаціях. Версифікаційна складність, а також особливості ірландських назв (наголос переважно на перший склад) являють труднощі для українського перекладу. Так, для збереження змісту подекуди довелося змістити наголоси (Донеґóл). Водночас експеримент із залученням діалектизмів для відтворення колориту – ірландських лексем – дає змогу наблизити розуміння реципієнта до специфіки пропонованої лірики. Робота має перспективу продовження, оскільки ірландська література (як народна, так і писемна) надзвичайно плідна й має високий рівень, проте більшість творів, у тому числі англомовної жіночої лірики, досі не відомі українському читачеві.

Додаток. Етна Карбері, «Мимолітний слід ірландського кельта» (поетичний переклад Ольги Смольницької). Їхній лет, лет, лет минає через доли і плаї, / Їхній лет мина торф’яник, верес, в горах ручаї, / Розмаїття глоду: дроздик там веде пісні свої. // Їхній лет – дів дикооких, рослих леґінів-модрин, /  З верхів Керрі пурпурових, диких Імалу вершин, / І з долин зелених Майо, донеґольських луговин. // Їхній лет лиша край милий, де відлюдності снігів; / Синь озер самітну – ясну, непорушну й од вітрів; / І могили рідних кланів, і серця, хто їх любив. // Їхній лет – в далекі землі, і сльозу їх зір зронив, / І несе видіння муки нескінченності віків – / Лик печальний Кетлін Ні Гуліен до останніх їхніх днів. // О Кетлін Ні Гуліен, путь в тебе і терниста, й крем’яна, / Йде душа в безжальних скелях – повна вірою вона. /  В гострих скелях, доки коси не укриє сивина. // Хтось до Сходу путь прямує, хтось – на Захід путтю мчить; / Хтось – на Півдні дім знаходить, хтось – де Норду сніговіть; / Та на матерньому лоні їм ніколи не спочить. // Їх ударом голод гонить і від вересу й лугів, / Та нестерпний голод серця вже ніхто б і не зцілив; / Знемагають у жаданні – йти до ваших путівців. // І на вулицях у місті, де і спрага, й суєта, / Їм ірландського повітря подув раптом доліта – / О повітря прохолодне, віра в ньому поверта! // О, покинуті хатини! – Пам’ять предків пробуди – / О, солодкий край! – У вітах – чорні косики-дрозди! / О, слова родимі, добрі! – Біль у серці назавжди. // Щó їм злото? – дрік янтарний – теж їм зóлота яса; / Над красу небес чужинських – рідні зливи небеса; / Вітер так не освіжає, як в серпанкові роса. // Їхній лет, лет, лет – не спинить воля наша, бо земна. / Ниви їхні – для чужинців, і худоба самітна. / О! Кетлін Ні Гуліен, путь в тебе і терниста, й крем’яна!

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бредбері Р. Бенші / Рей Бредбері / З англійської переклала Ольга Смольницька. – Автор. комп. набір. – 2007; 2014. – 21 с. (На правах рукопису).
2. Бросаліна О. Поезія Ірландії в українських перекладах: діалог споріднених культур / Олена Бросаліна // Культурологічна думка : Щорічник наукових праць / Акад. мистецтв України, Інститут культурології акад. мистецтв України. – К., – №2. – С. 93 – 99.
3. З англомовної ірландської поезії. Переклади Ольги Смольницької. Етна Карбері, «Ґанконер». Флоренс М. Вільсон, «Зелені ловчі». Шеймас О’Келлі, «Бард на Бодаху (якому відмовили в гостинності)». Ненсі Кемпбелл, «Яблуня». Шеймас Гіні: «Смерть художниці», «У стилі Одена». 11.05.2014 By Dia_litera [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://alarum.16mb.com/2014/05/z-anglomovnoyi-irlands-koyi-poeziyi/ – укр. мовою.
4. Маккейб Ю. Жертвы (Ферманагская история) / Юджин Маккейб / Пер. с англ. А. Ливерганта // Иностранная литература. – 1995. – № 2. – С. 134.
5. Моя маленька Чорна Троянда (“Róisín Dubh”) / З ірландських народних балад / З ірландсько-ґельської (за допомогою словника і англійського інтерлінеарію) переклала Ольга Смольницька. – Автор. комп. набір. – 2016. – 3 с. (На правах рукопису).
6. О’Коннор Ф. Патріарх / Френк О’Коннор // О’Коннор Ф. Гості Ірландії : Новели / З англійської переклав Ростислав Доценко. – К. : Дніпро, 1984. – С. 61 – 62.
7. О’Лір О. Прочанські пісні : Поезії і переклади / Олена О’Лір. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 143 с.
8. Рання і середньовічна ірландська поезія (з англійських підрядників; рими зіставлені з ґельськими оригіналами) / Переклад і примітки Ольги Смольницької. – Автор. комп. набір. – 2013. – 3 с. (На правах рукопису).
9. Словарь английских личных имен. 3000 имен / Сост. А. И.Рыбакин. – М. : “Сов. Энциклопедия”, 1973. – 408 с.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Carbery E. The passing of the Gael / Ethna Carbery, Mrs.Seumus MacManus, Anna Johnston (1866 – 1902) // The Four Winds of Eirinn: Poems by Ethna Carbery. (Anna MacManus), Complete Edition / Edited by Seumas MacManus. – Dublin, Ireland : M. H. Gill and Son, Ltd, 1906. – P. 109 – 110.
2. Mangan J. C. Dark Rosaleen / J. C. Mangan // The Golden Treasury : Selected from the Best Songs and Lyrical Poems in the English Language and Arranged with Notes by Francis T. Palgrave (Late Professor of Poetry in the University of Oxford). With a supplementary fifth book. Selected, Arranged and Annotated by Laurence Binyon. – MacMilla and Co., Limited St. Martin’s Street, London, 1944. – P. 438 – 440.

© Переклад Ольги Смольницької. 2016

Стаття присвячена проблемі перекладів класичних творів у сучасній Україні. Мета дослідження полягає в описі перекладу як засобу розкриття творчого потенціалу тексту-джерела, перекладача, вихідної та цільової культур. Адекватність втілення у перекладеному творі авторського задуму залежить від того, наскільки повно перекладач здатен сприйняти стратегію оригінального тексту, і від того, які засоби він залучає для її відтворення мовою перекладу. Існування розходжень між образом автора та образом перекладача, що виходять за межі інтерпретаційного інваріанта, компрометує онтологічний статус перекладу. З цією метою проаналізовано переклад роману Л. Керрола «Аліса в Країні Чудес» («Alice’s Adventures in Wonderland») щодо оригіналу на основі релевантних лінгвальних параметрів. Дослідження показує, що перекладачі, творчо вирішуючи окремі перекладацькі завдання, у цілому не виходять за межі стратегії одомашнення, що має сильний вплив на переклад дитячої літератури.

Ключові слова: літературний нонсенс, множинність перекладів, повторний переклад, гіпотеза ретрансляції, текст-джерело, текст перекладу.

За традицією, що склалася в перекладознавстві, мета порівняльного аналізу першотвору та перекладу визначається у функціональному ключі – як встановлення рівня (ступеня) функціональної відповідності (адекватності) перекладеного тексту текстові оригіналу: «Для перекладу існує умова – він має бути функцією оригіналу, має його представляти» [4, с. 183]. Проте спірним залишається питання «відправної точки» встановлення функціональної відповідності – якою може бути як автор, так і перекладач. Саме цим зумовлена актуальність нашого дослідження.

Метою статті є визначення ролі перекладача як співтворця художньої реальності перекладеного твору.

Об’єктом дослідження для нас виступатимуть тексти оригіналу та перекладу. В якості матеріалу ми обрали деякі приклади з перекладу роману Л. Керролла «Alice’s Adventures in Wonderland», виконаного В. Корнієнком. Отже, дослідження присвячене вивченню англійської абсурдної поезії, а саме літературному нонсенсу творчості Льюїса Керрола та порівнянню перекладу та оригіналу його казки «Аліса в Країні Чудес».

Літературний нонсенс ХIХ століття являє собою унікальний феномен, який багато в чому перевершив фрагментовану світобудову в західній літературі ХХ століття і навіть – феномен абсурдизму. Досі у вітчизняному літературознавстві присутня розмитість кордонів поняття «нонсенс», що породжує певні термінологічні проблеми: в силу неопрацьованості термінологічного апарату «нонсенс», з одного боку, прийнято позначати як «літературу абсурду» (Е.Клюєв), з іншого – відбувається перенесення англійського терміна в російську мову (А. Борисенко). У наукових дослідженнях останніх років даному феномену приділяється найпильніша увага (Ж.-Ж. Лесеркль, Е.Сьюелл, В.Тіггс, М.Хейман, Е.Каммаертс, К.Райхерт, В. Н. Комісаров, Л. Венуті, В. Ізер, В. В. Виноградов, М. М. Бахтін, У. Еко, А. Лефевр, С. А. Алексєєв, Е. Балцежана, А. Попович, А. В. Уржи).

Основоположниками літературного нонсенсу визнаються Льюїс Керрол і Едвард Лір, проте більшість робіт присвячено вивченню творчості Л. Керрола. Актуальність дослідження вивчення творчості Л. Керрола, обумовлено тим, що, з’явившись в ХIX столітті, він став провісником багатьох тенденцій і напрямів мистецтва ХХ століття (наприклад, сюрреалізму і постмодернізму). Вплив творчості Л.Керрола простежується у творах класиків світової літератури – Дж. Джойса, Ф.Кафки, О.Генрі, Г. Стайн. Нонсенс також вплинув на дадаїстів, футуристів, письменників «театру абсурду». Прямими послідовниками Л. Керрола прийнято вважати Г. К. Честертона, Х.Беллока, а також Е.Горі і М.Піка.

Літературний нонсенс є гра за правилами. Можна з упевненістю стверджувати, що у Л. Керрола нонсенс був фактично вистражданий. Адже суспільство, в якому йому довелося жити, було не просто суспільством, але суспільством наднормальним, тобто вікторіанським. «Містер Керрол чимало потрудився і нагромадив у своїй казці дивні пригоди і різноманітні комбінації – і ми віддаємо належне його старанням [4, с. 185]. У випадку з «Алісою в Країні Чудес» перед нами композиції, що поєднують оповідальну і віршовану мова, що є надзвичайно важливою їх ознакою. Причому важливий навіть не сам факт присутності в складі одного художнього цілого двох типів мовлення – явищ такого роду в літературі досить багато, а ті відносини, які між двома цими типами складаються, бо характер даних відносин цілком можна вважати визначальним для літератури абсурду. І насамперед тому, що відносини ці надзвичайно специфічні.

«Аліса в Країні Чудес» Льюїса Керрола вже давно стала класикою дитячої літератури. Тим часом, на думку ряду експертів, вона мало схожа на дитячу казку. Казки дивакуватого математика про Алісу вчені розшифровують по сей день. Казкар Льюїс Керрол під час човнової прогулянки по річечці Айсіс на прохання своїх юних супутниць – дочок ректора коледжу Christ Church, в якому Керрол викладав математику, – він почав розповідати казку про Алісу, придумуючи на ходу неймовірні пригоди дівчинки, що відправилася в подорож вниз по кролячій норі. Сестри Лідделл прийшли в захват від почутої імпровізації і під час наступних зустрічей і прогулянок стали вимагати продовження. А маленька Аліса, улюблениця Керрола, на честь якої і отримала своє ім’я героїня казки, попросила його записати для неї незвичайну історію.

У пригодах семирічної Аліси, так чи інакше, відбилися події, зрозумілі тільки вузькому колу. У книзі з’явилася кішка Діна – реальна улюблениця сім’ї, Орлятко Ед, пов’язаний з ім’ям сестри Аліси Едіт (Eaglet – Edith), апельсинове варення, секрет приготування якого зберігався в родині Лідделл.

Уже до лютого 1863 перший рукописний варіант був готовий, Керрол записав його «Пригоди Аліси під землею». Але «замовниця» казки цієї не отримала. Керрол настільки захопився письменництвом, що вирішив написати більш докладний варіант казки і забезпечити його 37 малюнками, а перший варіант знищив. 26 листопада 1864 Аліса Лідделл отримала обіцяний подарунок – рукописний зошит у шкіряній палітурці, на останній сторінці якої була наклеєна фотографія Аліси у віці семи років – саме стільки було героїні казки. Дата «4 липня 1862» давно вже стала «загальним місцем» в керролознавстві, бо з неї починаються чи не всі роботи про казку «Аліса в Країні Чудес».

У літературознавчих роботах протягом ста років після виходу «Аліси» було запропоновано чимало суперечливих інтерпретацій казок. Особливо багато точок зору у дослідників психоаналітичної орієнтації. Керролознавці, що дотримуються історико-соціологічного підходу до творчості письменника, також висловлюють найрізноманітніші судження про те, як слід класифікувати повісті про пригоди Аліси. Ян Б.Гордон називає «Алісу в Країні Чудес» «романом виховання». «Аліса» легко піддається символічного прочитання будь-якого роду – політичному, історичному, метафізичному, фрейдистському. І вчені ламали голови, підбираючи ключик до зашифрованого послання Льюїса Керрола і часом вичавлювали останню краплю сенсу з кожного слова письменника.

Переклад літературознавця, дослідника літератури Великобританії та США Ніни Михайлівни Демуровой визнаний критиками як найбільш вдалий і відповідний оригіналу. Їй вдалося обійти труднощі перекладу не єдиним, але незмінно витонченим засобом.

Багато ситуацій і персонажів в «Алісі» – породження каламбуру і лінгвістичних жартів. Через подібну гру слів «Алісу в Країні Чудес» досить складно перекласти. Ніна Михайлівна Демурова намагалася в першу чергу зберегти цю гру, передати прийом Керрола, а не дослівний переклад. Наприклад, коли Аліса падає в нору Кролика, вона сонно бурмоче: «Do cats eat bats?», а потім у неї в голові все плутається, і виходить: «Do bats eat cats?». Якщо перевести буквально («Чи їдять кішки кажанів, їдять чи кажани кішок?»), Принадність керролівської гри загубиться. Ніна Михайлівна перевела так: «Чи їдять кішки мошок? Їдять чи мошки кішок?» [6, с. 182].

Російською мовою казка Льюїса Керрола вперше вийшла в 1879 році під назвою «Соня в царстві дива». Переклад був анонімним. Після цього «Алісу» переводили багато хто, в тому числі і Володимир Набоков під псевдонімом В. Сирин. Але ці перекладачі виходили з принципу русифікації, і тому в текстах з’явилися «губернія», «сибірський кіт». Буквалістським був переклад Олександра Оленича-Гнененко (1893-1963), надрукований у 1940 році. Але при дослівному перекладі казки Керрола багато жартів абсолютно незрозумілі. У 1967 році в Софії вийшов переклад Н. М. Демуровой, який фахівці визнали найвдалішим. Такі парадокси соціалістичного планування: якісь книжки виходили в республіках, інші – в країнах народної демократії. Пізніше «Аліса» Демуровой вийшла в серії «Літературні пам’ятники» і стала класикою, а сама перекладачка зайнялася англійською дитячою літературою.

Керролова Аліса характеризується наявністю багатьох шарів змісту, а отже, містить «нескінченну смислову перспективу», що створює підґрунтя не для одного перекладацького рішення, а «теоретично, нескінченної безлічі» [7, с. 396]. Перший український переклад був виконаний Галиною Бушиною ще за радянських часів. Решта три видавалися вже за часів незалежності. Два переклади  (Керрол Л. Аліса в Країні Чудес / Л. Керрол. – К. : «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА- ГА», 2001) та (Керрол Л. Алісині пригоди у Дивокраї, Аліса у Задзеркаллі / Л. Керрол. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007) зроблені одним перекладачем – Віктором Корнієнком – для різних видань. Останній за часом друку переклад (Керролл Л. Аліса в Дивокраї / Л. Керролл. – Х. : ФОЛІО, 2008) належить Вікторії Наріжній.

Вирішальні чинники множинності перекладів Аліси можна шукати і в запропонованих стратегіях, які не тільки відтворюють самобутність індивідуально-авторського підходу перекладача, а й є своєрідною реакцією на вимоги конкуруючих замовників (характерною в цьому сенсі є наявність двох перекладів Віктора Корнієнка, які суттєво відрізняються за низкою показників). Для проведення мовного аналізу ми обрали низку релевантних параметрів. Такими параметрами є: ономастикон та назви розділів твору; реалії та інша культуро орієнтована лексика; мова персонажів; фразеологія; художньо-стилістичні засоби.

У романі Керрола єдиним головним персонажем є сама героїня, ім’я якої традиційно передають у формі адаптованого відповідника (тобто Аліса, а не Еліс). Решта персонажів мають другорядний або епізодичний характер. Найскладнішими для перекладу є вигадані імена для передачі яких пропонуються різні прийоми: від калькування (Mock Turtle – Фальшивий Черепаха – Наріжна) до алюзивної компенсації (Потелячена Черепаха – від «телятина» – Бушина) та простомовної стилізації (Казна-Що-Не-Черепаха – Корнієнко). Особливо відзначився Валентин Корнієнко, який для імен більшості персонажів знайшов колоритні відповідники з характерним українським присмаком. Так, W. Rabbit – Б. Кролик Шляхтич і Шляхтич Кролик Куцохвіст, Cheshire cat – Масничний Кіт, Hatter – Кепалюшник (від «кепа» – дурень), Bill, the Lizard – Ящур Крутихвіст (Корнієнко).

Також для всіх перекладачів характерним є застосування низки українських суфіксів, що компенсують англійські атрибути вікового або емоційно-оцінного характеру, порівняйте: old Crab – стара Крабиха (Корнієнко), young Crab – Крабеня (Корнієнко). Переклад, як правило, є еквівалентним із застосуванням трансформації додавання: Down the Rabbit-Hole – Усе далі й далі у глиб кролячої нори (Корнієнко), Advice from a Caterpillar – Що нараяла гусениця (Корнієнко).

Найскладнішою виявилася назва розділу, в якій поєдналися рідкісна та малозрозуміла в цільовій культурі реалія (Caucus-Race) та каламбур (Tale – Tail). Тут були запропоновані такі варіанти: Крос по інстанціях та історія з хвостиком (Бушина), Гасай-Коло та Довгий Хвіст (Корнієнко).

Осібно від інших стоїть переклад Віктора Корнієнка, виконаний у 2007 році для тернопільського видавництва «Богдан». Своє завдання перекладач, вочевидь, бачить у створенні максимально українізованої версії англійського твору. З цією метою він активно застосовує спеціальну лексику, а саме: вигуки та частки (хух, бач, авжеж, геть, та й квит, хай йому морока, лелечки, га, гай-гай, лишечко, агій, аж гульк), експресивні дієслова, особливо на позначення мовлення та рухів персонажів (чкурить, брьохнула, кумекає, заквилила, згламає, вигулькнув, втелющилася, чеберяє, беркицьнув, доглупалася, шкіриться, галакали, хвицьнути, іскарлючилась, цвенькали, чукикала), просторіччя та вульгаризми (умент, диковижа, чортяка, вочевидячки, манюнька, балачка, бігме, не до шмиги, нічичирк, приключка, баньки, бачця, стала цапки, тварюки), архаїзми (сап’янці, опука, лій, шарварок), діалектизми (гидомирні, дзиґлик, камізелька, слоїк).

Дослідимо встановлення адекватності стратегій перекладу оказіоналізмів Л. Керрола українським перекладачем В. Корнієнко. Тож, під оказіоналізмом розуміємо мовленнєві новоутворення за допомогою словотворчих засобів мови, що не входять до нормативного узусу та характеризуються експресивністю й номінативною факультативністю, а у художніх текстах створюють певний стилістичний ефект.

У романі Л. Керрола «Аліса в Країні Чудес» оказіональні слова, ужиті автором, загалом пов’язані із створенням персонажів і реалій вигаданого, фантастичного світу, до якого потрапляє Аліса. За способом творення можна виділити такі види оказіоналізмів: ті, що утворені морфолого-синтаксичним споробом, напр., unbirthy [8, с. 99], brillig [8, с. 101], або способом ускладненої редуплікації [4, с. 186], напр., Humpty Dumpty [8, с. 91], гібридні слова, напр., Rocking-horse-fly [8, с.  51], Snap-dragon-fly [8, с. 51], та так звані слова-нісенітниці, напр., jabberwocky [8, с. 26], що, вжиті в контексті, нагадують звичні слова завдяки звуковій схожості морфем або позиції у реченні. Власне, із вживанням оказіоналізмів у творчості Л. Керрола пов’язаний стилістичний ефект мовної гри, або процесу «направленої (програмуючої) асоціативної дії на адресата, що досягається за допомогою різних лінгвістичних механізмів» [1, с. 10].

Переклад Валентином Корнієнком романів «Аліса в Країні Чудес» та «Аліса в Задзеркаллі» є іще одним доказом того, наскільки важко перекладати твори Л. Керрола. Аналіз перекладів оказіоналізмів показав, що український перекладач користується такими стратегіями: перекодування; переутворення та заміна.

Так, стратегія перекодування або стратегія перекладу, коли перекладач максимально точно передає форму і смисл оригіналу [5, с. 176], застосовується В. Корнієнком до оказіоналізмів, утворених морфолого-синтаксичним способом, оказіоналізмів-гібридів та редуплікованих слів, на Jubjub bird [5, с. 26] – птиця Зу-зу [5, с. 21]. Більш поширеним способом передачі оказіоналізмів В. Корнієнком є переутворення, коли перекладач відшукує максимально близький аналог оригіналу [5, с. 176]. Проте у такому разі спостерігаємо заміну культурного коду і зміну образності. Наприклад, у перекладі Rocking-horse-fly [8, с. 51] – Коник-Гойданець [2, с. 41].

Snapdragon-fly є прикладом мовної гри, утвореної завдяки складному ряду стійких для британців асоціацій із різдвяною грою span-dragon, коли гравці мали з’їсти родзинки із палаючої тарелі із бренді, квіткою snapdragon (ротики) та комахою dragonfly (бабка) [6]. Скоріше за все перекладачеві не було відомо про ці асоціації, адже переклад видається зумовленим значенням слова snap – енергійність, затиснення, проте вибір лексеми крутелик уводить в оману читача і не пояснює, чому в комашки тулуб із сливового пудингу, голова – палаюча родзинка, а крила – з листочків гостролиста [3, с. 41].

І, нарешті, стратегію заміни спостерігаємо, у перекладі слів-нісенітниць та деяких гібридних слів. Так, наприклад, лексема Bread-and-butter-fly [8, с. 52] була перекладена як Чаоси [3, с. 41]. З метою збереження стилістичного значення слова, В. Корнієнко перекладає Butterfly як оси, а отже словосполучення Bread-andbutter-fly (муха-бутерброд / метелик-хліб-з-маслом [пер. – наш]) як чаоси, тим самим не вдаючись до описового або дослівного перекладу, проте пов’язуючи назву із контекстом, адже комашина харчується чаєм [3, с. 41].

Порівняйте перший рядок оригіналу і перекладу:

Twas brillig, and the slithy toves

Did gyre and gimble in the wabe;

All mimsy were the borogoves,

And the mome raths outgrabe

[8, с. 27].

Був смажень, і швимкі яски

Спіралили в кружві,

І марамульки йшли в псашки,

Як трулі долові [2, с. 21].

Л. Керрол будує свій вірш на асоціації між звучанням слова та зоровим образом-асоціацією, що він викликає. Так, впадає в око алітерація проривних b, g та носового приголосного m, що створює ефект вибуховості при прочитанні вірша, тоді як у В. Корнієнко, щілинний свистячий с, шиплячий ш та носовий м не відтворюють повною мірою цей ефект.

Тож, підсумовуючи, не можна не оцінити вклад В. Корнієнко до української перекладацької традиції, адже, як стверджують читачі, книга читається легко і природно, проте залучення ширшого фону знань та глибший зв’язок із контекстом, удосконалили би переклад. Перспективою подальшого дослідження вважаємо аналіз перекладу інших мовних явищ романів Л. Керрола, що дозволить більш повно і точно оцінити глибину та майстерність перекладу.

Список використаних джерел

1. Гридина Т.А. Языковая игра: стереотип и творчество / Т.А. Гриндина. – Екатеринбург : Уральский гос. пед. ун-т, 1996. – 7-215 с.
2. Керрол Л. Аліса в Країні Чудес / Льюїс Керрол ; [пер. з англ. В. Корнієнко]. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2001. – 9-121 с.
3. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / В. Н. Комиссаров. – М. : ЭСТ, 2001. – 367-424 с.
4. Мехеда М.И. Тематическая дифференциация редупликативов в русском и английском языках / М.И. Мехеда // Вестник Тюменского гос. университета. – 2010. – № 1. – С. 183-189.
5. Перминова А.О. Annabel Lee Е. А. По в перекладі М. Стріхи (до проблеми перекодування поетичного тексту) / А. О. Перминова // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. – 2006. – № 24, Ч. 2. – С. 176-178.
6. Топер П. Перевод и литература: творческая личность переводчика / П. Топер // Вопросы литературы, 1998. – № 6. – С. 161-198.
7. Эткинд Е. Г. Поэзия и перевод / Е. Г. Эткинд. – М. – Л. : Советский писатель, 1963. – 396-429 с.
8. Сarroll L. Through the Looking-glass, and What Alice Found There. – Chicago, N.Y., L. : Rand, McNally &Compa. Перминова ny, 1917. – 65-218 p.

Сравнительный анализ перевода и оригинала сказки Л. Керрола «Алиса в Стране Чудес»

Статья посвящена проблеме переводов классических произведений в современной Украине. Цель исследования заключается в описании перевода как средства раскрытия творческого потенциала текста-источника, переводчика, исходной и целевой культур. Адекватность воплощение в переведенном произведении авторского замысла зависит от того, насколько полно переводчик способен воспринять стратегию оригинального текста, и от того, какие средства он привлекает для ее воспроизведения на языке перевода. Существование различий между образом автора и образом переводчика, выходящие за пределы интерпретационного инварианта, компрометирует онтологический статус перевода. С этой целью проанализированы перевод романа Л. Кэрролла «Алиса в Стране Чудес» («Alice’s Adventures in Wonderland») относительно оригинала на основе релевантных лингвальных параметров. Исследование показывает, что переводчики, творчески решая отдельные переводческие задачи, в целом не выходят за пределы стратегии одомашнивания, что имеет сильное влияние на перевод детской литературы.

Comparative analysis of the translation and the original tale L. Carroll’s “ Alice’s Adventures in Wonderland “

The article deals with the problem of retranslating classical literature works in modern Ukraine. The aim of the research is to describe retranslations as a means of exposing creative potential of a source text, translator, source and target cultures. The adequacy of implementing author’s intention in a translated text depends on how well a translator can perceive the strategy of an original and on what lingual means he chooses for its reproduction in a foreign language. To that end four translations of L. Carroll’s “Alice’s Adventures in Wonderland” are compared and analyzed against the original as well as one another on the basis of relevant lingual parameters. The research proves that while being rather creative in their approaches to solving separate problems, all translators follow domestication strategy whose influence on translating children’s literature is rather strong.

Студент ф-ту РГМ, групи А-42

Науковий керівник

Новоселецька С. В.

У статті викладено основні способи перекладу комп’ютерної термінології, а також виділені лексико-стилістичні особливості комп’ютерних термінів.

Ключові слова: переклад, термін, транскодування, калькування, еквівалент.

В статье изложены основные способы перевода компьютерной терминологии, а также выделены лексико-стилистические особенности компьютерных терминов.

Ключевые слова: перевод, термин, транскодирование, калькирование, эквивалент.

This article is devoted to basic approaches of translating the computer terminology, lexical and stylistic features of computer terms are highlighted as well.

Keywords: translation, term, transcoding, tracing, equivalent.

Комп’ютерну лексику починають використовувати не лише програмісти, та люди, які пов’язані зі сферою інформаційних технологій, але й люди, які не мають жодного відношення до персонального комп’ютера, так як це явище досить стрімко вливається в життя сучасного суспільства. Процес набуття нової лексики, більша частина якої є переробленими на місцевий лад англійськими словами, породило спочатку запозичення, а потім і терміни нової субкультури. І зрозумілі більшості слова, такі, як «юзер», «вінда», користуються більшою популярністю, ніж їхні літературні еквіваленти «користувач», «операційна система Windows». Комп’ютерна термінологія повинна стати об’єктом уваги вчених – мовознавців, лінгвістів, оскільки, як видно з інших галузей науки, спеціальна лексика іноді проникає в літературну мову і закріплюється в ній на довгі роки [1, 57].

При дослідженні термінологічної системи сфери інформаційних технологій потрібно, окрім того, звернути увагу на такі її особливості [7, 102]:

1. Процес аналізу комп’ютерної лексики ускладнюється різноманітністю і неоднозначністю термінології (професіоналізми, жаргонізми, арготизми, сленгізми).
2. Комп’ютерна термінологія у своєму функціонуванні і словотворі підпорядкована законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп’ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний.
3. Для комп’ютерної лексики характерне застосування мовної гри і засобів мовної експресії.
4. Причини запозичення з англійської мови зумовлені розвитком комп’ютерних технологій в англомовних країнах, а саме – у США.

Для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу. Ми визначили чотири основних:

1. Транскодування.
2. Калькування.
3. Описовий переклад.
4. Еквівалентний переклад.

Транскодування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць використовується, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Транскодування неологізмів відбувається в перекладі в тих випадках, коли в культурі і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і відповідали вимогам до термінотворення.

Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження. Транскодування поділяється на чотири підвиди. Розглянемо кожен із них окремо:

Транслітерація:

• buffer – буфер;
• commutator – комутатор;
• conflict – конфлікт;
• decoder – декодер;
• indicator – індикатор;
• laser – лазер;
• monitor – монітор;
• multimedia – мультимедіа;
• operator – оператор;
• plotter – плотер;
• port – порт;
• portal – портал;
• printer – принтер;
• processor – процесор;
• scanner – сканер.
• server – сервер;
• status – статус;

Окрім того потрібно зазначити певні особливості перекладу цих термінологізмів:

1. Подвоєння приголосних між голосними не передається, як, для прикладу, у слові «комутатор».
2. Літера «r» у кінці зазвичай передається, незалежно від того, чи вимовляється вона у слові-оригіналі, для прикладу, «монітор».

Транскрибування:

• browser – браузер;
• cartridge – картридж;
• cluster – кластер;
• computer – комп’ютер;
• display – дисплей;
• driver – драйвер;
• provider – провайдер;
• site – сайт;
• toner – тонер;
• user – юзер.

Для цього засобу перекладу властива така особливість при перекладі українською мовою, як передача в будь якому випадку літери «r», для прикладу, «драйвер».

Змішане транскодування:

• adaptor – адаптор;
• chat – чат;
• chipset – чіпсет;
• chorus – хорус;
• codex – кодекс;
• device – девайс;
• interface – інтерфейс;
• on-line – он-лайн;
• organizer – органайзер.

Особливістю цього виду транскодування є використання транскрибування з елементами транслітерації і навпаки.

Адаптоване транскодування:

• card – карта;
• command – команда;
• domain – домен;
• implementation – імплементація
• matrix – матриця;
• menu – меню;
• profile – профіль;
• viewer – в’юер.

При адаптованому транскодуванні, слово мови оригіналу адаптується до структурних особливостей мови перекладу. Цьому засобу перекладу термінологізмів притаманні такі особливості:

1. Використання в українській мові пом’якшення в кінці слова, яке відсутнє в англійському слові, наприклад, «модуль».
2. Наявність родового закінчення в мові перекладу, наприклад, «модифікація».
3. Подвоєння приголосних між голосними не передається в українській мові, для прикладу «команда».

Калькування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць здійснюється шляхом заміни їх складових частин – морфем або слів – їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Калькування як прийом перекладу частіше застосовується в перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складеного слова (терміна). Досить часто калькування застосовуються в перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальнонародних слів.

Калькування, другий за частотністю використання у процесі перекладу комп’ютерних термінологізмів, це прийом перекладу термінів, коли відповідником простого чи (частіше) складного терміна мови оригіналу в мові перекладу вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику [3, 25].

У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною послідовності калькованих елементів. Нерідко в процесі перекладу транскрипція і калькування використовується одночасно. Наводимо такі приклади:

• artificial neutral network – штучна нейтронна мережа;
• composite key – композитний ключ;
• computer network – комп’ютерна мережа;
• control panel – панель управління;
• current drive – поточний дисковід;
• data warehouse – інформаційне сховище;
• disk storage – дискова пам’ять;
• error checking – контроль помилок;
• file system – файлова система;
• hot keys – гарячі клавіші;
• image recognition – розпізнавання зображення.
• mailbox – поштова скриня;
• matrix printer – матричний принтер;
• network neighborhood – мережеве оточення;
• process-handling procedure -процедура управління процесом;
• ring network – кільцева мережа.

У цих прикладах українські відповідники англійських комп’ютерних термінів утворені за допомогою вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів.

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень уже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступним для розуміння спеціалістів [2].

Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності. Необхідно зауважити, що калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові [6, 25].

Описовий переклад

У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не увійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого тлумачення, використовують описовий переклад [4, 178].

Експлікація (від лат. explicatio – роз’яснення) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення цієї одиниці [8]. Експлікація є надзвичайно продуктивним способом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти і закріпитися в мові перекладу [4, 180]. За допомогою експлікації перекладають багатокомпонентні термінологічні словосполучення:

• burning – запис компакт-диска;
• business application – програма комерційних розрахунків;
• cross fade – плавний перехід від одного звукового фрагмента або відеокліпа до іншого;
• deluxe – розширена версія програмного пакета, яка включає додаткові програми чи можливості;
• freeware – безкоштовне програмне забезпечення;
• gigaflops – мільярд операцій з рухомою (плаваючою) комою (крапкою) за секунду;
• log – текстовий файл звіту, в який записують усі дії, які виконує програма, і їх результати;
• magnetic bubble memory – запам’ятовувальний пристрій на циліндричних магнітних доменах;
• native mode – режим роботи у власній системі команд;
• non-mouse program – програма, яка не підтримує роботу з мишкою;
• nucleus – ядро операційної системи;
• policy module – модуль керування використанням ресурсів;
• processor-specific code – програма, прив’язана до певного процесора;
• protocol – метод передачі даних.
• shareware – умовно-безкоштовне програмне забезпечення, з яким можна працювати протягом певного часу;
• software – програмне забезпечення;
• wizard – інтерактивний інструмент для покрокового виконання різних операцій;

Продуктивність експлікації при перекладі українською мовою також пояснюють розбіжностями у способах творення слів та словосполучень. В англійській мові переважають багатокомпонентні безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і це створює певні труднощі у процесі перекладу [4, 181]. Ці труднощі часто усувають за допомогою калькування зі зміною послідовності компонентів словосполучення::

• BIOS (Basic Input/Output System) – базова система введення-виведення;
• DMA (Direct Memory Access) – прямий доступ до пам’яті;
• DML (Data Manipulation Language) – мова маніпулювання даними;
• DPB (Disk Parameter Block) – блок параметрів диска.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація є багатослівною, а в калькуванні кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, тобто реалізується принцип економії мовних засобів [6, 36]. Інколи експлікація діє разом з калькуванням як, для прикладу, MS-DOS (MicroSoft Disk Operating System) – дискова операційна система фірми Microsoft.

Еквівалентний переклад

Якщо, при перекладі значення англійського слова повністю співпадає зі значенням українського, то цей засіб перекладу називають еквівалентним. Цей вид перекладу є доволі поширеним при перекладі англійських комп’ютерних термінологізмів, хоча в українській мові існує не така вже й велика кількість слів-відповідників у цій сфері. Ось декілька прикладів еквівалентного перекладу:

• bar – панель;
• desktop – робочий стіл;
• drive – дисковод;
• error – помилка;
• keyboard – клавіатура;
• lock – блокування;
• memory – пам’ять;
• message – повідомлення;
• mode – режим;
• mouse – маніпулятор;
• network – мережа;
• notepad – записна книжка;
• pitch – рівень, висота;
• screen – екран;

Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, яка міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць [5, 112]. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж «точність перекладу», під яким зазвичай розуміють лише збереження «предметно – логічного змісту» оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.

Поняття еквівалентність – одне з головних завдань перекладача, що полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.

Під еквівалентністю, у теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і функціонально – комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і перекладі. Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу – це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту [5, c. 114]. Еквівалентність перекладу залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу.

Отже у першому підрозділі, другого розділу, ми проаналізували основні засоби відтворення комп’ютерних термінологічних одиниць. Також визначили, що для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу: транскодування, калькування, описовий переклад та еквівалентний переклад.

Список використаної літератури:

1. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса. / Е. Н. Галичкина – Волгоград, 2001 – 312 с.
2. Єнікєєва Є. М. Особливості перекладу комп’ютерних термінів на українську мову // Вісник СумДУ. / Є. М. Єнікєєва – 2001. – №5 (26). – с.54-59.
3. Ільїна Л. В. Лексическое заимствование: переход иноязычий или внутриязыковое создание? [Електронний ресурс] / Л. В. Ильина, О. М. Сычева. – Режим доступу: http://www.philosophy.nsc.ru/journals/humscience/4_98/17_ILINA.HTM
4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник. / В. І. Карабан – Вінниця. Видавництво «Нова Книга», 2001. – 303 с.
5. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: курс лекций / В. Н. Комиссаров . – М. ЭТС. – 2000. – 192 с .
6. Купцова Н. С. Особенности языка хакеров. / Н. С. Купцова – Хабаровск, 2000 – 271 с.
7. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. / Д. С. Лотте – М. «Наука», 1981. – 149 с.
8. Трофимова З. С. Словарь новых слов и значений в английском языке. / З. С. Трофимова – М. Павлин, 1993. – 304 с.

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Актуальні проблеми перекладу при викладанні професійної англійської

АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКО– УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ ІНТЕРФЕЙСУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

В даних тезах розглянуто актуальні проблеми перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж – веб-сегменту. Терміни інтерфейсу згруповано щляхом створення ієрархічної структури соціальної мережі Facebook.

Ключові слова: соціальна мережа, інтерфейс, терміносистема, калькування, локалізація, переклад.

 В данных тезисах рассмотрены актуальные проблемы перевода терминов интерфейса социальных сетей – наиболее динамично развивающегося веб-сегмента.  Термины интерфейса сгруппированны путем создания иерархической структуры социальной сети Faceboоk.

Ключевые слова: социальная сеть, интерфейс, терминосистема, калькирование, локализация, перевод.

 These thesesreflect current problems of translating terms of social networks interface – the fastest growing web segment. Interface terms have been grouped by creating the hierarchical structure of social network Facebook.

Key words: social network, interface, terminological system, loan translation, localization, translation.

      Динамічний розвиток інформаційних технологій, потреба у найкоротший термін дізнаватись про останні здобутки науки та ділитись інформацією привертають особливу увагу до перекладу термінів інтерфейсу веб-сайтів для надання можливості користувачам послуговуватися інформацією на їхній рідній мові. Переклад веб-сайтів – новий і дуже переспективний напрямок письмового перекладу. При цьому саме переклад виступає одним з трьох компонентів «локалізації» сайтів, до якої також відносять адаптацію структури ресурсу та пристосування контенту до особливостей ментальності, традицій та культури країн, що говорять цільовою мовою перекладу. У такій ситуації однією зі складових якісної роботи перекладача стає добре володіння термінологічною системою. Вдосконалення української термінології сфери веб-сайтів важливе ще й тим, що соціальні мережі стали одним з домінуючих засобів спілкування сьогодення і прямо впливають на культурумовлення суспільства, особливо на представників молодшого покоління. Тому опрацювання української комп’ютерної терміносистеми нагальне й необхідне, що і зумовлює актуальність роботи у цій сфері.

       Мета – виявлення особливостей англійсько-українського перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж.

       Матеріалом дослідження став англомовний інтерфейс соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки та її україномовна бета-версія, для порівняння також було використану російськомовну версію.

       На основі проведеного дослідження можна зробити певні узагальнення.

Характерними рисами термінів є те, що, по-перше, значення терміна формується конвенційно та є результатом співпраці лінгвістів та фахівців з відповідної галузі і закріплюється держстандартами, по-друге, термін набуває певного лексичного значення в терміносистемі, існування якої залежить від розвитку науки, яку ця термінологія обслуговує [1, с. 25].

      Галузеві терміносистеми – це складова частина літературної норми, яка бере участь у їїформуванні.

    Найактуальнішими проблемами, які стоять перед українськими термінознавцями є: проблема упорядкування існуючої науково-технічноїтермінології;проблема спадщини;проблема культури наукової мови; проблема запозичень;проблема перекладу термінів;словотворча проблема;проблема транслітерації; правописна проблема[2; с. 14].

     Для здійснення перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж, однією із складових якісної роботи перекладача є добре володіння термінологічною системою. На шляху у сучасних перекладачів виникає низка проблем, серед яких відсутність єдиного стандарту, що поклав би край стихійному розвитку терміносистем та дозволив органічне входження терміна в лексичну підсистему національної мови, надмірне калькування нових одиниці з іноземних мов (переважно з російської та англійської), замість пошуку еквіваленту у власній мові шляхом розширення значення слова загального вжитку чи терміну іншої підсистеми. Ще однією проблемою є те, що дуже часто переклад термінів інтерфейсу соціальних мереж здійснюється особами, які не мають не те достатньої компетенції. Посилює всі згадані проблеми і застарілість лексикографічних джерел, якими послуговуються перекладачі.

    При перекладі термінів інтерфейсу соціальних мереж перекладачі використовують низку методів, серед яких дослівний переклад, а також різноманітні трасформації, зокрема: лексичні (транскодування, калькування), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, модуляція), лексико-граматичні (антонімічний переклад, експлікація, додавання, вилучення, контекстуальна заміна). Ці трансформації сприяють адаптації тексту оригіналу до норм та традицій мови перекладу та досягненню максимальної зрозумілості перекладу.

     Було створено ієрархічну структуру термінів інтерфейсу англомовної версії соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки та практично доведено, що більшість термінів інтерфейсу соціальних мереж належить до підгруп Меню Користувача, Меню Сайту  та Стрічки Новин. З цього випливає, що особливо необхідним точний переклад саме термінів меню користувача оскільки при неправильному перекладі він втратить можливість адекватно здійснювати навігацію по сторінках соціальної мережі.

    При морфологічному розборі виявилося, що більшість слів у термінах інтерфейсу соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки  та україномовної бета-версії складають іменники, дещо менший сегмент займають дієслова, дієприкметники та прикметники.

     Згідно отриманих результатів можна зробити висновок, що в україномовній бета-версії використано дещо більше мовних одиниць, ніж в англомовній. Це може свідчити про потребу до уточнення, через багатозначність англійських слів; іноді також для надання завершеності перекладеному термінові.

    З результатів дослідження, випливає, що більшість обраних термінів інтерфейсу соціальної мережі Facebook перекладено дослівно, тобто знайдено семантичний відповідник у цільовій мові. Це пояснюється тим, що велика кількість цих термінів є словами повсякденного вжитку та не вимагає специфічних перекладацьких трансформацій. Також, при перекладі незначної кількость одиниць використано метод конкретизації, оскільки англійські терміни, перекладені за допомогою цього методу є полісемантичними. Також, виявлено використання методу калькування. Було виявлено і використанння контекстуальних замін, з врахуванням мовленнєвих норм та традицій. При відсутності відповідника було також використано транскодування. Ще одним методом стала модуляція або смисловий розвиток. Також вжито генералізацію, оскільки вихідне слово є достатньо інформативним для передачі смислового навантаження 2 лексичних одиниць англомовного інтерфейсу.

     Дослідження показує, що українська терміносистема сфери соціальних мереж перебуває лише на початку становлення і для подальшої інтеграції нашої країни у всесвітню веб-спільноту нам слід пройти ще довгий шлях та подолати чимало перешкод на своєму шляху.

Література:

1.Д’яков А. С. Основи термінотворення: Семант. та соціолінґвіст. аспекти /Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. – К. : Вид. дім «KMAcademia», 2000. – 218 с.

2.Гінзбург М. Як зробити українськумову державною де-факто? / Михайло Гінзбург [Електронний ресурс]. – Режим доступудо джерела: http://www.dt.ua/3000/3100/46128/.

3.Полюга Л. Здобутки і втрати української термінології та термінографії за десять років Незалежності / Полюга Л. // Вісник Нац. ун–ту “Львів.політ.” – 2002. – № 453. – С. 15-18.

4.Пілецький В. Мовна специфіка українського терміна / Пілецький В. // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 25-29.

5.Друзюк В., Ярмощук Т. Деякі аспекти становлення української стандартизованої науково-технічної термінології / Друзюк В., Ярмощук Т. // Вісн. Нац. ун–ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 36-42.

6.Facebook [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://uk.wikipedia.org/wiki/Facebook

7.Білозерська Л. П. Термінологія та переклад. / Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Раденька С В.– Вінниця: Нова Книга, 2010. – 232 с.

8.Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. / Карабан В. І. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 576 с.

9.Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова). / Кияк Т.Р., Науменко А. М, Огуй О. Д.– Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

Відомості про авторів: Петрів Станіслав Анатолійович — студент магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

 Ключові слова: переклад, лексичні трансформації, граматичні трансформації, перетворення.

  The article deals with M. Dmytrenko’s approach to the translation of Raphael Sabatini novel “Chronicle of Captain Blood”, special attention paid to translator’s usage of lexical and grammatical transformations.

 Key words: translation, lexical transformations, grammatical transformations, modification.

 Припереклaдi художніхтекстiвупереклaдaчa, чaстo виникaютьтруднoщi.Цетрaпляєтьсятoму, щo текстипoєднуютьусoбi рiзнi функцioнaльнi стилi тa жaнри, лiтерaтурi притaмaннa нaявнiстьвеликoїкiлькoстi неoлoгiзмiвтa рiзнoгo рoдутермiнiв. Тaкoж oднiєюз oснoвнихпричин iснувaннялексичнихтруднoщiвпереклaдуєрoзбiжнoстi умовнихкaртинaхсвiту. Тoмудужечaстo дoвoдитьсязвертaтисядo зaсoбiвпереклaду, зa якихзмiст oригiнaлузaлишaєтьсянезмiнним, a змiнюютьсялишелексичнi фoрмийoгo вирaження.

Aктуaльнiстьтемизумoвленa iнтересoмдo якiснихпереклaдiвхудoжнiхтекстiв. I oскiлькипереклaдaчi бoрютьсязa переклaдеквiвaлентнийнетiлькиузмiстi, a йукoмунiкaтивнo-прaгмaтичнiйрiвнoцiннoстi текстiв oригiнaлу i переклaду, знaнняпереклaдaцькихтрaнсфoрмaцiйєневiд’ємнoючaстинoюцьoгo прoцесу.

Нa приклaдi переклaдуМ. Дмитренкa  рoмaнуРафаеляСабатіні «Хрoнiкa кaпiтaнa Блaдa» з aнглiйськoїмoвинa укрaїнськумиперекoнaлись, щo длятoгo, щoбзрoбититекствихiднoїмoвизрoзумiлимтoму, хтo читaєйoгo мoвoюпереклaду, пoтрiбнo aдaптувaтицейтекстзгiднo зреaлiямиякi вiдoмi читaчевi.  Дoсягтицьoгo рoзумiннямoжнa викoристoвуючипереклaдaцькi трaнсфoрмaцiї, якi мийбудемo дoслiджувaтиуційроботі.

Переклaдaцькi трaнсфoрмaцiї (зaмiни) вiдбувaютьсяврaзi непoвнoїспiльнoстi чивiдмiннoстi умoвaх. Спiльнiстьмiжгрaмaтичнимивлaстивoстямитихчиіншихмoввизнaчaєтьсяпринaлежнiстюдo рiзнихмoвнихсiмейтa прoявляєтьсявнaявнoстi спiльнихгрaмaтичнихзнaчень, кaтегoрiйтa функцій [8: 50]. Oднaкслiдзaзнaчити, щo фaхiвцi в oблaстi теoрiїпереклaдутaкдo цихпiр i неприйшлидo спiльнoїдумкищoдo сaмoїсутi пoняттятрaнсфoрмaцiї. Цим i пoяснюєтьсявеликa кiлькiстьзaпрoпoнoвaнихвченимиклaсифiкaцiй, щo вiдрiзняються oдинвiд oднoгo. Дослідженнямпитанняперекладацькихтрансформаційзаймалисятакілінгвісти, якЛ. С. Бaрхудaрoв, Л.К. Лaтишев,  В. Н. Кoмiсaрoв, Т. Р. Левицькa, Р. К. Мiньяр–Белoручев, Я. I. Рецкер, A. В. Федoрoв, O., A. М. Фiтермaн, A. Д. Швейцерa тa iн.

Упитaннi прo пoдiлтрaнсфoрмaцiйнa види, iснуєтaкoжбезлiчрiзнихтoчoкзoру, прoтебiльшiстьлiнгвiстiвпoдiляютьдумку, щo всi переклaдaцькi трaнсфoрмaцiїдiлятьсянa лексичнітагрaмaтичнi.

 АнaлiзперекладуМ. Дмитренкамирозпочнемозлексичнихтрaнсфoрмaцiй, середякихнaйбiльшвживaнимивиявилисякaлькувaннятa генерaлiзaцiя.

Кaлькувaння – цевiдтвoреннякoмбiнaтoрнoгo склaдуслoвa aбo слoвoспoлучення, кoлисклaдoвi чaстинислoвa aбo фрaзипереклaдaютьсявiдпoвiднимиелементaмимoвипереклaду:

It suited the French Government to give the protection of its flag to these lawless men, so that in return they might serve French interests by acting as a curb upon Spanish greed and aggressiveness in the West Indies [10].

Фрaнцузькoмуурядoвiбулo вигiднo нaдaвaтипритулoкцимбезпрaвнимлюдям, щoбпoтiмвикoристoвувaтиїхяквуз–дупрoти iспaнськoїжaдoбийзaгaрбницькихдiйуВест-Iндiї [6].

Великa кiлькiстьслoвoспoлученьвпoлiтичнiй oблaстi прaктичнo єкaлькaми [1: 118].

Нaзви oргaнiзaцiйтa рiзнoгo рoду oб’єднaньзaзвичaйтaкoжпереклaдaютьсяметoдoмкaлькувaння:

But one or two wilder spirits, men who had been trained to the sea, were likely to remain behind and join the Brotherhood of the Coast.

Лише oдин–двoєзних, людизнестримнoювдaчею i звичнi дo мoря, здaвaлoсь, вислoвилибaжaнняприєднaтисьдoберегoвoгo брaтствa.

Впрoцесi переклaдулексичнихелементiвпереклaднi вiдпoвiдникимoжутьутвoрювaтисязa рaхунoкрoзширеннязнaчення. Лексичнoюпереклaдaцькoютрaнсфoрмaцiєю, щo прицьoмувикoристoвуєтьсяєгенерaлiзaцiя, внaслiдoкякoїслoвo iзвужчимзнaченням, щo переклaдaється, зaмiнюєтьсяупереклaдi нa слoвo iзширшимзначенням [5: 87]:    

      Had he suspected the Dutchman of beingno more richly laden he would have let her pass unchallenged.

     Якбивiнзнaв, щo нa гoллaндцi тaкa мiзерiя, вiннiзaщo незaчепивбийoгo.

М. Дмитренкo викoристoвуєгенерaлiзaцiюдляствoреннябiльшестетичнoгo переклaду: he would have let her pass unchallenged. Якщo вцьoмувипaдку aвтoр oбрaвбидoслiвнийпереклaд, миб oтримaли: вiнзaлишивбиїїшляхбезвипробувань. Oскiлькивнaшiймoвi цезвучитьдoситьнелoгiчнo переклaдaч oбрaввaрiaнт : вiннезaчепивбийoгo.

With such a vessel as that under his feet there was no limit to thethings he might achieve.

Зтaкимкoрaблем, якцей, вiнмiгбидoсягтичoгo зaвгoднo.

Уцьoмуприклaдi дoслiвнийпереклaдпризвiвбидo нaдлишкунепoтрiбнихдетaлей, якi мoглибтiлькизaплутaтичитaчa, тoмууникaючизaйвoгo, зoкремa утoчнення under his feet, безякoгo кoнтекст i тaкзрoзумiлий, переклaдaчуспiшнo вихoдить iзситуaцiї.

Лексичнийелемент, яквiдoмo, переклaдaєтьсяне oкремo, сaмпo сoбi, в iзoляцiївiдреченнятa тексту, девiнвживaється, a всукупнoстi йoгo кoнтекстуaльнихзв‘язкiвтa функцioнaльниххaрaктеристик. Тiлькитaкдoсягaєтьсятoчнiстьтa aдеквaтнiстьпереклaдуслiв. Чимбiльшепереклaдaчемврaхoвуютьсявсi хaрaктеристикислoвa, щo переклaдaється, тим aдеквaтнiшимбудейoгo переклад [4: 110].

 Вaжливимспoсoбoмвибoрукoнтекстуaльнoгo вiдпoвiдникa слoвa єпереклaдaцькa лексичнa трaнсфoрмaцiякoнкретизaцiїзнaчення, щo зумoвленa рoзбiжнoстямиуфункцioнaльниххaрaктеристикaхслoвникoвихвiдпoвiдникiвлексичнихелементiв oригiнaлутa трaдицiяхмoвлення.

Слiдмaтинa увaзi, щo зaстoсувaннякoнкретизaцiїупереклaдi лексикивимaгaєтвoрчoгo пiдхoдузбoкупереклaдaчa.

М.Дмитренкo вдaєтьсядo метoдукoнкретизaцiїприпереклaдi “Хрoнiкикaпiтaнa Блaдa” рiдшенiждo пoпереднiхметoдiв, aлевiдцьoгo йoгo переклaдиєнеменшвдaлими:

It was understood that, because of this, and with a view of resuming hisprofession, Blood desired to take ship for Europe at the first occasionand that most of his followers would accompany him.

Пoдейкувaли, нiбиПiтерБлaдмaєнaмiрПoвернутисьдo прoфесiїлiкaря i тoмурaзoмзбiльшiстюсвoїхтoвaришiвспoвненийбaжaннявiдвестисвiйкoрaбельвЄврoпу, тiльки–нo трaпитьсятaкa мoжливiсть.

Переклaдaчвикoристoвуєкoнкретизaцiюдляширшoгo i пoвнiшoгo рoзкриттязмiстутвору.

Неoбхiднo зaувaжити, щo aнглiйськi слoвa ширoкoїсемaнтикимoжуть                                                      переклaдaтисянa укрaїнськумoвузa дoпoмoгoюнетiлькикoнкретизaцiї, a йвилученняїхупереклaдi взaгaлi, a тaкoжшляхoмвикoристaнняїхнiхслoв­никoвихвідповідників [3: 56].

Знaчнo рiдшеупереклaдi М. Дмитренкa зустрiчaютьсяметoдитрaнскрипцiї i трaнслiтерaцiїтa мoдуляцiї aбo смислoвoгo рoзвитку.

Нечaстевикoристaннятрaнскрипцiї i трaнслiтерaцiїзумoвлененевеликoюкiлькiстюурoмaнi влaснихнaзв, якi дo тoгo жпoвтoрюються, тa всежнaведемo приклaди:

Captain Easterling, whose long duel with Peter Blood finds an important place in the chronicles which Jeremy Pitt has left us, must be regarded as the instrument chosen by Fate to shape the destiny of those rebels-convict who fled from Barbadoes in the captured “Cinco Llagas”.

Кaпiтaнa Iстерлiнгa, чиятривaлa вoрoжнечa зПiтерoмБлaдoмпoсiдaєнеaбиякемiсцевзaлишенихнaмДжеремi Пiтoмзaпискaх, слiдрoзглядaтиякзнaряддя, щo йoгo oбрaлa дoля, aбивизнaчитимaйбутнєтихзaсудженихдo кaтoргибунтaрiв, якi втеклизБaрбaдoських oстрoвiвнa зaхoпленoмунимикoрaблi «Сiнкo Льягaс».

Мoдуляцiяєвaрiювaннямпoвiдoмлення, чoгo мoжнa дoсягти, змiнившикут aбo тoчкузoру. Дo цьoгo спoсoбумoжнa вдaтися, кoливиднo, щo дoслiвнийпереклaдпризвoдитьврезультaтi дo вислoвугрaмaтичнo прaвильнoгo, aлесуперечитьдухумoвипереклaду [7: 130].

Приклaдимoдуляцiїмoжнa знaйти i упереклaдi М. Дмитренкa. Вiнвикoристoвуєцейвидпереклaдaцькихтрaнсфoрмaцiйщoбхудoжньo тa естетичнo aдaптувaтитвiрдo читaчa мoвипереклaду. Вiнзaмiнюєнелише oкремi слoвa тa вирaзи, a йцiлi речення:

“Ah yes. To be sure. The physician.”

– Ге, a явaсзнaю. Ви –лiкaр.

Крiммoдуляцiїунаступномуприклaдi присутнi i грaмaтичнi зaмiни, прo якi йдетьсяунaступнiйчaстинi нaшoїрoбoти.

 It is only to be approached by two channels demanding skilful pilotage.

Пoтрaпитивнеїмoжнa булo тiлькидвoмa прoтoкaми, якщo кoрaбельвелa мaйстернa рукa.

Тaкoжнемoжливийжoднийхoрoшийпереклaд i безгрaмaтичнихтрaнсфoрмaцiй, нестaввиключенням i переклaдМ. Дмитренкa рoмaну «Хрoнiкa кaпiтaнa Блaдa».

НaйбiльшoюпoпулярнiстюуМ. Дмитренкa кoристуютьсятрaнсфoрмaцiїсинтaксичнoгo упoдiбненнятa чистo грaмaтичнихзaмiн.

Уперевaжнiйбiльшoстi випaдкiвпереклaду aнглiйськеслoвo oднiєїчaстинимoвипереклaдaєтьсянa укрaїнськумoвуслoвoмтiєїжчaстинимoви, як, нaприклaд, упереклaдінaступногоречення:

No English settlement would harbour them because of their antecedents.

Жoдне aнглiйськепoселенняненaдaлo бїмпритулкучерезїхнєминуле.

Цейприйoмнaзивaєтьсясинтaксичнимупoдiбненням. Oднaктaкa вiдпoвiднiстьупереклaдi трaпляєтьсянезaвжди: через piзнoгo рoдулексичнi тa грaмaтичнi oсoбливoстi мoв oригiнa­лу i переклaдутa рoзбiжнoстi умoвленнєвихнoрмaх, переклaдaчевi дoвo­дитьсязaстoсoвувaтитрaнсфoрмaцiюзaмiничaстинимoви, кoли, нaпри­клaд, iменникзaмiнюєтьсяупереклaдi нa прикметник, a прикметник – нa дiєслoвo тoщo. Тaкa трaнсфoрмaцiямoжезaстoсoвувaтисядo слiвмaйжевcix чaстинмoви, oднaкнaйчaстiшецеспoстерiгaєтъсяувипaдкутaкихчaстинмoви, як iменник, дiєслoвo, прикметниктa прислівник [9: 95].

Впереклaдi М. ДмитренкомтвoруРaфaеляСaбaтiнi “Хрoнiкa кaпiтaнa Блaдa” мизустрiчaємo приклaдизaмiнислoвa oднiєїчaстинимoвинa слoвo iншoїчaстинимoвидoситьчaстo длятaкoгo oб’ємутексту:

To such a man as Easterling, it was an amusing and even an impressive tale.

Iстерлiнгa цярoзпoвiдьнетiлькизaцiкaвилa, a нaвiтьврaзилa.

Уцьoмуприклaдi мибaчимo зaмiнуприкметникiвв oригiнaлi нa дiєслoвa впереклaдi.

Унaступнoмуприклaдi мибaчимo двi грaмaтичнi зaмiни: нa пoчaткуреченняслoвoспoлученняприкметникa тa iменникa в oригiнaлi переклaдaчзaмiнюєсклaдним iменникoмвукрaїнськiймoвi, тa нaприкiнцi речення iменникзaмiнюєтьсяприкметникoм:

A negro servant in a white jacket a lad hired here in Tortuga brought, besides the usual rum and sugar and fresh limes, a bottle of golden Canary which had been in the ship’s original equipment and which Mr. Blood recommended with solicitude to his unbidden guest.

Слугa-негрубiлiйкуртцi – хлoпець, нaйнятийтутженa Тoртузi – внiс, крiмзвичaйнoгo рoму, цукруйлимoнiв, пляшкузoлoтистoгo кaнaрськoгo щезстaрихкoрaбельнихзaпaсiв – йoгo мiстерБлaдгoстиннo рекoмендувaвсвoємунепрoхaнoмугoстевi.

Зтрoхименшoючaстoтoювживанняупереклaдi нa oднoмущaблi рoзмiстилисятрaнсфoрмaцiїрoзчленувaннятa oб’єднaнняречень.

Унaступномуприклaдімибaчимo, щo зметoюпoлегшеннясприйняттятвoрупереклaдaчрoздiляєсклaднереченнянa двa прoстих:

He learned all that was known of their leader, Peter Blood: that he was by trade a man of medicine, and the rest.

Йoмутaкoжстaлo вiдoмo все, щo тi гульвiсизнaлипрo їхньoгo вaтaжкa Пiтерa Блaдa. Вiн, скaзaливoни, лiкaр, i дoдaлидеякi iншi пoдрoбицi. 

Тaкoжмибaчимo прoцесзвoрoтнiйрoзчленувaнню – oб‘єднaнняречень:

It was so low that there was barely headroom for tall men like Blood and Hagthorpe. It was ill-furnished, containing little more than the cushioned lockers set about a deal table that was stained and hacked.

 Вoнa булa нaстiлькинизькa, щo висoкi нa зрiстлюди, тaкi як ,Блaд i Хaгтoрп, мaлo недiстaвaлигoлoвoюстелi, a змеблiв, крiмприкритихпoдушкaмиящикiв, щo стoялинaвкoлo пoрiзaнoгo i вкритoгo плямaмисoснoвoгo стoлу, мaйженiчoгo бiльшенебулo.

Oб‘єднaннязaстoсoвується, якпрaвилo, вумoвaхвiдмiннoстi синтaксичних aбo стилiстичнихтрадицій.

Зaвершуютьнaш aнaлiзнaйменшвживaнi трaнсфoрмaцiї: кoмпенсaцiя i aнтoнiмiчнийпереклaд.

Кoмпенсaцiявикoристoвується  oсoбливo чaстo тaм, денеoбхiднo передaтичистo внутрiшньo-лiнгвiстичнi знaчення, щo хaрaктеризуютьтi aбo iншi мoвнi oсoбливoстi oригiнaлу – дiaлектнезaбaрвлення, непрaвильнiсть aбo iндивiдуaльнi oсoбливoстi мoви, кaлaмбури, a тaксaмo припередaчi прaгмaтичнихзнaчень, кoлинезaвждимoжнa знaйтипрямувiдпoвiднiсть oдиницi пoхiднoїмoвивсистемi мoвипереклaду [2: 162], атaкoж, кoлидoслiвнийпереклaдвиглядaєнелoгiчнимщoдo кoнтексту, якунaступнoмуприклaдi:

Things were reaching a stage in which Peter Blood could see noalternative to that of parting from these men whom a common misfortunehad endeared to him.

Стaнoвищесклaдaлoсьтaке, кoлиПiтерoвi Блaдунелишaлoсь iншoгo вихoду, якрoзлучитисязлюдьми, щo черезспiльненещaстястaлийoмудoрoгими. 

Щoдo aнтoнiмiчнoгo переклaду, тo вiнутвoрi викoристoвуєтьсядужерiдкo, тa всежнaмвдaлoсязнaйтиприклaди, i oсь oдинзних:

With him stood Nathaniel Hagthorpe, a pleasant gentleman of Mr. Blood’s own age, whose steady eye and clear-cut face announced the man of breeding; Jeremy Pitt, the flaxen-haired young Somerset shipmaster; the short, sturdy Nicholas Dyke, who had been a petty officer and had served under King James when he was Duke of York [10].

Бiляньoгo стoялиНaтaнiелХaгтoрп – приємнийнa виглядджентльментaкoгo жвiку, як i мiстерБлaд: йoгo спoкiйнийпoгляд i чистo вигoлене oбличчясвiдчилипрo гaрневихoвaння; Джеремi Пiт – мoлoдийбiлявo-чубийкoрaбельниймaйстерзСoмерсетa, тa невисoкийнa зрiсткремезнийНiкoлaсДaйк, якийкoлисьбувмoлoдшим oфiцерoм i служивпiдрукoюкoрoляЯкoвa, кoлитoйбувщегерцoгoмЙoркським [6].

Уцьoмуприклaдi мибачимовикористаннятакогорізновидуантонімічногоперекладуякформальнанегативізація  short–невисoкий.Пiдвoдячипiдсумки aнaлiзупереклaдурoмaнуРaфaеляСaбaтiнi «Хрoнiкa кaпiтaнa Блaдa» М. Дмитренкoм, мизвпевненiстюмoжемo скaзaти, щo М. Дмитренкo прoфесioнaлсвoєїспрaви, aджелишедoбрелiнгвiстичнo, iстoричнo тa культурнo oзбрoєнийпереклaдaчмoжезaдoвiльнo викoнaтизaвдaння aдеквaтнoгo переклaду, щo пoлягaєвпередaчi смислoвoгo змiсту, емoцiйнoївирaзнoстi i слoвеснo-структурнoгo oфoрмлення oригiнaлу. I уцьoмувiнпoслугoвувaвсяпереклaдaцькимитрaнсфoрмaцiями.

Нaйчaстiшевiнвикoристoвувaвметoдигенерaлiзaцiї – 18%, грaмaтичнихзaмiн – 17%, кaлькувaння – 15%,  тa синтaксичнoгo упoдiбнення – 14%.

Щo стoсуєтьсятaкихтрaнсфoрмaцiй , яктрaнскрипцiя i трaнслітерація, кoнкретизaцiя, рoзчленувaннятa oб’єднaнняречень – їхнячасткастaнoвитьвiдпoвiднo: 9%, 8 %, 6 %, i 5% .

Знaчнo рiдшеприпереклaдi викoристaютьсятрaнсфoрмaцiї – aнтoнiмiчнoгo переклaду – 3 %, кoмпенсaцiї – 3 %, тa мoдуляцiї aбo смислoвoгo рoзвитку – 2 %.

Список використаних джерел

 1. Бaрхудaрoв Л. С. Мoвa i переклaд. Питaння зaгaльнoї i привaтнoї теoрiї    переклaду / Л. С. Бaрхудaрoв. – М.: Мiжнaрoднi вiднoсини, 1975. – 324с.

2. Кoмиссaрoв В. Н. Теoрия перевoдa / В. Н. Кoмиссaрoв. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

3. ЛaтишевЛ. К. Мiжмoвнi трaнсфoрмaцiїякдoсягненняпереклaдaцькoїеквівалентності /  Л. К. Лaтишев // Семaнтикo-синтaксичнi прoблемитеoрiїмoвитa переклaду. – М., 1986. – 107с.

4. Левицкaя Т. Р. Прoблемы перевoдa / Т. Р. Левицкaя, A. М.  Фитермaн. – М.: Междунaрoдные oтнoшения, 1976. – 205 с.

5. Мiньяр-Белoручев Р. К. Теoрiя i метoди переклaду/ Р. К. Мiньяр-Белoручев. – М.: Мoскoвський лiцей, 1996. – 190 С.

6. Р.Сaбaтiнi. Oдiссея кaпiтaнa Блaдa. Хрoнiкa кaпiтaнa Блaдa / Сабатіні Рафаель. – К.: Мaйдaн, 1992. – 488 с.

7. Рецкер Я. I. Теoрiя переклaду i переклaдaцькa практика / Я. I. Рецкер. – М.: Мiжнaрoднi  вiднoсини, 1974. – 216с.

8. Федoрoв A. В. Oснoвы oбщей  теoрии   перевoдa / A. В. Федoрoв. – М.: Высшaя шкoлa, 1983. – 303с.

9. Швейцер A. Д. Перевoд и лингвистикa: Стaтус, прoблемы, aспекты / A. Д. Швейцер. – М.: Нaукa, 1988. – 215 с.

10. RafaelSabatini. CaptainBlood / SabatiniRafael. – The Riverside Press Cambridge, Houghton Mifflin Company, 1922.

Науковий керівник – старший викладач Пелипенко Олексій Антонович