Ключові слова: Бразилія, Португалія, партнерство, військова сфера, безпека, Співдружність португаломовних країн.

This article analyzes the relations between the Federal Republic of Brazil and the Portuguese Republic in the security and military fields at the present stage. Both countries are striving for peace and security in the world, a proof of this is the legal framework, the dynamics of summit and summit meetings both bilaterally and within the Commonwealth of Portuguese-speaking countries. Key aspects of cooperation in the security and military spheres are revealed, in particular: exchange of experience and information, conducting military operations at the bilateral and multilateral levels, combating cyber threats, border security issues and citizens of both countries.

Keywords: Brazil, Portugal, partnership, military, security, The Community of Portuguese-Speaking Countries.

Актуальність. У системі сучасних міжнародних відносин Бразилія має великий політичний і економічний вплив у Латинській Америці, а також є важливим гравцем на світовій арені. Бразилія розглядає Португалію передусім, як партнера, який є членом ЄС та НАТО, а відтак зацікавлена в доступу до європейського ринку, технологій та стандартів у сфері безпеки та оборони. Інтереси Португалії щодо Бразилії полягають, насамперед, в тісній співпраці в сільськогосподарській та оборонно-технічній сферах.

Відтак, дослідження відносин Бразилії та Португалії у безпековій та військовій сфері є вкрай актуальним.

Стан наукової розробки. Дослідженню відносин Бразилії та Португалії присвячена велика кількість праць. Проте, дану проблему вивчають переважно зарубіжні науковці.

Серед бразильських експертів слід виділити дослідження А. Барбоса (A. Barbosa), П. Мендонса (P. Mendonca) та Дж. Сілва (J. Silva). А. Барбоса у своїй праці «Португальсько-бразильські відносини: минуле, сучасне та майбутнє» дослідив політичний аспект відносин між Бразилією та Португалією, а також проаналізував їхню співпрацю в політичній та економічній сферах [22]. Однак військовий та безпековий аспекти двосторонніх взаємин не знайшли достатнього висвітлення. Слід зазначити також праці А. Перейри (A. Pereyra), Ф. Пейксото (F. Peixoto), Н. де Алмейда (N. de Almeida), К. Бічо (C. Bicho). Дослідження цих авторів носять узагальнюючий характер, де комплексно розглядаються взаємини в політичній, економічній та культурній сферах. Безпекова та військова сфери розглянута лише частково, без детального аналізу напрямів та особливостей співпраці.

Праці українських дослідників, в основному, зосереджуються на загальних аспектах співробітництва Бразилії та Португалії. Серед українських дослідників варто згадати роботи К. Вакарчук, М. Шевчука, З. Зазуляк. К. Вакарчук у своїй статті «Зовнішня політика Бразилії в період правління Д. Русеф» розглядає основні засади, принципи та вектори зовнішньої політики Бразилії в період президентства Д. Русеф [2]. Автор аналізує основні напрями зовнішньої політики на локальному, регіональному та глобальному рівнях. М. Шевчук у своїй праці «Бразилія у латиноамериканській системі міжнародних відносин» розкриває перспективи та перешкоди політичної взаємодії країн Латинської Америки [1]. У статті З. Зазуляк «Сучасний стан та чинники розвитку латиноамериканського мультилатералізму» розглянуто багатовекторність зовнішньої політики держав Латинської Америки, подано характеристику відносин в оборонній сфері [3]. Досліджень, присвячених вивченню бразильсько-португальських відносин у безпековій та військовій сферах недостатньо. Відтак, проблема потребує подальшого вивчення та аналізу.

Мета дослідження: проаналізувати основні аспекти двосторонніх взаємин Бразилії та Португалії у військовій та безпековій сферах.

Дослідження поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

• проаналізувати нормативну-правову базу співробітництва Бразилії та Португалії;
• вивчити безпековий аспект бразильсько-португальських відносин;
• дослідити ключові аспекти міждержавної співпраці у військовій сфері;
• окреслити проблеми та перспективи взаємин двох держав в сфері безпеки та військового співробітництва.

Виклад основного матеріалу. Відносини між державами завжди дуже складний і багатоаспектний механізм. Співпраця між Бразилією і Португалією триває протягом декількох століть, тому для обох країн особливо важливим є безпековий вимір співробітництва та взаємодія у військовій сфері. Гармонійне співіснування країн та підтримання міжнародного миру та безпеки – є головними принципами зовнішньої політики держав.

Нормативно-правова база співробітництва Бразилії та Португалії достатньо репрезентативна, насамперед, у рамках Співдружності португаломовних країн (CPLP, Comunidade dos Países de Língua Portuguesa). Основоположним документом є Статут CPLP підписаний у 1996 р. та угоди прийняті членами організації [24]. Значно розширили бразильсько-португальське співробітництво у досліджуваних сферах розділ «Безпека й оборона» Статуту, Протокол про співробітництво в оборонній сфері (2006 р.) [21] та Протокол про загальні принципи співробітництва між Державами-членами CPLP (2013 р.) [23]. У двосторонньому ж форматі відносини між Бразилією та Португалією є менш інтенсивними. На початку ХХІ ст. вони були зміцнені завдяки підписанню у 2000 р. «Договору про дружбу, співробітництво та консультації» між Португальською Республікою та Федеративною Республікою Бразилія. Документ утвердив цілі та необхідність консолідації, розвитку міцних зв’язків між державами. Однак, відносини в цих сферах були прохолодні, і лише після підписання 5 жовтня 2010 р. «Угоди про співробітництво в галузі оборони» діалог держав активізувався [6]. Ще однією платформою міждержавного співробітництва є Іберо-американський форум кіберзахисту.

Одним із найважливіших платформ бразильсько-португальських відносин є Співдружність португаломовних країн. Статут CPLP та угоди прийняті під час заснування організації передбачають проведення форумів міністрів внутрішніх справ, засідання Ради військових командувачів, директорів і президентів громадського порятунку та цивільного захисту [24]. Насамперед, акцентувалася увага на наданні допомоги, консультуванні, цивільного захисту населення та гуманітарної допомоги. Португалія, яка є членом ЄС, безпосередньо має досвід у побудові цивільної інфраструктури, зокрема будівель, шкіл, лікарень із дотриманням техніки безпеки. Тому у 2009 р. та 2012 р. були проведені Форуми цивільного захисту [16], основною метою яких була боротьба із загрозами та ліквідація наслідків стихійних лих. Подолання потенційних небезпек та проблем також відбувається за кооперації цивільної та медичної сфер держав-учасниць. У травні 2013 р. було створено Військовий медичний форум CPLP, який був призначений для сприяння стратегічної та оперативної співпраці між військовими службами держав-членів [4].

Важливим кроком у розширенні бразильсько-португальських відносин в сфері безпеки та оборони, як вже зазначалося вище, став розділ «Безпека й оборона» Статуту та Протокол про співробітництво в оборонній сфері (2006 р.), який зміцнив зв’язки між португаломовними державами [21]. Згідно прийнятих документів передбачено здійснення військових операцій і спільних заходів, які спрямовані на навчання та отримання досвіду ведення бойових дій. Вищезазначений протокол передбачає необхідність військової співпраці й підтверджує повагу до національного суверенітету і політичної незалежності кожної держави. Згодом, 3 травня 2013 р. було затверджено Протокол, який встановлював загальні принципи співробітництва між державами-членами CPLP шляхом систематизації та створення спільної платформи для обміну знаннями у сфері оборони [23].

Операція «Felino», у якій щорічно беруть участь країни-члени Співдружності, є одним із фундаментальних досягнень співпраці. «Felino є частиною спільних військових навчань (на суші і на морі), які мають на меті забезпечення оперативного командування і управління Збройних сил, підготовку застосування миротворчих операцій і гуманітарної допомоги під егідою ООН [15]. Такого типу операції були проведені у 2013 р. та 2017 р. Вони мали невеликий, проте значний внесок, що послугував змінам тактик боїв та стратегій ведення переговорів.

Також ще одною поширеною проблемою є безпека кордонів та нелегальна міграція. На XI засіданні Ради національних директорів із питань міграції та охорони державного кордону, яке відбулося 23 жовтня 2015 р. було обговорено питання розробки та впровадження технологічних систем для прикордонного контролю та нагляду; управління міграційними процесами; загальної стратегії безпеки проїзних документів та введення електронного паспорта в державах-членах CPLP відповідно до правил ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації); створення комітету експертів з Обсерваторії міграційних потоків та платформи ІТ для обмін інформацією держав CPLP у сфері міграції та охорони державного кордону [25]. Зі свого боку уряд Португалії надав підтримку у створенні платформи та комітету [19].

Бразилія також співпрацює з Португалією у боротьбі з торгівлею людьми. За словами Мануеля Джармела Паулюса, директора Служби міграції та охорони державного кордону Португалії, для боротьби з торгівлею людьми уряд тісно співпрацює з владою Бразилії, зокрема проводяться спільні операції за участі бразильських спеціалістів у Португалії. Згідно даних майже 40% жертв торгівлі людьми в Португалії – це жінки бразильської національності, які потрапляють у сексуальну експлуатацію [11].

Окрім співпраці в рамкам Співдружності португаломовних країн, бразильсько-португальські відносини розвиваються також у двосторонньому форматі. Проте цей діалог є менш інтенсивним. За договором 2010 р. про співробітництво в галузі оборони, країни домовились розширити коло співпраці щодо розробки, поставки військової техніки, купівлі оборонних товарів і послуг, обміні знаннями та досвідом, також поглибити співробітництво шляхом проведення спільних міжнародних миротворчих операцій [6].

У 2015 р. флоти Бразилії та Португалії взяли участь у спільній міжнародній операції з підготовки африканських військовослужбовців до патрулювання Гвінейської затоки – західного узбережжя Африки. Місії проводяться щорічно і зосереджуються на підвищенні безпеки морського транспорту в країнах Гвінейської затоки проти піратства, контрабанди наркотиків і зброї в регіоні [20]. Ці операції є інструментом інтеграції збройних сил країн, метою яких є навчання, боротьба з проблемами, обмін досвідом та інформацією.

Концепція стратегічної оборони Португалії 2013 р. (CEDN) передбачала: «… що зростання енергетичного та торговельного обігу у майбутньому спричинить необхідність зближення прибережних країн Півночі та Півдня, щоб гарантувати спільну безпеку та мир» [18]. Як наслідок, 9 лютого 2017 р. відбулася зустріч міністрів закордонних справ у Португалії у м. Порто. Метою було обговорення активізації співпраці та розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) держав [9]. Рауль Юнгман, міністр оборони Бразилії, підкреслив, що ця ініціатива збільшить обсяги експорту бразильських товарів до європейського ринку, а також забезпечить спільні і стратегічні військові операції, такі як підтримка миру в Південній Атлантиці, що сприятиме покращенню якості військового потенціалу. Згодом, у 2018 р., були проведені переговори щодо придбання Португалією літаків KC-390 та розширення співпраці в авіаційній сфері, що є важливим елементом оборони, захисту та безпеки країни [10].

Виробництво наркотиків та наркотрафік є проблемою, яка зачіпає регіон Латинської Америки, зокрема Бразилію. У період правління Ділми Русеф Бразилія перетворилася на регіональний орієнтир для латиноамериканських держав щодо питань безпеки, беручи на себе завдання моніторингу з використанням високих технологій та залученням сил поліції та військових підрозділів [5]. Ефективна Стратегія державної політики щодо наркотиків Португалії є чудовим прикладом боротьби з наркозлочинністю. У 2019 р. Міністерство юстиції та громадської безпеки Бразилії провело переговори з Португалією щодо співпраці у боротьбі з наркотиками [14]. Насамперед, йшлося про створення комісій щодо стримування поширення наркотичних засобів, профілактика, робота з громадськістю, лікування наркозалежних людей і допомога в реабілітації.

Ще одним не менш важливим напрямком співпраці в оборонній сфері є протидія загрозам у кібернетичному просторі. Обчислювальна техніка, електроніка та інтернет забезпечують вільний та швидкий потік інформації. ІI Іберо-американський форум кіберзахисту (II FIDC; Fórum Ibero-Americano de Defesa Cibernética), який проходив у 2016 р., став однією із платформ співпраці. Протягом чотирьох днів понад 700 експертів із 28 країн, включно з Португалією, обмінювалися досвідом щодо роботи сфері кібербезпеки, зокрема щодо проведення національних та міжнародних операцій [17]. Пізніше, 23-27 жовтня 2017 р. в Бразилії були проведені навчання з вивчення методів та засобів виявлення вразливостей та атак на кіберпростір, де були присутні спеціалісти з 7 країн, включаючи Португалію [12]. Продовженням попереднього форуму став III Іберо-американський форум (III FIDC), який відбувся 15-17 квітня 2019 р. у Бразилії [13].

З приходом до влади в Бразилії Жаїра Болсонару попередня динаміка бразильсько-португальських відносин зберігається. Перша зустріч на найвищому рівні відбулась під час інавгурації нового президента у 2019 р., на яку був запрошений президент Португалії Марселу Ребелу де Соза. З початку каденції нового президента не було проведено жодної зустрічі, хоча обидві країни наголошували на продовженні політичного діалогу. Глави держав неодноразового заявляли про наміри тісно співпрацювати надалі, тому 19 липня 2019 р. була проведена двостороння зустріч Міністра закордонних справ Августо Сільви з його бразильським колегою Ернесто Араужо, де обговорювалось питання візиту президента Бразилії до Португалії на початку 2020 р. [8] Однак, це викликало негативну реакцію у соціалістичної партії Португалії «Лівий блок» (Bloco de Esquerda, BE), яка наполягала на скасуванні візиту. Головною причиною скандалу стала «постійна неповага до демократії зі сторони Болсонару», який некоректно висловився щодо смерті активіста студентської спільноти  Фернандо Санта-Круса. Проте Міністр закордонних справ Бразилії зазначив, що він не може «скасувати поїздку, яка ще не запланована» [7]. Обговорення майбутнього візиту продовжується, що вказує на те, що відносини з Бразилією є пріоритетними для Португалії. Через спалах нового вірусу COVID-19 та швидше поширення хвороби у світі візит відкладається на невизначений термін.

Висновок. Підсумувавши все вище зазначене, можна зробити висновок, що бразильсько-португальські відносини є тісними. Діалог держав розгортається на різних рівнях від міжнародного до парламентського. Широкий спектр їхньої співпраці слугує їм основою для продовження та покращення їхніх відносин. Вони співпрацюють у CPLP, що визначається країнами як багатосторонній форум для поглиблення дружби та взаємного співробітництва, зокрема обміну досвідом та інформацією, проведення військових операцій. У двосторонньому форматі головним питанням постає розвиток оборонно-промислового комплексу та співпраця у військовій сфері. Іберо-американські форуми кіберзахисту є ще однією платформою кооперації держав, ціллю яких є обмін інформацією задля подолання можливих загроз у кіберпросторі.

Перспективу подальших наукових досліджень вбачаємо у ґрунтовному аналізі подальшого співробітництва Бразилії та Португалії у безпековій та військовій сфері, а також у вивченні нових аспектів співпраці у двосторонньому форматі, на платформі Співдружності португаломовних країн та Іберо-американському форумі кіберзахисту.

Джерела та література

1. Бразилія у латиноамериканській системі міжнародних відносин. 2015. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=gileya_2015_96_125
2. Зовнішня політика Бразилії в період правління Д. Руссефф. 2014. URL:http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/2237/Vakarchuk%20Zovnishnya%20politika%20Brazilii.pdf?sequence=1&isAllowed=y
3. Сучасний стан та чинники розвитку латиноамериканського мультилатералізму. 2015. URL: https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/08/188-495-1-PB.pdf
4. ABIMDE e IdD – Plataforma das Indústrias de Defesa Nacionais de Portugal assinam protocolo de intenções entre os países. 2019. URL: http://www.defesanet.com.br/laad2019/noticia/32500/ABIMDE-e-IdD—Plataforma-das-Industrias-de-Defesa-Nacionais-de-Portugal-assinam-protocolo-de-intencoes-entre-os-paises-/.
5. About drug law reform in Brazil. 2015. URL: https://www.tni.org/en/publication/about-drug-law-reform-in-brazil
6. ACORDO ENTRE A REPÚBLICA FEDERATIVA DO BRASIL E A REPÚBLICA PORTUGUESA SOBRE COOPERAÇÃO NO DOMÍNIO DA DEFESA. 2010. URL: http://www.planalto.gov.br/ccivil_03/_ato2007-2010/2010/decreto/D7329.htm.
7. BE quer cancelamento da visita de Bolsonaro a Portugal. “Não é bem-vindo”. 2019. URL: https://observador.pt/2019/08/01/be-quer-cancelamento-da-visita-de-bolsonaro-a-portugal-porque-nao-e-bem-vindo/
8. Bolsonaro vem a Portugal no início de 2020. 2019. URL:  https://www.dn.pt/poder/bolsonaro-vem-a-portugal-no-inicio-de-2020-11131915.html
9. Brasil e Portugal assinam acordo de cooperação na área de defesa. 2017. URL: https://www.defesa.gov.br/noticias/28347-brasil-e-portugal-assinam-acordo-de-cooperacao-na-area-de-defesa.  
10. Brasil e Portugal debatem possíveis parcerias entre os dois países. 2017. URL: http://www.fab.mil.br/noticias/mostra/31228/COOPERAÇÃO%20-%20Brasil%20e%20Portugal%20debatem%20possíveis%20parcerias%20entre%20os%20dois%20países.
11. Brasileiras são 40% das vitimas de tráfico de pessoas em Portugal. 2010. URL: http://g1.globo.com/brasil/noticia/2010/06/brasileiras-sao-40-das-vitimas-de-trafico-de-pessoas-em-portugal.html  
12. Brazil Organizes First Ibero-American Cyber Defense Exercise. 2017. URL:https://dialogo-americas.com/articles/brazil-organizes-first-ibero-american-cyber-defense-exercise/
13. Caiafa R. Brasilia recebe evento ibero-americano de Defesa Cibernética Información de Defensa y Seguridad. 2019. URL : https://www.infodefensa.com/latam/2019/05/07/noticia-brasilia-recebe-evento-iberoamericano-defesa-cibernetica.html.
14. Cooperação internacional é marcada por ampliação de acordos contra crime organizado e corrupção. 2019.URL: https://www.justica.gov.br/news/collective-nitf-content-1554990835.08 
15. Exército recebe primeiro carro elétrico, parte do projeto-piloto de energia. 2016. URL: https://www.defesa.gov.br/noticias/20150-exercito-recebe-primeiro-carro-eletrico-parte-do-projeto-piloto-de-energia.  
16. Fórum Cooperação-Acção para a Protecção Civil e Bombeiros. 2009. URL: https://www.cplp.org/id-2605.aspx?PID=10440&M=NewsV2&Action=1&NewsId=843&currentPage=3.  
17. II JORNADA DE DEFESA CIBERNÉTICA E FÓRUM IBERO-AMERICANO DE CIBERDEFESA NA ESPANHA. 2016. URL: http://www.eb.mil.br/web/midia-impressa/noticiario-do-exercito/-/asset_publisher/IZ4bX6gegOtX/content/ii-jornada-de-defesa-cibernetica-e-forum-ibero-americano-de-ciberdefesa-na-espanha.
18. INSTITUTO DE ESTUDOS SUPERIORES MILITARES CURSO DE ESTADO-MAIOR CONJUNTO. 2014. URL: https://comum.rcaap.pt/bitstream/10400.26/10088/1/MAJ_Corbari_TII_Brasil%20e%20Portugal.pdf
19. IV Reunião de Ministros do Interior e da Administração Interna da CPLP. 2015. URL: https://www.sg.mai.gov.pt/Noticias/Paginas/IV-Reunião-de-Ministros-do-Interior-e-da-Administração-Interna-da-CPLP,-Díli,-26-de-outubro-de-2015.aspx
20. Marinha participa de operação internacional para capacitar países africanos no patrulhamento do Golfo da Guiné. 2015. URL: https://www.defesa.gov.br/noticias/15608-marinha-participa-de-operacao-internacional-para-capacitar-paises-africanos-no-patrulhamento-do-golfo-da-guine.
21. O Brasil e a CPLP: oportunidade a ser ainda mais explorada. 2019. URL: http://www.defesanet.com.br/pensamento/noticia/31646/O-Brasil-e-a-CPLP–oportunidade-a-ser-ainda-mais-explorada/.
22. Relações luso-brasileiras: passado, presente e futuro. 2008. URL: https://www.cepese.pt/portal/pt/publicacoes/colecoes/working-papers/relacoes-externas-de-portugal/relacoes-luso-brasileiras-passado-presente-e-futuro/Relacoes-luso-brasileiras-passado-presente-e.pdf
23. Resolução da Assembleia da República n.º 90/2013. 2013. URL: https://dre.pt/pesquisa/-/search/497464/details/maximized.
24. Statuts de la Communauté des pays de langue portugaise. 1996. URL: http://www.axl.cefan.ulaval.ca/amsudant/CPLP-statuts.htm.
25. XI Reunião do Conselho de Directores Nacionais de Migração, Estrangeiros e Fronteiras. 2015. URL: https://www.cplp.org/id-2605.aspx?PID=10440&M=NewsV2&Action=1&NewsId=3894. 

Т. М. Бичківська,

НВК « ЗШЛ №23 ПНУ ім. В. Стефаника», м. Івано-Франківськ

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглядається суть інтерактивного навчання, його актуальність і практична цінність, що характеризуються постійною, активною взаємодією всіх учасників навчально-виховного процесу, де і учень, і вчитель – рівноправні суб’єкти навчання, моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; переваги перед традиційними методами, які передбачають повну зайнятість учнів класу, роботу в команді, доброзичливе ставлення до опонентів, можливості висловлювати свою думку, створення «ситуації успіху», опанування великого обсягу матеріалу за короткий час тощо. Зокрема досліджується питання ефективності використання інтерактивних методів у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови – на початку, в основній частині та рефлексії; основних принципів інтерактивного навчання писемного мовлення – активності, розвитку особистості, інтегративному взаємозв’язку; акцентується увага на проблеми, які можуть виникнути під час використання інтерактивних технологій .

В процесі написання статті чітко зроблено висновки щодо вмілого застосування інтерактивних методів навчання, їхньої провідної ролі в особистісно-орієнтованому підході у навчально-виховному процесі.

Ключові слова: іноземна мова, англійська мова, інтерактивне навчання,  інтерактивні методи, прийоми, технології, форми, взаємодія учнів та вчителя, навчально-виховний процес, комунікативна компетенція, інтерактивне навчання писемного мовлення, етапи уроку, партнерство, взаємна довіра.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ  ИНТЕРАКТИВНЫХ  МЕТОДОВ  ОБУЧЕНИЯ В   ПРОЦЕССЕ  ФОРМИРОВАНИЯ  КОММУНИКАТИВНОЙ 

КОМПЕТЕНЦИИ  УЧЕНИКОВ  НА  УРОКАХ  АНГЛИЙСКОГО  ЯЗИКА

В статье рассматривается суть интерактивного обучения, его актуальность и практическая ценность, характеризующихся постоянным, активным взаимодействием всех участников учебно-воспитательного процесса, где и ученик, и учитель – равноправные субъекты обучения, моделированием жизненных ситуаций, использованием ролевых игр, общим решением проблемы на основе анализа обстоятельств и соответствующей ситуации; преимущества перед традиционными методами, которые предусматривают полную занятость учащихся класса, работу в команде, доброжелательное отношение к оппонентам, возможности выражать свое мнение, создание «ситуации успеха», овладение большого объема материала за короткое время и тому подобное. В частности исследуется вопрос эффективности использования интерактивных методов в процессе формирования коммуникативной компетенции учащихся на уроках английского языка – в начале, в основной части и рефлексии; основных принципов интерактивного обучения письменной речи – активности, развития личности, интегративной взаимосвязи; акцентируется внимание на проблемы, которые могут возникнуть при использовании интерактивных технологий.

В процессе написания статьи сделаны выводы относительно умелого применения интерактивных методов обучения, их ведущей роли в личностно-ориентированном подходе в учебно-воспитательном процессе.

Ключевые слова: иностранный язык, английский язык, интерактивное обучение, интерактивные методы, прийомы, технологии, формы, взаимодействие учеников и учителя, учебно-воспитательный процесс, коммуникативная компетенция, интерактивное обучение письменной речи, этапы урока, партнерство, взаимное доверие.

USING INTERACTIVE METHODS OF TEACHING IN THE PROCESS OF STUDENTS’ COMMUNICATIVE COMPETENCE FORMATION AT THE ENGLISH LESSONS

The article discusses the main points of interactive teaching, its actuality and practical value characterized by constant, active interaction of all participants in the educational process, where a student and a teacher are equal individuals in the process of study, modelling live situations, using role-playing games, mutual solution of different problems based on the analysis of the relevant circumstances and situations; advantages over traditional methods that involve full activity of the class, teamwork, friendly attitude to opponents, the opportunity to express own points of view, create a “situation of success”, learning a big amount of the material in a short period of time and so on. In particular considerable attention is paid to the efficiency of using interactive methods in the process of students’ communicative competence formation at the different stages of an English lesson that’s introduction, developments and conclusion (reflection); basic principles of interactive techniques of teaching writing that’s active cooperation, personal development and its integrative connection with reading, listening and speaking; problems that can arise when using these methods.

In the process of writing the article conclusions about skilful use of interactive teaching methods, their leading role in providing a personality-oriented approach in the educational process have been made clearly.

Key words: foreign language, the English language, interactive teaching, interactive methods, techniques, forms, pupils and teachers’ cooperation, educational process, communicative competence, interactive methods of teaching writing, lesson stages, partnership, mutual trust.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Конфуцій

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку нашої держави вимагає від підростаючого покоління гнучкості, комунікабельності, швидкої адаптації до різноманітних життєвих ситуацій, критичного мислення, вміння долати конфлікти та бути готовими до міжкультурного та міжособистісного спілкування і співробітництва. Значно змінився і статус іноземної мови в українському суспільстві. Стрімке входження України у світове співтовариство забезпечило величезний попит на знання іноземних мов. Володіння навичками іншомовної мовленнєвої компетенції стало розглядатися як засіб соціалізації, засіб, що об’єднує держави і народи. Саме тому сьогодні необхідно приділяти серйозну увагу ефективності та якості процесу навчання іноземних мов. І першочерговим завданням учителя є створення таких умов для навчання, де школярі,  без шкоди для себе, могли б «потренуватися», «спробувати» себе у дорослих  життєвих ситуаціях.

У наш час існує чимало методів і технологій викладання англійської мови – як традиційних, так і новітніх. Вибір новітніх методів навчання зумовлюється знанням інноваційних технологій. Ефективність їх застосування залежить від того, чи підібрані вони відповідно до тих завдань, які можуть успішно розв‘язуватися з їх допомогою. Оскільки учням необхідно ово­лодіти іноземною мовою, як засобом спілкування, вмі­ти користуватися нею в усній та письмовій формі, підтримувати розмову, запропонувати свою тему, ви­словлювати свої побажання, ділитись думками, обмінюва­тись поглядами, на уроках англійської мови важливо створювати ситуації, в яких і вчитель, і учень стануть повноправними суб’єктами системи освіти, а основою навчання буде рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається [8,с.28].

Метою даної статті є дослідити можливості ефективного використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови.

Працюючи з учнями  початкових класів, середньої чи старшої ланки, можна зробити простий висновок –  дитина, сідаючи за шкільну парту, чекає чогось цікавого і незвичайного. Вона щира і відкрита, з великим бажанням творити, тому на уроках варто використовувати методи, що стимулюють учнів до творчої, продуктивної праці, викликають прагнення до активних дій, спілкування і висловлювання власних думок англійською мовою. Саме такими є інтерактивні методи навчання.

Низка вчених визначають інтерактивне навчання як одну з форм діалогового навчання: інтерактивність (від англ. interaction – взаємодія) – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною).

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів; це –  співнавчання, взаємонавчання  (колективне, групове навчання в співпраці) [9, с. 5], де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати лідером колективу.

Важливий внесок у розробку та впровадження інтерактивних методів зробили німецькі вчені ще на початку 90-х років – Арнольд Р., Шелтен A., Швейтцер И., Стус Ф., Вейдиг І. Аналіз наукових джерел з досліджуваного питання свідчить про те, що головна увага приділяється взаємодії учасників інтерактивного спілкування.

Проблемам застосування в навчальному процесі інтерактивних методик присвячені роботи О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Сиротенко та ін.

Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:

• у роботі задіяні усі учні класу;
• учні навчаються працювати у команді;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється «ситуація успіху»;
• за короткий час опановується велика кількість матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування;
• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи -4–6 осіб.

Риси інтерактивного навчання:

• двобічний характер;
• спільна діяльність учителя й учнів;
• керівництво процесу вчителем;
• спеціальна організація та різноманітність форм;
• інформаційна прогалина;
• цілісність та єдність;
• мотивація та зв’язок з реальним життям;
• виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

Процес оволодіння учнями іноземною мовою, на відміну від оволодіння рідною, цілеспрямований, оскільки вчитель самостійно вибудовує його за навчальним планом та реалізує під час спілкування на уроках. Навчати учнів спілкуватися іноземною мовою необхідно з перших уроків, коли у школярів ще не накопичений запас мовних засобів.

Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, яка передбачає вміння використовувати іноземну мову як засіб спілкування у різноманітних сферах життя.

На уроках англійської мови варто використовувати методи, що стимулюють учнів до творчої, продуктивної праці, викликають прагнення до активних дій, спілкування і висловлювання власних думок англійською мовою. Означеним вимогам найкраще відповідають саме інтерактивні методи навчання, які можна розглядати як творчі види діяльності, що дозволяють створювати ситуації мовленнєвої взаємодії, сприяють удосконаленню комунікативного досвіду учнів. Творчі комунікативні завдання можуть виконуватись у різних формах, зокрема індивідуально та колективно (парна, групова робота). Найбільш повно це виявляється під час проведення рольових тематичних ігор, проектної роботи, у процесі вирішення навчальних мовленнєвих ситуацій, змістом  яких передбачається монологічне, діалогічне й полілогічне спілкування учасників навчального процесу. Види діяльності, що активно впроваджуються у процес навчання іноземних мов сучасної середньої школи, переконливо свідчать про наявність тенденцій до використання розвиваючого навчання, переорієнтації його видів з предметного на процесуальний і мотиваційний аспекти [8,с. 31].

Під час вивчення англійської мови, на мій погляд, ефективними інтерактивними технологіями навчання, що сприяють формуванню комунікативної компетенції учнів, є робота в парах, трійках, змінювані трійки, «карусель», «акваріум», «велике коло», «мікрофон», незакінчені речення, «мозковий  штурм»,  аналіз проблеми,  «мозаїка»,  коло ідей,  розігрування ситуації в ролях (рольова гра, імітація), дискусія, ток-шоу тощо. Запропоновані методи та їх складові можна результативно використовувати як на уроках засвоєння, так і застосування знань, умінь і навичок. Крім того, елементи інтерактивних технологій можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на уроках, які присвячені застосуванню знань, умінь і навичок.

Використання на уроці запропонованих інтерактивних технологій сприятиме: ефективному повторенню вивченої лексики, поповненню словникового запасу; глибокому засвоєнню навичок правильної артикуляції; розвиткові уваги, пам’яті, мислення; формуванню вмінь працювати в парах, групах тощо.

У ході навчання писемного мовлення інтерактивні форми роботи застосовують у поодиноких випадках. Інтерактивне навчання писемного  мовлення у середній школі повинно формувати і розвивати уміння обговорення, аналізу, взаємоперевірки і взаємооцінювання [4, с.4]. Аналіз творів свідчить, що учні зазвичай будують зв’язні висловлювання, спираючись на мовний досвід, а не на знання про побудову тексту, і тому не вміють упорядкувати  текст  у  відповідності  до  структурно-смислових  і  комунікативних особливостей, не роблять вступу, своєрідного фонового компоненту тексту, або пишуть занадто довгий вступ, кінцівку зв’язного висловлювання не співвідносять  із  його  початком.

Методика організації інтерактивного навчання писемного мовлення керується  основними  принципами  навчання  англійської  мови:

а) активність – усі учні залучені до участі у кожному етапі  навчання писемного мовлення та відповідають за розвиток своїх умінь. Використання інтерактивних методів навчання при цьому передбачає активну взаємодію між учнями, взаємодопомогу і участь у груповій роботі, що дозволяє  зменшити кількість помилок при написанні тексту; б) розвиток особистості – учні мають усі умови для особистісного розвитку, пізнавальної активності і творчої самостійності, набувають найважливіших соціальних навичок; в) інтегративний взаємозв’язок розвитку писемного мовлення з іншими видами мовленнєвої діяльності: аудіюванням, читанням і усним мовленням [5, с.48-52]. Інтерактивне навчання максимально сприяє досягненню однієї з основних цілей навчання англійської мови в середній школі – розвитку вмінь висловлювати думки англійської мовою як в усній, так і письмовій формі. Необхідно зауважити, що при інтерактивному навчанні писемного мовлення відбувається і вдосконалення вмінь читання: читання написаної творчої роботи вголос у групі для подальшого її обговорення, читання тексту про себе для само- і взаєморедагування. При цьому удосконалюються уміння сприймати, осмислювати й розуміти мовлення співрозмовників.

Багаточисленні прийоми інтерактивного навчання забезпечують можливість їх вибору для вчителя. Проте, варто підкреслити необхідність ретельної підготовки до кожного уроку, на якому використовуються інтерактивні види робіт. Адже необхідно, по-перше, чергувати їх з традиційними завданнями і, таким чином, передбачити та уникнути стомлюваності учнів, а, по-друге, треба, щоб інноваційні завдання допомагали  створити ситуації успіху для кожного школяра. Отже, використання інтерактивних технологій вимагає детального аналізу  діяльності учня та вчителя, з одного боку, та ретельного планування уроку, з іншого.

Інтерактивні технології можна використовувати на різних етапах уроку в залежності від його типу, рівня підготовленості учнів, їх кількості у класі. Необхідно зауважити, що урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою (1-2 методи за урок). Важливо поєднувати новітні технології з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Наведу приклади інтерактивних завдань на кожному з етапів уроку. Для створення мотивації до навчання учням пропоную заповнити схему з ключовим словом чи питанням, підібрати асоціації до слова,  продовжити  думку.

                             Reading

    Watching TV                                         Travelling

Gardening                                                  Fishing

 Photography                                 Swimming 

                                           Dancing

Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність. Саме на цьому етапі уроку учитель має зацікавити дітей, стимулювати їх інтерес для кращого усвідомлення ними їх діяльності на уроці. Наприклад, на основі ряду слів чи малюнків учням слід відгадати тему уроку, обговорити її, визначити цілі.

В основній частині уроку вирішуються його головні завдання. Це може бути подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація або узагальнення засвоєного і контроль мовленнєвих навичок та вмінь. Саме на  етапі усвідомлення учнями зв’язку між вивченим та новим матеріалом, та формування  вміння застосувати навчальний матеріал на практиці можна запропонувати виконання тренувальних вправ на закріплення матеріалу: 1) замініть малюнок на слово, використовуючи структуру «I’ve got»; 2) знайдіть минулі форми дієслова «бути» у тексті та доповніть таблицю; 3) доповніть речення, використовуючи нові лексичні одиниці; 4) прослухайте розмову по телефону  та доповніть діалог питаннями у таблиці; 5) прочитайте розповідь та знайдіть неправдиві речення; в групах обговоріть питання, наприклад «Rules of Behaviour at school. All dos and don’ts». Учні працюють у парі чи групі однолітків, де мобілізують свої знання, дискутують, обмінюються думками та аргументами; шукають додаткову інформацію в журналах, газетах з метою створення індивідуальної чи групової доповіді, презентації).

На етапі «рефлексія результатів та підведення підсумків» для учнів важливо розуміти для чого вони виконували певні завдання на уроці, а головне, яких результатів вони досягли в процесі навчання. Зважаючи на рівень підготовки учнів, пропоную школярам підготувати творчу роботу або груповий проект «The school of my dream», «Travelling broadens our mind», «The best place to relax». Для аналізу своєї роботи на уроці учні можуть використати  схеми, в яких визначають рівень своїх досягнень, можливі труднощі (Мені найбільше сподобалось…  Найважче мені вдавалося … .)

Варто зазначити, що використання інтерактивних технологій передбачає й виникнення певних проблем: 

• для вивчення навіть невеликого за обсягом матеріалу витрачається багато часу;
• учні часто не мають власної думки, а якщо і мають, то соромляться висловлювати її на весь клас;
• часто учні не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їхню думку;
• деяким учням важко прийняти чужу думку, йти на компроміс;
• учням важко змінювати методи роботи;
• лідери малих групах зазвичай беруть ініціативу у свої руки, а слабші учні      відразу стають пасивними;
• учні, які не володіють достатнім лексичним запасом, мають труднощі з висловлюванням власної думки англійською мовою;
• результати роботи учнів не завжди виявляються ефективними, і їх складно передбачити;
• часто виникає необхідність подальшої корекції знань, умінь та навичок.

З вищесказаного слідує, що введення інтерактивних методів та прийомів навчання має бути поступовим, починатися з простіших,  паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи, враховуючи вікові особливості учнів. Щоб залучити учнів до активної мовленнєвої взаємодії, їм слід завжди пояснювати, що кожна думка є важливою, що всі вони є партнерами спілкування.

Вміле застосування інтерактивних прийомів у навчанні  сприяє формуванню навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. Діти починають почувати себе впевнено, вільно висловлювати свої думки і спокійно сприймати зауваження, вважати себе активними учасниками навчального процесу.

Інтерактивні методи сприяють ефективності та якості навчального процесу. На інтерактивних уроках учні мають змогу:

• розширити свої пізнавальні можливості;
• засвоювати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу;
• взаємодіяти з учителем як рівноправним учасником ситуації;
• працювати у команді;
• висловлювати власну думку;
• створювати «ситуації успіху».

Використання інтерактивних технологій навчання на різних етапах уроку іноземної мови – це не лише спосіб підвищити мотивацію учнів до вивчення мови, але й  покращити атмосферу у класі, яка сприятиме співробітництву та порозумінню між учнями та вчителем. Взаємна довіра, рівноправність, партнерство у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Однак, потрібно постійно контролювати процес досягнення поставлених цілей, а у випадку невдачі змінювати тактику роботи, шукати та виправляти недоліки.

Інтерактивні методи не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні.

Список використаної літератури

1. Інноваційні технології навчання від А до Я / упор. В. Волкова. – К. :

Шкільний світ, 2011. – 96 с.

2. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у

контексті трансформації іншомовної освіти / О. Коваленко // Іноземні мови в

навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2003. – С. 4-10.

3. Комунікативні методи та матеріал для викладання англійської мови;

перекл. з англ. мови та адаптація Л. В. Биркун. – Oxford University Press, 1998. – С.20-48.

4. Литвин С. В. Система вправ для навчання писемного спілкування учнів

старших класів середньої загальноосвітньої школи / С. В. Литвин // Іноземні

мови. – 2001. – № 1. – С. 4-9.

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах /

кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – Вид. 2-ге, випр. і перероб. – К. :

Ленвіт, 2002. – 328 с.

6. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,

практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. – С. 135.

7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – С. 192.

8. Редько В. Інтерактивні технології навчання іноземної мови / В. Редько

// Рідна школа. – 2011. – № 8-9. – С. 28-36.

9. Шевченко Є. Використання інтерактивних технологій для розвитку пізнавального інтересу на уроках англійської мови / Є. Шевченко // Англійська мова та література. – 2005. – № 24. – С. 4–6.