Григораш Б. Ю.,

студент магістеріуму НаУОА

Науковий керівник: Сидорук Т. В.,

доктор політичних наук, професор

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ НАТО 2010 ТА 2022 РОКІВ

У статті виконано порівняльний аналіз Стратегічних концепцій Північноатлантичного альянсу від 2010 та 2022 років, прийнятих на Лісабонському (2010) та Мадридському самітах (2022) НАТО. Охарактеризовано актуальність та значення обох Концепцій.  Розкрито безпековий та політичний контекст, в якому були розроблені та прийняті ці документи.

Ключові слова: НАТО, Російська Федерація, Китай, Стратегічна концепція.

Hryhorash B. Y.

COMPARATIVE ANALYSIS OF 2010 AND 2022 NATO STRATEGIC CONCEPTS

This article provides a comparative analysis of the 2010 and 2022 Strategic Concepts of the North Atlantic Alliance adopted at the Lisbon Summit (2010) and Madrid Summit (2022) of NATO, respectively. Relevance and significance of these Concepts were also characterized.  The security and political context in which these concepts were developed and adopted is described.

Key words: NATO,  Russian Federation, China,  Strategic concept.

Обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми. Міжнародне середовище, світовий порядок і глобальна система безпеки перебувають сьогодні в стані гострої кризи. Зокрема, європейська і північноатлантична безпекова архітектура зіткнулися з найбільшим випробуванням від часів Холодної війни. Відповідно, сучасні події не могли обійти стороною і НАТО – організацію, яка являє собою фундамент як західної безпекової структури, так і глобальної безпекової структури в цілому. Тому сьогодні НАТО, як безпековій структурі, необхідно адаптуватися до змін міжнародного середовища і, відповідно, також важливо досліджувати процес цієї адаптації, зокрема, шляхом аналізу основних документів організації. Предметом дослідження є Стратегічні концепції НАТО від 2010 та 2022 років – документи, які були і є актуальними на момент виникнення і продовження сьогоднішньої гострої міжнародної кризи.

Тема Стратегічних концепцій НАТО була і залишається широко досліджуваною. З огляду на те, що ці документи окреслюють діяльність Альянсу в найрізноманітніших галузях, як в цивільній, так і в військовій сферах, поле для дослідження цієї тематики є надзвичайно широким. Багато праць присвячено еволюції НАТО і його стратегії в цілому. Також велику кількість досліджень присвячено вузьким профільним питанням, пов’язаним з діяльністю Альянсу, принципи якої окреслено Стратегічними концепціями Організації. Натомість, серед досліджень бракує змістовного порівняльного аналізу саме двох останніх Стратегічних концепцій НАТО. Серед вітчизняних вчених темою займалися, зокрема, Вадим Тютюнник та Валентин Горовенко. З числа зарубіжних дослідників цю проблему вивчали: Тьєрі Тарді, Ед Арнольд, Золтан Шенес, Джеффрі Ларсен.

Метою статті є порівняльний аналіз Стратегічних концепцій Північноатлантичного альянсу від 2010 та 2020 років, прийнятих на Лісабонському саміті (2010) та Мадридському саміті (2022) НАТО.

          Виклад основного матеріалу. Почати аналіз необхідно з визначення та характеристики Стратегічних концепцій НАТО як таких. Стратегічні концепції НАТО – це офіційні, загальнодоступні, консенсуально  прийняті документи, які окреслюють мету, принципи і основні завдання діяльності Альянсу. Основна мета Організації – забезпечення  колективної оборони союзників та збереження миру і безпеки на основі принципів «демократії, індивідуальної свободи і верховенства права». Це головне завдання Альянсу не зазнало значних змін протягом історії існування і діяльності Організації. Однак основні пріоритети, викладені в його концепціях, змінювалися відповідно до еволюції геополітичних інтересів країн-членів [14]. Стратегічні концепції оновлюються з урахуванням змін у глобальному середовищі безпеки і для того, щоб Альянс міг ефективно продовжувати виконання своїх завдань. Це робить еволюцію і адаптивність одними з ключових рис НАТО як міжнародної організації [16].

Стратегічна концепція НАТО 2010

Стратегічна концепція, прийнята на Лісабонському саміті в 2010 році, відображає досвід і уроки, отримані в результаті терактів 11 вересня і боротьби з ісламським тероризмом, зокрема в рамках місії МССБ НАТО в Афганістані. Концепція визначала три ключових завдання НАТО: колективна безпека, кризовий менеджмент і кооперативна безпека. Крім того, вона підкреслювала важливість солідарності між членами Альянсу, трансатлантичних консультацій і участі в процесах реформ. Концепція визначала кілька загроз, актуальних на 2010 рік. Серед них: поширення балістичних ракет і ядерної зброї, тероризм, кібератаки і різні екологічні виклики. Також було наголошено на посиленні співпраці, зокрема в сфері контролю над озброєннями та посилення партнерства з міжнародними акторами у різних регіонах [12]. Але ретроспективно можна зробити висновок, що в певних аспектах Концепція була застарілою та неадекватною ще на момент розробки. Зокрема це стосується  російсько-грузинської війні в серпні 2008 року, однією з причин якої була незгода РФ з  прагненням Грузії вступу до НАТО. Хоча жоден з існуючих механізмів – таких як ООН, ОБСЄ або партнерські угоди НАТО – не зміг запобігти конфлікту, грузинська громадськість продовжувала підтримувати курс до НАТО. При цьому, в Концепції було зазначено, що євроатлантичний регіон перебуває в стані миру [7].

Головні завдання Стратегічної концепції 2010

В Концепції 2010 року було сформульовано три головних завдання.

• Колективна безпека: «Члени НАТО завжди надаватимуть допомогу один одному у боротьбі з атаками, згідно зі статтею 5 Вашингтонського договору. Це зобов’язання залишається стійким і обов’язковим. НАТО буде стримувати і захищати від будь-якої загрози агресії і від нових викликів безпеці, якщо вони загрожують фундаментальній безпеці індивідуальних союзників або Альянсу загалом» [15].

Концепція підтверджує центральний характер 5 статті, зазначаючи при цьому, що вірогідність конвенційної атаки проти Альянсу є малою. Також зазначається, що ключовими елементами діяльності НАТО є оборона та стримування за допомогою ядерних та конвенційних засобів [8].

• Кризовий менеджмент: «… НАТО активно залучатиме відповідний набір політичних і військових інструментів для надання допомоги у врегулюванні криз, що розвиваються і можуть потенційно вплинути на безпеку Альянсу, до їх ескалації в конфлікти …» [15].

Поєднання гуманітарних, політичних та військових інструментів задля запобігання і врегулювання кризових ситуацій як всередині, так і поза межами територій країн – членів Альянсу. Кризи можуть бути політичними, військовими або гуманітарними за своєю природою, а також можуть бути наслідком стихійних лих або технологічних збоїв [5].

• Кооперативна безпека: «… Альянс буде активно залучатися до зміцнення міжнародної безпеки шляхом партнерства з відповідними країнами й іншими міжнародними організаціями, активно роблячи внесок до контролю над озброєннями, нерозповсюдження і роззброєння і тримаючи відкритими двері до членства в Альянсі для 10 всіх європейських демократій, які відповідають стандартам НАТО» [15].

Кооперативна безпека полягає у синхронізації зусиль, застосуванні спільних стандартів і обміну критично важливою інформацією про загрози. Концепція кооперативної безпеки базується на статті 3 НАТО, яка полягає у постійній взаємодії і співпраці членів Альянсу. Ціллю такої співпраці є підвищення здатностей індивідуального і спільного протистояння збройному нападу [4]. Стратегічна концепція 2010 року фокусується на основних принципах НАТО. Після подій 11 вересня реформа НАТО була зосереджена насамперед на протидії асиметричним загрозам з метою перетворення Альянсу на багатофункціональний механізм реагування на кризові ситуації. Проте активізація Росії – особливо війна 2008 року в Грузії – привернула увагу НАТО до більш традиційних загроз. Але реакція НАТО на збройну агресію Росії проти Грузії була слабкою. У цій Концепції РФ і надалі характеризувалася як партнер Альянсу, що в той період було частиною політики «перезавантаження» відносин між США (а з ними і НАТО), та Російською Федерацією [10].

Стратегічна концепція НАТО 2022

29 червня 2022 року глави держав і урядів НАТО в рамках Мадридського саміту Альянсу ухвалили нову Стратегічну концепцію. Нова, актуальна на цей момент Концепція, приймалася вже в новій міжнародній реальності.  В цілому, Концепція за своїм змістом є більш конкретною та адекватною відносно сучасних безпекових викликів. Російсько – українська війна, розпочата Кремлем ще у 2014 році, нарешті змусила Альянс адаптуватися до якісно нової безпекової ситуації в регіоні. НАТО, як організація, в цьому документі чітко заявляє і констатує, що мир в євроатлантичному регіоні порушено агресивними діями РФ [20]. Головною метою нової Стратегічної концепції є забезпечення колективної оборони, на основі трьох завдань минулої Концепції, з певною зміною формулювань. У новій концепції це –     стримування і оборона, запобігання кризам і кризовий менеджмент і кооперативна безпека.  Серйозний наголос зроблено саме на захисті територій країн – членів Альянсу. Як це вказано в Стратегічній концепції: «Хоча НАТО є оборонним Альянсом, ніхто не повинен сумніватися в нашій силі і рішучості захищати кожен дюйм території Альянсу, зберігати суверенітет і територіальну цілісність усіх членів Альянсу і здобувати перемогу над будь-яким агресором» [11]. Також НАТО визначила дві ключові зміни: російське вторгнення в Україну, яке дестабілізувало європейську безпеку, і виклик, який авторитарні міжнародні актори кинули інтересам, цінностям і демократичному способу життя НАТО. Як наслідок, НАТО продовжує розглядати Росію як найбільшу пряму загрозу своїй безпеці. В цілому основна думка, закладена в цю концепцію – стримування Росії. В Концепції відсутні пропозиції і бачення, щодо шляхів співіснування з РФ після закінчення російсько – української війни. Також відсутнє бачення і стратегія закінчення самої війни. До того ж, відсутнє також і розуміння майбутньої безпекової архітектури. Щодо України, в Концепції наявні лише сухі формулювання про розвиток партнерства з Україною та підтвердження рішень, прийнятих на Бухарестському саміті 2008 року [9].

Аспектом, якому в Стратегічній концепції 2022 року приділяється надзвичайно багато уваги і який червоною лінією проходить через увесь документ, є проблематика ядерної зброї. В цілому, щодо ядерної зброї не сказано нічого принципово нового, але Альянс дає зрозуміти, що на даний момент ця тема є найбільш актуальною від часів Холодної війни. Спираючись на раніше викладене основне завдання, Концепція 2022 року вказує на інтегральну роль ядерної зброї як інструменту збереження миру та стримування агресії. Також вказано, що потенційне використання ядерною зброї докорінно змінило б формат конфлікту і що Альянс має рішучість нанести потенційному супротивнику тяжких втрат, які переважатимуть будь-які можливі для супротивника вигоди. Але при цьому ж, в документі вказано, що перспектива застосування ядерної зброї на цей момент є нереалістичною і надзвичайно віддаленою [1].

В цілому більшість дослідників та експертів погоджуються, що нова Стратегічна концепція, як і минулі її ітерації є суто політичним, рамковим документом. Концепція не визначає жодних конкретних військових зобов’язань та потреб. Надзвичайна безпекова ситуація, найважча від часів Холодної війни, потребує від країн – членів НАТО всебічного нарощення військового потенціалу [17]. Стратегічна концепція 2022 прийшла на заміну безнадійно застарілій Концепції 2010 і принаймні в риториці знаменує нову епоху в історії існування і діяльності Альянсу. Наразі важливо, щоб більш рішучий і жорсткий тон нової Концепції був підтверджений такими ж жорсткими і рішучими діями, що на жаль, вже після майже 3 років від прийняття нової Концепції досі не простежується.

Порівняння Стратегічних концепцій

Безпекове середовище. У другому розділі Стратегічної концепції 2022 проводиться оцінка безпекової ситуації. Цей розділ під назвою «Стратегічне середовище» розпочинається словами «Євроатлантичний регіон не перебуває в стані миру» [11]. Формулювання чітко відсилає читача до першого речення аналогічного розділу Стратегічної Концепції 2010. В старій Концепції було вказано: «Сьогодні в євроатлантичному регіоні встановлено мир, і загроза нападу із застосуванням конвенційних озброєнь на території НАТО є низькою» [15]. Формулювання, використане в новій Концепції, передає необхідний контраст між старим на новим безпековим середовищем, водночас підкреслюючи еволюційний характер документу. Далі в документі наголошується на агресивних діях Москви, якими вона порушує усталену безпекову архітектуру регіону. Також, в цьому розділі вказано що, перспектива нападу на членів Альянсу є реальною. Суперниками НАТО названі «авторитарні актори», які протистоять демократичному способу життя країн – членів Альянсу та цінностям, що ті поділяють [3].

Основні завдання. Концепція 2022 року значною мірою повторює структуру основних завдань, визначених у Концепції 2010 року. Водночас вона робить чіткий акцент на стримуванні і обороні. Цьому аспекту присвячено третину всього документа. Двом іншим основним завданням – запобіганню кризам і кризовому менеджменту та кооперативній безпеці – присвячено значно менше уваги. Таким чином можна простежити якісну зміну в пріоритетах Альянсу від часу попередньої Концепції. Стратегічна концепція 2010 року була прийнята в кардинально іншу міжнародну епоху. Тоді безпекова ситуація була сформована насамперед терактами 11 вересня. Відповідно до міжнародної ситуації в той час Альянс був зосереджений передусім на терористичних загрозах і врегулюванні кризових ситуацій в Афганістані. Також суттєвим аспектом при формуванні Концепції 2010 була всесвітня економічна криза 2008 року, що також змушувала країни НАТО фокусуватися на більш гуманітарних та економічних цілях [2].

Відносини НАТО – РФ. В Стратегічній концепції Альянсу від 2010 року  Російська Федерація характеризувалася як однин зі стратегічних партнерів НАТО. Також було зазначено, що «Співробітництво НАТО-Росії є стратегічно важливим, оскільки воно робить внесок у створення спільного простору миру, стабільності і безпеки» [15]. У новій Концепції формулювання щодо РФ і взаємодії з нею змінені кардинально. В Стратегічній концепції 2022 року Росія описується як найбільш значна і пряма загроза безпеці НАТО, зокрема для європейських членів Альянсу. Водночас в документі вказано про готовність збереження відкритих каналів зв’язку з РФ, задля зменшення ризиків, запобігання ескалації і підвищення прозорості. Тож таким чином, НАТО як організація продовжує дотримуватися двостороннього підходу до відносин з РФ [13].

НАТО та КНР. Справжньою інновацією для Стратегічної концепції 2022 у порівнянні з минулими подібними документами є приділення уваги КНР.  У документі від 2010 року Китай не було згадано взагалі. Натомість наразі Китай та його діяльність охарактеризовано як «системний виклик». На відміну від Росії, КНР не включено до категорії загроз. Натомість в Стратегічній концепції 2022 вказано, що поглиблене стратегічне партнерство між Пекіном та Москвою суперечить цінностям та інтересам Альянсу та має на меті підірвати правовий міжнародний порядок. Також вказано, що за допомогою різноманітних гібридних інструментів, в першу чергу економічних та інформаційних,  Китай посилює свою глобальну присутність [6].

Контроль над озброєнням. Важливою частиною Стратегічної концепції 2010 року було питання контролю над озброєнням. Тоді країни – члени Альянсу висловлювали оптимізм щодо політики роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення. В свою чергу, Стратегічна концепція НАТО 2022 року відходить від контролю над озброєннями як основного інструменту врегулювання конфліктів і гонки озброєнь. Така зміна не є дивною в контексті сучасної безпекової ситуації, сформованої російсько – українською війною. В Стратегічній концепції 2022 констатується, що ерозія систем контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження підірвала стратегічну стабільність. Це виражається, зокрема, у порушеннях і вибірковому виконанні Російською Федерацією своїх обов’язків і зобов’язань у сфері контролю над озброєннями призвели до погіршили безпекову ситуацію. Також, в даному контексті окремо згадано Китай, який розширює свої ядерні спроможності, при цьому не беручи добросовісної участі в контролі над озброєннями або зменшенні ризиків [19].

У цілому Стратегічні концепції 2010 та 2022 років віддзеркалюють міжнародну безпекову ситуацію свого часу. Документ 2010 року був написаний в більш стабільний міжнародно-політичний період. В свою чергу Стратегічна концепція 2022 була розроблена вже в радикально нову епоху, яка характеризується погіршенням безпекової ситуації. Члени НАТО зазначають, що сучасне міжнародне середовище характеризується новим стратегічним суперництвом, яке утворилось внаслідок російської агресії проти України та посиленням Китаю на міжнародній арені. Нова концепція чітко демонструє, що члени Альянсу усвідомлюють необхідність еволюції своїх підходів і адаптації до нового середовища міжнародної безпеки [18].

          Висновки. У статті проведено порівняльний аналіз Стратегічних концепцій Північноатлантичного альянсу від 2010 та 2022 років прийнятих на Лісабонському (2010) та Мадридському самітах (2022) НАТО. В рамках аналізу було охарактеризовано актуальність та значення обох Стратегічних концепцій. Також було розкрито міжнародний політичний контекст, що був актуальним на момент розробки та прийняття цих документів. Подальші наукові дослідження на цю тему є надзвичайно перспективними. Організація Північноатлантичного договору є основою сучасної євроатлантичної безпекової архітектури. З огляду на свою роль, Альянс повинен відповідати актуальним глобальним викликам та адаптуватися до нестабільного міжнародного середовища. Відповідно, предметом подальших досліджень стануть майбутні стратегічні перетворення НАТО. Також, в контексті нової Стратегічної концепції перспективними є дослідження діяльності та позиції НАТО щодо окремих регіонів. Наприклад, стратегічна безпекова політика Альянсу щодо далекосхідного та Тихоокеанського регіону в контексті зростаючої сили Китаю.

Джерела та література

1. «An Evolutionary, Not Revolutionary Concept » in Thierry Tardy (ed.), NATO’s New Strategic Concept, NDC Research Paper n° 25, September 2022 URL: https://www.ndc.nato.int/research/research.php?icode=6
2. «NATO Strategic Concept in the shadow of the war» in Thierry Tardy (ed.), NATO’s New Strategic Concept, NDC Research Paper n° 25, September 2022 URL: https://www.ndc.nato.int/research/research.php?icode=6
3. «Six takeaways from NATO’s new Strategic Concept» in Thierry Tardy (ed.), NATO’s New Strategic Concept, NDC Research Paper n° 25, September 2022 URL: https://www.ndc.nato.int/research/research.php?icode=6
4. Cooperative Security within NATO URL: https://perconcordiam.com/cooperative-security-within-nato/
5. Crisis management URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_49192.htm#:~:text=The%202010%20Strategic%20Concept%20broadened,reconstruction.%E2%80%9D%20It%20also%20recognised%20the
6. Ed Arnold, ‘New Concepts but Old Problems: NATO’s New Strategic Concept’, Commentary, 1 July 2022, RUSI URL: https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/new-concepts-old-problems-natos-new-strategic-concept
7. Kaha Imnadze, Towards A New NATO Strategic Concept: A View from Georgia (2010) URL: https://library.fes.de/opac/id/689845
8. Larsen, Jeffrey A. “IS THE 2010 STRATEGIC CONCEPT STILL FIT FOR PURPOSE?” NATO Defense College, 2016. URL: http://www.jstor.org/stable/resrep10273.
9. LSE 2023. “NATO’s 2022 Strategic Concept: One Year On.” LSE Ideas Global Strategies. URL: https://www.lse.ac.uk/ideas/publications/old-updates/NATOs-2022-Strategic-Concept-One-Year-On
10. Martynas Zapolskis. “1999 and 2010 NATO Strategic Concepts: A Comparative Analysis.” Lithuanian Annual Strategic Review10 no. 1 (2012):35-56. URL: https://journals.lka.lt/journal/lasr/article/83/info
11. NATO 2022 Strategic Concept URL: https://www.nato.int/strategic-concept/
12. NATO: Towards a new Strategic Concept URL: https://www.iir.cz/en/nato-towards-a-new-strategic-concept
13. NATO’s 2022 Strategic Concept – Change, Continuity and Implications URL: https://www.nupi.no/en/news/nato-s-2022-strategic-concept-change-continuity-and-implications
14. NATO’s New Strategic Concept: What it is and Why it Matters URL: https://www.nti.org/risky-business/natos-new-strategic-concept-what-it-is-and-why-it-matters/
15. Strategic Concept 2010 URL: https://www.nato.int/cps/bu/natohq/topics_82705.htm
16. Strategic Concepts URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_56626.htm#:~:text=Strategic%20Concepts%20equip%20the%20Alliance,and%20its%20fundamental%20security%20tasks.
17. Szenes, Z. (2023). Reinforcing deterrence: assessing NATO’s 2022 Strategic Concept. Defense & Security Analysis, 39(4), 539–560. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14751798.2023.2270230#abstract
18. The Main Difference Between NATO’s 2022 Strategic Concept And Its Previous Strategic Concepts URL: https://orionpolicy.org/the-main-difference-between-natos-2022-strategic-concept-and-its-previous-strategic-concepts/
19. The new NATO Strategic Concept and the end of arms control URL: https://www.iiss.org/online-analysis/online-analysis/2022/06/the-new-nato-strategic-concept-and-the-end-of-arms-control/
20. Валентин Бадрак. Нова стратегічна концепція нато. Погляд на зміст URL: https://cacds.org.ua/нова-стратегічна-концепція-нато-погл/

студентка 5 курсу,

спеціальність “Міжнародні відносини,

суспільні комунікації та регіональні студії

Науковий керівник:

Матвійчук Наталя Володимирівна

кандидат історичних наук, старший викладач

САНКЦІЇ ЯК ОКРЕМИЙ ВИД ДОПОМОГИ КРАЇН-ЧЛЕНІВ НАТО В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація. В даній статті розглянуто допомогу Україні від країн-членів Альянсу у вигляді санкцій. Проаналізовано яким чином ведення санкційного режиму проти Росії послаблює її економіку, воєнний потенціал, сприяє зменшенню російського впливу в регіоні. Проаналізовано чи можуть санкції являтись ефективним інструментом, стосовно забезпечення безпеки та стабільності в умовах російсько-української війни.

Ключові слова: НАТО, санкції, Україна, війна, Росія.

Abstract. This article examines the assistance to Ukraine from NATO member states in the form of sanctions. The article describes how the sanctions regime against Russia weakens it`s economy and military potential, and contributes to the reduction of Russian influence in the region. In the article analyzes whether sanctions can be an effective tool for ensuring security and stability in the context of the Russian-Ukrainian war.

Key words: NATO, sanctions, Ukraine, war, Russia.

Дана тема є досить актуальною у сучасних геополітичних умовах. Поєднання принципів соціальної важливості та недостатньої вивченості напрямку свідчить про актуальність теми. У контексті російсько-української війни санкції стали одним з ключових засобів тиску на Росію, тому Сполучені Штати разом з іншими країнами-членами НАТО приєднались до санкційного режиму, щоб підтримати Україну та забезпечити стабільність в регіоні.

Стан наукового дослідження у галузі застосування санкцій країнами-членами НАТО в умовах російсько-української війни є досить обмеженим. Тому при дослідженні даної теми ми будемо опиратись на офіційні заяви представників країн-членів НАТО з офіційних джерел. Зарубіжні науковці Жентао Лі та Тіанзі Лі, Нобухіро Хосо, Дж. Бентон Хіт та Олена Чачко, Сьюзан Ханна Аллен займаються аналізом політичної, економічної та соціальної ситуації в Україні та регіоні, Ніколас Мудлер провів дослідження історії співпраці в сфері санкцій, проаналізував можливості та перспективи забезпечення санкційної допомоги. Питання санкцій висвітлюється в роботах вітчизняних науковців, як  Анна Меньшеніна, Дмитро Каменський, Микола Капітоненко, Василь Філіпчук та інші.

Мета статті полягає в з’ясуванні ефективності та наслідків використання санкцій як окремого виду допомоги від країн-членів НАТО та розглянути оптимальний комплексний підхід для забезпечення стабільності безпеки в регіоні. Проаналізувати, які можливості є для України у взаємодії з країнами-членами НАТО.

Завдання статті полягає в тому, щоб проаналізувати, яким чином може допомогти військово-політичний союз, не втручаючись на пряму в військові дії розв’язані Російською Федерацією на українській території та зберегти стабільну безпеку в регіоні.

У відповідь на навмисний напад Росії на Україну Сполучені Штати разом зі своїми союзниками по НАТО запровадили суворі економічні санкції проти Російської Федерації. Ці заходи визначаються жорсткими фінансовими санкціями та жорстким фінансовим контролем, що суттєвим чином впливає на російську економіку, фінансову систему та можливість вільного доступу до передових технологій [7].

Запровадження санкцій, призводить до ізоляції Росії від доступу до світових фінансових систем, це в свою чергу спричинить значні фінансові витрати для найбільших фінансових установ країни. Мішенями, на які були направлені санкції, це десять найбільших російських фінансових установ. Будучи під санкціями вони зазнали повного блокування кореспондентських та платіжних рахунків, а також обмеженнями щодо боргів і капіталу установ, які володіють майже 80% активів російського банківського сектору. Безпрецедентні заходи щодо контролю за експортом різко скоротять російський високотехнологічний імпорт, що призведе до обмеження доступу до основних технологічних ресурсів, ослаблення промислових можливостей та скомпрометованих стратегічних прагнень до глобального впливу [5]. Історична багатостороння співпраця з різноманітною групою членів і партнерів Альянсу посилить вплив цих дій, перешкоджаючи зусиллям російського президента диверсифікувати крихку економіку Російської Федерації. Враховуючи масштаби путінської агресії та загрозу міжнародному порядку, необхідна рішуча відповідь, включаючи продовження жорстких санкцій, доки він не змінить свій курс [6].

Попередні загрозливі дії з російської сторони, а тепер і агресія нічим неспровокована проти України, зустрічається безпрецедентним рівнем багатосторонньої співпраці. Сполучені Штати разом зі союзниками по НАТО проводять багато заходів, щоб притягнути Росію до відповідальності за її дії. Це являється свідченням міцності партнерства та потужної сили, яка перевершує будь-які заходи, що вжиті окремо. Після спільно накладених санкцій проти Росії, економіка країни зазнала серйозного й негативного тиску. Ізоляція від глобальної фінансової системи, світової торгівлі та передових технологій обертається серйозними витратами. Відключення найбільшого російського банку від фінансової системи США завдає значного удару по його здатності функціювати в світовій торгівлі, тоді як повне блокування другого за величиною російського банку заморозить будь-які його активи, пов’язані з фінансовою системою США [7].

Економічний добробут Росії знаходиться під загрозою, оскільки вона стикається з численними проблемами, такими як обмежений доступ до глобальних ринків, інвестицій і долара США. Останнім часом її економіка вже переживає проблеми, коли фондовий ринок різко впав до мінімуму за чотири з половиною роки, а рубль впав до найнижчої денної розрахункової вартості.  Ці виклики будуть посилюватися із запровадженням більш суворих санкцій, які придушать промислове зростання, сплеск інфляції, посилять втечу капіталу та збільшать вартість позик [2]. Цей крок є спільними зусиллями США та їхніх союзників, щоб завдати збитків уряду Путіна, спонукаючи його шукати підтримки в країнах, які не мають фінансових і технологічних переваг західних ринків.  У зв’язку з цим Сполучені Штати оголосили про рішучі дії в таких секторах:

Фінансовий сектор. Відсторонення найбільшої фінансової установи Сбербанк (включаючи 25 дочірніх компаній) та другої за величиною фінустанови ВТБ банк (ВТБ) від фінансової системи США шляхом накладення санкцій на поточні та транзитні рахунки. Ці дії обмежать операції Сбербанку в доларах США. Сбербанк володіє майже третиною активів російської банківської галузі, тісно пов’язаний зі світовою фінансовою системою та є системно важливим для російської фінансової системи. ВТБ володіє майже п’ятою частиною активів російського банківського сектора, значною мірою покладається на фінансові системи США та Заходу та є системно важливим для російської фінансової системи [1].

Введення санкцій, що блокують діяльність трьох інших великих фінансових установ Росії, а саме банк “Відкриття”, ВАТ “Совкомбанк”, “Новікомбанк” та 34 їх дочірніх компаній. Через санкції заморожуються всі активи даних установ, які будь-яким чином пов’язані з фінансовою системою Сполучених Штатів, а також забороняється американським громадянам мати справи з ними. Ці установи відіграють досить вагому роль в російській економіці.

Боргові та акціонерні обмеження щодо тринадцяти найбільш важливих великих російських підприємств та організацій. Вони включають обмеження на всі операції з новими борговими зобов’язаннями зі строком погашення понад 14 днів та новими акціями, випущеними тринадцятьма російськими державними підприємствами та організаціями, а також на надання їм фінансування та інші операції з цими борговими зобов’язаннями. Такі організації, включно з критично важливими для російської економіки компаніями, активи яких оцінюються майже в 1,4 трильйона доларів, не зможуть залучати кошти через американський ринок – ключове джерело капіталу і доходів, що обмежує можливості Кремля залучати гроші для своєї діяльності [3].

Сектор фізичних та юридичних еліт. Санкції стосуються осіб, які збагатилися за рахунок російської держави та підняли членів своїх сімей на одну з найвищих владних посад у країні. Він також включає фінансових діячів, які керують найбільшими фінансовими установами Росії та відповідають за надання ресурсів, необхідних для підтримки вторгнення Путіна в Україну. Ця дія спрямована проти російських еліт та членів їхніх сімей, щоб відрізати їх від фінансової системи США, заморозити будь-які активи, які вони тримають у США та союзників, і блокує їхні поїздки до країн-членів, які підтримали Сполучені Штати [8].

Військовий сектор. Широкі обмеження військових та стратегічних амбіцій російської армії та Путіна. Це включає заходи, спрямовані на військових кінцевих користувачів, включаючи Міністерство оборони Росії. Експорт практично всіх американських товарів і товарів, вироблених в інших країнах з використанням певного американського програмного забезпечення, технологій або обладнання, буде обмежено цільовими військовими кінцевими користувачами. Ці широкі обмеження поширюються на Міністерство оборони Росії, включаючи Збройні сили Росії, де б вони не були. Санкції введені проти гірничо-металургійного сектору Росії. Міністерство фінансів США забороняє будь-кому співпрацювати з російськими компаніями в цій сфері. До списку заборонених увійшли такі комерційні структури, як ТОВ “ТПЗ-Рондол”, ВАТ ЦНДІ “Буревісник”, “Мценскпрокат”, ТОВ “Металург-Туламаш”. Всі перелічені господарювання пов’язані з виробництвом зброї та боєприпасів російської авіаційної та оборонної промисловості [4].

Загальноросійські обмеження придушили імпорт російських технологій, які є критично важливими для диверсифікованої економіки та здатності Путіна демонструвати владу. Це включає загальноросійську заборону на експорт чутливих технологій, головним чином націлених на російський оборонний, авіаційний і морський сектори, щоб перекрити доступ Росії до передових технологій. Окрім широких обмежень щодо російського оборонного сектору, уряд США запровадить обмеження в Росії на використання чутливих американських технологій, вироблених в інших країнах із використанням американського програмного забезпечення, технологій чи обладнання. Це включає в себе загальноросійські обмеження щодо напівпровідників, телекомунікацій, шифрованого захисту, лазерів, датчиків, навігації, авіоніки та морських технологій. Такий жорсткий і тривалий контроль не дозволить Росії отримати передові технології [8].

Отже, враховуючи той факт, що НАТО є військово-політичним союзом, допомога країн-членів НАТО є значимою. Враховуючи, що Україна не є країною-членом НАТО то альянс не може надати ту військову підтримку, яка прописана в статуті НАТО. Натомість, Альянс надає підтримку у вигляді санкцій, що заморожують фінансову здатність Росії до зміцнення її військової сили. За останні півтора року Україна отримала значну санкційну допомогу від країн-членів НАТО, що суттєво зміцнило її обороноздатність та забезпечило захист від агресії. Санкції відіграють важливу роль як інструмент міжнародного тиску на країну-агресора та покарання за її незаконні дії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мінфін США оприлюднив детальний список санкцій проти Росії,УКРІНФОРМ, 2022 URL: https://cutt.ly/s5vafjY(дата звернення: 10.04.2023)
2. Санкції проти РФ. Міністерство закордонних справ України, 2023URL: https://mfa.gov.ua/sankciyi-proti-rf(дата звернення: 12.04.2023)
3. The cost of war: Impact of sanctions on Russia following the invasion of Ukraine. Nobuhiro Hosoe,April2023 URL: https://cutt.ly/d5lFI7M (дата звернення: 14.04.2023)
4. Economic Sanctions and Regional Differences: Evidence from Sanctions on Russia. Zhentao Li and Tianzi Li, 2022URL: https://cutt.ly/V5lFLgx(дата звернення: 14.04.2023)
5. Economic sanctions as a foreign policy tool in the light of Russia`s war against Ukraine. Anna Menshenina, 2022 URL: https://cutt.ly/A5lFGot(дата звернення: 14.04.2023)
6. FACT SHEET: Joined by Allies and Partners, the United States Imposes Devastating Costs on Russia. Statements and releases, February 2022URL: https://cutt.ly/a7SWXij (дата звернення: 09.04.2023)
7. The United States Imposes Additional Sweeping Costs on Russia. Press statement. Antony J. Blinken, February2023 URL: https://cutt.ly/45lFVHp (дата звернення: 11.04.2023)
8. A Watershed Moment for Sanctions? Russia, Ukraine, and the Economic. Elena Chachko and J. Benton Heath Battlefield, May 2022 URL: https://cutt.ly/L5lF1V5(дата звернення: 13.04.2023)

Досліджено правову природу НАТО як військово-політичного союзу з метою вивчення питання вступу України в міжнародну міжурядову організацію. Також наведені переваги та недоліки вступу України в НАТО на основі аналізу законодавчих актів та доктринальних матеріалів

Ключові слова: НАТО, Альянс, позаблоковий статус, армія, геополітика

Researched the legal nature of NATO as a military-political alliance in order to study the question of Ukraine’s accession to the international intergovernmental organization. There are advantages and disadvantages of Ukraine’s accession to NATO on an analysis of legislative and doctrinal materials

Keywords: NATO, Alliance, a non-aligned status, army, geopolitics

Nowadays there is a problematic issue of Ukraine’s entering to NATO despite the fact that non-aligned status was withdrawn. Taking into account external factors and conditions of the entry leads to the fact of ascertain the usefulness of such membership.

Analysis of recent research presented by scientists such as Vovkotrub Y., Dolharyeva A., Lysenko A., Paly O., Ponomar O., Pukhalsky J., Semchynskyy K.  The main directions of Ukrainian geopolitics outlined in their papers. Researching as for Atlantic integration of Ukraine is impossible without the ideas of  Western classics and contemporary geopolitics politicians and scientists. Particular, the work of  I. Valerstayna, R. Kellen, G. Mayer, H. Mackinder, A. Mahan, N. Spaykmen,    W. Sherman and others.

Due to the lack of awareness as for the ascendantsion of our country to the military-political union we should study the possible membership. There are many articles about relations between Ukraine and NATO, but no critical assessment just the objectification of facts.

Target: find out the advantages and disadvantages of Ukraine’s accession to NATO

The main material research. Ukraine is a member of more than 40 intergovernmental and non-governmental international organizations. Membership in each of these organizations is a valuable experience and a wide range of possibilities for realization of  our potential. Certainly, any action related to international issues is a major step for the state and it has not always uniform interpretation. Due to recent events in our country and the discussion of EU accession, there are allegations that NATO accession will speed up an accession to the EU. However, there is no legislation that would facilitate NATO member states join to the EU. Another illusory issue in our state is the solution of social problems in the Ukrainian army which is a requirement of  NATO [1]. Although the war in the East destabilize the state army, so this issue will not resolve in the short term.

According to the Institute for Euro-Atlantic Cooperation, NATO membership will cost each citizen of Ukraine 4-5 hryvnia per year, no more than the membership in other international organizations.

However, there are the other moment. By the standards of NATO spending for defense should be at least 2% of GDP per year. According to Ukrainian standards we spend for defense about 3% of GDP per year. However, the director of the Center for Army, Conversion and Disarmament Sergei Zhurets claims that the cost is significantly less − about 1.3% of GDP per year [2].

To specify all “for” and “against” joining to NATO highlight the following:

Benefits:

1) entry into NATO will improve the living standards of Ukrainian citizens as it meets the standards inherent for all members of the Alliance. Those countries which join the Alliance have an opportunity to defend their national interests, territorial integrity and sovereignty, given a new impetus to the development and formation of modern standards in his life [3, P. 59];

2) modernization of the Armed Forces based on new technologies accelerating their transformation;

3) after joining the Alliance Ukraine will take active part in the processes of decision-making on the further development of  European and Euro-Atlantic security not only concern the interests of national security of Ukraine and NATO but also form the modern environment of  Euro-Atlantic security, including the security of Ukraine    [4, P. 26];

4) Ukraine’s entry into NATO will improve the country’s investment attractiveness in the eyes of international investors;

5) providing security guarantees under which an attack on Ukraine means an attack on all members of Allies;

As a result of joining NATO our country will strengthen their political independence and protection from external interference in Ukraine’s internal affairs under the Internal Security Alliance standards [5, P. 5-6].

The disadvantages are:

1) a large amount of annual membership contributions to the NATO budget              [6, P. 94];

2) an increase in defense’s spending in the country;

3) Ukraine will be obliged to provide assistance to other States in the event of an armed attack but it is one of the duties of States Parties. Such obligations relate to each of the 28 Member States that promote solidarity in addressing military clashes;

4) membership in NATO will likely require changes to the Constitution of  Ukraine in the part concerning foreign military base in Ukraine and conditions of use of military force in our state;

5) NATO’s membership implies adherence to the collective nuclear planning in the so-called extended nuclear deterrence NATO. Allies, as recorded in paragraphs 62 and 63 of its Strategic Concept, must recognize the fundamental role of nuclear weapons in ensuring the overall safety and participate in the distribution of nuclear roles. Any compulsory participation in preparation for operations using nuclear weapons or placing it in its territory do not require (though it is fundamentally not excluded). However, the fact that the need to recognize the fundamental role of nuclear weapons, though a stranger’, to ensure their security can excite collective consciousness of Ukrainians in which has not erased the memory of its own nuclear disarmament. [7]

6) a limitation of autonomy in making key decisions in foreign and defense policy. Based on proven technologies, Ukraine in any direction of domestic and foreign policy will be unable to make independent steps. NATO has always dictate its own terms to Ukraine because of significant differences in geopolitical interests. Otherwise it will wait the sad experience of Yugoslavia;

7) further promoting NATO’s eastward improve strategic relations between the alliance and Poland. Ukraine will receive the role of buffer formation [8];

8) it is clear that even Ukraine’s membership in NATO will not provide her security. Conflict of Greece and Turkey is great confirmation;

9) joining to NATO means the new opportunities for competitive defense’s industries. From joining to NATO is not lost high-tech defense systems in Slovakia and won the high-tech, primarily in Poland, partly in the Czech Republic.

Conclusions. The changes that may occur in the future with our entry is really significant and to some extent necessary. NATO’s membership is a motivating factor in the political, economic, military, social aspects. Ukraine will receive additional guarantees security, territorial integrity, inviolability of formation of proper democratic standards. However, to decide about entry to any association or coalition Ukraine must do the following:

– develop an independent foreign policy strategy that would be based on national interests and be consistent with the context of the current geopolitical and geo-economic balance of power in the world;

– significantly accelerate the reform and strengthening of democratic principles;

– more fully, efficiently and powerfully using of all available domestic capacity and establishing appropriate and most independent position in economic allocation of productive forces;

– the definition of a particular circle fundamentally important for Ukraine partners, cooperation with which has played a catalytic role to economic development.

REFERENCES

[1]. Disadvantages of NATO Membership : [Electronic resource]. – Access : http://politiko.ua/blogpost2724.

[2]. Ukraine and NATO. Myths and reality : [Electronic resource]. – Access : http://nbnews.com.ua/tema/28625/.

[3]. Soskin VI Accession to NATO – a strategic choice of Ukraine. − K .: Izd “Institute of Society Transformation”, 2008. − 117 p.

[4]. O. Bilous, Dotsyak I., Klimonchuk V., L. Nykyruy All of NATO. − F .: I-CGP them. Stefanik, 2007. − 215 p.

[5]. Alexander Paly. Accession to NATO: 20 to 6 in favor of Ukraine // Ukrainian Pravda. − 2006. − № 7. − P. 5-6.

[6]. NATO Handbook. − Brussels, Office of Information and Press, 2001. − 124 p.

[7]. What are the cons of NATO membership for Ukraine? : [Electronic resource]. – Access : http://svatovo.ws/stati_uk_nato_minus.html.

[8]. Positive and negative consequences of Ukraine’s accession to NATO : [Electronic resource]. – Access : http://www.rusnauka.com/15_NPN_2009/ Politologia / 46516.doc.htm.