Ключові слова: моніторинг, судження про відчуття знання (FOKs), тактильне розпізнавання.

The article analyzes the passage of metamemory monitoring and haptic recognition as an implicit or implicit processes. The results of experimental research on the predictive validity and realism  of monitoring measure of  implicit haptic recognition.

Keywords: monitoring, feeling of knowing judgments (FOKs), haptic recognition

Introduction

The main goal of study was an investigation of the special aspect of haptic identification, namely correlation of subjective knowledge about haptic objects with which people contacts in everyday life to actual information about these objects. Haptic identification is studied in the aspect of metamemory judgments, such as judgment about feeling of knowing (Feeling of knowing judgments) and judgment of retrospective confidence (Retrospective confidence judgments), because these judgments are most optimal for the function of monitoring in the process of haptic identification, as to the process of structurization and collection of information about reproductive possibilities of our memory. Haptic identification will be studied as identification of number of properties of common haptic objects i.e. material which they were made, that in our research named as haptic patterns.  Also implicit and explicit processes will be investigated during haptic identification by conducting correlation measures with speeded and unspeeded metamemory judgments, it gives an opportunity to discover role of these processes in metamemory and identification performance and their intercorrelation.

Identification is the first stage of naming process and have place when person identifies object as a member of a particular class of objects. Object can be recognized without its name being activated (not retrieved or even learned) but identification is obligatory i.e. recognition of a familiar object cannot be prevented (Jonsson, 2005).

The haptic identification process starting from haptic perception, matching with previous experience and response generation. Previously, we review the process of haptic perception, perhaps, major of these ones.

In haptic discovering Klatzky & Lederman (1990) introduced a notion of “exploratory procedures” as a manipulations or manual activities that are intentionally perceptual and executed in specific ways according to the perceptual objective. These exploratory procedures aimed to recover a particular object property are specific and predictable. They include lateral motion hence comprising skin contact and motion across and orthogonal to the surface, static contact for discovering temperature, enclosure for global shape and volume, pressure for hardness, holding (or hefting) for weight, contour following for encoding of precise contour or along edge. All these procedures conjunct into some repertoire, but person implicitly, according to his or her experience/knowledge chooses several (some but not all can be combined simultaneously) appropriate to perceived object, that is sufficient in order to satisfy a particular goal. Choosing of procedure depends on number of demands, like time, direct/indirect perception etc. and these procedures, according to constraints (demands), can change to more sufficient that convey greater result of exploring.

In perceiving and identifying, also extracting haptic information from products Holbrook and Hirschman (1982) mentioned  two types if information that can be elicited – one is intrinsic and specific structural properties of object exists in goal-directed evaluation of object, and another  is autotelic form of information are related to the sensory experience and hedonic appreciation of the product. Both autotelic/instrumental information can be compensated in sufficient for person way when barrier of perceiving exists: retrieval from memories or from another modality (when person isn’t haptically motivated). Also there is theoretical evidence, those persons who have problems in perceiving (if there are someconstraints, barriers) haptic properties (instrumental information) stimulate retrieval of information about the category or the product’s haptic properties stored in memory: person would be more likely to trigger past experiences that would compensate for the lack of actual touch.. But products that have more salient material properties (solid instead granular (e.g. cereal, toothpaste)) led to greater use of haptic information during product evaluation end its proceeds faster.  In our prior experiment we examined that participants are able to produce less number of characteristics due to less salient (or granular) material. In that way if participant have problems with extracting properties he might refer to explicit (referential) processing during retrieve information. It can be longer and confidence would be depending on individual experience of processing of common haptic objects. But if person refers to external compensatory (information from other domains) it increases role of implicit conclusions, and be more confident in their judgments.

Tactile information is almost memorizing and remembering implicitly, because it is a type of sensory memory and generally processing is independent of attention to the stimulus  At developmental psychology acquisition of haptic knowledge is named as habituation as a form of non-associative learning that occurs during repeated presentation of a stimulus and causes a decrease in reaction to these stimulus. Habituation is also proclaimed to be a form a implicit learning which is commonly the case with continually repeated stimuli  that follows spontaneous recovery and becomes more rapid. Also implicit memory can be referred to as the unconscious recollection of previously presented information  And it has been linked to phenomena such as skill acquisition, priming, and classical conditioning. Piaget (1970) discoursed about sensorimotor (or perceptive) skill acquisition and noted that it is unconscious, but in consequent life in won’t able to be comprehended or verbalized, cause it going to be blocked on integration into the conscious mind by an higher rank idea (knowledge) about his/her object managing (behavior). If these lower sensorimotor schemes contradict their idea the child does not formulate sensible hypothesis and they will be eliminated conscious or unconscious repression (as sample can be when child knows only (higher idea) that salt is white and salty for taste, but nothing about its haptic traits). It can become conscious only when later transferred in conceptual scope (explicit recall). If haptic identification like some sensorimotor scheme of haptic processing skill acquisition, apparently, it passes same process of interiorization, also stays unconscious. Hence, haptic processing can be both implicit (fast, unintentional, spontaneous, and automatic).

Jacoby. have suggested that “implicit memory” is synonymous with “automaticity.” And presumably implicit like automatic processes can be fast. He also mentioned that recognition memory decisions refer to automatic use of memory  and rely on familiarity. Stimuli are more perceptually identifiable if they are more familiar, i.e. easier to perceive – relied on fluency heuristic. And recognition is relatively fast and both lead to facilitation and to interference i.e. more amount of errors Jacoby, (1991). Yonelinas, Jacoby, (1995)  examined “action slips” like fluent, unintentional or automatic actions as expressions of implicit memory processes and tried to distinguish role of habits versus intentions in making an actions, and used short-response (300, 450 and 550 msc) deadline instructions to examine their automatics. In our study we will be using such kind of restrictions too.

Our experiment oriented on investigating monitoring aspect of metamemory, hence  focuses on two types of metamemory judgments about haptic identification, namely Feeling of Knowing judgments (i.e., predictions of the future retrieval or recognition (identification) of a currently unrecalled memory) and Retrospective Confidence judgments in retrieved answers (i.e., how sure a person is that some retrieved information from memory is correct.

The feeling-of-knowing judgments were the first systematically explored experimentally, by Joseph Hart, in 1965 as valid predictors of behaviour. He gave people a recall test, when they could not answer a question, he asked them whether they felt they knew the answer anyway. The feeling that they knew it corresponded to their later choosing the correct answer on a multiply-choice format memory test. Hart (1965) showed that feeling-of-knowing judgments did indeed predict the likelihood of correct recognition and also above chance recognition (Hart, 1967) for general knowledge materials, an observation replicated many times (see Nelson, 1988; Schwartz, 1994). He used RJR (Recollection-Judgment-Recognition) technique; in our study we will be using FOK judgments without previous recollection to investigate predictive capabilities in haptic identification.

Metcalfe et al. (1993) crucial factor influencing the magnitude of feeling-of-knowing judgments was the number of repetitions of the cue (which presumably would boost cue familiarity), rather than the retrievability of the sought-after target. .Also priming effect leads to enhancing  feeling-of-knowing judgments and confirms cue-familiarity heuristic.

Second is partial target accessibility argues that main source of information for making feeling-of knowing judgments is partial knowledge about the target. Partial target information (e.g. gaining a prompt like sphere of application) may be sufficient that he or she will assign the item a high feeling of knowing. Phenomenologically, the judgments often feel more intuitive and less deliberative; however, even if people are less analytic about making these judgments partial information may give rise to a diffuse feeling that one knows more than nothing, and in many cases, one would be correct to inflate one’s feeling of knowing (Metcalfe J, Schwartz BL, and Joaquim SG (1993)

Schwartz & Metcalfe (1992) discovered that cue familiarity hypothesis is more relevant to generating of FOKs. It takes place when cue priming and general questions priming are used and they determine increasing FOKs.. It is supported by Metcalfe, Schwartz, and Joaquim (1993) where FOKs were directly related to the number of presentations (and thereby the familiarity) of the cues.. Similar results gained in study of King, Zechmeister and Shaughnessy (1980) where high accurate FOKs produced by retrieval practice that was traced to subjects’ knowledge of their previous recall performance. These facts can be our hypothesis about common (familiar) haptic objects have a high potential of cue familiarity and may determine high FOKs.

Also by investigating metamemory monitoring on perceptual identification first study was obtained by Nelson & Gerler (1984) where it can be employed successfully as a criterion test for the feeling of knowing. Gained results showed low feeling of knowing accuracy was for predicting perceptual identification on all items and nonsignificant correlation (Nelson & Gerler, 1984). Also in perceptual identification with near-threshold priming have an intention to gain low FOKs. High FOK rating indicates that a lesser amount of additional information is needed to produce memory retrieval  and that a low FOK rating indicates that a greater amount of additional information needs to be input into memory to produce retrieval. In previous study on haptic identification FOKs were high and high accurate, then we can assume that respondents are familiar with common haptic patterns and can operate by judgments well.  But if priming  is indicator of implicit processes, we can use time measures to investigate role of these processes in haptic identification(Jameson et al., 1990).

The main goal of study is to differentiate implicit and explicit metacognitive processes during implicit and explicit haptic identification. In our experiment we will be operating by time measures in both cases.

Initially, there are many discrepancies in comprehending of two modes of cognition and metacognition. Jacoby & Brooks, 1984 suggest about nonanalytic versus analytic cognition, experiential versus rational systems was mentioned by Epstein & Pacini (1999) heuristic versus systematic processes by  Johnson, Hashtroudi, & Lindsay, (1993)., heuristic versus deliberate modes of thought are investigated by Kahneman, 2003,  Posner & Snyder, 1975 suggest about automatic and controlled processes, experience-based versus information based processes propoused by Kelley & Jacoby, (1996b); Koriat & Levy-Sadot, (1999).

As we said previously first group of processes (implicit) are fast, automatic, effortless, associative, operated  by habit and low-controllable and another (explicit)  are slower, deliberate,  high-controlled, more conscious, relatively flexible.

Koriat and Levy-Sadot, 2000 suggest about unconscious and conscious monitoring, cause if metacognitive monitoring is defined as knowledge about one’s own knowledge, there are possibility that such knowledge might also be implicit and unconscious and also  have unconscious beliefs about their own conscious or unconscious beliefs.  But FOKs are information-based, they refer to the content of the solicited target, resulting in an educated inference about the plausibility that the information will be recalled or recognized in the future. Also, Reder and Ritter (1992) have suggested that people’s feelings of knowing indicate to them that there is something in memory to be found, and hence these feeling states – especially the fast feelings of knowing – provide information that people use to determine whether they will or will not attempt. But (Koriat, 1991) argued, the implicit use of the cue-familiarity heuristic can result in a conscious FOK. He suggested that even if  priming does enhance conscious FOK, then there is no reason why such FOK could not guide the deliberate, controlled choice of a particular strategy of answering a question (Schwartz,, & Metcalfe, 1992). But still, if we will operate fast FOKs to implicit identification it can be some basis of it and explain their nature, cause solicited target is presumably are well known, and decision making wouldn’t cross threshold of consciousness. Really, such cues as accessibility, ease of retrieval, cue familiarity and the ease or fluency of processing of a presented item can support a heuristic for monitoring one’s own knowledge. And this heuristics are also inferential in nature,  they are used implicitly or unconsciously, and their effects are relatively automatic (Jacoby & Brooks, 1984; Kelley & Jacoby, 1996a). Koriat, (2009) suggests that FOKs are understood as experiencing of intuitive feelings rather than as logical deductions. As nonanalytic heuristics FOK may be able to account for the direct, unmediated quality of metacognitive judgments. But  non-analytic use of cue familiarity as basis of FOK are different from the explicit use of familiarity (educated probability judgment about the likelihood of recognizing ). It occurs when the content of the retrieved information is consulted, the monitoring process changes its quality from an automatic, nonanalytic process, to a deliberate, inferential process of probability estimation (see Jacoby & Brooks, 1984). The experience then is more like a judgment of knowing than a feeling of knowing. Content-based inferences require more time and more effort than nonanalytic, heuristic-driven FOKs (Kelley & Jacoby, 1996b). So, as conclusion the main condition of stimulating implicit basis of FOKs will be operating by time restrictions where short time measures will not allow an opportunity for analytic deducing during assessing on haptic identification.

Method

This experiment investigates haptic recognition in the context of metamemory, namely  how phenomena of implicit and explicit recognition interrelated to implicit and explicit memory monitoring processes. A key indicator of monitoring realism is the degree of realism judgments, i.e. calibration  mere of RCJs and predictive validity of FOKs. These indexes are measured according to the implicit processes in judgments and implicit recognition, according to the explicit recognition and explicit processes in metamemory judgments, according to the explicit processes in judgments making and implicit recognition. The role of intrinsic factors in the making of metamemory judgments compared to implicit/explicit recognition of solid and granular patterns.

Participants

Forty students (24 women and 16 men, mean age = 19.56 years, SD = 1.24) participated in the experiment. Participants were divided into three experimental groups: the first group, where participants made implicit judgments in implicit recognition (12 women and 8 men), and the third – made explicit judgments related to implicit recognition (12 women and 8 men).

Materials

The 56 haptic patterns used as test stimuli and consist of 21 granular (i.e. sawdust, starch, sugar) and 35 solid patterns (such as leather, rubber, glass, etc.) (see Appendix A). The haptic patterns were all common everyday products. All stimuli were randomized and distracters from the same category were used (Appendix B).

Procedure

At the initial stage of the experiment respondents provided information about background data and completed credentials into individual cards.

FOKs phase. The first phase of FOK judgments included assessment of the probability of future pattern recognition among the other three. Evaluation was carried out on a computer using software «E-prime». Three names of objects’ material appeared on screen, the goal was as fast as possible estimate the percentage they feel they recognize the material of the fourth object represented among the three. After instruction appeared name of studied fourth material, and then they made their assessment. Participants used the keyboard where they were instructed to press a button corresponded to a particular percentage area shown on the screen where the key “1” = 10%, the key “2” = 20%, … key “9” = 90%, “0” = 100%. In group I evaluation time took 750ms and if it lasted longer, the program provided feedback that the respondent have to be faster in the assessment. In and group II respondents encouraged to think carefully before making the evaluation, the evaluation time was 30 seconds.  Each participant in each group evaluated 17 objects (9 granular and 8 solid), the names of materials for distracters were randomized, order of presentation stimuli was also randomized. Before testing the participants were a series of training evaluation of three objects, then they proceeded to the experiment.

Recognition phase commenced after making FOKs for all 17 stimuli. Participants recognized materials in a specially equipped place where every four objects were presented in special containers (cups) that were fixed in the box, allowing a comfortable and rapid exploring of objects. Respondents had to use both hands for recognition. Each object and corresponding distracters were consistent with previous analog in FOK phase. Location of studied object among distracters and order of presentation of objects were randomized. The participants were instructed to point the location of recognized pattern among other three, namely specify corresponded number (№ 1, № 2, № 3, № 4). In group I recognition time was limited and to study each pattern was attached to 1.5 seconds (total of 6 seconds), after ending of time the experimenter called material name and participant had to specify the number immediately. In group II study was limited to 20 seconds but after calling material name the respondents were asked to think carefully and said the number without a time limitation. Before the recognition phase, the respondents held a series of training sessions of three samples, then study started.

Measurements of time in recognition phase and in group I and in group II were performed using 2 stopwatches: the first measurement started immediately after the announcement of the name of the material by the experimenter and fixed after calling the number that corresponded to the pattern’s placement. The procedure of the experiment, the time for recognition and  assessing determined in pilot study which was attended by 8 people.

Results

All effects declared reliable from initial analyses of variance (ANOVA) have p less than the alpha level of .05. All correlation coefficients are Goodman-Kruskal gamma correlations, which are the best of the available measures of metamemory accuracy.

Data analysis carried out according to the groups: Group I – implicit judgments (implicit processes) and implicit recognition (implicit processes); Group III – explicit judgments and implicit recognition. Average means of judgments, recognition performance, (G) Goodman-Kruskal gamma correlations and O/U index shown in Table 1.

Table 1

Mean values for: (1) FOK judgments, (2) recognition performance, (3) retrospective confidence judgments,  (4) predictive validity of the FOK judgments (Gamma correlation) (5), retrospective validity of the RCJs (Gamma correlation), (6) O/U index calculated between recognition accuracy and retrospective confidence judgments.

Note. * Indicates that the value is significantly different from zero as measured by one-sample t-test (all p’s < .001; calculated for the gamma correlations and the O/U indexes)

Recognition performance

Mean recognition performance in group I was 43.63% (SD = 34.64, n = 340).. Mean recognition performance in group II was40.22 % (SD = 27.20, n=340). Between performance in group I and group II (F (1. 37) = 3.17, p > .05) there are also significant differences (F (1. 37) = 17.63, p <.05). These findings contradict our hypothesis that there is no difference in means of performance of implicit and explicit recognition.

Predictive validity of the feeling of knowing judgments

Gamma correlations between FOKs and recognition performance were calculated for each participant. Mean values ​​for the group I was 54.89 (SD = 23.97, n = 308) and the value of gamma correlation between recognition performance was average G (20) = 0. 63 (SD = 0.12) at the alpha level of significance p <.001. To make a statistical measurement means of judgments which assessment did not exceed 750 ms were taken into account, as a result 32 means of judgments were rejected. Correlations were conducted between the judgments we needed (n = 296) and their corresponding recognized and unrecognized patterns. This manipulation is made to maintain the accuracy of results and avoid exposure errors, as expected, that after a given time may be encouraged explicit processes. In group III the average ratings of judgments were 55.63 (SD = 20.26). We selected 254 propositions (eliminated 86) and correlation conducted with relevant recognized and unrecognized patterns, which was low G (28) = .43 (SD = .22) level of significance p <.001.

Figure 1.Feeling of knowing judgments plotted against actual proportion of correct answers per probability category. The diagonal presents the prefect calibration. The dash line shows the calibration curve for responses that were scored with correct recognition in Group I; the dotty line shows the calibration curve for Group II.

FOK judgments proceeded reassessment in group I  and for most categories (except for 40%, 50%, 100%) of group II, which is shown in Figure 1.

Table 2. shows no significant differences in judgments FOKs between groups (p> .05.). Differences exist and are significant at p <.01 between group I and group II (F (1. 37) = 12.67).. There are differences in means of judgments and recognition performance where the group I and group II performance FOKs were inflated. This is confirmed by multivariate analysis, which were significant differences between the performance and FOKs in group I (F (1. 37) = 8.13, p <.05) and group II (F (1. 37) = 10.49, p <.05).

Discussion

Predictive validity of the feeling of knowing judgments

Thus, we determined that FOKs judgments indexes did not differ among groups. However, we can assume that these judgments tend to involve implicit processes, in the group II 25% of judgments were made within 750ms, while the group I was only 9% higher than the time limit of producing implicit judgments. Also in the group with implicit judgments and implicit recognition, which presumably implicit processes indicators predictive validity were average G (20) = 0. 63 (SD = 0.12) but higher according to the explicit recognition and evaluation, so we can assume that between these phenomena are interrelated. However, implicit FOKs is inflated according to implicit recognition and these differences are statistically significant, which likely indicates the existence of revaluation metamemory opportunities.

The high correlation judgments about sense knowledge likely to show the relationship implicit object level processes and implicit metamemory monitoring processes. Common basis FOKs and recognition performance – “familiarity of stimuli” most evident in implicit monitoring. Familiarity in the recognition process reflects the rapid and automatic level, so this explains the high correlation with rated FOKs, as they are stipulated as non-analytic heuristic reasoning processes (Koriat, 2009; Mandler, 1980; Medina, 2008). The cause of correlations FOKs and recognition performance is that judgments about knowledge relating to the assessment of “know” that corresponds to implicit memory, as opposed to the concept of “remembering” that occurs when playing all data associated with the target (the causes, conditions, features, etc.). recognition is the opposite, where familiarity is a foundation key of its performance. On the other hand play (which corresponds to the notion of “mind”) provides recognition performance, since it reflects the power trace memory and familiar stimuli, which as stated earlier may be a common basis of metamemory monitoring and recognition (Graf та Shacter,  1985; Tulving, 2005).

However, the recallability of the stimulus could be a cause of inflated ratings FOKs. We found proofs in the results of Yaniv, I., & Meyer, D. E. (1987) where the recallability was in touch with FOKs. Recallable objects that need more time to decode gaining higher rankings FOKs, it is also increasingly reflected in studies Lupker, S. J., Harbluk, J. L “and Patrick, A. S. (1991). So this explains the correlation with lower performance. Explicit recognition was productive, but less correlated with monitoring, since we have assumed that the basis FOKs are implicit processes because of the presence of realistic claim is impossible. Also limited in time produce judgments could provoke “the illusion of knowledge”, which is manifested in the failure to identify their own incompetence. This is due to lack of skills recognition, which leads not only to the deprivation of their ability to provide correct answers, but also to limit the knowledge that they give wrong answers (Dunning, та співавт. 2003).. This may explain the implicit dependence of the monitoring processes implicit recognition as a limited performance over time was worse compared to explicit recognition.

Conclusions

During the study we found that between explicit an implicit  are statistically significant differences: productivity is higher in explicit recognition. We assumed that during reflection, categorization, discrimination, comparizing (and others). recognizing some patterns among existing other is better, because explicit processes are key to its passage. On the other hand, these results could be due to the fact that automatic implicit processes lead to a lot of mistakes because the choice recognition becomes automatic and interferred character.

Predictive validity of implicit FOKs on implicit recognition is higher compared to explicit recognition. We can conclude that conditionality implicit monitoring of future recognition processes implicit object level metamemory.

Also during further analysis, we found that according to realistics of metamemory judgments, the implicit FOKs is inflated by implicit recognition performance. Probable cause of this is the presence of “illusion of knowing”.

References

1. Dunning, D., & Johnson, K., Ehringer, J., & Kruger, J. (2003). Why people fail to recognize their own incompetence. Current Directions in Psychological Science, 12, 83–87.
2. Graham, G., & Neisser, J. (2000). Probing for relevance: What metacognition tells us about the power of consciousness. Consciousness and Cognition, 9, 172–177.
3. Jacoby, L. L. (1991). A Process Dissociation Framework: Separating Automatic from Intentional Uses of Memory. Journal Of Memory And Language 30, 513-541.
4. Jacoby, L. L., & Brooks, L. R. (1984). Nonanalytic cognition: Memory, perception and concept learning. In G. H. Bower (Ed.), The psychology of learning and motivation: Advances in research and theory (Vol. 18, pp. 1–47). San Diego, CA: Academic Press.
5. Jacoby, L. L., Toth, J. P., & Yonelinas, A. P. (1993). Separating conscious and unconscious influences of memory: Measuring recollection. Journal of Experimental Psychology. General. 122, 139-154.
6. Jonsson, F. (2005) Olfactory Metacognition A Metamemory Perspective on Odor Naming. Digital Comprehensive Summaries of Uppsala Dissertations from the Faculty of Social Sciences,  10, 11.
7. Kelley, C. M., & Jacoby, L. L. (1996b). Memory attributions: Remembering, knowing, and feeling of knowing. In L. M. Reder (Ed.), Implicit memory and metacognition (pp. 287–308). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates Inc.
8. Klatsky, R. L. & Lederman, S. J. (2003) Haptic Perception. Encyclopedia of Cognitive Science (508 – 512). MacMillan Press
9. Klatzky, R. L. & Lederman, J. S. and Matula E. D. (1993), Haptic Exploration in the Presence of Vision, Journal of Experimental Psychology: Human Perception and Performance, 19, 726–43.
10. Klatzky, R. L. & Lederman, S. (1995). Identifying objects from a haptic glance. Perception & Psychophysics, 57, 1111-1123.
11. Koriat, A. & Levy-Sadot, R. (2000) Conscious and Unconscious Metacognition: A Rejoinder. Consciousness and Cognition 9, 193–202  doi:10.1006/ccog.2000.0436.
12. Koriat, A. (1997). Monitoring one’s own knowledge during study: A cue-utilization approach to judgments of learning. Journal of Experimental Psychology: General, 126, 349-370.
13. Koriat, A. (2000). The feeling of knowing: Some metatheoretical implications for consciousness and control. Consciousness and Cognition, 9, 149-171.
14. Koriat, A., & Levy-Sadot, R. (1999). Processes underlying metacognitive judgments:  Information-based and experience-based monitoring of one’s own knowledge. In S. Chaiken, & Y. Trope (Eds.), Dual process theories in social psychology New York: Guilford Publications, 483-502.
15. Koriat, A., (2009) Metamemory: The feeling of knowing and its vagaries Psychology: IUPsyS Global Resource. http://ebook.lib.sjtu.edu.cn/iupsys/Proc/ mont2/mpv2ch21.html.
16. Lederman, S. J., and Klatzky, R. L. (1990). Haptic object classification: Knowledge-driven exploration. Cognitive Psychology, 22, 421-459.
17. Lupker, S. J., Harbluk, J. L„ & Patrick, A. S. (1991). Memory for things forgotten. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 17. 897-907.
18. Mandler, G. (1980). Recognizing: The judgment of previous occurrence. Psych Rev. 87, 252–271.
19. Medina, J. J. (2008). The biology of recognition memory.Psychiatric Times. Retrieved March 14, 2009, із http://www.brainrules.net/pdf/JohnMedina.
20. v, J. (2000). Metamemory: Theory and data. In E. Tulving & F.I.M. Craik (Eds.), The Oxford Handbook of Memory, pp. 197-211. New York: Oxford University Press.
21. Metcalfe, J., Bennett L. Schwartz, and Scott G. Joaquim (1993) The Cue-Familiarity Heuristic in Metacognition. Journal of Experimental Psychology Learning, Memory, and Cognition, 19, 4, 851-861.
22. Posner, M. I., & Snyder, C. R. (1975). Attention and cognitive control. In R. L. Solso (Ed.), Information processing and cognition Hillsdale, NJ: Erlbaum. 55-85.
23. Reder, L. M. & Ritter, F. E. (1992). What determines initial feeling ofknowing? Familiarity with question terms, not with the answer. Journal ofExperimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 18, 435- 452.
24. Winkler, I., Nelson, C. (2005). From Sensory to Long-Term Memory Evidence from Auditory Memory Reactivation Studies. Experimental Psychology 52, 1, 3–20.
25. Yaniv, I., & Meyer, D. E. (1987) Activation and metacognition of inaccessible stored information: Potential bases for incubation effects in problem solving. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition. 13, 187-205.
26. Yonelinas, A. P., Jacoby, L. L. (1995).  Dissociating automatic and controlled processes in a memory-search task: Beyond implicit memory. Psychol Res, 57, 156-165.

In the article the results of the expert survey on monitoring the application of motivational state government. Also the motivational monitoring as a means of increasing the effectiveness of civil servants in Ukraine.

На сучасному етапі розвитку роботи державного апарату потрібно вдаватись до більш сучасних і ефективніших методів покращення роботи. Тому важливо звернути увагу на новий метод посилення мотивації в органах державного управління – це мотиваційний моніторинг. Моніторинг дуже широко використовується в інших сферах, таких як освіта, економіка, підприємницька діяльність та інші, проте мотиваційний моніторинг є новим і недостатньо дослідженим саме у державному управлінні. Мотиваційний моніторинг може стати невід’ємною складовою у підвищенні ефективності роботи державних службовців, що посилює актуальність досліджуваної проблематики.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Суттєвий внесок у створення та розвиток теоретичних засад та прикладних аспектів мотиваційного моніторингу зробили такі українські вчені: Е. Василенко, З. Гбур, С. Євсєєва, Е. Князева, А. Колот, С. Кретович, О. Ляшенко, Є. Матвіїшин, В. Медведь, А. Сологуб, Є. Стрельчук, О. Стахів, І. Фірсов В. Щегорцова та ін.

Метою статті є проаналізувати мотиваційний моніторинг як метод підвищення результативності праці державних службовців.

Виклад основного матеріалу дослідження. Експертне опитування – це дуже важливий спосіб отримання експертної інформації з певної сфери суспільних відносин. Цей метод є широко вживаним не тільки серед соціологів, а й серед працівників системи державного управління. Державна служба відіграє вадливу роль на сучасному етапі розвитку суспільства. В державному управлінні дуже важливі експертні оцінки, адже завдяки їм можна дізнатись багато корисної інформації і використати її на практиці. Більш детально експертними оцінками у системі державного управління займається дослідник Б. Литвак. Він подає найповніше визначення поняття «експерт». Експерт – це спеціаліст у конкретній сфері и в сфері управління, який володіє в ній необхідними знаннями та досвідом, аналізує інформацію, що надходить, та подає оцінку об’єкту експертизи в межах своєї компетенції, який володіє використовуваними в певній сфері технологіями, оцінює можливість їх використання в конкретній управлінській ситуації і надає відповідні рекомендації та висновки, відповідає за зроблені ним висновки та рекомендації [8].

Основний інструментарій експертних опитувань – анкета чи бланк-інтерв’ю – розроблені за спеціальною програмою. На відміну від масового опитування, програма прогнозного опитування експертів не так деталізована і має переважно концептуальний характер. Процедура опитування експертів може бути очною чи заочною (поштове опитування, телефонне інтерв’ю). Одна з найпростіших форм експертного прогнозу – обмін думками. Він передбачає одночасну присутність всіх експертів за «круглим столом», де і відбувається з’ясування домінуючої позиції зі сформульованого дослідником дискусійного питання. Обговорення проблеми може відбуватися в декілька турів, поки не буде вироблена узгоджена оцінка [5].

Специфіка експертного опитування на визначення моніторингу ефективним методом підвищення результативності праці у органах державного управління полягає у тому, що опитавши певну кількість фахівців даній сфері і зібравши їхні думки, дослідник за допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про певну управлінську ситуацію чи проблему. Основними експертними технологіями є: визначення цілей; експертний прогноз; сценарій очікуваного розвитку ситуації; генерування альтернативних варіантів; визначення рейтингів; оцінювальні системи (критерії, шкали, принципи відбору); прийняття колективних рішень [8].

Для отримання даних, які стосуються мотиваційного моніторингу було проведено експертне опитування на тему: «Мотиваційний моніторинг як засіб підвищення ефективності роботи». Опитування проводилось з метою визначення чи є моніторинг ефективним методом підвищення результативності праці у органах державного управління.

Об’єктом експертного дослідження є ефективність застосування мотиваційного моніторингу у сфері державної влади.

Предметом дослідження була думка експертів щодо мотиваційного моніторингу як засобу підвищення ефективності роботи державних службовців в Україні.

Для здійснення експертного опитування були сформульовані робочі гіпотези, суть яких полягала в тому, що 1) громадяни вважають, що мотиваційний моніторинг призводить до поліпшення праці службовців; 2) мотиваційний моніторинг є ефективним засобом діагностики мотиваційних проблем працівників.

До основних завдань дослідження можна віднести:

1) збір емпіричної інформації (а саме експертне опитування);

2) Обробка отриманої інформації. Інтерпретація отриманої інформації.

Основними етапами експертного опитування є:

1) підготовчий етап – пов’язаний із розробкою програми опитування, складанням анкети, її тиражуванням та створенням інструктивного матеріалу для осіб, що проводитимуть анкетування (анкетерів).

2) оперативний етап – пов’язаний з безпосереднім анкетуванням експертів. У даному експертному опитуванні взяли участь експерти у сфері державного управління, а саме: державні службовці Рівненської обласної державної адміністрації та науковці з державного управління.

3) підсумковий етап – обробка та аналіз первинної експертної інформації (анкет): формалізація та екстраполяція даних [8].

Експертами в опитуванні були обрані експерти у сфері державного управління, а саме державні службовці Рівненської обласної державної адміністрації (керівники структурних підрозділів) та науковці з державного управління.

Отже перейдемо до аналізу первинної експертної інформації (анкет). Експертам було представлено 7 закритих та відкритих запитань. На питання Чи застосовується мотиваційний моніторинг в органах державного управління? 12,5 % експертів відповіли – так; 50 % експертів відповіли – рідко; 37,5 % відповіли ні.

Про такі результати можна сказати, що мотиваційний моніторинг в системі державного управління використовується дуже рідко, тому все більше впровадження його є дуже важливим і актуальним на сучасному етапі розвитку суспільства і держави.

Щодо того чи призводить до поліпшення праці службовців мотиваційний моніторинг варто зазначити, що 62,5 % експертів відповіли – так; 12,5 % відповіли – не бачу в цьому нічого корисного; 12,5 % відповіли – ні;  12,5 % відповіли – можливо. Проаналізувавши дані результати можна сказати, що все таки застосування мотиваційного моніторингу призводить допокращення праці державних службовців. Адже основна мета мотиваційного моніторингу якісне виявлення існуючих мотиваційних перешкод на шляху покращення праці службовців, а також вдосконалення вже існуючих методів мотивації праці і впровадження нових шляхом постійного спостереження за працею службовців і динамічною зміною мотивів кожного працівника.

Важливо також зазначити відповіді експертів на питання: Що Ви розумієте під мотиваційнним моніторингом?:

1)дослідження мотиваційних чинників в роботі державних службовців та використання їх для покращення результатів їх роботи;

2) збір інформації та її аналіз щодо бажання працівників до роботи, самовдосконалення, збільшення продуктивності;

3) мотивація трудової діяльності працівників;

4) система спотереження стану мотивації трудової діяльності;

5) сутність заходів спрямованих на аналіз мотиваційного поля державних службовців;

6) перевірка мотивації державних службовців до виконання професійних здібностей;

7) спостереження за мотивами та потребами працівників з подальшою метою підвищення результативності їхньої професійної діяльності;

8) спотереження за роботою працівників, аналіз виконавської дисципліни, якості виконання роботи, і застосування заохочень для тих, хто краще працює.

Досить часто буває так, що та чи інша практика може застосовуватись в інших організаціях і дуже успішно. Тому багатьом працівникам в системі державного управління потрібно також звертати увагу на досвід інших організацій. Експерти в опитуванні дали наступні відповіді щодо того, чи зустрічали практику застосування мотиваційного моніторингу в інших організаціях наступні відповіді: так – 50 %; ні – 50 %.

Отримані дані свідчать про те, що практика застосування мотиваційного моніторингу носить як позитивний так і негативний результат, оскільки практика застосування мотиваційного моніторингу в організаціях рівна практиці і незастосування мотиваційного моніторингу. Це свідчить про те, що практика застосування мотиваційного моніторингу знаходиться на межі із практикою не застосування, а це є не дуже добре.

Відповідно в кожній організації є багато підрозділів які відповідають за ту чи іншу діяльність. При впровадженні мотиваційного моніторингу в систему державного управління потрібно також враховувати хто буде відповідальний в застосуванні мотиваційного моніторингу чи це буде певна служба, чи керівник, чи спеціально призначена особа. Експерти під час опитування визначили хто повинен відповідати за здійснення мотиваційного моніторингу в організації. Результати виявились наступними: 25 % експертів відповіли, що за це повинен відповідати керівник; 25 % відповіли, що повинна відповідати кадрова служба; 25 % експертів відповіли, що за здійснення мотиваційного моніторингу повинні відповідати як керівник так і кадрова служба. Також у перекреліку відповідей була надана можливість експертам дати власний варіант відповіді. Експерти дали наступні відповіді: за здійснення мотиваційного моніторингу повинен відповідати безпосередній керівник на чолі із кадровою службою; HR-відділ (можливо як відокремлений чи реформований підрозділ кадрової служби), можливе також залучення сторонньої організації.

Мотиваційний моніторинг використовується в найрізноманітніших сферах в тому числі і в державному управлінні. На сучасному етапі розвитку мотиваційний моніторинг відіграє дуже важливу роль, адже за його допомогою можна від слідкувати зміни які відбуваються як в організації в цілому так і в самому колективі працівників. Це в свою чергу допоможе знаходити підводні камені і вдосконалювати роботу як самих працівників так установи чи організації в цілому.

Центральною фігурою будь-якої групи або організації є сам керівник. Тому керівник виступає основною фігурою в організації і саме він повинен нести найбільшу відповідальність здійснення мотиваційного моніторингу в організації.

Дуже важливо знати яким чином мотиваційний моніторинг призводить до поліпшення праці службовців, а також яким чином він повинен застосовувати на практиці. Експерти дали дуже цікаві результати відповідей,які в майбутньому зможу бути застосовані на прктиці і допоможуть у вирішенні ряду проблем пов’язаних із застосуванням мотиваційного моніторингу в організації до службовцців. Розглянемо результати відповідей експертів:

1) мотиваційний моніторинг призводить до поліпшення праці. Застосовуватись має таким чином, щоб службовці знали, що такий моніторинг ведеться і що сумлінне ставлення до праці та досягнення певних успіхів будуть винагороджені;

2) мотиваційний моніторинг повинен впливати на формування нової системи організації трудової діяльності державного службовця;

3) мотиваційний моніторинг призводить до зниження конфліктності в організації, зменшенність плинності кадрів, підвищення ініціативності працівників. Повинен застосовуватись науково обгрунтовано;

4) застосування мотиваційного моніторингу це ймовірність досягнення цілей, якщо цілі досягнути простіше і легше, то це збільшує шанси для покращення роботи;

5) це призведе до результативності та якості роботи у сфері державної служби. Мотиваційний моніторинг повинен здійснюватись керівництвом певного державного органу для виявлення мотиваційних факторів;

6) мотиваційний моніторинг повинен застосовуватись безпосередньо в роботі з кожним працівником окремо так як ця робота має бути окремо визначена на кожного працівника;

7) дозволяє виявити емоційний клімат в середовищі держслужбовців. Повинен застосовуватись через проведення тренінгів та тестів.

На питання чи доцільно застосовувати мотиваційний моніторинг на сучасному етапі розвитку людства, експерти вибрали такі варіанти відповідей:

1) це призведе до покращення роботи працівників;

2) це дає змогу виявити позитивні і негативні сторони мотивації працівників;

3) це призведе до покращення репутації організації серед інших організацій.

Щодо того чи застосовується мотиваційний моніторинг експерти надали наступні відповіді: 12,5 % експертів відповіли – так; 50 % експертів відповіли – рідко; 37,5 % відповіли ні. Чи призводить він до поліпшення праці службовців експерти зазначили: експертів відповіли – так; 12,5 % відповіли – не бачу в цьому нічого корисного; 12,5 % відповіли – ні; 12,5 % відповіли – можливо. На рахунок того хто повинен відповідати за здійснення мотиваційного моніторингу в організації експерти відповіли, що: 25% – керівник; 25% – кадрова служба; 25% – керівник та кадрова служба; 25 % – власний варіант (безпосередній керівник на чолі із кадровою службою; HR-відділ (можливо як відокремлений чи реформований підрозділ кадрової служби), можливе також залучення сторонньої організації).

Висновки. Отже, проаналізувавши отримані дані експертного опитування можна зробити висновок, що мотиваційний моніторинг призводить до поліпшення праці державних службовців. Тобто перша гіпотеза яка ставилась в дослідженні підтвердилась. Варто також зазначити, що мотиваційний моніторинг є ефективним засобом діагностики мотиваційних потреб працівників. Мотиваційний моніторинг як метод посилення мотивації професійної діяльності є дуже актуальним на сучасному етапі розвитку людства і дуже корисним. Він принесе організації дуже багато корисної інформації, яка при застосуванні на практиці принесе багато корисних результатів і призведе до покращення роботии державних службовців.

 Список використаних джерел та літератури

1. Колот, А. М. Мотивація персоналу [Текст]: навч. посіб. / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2002. – 337 с.
2. Нижник, Н. Р. Кадрове забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні / Н. Р. Нижник Н. М. Михненко Н. Т Гончарук // Резолюція міжнародної конференції «Стратегія підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів місцевого самоврядування в сучасних умовах». – К., 2006, – 6 с.
3. Нижник, Н. Р. Україна – державне управління: шляхи реформування /  Н. Р. Нижник.– К. : АТ Мирон. друкарня, 1997. – 72 с
4. Оболенський, О. Професіоналізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування / О. Оболенський, В. Сороко // Вісн. держ. служби України. – 2005. – № 1. – С. 20–27.
5. Оболенський, О. Ю. Державна служба [Текст]: навч. посіб / О. Ю.Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
6. Стахів, О. В. Моніторинг мотивації працівників як засіб підвищення конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Стахів. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8925/14-Stahiv.pdf?sequence=1 – Назва з екрану.
7. Стахів, О. В. Оцінка мотиваційного потенціалу персоналу підприємства, його моніторинг і застосування / О. В. Стахів // Україна: аспекти праці. – № 8. – 2007. – С. 42-48.
8. Шершньова, О. ГІС-технології як складова інформаційного механізму регіонального управління туризмом [Електронний ресурс] / О. Шершньова. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Edu/2009_21/fail/Shershnyova.pdf – Назва з екрану.

В статье определена сущность организации труда и целевое направление нормативно-правового регулирования в разрезе ее составляющих. Сформулированы теоретико-методические подходы применения мониторинга эффективности реализации нормативно-правовых документов в области организации труда и обосновано его место в общем процессе введения в действие таких документов.
Ключевые слова: мониторинг, нормативно-правовой документ, организация труда, эффективность.

The nature of work organization and channeling of legal regulation in terms of its components are described in the article. Theoretical and methodological approaches to the use of monitoring the effectiveness of legal documents in the sphere of labor and his place in the overall implementation of the action of such documents are formulated.
Keywords: monitoring, legal document, the organization of labor efficiency.

Нормативно-правове регулювання виступає важливим інструментом державної політики у сфері зайнятості, зокрема такого важливого її напряму, який стосується організації праці. За умов деконцентрації та децентралізації державного управління, у тому числі в регулюванні регіональних ринків праці, що здійснюється через регіональну політику в сфері організації праці, все більшої ваги в Україні набувають місцеві органи державної влади. Тому оцінка ефективності нормативно-правового регулювання даної сфери на регіональному рівні вимагає нових якісних підходів.
Дослідження питань організації праці та управлінських підходів до її регулювання знаходимо у працях таких вітчизняних вчених, як С. Бандур, Д. Богиня, І. Бондар, С. Герасименко, О. Гладун, О. Грішнова, М. Долішній, Є. Качан, І. Кузьменко, Е. Лібанова, В. Онікієнко, О. Осауленко, Н. Парфенцева, У. Садова, Л. Семів, Л. Ткаченко та інших. Разом з тим, актуальність даного дослідження підтверджує необхідність постійної оцінки ефективності реалізації низки нормативно-правових документів, прийнятих на регіональному рівні для конкретної області.
Метою статті є обґрунтування теоретико-прикладних підходів та необхідності активного застосування моніторингу як інструменту оцінки ефективності нормативно-правового регулювання в сфері організації праці.
Завданнями статті у контексті досягнення поставленої мети будуть наступні:
– визначення сутності організації праці та цільового спрямування нормативно-правового регулювання в розрізі її складових;
– формулювання теоретико-методичних підходів застосування моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці, у тому числі з вказанням базових його характеристик;
– формування переліку основних суб’єктів-місцевих органів державної влади, що повинні бути відповідальними за проведення моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації спільно з науковими та громадськими структурами;
– обґрунтування місця моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці в регіоні у загальному процесі впровадження в дію таких документів.
При обґрунтуванні необхідності моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці, насамперед, потрібно чітко визначити її дефініцію. Організацію праці традиційно розглядаємо як спосіб поєднання суб’єктів соціально-трудових відносин із засобами праці, в результаті чого створюється відповідний продукт. Від організації праці в дуже значній мірі залежить ефективність використання та розвиток інтелектуально-трудового потенціалу працівників, спрямованого зокрема і на генерування нових ідей, що забезпечують інноваційний розвиток підприємства. Якісна організація праці означає забезпечення працівників необхідними технологіями, предметами і засобами праці, створення належних умов праці, організацію трудових процесів, виконання робіт, підвищення ефективності й дохідності, оплати праці.
Таким чином, однозначним є той факт, що організація праці відіграє виняткову роль у формуванні розвиненої системи соціально-трудових відносин. Без її ефективного функціонування неможливим є забезпечення потреб економічно активного населення, що очікує натомість своїх зусиль отримувати гідні компенсації в матеріальному й духовному аспектах. Тому нормативно-правове регулювання сфери організації праці повинне бути спрямованим на оптимізацію ситуації на регіональних ринках праці з метою створення щонайкращих умов для формування соціально-трудових відносин між роботодавцями та працівниками, що відповідають їхнім особистісним та загальносуспільним інтересам. Більше того, нормативно-правове регулювання повинне передбачати деталізоване цільове спрямування в розрізі різних складових організації праці, кожна з яких формує самостійний блок управлінської діяльності (табл. 1). У силу традиційної обмеженості ресурсного забезпечення реалізації декларованих у нормативно-правових документах управлінських рішень така деталізація дасть змогу виділити домінантні напрями, на які першочергово потрібно спрямовувати зусилля місцевих органів державної влади, консолідуючи потенціал і недержавних структур, які мають (напрями) стратегічне значення для розвитку регіону.

Таблиця 1
Цільове спрямування нормативно-правового регулювання в розрізі складових організації праці на підприємствах
№ з/п Складова організації праці* Цільове спрямування
нормативно-правового регулювання
1 Поділ і кооперація праці, що передбачають науково-обґрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об’єднання працівників у виробничі колективи Оптимальний розподіл категорій професій, посадових зобов’язань за видами економічної діяльності, вимогами до кваліфікації, особистісного рівня розвитку, регламентування порядку професійного зростання
2 Організація та обслуговування робочих місць, які сприяють раціональному використанню робочого часу Встановлення технічних нормативів, ергономічних стандартів, необхідного рівня матеріально-технічного оснащення відповідно до посадових зобов’язань
3 Нормування часу, що передбачає визначення обґрунтованих норм затрат праці на виробництво продукції і надання послуг як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва Регламентування часових нормативів на одиницю виробітку, рекомендації в розрізі різних видів економічної діяльності, методики розрахунку продуктивності праці та супровідних показників
4 Організація підбору персоналу та його розвиток (перекваліфікація, підвищення кваліфікації, планування кар’єри) Визначення порядку, обов’язковості перекваліфікації та підвищення кваліфікації конкретних професійних груп, формування концептуальних засад організації таких процесів і повноважень суб’єктів
5 Оптимізація режимів праці та відпочинку протягом зміни, тижня, місяця Регламентування структури робочого часу та відпочинку з обов’язковим дотриманням норм, недопущення професійної втоми і психофізіологічного виснаження
6 Організація оплати та матеріального стимулювання праці Встановлення мінімальних розмірів оплати праці, структури базового соціального пакета, формування концептуальних засад щодо реалізації можливостей підприємств для додаткового стимулювання працівників
7 Раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду Налагодження міжнародних контактів (міждержавні угоди в сфері зайнятості) з метою обміну досвідом, соціальний діалог з недержавними структурами з метою удосконалення законодавства щодо організації праці

Продовження табл. 1
№ з/п Складова організації праці* Цільове спрямування
нормативно-правового регулювання
8 Створення безпечних та сприятливих умов праці, що передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва, важких фізичних і психологічних навантажень, формування системи охорони та безпеки праці Встановлення норм навантажень праці, безпеки організації праці, порядку відшкодування у випадку травм на виробництві, розгляду інших трудових конфліктів щодо умов праці

* Складено автором на основі джерела: [1, с. 112]

Як бачимо, предметне поле нормативно-правового регулювання в сфері організації праці є досить широким. Тут основними нормативно-правовими документами, що нині є чинними в Україні, звичайно є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Господарський кодекс України та закони України «Про зайнятість населення», «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про освіту» та багато інших. На міжнародному рівні вартою уваги є ратифікована Україною Конвенція Міжнародної організації праці №150 «Про адміністрацію праці: роль, функції та організація», в якій подана дефініція адміністрації праці як діяльності органів державного управління у сфері національної політики у галузі праці (ст. 1-а). Система адміністрації праці охоплює всі органи державного управління, які відповідають за адміністрацію праці та (або) займаються цими питаннями, незалежно від того, чи це управління міністерств, державні відомства, у тому числі напівдержавні та регіональні або місцеві відомства, чи будь-яка форма децентралізованої адміністрації, та будь-яку організаційну структуру для координації діяльності таких органів і проведення консультацій з роботодавцями, працівниками та їхніми організаціями, а також їхньої участі в роботі цих органів (ст. 1-б) [2]. Власне даний документ визначає концептуальні засади реалізації державної політики в сфері зайнятості загалом та в організації праці зокрема.
Регіональний зріз реалізації нормативно-правових документів, що здійснюють регулювання сфери організації праці, є дещо специфічним та переважно зводиться до обласних програм зайнятості, а також інших рішень обласних рад, які стосуються конкретних суб’єктів підприємницької діяльності. Разом з тим, вважаємо, що моніторинг ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці повинен здійснюватись саме на регіональному рівні з максимально можливим врахуванням специфіки розвитку конкретного регіону. Це дасть змогу:
– по-перше, більш якісно провести моніторинг відповідно до макро- і мезоумов конкретного регіону;
– по-друге, предметно сформулювати основні недоліки та деструктивні впливи окремих управлінських рішень, задекларованих у нормативно-правових документах та обґрунтувати можливі напрями їх покращення (внесення поправок).
Виходячи з широкого предметного поля нормативно-правового регулювання в сфері організації праці, очевидною є необхідність комплексного підходу в забезпеченні моніторингу ефективності його реалізації.
Питання моніторингу сьогодні постає вкрай актуальним у різних сферах життєдіяльності суспільства. До його застосування звертається все більше вітчизняних вчених та фахівців, які прагнуть науково обґрунтувати декларативність конкретних управлінських рішень, які «тягнуть» за собою значне ресурсне (передусім фінансове) забезпечення, проте їх цільова напрямленість залишається мізерною. Більше того, наявність періодичних моніторингових звітів є ознакою прозорості реалізації управлінських рішень та їх ресурсного забезпечення, дозволяє простежити можливі динамічні зміни та досягнення поставлених цілей. Яскравим прикладом якісного моніторингу нормативно-правового документу регіонального рівня є постійні звіти у формі тематичних видань щодо виконання задекларованих цільових орієнтирів у Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року. По суті кожне півріччя супроводжується змістовним виданням, який містить аналітичну й статистичну інформацію про стан виконання поставлених цілей, успіхи та невдачі регіону в силу тих чи інших обставин.
Щодо необхідності застосування моніторингу різних аспектів організації праці, у тому числі нормативно-правового їх регулювання, то суто таких предметних досліджень у вітчизняній науковій думці не знаходимо. Тут щоправда привертає увагу дослідження Л. Шевчук, яка розглядає моніторинг використання трудового потенціалу. Очевидно, що організація праці і трудовий потенціал є досить взаємопов’язаними категоріями, через що напрацювання професора за цим напрямом є для нас доволі важливими. Так, моніторинг розглядається як спеціально організоване систематичне спостереження за зайнятістю, наявністю робочих місць, їх використанням, величиною заробітної плати, індивідуальним і суспільним здоров’ям з метою оцінки, контролю і прогнозу використання трудового потенціалу [3, с. 462-463].
Серед інших напрацювань вітчизняних вчених за напрямом визначення сутності та особливостей моніторингу нормативно-правового регулювання дуже цінним є видання колективу авторів «Моніторинг та оцінювання стратегій і програм регіонального розвитку в Україні», в якому простежено досвід у даному аспекті Канади, Польщі та України та запропоновані системи моніторингу та оцінювання реалізації стратегій і програм регіонального розвитку, зокрема й Державної стратегії регіонального розвитку [4].
Привертає увагу також дослідження Н. Баранової та О. Давидюк, які здійснили дуже потрібну порівняльну характеристику вітчизняного законодавства та законодавства ЄС, співставляючи положення Європейського кодексу соціального забезпечення та чинного законодавства України, що дало змогу наочно продемонструвати значні розбіжності таких документів [5]. Такі порівняльні співставлення також є важливим способом моніторингу, що дозволяє сформулювати пропозиції щодо покращення нормативно-правового регулювання та подальшого прослідковування усунення розбіжностей.
Відповідно до теоретичних напрацювань формулювання дефініції моніторингу, можемо виокремити основні його ознаки в контексті визначення ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці. Такі ознаки сформуємо у розрізі блоків сутності, цільової та предметної напрямленості моніторингу, а також можливих його типів.

Рис. 1. Базові характеристики моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці*

* Складено автором

Таким чином, ефективність нормативно-правового регулювання сфери організації праці в регіоні означає оцінку впровадження в дію та виконання положень конкретних нормативно-правових документів, прийнятих на загальнодержавному та регіональному рівнях, зі співставленням витрат і результатів такого процесу. Ефективність не завжди відображає позитивний результат, коли реалізація нормативно-правового документа призводить до відчутного покращення ситуації в сфері організації праці, зокрема в розрізі забезпечення зростання продуктивності, раціональності, соціальної корисності в контексті з іншими макроекономічними складовими економічного зростання [6, с. 4]. Натомість може формуватись деструктивність нормативно-правового регулювання сфери організації праці в регіоні, яка виражається в необґрунтованих ресурсних затратах на реалізацію відповідних актів, що не лише не «окуповують» відповідні затрати, але й наносять непоправної шкоди розвитку регіональних ринків праці.
Підкреслюємо, що моніторинг повинен здійснюватись науковими й громадськими інституціями в активній співпраці з місцевими органами державної влади, які б за його результатами вживали відповідні управлінські заходи. З боку органів державної влади регіонального рівня це повинні бути постійна депутатська комісія обласної ради з питань контролю за ефективністю виконання державних та обласних програм і рішень ради, а також структурні підрозділи обласної державної адміністрації, серед яких:
– головне управління праці та соціального захисту населення як профільний структурний підрозділ обласної державної адміністрації, що займається питаннями зайнятості загалом та організації праці зокрема;
– головне управління освіти і науки в частині оцінки заходів, які стосуються підготовки фахівців, профорієнтаційної роботи, що відіграє величезну роль для ефективності організації праці;
– головне фінансове управління в частині фінансової оцінки затрат на впровадження в дію і виконання положень документів;
– головне управління юстиції як профільна структура з правових питань.
Необхідність проведення в сучасних умовах моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері організації праці вимагає обов’язкове його впровадження у процес реалізації таких документів (рис. 2).
При моніторингу ефективності нормативно-правового регулювання сфери організації праці в регіоні особливу увагу слід звертати на програми з цільовим фінансуванням, які передбачають виділення коштів на конкретні цілі, адже, нажаль, в Україні укорінився досвід виконання таких програм з дуже мізерним відсотком фінансування.

Процес оцінки ефективності нормативно-правового регулювання сфери організації праці в регіоні є досить затратним, адже вимагає відповідної кваліфікації експертів та підтримки з боку місцевих органів державної влади, які часто не зацікавлені в об’єктивному висвітленні таких результатів. Проте без постійного моніторингу є неможливим простеження причин покращення чи погіршення ситуації в сфері організації праці, що часто зумовлюється впливом саме нормативно-правового поля. Важливо розуміти, що декларативність сформульованих у таких документах положень лише призводить до необґрунтованих ресурсних затрат, а це наносить непоправної шкоди і економіці регіону, і політичному іміджу конкретних посадових осіб. Тому важливо розробити чіткий механізм моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових документів у сфері зайнятості регіону, що буде предметом наших подальших досліджень.
Отже, значення організації праці для забезпечення достатнього рівня продуктивності, саморозвитку, ефективізації використання трудового потенціалу нації вимагає особливих підходів у її регулюванні. Динамічні зміни сучасного суспільства вимагають постійного перегляду й оцінки чинного законодавства, яке регламентує ті чи інші положення в сфері організації праці. Відмінним інструментом для виконання такого завдання може стати моніторинг, проведення якого повинне здійснюватись місцевими органами державної влади в особі спеціалізованих управлінь облдержадміністрацій та за участі депутатського корпусу. Це дасть змогу простежити особливості удосконалення організації праці в конкретному регіоні та грамотно і науково обґрунтовано сформулювати пропозиції щодо покращення низки нормативно-правових документів.

Список використаних джерел
1. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. проф. Качана Є.П. – Тернопіль, ТДЕУ, 2006. – 373 с.
2. Конвенція Міжнародної організації праці №150 «Про адміністрацію праці: роль, функції та організація»: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_024
3. Шевчук Л.Т. Моніторинг використання трудового потенціалу: зміст, структура і завдання / Л.Т. Шевчук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону: Зб. наук. пр.: Випуск XХХІ / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2001. – С. 462-475.
4. Моніторинг та оцінювання стратегій і програм регіонального розвитку в Україні / Лендьел М., Винницький Б., Ратейчак Ю. – К.: В-во «К.І.С.», 2007. – 120 с.
5. Порівняльна таблиця нормативних вимог Європейського кодексу соціального забезпечення: Баранова Н.П., Давидюк О.О.: Центр перспективних соціальних досліджень [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15:2010-06-10-20-50-03&catid=17:2010-06-10-20-44-31&Itemid=24
6. Кравченко О.Б. Організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» // О.Б. Кравченко. – Київ, 2008. – 19 с.