Ключові слова: молодший шкільний вік, гендерні стереотипи, мультиплікаційні фільми.

В статье описывается влияние мультипликационных фильмов на формирование гендерных стереотипов, также особенности восприятия этих мультфильмов детьми младшего школьного возраста. Рассматриваются особенности мультфильмов, за счет которых ребенок младшего школьного возраста уделяет так много времени на их просмотр.

Ключевые слова: младший школьный возраст, гендерные стереотипы, мультипликационные фильмы.

The article deals with studying the effect of cartoons on the formation of gender stereotypes among children of primary school age. A research on the study of the problem, its description and the procedure of conduct are presented. The findings of research are also thoroughly described.

Keywords: gender stereotypes, primary school age, cartoons, femininity, masculinity.

Постановка проблеми. В процесі соціалізації, який є невід’ємною частиною у житті кожної людини, формуються гендерні стереотипи. Багато з них транслюються у засобах масової інформації. Якщо говорити саме про гендерні стереотипи, варто зазначити, що вони є вже звичним явищем – кінопродукція, мультфільми відображають традиційні гендерні ролі. В створенні мультиплікаційних фільмів їх творці використовують сталі соціальні уявлення, мовленнєві звороти, механізми стигматизації і стереотипізації. Що стосується дітей молодшого шкільного віку, то їх мислення не є критичним, тому яскраву, захоплюючу і цікаву інформацію вони сприймаються несвідомо, без активної інтерпретації. Таким чином виникає гостра потреба у дослідженні механізму впиву мультиплікаційних фільмів на дитячу свідомість, зокрема на формування гендерних уявлень, адже, надалі людина починає вагатись у існуючих уявленнях про гендерні ролі. У зв’язку з чим тема нашого дослідження є актуальною.

У сфері досліджень гендерних стереотипів  велике значення мають праці  зарубіжних (Ш.Берн [1], М.Мід [9], Б.Фрідан [13]) та вітчизняних вчених (І.Кон [5], О.Вороніна [3], П.Горностай [4]). У даній сфері  науковці виділяють типові фемінні та маскулінні риси, також розглядають феномен гендерних стереотипів з такими, як «гендерна соціалізація», «гендерна ідентифікація», «гендерна диференціація». Це є важливим аспектом, адже у молодшому шкільному віці діти уже ідентифікують себе як хлопчик чи дівчинка.

Гендерні стереотипи формуються в процесі соціалізації під впливом статево-ролевої ідентифікації особистості, наслідування зразкам статево-ролевої поведінки і відповідного підкріплення, структуризації статево-ролевого досвіду, засвоєння соціальних очікувань суспільства щодо статевих ролей. Тобто суспільство має великий вплив на формування цих стереотипів.

Таким чином пояснення багатьох гендерних відмінностей, на думку О.Вороніної, слід шукати не в гормонах і хромосомах, а у соціальних нормах, що приписують нам різні типи поведінки, атитюди й інтереси відповідно до біологічної статі [3]. Система норм, що містить узагальнену інформацію про якості, властиві кожній із статі, називаються статевими або гендерними ролями. Частина цих соціальних норм впроваджується в свідомість через телебачення, зокрема через мультиплікаційні мультфільми; ряд інших ми одержуємо безпосередньо, наприклад, відчуваючи несхвалення з боку суспільства, коли відхиляємося від очікуваної гендерно-ролевої поведінки, тобто існує тиск з боку соціуму.

Ш.Берн пропонує думку, що власне гендерні стереотипи часто діють як соціальні норми. Саме нормативний і інформаційний тиск змушує людей підкорятися гендерним нормам. Дія нормативного тиску полягає у тому, що люди прагнуть відповідати гендерним ролям, щоб дістати соціальне схвалення й уникнути соціального несхвалення [1]. Про інформаційний тиск можна говорити, коли гендерні норми вважаються правильними, тому що усе суспільство  знаходиться під впливом соціальної інформації. Так, ми живемо в культурі, де чоловіки звичайно займаються одними справами, а жінки – іншими, де гендерні відмінності вважаються природними; тому ми приймаємо гендерні ролі та наслідуємо їх. Люди в різній мірі підкоряються традиційним гендерним ролям.

Ю.Галустян проаналізувавши праці різних дослідників, зазначає, що вони  мають різні думки щодо віку первинної статевої ідентифікації, усвідомлення індивідом своєї статевої належності [19]. Теорія гендерного розвитку – набуття особистістю гендерної ідентичності – З. Фрейда викликала чимало критичних зауважень та заперечень. Так, Фрейд вважав, що усвідомлення дитиною гендерної ідентичності відбувається у 4 – 5 років [2]. Більшість пізніших авторів наполягають на більш ранньому періоді. Деякі вчені, наприклад І.Ю.Кон, вважає, що це відбувається у віці 1,5 року. Тобто у віці двох років діти вже набувають часткового знання того, що таке гендер. Дитина вже знає про себе, хлопчик вона чи дівчинка, і здебільшого правильно визначає стать інших людей. Проте не раніше 5 – 6 років дитина навчається розуміти, що стать людини не змінюється, що кожен має певну стать і що статеві відмінності між хлопчиками та дівчатками мають анатомічну природу [5].

За когнітивною концепцією, стверджує Ю.Галустян ідентифікації у дітей віком 5–6 років з’являються власні уявлення про статеву роль, яка формує секс-типізовані оцінки й манери. Секс-типізація не є продуктом ідентифікації, а, навпаки, ідентифікація вважається наслідком секс-типізації. У дошкільному віці починає проявлятися статево-рольова приналежність. Хлопчики віддають перевагу іграм у солдатики, машинки та іншу техніку, а дівчатка обирають «доньки-матусі» [19].

Сучасна дитина, починаючи ще з раннього дошкільного віку, щодня мимоволі сприймає навколишній  світ  на телевізійному екрані, передусім,  під час перегляду анімаційних програм. Особливо привабливими для дітей та їхніх батьків є жанри телевізійного лялькового спектаклю й мультиплікаційного фільму. У нашому дослідженні ми звертаємо особливу увагу на мультиплікаційний фільм.

У сучасній теорії культури мистецтво мультиплікації  (анімації, мультиплікаційного кіно, анімаційного кіно) кваліфікується як вид кіномистецтва, сюжети якого створюються шляхом знімання послідовних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об’ємних (об’ємна мультиплікація) об’єктів – малюнків, маріонеток і ляльок [7]. Сучасна мультиплікація, або ж  анімація, за словами М.Поплавського, є синтетичним видом мистецтва, поєднуючи елементи  пантоміми, акторської майстерності, музичної ритміки й пластики людського тіла, механізмів його руху  тощо [10].

Проблематика сприйняття мультфільмів дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку полягає у тому, що маленьким глядачам не вистачає ані художнього, ані життєвого досвіду, щоб сприйняти сюжетну лінію мультфільму. Діти «не бачать тих прихованих смислів, які зазвичай містяться у словах і діях героїв».

Ідентифікуючи себе з персонажем, діти його наслідують і засвоюють його моделі поведінки, які часто бувають агресивними. А. Бандура говорив про те, що одна телевізійна модель може бути предметом наслідування для мільйонів. Спираючись на поняття «підкріплення», А.Бандура описує три способи проходження підкріпленого зразка для наслідування: а) у випадку, якщо за допомогою спостереження моделі можуть виникати нові реакції; б) у випадку, коли наслідування моделі поведінки за винагородою або покаранням може посилювати чи послаблювати стримування цієї поведінки; в) у випадку, коли наслідування моделі може сприяти актуалізації тих зразків поведінки, які і раніше були відомі дитині [14].

Проте важливим, на думку Н.Максимової [8], є засвоєння дитиною позитивного соціального досвіду, який може сприяти швидкій адаптації до оточуючого середовища, в іншому випадку, коли з певних причин цього не відбувається, порушується процес соціалізації, зазнає деформацій «Я-концепція» дитини, формується неадекватне, негативне самоставлення. Важливо, щоб людина засвоювала позитивний соціальний досвід з його складовими (формами та способами громадського життя; характером взаємодії з людьми; соціальними норми та цінностями).

Статева і гендрена ідентифікація дітей відбувається у 2-річному віці.  І якщо раніше можна було стверджувати, що на формування життєвого досвіду у дошкільному і шкільному віці переважно здійснювали вплив батьки як носії соціальних норм та форм поведінки, то зараз таке твердження можна піддати сумніву, проаналізувавши скільки часу молодші школярі проводять біля телевізора чи комп’ютера. Адже, на думку вченої, саме спілкування, колективні форми роботи є корисними для загального розвитку дитини цього віку.  В такий спосіб мультфільм здійснює значний вплив на формування гендерних стереотипів, заміщаючи приклади поведінки, презентовані батьками та іншими значущими фігурами.  Тому, за словами К. Кошак [6], необхідно, щоб батьки постійно цікавилися, які мультфільми дивляться їхні діти, з метою недопущення перегляду неякісних або психологічно  складних для сприйняття зразків мультиплікаційного кіномистецтва. Причому слід обговорювати побачене, аналізувати разом із малюком, якого героя він вважає добрим, а якого злим, позитивним чи негативним, сміливим чи боягузом.

Дітям властиві наслідування й підвищене навіювання та зараження, що як позитивно, так і негативно впливають на засвоєння норм і правил поведінки. Розуміючи це, автори мультиплікаційних фільмів майстерно використовують ці засоби впливу при їх створенні. Крім цього, враховуючи перцептивні особливості молодших школярів, творці мультфільмів наділяють свої творіння яскравістю, образністю,  вони вміло поєднують реальне і фантастичне, зле і добре. Проте, у зв’язку з недостатнім розвитком самосвідомості, малим життєвим досвідом діти можуть наслідувати з мультфільмів і небажані форми поведінки: грубість, недисциплінованість тощо.

Дж.Ван Евра, звертає увагу  на зв’язок між переглядом телебачення та гендерною стереотипною поведінкою, а також між рівнем когнітивного розвитку дитини і впливом телебачення на гендерну детермінацію. Тобто діти, яким не вистачає розуміння та інформації в даній сфері, прийматимуть ті упереджені або стереотипні гендерні ролі, які буде пропагувати  телебачення [18].

Інший аспект впливу телебачення, зокрема мультфільмів,  є врахування кількості часу, яку дитина проводить перед телевізором. Так, К.Дуркін [15], вказує на  наявність зв’язку між тривалістю перегляду телепрограм та збільшенням наслідування стереотипних гендерних ролей.  Однак це дослідження було піддано критиці через відсутність  пояснення причинно-наслідкового зв’язку між тривалістю перегляду телебачення і наслідками цього.  Також дослідження продемонструвало, що з віком діти мають тенденцію до розвитку стереотипних уявлень про гендерні ролі.  Проте і це дослідження було піддано критиці через те, що воно базувалось на упередженнях на користь чоловічої статі.

Таким чином, за словами Дж.Ван Евра не було виявлено ніякого зв’язку між тривалістю перегляду та наявністю гендерних стереотипів у дітей. Однак Дж.Ван Евра звертає увагу на те, що більша тривалість перегляду навчальних телепрограм впливає на зниження впливу гендерних стереотипів.  Тобто не можна стверджувати, що образи, які діти бачать по телевізору, зберігаються у свідомості дитини без активної інтерпретації з її боку. До того ж, важливим аспектом дослідження наявності впливу перегляду мультфільму на дитину буде те, чи ідентифікувала себе дитина з певним персонажем. В цьому випадку, згідно з Феліцен і Лінн, на чиї дослідження спирається Дж.Ван Евра, існує два аспекти ідентифікації: ідентифікація зі схожим і з бажаним. У першому випадку дитина ідентифікує себе із знайомою людиною (наприклад, батьки, родичі), в іншому – вона ідентифікує себе з уявним ідеальним образом, тобто з тим, ким  вона хотіла би бути.  При чому, тенденція до ідентифікації з бажаним з’являється, згідно науковців,  приблизно у 8 років. Тому дослідження даної проблеми саме серед дітей молодшого шкільного віку є актуальним, адже можна припустити, що уявні образи, до яких вони прагнуть, формуються під впливом вигаданих персонажів мультфільмів. Також діти молодшого шкільного віку схильні ідентифікувати себе з оточуючими людьми. Так, Дж.Ван Евра зазначає, що якщо дитина ідентифікує себе з персонажем, яким особливо захоплюється, то буде схильна наслідувати демонстровану поведінку. Тим не менш, це не дає точної інформації про ступінь даного наслідування і впливу ідентифікації з персонажем [18].

Аналізуючи наукову літературу, ми встановили, що деякі дослідження були спрямовані на знаходження впливу телебачення на вибір професії. Справді, Б.Гюнтер зазначає, що хлопчики обирали професії, які сприймались ними як традиційно чоловічі (поліція, армія і т.д.). Те ж стосується і дівчат.  Було встановлено, що заняття, які пропонувалися для двох статей і були різними, обирались хлопчиками та дівчатками стереотипно. Також Б.Гюнтер, посилаючись на Моргана, зазначає, що дівчата, які довше переглядали телевізор, дотримуються думки, що жінки менш амбітні, ніж чоловіки, і знаходять своє щастя серед дітей, тобто у материнстві [16].

Підтвердженням таких стереотипних уявлень про жінок і чоловіків, трансльованих у мультфільмах і ЗМІ загалом, є проведені С.Сміт дослідження, які показують, що жінки займають менше третини (28%) у частці персонажів (як реальних, так і анімованих), які розмовляють. Крім цього виявлено, що  у масових сценах бере участь лише 17% жінок, хоча цей висновок слід інтерпретувати з обережністю. Також оповідачами у мультфільмах виступають в більшій мірі (83 %) чоловіки [17].

Діти повторюють те, що бачать на екранах, внаслідок ідентифікації. Ідентифікуючи себе з істотою з девіантною поведінкою, яка ніяк на екрані не карається і навіть не осуджується, діти її наслідують і засвоюють її агресивні моделі поведінки. Більше того, агресія в мультфільмах супроводжується гарними, яскравими картинками. Герої красиво одягнені, знаходяться у гарному приміщенні і така сцена супроводжується бійкою та іншими агресивними моделями поведінки. При чому наслідувати агресивну поведінку починають не лише хлопчики, як це традиційно вважається, а й дівчатка. Це пояснюється тим, що в прокат виходять мультфільми про дівчат, які наділені силою і вступають у бійки («Джекі Чан», героїня – Джейд; «Сейлормун» тощо). Тобто в нинішніх мультфільмах руйнуються традиційні моделі побудови сім’ї, розподілу ролей чоловіка та жінки. Дійсно, героїні-войовниці й тендітні витончені хлопчики часто з’являються у мультфільмах. Таким чином мультфільм притягує молодого глядача.

Таким чином внаслідок наслідування, яке займає важливе місце у розвитку, навчанні та вихованні молодших школярів, згідно досліджень П.Скляра [11], Ю.Волкова [12] в учнів формуються деякі гендерні стереотипи.  По-перше, у молодших школярів може несвідомо закріпитися уявлення, що саме чоловіки  відіграють найбільш значущу роль у суспільстві й культурі. По-друге, тим самим обмежуються уявлення учнів про те, який внесок роблять жінки в культуру, а також про ті сфери нашого життя, які традиційно вважаються жіночими. По-третє, в основному заохочується успіх та досягнення чоловіків, тоді як жінки закріплюють моделі поведінки, що меншою мірою співвідносяться з лідерством і управлінням.

Висновки. Ми прийшли до висновку, що типово чоловічий образ – це набір рис, пов’язаний з соціально необмеженим стилем поведінки, компетенцією і раціональними здібностями, активністю й ефективністю. Типово жіночий образ, навпаки, включає соціальні та комунікативні уміння, теплоту і емоційну підтримку. В цілому чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам. При цьому надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінінних рис набуває вже негативне забарвлення: типово негативними якостями чоловіка признаються грубість, авторитаризм, зайвий раціоналізм і тощо, жінок –  формалізм, пасивність, зайва емоційність тощо.

Також ми теоретично дослідили засоби впливу, які автори мультиплікаційних фільмів використовують при створенні мультиків. За рахунок цього, вони й користуються серед дітей такою великою популярністю. Так, ми виявили, що дітям молодшого шкільного віку властиві наслідування й підвищене навіювання та зараження, що як позитивно, так і негативно впливають на засвоєння норм і правил поведінки. Крім цього, враховуючи перцептивні особливості молодших школярів, творці мультфільмів наділяють свої творіння яскравістю, образністю,  вони вміло поєднують реальне і фантастичне, зле і добре. Проте, у зв’язку з недостатнім розвитком самосвідомості, малим життєвим досвідом діти можуть наслідувати з мультфільмів і небажані форми поведінки: грубість, недисциплінованість тощо.  Тобто під впливом процесу ідентифікації з улюбленим героєм, діти наслідують ті гендерні моделі поведінки, зображені у анімації.

До того ж, ми визначили які гендерні стереотипи присутні у засобах масової інформації, і зокрема у мультфільмах. Так, виявлено, що жінки в загальному зображуються пасивнішими, ніж чоловіки, більше звертають увагу на свою зовнішністю і прагнуть знайти кохання. Чоловіки ж змальовані у мультфільмах сильнішими, агресивнішими. Проте у деяких мультфільмах відбувається перерозподіл типових фемінних і маскулінних рис.

Література

1. Берн Ш. Гендерная психология: Учебное пособие/ Берн Ш. – СПб: Прайм, 2001. – 320с;
2. Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты. М.: REFL-book; Киев: Ваклер, 1997 – 297-304 с;
3. Воронина О.А. Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций/  Воронина О.А.  – М.: МЦГИ-МВШСЭН, МФФ, 2001, – 416 с;
4. Горностай П.П. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник / П.П. Горностай– К.: К.І.С., 2004. – С. 132-156;
5. Кон И.С. Ребенок и общество/ Кон И.С.  – М.: Педагогика, 1998. – 270 с;
6. Кошак К. О. Українські телепрограми для дітей та юнацтва: концептуальні засади: дис. на здоб. наук. ступ. канд. філолог. наук: спец. 10.01.08 «Журналістика» / К.  О. Кошак.  – К.,  – 2007.  – 240 с;
7. Крижанівський Б. М. Мистецтво мультиплікації/ Б. М. Крижаніський. – К.: Рад. школа, 1981. – 118 с;
8. Максимова Н.Ю. Курс лекций по детской патопсихологии: [Учебное пособие] /Н.Ю.Максимова, Е.Л.Милютина. – Ростов н/Д.: Феникс, 200. – 576 с;
9. Мид М. Культура и мир детства/ Мид М.  – М.: Наука, 1988. – 429 с;
10. Поплавський М. М. Мистецтво дитячої мультиплікації на українському телебаченні // Культура і мистецтво у сучасному світі: Збірник наукових праць. — 2012. — Вип. 13. — С. 140-146;
11. Скляр П.П. Гуманізація освіти у життєвих перспективах майбутніх інженерів: монографія / П.П. Скляр. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007.– 288 с;
12. Социология : учебник / под ред. проф. Ю.Г. Волкова. – [изд. 2-е, испр. и доп.]. – М. : Гардарики, 2003. – 512 c;
13. Фридан Б. Загадка женственности/ Фридан Б. – М.: Прогресс; Литера, 1993. – 386 с;
    1. Bandura, A. (1965). Influence of modelsʼ reinforcement contingencies on the acquisition of imitative responses. Journal of Personality and Social Psychology, 1, 589-595;
    2. Durkin, K. (1985). Television, Sex Roles and Children. Milton Keynes: Open University Press;
    3. Gunter, B. (1995). Television and Gender Representation. London: John Libbey;
    4. Stacy L. Smith, Crystal Allene Cook. (2008). Gender Stereotypes: An Analysis of Popular Films and TV. Los Angeles: Geena Davis Institute for Gender and Media;
    5.   Van Evra, J. (1990). Television and Child Development. Hillsdale: Erlbaum.
    6. Деякі аспекти гендерної ідентифікації та соціалізації особистості (Ю. М. Галустян, В. П. Новицька) // Український соціум. – 2004. – № 1 (3). – C. 7-13  – режим доступу до інформації: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=8&n=51&c=1092.

Ключові слова: гендерні стереотипи, молодший шкільний вік, мультиплікаційні фільми, фемінність, маскулінність.

Статья посвящена проблеме изучению влияния мультипликационных фильмов на формирование гендерных стереотипов у детей младшего школьного возраста. Представлены исследования по изучению данной проблемы, его описание и процедура проведения. Также основательно описаны выводы.

Ключевые слова: гендерные стереотипы, младший школьный возраст, мультипликационные фильмы, фемининность, маскулинность.

This paper describes the effect of cartoons on the formation of gender stereotypes and the peculiarities of perception of cartoons among the children of primary school age. The peculiarities of cartoons because of which the child of primary school age spends so much time watching them are studied.

Keywords: primary school age, gender stereotypes, cartoons.

Постановка проблеми. Проблема формування гендерних стереотипів хвилює науковців вже не один рік. Проте з кожним роком змінюються фактори впливу на суспільство. На мою думку, основою суспільства є діти. Саме на них вагомий вплив мають засоби масової інформації, а саме мультиплікаційні фільми. З кожним роком мультфільми викривлюють бачення про ідеальну жінку чи ідеального чоловіка. Їм приписуються різні суспільні ролі. Навіть в телебаченні можна зустріти чоловіків з більш фемінними рисами, що приводить дітей до хибного бачення чоловічої статі. З моменту виникнення мультфільмів вони активно відпрацьовують способи впливу на поведінку індивідів, підштовхуючи їх до несвідомого проектування символічного зображення в реальне життя. Таким чином виникає гостра потреба у дослідженні механізму впиву мультиплікаційних фільмів на дитячу свідомість, зокрема на формування гендерних уявлень, адже, надалі людина починає вагатись у існуючих уявленнях про гендерні ролі. У зв’язку з чим тема нашого дослідження є актуальною.

Аналіз останніх  досліджень та  публікацій  з цієї проблеми показав, що дослідженням впливу перегляду мультиплікаційних фільмів на глядача займалися багато закордонних (К.Дуркін [4], Дж.ВанЕвра [6], С.Сміт [5]) і вітчизняних учених (О.Венгер [2], С.Будзей [1]). Так, більшість цих вчених вивчали особливості прояву гендерних стереотипів у мультиплікаційній продукції, а також перевіряли наявність впливу на формування усталених уявлень про гендерні ролі у глядачів. Тому виникає проблема дослідження саме такої вікової категорії як молодший шкільний вік, зокрема чи піддаються наслідуванню молодші школярі типових чоловічих та жіночих персонажів з мультфільмів.

Результати експериментального дослідження. Виходячи з цього, метою експериментальної частини є виявлення та дослідження особливостей впливу перегляду мультиплікаційних фільмів на формування гендерних стереотипів дітьми молодшого шкільного віку.

Вибірку експериментального дослідження склали 53 дитини з Освітнього центру «Успіхх» (29 жіночої та 24 чоловічої статі, середній вік дітей = 9,76). Вибірку було поділено на тих, хто переглядає мультфільми часто (група 1) та тих, хто переглядає мультфільми рідше (група 2) (по 25 досліджуваних у кожній групі).

Дослідження проводилося у 2 етапи. На першому етапі ми виявили формування гендерних стереотипів, їх особливості, і порівняли показники у двох групах. Для цього ми використали методику «Східці» (модифікація Якобсона), методика «Семантичний диференціал» та анкету для виявлення уявлення дітей щодо типового образу жінки/чоловіка. На другому етапі ми створили просвітницький інтерактивний урок, спрямований на зменшення рівня формування гендерних стереотипів.

Для діагностики статевої приналежності дитини, як показника гендерних стереотипів, була використана методика «Східці» [3] запропонована Якобсон С. Г. як модифікований для дітей варіант методики «Самооцінка «Дембо-Рубінштейн». Основою методики є виконання малюнку східців, в яких є п’ять сходинок. На верхній сходинці розміщується статева належність (роль), яка найбільше подобається дитині, а на найнижчій – та, що подобається найменше. Дітям пропонується 5 слів – чоловік, жінка, дівчина, хлопець, я, які необхідно розташувати на східцях.

Після проведення методики «Східці» ми отримали наступні результати. У  1-ій групі серед дівчаток: 11% вибрали найкращою статевою роллю – чоловіка, 18% – жінку, 32% – дівчинку, 9% – хлопчика, і 30% – Я (себе самого); серед хлопчиків такі показники: 27% найбільше подобається роль чоловіка, 16% – жінки, 12% – дівчинки, 28% – хлопчика і 17% – Я (себе самого). При чому відповіді хлопчиків і дівчаток відрізняються на статистично значимому рівні (t=1,45) на рівні р>0,05.

Уже у 2-ій групі були виявлені наступні показники серед дівчаток: 12% вибрали найкращою статевою роллю – чоловіка, 23% – жінку, 31% – дівчинку, 8% – хлопчика, і 26% – Я (себе самого); серед хлопчиків такі показники: 21% найбільше подобається роль чоловіка, 15% – жінки, 10% – дівчинки, 35% – хлопчика і 19% – Я (себе самого). При чому відповіді хлопчиків і дівчаток відрізняються на статистично значимому рівні (t=1,38) на рівні р>0,05. Також нами була знайдена статистично значима різниця у відповідях у групі 1 і групі 2 на рівні (t=1,67) на рівні р>0,05.

Для характеристики і аналізу якісного змісту статево-рольової ідентифікації ми використали методику «Семантичний диференціал». Суть методики полягає в тому, що дітям пропонували відповісти на запитання і оцінити за семибальною шкалою від -3 до +3, кому – хлопчикам-чоловікам чи дівчаткам-жінкам – властивіша та чи інша якість.

Обробивши дані за методикою «Семантичний диференціал» ми отримали наступні дані. У групі 1 серед хлопчиків середні значення за характеристиками, які вони приписують своїй статі такі: сильний – слабкий (2,1), добрий – егоїстичний (4,7), охайний – неохайний (2,9), чесний – нечесний (4,4), поступливий – впертий (5,9), дратівливий – стриманий (3,6), веселий сумний (6,0), жорстокий – ніжний (5,0), незалежний – залежний (1,9), кремезний – тендітний (2,4), розумний – дурний (2,7), швидкий – повільний (2,3), злий – добрий (2,9). Дівчатка так приписують своїй статі характеристики: ніжна – груба (3,1), гарна – негарна (1,2), охайна – неохайна (4,3), чесна – нечесна (4,5), покірна – горда (4,3), радісна – страждаюча (2,2), господиня – негосподиня (5,1), дбайлива – байдужа (3,1), щаслива – нещасна (2,1), розумна – дурна (3,9), емоційна – стримана (4,4), тендітна – мужня (3,4), зла – добра (3,6). У 2 групі показники були наступними: серед хлопчиків середні значення за характеристиками, які вони приписують своїй статі такі: сильний – слабкий (3,6), добрий – егоїстичний (4,2), охайний – неохайний (3,1), чесний – нечесний (4,3), поступливий – впертий (5,5), дратівливий – стриманий (3,5), веселий сумний (6,1), жорстокий – ніжний (5,8), незалежний – залежний (2,4), кремезний – тендітний (2,4), розумний – дурний (2,6), швидкий – повільний (2,7), злий – добрий (3,3). Дівчатка з 1 групи так приписують своїй статі характеристики: ніжна – груба (3,9), гарна – негарна (1,1), охайна – неохайна (4,2), чесна – нечесна (3,9), покірна – горда (3,8), радісна – страждаюча (2,1), господиня – негосподиня (4,2), дбайлива – байдужа (2,9), щаслива – нещасна (2,2), розумна – дурна (2,7), емоційна – стримана (3,1), тендітна – мужня (4,2), зла – добра (4,1). При чому порівнюючи відповіді дівчаток і хлопчиків з 1 і 2 групи ми виявили статистично значиму різницю (у групі дівчат t=1,69; у групі хлопців t =1,37) на рівні р>0,05.

В опитування анкети входили відкриті питання, які стосувалися найулюбленіших мультфільмів, героїв, їх якостей, а також уявлення дітей про образ жінки/чоловіка:

1.      Які мультфільми тобі найбільше подобається дивитися?

2.      Як часто ти їх переглядаєш?

3.      Який герой тобі найбільше подобається; назви риси, які тобі найбільше до вподоби?

4.      Які риси має мати ідеальний чоловік, жінка?

5.      Які риси, з тих які ти назвав(-ла) щойно, хотів(-ла) би мати?

6.      На кого ти хотів(-ла) бути схожою?

7.      Ким би ти хотів(-ла) стати, коли виростеш?

Також ми проаналізували мультфільми, характеристики їх основних героїв за критеріями: виробник, жанр, сюжет, герої (їх стать), основні характеристики і цінності героїв.

В результаті було виявлено, що серед дітей молодшого шкільного віку користуються популярністю наступні мультфільми (і, відповідно їх улюблені герої): «Лунтики» (Лунтик, Міла), «Маша і ведмідь» (Маша)», «Ну, постривай!» (Заєць), «Бременські музиканти» (Принцеса, Трубадур), «Клуб Вінкс» (Блум, Лейла, Флора, Стела), «Том і Джеррі» (Джері), «Спанч Боб» (Спанч Боб), «Смішарики» (Крош, Нюша), «Людина-Павук» (Спайдермен), «Чіп і Дейл» (Чіп, Дейл, Гаєчка), «Качині історії» (Дональд Дак). Кількісне відношення переважання у перегляді мультфільмів та їх героїв серед дітей проілюстровано у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. «Найпопулярніші мультфільми та їх герої серед дітей молодшого шкільного віку»

З таблиці видно, що найбільшої популярністю користується мультфільм «Клуб Вінкс», «Лунтики» і «Смішарики». Найменш популярним є «Людина-павук».

Наступним нашим завданням було виявити частоту перегляду мультфільмів дітьми молодшого шкільного віку. Дуже важко було знайти, дітей, які не дивилися мультфільмів взагалі. Тому ми поділили вибірку на тих хто дивиться мультфільми кожного дня (50 %) і тих хто переглядає їх 2-4 дня на тиждень (50%). Група дітей, які переглядають мультфільми щодня зіграли роль експериментальної вибірки, і ті, хто не переглядає.

Також, визначивши найулюбленіших персонажів мультфільмів, ми виявили які риси їх найбільше приваблюють. Ми це зробили для того, щоб порівняти визначені дітьми риси та ті, які у суспільстві стереотипно вважаються чоловічими чи жіночими, і в результаті цьому припустити про формування гендерних стереотипів під впливом орієнтації на персонажів мультфільмів – носіїв цих рис. При чому були виявлена статистично значима різниця у відповідях дівчаток і хлопчиків. Так, дівчатка молодшого шкільного віку найчастіше вказували на такі якості: добра, гарна, управляє чим-небудь. У хлопчиків зазначалося про такі риси, як сила, дотепність, прикольність.  Як бачимо, дівчата обрали «стереотипні» риси – гарна і добра. Характеристика ж «управляє чим-небудь» – нова так, як героїні нових мультсеріалів зображуються незалежними, бойовими, здатними керувати іншими, бути лідерами. Хлопчики ж обрали таку стереотипну рису, як сила; дотепність, прикольність – це новоутворення, у звʼязку із зображенням героїв чоловічої статі у мультфільмів з такими рисами.

Загалом у 1 групі дітей було виявлено такі внутрішні риси персонажів: безстрашний, ввічливий, веселий, добрий, забавний, турботливий, цікавий, досвідчений, сміливий, всіх рятує і перемагає, володіє незвичайними здібностями (виконує бажання, володіє магією, керує водою, землею і т. д.), спритний, милий, худий, сильний, гарний спортсмен. У 2 групі дітей найчастіше зустрічаються такі риси: веселий, добрий, чуйний, смішний, розумний, працьовитий, гарний, багатий, сильний, мужній, такий, що допомагає, рятує.

Наступним блоком питань ми мали на меті узагальнити уявлення дітей про образ ідеального чоловіка/жінки. Так, у групі 1 і групі 2 вони не дуже відрізнялися. Досліджувані хлопчики з групи 1 зазначали про такі риси ідеального жінки чоловіка: сильний, заробляє гроші, любить спорт, працьовитий, смішний, самостійний. У групі 2 вони визначили такі риси чоловіків: сильний, розумний, трудящий, спортивний, агресивний, смішний. Типовий жіночий образ досліджувані дівчатка 1 групи наділили такими характеристиками: добра, ніжна, гарна, спортивна, спритна, модна, вміє керувати, лідер. У 2 групі вони виділили такі риси ідеальної жінки: гарна, така, що допомагає, любить дітей, добра, працьовита. Однак є суттєві відмінності на статистично значимому рівні між відповідями хлопчиків і дівчаток. Так, хлопчики зі всієї вибірки наділили типовий жіночий образ такими рисами: гарна, слабка, молода, спортивна. Тобто з відповідей видно, що хлопчики, на відміну від дівчаток, більше звертали увагу на  зовнішні характеристики (тобто фізичні, поведінкові). Дівчатка ж визначили такі основні риси чоловічого образу: сильний, красивий, добрий, такий, що допомагає і рятує, ніжний, веселий. А дівчата, як видно, наділяють чоловіків типово фемінними рисами (добрий, ніжний), що може пояснюватися тим, що вони сприймають його як партнера, адже для більшості героїнь мультфільмів основною метою є любовні романтичні  стосунки з протилежною статтю. Дані результати проілюстровані у таблиці 1.2.

Табл. 1.2. Пріоритетні риси для хлопчиків і дівчат у першій і другій групі.

При чому з тих, рис які діти визначили, хлопчики із групи 1 хотіли би мати наступні: сильний, смішний, працьовитий, багатий. З групи 2 – розумний, сильний, трудящий, смішний. Дівчатка з групи 1 хотіли би характеризуватися такими ознаками: добра, гарна, спортивна, вміє керувати. Дівчатка з групи 2 хотіли би мати такі риси: гарна, добра, працьовита.

На питання «На кого ти хотів(-ла) бути схожим?» можна зазначити, що в кожній групі респондентів зустрічається відповідь «на батьків» (дівчатка –  на маму, хлопчики – на тата), вказуються й інші члени сімʼї: старші брати і сестри, бабуся, дядько (43%). Крім того, респонденти всіх груп називали кіногероїв, відомих людей (21%) (наприклад, футболістів, музикантів, кіноакторів). Також у всіх групах зустрічаються також герої мультфільмів та казок (36%). І цей факт ясно показує, що герої останнього типу також можуть бути носієм стереотипів для дітей молодшого шкільного віку. Так, дівчатка молодшого шкільного віку назвали наступних героїв мультфільмів та казок: Вольт (собака – герой однойменного мультфільму), Дюймовочка, Блум, Флора (героїні мультсеріалу «Клуб Вінкс»). Хлопчики цього віку відзначили таких героїв мультфільмів, як Спанч Боб і Людина-Павук, Чіп і Дейл.

На питання «Ким би ти хотів(-ла) стати, коли виростеш?» дівчатками були названі такі «загальні» професії: актриса, співачка, вчителька, модель. «Специфічними» для дівчаток першої групи були професії: 1 група – кондитер, конструктор, міліціонер, дизайнер, медсестра; 2 група – перукар, манікюрниця, медсестра, продавець, художник. Однак дана різниця у відповідях не є статистично значимою. «Загальною» професією серед відповідей хлопчиків виявилася професія футболіст, машиніст. До «специфічних» професій названим хлопчиками першої групи належать такі: вертольотчик, винахідник, співак, спецназівець, головний інженер, головний будівельник; другої групи: історик, вчитель, програміст, мандрівник, міліціонер, лікар. Тобто діти обирали для себе професії, які вважаються традиційно чоловічими чи жіночими, залежно від статі. Хоча дівчатка з 1 групи відходили від стереотипів, обираючи чоловічі професії (міліціонер, конструктор). Проте дана різниця теж не є статистично значимою.

Аналіз мультфільмів ми здійснювали за такими критеріями: за критеріями: виробник, жанр, сюжет, герої (їх стать), основні характеристики і цінності героїв. Перший  в рейтингові перегляду мультсеріалів – «Клуб Вінкс», італійського виробництва. За жанром – фантастика, пригоди, драма, мелодрама. Сюжет: мультсеріал розповідає про пригоди Вінкс (клуба фей), про їх навчання в школі Алфея, про їх протистояння силам зла і про їх особисте життя. Основні герої: Блум, Стела, Флора, Муза, Текна, Лейла. Основні їх характеристики та цінності: сімʼя, дружба, чесність, взаємодопомога і впевненість у своїх силах. Наступний мультфільм, який ми піддали аналізу – «Чіп і Дейл», виробник – студія Діснея (США), за жанром – сімейний, пригоди, детектив, комедія. Сюжет: милі і чарівні бурундучки вічно потрапляють в неприємності і борються із злодіями (Товстопуз, Нортон). Герої та їх характеристики: Чіп (відповідальний), Дейл (веселий  і безтурботний), Рокфор (захисник), Гаєчка (винахідниця), Вжик. Ще один мультсеріал, який користується популярністю «Маша і Ведмідь» російського виробництва. Жанр: дитячий телевізійний серіал, ситком. Сюжет: маленькій дівчинці, на імʼя Маша, вдома стає нудно і вона вирушає до лісу, де знаходить нового друга — Ведмедя, і бешкетує з ним. Герої і їх характеристики – Маша (неслухняна і пустотлива) і Ведмідь (працьовитий і не балакучий). Ще один російський нині популярний мультсеріал – «Лунтики», за жанром – комедія, пригоди, сімейний, навчальний мультфільм. Сюжет:  головні персонажі – це діти, які пізнають світ, вчаться взаєминам у суспільстві. Серіал дуже добрий, в ньому показаний дитячий погляд на світ. Герої та їх характеристики: Лунтик, який характеризується чуйністю і прагненням прийти на допомогу; Міла – мила та ввічлива; Кузя – рухливий, спритний і кмітливий; Бджоленя – швидкий та розумний. «Смішарики» – російського виробництва дитячий телевізійний серіал, за жанром – лірична комедія, філософська драма, наукова фантастика. Сюжет: кумедні круглі істоти, що живуть у вигаданому світі. За зовнішньою простотою та дитячою наївністю сюжету ховаються цілком серйозні і навіть філософські теми. Герої і їх характеристика: веселий та енергійний Крош, серйозний і совісний Їжачок, лірик Бараш та мрійлива Нюша. Досі користується популярністю радянський, пізніше російський мультсеріал «Ну, постривай!», за жанром – ситком, буфонада. Сюжет: вовк постійно намагається зловити Зайця, але кожен раз зазнає поразки. Герої та їх характеристика: Вовк – злий і нерозумний хуліган і вандал; Заєць – ідеальний радянський школяр: спортсмен, технік. «Бременські музиканти» – ще один радянський мультсеріал, мюзикл за жанром. Сюжет: подорож групи музикантів, виступ у короля, а потім рятування його з рук злодіїв, та любов між Трубадуром та Принцесою. Герої: Трубадур, Принцеса, Осел, Кіт, Кінь і Півень. Всі вони веселі, безтурботні, схожі на представників культури 60-х рр. «хіпі». Наступний мультсеріал, який ми проаналізували – «Спанч Боб», американського виробництва, за жанром – ситком, буфонада, пригоди. Сюжет: дії мультсеріалу розгортаються на у вигаданому містечку дні Тихого океану, головними дійовими особами є представники морської фауни. Герої: Спанч Боб (наївний, добрий), Патрік Стар (дурнуватий і ледачий), Містер Крабс (скнара), Сквідвард (злий буркотун). «Том і Джері» – мультсеріал американського виробництва, за жанром – комедія, буфонада. Сюжет: кіт Том намагається зловити мишеня, але йому це майже ніколи не вдається. Герої: Том, Джері, Спайк. Том – чутливий і ранимий; Джері – запальний і дратівливий, часто використовує насильство; Спайк відрізняється особливою емоційністю і балакучістю, недолік розуму компенсується фізичною силою. «Качині історії» мультсеріал студії Дісней (США), за жанром – сімейний, пригоди. Сюжет: жадібний багатій Скрудж Макдак, який має власний грошовий басейн, вічно потрапляє у халепи, але йому завжди допомагають його племінники. Герої і їх характеристики: Скрудж МакДак (скнара), і 3 його племінники: Крячик (лідер тріо), Квачик (найрозумніший з трьох) і Кручик (творчий, мислитель). Ще один американський мультсеріал, за жанром екшн, пригоди, фантастика – «Людина-Павук». Сюжет: мультсеріал оповідає історію про супергероя, Людину-павука, під маскою якого ховається Пітер Паркер – студент університету Емпайр-стейт. Герої: Спайдермен, Блейд, Чорна Кішка, Шибайголова, Капітан Америка, Мері-Джейн та ін. Всі вони супер-герої і їх основна задача – рятувати світ від злодіїв. Як видно з аналізу, пригодницькі, веселі мультсеріали, в деяких з  них зображене насильство, у ході боротьби добра зі злом. Також персонажі чоловічої статі зображені дотепними, неагресивними, деякі з них боягузи, що є не типовими чоловічими риси. Те ж можна і сказати про жіночі образи в мультсеріалах, серед дівчат є винахідниці, борці за добро, що відходить від стандартних уявлень суспільства про роль жінки. Крім того, серед 46 героїв персонажів жіночої статі – 13 (28%), чоловічої – 33 (72%).

Висновки. В результаті ми виявили статистично значиму різницю у поглядах на типові чоловічі і жіночі образи дівчат і хлопців. Також ми виявили найбільш популярні серед дітей шкільного віку мультфільми, згідно аналізу, їх герої наділені не такими уже й типовими для статей характеристиками. Однак частка героїв чоловічої статі значно переважає представників жіночої. Проте немає статистично значимої різниці у поглядах дітей першої і другої групи на типовий образ жінки/чоловіка, їх рис, їх професію, що свідчить про те, що частота перегляду мультфільмів не є визначальним фактором впливу мультфільмів на дітей. Загалом як і мультфільм є одним з факторів, але не  визначальним у формуванні гендерних стереотипів, адже в першу чергу діти наслідують батьків та родичів. Однак були знайдені і статистично значимі відмінності по методикам. Виявилося, що всім дівчаткам більше подобається роль дівчинки, а найменше – роль хлопчика. Хлопчикам, які частіше переглядають більше до вподоби роль чоловіка, а найменше – роль дівчинки; хлопчикам, які рідше переглядають мультфільми, більше подобається роль хлопчика, а найменше – роль дівчинки. Тобто це свідчить про вплив перегляду мультфільмів на формування гендерних стереотипів. Також порівнявши відповіді дівчаток з 1 і 2 групи по методиці «Семантичний диференціал», виявилося, що дівчаткам, які частіше переглядають мультфільми, імпонують більше типові чоловічі риси (груба, горда, розумна, мужня, негосподиня), ніж дівчаткам з 2 групи. Крім цього, хлопчики, які частіше переглядають мультфільми, у порівнянні із тими, хто рідше, частіше обирають більше маскулліні риси, які їм до вподоби. Це також свідчить про формування гендерних стереотипів під впливом мультфільмів.

Література

1. Будзей С. Вплив змісту мультфільмів та телепередач на управління процесом формування моральних  якостей дитини//Освіта на Луганщині: Науково-методичний журнал/ Будзей С.  – 2008. – Вип. №1 (28). – с. 59-64;
2. Венгер А. Л. Психологическое обследование младших школьников / А. Л. Венгер, Г. А. Цукерман. М. : ВЛАДОС-Пресс, 2001. 159 с. (Библиотека школьного психолога);
3. Мани Д. Ориентация // Сексология/ Мани Д., Такер П.  – СПб.: Питер, 2001. – С. 126 – 133;
4. Durkin, K. (1985). Television, Sex Roles and Children. Milton Keynes: Open University Press;
5. Stacy L. Smith, Crystal Allene Cook. (2008). Gender Stereotypes: An Analysis of Popular Films and TV. Los Angeles: Geena Davis Institute for Gender and Media;
6. Van Evra, J. (1990). Television and Child Development. Hillsdale: Erlbaum/