Ключові слова: поезія, метафора, образ, індивідуальність.

In this article are  researchedthe use of metaphor in poetry of Igor Pavlyuk and Oksana Pykhonska, examines the various types of metaphorization used by authors. In addition, the author tries to find out the meaning of the metaphor in the works of artists.

Key words: poetry, metaphor, image, individuality.

Як стверджує Віктор Палинський, «поезія робить життя іншим тільки  для тих, хто завдяки найрізноманітнішим факторам відкритий для неї… Це мистецтво в певному розумінні, закрите, але водночас, воно доступне для будь-кого за наявності глибоких вроджених і виплеканих почуттів, уміння надавати постійну перевагу внутрішнім життєвим мотиваціям, викохати в собі оту непомітну, з першого погляду, причетність до вічності. Саме такий аристократичний читальник є для поезії; та й вона – для нього!» [2, с. 172].

Поезія Ігоря Павлюка сміливо «долає кордони» як в буквальному, так і в переносному значенні цього вислову, адже  його вірші та прозу читають не лише в Україні, а й у США, Англії, Франції, країнах СНД та інших, твори талановитого поета перекладені на різні мови, опубліковані в Інтернеті.

Сам же Ігор Зіновійович зазначає, що «справжня поезія – це закодована розмова з Творцем, з нашими предками і нащадками – по вертикалі часу, та з усім світом – по горизонталі простору». Він вважає, що «місія сучасного поета – залишити нащадкам охудожнений образ часу нашого» й стверджує, що «поети за своєю «функцією» – лікарі суспільних хвороб. А перше гасло лікаря – не зашкодь» [19].

Досить важливою у сенсі метафоризації  є збірка Павлюка «Україна в диму», окремі поезії якої були написані в США, це, зокрема, «Смерть золотого міту (Американський щоденник)», де поет «розвіює міф про щасливе та безтурботне американське життя», адже там «запах ладану з грішми змішався» [10].

Призначення такої лірики – намагання митця вказати на загальнонаціональну українську проблему – тотальну еміграцію наших людей за кордони держави. Як ми розуміємо, еміграція викликана війною, бідністю та неспроможністю вижити на рідній землі.

Оксана Пухонська – молода поетеса, але доволі талановита. Петро Сорока стверджує, що вірші Пухонської – «ознака справжньої, із геніальними знахідками-зблисками поезії» [15]. Сам же Ігор Павлюк пише: «Поет Оксана Пухонська – готовий образ дзвінкої сучасності, яка приречена бути нашим медіумом у ХХІ ст. поміж космосом і косами, між предками й нащадками, коренем і крилами…» [10, с. 9].

Творчість Ігоря Павлюка досліджували такі науковці як Якубовська М., Голобородько Я., Погорецький В., Базилевський В., Палинський І., Сорока П., Поліщук Я., Пухонська О. та інші.

Писали свої рецензії на поетичні збірки Оксани Пухонської такі літературні критики: Полковський В., Павлюк І., Сорока П., Стасюк С., Залізняк Б.

Поезія обох авторів справді заслуговує на увагу українського й світового товариства. Твори митців – схожі, у них відчувається душевність, щирість, мужність, чистота та співучість українського слова, дослідження якого сьогодні більше, ніж просто необхідність.

Метою нашої статті є дослідити використання такого образно-виражального засобу як метафора у творчості Ігоря Павлюка та Оксани Пухонської. Завдання ж дослідження полягає у тому, щоб проаналізувати значення метафоричної мови у творчості обох поетів, виділити та охарактеризувати види метафор, які  використовують митці.

Тексти творів І.Павлюка багаті цікавими знахідками, одні з яких – метафори й порівняння. Петро Сорока навіть називає його «поетом порівнянь». Науковець стверджує, що саме така здатність поета є ознакою таланту, особливістю поглибленого зору, дару неба [14].

Я. Голобородько пише, що «метафоричний простір Павлюка строкатий і розмаїтий, об’ємний і варіативний, численний й ексклюзивний» [1].

Метафора у поезіях Ігоря Павлюка сприяє динамізації тексту, є рушійною силою творення траєкторії думки, ідеї, розвитку проблеми, тому слід наголосити на переважаючій дієслівності в основі метафори митця [12, с. 40].

У всій своїй красі та силі Ігор Павлюк постав як автор цікавих знахідок – лексем; фраз, строф; метафор та порівнянь, написавши роман у віршах  «Паломник» [19].

Володимир Базилевський називає Павлюка І.З. «одним з тих поетів, які не поневажують тих законів, а якщо й легковажать ними, то ця легковажність під його пером найчастіше обертається на позитив: поезія кидає рукавичку логіці й займає» [2].

Митець навіть у невеликій передмові до роману наголошує: «Тут, стиснуте до метафор, природно, є все, що пульсувало у моїх зовнішньому та внутрішньому світах: і суспільно-політична аура, і міфологія, кохання і любов, зрада і шляхетність, казка, і пісня… Якщо хтось запитає мене просто: навіщо я писав це? – то я відповім просто: шукав свою молитву – розмову з Універсумом… Рядки цього роману – шрами на хребті мого духу, який змінював напрямок дихання: з горизонтального на вертикальний» [20].

На думку О. Пухонської, спектр дослідження такої метафори досить багатогранний, тому слід використовувати різносторонній, а саме: вчитуватися в текст, розуміти образи, які наявні в ньому. Це такі фрази-метафори: «Торішні гнізда цвітом замело», «Під місяцем вишні киплять купально», «Рай асфальтують. Там кисне смола синьоока», «Тож складає поет свої болі охайні в совочок», «Намацую цей дощ, неначе нерв», «Сніг. Боліла печаль» [12, с. 40]. До речі, Пухонська Оксана сама досить часто використовує такі метафори («І вечір росте, як трава із глибин землі», «Заблудилася серед епох і солодких рим…», «Гітарно мовчить ріка», «Журавлями злетіли, А зорями впали вниз», «На кавовій гущі сплетуться нитки іроній») [9].

Зокрема, Петро Сорока у своїй рецензії на збірку Оксани Пухонської «Вогонь» наголошує на таких «зблисках-метафорах» поетеси: «Вітер осені вміє любити душу», «Поламаний слізьми вітер», «Душа на тіла розбита», «Заговорена кров небес», «Нам би ще якось навчитися вміти, вміти так не думати про смерть…» та інших [15].

Використання митцями метафор позбавляє тексти віршів примітивності й, своєю чергою, забезпечує повноту, насиченість творів на рівні відчуття, а на рівні розуміння – різнобічність проблематики та асоціативність мислення [12, с. 38].

Так, дослідниця творчості О. Пухонської, Софія Стасюк, говорячи про її поезію, зокрема збірку «Крізь Вени Всесвіту», наголошує на тому, що книга пройнята трагізмом й у цьому контексті виділяє такі метафори поетки: «Стогне вітер століть, наче кров», «Із крові росте трава», «Тіло болить душею», «Допиваю вино, як біль», «Церковним дзвоном плакала душа» [13].

Метафора, окрім усього іншого, слугує засобом творення нових образів, що є втіленням мислення автора, його бачення світута зображення ним його. Образи, які використовують Ігор Павлюк та Оксана Пухонська – своєрідні, вони космогонічні, історичні, релігійні.

Привертає увагу вірш О. Пухонської «Пісня», який є одним із кращих прикладів її поетичної майстерності, тут авторка вдало поєднує використання стилістичного засобу творення поезії з глибиною думки та несподіваним поворотом образів («поетично первородніє північ», «почерк призабутих почуттів», «пожовклий пілігрим пам’яті», «палітра північних проблисків», «погасле полум’я правди») [13].

Ігор Павлюк та Оксана Пухонська використовують розгорнуті (втілюються продовж великого фрагмента повідомлення або всього повідомлення в цілому – Стареньке сонце гляне з-під руки, / Душа складе своєму тілу крила. / Я сотні раз проходжу крізь віки – / І сотні раз мені земля ця мила), реалізовані (передбачають метафоричне вираження без урахування його фігурального характеру, метафора, таким чином ніби має пряме значення – На пальчиках із себе вийшла ти, / Куди себе подіти ще не знаєм), стерті (утверджують своє значення і стають майже повноцінними без співвіднесення із первинним – Cніги ідуть на море, Cпішимо «на ура») й різкі метафори (поєднують віддалені одне від одного поняття, щоб зрозуміти цю метафору слід зрозуміти усю строфу, або й увесь текст – Ми у мріях тільки зустрічались, / Нам не спиться від щасливих днів. / Голубого золота печалі / На душі самісінькому дні, зрозуміти метафору «голубого золота печалі» можна лише у контексті строфи; Це кохання мені – наче ніж, наче ніж у душу. Заблудилася серед епох і солодких рим… Полиново якось… Я закони життя порушила, Щоб змінити судьбу, щоби більше не бути з Ним. Розбираюсь в собі… і дощем зашиваю  рани…Обриваються струни, Гітарно мовчить ріка, зрозуміти повністю метафори «дощем зашиваю рани», «гітарно мовчить ріка» можна, розуміючи зміст усієї строфи).

У творах Оксани Пухонської, як і в Ігоря Павлюка, переважає сумна настроєвість метафори-фрази («Присутність сліз – відсутність порожнечі», «То буває таке – коли друзі стають ворогами», «Із крові росте трава», «Церковним дзвоном плакала душа» (О. Пухонська); «У калиновім гробі історія спить», «В моїх пісень замерзли полюси», «Сніг. Боліла печаль» (І. Павлюк)); рідше зустрічаються оптимістичні метафори («Ріднили багаття і зорі нас», «Так і дерева ротами пташат зацвітають», «Між зорями мрію свою пасу», «Наше щастя пахло апельсинами» (І. Павлюк); «Вдивляюсь душею у сьоме небо», «Вітер осені вміє любити душу» (О. Пухонська)). Переважно поети використовують дієслівні метафори («Мовчить у душу біла чайка храму», «Зреклися слів і зорі й полини» (І. Павлюк); «Впадуть зорі сумні у ріки крижаний вогонь» (О. Пухонська) – багато дієслівних метафор поетів ми вже цитували вище), субстанціальні («неба дитинства мого», «жили калини», «шкіра слова»), інколи поєднують ці два види («романтика струни», «сирітство землі»).

О. Пухонська зазначає, що метафори постають не лише індивідуальним художньо-стилістичним прийомом, а й цілісним явищем, яке своєю багатогранністю не лише збагачує запас художньої мови, а й визначає цінність авторських текстів, їхню насиченість і здатність залишатися сучасними та актуальними [12].

Таким чином, метафорика творів Ігоря Павлюка та Оксани Пухонської досить різноманітна та багатовекторна. Автори вміло володіють словом, тому для зображення навколишньої дійсності використовують різноманітні способи, серед яких переважає дієслівна метафоризація, характерне часте застосування розгорнутих метафор, метафоричних образів, окрім того, використання поетами реалізованої та різкої метафор.

ЛІТЕРАТУРА

• Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / за заг. ред. Олександри Сербенської: навч. посібн. – 3-тє вид., доп. і переробл. – Львів: Апріорі, 2017. – 304 с.
• Базилевський Володимир. Політ у глибину. / Базилевський Віктор // Літературна Україна. – 2007. – С. 6.
• Голобородько Я. Художні клейноди Ігоря Павлюка [Електронний ресурс] / Ярослав Голобородько. – Режим доступу: http://maysterni.com/publication.php?id=8552
• Ігор Павлюк: письменник, науковець: біобібліогр. покажчик / упр. Культури Волин. ОДА; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки; Ін – т. літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Львівський нац. ун –т ім. Івана Франка; упоряд. А. А. Понагайба. – Луцьк: Терези, 2016. – 216 с.
• Палинський Віктор. Між грою і битвою: (кілька думок з приводу книжки лірики Ігоря Павлюка) / Палинський Віктор // Дзвін. – 2015. – № 10. – С. 170-173.
• Павлюк І. З. Алергія на вічність: поезія / І. З. Павлюк. – Львів: Каменяр, 1999. – 150 с.
• Павлюк І. З. Бунт: лірика і драм. поеми / І. З. Павлюк. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2006. – 220 с.
• Павлюк І. З. Нетутешній вітер: [вірші] / І. З. Павлюк. – Львів: Каменяр, 1993. – 110 с.
• Павлюк І. З. Острови юності: поезії / І. З. Павлюк. – Львів: Каменяр, 1990. – 71 с.
• Павлюк І.З. Україна в диму. Послання з резервації: Соціальна лірика. – Луганськ: Книжковий світ, 2009. – 168 с.
• Полконський В. Так батьківщинноо тут мені [Електронний ресурс] / Валерій Полконський. – Режим доступу: http://naub.org.ua
• Поліщук Я.О. Міфологічний горизонт українського модернізму / Ярослав Олексійович Поліщук. – Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 1998. – 296 с.
• Пухонська Оксана. Вогонь / Оксана Пухонська – Т.: Терно-граф, 2009, – 96 с.
• Пухонська Оксана. Крізь весни Всесвіту: Поезія / Оксана Пухонська. – Тернопіль: Лібра Терра, 2008. – 100 с.
• Пухонська О. Я.Творчість Ігоря Павлюка: проблематика та тропіка: [монографія] / О.Я. Пухонська. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010. – 88 с.
• Пухонська Оксана. Час відвертіє: Поезія / Оксана Пухонська. – Тернопіль: Лібра Терра, 2013. – 114 с.
• Рецензії – Оксана Пухонська. Софія Стасюк. – Поетичні майтерні [Електронний ресурс] / Стасюк Софія. – Режим доступу: http://maysterni/com>publication
• Сорока П. Рецензія на роман у віршах «Паломник» Ігоря Павлюка [Електронний ресурс] / Сорока Петро. – Режим доступу: http://umoloda.kiev.ua.number
• Сорока П. Якщо Оксана Пухонська буде рости [Електронний ресурс] / Cорока Петро. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org
• Якубовська М. У дзеркалі слова // У світлі високої зорі… (Літературний портрет Ігоря Павлюка) / Марія Якубовська. – Львів: Каменяр, 2005. – С. 552 – 562.

Стаття присвячена семантичному аналізу політичних промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон. У статті запропоновано класифікації концептуальних метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика.

Ключові слова: політична промова, метафора, термінологія, семантика, лексика.

The article is devoted to the semantic analysis of the political speeches delivered by the U.S. Secretary of State Hillary Clinton. It provides with the classification of conceptual metaphors found in the public discourse of the American politician.

Key words: political speech, conceptual metaphor, terminology, semantics, vocabulary.

Метафори утворюють значну кількість словникового складу сучасної англійської мови, яка є не тільки гнучкою, а й мінливою. Постійне поповнення лексики сучасної американської політичної публіцистики за рахунок метафор слугує придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства.

Політична промова належить до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Проблему лексико-стилістичних особливостей політичних промов досліджували такі науковці І.В. Арнольд, А.М. Баранов, М.В. Блажевич, А.Ф. Селіванов, Г.В. Колшанський, Л.Г. Павлова, Г.Г. Почепцов, І.Г. Чередниченко та ін. Питання метафоризації політичних текстів розглядали у своїх наукових дослідженнях Дж. Лаккоф, А.О. Худолій, А. П. Чудинов.

Метафора приваблювала та приваблює дослідників, оскільки її розглядають як процес і результат дії складних мовних і когнітивних механізмів та засіб концептуалізації емпіричних знань. Ґрунтовне дослідження метафори пов’язане з вивченням особливостей її функціонування у мовленні, де в повному обсязі відбувається реалізація її синтагматичних зв’язків.

Метою дослідження є семантичний аналіз політичних промов колишнього Державного секретаря США Гіларі Клінтон, який передбачає класифікацію концептуальних метафор, їхній поділ на тематичні групи, визначення їхніх лексичних та семантичних характеристик, особливості використання у промовах політика.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• здійснити аналіз концептуальних метафор, виявлених у промовах Гіларі Клінтон та класифікувати їх відповідно до тематичних груп;
• виявити ефект впливу метафор на аудиторію.

Промови вважаються найголовнішим вербальним втіленням риторики. Під промовою розуміють публічний виступ з певного приводу, що має чітку логічну структуру, смислове навантаження та мету.

Процедурним механізмом сугестії у політичних промовах є використання метафоризації, тобто перенесення якостей одних об’єктів дійсності на якості інших. Варіювання різних семантичних наслідків метафор у різних контекстах визначає ефект цього механізму інтерпретації дійсності. Метафори широко застосовуються в політичних промовах та аргументації. Вони слугують засобами схиляння аудиторії до прийняття певного рішення, спонукають до очікуваної мовцем поведінки аудиторії [2, 190].

За словами А. О. Худолія, метафора виступає результатом когніції людини з семантичними параметрами, властивими англійській мові, а самі явища мови, зокрема значення та референція, переломлюються через призму когніції людини [4, 183].

Дж. Лаккоф у когнітивній теорії стверджує, що коли промовець використовує метафори, то він трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», тобто ту, яка сформує думку реципієнта. Тема цієї «кінцевої» інформації незнайома йому, а метафора порівнює незвичну інформацію із чимось уже відомим. Теоретично, кожне метафоричне висловлювання – це мовленнєвий акт: він встановлює або найчастіше сприяє встановленню зв’язку між знайомими і незнайомими темами для реципієнта інформації. Ця теорія стверджує, що коли державні лідери намагаються донести будь-яку інформацію, аудиторія спостерігає за їхніми відносинами із слухачами, думає про метафоричне вираження категорії «висоти» та «відстані», які їх відділяють від державних діячів. Вони усвідомлюють себе окремо від них [3, 245].

У політичній мові існують такі види метафор: розміру, особистої зверхності, відстані, субординації, а також метафори вибору [1, 260].

Метафори розміру охоплюють поняття «що більше – то краще». У промовах політичних діячів завдяки цьому виду метафори досягається ефект кращої перцепції інформації реципієнтом, особливо пов’язаної із розмірами та обсягом. Вони сприяють формуванню образу у свідомості та закладають початкове ставлення до тих чи інших понять [1, 262]. Так, наприклад, у промовах Гіларі Клітон, трапляється лексична конструкція the scope and scale of a problem, яка підсилює значення проблеми у свідомості аудиторії та безпосередньо виконує функцію афектації:

Concrete action is possible when we understand the scope and scale of a problem [13]. Наведений приклад підтверджує, що вдало дібраний метафоричний вираз підсилює важливість та значення тієї чи іншої проблеми, сприяє її детальному та скрупульозному вивченню.

У промовах Гіларі Клінтон досить часто трапляється лексема «force», яка у сполученні з іншими семантичними одиницями створює ефект контамінованої метафори:

And we thank Senegal for contributing troops to the ECOWAS stabilization force there [12]. Лексична конструкція «stabilization force» має як денотативне, оскільки все-таки йдеться про всі військові сили, що діяли в регіоні, так і конотативне значення, позаяк мовець говорить водночас і про мету та результат їх діяльності – стабілізацію конфліктної ситуації в регіоні.

Іншого семантичного наповнення набуває лексема у висловлюванні держсекретаря США під час проголошення заключної частини тієї ж промови:

Thank you for being a model in this region, a champion of democracy, a force for peace, prosperity, and progress [12]. Тут лексема «force» не виступає військовим терміном, а швидше передає потенціал країни та її напрацювання у сфері миротворчої діяльності та прогресивного поступу.

Наступним видом є метафора зверхності. Приклади таких метафор частіше трапляються в тоталітарних промовах і слугують для відділення правлячої верхівки від звичайних груп населення. У демократичних промовах ця межа зникає й усі класи та групи зближуються [1, 263].

Цей тип метафор не є типовим для текстів політичних промов Гіларі Клінтон. Тим не менше можемо виокремити декілька прикладів: «to lift your own people out», «takes leadership from the top», «preserving their grip on power», «at the bottom of a list of rankings».

That means a nation’s own efforts to lift your own people out of poverty… [12]. Ця метафора відображає намагання Гіларі Клінтон максимально наблизити владу до пересічних громадян і показати, що всі дії політичних діячів спрямовані на добробут громадян.

Метафори відстані, зазвичай, використовуються для того, щоб дати уявлення про певне явище у порівнянні з минулим чи майбутнім, чи в певних територіальних рамках, і щоб запевнити аудиторію, що буде вжито наступних заходів [1, 263].

Цей тип метафор є домінуючим у промовах Гіларі Клінтон, що підтверджується такими прикладами:

And we’ve seen very clearly that parliamentary elections go hand-in-hand with greater economic opportunity. 2. Anyone who doubts that political openness and prosperity go hand-in-hand only have to look to South Korea, Japan, Indonesia, Taiwan – democratic societies that have delivered tremendous economic benefits [7]. Метафора «hand-in-hand» створює враження близькості та взаємопов’язаності двох процесів – парламентських виборів та економічного поступу.

У промовах Гіларі Клінтон ми можемо виокремити такі метафори відстані: «erase old dividing lines in global politic», «starts in the small places close to home», «having a black hole at the center of our data-driven universe», «in the vanguard of the struggle for justice».

You will decide whether South Africa seeks to erase old dividing lines in global politics [16]. Тут метафора створює враження близькості та тісної співпраці у світовому просторі, вказує на відсутність і необхідність стирання кордонів у глобалізованому світі.

Метафора субординації особливо характерна для диктаторського суспільства. Вона, як правило, вказує на те, що адресати промови не можуть змінити ситуацію, тому що існує непорушна встановлена зверху централізована ієрархічна система суспільного устрою та державного управління. Демократія ж сама по собі передбачає рух, вибір, відсутність чітких імперативів, тому політики-демократи за допомогою метафор субординації намагаються підкреслити основне правило демократії – право вибору [1, 264].

Метафори субординації практично відсутня у промовах Гіларі Клінтон. Однак, можемо виокремити певні лексичні конструкції, які за своєю семантикою наближаються до метафор субординації. У промові Гіларі Клінтон трапляються метафори субординації: «stand up for democracy and universal human rights», «to fight off a serious threat to democracy», «to stand on the side of freedom»[16].

So the United States will stand up for democracy and universal human rights, even when it might be easier or more profitable to look the other way, to keep the resources flowing. Наведена у контексті метафора свідчить про готовність Сполучених Штатів відстоювати демократію та загальні людські права у всьому світі.

Як ми переконалися, метафори субординації у промовах Гіларі Клінтон мають демократичне спрямування і є закликами до боротьби із загрозами демократії та свободи. Вони спрямовані на захист свободи як одного із ключових понять серед цінностей американського народу.

Метафори вибору – це знову ж таки метафори демократії. Вони використовуються політиками для того, щоб показати виборцям наявність альтернативи [1, 265].

Наприклад, у промовах Гіларі Клінтон ми почуємо: «our foreign policy priorities», «separating wheat from the chaff», «to keep economic engine going» [11]. Вищезазначені метафори створюють уявлення, що майбутнє держави завжди знаходиться в руках її громадян, і що їх свідомий вибір допомагає у встановленні демократичних ідеалів та засад, що стануть запорукою успіху їх Батьківщини.

У політичних промовах також трапляються метафори вибору, що пов’язані із пошуком: «everyone has to find their own path», «to find the truth»:

As we look at the unique strengths, challenges, and histories of individual nations, we know everyone has to find their own path [7]. Лексична сполука «to find their own path» у цьому контексті має значення «знайти свій шлях розвитку», тобто Гіларі Клінтон говорить, що не існує універсальної моделі розвитку, яка підходитиме усім країнам без винятку. Відтак, кожна нація повинна віднайти стратегію розвитку, що відповідатиме її реаліям.

Особливістю у промовах Гіларі Клінтон є використання метафор, що містять елементи або ж цілі лексичні конструкції з військовими термінами або транстермінологізованими одиницями військового семантичного забарвлення з ознаками метафоричності на позначення явищ суспільного та політичного життя.

But whether you’re a veteran of these efforts or someone new to what we are trying to do together, the United States will stand with you as your partner on the basis of mutual respect in order to make sure that the benefits that we see as so potentially achievable are available for you and particularly for the next generation [6]. Під метафорою veteran of these efforts Гіларі Клінтон має на увазі досвідченого борця за ідеї, які поділяють громадяни США.

Неодноразово у політичних промовах Гіларі Клінтон трапляються метафоричні вирази, до складу яких входять лексичні одиниці, запозичені із ділової, економічної та фінансової сфер: «…extract the wealth of Africa…» [12], «…to build a new partnership…» [12], «…launching a new partnership [16], «…to unlock global financing for long-delayed infrastructure projects…» [12], «…export-driven model …» [12], «…to keep economic engine going…» [11], «…reaping the economic rewards…» [12].

As certainly as America lies over the horizon behind me, so I pledge to the people of Africa that we will reach over this ocean to build a new partnership based on friendship and respect [12]. Метафора to build a new partnership вживається на позначення налагодження дипломатичних відносин, що базуються на напрацюванні і зусиллях з обох боків, відтак встановлення такого «партнерства» (лексема із ділового мовлення) прирівнюється до будівництва.

Гіларі Клінтон неодноразово використовує спортивні метафори у своїх політичних промовах. Наприклад: «…Jim Clifton and his team…», «…a race between hope and fear…», «…champion of democracy….». Спортивні метафори створюють враження гри, позбавляють ситуацію серйозності, вказують на переможців та тих, хто зазнав поразки. Наведені лексеми роблять інформацію емоційно забарвленою, внаслідок чого вона легше сприймається реципієнтом як зрозумілий і знайомий варіант, позаяк політика справді нагадує спортивні ігри, перегони, а політичні діячі подібні до учасників цих змагань.

So it’s great that we’re back here today, and I am grateful to Jim Clifton and his team for joining us to highlight the urgent need for more and better information about women and gender equality around the world [13]. У цьому реченні наведено приклад використання спортивної метафори team, яка підсилює враження гри, командного духу, згуртованості довкола вирішення поставленого завдання.

It is a race, a race between hope and fear, a race between potential realized and despair imbued in every pore of one’s body [12]. Гіларі Клінтон використовує метафору race, адже лексема із спортивної термінології про перегони найбільш релевантна, коли йдеться про протистояння двох антиподів – чи то ідеологій, чи двох антонімічних понять, що виражають полярні опозиції.

Ще однією групою метафор є метафори із сфери будівництва: «economic ruin», «a key building block», «four pillars», «to build a new partnership», «to build strong institutions», «we are building on the progress», «a global economic architecture», «to reinforce an architecture of rights-based rule». Розглянемо детальніше деякі із них:

In the late 1990s, this country was emerging out of years of war and economic ruin [15]. Автор використовує метафору economic ruin, що має значення «занепад в економічній сфері», період застою та стагнації в економіці держави. Використовуючи досить сильне за емоційним впливом слово «руїна», Гіларі Клінтон створює враження критичності ситуації, висловлюючи думку, що економічна система знаходиться у кризі. А поєднання виразу зі словом war передає реципієнту усю повноту критичної ситуації та занедбаного стану. У цьому контексті лексема war вжита у значенні конфлікту, гострого непорозуміння, суперечності. Проте зважаючи на попередні військові дії, можна говорити і про дещо буквальне значення семеми, її денотативність, позаяк лексема використана на позначення стану воєнних дій. Використання лексеми створює ефект напруження та додає змістової ваги і серйозності висловлюваному.

Іноді у промовах Гіларі Клінтон трапляються медичні та біологічні метафори. Зокрема у промовах держсекретаря примітні у складі метафоричних конструкцій лексеми на позначення частин тіла людини: «at the heart of our foreign policy priorities», «despair imbued in every pore of one’s body», «falling into the hands of terrorists», «extra-judicial killings at the hands of the mutineers», «heads of state», «heads of delegations», «back down in the face of threats».

That’s one of the reasons we have put women at the heart of our foreign policy priorities at the State Department [13]. Метафора at the heart of our foreign policy використана держсекретарем для того, аби акцентувати на важливості питання жінок – і поставити його в центрі, в серці політики закордонних відносин.

Медична сфера: «an anemic global economy», «economic recovery», «weak economy is collapsing», «healthy trade».

Consider some of the problems we face today – an anemic global economy, transnational crime and terrorism, climate change, disease, famine, nuclear proliferation [16]. Означення anemic (лексема із медичної галузі) використано у цьому контексті на позначення слабкої, недостатньо викристалізованої, не досить стабільної економічної системи світового масштабу. Термін і його використання у переносному значенні створюють стилістичний ефект, вираз легко розуміється реципієнтом та запам’ятовується, позаяк використання аналогії із загальновідомими концептами та поняттями досягають поставленої мовцем мети.

Також у політичних промовах Гіларі Клінтон можемо виокремити контаміновані метафоричні конструкти з лексичними одиницями запозиченими зі сфери мистецтва: «African renaissance», «paint a picture», «rich mosaic of democracy».

And here in Senegal, Bill talked about an African renaissance [12]. Для президента США renaissance (відродження) держави передусім полягає у встановленні демократичних цінностей, прав і свобод людини. Тобто у цьому контексті культурологічна лексема renaissance означає оновлення держави, декларація її ціннісних засад, ініціювання стабілізації усіх сфер суспільно-політичного життя.

Таким чином, транстермінологізовані лексичні одиниці у контамінації з іншою лексикою, у тому числі узуальною, створюють метафоричність висловлюваного. Такі лексичні конструкції вживаються у публіцистичних текстах як прагматично-експресивні компоненти імпліцитної сугестії на читача з метою зрозумілості, експресивності, проведення аналогії із сферою терміносистеми, у якій вони побутують.

Державний секретар США Гіларі Клінтон у своїх політичних виступах нерідко використовує метафори, що до своєї семантичної структури включають лексеми на позначення вогню. Наприклад, «before the wood is stacked or the match is struck», «when the fire is at full blaze», «might reignite the flames of conflict», «stacking dry firewood before striking the match».

The United States and our partners must act before the wood is stacked or the match is struck, because when the fire is at full blaze, our options for responding are considerably costlier and more difficult [10]. У цьому контексті йдеться про необхідність вжиття негайних заходів з метою запобігти загостренню критичної ситуації, оскільки боротися із викликами краще на ранніх стадіях їх появи. Гіларі Клінтон пояснює план дій метафоричними засобами: «…треба діяти, доки не закладені дрова і не запалений сірник, бо коли полум’я розгориться, тоді заходи боротьби з ним обійдуться значно дорожче…».

Отже, метафори, ретранслюючи властивості та ознаки предметів реального життя на політичні явища, створюють у свідомості людей образи та конструкти, які стають шаблонами у їхніх політичних поглядах, поведінці. Образність та метафоричність висловлювань Гіларі Клінтон під час публічних виступів створює дружню атмосферу, сприяючи аудиторії осмислити серйозні теми, розтлумачити глобальні процеси простою мовою, яка апелює не лише до логіки, а й до емоцій та відчуттів реципієнтів. Такий підхід є досить ефективним у політиці.

Література:

1. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой комуникации / Зарецкая Е. Н.  — Санкт-Петербург, 1998. — 345 с.
2. Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації / Федатов Л. Н. — К. : Наукова думка, 2003. — 289 с.
3. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Фрумкина Р. М.  — М. : Academia, 2001. — 320 с.
4. Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX- початку XXI століття : монографія / А. О. Худолій. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006.– 384 с.
5. Clinton H. R. Remarks at the 2012 International AIDS Conference: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm
6. Clinton H. R. Remarks at the African Growth and Opportunity Act Forum to Mark Global Economic Statecraft Day: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm.
7. Clinton H. R. Remarks at the APEC Women and the Economy Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm
8. Clinton H. R. Remarks at the Child Survival Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192325.htm
9. Clinton H. R. Remarks at the Climate Clean Air Coalition and Green Embassy Event: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm
10. Clinton H. R. Remarks at the U.S. Holocaust Memorial Museum Forward-Looking Symposium on Genocide Prevention: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm
11. Clinton H. R. Remarks at the U.S.-India Higher Education Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу : http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm.
12. Clinton H. R. Remarks on Building Sustainable Partnerships in Africa: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm
13. Clinton H. R. Remarks on Evidence and Impact: Closing the Gender Data Gap: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm.
14. Clinton H. R. Remarks to the International Women’s Leadership Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm.
15. Clinton H. R. Remarks to the Lower Mekong Initiative Women’s Gender Equality and Empowerment Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195001.htm
16. Clinton H. R. The United States – South Africa Partnership: Going Global: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm

Секція (Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської)

РОЛЬ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ ІНТЕРНЕТ-РЕЦЕНЗІЇ У РОЗВИТКУ ВОКАБУЛЯРА СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 

 Ключові слова: театральна рецензія, публіцистичний стиль, метафора, метонімія, фразеологізм.

Ключевые слова: театральная рецензия, публицистический стиль, метафора, метонимия, фразеологизм.

Key words: theatre review, publicistic style, metonymy, metaphor, idiom.

 Театральна критика для носіїв англійської мови є цінним інформаційним ресурсом, без якого неможливе адекватне розуміння феномена театру й визначення його місця в світовому сценічному контексті. Проте для студентів, що професійно вивчають англійську мову, це не лише джерело культурного збагачення, але і один зі шляхів поповнення словникового запасу багатою та різноманітною лексикою.

Звісно, читання класичної літератури та вивчення нових словосполучень за навчальними підручниками – це невід’ємна частина навчання філолога, проте не варто забувати, що розвиток мови не стоїть на місці, і щоб від нього не відставати потрібно слідкувати за сучасними виданнями, новинами, відгуками, книгами молодих авторів.

Студент-філолог, повинен не лише мати величезний словниковий запас, знати правила граматики та використання вже відомих фразеологізмів та метафор, але також навчитись виходити за межі словникових значень, відчувати мову та швидко реагувати  на нові фразеологічні та метафоричні утворення.

До одного з найвдаліших джерел поповнення вокабуляру можна віднести й інтернет-рецензію, зокрема театральну. Рецензію, як і всю театральну критику відносять до текстів публіцистичного стилю, але враховуючи, що це не переказ сюжету, а відтворення та оцінка сценічного дійства, то і стиль її цікавіший, жвавіший і наповнений емоційно-забарвленою лексикою.

.Якщо розглядати публіцистичний стиль на лексичному рівні, то варто відмітити використання наступних мовних засобів:

а) широке використання суспільно-політичної, економічної, загальнокультурноої лексики;

б) використання урочистої лексики, часто в поєднанні з розмовною;

в) акцентування авторського «я», особистої оцінки ситуації;

г) розширення значення слів в контексті, іронічні прирощування їх значення, часта мовна гра, каламбури(особливо в заголовках);

д) використовується багатозначна образна лексика, емоційно-оцінні слова, експресивні сталі словосполучення, перифрази;

е) уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів [1; с.137].

Рівень метафоричності кожного окремого публіцистичного тексту обумовлений тематичною прив’язаністю матеріалу та особливостями індивідуального авторського стилю. Наявність метафор більшою мірою характерна текстам, що висвітлюють питання культури та мистецтва. До таких відносяться і театральні рецензії; їх автори схильні до креативного стилю, насиченого численними стилістичними прийомами та різноманітними засобами виразності [2; с.152]

Як приклад наводимо наступні метафори, вжитті в проаналізованих театральних рецензіях: find of the night, colourful revelation, hardboiled wife, strait–laced frustration, the fruits of ‘mendacity‘, palette of manners and emotions, web of deception, quicksilver confidence та інші .

Зустрічаються також яскраві приклади поширених (prolonged) оригінальних метафор: «At least I assume that the pre–show soup I ate had been dosed with hallucinogenic drugs of some kind.», «Іt struck me as the theatrical equivalent of Chinese water torture».

Прагнучи піднятися на нові щаблі образного осягнення, автори часто використовують споріднений з метафорою троп – метонімію. Для прикладу, «They hardly seem to be characters at all, just mouthpieces for arid words on a page.» (Слово-метонім – mouthpieces. Автор наголошує, що актори не грають, а лише озвучують написаний текст. «…theatrical dud from Frayn…» –слово-метонім – dud зі значенням одяг. Рецензент вказує на нікчемну гру актора, називаючи його лише театральним вбранням героя.

Ще однією стилістичною особливістю мови англомовних періодичних видань є вживання власних авторських неологізмів та оказіональних новотворів. Так для прикладу: doomy–gloomy through–sung blockbusters, all–important dream–like quality, actors–cum–rappers, stick–in–the–mud ways. Поширене також використання сучасних сленгових слів, наприклад: laugh–out–loud comedy , jibber–jabber.

Наряду з іншими стилістичними засобами в театральних рецензіях використовується велика кількість ідіоматичних з’єднань, що надають тексту емоційно-образну насиченість та допомагають створювати специфічну образність. Наприклад: to tread the boards– працювати актором, steal the show – бути в центрі уваги, to play a full house – викликати аншлаг у залі, to take a curtain call – вийти на поклон перед публікою, being in the spotlight – бути у центрі уваги, та інші.

Література:

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика та культура української мови / Н.Д.Бабич. – Л.: Світ, 2000. – 432 с.
2. Добросклонская, Т. Г. Вопросы изучения медиатекстов: Опыт исследования современной английской медиаречи [Електронный ресурс] / Т. Г. Добросклонская. – 3-е изд. – М. : КРАСАНД, 2010. – 288 с. – Режим доступу: http://www.scribd.com/doc/70403033/356763-C95EE-Dobrosklonskaya-t-g-Voprosy-Izucheniya-Mediatekstov-Opyt-Iss#page=143

 Відомості про авторів: Ткаченко Наталія Миколаївна — студентка Національного Люксембурзького університету.