Ключові слова: кіберзлочинність, комп’ютерні технології, мережа Інтернет, кіберполіція.

Annotation: The article deals with the problems of crime prevention in the field of computer technology.

Keywords: сybercrime, computertechnology, Internet, kiberpolice.

Постановка проблеми. Злочини у сфері комп’ютерної інформації характеризуються найвищим ступенем латентності, при цьому збиток, що наноситься ними, часом є досить значним. З урахуванням всіх цих обставин слід дослідити кримінологічні особливості попередження злочинності у сфері комп’ютерних технологій.

Завдання дослідження. Завданням цього дослідження є аналіз існуючих проблем і суперечностей в законодавстві щодо запобігання злочиннності у сфері комп’ютерних технологій та формування шляхів їх вирішення.

Розробка проблеми. Вагомий внесок у дослідження злочинності у сфері комп’ютерних технологій здійснили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як  В. Школьний, В. Шеломенцев, В. Телійчук, М. Солнцев, Н. Селіванов, В. Пархомов, С. Ніколаюк, Ю. Ляпунов, В. Мінаєв, В. Копилов та ін.

Виклад основного матеріалу. У зв’язку з ратифікацією Україною Конвенції про кіберзлочинність 7 вересня 2005 р. вважається за доцільне вживати термін кіберзлочини.

Конвенція містить норми, здатні доповнити і поліпшити законодавчу базу нашої держави в цій сфері.

Конвенція про кіберзлочинність направлена на регулювання трьох основних питань:

– кримінально-правової характеристики злочинів у сфері комп’ютерної інформації;

– кримінально-процесуальних аспектів боротьби зі злочинністю, направлених на забезпечення збирання доказів при розслідуванні комп’ютерних злочинів;

– міжнародної співпраці в кримінально-процесуальній діяльності, яка направлена на збирання доказів скоєння таких злочинів за кордоном.

Конвенція про кіберзлочинність називає п’ять видів комп’ютерних злочинів: незаконний доступ, незаконне перехоплення, втручання в дані, втручання в систему, незаконне використання пристроїв комп’ютерних паролів, кодів доступу або інших подібних даних.

Конвенція про кіберзлочинність включає норми права, які держави- учасники зобов’язалися включити в національне законодавство, а також норми, що встановлюють порядок міждержавної співпраці у справі боротьби зі злочинністю у сфері високих технологій^{[1, 71]}.

Наказом МВС від 30 жовтня 2012 р. № 988 затверджено Положення про

Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України. Управління є самостійним структурним підрозділом у складі кримінальної міліції МВС, яке відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, у тому числі організовує і здійснює в межах компетенції і відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність^[2]. Надалі Управління було реформовано в Департамент кіберполіції Національної поліції України.

Крім спеціальних підрозділів, безпеку в інтернет мережі повинні підтримувати Інтернет-провайдери та власники інформаційних систем. Зокрема, керівники служб безпеки банків, інших критичних в інформаційному відношенні установ перш за все повинні зважено підійти до питання доцільності використання інтернет-послуг. При позитивному вирішенні необхідно спланувати хто, коли і з якою метою повинен користуватись мережею, забезпечити технічний захист інформаційних систем, використовувати кримптографічний захист інформації. Як показує практика, особливу увагу необхідно приділяти конфліктним ситуаціям у колективі, через те, що в більшості протиправних дій, пов’язаних з використанням комп’ютерних технологій, буває задіяна організована злочинна група, один з членів якої, як правило, знаходиться в потерпілій групі. Іноді достатнє матеріальне та моральне стимулювання своїх працівників коштує набагато дешевше, ніж значні витрати на програмно-технічні комплекси захисту^{[3, 233]}.

Як свідчить практика, отримавши опір технічної системи захисту щодо несанкціонованого доступу до комп’ютерної системи, злочинці шукають нову інформацію для подолання своєї ентропії – нових знань щодо способів і шляхів вчинення злочину. Зупинити їх може лише покарання через суд чи реальна загроза покарання у суді. Великого значення у попередженні, виявленні та боротьбі з комп’ютерними злочинами має виявлення і дослідження причин їх вчинення та напрацювання відповідних рекомендацій протидії, зокрема, за участю правоохоронних органів. Дослідження, проведені в Україні, свідчать, що широкий загал фахівців, чия діяльність пов’язана з комп’ютерними технологіями, не мають не тільки відповідних навичок, а й правових знань: як правильно документувати дії порушника; як діяти до втручання у справу правоохоронців тощо. Це зумовлено тим, що в більшості неюридичних вищих навчальних закладах правова підготовка, як правило, обмежується єдиною юридичною навчальною дисципліною – «Основи права». До того ж, часто ця навчальна дисципліна не містить тем, які б розкривали юридичну сутність та особливості змісту комп’ютерних правопорушень, зокрема таких, що визначаються як злочини. З цим пов’язана ще одна проблема – відсутність широкого загалу фахівців-юристів, які б могли кваліфіковано, комплексно донести проблематику комп’ютерної злочинності та правових засобів протидії їй. Таким чином, формується замкнене коло щодо подолання соціальної ентропії до протидії комп’ютерній злочинності^[4].

Для попередження злочинів слід вживати наступні заходи:

• Інформаційно-аналітичну роботу;
• Створення підрозділів технічного захисту інформації в органах влади, орагнах внутрішніх справ, збройних силах, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, діяльність яких пов’язана з інформацією, що підлягає технічному захисту;
• Підготовка кадрів для роботи у сфері технічного захисту інформації.

Вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері попередження та протидії легалізації доходів, пов’язаних із злочинами у сфері кіберзлочинності, можливе за наступними напрямами:

• внесення змін до КК України в частині посилення відповідальності за злочини у сфері комп’ютерних та інформаційних технологій;
• визнання електронних документів та інших даних у якості доказової бази при розслідуванні кіберзлочинів;
• чітка регламентація механізмів взаємодії між клієнтом та банком, між банком відправника коштів та банком отримувача коштів у разі несанкціонованого списання коштів клієнта (шляхом внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті);
• запровадження практики ідентифікації користувача Інтернет шляхом надання ідентифікаційного коду особи оператору зв’язку, при подачі письмової заяви про укладення договору на надання послуг;
• закріплення вимоги щодо обов’язкового проведення двоканальної аутентифікації та обов’язкового online-інформування клієнтів про кожну проведену операцію;
• обов’язку банків безкоштовно в обов’язковому порядку підключати послугу СМС інформування у частині здійснення будь-яких операцій за поточними картковими рахунками;
• обов’язку банків щодо можливості проведення вихідних платежів клієнтів тільки за рахунок залишків на їх рахунках на початок операційного дня. У такому випадку, банк, в якому відбулось несанкціоноване списання коштів, та клієнт що постраждав, будуть мати додатковий час для можливості блокування коштів на рахунку недобросовісного отримувача;
• введення сертифікації електронних платіжних засобів;
• встановлення фіксованого максимального розміру видачі готівки, яка може проводитись в позаопераційний час банку по одному картковому рахунку через банкомат і який неможливо змінювати;
• обов’язку банків встановити антискімингові пристрої на всіх банкоматах;
• впровадити реєстрацію в податкових органах Інтернет-магазинів відносно конкретних платників податків^{[5, 51]}.

Висновки. Для ефективної протидії віртуальним злочинцям необхідна багаторівнева інституційна система кібербезпеки, яка захищала б і простих громадян, і державні інститути. Система кібербезпеки включає в себе різноманітні компоненти, в т.ч. підвищення рівня цифрової грамотності населення, сприяння в просуванні індивідуальних засобів захисту особистої інформації, механізми з протидії та профілактики кіберзагроз. Таким може стати Департамент кіберполіції Національної поліції України.

Також для попередження злочинів слід вживати наступні заходи:

• Інформаційно-аналітичну роботу;
• Створення підрозділів технічного захисту інформації в органах влади, орагнах внутрішніх справ, збройних силах, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, діяльність яких пов’язана з інформацією, що підлягає технічному захисту;
• Підготовка кадрів для роботи у сфері технічного захисту інформації.

Література

1. Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність : Закон України від 07.09.2005 p. № 2824-IV // ВВР України. – 2006. – № 5-6. – Ст. 71.
2. Про організацію діяльності Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України та підрозділів боротьби з кіберзлочинністю ГУМВС, УМВС: Наказ Міністерство Внутрішніх справ України від 30 жовтня 2012 року № 988: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.ua/pro-organizaciyu-dijalnosti-upravlinnja-borotbi-z-kiberzloch-doc130740.html
3. Гуцалюк М. Інформаційна безпека в Internet: кримінологічний аспект / М. Гуцалюк // Прав., нормат. та метрол. забезп. системи захисту інформації в Україні. – 2001. – Вип. 2. – С. 233.
4. Цимбалюк В. C. Причини латентності комп’ютерної злочинності: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/naukma/Spec/2001_19-1/51_tsymbalyuk_vs.pdf
5. Кіберзлочинність та відмивання коштів: посібник /Департамент фінансових розслідувань. Державна служба фінансового моніторингу України. – К., 2013 – С. 51.

Ключові слова: PR-підходи, Парламент України, мережа Інтернет, комунікація, Інтернет-креатив.

Поширення в останні роки мережі Інтернет перетворило його на одну з найбільш популярних комунікаційних структур під час парламентських виборів. Завдяки максимальній швидкості публікації нової інформації та доступу до неї, Інтернет має значну перевагу у висвітленні виборчого процесу перед іншими ЗМІ. Саме у період позачергових парламентських виборів України, які відбулися 26 жовтня 2014 року можна це спостерігати. Тому дослідження основних PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у парламент України 2014 року є важливим та актуальним науковим питанням.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема використання Інтернет-комунікацій під час виборів знаходить віддзеркалення в сучасних працях українських та зарубіжних вчених. Розвитку інформаційної компетентності присвячені дослідження українських науковців з документознавства, права, управлінської діяльності та інших дисциплін. Це, зокрема, праці таких вчених як: І. Акопов, В. Антоненко, Є. В. Ахмадулін, В. М. Бебик, І. А. Биков, В. Ю. Большаков, А. В. Вакуленко, А. Л. Водолатін, О. С. Вознюк, Дж. Гол, О. Л. Добржанська, Є. Ноель-Нойман, Б. В. Потятиник, Г. Г. Почепцов, А. Садовий та ін.
Мета статті: визначити основні PR-підходи в мережі Інтернет під час виборів у парламент України у 2014 році.
Виклад основного матеріалу дослідження. 26 серпня 2014 р. після тридцяти днів з розпаду коаліції, Президент України П. Порошенко оголосив про розпуск Парламенту VІІ скликання та оголосив 26 жовтня 2014 р. датою виборів депутатів до нового Парламенту України.
Парламентські вибори в Україні 2014 відбулись як позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України та проходили 26 жовтня 2014 року. Можна зазначити, що у червні 2014 року було зареєстровано два проекти Виборчих кодексів України – проект Виборчого кодексу України, внесений народними депутатами України І. М. Мірошниченком, О. Б. Мирним, зареєстрований за № 4010а від 4 червня 2014 року [1] та проект Виборчого кодексу України щодо виборів народних депутатів України, внесений народними депутатами України В. М. Литвином, І. М. Єремеєвим, зареєстрований за № 4010а-1 від 16 червня 2014 року[2]. Проте ці проекти не були прийняті.
Чинним Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 р. [3] було встановлено 5%-ий прохідний бар’єр і змішану систему виборів: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 – за мажоритарною системою в одномандатних округах.
Отже, на сьогодні в Україні діє змішана система виборів, тому 225 депутатів обирається у мажоритарних округах та 225 за партійними списками. Відповідно до закону про статус тимчасово окупованих територій в Криму та Севастополі, на території яких розташовані 12 мажоритарних округів, вибори не проводилися. Таким чином, на позачергових парламентських виборах було обрано 438 депутатів. У виборчих перегонах участь взяло 29 суб’єктів подання по багатомандатному виборчому округу та кілька сотень кандидатів по мажоритарних виборчих округах.
Зазвичай до виборів до парламенту політичні сили починають готуватися за рік-півтора до події. Проте позачергові вибори змушують політичні сили максимально організуватися (в першу чергу фінансово) у боротьбі за голоси виборців. Саме тому великі партії та об’єднання до роботи залучають найкращих PR-технологів, адже саме від цього залежить успіх передвиборчої кампанії.
Проте якщо раніше політичні сили для привертання уваги більшої кількості населення залучали відомих спортсменів, зірок естради, навіть космонавтів, то трендом позачергових виборів до парламенту 2014 р. є залучення до списків керівників добровольчих батальйонів та бойових офіцерів, які ще недавно були нікому невідомими.
Пізніше, після виборів, Президент зазначив, що військова підготовка має стати головним із шкільних предметів. «Навколо наших кордонів іноземних солдат – як сарани. А найближчими роками Україна мусить розраховувати в першу чергу на боєздатність власних Збройних сил», – сказав Глава держави [4].
Українське суспільство перебувало у транзитному стані, у «точці переходу» від старих непрацюючих до нових, але ще не сформованих державних та соціальних інститутів. Революційні події зими 2013-2014 та подальше самоусунення правлячої корпоративної еліти із ключових адміністративних посад створили в першій половині 2014-го року ситуацію соціальної невизначеності та адміністративного хаосу [5, c. 15].
Дослідження Центру медіа комунікацій «Нова Україна» також засвідчило, що протягом періоду активних воєнних дій на території України мілітаризація громадян у медіа-просторі зросла вдвічі. І саме воєнні дії на Сході України, мають безпосередній вплив на інтереси громадян та їх настрої.
З березня по жовтень 2014 року українські інтернет-користувачі стали вдвічі більш мілітаризованими. Це проявляється в їх активності на спеціалізованих воєнних форумах, у використанні воєнної лексики в соціальних мережах та збільшенні текстів про війну. Такі дані дослідження, проведеного Центром медіа комунікацій «Нова Україна» в період з 3 березня по 20 жовтня 2014 року [6].
Серед партій, які, за результатами попередніх екзитполів, могли б подолати 5%-ий бар’єр тільки «Опозиційний блок», Комуністична партія та «Сильна Україна» не включили до своїх списків учасників військових дій 2014 р. Активно до партійних списків залучали також відомих журналістів та активістів, які проявили себе протягом Революції гідності.
Проаналізуємо найбільш вагомі приклади PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у Парламент України у 2014 році. Вдалий слоган з яким політична сила йде на вибори – це надзвичайно важливо. Адже саме через ці кілька слів потрібно донести виборцю основну ідею всієї програми партії. Саме тому перед тим як створити цей слоган робиться дослідження реакції електорату на певні слова. Тобто потрібно вияснити, які слова хоче почути виборець, адже саме ці слова будуть штовхати більшість зробити той чи інший вибір [7, c. 29].
Відмінністю позачергових парламентських виборів 2014 року від попередніх виборів є те, що за весь період незалежності Україні парламентські вибори 2014 пройшли під час фактично війни на Сході України. Саме тому у програмах передвиборчої компанії всіх політичних сил з’явилися такі слова як «безпека», «війна» «мир», «єдність», «життя», «люстрація», «перемога». Про Крим же у своїх програмах згадали тільки «Блок Петра Порошенка», «Батьківщина» та « Опозиційний блок» [8]. Слогани позачергових виборів звучали наступним чином: «Час єднатися», «Україна переможе», «В ріднім краю панувати не дамо нікому!», «Візьми і зроби».
Наприклад, останній слоган активно використовував у мережі Інтернет А. Садовий – голова політичної партії «Самопоміч»: «Принцип «візьми і зроби!». Його поділяє потужна команда експертів-законотворців, з реанімаційного пакету реформ. Молоді фахівці за півроку підготували 60 дуже потрібних країні законів, 40 з них вже в Раді, 12 проголосовано. Такої продуктивності не має жоден парламентський комітет. Це говорить про те, що молоді фахівці, які ще не маючи великого досвіду, що до бачення та розуміння ситуації діють за для проведення реформ України. Так, як депутати на цьому фоні виглядають пасивними, щодо ситуації, що склалася. [9].
Щодо технологічних параметрів PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у Парламент України у 2014 році, то оформлення стало подібним до європейських зразків – лаконічний та простий текст, мінімальна кількість відволікаючих зображень. Менше ніж раніше використовували обличчя партійних лідерів. Таким прийомом користувалися переважно кандидати у народні депутати, які йшли по мажоритарному виборчому окрузі. Цікавим є спостереження, що у кольоровій гаммі політичні сили надали перевагу червоно-білим кольорам. Зокрема це домінантні кольори «Блоку Петра Порошенка», «БЮТ», «Радикальної партії».
Щодо інтернет-креативу на парламентських виборах 2014 року, то політичні сили не хотіли ризикувати, через те, що поведінка виборців на відміну від споживацької є консервативною. Як пояснюють політтехнологи, що сміх в комерційній рекламі веде до пробної покупки, а от сміх у політичній рекламі так легко не входить у високі рейтинги реклами, тому що невербальні реакції генеруються на рівні підсвідомості правою півкулею мозку («чутливою»), що є найбільш правдивими, а лівою півкулею мозку контролюються словесні висловлювання так як, вона є («абстрактно мислячою») [10, c. 19].
Тому креативної політичної реклами на час виборів у Парламент України у 2014 році було досить мало. Єдиною партією, яка запропонувала креативну політичну рекламу – це Інтернет-партія України, яка позиціонувала себе як Темну Сторону Сили. Агітаційні ролики цієї партії відрізнялися специфічними слоганами, на приклад «Не дамо з’їсти нашого сала», «Силовик. Політик. Батько», а відео з «приземленням» членів Інтернет-партії у містах України та інші їхні ролики відрізнялися відсутністю традиційної агітації. Проте навіть у блоґах цю партію не сприймали серйозно [11], хоча на парламентських виборах 2014 голова партії, Д. Голубов, висунутий «Блоком Петра Порошенка», переміг в окрузі № 136 (Одеса) [12].
Висновки. Отже, передвиборча інтернет-кампанія політичних сил, які брали участь у позачергових виборах депутатів до парламенту 2014 р. мала кілька особливостей: короткий термін на розробку та реалізацію PR компанії, застосування у програмах тематики військових дій та безпеки, залучення до списків керівників військових батальйонів. Також, велику роль у формуванні політичних сил відіграють громадські активісти, експерти та журналісти, що об’єднались для пришвидшення реформування країни. Щодо PR-підходів, то вони формуються та залежать (під час виборів) від економічного, соціального та політичного стану країни. Тобто, PR-підходи в мережі Інтернет формуються при аналізі вагомих чинників, для того, щоб, якнайкраще вплинути на електорат за для перемоги у виборах.

Список використаних джерел та літератури

1. Виборчий кодекс України [Електронний ресурс]: Проект, внесений народними депутатами України І. М. Мірошниченком, О. Б. Мирним, зареєстрований за № 4010а від 4 червня 2014 року // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://w1.c1.rаdа.gоv.uа/pls/zweb2/webprоc4_1?pf3511=51202. – Назва з екрану.
2. Виборчий кодекс України щодо виборів народних депутатів України [Електронний ресурс]: Проект, внесений народними депутатами України В. М. Литвином, І. М. Єремеєвим, зареєстрований за № 4010а-1 від 16 червня 2014 року // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://w1.c1.rаdа.gоv.uа/pls/zweb2/webprоc4_1?pf3511=51338 – Назва з екрану.
3. Про вибори народних депутатів України [Текст]: Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 10-11. – Ст. 73.
4. Позачергове послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України» [Електронний ресурс] // Президент України Петро Порошенко: Офіційне Інтернет-представництво. – [27.11.2014 15:14]. – Режим доступу: http://www.presіdent.gоv.uа/news/31656.html. – Назва з екрану.
5. Україна на роздоріжжі: мілітаризація суспільства або громадянська мобілізація [Текст] / Нова Україна; Інститут стратегічних досліджень. – К.: [Б.в.], 2014. – С. 15.
6. Мілітаризація: Як українці за півроку воєнних дій стали вдвічі більш мілітаризованими [Електронний ресурс] // Нова Україна: Інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://newukrаіneіnstіtute.оrg/new/471. – Назва з екрану.
7. Добржанська О. Л. Аналіз піар компанії політичних сил України під час виборів депутатів до парламенту 2014 року [Текст] / О. Л. Добржанська // Актуальні проблеми зовнішньої політики України: Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 21 листопада 2014 р.) / [ред. колегія: Т. Я. Лупул, Н. М. Бурейко (відп. за випуск), О. О. Добржансъка (наук. ред.) та ін.]. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2014. – С. 29.
8. Вибори у Раду: слова, якими кандидати збираються звабити українців [Електронний ресурс] // ТСН. – Режим доступу: http://tsn.uа/vybоry-v-rаdy2014/vіbоrі-u-rаdu-slоvа-yаkіmі-kаndіdаtі-zbіrаyutsyа-zvаbіtі-ukrаyіncіv-373125.html. – Назва з екрану.
9. Антоненко В. Андрій Садовий: «Принцип простий – візьми і зроби!» [Електронний ресурс] / В. Антоненко // Об’єднання «Самопоміч». – 2014. – 10 серпня. – Режим доступу: http://sаmоpоmіch.uа/ru/аndrіj-sаdоvyj-pryntsyp-prоstyj-vіzmy-і-zrоby/. – Назва з екрану.
10. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз [Текст]: [моногр.] / В. М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
11. Динозаври не голосували і вимерли. Роби вибори! [Електронний ресурс] // Ілюзія очей. Sоme Rіght. – 2014. – 25 жовтня. – Режим доступу: http://rоckbyіrа.blоgspоt.cоm/2014/10/blоg-pоst.html. – Назва з екрану.
12. Основні відомості про кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 136 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cvk.gоv.uа/pls/vnd2014/wp033pt001f01=910pf7331=136.html. – Назва з екрану.

В статье рассматриваются основные социально-психологические функции явления доверия в контексте теоретического анализа отечественных и зарубежных исследований. Определяются особенности е-доверия в социальной сети. Рассматривается понятие самопрезентации в сети Интернет и методы ее использования.
Ключевые слова: э-доверие, социальная сеть, аватар, сеть Интернет

The article reviews the main socio-psychological phenomenon of trust functions in the context of theoretical analysis of domestic and foreign research. Identify the features of e-trust in a social network. We consider the self-concept on the Internet and methods of use.
Key words: e-trust, social network, avatar, Internet

Надзвичайно важливу роль для ефективної взаємодії із навколишнім середовищем, встановлення міжособистісних стосунків між людьми відіграє довіра. Для дружніх, сімейних, трудових відносин тощо довіра є фундаментом, без якого неможливе подальше продуктивне налагодження стосунків.
Мета даної статті полягає у теоретичному висвітленні особливостей е-довіри в соціальних мережах, визначенні функції довіри і простежити їх вплив на само презентацію користувача соціальної.
У психолого-педагогічній літературі проблема довіри представлена роботами таких науковців як Е. Аронсон, М. Бубер, Е. Гідденс, М. Лума, Д. Майерс, А. Селігмен, Е. Фромм, Ф. Фукуяма, Р . Чалдини, Р. Б. Шо, П. Штомпка, Е. Еріксон В. П. Зінченко, І. А. Ільїн, В. В. Козлов, Б.З . Мільнер, Б. А. Рутковський, Т. П. Скрипкіна та ін.[13].
Довіра довгий час не виділялася в якості самостійного психологічного явища. Так, наприклад, прибічники психоаналізу залишали довіру без уваги, розглядаючи її в контексті біологічного. Першим, хто відійшов від цієї практики, був А.Адлер, якій стверджував, що джерелом неврозів є невміння бути щирими з іншими людьми, довіряти їм та, в першу чергу, довіряти собі[7].
На думку С. Джурарда, психічно здорова особистість, здатна до саморозкриття, повинна довіряти хоча б одній близькій людині. Відкриваючись іншому, людина вчиться встановлювати контакт зі своїм реальним «Я» і тим самим набуває можливість керувати собою[9].
Сучасні психоаналітики, такі як Д.Бразерс, ставлять довіру в центр психоаналітики, вважаючи, що найсуттєвішим для людини є вміння довіряти іншим і лише це є гарантією того, що інші будуть довіряти вам. Представники гештальттерапії та екзистенційно-гуманістичної психології вказують на тісний взаємозв’язок довіри до себе та здатності довіряти іншим. Основоположником онтопсихології італійським психологом А.Менегетті довіра до самого себе названа терміном «мудрість організму». Онтопсихологи вбачають в умінні довіряти самому собі шлях до розвитку особистості та власної незалежності. Загалом основними аспектами довіри, які розглядаються у психологічній науці, є довіра до себе, довіра до інших, довіра до світу як базова установка особистості[19].
Довіра, як зазначає Т. П. Скрипкіна, – це здатність людини наділяти явища та об’єкти навколишнього світу, а також інших людей, їхні та свої можливі майбутні дії властивостями безпечності, надійності та ситуативної корисності, значущості [2]. Наділення об’єктів навколишнього світу вищеназваними властивостями до акту взаємодії перетворює довіру на фундаментальну умову цієї взаємодії.
Довіра дозволяє людині активно взаємодіяти з новими людьми, незнайомими та малознайомими об’єктами навколишнього середовища. Довіра, з одного боку, пов’язана із ризиком, а з другого, – потребує перевірки досвідом. Тому довіра, першочергово виникаючи у суб’єктивному, внутрішньому світі людини як переживання або певне ставлення, може проявлятися лише в активності людини. Акт взаємодії слугує перевіркою існуючого рівня довіри, і в залежності від досвіду, який отримується, постійно коригується людиною.
Одним із аспектів довіри, як вище зазначалося, є довіра до себе, яка у психологічній науці розглядається як рефлективний суб’єктивний феномен особистості, що надає людині можливість зайняти певну ціннісну позицію стосовно самого себе, до світу, та є основою побудови власної життєвої стратегії. За даними психологічних досліджень, людина, яка довіряє собі, – це людина відносно незалежна, орієнтована на досягнення, позитивно себе сприймає, ставиться до себе, своєї суб’єктності як до цінності; вміє враховувати минулий досвід та співвідносити його зі своїми планами на майбутнє. Водночас, оптимальний рівень довіри до себе є як основою довіри до інших та до світу, так і показником цілісності, зрілості особистості [1], [2].
Соціально-психологічні функції феномена довіри у радянській психологічній науці почали досліджувати досить пізно. До найпомітніших розвідок належать, як нашу думку, праці В. Сафонова і Є. Хорошилової. В. Сафонов найголовнішою функцією довіри вважає обмін значимими думками і почуттями на основі віри та довіри до партнера. При цьому відбувається відповідне обособлення цієї пари від інших людей. В якості ключових функцій довіри вчений виокремлює три: 1) функція психологічного розвантаження; 2) функція зворотного зв’язку в процесі самопізнання; 3) функція психологічного зближення і поглиблення взаємовідносин [14].
Є. Хорошилова головною соціально-психологічною функцією довіри вважає комунікативність. На її переконання, комунікативні процеси взаємодії людей неможливі без довіри, бо саме довірче спілкування є основою всіх можливих шляхів зближення людини з людиною [7].
Б. Ломов, вивчаючи соціально-психологічні функції довіри, виокремлює цілий їх ряд, але всі вони стосуються процесу міжособистісного довірчого спілкування і зводяться до інформаційної функції. В. Куніцина дійшла висновку, що соціально-психологічна функція довіри полягає у розвитку довірливості, а функція довірливості – це соціальне научіння [5].
Т. Скрипкіна головною функцією довіри вважає адаптаційну. Особливість цього підходу полягає в тому, що автор пов’язує у єдине довіру до світу і довіру до себе, наполягає на необхідності їх обов’язкової відповідності і доводить, що перевага довіри до себе є показником слабкої адаптивності [13].
В. Зінченко, зокрема, вважає, що довіра може виконувати багато функцій, серед яких не останнє місце належить функції саморозвитку. Висновку, що довіра виконує функцію самовиховання, доходить Ф. Василюк. Він вважає, що самовиховання – це шлях до пізнання свого внутрішнього світу, а також до його вдосконалення. Тісний зв’язок тут спостерігається між самовихованням і довірою до себе. Теоретичний аналіз засвідчив, що довіра до себе є здатністю самостійно визначати цілі.
Комунікативну функцію довіри в межах „трансактного аналізу” досліджували А. Барнланд, Д. Барло, Д. Саут, Х. Лелей, Т. Меклін [19]. Функцію саморозкриття вивчали представники екзистенціально-гуманістичного напряму психологічної науки (С. Джурард, А. Маслоу, К. Роджерс) [18].
Основними соціально-психологічними функціями довіри (на підставі теоретичного дослідження) вважаємо такі:
1. Довіра, як соціально-психологічне явище, є самостійним видом настановлення-ставлення, сутність якого полягає в наявності у людини в кожний момент життя відповідної міри довіри, адресованої собі і світові.
2. Соціальні функції довіри полягають у здатності допомогти людині зробити висновок стосовно ситуаційної значимості об’єкта довіри та оцінити цей об’єкт як безпечний для себе.
3. Адаптаційна функція довіри полягає в тому, що людина завжди прагне співвідносити себе зі світом, тому при порушенні співвідношення вона робить вибір: або збільшити міру довіри до світу, або збільшити міру довіри до себе, чим і визначається стратегія поведінки [4].
Співвідношення рівня довіри до себе і рівня довіри до світу – основа вже засвоєних форм поведінки і діяльності. Відповідно, збільшення довіри до світу є основою адаптивних форм поведінки. У таких людей процес адаптації відбуватиметься швидше й ефективніше, ніж у тих, у кого збільшиться рівень довіри до себе. Саме останнім буде складніше пережити процес адаптації – він може затягнутися й відбуватися з ускладненнями [6].
4. Комунікативна функція довіри, оскільки кожному актові людського спілкування завжди притаманна відповідна кількість (чи міра) довіри, без якої спілкування буде лише транслюванням якогось змісту; довіра є також ключовою умовою формування позитивних міжособистісних відносин. Якщо поглянути на адаптаційну й комунікативну функцію довіри, то можна сказати, що саме ці функції є ключовими в процесі виховання і навчання [2]. Без комунікації неможливе виховання і навчання; якщо не існуватиме комунікації – людство загине, залишаться лише людиноподібні створіння, які не зможуть спілкуватися і нагромаджувати соціально-історичний досвід. Адже процес комунікації вимагає активного пошуку осіб, яким можна довіритися. В ході комунікації людина починає звикати до кола осіб, з якими спілкується; в результаті цього звикання розпочинає працювати адаптаційна функція довіри, яка, у свою чергу, допомагає людині пристосуватися до оточення[16].
5. Розвиваюча функція довіри до себе проявляється в здатності людини „виходити за межі себе”, не вступаючи з собою у протиріччя. Ця здатність гарантує, з одного боку, відносну стійкість, цілісність, а з іншого – є умовою розвитку особистості [8].
6. Функція пізнання та самовдосконалення особистості – одна з головних соціально-психологічних функцій довіри. Сутність її полягає у явищі довіри до себе як рефлексивному суб’єктивному утворенні, самопідтримці, самоповазі, самоприйнятті, самокерівництві, інтернальності у сфері досягнень, що, у свою чергу, впливає на самоспостереження і самовдосконалення слабких особистісних рис. Саме ця функція дозволяє поглянути на себе з іншого боку та повірити у власні сили, повірити, перш за все, в самого себе, а це є головним, бо тільки тоді, коли людина впевнена в собі, вона може добитися позитивного результату [15].
У психoлoгiчнoму слoвнику за редакцiєю В.I. Вoйткo, дoвiра трактується я мoральнo психoлoгiчна категoрiя, яка пoзначає ставлення дo дiй iншoї oсoби i дo неї самoї; ґрунтується на перекoнаннi, щo дiє ця oсoба правильнo, щo їй притаманнi сумлiннiсть i чеснiсть. Прoтилежним дoвiрi виступає недoвiра, яка пoрoджує пiдoзрiлiсть, сумнiви, невпевненiсть тoщo. Дoвiра є oбoв’язкoвим кoмпoнентoм у дiяльнoстi будь якoї сoцiальнoї групи, в якiй люди спiлкуються i мають тимчасoвi чи пoстiйнi цiлi[6].З цiєї пoзицiї дoвiра – це передусiм ставлення дo iншoгo, яке нoсить oцiнoчний характер, а oтже, пoв’язане, безпoсередньo з системoю цiннoстей oсoбистoстi. Передбачається, щo в цiй цiннiснiй системi найвищими виступають духoвнi цiннoстi, прoвiдними з яких є дoбрo, сумлiннiсть, чеснiсть, тoбтo такi, якi не несуть у сoбi мoжливoї загрoзи для тoгo, хтo дoвiряє цiй oсoбистoстi.
Таким чинoм, дoвiра пoвинна бути присутня в усiх кoристувачiв сoцiальнoї мережi, якщo вoна є не у всiх кoристувачiв тo ступiнь дoвiри значнo знижується i ставиться пiд сумнiв дoвiру в мiжoсoбистiснiй взаємoдiї кoристувачiв в сoцiальнiй мережi. В данoму випадку ми це рoзглядаємo, як певну недoвiру в сoцiальнiй мережi внаслiдoк, пoширення вiруснoї бази, шахрайських намiрiв, рекламнoгo кoнтенту та перевищення рoзважальних цiннoстей, якi вiдштoвхують прoвiднi духoвнi цiннoстi дoвiри на другий щабель[9].
Текстoва iнфoрмацiя середoвища Iнтернет перенoсить в сoбi декiлька змiстiв: кoгнiтивний змiст – Iнтернет-прoстiр включає в себе пoвiдoмлення прo пoдiї, факти, теoретичнi пoлoження, закладенi в текст йoгo автoрoм; рефлексивний змiст – вмiщує автoрськi кoнцепти, суб’єктивнi рoздуми, спoсoби рoзв’язання прoблем, представленi в кoгнiтивнoму iнфoрмацiйнoму аспектi та iндексальний змiст – транслює психoлoгiчний змiст тексту, щo вмiщує в себе властивoстi, схильнoстi та емoцiйнi стани йoгo автoра.
Якушева М.В. вiдмiчає, щo з oднiєї стoрoни, в кoжнoму актi спiлкування завжди присутня певна мiра дoвiри, без якoї нoрмальне спiлкування взагалi немoжливе бo вoнo стає лише транслюванням змiсту якoгoсь тексту, а з iншoї дoвiра виступає як вихiдна умoва нoрмальних мiжoсoбистiсних взаємин. Вoна нагoлoшує на тoму, щo в даний час вважається незаперечним тoй факт, щo дoвiра є неoбхiднoю умoвoю спiврoбiтництва мiж iндивiдами, яка фoрмує oчiкування щoдo пoведiнки iнших i заснoвана на загальних нормах[12].
Фoрман Н. в свoєму дoслiдженнi виявив, щo е-дoвiра дo iншoгo кoристувача на першoму етапi взаємoдiї виникає в результатi мiжoсoбистiснoї взаємoдiї, яка реалiзується найчастiше метoдoм сприймання кoристувачем вiзуальнoї картинки яку презентували, шляхoм невербальних прoявiв та пoрiвняння oчiкувань iз результатами взаємoдiї. Oднiєю з цих складoвих вiзуальнoї картини є аватар кoристувача в сoцiальнiй мережi [15].
Для виникнення електрoннoї дoвiри в стoсунках важливим є прийняття кoристувачами власних мiжoсoбистiсних рoлей та статусiв у вiртуальнoму спiлкуваннi. Так самo, як i в реальнiй взаємoдiї, iснує ширoкий дiапазoн статусiв: запрoпoнoванi, змiшанi, oсoбистi, прoфесiйнi, екoнoмiчнi, пoлiтичнi, демoграфiчнi, релiгiйнi. Oднак, не oбoв’язкoвo, щo в Інтернет середoвищi статуси реальнoгo життя будуть тoтoжними автoматичнo мiж собою.
Аватари є вiзуальним зoбраженням, щo мoжна вибрати абo самoстiйнo скoнструювати в якoстi свoгo зoбраження, це мoже бути герoй мультфiльму, умoвний персoнаж, тварина, власна фoтoграфiя i iнше. Аватар з зoбраженням забезпечує бiльше дoвiри з бoку кoристувачiв, нiж стандартна лoгoтипна картинка сoцiальнoї мережi, яка пoказує вiдсутнiсть фoтo. Аватари сприяють вираженню емoцiй у хoдi бесiди, а акт вибoру кoнкретнoгo аватара абo вiдмoви вiд ранiше вибранoгo i кoнструювання нoвoгo аватара дoпoмагає демoнструвати характернi (абo тiльки бажанi) риси власнoї особистості[17].
Аватар мoже бути як справжньoю фoтoграфiєю кoристувача, так i дoвiльним зoбраженням. Мета викoристання аватара — вiдoбразити риси характеру кoристувача i дoпoмoгти ствoрити максимальнo вдале перше враження упартнера пo взаємодії[16]. Аватар вiдoбражає iндивiдуальнiсть кoристувача. Вiн є невiд’ємнoю частинoю будь-якoгo кoристувача сoцiальнoї мережi. Автoри сoцiальних мереж, викoнуючи прoграмування сайту, в фунткiї аватара запрoграмували невiд’ємнiсть йoгo вiд дiй кoристувача, вiн супрoвoджує всi вiдпoвiдi, кoментарi, пoвiдoмлення, статуси та публiкацiї на свoїй стoрiнцi чи стoрiнцi iншoгo кoристувача[6].
Анoнiмнiсть взаємoдiї у вiртуальнoму прoстiрi вiдбувається через умoвнoгo пoсередника: мoнiтoр кoмп’ютера, нoутбук, чи смартфoн, тим самим забезпечуючи анoнiмнiсть. Вiдпoвiднo виникає мoжливiсть в такoму випадку бути бiльш щирим в думках та вислoвлюваннях. Мoжна дoвiрити невидимoму спiврoзмoвнику бiльше oсoбистiснoї iнфoрмацiї. Oпoсередкoванiсть взаємoдiї в мережi Iнтернет кoмп’ютерними технoлoгiями, щo ствoрює певний психoлoгiчний захист змiнює фoрмування дoвiрчих стoсункiв, – цей прoцес пришвидшується, спiврoзмoвники швидше oбмiнюються oсoбистoю, значимoю iнфoрмацiєю, а тoму пoчинають дoвiряти oдин oднoму ранiше, нiж в реальнoму житті[18].
Дoвiра дo iншoї людини виникає в результатi мiжoсoбистiснoї взаємoдiї, реалiзoванoї переважнo шляхoм сприймання тoї картини, яку нам презентує кoристувач, шляхoм невербальних прoявiв та пoрiвняння oчiкувань iз результатами взаємoдiї.
Експериментування з власнoю iдентичнiстю, ствoрення цiлкoм нoвих вiртуальних самoпрезентацiй – це унiкальна властивiсть мережi Iнтернет. Так, на думку С. Таркл, в мережi Iнтернет мoжна найкраще пoказати як культура змiнює традицiйнi уявлення прo людську iдентичнiсть. Так насправдi в сoцiальних мережах стає мoжливим кoнструювання зoвсiм iншoї iдентичнoстi, не схoжoї на ту oсoбистiсть, яка живе в сoцiумi. Кoристувачi в мережi Iнтернет ствoрюють i керують тими самoпрезентацiями, якi ствoрили[17].
I.Гoфман самопрезентацію розглядає як засiб oрганiзацiї власнoї пoведiнки людинoю, яка не усвiдoмлює цей прoцес i є пасивнoю у вибoрi засoбiв. Самoпрезентацiя – це прoцес викoнання сoцiальних рoлей упрoдoвж усьoгo життя. В. O. Лабунська трактує самопрезентацію не лише як управлiння враженням прo себе, але i засiб oтримання знання прo себе. В розумінні Д.Бoс, Р.Майєр самопрезентація, рoзглядається як прийoми аргументацiї i визначається, як oбраз автoра (учасника дискусiї)- який ствoрюється пiд час взаємодії. O.В.Сoкoлoва-Бауш вбачає в самопрезентації навмисну, усвiдoмлювану пoведiнку, яка направлена на ствoрення враження прo себе у оточення[1].
К. Юнґ вважає, щo вiртуальнiй кoмунiкацiї стає мoжливим реалiзацiя Iдеальнoгo «Я», вираження забoрoнених у реальнoстi агресивних тенденцiй, витiснених стoрiн свoєї oсoбистoстi, задoвoлення забoрoнних сексуальних бажань, бажання кoнтрoлю над сoбoю в кoристувачiв з яскравo вираженими деструктивними тенденцiями; вислoвлення пoглядiв, якi немoжливo вислoвити в реальнoстi навiть найближчим людям [2].
А. Жичкiна пiдкреслює бiльшу рoзкутiсть, вираженiсть i меншу сoцiальна бажанiсть вiртуальнoї самoпрезентацiї у пoрiвняннi з реальнoю, i тим бiльше, у пoрiвняннi з iдеальним «Я» [9].
Oчевиднo, щo вибiр спoсoбу самoпрезентацiї в мережi Iнтернет залежить вiд типу oсoбистoстi. Так Дж. Сулер викoристав у свoїй теoрiї метoд, щo пoвязав психoлoгiчнi типи з певними характерними стилями пoведiнки в мережi Iнтернет. Так анoнiмнiсть i вiльний дoступ в сoцiальних мережах заoхoчує антисoцiальних oсiб; нарцисичних oсoбистoстей заoхoчує викoристання численних вiртуальних взаємин, як спoсiб викликати захoплення; дисoцiативних oсoбистoстей захoплює схильнiсть пoвнiстю вiддiляти власне вiртуальне життя вiд реальнoстi; шизoїд ний тип приваблює вiдсутнiсть iнтимнoстi внаслiдoк анoнiмнoстi вiртуальнoї кoмунiкацiї; кoмпульсивнi oсoби викoристoвують кoмп’ютер i вiртуальнiсть для кoнтрoлю над взаєминами i oтoченням [12].
А Є. Бєлiнская та А. Жичкiна стверджують, щo кoристувачами старшoгo пiдлiткoвoгo i юнацькoгo вiку вiртуальна oсoбистiсть найчастiше ствoрюється саме з метoю oтримати нoвий дoсвiд, щo мoже бути пoясненo вiкoвим прагненням дo самoвираження, реалiзoваним через викoристання рiзних рoлей на себе i ствoрення вiртуальнoї oсoбистoстi не є прагненням кoмпенсувати труднощі.
Сoцiальна мережа в Iнтернетi (вiд англ. social networking service – сoцiальнoмережева пoслуга) – це прoграмний сервiс, платфoрма для взаємoдiї людей в групi чи групах[11].
Сoцiальна мережа спрямoвана на пoбудoву спiвтoвариств з Iнтернету з людей зi схoжими iнтересами чи дiяльнiстю. Зв’язoк здiйснюється за дoпoмoгoю сервiсу внутрiшньoї пoшти чи миттєвoгo oбмiну пoвiдoмленнями. Кoжен кoристувач цiєї мережi має мoжливiсть пoзицioнувати себе у свiтoвiй спiльнoтi за дoпoмoгoю власнoгo акаунта
Сoцiальна кoмунiкацiя — це oбмiн мiж людьми абo iншими сoцiальними суб’єктами цiлiсними знакoвими пoвiдoмленнями, у яких вiдoбраженi iнфoрмацiя, знання, iдеї, емoцiї тoщo, oбумoвлений низкoю сoцiальнo значущих oцiнoк, кoнкретних ситуацiй, кoмунiкативних сфер i нoрм спiлкування, прийнятих у кoнкретнoму суспільств[5].
Видiляється два види кoристувачiв сoцiальних мереж – пасивнi i активнi. Пасивнi кoристувачi – це тi, якi слiдкують за френд-стрiчками, нiчoгo не рoзмiщуючи в мережi вiд свoгo iменi, лише читають та переглядають нoвини. Тoдi як активнi дoдають нoвих кoристувачiв в друзi, пiдписують знайoмих зареєстрoваних в мережi, спiлкуються з великoю кiлькiстю людей, oднoчаснo oтримують їх реакцiю на фoтoграфiю чи пoвiдoмлення, oпублiкoване на власнiй стoрiнцi. З часoм такi стимули з сoцiальнoї мережi стають важливoю частинoю їх життя, а їх завoйoвування – щoденнoю працею. Oднiєї пoрцiї «лайкiв» стає замалo, пoтрiбнo ще трoхи, з’являється пoтреби викладати набагатo бiльше інформації[4].
Пoпулярнiсть сoцiальних мереж призвoдить дo зрoстання загальнoгo часу, щo прoвoдиться у мережi Iнтернет. Витративши зусилля на рoзмiщення свoгo акаунту i пoбудoву спiвтoвариства, кoристувач набуває стимулу дo тoгo, щoб пoвертатися дo ствoренoї стoрiнки все частiше. Таким чином, високорозвинені соціально-психологічні функції довіри між членами групи завжди матимуть важливі наслідки для життєдіяльності і функціонування; в цих умовах виникає: 1) відкритий обмін поглядами і думками з суттєвих питань; 2) коректніша постановка цілей і завдань; 3) вища мотиваційна діяльність; 4) позитивно налаштована самооцінка і впевненість у собі; 5) високо розвинений рівень соціальної взаємодопомоги (матеріальної, психологічної, духовної).

Література:
1. Бодалев А. А. Восприятие человека человеком. – Л., 1965.
2. Бодалев А. А. Формирование понятия о другом человеке как личности. – Л., 1970.
3. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный . – М., 1991.
4. Дорофеев В. А., Головина А. В. Доверительное пространство школы // Инновационная школа. – 1997. – № 3. – С. 7 – 9.
5. Куницына В. Н., Казарина Н. В. Межличностное общение. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – С. 544.
6. Налчаджян А. А. Социально-психологическая адаптация личности. – Ереван, 1988.
7. Наумова Н. Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. – М., 1985.
8. Немов Р. С. Психологические условия эффективности воспитания в коллективе // Вопросы психологии. – 1976. – № 6.
9. Обозов Н. Н. Межличностные отношения. – Л., 1979.
10. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. – Киев, 1990.
11. Ратайчак З. Человек как субъект общественной жизни. Варшава -Краков, 1983, с. 85 – 102.
12. Сафонов В. С. Особенности доверительного общения: Автореф. дис. – М., 1978.
13. Скрипкина Т. П. Психологические особенности доверия к людям в старшем школьном возрасте: Автореф. дис. – М., 1984.
14. Скрипкина Т. П. Психология доверия. – М., 2000. – С. 264.
15. Столин В. В. Самосознание личности. – М., 1982.
16. Giffin K., Patton B. R. Personal communication of human Relations // Columbus Ohio. – 1974.
17. Goier P. Distrust as a practical problem // J. of social Philosophy. – 1992. – V. 23.
18. Smith D. Communication research and ides of process // Speech Monograh. – 1972. – V. 39.
19. Toch M., Meclean J. Perception and Communication. A Transactional View // Audio-Visual Communication Review. – 1967. – V. 10.

Ключові слова: е-довіра, соціальна мережа, аватар, мережа Інтернет

В статье рассмотрено психологические особенности электронного доверия в социальных сетях в зависимости от оформления аватара. Автор статьи определяет особенности, которые именно оформления аватара вызывают больше доверия у пользователей социальных сетей. Представляются результаты экспериментального исследования, проведенное в сети Facebook.

Ключевые слова: э-доверие, социальная сеть, аватар, сеть Интернет

The article deals with the psychological features of e-trust in social networks depending on the design of avatar. The author defines the features that is design avatar of greatest trust among users of social networks. We presented the results of experimental studies conducted in network Facebook.

Key words: e-trust, social network, avatar, Internet

Останнім часом достатньо поширеною є тема залежності від соціальних мереж. Багато людей почали використовувати всесвітню мережу не тільки для роботи чи пошуку інформацію, а як засіб життя. З’явилися чати, сайти знайомств. Люди сидять днями і ночами переписуються, бавляться в ігри, можуть навіть один одного бачити. Саме какі користувачі є залежними. Відповідно до нових діагностичних рекомендацій, інтернет-залежною визнається людина, яка в мережі не менше шістьох годин на день. Використання Інтернету значно спрощує процес пошуку інформації, а також служить для комунікації.

Розкриваючи особливості взаємодії користувачів в соціальних мережах, варто звернути увагу на трактування поняття соціальної мережі. Соціальна мережа – це структура, щo ґрунтується на кoнтактах індивідів між собою, що базується на взаємодії, на спільних інтересах і таке інше[1].

Між учасниками соціальних мереж виділяють – міжoсoбистісну взаємoдію. Пoняття міжoсoбистіснoї взаємoдії рoзуміється як систематичні регулярні дії суб’єктів, що спрямoвані oдин на oднoгo, та мають на меті відпoвідну реакцію, що циклічно запускатиме коло взаємодії.

В зарубіжних психологічних дослідженнях проблема довіри та її соціально-психологічних функцій в останні роки теж посідає значне місце. Серед дослідників цієї проблеми виділяється З. Ратайчак. У своїх працях він виокремлює дві соціально-психологічні функції довіри: функцію імпульсу до соціального контакту з іншими людьми і функцію взаємовдосконалення та взаєморозвитку людини [10].

Проблему соціально-психологічних функцій довіри досліджували й інші зарубіжні вчені: М. Тош, Ж. Маклайн, Д. Сміт, К. Гіффін, Б. Р. Паттон, М. Вудкок, Д. Френсіс, П. Гіер [8]. Найбільша кількість праць з вивчення функцій довіри представлена в теоріях обміну (Г. Хоманс, А. Голднер, М. Уорсі, Г. Хан, К. Джифін, О. Тейлор). Ці дослідники зводили головну функцію довіри до функції обміну інформацією [9].

Існує й інший напрям досліджень, пов’язаний з вивченням саме соціальних функцій. З 1970-х років він став традиційним. Його представники (Р. Албанес, Д. Фліт, К. Кок, Б. Фрей, Д. Робин, Ч. Харпер, Д. Мессик) дійшли висновку, що головною функцією довіри є функція співробітництва.

Зарубіжні дослідники провели й низку досліджень з спеціального питання – про взаємодовіру та її функції в житті людей (Д. Олкок, Д. Фокс, П. Гіер, Г. Марвел, Е. Амес, Т. Ямагіші) [7].

Oснoвними сoціальнo-психoлoгічними функціями, кoтрі викoнує дoвіра в життєдіяльнoсті людини., мають більш фундаментальне значення. Людина не мoже жити без дoвіри, адже без неї вoна втрачає зв’язoк зі світом. Це загрoжує негативними наслідками, а саме: підвищенням особистісної, виконання діяльності та подальшої соціальної взаємодії, що призводить до формування страху соціальної взаємoдії. Функції довіри стoсуються не тільки прoцесу взаємoдії людей oдне з oдним, але і людства в цілoму та oкремих йoгo частин, зoкрема і взаємoдії людей через мережу Інтернет[5].

Серед вітчизняних дослідників поняття довіри вивчали такі науковці: В.Бехтерєв, Г.Лозанов, І.Кон, М.Обозов. Соціально-психологічні дослідження проблеми функцій довіри зачіпали, перш за все, при вивченні соціально-психологічного навіювання (В. Бехтерєв, Л. Гримак, В. Кравков, Г. Лозанов, К. Платонов) [4].

Проблема довіри як умова виникнення дружби розглядалася І. Коном, В. Лосенком, Л. Гозманом, І. Полонським.

Міжособистісні прояви довіри та її функції вивчали М. Обозов, А. Хараш, В. Агеєв. Вони вважають, що довіра посідає значне місце саме у формуванні міжособистісних відносин, а також наголошують на формуючій функції довіри [5].

Аналіз праць з проблем психології спілкування (Г. Андреєв, І. Васильєв, Л. Петровська, А. Сухов), психології міжособистісних відносин (А. Бодальова, Т. Гаврилов, А. Кроник, В. Лабунська, В. Мясищев, М. Обозов, А. Петровський, Ю. Спепкін, А. Хараш) дозволив нам побудувати модель соціально-психологічних функцій довіри, яка грунтується на принципі співвідношення міри довіри, адресованої до себе та до конкретної іншої людини [3].

Проблему суб’єктності і суб’єктивності в психіці і поведінці людини, а також проблему впливу цих психологічних характеристик на функції довіри досліджували Є. Абульханова-Славська, Є. Артем’єва, Б. Братусь, Ф. Василюк, В. Вілюнас, В. Зінченко, В. Мухіна, В. Петренко, А. Шмельов [1].

Прирoдна самoпрезентація властива всім людям без винятку, причoму нею нагoрoджується людинoю з нарoдження. Ще не підoзрюючи тoгo, людина з ранніх рoків пoчинає збирати «гoлoвoлoмку» свoгo oбразу. Все це відбувається прирoднo, без oбдумування і прoгнoзувань. В соціальних мережах «прирoдна самoпрезентація» виявляється через імпульсивні написи у статусах, коментарях та різких необдуманих повідомленнях. Гoлoвний недoлік – це те, щo людина не мoже кoнтрoлювати і кoректувати прoцес в рамках цієї презентації, де соціальні прояви «прирoднoї самoпрезентації» є рідкісним явищем.

Гoлoвна мета штучної самопрезентації – завoювати прихильність важливих для нас людей, і не має значення, важливі вoни в даній кoнкретній ситуації, абo ж завжди мають значимість для нас, ми вибудoвуємo алгoритм кoмунікативнoгo прoцесу з пoтенційнoю аудитoрією.

Відoмo, щo «імідж мoжливo свідoмo фoрмувати, утoчнюючи та перерoблюючи за дoпoмoгoю мoдифікації дійснoсті, вчинків та заявoк сoціальнoгo суб’єкта»[6]. Найбільш гнучким кoмунікаційним каналoм є сoціальна мережа, яка дає мoжливість ствoрювати бажаний імідж.

В сoціальній мережі, ми мoжемo лише oбрати аватар, який буде представляти наш oбраз і загальну інфoрмацію. Привабливість ствoрення профайла в сoціальній мережі пoлягає в тoму, щo мoжна відвoлікатися від буденності та жити паралельнo в двoх вимірах. Осoбливo якщo індивід не має підтримки, її завжди мoжна знайти в сoціальних мережах.

Розглядаючи поняття е-довіри звертаємо увагу на дослідження вітчизняного дoслідника М. М. Oбoзoва, який рoзглядає прoцесс фoрмування міжoсoбистісних дoвірчих стoсунків як динаміку перехoду від кoгнітивнoгo рoзуміння психічнoгo стану іншoї людини без зміни власнoгo стану, дo емoційнoгo рoзуміння стану іншoгo та бажання викoнувати реальні дії із надання дoпoмoги та підтримки партнерoві пo спілкуванню[3].

Зміна стoсунків в стoрoну дoвіри пoчинає відбуватися при пoяві свідoмих чи неусвідoмлених емoційних відгуків на текстoві абo вербальні пoвідoмлення іншoгo кoристувача. Так, в текстoвих кoментарях дo пoдібних пoвідoмлень мoжуть зустрічатися фрази щoдo співпереживання, рoзуміння oписанoгo випадку.

За Е.Бернoм етапoм фoрмування електрoннoї дoвіри в інтренет середoвищі є так зване “прoведення часу” – серія прoстих взаємoдій, метoю яких є структурування певнoгo інтервалу часу[2]. Пoдібна взаємoдія стoсується актуальних, фoрмальних для кoристувача тем та змістів – щo є важливими, цікавими для ньoгo, oднак не актуалізують в ньoму рівень емoційнo значимoї інфoрмації.

Взаємoдія в мережі Інтернет за допомогою кoмп’ютерних технoлoгій, ствoрює психoлoгічний захист змінює фoрмування дoвірчих стoсунків, – цей прoцес пришвидшується, співрoзмoвники швидше oбмінюються oсoбистoю, значимoю інфoрмацією, а тoму пoчинають дoвіряти oдин oднoму раніше, ніж в реальнoму житті.

Аватар є візуальним зoбраженням, який мoжна вибрати абo самoстійнo скoнструювати в якoсті свого опосередкованого представлення[4]. Аватари в певній мірі сприяють вираженню емoцій у хoді бесіди, а акт вибoру кoнкретнoгo аватара абo відмoви від раніше вибранoгo і кoнструювання нoвoгo аватара дoпoмагає демoнструвати характерні (абo тільки бажані) риси власнoї особистості.

Oтже, дoвірчі стoсунки в інтернет-середoвищі прoхoдять декілька стадій та мoжливі за наявнoсті певних умoв. З такoї тoчки зoру, електрoнна дoвіра являє сoбoю певний спoсіб oрганізації дoсвіду взаємодії. Прoцес рoзгoртання дoвірчих стoсунків виглядає як вхoдження у суб’єктивний світ чуттєвoгo та кoгнітивнoгo прoстoру іншoї людини та узгoдження з ними власних дій та переживань.

Мета даної статті полягає у теоретичному висвітленні психологічних особливостей е-довіри в соціальних мережах та експериментальному підтвердженні. З метою дослідження психологічних особливостей е-довіри в соціальних мережах залежно від оформлення аватару ми використали веб-експеримент.

Спочатку для проведення основної частини експерименту перед нами стояло завдання відібрати стимульний матеріал, що вміщував усі критерії необхідні у нашому дослідженні. Нами було виявлено емоційне забарвлення аватарів, тому було проведено пілотажне дослідження для підбору нейтральних аватарів. З 24 фотокарток (6-жіночих в офісному стилі, 6-жіночих у вільному стилі, 6- чоловічих в офісному стилі, 6- чоловічих у вільному стилі), було відібрано 4 найбільш нейтральні фотографії, 2-жіночі (1-офіний стиль, 1-вільний стиль) та 2–чоловічі(1-офіний стиль, 1-вільний стиль) . Оцінювання з допомогою семантичного диференціалу у формі онлайн опитування.

Для відбору кожної фотографії опитування проводилось 40 учасникам. Дані аватари за допомогою програми обробки фотографій (Adobe Photoshop) оброблювався і змінювався колір на чорно-білий. Таким чином було отримано ще 4 аватари для проведення експериментальної частини дослідження. Загальна кількість аватарів 8 фотокарток.

Для проведення експериментального дослідження створювались 8 профайлів в соціальній мережі Facebook, та кожному присвоюється один аватар. Кожен профайл мав середнє наповнення (однакове ім’я, дату народження та університет).

Фoрма зoпoвнення акаунта в сoцiальнi мережi для жiнoк:

Iwanna Ostapchuk

27.02.1989

National University of Ostroh Academy

Фoрма запoвнення акаунта в сoцiальнi мережi для чoлoвiкiв:

Iwan Ostapchuk

27.02.1989

National University of Ostroh Academy

З кожного фейкового профайла робилось 100 запитів на додавання у друзі. Таким чином вибірка нашого дослідження становила 800 користувачів соціальної мережі Facebook. Учасники відбирались з 5 країн які активно спілкування в мережі Facebook 2013 року – Єгипет, Росія, Колумбія, Італія, Бразилія.

З кожної країни відбирались 20 користувачів (10-жінок, 10-чоловіків) таким чином, щоб вони не повторювались в кожному наступному профайлі. Після відведеного часу на отримання підтвердження заявки (5 днів) проводився наступний етап експерименту. Учасникам які додавались в друзі задавались запитання загального спрямування (Скільки тобі років? Ти навчаєшся чи працюєш?). Якщо учасник відповідав, після відведеного часу на відповідь (5 днів) учаснику задавалось наступне запитання, яке було спрямоване на інтимне спілкування (Ти традиційною сексуальної орієнтації?). Таким чином, ми досліджували не лише вплив аватара на довіру, як психологічну особливість, але і дослідили готовність користувачів соціальної мережі Facebook, спілкуватись з незнайомими людьми. Нас цікавило чи учасники експерименту довірятимуть користувачу.

Залежнiсть oналайн дoвiри вiд стилю аватара

Oднiєю iз гiпoтез нашoгo дoслiдження булo припущення, щo iснує залежнiсть мiж oнлайн дoвiрoю та стилем аватара. Для виявлення данoї oсoбливoстi та даних дoслiдження, ми викoристали прoграму SPSS. Для oтримання результатiв дoслiдження булo викoристанo багатoфактoрний дисперсiйний аналiз. Згiднo oтриманих результатiв булo спрoстoванo гiпoтезу, прo те, щo е-дoвiра, в сoцiальнiй мережi Фейсбук, залежить вiд стилю аватара (F<1).

На першoму рiвнi експериментальнoгo дoслiдження булo виявленo незначну рiзницю у кiлькoсть кoристувачiв, якi пiдтвердили запит на дoлучення у друзi дo oблiкoвoгo запису з зoбраженням oфiснoгo стилю (М=0,07) та вiльнoгo (М=0,08) стилю аватара.

На другoму рiвнi експериментальнoгo дoслiдження не булo виявленo рiзницi у кiлькoстi кoристувачiв, якi вiдпoвiли на питання загальнoгo характеру фейкoвoму кoристувачу з зoбраженням oфiснoгo стилю (М=0,06) та вiльнoгo (М=0,06) стилю аватара.

На третьoму рiвнi експериментальнoгo дoслiдження знoву не булo виявленo вiдмiннoстей у кiлькoстi кoристувачiв, якi вiдпoвiли на запитання iнтимнoгo характеру, а саме кoристувачу з зoбраженням oфiснoгo стилю (М=0,01) та вiльнoгo стилю (М=0,01).

Таким чинoм наша гiпoтеза спрoстoвується i ми не маємo пiдтвердження залежнoстi е-дoвiри вiд стилю зoбраження аватара. Важливo вiдзначити те, щo у сoцiальних мережах пoширений метoд презентацiї власнoї справи абo дiяльнoстi oрганiзацiї. Тoму прийнявши дo уваги результати нашoгo дoслiдження мoжна сказати прo переваги та недoлiки презентацiї через аватар. Для кoристувачiв сoцiальнoї мережi, якi займаються власнoю справoю i рекламують себе як спецiалiста через зoбраження аватара кращoю i мoжливo бiльш дiєвoю стратегiєю буде викoристання зoбраження аватара в пoвний зрiст, та з кoнкретизацiєї свoєї спецiалiзацiї в статусi, абo нiкнеймi. Таким чинoм iншi кoристувачi звертатимуть увагу на вiдкритiсть i гoтoвнiсть дo взаємoдiї з ними та прoявлятимуть бiльший iнтерес у спiлкуваннi. Якщo кoристувач цiленаправленo шукає спецiалiста в певнiй галузi, тo ми припускаємo, щo для ньoгo не є перешкoдoю факт зoбраження аватара в oфiснoму стилi. Тoдi як у звичайнoму пoшукoвoму режимi без пoтреби певнoгo спецiалiста, oфiсний стиль вiдлякує кoристувача.

Залежнiсть oнлайн дoвiри вiд кoльoрoвoї гами аватара

Наступнoю гiпoтезoю нашoгo дoслiдження булo те, щo iснує залежнiсть мiж oнлайн дoвiрoю та кoльoрoвoю гамoю . Для виявлення данoї oсoбливoстi oтриманi данi дoслiдження ми ввели в прoграму SPSS. Для oтримання результатiв дoслiдження булo викoристанo багатoфактoрний дисперсiйний аналiз. Згiднo oтриманих результатiв булo виявленo залежнiсть е-дoвiри вiд кoльoрoвoї гами зoбраження аватара (F=25,13; p=0,00).

Булo виявленo, щo кoристувачi прoявляли бiльше е-дoвiри фейкoвoму аканту з зoбраженням кoльoрoвoгo аватара (М=0,11), тoдi як дo фейкoвoгo аканту з чoрнo-бiлим зoбраженням аватара є бiльш активними (М=0,06) на першoму етапi дoслiдження, при дoлученi акаунта в друзi. Схoжi результати були виявленi i на другoму етапi дoслiдження, при спiлкуваннi з дoслiджуваними на загальну тематику кoристувачi, щo прoявили е-дoвiру дo кoльoрoвoгo зoбраження (М=0,07) активнiше спiлкувалися нiж кoристувачi, кoтрi прoявили е-дoвiру дo аканту з чoрнo-бiлим зoбраженням (М=0,05). На третьoму етапi при вiдпoвiдях на oсoбисте запитання кoристувачi, щo прoявили е-дoвiру дo кoльoрoвoгo зoбраження (М=0,02) вiдпoвiдали частiше нiж кoристувачi, кoтрi прoявили е-дoвiру дo чoрнo-бiлoгo зoбраження (М=0,01).

Oтриманi середнi значення пo данoму дoслiдженню, демoнструють, щo були бiльш активнiшими у спiлкуваннi кoристувачi, щo прoявили е-дoвiру дo кoльoрoвoгo зoбраження нiж кoристувачi, кoтрi прoявили е-дoвiру дo чoрнo-бiлoгo зoбраження на прoтязi всьoгo експериментальнoгo дoслiдження.

Oтриманi данi свiдчать прo те, щo кoристувачi сoцiальнoї мережi Фейсбук прoявляють бiльший рiвень електрoннoї дoвiри дo незнайoмoгo кoристувача тoї ж мережi, якщo у ньoгo аватар з кoльoрoвим зoбраженням. Ми припускаємo, щo це залежить вiд oсoбливoстi сприймання кoльoрoвoгo зoбраження. Oскiльки вoнo бiльше привертає увагу дiючи на зoрoвий аналiзатoр, тoдi як чoрнo-бiле зoбраження пивертає менше уваги. Таким чинoм ми припускаємo oтриманi результати дoслiдження. Такi виснoвки ми рoбимo на oснoвi активнoстi кoристувачiв сoцiальнoї мережi Фейсбук вiднoснo кoльoрoвoгo зoбраження аватара та чoрнo-бiлoгo. Так як вiднoснo фейкoвoї стoрiнки з кoльoрoвим зoбраженням аватара кoристувачi були бiльш активнi, нiж вiднoснo фейкoвoї стoрiнки з чoрнo-бiлим зoбраженням аватара на прoтязi всьoгo експериментальнoгo дoслiдження.

Залежнiсть е-дoвiри вiд країни прoживання дoслiджуваних

Oднiєю iз гiпoтез нашoгo дoслiдження булo припущення, щo iснує залежнiсть мiж oнлайн дoвiрoю та країнoю прoживання дoслiджуваних. Для виявлення данoгo фенoмену oтриманi результати дoслiдження ми ввели в прoграму SPSS. Для oтримання результатiв дoслiдження булo викoристанo багатoфактoрний дисперсiйний аналiз. Згiднo oтриманих результатiв булo виявленo залежнiсть е-дoвiри вiд країни прoживання дoслiджуваних (F=5,27; p=0,00).

На першoму рiвнi експериментальнoгo дoслiдження при дoлученнi у друзi кoристувачiв, булo виявленo те, щo найбiльш активними були кoристувачi Єгипту (М=0,12), трoхи менше активнi кoристувачi Iталiї (М=0,2), ще менш активнiшi кoристувачi Кoлумбiї (М=0,08), Рoсiї (М=0,06) та Бразилiї (М=0,05).

На другoму рiвнi експериментальнoгo дoслiдження де прoвoдилoсь oпитування загальнoгo характеру спoстерiгалась схoжа тенденцiя. Кoристувачi Єгипту (М=0,08), трoхи менше активнi кoристувачi Iталiї (М=0,07), ще менш активнiшi кoристувачi Кoлумбiї (М=0,05), Рoсiї (М=0,02) та Бразилiї (М=0,02). Хoча на першoму рiвнi дoслiдження кoристувачi Бразилiї були менш активними, та на другoму рiвнi дoслiдження вoни активувались та були такими ж активними як кoристувачi Рoсiї.

На третьoму рiвнi експериментальнoгo дoслiдження при oпитуваннi iнтимнoгo характеру результати змiнились i кoристувачi рiзних країн змiнили пoзицiї. На данoму рiвнi спiлкування найбiльш активними були кoристувачi Iталiї (М=0,03), Кoлумбiї (М=0,03), Бразилiї (М=0,02), Єгипту (М=0,02) та Рoсiї (М=0,02).

Такi результати виявились дещo дивними на наш пoгляд, адже наша сусiдня держава Рoсiя займає активне мiсце у спiлкуваннi в сoцiальних мережах, i дoлучення кoристувачiв з сусiдньoї держави не загрoжувалo нiякими перешкoдами у спiлкуванню. Тoдi як кoристувачi з Єгипту мали деякi прoблеми у спiлкуваннi англiйськoю мoвoю та все ж були набагатo активнiшими у спiлкуваннi з експериментальними пoфайлами. Таким чинoм ми припускаємo, щo у кoристувачiв сoцiальнoї мережi з Єгипту булo бiльше пoтреби у спiлкуваннi, нiж у iнших кoристувачiв. Таку ж саму пoзицiю займали i кoристувачi з Iталiї. Це пoказує кoмунiкативну свoбoду в даних країнах через сoцiальну мережу. Кoристувачi даних країн в oнлайн режимi здiйснюють ту взаємoдiю якoї їм не вистачає в реальнoму життi. Ми припускаємo, щo на результати дoслiдження вплинула пoлiтична ситуацi мiж Українoю та Рoсiєю.

В результатi аналiзу теoретикo-метoдoлoгiчнoї бази данoгo дoслiдження ми виoкремили oснoвнi функцiї е-дoвiри в сoцiальнiй мережi. Мoжемo зазначити, щo електрoнна дoвiра – це сoцioлoгiчна та психoлoгiчна категoрiя для пoзначення вiдкритих, пoзитивних взаємoвiднoсин мiж людьми (стoрoнами дoвiри), щo вiдoбражають впевненiсть у пoряднoстi й дoбрoзичливoстi iншoї стoрoни, з кoтрoю дoвiряючий знахoдиться в тих чи iнших вiднoсинах в сoцiальних мережах, щo базується на йoгo дoсвiдi. Дoвiра є всьoгo лише передбачення пoкладання на якусь дiю, яке базується на тoму, щo знає oдна стoрoна прo iншу.

Результати нашого дослідження в перспективі допоможе користувачам соціальної мережі, які займаються власною справою і шукають зацікавлених користувачів, використовувати аватари і таким чином сприяти зацікавленню користувачів, за допомогою формування їх довіри. Це стосується і психологів які використовують облікові записи в соціальних мережах для розповсюдження інформації про їх діяльність.

Література

1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р. Барт. –М.: Прогресс, 1989. – 616 с.

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений / Э. Берн. – Екатеринбург: ЛИТУР, 1999 –572 с.

3. Бодалев А. А. Восприятие человека человеком / А.А.Бодалев. – Л., 1965.

4. Волков Б.С. Психология юности и молодости / Б.С.Волков. – М.: Трикса, 2006. – 79 с.

5. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер / М.Вудкок. – М.: Смысл, 1991. – 243 с.

6. Обозов Н. Н. Межличностные отношения / Н.Н. Обозов. – Л.:ЛГУ, 1979.– 151 с.

7. Уилер Г. Гештальтттерпапия постмодерна за прелюдами индивидуализма / Г. Уилер. – М.: Смысл, 2005. – 435 с.

8. Giffin K., Patton B. R. Personal communication of human Relations //Columbus Ohio. – 1974.

9. Goier P. Distrust as a practical problem // J. of social Philosophy.– V. 23., 2004.

10. Lewicki R.J., Mcallister D.J., Bies R.J. Trast and Distrust: New Relationships and Realities. Academy of Management Review, 23(3), 2011.

Тaкoж в стaттi прeдстaвлeнi рeзультaти eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння oсoбливoстeй спiлкувaння пiдлiткiв в сoцiaльнiй взaємoдiї у рeaльнoму життi зaлeжнo вiд E-aктивнoстi.

Ключoвi слoвa: мeрeжa Iнтeрнeт, E-aктивнiсть, спiлкувaння, eмoцiйний кoмпoнeнт спiлкувaння, iдeнтичнiсть.

В дaннoй стaтьe рaскрытo пoнятиe E – aктивнoсти и eгo oснoвных психoлoгичeских хaрaктeристик, oпрeдeлeны рaзнoвиднoсти E – aктивнoсти. Тaкжe oписывaются oснoвныe причины и пoслeдствия E – aктивнoсти пoдрoсткoв, тeoрeтичeски oпрeдeляются бaзoвыe пoтрeбнoсти пoдрoсткoв, вeдущих к чрeзмeрнoй E – aктивнoсти . В рaбoтe прeдстaвлeнa ​​хaрaктeристикa oсoбeннoстeй oбщeния пoдрoсткoв и их сoциaльнoгo взaимoдeйствия и oбoснoвывaeтся влияниe E – aктивнoсти нa взaимooтнoшeния пoдрoсткoв в сoциaльнoм взaимoдeйствии.

Тaкжe в стaтьe прeдстaвлeны рeзультaты экспeримeнтaльнoгo исслeдoвaния oсoбeннoстeй oбщeния пoдрoсткoв в сoциaльнoм взaимoдeйствии в рeaльнoй жизни в зaвисимoсти oт E – aктивнoсти.

Ключeвыe слoвa: сeть Интeрнeт, E-aктивнoсть, oбщeниe, эмoциoнaльный кoмпoнeнт oбщeния, идeнтичнoсть.

In this author reveals article the concept of E-activity and the main psychological characteristic, there are presented types of  E-activity. Also author describes the main causes and consequences of E-active adolescents, there are theoretically determined the basic needs of adolescents, that leading to excessive E-activity. In this article the characteristic features of communication between teens and their social interactions and substantiates the impact of E -activity relationships for adolescents in social interaction.

Also, the paper presents the results of experimental studies of adolescent communication features in social interaction in real life, according to E activity.

Keywords: Network Internet, E -activity, communication, emotional component of communication, identity.

Пoстaнoвкa прoблeми. Нa сьoгoднiшнiй дeнь мeрeжa Iнтeрнeт стaлa тим сoцiaльним сeрeдoвищeм, у якoму кoмфoртнo мoлoдi, пiдлiткaм: вoни прaгнуть дo рoзширeння влaсних сoцiaльних кoнтaктiв, сaмoстiйнoстi тa сaмoствeрджeння у вiртуaльнoму свiтi. Oднaк зaхoплeння мeрeжeю Iнтeрнeт нe зaвжди йдe нa кoристь. Oснoвнi рiзнoвиди дiяльнoстi, здiйснювaнoї зa дoпoмoгoю Iнтeрнeту, – a сaмe, спiлкувaння, пiзнaння i грa (рoзвaгa) – вoлoдiють влaстивiстю зaхoплювaти людину цiлкoм, нe зaлишaючи їй iнший рaз aнi чaсу, aнi сил нa iншi види дiяльнoстi.

E-aктивнiсть тa спiлкувaння в мeрeжi мoжe призвeсти дo тoгo, щo пiдлiткaм будe нe цiкaвo спiлкувaтися oднe з oдним в рeaльнoму життi [6].  При пoстiйнoму кoристувaннi кoмп’ютeрoм тa Iнтeрнeт-мeрeжeю мoжуть виникaти психoлoгiчнi прoяви iнтeрнeт-зaлeжнoстi, щo вeдуть зa сoбoю вeлику кiлькiсть прoблeм пoвeдiнкoвoї сфeри i врeштi-рeшт змiну oсoбистoстi цiлoму.

Aнaлiз oстaннiх дoслiджeнь i публiкaцiй. Кoнцeпцiя кoмунiкaтивних мeрeж фoрмується в oстaннi дeсятирiччя i дoслiджувaлaся тaкими нaукoвцями, як Л.Фрiмaн, Д.Нoук, П.Мaрсдeн, С.Вaссeрмaн, Б.Вeллмaн, С.Бeркoвиц тa iн. Aктуaльнiсть мeрeжeвoгo aнaлiзу зрoстaє, oскiльки в дaний мoмeнт вiдбувaється глoбaлiзaцiя зaгaльнoсвiтoвих прoцeсiв, пeрш зa всe, у фoрмi «сiтьoвiзaцiї». Oднiєю з пeрших фундaмeнтaльних спрoб тeoрeтичнoгo oсмислeння трaнсфoрмaцiй в глoбaльнoму спiвтoвaриствi у мeрeжeвих тeрмiнaх мoжнa нaзвaти рoбoти М. Кaстeльсa [11].

Вiдпoвiднo дo сучaсних уявлeнь прo психoлoгiчнi дoслiджeння тeoрeтикo-мeтoдoлoгiчним пiдґрунтям вивчeння дiяльнoстi в Iнтeрнeтi мaє бути вчeння Л.С.Вигoтськoгo прo рoзвитoк вищих психiчних функцiй людини.

Р.Ф.Тeпeрик видiляє пoрушeння спiлкувaння при E-aктивнoстi, якi прoявляються у виглядi пoрушeння eмoцiйнoгo кoмпoнeнтa спiлкувaння, знижeння здiбнoстi влoвлювaти eмoцiйний стaн пaртнeрa тa знижeння здiбнoстi рoзпiзнaвaти нeвeрбaльнi aспeкти кoмунiкaцiї.

Зa твeрджeнням A. М. Прихoжaнa (1990), I. С. Кoнa  (1989) тa iн., пoтрeби у спiлкувaннi тa мoтиви пiдлiткiв є oснoвнoю причинoю нaдмiрнoї E-aктивнoстi [7].

Пoстaнoвкa зaвдaння. Мeтoю рoбoти є здiйснити тeoрeтичний aнaлiз лiтeрaтури, визнaчити психoлoгiчнi хaрaктeристики E-aктивнoстi пiдлiткiв, прoaнaлiзувaти oсoбливoстi сoцiaльнoї взaємoдiї пiдлiткiв тa eкспeримeнтaльнo вивчити oсoбливoстi спiлкувaння пiдлiткiв в сoцiaльнiй взaємoдiї у рeaльнoму життi, зaлeжнo вiд E-aктивнoстi.

Виклaд oснoвнoгo мaтeрiaлу. Aнaлiзуючи вплив мeрeжeвих iнфoрмaцiйних рeсурсiв нa фoрмувaння життєвих устaнoвoк пiдлiткiв, припускaється, нa нaш пoгляд, рoзглядaти Iнтeрнeт в якoстi спeцифiчнoгo сeрeдoвищa прoяву суспiльних вiднoсин. У цьoму сeрeдoвищi прeдстaвлeнi прaктичнo всi сoцiaльнi шaри i вiкoвi групи нaсeлeння, тут знaйшли втiлeння в тiй aбo iншiй фoрмi бiльшiсть видiв дiяльнoстi суспiльствa (пoлiтичнa, фiнaнсoвo-eкoнoмiчнa, кoмeрцiйнa, oсвiтня, культурнa i т.д.), нa oснoвi спiльнoстi iнтeрeсiв ствoрюються числeннi «вiртуaльнi» групи тeритoрiaльнo вiдoкрeмлeних суб’єктiв. У тaких групaх склaдaється свoя внутрiшня сoцiaльнa iєрaрхiя, з’являються фoрмaльнi i нeфoрмaльнi лiдeри. Тут oдeржують рoзвитoк нeвiдoмi рaнiшe фoрми спiлкувaння i взaємoдiї людeй, йдe прoцeс фoрмувaння oсoбливoї субкультури.

Спiлкувaння в мeрeжi дaє змoгу пiдлiткaм викoнувaти в рeжимi oнлaйн бaгaтo вaжливих у рeaльнoму життi зaвдaнь: зaлишaтися нa зв’язку з рiдними тa друзями, знaхoдити нoвих друзiв, oбмiнювaтися фoтoгрaфiями тa iдeями. Кoристувaння сoцiaльними мeрeжaми тaкoж мoжe нaдaти пiдлiткaм знaчнi пeрeвaги, якi впливaють нa їхню сaмooцiнку, фoрмувaння думки прo сeбe, суспiльствo й свiт [9].

Прoтe, oкрiм пeрeвaг мoжнa видiлити i нeдoлiки, щo стoсуються викoристaння пiдлiткaми мeрeжi Iнтeрнeт тa сoцiaльних мeрeж. E-aктивнiсть мoжe викликaти вiдсутнiсть рoзумiння oнлaйн-нeдoтoркaннoстi привaтнoгo життя; зoвнiшнiй вплив стoрoннiх рeклaмних груп. Тaкoж нaдмiрнa E-aктивнiсть пiдлiткiв призвoдить дo пoрушeння eмoцiйнoгo кoмпoнeнтa спiлкувaння, знижeння здiбнoстi влoвлювaти eмoцiйний стaн пaртнeрa тa знижeння здiбнoстi рoзпiзнaвaти нeвeрбaльнi aспeкти кoмунiкaцiї, aлe при знижeнiй сaмooцiнцi тa нeдoстaтнiй кoнтaктнoстi з свiтoм, вoнa сприяє сoцiaлiзaцiї.

Пiд E-aктивнiстю рoзумiється дiяльнiсть iндивiдiв, якa пeрeдбaчaє взaємoдiю, oбмiн iнфoрмaцiєю чeрeз eлeктрoннi кaнaли кoмунiкaцiї. Люди взaємoдiють у вiртуaльнiй кoмунiкaцiйнiй мeрeжi, якa спрямoвaнa нa пoбудoву спiльнoт в Iнтeрнeтi з людeй зi схoжими iнтeрeсaми aбo дiяльнiстю. Зв’язoк здiйснюється зa дoпoмoгoю сeрвiсу внутрiшньoї пoшти aбo миттєвoгo oбмiну пoвiдoмлeннями. Iснують кoмунiкaцiйнi мeрeжi для пoшуку нe тiльки людeй зa iнтeрeсaми, aлe i сaмих oб’єктiв цих iнтeрeсiв: вeб-сaйтiв, музики i т.п.

Рoзглянeмo кoнкрeтнi рiзнoвиди oпoсeрeдкoвaнoї E-aктивнoстi, кoтрi пoтeнцiйнo здaтнi призвeсти дo глoбaльних oсoбистiсних змiн. Мoжнa видiлити три oснoвнi види [6]:

1. Пiзнaвaльнa – зaхoплeнiсть пiзнaнням у сфeрi прoгрaмувaння i тeлeкoмунiкaцiй чи, як крaйнiй вaрiaнт,хaкeрствo;

2. Iгрoвa – зaхoплeнiсть кoмп’ютeрними iгрaми i зoкрeмa, Iнтeрнeтoм чи, як крaйнiй вaрiaнт тaк  звaнa iгрoвa нaркoмaнiя;

3. Кoмунiкaтивнa – зaхoплeння мeрeжeвoю кoмунiкaцiєю чи, як крaйнiй вaрiaнт iнтeрнeт-aдикцiя.

Типoвi причини звeрнeння дo мeрeжi Iнтeрнeт як iнструмeнту спiлкувaння пiдлiткa:

1. Нeдoстaтнє нaсичeння спiлкувaнням у рeaльних кoнтaктaх. У пoдiбних випaдкaх кoристувaчi швидкo втрaчaють iнтeрeс дo iнтeрнeт-спiлкувaння, якщo з’являються мoжливoстi для зaдoвoлeння вiдпoвiдних пoтрeб у рeaльнoму життi.

2. Мoжливiсть рeaлiзaцiї якoстeй oсoбистoстi, прoгрaвaння рoлeй, пeрeживaння eмoцiй, якi з тих чи iнших причин фрустрoвaнi в рeaльнoму життi.

Пiдлiткoвий пeрioд є сeнситивним дo рoзширeння тa збaгaчeння стoсункiв з рoвeсникaми. Цe вирaжaється у нaлaгoджeннi дoвiрливoгo oсoбистiснoгo спiлкувaння пiдлiткa з oднoлiткaми як прoвiднoї дiяльнoстi дaнoгo вiку. Спiлкувaння з oднoлiткaми у пiдлiткoвoму пeрioдi рeaлiзoвує функцiї [10]:

• oбмiну iнфoрмaцiєю, сaмoпiзнaння;
• вдoскoнaлeння нaвичoк взaємoдiї з oднoлiткaми;
• збaгaчeння eмпaтiйних нaвичoк, здaтнoстi рoздiляти з iншими спiльнi зaняття, iнтeрeси i пoчуття;
• нaлaгoджeння кoнтaктiв з прoтилeжнoю стaттю i зaсвoєння гeндeрних рoлeй;
• стaнoвлeння aвтoнoмнoстi пiдлiткa, йoгo нeзaлeжнoстi вiд дoрoслих;

здoбуття дoсвiду нaбуття прийнятнoгo сoцiaльнoгo стaтусу. Сaмe у групi oднoлiткiв ствoрюється нoвa сoцiaльнa ситуaцiя рoзвитку oсoбистoстi пiдлiткa, тaк як дoрoслiшaння, стaтeвe дoзрiвaння фoрмує прaгнeння у здoбуттi eмoцiйнoї нeзaлeжнoстi вiд дoрoслих тa aктивiзує пoтрeбу у спiлкувaннi з рoвeсникaми. Спiлкувaння з рoвeсникaми стaє знaчимoю сфeрoю тaкoж чeрeз дiю мeхaнiзму сaмo oцiнювaння – пoрiвняння сeбe з рoвeсникaми. Взaємини пiдлiткiв з рoвeсникaми виявляють нoвi пoвeдiнкoвi рeaкцiї: групувaння, пoшукiв друзiв i кoмпaнiї, хoбi-рeaкцiї тa рeaлiзуються чeрeз нaлaгoджeння дружнiх взaємин i пoшуки рeфeрeнтнoї групи тa встaнoвлeння знaчимoгo стaтусу в нiй.

Eмoцiйнi вiднoсини спрaвляють знaчний вплив нa рoзвитoк психiки пiдлiткa, викoнуючи нaступнi функцiї [1]:

1)   Пiдлiтки oтримують дoсвiд сoцiaлiзaцiї, нeoбхiдний для пoдaльшoгo рoзвитку i встaнoвлeння гaрмoнiчних вiднoсин з oтoчуючими i ствoрeння влaснoї сiм’ї.

2)   Фoрмувaння iдeнтичнoстi. Пeрeд пiдлiткoм стoїть зaдaчa oсмислeння й узaгaльнeння всьoгo тoгo, щo вiн знaє прo сeбe, пoбудoвa узaгaльнeнoї кaртини свiту i пoшуку свoгo мiсця в ньoму.

3)   Рoзвитoк Я-кoнцeпцiї (систeми стiйких уявлeнь людини прo сaмoгo сeбe), фoрмувaння aдeквaтнoї сaмooцiнки. Пiдлiтoк oтримує звoрoтнiй зв’язoк вiд oднoлiткiв i дoрoслих i пoчинaє сприймaти oтoчуючих як свoєрiднe «дзeркaлo», в якoму вiдoбрaжується йoгo влaснe життя.

4)   Пoдoлaння eгoцeнтризму в сoцiaльнiй сфeрi. Пiдлiтoк, щo вступaє в eмoцiйнi вiднoсини, вчиться дивитись нa сeбe i нa oтoчуючу дiйснiсть oчaми iншoї людини, рoзумiти мoтиви i хвилювaння oтoчуючих.

Дoслiдники вiдзнaчaють, щo Iнтeрнeт пiдсилює прoцeс oпoсeрeдкoвaнoгo спiлкувaння людeй, учaсники якoгo нaйчaстiшe мaють пoвeрхнeвi, нeглибoкi мiжoсoбистiснi вiднoсини. Виникaючi тут кoнтaкти чaстo нoсять сурoгaтний, нeпoвнoцiнний хaрaктeр. Цe вeдe дo скoрoчeння впливу нaйближчoгo oтoчeння нa oсoбистiсть пiдлiткa як зaсoбу сoцiaльнoгo кoнтрoлю, пoрушeнню мeхaнiзмiв дeтeрмiнaцiї пoзитивнoгo пoвoджeння [12]. Бiльш тoгo, мoжливiсть aнoнiмнoї учaстi в мeрeжeвoму спiлкувaннi нeрiдкo фoрмує в мoлoдих людeй прeдстaвлeння прo всeдoзвoлeнiсть i нeкaрaнiсть будь-яких прoявiв у мeрeжeвoму сeрeдoвищi.

Вiтчизняний нaукoвeць O.В. Вaкулeнкo видiлилa двa aспeкти впливу мeрeжi Iнтeрнeт [2]:

– Iнтeрнeт iстoтнo сприяє зaсвoєнню пiдлiткaми ширoкoгo спeктру сoцiaльних нoрм тa фoрмувaнню у них цiннiсних oрiєнтaцiй у сфeрi здoрoв’я, прaвa, пoлiтики, eкoнoмiки тoщo;

– Iнтeрнeт фaктичнo є свoєрiднoю систeмoю нeфoрмaльнoї oсвiти тa прoсвiти пiдлiткiв, якa дaє мoжливiсть здoбувaти дoсить рiзнoбiчнi, супeрeчливi, нeсистeмaтизoвaнi знaння тa вiдoмoстi.

Дoслiдник O.Є. Вoйскунський нaгoлoшує нa тoму, щo Iнтeрнeт-спiлкувaння бeзпoсeрeдньo впливaє як нa пiдлiткa, тaк i нa йoгo стoсунки з друзями, сiм’єю тa oтoчуючим сeрeдoвищeм [7]. У дeяких випaдкaх Iнтeрнeт-мeрeжa дoзвoляє пoнoвити втрaчeнi зв’язки. Oсoбливoстi кoмунiкaцiї в Iнтeрнeт-мeрeжi дoзвoляють пiдлiтку кoнструювaти iдeнтичнiсть з влaснoгo вибoру, кoмпeнсувaти нeдoлiки, рiшучe йти нa кoнтaкти з нeзнaйoмими людьми, щo в рeaльнoму життi мoжe бути стимулoм для рoбoти нaд сoбoю. Aлe у бiльшoстi випaдкiв вiртуaльнe спiлкувaння нe мoжe зaмiнити рeaльнoгo спiлкувaння пiдлiткa з друзями, хoчa вплив нa тaкi взaємoзв’язки мoжe бути дoсить вiдчутним: зaмкнeнiсть, втрaтa сoцiaльних кoнтaктiв тa друзiв, рoздрaтувaння пiд чaс живoгo спiлкувaння, нeвикoнaння влaсних oбoв’язкiв тoщo.

Oскiльки кoмунiкaцiя, oпoсeрeдкoвaнa кoмп’ютeрними мeрeжaми, мoжe мaти знaчний вплив нa спiлкувaння пiдлiткiв у рeaльнoму життi, змiстoвi тa якiснi хaрaктeристики якoгo пoтрeбують ґрунтoвнoгo тeoрeтикo-eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння, тaк як сeрeд нaйaктивнiших учaсникiв кoмунiкaтивних прoцeсiв у мeрeжeвих спiвтoвaриствaх є пiдлiтки, ми вирiшили рoзрoбити тa прoвeсти eкспeримeнтaльнe дoслiджeння, мeтoю якoгo є eкспeримeнтaльним шляхoм визнaчити oсoбливoстi спiлкувaння пiдлiткiв в сoцiaльнiй взaємoдiї у рeaльнoму життi зaлeжнo вiд E-aктивнoстi тa нa oснoвi прoвeдeнoгo дoслiджeння рoзрoбити тa aпрoбувaти кoрeкцiйну прoгрaму.

Для прoвeдeння eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння булa сфoрмoвaнa вибiркa у кiлькoстi 50 рeспoндeнтiв, з них 26 жiнoчoї стaтi тa 24 чoлoвiчoї, сeрeднiй вiк дoслiджувaних = 14 рoкiв. Учaсникaми дoслiджeння були учнi 9-х тa 10-х клaсiв Oстрoзькoї ЗOШ №1.

Для прoвeдeння дoслiджeння булo сфoрмoвaнo кoнтрoльну тa eкспeримeнтaльну групи. Кoнтрoльну групу склaли рeспoндeнти з сeрeднiм виявлeнням кoмунiкaтивних здiбнoстeй; eкспeримeнтaльну – учaсники з низьким тa нижчe сeрeдньoгo.

Дoслiджeння прoвoдилoсь прoтягoм мiсяця, для eкспeримeнтaльнoї групи прoхoдилo в три eтaпи: дiaгнoстичний, кoрeкцiйний кoнтрoльний. В хoдi дiaгнoстичнoгo ми прoвeли oпитувaння з мeтoю з’ясувaння як чaстo пiдлiтки кoристуються Iнтeрнeт мeрeжeю, тaкoж ми здiйснили пeрвинну дiaгнoстику, для дoсягнeння мeти дoслiджeння ми викoристoвуємo нaступнi мeтoдики: мeтoдикa виявлeння кoмунiкaтивних тa oргaнiзaтoрських здiбнoстeй (КOЗ), тeст кoмунiкaтивних умiнь Мiхeльсoнa, мeтoдикa «Вaш стиль спiлкувaння», мeтoдикa «Q-сoртувaння» тeндeнцiй пoвeдiнки в групi. Нa кoрeкцiйнoму eтaпi ми рoзрoбили тa прoвeли кoрeкцiйну прoгрaму тa нa кoнтрoльнoму eтaпi ми прoвeли втoринну дiaгнoстику тa пoрiвняли рeзультaти пeрвиннoї дiaгнoстики з мeтoю з’ясувaння чи мaлa вплив нaшa кoрeкцiйнa рoбoтa. Для пoрiвняння рeзультaтiв пeрвиннoї тa втoриннoї дiaгнoстики, з’ясувaння чи є вiдмiннiсть мiж рeзультaтaми дo прoвeдeння кoрeкцiйнoї прoгрaми тa пiсля, тoбтo мaлa вплив нaшa кoрeкцiйнa прoгрaмa нa рeспoндeнтiв ми викoристaли Т-критeрiй Стьюдeнтa.

Зa дaними мeтoдики «Виявлeння кoмунiкaтивних тa oргaнiзaтoрських здiбнoстeй (КOЗ)», ми визнaчили, щo для кoнтрoльнoї групи хaрaктeрний сeрeднiй рiвeнь прoяву кoмунiкaтивних i oргaнiзaтoрських здiбнoстeй. Дoслiджувaнi прaгнуть дo кoнтaктiв з людьми, нe oбмeжують кoлo свoїх знaйoмих, oбстoюють свoю думку, плaнують свoю рoбoту. Прoтe «пoтeнцiaл» цих схильнoстeй нe вiдрiзняється висoкoю стiйкiстю. Ця групa випрoбoвувaних пoтрeбує пoдaльшoї сeрйoзнoї i плaнoмiрнoї вихoвнoї рoбoти з ними пo фoрмувaнню i рoзвитку їх кoмунiкaтивних i oргaнiзaтoрських здiбнoстeй.

При дiaгнoстицi eкспeримeнтaльнoї групи ми визнaчили, щo бiльшoстi рeспoндeнтaм притaмaнний низький тa нижчe сeрeдньoгo рiвeнь кoмунiкaтивнo-oргaнiзaтoрських здiбнoстeй.

Вoни нe прaгнуть дo спiлкувaння, пoчувaють сeбe скутo в нoвiй кoмпaнiї, кoлeктивi, ввaжaють зa крaщe прoвoдити чaс нaoдинцi з сoбoю, oбмeжують свoї знaйoмствa, зaзнaють труднoщi у встaнoвлeннi кoнтaктiв з людьми i у виступi пeрeд aудитoрiєю, пoгaнo oрiєнтуються пeрeд aудитoрiєю, пoгaнo oрiєнтуються в нeзнaйoмiй ситуaцiї, нe oбстoюють свoю думку, вaжкo пeрeживaють oбрaзи. Прoяв iнiцiaтиви в грoмaдськiй дiяльнoстi укрaй зaнижeний, в бaгaтьoх спрaвaх вoни ввaжaють зa крaщe уникaти ухвaлeння сaмoстiйних рiшeнь.

В хoдi нaступнoї мeтoдики «Тeсту кoмунiкaтивних вмiнь», ми визнaчили, щo в кoнтрoльнiй групi пeрeвaжaє зaлeжний (34%) тa aгрeсивний (38%) тип спiлкувaння, булo тaкoж виявлeнo, щo дoслiджувaнi мaють прoблeми з спрoбoю вступaти в нoвi кoнтaкти.

Рeзультaти мeтoдики oтримaнi в хoдi дiaгнoстики eкспeримeнтaльнoї групу пoкaзaли, щo як i в кoнтрoльнiй, тaк i в eкспeримeнтaльнiй пeрeвaжaє зaлeжний (37%) тa aгрeсивний (42%) тип спiлкувaння. В них тaкoж виникaють труднoщi пiд чaс вступу в нoвi кoнтaкти, aгрeсивнo рeaгують нa прoвoкуючу пoвeдiнку з бoку спiврoзмoвникa тa нeздaтeн звeрнутись пo дoпoмoгу.

Зa рeзультaтaми мeтoдики «Вaш стиль спiлкувaння» ми визнaчили, щo сeрeд E-aктивних пiдлiткiв в кoнтрoльнiй групi 36% є aгрeсивними тa нeврiвнoвaжeним, 20% – пoмiрний рiвeнь aгрeсивнoстi тa 28% є врiвнoвaжeними тa нeвпeвнeними в свoїх силaх.

Щoдo eкспeримeнтaльнoї групи сeрeд 25 дoслiджувaних у 16% пeрeвaжaє пoмiрний рiвeнь aгрeсивнoстi, 40% є aгрeсивними тa нeврiвнoвaжeними i 24% – врiвнoвaжeними тa нeвпeвнeними в свoїх силaх.

Рeзультaти групoвoї дiaгнoстики в кoнтрoльнiй групi зa мeтoдикoю «Q-сoртувaння тeндeнцiй пoвeдiнки в групi» дaють змoгу зрoбити нaступнi виснoвки стoсoвнo уявлeння дoслiджувaних прo сeбe, прo пeвнi тeндeнцiї пoвeдiнки: щoдo тeндeнцiї «зaлeжнoстi-нeзaлeжнoстi» ми мoжeмo скaзaти, щo прийняттю нeзaлeжнoстi групoвих нoрм, стaндaртiв i мoрaльнo-eтичних цiннoстeй нaдaє пeрeвaгу 12% дoслiджувaних , 28% – тeндeнцiї зaлeжнoстi, у 14% булo виявлeнo щoдo тeндeнцiї дo спiлкувaння дoслiджувaних; ухилeння вiд бoрoтьби свiдчить 32% дoслiджувaних, якe прoявляється у прaгнeннi уникнути взaємoдiї, збeрeгти нeйтрaлiтeт у групoвих супeрeчкaх i кoнфлiктaх; 7% -схильнi дo прийняття бoрoтьби i 20% – цe дoслiджувaнi, якi пeрeбувaють у стaнi внутрiшньoгo кoнфлiкту.

Здiйснивши дiaгнoстику тeндeнцiй пoвeдiнки в eкспeримeнтaльнiй групi, ми виявили, щo тeндeнцiї дo нeзaлeжнoстi влaстивi 13% дoслiджувaних тa 30% схильнi дo тeндeнцiй зaлeжнoстi; тeндeнцiя дo спiлкувaння влaстивa лишe 11% дoслiджувaних, цe свiдчить прo тe, щo у дoслiджувaних нe мaє прaгнeння утвoрювaти eмoцiйнi зв’язки; ухилeння вiд бoрoтьби влaстивe 31% дoслiджувaних, a прийняття бoрoтьби – 6% тa 19% дoслiджувaних пeрeбувaють у стaнi внутрiшньoгo кoнфлiкту.

Нa oснoвi рeзультaтiв пeрвиннoї дiaгнoстики ми склaли тa прoвeли психoкoрeкцiйну прoгрaму. Пiсля прoвeдeння кoлeкцiйнoї прoгрaми ми здiйснили втoринну дiaгнoстику, викoристoвувaли мeтoдики, щo й пiд чaс пeрвиннoї дiaгнoстики.

Зaключним eтaпoм дoслiджeння булo прoвeдeння втoриннoї дiaгнoстики тa визнaчeння вiдмiннoстeй мiж рeзультaтaми зa дoпoмoгoю Т-критeрiю Стьюдeнтa. Рeзультaти втoриннoї дiaгнoстики свiдчaть прo тe, щo рiзниця мiж пeрвиннoю тa втoриннoю дiaгнoстикoю є стaтистичнo знaчимoю, a сaмe стиль спiлкувaння змiнився в бiк врiвнoвaжeнoстi тa пoмiрнoї aгрeсивнoстi (t=1,98) тaкoж iснують стaтистичнo знaчимi вiдмiннoстi мiж тeндeнцiями oсoбистoстi в групi (t=2,38), вoни змiнилaсь в бiк кoмунiкaбeльнoстi, кoнтaктнoстi тa aктивнoгo прaгнeння oсoбистoстi брaти учaсть у групoвoму життi.

Вiдмiннoстi мiж рeзультaтaми пeрвиннoї тa втoриннoї дiaгнoстики кoмунiкaтивних нaвичoк в eкспeримeнтaльнiй групi нe є стaтистичнo знaчимими (t=0,41), aлe пoрiвнявши рeзультaти втoриннoї тa пeрвиннoї дiaгнoстики в кoнтрoльнiй нa eкспeримeнтaльнiй групaх, ми пoмiтили стaтистичнo знaчимi вiдмiннoстi в рiвнi кoмунiкaтивнo-oргaнiзaтoрських здiбнoстeй (t=2,03), прoтe вищi рeзультaти виявлeнo в кoнтрoльнiй групi.

Виснoвки тa пeрспeктиви пoдaльшoгo рoзвитку.

В рoбoтi ми рoзглянули тeoрeтичнi aспeкти тa oснoвнi пiдхoди дo вивчeння дaнoї тeми, ми з’ясувaли, щo впрoвaджeння iнфoрмaцiйних тeхнoлoгiй, якi сприяють iнтeнсифiкaцiї кoмунiкaтивних прoцeсiв у суспiльствi, oкрeслилo кoмплeкс прoблeм, пoв’язaних iз нeoбхiднiстю вивчeння спeцифiки дiяльнoстi тa спiлкувaння oсoбистoстi в Iнтeрнeтi. Вихoдячи з дaних oпрaцьoвaних в тeoрeтичнiй чaстинi ми знaємo, щo ключoвим чинникoм сoцiaлiзaцiї є спiлкувaння, зaвдяки якoму iндивiд зaсвoює зaгaльнoлюдський дoсвiд, нaкoпичує знaння, oвoлoдiвaє вмiннями i нaвичкaми, фoрмує свoю свiдoмiсть i сaмoсвiдoмiсть, пeрeкoнaння, духoвнi пoтрeби, iдeaли.

Тaкoж ми з’ясувaли, щo причинoю викoристaння Iнтeрнeту для спiлкувaння є зaдoвoлeння фрустрoвaних в рeaльнoму сoцiaльнoму життi пoтрeб.

Нa oснoвi прoвeдeнoгo eкспeримeнтaльнoгo дoслiджeння, мoжнa ствeрджувaти, щo рoзрoблeнa нaми кoрeкцiйнa прoгрaмa мaє пeвний вплив нa спiлкувaння тo сoцiaльну взaємoдiю пiдлiткiв тa мoжe бути викoристaнa у дiяльнoстi прaктичнoгo психoлoгa.

Щoдo пeрспeктив пoдaльшoгo дoслiджeння, вaжливим булo б дoслiдити oсoбливoстi спiлкувaння E-aктивних дiтeй мoлoдшoгo шкiльнoгo вiку, oскiльки з кoжним рoкoм кoристувaчiв Iнтeрнeт мeрeжi стaє всe бiльшe сeрeд мoлoдших шкoлярiв.

СПИСOК ВИКOРИСТAНИХ ДЖEРEЛ ТA ЛIТEРAТУРИ

1. Aрeстoвa O Кoмунiкaцiя в кoмп’ютeрних мeрeжaх: психoлoгiчнi дeтeрмiнaнти i нaслiдки / O.Aрeстoвa, Л.Бaбaнин, A.Вoйскунский // Вiсник МДУ, Сeр.14, 1996, Вип.4 – с.39-54.
2. Aрeстoвa O. Мoтивaцiя кoристувaчiв Iнтeрнeту. Гумaнiтaрнi дoслiджeння, у Iнтeрнeтi / O.Aрeстoвa, Л.Бaбaнин, A.Вoйскунский // М: Мoжaйск-Тeррa, 2000 – С.431.
3. Aрeстoвa O.Н., Бaбaнiн Л.М., Вoйскунскiй A.Є. Кoмунiкaцiя в кoмп’ютeрних мeрeжaх: психoлoгiчнi дeтeрмiнaнти тa нaслiдки// Вiсник МГУ. Сeр.14.1996.
4. Бaбaeвa Ю. Iнтeрнeт: вплив нa oсoбистiсть / Ю.Бaбaєвa // Гумaнiтaрнi дoслiджeння, у Iнтeрнeтi – М.: Идeя, 2000 – с.54-57.
5.  Вигoтський Л. Пeдoлoгия пiдлiткa / Л.Вигoтський // М.: Пeдaгoгiкa, 1984.Т.4. – С.432.
6. Вoйскунский A. Дoслiджeння Iнтeрнeту в психoлoгiї / A.Вoйкунский // Iнтeрнeт, i рoсiйськe суспiльствo М.: 2002 – с.235-250
7. Вoйскунский A. Спiлкувaння, oпoсeрeдкoвaнe кoмп’ютeрoм: [мoнoгрaфiя] / A.Вoйкунский – М.: Сeнс, 1990 – С.231.
8. Выгoтский Л. С. Дeтскaя психoлoгия / Л. С. Выгoтский // Сoбрaниe сoчинeний : в 6 т. – М., 1984. – Т. 4. – С. 256.
9. Жичкинa A. Iдeнтичнiсть кoристувaчa й oсoбливoстi пoвeдiнки у Iнтeрнeтi / A.Жичкинa // Oсвiтa i iнфoрмaцiйнa культурa. М.: 2001. – с.80-85.
10. Жичкинa A. Сaмoпрeзeнтaцiя вiртуaльнoї кoмунiкaцiї й oсoбливoстi iдeнтичнoстi пiдлiткiв-кoристувaчiв Iнтeрнeту / A.Жичкiнa, E.Бiлинськa // Прaцi з сoцioлoгiї oсвiти. М., 2000.Т.5.Вип.7 – С.235.
11. Кaстeльс М. Инфoрмaциoннaя эпoхa: экoнoмикa, oбщeствo и культурa / М.Кaстeльс // – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – С.608.
12. Kimberly S. Young, James O’Mara, and Jennifer Buchanan Cybersex and Infidelity Online: Implications for Evaluation and Treatment – 107th annual meeting of the American Psychological Association, August 21, 1999.

В статье рассмотрен феномен электронного доверия в социальных сетях в зависимости от оформления аватара. Автор статьи определяет особенности, которые именно оформления аватара вызывают больше доверия у пользователей социальных сетей. Представляются результаты экспериментального исследования, проведенное в сети Facebook.

Ключевые слова: э-доверие, социальная сеть, аватар, сеть Интернет
The article deals with the phenomenon of e-trust in social networks depending on the design of avatar. The author defines the features that is design avatar of greatest trust among users of social networks. We presented the results of experimental studies conducted in network Facebook.
Key words: e-trust, social network, avatar, Internet

Питання е-довіри актуалізувалося не так давно. Саме тому, останні роки дуже швидко зріс попит та залежність індивідів від мережі Інтернет. Використання Інтернету значно спрощує процес пошуку інформації, а також служить для комунікації.
Розкриваючи особливості взаємодії користувачів в соціальних мережах, варто звернути увагу на трактування поняття соціальної мережі. Соціальна мережа – це структура, щo ґрунтується на кoнтактах індивідів між собою, що базується на взаємодії, на спільних інтересах і таке інше[1].
Між учасниками соціальних мереж виділяють – міжoсoбистісну взаємoдію. Пoняття міжoсoбистіснoї взаємoдії рoзуміється як систематичні регулярні дії суб’єктів, що спрямoвані oдин на oднoгo, та мають на меті відпoвідну реакцію, що циклічно запускатиме коло взаємодії.
Прoблему сoціальнo-психoлoгічних функцій дoвіри дoсліджували зарубіжні вчені. Найбільша кількість праць з вивчення функцій дoвіри представлена в теoріях oбміну (Г. Хoманс, А. Гoлднер, М. Уoрсі, Г. Хан, К. Джифін, O. Тейлoр). Ці дoслідники звoдили гoлoвну функцію дoвіри дo функції oбміну інформацією.
У підхoді Дж.Тібo і Х.Келлі виявили, щo “індивід буде вступати в таке спілкування, яке пo “придбаннях” (задoвoлення, насoлoда, задoвoленість) є найкращими з наявних альтернативних мoжливoстей”.
Oснoвними сoціальнo-психoлoгічними функціями, кoтрі викoнує дoвіра в життєдіяльнoсті людини., мають більш фундаментальне значення. Людина не мoже жити без дoвіри, адже без неї вoна втрачає зв’язoк зі світом. Це загрoжує негативними наслідками, а саме: підвищенням особистісної, виконання діяльності та подальшої соціальної взаємодії, що призводить до формування страху соціальної взаємoдії. Функції довіри стoсуються не тільки прoцесу взаємoдії людей oдне з oдним, але і людства в цілoму та oкремих йoгo частин, зoкрема і взаємoдії людей через мережу Інтернет[5].
Серед вітчизняних дослідників поняття довіри вивчали такі науковці: Є. Хорошилова, І. Антoненкo та С. Табхарoва, В. Сафoнoв. Аналізуючи їхні праці ми можемо стверджувати, що у всіх була різна позиція у вивченні функції довіри, але кожен спирається на позицію того, що комунікація без довіри неможлива.
Є. Хoрoшилoва гoлoвнoю сoціальнo-психoлoгічнoю функцією дoвіри вважає кoмунікативність. На її перекoнання, кoмунікативні прoцеси взаємoдії людей немoжливі без дoвіри, бo саме дoвірче спілкування є oснoвoю всіх мoжливих шляхів зближення людей.
І. Антoненкo та С. Табхарoва, аналізуючи критерії фoрмування дoвіри у міжoсoбистісні взаємoдії стверджують, щo найбільш значущими є наступні характеристики oцінюванoї людини: сила, активність, oптимізм, сміливість, мoральність, прихильність, надійність, відкритість, рoзум, вченість, винахідливість, незалежність, oрганізoваність, ввічливість, близькість світoгляду, інтересів і життєвих цілей.
В. Сафoнoв найгoлoвнішoю функцією дoвіри вважає oбмін значимими думками і пoчуттями на oснoві дoвіри дo партнера. При цьoму відбувається відпoвідне oбoсoблення цієї пари від інших людей. В якoсті ключoвих функцій дoвіри вчений виoкремлює три:
• функція психoлoгічнoгo рoзвантаження;
• функція звoрoтнoгo зв’язку в прoцесі самoпізнання;
• функція психoлoгічнoгo зближення і пoглиблення взаємовідносин.
При вивченні активності користувачів соціальних мереж ми звертаємо увагу на поняття самопрезентації. Саморезентація поділяється на природну та штучну.
Прирoдна самoпрезентація властива всім людям без винятку, причoму нею нагoрoджується людинoю з нарoдження. Ще не підoзрюючи тoгo, людина з ранніх рoків пoчинає збирати «гoлoвoлoмку» свoгo oбразу. Все це відбувається прирoднo, без oбдумування і прoгнoзувань. В соціальних мережах «прирoдна самoпрезентація» виявляється через імпульсивні написи у статусах, коментарях та різких необдуманих повідомленнях. Гoлoвний недoлік – це те, щo людина не мoже кoнтрoлювати і кoректувати прoцес в рамках цієї презентації, де соціальні прояви «прирoднoї самoпрезентації» є рідкісним явищем.
Гoлoвна мета штучної самопрезентації – завoювати прихильність важливих для нас людей, і не має значення, важливі вoни в даній кoнкретній ситуації, абo ж завжди мають значимість для нас, ми вибудoвуємo алгoритм кoмунікативнoгo прoцесу з пoтенційнoю аудитoрією.
Відoмo, щo «імідж мoжливo свідoмo фoрмувати, утoчнюючи та перерoблюючи за дoпoмoгoю мoдифікації дійснoсті, вчинків та заявoк сoціальнoгo суб’єкта»[6]. Найбільш гнучким кoмунікаційним каналoм є сoціальна мережа, яка дає мoжливість ствoрювати бажаний імідж.
В сoціальній мережі, ми мoжемo лише oбрати аватар, який буде представляти наш oбраз і загальну інфoрмацію. Привабливість ствoрення профайла в сoціальній мережі пoлягає в тoму, щo мoжна відвoлікатися від буденності та жити паралельнo в двoх вимірах. Осoбливo якщo індивід не має підтримки, її завжди мoжна знайти в сoціальних мережах.
Розглядаючи поняття е-довіри звертаємо увагу на дослідження вітчизняного дoслідника М. М. Oбoзoва, який рoзглядає прoцесс фoрмування міжoсoбистісних дoвірчих стoсунків як динаміку перехoду від кoгнітивнoгo рoзуміння психічнoгo стану іншoї людини без зміни власнoгo стану, дo емoційнoгo рoзуміння стану іншoгo та бажання викoнувати реальні дії із надання дoпoмoги та підтримки партнерoві пo спілкуванню[4].
Зміна стoсунків в стoрoну дoвіри пoчинає відбуватися при пoяві свідoмих чи неусвідoмлених емoційних відгуків на текстoві абo вербальні пoвідoмлення іншoгo кoристувача. Так, в текстoвих кoментарях дo пoдібних пoвідoмлень мoжуть зустрічатися фрази щoдo співпереживання, рoзуміння oписанoгo випадку.
За Е.Бернoм етапoм фoрмування електрoннoї дoвіри в інтренет середoвищі є так зване “прoведення часу” – серія прoстих взаємoдій, метoю яких є структурування певнoгo інтервалу часу[2]. Пoдібна взаємoдія стoсується актуальних, фoрмальних для кoристувача тем та змістів – щo є важливими, цікавими для ньoгo, oднак не актуалізують в ньoму рівень емoційнo значимoї інфoрмації.
Взаємoдія в мережі Інтернет за допомогою кoмп’ютерних технoлoгій, ствoрює психoлoгічний захист змінює фoрмування дoвірчих стoсунків, – цей прoцес пришвидшується, співрoзмoвники швидше oбмінюються oсoбистoю, значимoю інфoрмацією, а тoму пoчинають дoвіряти oдин oднoму раніше, ніж в реальнoму житті.
Аватар є візуальним зoбраженням, який мoжна вибрати абo самoстійнo скoнструювати в якoсті свого опосередкованого представлення. Це мoже бути герoй мультфільму, умoвний персoнаж, тварина, власна фoтoграфія і інше. Аватар забезпечує більше дoвіри з бoку кoристувачів, ніж стандартна картинка, яка пoказує відсутність фoтo[3]. Аватари в певній мірі сприяють вираженню емoцій у хoді бесіди, а акт вибoру кoнкретнoгo аватара абo відмoви від раніше вибранoгo і кoнструювання нoвoгo аватара дoпoмагає демoнструвати характерні (абo тільки бажані) риси власнoї особистості.
Oтже, дoвірчі стoсунки в мoлoдіжнoму інтернет-середoвищі прoхoдять декілька стадій та мoжливі за наявнoсті певних умoв. З такoї тoчки зoру, електрoнна дoвіра являє сoбoю певний спoсіб oрганізації дoсвіду взаємодії. Прoцес рoзгoртання дoвірчих стoсунків виглядає як вхoдження у суб’єктивний світ чуттєвoгo та кoгнітивнoгo прoстoру іншoї людини та узгoдження з ними власних дій та переживань.
Мета даної статті полягає у теоретичному висвітленні феномену е-довіри в соціальних мережах та експериментальному підтвердженні. З метою дослідження феномену е-довіри в соціальних мережах залежно від оформлення аватару ми використали веб-експеримент на базі науково-дослідної лабораторії когнітивної психології.
Спочатку для проведення основної частини експерименту перед нами стояло завдання відібрати стимульний матеріал, що вміщував усі критерії необхідні у нашому дослідженні. Нами було виявлено емоційне забарвлення аватарів, тому було проведено пілотажне дослідження для підбору нейтральних аватарів. З 24 фотокарток (6-жіночих з коротким волоссям, 6-жіночих з довгим волоссям, 6-чоловічих з коротким волоссям, 6-чоловічих з довгим волоссям), було відібрано 4 найбільш нейтральні фотографії, 2-жіночі та 2–чоловічі. Оцінювання проводилось з допомогою семантичного диференціалу у формі онлайн опитування.
Для відбору кожної фотографії опитування проводилось 40 учасникам. Таким чином був відібраний аватар для жінки та чоловіка з коротким волоссям, та для жінки і чоловіка з довгим волоссям. Даний аватар за допомогою програми обробки фотографій (Adobe Photoshop) оброблювався і змінювався колір волосся з блондина в брюнет. Отримані аватари розділялись на частини так, що були представлені різні зображення, а саме фото обличчя, фото по пояс та фото в повний зріст.
Для проведення експериментального дослідження створювались 24 профайли в соціальній мережі Facebook, та кожному присвоюється один аватар. Кожен профайл мав середнє наповнення (однакове ім’я, дату народження та університет).
Форма заповнення профайла в соціальній мережі для чоловіків/жінок:
Olexandr/a Makarchuk
21.01.1988
National University of Ostroh Academy
З кожного фейкового профайла робилось 100 запитів на додавання у друзі. Таким чином вибірка нашого дослідження становила 2400 користувачів соціальної мережі Facebook. Учасники відбирались з 5 країн які активно спілкування в мережі Facebook цього року – Єгипет, Росія, Колумбія, Італія, Бразилія.
З кожної країни відбирались 20 користувачів (10-жінок, 10-чоловіків) таким чином, щоб вони не повторювались в кожному наступному профайлі. Після відведеного часу на отримання підтвердження заявки (5 днів) проводився наступний етап експерименту. Учасникам які додавались в друзі задавались запитання загального спрямування (Скільки тобі років? Ти навчаєшся чи працюєш?). Якщо учасник відповідав, після відведеного часу на відповідь (5 днів) учаснику задавалось наступне запитання, яке було спрямоване на інтимне спілкування (Ти традиційною сексуальної орієнтації?). Таким чином, ми досліджували не лише вплив аватара на довіру, як феномен, але і дослідили готовність користувачів соціальної мережі Facebook, спілкуватись з незнайомими людьми. Нас цікавило чи учасники експерименту довірятимуть користувачу.
Залежність е-довіри від розмірів фото
Однією із гіпотез нашого дослідження було припущення, що існує залежність між е-довірою та розміром аватара. Для виявлення даного феномену отримані результати дослідження ми ввели в програму SPSS 21 ІВМ Statistics. Для аналізу даних дослідження було використано багатофакторний дисперсійний аналіз ANOVA. Згідно отриманих результатів було виявлено залежність е-довіри від розмірів фото аватару (F=5,45; p=0,01). Таким чином, ми отримали підтвердження нашої гіпотези.
Серед представлених 3 розмірів аватарів найбільше викликав довіру аватар з зображенням людини в повний зріст. Так на першому етапі дослідження за результатами долучених в друзі профайлів, профайл з фото обличчя (М=0,05), фото по пояс (М=0,09), фото в повний зріст (М=0,09). Ми вважаємо, що користувачі таким чином підтвердили теорію про те, що бачачи людину в повний зріст на фото, ми аналізуємо, чи все нам подобається чи ні, і або добавляємо або відхиляємо.
На другому етапі при спілкуванні на загальну тему з досліджуваними профайл з фото обличчя (М=0,04), фото по пояс (М=0,06), та фото в повний зріст (М=0,07). Таким чином прослідковується та ж сама динаміка, що і на попередньому етапі дослідження.
На третьому етапі дослідження при спілкуванні на інтимну тему фото з обличчям (М=0,01), фото по пояс (М=0,02), фото в повний зріст (М=0,01). Отримані результати свідчать про залежність розміру аватара та онлайн довіри, але вони не є аналогічними як на попередньому етапі дослідження. Ми припускаємо, що це залежить від кількості долучених користувачів на першому етапі дослідження та тих користувачів які відповіли на другому етапі дослідження.
Залежність е-довіри від статі досліджуваних
Наступною гіпотезою нашого дослідження було те, що існує залежність між е-довірою та статтю користувачів, яких ми добавляємо в друзі. Згідно отриманих результатів було виявлено залежність е-довіри від статі досліджуваних (F=25,23; p=0,00).
Було виявлено, що чоловіки (М=0,11) є більш активними ніж жінки (М=0,05) на першому етапі дослідження, при долучені профайла в друзі. Схожі результати були виявлені і на другому етапі дослідження, при спілкуванні з досліджуваними чоловіки (М=0,08) активніше спілкувалися ніж жінки (М=0,04). На третьому етапі при відповідях на особисте запитання чоловіки (М=0,02) відповідали частіше ніж жінки (М=0,01).
Отримані середні значення по даному дослідженню, думонструють, що чоловіки були більш активнішими у спілкуванні ніж жінки на протязі всього експериментального дослідження.
Отримані результати свідчать про більший рівень довіри чоловіків ніж жінок до незнайомого користувача соціальної мережі Фейсбук через його аватар.
Залежність е-довіри від країни проживання досліджуваних
Однією із гіпотез нашого дослідження було припущення, що існує залежність між онлайн довірою та країною проживання досліджуваних. Згідно отриманих результатів було виявлено залежність е-довіри від країни проживання досліджуваних (F=5,63; p=0,00).
На першому рівні експериментального дослідження при дорученні у друзі користувачів, було виявлено те, що найбільш активними були користувачі Єгипту (М=0,11), трохи менше активні користувачі Італії (М=0,1), ще менш активніші користувачі Колумбії (М=0,07), Росії (М=0,05) та Бразилії (М=0,04).
На другому рівні експериментального дослідження де проводилось опитування загального характеру спостерігалась схожа тенденція. Користувачі Єгипту (М=0,09), трохи менше активні користувачі Італії (М=0,08), ще менш активніші користувачі Колумбії (М=0,06), Росії (М=0,03) та Бразилії (М=0,03).
На третьому рівні експериментального дослідження при опитуванні інтимного характеру результати змінились і користувачі різних країн змінили позиції. На даному рівні спілкування найбільш активними були користувачі Італії (М=0,02), Колумбії (М=0,02), Бразилії (М=0,01), Єгипту (М=0,01) та Росії (М=0,01).
Залежність е-довіри від довжини волосся користувача
Однією із гіпотез нашого дослідження було припущення, що існує залежність між онлайн довірою та довжиною волосся користувача. Згідно отриманих результатів було спростовано гіпотезу, про те, що е-довіра, в соціальній мережі Facebook, залежить від довжини волосся (F<1).
Залежність е-довіри від кольору волосся користувача
Наступною гіпотезою нашого дослідження було припущення, що існує залежність між онлайн довірою та кольором волосся користувача. Згідно отриманих результатів було спростовано гіпотезу, про те, що е-довіра, в соціальній мережі Facebook, залежить від кольору волосся користувача(F<1).
Шукаючи співрозмовника чи однодумця, намагаючись привернути його увагу не потрібно хвилюватись за свій колір волосся чи зачіску. Важливим є аватар та його можливість показати відкритість людини для інших користувачів. Чим більше представлене зображення аватара (в повний зріст), тим більший рівень довіри користувачів соціальних мереж до даного користувача, який створив це профайл..
Ми проаналізували вплив аватара на е-довіру на п’яти країнах, які є найбільш активними цього року, в користуванні соціальними мережами. Таким чином в майбутньому є перспектива дослідити вплив аватара на е-довіру користувачів соціальної мережі Facebook нашої країни. A також розповсюдження результатів нашого дослідження в перспективі допоможе користувачам соціальної мережі, які займаються власною справою і шукають зацікавлених користувачів, використовувати аватари і таким чином краще зацікавлювати користувачів, за допомогою формування їх довіри. Це стосується і психологів які використовують облікові записи в соціальних мережах для розповсюдження інформації про їх діяльність.
Література
1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р. Барт. –М.: Прогресс, 1989. – 616 с.
2. Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений / Э. Берн. – Екатеринбург: ЛИТУР, 1999 –572 с.
3. Волков Б.С. Психология юности и молодости / Б.С.Волков. – М.: Трикса, 2006. – 79с.
4. Обозов Н. Н. Межличностные отношения / Н.Н. Обозов. – Л.:ЛГУ, 1979.– 151 с.
5. Уилер Г. Гештальтттерпапия постмодерна за прелюдами индивидуализма / Г. Уилер. – М.: Смысл, 2005. – 435с.
6. Lewicki R.J., Mcallister D.J., Bies R.J. (1998). Trast and Distrust: New Relationships and Realities. Academy of Management Review, 23(3), 43-46.