Головною метою інформаційного забезпечення маркетингово-комунікаційної політики (ІЗМКП) є створення системи взаємозалежних і взаємодоповнюючих показників, які дозволять одержувати необхідну кількісну і якісну інформацію [5, с. 43]. Завданням менеджера чи керівника книговидавництва є відбирати й використовувати найбільш актуальну в певний період часу при певних обставинах інформацію для того, щоб підвищити конкурентоспроможність книжкового продукту, збільшити попит на нього та знизити ризик незатребуваності.
В Україні стан ІЗМКП не відповідає вимогам ефективного управління. Сьогодні в діяльності книговидавництв існує певна суперечність: з одного боку, достатньо розроблений механізм, який дозволяє отримувати маркетингову інформацію; з іншого боку – невелика кількість книговидавництв використовує цей механізм у своїй діяльності [1, с. 173]. Це пов’язано із тим, що на ринку переважають фірми регіонального характеру, менеджери яких не усвідомлюють важливість використання маркетингової інформаційної системи (МІС) та інформаційних технологій в умовах інтенсивного розвитку ринкових відносин. Таким чином, вони не вважають за доцільне витрачати свої кошти і час на маркетингові дослідження ринку та організацію інформаційного забезпечення маркетингово-комунікаційної політики на книговидавництві в цілому.
Хоча є й такі книговидавництва, що використовують у своїй діяльності ІЗМКП, але вони, перш за все, орієнтовані на збір маркетингової інформації та її первинний аналіз, а не на налагодження повноцінного комплексу ІЗМКП. Основною проблемою при побудові такої МІС є наявність різних інформаційних джерел, які часто суперечать один одному і не можуть бути зведені в єдину інформаційну систему [2, с. 19].
Що ж до рівня розвитку ІЗМКП, то в різних країнах він різний. Це залежить від економічної ситуації у країні, тобто стадії розвитку становлення маркетингу, і масштабів діяльності книговидавництв та їх виробничих відносин. Рівень складності МІС книговидавництва обумовлений існуючим документообігом, системою економічних показників їх діяльності, структурним складом підрозділів, які беруть участь у процесі управління і інтенсивністю потоків інформації, яка циркулює між ними. У зарубіжних країнах вирішення інформаційних завдань маркетингу книговидавництв забезпечується, з одного боку за рахунок створення і підтримання внутрішніх МІС, а з іншого – на основі широкого використання інформаційних продуктів і послуг, які запропоновані на ринку маркетингової інформації [2, с. 65].
Великий сегмент зарубіжного інформаційного ринку займають такі інформаційно-аналітичні послуги, як проведення маркетингових досліджень, підготовка аналітичних оглядів і довідок, моніторинги фінансового стану ринків [3, с. 47]. Схожі послуги дуже дорого коштують, оскільки забезпечують замовника комплексною переробленою і вже готовою до використання інформацією. Саме тому дуже популярним є звернення до послуг спеціалізованих інформаційних агентств, які у вигляді баз даних (БД) можуть надати потрібну інформацію.
Серед фірм і агентств, які займаються розповсюдженням маркетингової інформації, найбільш відома корпорація «The Dun & Bradstreet», яка шляхом випуску друкованих видань і доступу до своїх багаточисельних БД здійснює інформування про 3 млн. фірм у США і Канаді. Корпорація признана світовим лідером у цій галузі. Стійке місце на інформаційному ринку займають «Standart and Poor» і «Mood», які видають комерційні журнали, довідники, державні звіти, а також генерують колосальні БД, які містять у собі багато аналітичної інформації [4, с. 46]. Серед інших великих інформаційних компаній, власників зарубіжних БД можна назвати: DIALOG CORPORATION (США), PERGAMON ORBIT INFOLINE. Inc. (Великобританія), Reuters (Великобританія) та інші.
Отже, українські книговидавництва не завжди звертаються до використання МІС у своїй діяльності, а ті, що використовують її повною мірою, мають проблеми з недостатньою кількістю даних, наявністю розрізнених та неповних інформаційних джерел, які часто суперечать один одному. У той час, для закордонного книговидавництва основна складність полягає у великій кількості надлишкових даних. Саме тому вони здебільшого покладаються не на безпосередній збір інформації, а на БД, з яких можна отримати необхідну та достовірну інформацію. Також основна відмінність полягає у тому, що в розвинених країнах функціонування МІС сьогодні перебуває на етапі кардинальної зміни підходів до обробки і збереження інформації. В Україні основним поки що залишається збір та первинний аналіз даних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гpигopук П. М. Iнфopмацiйна технoлoгiя як iнстpумент пiдтpимки пpийняття маpкетингoвoгo piшення [Текст] / П. М. Гpигopук // Пp. Oдес. пoлiтехн. ун-ту. – Oдеса, 2011. – Вип. 3. – С. 170-176.
2. Дoлгoпoлoва Е.Е. Инфopмациoннoе oбеспечение маpкетинга: теopiя и пpактика [Текст]: научнo-пpактич. пoсoб. / Е.Е. Дoлгoпoлoва. – Минск: Нoвoе знание, 2010. – 143 с.: ил. – (Пpoфессиoналам библиoтечнoгo дела).
3. Степанчук I.П. Iнфopмацiйне забезпечення мiжнаpoднoї маpкетингoвoї дiяльнoстi [Текст] / I.П. Степанчук // Вiсник Київськoгo нацioнальнoгo унiвеpситету iменi Таpаса Шевченка. – К.: ВПЦ «Київський унiвеpситет», 2005. – С. 46
4. Developing a knowledge-based tourism marketing information system [Text] / Fesenmaier P, Daniel R., Leppers A. W., O’Leary J. – Routledge, 2006. – 214 p.
5. Miller Jules. Marketing Information System [Text] / Jules Miller. – GRIN Verlag, 2011. – 577 p.