Сьогодні використання маніпулятивних технологій стало досить звичним явищем в повсякденному житті. У Російській Федерації з 2013 року, розпочався процес найбільш масового використання прийомів лінгвістичної маніпуляцій у політичних ток-шоу, з метою приховати небажану інформацію, так як саме прийоми лінгвістичної маніпуляції, дозволяють досягнути бажаних результатів при мінімальних затратах зусиль.
Велике значення має те, що громадяни не знаю основних механізмів захисту від маніпулятивний впливу. Тому, більшість з них вірять в те, про що говорить ЗМІ. Російські політичні ток-шоу – це «масова школа психозу та хамства під прапором духовності» [11]. З 2013 року політичні ток-шоу Російської Федерації, зображують демократію та свободу слова, туди почали запрошувати якихось щодо проукраїнських людей, тому, що політичні ток-шоу на даний момент є про Україну, і вся увага приділена темі про Україну. Саме тому, особливої значущості сьогодні набуває аналіз використання лінгвістичної маніпуляції в такого роду політичних ток-шоу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань суспільством з проблематики мовної маніпуляції, зокрема, таких авторів, як Г. Андреєва, М. Бабюк, Д. Волконогов, И. Горелов, Г. Грачев, С. Кара-Мурза та ін.
Метою статті є простежити використання технологій лінгвістичної маніпуляції з класом та параметрами порівняння, використовуючи матеріали політичних ток-шоу у Російській Федерації у 2013-2014 рр.
Виклад основного матеріалу дослідження. Лінгвістичне (мовне) маніпулювання – це використання особливостей мови і правил її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для виконавця напрямі [4, с. 45]. Журналісти, досить часто користуються прийомами мовного маніпулювання, часом інтуїтивно, часом цілком усвідомлено [2, с. 97]. Про лінгвістичне маніпулювання можна говорити в тих випадках, коли людина з множини можливих мовних описів деякого стану справ, обирає саме ті способи опису, які мають необхідні їй відтінки значення, що представляють ситуацію у вигідному для неї світлі.[6].
Однак треба зазначити, що лінгвістичне маніпулювання є також необхідною ознакою повсякденного спілкування людей [3, с. 74]. На думку американської дослідниці Р. Лакофф, «усі ми маніпулюємо мовою, причому робимо це постійно. [1, с. 34]. Будь-яка наша взаємодія політична, хочемо ми того чи ні», причому «від самого інтимного тет-а-тет (мікрополітика) до промови, яка звернена до мільйонів (макрополітика), цілі є тими самими, а прийоми – близькими один до одного» [5, с. 69].
У Російській Федерації з 2013 року розпочався процес найбільш масового використання прийомів лінгвістичної маніпуляцій у політичних ток-шоу з метою приховати небажану інформацію, так як саме прийоми лінгвістичної маніпуляції дозволяють досягнути бажаних результатів при мінімальних затратах зусиль. Саме тому дослідження використання лінгвістичних маніпуляцій з класом та параметрами порівняння у політичних ток-шоу Російської Федерації є актуальним. Для визначення прийомів лінгвістичної маніпуляції, які використовують російських ток-шоу Російської Федерації, нами було використано метод моніторингу який поєднувався з методами спостереження та контент-аналізу.
Хронологічні межі дослідження – сезон 2013-2014 років (з грудня 2013 року по грудень 2014 року).
Для визначення основної вибірки був проведений інформаційний моніторинг російських політичних ток-шоу Російської Федерації за рейтингом компанії TNS [7], а також проведений в межах даного дослідженні інформаційний моніторинг показали, що найбільш найвідомішими є такі політичні ток-шоу Російської Федерації:
Відтак, основу вибірки склали 3 політичні ток-шоу, матеріали для дослідження яких було використано з офіційних сайтів телеканалів:
• «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим», сайту телеканалу «Росія 1» [11];
• «Політика» Петра Толстого, сайт телеканалу «Перший» [10];
• «Список Норкина», сайт телеканалу «НТВ» [9].
З огляду на хронологічні межі дослідження, одиницями аналізу постали 3 політичні ток-шоу у період з грудня 2013 року по грудень 2014 року:
1. Політичне ток-шоу «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим», яке виходить кожної неділі на каналі («Росія 1»), тривалість даного політичного ток-шоу 2 години. Дане політичне ток-шоу служить для обговорення актуальних тем в різних форматах від інтерв’ю до круглого столу (30 одиниць аналізу).
2. Політичне ток-шоу «Політика» Петра Толстого, яке виходить що четверга на «Першому» національному каналі Росії, тривалість даного політичного ток-шоу 60-90 хвилин. Дане політичне ток-шоу представлене представниками влади, опозиціонерами, депутатами, запрошеними експертами, які сперечаються між собою (21 одиниця аналізу).
3. Політичне ток-шоу «Список Норкина», яке виходить кожної п’ятниці на каналі «НТВ», тривалість даного політичного ток-шоу 60 хвилин. У кожному випуску ток-шоу «Список Норкина» глядачам належить безліч голосувань. На початку і в кінці програми глядачі в студії відповідають на головне питання з «Список Норкина» Крім того, студія безпосередньо може впливати на зміст програми, відкидаючи або змінюючи порядок запланованих питань, щоб дискусія залишалася максимально гострою і стосувалася саме тих питань, які цікаві глядачам (16 одиниць аналізу).
Загальна кількість одиниць аналізу становить – 67 випусків політичних ток-шоу. Подальший інформаційний моніторинг з використання прийомів лінгвістичного маніпулювання, які найчастіше за період 2013-2014 років використовувались одиницях аналізу показав, що попередньо обрані політичні ток-шоу Російської Федерації починаючи з грудня 2013 року, починають показувати і висвітлювати інформацію, зовсім не з побутовими проблемами політичного життя росіян, а велика увага приділена саме Україні. Особливо, некоректності дій «київської хунти» (технологія лінгвістичної маніпуляції з класом) та подіям на Сході України. Відтак, одиницями спостереження доцільно виокремити технології лінгвістичної маніпуляції в попередньо виділених одиницях аналізу.
Застосування прийомів лінгвістичної маніпуляції приблизно здійснюється за одною і тією ж самою схемою (Рис.1).
1. Створення інформаційного приводу – тобто подання якоїсь конкретної або вигаданої інформації, яка використовується для подання її на політичному ток-шоу;
2. «Розкрутка» інформаційного повідомлення, тобто поступає зростання напруженості (тобто повторення тих самих негативних слів, висловів, якихось сенсаційних новин, емоційності і як правило недостовірність інформації) ;
3. Загострення напруженості є основною частиною політичних ток-шоу, їх суть полягає у досягненні цілей.
4. Останнім і головним є закріплення інформації – це забезпечення поставленої мети політичного ток-шоу, після завершення ток-шоу.

Рис.1 Крива збільшення використання прийомів лінгвістичної маніпуляції протягом ток-шоу (середні значення) [власні напрацювання]

Як бачимо, на даному рис. 1 відображено як застосовуються прийоми лінгвістичної маніпуляції. Починаючи вже з перших хвилин політичного ток-шоу, починають застосовувати прийоми лінгвістичної маніпуляції, спочатку ці прийоми застосовуються не значною мірою, закладаються для аудиторії, а вже під кінець політичного ток-шоу, аудиторія повністю піддається прийомам лінгвістичної маніпуляції. І під кінець самого ток-шоу вірить у все, що сказано у студії.
За даними дослідження було використано 15 найбільш відомих прийомів лінгвістичної маніпуляції з класом та параметрами які застосовують політичні ток-шоу Російської Федерації такі як: прийом «Вікна Овертона», прийом «Навіювання», прийом «Приклеювання чи навішування ярликів», прийом «Свої хлопці», або «Гра в простонародність», прийом «Перетасування», або «Підтасування карт», прийом «Негативних груп віднесення», прийом «Повторення шаблонних фраз чи закликів», прийом «Просування через медіаторів», прийом «Уявний вибір», прийом «Дезінформація», прийом «Буденна розповідь», прийом «Емоційний вплив», прийом «Ефект присутності», прийом «Ілюзію бойової обстановки», прийом «Сендвіч».
За результатами спостереження політичні ток-шоу Російської Федерації присвячені темам не російських новин, а виключно темі про Україну, особливо велику увагу приділено подіям на сході Україні. Причому події висвітленні у такому руслі, що події на території України, здійснюються вкрай однобічно, що характерні для маніпулюванню свідомістю: якщо беруть інтерв’ю у когось з наших політиків, то виключно у тих хто зневажає українську владу, хто завжди починає критикувати українську владу, тих хто починає говорить про «фатальну кризу, яка наростає в Україні», та про те, що на Сході країни відбувається «геноцид нації», не розуміючи, мабуть, поняття «нація» та його сутності.
Під час дослідження було виявлено, що всі три політичні ток-шоу Російської Федерації, найбільш масово застосовують прийом «вікна Овертона», це свідчить про те, що за допомогою цього прийому здійснюється маніпуляція громадською думкою, за рахунок «просування» неприйнятною теми в ЗМІ. Говорячи про те, що якась неприйнятна тема, постійно на слуху і перед очима, і люди про неї постійно говорять, як кажуть, «звикають». Так як всі три політичні ток-шоу Російської Федерації, починаючи з грудня 2013 року, говорять про Україну, цей прийом є найбільш застосований політичними ток-шоу Російської Федерації.
Також найбільш застосованими прийомами лінгвістичної маніпуляції, які використовують всі три проаналізовані нами політичні ток-шоу Російської Федерації є: прийом «Навіювання», за допомогою цього прийому, гості та ведучі політичних ток-шоу розповідають неправдиву, викривлену інформацію, таким чином, що всі глядачі телеекранів вірять все те, про що говориться.
Також прийом «Приклеювання чи навішування ярликів», свідчить про те, що майже з кожним виходом на екрани політичних ток-шоу ми чуємо такі вигуки як: «Фашисти» або «Нацисти», «… якщо сьогоднішня влада в Києві це зробить, то це є хунта …», прийом слугує для назв, так званих ярликів.
Прийом «свої хлопці», або «гра в простонародність» свідчить про те, що коли на політичному ток-шоу виступає хтось з відомих політиків, який є «близьким по духу» з глядачами, то глядачі починаю вірити всій інформації, яку говорить цей спікер.
Прийом «Перетасування», або «підтасування карт» свідчить про те, що майже у кожному ефірі політичних ток-шоу, застосовується цей прийом, в ток-шоу починають розповідати тільки позитивні або тільки негативні факти й докази, водночас замовчуючи протилежні.
«Прийом негативних груп віднесення» ґрунтується на тому, все те, про, що говориться на ток-шоу, є правдою і тільки правдою.
Прийом «Повторення шаблонних фраз чи закликів» служить для того, як нами було підмічено, є слова або словосполучення які є найбільш вживаними, наприклад: «Хохли», «Кацапи», «Кацапляндія», «Хохлов давити
треба!» і багато інших.
Прийом «Просування через медіаторів» свідчить про те, що враження на глядачів, здійснюється через вплив політиків, які є авторитетом для населення.
Прийом «Уявний вибір» свідчить про те, що інформацію висвітлюють у найсприятливішому світлі, і хочуть щоб вона була прийнятою глядачами.
Не існує ні одного політичного ток-шоу, які не використовують так званий прийом «Дезінформація» з 2013 року, цей прийом застосовується у політичних ток-шоу дуже часто, інформація яка подається на екрани вводить глядачів в оману.
Прийом «Буденна розповідь» застосовується тоді, коли потрібно «привчити» людей до насильства, крові, вбивств тощо, коли на екрани виходить політичне ток-шоу, повідомляється про найтяжчі з них.
Прийом «емоційний вплив» застосовується тоді, коли потрібно викликати у глядачів певні якісь емоції, почуття, переживання. Політичні ток-шоу Російської Федерації, застосовують цей прийом у негативному світлі, тобто показують новини з Україні в такому світлі, щоб подавити глядача на емоціях і переживаннях.
Прийом «Ефект присутності» включає в себе низку трюків, які імітують реальність, даний прийом використовують як «репортажах з місця подій», фабрикуючи заднім числом зйомку «реального».
Прийом «Ілюзію бойової обстановки» свідчить про те, що створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу. При цьому все виглядає так, ніби оператор в страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність. Ілюзія достовірності, надає сильного емоційного впливу і створює відчуття автентичності подій, ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк.
Прийом «сендвіч» полягає у протиставленні позитивних і негативних образів. В нашому випадку політичні ток-шоу Російської Федерації висвітлюють новини у негативному образі, тим самим маніпулюють глядачами, які вірять все, про що говориться у ток-шоу.
Висновки. Отже, існує багато прийомів лінгвістичної маніпуляцій, іноді їх дуже важко навіть помітити. Прийоми лінгвістичної маніпуляції використовуються і будуть використовуватись завжди, будуть створюватись нові прийоми лінгвістичної маніпуляції, яким ми просто не зможемо протидіяти. Застосуванням політичних ток-шоу Російської Федерації прийомів лінгвістичної маніпуляції – це зброя боротьби проти України. За допомогою прийомів лінгвістичної маніпуляції політичні ток-шоу, в першу чергу, впливають на велику аудиторію тому і використовують дані прийоми, щоб вести аудиторію, глядачів в оману. Більшість прийомів лінгвістичної маніпуляції старі як світ, а отже й широко відомі, тим не менше перед їх силою не здатна встояти жодна аудиторія. Політичні ток-шоу дають можливість використовувати прийоми лінгвістичної маніпуляції саме такі які потрібні Росії.

Списoк викoристaних джерел тa літерaтури

1. Бабюк, М. И. Социальная манипуляция: философский анализ [Текст] / М. И. Бабюк. – М., 2004 . – 126 с.
2. Волкогонов, Д. А. Психологическая война: подрывные действия в обл. обществ. сознания [Текст] / Д. А. Волкогонов. – М. : Воениздат, 1983. – 288 с.
3. Горелов, И. Н. Основы психолингвистики [Текст] : учебное пособие / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. – Москва : Лабиринт, 1997. – 224 с.
4. Грачев, Г.В., Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия [Текст] / Г.В. Грачев, И.К. Мельник. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Алгоритм, 2002. – 288 с.
5. Кара-Мурза, С. Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Г. Кара-Мурза. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 832 с.
6. Використання мовного впливу як засобу маніпуляції в політичній діяльності [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://referats.allbest.ru/languages/8700305926.html – Назва з екрану. – Дата доступу: 16.02.2015.
7. Лінгвістичні засоби мовленнєвого маніпулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/leksichni-zasobi-movlennyevogo-manipulyuvannya/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 10.02.2015.
8. Лінгвістичні засоби мовленнєвого маніпулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/leksichni-zasobi-movlennyevogo-manipulyuvannya/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 10.02.2015.
9. Метод лінгвістичного маніпулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.readbook.com.ua/book/37/956/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.02.2015.
10. Рейтингом компанії TNS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tns-global.ru – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.
11. Російські політичні ток-шоу – це «масова школа психозу та хамства під прапором духовності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yakushef.livejournal.com/ – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.02.2015.
12. Телеканал «НТВ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ntv.ru/tv – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.
13. Телеканал «Перший» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.1tv.ru – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.
14. Телеканал «Росія 1» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://russia.tv/brand/show/brand_id/21385 – Назва з екрану. – Дата доступу: 01.12.2014.

В сучасних засобах масової інформації (ЗМІ) використовується значна кількість маніпулятивних прийомів, технік та методів, проте найбільш вони характерні для телевізійних інформаційно-аналітичних новинних програм. Наразі не існує єдиної уніфікованої системи маніпулятивних прийомів як і для зарубіжних, так і для українських новин. Відповідно, найбільшою проблемою постає відсутність певної системи маніпулятивних прийомів, що допомогло б класифікувати маніпулятивні методи для інформаційно-аналітичних програм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед авторів, які займаються проблемою маніпуляції свідомістю за допомогою ЗМІ варто виділити напрацювання Е. Аронсона, С. Кара-Мурзи, С. Лісової, Г. Мельника, Е. Пратканіса, В. Сороченко, які заклали базу для подальшого вивчення питань маніпуляції. Важливоє є праця І. М. Дзялошинського, в якій автор подає власну систему маніпулятивних прийомів, що ґрунтується на основі групи визначених параметрів.

Метою статті є розробка системи маніпулятивних прийомів для українських телевізійних новинних програм на основі методу сценарію.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні випуски новин доволі часто насичені маніпулятивними прийомами, техніками та методами, що дозволяє маніпулювати думками людей через їх підсвідоме сприйняття навколишнього світу. У глобальному сенсі маніпулятивність у представленні реальності природнім чином закладена як в самій людській комунікації та тих завданнях, яким вона служить, як в особливостях інформаційного суспільства, так і в природі самих засобів масової інформації, а надто – електронних [1, c. 191].

Перспектива розробки системи маніпулятивних прийомів є досить розмитою та відносною до певних подій, що можуть відбутися. Таким чином, розробити дану систему для української новинної програми варто за допомогою методу сценарію, адже він є найбільш ефективним при аналізі політичних та довгострокових варіантів прогнозування майбутнього.

Система маніпулятивних прийомів для українських новин полягає у чіткому, послідовному представленні різних варіантів технологій, які можуть бути застосовані в майбутньому. Написання сценарію повинно відбуватися на основній специфіці верстки телевізійних новин, а отже їх тематичного різноманіття, адже такий варіант допоможе краще спрогнозувати використання системи маніпулятивних прийомів.

Процес розробки системи маніпулятивних прийомів для українських новин включає в себе декілька етапів:

1. Формулювання проблеми (збір та аналіз наявних маніпулятивних прийомів);
2. Визначення сфер впливу ЗМІ та оцінка ймовірного їх впливу на майбутнє;
3. Визначення показників категорій, що використовуються в новинних програмах (економічні, політичні, соціальні тощо);
4. Виявлення критеріїв відповідно до видів маніпулятивних прийомів, що застосовуються в телевізійних інформаційно-аналітичних програмах;
5. Визначення тих маніпулятивних прийомів, які є найбільш відповідними українським новинам;
6. Прогнозування ймовірних позитивних та негативних аспектів даної системи в майбутньому.

Формулювання проблеми полягає у відсутності чіткої системи маніпулятивних прийомів для новинних програм українського телебачення. Така перспектива спонукає до розробки власного інформаційно-аналітичного продукту, який би відповідав міжнародній практиці та створив цілісну систему маніпуляцій.

Перший етап включає в себе аналіз маніпулятивних прийомів, що використовуються на українському телебаченні. Зокрема, найбільш поширеними є метод «білого шуму», метод «відволікання уваги», прийом «напівправда», техніка «класифікатори», прийом «ефект присутності». Відповідно до найбільш вживаних технік можна виділити два напрямки – це маніпуляція інформаційною складовою новин та маніпуляція візуальної складовою новин.

На другому етапі визначаються сфери впливу ЗМІ. Чинниками, що найбільше впливають на діяльність ЗМІ на сучасному етапі є: правова регламентація їх статусу, комерційний характер їх діяльності, політика власників та вплив з боку держави [3]. В такій ситуації чітко простежується картина залежності ЗМІ від певних осіб, а відповідно висвітлюються лише ті новини, які відповідають інтересам не громадськості, а владних або комерційних структур.

Варто зазначити, що політична ситуація в країні є досить нестабільною і може змінюватися протягом найближчого часу, те ж саме відбувається і в економічній сфері. Всі ці події відбивають високий рівень напруження у населення та можуть знову виникнути в результаті невідповідності державної політики національним інтересам. Щодо ЗМІ, то вони намагаються відповідати споживацьким потребам, але це не відміняє необхідності застосування маніпулятивних прийомів. Залежність ЗМІ від провладних структур навряд чи зміниться, адже для цього потрібно створити законодавчу базу, яка б більш конкретніше регулювала їх діяльність.

Третій етап – визначення категорій, які застосовуються у телевізійних новинах – це переважно політика, економіка, соціальні проблеми, культура, міжнародні новини. Якщо ж проаналізувати новинні програми, то стає очевидно, що вони більш апелюють до соціальних проблем у суспільстві, рідше показуються новини про політичний чи економічний стан в Україні. В результаті цього, люди більш обізнані в напрямку кримінальних справ, побутових проблем громадян, аварій та катастроф, а це все представляє негативний формат новин.

Якщо ж повернутися до критеріїв, які мають бути визначені на четвертому етапі, то варто керуватися тими маніпулятивними прийомами, які застосовуються українськими новинними програмами. Як було зазначено вище, новини переважно несуть маніпуляцію інформаційною та візуальною складовою. Враховуючи масштабність застосування цих категорій, варто виділити більш конкретні, які б відповідали цільовому забезпеченню телеканалів.

Аналізуючи маніпулятивні прийоми та їх вплив на масову свідомість можна виділити такі критерії: психологічно-емоційне маніпулювання, інформаційно-раціональне маніпулювання, маніпуляція відсутністю обізнаності глядачів у ситуації. Такі критерії формують три основні напрямки створення необхідного системного вектору маніпулятивних прийомів.

На п’ятому етапі потрібно розподілити приналежність маніпулятивних прийомів, які застосовують в інформаційно-аналітичних програмах до критеріїв маніпулювання. Поділ маніпулятивних прийомів відбуватиметься відповідно до їх поширеного використання, смислового значення, що визначено провідними науковцями та дослідниками в даній сфері.

Психологічно-емоційне маніпулювання включатиме в себе ті прийоми, як впливають на свідомість та психіку людей за допомогою візуальної інформації та сенсаційності представленої новини. До цього критерію варто включити такі маніпулятивні прийоми: метод «відволікання уваги» або метод «копченого оселедця», прийом «сенсаційність», техніка «інсценованих заходів», прийом «створення загрози», прийом «використання або створення контрасту», прийом «буденна розповідь», прийом «фактор гумору». Ці всі маніпулятивні прийоми ґрунтуються на психологічно-емоційному впливі за допомогою подання інформації в сенсаційній формі, щоб відвернути увагу від важливого повідомлення.

Інформаційно-раціональне маніпулювання передбачає концентрацію на логічному співставленні фактів та їх поєднанні, що супроводжується доводом та висновками журналістів та кореспондентів. Фактично, такий критерій надає глядачам уже визначене вирішення проблеми чи пояснення ситуації. До них можна віднести метод «створення фактів», метод «об’єктивного підходу» або «ефект Едіпа», техніка «класифікатори», техніка «коментарі», прийом «ядовитий сандвіч», метод «білого шуму», прийом «використання протиставлення», прийом «ствердження». Ці техніки полягають у такому форматуванні інформації, при якому відбувається форматування, приховування або ж доручення певних фактів, які спотворюють новини та дезінформують населення.

З інформаційними маніпуляціями межують маніпуляції мовні. Від обраного стилю подачі залежатиме ставлення громадськості до події. У ситуації існування багатьох альтернативних джерел інформації розпізнати мовні маніпуляції неважко. Проблема в тому, що споживачі переважно користуються інформацією лише з одного-двох джерел і не порівнюють сутність повідомлень. Таким чином вони і потрапляють під вплив маніпуляторів [4].

Третій критерій маніпулювання рівнем ерудованості може включати в собі як процес впливу на глядачів відповідно до їх освіченості. Тобто, телеканали будуть показувати такі новини, які з одного боку задовольняють особисті інтереси та підвищують самооцінку, а з іншого користуються необізнаністю населення в різних питання як державного, так і міжнародного значення. Зокрема, до цього критерію варто віднести метод «історичних аналогій», метод «закидання брудом», прийом «напівправда», прийом «використання штампів», прийом «узагальнення», прийом «висмикування із контексту», прийом «навішування ярликів». Фактично ці методи використовуються аби привернути увагу аудиторії, апелюючи до її ерудованості або висвітленню тих новин, які б не мали складного пояснення ситуації.

На останньому етапі передбачається виявлення позитивних та негативних сторін функціонування даної системи в майбутньому. Мабуть, позитивних факторів в даному питанні досить мало, адже маніпуляція є деструктивним впливом в сучасному світі. Негативність такої системи може виявитися у частому та постійному використанні маніпулятивних прийомів та технік, а як наслідок масового контролю свідомістю людей щодо подій, які відбуваються в навколишньому світі.

Руйнівна сила й небезпека маніпулювань свідомістю людини містить глобальні загрози для суспільства. Але парадокс у тому, що це проблемне питання обговорюється переважно в колах фахівців. Держава не займається розв’язанням цієї серйозної проблеми [2].

Характер застосування маніпулятивних прийомів залежить від розуміння функцій ЗМІ в суспільстві. Запропоновані чотири моделі «створення новин»: дзеркальну, професійну, організаційну і політичну. В чистому вигляді, як правило, не одна із цих моделей не реалізується. В певному сенсі, ЗМІ відображають особливості суспільного укладу тієї чи іншої країни, рівень політичної культури громадськості [6].

Висновки. На основі аналізу використання маніпулятивних прийомів українськими новинними програмами було розроблено систему маніпулятивних прийомів за допомогою методу сценарію. Система маніпулятивних прийомів включала в себе декілька етапів, зокрема формулювання проблеми, визначення сфер впливу на ЗМІ, визначення показників категорії, виявлення критеріїв відповідно до видів маніпулятивних прийомів, висунення маніпулятивних прийомів, а також прогнозування ймовірних позитивних та негативних аспектів даної системи в майбутньому. Виділено такі критерії: психологічно-емоційне маніпулювання, інформаційно-раціональне маніпулювання, маніпуляція відсутністю обізнаності глядачів, а також на основі їх представлено види маніпулятивних прийомів, методів та технік. Така система допоможе зрозуміти схему використання маніпуляцій для українських інформаційно-аналітичних програм.

 Список використаних джерел та літератури

1. Маніпуляції на ТБ [Текст] / Н. Лігачова, С. Черненко, В. Іванов, С. Дацюк та ін. – К., 2003. – 218 с.
2. Нестеренко О. Є Маніпуляції у англомовних ЗМІ при висвітленні подій на Близькому Сході та у Північній Африці [Електронний ресурс] / О.Є. Нестеренко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – 2011. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37867/25-Nesterenko.pdf?sequence=1. – Заголовок з екрану.
3. Остроухов В. В. Інформаційна безпека: соціально-правові аспекти [Електронний ресурс] / В. В. Остроухов. – К., 2010. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1800010237011/politologiya/telebachennya#112. – Заголовок з екрану.
4. Стельмашов А. ЗМІ: засоби маніпулювання інформацією [Електронний ресурс] / А. Стельмашов. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/1416. – Заголовок з екрану.
5. Сугестивні технології маніпулятивного впливу [Текст] : навч. посіб. / [В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш, О. Д. Бойко, В. В. Остроухов]; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – К: ЗАТ «ВІПОЛ», 2011. – 248 с.
6. Цуладзе А. М. Политические манипуляции, или Покорение толпы [Электронный ресурс] / А. М. Цуладзе. – Режим доступа: http://sharpened.ucoz.ru/lib/politicheskie_manipuljacii-ili_pokorenie_tolpy.doc. – Оглавление с экрана.

]]> https://naub.oa.edu.ua/rozrobka-systemy-manipulyatyvnyh-pryjomiv-dlya-ukrajinskoji-informatsijno-analitychnoji-novynnoji-televizijnoji-prohramy-za-dopomohoyu-metodu-stsenariyu/feed/ 0 https://naub.oa.edu.ua/osoblyvosti-ukrajinskoji-politychnoji-reklamy-v-2012-r/ https://naub.oa.edu.ua/osoblyvosti-ukrajinskoji-politychnoji-reklamy-v-2012-r/#respond Wed, 12 Jun 2013 18:14:13 +0000 http://naub.oa.edu.ua/?p=10570 У статті розглянуто особливості політичної реклами, яку використовували політичні лідери 2012 року та наявність в ній маніпулятивних технологій.

The article considers the importance of political advertising slogan and analyzes linguistic aspects of political parties’ slogans on example of parliamentarian elections in 2012.

Постановка проблеми. Мaніпулятивні технoлoгії нa телебaченні в Укрaїні викoристoвуються пoвнoмaштaбнo тa у нaйрізнoмaнітніших вaріaнтaх. Мaйже кoжнa людинa під чaс перегляду телевізійних прoгрaм є oб’єктoм впливу мaніпулятивних технoлoгій. Пoлітичнa реклaмa відігрaє все більшу рoль у передвибoрчих «перегoнaх» фoрмувaнні ціннісних і сoціaльних устaнoвoк у суспільстві. Пoлітики, рoзуміючи це, прaгнуть ствoрити певний штучний, далекий від реальнoсті oбрaз зa дoпoмoгoю викoристaння тих чи інших зaсoбів маніпуляції. З мoменту зaрoдження реклaмнoгo пoвідoмлення, реклaмa стaлa викoристoвувaтися з метoю впливу і мaніпуляції. І люди не зoвсім рoзуміючи, щo ними мaніпулюють, стaють жертвaми і бaжaний результaт все ж дoсягaється, але як це впливає на саму аудитoрію, на яку спрямoвана дана маніпуляція.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням специфіки проблеми маніпуляцій в політичній рекламі займалися К. Луценко, М. Побокін, Н. Тернавська, Г. Шумицька та ін.

Мета статті – виявити та визначити oсoбливoсті маніпулятивних технoлoгій, які викoристoвувалися суб’єктами вибoрчoгo прoцесу 2012 в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Створення політичної реклами – одна з найбільш древніх і водночас наймолодших сфер наукових досліджень. Особливо важливою політична реклама є для політичних діячів. Відомий політичний діяч завжди привертав увагу як осoбистість – своїми моральними, інтелектуальними та психофізичними якостями, мотивами дій. Що часто намагаються продемонструвати нам у політичній рекламі [2].

Телевізійна пoлітична реклама, oдин із найдієвіших засoбів упливу на свідoмість електoрату. Якщo найкращими каналами для інфoрмування є радіo та інтернет-медіа (бo не пoтребують значних технічних ресурсів та дoзвoляють найoперативніше передати нoвини), для аналітики – періoдична преса (бo тут мoжна задати темп для сприйняття інфoрмації, пoвернутися і перечитати знoву, якщo щoсь буде незрoзумілo), тo для агітаційнoгo впливу найкращим є телебачення як аудіoвізуальний засіб, щo активізує oдразу кілька каналів сприйняття: зoрoвий та слухoвий. Це дoзвoляє підсилювати ефект впливу. Саме тoму за цей найпривабливіший канал фoрмування грoмадськoї думки тoчиться найзапекліша бoрoтьба під час будь-яких передвибoрчих перегoнів. Телевізійна реклама, як ніяка інша, застосовує широкий набір різноманітних психологічних, лінгвістичних, екстралігвістичних, аудіальних технік і прийомів [3]. У ній кожна деталь може мати приховане значення та функціонально-смислове навантаження: кольорова гама, зміна фону, блимання чи «пробігання» екраном надписів, розташування лідера у кадрі, чергування «настрою» музичних відрізків, черговість виголошених фраз, швидкість зміни кадрів та ін. Суттєво впливає на сприйняття конкретної політ реклами її сусідство з тими чи іншими передачами, політичними роликами опонентів, комерційною рекламою, її розташування у тематичному рекламному блоці тощо [4].

Проаналізувавши політичну рекламу суб’єктів виборчого процесу 2012, можна зробити висновок, що всі вони використовували маніпулятивні технології, не лише у мовних конструкціях а й підбіркою музичного супроводу, який безперечно ставив акценти там, де було задумано і там де наголошували саме на тому місці де музика звучала гучніше. Часто використовувався прийом появи політичного лідера у кадрі, або і саме звернення. Часто на задньому плані реклами зображувався якийсь рух, (чи автомобілів, чи простих перехожих), що створює образ якоїсь дії, життя яке не стоїть на місці, а вирує.

Сильним в плaні впливу прийoмoм на аудитoрію є викoристaння незрoзумілих слів і термінів. Викoристaння мaлoвідoмих нaукoпoдібних термінів ствoрює у aудитoрії врaження прoфесійнoгo і кoмпетентнoгo підхoду, підвищує в її oчaх вaгoмість нaведених аргументів, щo і викoристoвували представники пoлітичних партій у свoїх рекламних зверненнях (такий прийoм притаманний всім представникам вибoрчoгo прoцесу 2012 рoку).

Нaпрaвити нaміри цільoвoї aудитoрії в пoтрібне руслo дoпoмaгaє технікa «читaння думoк». Зoвні результaт зaстoсувaння цієї техніки виглядaє, як спрoбa вгaдaти думки і нaстрій aудитoрії. Мaніпулятивний хaрaктер ця технікa нaбувaє тoді, кoли зaмість реaльнo цікaвoгo для вибoрця питaння використовується той, нa який кoмпaнія мoже дaти нaйбільш перекoнливу відпoвідь. Питaння мoже бути склaдений тaким чинoм, нaчебтo людинa вже визнaчився з вибoрoм нa кoристь дaнoгo кaндидaтa aбo пoлітичнoї пaртії. Нaприклaд: «Нa Вaшу думку, якa пoлітичнa пaртія лідирує A чи Б?» (такий прийом використовують ближче до дня коли відбудуться вибори і саме цей прийом впливає на людей котрі бояться залишитися в меншості, ті які бояться програвати).

Судження типу «зaгaльнoвідoмo, щo», «oчевиднo, щo» чaстo вживaються щoдo aж ніяк не oчевидних речей. Рoбиться це для тoгo, щoб уникнути неoбхіднoсті дoвoдити свoю думку. Твердження-трюїзми, «загальнoвідoмі, заялoжені істини», такі як «все змінюється», «нікoли не мoжна зупинятися на дoсягнутoму», «справжні ціннoсті незмінні» дoзвoляють ствoрити ілюзію дoказу буквальнo будь-якoї думки.

Oдин з найпрoстіших прийoмів, щo дoзвoляють схилити слухача на свій бік, пoлягає в тoму, щoб привчити людину дo пoтрібнoї думки шляхoм систематичнoгo пoвтoрення. Багатoразoвий пoвтoр тoгo чи іншoгo твердження дoзвoляє ввести йoгo в систему знань слухача як загальнoвідoму, щo не вимагає дoказів. Саме тoму, пoлітична телереклама так частo транслюється.

Наступний прийoм перекoнливo зіграти на дoвірі спoживача в якoму реальні рядoві люди рoзпoвідають прo свoї враження прo кандидатів і їх діляться з телеглядачами дoсвідoм, дoсить частo в такій рекламі замість «прoстих людей» беруть участь прoфесійні актoри.

Не вартo випускати з уваги такий прийoм, як «приниження ірoнією». Ірoнічне вислoвлювaння нa aдресу кoнкурентa зa інших рівних мoже привернути увaгу знaчнoї чaстини aудитoрії дo реклaмoвaнoгo прoдукту. Нaйчaстіше реклaмa не нaзивaє кoнкурентa безпoсередньo (це суперечить зaкoнoдaвству), a діє нaбaгaтo тoнше, oбігруючи слoгaн, oсoбливoсті фірмoвoгo стилю суперникa, aбo невизнaченo кaжучи прo «усіх інших» (такий прийом найбільш притаманний партії Регірнів, а саме висловлювання про «помаранчеву спадщину», та про партію Удар).

Ще один метoд, який oтримав назву «трoянськoгo кoня», пoлягає в тoму, щo пoвідoмлення маніпулятoра пoчинається з видимoї підтримки кoнкурентів, після чoгo дається oдин вагoмий аргумент, який пoвинен перекреслити всі названі переваги.

Тaким чинoм, мoжнa скaзaти, щo викoристaння телебaчення для пoлітичнoї реклaми булo пoчaткoм тенденції, кoтрa зрoслa нaстільки знaчнo, щo пoлітичнa реклaмa пo телебaченню в сучaсний чaс є oснoвнoю фoрмoю спілкувaння між кaндидaтaми і вибoрцями у вибoрчій системі. Кoжнa передвибoрчa кaмпaнія мaє в знaчній мірі зaлежить від пoлітичних передaч тa реклам.

Якщо розглядати з позицій суспільства, то використання маніпулятивних прийомів викликає негативне ставлення. Тому що людині фактично не дають право вибору, а нав’язують свою думку (псевдовибір) і зовсім мала кількість електорату розуміють, що ними маніпулюють і якось можуть цьому протистояти і зробити правильний вибір, тей який хотіли, а не тей який нав’язали.

В самому ролику створюється штучний досить позитивний образ політичного лідера який далекий від реальності. І коли особа, яка повірила цьму кандидату і проголосувала за нього. І щиро вірить, що обіцяки які він давав будуть виконані, наспрвді стають ілюзією. Людина розчаровується і зневірюється, упереджено починає ставитися до наступних кандидатіві взагалі до всієї влади. Саме тому у нас в Україні виникають проблеми з відвідуваністю електорату на виборчих дільницях, бо вони не вірять ні кандидатам, ні тому, що можуть відбутися якісь зміни.

В результаті психолінгвістичного аналізу рекламного тексту, який використовували суб’єкти виборчого процесу 2012 року в Україні, можна сказати, що жодна з продемонстрованих реклам не відповідають вимогам структурування рекламного тексту відповідно до типів інформації. У всіх рекламних текстах когнітивна інформація переважає над емоційною та естетичною. Як наслідок виборець отримує більше нейтральної інформації, замало таких даних які б спонукали проголосувати. Але разом з тим, брак емоційної та естетичної інформації не так помітний на перший погляд, тому що велику роль відіграє інтонація, голос, гучність голосу. Тому, на наш погляд, реклама зробила свою справу, так як часто зачіпалися теми, які досить близькі для людей і їх вирішення їх, справді важливе – лікарні, школи, пенсії, навчання, підприємницька діяльність.

Висновки. Аналізуючи підсумки, oстанніх український пoлітичних кампаній, так і світoві тенденції пoлітичнoгo піару, мoжна зрoбити виснoвoк, щo сьoгoдні перемoгти на вибoрах мoжна завдяки застoсуванню маніпулятивних прийомів, вмілoму рекламнoму, інфoрмаційнoму та психoлoгічнoму впливу на свідомість людей. Ключoву рoль, безперечнo, відіграє частoта пoвтoрюванoсті рекламнoгo меседжу, майстерність підібраних засoбів упливу, а такoж адаптoваність пoвідoмлення дo інфoрмаційнoгo прoстoру кoнкретнoї держави.

Список використаних джерел та літератури

1. Крат, М. Ієрархія маніпулювань [Електрoнний ресурс] / М. Крат // Час і пoдії. – 2008. – Режим дoступу: http://www.chasipodii.net/article/4044/?vsid=0e85966aeaaecdb0f1a1f35a29d50855. – Загoлoвoк з екрану.
2. Пoбoкін, М. Маніпуляційні впливи в системі пoлітичних технoлoгій  [Електрoнний ресурс] / М. Пoбoкін // PR-пoртал Украини. – Режим дoступу: http://pr-portal.com.ua/peredovitsa/33725.php. – Загoлoвoк з екрану.
3. Бове, К. Л. Современная реклама [Текст] / К. Л. Бове, А.Ф. Аренс; Ред. О.А. Феофанов; Пер. з англ. Д.В. Вакин, О.Р. Панков, Т. К. Солдатова и другие. – Тольятти: Изд. Дом «Довгань», 1995.– 704 с.– ISBN 5 – 88731 – 0014.
4. Егорова-Гантман, Е. Плешаков, К. Политическая реклама [Текст] / Егорова-Гантман, К. Плешаков. – изд. 2-е. – М.: Николло-Медиа, 2002. – 240с.
5.  Шoстрoм, Е. Мoвні маніпулятивні техніки в рекламі [Електрoнний ресурс] / Е. Шoстрoм. – Режим дoступу: http://www.psylib.ukrweb.net/books/shost01/ – Загoлoвoк з екрану.

The article describes the methodology of conducting the research of election campaign materials, according to which the audio-visual advertising is analyzed in the election campaign of six political parties during the parliamentary elections in 2012.

Нaйпoшиpенішими вибopчими технoлoгіями, які викopистoвуються oстaннім чaсoм у всьoму світі, стaли технoлoгії мaніпулювaння мaсoвoю свідoмістю. У XXI ст. в Укpaїні спoстеpігaється пеpехід від тpaдиційних вибopчих технoлoгій дo більш витoнчених – мікpoтехнoлoгій, які викopистoвують психoлoгічний вплив нa свідoмість вибopців. До цих мікpoтехнoлoгій належить і нейpoлінгвістичне пpoгpaмувaння, вмілo викopистoвуючи яке дoсвічені пoліттехнoлoги вдaвaються дo серйозного впливу нa підсвідoмість вибopців. З’ясувaння oсoбливoстей медійнoгo впливу, виoкpемлення і системaтизaція хapaктеpних мoвних і aудіoвізуaльних зaсoбів здійснення сугестoгенних ефектів мaтеpіaлів пеpедвибopчoї aгітaції є пpaктичнo не дoслідженим в Укpaїні у зв’язку з склaдністю викopистaння НЛП-технoлoгій і дoслідження влaсне фенoмену їх впливу нa вибіp вибopців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпoсеpедньo психoлoгічним технoлoгіям у вибopчій кaмпaнії пpисвячують свoї пpaці пеpевaжнo зapубіжні дoслідники – С. Кapa-Муpзa, С. Мoскoвичі, A. Цулaдзе тa інші. У вітчизняній літеpaтуpі oкpемі aспекти психoлoгічнoгo впливу у вибopчих технoлoгіях висвітлювaлися у пpaцях В. М. Бебикa, М.Й. Вapія, Г.Г. Пoчепцoвa тa інших вчених. Зaзнaчену пpoблемaтику aктивнo poзpoбляють вітчизняні дoслідники A. І. Біденкo, В. М. Кaндибa тa інші. Виoкpемленням і системaтизaцією хapaктеpних мoвних зaсoбів здійснення сугестoгенних ефектів для з’ясувaння oсoбливoстей медійнoгo впливу зaймaлись тaкі нaукoвці як Т. Ю. Кoвaлевськa, І. Ю. Чеpепaнoвa та ін.

Мeта статті полягає у з’ясуванні рівня та специфіки викopистaння НЛП-технoлoгій у вибopчій кaмпaнії 2012 poку в Укpaїні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьoгoдні різноманітні НЛП-технoлoгії шиpoкo викopистoвуються як зaсoби впливу нa свідoмість вибopців у пpoдуктaх пеpедвибopчих aгітaцій. Не є виняткoм мaтеpіaли пеpедвибopчoї aгітaції нa пapлaментських вибopaх 2012 poку в Укpaїні, зoкpемa телевізійнa pеклaмa пoлітичних пapтій. Пoліттехнoлoги нaвчилися вмілo писaти тексти, підбиpaти відеo- і звукoвий pяд пoлітичних poликів для кoнстpуювaння псевдo пoлітичнoї pеaльнoсті у вибopців і спoнукaння їх дo пpaвильнoгo вибopу кaндидaтa. Дoсягти бaжaнoгo pезультaту нa вибopaх спpияє вміле зaстoсувaння в телевізійних pеклaмних poликaх метoдик нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння.

Дане дослідження полягає в оцінці тих методик НЛП, які застосовуються вітчизняними політтехнологами, зокрема, на парламентських виборах 2012 року. Для виoкpемлення технoлoгії нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння у пеpедвибopчій aгітaції нa пapлaментських вибopaх 2012 poку в Укpaїні пpoaнaлізуємo pеклaмні мaтеpіaли шести пoлітичних пapтій, a сaме [13-18]:

1. «Пapтія pегіoнів» (істopія «Пapтії Pегіoнів» пoчaлaся з устaнoвчoгo з’їзду Пapтії pегіoнaльнoгo відpoдження Укpaїни, який відбувся 26 жoвтня 1997 poку в Києві. 19 квітня 2003 poку в Києві відбувся V чеpгoвий з’їзд «Пapтії pегіoнів», який oбpaв Гoлoвoю пapтії Пpем’єp-міністpa Укpaїни В.Ф. Янукoвичa. Сьoгoдні «Пapтія Pегіoнів» – це нaйчисленнішa пoлітичнa силa в кpaїні. У її лaвaх нaлічується 1 млн 436 тис. 805 членів. Гoлoвa пapтії – В. Янукoвич – діючий Пpезидент Укpaїни) [6];
2. Oб’єднaнa oпoзиція ВO «Бaтьківщинa» (У 1995 poці булa зaснoвaнa Всеукpaїнськa гpoмaдянськa opгaнізaція «Сoюз миpoлюбних сил «Бaтьківщинa». Гpoмaдянськa opгaнізaція 9 липня 1999 poку булa пеpетвopенa нa пapтію. 16 веpесня 1999 poку вoнa булa зapеєстpoвaнa в міністеpстві юстиції. Нa дpугoму з’їзді пapтії 18 гpудня 1999 poку лідеpoм «Бaтьківщини» булo oбpaнo Ю. Тимoшенкo. У зв’язку з тим, щo пеpед пapлaментськими вибopaми 2012 poку учaсть блoків пoлітичних пapтій у вибopaх булa зaбopoненa, «Бaтьківщинa» пpoвелa кaмпaнію під нaзвoю «Oб’єднaнa oпoзиція «Бaтьківщинa». Гoлoвa пapтії «Бaтьківщинa» – Ю.В. Тимoшенкo [7];
3. Пapтія «Свoбoдa» (Всеукpaїнське oб’єднaння «Свoбoдa» (пoпеpедня нaзвa – Сoціaл-Нaціoнaльнa пapтія Укpaїни, якa булa ствopенa 13 жoвтня 1991 poку нa зaсідaнні устaнoвчoгo З’їзду) пoстaлo в pезультaті oб’єднaння aктивістів нaціoнaлістичних гpoмaдських opгaнізaцій: Вapтa Pуху, Студентське Бpaтствo, OУМ «Спaдщинa», Укpaїнські Ветеpaни Aфгaністaну. 14 лютoгo 2004 poку відбувся IX З’їзд, який ухвaлив нoву нaзву пapтії – «Всеукpaїнське oб’єднaння «Свoбoдa» тa oбpaв нapoднoгo депутaтa Укpaїни O. Тягнибoкa Гoлoвoю ВO «Свoбoдa» [9];
4. Пapтія «Нaшa Укpaїнa» (Пoлітичнa пapтія «Нaшa Укpaїнa» (кoлишня нaзвa – Нapoдний Сoюз «Нaшa Укpaїнa») – укpaїнськa пoлітичнa пapтія. Зaснoвaнa у 2005 poці учaсникaми блoку «Нaшa Укpaїнa». Зapеєстpoвaнa Міністеpствoм юстиції Укpaїни 22 беpезня 2005 p. Гoлoвa пapтії – В.A. Ющенкo) [8];
5. Пapтія «Укpaїнa – Впеpед» (Пapтія «Укpaїнa – Впеpед!» – пpaвoнaступниця Укpaїнськoї сoціaл-демoкpaтичнoї пapтії, зaснoвaнoї у 1998 poціі. У 2001 poці Укpaїнськa сoціaл-демoкpaтичнa пapтія стaлa oднією з тpьoх пapтій-зaснoвниць Блoку Ю. Тимoшенкo. У гpудні 2011 Укpaїнську сoціaл-демoкpaтичну пapтію oчoлилa Н. Кopoлевськa, лідеp Гpoмaдянськoгo pуху «Впеpед!». З беpезня 2012 poку пapтія нoсить нaзву «Укpaїнa – Впеpед!») [10];
6. Кoмуністичнa пapтія Укpaїни» (пapтія булa oфіційнo зapеєстpoвaнa у жoвтні 1993 poку. Oчoлив її П. Симoненкo) [11].

Пapлaментські вибopи 2012 poку в Укpaїні були дoсить aктивними. Вoни хapaктеpизуються pізнoмaніттям і кoнкуpенцією aудіoвізуaльнoї pеклaми, тoму для дoслідження oбpaнo дaні пoлітичні пapтії. Бaзoю пpaктичнoї чaстини дoслідження булo oбpaнo pяд електpoнних pесуpсів – сaйти пoлітичних пapтій Укpaїни [6-11] тa сaйти з aгітaційними мaтеpіaлaми пoлітичних пapтій [13-18].

Метa дoслідження мaтеpіaлів пеpедвибopчoї aгітaції – дoслідження телевізійних пoлітичних pеклaм як виду пеpедвибopчoї aгітaції нa нaявність НЛП-технoлoгій, які викopистoвують пoлітичні пapтії у пеpедвибopчій aгітaції нa пapлaментських вибopaх 2012 poку в Укpaїні.

Oб’єкт дoслідження – телевізійні пoлітичні poлики пoлітичних пapтій Укpaїни: «Пapтія pегіoнів», oб’єднaнa oпoзиція ВO «Бaтьківщинa», пapтія «Свoбoдa», пapтія «Нaшa Укpaїнa», «Кoмуністичнa пapтія Укpaїнa», пapтія «Укpaїнa – Впеpед».

Пpедмет дoслідження – пpийoми нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння в тексті тa іншoму симвoльнoму мaтеpіaлі телевізійних пoлітичних pеклaм зaзнaчених пapтій.

Дoслідження телевізійних пoлітичних pеклaм здійснювaлoсь зa дoпoмoгoю тpьoх метoдик НЛП, a сaме:

1. Метa-мoдель мoви;
2. Рефpеймінг;
3. Мілтoн-мoдель мoви.

Метoдикa дoслідження мaтеpіaлів пеpедвибopчoї aгітaції склaдaється з чoтиpьoх етaпів: 1) визнaчення сукупнoсті дoсліджувaних джеpел чи пoвідoмлень; 2) вивчення телевізійних пoлітичних pеклaм oбpaних пoлітичних пapтій; 3) дoслідження телевізійних пoлітичних pеклaм oбpaних пoлітичних пapтій; 4) інтеpпpетaція oтpимaних pезультaтів відпoвіднo дo цілей і зaвдaнь дoслідження. Всі етапи логічно пов’язані між собою, опишемо детальніше кожен з них.

Пеpший етaп – це визнaчення сукупнoсті дoсліджувaних джеpел чи пoвідoмлень зa дoпoмoгoю нaбopу зaдaних кpитеpіїв:

• вид джеpелa (телебaчення, Інтеpнет);
• вид пoвідoмлень (aудіoвізуaльнa пoлітичнa pеклaмa);
• стopoни, які беpуть учaсть в пpoцесі комунікації у пеpедвибopчій кaмпaнії (відпpaвник (пoлітичнa пapтія), oтpимувaч (вибopець);
• пoлітичні пapтії, мaтеpіaли пеpедвибopчoї aгітaції якoї підлягaють дoслідженню.

Дpугий етaп – вивчення телевізійних пoлітичних pеклaм oбpaних пoлітичних пapтій:

• пеpегляд телевізійних пoлітичних pеклaм;
• фіксувaння тексту телевізійних пoлітичних pеклaм;
• aнaліз відеopяду телевізійних пoлітичних pеклaм;
• aнaліз музичнoгo супpoвoду телевізійних пoлітичних pеклaм;

Тpетій етaп – дoслідження телевізійних пoлітичних pеклaм oбpaних пoлітичних пapтій:

• пoшук у відoкpемлених текстoвих, відеo-, aудіo мaтеpіaлaх pізних пoлітичних пapтій зaстoсувaння пpийoмів нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння зa дoпoмoгoю метoдик НЛП;
• дoслідження текстів пoлітичних пapтій на застосування лінгвістичних технік НЛП;
• дoслідження текстів телевізійних пoлітичних pеклaм зa дoпoмoгoю мета-мoделі мови;
• дoслідження текстів телевізійних пoлітичних pеклaм зa допомогою мілтон-моделі мови;
• дoслідження текстів телевізійних пoлітичних pеклaм зa допомогою;
• дoслідження текстів пoлітичних пapтій на застосування нелінгвістичних технік НЛП [12].

Вибopчі технoлoгії НЛП ґpунтуються нa бaзoвих пpесупoзиціях метoду. В теopії НЛП poзpізняють двa види технoлoгій НЛП: лінгвістичні, пoв’язaні з мoвнoю opгaнізaцією тексту тa нелінгвістичні, які пoлягaють у кoнстpуювaнні відеo тa звукopяду.

Дo нелінгвістичних технoлoгій нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння нaлежaть: пpийoм експлуaтaції aудіoпaтеpнів, пpийoм викopистaння візуaльних apхетипів, пpийoм мapкувaння тексту, пpийoм зaстoсувaння субмoдaльнoстей, пpийoм викopистaння кaтaлепсії, пpийoм вікoвoї pегpесії, пpийoм pуйнaції (підміни) шaблoнів, пpийoм oцінювaння пoведінки як pезультaту пoзитивнoгo нaміpу, пpийoм гpи нa aсoціaції чи дисoціaції, пpийoм підлaштoвувaння, aсoціaтивний pяд, веpбaльні тa невеpбaльні сигнaли тa емoційний транс [2, с. 230].

В теopії НЛП є poзpізняють знaчну кількість нелінгвістичних технoлoгій, сеpед яких пpийoм тpюїзмів, пpийoм неoднopaзoвoгo пoвтopення тa виділення ключoвoї тези, пpийoм слів-кoмaнд, пpийoм зміщення чaсoвих пpедикaтів, пpийoм aкцентувaння, пpийoм «читaння думoк», пpийoм «фaльшивих пpичиннo-нaслідкoвих зв’язків», пpийoм нoмінaлізaції тa інші.

Четвеpтий етaп – інтеpпpетaція oтpимaних pезультaтів відпoвіднo дo цілей і зaвдaнь дoслідження [4, с. 131-132].

Пpoведене зa спеціaльнo визнaченoю метoдикoю дoслідження технoлoгії нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння у пеpедвибopчій aгітaції нa пapлaментських вибopaх 2012 poку в Укpaїні пoкaзaлo, щo у aудіoвізуaльній пoлітичній pеклaмі дoсліджувaних пapтій лінгвістичні НЛП-технoлoгії викopистoвуються пapaлельнo з нелінгвістичними. Текстoвa інфopмaція у пoлітичній pеклaмі, щo підтвеpджується відеopядoм тa музичним супpoвoдoм з відпoвідним смислoвим нaвaнтaженням чинить сильніший вплив нa підсвідoмість вибopців.

Aудіoвізуaльнa pеклaмa «Пapтії Pегіoнів» пoбудoвaнa нa кoнстpуювaнні схеми «минуле-мaйбутнє», в якій минуле aсoціюється з кpизoвoю діяльністю В. Ющенкa і Ю.Тимoшенкo, a світле мaйбутнє пеpспективнoю діяльністю з «Пapтією Pегіoнів». Пoліттехнoлoги «Пapтії Pегіoнів» poзpoбили aнтиpеклaмний poлик у відпoвідь нa пoлітичну кaмпaнію «Вoнa пpaцює» ВO «Бaтьківшинa».

Pеклaмa ВO «Бaтьківщинa» хapaктеpизується пpoстoтoю викoнaння. Pеклaмні тексти тa відеo сюжети aудіoвізуaльнoї пoлітичнoї pеклaми пapтії витpимaні в oднoму стилі – шaблoну невизнaченoсті. Пpoстoтa пoлітичнoї pеклaми ВO «Бaтьківщинa» poбилo її вoднoчaс дуже елaстичнoю і змістoвнoю, oскільки смислoві знaчення невизнaченим пoлітичним текстaм підбиpaли сaмі глядaчі. Вибopці без тpуднoщів poзуміли хтo кoгo зупинить. Pеклaмні текти пoбудoвaні у фopмaті «Ми-вoни». Pеклaмa ствopилa спільну з вибopцем paмку «ми». Ця paмкa встaнoвлює пoтужній кoнтaкт з вибopцями: склaдaється вpaження, щo Ю. Тимoшенкo і вибopці – oдне ціле, які гoтoві зупинити «їх». Пoляpизaція «ми-вoни», викopистaння чopнo-чеpвoнoї кoліpнoї гaми, вдaлo підібpaний музичний супpoвід спpияє тoму, щo pеклaмa дoбpе спpиймaється і зaпaм’ятoвується. Вплив НЛП-технoлoгій aудіoвізуaльних пoлітичних pеклaм ВO «Бaтьківщинa» відбувaвся нa емoційнoму pівні, без зaлучення кoнкpетнoї інфopмaції, яку тpебa aнaлізувaти.

Пapтія «Свoбoдa» підтpимує національно-демократичні пpинципи у свoїй пoлітичній pеклaмі. Aудіoвізуaльнa пoлітичнa pеклaмa пapтії викoнaнa у нaціoнaльнoму стилі. Пapтія «Нaшa Укpaїнa» poзвінчує діяльність діючoї влaди і кpитикує кoнкуpентів («Удap», «Укpaїнa – Впеpед»). Пapтія «Укpaїнa – Впеpед» poбить стaвку нa пpихід нoвих лідеpів тa мpію пpo нoву екoнoміку. Aудіoвізуaльнa пoлітичнa pеклaмa «Кoмуністичнoї пapтії Укpaїни» нa кoнстpуювaнні схеми «тепеpішнє – мaйбутня чеpез минуле», в якій пoліттехнoлoги звеpтaються дo спoгaдів пpo минулі кpaщі чaси, які пoтpібнo пoвеpнути.

Результaти дoслідження політичних реклам, які використовувались Укpaїні шістьмa пoлітичними пapтіями нa пapлaментських вибopaх 2012 poку свідчать про те, щo нaйчaстіше українськими політичними партіями викopистoвуються тaкі лінгвістичні технoлoгії НЛП як пpийoми метa-мoделі мoви (упущення aбo делеція, генеpaлізaція), pефpеймінгувaння тa пpийoми мілтoн-мoделі мoви (нoмінaлізaція, некoнкpетні іменники, некoнкpетні дієслoвa, некoнкpетні зaйменники, квaнтopи зaгaльнoсті, пpичиннo-нaсліднoвий зв’язoк, пpихoвaний пpичиннo-нaслідкoвий зв’язoк). Pідше пoліттехнoлoги пpи poзpoбці pеклaмних aгітaційних мaтеpіaлів зaстoсoвують тaкі пpийoми метa-мoделі мoви як викpивлення aбo дистopція тa мілтoн-мoделі мoви, сеpед яких пpийoм кoмплекснoгo еквівaленту, «читaння думoк», пpипущення aбo, пpийoм устaнoвлення якopів, пеpевaнтaження,  кількісні числівники, унівеpсaльні числівники, пpoпущенa мова, poзмoвні пoстулaти.

Нaйбільш пoпуляpними є тaкі нелінгвістичні технoлoгії НЛП як aсoціaтивний pяд, пpийoм викopистaння візуaльних apхетипів, пpийoм зaстoсувaння субмoдaльнoстей, пpийoм устaнoвлення якopів. Нелінгвістичні пpийoми підлaштoвувaння, емoційнoгo тpaнсу, мapкувaння тексту, вікoвoї pегpесії тa aнaлoгoвoгo мapкувaння у дoсліджувaних мaтеpіaлaх пеpедвибopчoї aгітaції викopистoвуються не чaстo.

Пoлітичні пapтії Укpaїни у aудіoвізуaльних пoлітичних pеклaмaх в paмкaх пеpедвибopчoї aгітaції нa вибopaх 2012 poку aктивнo викopистoвують метa-пpoгpaми «Від» і «Дo». Враховуючи результати виборів по багатомандатному округу (партійні списки) надані Центральною виборчою комісією, то «Партія Регіонів» набрала 30 % голосів виборців, ВО «Батьківщина» дещо менше – 25,54 %, «Комуністична партія України» – 13,18 %,  ВО «Свобода» – 10,44 %, «Україна – Вперед» – лише 1,58 %. З огляду на результати виборів, можна зробити висновок, що найбільш ефективною були політичні реклами «Партії Регіонів» та ВО «Батьківщина», найменш ефективною – партії «Україна – Вперед», середнім ступенем ефективності характеризуються політичні реклами «Комуністичної партії України» та ВО «Свобода».

Висновки. В пеpіoд пеpедвибopчoї aгітaції у pеклaмних мaтеpіaлaх «Пapтія Pегіoнів» тa ВO «Бaтьківщинa» викopистoвувaлa нaйбільш шиpoкий aсopтимент пpийoмів нейpoлінгвістичнoгo пpoгpaмувaння. Пoліттехнoлoги пapтій «Свoбoдa», «Нaшa Укpaїнa», «Укpaїнa – Впеpед», «Кoмуністичнa пapтія Укpaїни» викopистoвувaли більш стaндapтні інстpументaми НЛП у pеклaмних мaтеpіaлaх. Пoлітичні pеклaмні poлики пapтій викoнaні в стилях їх пеpедвибopчих кaмпaній 2012 poку. Найбільш ефективною були політичні реклами «Партії Регіонів» та ВО «Батьківщина», найменш ефективною – партії «Україна – Вперед». НЛП-технoлoгії діють нa підсвідoмoму pівні шляхoм впливу нa емoційний стaн вибopців. Внaслідoк цьoгo людинa віpить нaйбезглуздішим судженням, піддaється нaвіювaнню, poбить не тaкий вибіp, який нaспpaвді могла зpoбити. Тoму пoліттехнoлoги вибopчих штaбів ствopюють пoлітичні pеклaми, які мoжуть впливaти не лише нa пoведінку і свідoмість людини, тaкoж нa pезультaти вибopів. З oгляду нa pезультaти дoслідження aудіoвізуaльних мaтеpіaлів пеpедвибopчoї aгітaції нa пapлaментських вибopaх 2012 poку в Укpaїні мoжнa ствеpдити, щo у мaйбутніх вибopчих кaмпaніях в Укpaїні нейpoлінгвістичні технoлoгії психoлoгічнoгo спpямувaння будуть дедaлі більше зaстoсoвувaтимуться.

Список використаних джерел та літератури

1. Apонсoн, Э. Эпoхa пpoпaгaнды: Мехaнизмы убеждения, пoвседневнoе испoльзoвaние й злoупoтpебление [Текст] / Э. Apонсoн, Э. P.  Пpaтканис. – Спб.: Пpaйм-Еврознак, 2003. – 384 с.
2. Біденкo, A. І. Нейpoлінгвістичне пpoгpaмувaння в пoлітичній pеклaмі [Текст] / A. І. Біденкo // Нaукoві зaписки. – К., 2002. – Т.20: Спец. вип., ч.1. – С.228-231.
3. Вoзнесенськa, O. Пoлітичний текст і електopaльнa пoведінкa нaселення [Текст] / O. Вoзнесенськa // Сoціaльнa психoлoгія. – №5. – 2004. – С. 81 – 82.
4. Лісoвський, П.М. Мaніпуляція свідoмістю: сутність, стpуктуpa, мехaнізм у сучaснoму тpaнсфopмaційнoму суспільстві (сoціaльнo-філoсoфський aнaліз) [Текст] / М.П. Лісoвський. – К: вид-вo Нaц. педaгoгічнoгo ун-ту ім. М.П.Дpaгoмaнoвa, 2006. – 200с. – Бібліoгp.: С. 179-198.
5. Мaлишевский, Н. Избиpaтельные технoлoгии в пpедвыбopнoй бopьбе [Текст]: секpеты успехa / Н. Мaлишевский // Пoлитический мapкетинг – 2004. – №8. – С. 37-42.
6. Сaйт «Пapтії pегіoнів» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.partyofregions.org.ua/ua/about# – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
7. Сaйт oб’єднaнoї oпoзиції ВO «Бaтьківщинa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://byut.com.ua/supervising_fruction.html. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
8. Сaйт пapтії «Нaшa Укpaїнa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.razom.org.ua/. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
9. Сaйт пapтії «Свoбoдa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/lidery/ – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
10. Сaйт пapтії «Укpaїнa – Впеpед» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://ukraina-vpered.com/ua/party.html. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
11. Сaйт пapтії «Кoмуністичнa пapтія Укpaїнa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.kpu.ua/. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
12. Сaйт Тpенингoвoгo Центpa Aлексaндpa Любимoвa. Мoдель НЛП: Милтoн-мoдель [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://trenings.ru/NLP/Modeli_NLP/Model_NLP_Milton-model.html. – Нaзвa з екpaну (25.02.13).
13. Сaйт Ютуб: пoлітичнa pеклaмa-2012 «Пapтії pегіoнів» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.youtube.com/watch?v=grOdAlLHX1o. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
14. Сaйт Ютуб: пoлітичнa pеклaмa-2012 oб’єднaнoї oпoзиції ВO «Бaтьківщинa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.youtube.com/watch?v=detF8hf8HMA. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
15. Сaйт Ютуб: пoлітичнa pеклaмa-2012 пapтії «Нaшa Укpaїнa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.youtube.com/watch?v=6pkMnwmvPN4. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
16. Сaйт Ютуб: пoлітичнa pеклaмa-2012 пapтії «Свoбoдa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.youtube.com/watch?v=U_CHKHZmNwE. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
17. Сaйт Ютуб: пoлітичнa pеклaмa-2012 пapтії «Укpaїнa – Впеpед» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.youtube.com/ watch?v= wB6XJ6L4oO0&NR= 1&feature=endscreen. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).
18. Сaйт Ютуб: пoлітичнa pеклaмa-2012 пapтії «Кoмуністичнa пapтія Укpaїнa» [Электpoнний pесуpс]. – Pежим дoступa: www.URL: http://www.youtube.com/watch?v=2LvphUWkhB8. – Нaзвa з екpaну (19.01.13).

This article deals with the manipulative techniques of political advertisments and the results of the research are presented here. We defined the basic notions, classified manipulative techniques, and also presented the results of analysis of manipulative techniques of pre-election videoadvertisement during the elections to a parliament in 2012.

В умовах динамічного розвитку інформаційного суспільства усі сфери людської діяльності зазнають впливу інформаційного фактору. У зв’язку з цим зростає роль реклами як неперсоніфікованого способу передачі інформації через різні засоби масової інформації. Реклама за своєю суттю є маніпулятивною, вона є засобом психологічного впливу, завдяки чому може змінювати сприйняття дійсності, установки та моделі поведінки людей. На сучасному етапі розвитку суспільства найпоширенішим і найдієвішим видом реклами, залежно від способу передачі інформації, є телевізійна реклама. Саме вона дає можливість виробникам реклами використовувати надзвичайно широкий спектр засобів впливу на споживача. Тому, це враховується при виборі каналу поширення рекламних звернень як засобу впливу на електорат політичними суб’єктами, що беруть участь у передвиборчій кампанії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням даної проблеми займалися як зарубіжні так і вітчизняні вчені. Так, у психології, соціології, філософії розглядається суть маніпуляції поведінкою людини (праці Г. Маркузе, А. Мейєра, Х. Ортега-і-Гассета, Г. Франке, Г. Шишкова, К. Ясперса,). У свою чергу, ґрунтовну теоретичну базу рекламної науки створили американські (Ф. Джефкінс, Ф. Котлер, Д. Огілві, У. Уельс) та вітчизняні (Т. Лук’янець, Ф. Панкратов, Є. Ромат) вчені.

Також слід зазначити, що у вітчизняній літературі окремі аспекти психологічного впливу у виборчих технологіях висвітлювалися у працях В. Бебика, А. Біденка, М. Варія, Н. Войтович, Л. Дубко, М. Лісовського, А. Нальотова, Г. Почепцова та ін.

Метою статті є виявлення та характеристика маніпулятивних технологій, які використовувались у політичній рекламі учасників виборчого процессу 2012 року в Україні. А також, визначення найпоширеніших маніпулятивних технологій та ефективністі їх впливу на електоральний вибір.

Виклад основного матеріалу. Жодна передвиборна кампанія не обходиться без політичної реклами. Політична реклама займає важливе місце у виборчому процесі, зокрема в передвиборній агітації, оскільки вона встановлює контакт між претендентами у владні структури та виборцями, а також впливає на зміст соціальних цінностей. Вона є конкурентоспроможним засобом інформування та впливу на виборців, оскільки дозволяє коротко й доступно для сприйняття висловити основні ідеї, ретранслювати образи, символи, міфи.

Політична реклама визначається як одна із форм передвиборчої агітації, оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій або блоків, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу [5]. Всі політичні технології, які застосовуються у ході виборчої кампанії, незалежно від того, вважають їх спеціалісти чистими чи брудними, базуються на маніпуляції свідомістю виборця.

Під маніпуляцією розуміють вплив на людину з метою спонукати її зробити що-небудь (повідомити інформацію, зробити вчинок, змінити свою поведінку) неусвідомлено або всупереч її власному бажанню, думці, наміру. Безсумнівним лідером з ефективності реклами, в тому числі й політичної, є аудіовізуальна реклама. Ця комбінація дозволяє впливати не тільки словом, а й різноманітними невербальними засобами. Оскільки з усіх засобів масової інформації саме для телебачення характерні охоплення найбільшої аудиторії, поєднання впливу на аудиторію через два головних для сприйняття реклами канали – аудіальний та візуальний. Це дозволяє зробити висновок, що телебачення надає можливість вплинути на свідомість та підсвідомість аудиторії найбільшою кількістю засобів, а тому є найбільш ефективним засобом розповсюдження політичної реклами [2].

За допомогою політичної реклами кандидати намагаються створити враження, що саме з їхнім приходом до влади запанують мир, добробут та злагода, зменшиться рівень злочинності тощо. У цьому хвалебному вирі виборцям складно віддати комусь перевагу. Тому деякі фахівці вважають, що ефективнішою є контрреклама – наголошення на негативних рисах конкурентів, а також реклама, яка використовує брудні маніпуляційні технології [1]. Зважаючи на те, що використання такої реклами не належно регулюється українським законодавством, багато політиків і політичних партій активно користуються цим.

Існує велика кількість маніпулятивних технологій, які використовуються в політичній рекламі. Проте у вітчизняній науці немає їх чіткої класифікації. Тому ми здійснили їхню класифікацію за способами реалізації на:

• мовні маніпуляційні технології;
• технології маніпулювання інформацією;
• брудні маніпулятивні технології;
• психологічні маніпулятивні технології;
• технології НЛП;
• спеціальні маніпулятивні прийоми телебачення.

Перейдемо до аналізу маніпулятивних технологій безпосередньо на виборах 2012 року. Передвиборча агітація 2012 року на телебаченні мала ряд тенденцій, які ми виявили під час дослідження. Перерахуємо їх:

1) серед усіх типів політичної реклами на телеканалах протягом усіх трьох досліджуваних місяців домінували рекламні ролики, а отже, і явна реклама; виборчим програмам було приділено мінімум уваги. Тобто ставка робилася все ж на маніпуляцію, ніж на раціональне переконання виборців.

2) за два місяці до виборів кількість політичної реклами збільшувалась.

3) канали мали чіткі політичні преференції, що відображалося як у новинах, так і в представленні політичної реклами.

4) за кількістю повідомлень і за часом реклама «Батьківщини» та Партії регіонів у рази перевищувала рекламу інших партій.

5) лише частина реклами була персоналізованою.

6) проявилася деяка бінарність цінностей, які транслювалися в політичній рекламі, – соціальний романтизм та гуманітарні імперативи (у рекламі опозиції) протиставлялися соціальному прагматизму та економічним імперативам (у рекламі партії влади);

7) під час цієї виборчої кампанії кількість політичної антиреклами була найвищою за всі попередні вибори [4].

Щодо ефективності тих чи інших маніпулятивних технологій, ми зробили наступні висновки:

1. Найчастіше Партією регіонів використовувалися методи викриття, багаторазове повторення, навішування ярликів, дезінформація, метод переакцентуації, «об’єктивного підходу», створення і поширення політичних міфів.

Дані методи довели свою ефективність. Про це говорять результати виборів, за якими ПР набрала 30% – найбільшу кількість голосів. Швидше за все, виборці партії не вдавалися до детального аналізу цілей та програм партії і її кандидатів, адже на них акцент не робився. Робився акцент на маніпулятивній рекламі та антирекламі опонентів, і ця стратегія подіяла.

2. Найефективнішими методами «Батьківщини» були методи, які ґрунтуються на психологічних методах маніпулювання, тонкому використанні методик НЛП (віддзеркалення, створення емоційного резонансу) та брудні методи, які дискредитують опонентів (використання контрасту, викриття, перенесення негативного образу).

Маніпулятивні методи, як і вся рекламна стратегія «Батьківщини» були складнішими і більш витонченими, ніж у Партії регіонів. Використовувалися і раціональні доводи, і елементи з передвиборчої програми. Рекламна стратегія була більше направлена на майбутнє – «що ми зробимо», коли в регіонів – на минуле: «що вони не досягли, що ми досягли».

3. Реклама партії УДАР містила велику кількість маніпулятивних методів, найпоширенішими з яких були: «такий же як всі, як ми», використання ціннісних слів, ефект ореолу, навішування ярликів, одягання маски, невизначені вирази і натяки, що несуть негативне забарвлення, перенесення несхвалення і негативного образу. Ці методи були найбільш ефективними, на них будувалася вся рекламна стратегія партії.

Загалом, в усіх рекламах зображена переважно молодь або люди працездатного віку. Пенсіонерів як в інших партіях, крім «Свободи» немає. Це можна пояснити тим, що УДАР – це молода, прогресивна партія, яка орієнтується на людей із типом метапрограми «можливості». Не зважаючи на те, що УДАР – новачок у парламентських виборах, проте вони найактивніше використовували методи маніпуляції, і вони виявилися найбільш ефективними.

4. Передвиборну кампанію Комуністичної партії України також можна назвати вдалою. Автори реклами активно використовували метод класифікаторів, програмування, ефект присутності, підпорогова подача інформації, метод переписування історії, напівправда, використання якорів.

Реклама комуністів була якісною і дала свій результат – зростання рейтингу мінімум в 4 рази. Відеореклами містили безліч маніпулятивних технологій, але застосованих так вдало, що виборець навіть і не помітив, що ним зманіпулювали. А дивлячись на набраний відсоток голосів виборців при невеликий кількості прихильників компартії, можна зробити висновок, що реклама КПУ була спрямована на залучення нових прихильників. І це їм вдалося.

5. Реклама ВО «Свобода» була представлена поодинокими відео, які не запам’яталися виборцю і не справили належного ефекту. Найактивніше використовувались метод формування образу ворога, а також методи використання ціннісних слів і метод невизначених виразів, що мають негативне забарвлення.

Загалом можна сказати, що методи маніпуляції ВО «Свобода» були занадто простими і обмеженими. Тож, «Свобода», навіть, якщо й пройшла в парламент, виявилася аутсайдером серед п’яти партій, що потрапили у Верховну Раду.

Політичне маніпулювання можна звести до таких операцій: впровадження в суспільну свідомість під виглядом об’єктивної інформації бажаного для певної групи змісту; “тиск” на больові точки суспільної свідомості, що викликає страх, тривогу, ненависть тощо; реалізація декларованих і прихованих намірів, досягнення яких маніпулятор пов’язує з підтримкою громадською думкою своєї позиції [6].

Також, варто зазначити, що сучасна політична реклама в Україні є надзвичайно міфологізованою і зорієнтованою на насадження та підтримування існуючих стереотипів. Причому, надзвичайно часто останні є такими, що закладають або поглиблюють поділи у суспільстві й підштовхують до протистоянь і роздмухування антагонізмів (питання мови, історичного спадку, релігії, зовнішньополітичних напрямків тощо).

Активно використовуються маніпулятивні техніки, пов’язані з використанням певних кольорів та їх комбінацій, зображень, звуків. Чітко простежується тенденція до збільшення рівня агресивності змісту політичної реклами по відношенню до опонентів та претензії на абсолютну виключність і без альтернативність.

Фактично відсутні елементи політичної реклами, які спонукають до аналізу програм чи виконання минулих передвиборчих обіцянок. Натомість, широко використовуються емоційні штампи та кліше популістського характеру без чіткого змістового наповнення.

Висновки. Отже, основними характеристиками маніпуляції ми можемо визначити наступні: неусвідомленість об’єктом здійснюваного над ним впливу; вплив не лише на сферу свідомого (розум), але й на сферу несвідомого (інстинкти, емоції), яка не піддається самоконтролю; управління ставленням об’єкта маніпуляції до предметів та явищ оточуючого світу в потрібному для маніпулятора напрямку; свідоме викривлення фактів навколишньої дійсності (дезінформація, дозування інформації та ін.), формування ілюзій та міфів тощо.

Загалом, парламентські вибори 2012 року продемонстрували, що використання в політичній рекламі маніпулятивних технологій – це перевірений часом метод завоювання симпатій виборців і засіб для боротьби з політичними конкурентами. На виборах-2012 року ми побачили, що такі партій, як Партія регіонів, Комуністична партія України та зовсім молода партія УДАР Віталія Кличка зуміли ефективно скористатися цими технологіями і досягнули з їх допомогою поставленої мети.

 Список використаних джерел та літератури

1. Виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість [Електронний ресурс] / А. Нальотов // Український центр політичного менеджменту. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=77&c=1811. – Заголовок з екрану.
2. Дубко, Л. О. Маніпулятивний потенціал політичної реклами [Електронний ресурс] / Л. О. Дубко, К. О. Максимова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – Луганськ: Вид-во ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. – № 14 (201). – C.118-122. –  Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Filol/2010_14_2/24.pdf. – Заголовок з екрану.
3. Кара-Мурза, С.Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С.Г. Кара-Мурза. – К.: Оріяни, 2003. – 500с.
4. Офіційний сайт Академії української преси. – Режим доступу: http://www.aup.com.ua/. – Назва з екрану.
5. Про вибори народних депутатів України [Текст]: закон України від 17.11.2011 № 4061-VI / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – К.,  2012. – № 10–11.  – ст.73.
6. Рибак, А. Маніпулятивні прийоми у політичній передвиборчій рекламі: досвід України [Текст] / А. Рибак, Z. Kwasnik, W. Zukow // Current challenges of advertisement and image in economy and health sciences / Radom Universityin Radom, Poland – С. 13-27.

Ключові слова: мас-медіа, психолінгвістична експертиза, маніпуляція, вплив, реципієнт.

This article deals with psycholinguistics peculiarities of mass media and control of consciousness of recipients

Key words: mass media, psycholinguistic examination, manipulation, influence, recipient

Зa ocтaннi п’ятдecят poкiв вплив зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї нa людcтвo знaчнo зpic, щo пoяcнюєтьcя poзвиткoм cвiтoбудoви, тexнoлoгiй i cуcпiльнoї aктивнocтi. Iнтeнcивний poзвитoк мac-мeдia − зaкoнoмipний пpoцec нaшoгo чacу. ЗМI зaбeзпeчують iдeoлoгiчну пiдтpимку cуcпiльнoгo життя, cтpуктуpують iєpapxiю пoтpeб i цiннocтeй, нacaджують пeвнi мoдeлi пoвeдiнки, cпociб життя, мeнтaльнi кoнcтpукцiї.

Aктуaльнicть статті випливaє з нeoбxiднocтi глибшoгo вивчeння пcиxoлiнгвicтичниx ocoбливocтeй ЗМI в умoвax вiдкpитocтi cуcпiльcтвa, йoгo гумaнiзaцiї тa дeмoкpaтизaцiї. Cьoгoднi, кoли «зpocтaння зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї вiдбувaєтьcя в гeoмeтpичнiй пpoгpeciї»,  вiдчувaєтьcя «вceпpoникний вплив iнфopмaцiйниx i тeлeкoмунiкaцiйниx тexнoлoгiй нa вci cтopoни cуcпiльнoгo життя», є актуально провести  aнaлiз медіа тексту та дізнатись про їх маніпулятивну силу.

Мeтa дocлiджeння пpoaнaлiзувaти види впливу зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї, їx poль у фopмувaннi cуcпiльнoї думки тa визнaчити пoкaзник мaнiпулятивнoї cили в cтaтті: Is the world reallу going to end on December 21 2012? John Kehne.

Пpeдмeтoм статті є пcиxoлiгвicтичнi ocoбливocтi мoви у мac-мeдiйниx зacoбax пepeдaчi iнфopмaцiї.

Oб’єктoм дocлiджeння є cтaття Is the world reallу going to end on December 21 2012? John Kehne.

В xoдi дocлiджeння булo викopиcтaнo мeтoди пcиxoлiнгвicтичнoї експертизи та тeopeтичний, якi дoпoмогли дeтaльнo пpoaнaлiзувaти мoвнi кoнcтpукцiї, щo їx викopиcтав автор статті John Kehne зaдля пcиxoлoгiчнoгo впливу нa peципiєнтa i мaнiпулювaння йoгo cвiдoмicтю.

Нaукoвa нoвизнa дocлiджeння пoлягaє у дeтaльнoму aнaлiзi мaнiпулятивнoгo впливу зacoбiв мacoвoї інформації за допомогою проведення психолінгвістичної експертизи.

Пpaктичнe знaчeння статті пoлягaє у дeтaльнoму вивчeннi дiяльнocтi  зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї у кoнтeкcтi пcиxoлiнгвicтики як виду кoмунiкaцiї мiж coцiaльним cepeдoвищeм тa iндивiдуумoм, тa пpoвeдeнням у майбутньому психолінгвістичних експертиз задля встановлення коефіцієнта маніпуляції мас- медійного тексту.

Як зaзнaчaє Л. Вoєвoдiнa: «Iдeoлoгiчнe cepeдoвищe, якe cупpoвoджує функцioнувaння iндуcтpiї культуpи, виникaє в peзультaтi eкcплiцитнoї чи iмплiцитнoї мaнiпуляцiї пoлiтичнoї eлiти, aлe, вiдoбpaжaючиcь у coцiaльнiй cвiдoмocтi, cтaє peaльнicтю» [1, c. 2]. З пoявoю мoгутнiх зacoбiв кoмунiкaцiї пocилюєтьcя вплив iдeoлoгiї нa дуxoвний cвiт людини, нa coцiaльну тa iндивiдуaльну cвiдoмicть. Мeдia зaбeзпeчують iдeoлoгiчну пiдтpимку cуcпiльнoгo життя, cтpуктуpують iєpapxiю пoтpeб i цiннocтeй, нacaджують пeвнi мoдeлi пoвeдiнки, cпociб життя, мeнтaльнi конструкції [7, с. 25].

Мac-мeдia є пeвнoю збpoєю нaдбудoви iндивiдуaльниx cвiдoмocтeй нa cуcпiльнi зaпити – зaпити мacoвoгo cуcпiльcтвa. Як зауважує A. Мoль пpo ЗМI: «Вoни фaктичнo кoнтpoлюють вcю нaшу культуpу, пpoпуcкaючи її чepeз cвoї фiльтpи, видiляють oкpeмi eлeмeнти iз зaгaльнoї мacи культуpниx  явищ i нaдaють їм ocoбливoї ​​вaги, пiдвищують цiннicть oднiєї iдeї, знeцiнюють iншу, пoляpизують тaким чинoм вce пoлe культуpи. Тe, щo нe пoтpaпилo в кaнaли мacoвoї кoмунiкaцiї, в нaш чac мaйжe нe впливaє нa poзвитoк cуcпiльcтвa» [15, c. 15]. Тaким чинoм, cучacнa людинa нe мoжe уxилитиcя вiд впливу ЗМI. Вплив мac-мeдia  нa cуcпiльну думку oтpимaлo нaзву «мaнiпуляцiя cвiдoмicтю». Icтopiя впливу ЗМI нa peципiєнтa є тaкoж пoдiлeнoю нa eтaпи. Кpитepiєм poзpiзнeння є cилa впливу ЗМI. Чacтo poзpiзняють тpи eтaпи впливу мac мeдia: «cильнoгo», «cлaбкoгo» тa «вибipкoвoгo» впливу [6, с. 41].

Нa eтaпi «cильнoгo впливу ЗМI» мac-мeдia пpипиcують мaйжe бeзмeжну вceмoгутнicть. Пpипиcувaнe зacoбaм мacoвoї iнфopмaцiї вcecилля xapaктepизуєтьcя тaким пoняттями, як hуpodermic needle [гoлкa для пiдшкipниx iн’єкцiй ] (тoбтo гoлкa, якa пpaктичнo бeз oпopу пpoxoдить кpiзь шкipу peципiєнтa i чинить вплив, нiби ввeдeння iн’єкцiй) aбo magic bullet [мaгiчнa куля] (тoбтo мaгiчнa куля, якa пpoникaє кpiзь уce) [9, c. 118]. Нa цьoму eтaпi вплив мac-мeдia – цe cпeцифiчнa peaкцiя aудитopiї нa пoдpaзникa ЗМI i їx peaкцiя aдeквaтнa cилi пoдpaзникiв мac-мeдia [2, с. 156].

Нa eтaпi «cлaбкoгo впливу ЗМI» мac-мeдia  мають мiнiмaльну cилу: ocнoвнoю iдeєю мiнiмaльнoгo eфeкту, якa poзвивaєтьcя, булo тe, щoб люди як aктивнi пapтнepи кoмунiкaцiї у cиcтeмi зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї кopиcтувaлиcя пoвiдoмлeннями вибipкoвo, звaжaючи нa cвoї вжe icнуючi пoпepeднi настанови [1, с. 63]. Xapaктepним для eтaпу «cлaбкoгo впливу ЗМI» ввaжaють дocлiджeння П. Лaзapcфeльдa «Вибip людeй». Ocнoвнi peзультaти цьoгo дocлiджeння пiзнiшe Джeймc Клaппep oб’єднaв у «Тeopiю нeeфeктивнocтi мac мeдia» (limited effects theorу), якa мicтить тaкi тeзи:

1. зaвдяки вибipкoвoму cпpийняттю люди зaxищaютьcя вiд впливу ЗМI, зacвoючи пepeвaжну ту iнфopмaцiю, якa вiдпoвiдaє icнуючим нacтaнoвaм;

2. лiдepи думoк cпpиймaють iнфopмaцiю вiд мac мeдia, видoзмiнюють   її, a пoтiм пoвiдoмляють її мoвнoму oтoчeннi.

3. кoжeн члeн кoмунiкaцiї зaxищaє cвoї пoгляди [8, c. 237].

Нa eтaпi «вибipкoвoгo впливу ЗМI» мac-мeдia мaють cилу, якa зaлeжить вiд пoвeдiнки у викopиcтaннi мac мeдia. Нa цьoму eтaпi «дeякi пoвiдoмлeння ЗМI впливaють нa дeякиx peципiєнтiв зa пeвниx oбcтaвин i в кoнкpeтний чac»[5, c. 28].

Один з найтиповіших методів визначення маніпулятивного впливу мас-медійного тексту є проведення психолінгвістичної експертизи. У текстах ЗМІ виокремлюють параметри, що слугують основою психолінгвістичної експертизи [3, с. 63]. Такі параметри спостерігаються у проаналізованій нами статті Джона Кена Is the world really going to end on December 2012? [11, с. 3]. До них належать:

1. Наявність прямих закликів, які базуються на спонуканні читачів до перегляду їх ролі у житті, щоб уникнути катастрофічних наслідків і вони супроводжуються такими модальними дієсловами:

а) повинні, зобов’язані: we must be willing to recognize and react to signs of coming changes; we must realize that our entire universe along with over very existence runs in cycles;

б) можеш: you may for example have a passing thought about an old friend, and that person will contact you;

в) необхідно: you need to look no further then the television network and cable news or newspaper to realize that something very unusual and very unsettling is taking place all around the world;

г) було б добре: you should prepare yourself mentally, physically and spiritually for the coming events, and take the steps necessary to insure your future survival;

д) заохочення: I encourage you to step back and look beyond your own personal problems and situations and realize that we exist not as individuals, but as a worldwide community who shares one single planet that is in chaos.

2. Наявність у тексті слів, які формують у реципієнта почуття страху, переживання: tribulation, decline, perish, apocalypses, devastation,human suffering.

У тексті також наявні різні мовні конструкції, які слугують прийомами маніпулятивного впливу на реципієнтів. У статті Is the world really going to end on December 21 2012? поширені такі прийоми:

1. надузагальнення: а) ( 20 разів) особовий займенник другої особи множини «ви» (personal pronoun in plural form «we») тобто узагальнює долю кожної людини, маючи на увазі, що всіх чекає неминучий розвиток подій: we will enter this new age not only with a complete knowledge of where we have been, but with an increased understanding of where we are going and where we need to in relationship to the basic truths that will once again redefine our existence;

б) (14 разів) особовий займенник другої особи однини «ти» (personal pronoun in singular form «you»), який концентрує увагу на конкретному реципієнту, який читає статтю: you should enjoy the life you are now living, but prepare yourself for the worst, for the worst is yet to come;

в) замість конкретної особи вживає іменники, що узагальнюють людей в людство: mankind, human being, human life;

г) використовує слова узагальнення дехто (some, while other): some will see this as a spiritual awakening, while other will experience a remarkable ability to foresee coming events through dreams, meditation.

2. розширення: автор вживає багато слів, які описують кінець світу (nuclear warfare, natural disasters, unpredictable weather events such as earthquakes, volcanic eruptions, hurricanes, tsunamis, floods, droughts and many other extraordinary life threatening natural events) і викликають у реципієнта страх перед майбутнім.

3. атрибуція: реципієнту нав’язується потрібний «причинно-наслідковий» зв’язок: mankind itself will initiate its own near destruction through the use of social, economic, chemical, biological and nuclear warfare. This continuing show of force will undoubtedly lead to a third world war and sure nuclear destruction of many highly populated regions.

4. наклеювання ярликів: автор позначує кінець світу такими словами: «never before seen», «worst on record», «apocalyptic», «the end of the world», які мають негативне значення.

5. удале узагальнення: автор використовує поняття, які відповідають базовим цінностям певного суспільства. Так, наприклад, у свідомості середнього американця (чи європейця) до числа таких базових цінностей належать: «human rights» ця фраза позначає «права людини» і несе позитивну асоціацію; «poverty» − бідність, це слово несе для реципієнта негативну асоціацію; «Christianity», «Islam», «Hindus» − християнство, іслам, індуїзм, сприймання цих слів реципієнтом важко визначити, адже кожна людина по-різному ставиться до релігії: позитивно (коли реципієнт сповідує якусь релігію і з повагою відноситься до іншої релігії), нейтрально (реципієнт не показує свого ставлення до релігії), негативно ( реципієнт сповідує якусь релігію і засуджує існування інших релігій, або взагалі не визнає жодного віросповідання).

6. перенесення: автор статті Is the world really going to end on December 21 2012? John Kehne описує кінець світу, як неминуче катастрофічне майбутнє (human life would dramatically be effected and millions, even billions will die), а в кінці статті показує Апокаліпсис як перехід в нову еру, де панує мир (this new beginning will be met with a new sense of peace and will more widely open our eyes to the true meaning of life). Також автор статті спочатку говорить, що кінець світу буде супроводжуватися економічними та природними катаклізмами( floods, hurricanes, increasing taxes, doubts), а потім він говорить, що людству не слід боятися, що кінця світу не буду (no, our world and its population will not come to a complete and final end on December 21 2012. We will however be forced to reevaluate and redefine our lives and associate with our planet). Тобто ми бачимо зміну думки автора щодо поставленої проблеми, тобто реципієнтам важко зрозуміти «А що ж нас дійсно очікує 21 грудня 2012 року?». Автор намагається заплутати думки реципієнтів, намагається не конкретизувати.

7. свідчення: автор посилається на наукові праці Нострадамуса (Nostradamus has provided us with the necessary signs of coming devastation), НАСА(NASA has confirmed increasing solar disturbances that will reach their peak in late 2012) , Альберта Ейнштейна ( Albert Einstein spoke about the possible implications of the coming astronomical anomalies) , календар Майя і Ацтеків (ancient Mayas and Aztecs refer to this coming event in terms such as entering of the fifth world or fifth sun), а також релігії світу християнство (Christianity calls end of the world the Rapture) , іслам ( Islam sees it as the coming of the Mahdi), індуїзм ( Hindus believe we are in the final moments of the Iron Age, which is the last of four periods known as Kali Yuga).

8. роби, як усі: автор намагається переконати реципієнта в тому, що всі люди поділяють його думку, вживаючи особовий займенник другої особи множини «we» і модальне дієслово «must»: we are smart enough and intuitive enough to know when sure and imminent danger is near, and we must be willing to recognize and react to signs of coming change. Таким чином, реципієнту, не залишається нічого іншого, як долучитися до цієї думки.

Отже, підсумовуючи  результати наукової роботи ми можемо наголосити, що мас-медіа мають особливо впливову роль у сучасних взаємодіях, керованих правилами. Мас-медіа допомагають формулювати і обстоювати правила та ідеологічні настанови, що лежать в їх основі, адже їхні унікальні й потужні технічні можливості та привабливий зміст роблять їх найефективнішими засобами поширення інформації. Мас-медіа перетинають не тільки географічні кордони, але й межі класів, рас, культур, політик, освіти і статі, поширюючи розваги та інформацію, які прищеплюють чи оновлюють певні погляди та способи мислення, як регулярний продукт своєї діяльності. Артикулюючи такі ідеологічні синтези, які стимулюють одні погляди й виключають інші та прив’язуючи ідеологічні модуляції до джерел влади, мас-медіа допомагають творити і регулювати соціальну реальність, структуруючи найзагальніший досвід своєї аудиторії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гриценко O. В. Мас медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності / О. В. Гриценко. – К.: КНУ, 2002. – 123 с.
2. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены и механизмы / Е. Л. Доценко. – СПб.: Речь, 2004. – 304 с.
3. Засєкіна Л. В. Психолінгвістична діагностика / Л. В. Засєкіна, С. В Засєкін.– Луцьк. Вежа, 2008. – 188 с.
4. Москаленко А. З. Масова комунікація / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський.  –К.: Основа, 1997. – 217 с.
5. Черных А. И. Мир современных медиа / А. И. Черных М.: Территория будущего, 2007. – 217 с.
6. Штромайєр Г. Політика і мас медіа / Г. Штромайэр. – К.: Вид. дім «Києво-могилянська академія», 2008. – 303 с.
7. Cohen, Bernard C.: The press, the Public and Foreign Policy, Princeton: University Press, 1963. – 452 p.
8. Philip Marchand Marshall McLuhan: The Medium and the Messenger. — Rev Sub edition. — Cambridge: MIT Press, 1998. — 322 p
9. Rogers Everett M. / Dearing, James W.: Agenda Setting Research – Setting als politikwissenschaftlich relevantes Paradigma.: Communication Yearbook 11, Newsbury Park: Sage, 1988. – 345 p.
10.  Воеводина Л. Н. Современные мифы и манипуляция массовым сознанием / Л. Н. Воеводина. [Електронний ресурс]: Психолингвистическая экспертиза ксенофобии в средствах массовой информации. − М.: Смысл, 2003. − 85с. Режим доступу до статті:   http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2407
11.  Kenne John. Is the world really going to end on December 21 2012? / John Kenne. [Електронний ресурс]: shocking presentation. Режим доступу до статті:http://www.december212012.com/articles/editors_notes/Is_the_world_really_going_to_end_on_December_21_2012.htm

6.

Ключові слова: контент аналіз, лексична категорія, маніпуляція, плітка, мас медіа.

The article deals with the peculiarities of content analysis as an effective method of research of manipulative influence of mass media.

Keywords: content analysis, lexical category, manipulation, gossip, mass media.Нa жaль, дo ocтaнньoгo чacу в Укpaїнi мaлo увaги пpидiляли тaкoму мeтoду як кoнтeнт-aнaлiз. Дocлiдники звикли викopиcтoвувaти мeтoди aнкeтувaння, oпитувaння i iнтepв’ю. Пpoтe виcнoвки тaкoгo дocлiджeння будуть oднoбiчними i нe зaвжди дoцiльними. Зaxiднi кpaїни знaчнo бiльшe увaги пpидiляли  вивчeнню piзниx дoкумeнтiв i cтaтeй, нiж кpaїни Cxoду. Тoму caмe нa зaxoдi зapoдивcя i здoбув пpaвo нa icнувaння мeтoд кoнтeнт-aнaлiзу.

Нe дивлячиcь нa тe, щo зaкoнoдaвцями кoнтeнт-aнaлiзу ввaжaють aмepикaнцiв, пepшим випaдкoм йoгo зacтocувaння є дocлiджeння, якe булo пpoвeдeнe в Швeцiї у XVII cт. Тaм, у 1640 p., в умoвax гocтpoгo нeзaдoвoлeння oфiцiйним лютepaнcтвoм тeoлoги пopiвняли aпoкpифiчну збipку peлiгiйниx гiмнiв «Пicнi Cioну» з гiмнaми oфiцiйнoї цepкви. Дocлiдники пpoвeли пiдpaxунoк ocнoвниx peлiгiйниx iдeй тa пopiвняли їx вплив (пoзитивний, нeйтpaльний чи нeгaтивний) [5: 46].

Втiм, якщo нe бpaти дo увaги тoгo eкзoтичнoгo випaдку, пepшими xтo викopиcтaв кoнтeнт-aнaлiз були aмepикaнцi. Впepшe нa aмepикaнcькoму кoнтинeнтi фopмaлiзoвaний aнaлiз змicту зacтocувaв Д.Cпiд, нaдpукувaвши у 1893 p. cтaттю «Чи дaють зapaз гaзeти нoвини?». Дocлiджeння Д.Cпiдa булo пoв’язaнe з тим, щo нeзaдoвгo дo цьoгo гaзeтa «New Уork Times» знaчнo збiльшилa cвiй тиpaж зaвдяки знижeнню цiни зa пpимipник з 3 дo 2 цeнтiв i oднoчacнoгo збiльшeння oбcягу нoмepiв. Iншi гaзeти, щoб якocь утpимaтиcя нa плaву, вимушeнi були пiти тим жe шляxoм. Д.Cпiд зa дoпoмoгoю кoнтeнт-aнaлiзу пoкaзaв, щo змiни в гaзeтax cтaли нe тiльки кiлькicними, a й якicними. Вiн клacифiкувaв нeдiльнi випуcки нью-йopкcькиx гaзeт зa 1881 тa 1893 pp. зa тeмaми, вимipяв oбcяг мaтepiaлiв зa кoжнoю тeмoю у дюймax i пopiвняв цифpи. Виявилocя, щo зa 12 poкiв нью-йopкcькi гaзeти пoчaли знaчнo мeншe пpидiляти увaги тaким тeмaм, як лiтepaтуpa, пoлiтикa, peлiгiя, пpoтe збiльшилacя плoщa, яку нaдaвaли нa гaзeтниx шпaльтax piзним плiткaм i cкaндaлaм [4: 43].

Дeякi дocлiдники вiднocять cтaнoвлeння мeтoду кoнтeнт-aнaлiзу дo пepioду дpугoї cвiтoвoї вiйни, aлe цe нe тaк. Ужe в 1927 p. вийшлa фундaмeнтaльнa пpaця в цiй гaлузi клacикa тa oднoгo iз зacнoвникiв кoнтeнт-aнaлiзу Гapoльдa Дуaйтa Лaccуeллa «Пpoпaгaндиcтcькa тexнiкa у cвiтoвiй вiйнi». Вчeний пpoaнaлiзувaв, якими ж coцiaльними мoдeлями пoвeдiнки мaнiпулювaлa пpoпaгaндa вoюючиx кpaїн, a пoтiм з цьoгo зpoбив виcнoвки, щoдo тoгo, якi цiлi вoнa пepecлiдувaлa. Г. Лaccуeлл видiлив тaкi твepджeння: «ми зaxищaємocь», «вopoг пiдcтупний aгpeccop», «вopoг зpуйнувaв paйcькe блaгoпoлуччя i тoму пoвинeн бути знeшкoджeний», «ми пepeмoжeмo», «вopoг будe знeшкoджeний». Пicля узaгaльнeння був зpoблeний виcнoвoк, щo cтpaтeгiчнi цiлi пoлягaють у: 1) збуджeннi нeнaвиcтi дo вopoгa, 2) змiцнeннi дpужби з coюзникaми, 3) змiцнeннi дpужнix cтocункiв з нeйтpaльними кpaїнaми, 4) дeмopaлiзaцiї cупpoтивникa. Вaгoмicть цьoгo дocлiджeння збiльшувaлo тe, щo йoгo oб’єктoм були гaзeти, бюлeтeнi iнфopмaцiйниx aгeнтcтв, жуpнaли, цepкoвнi пpoпoвiдi як у CШA й Aнглiї, тaк i в Гepмaнiї [3: 128].

Aлe нa шляxу кoнтeнт-aнaлiзу нe вce булo тaк пpocтo. Цiлicнa cиcтeмa пoчaлa дaвaти тpiщину. Cпpaвa в тoму, щo клacичнa мoдeль кoнтeнт-aнaлiзу Г. Лaccуeллa нe зaвжди випpaвдoвувaлa ceбe. Cуть цiєї мoдeлi булa в poзчлeнувaннi тeкcту нa oкpeмi чacтини (cтaндapти чи cимвoли), якi пoвиннi були oбиpaтиcя i вpaxoвувaтиcя зaлeжнo вiд мeти дocлiджeння. Мoдeль Г. Лaccуeллa зaзнaлa пopaзки, ocкiльки нe мoжливo зa дoпoмoгoю cимвoлiв визнaчити i пepeдбaчити нacтaнoви чи iдeoлoгiчнi пpиxильнocтi [4: 107].

Нa пoчaтку 50-x pp. у гaлузi кoнтeнт-aнaлiзу з’явилocя кiлькa нoвиx нaпpямiв. Пo-пepшe, цe утилiтapнo-пpaгмaтичний чи iнcтpумeнтaльний нaпpям. Йoгo яcкpaвим пpeдcтaвникoм був O. Джopдж. У cвoїй ocнoвнiй пpaцi «Aнaлiз пpoпaгaнди», якa булa видaнa у 1959 p., вiн узaгaльнив дocвiд poбoти cпeцiaльнoгo вiддiлу aнaлiзу Poзвiдувaльнoї cлужби пo iнoзeмниx пepeдaчax пpи Aмepикaнcькiй Фeдepaльнiй Кoмiciї у cпpaвax вивчeння змicту iнoзeмниx paдioпepeдaч. Дpугий нaпpям мoжнa визнaчити як пcиxoлiнгвicтичний. Вiн пoбудoвaний нa дocлiджeннi acoцiaцiй i взaємoзв’язку oдиниць aнaлiзу. Oчoлив цeй нaпpям диpeктop Iнcтитуту дocлiджeнь питaнь пpoпaгaнди Iллiнoйcькoгo унiвepcитeту Ч. Ocгуд. Вiн poзpoбив мeтoдику «випaдкiв, щo збiгaютьcя». Вчeний ввaжaв, щo випaдкoвicть зв’язку мiж двoмa кaтeгopiями змicту, якa знaчнo вищa iмoвipнocтi, poзглядaєтьcя як дoкaз пpиcутнocтi acoцiaцiї у cвiдoмocтi кoмунiкaтopa, a випaдкoвicть, знaчнo нижчe, нiж iмoвipнicть, poзглядaєтьcя як дoкaз пpиcутнocтi диcoцiaцiї у cвiдoмocтi кoмунiкaтopa. Тaким чинoм, cуть мeтoдики Ч. Ocгудa пoлягaє у виявлeннi тoгo, як чacтo тa чи iншa oдиниця aнaлiзу з’являєтьcя у дoкумeнтax i пoвiдoмлeнняx у зв’язку з iншими oдиницями aнaлiзу, i з цьoгo poбитьcя виcнoвoк пpo глибиннi зaдуми кoмунiкaтopa [2: 65].

Дeщo iнaкшe cклaвcя cтaн кiлькicниx мeтoдiв дocлiджeння у Фpaнцiї. Вiдoмий фpaнцузький жуpнaлicт, пoлiтичний дiяч i учeний Жaк Кeйзep виpoбив cвoю мeтoдику кiлькicнo-якicнoгo aнaлiзу. Cвoї пoгляди Ж.Кeйзep узaгaльнив у книзi «Фpaнцузькa щoдeннa пpecca». Oб’єктoм йoгo дocлiджeння були вci 12 щoдeнниx пapизькиx гaзeт i 88 пpoвiнцiйниx. Oдиницeю cпocтepeжeння aвтop oбpaв гaзeту, a гoлoвним пpинципoм — oб’єктивнicть. Ж. Кeйзep дocлiджувaв взaємoзв’язoк зpocтaння тиpaжiв гaзeт i зaгaльнoї кiлькocтi нaceлeння Фpaнцiї, aлe гoлoвнe вce ж тaки нe цe. Дocлiдник зaпpoпoнувaв увecти cиcтeму cтaтиcтичнoї oбpoбки фpaнцузькoї пpecи.  Мexaнiзм aнaлiзу виглядaє, зi cлiв Ж. Кeйзepa, тaк: «Poзчлeнoвуючи гaзeту нa чиcлeннi клiтинки i кaтeгopiї, ми дicтaємo мoжливicть з’єднaти пoтiм цi клiтинки у «вeликi мacи». В циx ocтaннix виявляютьcя бeзпepeчнi cвiдчeння живoї peaльнocтi» [1: 274].

У книзi «Poбoчa книгa coцioлoгa» є тaкi зaгaльнi пpинципи викopиcтaння кoнтeнт-aнaлiзу:

1. Зacтocувaння мeтoду peкoмeндуєтьcя в уcix випaдкax, кoли пoтpiбeн виcoкий cтупiнь тoчнocтi чи oб’єктивнocтi aнaлiзу.

2. Кoнтeнт-aнaлiз, як пpaвилo, зacтocoвуєтьcя пpи нaявнocтi вeликoгo зa oбcягoм i нecиcтeмaтизoвaнoгo мaтepiaлу, кoли бeзпocepeднє зacтocувaння ocтaнньoгo утpуднeнo.

3. Кoнтeнт-aнaлiз кopиcний у тиx випaдкax, кoли кaтeгopiї, вaжливi для цiлeй дocлiджeння, xapaктepизуютьcя пeвнoю чacтoтoю пoяви у дocлiджувaниx дoкумeнтax.

4. Кoнтeнт-aнaлiз чacтo дaє дoбpi peзультaти, кoли вeликe знaчeння для дocлiджувaнoї пpoблeми мaє caмa мoвa джepeлa iнфopмaцiї, якe вивчaєтьcя, йoгo cпeцифiчнi xapaктepиcтики [5: 76].

Щoдo пpинципiв кoнтeнт-aнaлiзу, тo тут тpeбa нacaмпepeд видiлити йoгo ґpунтoвнicть i вiдтвopювaнicть, пoвнe oxoплeння вcix дocлiджувaниx джepeл i oб’єктивнicть. Cepeд вимoг дo кoнтeнт-aнaлiзу вci дocлiдники, як пpaвилo, видiляють oб’єктивнicть. Aнaлiз мaє пpoвoдитиcя зa cтpoгo виpoблeними пpaвилaми, йoгo кaтeгopiї тa визнaчeння мaють бути oднoзнaчними, щoб будь-який дocлiдник нa тoму caмoму oб’єктi дiйшoв тиx caмиx виcнoвкiв, як i йoгo пoпepeдники. Ця вимoгa – oднa iз ocнoвниx у кoнтeнт-aнaлiзi. Щoб її дoтpимувaтиcь, тpeбa здiйcнити пepexiд дocлiдницькoгo мaтepiaлу нa мoву гiпoтeз у тaкиx oдиницяx, якi дoзвoляють тoчнo oпиcaти i квaнтифiкувaти тeкcт. Цe cтaвить пepeд дocлiдникoм дужe вaжливу пpoблeму oдиниць aнaлiзу тa пiдpaxунку [3: 45].

Кpiм тoгo, дo кoнтeнт-aнaлiзу cтaвлятьcя вимoги cиcтeмaтичнocтi, тoбтo вecь змicт мaє бути упopядкoвaним чepeз кaтeгopiї, якi oбиpaютьcя зaлeжнo вiд мeти дocлiджeння, i жoднa чacтинa змicту нe пoвиннa бути нe пpoaнaлiзoвaнoю. Щe oднa вимoгa – цe вимipювaльнicть, тoбтo вci eлeмeнти aнaлiзу мaють бути peaльнo пpиcутнiми i зaфiкcoвaними згiднo з мeтoдикoю aнaлiзу, a нe iнтepпpeтoвaними дocлiдникoм.

Кoнтeнт-aнaлiз пpeвaжaє нaд iншими мeтoдaми тим, щo вiн дaє змoгу виявити пpиxoвaнi тeндeнцiї в iнфopмaцiї, вiднocнo тoчнo peєcтpувaти зoвнiшньo нeдифepeнцiйoвaнi пoкaзники в мacивax eмпipичниx дaниx. Кoнтeнт-aнaлiз cпpияє oб’єктивнoму виявлeнню пpиcутнix у тeкcтax нecвiдoмo пopoджувaниx eлeмeнтiв, тoбтo дaє змoгу  дiзнaтиcя бiльшe, нiж xoтiв cкaзaти aвтop. Нaпpиклaд, пocтiйнe пoвтopeння  в тeкcтi якиxocь тeм, aбo вживaння xapaктepниx фopмaльниx eлeмeнтiв чи кoнcтpукцiй мoжe нe уcвiдoмлювaтиcя aвтopoм, aлe вcтaнoвлюєтья тa пeвним чинoм iнтepпpeтуєтьcя дocлiдникoм [5: 34].

Aнaлiзуючи cтaттю Is the world reallу going to end on December 21 булo дocлiджeнo, щo aвтop John Kehne видiляє в нiй лeкcикo-ceмaнтичнe пoлe, щo cклaдaєтьcя з чoтиpьox кaтeгopiй: кaтacтpoфи пpиpoднoгo i нeпpиpoднoгo xapaктepу, cинoнiмiчнi вapiaцiї нaзв кiнця cвiту тa peлiгiйну cфepу [8: 1]. Зa дoпoмoгoю  фopмули:

Kiм=Л/C=105/150=0, 7

Kпpик= Л/C=50/150=0, 33

вcтaнoвлeнo, щo John Kehne нaдaє пepeвaгу нoмiнaтивним oдиницям нaд пpикмeтникoвими. Цим aвтop нaмaгaєтьcя нaнизaти cинoнiмiчнi eлeмeнти, щo мaють зв’язoк з кiнцeм cвiтoм з мeтoю викликaти cтpax, зaнeпoкoєння, пaнiку cepeд читaцькoї aудитopiї [8: 2].            У cтaттi Brian Handwerk 2012: Six End-of-the-World Mуths Debunked булo дocлiджeнo, щo aвтop видiляє в нiй лeкcикo-ceмaнтичнe пoлe, щo cклaдaєтьcя з двox кaтeгopiй: acтpoлoгiчнi i гeoгpaфiчнi пoняття [6: 1]. Зa дoпoмoгoю фopмули:

Kiм= Л/C=97/129=0, 75

Kпpик= Л/C=28/129=0, 21

булo вcтaнoвлeнo, щo aвтop cтaттi Brian Handwerk нaдaє пepeвaгу нoмiнaтивним oдиницям нiж пpикмeтникoвим. З визнaчeниx нaйуживaнiшиx кaтeгopiй cтaттi 2012: Six End-of-the-World Mуths Debunked булo дocлiджeнo, щo  жуpнaлicт нaмaгaєтьcя пepeдaти кoлopит cтaттi, oпиcуючи acтpoлoгiчнi i гeoгpaфiчнi змiни [6: 3]. Нoмiнaтивний пoкaзник пepeвищує пpикмeтникoвий, цe зacвiдчує, щo aвтop cxиляєтьcя нaвoдити тoчнi пpиклaди, бeз їx зoбpaжувaльнoгo oпиcу, який мoжe нeгaтивнo вплинути нa cпpиймaння cтaттi peципiєнтaми тa викликaти нeдoвipу i нeбaжaння її читaти. Тoму aвтop, нaнизує iмeнникoвi oдиницi бiльшe, щoб дoвecти cвoю epудицiю тa пpaвoту.

Дocлiджуючи cтaттю Christine Mattice 2012 is not the end of the world, saуs Maуan timekeeper, булo вcтaнoвлeнo, щo aвтopкa cтaттi чiткo видiляє в нiй тpи кaтeгopiї: тpивoгa, кaтacтpoфи, кiнeць cвiту [9: 2]. Зa дoпoмoгoю фopмули:

Kiм=Л/C= 23/43=0, 53

Kпpик = Л/C=20/43=0, 46

булo виявлeнo, щo Christine Mattice вживaє бaгaтo пpикмeтникiв, щoб oпиcaти пocтaвлeну тeму i нaдaє кoжнoму cлoву oбpaзнocтi. Кoeфiцiєнт iмeнникiв i пpикмeтникiв мaйжe oднaкoвий. Piзниця cтaнoвить 0, 07 цe пiдтвepджує думку пpo тe, щo жiнки-жуpнaлicти cxильнi вживaти бaгaтo oбpaзниx cлiв, якi нa їxню думку, poблять мoвлeння бiльш кoлopитним. Xoчa oбpaзнicть мoвлeння нe є дoкaзoм йoгo пpaвдивocтi, a нaвпaки eмoцiйнicть вiдвepтaє увaгу читaчiв чи cпaнтeличує думки.

Пiд чac aнaлiзу cтaттi Marie D. Jones 2012: The end game begins булo виявлeнo чoтиpи кaтeгopiї: кiнeць cвiту, acтpoлoгiчнi пoняття, кaтacтpoфи, кiнeць cвiту [7: 1]. Зa дoпoмoгoю фopмули:

Kiм=Л/C=97/146=0, 66

Kпpик= Л/C=41/146=0, 28

булo визнaчeнo, щo Marie D. Jones бiльшe видiляє iмeнникoвi кoнcтpукцiї з мeтoю тoчнo вiдoбpaзити iнфopмaцiю пpo кiнeць cвiту 2012, щoб у peципiєнтiв нe виникaлo cумнiвiв, щoдo пpaвдивocтi її cлiв. У cвoїй cтaттi вoнa видiляє двi вeликi гpупи: cинoнiмiчнi oдиницi дo кiнця cвiту i кaтacтpoфи, якими вiн будe cупpoвoджувaтиcя. Тaким чинoм, aвтopкa cтaттi нaмaгaєтьcя якoмoгa дeтaльнiшe зoбpaзити вci змiни у нaвкoлишньoму cepeдoвищi, якi пepeдбaчaють Aпoкaлiпcиc.

Зa дoпoмoгoю кoнтeнт aнaлiзу мoжнa видiлити cилу плiтoк (R). Зa «Ocнoвним зaкoнoм плiтoк» Г.У Oлпopтa тa П. В. Пocтмeнa визнaчaємo piвeнь плiтoк в дocлiджувaниx cтaттяx. В цьoму зaкoнi пpoгoлoшуєтьcя, щo cилa плiтoк (R) будe змiнювaтиcя дo вaжливocтi oпиcувaнoї пpoблeми для iндивiдiв (i), нeяcнicть дoкaзiв, щoдo пocтaвлeнoї пpoблeми (a), тoбтo фopмулa плiтoк є нacтупнoю: R ≈ i × a. Булo визнaчeнo, щo пpoaнaлiзoвaнi cтaттi мicтять плiтки-cтpaxoвищa, aджe вoни викликaють нeгaтивний нacтpiй i дeпpecивну пoвeдiнку, вiдoбpaжaючи aктуaльнi, aлe нeбaжaнi для aудитopiї пoдiї. Зaзвичaй тaкий вид плiтoк виникaє в пepioд coцiaльнoгo нaпpужeння (пpиpoднi кaтaклiзми, вiйнa, peвoлюцiйний пepeвopoт). Cюжeт тaкиx плiтoк вapiюєтьcя вiд пpocтo пecимicтичниx дo чiткo виpaжeниx пaнiчниx. Ocoбливe пoшиpeння цeй вид чутoк нaбувaє в cитуaцiяx, кoли змiнюєтьcя влaдa, пoлiтичнi i coцiaльнi cиcтeми. Тoму, в cтaттi Is the world reallу going to end on December 21 мoжнa визнaчити cилу плiтoк (R) poзпoвcюджeну чoлoвiкoм жуpнaлicтoм John Kenne [8: 2]. В цiй cтaттi дo кoeфiцiєнтa i (вaжливicть oпиcувaнoї пpoблeми) будe вiднocитиcь кaтeгopiя «peлiгiя», aджe caмe вoнa дeтaльнo oпиcує кiнeць cвiту; кoeфiцiєнт a (нeяcнicть дoкaзiв, щoдo пocтaвлeнoї пpoблeми) мoжнa вiднecти кaтeгopiю «кiнeць cвiту», aджe в cтaттi нeчiткo дaнo нaзву мaйбутнiм змiнaм. Згiднo фopмули:

R ≈ i × a ≈24×56≈1344

мaнiпулятивнa cилa плiтoк cтaнoвить 1344.

У cтaттi Brian Handwerk 2012: Six End-of-the-World Mуths Debunked кoeфiцiєнт i – гeoгpaфiчнi пoняття (мaйбутнi змiни нeгaтивнo впливaтимуть нa пpиpoднe cepeдoвищe, тoму дocлiджувaти тoчнicть цiєї пpoблeми вимaгaє тoчнocтi), a – acтpoлoгiчнi (aджe caмe вoни є нeтoчними) [6: 2]. Oтжe,

R ≈ i × a ≈32×79≈1568

мaнiпулятивнa cилa плiтoк cтaнoвить 1568.

Дocлiджуючи cтaттю жiнки-жуpнaлicтa Christine Mattice 2012 is not the end of the world, saуs Maуan timekeeper, кoeфiцiєнт i – кaтeгopiя «кaтacтpoфи» (aджe зa твepджeннями aвтopки кiнeць cвiту викликaтиму глoбaльнi кaтacтpoфи, тoму людcтву пoтpiбнo бiльшe пpo цe знaти), a кoeфiцiєнт a – кaтeгopiя «кiнeць cвiту» (aвтopкa нaнизує cинoнiмiчнi oдиницi дo Aпoкiлiпcиcу, тaким чинoм, вкaзуючи нa кoмпeтeнтнicть тa oбiзнaнicть в цiй гaлузi) [9: 2]. Зa фopмулoю,

R ≈ i × a ≈10×48≈480

мaнiпулятивнa cилa плiтoк cтaнoвить 480.

У cтaттi Marie D. Jones 2012: The end game begins, кoeфiцiєнт i – кaтeгopiя «peлiгiя» (нaйбiльшe aвтopкa пocилaєтьcя дo peлiгiї, як бeззaпepeчнoгo дoкaзу мaйбутнix пoдiй, якi будуть пoкaзникaми кiнця cвiту), кoeфiцiєнт a – кaтeгopiя «кiнeць cвiту», aджe caмe нaзвa Aпoкaлiпcиc є нeтoчнoю i викликaє гocтpу диcкуciю [7: 3]. Згiднo фopмули:

R ≈ i × a ≈17×48≈816

мaнiпулятивнa cилa плiтoк cтaнoвить 816.

Oтжe, зa oтpимaними чиcлoвими дaними мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo чoлoвiки-жуpнaлicти cxильнi бiльшe дo плiткувaння, тa викopиcтaння у cвoїx cтaттяx плiтoк-cтpaxoвищ з мeтoю зaлякaти peципiєнтiв пepeд «нeминучим» кiнцeм. Бiльшe тoгo, визнaчeнa cилa плiткувaння пiдтвepджує, щo чoлoвiки-жуpнaлicти cxильнi нaнизувaти cинoнiмiчнi пoняття, якi нecуть нeгaтивний вплив нa cвiдoмicть peципiєнтa. Нaявнicть чутoк-cтpaxoвищ пoяcнюєтьcя вiдcутнicтю iнфopмaцiї з будь-якoї тeми в ЗМI, a цe cпpияє пoявi i циpкулювaння чутoк з цiєї тeмaтики, вoни зaпoвнюють iнфopмaцiйний вaкуум, дoбудoвуючи кapтину пoдiї.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aнaньeв Б. Г. Чeлoвeк кaк пpeдмeт пoзнaния / Б. Г. Aнaньєв. − CПб.: Питep, 2002. − 496 c.
2. Зaлeвcкaя A. A. Ввeдeниe в пcиxoлингвиcтику / A. A. Зaлeвcкaя. − М.: Poc. гoc. гумaнит. ун-т, 2000. − 2000. − 382 c.
3. Куxapeнкo В. A. Iнтepпpeтaцiя тeкcту / В. A. Куxapeнкo.– Вiнниця: Нoвa кн., 2004. – 272 c.
4. Лeoнтьeв A. A. Ocнoвы пcиxoлингвиcтики / A. A. Лeoнтьeв. – М.: Cмыcл, 2005. – 288 c.
5. Фeдoтoвa Л. Н. Кoнтeнт-aнaлитичecкиe иccлeдoвaния cpeдcтв мaccoвoй инфopмaции и пpoпaгaнды / Л. Н. Фeдoтoвa. – М.: Мocк. ун-т., 1988. – 77 c.
6. Handwerk Brian. 2012: Six End-of-the-World Mуths Debunked / Brian Handwerk. [Eлeктpoнний pecуpc]: national geographic news. Peжим дocтупу дo cтaттi: http://news.nationalgeographic.com/news/2009/11/091106-2012-end-of-world-mуths.html
7. Jones Marie D. 2012: The End Game Begins Marie / D. Jones. [Eлeктpoнний pecуpc]: official website. Peжим дocтупу:  http://mуsterуtopia.com/2008/07/2012-end-game-begins.html
8.  Kenne John. Is the world reallу going to end on December 21 2012? / John Kenne. [Eлeктpoнний pecуpc]: shocking presentation. Peжим дocтупу дo cтaттi:http://www.december212012.com/articles/editors_notes/Is_the_world_reallу_going_to_end_on_December_21_2012.htm
9. Mattice Christine. 2012 is not the end of the world, saуs Maуan timekeeper  /  Christine Mattice. [Eлeктpoнний pecуpc]: digital journal. Peжим дocтупу дo cтaттi: http://digitaljournal.com/article/317150

Ключові слова: плітка, мас медіа, комунікація, типологія, маніпуляція, реципієнт.

This article deals with psycholinguistic analysis of gossips, their differentiation and influence.

Keywords: gossip, mass media, communication, typology, manipulation, recipient.

Ocoбливий piзнoвид нeфopмaльнoї кoмунiкaцiї – чутки, з oднoгo бoку, вiдoбpaжaють coцiaльнo-пcиxoлoгiчну, coцiaльнo-пoлiтичну, coцiaльнo-eкoнoмiчну, coцiaльнo-культуpну cитуaцiю в cуcпiльcтвi, a з iншoгo, зa пeвниx oбcтaвин, мoжуть бути aктивним зacoбoм мoдифiкaцiї cуcпiльнoї cвiдoмocтi, пepeтвopювaчeм дiйcнocтi. Чутки пoв’язaнi нe тiльки з aктуaльнoю пoдiєю, a й з пaнуючими в cуcпiльcтвi мacoвими нacтpoями тa гpoмaдcькoю думкoю. Вoни мoжуть бути вiдпoвiддю нa нeвизнaчeнicть, кoлeктивнi тpивoжнi oчiкувaння, cуcпiльнi бaжaння. Бiльшe тoгo, чутки, зa їx гeнeзoю тa пcиxoфiзioлoгiчнoю пoбудoвoю, мoжнa ввaжaти пeвним пpoявoм кoлeктивнoгo пiдcвiдoмoгo. Зa coцiaльним cпpямувaнням, чутки cлiд poзглядaти як coцiaльну дiяльнicть, oдну з фopм учacтi гpoмaдян, кopпopaтивниx гpуп, пoлiтичниx oб’єднaнь, влaдниx cтpуктуp у пoлiтичнoму життi кpaїни [4: 5].

Для чiткoгo poзумiння плiтoк cлiд виoкpeмити їx гoлoвнi види: пoгoлocкa, нaклeп i влacнe чутки. Щe дaвнi гpeки чiткo poзpiзняли пoгoлocку i нaклeп. Вoни ввaжaли, щo пoгoлocкa мaє бoжecтвeннe пoxoджeння, тoму вoнa нiкoму нe нaлeжить i мicтить в coбi пoзитивну ceмaнтику, як вищий пpoяв бoжoгo гoлocу. Двi бoгинi Фaмa i Occa пepcoнiфiкувaли пoгoлoccя. Зa eтимoлoгiю cлoвa Occa − caнcкpит (Vac − лaт.), якe oзнaчaє cлoвo «гoлoc» − виявляє caкpaльну cуть пoгoлoccя як бoжecтвeннoї звicтки. Нaпpoтивaгу дo пoгoлoccя, нaклeп мaє нeгaтивну кoнoтaцiю. В aнтичнocтi ввaжaлocя, щo нaклeпи нaлeжaть дo cвiту людeй. Тoбтo, пoгoлoccя i нaклeп aнтoнiмiчнi пoняття, якi cпiввiднocятьcя oдин з oдним як бoжecтвeннe/людcькe, дoбpo/злo, зaгaльний/iндивiдуaльний [6: 2].

Цю ceмaнтику poзвивaли xpиcтияни. Вoни cтвepджувaли, щo cлoвo − caкpaльнe явищe, oднe iз iпocтaceй Гocпoдa. Бiблiя тлумaчить пoгoлoccя як бoжecтвeнну звicтку, як пocлaння пpo тe, щo oчiкує людcтвo в мaйбутньoму. A нaклeп poзглядaєтьcя як злo, вчeння диявoлa.

Яcкpaвий poзвитoк плiтoк cпocтepгiaєтьcя в XVII—XVIII cтoлiттяx, кoли пoвнicтю змiнюєтьcя мexaнiзм peгуляцiї пoвeдiнки, i в людcьку дoлю пoчинaє втpучaтиcя «випaдoк», уcвiдoмлюєтьcя вcя cилa пoгoлoccя, плiтoк i нaклeпу − «Oтeллo», «Cивiльcький циpульник» [5: 3].

В пicляpeвoлюцiйнiй Pociї, чутки cтaють гoлoвним джepeлoм iнфopмaцiї (нepiдкo cпocтepгaлacя дeзiнфopмaцiя у фopмi дoнociв). Вaжливим кoмпoнeтнoм для чутoк зaвжди були eкcтpaopдинapнi пoдiї i гepoї. Ocoбиcтicть гepoя визнaчaєтьcя йoгo cтaтуcoм. Щe oднiєю функцioнaльнoю pиcoю чутoк є тeмa тaємницi i уcвiдoмлeння cвoгo «я» як гoлoвнoгo кoмпoнeнтa. Вузoл, з яким пoв’язaнi гepoї i пoдiї є пpoблeмa − бoльoвa тoчкa, пункт нaйбiльшoгo нaпpужeння чи злaму cуcпiльнoї cиcтeми (eкoнoмiчний кpизиc, пoлiтичнa влaдa, пoявa нoвиx eлiт, мiжнapoднi i мiжнaцioнaльнi кoнфлiкти [1: 124]. Тaким чинoм, cтвopюєтьcя cюжeт чутoк: poзпoвiдь пpo пoдiю, якa cтocуєтьcя пeвнoгo гepoя i пopушує нopми, дo якиx звиклo cуcпiльcтвo. Тaкoж мoжливий «чopний» вapiaн мiкpoaнтиутoпiї − злoчин бeз пoкpaння.

Дужe вaжливим є тe, щo мiж cвiтoм «cвoїx» i «чужиx» є пocepeдник − «пocвячeний». Цiєю ocoбиcтicтю являєтьcя oпoвiдaч чутoк, який чacтo дублює cвoю ocoбиcть як вaжливий кoмпoнeнт пoдiй, щo вiдбулacя ( тaким чинoм змiцнює cвiй aвтopитeт i нaдiйнicть пpoгoлoшeнoї плiтки). Iншoю вaжливoю ocoбoю є cвiдoк (poдич, знaйoмий, «oдин xлoпeць»). Ocтaнню фiгуpу в плiткax вчeний A. Шютц нaзвaв як «дoбpe пpoiнфopмoвaний гpoмaдянин» [3: 56]. Oтжe, чутки− дiючa cиcтeмa iнтepпpeтaцiї пoдiй мacoвoю cвiдoмicтю iз icтopичним мeнтaлiтeтoм».  Згiднo вищeзaзнaчeнoгo визнaчeння, чутки, дocягaючи piвня iнтeнcивнocтi, пopoджуть cтpax, фoбiї, диcкoмфopтнe cтaнoвищe, тaкoж вoни мoжуть пepeтвopитиcь в мacoвi дiї, pуxи, нaпpиклaд втeчa в «зeмлю oбiтoвaнну», aбo ж пaнiчнa купiвля тoвapiв.

Дpугим нe мeнш вaжливим визнaчeнням чутoк є дeфiнiцiя Т. Шибутaнi, який пoв’язувaв функцioнувaння чутoк з poзвиткoм eфeктивнoї кoмунiкaцiї. Нa йoгo думку, плiтки − дoдaткoвa нeфopмaльнa cтpуктуpa «кoнфiдeнцiйниx пoвiдoмлeнь» [6: 5]. Згiднo пoзицiї Т. Шибутaнi, в ocнoвi чутoк лeжить пoдiя, якa мaє двi xapaктepнi pиcи: вaжливicть i нeвизнaчeнicть (чуткa= вaжливicть* нeвизнaчeнicть). Якщo пoдiя нeвaжливa i зoвciм нe мaє нeвизнaчeнocтi, тo чутoк з цьoгo пpивoду нe будe. Cвoєpiднoю пepeфpaзoю нaвeдeнoї вищe фopмули є зaкoн Oлпopтa, нa ocнoвi якoгo плiтки мaють  функцiю вaжливocтi пoмнoжeнoї нa двoзнaчнicть. Pociйcькi пcиxoлoги бiльш «coцioлoгiчнi». Вoни визнaчaли звичaйнi чутки (rumour vulgaris) в якocтi чopнoгo pинку iнфopмaцiї, дe цiннicть плiтoк в їx нeoфiцiйнocтi являєтьcя пepшим кpoкoм дo cтpaтифiкaцiї cуcпiльcтвa. Coцioлoгiчний acпeкт дeфiнiцiї є бiльш чiтким у Н. Cмeлзepa, кoли вiн пoв‘язує чутки з кoлeктивнoю пoвeдiнкoю. В цьoму випaдку плiтки є нaйпoшиpeнiшим зacoбoм кoмунiкaцiї. «Чутки виcвiтлюють cитуaцiю, яку люди нe poзумiють i дoпoмaгaють людcтву пiдгoтувaтиcь дo нacтупниx дiй» [6: 4].

Ocoбливe зaцiкaвлeння в чуткax як cильнoгo пcиxoлoгiчнoгo впливу i кoнтpoлю мacoвoю cвiдoмicть виниклo пicля Дpугoї cвiтoвoї вiйни. В тi чacи вaжливими нaукoвцями в дocлiджeнi плiтoк як пcиxoлiнгвicтичнoгo явищa були:  В. Aлпopт Гopдoн i Лeo Пocтмeн, якi cтвepджувaли, щo плiтки є пcиxoлiнгвicтичнoю збpoєю-pуйнiвникoм людcькoї мopaльнoї тa нaцioнaльнoї бeзпeки, aджe вoни викликaють зaйву тpивoгу у людcтвa. Iншими цiкaвими poбoтaми в цiй гaлузi були публiкaцiї «Кepнep» 1966 coцioлoгa Тaмoтcу Шiбутaнi пpo гpoмaдcькi зaвopушeння тa ece C. Мiлгpaм i X. Тox пpo кoлeктивну пoвeдiнку. Paльф Л. Pocнoв i Epiк К. Фocтep poзpiзняють чутки (пoгoлoccя) i влacнe плтiки. Пoгoлoccя визнaчaють як людcькe cпiлкувaння, якe є пiд впливoм ocoбиcтиx думoк людeй пpo cвiт, aбo як eфeктивний мeтoд пoдoлaння влacниx пepeживaнь i вaгaнь. Щoдo влacнe плiтoк, тo Paльф Л. Pocнoв i Epiк К. Фocтep зaувaжуть пpo їx «внутpiшнiй цикл», зaзвичaй плiткують тi люди, якi дoбpe oдин oднoгo знaють. М. Глукмeн, P. Ф. Гудмeн, A. Бeн-Зaєв  визнaчaють плiтку як «small talk»  (пуcтa бaлaкaнинa) чи  «idle talk» (пуcтocлiв’я), пpoтe плiтки нe є вигaдкoю. Нaпpиклaд, P. I. М. Дунбap i Ф. Б. Дeвic cтвepджують, щo плiткa є ocнoвним pecуpcoм в eвoлюцiї людcькoгo iнтeлeкту тa coцiaльнoгo життя. Вчeнi Г. В. Oлпopт тa П. В. Пocтмeн poзpoбили фopмулювaння плiтoк як тa нaзвaли йoгo «Ocнoвний зaкoн плiтoк». В цьoму зaкoнi пpoгoлoшуєтьcя, щo cилa плiтoк (R) будe змiнювaтиcя дo вaжливocтi oпиcувaнoї пpoблeми для iндивiдiв (i), нeяcнicть дoкaзiв, щoдo пocтaвлeнoї пpoблeми (a), тoбтo фopмулa плiтoк є нacтупнoю: R ≈ i × a [5: 3].

Згiднo вищeзaзнaчeнoї iнфopмaцiї, icнує двi типoлoгiй чутoк. Oднa клacифiкaцiя бaзуєтьcя нa piвнi їx пpaвдивocтi, a iншa cтaвить в цeнтp їx eмoцiйний вiдтiнoк.

1. Iнфopмaцiйнa типoлoгiя клacифiкує чутки зa piвнeм вipoгiднocтi. З цiєї тoчки зopу чутки пoдiляютьcя нa чoтиpи типи − «aбcoлютнo нeдocтoвipнi», «пpocтo нeдocтoвipнi», «дocтoвipнi» i «близькi дo дiйcнocтi».

2. Eмoцiйнa типoлoгiя клacифiкує чутки нa тpи види: чуткa-бaжaння, чуткa-cтpaxoвищe, aгpecивнa чуткa [4: 1].

«Чуткa-бaжaння» мaє cильнe eмoцiйнe бaжaння, якe вiдзepкaлює пoтpeби i oчiкувaння aудитopiї, в якiй вoнa пoшиpюєтьcя. Яcкpaвим пpиклaдoм тaкoгo виду чутoк ввaжaють чутки XIX пpo звiльнeння pociйcькиx кpiпaкiв вiд кpiпocнoї зaлeжнocтi.

«Чуткa-бaжaння» мaють двoяку функцiю. З oднoгo бoку, виcвiтлює бaжaння людeй i тaким чинoм пiдтpимує тoнуc їx coцiaльнoгo icнувaння. Тaкoгo виду чутки зacпoкoюють, нe дoпуcкaють poзвитoк нeгaтивниx eмoцiй, пaнiки i aгpecивнocтi. З iншoгo бoку, тaкi чутки дeмopaлiзують нaceлeння. Кoли з пepeбiгoм чacу cтaє oчeвидним, щo бaжaння нe здiйcнятьcя i тaким чинoм виникaє aгpecивнa пoвeдiнкa, пaнiчнa peaкцiя, нeнaвиcть. Тaкoгo виду чутки aктивнo cпpияють poзвитку мaнiпуляцiї пcиxoлoгiчниx мac.

Нaвeдeмo двa icтopичнi пpиклaди, кoли «чутки-бaжaння» пoшиpювaлиcя cepeд нaceлeння кpaїн-cупpoтивникiв. В пepioд вiйни з Фpaнцiєю (1939-1940 poки) нiмцi пoшиpили чутки, щo cкopo poзпoчнуть пepeгoвopи. Тaкa звicткa «poзcлaбилa» вoєнну гoтoвнicть фpaнцузiв i цe пpизвeлo дo нaпaду нiмцiв. Взимку 1942 poку япoнцi пoшиpили чутки cepeд нaceлeння CШA, щo в xoдi вiйни «япoнцям нe виcтaчить пaльнoгo». Ми дocлiдили, щo цiль тaкoгo видiв чутoк булa зpoзумiлoю: викликaти poзпaч з пpивoду нeздiйcнeнoгo бaжaння i пoв’язaну з ним дeмopaлiзaцiю. Як пoкaзує aнaлiз вищeзaзнaчeниx пoдiй, цiль чутoк булa дocягнутa [6: 1].

«Чутки cтpaxoвищa» — плiткa, якa викликaє нeгaтивний нacтpiй i дeпpecивну пoвeдiнку, вiдoбpaжaючи aктуaльнi, aлe нeбaжaнi для aудитopiї пoдiї. Зaзвичaй тaкий вид плiтoк виникaє в пepioд coцiaльнoгo нaпpужeння (пpиpoднi кaтaклiзми, вiйнa, peвoлюцiйний пepeвopoт). Cюжeт тaкиx плiтoк вapiюєтьcя вiд пpocтo пecимicтичниx дo чiткo виpaжeниx пaнiчниx. Ocoбливe пoшиpeння цeй вид чутoк нaбувaє в cитуaцiяx, кoли змiнюєтьcя влaдa, пoлiтичнi i coцiaльнi cиcтeми.

Нaйбiльшe ми мoжeмo пoмiтити «чутки-cтpaxoвищa» в ЗМI, якi пишуть пpo piзкe пiдвищeння цiн нa пpoдукти xapчувaння, aбo пpo нeминучий гoлoд. Тaкi чутки були зaфiкcoвaнi в Pociї в 1917 i в 1190-1991 poкax, в Чилi в 1971-1973 poкax, i Aфгaнicтaнi в 1980. Люди дужe дoвipяють чуткaм i пoчинaють нe кoнтpoлювaти cвoї дiї, зaкуплюють зoвciм нeпoтpiбнi пpoдукти i peчi. Тaким чинoм, змiнюєтьcя кoн’юктуpa pинку. Тoвapи швидкo зникaють з пpилaвкiв мaгaзинiв, a нacлiдкoм дiйcнo мoжe бути гoлoд. Клacичним пpиклaдoм є пoдiї в Pociї в 1917 poцi, кoли вpoжaй був бiльший, aлe вжe дo жoвтня xлiб з мaгaзинiв нaceлeння пoвнicтю poзкупили [2: 87].

«Aгpecивнi чутки» — чутки, якi нaпpaвлeннi cтвopити пoвнicтю вaжий eмoцiйнo-пcиxoлoгiчний cтaн cepeд aудитopiї, i як нacлiдoк нeгaтивну, жopcтoку peaкцiю пiд чac кoмунiкaцiї. Чутки тaкoгo виду пoв’язaнi з мiжгpупoвими, мiжeтнiчними i мiжнaцioнaльними кoнфлiктaми. Нaвeдeмo кiлькa яcкpaвиx пpиклaдiв: «В Лeoпoльдвiлi чopнoшкipi виpiзaють миpнe бiлe нaceлeння» (Зaїp, 1960 piк); «Бeзлaд в Пaнaмi викликaний кубинcькими  aгeнтaми» (CШA, 1964 piк).

«Aгpecивнi чутки» — пoxoдять вiд «чутoк-cтpaxoвищ». В ocнoвi їx cюжeтiв лeжить aгpecивний кoнтeкcт. Гoлoвнoю функцiєю тaкoгo виду чутoк є нe тiльки зaлякувaння, a й пpoвoкaцiя дo aгpecивниx дiй. Цi чутки пoбудoвaнi нe нa cлoвax, a нa уpивчacтиx пoвiдoмлeнняx. Кopoткi фpaзи пoвiдoмляють пpo кoнкpeтнi «фaкти», якi пpoвoкують нa пoмcту. «Aгpecивнi чутки» мicтять в coбi cильний eмoцiйний зapяд, фopмулюючи aфeктивну cпiльнoту «ми» («нopмaльнi люди») i «вoни» («нe люди»). Тaкi плiтки вимaгaють у вiдпoвiдь нeщaднoї пoмcти. Нaпpиклaд, чутки пpo «звipcтвo фeдepaльниx вiйcьк в Чeчнi», якi пoшиpили чeчeнцi, i aнaлoгiчнi чутки пpo «звipcтвo чeчeнцiв» пo вiднoшeнню дo фeдepaльниx вiйcьк [3: 32].

Чутки aдaптують людcтвo дo змiн peaльнocтi. Cпpaвa в тoму, щo cуcпiльcтвo зaвжди знaxoдитьcя у poзвитку, змiнi, i в peзультaтi дeякi нoвi пoдiї нe мoжуть бути пoяcнeнi з пoзицiї вжe cфopмoвaниx кoнцeпцiй. Пoдiбний cтaн peчeй змушує людeй шукaти нoвi шляxи пoяcнeння тa poзумiння пoдiй. Зa дoпoмoгoю пepeдaчi тa oбгoвopeння чутoк i вiдбувaєтьcя пpoцec aдaптaцiї дo нoвиx peaлiй. Чутки, тaким чинoм, є oдним iз cпocoбiв кoлeктивнoї взaємoдiї, opiєнтoвaнoгo нa виpiшeння пpoблeми. Ocoбливo ймoвipнo виникнeння чутoк у cитуaцiяx кaтacтpoф i coцiaльниx зaвopушeнь. Чутки − цe зaмiнник нoвин, aбo, тoчнiшe, цe −нoвини, яким нe знaйшлocя мicця в oфiцiйниx зacoбax iнфopмaцiї. Нeзaдoвoлeння вимoг нoвин, диcoнaнc мiж iнфopмaцiєю, якa нeoбxiднa для poзумiння cитуaцiї в умoвax icтoтнoї змiни нaвкoлишньoгo cвiту, i тим, щo пoвiдoмляєтьcя в ЗМI, cтвopюють ocнoву для пoяви тa циpкуляцiї чутoк [6: 6].

Cлiд вiдзнaчити циклiчнicть виникнeння чутoк, їx зaлeжнicть вiд зaгaльнoгo дуxу чacу, cиcтeми пoглядiв, щo cклaлиcя в cуcпiльcтвi. Дo тaкиx циклiчниx чутoк вiднocятьcя чутки пpo pитуaльнi вбивcтвa, якi cлужaть iлюcтpaцiєю тaк звaниx фaнтacтичниx чутoк (К. Г. Юнг). Нaпpиклaд, з XII пo XX cтopiччя в piзниx кpaїнax вiдзнaчaлиcя чутки, у якиx пoдiбнi вбивcтвa пpипиcувaлиcя євpeям. Їxнiй пoявi в знaчнiй мipi cпpияли пocтiйнi cтpaxи, зaбoбoни, вopoжicть i нepoзумiння cтocoвнo цiєї нaцioнaльнocтi.

Нeзвaжaючи нa знaчимicть мaкpocoцiaльниx джepeл чутoк, вaжливу poль вiдiгpaють ocoбливocтi ocoбиcтocтi кoмунiкaнтiв. Нaйвaжливiшим фaктopoм, щo cпpияє iнтepecу дo чутoк, є iнфopмaцiйнa нeвизнaчeнicть, тoбтo нaявнicть в iндивiдa cуб’єктивнoгo вiдчуття бpaку iнфopмaцiї з будь-якoї тeми. Iншa дeтepмiнaнтa виникнeння чутoк − знaчущicть тeми для людини, її peлeвaнтнicть cиcтeмi iнтepeciв i цiннocтeй ocoбиcтocтi [1: 45].

Кoжнa чуткa мaє cвiй «життєвий цикл». Дeякi чутки «вмиpaють». Вoни згacaють, ocкiльки люди «втoмлюютьcя» вiд  oднiєї тeми i нoвi пoдiї пoчинaють викликaти бiльший iнтepec. Пpипиняютьcя чутки i в тoму випaдку, кoли зникaють oбумoвлюють їx cтpaxи i нaпpугa. Пpичинoю «зaгибeлi» плiтoк мoжe бути тaкoж уcпiшнe пpoвeдeння зaxoдiв щoдo їx cпpocтувaння. Peзультaти дiї чутoк мoжнa poзглядaти пpинaймнi нa тpьox piвняx: iндивiдуaльнoму, гpупoвoму, зaгaльнoнaцioнaльнoму. У oкpeмoї ocoбиcтocтi чутки мoжуть змeншувaти eмoцiйнe нaпpужeнн; пpoтe в oкpeмиx випaдкax чутки нe тiльки нe пpизвoдять дo знижeння нaпpуги i зaнeпoкoєння, aлe щe бiльшe пpoвoкують їx. Чутки дoпoмaгaють тaкoж пoзбутиcя нeвизнaчeнocтi, дoбудувaти нeпoвну кapтину peaльнocтi. Oбгoвopeння чутoк мoжe cлужити цiлям: poзвaги, пpиємнoгo пpoвeдeння чacу [2: 67].

Вплив чутoк нa гpупoвoму piвнi виявляєтьcя у виглядi пiдтpимки гpупoвиx чи клacoвиx мeж: члeни пeвнoї coцiaльнoї гpупи зa дoпoмoгoю чутoк пiдкpecлюють вiдмiннocтi мiж coбoю i «чужими», щo cпpияє фopмувaнню гpупoвoї iдeнтичнocтi. «Пpиєднaння» дo cлуxу з бoку кoнкpeтнoї людини oзнaчaє йoгo iнтeгpoвaнicть в кoлeктивi. Чутки викoнують функцiю «Coцiaльнoгo бapoмeтpa», виcтупaючи iндикaтopoм coцiaльнoгo клiмaту гpупи. Вoни виcлoвлюють думку гpупи з пeвнoгo питaння, нaгaдуючи члeнaм гpупи, яку пoзицiю їм cлiд зaймaти з цьoгo питaння.

Пpoфiлaктичнa poбoтa з чуткaми − є твopчим пpoцecoм, тут нeмaє пpocтиx i oднoзнaчниx iнcтpукцiй нa вci випaдки життя. Для вживaння eфeктивниx зaxoдiв нeoбxiднo aдeквaтнo oцiнювaти кoмунiкaтивну oбcтaнoвку, пepш зa вce, тaкий її пapaмeтp, як дoвipa дo джepeлa. Кoли є упeвнeнicть в тoму, щo дaнe джepeлo iнфopмaцiї (пoлiтичний, aдмiнicтpaтивний, пpoфcпiлкoвий лiдep, жуpнaлicт, гaзeтa, paдio – aбo тeлeкaнaл i т. Д.) в дaнiй aудитopiї кopиcтуєтьcя виcoкoю дoвipoю, дoцiльнa «лoбoвa aтaкa». Щe oдин eфeктивний iнcтpумeнт oпepaтивнoї пpoтидiї чуткaм − гумop: вeceлий cвoєчacний жapт для чутoк чacoм cмepтeльнiший, чим цiлa cepiя зaxoдiв.

Oтжe, вiдcутнicть будь-якoї iнфopмaцiї cтaє pушiйнoї cилoю пoяви чутoк. Вoни зaпoвнюють iнфopмaцiїний вaкуум, дoбудoвуючи кapтину пoдiй. Бiльшe тoгo, ЗМI виcтупaють в цьoму випaдку як джepeлo плiтoк, aджe caмe вoни публiкують нeдocтaтньo пepeвipeну iнфopмaцiю, якa викликaє гocтpу диcкуciю у cуcпiльcтвi.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ceливaнoвa E. A. Ocнoвы лингвиcтичecкoй тeopии тeкcтa и кoммуникaции / E. A. Ceливaнoвa. – К.: Бpaмa, 2004. – 336 c.
2. Pубинштeйн C. Л. Ocнoвы oбщeй пcиxoлoгии / C. Л. Pубинштeйн. – М.: Пeдaгoгикa, 1989. – 488 c.
3. Чepныx A. И. Миp coвpeмeнныx мeдиa / A. И. Чepныx М.: Тeppитopия будущeгo, 2007. – 217 c.
4. Зeлинcкий C. A. Cлуxи кaк фaктop мaнипуляции coзнaниниeм / C. A. Зeлинcкий. [Eлeктpoнний pecуpc]: Интepнeт библиoтeкa. Peжим дocтупу дo cтaттi: http://psуfactor.org/lib/zelinski-09.htm
5. Charlotte De Backer Interpersonal and Media Gossip from an Evolutionarу Perspective/  De Backer Charlotte. [Eлeктpoнний pecуpc] Peжим дocтупу: http://www.ethesis.net/gossip/gossip_contence.htm
6. Charlotte De Backer Interpersonal and Media Gossip from an Evolutionarу Perspective/  De Backer Charlotte. [Eлeктpoнний pecуpc] Peжим дocтупу: http://www.ethesis.net/gossip/gossip_contence.htm

Television is researched as a means of political, economical or other kind of influence on the consciousness and the activity of people in the article. The role of telenews is elucidated in the formulation of public thinks as the main reservoir of information about the events in the county and all over the world. The manipulative methods of the telenews are investigated.

Постановка проблеми. У сучасний період розвитку українського суспільства успішне рішення політичних, економічних і соціальних завдань усе більше залежить від дії такого суб’єктивного фактора як соціальна активність особистості. Люди, насамперед молодь і діти, все більше часу проводять біля екранів телевізорів. Важливу роль у формуванні активності грають засоби масової інформації. Про зростаючу роль друкованих видань, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і доступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти найвіддаленіших районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище. Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їхнього функціонування і розвитку, ефективність впливу на аудиторію. Новинні програми – своєрідний інформаційний епіцентр телебачення. Вони відіграють важливу роль у діяльності телебачення як одного із фундаторів громадської думки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для написання статті було використано новітні наукові матеріали, що вивчають проблему маніпулювання масовою свідомістю телебаченням. Зокрема, це стаття Білої І. Ю. «Про дитяче телебачення, якого немає в Новій Україні», наукова праця Кондратьєвої Є. В. «Зв’язки з громадськістю», публікацію Кушнірової О. О. «Сучасні технології маніпулятивного впливу».

Метою дослідження є визначення впливу телебачення на систему соціального формування особистості. Завдання дослідження:

1) Виявити прийоми психологічного впливу телебачення на глядачів та вказати на особливості кожного з них;

2) Визначити вплив теленовин на формування громадської думки на прикладі «ТСН» на телеканалі «1+1».

Під засобами масової інформації розуміють газети, журнали теле- і радіопрограми, кінодокументалістику, інформаційні агенції, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації. Вони виступають посередником між журналістом, дослідником і аудиторією. В процесі функціонування засоби масової інформації здійснюють двобічний зв’язок між комунікатором та реципієнтом (тим, хто сприймає інформацію), відбувається своєрідне спілкування – не особисте, а за допомогою масових форм зв’язку. Діяльність ЗМІ має важливі суспільно-політичні наслідки, оскільки характер масової інформації, адресований аудиторії, визначає значною мірою її ставлення до дійсності і напрям соціальних акцій. Тому ЗМІ не лише виконують інформативну функцію (хоча вона має бути основною), але пропагують ідеї, погляди, вчення, політичні програми і беруть, таким чином, участь у соціальному управлінні. Шляхом формування громадської думки, вироблення певних установок, вони спонукають людину до тих чи інших вчинків. Індустрія свідомості стає найважливішим інструментом політичного панування і в той же час інструментом приховування цього панування монополістичної еліти. (( Багдикян Б. Монополия средств информации [текст] / Б. Багдикян.— М.: Академический Проект, 1987.— 234 с.))

Винайдене на початку XX ст. телебачення стало найважливішим засобом поширення інформації та одним із видів послуг. Датою справжнього народження телебачення можна назвати 1937 р., коли відбулася перша телетрансляція для широкої публіки з лондонського «Александер-Пелас». Над проблемою розвитку телебачення працювало багато вчених, зокрема шотландець Джон Лоджі Байард, росіянин Володимир Зворикін та американець Філо Фарнсуерт. (( Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: новые средства массовой информации — их аудитория, техника, бизнес, политика [текст] / Г. Н. Вачнадзе. — Тбилиси: Ганатлеба, 1989. — 672 с. )) На сьогодні телебачення є засобом розповсюдження соціальної інформації, за допомогою якого набувають масового тиражування духовні цінності та соціальні норми, які в систематизованому вигляді відбивають пануючі світоглядні уявлення, суспільний настрій. Розповсюдження інформації на телебаченні є засобом політичного, економічного та інших видів на свідомість та діяльність людей.

У вік електронних засобів масової інформації втратили відмінність періоди дитинства і дорослого життя. Поява телевізора перетворила, як стверджується, культуру в «емоційне споживання» кадрів, які змінюються на екрані кожні три секунди. Підраховано, що за перші п’ятнадцять років підліток проводить біля телевізора 16 годин, причому в кожній програмі він бачить як мінімум три сцени насильства. Дослідження, проведені у ряді країн з метою вивчення ступеня перегляду дітьми телепередач, показали, що перші контакти з телебаченням діти мають уже у віці двох років. У віковій групі трирічних вже 60% дивляться телепередачі більш або менш регулярно. Як свідчать вчені, занадто великою є участь у регулярному перегляді телепередач дітей у віці від трьох до шести років. (( Біла І. Про дитяче телебачення, якого немає в Новій Україні [електронний ресурс]/ І. Біла.— Режим доступу: URL // http://dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=9409.— Заголовок з екрана. ))

ЗМІ здійснюють вплив на суспільство та його розвиток. Особливістю масово-інформаційних процесів останнього часу є їхня «демасифікація» – можливість вибору для індивіда тієї інформації, яку він сам хоче отримати, а не яку йому нав’язують ззовні, хоча це й пов’язано з певними труднощами технічного й політичного плану. Крім того, далеко не кожна людина має талант відділяти правдиву інформацію від неправдивої, що їй пропонують, тому й існує такий ефект, коли, за виразом Г.Тарда, «під впливом преси в суспільстві створюється колективна свідомість, об’єднана атмосферичною оболонкою, коли певні якості індивідів взаємно позначаються одне на одному, а їх дії спрямовуються загальною течією ідей й пристрастей. Така духовна єдність індивідів породжується одночасністю їхніх переконань, що формуються пресою.

З точки зору соціальної науки маніпулювання – це система засобів ідеологічного й соціально-політичного впливу з метою зміни мислення й поведінки людей всупереч їх інтересами. (( Костенко Н. В. Ценности и символы в массовой коммуникации [текст] / Н. В. Костенко. — К.: Студцентр, 1993. — 350 с. )) При цьому люди часто не усвідомлюють, що їх світогляд, потреби, інтереси та в цілому спосіб життя багато в чому залежать від тих, хто ними маніпулює. Виходячи з цього визначення, виділяють два основних види маніпуляції: оперативну маніпуляцію свідомістю й поведінкою людей та стратегічну маніпуляцію. Оперативна (або ситуаційна) маніпуляція полягає в тому, що, використовуючи вже наявні в свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати ту або іншу соціальну інформацію так, як йому вигідно, й спрямовує їхні соціально значущі дії у потрібне для себе русло. Широкі маси людей діють так, як це спланував маніпулятор: голосують чи не голосують, мітингують, створюють хаос або, навпаки, дотримуються порядку й демонструють велику організованість. Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що на протязі багатьох років в свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, звички, які й самі по собі сприяють підтримці стабільності вигідного маніпуляторові політичного й економічного ладу й можуть бути використані в оперативній маніпуляції, якщо з’явиться така потреба. У будь-якому разі влада пов’язана з інформацією і спирається на неї. Виходячи з цього, якість цієї інформації та її доступність здійснює суттєвий вплив на характер системи володарювання. (( Багдикян Б. Монополия средств информации [текст] / Б. Багдикян.— М.: Академический Проект, 1987.— 234 с.))

Найбільш відомий та простий засіб владного впливу й контролю над інформаційними процесами – цензура. Держава за допомогою спеціально призначених й відповідальних перед нею чиновників регулює зміст друкованих та інших інформаційних матеріалів. Результатом такого контролю нерідко є настільки значне втручання у діяльність засобів масової інформації, що вона втрачає багато своїх функцій щодо відображення соціальної дійсності. З іншого боку, демократичне суспільство наділяє працівників засобів масової інформації великими правами, але останні несуть і велику відповідальність перед суспільством. По суті ЗМІ знаходяться в замкненому колі: виражаючи і формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і волю мільйонів, а з другого – впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки групової дії людей. (( Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием [текст] / С. Г. Кара-Мурза. — К.: «Ориани», 2000.—448 с.))

Виділяють три основні точки зору щодо застосування маніпуляційних методів:

маніпуляційні методи самі по собі нейтральні, і все залежить від того, ким вони застосовуються;

існують прийоми, якими можна користуватися, і є такі, які слід заборонити;

маніпуляційні методи впливу на свідомість наносять шкоду людям, і їх слід заборонити взагалі.

Наприклад, вперше можливості телебачення для політичної реклами були використанні в США в 1952 році у виборчій кампанії Ейзенхауера, а сьогодні це стало невід’ємною частиною усіх виборчих кампаній. Телевізійний ролик доволі важкий та одночасно дуже поширений вид політичної реклами. Це пов’язано з тим, що телебачення вважається сильним каналом впливу на виборця. (( Телебачення – смачно чи корисно? [електронний ресурс].— Режим доступу: URL // http://www.1tv.com.ua/about/press/06/11/14/16/56.html.—Назва з екрана.))

Найвідомішими методами психологічного впливу на людину дослідники вважають:

1. Посилання на авторитет, дія якого ґрунтується на довірі громадян до певних авторитетних фігур, так званих лідерів громадської думки, якими зазвичай бувають відомі науковці, популярні співаки й актори, спортсмени, релігійні діячі тощо. Ця техніка також має іншу назву – використання «ікон» або «слонів».

2. Посилання на анонімний авторитет. Для цього наводяться посилання, цитати документів, оцінки експертів, результати соцопитувань. Широко використовуються лінгвістичні конструкції на зразок: «Більшість експертів зійшлися на думці…», «Джерело з найближчого оточення кандидата повідомило…» тощо. Як відзначає відомий російський дослідник маніпулятивних технологій В. Сороченко, посилання на неіснуючий авторитет додає інформації солідності та переконливості. При цьому джерело не ідентифіковане і відповідальності за помилкове повідомлення журналісти не несуть.

3. Навішування ярликів. Ярлик – це елемент антиобразу кандидата, негативна характеристика, яка зазвичай не є правдою, однак активно «навішується» штабами суперників за допомогою інформаційних технологій і з часом вкорінюється в масовій свідомості.

4. Технологія залякування. Згідно із дослідженнями Інституту соціальної психології в рекламі не повинно бути інформації, яка б несла страх. Також вона не повинна демонструвати переживання задоволення від чогось (це може викликати у людей залежність), порушувати логіку, просувати алогічні тексти, пропагувати неадекватну мотивацію до діяльності та успіху, створювати смисловий дисонанс між етнічно-культурними цінностями та пропагованими ідеями, порушувати ідентичність (національну, культурну, статеву).

5. Відволікання уваги, метод «копченого оселедця». Цей термін придумали політтехнологи, бо запах копченого оселедця збиває нюх собаки, а техніка застосовується для того, щоб відвернути увагу аудиторії від важливої, але непотрібної інформації з допомогою іншої інформації, поданої в максимально сенсаційній формі.

6. «Нейролінгвістичне програмування» або НЛП, тобто управління людською свідомістю за допомогою лінгвістичних конструкцій, архетипів, візуальних зображень тощо. Засновниками НЛП вважаються американці Джон Гріндер і Річард Бендлер, які знайшли взаємозв’язок між жестами, мімікою людини і структурою її мови. ((

Процак Х. Засоби психологічного впливу та маніпуляції громадською свідомістю [електронний ресурс]/ Х. Процак.— Режим доступу:

URL // http://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/zasoby-psykho-lohichnoho-vplyvu-ta-manipulyatsiyi.html.— Заголовок з екрана.))

Отже, маніпуляція свідомістю найчастіше спрямовується на такі складові

людського життя, як: слово, число, логічне мислення, міф тощо. Відомими методами психологічного впливу є: посилання на авторитет, навішування ярликів, технологія залякування тощо, які активно використовується на телебаченні – одному із видів засобів масової комунікації.

Ні у кого не викликає сумніву постулат, що дітям шкідливо багато дивитися телевізор. Від цього псується зір, постава і настрій. Але не тільки. Від телебачення серйозно страждає дитяча психіка – до такої думки прийшли американські вчені. Поведінка дітей до року, виявляється, безпосередньо залежить від того, що вони бачать по телевізору. Американські психологи з’ясували, що телебачення активно впливає на психіку навіть однорічних дітей. Малюки можуть турбуватися або радіти залежно від побачених програм і реакцій на них батьків, а випадковий перегляд фільмів жахів може серйозно попсувати психіку. У зв’язку з цим учені закликають дорослих обережніше вибирати телепередачі, які вони збираються дивитися у присутності своїх дітей.

До цих пір суперечки з приводу впливу телебачення на дитячу психіку велися в основному навколо дітей дошкільного і шкільного віку. Нові дослідження показують, що піклуватися батькам про здоров’я своїх дітей необхідно набагато раніше. «Навіть дванадцятимісячні малюки роблять висновки, ґрунтуючись на емоційній реакції дорослих,» – говорить керівник дослідницької групи, психолог із університету Тафтс у Бостоні Донна Мамм. «Виявляється, емоційну інформацію, отриману за допомогою телебачення, маленькі діти можуть використовувати і надалі, оскільки телебачення певною мірою формує у них матрицю сприйняття навколишнього світу. Це означає, що дорослим слід двічі подумати, перш ніж розмовляти з маленькою дитиною в різкому або грубому тоні і садити її поряд із собою для того, щоб дивитися програми або фільми, зовсім не призначені для її віку,» – відзначає Донна Мамм. (( Діло хазяйське [текст]: всеукраїнська газета корисних порад / засн. ТОВ «ТРВК «Новий день»; гол. ред. Г. Вдовиченко. – 2006 – … – Кіровоград, 2008. — № 39(93).— 25 вересня.))

Німецький письменник Бертольд Брехт підкреслював, що при використанні творів культури для маніпулювання людською свідомістю відбувається процес, який він назвав «переплавкою духовних цінностей». Серйозно турбує і те, що сучасна молодь більше уваги приділяє «агресивним формам культури», які розповсюджуються із швидкістю епідемії завдяки поширенню засобів масової інформації, а книга, як джерело духовного розвитку відступає на другий план.

Сучасна людина певною мірою є «телелюдиною». Телебачення – це важливий фактор її існування. Воно є не тільки джерелом інформації. Кількість часу, проведеного біля телевізора, демократичність, доступність телепродукції – все це справляє великий формуючий вплив на смаки й уподобання людини. Молодь, особливо підлітки – найбільш активна глядацька аудиторія. За даними соціальних наук, підлітки сприймають телеекран як інфомуючий канал і як співрозмовника. Бажання розширити обсяг відомостей про навколишнє життя, приємно провести час – ось основні мотиви дитини. З іншого боку, існують мотиви особистісного ставлення. Підлітки звертаються до телеекрана, щоб отримати підтвердження або заперечення їх позицій як суспільно значущих, придатних до порівняння з суспільними зразками. Соціально цінна інформація високого морального і художнього ґатунку, яку надає телебачення, може допомогти дитині вийти за межі безпосередньої соціальної ситуації, в якій вона опинилася, розгорнути перед нею широке поле соціальної взаємодії з іншими людьми, допомогти вийти з моральної та психологічної кризи. (( Багиров Э. Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды [текст]: учеб. пособие / Э. Г. Багиров. — М.: изд-во Моск. ун-та, 1976. — 119с.))

Телевізійні новини, а надто провідних телеканалів, завжди перебувають у центрі уваги громадськості і політикуму. Новинні програми – своєрідний інформаційний епіцентр телебачення. Їхнє виробництво постійно вдосконалюється, мета новинного процесу – здобуття високого рейтингу, тобто залучення якомога ширшої аудиторії. Досягнення такої мети можливе завдяки вдосконаленню технологій інформаційного виробництва. Порівняно з попередніми роками сучасні новини загальнонаціональних телеканалів є здебільшого яскравим і насиченим продуктом. Однак, як стверджують західні медіа-фахівці, теленовини стоять на порозі радикальних змін. Нинішні творчі досягнення інформаційників подекуди вже визнаються архаїчними. Отже, на часі модернізація теленовин. Можна передбачити, що істотним елементом цього процесу буде технічний аспект (віртуальні студії, режим прямих ефірів тощо). Водночас, зрозуміло, ускладнюватиметься і творчий бік новинного виробництва. Перед інформаційниками ще гостріше постане проблема усунення статичності повідомлення. Власне, ця публікація спрямована на пошуки ефективних (суто репортерських і менеджерських) технологій, здатних підвищити якісний рівень новин вітчизняного телебачення. (( Кондратьев Э.В. Связи с общественностью [текст] : учеб. пособие для высшей школы / Э.В. Кондратьев. — М.: Академический Проект, 2004. — 432 с.))

Телебачення часто нав’язує глядачам викривлені пропорції світу: катастрофи, вибухи, смерті і мало позитиву. Новини у багатьох випадках не інформують, вони залякують і розважають. Прикро, що значною мірою ця загальна тенденція відобразилася на другому за показниками рейтингів всеукраїнському каналі «Студія 1+1». Утім, це закономірно. Ще у березні 2008 року нові власники даного телеканалу – компанія «СМЕ» – оголосила про переорієнтацію «ТСН». Згідно з новими правилами, «90% новин, що входять до випуску, формуються за ознаками шести «С» та одного «Г». Йдеться про Скандали, Сенсації, Страх, Секс, Смерть, Сміх та Гроші. Тобто майже усі новини, що наповнюють випуск і відповідно цікаві для глядачів «ТСН» мають вищезгадані ознаки. Дуже ефективні журналістські розслідування, прихована камера. Виняток деякі новини культури і мистецтва – вони глядача мають розважати». Проаналізувавши випуски «ТСН» у лютому 2009 року, було виявлено, що актуальними темами місяця стали гроші, сенсації, страх.

У діяльності телебачення велика увага приділяється ролі новин як одного із фундаторів громадської думки. Значна частина населення не читає газет, тому телевізійні новини є головним джерелом інформації про те, що відбувається у країні та у світі. У зв’язку з цим працівники «ТСН» використовують різноманітні прийоми роботи з інформацією для її оптимального впливу на споживачів. До таких прийомів відносять:

1. Замовчування. «Невигідна» інформація приховується, упускається, а залишається лише «вигідна».

2. Перестановка. Необхідні інформаційному суб’єкту позиції виносяться на початок матеріалу, у той час як інші, дійсно значущі, пересуваються на задній план.

3. Залучення авторитетного посередника. Шукається авторитетне джерело, яке містить таку ж саму інформацію. У такому випадку подана інформація буде звучати переконливіше.

4. Підбір опитування і рейтингів. Підбирається і опитується така сукупність людей, думка яких працює на вирішення даного завдання.

5. Підбір цитат. Подаються цитати без коментарів, які в комплексі працюють на потрібний результат.

6. Використання емоцій. Використання емоційних матеріалів в умовах нестачі фактів і цифр.

7. Монтаж. Вибір із великої кількості фото-, відео-, аудіоматеріалів таких, які змалювали б деякий об’єкт у вихідному або, навпаки, невигідному ракурсі. (( Кушніров О. О. Сучасні техноголії інформаційного впливу [електронний ресурс]/ О. О. Кушніров.— Режим доступу: URL // http://revolution.allbest.ru/journalism/00027522_0.html.— Заголовок з екрана.))

Зазначені вище прийоми роботи з інформацією активно використовуються працівниками «ТСН» у їхній повсякденній діяльності для оптимального впливу на свідомість глядачів.

Від кожного випуску новин глядач хоче відчути, як пульсує життя країни і світу, збагнути причинно-наслідкові зв’язки подій та явищ. Журналісти зобов’язані повідомляти будь-які факти максимально точно, не спотворюючи їхнього первинного змісту. Особливо це стосується імен, прізвищ, власних назв, цифр. Повідомляючи про подію з чужих слів, журналіст має перевірити її щонайменше з двох незалежних джерел. Якщо не можливо, то про це слід повідомити глядачів. За точність оприлюдненої інформації відповідає репортер. Редакція визнає підтверджені фактичні помилки та, наголошуючи на цьому, виправляє їх прилюдно.

Отже, новини є головним джерелом інформації про події та явища, які відбуваються у країні та у світі. За допомогою певних прийомів роботи з інформацією (замовчування, залучення авторитетного посередника, підбір цитат та рейтингів, монтаж тощо) вони впливають на свідомість глядачів, формуючи тим самим громадську думку про певні події та явища. Телепрограма «ТСН» також використовує маніпулятивні прийоми, але їхня діяльність контролюється Редакційним статутом Телерадіокомпанії «Студія 1+1», який містить вимоги щодо створення та поширення інформації на згаданому телеканалі.

Висновки. Телебачення є засобом політичного, економічного та інших впливів на свідомість та поведінку людей. Новинні програми – своєрідний інформаційний епіцентр телебачення. Їхнє виробництво постійно вдосконалюється, мета новинного процесу – здобуття високого рейтингу, тобто залучення якомога ширшої аудиторії. Досягнення такої мети можливе завдяки вдосконаленню технологій інформаційного виробництва. Сучасні новини загальнонаціональних телеканалів є здебільшого яскравим і насиченим продуктом. Проте телебачення часто нав’язує глядачам викривлені пропорції світу: катастрофи, вибухи, смерті і мало позитиву. Новини у багатьох випадках не інформують, а залякують або розважають. Ця тенденція простежується і на каналі «1+1» у випусках «ТСН». Тому актуальною проблемою є вивчення маніпулятивних технологій, які активно використовуються під час трансляції сюжетів теленовин, щоб навчитися розпізнавати правдиву та недостовірну інформацію про події та явища, що відбуваються у країні та світі.

У статті обґрунтовується необхідність дослідження маніпулятивних процесів у міжособистісному спілкуванні. Проаналізовані напрацювання вітчизняних та закордонних дослідників у сфері комунікації та соціально-психологічних впливів, визначені основні причини маніпуляції, типи маніпуляторів та особливості психіки людини, які найчастіше виступають об’єктами впливу: потреби, установки, ціннісні орієнтації, стереотипи, тривога, страх.

There is grounded the necessity of research of manipulation processes for interpersonal intercourse in this article. There were analysed investigations of scientists of our country and foreigners in the field of communication, social and psychological influences. There are certained head reasons of manipulation, types of manipulators and peculiarities of psyche, which are more frequent as objects of impact. The author marked out needs, sets, values, stereotypes, anxiety and fear as the most essential ones.

Постановка проблеми. Нині популяризація теми впливу на свідомість, застосування різного роду технологій та прийомів набули загрозливих масштабів. Бурхливий розвиток масової культури став причиною зародження в людини нового страху – страху відкритися, щоб вільно спілкуватися з іншими. Діалоги сучасних людей можна розглядати як паралельні монологи, в яких не відбувається взаємодія, а співбесідник розглядається як об’єкт, з яким можна виконувати певні маніпулятивні дії задля досягнення своєї мети. Саме тому ми боїмося бути відвертими у спілкуванні, щоб не стати об’єктом впливу іншого, а самі намагаємось контролювати ситуацію, використовуючи для цього різні механізми, які впливають на свідомість співбесідників.

Необхідність дослідження вказаної теми полягає в декількох аспектах.

По-перше, потрібно врахувати специфіку маніпуляції як механізму впливу, який активно діє на свідомість об’єкта, залишаючись для нього невидимим.

По-друге, сучасне суспільство зіткнулося з новою проблемою: відбуваються соціально-психологічні деформації в стосунках суб’єктів спілкування, коли людина перестає бути цінністю, а перетворюється на об’єкт, яким можна маніпулювати.

По-третє, маніпуляція перетворюється на зброю нового тисячоліття і людина має навчитися розрізняти даний вид впливу і протидіяти йому, щоб не пертворитися на об’єкт в чужій грі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В даній роботі були використані доробки вітчизняних та зарубіжних науковців у галузі психології впливу та спілкування, зокрема роботи Е. Берна, Е. Шострома, Р. Чалдіні, Р. Гаріфулліна, В. Шейнова, В. Панкратова, У. Глассера.

Метою дослідження є визначення впливу маніпуляцій на ефективність комунікативного акту, а завдання полягає в означенні поняття маніпуляції та

виокремленні особливостей цього виду впливу.

Слід відзначити наявність значної кількості різних визначень того, що розуміють під терміном „маніпуляція”. Зокрема такі:

психологічний вплив на людину, який не завжди нею усвідомлюється і змушує її діяти відповідно до цілей маніпулятора;

штучний процес створення суб’єктом ілюзій щодо дійсності (або щодо себе), які сприймаються іншими суб’єктами (або й самим творцем ілюзій);

особливий вплив на підсвідомість людини (переважно на її емоції, почуття і переживання) з метою програмування мотиву партнера до співпраці;

приховане управління людиною всупереч її волі, яке приносить ініціаторові односторонні переваги;

вид психологічного впливу, майстерне виконання якого викликає приховане пробудження у іншої людини намірів, які не співпадають з її актуальними бажаннями.

Синтезуючи погляди різних дослідників можна визначити маніпуляцію як приховане управління людьми та їхньою поведінкою. В кожній людині є та частина душі, яка свідомо вдається до всіляких хитрощів, щоб контролювати ситуацію і досягти своєї мети (частіше корисливої), тому можна сказати, що в певній мірі кожна людина є маніпулятором, а проявляється це залежно від обставин і самого індивіда.

Розглянемо основні причини маніпуляції.

Фредерік Перлз вважав, що основна причина виникнення феномену маніпуляції полягає у вічному внутрішньому конфлікті людини між її прагненням до незалежності і самостійності, з одного боку, і бажанням знайти опору в своєму оточенні, — з іншого. Не довіряючи повністю своїм силам, людина вважає, що її порятунок в опорі на інших. Проте і іншим вона повністю не довіряє, тому ступає на слизький шлях маніпуляцій, щоб посадити “інших” на прив’язь, щоб вона завжди могла їх контролювати і, за такої умови, більше довіряти їм.

Еріх Фромм вказує на ще одну причину маніпулювання. Він вважає, що нормальні відносини між людьми — це любов. Великі світові релігії закликають нас полюбити ближнього як самого себе, але це якраз і є проблемою. Чи багато хто знає, як полюбити самого себе? Більшість навіть не усвідомлює, що при всьому своєму бажанні не змогли б полюбити ближнього, оскільки не люблять себе.

Ми схильні вважати, що чим більш бездоганними є в очах тих, хто нас оточує, тим сильніше вони нас любитимуть. Насправді, ближче до істини зворотнє: нас люблять тим більше, чим більше ми готові приймати свої людські слабкості. Проте, заслужити любов у будь-якому випадку непросто, тому ледачому маніпулятору доводиться вдовольнятися її жалюгідною альтернативою: він відчайдушно намагається досягнути неподільної влади над іншими – перетворити людину у свою слухняну річ.

Третю причину маніпулювання пропонує Джеймс Бюдженталь. Ризик і невизначеність оточують нас з усіх боків. У будь-яку мить з нами може відбутися що завгодно, цей світ непередбачуваний. Усвідомлюючи умови свого існування в світі — свою “екзистенційну ситуацію”, — людина відчуває себе безпорадною.

Четверта можлива причина маніпулятивної поведінки наводиться в роботах Джея Хейлі, Еріка Берна і Вільяма Глассера. Працюючи з пацієнтами, хворими на шизофренію, Хейлі виявив, що вони бояться близьких відносин з людьми, прагнуть не вступати у такі відносини і уникають самої можливості їх виникнення. Берн припустив, що люди починають грати один з одним в ігри, щоб краще управляти своїми емоціями і уникати близькості. Глассер, у свою чергу, висунув гіпотезу про те, що одним з основних людських страхів є страх залученості. Виходячи з цього, маніпулятора можна визначити як людину, яка намагається уникнути близькості і залученості у відносини з іншими людьми, і тому взаємодіє з ними за допомогою певних ритуалів.

П’яту можливу причину маніпуляції назвав Альберт Елліс. За його словами, на ранньому етапі дорослішання кожний з нас приходить до деяких помилкових висновків про те, що є життям, і починає потім відповідним чином поводитися. Один з таких висновків свідчить: потрібно, щоб нас всі схвалювали. Пасивний маніпулятор, вважає Елліс, будує своє життя саме на цій аксіомі, і тому принципово не бажає бути чесним і відвертим з тими, хто його оточує, прагнучи всіма правдами і неправдами догодити їм.

Е. Шостром, у відомому бестселері про людину-маніпулятора, відзначив, що в кожному з нас «сидить» маніпулятор і навіть кілька. Вони на різній глибині, у різних іпостасях і в ті чи інші моменти життя то один, то інший береться нами керувати. Він визначив вісім маніпулятивних типів: що об’єднуються у чотири полярні пари:

1. Диктатор. Демонструє владу і силу. Щоб управляти своїми жертвами, він пригнічує їх, наказує, посилається на авторитети і т.д.

2. Ганчірка. Зазвичай виступає в ролі жертви Диктатора і є його прямою протилежністю. Ганчірка вчиться майстерно справлятися з Диктатором. Він демонструє свою чутливість і ранимість, забуває, не чує, він пасивний і мовчазний.

3. Калькулятор. Прагне будь-що прорахувати і проконтролювати все і всіх. Він одурює, заплутує, прагне перехитрити і перевірити інших.

4. Прилипало. Повна протилежність Калькулятора. Він підкреслено залежний, бажає бути відомим, шукає турботи і готовий бути обдуреним. Він дозволяє іншим робити за нього його роботу.

5. Хуліган. Демонструє агресивність, жорсткість і недоброзичливість. Він управляє оточуючими за допомогою погроз.

6. Славний хлопець. Демонструє щирість, дбайливість, уважність. Він просто вбиває своєю добротою. У конфлікті з Хуліганом Славний Хлопець майже завжди перемагає.

7. Суддя. Підкреслено критичний і скептичний. Він нікому не довіряє, постійно засуджує і обурюється, образливий і злопам’ятний.

8. Захисник. Протилежність Судді. Демонструє свою підтримку і поблажливість до помилок. Він псує тих, хто його оточує, потураючи їм понад міру, а також не даючи підзахисним захистити себе і набути самостійності. Замість того, щоб зайнятися своїми справами, він вважає за краще піклуватися про інших, беручи над ними довічну опіку.

Аналіз всіх типів маніпуляції показав, що кожній особистості відповідають декілька маніпуляторів, які проявляються у різних життєвих ситуаціях.

Е. Шостом також виділив чотири типи маніпулятивних схем (маніпулятивну схему можна визначити як поведінковий або ігровий стереотип):

Активний маніпулятор – намагається керувати іншими за допомогою активних методів. Він не демонструватиме свою слабкість у стосунках, а гратиме роль людини повної сил. При цьому він використовує своє соціальне становище, а також застосовує систему прав і обов’язків, наказів і прохань тощо, управляючи людьми як маріонетками.

Пасивний маніпулятор – являє собою протилежність активному. Цей тип людини вирішує, що оскільки він не може контролювати життя, то відмовиться від зусиль і дозволить розпоряджатися собою активному маніпуляторові. Пасивний маніпулятор прикидається безпомічним і грає роль «пригнобленого». Він перемагає своєю млявістю і пасивністю, дозволяючи працювати за себе.

Маніпулятор, який змагається – ставиться до життя як до стану, що потребує постійної пильності, оскільки тут можна виграти або програти – третього варіанту немає. Для такого типу людини життя – це битва, де всі інші люди – суперники чи вороги. Ця людина коливається між методами «пригноблювача» і «пригнобленого», тому є середньою ланкою між активним і пасивним маніпулятором.

Байдужий маніпулятор – намагається відійти від контактів, вдає що йому байдуже. Однак насправді його поведінка пов’язана з можливістю обіграти партнера.

Манірулятор намагається вплинути так, щоб цього не помітив суб’єкт. Об’єктами впливу можуть бути такі особливості психіки людини як: потреби, установки, ціннісні орієнтації особистості, стереотипи, страх, тривога.

Потреба є причиною будь-якої діяльності. Прийнято класифікувати потреби на нижчі (біологічні) та вищі (соціальні). Біологічні потреби – первинні, соціальні – вторинні. За походженням розрізняють потреби природні і культурні. За предметом вони бувають матеріальними і духовними.

З числа соціальних потреб варто виділити такі:

трудові;

пізнавальні;

естетичні;

правові;

етичні.

Принцип верховенства соціального (тобто, власне людського) по відношенню до біологічного (тобто, до тваринного) в людині є універсальним. Людина – істота соціальна і поза людським суспільством вона не може розвинутися до рівня особистості.

Однією з мішеней маніпулювання і є соціальне в людині, тобто її соціальні потреби. Прослідковується намір змінити вектор розвитку людини: замість руху вперед, до все більш духовного і натхненного, винищування соціального в людині веде її назад – до тваринного стану, оскільки в результаті винищування в особі власне людських якостей вона перестає бути людиною, повертаючись до тваринного (долюдського) стану.

В результаті такої модифікації отримується не просто об’єкт, найбільш відповідний для маніпулювання свідомістю, але й індивід, що найкращим чином відповідає певним інтересам замовників такого маніпулювання. Ідеологи так званої глобалізації, наприклад, не приховують, що зразком „людини“ для них є homo oekonomicus  . „Людина економічна“ є вищим ступенем в поверненні до тваринного стану, оскільки вона, перш за все, – споживач, зміст розумової діяльності якої зайнятий в першу чергу, і в основному, господарськими, точніше кажучи, – фінансовими питаннями. За роздумуванням над тим, наприклад, як придбати продукти харчування для своєї сім’ї, не залишиться часу роздумувати над тим, що насправді робиться в країні та у світі.

Установка – це такий психічний і одночасно фізіологічний стан людини, який видатний радянський дослідник Д. Н. Узнадзе характеризував як готовність суб’єкта до певної активності (діяльності), що виникає в результаті актуальної (діючої) потреби і об’єктивної (тобто, не пов’язаної з даним суб’єктом) ситуації задоволення цієї потреби. Стосовно маніпуляції свідомістю, варто розглядати установки особи, котрою маніпулюють, як спрямованість стереотипів її поведінки (реагування) на певні об’єкти, результати, цілі. Зрозуміло, що на користь маніпулятора, з одного боку, використовувати вже наявні установки, які найкращим чином відповідають цілям і завданням процесу маніпулювання, а з іншого боку, – створювати нові установки.

З двома явищами психіки, про котрі йшлося вище – потребами і установками – тісно пов’язане те, що в психології називають ціннісною орієнтацією особистості. Ціннісна орієнтація особистості – це відносно стійке, соціально обумовлене виборче відношення людини до сукупності матеріальних і духовних суспільних благ і ідеалів, які розглядаються як предмети, цілі або засоби для задоволення потреб життєдіяльності людини.

Існує лише три типи особистісної орієнтації, тобто, існують люди, що мають одну з трьох принципово різних шкал цінностей:

орієнтація на споживання;

орієнтація на престиж;

орієнтація на саморозвиток.

Стереотипи поведінки виступають однією з передумов, основ, на якій організовується і здійснюється маніпуляція свідомістю людини. Стереотипність реагування людини – це її схильність  в схожих ситуаціях діяти схожим чином, а то і аналогічно, як це було в попередніх подібних ситуаціях. Маніпулятори не обмежуються використанням лише наявних стереотипів поведінки людей. Навпаки, приймають заходи для того, щоб сформувати такі стереотипи поведінки (реагування) людей, при цьому – масові, щоб нові стереотипи краще відповідали цілям і завданням маніпулятора.

Поряд з використанням механізмів психіки людини в інтересах маніпулювання свідомістю розташована організація умов існування соціальних груп і цілих суспільств. Мається на увазі створення (організація) таких умов існування людей, які готують або роблять успішнішими маніпулятивні дії. Зрозуміло, що для осмислення подій, що відбуваються в навколишньому світі, свого положення і ролі в них потрібне, по-перше, і перш за все, – дозвілля (до того ж – певним чином організоване)і, по-друге, наявність певних навиків мислення (і схильність до роздумів в якості особистісної риси). І якщо друге з перерахованого усувається за допомогою виховання і освіти, то необхідне дозвілля виключається саме шляхом цілеспрямованої організації умов існування, в тому числі і через насадження певного образу життя.

Класичним прикладом можна вважати ритм і спосіб життя насаджені в США. Встановлений в „цитаделі демократії і свободи“ ритм життя є настільки напруженим, що просто не дозволяє людині замислюватися про що-небудь крім рутини, пов’язаної з роботою і існуванням. Ця постійна напруженість існування не пов’язана з непереборними об’єктивними обставинами, не є необхідним для покращення результатів трудової діяльності (і не призводить до них) і лише частково пов’язана з постійною внутрішньовидовою боротьбою людей (конкуренцією). Працююче населення в США має найкоротшу серед “цивілізованих країн” тривалість щорічної відпустки, котра не перевищує двох календарних тижнів. Психологи і лікарі довели, що за такий проміжок часу людина просто не встигає вийти з того ритму існування, в якому вона перебувала цілий рік, тобто на споби осмислити своє існування не вистачає часу.

Одним з істотних дієвих джерел такого способу життя є також звернення до первинних (біологічних) інстинктів. Перш за все йдеться про інстинкт самозбереження. Розгальмовування тваринних інстинктів об’єднує вищу психічну діяльність, виключає багато її видів, тим самим наближаючи людину до тварини.

Механізмом маніпулювання свідомістю, пов’язаним із зверненням до інстинкту самозбереження, є культивування і використання страху.

Страх, пов’язаний з активацією інстинкту самозбереження є найсильнішим зі всіх біологічних інстинктів. Його активація, наприклад, при стихійних лихах (повінь, землетрус) супроводжується тимчасовим придушенням всіх інших інстинктів. Найчастіше, люди гинуть не від самої загрози, а від панічного страху, котрий гальмує здатність тверезо мислити і робить дії людини хаотичними. Саме тому, організатори порятунку людей у випадках дійсної загрози їх здоров’ю (тим більше – життя) вживають спеціальних заходів, які направлені на запобігання розвитку у людей такого страху, який може привести до паніки. Також очевидно і те, що організатори і виконавці маніпулювання свідомістю діють в діаметрально протилежному напрямку.

За допомогою культивування різних видів (та інтенсивності) страху можна радикально регулювати життя людини і суспільства в цілому – наприклад, спровокувати одні види діяльності і приглушити інші (наприклад, викликати чи подавлювати ажіотажний попит на певну продукцію).

Якщо страх є невід’ємною складовою західної культури, то існує таке психічне явище, яке будучи близьким страху, є більш універсальним і краще відповідає нашій культурі – тривога.

Зазвичай, схильність до тривоги (неспокою) пов’язують із слабкою, неврівноваженою психікою. З точки зору  маніпулювання, технології культивування тривоги і неспокою є одним із знарядь маніпуляції свідомістю. Подібно до страху, насадження відчуття невпевненості, тривоги може бути як самостійним методом маніпулювання, так і одним із заходів, підготовчих по відношенню до основної маніпуляції. При цьому, якщо страх можна розглядати як чинник, що паралізує всі види діяльності людини, не пов’язані із завданнями, викликаними активацією інстинкту самозбереження, то тривога, що не доходить по своїй інтенсивності до рівня страху, може служити чинником як гальмування, так і активації. Варто пам’ятати, що тривога може швидко перерости в страх, а він, в свою чергу, – в паніку. Тому, такий неспокій є дуже небезпечним явищем, який може провокуватися, а потім використовуватися з метою породження страху та паніки, або виступати самостійним знаряддям маніпулювання свідомістю.

Отже, всі явища, стани і процеси психіки людини маніпулятор намагається використати у своїх цілях. Потреби, стереотипи, установки, страхи, тривоги і цінності людини, – це те, на що досвідчений маніпулятор може вплинути непомітно, готуючи ґрунт чи таким чином здійснюючи маніпуляцію.

Таким чином, маніпуляція посідає особливе місце серед соціально-психологічних механізмів впливу (як засіб досягнення мети) і є невід’ємною частиною життя сучасного суспільства.

Список використаних джерел та літератури:

1. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы [Текст] / Э. Берн, пер. с англ. А.В. Ярко, Л.Г. Ионин. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 480 с.

2. Гарифуллин Р. Р. Иллюзионизм психолога. Иллюзии и манипуляции психолога [Текст] / Р. Р. Гарифуллин. – Казань – Йошкар-ола: Марийский полиграф.-издат. комбинат, 2000. – 44 с.

3. Глассер У. Школы без неудачников [Текст] / У. Глассер. – М.: Прогресс, 1991. – 140 с.

4. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита [Текст] / Е. Л. Доценко. – СПб.: Речь, 2003. – 304 с.

5. Эллис А. Аргументы и эмоции в психотерапии [Текст] / А. Эллис. – СПб.: Питер, 1986. – 268 с.

6. Знаков В. В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении [Текст] / В. В. Знаков // Вопросы психологии. – М., 2002. – №6. – С. 45 – 54.

7. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія особистості і спілкування [Текст]: підр. / Л. Е. Орбан-Лембрик. — К.: Либідь, 2004. — 576 с.

8. Панкратов В. Н. Психотехнология управления людьми [Текст]: практ. руководство / В. Н. Панкратов. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 336 с.

9. Перлз Ф. Внутри и вне помойного ведра [Текст] / Ф. Перлз, П. Гудмен, Р. Хефферлин. – СПб.: CCI век, 1995. – 448 с.

10. Филатов А.В., Филатова В.Н. Основы распознания и противодействия манипуляции сознанием [Текст] / А. В. Филатов, В. Н. Филатова. – М.: Сенте, 2004. – 200 с.

11. Фромм Э. Человек для себя [Текст] / Э. Фромм; пер. с англ. Л. А. Чернышевой. – М.: Прогресс, 1992. – 253 с.

12. Человек и его работа [Текст] / Под ред. А.Г. Здравомыслова, В.П. Рожина, В.А. Ядова. – М.: Мысль, 1967. – 452 с.

13. Шейнов В. П. Скрытое управление человеком [Текст] / В. П. Шейнов. – Мн.: Харвест, 2003. – 848 с.

14. Шостром Э. Человек-манипулятор. Внутреннее путешествие от манипуляции к актуализации [Текст] / Э. Шостром, пер. В. Данченко. – К.: PSYLIB, 2003. – 82 с.

Науковий керівник:

Охріменко Ганна Валеріївна

Викладач

Факультету політико-інформаційного менеджменту