Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького,

м. Хмельницький

Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту

Чистякова О.С., Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту

Анотація

В статті автор здійснив спробу узагальнити та систематизувати матеріал про структуру тексту та про основні напрямки його аналізу.

Розглянуто базове поняття тексту, представлено лінгвістичний та стилістичний аналізи тексту як найголовніші складові його комплексного філологічного дослідження.

Ключові слова: текст, лінгвістичний аналіз, стилістичний аналіз, мовні засоби, функціональний стиль.

Чистякова О.С., Лингвостилистический анализ художественного текста

Аннотация

В статье автор сделал попытку обобщить и систематизировать материал о структуре текста и об основных направлениях его анализа.

Рассмотрено базовое понятие текста, представлены лингвистический и стилистический анализы текста как главные составляющие его комплексного филологического исследования.

Ключевые слова: текст, лингвистический анализ, стилистический анализ, речевые средства, функциональный стиль.

Chystiakova O.S., Linguistic and stylistic analysis of a literary text

Summary

In the article the author made an attempt to generalize and systematize material on the structure of text and on the main directions of its analysis.

The basic concept of the text has been considered. The interest in analysing text in the context of contemporary humanitarian education is determined by the necessity of the general human culture improvement. The ability to interpret the text allows to join the author’s vision of the world, gives the opportunity to get acquainted with the texts, to travel through time and space, developing the culture of verbal communication.

Linguistic and stylistic analyses of the text as the main components of its comprehensive philological research have been presented. The main task of the linguistic analysis of a literary text is the study of language means of different levels within the system of literary text from functional and aesthetic point of view, from the point of view of their correspondence to the author’s intention and his individual manner. Stylistic analysis of the text should be comprehensive, it should take into consideration extra-linguistic factors of speech communication, which are manifested in textual activity into account.

Key words: text, linguistic analysis, stylistic analysis, linguistic means, functional style.

У сучасному мовознавстві лінгвостилістичний аналіз та інтерпретація художнього тексту є одними з найактуальніших питань, які привертають увагу лінгвістів багатоплановістю дослідження. Художній текст вивчається на матеріалі творів різноманітних жанрів художньої літератури, що характеризуються своєрідною структурно-композиційною й мовностилістичною організацією, яка впливає на процеси розуміння адресатом творчого задуму письменника.

Обрання тексту центральним об’єктом дослідження у сучасній філологічній науці зумовлене також розширенням відомостей про нього у зв’язку з досягненнями низки суміжних наук: прагматики, психолінгвістики, теорії комунікації, лінгвокультурології, когнітивістики і т. п. Все це пояснює зростання інтересу до тексту у галузі викладання іноземної мови.У різні періоди проблемою вивчення та аналізу художнього тексту займалися такі вчені, як М. М. Бахтін, В. В. Виноградов, Л. В. Щерба, В. М. Жирмунський.Основним завданням цієї наукової статті виступила спроба систематизації знань про структуру тексту та основні напрямки його аналізу, відмінності між лінгвістичним та стилістичним аналізом тексту та їхню роль у роботі із художніми текстами.Інтерес до аналізу тексту у сфері сучасної гуманітарної освіти визначається необхідністю здійснений вдосконалення загальної культури людини. Вміння інтерпретувати текст дозволяє долучатися до авторського бачення світу, дає можливість, знайомлячись з текстами, подорожувати у часі і просторі, розвиває культуру мовного спілкування.Художній текст – це втілений у художній формі фрагмент концептуальної картини світу автора, відображений ним з позицій певного естетичного ідеалу.Зміст літературного твору відображає авторську картину світу, певну систему духовних цінностей письменника, його оцінку дійсності. Цю картину можна осягнути через систему особливих мовних і немовних засобів і прийомів, а також через композицію тексту. У світлі цього зосередимо увагу на лінгвостилістичному аналізі тексту, який включає розгляд його мовної організації, вивчення взаємозв’язків мовних засобів у системі тексту.Предметом лінгвістичного аналізу художнього тексту є його мовна організація: зв’язки мовних засобів різних рівнів, що виражають певний ідейно-художній зміст твору.За Н. М. Шанським лінгвістичний аналіз художнього тексту включає розгляд низки фактів:- застарілих слів та зворотів, тобто лексичних і фразеологічних архаїзмів та історизмів (особливо жорстко і уважно повинні бути проаналізовані семантичні архаїзми);- незрозумілих фактів поетичної символіки;- застарілих і оказіональних перифраз;- незнайомих діалектизмів, професіоналізмів та термінів;- індивідуально-авторських новотворів у сфері семантики та словотвору;- ключових слів художнього тексту, що розглядається, як художнього цілого з певним конкретним змістом;- застарілих або ненормативних фактів в галузі фонетики, морфології та синтаксису [4, с. 54].Основним завданням лінгвістичного аналізу художнього тексту є вивчення мовних засобів різних рівнів у системі художнього тексту з функціонально-естетичної точки зору, з точки зору їх відповідності авторському задуму та індивідуальній манері автора.Необхідно розрізняти характеристику мовних одиниць в системі тексту та їх особливості в системі мови. Це пов’язано з тим, що мовні одиниці в тексті утворюють власну мовну систему, яка підпорядкована певним комунікативним завданням у відповідності з авторським задумом. У зв’язку з цим мовні одиниці можуть зазнавати різного роду образної трансформації.У цілому можна зробити висновок, що лінгвістичний аналіз художнього твору передбачає розгляд його як майстерної організації мовних засобів, які відображають певний ідейно-тематичний та образний зміст, здатний викликати у читача естетичний ефект.Лінгвістика тексту, яка спирається на семантику, синтаксис і прагматику тексту, визначаючи сфери свого впливу, частково претендує на проблематику психолінгвістики та стилістики. Розвиваючись різними шляхами, лінгвістика і стилістика тексту прагнуть через аналіз структури пізнати його змістовну сутність. Взаємно збагачуючи та доповнюючи одне одного, лінгвістика і стилістика тексту розвиваються паралельно. Від лінгвістики тексту комунікативна стилістика тексту відрізняється інтересом до проблеми смислового розгортання тексту на основі системно-діяльнісного підходу до нього.Умовно стилістичний аналіз тексту можна віднести до другого етапу філологічного вивчення тексту: стилістичний аналіз ґрунтується на лінгвістичному розгляді тексту (дослідженні його мовних засобів різних рівнів їхньої організації), але цим не обмежується.Стилістичний аналіз тексту повинен бути комплексним, таким, що враховує екстралінгвістичні фактори мовного спілкування, які проявляються у текстовій діяльності.Стилістичний аналіз тексту фокусує основні поняття стилістики, її цілі і завдання. Він спрямований на удосконалення мовно-комунікативної культури і покликаний розширити знання про стилістичні аспекти текстової діяльності: визначити, яка роль у текстовій діяльності відводиться стилістичному маркуванню тексту; поняття функціонального стилю, його природу (мовну або мовленнєву); пояснити специфіку мовленнєвої системності стилю; описати стильові риси, що характеризують кожен із функціонаціональних стилів; пояснити зв’язок вибору стилю та жанру та мети текстової діяльності, сфери спілкування, фактора адресата і індивідуальних особливостей автора тексту.Зупинимося на короткій характеристиці ключових понять, без знання яких неможливий цей вид аналізу тексту.1.          Питання про те, що таке функціональний стиль, викликає дискусії. Найбільш універсальним вважається визначення А. І. Горшкова: “Стиль – різновид вживання мови, який склався історично, та відрізняється від інших подібних різновидів особливостями складу і організації мовних одиниць” [1, с. 27]. Це визначення приваблює своєю універсальністю, що дозволяє співвідносити його з функціональними стилями, стилями літературних шкіл і напрямів, індивідуальним стилем автора.Важливим є врахування усього комплексу екстралінгвістичних факторів виокремлення стилів. На думку М. М. Кожиної [3, с. 70-72] до екстралінгвістичних факторів належать: форми суспільної свідомості (наука, політика, право, мистецтво) та відповідні їм види діяльності і сфери спілкування, включаючи побут. Сюди ж слід включити і фактор адресата, типові ситуації і обставини спілкування. Таким чином, визначаючи природу функціонального стилю в його конкретному текстовому втіленні, необхідно дати поняття не лише його лінгвістичних особливостей, але й екстралінгвістичних чинників, на основі яких розрізняють тексти різних функціональних стилів.2. Для стилістичного аналізу тексту дуже важливим є поняття мовленнєвої системності стилю. Дійсно, орієнтація на потреби спілкування та творчий задум мовця системно організовує відбір засобів, які можуть мати в системі мови різне стилістичне маркування.Таким чином, важливо підкреслити, що функціональні стилі мають мовний статус і відображають у процесі текстової діяльності мовленнєву системність стилю, організовану задумом автора, його комунікативними цілями і завданнями, включаючи орієнтацію на певного реципієнта і сферу спілкування.3. З урахуванням антропоцентризму сучасної лінгвістичної парадигми, є необхідним розширення мети стилістичного аналізу тексту. Це обумовлено тим, що текст — це мовленнєвий твір, за яким стоїть не лише мовна система, але і мовна особистість. У зв’язку із цим стилістичний аналіз тексту повинен включати в себе як визначення стилістичної маркованості (приналежності тексту до одного з функціональних стилів мови), так і виявлення особливостей ідіостилю автора, відображених у тексті.Такий підхід є обґрунтованим, оскільки будь-який текст фокусує особливості стилістичного узуса (загальноприйнятої системи стилістичного вживання мовних засобів), і специфікує їхнє індивідуально-авторське використання. Не існує текстів, які не мають стилістичної маркованості, тому саме на її визначення та доказ насамперед націлений стилістичний аналіз тексту.4. З точки зору стилістичного узуса, аналізуючи текст, важливо приділяти увагу стильовим рисам, що відображають своєрідність функнаціональних стилів.Схему стилістичного аналізу тексту можна розширити, включивши ряд пунктів, що відображають послідовне відображення стилистичної та жанрової природи тексту:1) стиль, підстиль і жанр тексту;2) сфера спілкування та ситуація, на яку текст орієнтований;3) основні функції тексту (спілкування, повідомлення, вплив);4) характер адресата з урахуванням стилістичних особливостей тексту;5) тип мислення, відображений у тексті (конкретний, узагальнено-абстрагований, образний та ін);6) форма (письмова, усна), тип мовлення (опис, розповідь, міркування та їхнє можливе поєднання), вид мовлення (монолог, діалог, полілог);7) стильові риси, характерні для тексту з урахуванням його стилістичної маркованості;8) мовні прикмети стилю, відображені у тексті;9) образ автора і мета його текстової діяльності;10) індивідуально-авторські стилістичні особливості тексту, рівні відбору мовних засобів та їхньої організації, з урахуванням стилістичних прийомів [1, c.30].Ця схема враховує комунікативну природу тексту, лінгвістичні фактори стилетворення та екстралінгвістичні фактори.

Текстоцентризм сучасної наукової парадигми стимулюють розвиток різних підходів до тексту, який розглядається і як дидактичний матеріал, і як форма комунікації, і як явище культури. Різноманіття аспектів аналізу тексту, що усе частіше отримує відображення у дослідницькій літературі, вимагає узагальнення і систематизації. Детальніший розгляд основ теорії тексту, його структури, факторів текстотворення та різних типів аналізу художнього тексту належать до наших основних інтересів в межах подальших досліджень із теми.

Список використаних джерел:

1. БолотноваН. С. Филологический анализ текста / Нина Сергеевна Болотнова. – Москва : Флинта: Наука, 2009. – 520 с.
2. КожинаМ. Н. Стилистика / Маргарита Николаевна Кожина. – Москва : Просвещение, 1993. – 462 с.
3. Эфімов Л.П. Стилістика англійської мови / Л. П. Эфімов. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 240 с.
4. Шанский Н. М. Филологический анализ художественного текста / Н. М. Шанский, Ш. А. Махмудов. – Санкт-Петербург, 1999. – 318 с.

У статті розглянуто вагомість слогана у політичній рекламі та проаналізовано лінгвістичні аспекти слоганів політичних партій на прикладі виборів до ВРУ у 2012 році.

The article considers the importance of political advertising slogan and analyzed linguistic aspects of slogans of political parties in case of elections to Parliament in 2012.

Постановка проблеми. Актуальність обраної теми обумовлена зростаючим значенням реклами в житті сучасного суспільства. Слоган є найпомітнішою частиною рекламного тексту, його кульмінацією. Тексти масової комунікації, зокрема тексти реклами стали об’єктом активного вивчення лінгвістичних досліджень. Маніпулятивний вплив рекламного дискурсу викликає  до себе інтерес через те, що цей вплив здійснюється за допомогою природної мови. Мовну маніпуляцію дуже часто використовують у політичній рекламі, а особливо в слоганах політичних партій. Найбільше цього впливу ми можемо спостерігати під час передвиборчих кампаній. Саме тому ми вирішили дослідити слогани партій, що брали участь у виборах до Верховної Ради України у 2012 році.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням специфіки теми рекламного креативу займалася І. Імшенецька, А. Пономарьова, вивченню політичного слогану та застосування комунікативних технологій у ньому  завдячуємо К. Кісельову, Н. Кондратенко, І. Морозовій.

Метою статті є проаналізувати слогани політичних партій, що брали участь у виборах до Верховної Ради України у 2012 році на предмет лінгвістичних прийомів впливу та оцінити їх загальну ефективність.

Виклад основного матеріалу дослідження. Політична реклама – це реклама політичних партій (об’єднань), органів державної влади, державних і громадських організацій, а також тих громадян, які беруть участь у політичній діяльності, їхніх дій, ідей, програм і ставлення до будь-яких організацій, подій, громадян, ідей. У політичній психології політична реклама – це система комунікацій, покликаних змінювати свідомість і поведінку людей відповідно до політичних цілей рекламодавця (політичних партій, рухів, лідерів) [ 6, с. 142].

Головна мета політичної реклами – цілеспрямований вплив на громадську думку, що вирізняє політичну рекламу з-поміж інших варіантів міжособистісного спілкування. Сьогодні роль політичної реклами в політичному житті суспільства постійно зростає, особливо під час проведення виборів [ 1, с. 38].

Одним із найважливіших елементів політичної реклами є слоган, адже він презентує партію чи лідера, найкраще запам’ятовується із усього масиву інформації, яку сприймає виборець. Саме тому вивчення політичного слогана потребує особливої уваги.

Слоган взагалі слід розглядати як свого роду сильну позицію політичного макротексту, який представляється як сукупність всіх компонентів політичної комунікації (вербальної, невербальної, графічної, колірний, музичної, предметної). А будь-який ефективний політичний текст повинен володіти цілим рядом характеристик: залучати та утримувати увагу аудиторії, на яку спрямовано; доносити до аудиторії, прямо або побічно, потрібні уявлення про кандидата та його програмі; викликати позитивну реакцію; спонукати людей до певних дій, насамперед, голосувати за кандидата. Отже, слоган – це те «головне, що буде сказано кандидатом виборцям за весь час виборчої кампанії, що запам’ятається і дійде (на відміну від програм і платформ) до максимального числа громадян». Важливо, що політичні слогани зобов’язані не тільки відбивати цілі кандидата або партії, але і відповідати очікуванням електорату [ 4, с. 73].

Розробка політичного слогану є однією із складових вдалої передвиборної кампанії. У ході багатьох кампаній дослідники виокремили низку якостей, якими має володіти будь-який вдалий слоган:

• має бути коротким, динамічним, милозвучним, ритмічним;
• повинен чітко й однозначно сприйматися з першого разу;
• не допускати подвійного тлумачення;
• повинен враховувати психологію групи, на яку спрямований;
• повинен бути асоціативним та образним [ 5, с. 29].

Теперішні реалії не дозволяють говорити, що слоган певного кандидата чи партії можна ставити за приклад. Адже у більшості випадків передвиборні слогани не досягають поставленої цілі. Партії використовують заїжджені образи, або ж пропонують виборцям нездійсненні обіцянки. Політичні слогани настільки віддалені від реальності, що не потрібно володіти високим інтелектом для виявлення фальшу.

Для досягнення мети дослідження було проведено лінгвістичний аналіз слоганів тих партій, які за результатами виборів до ВРУ пройшли відсотковий бар’єр. При проведенні лінгвістичного аналізу рекламного тексту потрібно звертати увагу на специфіку рекламованого товару, мету реклами, її функції та категорії, особливості цільової аудиторії, канали розповсюдження. Ці екстралінгвістичні параметри потрібно сприймати як іманентні характеристики рекламного тексту. Саме вони визначатимуть  мовне оформлення тексту, ними мотивуватиметься та пояснюватиметься вибір мовних засобів усіх рівнів.

Важливим кроком у дослідженні особливостей лінгвістичного аналізу рекламного тексту є виявлення ступеня залежності мовної організації текстів реклами від його структури (співвідношення вербальних та невербальних компонентів, структурних елементів рекламного тексту: заголовок, основний текст, слоган тощо). Перспективним видається розроблення оптимальної методики лінгвістичного аналізу текстів реклами як особливого виду тексту.

Зазвичай аналіз розпочинають з розгляду мовних одиниць фонетичного рівня, зазначимо, що найбільш поширеними є явища алітерації та асонансу. Серед власне лексичних явищ у рекламних текстах найбільш поширені антонімія, метафоризація, обігравання значення слова, повтори, всі види тропів. Часто у рекламному тексті наявні порівняння, які забарвлюють мову у відповідні тони. За допомогою лексичних засобів передається експресивність рекламного тексту, основна мета якого – вплинути, захопити реципієнта До синтаксичних прийомів створення слогану також відносяться: симетрія, порівняння і вільне розшифрування абревіатур. До прийомів модальності, які забезпечують художню виразність рекламного тексту, відносять: антитезу, градацію, парцеляцію, спонукальні конструкції, риторичне звернення чи питання, сегментовану конструкцію, замовчування , відкриті конструкції на кшталт: Пролетарі всіх країн, єднайтеся! (спонукальна конструкція у слогані Комуністичної партії України), Хто, як не ми? (риторичне питання у слогані Свободи), . Групу лексичних прийомів представляють: дієслівність, слово-«матрьошка», неологізм, використання багатозначних слів, свідома помилка, використання ідіом. Для прикладу: слово-«матрьошка» у слогані Свободи Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі.

Отже, перейдемо до розгляду конкретних слоганів. 8 листопада 2012 року Центральна виборча комісія (ЦВК) повністю опрацювала протоколи виборів до Верховної Ради України, які відбулися 28 жовтня. Стали відомі остаточні результати виборів-2012:

•        Партія регіонів – 30% (6 116 746 виборців).

•        ВО «Батьківщина» – 25,54% (5 209 090 виборців).

•        УДАР – 13,96% (5 209 090 виборців).

•        КПУ – 13,18% (2 687 269 виборців).

•        ВО «Свобода» – 10,44% (2 129 933 виборців) [8].

Звісно, кожен виборець робить свій вибір через ряд причин, відомих йому. Це можуть бути політичні переконання, вплив реклами, політичних програм, передвиборчих обіцянок. І, звісно, великий вплив на вибір електорату здійснює політичний слоган в контексті політичної реклами. Отже, аналіз самих слоганів на предмет лінгвістичних прийомів.

Слоган Партії регіонів: «Від стабільності до добробуту», «Стабільність досягнута. Розруха подолана». Якщо минулого разу Партія регіонів обіцяла виборцям покращення життя, то тепер ця політична сила іде на вибори під гаслом «Від стабільності – до добробуту». Тут присутня симетрична конструкція, що є одним з найбільш популярних художніх прийомів у рекламі. Симетрія – це структурна схожість першої і другої частини слогану. Симетрія може бути створена за допомогою однакових слів і за допомогою зіставлень. Вона виявляється в тому, що слоган чітко членується на декілька частин (частини однієї пропозиції або декілька самостійних пропозицій), які складені за єдиною моделлю. Віссю симетрії є знак розділу, який ділить речення на дві частини. При цьому кількість слів чи знаків в обох частинах є однаковою. Коли одна частина переважає іншу, створюється дисбаланс, який заважає сприймати фразу у цілому. Звичайно до симетричної будови частин пропозиції додається наявність у цих частинах однакових, схожих за формою або омонімічних слів. Іноді дві частини слогана є повною симетрію, коли друга частина є «дзеркальним відбиттям» першої. Симетрична структура додає пропозиції ритм, робить його набагато зручнішим для прочитання і сприйняття на слух і створює додатковий «гачок», за який чіпляється людська пам’ять при запам’ятанні фрази. Тому цей слоган дуже легко запам’ятати, він просто врізається в пам’ять виборців.

Опозиціонери  мали такий слоган: «Ми об’єдналися заради Батьківщини». Опозиція складалася як із представників власне «Батьківщини», лідером якої є екс-прем’єр Юлія Тимошенко, так і «Фронту змін» Арсенія Яценюка, який і очолив об’єднаний список. Тут гра слів: Батьківщина як назва партії і як синонім до слова Вітчизна. Тоді заради чого вони об’єдналися? Для посилення ефекту «піклування про виборця» використано конструкцію типу «Ми» – «Ви». «Вони» об’єдналися для «нас», заради Батьківщини.

«Настав час удару!» Хочеться запитати: удару про «злу»? Безсумнівно, рейтинг Кличка сформовано на твердій міфологічній уяві електорату про казкового героя на зразок Котигорошка, який вичікує зручного моменту, аж потім булавою трощить голову змія. Дорогоцінний час плине, а терпіння і віра людей у чудесне звільнення зміцнюються лише завдяки відсутності будь-якої реальної активності політичного «Котигорошка». Напевно, дивлячись на темпи зростання рейтингу Кличка, об’єднана опозиція вирішила виростити свій рейтинг у той самий спосіб. Тому саме такий слоган гармонійно вписується в передвиборчу кампанія «Удару».

Комуністична партія цього разу іде на виборами під гаслами «Владу мільйонам, а не мільйонерам» та «Повернемо Україну народу!». Тут присутня спонукальна конструкція – формується заклик, запрошення, порада, роз’яснювання, переконання. Також тут можна прослідкувати приховану частину – займенник «ми», тобто «ми повернемо Україну народу», отже, голосуйте саме з нас.

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода»:  «Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі». Цей слоган взагалі дуже об’ємний та цікавий. Тут використаний такий прийом як слова-«матрьошки». Слова-«матрьошки» – це прийом, заснований на тому, що у середині великого слова є самостійне маленьке, яке розкриває значення об’єкта реклами. Слово»матрьошка» – це вміст в одному слові два. Друге слово є частиною першого, основного, і виділяється кольором шрифту, його розміром, конфігурацією, нахилом і т.п. Його важко передати усно – тільки інтонацією, шрифтом, підкресленням. Тут у другій частині слогану «Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі» великими літерами виділено назву партії – Свобода. Поряд з цим це слоган містить графосемантичний неологізм: СВОїй, БОгом Даній. Це є специфічний різновид словотвірної номінації. Це, безумовно, допомагає запам’ятати назву партії, підсвідомо залишає слід.

Висновки. Загалом політичний слоган є складним та багатогранним феноменом, який потребує всебічного та багатоаспектного аналізу. Аналіз функціонування слогану при формуванні політичного іміджу знаходиться в центрі уваги політологів та філологів. Слогани партій, які брали участь у виборах до Верховної Ради України у 2012 році були дієвими, ефективними та лінгвістично підкованими. Застосування лінгвістичних прийомів дозволяє краще запам’ятати назву партії, передати ідею, завдання та навіть підсвідомо вплинути на вибір електорату. Сам ефект сприйняття політичного слогану реципієнтами, тобто виборцями не досліджений до кінця, а отже має подальші напрямки дослідження.

 Список використаних джерел та літератури

1. Варій, М.Й. Політико-психологічні передвиборчі та виборчі технології [Текст]/М.Й. Варій.  – К.: Ельга Ніка Центр, 2003. – 400 с.
2. Имшинецкая, И. Креатив в рекламе [Текст]/ И. Имшинецкая. – М.:РИП-холдинг, 2003.- 172с.
3. Кеворков, В.В. Слоган. Практическое руководство: [Текст] / В.В. Кеворков. – М.: РИП-холдинг, 2009. – 155с.
4. Киселев, К.В. Политический слоган: проблемы семантической политики и коммуникативная технология [Текст] / К.В. Киселев. – Екатеринбург: УрО РАН, 2002. – 246 с.
5. Морозова, И. Слагая слоганы [Текст] / И. Морозова. – М.: РИП-холдинг, 2006. – 174с.
6. Ольшанский, О.Д. Политический PR [Текст] / О.Д. Ольшанский. – М. ,1994. – 235 с.
7. Пономарева, А.М. Слоган в рекламе: о некоторых результатах исследований лаборатории факультета рекламы [Текст]/ А.М. Пономарева // Маркетинг. Коммерция. Реклама. Проблемы интеграции, взаимодействия и эффективности. – Ростов н/Д, 2002. – Вып. 3. – С. 161-175.
8. Результати виборів-2012 [Електронний ресурс] // РБК Україна. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/top/show/dannye-tsik-podschet-golosov-na-vyborah-2012-dannye-golosovaniya-01102012144700. – Заголовок з екрану.